/>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Кафедра соціальної педагогіки
Виникнення та розвиток ідей теорії «вільного виховання» в педагогіці
Курсова робота
студентки 25 групи,
педагогічного інституту,
спеціальності “Соціальна педагогіка”
Степанюк Яни Олексіївни
Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, доцент
Мартіросян О.А.
Луцьк – 2008
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ
1.1.Тютюнопаління серед підлітків як соціально-педагогічна проблема
1.2. Мета,завдання, зміст соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління середпідлітків
РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІШЛЯХИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ТЮТЮНОПАЛІННЯ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ УЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
2.1. Форми,методи, засоби соціально-педагогічної профілактикитютюнопаління серед підлітків
2.2. Корекційно-розвивальнапрограма з питання тютюнопаління
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ/>
ВСТУП
Актуальність. Стан громадського здоров’я в Україні свідчить про актуальну потребупідвищення ефективності збереження та зміцнення здоров’я українського народу,формування здорового способу життя і, таким чином, забезпечення сталогонаціонального розвитку.
Згідно з данимиВООЗ, на стан здоров’я населення впливають: рівень та стан медичної допомоги –10 відсотків, спадковість – 15, довкілля – 20, спосіб та умови життя – 50-55відсотків.
Основнимичинниками, які негативно впливають на здоров’я, є тютюнопаління, незбалансованехарчування, малорухомий спосіб життя, надмірне споживання алкоголю, травматизмтощо.
Основнимипричинами смертності серед населення України є серцево-судинні захворювання,злоякісні пухлини та зовнішні чинники. В структурі смертності істотно (в 3-4рази) збільшилася смертність людей молодого та середнього віку, особливо середчоловіків. За такої ситуації із 10 юнаків до 60 років доживуть тільки шестеро,а серед 20-річних – менше половини.
Україна посідаєперше місце в Європі з тютюнопаління серед чоловіків (66,8 відсотка) та першемісце серед жінок (19,9 відсотка) у країнах СНД. 80 відсотків курців починаютьпалити в підлітковому та юнацькому віці. Сьома викурена цигарка підліткомспричиняє нікотинову залежність.
Однією знайгостріших проблем сьогодення є поширення тютюнопаління серед підлітків. Цесоціальне явище має свою динаміку та закономірності розвитку. Серед споживачівтютюну 6-8 % – діти молодшого шкільного віку. Курить кожен п’ятий п’ятикласник,майже половина восьмикласників і майже 60 % випускників шкіл. Така статистикасвідчить про відсутність мотивованої направленості підлітків на формування тазбереження свого здоров’я. Водночас це також наслідок відсутності в суспільствіпріоритету здорового способу життя.
Сучасний підхід дорозв’язання проблеми тютюнопаління передбачає пріоритет профілактичної роботи,основним об’єктом якого є школярі підліткового віку. Особлива увага науковців іпедагогів зосереджена на профілактичній роботі в умовах загальноосвітньогонавчального закладу, котрий володіє цілим рядом унікальних можливостей длязабезпечення її ефективності. Зокрема, він має можливість впливати наформування та розвиток особистості підлітка, взаємодіяти з сім’єю школяра зметою створення сприятливої ситуації для його соціального розвитку. Взагальноосвітньому навчальному закладі працюють кваліфіковані спеціалісти(вчителі, класні керівники, психологи, соціальні педагоги), здатні забезпечитиефективну профілактичну роботу в цьому напрямі.
Метадослідження – визначити ефективні шляхи профілактикитютюнопаління серед підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі.
Завданнядослідження:
1. Визначити фактори поширення та наслідки негативноговпливу тютюнопаління на підлітків.
2. Обґрунтувати мету, завдання, змістсоціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків.
3. Визначити ефективні форми, методи, засобипрофілактики тютюнопаління серед підлітків.
Методидослідження: вивчення соціально-педагогічноїлітератури, шкільної документації, аналіз, порівняння, узагальнення,спостереження, бесіди, анкетування, тестування.
Теоретичнезначення дослідження полягає в теоретичномуобґрунтуванні соціально-педагогічних основ профілактики тютюнопаління середпідлітків.
Практичнезначення дослідження полягає в розробці методичнихрекомендацій для проведення ефективної соціально-педагогічної профілактикитютюнопаління серед підлітків.
Структура курсував роботи. Курсова роботаскладається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури,додатків./>
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ 1.1. Тютюнопаліннясеред підлітків як соціально-педагогічна проблема
Куріння тютюну маємайже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америкипов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед якихбув і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряківтаємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюнстав в XVII –XVIII столітті.
Прикурінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюновихлистків в незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді(скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільномузгорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, щоскладається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевихкрапель (аерозолі).В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59%), кисню(13,4%), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара(1,2%), ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини.Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%),альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин (0,002%)та ін.
Відповідно зосновною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, щовпливають на організм, об’єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2)подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди.
Канцерогенніречовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки(нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполукимиш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут – 210.
Подразнюючіречовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).
Отруйні гази:оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.
Отруйні алкалоїди:всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).
Нікотин являєтьсяодним із самих сильних з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему.При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотинув диму головної струї сигарети від 0,4 до 3мг – лише 20% від спільної кількостінікотину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють вповітря в приміщенні, де курять.
Фізична тапсихологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж відалкоголю.
Головною причиноювиникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли влегенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запаленняепітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділеннясекреції та слизу, що зв’язаний з виділенням мокроти при кашлі.
Масоверозповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдженнясердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящихлюдей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан,стенокардія та інші захворювання серця При цьому смертність, викликана цимизахворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніжу некурящих, при чому скорочення протяжності життя залежить від того, в якомувіці людина почала палити.
Доведено, щобільше 50% всіх захворювань, що являються причиною смерті курців, приходитьсяна долю сердечно-судинних захворювань.
Більше 80% хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалоїкишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців.Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.
Проте єдинимнайефективнішим засобом зниження небезпеки є цілковите припинення куріння.Дослідники вважають, що ті, хто надає перевагу “легким” сигаретам, роблятьбільш глибокий і довгий вдих, щоб одержати нікотиновий “струс”, а це (разом іззбільшенням кількості викурених сигарет) може бути причиною аденокарциноми,особливого виду раку легенів. Виявлено, що між 1959 і 1991 рокамизахворюваність на аденокарциному, що розвивається на периферії легенів,збільшилася в 17 разів у жінок і в 10 разів у чоловіків.
Більшостікурців-новачків смак сигаретного диму здається жахливим. Протягом першої жхвилини зростає частота серцевих скорочень і за 10 хвилин може зрости на 30%.Якщо не курити впродовж 24 годин, пульс уповільнюється на 10 ударів за хвилину,але перша ж сигарета одразу пришвидшує серцеві скорочення. Куріння під часвідеоігри, яка і без того збільшують частоту пульсу на 12 ударів за хвилину тапідвищує систолічний артеріальний тиск на 15 мм ртутного стовпа, призводить додальшого прискорення пульсу (приблизно на 30 ударів) і підвищення тиску(приблизно на 20 мм ртутного стовпа).
Коли ми кажемопідліткам, що їм не можна курити, бо вони ще діти, ми провокуємо їх доводитивласну “дорослість” саме через куріння. Тому основний принцип, із якого вартовиходити, надаючи їм допомогу, – це ставитися до них так само, як до людейбудь-якого іншого віку. І хоча підлітки як курці мають певні особливості,головним є те, чим вони схожі на всіх інших прихильників куріння.
Нікотин створюєнизку ефектів, які сприймаються курцем як приємні, – зменшення дратівливості,схуднення, поліпшення уваги та психомоторного функціонування. Це є позитивнимпідкріпленням куріння, а наслідки ненадходження в організм нікотину, щоз’являються через кілька годин після припинення куріння та тривають до чотирьохтижнів, створюють негативне підкріплення, що також ускладнює відмову відкуріння. Це стосується будь-якої залежності, зокрема, алкогольної інаркотичної.
Всі речовини,котрі спричиняють залежність, змінюють свідомість людини, її ставлення дожиття, здатність пристосуватися до умов соціального середовища. Ці речовини єперешкодою для усвідомлення та розв’язання життєвих проблем.
Підліток, що почавкурити, перестає адекватно реагувати на труднощі або звичайні життєві ситуації,які потребують нових рішень. Відчуваючи дискомфорт, людина зазвичай відшукуєйого причину, визначає способи усунення, і, таким чином, просувається у своємурозвитку.
Натомість курець,відчуваючи дискомфорт, найчастіше вважає, що йому необхідна чергова сигарета.Внаслідок цього гальмується розвиток особистості, людина не використовує всіхпотенційних можливостей. Згідно з міжнародними даними, щороку близько 40%курців роблять серйозну спробу позбутися куріння, але через нікотиновузалежність лише 3% з-поміж них мають щастя звільнитися від неї впродовжнаступних шести місяців.
Намагання стриматитютюнову епідемію часто є марним, бо споживачі тютюну надзвичайно залежать віднього. Деякі експерти вважають, що тютюн призводить до більшої залежності, ніжгероїн або кокаїн (про це, зокрема, йдеться у звіті головного лікаря США, щомає назву “Нікотинова залежність”). Доза нікотину вжита під час куріння, занадтонизька, щоб спричинити гостре отруєння (втім, це може статися з дітьми, якіковтають сигарети), але з легенів нікотин швидко надходить у кров і мозок. Колирецептори, спроможні розпізнавати нікотин, сигналізують про його наявність ворганізмі, кров’яний тиск зростає, а периферичний кровообіг сповільнюється.Хвилі в мозку змінюються, що дає поштовх кільком ендокринним і метаболічнимефектам. Психічний і фізичний стан курця, а також ситуація, за якоївідбувається куріння, може впливати на те, яким чином окрема сигаретапозначатиметься на психологічному сприйнятті та фізіологічній реакції:наприклад, у стресових ситуаціях вона може діяти як заспокійливий засіб, а встані розслабленості – як стимулятор. Звикнувши до певного рівня нікотину вкрові, організм намагається підтримувати такий рівень, і курці відчуваютьпотребу і надалі вживати його. Менш як 10% курців обмежуються помірним абонечастим курінням, решта рідко обходяться без сигарети більше години-двох.
Кажуть, начебтопідлітки менш залежні від куріння та можуть самостійно кинути курити, тобто їмне потрібна будь-яка допомога. Але досвід переконує: серед підлітків справдічимало тих, хто тільки робить перші спроби курити, проте є й такі, щонеодноразово намагалися це зробити – тому потребують професійної допомогисоціального педагога.
ЕкспертиВсесвітньої організації охорони здоров’я розробили узагальнену класифікаціюфакторів ризику поширення тютюнопаління серед підлітків відповідно до рівня їхпрояву. Під факторами ризику розуміють умови, що сприяють поширеннютютюнопаління серед підлітків. Визначають чотири рівні прояву факторів ризику:1) біофізіологічний; 2) індивідуально-психологічний; 3) мікросоціальний; 4)макросоціальний.
Біофізіологічніфактори ризику тютюнопаління серед підлітків: 1) неспецифічні фактори ризику(органічні ураження головного мозку; хронічні соматичні захворювання); 2) специфічніфактори ризику (генетична схильність до тютюнопаління).
Вивчаючиіндивідуально-психологічні фактори ризику, науковці стверджують, що особливостіособистісної патології та особистісного досвіду можуть обумовлюватинеповноцінний спосіб життя та відповідне прагнення до його компенсації зарахунок штучного регулювання свого психоемоційного стану за допомогою тютюну.Неспецифічними індивідуально-психологічними факторами ризику тютюнопаліннявважаються: стійкі відхилення в саморегуляції та самоконтролі своєї поведінкита прогнозування наслідків своїх дій; проблеми самооцінки (нестійка, залежнавід ситуації, неадекватна); недостатня самоповага особистості; зниженнямотивації досягнень; низька здатність до рефлексії та турботи про себе;недосконалість емоційно-вольової сфери; агресивність, емоційнаневрівноваженість; відсутність прагнення до міжособистісного спілкування;підпорядкованість соціальному середовищу; неадекватне сприйняття соціальноїпідтримки; низький рівень адаптаційних здібностей особистості.
Специфічнимиіндивідуально-психологічними факторами ризику тютюнопаління серед підлітківможна вважати: установку на тютюнопаління; фактор перших спроб куріння сигарет.
Соціальні факториризику – це умови життя підлітків у різних соціальних спільнотах і особливостіфункціонування самого суспільства, котрі сприяють тютюнопалінню середпідлітків. Ці умови можна поділити на дві групи: макросоціальні та мікросоціальніфактори.
Найбільшзначимими, на думку науковців, загальними макросоціальними факторами ризикутютюнопаління є: погіршення соціально-економічної ситуації в країні; цінніснийплюралізм. Специфічними факторами ризику на макросоціальному рівні є: доступністьсигарет; мода на куріння сигарет; традиції в суспільстві, пов’язані зтютюнопалінням.
Таким чином, ризикзалучення підлітків до тютюнопаління може бути обумовлений як внутрішніми так ізовнішніми причинами. 1.2. Мета, завдання, зміст соціально-педагогічноїпрофілактики тютюнопаління серед підлітків
Профілактична діяльність увказаному напрямку, яка здійснюється на рівні держави через систему заходівпідвищення якості життя, мінімізацію факторів соціального ризику для підлітків,створення умов для реалізації їхніх інтересів, пізнавальних потреб, здібностейв різних видах суспільно корисної та дозвіллєвої діяльності, називаєтьсясоціальною профілактикою. Вона створює ту необхідну основу, на котрій більшуспішно здійснюються всі інші види профілактики даної проблеми: психологічна,педагогічна, соціально-педагогічна.
Соціально-педагогічнапрофілактика – це система форм, методів, засобів соціального виховання,спрямованих на створення оптимальної соціальної ситуації розвитку підлітків ісприяючих прояву їхньої активності в різних видах діяльності «[45: 277]».
Адекватне розуміннясоціальної ситуації розвитку підлітка має велику практичну цінність длясоціально-педагогічної профілактики тютюнопаління. Соціальний світ підліткавиходить далеко за межі сім’ї, школи та стає об’єктом його уяви, планування,оцінки. Внаслідок цього соціальна ситуація розвитку підлітка є індивідуальною,визначаючи перспективні шляхи його життєдіяльності. Тому на основі оптимальноїдіагностики індивідуальної ситуації розвитку підлітка можна більш ефективновирішувати проблему профілактики тютюнопаління.
Виходячи із викладених вищепозицій розуміння соціальної ситуації розвитку підлітка, її об’єктивного тасуб’єктивного аспектів, метою соціально-педагогічної профілактики тютюнопаліннясеред підлітків є зміна та перебудова взаємодії різних зовнішніх і внутрішніхфакторів, умов соціального виховання, які обумовлюють виникнення даноїпроблеми, створення умов для повноцінної діяльності та задоволення ними своїхпотреб таким способом, котрий не приводить до негативних наслідків «[13: 17]».
Об’єктомсоціально-педагогічної профілактики тютюнопаління в підлітковому середовищівиступають як окремі особи, соціальні групи, верстви населення, які зазнаютьнегативного впливу від тютюнопаління, так і ті, хто своїми діями, поведінкою,стилем життя створює проблему, а також особи, соціальні групи й організації,від діяльності котрих залежить попередження причин виникнення даної проблеми таїї наслідків.
В залежності від виборуоб’єкта впливу розрізняють такі види соціально-педагогічної профілактикитютюнопаління серед підлітків: загальна профілактика охоплює широкі верствинаселення даної вікової групи та спрямована на подолання найбільш загальнихфакторів і причин тютюнопаління; спеціальна профілактика, орієнтована напідліткові групи, котрі знаходяться в особливих умовах, які підвищують ризиктютюнопаління, загострення даної проблеми (групи ризику); індивідуальнапрофілактика, спрямована на окремих підлітків з метою подолання специфічних дляних проблем.
В залежності від того, наякому етапі розвитку проблеми й її впливу на підлітків проводятьсяпрофілактичні заходи, визначають такі види соціально-педагогічної профілактики:первинна, вторинна і третинна. Первинна соціально-педагогічна профілактикатютюнопаління серед підлітків передбачає попередження проблеми задовго доможливого моменту її виникнення. Вона спрямована на створення сприятливих умоврозвитку, збереження здоров’я, адаптації підлітка. Наприклад, батьки, педагогипрагнуть розвинути його активність, надають йому свободу вибору видів, змісту,форм діяльності, стимулюють ініціативу та самостійність, тим самим попереджуючисоціальну дезадаптацію.
Завданням вторинноїсоціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків є виявленнянегативних відхилень у їхній поведінці, що дає можливість попередити їхподальший розвиток. Вторинна або рання профілактика ґрунтується на результатахдіагностики соціальної ситуації розвитку конкретного підлітка, і єіндивідуальною в плані корекції системи його життєдіяльності. Третиннасоціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків – цецілеспрямована діяльність з метою попередження переходу відхилень у поведінці вбільш складну стадію. Третинна профілактика містить заходи, які проводяться зпідлітками, котрі мають відхилення в поведінці, і спрямована на попередженнянесприятливих їх наслідків та рецидивів.
Проблема тютюнопаліннясеред підлітків, обумовлена своєрідним взаємозв’язком біологічних, соціальних,психологічних й інших факторів і виникає в специфічних умовах. Однак,проаналізувавши загальну природу даної проблеми, можна визначити універсальнезавдання соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків ірозробити конкретну програму профілактичної роботи.
Причинитютюнопаління серед підлітків полягають, насамперед, у суперечності між умовамижиттєдіяльності та можливостями підлітка. Соціальні умови не дозволяють,перешкоджають йому задовольняти свої потреби, зокрема підліток, із-за власнихякостей, виявляється нездатним задовольняти свої потреби в конкретних умовахсвого існування або змінювати ці умови. Поряд з цим негативні соціальні умовивпливають безпосередньо на підлітка, послаблюючи його адаптацію таперешкоджаючи його особистісному розвитку. З іншої сторони, підліток (групапідлітків) своїми діями, поведінкою можуть ускладнювати умови своєїжиттєдіяльності. Тому соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління середпідлітків повинна бути спрямована як на соціальне середовище, в якому вона виникає,так і на особистість, котра страждає від цієї проблеми
Ефективністьпрофілактичної роботи залежить від дотримання основних її принципів:забезпечення права підлітка на вільний вибір своєї поведінки, обмеженої такимже правом інших людей, відмова від намагання маніпулювати ним; гуманнийхарактер профілактики; добровільна участь у профілактичних заходах; безпечністьпрофілактичних дій для підлітків; відповідність профілактичних дій віковим таіндивідуальним особливостям підлітків; переконуючий характер профілактики «[13:23]».
Таким чином, наоснові здійсненого аналізу визначається мета, завдання, зміст профілактикитютюнопаління відповідно до кожної цільової групи підлітків, а також ті форми,методи, засоби, за допомогою котрих вона буде проводитися./>/>
РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІ ШЛЯХИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИТЮТЮНОПАЛІННЯ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ 2.1. Форми, методи, засобисоціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків
Серед всіхметодів, котрі застосовуються в процесі соціально-педагогічної профілактикитютюнопаління серед підлітків, необхідно детально розглянути методипрофілактичної інтервенції. За допомогою цих методів здійснюється безпосереднявзаємодія суб’єктів, які реалізують профілактичні програми, та підлітків, накотрих вони спрямовані. Поряд із профілактичними заходами на макрорівні,спрямованими на підвищення соціального рівня суспільства, застосування методівпрофілактичної інтервенції передбачає стимулювання активності підлітків дляпопередження та подолання проблеми тютюнопаління, підвищення їхніх можливостейу вирішенні особистих проблем.
Профілактичнаінтервенція – це цілеспрямований вплив на підлітків, включених у групу профілактики,з метою зміни їхнього ставлення до тютюнопаління та подолання їх суб’єктивнихуявлень, поглядів, переконань, мотивів, інтересів, звичок, стереотипівповедінки, ціннісних орієнтацій, котрі призводять до даної проблеми.Профілактична інтервенція повинна допомогти підлітку змінити свою поведінку –навчити контролювати її.
Умовно розрізняютьтри компоненти, котрі визначають поведінку підлітка: когнітивний (думки,міркування, уявлення, погляди, переконання, стереотипи мислення); афективний(емоції, переживання, почуття, спонукання, бажання тощо); поведінковий(стереотипи поведінки, звички, вміння, навички) «[13: 23]». Саме ці компонентиформують установку підлітка, котра визначає його поведінку в конкретнійситуації. Тому, в процесі профілактичної інтервенції в підлітка повиннісформуватися стійкі установки щодо негативного впливу тютюнопаління, необхіднівміння та навички для його попередження та подолання.
Основні методипрофілактичної інтервенції:
Бесіда –обговорення з підлітками проблеми тютюнопаління з метою виявлення, формуванняабо корекції їхньої позиції з цього питання.
Диспут –спеціально організоване обговорення даної проблеми, котре передбачає зіткненнярізних точок зору.
Створення ситуаційморального вибору – відтворення в лабораторних умовах проблемних ситуацій.
Вправляння –виконання певних дій, спрямованих на розвиток умінь та формування навичок соціальнозначимої поведінки «[13: 25]».
Формамисоціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків узагальноосвітньому закладі є наступні: уроки валеології та охорони життя іздоров’я; факультативні заняття з даної проблеми; відеолекторії; усні журнали;тематичні виховні години; соціально-психологічні тренінги; зустрічі з медичнимипрацівниками, представниками правоохоронних органів; доброчинні акції; зустрічіз підлітками, котрі позбавилися шкідливих звичок; тематичні вечори; вечоризапитань і відповідей; конференції; КВК; спортивні свята; круглі столи;тематичні години інформації; профілактичні консультації; випуск шкільних засобівінформації; перегляд й обговорення документальних фільмів; ігрові години;вечори відпочинку; тематичні виставки; тематичні конкурси «[32: 2]».
Подаємо методикузастосування форм, методів, засобів профілактики тютюнопаління серед підлітківу загальноосвітньому навчальному закладі.
Робота в малихгрупах дозволяє учням набути навичок, які необхідні для спілкування таспівробітництва. Ідеї, котрі виробляються в групі, допомагають учасникам бутикорисними один одному. Висловлення думок допомагає їм відчути їхні власніможливості та зміцнити їх.
Педагог об’єднуєучнів в малі групи (4-6 осіб), розподіляє завдання між групами. Вони повинні закороткий час (як правило, 3-10 хв.) виконати це завдання та представитирезультати роботи своєї групи. Більшість завдань опрацьовується саме в малихгрупах або парах. Коли ви починаєте роботу з малими групами дотримуйтесьнаступних рекомендацій:
1. Швидко об’єднайте учнів в малі групи (4-6 осіб).
2. Ознайомте їх з ролями, які вони можуть виконувати. Керівникгрупи: зачитує завдання групи; організовує порядок виконання; пропонуєучасникам групи висловлюватись по черзі; заохочує групу до роботи; підводитьпідсумки роботи; визначає доповідача. Секретар: веде записи результатівроботи групи; як член групи, повинен бути готовим висловити думку групи припроведенні підсумків або допомогти доповідачеві. Посередник: слідкує зачасом; заохочує групу до роботи. Доповідач: чітко висловлює думку групи;доповідає про результати роботи групи.
3. Дайте кожнійгрупі конкретне завдання та інструкцію щодо організації групової роботи. Вониможуть бути такими: а) можна починати висловлюватися спочатку за бажанням, апотім по черзі; б) необхідно дотримуватися одного з правил активного слухання,коли хтось говорить, всі слухають і не перебивають; в) намагатися обговорюватиідеї, а не особистість учнів, які висловили цю ідею; г) утримуватися від оцінокта образ учасників групи; д) намагатися в групі прийти до спільної думки; е)поважати й обов’язково фіксувати творчі думки.
4. Дайте час іпотрібну допомогу для виконання групової роботи.
5. Запропонуйтегрупам представити результати роботи.
6. Прокоментуйтероботу груп.
Орієнтовно такимчином ви можете організовувати роботу в групах до того часу, коли вона станезвичною для учнів.
Робота в парах.Однією з форм роботи в малих групах є робота в парах.Пропонуємо порядок проведення:
o Задайтеучням питання для дискусії або ситуації. Після пояснення питання або фактів,наведених в ситуації, дайте декілька хвилин, щоб продумати можливі відповідіабо рішення самостійно.
o Об’єднайтеучнів у пари, визначте, хто з пари буде висловлюватись першим і попросітьобговорити свої ідеї одне з одним. Краще відразу визначити час на висловленнякожного в парі й спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткоїорганізації роботи в парах. Вони мають досягти згоди (консенсусу) щодовідповіді або рішення.
o Кожнапара обмінюється своїми ідеями й аргументами з усім класом, що допомагаєпровести дискусію.
“Мозковийштурм” – це ефективний та добре відомий інтерактивнийметод колективного обговорення. Він спонукає учнів проявляти свою уяву татворчість, відкрито висловлювати думки, допомагає знаходити декілька рішеньщодо конкретної проблеми. Порядок проведення:
1. Запропонуйте учням сісти так, щоб вони почувалисебе зручно та невимушено.
2. Визначте основні правила.
3. Повідомте їм проблему, яку необхідно вирішити.
4. Запропонуйте учасникам висловити свої ідеї.
5. Записуйте їх по черзі надходження. Не вносьте відеї ніяких коректив.
6. Спонукайте учасників до висування нових ідей,додаючи при цьому свої власні.
7. Намагайтеся не допустити глузування, коментарів абовисміювання яких-небудь ідей.
8. Продовжуйте обговорення доти, доки будуть надходитинові ідеї.
9. На закінчення обговоріть й оцініть запропонованіідеї.
Правила проведення“мозкового штурму”, які можна запропонувати учням:
1. Під час “висування ідей” не пропускайте жодної.Якщо ви будете оцінювати їх під час висловлювання, учасники зосередять більшеуваги на захисті своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.
2. Необхідно заохочувати всіх до висловлення якомогабільшої кількості ідей. Варто заохочувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо підчас “мозкового штурму” не вдасться отримати багато ідей, це може пояснюватисятим, що учасники піддають свої ідеї самокритиці – двічі подумають перед тим, яквисловити).
3. Потрібно якомога більше ідей. В остаточномупідсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідейучасники мають можливість дати простір своїй уяві.
4. Спонукайте всіх учасників розвивати або змінюватиідеї інших. Об’єднання або зміна раніше висунутих ідей часто веде до висуненнянових, що перевершують попередні.
5. У класі можна розмістити такий плакат: а) кажітьусе, що прийде вам у голову; б) не обговорюйте і не критикуйте висловлюваньінших; в) можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим; г) розширюйтезапропоновані ідеї.
Розв’язанняпроблем. Більшість суперечливих питань можнарозв’язувати, застосовуючи метод розв’язання проблем, що складається з кількохетапів:
1. Аналіз проблеми: Що трапилося? Чому? Хто учасникиситуацій, пов’язаних з проблемою? Хто може бути зацікавлений в її розв’язанні?Якої інформації мені не вистачає, і де її можна отримати?
2. Пошук шляху розв’язання проблеми: Якими є способиїї розв’язання? Які їх переваги і недоліки? Які шанси та загрози вони несуть?
3. Вибір способу розв’язання: Яке розв’язання єнайкращим з точки зору загальноприйнятих цінностей, наприклад справедливості, атакож інших критеріїв, наприклад низьких коштів або простоти? Які труднощіможуть з’явитися при його реалізації? Як повинні виглядати наступні кроки призапровадженні його в життя? Хто чи що може ускладнити або унеможливити його? Накого можна розраховувати як на союзника?
Займи власнупозицію. Цей метод корисний при проведенні в групі,колективі дискусії на суперечливу тему. Слід використовувати дві протилежнідумки, які не мають однієї (правильної) відповіді. Цей метод може бутивикористаний як вступна вправа для демонстрації різних думок з досліджуваноїтеми, він дає учням можливість висловити свою точку зору. Порядок проведення:
1. Розмістітьплакати в протилежних кінцях кімнати. На одному з них написано: “згідний(згідна)”, на іншому – “не згідний (не згідна)”. (Варіанти: на плакатах можутьбути викладені полярні позиції щодо проблеми: наприклад, “пробувати наркотикизаборонено“ і “пробувати наркотики дозволено всім“.)
2. Визначтеправила проведення вправи й обговоріть їх.
3. Попросітьучасників стати біля відповідного плаката відповідно до їхньої думки зобговорюваної проблеми.
4. Виберітьдекілька учасників і попросіть їх обґрунтувати свою позицію.
5. Після викладурізних точок зору запитаєте, чи не змінив хто-небудь з учасників своєї думки ічи не хоче перейти до іншої позиції. Вони повинні обґрунтувати причини свогопереходу.
6. Попросітьучасників назвати найбільш переконливі аргументи своєї протилежної сторони.
Правила проведеннявправи, що пропонуються учням: говорити по черзі; не перебивати; несперечайтеся один з одним;. називайте нові аргументи або ідеї; змінити власнупозицію можна в будь-який час; будьте готові пояснити причини зміни своєїпозиції; вислухайте аргументи та ідеї інших; якщо вас запитають, будьте готовівідповісти, які аргументи або ідеї вам найбільше сподобалися.
Розігруванняситуації за ролями. Метою розігрування конкретної ситуації життя за ролями євизначення учнями власного ставлення до неї, набуття ними досвіду, подальшийрозвиток уяви та навиків критичного мислення; сприяння висловленню суджень тадумок; виховання спроможності знаходити та розглядати альтернативні можливостідій; співчувати іншим. У ході рольової гри учасники розігрують у роляхвизначену проблему або ситуацію. Порядок підготовки та реалізації та вимоги дозастосування методу є такими:
1. Якщо рольовагра використовується, то вона потребує ретельної підготовки. Початкові вправимають бути простими з наступним ускладненням.
2. Є чотириосновні елементи: а) попереднє планування і підготовка педагога; б) підготовкаі вправляння учнів; в) активна участь класу в проведенні вправи; г) ретельнеобговорення та міркування з приводу вправи.
3. Дайте учнямиможливість провести рольову гру й імітувати сучасні ситуації. Змінюйте видидіяльності.
4. Такі вправиповинні проводитися в атмосфері довіри, щоб учні не почувалися ніяково. Учні повиннірозуміти, що реагувати можна по-різному. Практика допоможе учням почувати себебільш упевнено при проведенні таких вправ.
5. Післязакінчення вправи проводиться ретельний і поглиблений аналіз учасниками та“спостерігачами” набутого досвіду, їхніх думок та почуттів.
Після проведеннягри необхідно, щоб діти вийшли з ролей. Для цього проводиться детальнеобговорення ситуації. Слід пам’ятати про те, що кожен (кожна) має відповісти назапитання: Як ви себе почували в тій чи іншій ролі?; Що подобалось під час гри,а що ні?; Яким чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя?
Аналізситуації. Одним з методів профілактичної роботи єаналіз ситуації, випадку з життя. Робота складається з аналізу ситуації затакими складовими:
а) якими є факти:Що відбулося? Хто є учасниками справи? Що ми про них знаємо? Які факти єважливими? Які другорядними?
б) у чомупроблема ситуації: У чому полягає конфлікт? Яке питання треба вирішити,розв’язуючи ситуацію? У чому інтереси кожної з сторін? Чому вони суперечливі?
в) якими можутьбути аргументи: Які аргументи можуть бути наведені на захист кожної із сторін?
г) в чому полягаєрішення: Яким буде розв’язання ситуації? Чому саме таким? Якими можуть бутинаслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв’язання?
Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або Ізсуперечливого питання. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створитив класі атмосферу довіри та взаємоповаги. Тому в класі бажано виробити правилакультури ведення дискусії. Пропонуємо вам орієнтовні правила: говорити почерзі, а не всім одночасно; не перебивати того, хто говорить; критикувати ідеї,а не особу, що їх висловила; поважати всі висловлені думки (точки зору); несміятися, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує; не змінюватитему дискусії; намагатися заохочувати до участі в дискусії всіх. Ви можетедоповнити ці правила, провести їх обговорення та дотримуватися під часпроведення дискусій.
Отже, дляпроведення профілактики тютюнопаління серед підлітків у загальноосвітньомунавчальному закладі необхідно визначити мету, конкретизувати завдання,визначити зміст основних процедур, вибрати відповідні форми, методи, засобироботи. Оскільки форми та методи профілактики мають різні можливості формуваннякогнітивного, афективного, поведінкового компонентів поведінки підлітка, тоодноразове їхнє застосування не забезпечить позитивних результатів.Профілактика тютюнопаління буде ефективною лише при умові систематичного,комплексного використання різних форм, методів, засобів в поєднанні здіяльністю, спрямованою на створення умов для повноцінної життєдіяльності тасамореалізації підлітків.
2.2. Корекційно-розвивальна програма з питання тютюнопаління
Вживанняпсихоактивних речовин (алкоголю, багатьох медичних препаратів, наркотиків тощо)і зловживання ними стало однією із серйозних проблем, що турбує не тількимедиків, соціологів, психологів, педагогів, а й суспільство в цілому.Результати спеціальних досліджень, що публікуються в нашій країні,спостережень, вказують на зростання споживання підлітками тютюнових виробів, нанаявність серед підлітків значної кількості тих, хто зловживає алкоголем.Набуває поширення й немедичне вживання різних лікарських препаратів, а такожнаркотиків та інших речовин, що одурманюють психіку.
Автономізаціяпозиції школяра, формування активної соціальної позиції та розвиток здібностейздійснювати значущі зміни у своєму житті та житті оточуючих людей.
Програмаспрямована на вирішення таких завдань:
1. Розвиток навичкою вмінь, необхідних для боротьби із залежністю.
2. Підвищення усвідомлення щодо власної значущості, цінності, зміцненняпочуття власної гідності.
3. Оволодіння конкретними психологічними знаннями.
4. Формування мотивації самовиховання та саморозвитку.
5. Розвиток здатності адекватного й найповнішого пізнання себе й іншихлюдей.
6. Забезпечення засобами самопізнання.
Навально-тематичнийплан
№ п/п Тема
Кількість годин 1 Вступ. Орієнтація та мотивація учасників. 3 2 Особливості залежності та її наслідки. 3 3 Техніки роботи зі залежностями. Метод “Магічні слова”. Техніка “Сили розуму” 3 4 Профілактика тютюнопаління. Уміння протистояти шкідливій звичні. 3 5 Роль реклами у набутті залежностей 3 6 Сприйняття й вираження почуттів. Корекція сприймання й виразність почуттів. 3 7 Позитивне ставлення до себе та життя. Корекція позитивного ставлення о самого себе. 3 8 Розвиток творчого потенціалу особистості. Проведення вільного часу без шкідливих звичок. Вихід із тренінгу 3
Зміст зустрічей програми
Зустріч 1
1. Інформуванняпро мету та завдання програми.
2. Обговорення йприйняття основних правил роботи у групі.
3. Корекціяочікувань.
4. Знайомство.Представтеся, назвіть своє ім'я і життєве кредо.
5. Вправа “Коло”.
Призначення:
•експрес-діагностика групи;
• груповезімкнення.
Інструкція: «Нарахунок «один» замружте очі й починайте рухатися, при цьому дзижчіть, якбджоли. На рахунок «два» із замруженими очима, й ні до кого не доторкаючисьруками, спробуйте вишикуватися в коло».
Гра «Безлюдний острів».
Призначення:
• діагностика івідпрацьовування способів, стилів взаємодії, психологічних умінь, необхіднихдля ефективного вирішення поставленого завдання;
• постановкапроблеми залежності;
• постановкапроблеми паління.
Сюжет:
Уявіть, що випливете до Африки. Унаслідок катастрофи ви потрапили на безлюдний острів. Коливас урятують і чи зможуть узагалі це зробити — не відомо. Природно, перед вамистоїть завдання — вижити, адже життя там повне небезпек і несподіванок.
Потрібно освоїтиострів, організувати на ньому господарство, налагодити соціальне життя,розподілити основні функції й обов'язки. Варто продумати і те, яким чином вонивиконуватимуться. Вирішіть питання про владу. Якою вона буде на вашому острові?Хто прийматиме остаточне рішення? Розробіть моральний кодекс.
Суттєве запитання –ставлення до паління, оскільки виявилося, що на цьому острові росте тютюн.
Етапи:
1. Учасникивизначаються, хто вони, з якою метою мандрували до Африки.
2. Розподіл на 2групи по 5–7 осіб.
3. Обговорення міжучасниками групи. Придумайте назву острову. Продумайте основні правила й нормижиття.
Соціальний педагогне втручається в перебіг обговорення.
4. Групи виносятьсвої наробки на загальне обговорення.
5. Аналіз:
• Які думки,почуття навіяла гра?
• Наскільки вибули активні чи пасивні під час гри?
• Від чого чи відкого це залежало?
• Яку позиціюобирали?
• Як ви себевідчуваєте? Чому?
8. Обговоренняметафори: «Щоб вітрильник ішов уперед, необхідний не тільки вітер, а й піднятевітрило».
Зустріч 2
1. Розминка.Вправа «Зустріч».
Призначення:Подальше згуртування учасників групи.
Кількість — парна.
Два кола —внутрішнє і зовнішнє — обертаються за годинниковою стрілкою та проти неї. Засигналом Соціальний педагога зупиняються та діляться на пари.
Завдання:
1. Ви зустрілися післядовгої розлуки, а до цього були в добрих, але не дуже близьких стосунках.
2. Ви булинайближчими друзями в дитинстві. Одного з вас батьки відвезли на рік до іншогоміста. Ви зустрілися після річної розлуки.
3. Людина, щостоїть напроти вас, дуже налякана, а в неї має бути важка й надзвичайно важливарозмова. Необхідно підбадьорити її. Спочатку боязкі — у внутрішньому колі,потім — у зовнішньому.
4. Ця людиназаподіяла вам щось дуже приємне. Ви щойно про це довідалися.
5. Вам сталовідомо, що ця людина зробила щось незвичайне (врятувала людину, поставиларекорд, зробила відкриття). І от ви зустрілися.
Після закінченнявправи, можна поцікавитися в учасників, як вони почуваються.
2. Розподіл на двіпідгрупи. Напишіть перелік можливих шкідливих звичок. Яка поведінка, по-вашому,відповідає поняттю залежність? Дайте визначення, характеристику. Під час роботибажано застосовувати метод «мозкового штурму». Інформаційні аркуші 1, 2 (див.додаток).
• Залежність —деструктивне, руйнівне вирішення особистих проблем.
3. Робота впідгрупах. Види залежностей. Виділіть найрозповсюдженіші, на ваш погляд,залежності. Інформаційний аркуш З (див. додаток).
4. Робота впідгрупах.
Група «А».Напишіть не менше 5 шкідливих наслідків, що несе залежність (виділяється 5—6основних залежностей).
Група «Б».Напишіть не менше 5—6 вигод (переваг), що надають ці шкідливі звички (до цих жезалежностей).
5. Обговорення.Які шкідливі звички ви можете знайти у себе? Які вигоди вони несуть особистодля вас? Інформаційний аркуш 4 (див. додаток).
6. Дискусія натему «Я контролюю залежність, чи вона керує мною?»
• Залежність непривід піти від проблем. Вона не вирішує проблеми. Вона заманює нас у пастку,обмежує волю й віддає під владу руйнівної звички.
Зустріч 3
1. Розминка. Вправа «Зустріч на вузькій стежині».
Призначення:Подальше згуртування групи.
Розподіл на двіпідгрупи. Групи розходяться в різні боки обличчям один до одного.
Інструкція: «Визустрілися на вузькій гірській стежині, якою може вільно пройти лише одналюдина. З одного боку — скелі, з іншого — глибока прірва. Завдання — перейти наіншу сторону».
2. Вправа звізуалізації. Інформаційний аркуш 5 (див. додаток).
3. Знайомство зтехнікою «Магічні слова»:
1) на чомузаснований метод. Інформаційний аркуш 6 (див. додаток);
2) не думайте прокульгаву мавпу (фіолетове порося); важливість позитивного конструювання фрази.
Учасникирозташовуються зручно. Соціальний педагог говорить приблизно таке: «Зараз япопрошу вас виконати одну вправу. Завдання, що я вам запропоную, необхідно будевиконувати від моєї команди «Почали!» до команди «Стій!». Якщо ви з якої-небудьпричини порушите мою інструкцію, подайте сигнал — плесніть у долоні. Отже, якщови відвернулися, обов'язково плесніть і продовжуйте працювати. Замружте очі.Почали!»
3) проба тесту ОБ-кільця(без годинника, з електронним годинником);
4) напишітьстресові слова; перевірка;
5) етапи створеннямагічних слів. Інформаційний аркуш 7 (див. додаток);
6) робота в парахнад стресовими словами. Інформаційний аркуш 8 (див. додаток);
7) «розчаруйте»шкідливу звичку.
4. Техніка роботиза допомогою сили розуму. Інформаційний аркуш 9 (див. додаток):
1) вирішіть, чидійсно ви хочете позбутися цієї шкідливої звички;
2) навчітьсявідчувати ворожість до цієї звички;
3) уявіть себетаким, яким ви хочете бути, з новою моделлю поведінки, що замінить небажанузвичку.
5. Обговорення.
Зустріч 5
І. Розминка.Учасники сідають у коло.
Призначення:
• підвищеннянастрою, зняття втоми;
• розвитокподальшої розкутості учасників.
Інструкція: «Яроздам вам картки, на яких написана назва тварини. Назви повторюються на двохкартках. Приміром, якщо вам дістанеться картка, на якій буде написано «слон»,знайте, що в когось є така сама картка.
Соціальний педагогроздає картки (якщо у групі непарна кількість учасників, Соціальний педагог тежбере участь у вправі).
«Прочитайте, будьласка, що написано на вашій картці. Зробіть це так, щоб напис бачили тільки ви.Тепер картку можна забрати. Завдання кожного — знайти свою пару. При цьомуможна користуватися всіма виразними засобами, не можна тільки нічого говоритита видавати характерні звуки «вашої тварини». Іншими словами — усе, що миробитимемо, ми робитимемо мовчки.
Коли ви знайдетесвою пару, залишіться поруч, але не переговорюйтеся. Тільки коли створяться всіпари, ми перевіримо, що в нас вийшло».
Після того, як усіучасники групи знайшли свою пару, Соціальний педагог запитує по черзі в кожноїпари: «Хто ви?»
Після завершеннявправи можна запропонувати поділитися враженнями, розповісти про те, якучасники знаходили свою пару.
2. Рольові ігри.
2.1. Розмова двохподруг: «Оце так, дивися, як круто виглядає Марійка, коли вона із цигаркою.Вона така розкута. Давай купимо пачку цигарок і ввечері спробуємо».
Рольова гравідмовлення чи спростування. Відповісти так, щоб змінити думку подруги. По колу(чи за бажанням) учні відповідають на пропозицію подруги. Потім загальнеобговорення.
• Чия відповідь єнайоптимальнішою?
2.2. Розмова вкомпанії: «Та візьми, закури, не ламайся. Так ти, виявляється, жовторотик.Дивися, а то ми подумаємо, що ти і справді жовторотик».
Рольова гравідмовлення. Чого хотів досягти «приятель»? Варіанти відповідей по колу.Загальне обговорення.
2.3. Далі можнаобговорити варіанти, із якими стикалися учні.
3. Вправа «Загранапластинка».
Призначення:Набуття навички наполегливо відстоювати себе, вироблення уміння сказати «ні».
Виконується увигляді «вертушки». Учасники, що стоять у зовнішньому колі, щось пропонують, аті, що стоять у внутрішньому колі, твердо й упевнено говорять «ні». Наприклад,«я розумію, про що ти говориш, але мене це не цікавить». Говорити це требатихим і спокійним тоном.
Спокійнеповторення того, чого ви хочете, знову й знову. Учить наполегливості, а такожтого, що ви не зобов'язані пояснювати причини своїх бажань. Допомагає недратуватися заздалегідь.
Ефект, щодосягається: дає змогу вам почуватися комфортно, ігноруючи спроби маніпулюваннявами, заклик до логіки. Ви наполегливо просуваєтеся до бажаної мети.
Зустріч 6
1. Розминка.Вправа «Поза».
Призначення: Даєзмогу учасникам звернути увагу один на одного, що створює відчуття групи.
Інструкція:«Почнемо сьогоднішній день так: кидаючи один одному м'яч, називатимемо вголосім'я того, кому кидаємо. Той, хто одержить м'яч, приймає будь-як позу, і всіінші слідом за ним відтворюють її. Після цього той, у кого знаходиться м'яч (ічию позу ми щойно відтворили), кидає м'яч наступному і так далі доти, доки м'ячне побуває в кожного з нас».
2. Робота впідгрупах. Написати прийоми (образи), що використовують рекламодавці.
3. Дискусія. Рольреклами в набутті такої шкідливої звички, як паління. Можна почати зобговорення образу ковбоя Мальборо.
Ласкавопросимо в країну трупів, чи Смерть ковбоя Мальборо
Ковбой Мальборонастільки непідвласний часу, як і пейзаж, на якому його звичайно зображують, інастільки не підлягає ніякому сумніву те послання, що він несе: квітучий,пашить здоров'ям, нерозривно пов'язаний із землею — він сам уже майже наркотик.
Відомий ковбойМальборо Уейн МакЛарен помер від раку легень у 52 роки. Перед смертю вінзізнався: «Мене згубило паління, воно руйнує добре і гарне в людині».
Згідно з офіційноюстатистикою, у Німеччині щорічно від паління вмирає близько 100 тис. осіб. Цеозначає, що щодня передчасна смерть забирає життя близько 274 курців (образно:щодня потрапляє в аварію «Боїнг»!).
Останнісоціологічні дослідження свідчать про те, що в цілому палять 37% учнів 7—11-хкласів харківських шкіл. Проведені опитування засвідчили, що пік початкупаління в підлітковому середовищі припадає на 13—15 років.
У світі відпаління вмирає більше людей, ніж від уживання алкоголю, кокаїну, героїну,СНІДу, насильницької смерті, авто-й авіакатастроф разом узятих.
4. Складітьантирекламу паління (карикатуру, театральну сценку). Робота в підгрупах.
Зустріч 7
1. Розминка.Вправа «Емоції».
Інструкція: «Заразми попрацюємо в парах. (Соціальний педагог називає склад пар, підібраних зурахуванням суб'єктивних переваг учасників і їхніх психологічних особливостей.)Сядьте так, щоб кожній парі було зручно працювати. Вирішіть самі, хто з васпочне виконувати вправу. Початківець прийме вид сумної, чимось розчарованої,млявої людини. Спробуйте знайти засіб для того, щоб увійти в цей стан. Напарникповинен, використовуючи різні засоби, змінити стан сумного учасника впозитивний бік, викликати в нього усмішку, сміх, активізувати його, неприбігаючи до фізичного контакту. Коли ви впораєтеся із завданням, поміняйтесяролями».
Під часобговорення вправи можна одержати конкретний перелік засобів, щовикористовувались учасниками для зміни стану свого партнера, а також описзусиль «сумних» напарників, що їм доводилося додавати, щоб зберегти свій стан.У результаті обговорення з'являються ідеї щодо необхідності гнучкості у виборізасобів, які використовуються для зміни станів, щодо відсутності універсальнихалгоритмів застосування цих засобів.
2. Робота зпідгрупою. Продумати і написати позитивні й негативні боки негативних емоцій(див. табл. 1).
Підгрупа 1 —знаходить позитивні боки, підгрупа 2 — негативні. Під час обговорення слідвідзначити значущість усіх емоцій.
• Мета залежності— придушити й зруйнувати негативні емоції.
Емоції — цеприродний захисний механізм, створений для ослаблення та лікування психічних іфізичних травм людського організму.
Той, хто серйознозбирається звільнитися від гачка залежностей, мусить вивчити емоції і,найголовніше, ознайомитися з власним емоційним репертуаром.
3. Невербальнітехніки. Учасники по черзі пропонують методи, якими вони користуються, щобполіпшити настрій.
4. Вправа «Як підняти свій настрій за хвилину».
Етапи:
1. Оцініть свійтеперішній стан (самопочуття та настрій) за десятибальною шкалою. Найвищаоцінка означає, що вам ніколи ще не було так добре, а найнижча — навпаки,свідчить про те, що вам ніколи ще не було так погано.
2. Відновіть упам'яті який-небудь із найприємніших моментів у своєму житті, наприклад, коливам вдалося зробити щось дійсно цінне, чи коли ви одержали особливе визнаннясвоїх заслуг (чи коли ви з якоїсь іншої причини почувалися на сьомому небі відщастя). Постарайтеся відновити свої переживання якомога повніше. Почніть іззорових образів, потім згадайте звуки й усі інші відчуття, пов'язані з цієюприємною подією у вашій пам'яті. Зберіть усі свої враження разом інасолоджуйтеся ними повною мірою, начебто ви знову опинилися у тому часі.
3. Обережноперенесіться в цей час і знову оцініть свій стан. Дуже ймовірно, що післявиконання цієї вправи ваше самопочуття помітно поліпшиться.
Якщо у вас усе жтаки залишилися деякі сумніви (наприклад, якщо ви перебували у стані ейфорії),повторіть цю вправу, але цього разу згадайте що-небудь винятково неприємне іпростежте за своїм станом.
Висновок: Вицілком можете контролювати власні емоції, якщо вважаєте це потрібним і знаєте,як це зробити.
5. Вербальнітехніки. Опрацювання вербальної техніки зміни власного стану. Знайомство зтехнікою «Я-, Ти-висловлювання». Вираження негативного почуття у прийнятнійформі. Інформаційний аркуш 12 (див. додаток).
• Відписати.Переформулювання виловлювань.
• Переконструювання«Ти-судження» на «Я-повідомлення». Група сідає у два концентричних кола так,щоб учасники знаходилися обличчям один до одного:
а) учасникивнутрішнього кола пред'являють «Ти-судження», а учасники зовнішнього колаповертають їм «Я-повідомлення»;
б) учасникивнутрішнього кола пред'являють «претензію» у формі «Я-повідомлення», а зовнішнєколо реагує ситуаційно.
6. Використанняжарту, кепкування. Цей психологічний прийом можна назвати награнимроздратуванням. Людина насправді ледь сердиться, але зображує награне обурення.Усмішку викликає невідповідність між незначністю приводу й перебільшенихрозмірів роздратування.
Приклад: Сценка напляжі. Після сильного удару волейбольний м'яч вилітає з кола й влучає в головудуже поважному панові, зосередженому на преферансі. Погладжуючи лисину здостоїнством людини, що усвідомлює, наскільки в нього високе чоло, панчленороздільно вимовляє: «Так, якщо цей м'яч ще раз до мене потрапить, я йоготихесенько ножичком поріжу».
Це було сказано йзіграно так, що всі оточуючі, зокрема й волейболісти, розсміялися, хочаводночас зрозуміли серйозність попередження й перенесли своє коло подалі відпреферансистів.
7. Дискусія:
• Чи можу я бутигосподарем своїх почуттів?
• Чи вартоприглушувати емоції?
• Важливовизнавати свої почуття, емоції як необхідну складову частину життя. Учітьсяними керувати, але не приглушувати.
Можнавикористовувати притчу: «Просто прямуйте своїм шляхом».
Один із учнівзапитав Майстра:
— Якщо менехто-небудь ударить, що я маю робити?
Майстер відповів:
— Якщо на вас здерева впаде суха гілка й ударить вас, що ви повинні робити?
Учень сказав:
— Що я будуробити? Це ж проста випадковість, збіг, що я виявився під деревом, коли з ньогоупала суха гілка.
Учитель сказав:
— Так, робіть тесаме. Хтось був божевільний. Був у гніві й ударив вас. Це все одно, що гілка здерева впала на вас. Нехай це не тривожить вас, просто прямуйте своїм шляхом,начебто нічого й не сталося.
2. Вправа «Мій портрет у променях сонця» (І.Дубровіна).
Процедура:Соціальний педагог просить відповісти на запитання: «Чому я заслуговую наповагу?», наступним чином: намалюй сонце, у центрі сонячного кола напиши своєім'я чи намалюй свій портрет. Потім уздовж променів напиши усі свої чесноти,усе гарне, що ти про себе знаєш. Постарайся, щоб було якнайбільше променів».
Потім обговорення.Бажаючі зачитують перелік своїх чеснот, показують намальоване ними сонце.
3. Техніка зАрт-терапії. Призначення:
• підвищеннявпевненості в собі;
• входження впозначку-систему. Етапи:
1. Згадайте свогодалекого предка, про якого що-небудь знаєте. Намалюйте його.
2. Об'єднаєтеся вгрупи по 2—3 особи й розповідайте по черзі про свого предка.
3. Напишіть йомулиста.
4. Уявіть собісвого дуже далекого нащадка. Яким ви його бачите? Намалюйте.
5. Розійдіться потих самих групах і розповідайте про нього.
6. Напишітьлиста-наставляння своєму нащадкові до визначеної дати. (Вік нащадка беретьсямолодший на 1—2 роки, ніж вік групи, що вчиться.)
7. Можназапропонувати написати листа від нащадка, влаш-\ тувати щось на зразоклистування.
Домашнє завдання:Соціальний педагог просить усіх учасників підготуватися до самопрезентації. Вінрозмовляє індивідуально з тими учнями, у яких це завдання викликає труднощі йдопомагає їм придумати, як найкраще себе представити. Зустріч 8
1. Гра “Деньнародження”.
Процедура: Усічлени групи анонімно дарують один одному уявні подарунки, немовби можливостітого, що дарує, нічим не обмежені. Для цього гравці запасаються маленькимиаркушами паперу на одиницю менше за кількість учасників. Потім Соціальнийпедагог повідомляє, що розпочато збір подарунків для гравця Р. Усі пишутьназви, характеристики явищ, предметів, об'єктів, що хочеться подарувати самегравцю Р. Кожний пише свій подарунок на одному з аркушів свого набору.Подарунки не підписуються. Соціальний педагог збирає подарунки і складаєокремим стосиком, не передаючи доти, доки не будуть зібрані подарунки для всіхбажаючих. Потім подарункові набори роздаються. Якийсь час учасники вивчаютьзміст записок.
Обговоренняпідсумків може вилитися у вільний обмін враженнями. При цьому непоганопоцікавитися, чи є в кого-небудь однакові записки. Чи є в кого-небудьподарунки, які стали неприємним сюрпризом, чи навпаки, що приємно здивували.Скільки кому подаровано речей, що мають практичне, побутове значення, а скільки— романтичних подарунків.
Оскільки даруватиможна все, що завгодно, від «зів'ялої троянди, забутої у вазі на дачнійверанді», до «незаселеного острова», від «струнких ніг» до «доброти», тозрозуміло, які несподіванки містить у собі наївна, на перший погляд, процедура.Адже набір аркушів з написаними на них подарунками — це форма вираженняставлень гравців один до одного, повідомлення про те, чого, на думку інших, невистачає в житті їхніх колег.
2. Вправа«Здібності».
Призначення:Розвиток упевненості у своїх здібностях (талантах) і спроможності досягненняпоставлених цілей.
Психологічна(теоретична) сутність вправи:
Кожна людина єтим, ким вона себе уявляє в думках. Якщо ви себе оцінюєте позитивно, то іпочуватиметеся добре. Більш того, якщо ви думаєте, що маєте певні якості йталанти, то ви ними й володітимете. Запропонована нижче техніка допоможе вамдосягти того, чого ви прагнете.
Завдання:
1. Запишіть вашітвердження щодо того, хто ви є чи ким ви можете стати, що у вас є чи чого вихочете. Наприклад:
• у менезахоплююче й творче життя;
• якомунікабельний і розкутий;
• я добиваюсяуспіху в усьому, що роблю, і нині я успішно справляюся з поставленим завданнямтощо.
2. Коли визакінчите писати, оберіть найважливіші твердження та зосереджуйтеся на нихблизько хвилини. Потім замружте очі й повторюйте самі собі твердження багаторазів упродовж 2—3 хвилин. Перетворіть ваші твердження в зорові образи, тобтоза допомогою своєї думки уявіть написане положення.
3. Вправа «Успіх».
Призначення:розвиток упевненості в собі на основі уявлень про досягнутий успіх.
Психологічнасутність вправи: завдяки усвідомленню досягнутого успіху ви почуваєте в собібільше сил, більше динамічності, більше цілеспрямованості, більше почуттявласної гідності й усі ці почуття роблять внесок у почуття більшої впевненостів собі.
Завдання:
1. Вирішіть, якийуспіх найважливіший для вас — домогтися визнання на новій ниві, вступити доінституту, придбати автомобіль, вдало оженитися (вийти заміж) тощо.
2. Розслабтеся,замружте очі й уявіть, що ви досягли мети. Уявляючи свій успіх, відчуйтезадоволення та почуття власної сили, що воно приносить. Відчувайте підйом,зворушення, силу, міць, абсолютну впевненість у собі й володіння ситуацією.
3. Потім уявіть,як інші підходять чи дзвонять, щоб щиро поздоровити вас. Ви почуваєте теплоту ісхвильовані, приймаючи похвалу від них. Вони говорять вам, який ви щасливий. Іви прекрасно почуваєтеся та здатні на все.
4. Вправа«Самопрезентація». Призначення:
• виявленняуявлень учасників групи щодо себе;
• формуваннянастанови щодо значущості своєї особистості;
• створення умовдля саморозкриття.
Соціальний педагогпросить усіх учасників по черзі розповісти про себе, про своє улюблене заняття,хобі й по можливості представити їх. Це можуть бути вірші, розповіді, марки,фотографії, вироби, наліпки тощо.
Таким чином,соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків узагальноосвітньому навчальному закладі передбачає створення у кожного підліткавласної моделі поведінки, зорієнтованої на здоровий спосіб життя. Соціальнийпедагог має привернути увагу підлітків до проблеми, надати переконливуінформацію про ступінь ризику, допомогти виробити вміння та навичкивідповідальної поведінки, створити ситуацію соціально-психологічного комфорту йзахищеності./>/>
ВИСНОВКИ
Проведене намидослідження проблеми профілактики тютюнопаління серед підлітків узагальноосвітньому навчальному закладі дало підстави зробити наступніузагальнення.
Аналізсоціально-педагогічної літератури з проблеми дослідження та динаміки поширеннятютюнопаління серед підлітків дозволив нам виділити цілий ряд факторів, яківизначають її актуальність і складність. Умовно можна розподілити ці фактори насоціальні, психологічні, біологічні, екологічні, а за рівнем, масштабом їхньоїдії – на глобальні, геополітичні, притаманні тільки нашій країні; окремим їїрегіонам; окремим верствам населення; характерні переважно для підлітковогосередовища.
Завданнямисоціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків узагальноосвітньому навчальному закладі є наступні: вивчити причинитютюнопаління серед підлітків; визначити ресурси, необхідні та наявні дляподолання проблеми; обмежити негативний вплив соціального середовища; створитиумови для задоволення інтересів, потреб, повноцінної життєдіяльності підлітків;подолати їх особистісні риси, котрі сприяють виникненню або загостренню даноїпроблеми або перешкоджають її розв’язанню; підвищити особистісні можливостіпідлітка, його здатність адекватно реагувати на проблеми, долати їх ізадовольняти свої інтереси та потреби за допомогою соціально значимих методів;організувати співпрацю всіх суб’єктів соціально-педагогічної профілактикитютюнопаління з метою попередження даної проблеми.
Для забезпеченняефективності соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітківу загальноосвітньому навчальному закладі необхідно визначити мету, завдання,зміст, вибрати оптимальні та ефективні форми, методи, засоби роботи. Оскількиформи та методи профілактики мають різні можливості формування когнітивного,афективного, поведінкового компонентів особистості підлітка, то одноразове їхзастосування не забезпечить позитивних результатів.
Отже, профілактикатютюнопаління серед підлітків буде ефективною лише в результаті систематичного,комплексного використання різних форм, методів, засобів у поєднанні здіяльністю, спрямованою на створення умов для повноцінної життєдіяльності тасамореалізації підлітків.
/>СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Александров А.А., Александрова В.Ю. Профилактика курения:роль и место психолога //Вопросы психологи. – 1999. – № 4. – С. 35-42.
2. Андрєєва Т., Красовський К. Курс виживання длянекурців // Шкільний світ. – 2005. –№ 15. – С. 5-9.
3. Безруких М.М. Проблемные дети. – М.: УРАО. – 2000.–312 с.
4. Бенюмов В.М., Костенко О.Р., Флоренсова К.М. Вредалкоголя, никотина и наркотиков: Пособие для учителя. – К., 1989. – 125 с.
5. Борисова Р.Д., Борисов Е.Б. “Суд над папиросой”(классный час) // Классныйруководитель. – 2003. – № 7. – С. 45-57.
6. Верьовкіна І. Акція “День без куріння” // Ріднашкола. – 2003. – № 11. – С. 60-61.
7. Все про шкідливі звички // Все для вчителя. – 2003. – № 9.– С.25-40.
8. Гащиц Т.И. Курить – здоровью вредить // Позакласнийчас. – 2005. – № 3/4. – С. 96-98.
9. Георгі М.К., Сінюгін В.Г., Халін А.І. Діяльністькласного керівника щодо психолого-педагогічної профілактики вживаннянаркотичних засобів //Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – №9/10. – С. 39-56.
10. Гоголева А.В. Аддиктивное поведение и его профилактика. – М.: НПО“МОДЭК”, 2003. – 240 с.
11. Гусева Н.А. Тренинг предупреждение вредных привычек у детей. Программапрофилактики злоупотребления психоактивными веществами / Под. ред. А.М. Шипициной. – СПб.: Речь, 2003. – 256 с.
12. Дементьева И.Ф. Негативные факторы воспитания детей в неполной семье // Социологические исследования. – 2001. – № 11. –С. 108-113.
13. Дети в кризисных ситуациях: профилактика негативных явлений исоциально-психологическая помощь / Подобщ. ред. И.Д. Зверевой. – К.: Научн. свет, 2001. – 63 с.
14. Динаміка поширення тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотичнихречовин серед учнівської молоді України: 1995, 1999, 2003 роки / О.М. Балакірєва, О.О. Яременко та ін. – К.:ДІПСМ, 2003. – 174 с.
15. Жулковський О.В., Жулковська Т.Є. Соціологічний аналіз шкільнихпроблем: тютюнопаління та статеве життя // Педагогічний пошук. – Наук. – метод.вісник. – Луцьк. – 1997. – № 4. – С. 65-68.
16. Зальвовський В.М. Про зловживання психотропними речовинами //Практичнапсихологія та соціальна робота. – 2000. – № 6. – С. 43-45.
17. Золотова Г.Д. Нові підходи до профілактики адиктивної поведінки // Соціальнапедагогіка: теорія та практика. – 2004. – № 1. – С. 74-79.
18. Казакова О. Супровід дітей “групи ризику” //Завуч. – 2002. – № 9. – С 7-8.
19. Кириченко І. В Україні молодіють алкоголіки, наркомани й курці // Шкільнийсвіт. – 2004. – № 46. – С. 1; 4.
20. Концепція освіти “рівний – рівному” щодо здорового способу життя середмолоді України / Оржеховська В.М., Пилипенко О.І., Андрущак Л.І. – К.:Міленіум, 2002. – 20 с.
21. Короп Ю. Хибні звички та їх профілактика // Все для вчителя. – 1997. –№ 21-22. – С. 42-45.
22. Куриця І., Климчик Л. Курити чи не курити // Шкільний світ. – 2004. – №15. – С. 23-24.
23. Лапко Т. Про шкідливі звички: Матеріал для класної години // Шкільнийсвіт. – 2002. – № 18. – С. 3.
24. Литвиненко В.И. Зависимое (аддиктивное) поведение // Журнал длябатьків. – 2001. – № 1. – С. 18-23.
25. Литвиненко В.И. Подростки утверждают, что в жизни все надо испытать // Журналдля батьків. – 2000. – № 4. – С. 38.
26. Максимова Н.Ю. Воспитательная робота с социально дезадаптированнымишкольниками: Метод. реком. – К.: ІЗМН, 1997. – 136с.
27. Максимова Н.Ю. Підліток і наркотики. Психологічні аспекти попередженняадиктивної поведінки неповнолітніх // Практична психологія та соціальна робота.– 1999. – № 5. – С. 2-4.
28. Максимова Н.Ю. Психологічна профілактика схильності до алкоголю танаркотиків і психокорекційна робота з підлітками групи ризику // Практичнапсихологія та соціальна робота. – 2000. – № 2. – С. 2-5.
29. Максимова Н.Ю. Психологічний аспект профілактики алкоголізму танаркоманії серед підлітків: Метод. посібн. – К.: ІСДО, 1995.–144с.
30. Матвеев В.Ф., Гройсман А.Л. Профилактика вредных привычек школьников:Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1987.– 93 с.
31. Матвійчук О.С. Психокорекційний тренінг як засіб профілактикидевіантної поведінки підлітків // Практична психологія та соціальна робота. –1998. – № 1. – С. 20-22.
32. Методичні рекомендації та матеріали для практичного використання упрофілактичній роботі з учнівською молоддю //Позакласний час. – 2000. – № 3. –С. 2-7.
33. Мирошниченко Л.Д. и другие. Проблемы антинаркотической профилактики вподростковой среде // Педагогика. – 2000. – № 3. – С. 3-13.
34. Міжнародний день боротьби з курінням – 31 травня // Здоров’я та фізичнакультура. – 2005. – № 10. – С. 1-5.
35. Онуфрійчук С. Формування негативного ставлення до шкідливих звичок // Освіта.Технікуми, коледжі. – 2004. – № 4. – С. 81-83.
36. Панкратов С. Война, которую нельзя проиграть // Аргументы и факты вУкраине. – 2001. – № 51. – С.9.
37. Пєрова Л., Бондар О., Бодні В. За вільну від тютюнового диму планету //Шкільний світ. – 2003. – № 29-32. – С. 20-23.
38. Подход жизненных ситуаций в профилактике табачных проблем / Под ред.Т.И. Андреевой, К.С. Красовского. – Ч. 1. Руководство ведущего. – К., 2000. –140 с.
39. Подход жизненных ситуаций в профилактике табачных проблем / Под ред.Т.И. Андреевой, К.С. Красовского. – Ч. 2. Сборник жизненных историй. – К.,2000. – 104 с.
40. Подход жизненных ситуаций в профилактике табачных проблем / Под ред.Т.И. Андреевой, К.С. Красовского. – Ч. 3. Мифы и факты. – К., 2000. – 20 с.
41. Северіна Л. Виховуємо дітей, які не курять // Психолог. – 2005. – № 1.– С. 25-28.
42. Сніцарьова Д. Неповнолітніх курців стане менше, якщо… // Дзеркалотижня. – 2000. – 14 жовтня. – С. 13.
43. Тарасенко В.І. Підліток: вберегти від зла. – К.: Україна, 1992. – 109с.
44. Твоє життя – твій вибір / Федорченко Т.Є. та ін. – К.: Міленіум, 2002.– 164 с.
45. Технология социально-педагогической профилактики отклонений в поведениидетей и подростков // Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. –М.: ТЦ “Сфера”, 2001. – С. 275-306.
46. Технологія діяльності соціального працівника щодо профілактикиадиктивної поведінки молоді // Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посіб. /За заг.ред. А.Й. Капської. – К.: УД ЦССМ, 2000.– С.106-130.
47. Тютюнопаління та його профілактика // Шкільний світ. – 2004. – № 2. –Додаток. – С. 1-3; № 4. – С. 3-12.
48. Халін А.І., Георгі М.К., Сінюхін В.Г. Профілактика зловживаннязабороненими речовинами і наркозалежності // Практична психологія та соціальнаробота. – 2003. – № 2-3. – С. 101-108.
49. Шевченко С. Шкідливі звички шкільної молоді // Рідна школа. –2000. – № 2.– С. 19-22.
50.Ягодинский В.Н. Школьнику о вреде никотина иалкоголя: Книга для учащихся. – М.: Просвещение, 1986. – 97 с./>
ДОДАТКИ
Додаток 1
Анкета для вивчення ставлення підлітків до тютюнопаління
Дана анкета є засобом наукового дослідженняз вивчення проблеми тютюнопаління серед учнів твого віку. Твій клас обраний дляучасті в дослідженні методом випадкової вибірки. Ти є одним із учасників, щобере участь у дослідженні.
Анкета анонімна, в ній не будуть вказанітвоє ім’я або інша ідентифікуюча особисто тебе інформація.
Для того, щоб дослідження було успішним,дуже важливо, щоб ти відповів (ла) на кожне запитання відверто й уважно.Пам’ятай: твої відповіді є конфіденційні.
Участь у дослідженні абсолютно добровільна.Якщо з якихось причин ти вважаєш яке-небудь запитання неприйнятним, пропустийого.
В анкеті немає правильних або неправильнихвідповідей. Якщо серед запропонованих варіантів ти не знайдеш об’єктивноївідповіді, вкажи той, котрий визначає твою думку. Будь-ласка, обраний тобоюваріант відповіді на кожне запитання зафіксуй позначкою “+” у відповідномуквадратику.
Ми сподіваємося, що анкета зацікавить тебе.
Заздалегідь дякуємо тобі за участь.
1. Твоя стать? а) жіноча;б) чоловіча.
2. Твій вік? а) 11 років;б) 12 років; в) 13 років; г) 14 років.
3. В якому віці (якщо такетраплялося) ти вперше закурив (ла) сигарету?
а) ніколи; б) 11 років або молодше; в) 12 років; г)13 років; д) 14 років.
4. Як ти одержав (ла)сигарету (коли спробував (ла) курити вперше)?
а) від старшого брата або сестри; б) від друга абоподруги, старшої за мене; в) від друга або подруги мого віку; г) від друга абоподруги молодших за мене; д) від незнайомої людини; е) від одного з батьків; є)взяв (ла) вдома без дозволу батьків; ж) купив (ла) в магазині; з) іншимспособом (будь-ласка, коротко опиши яким саме).
5. З якої причини тиспробував (ла) курити сигарету в перший раз?
а) хотілося зазнати приємні відчуття; б) не хотілосявиділятися в компанії друзів; в) від нічого робити; г) з цікавості; д) хотілосязабути про свої проблеми; е) інші причини (будь-ласка, вкажи, які саме).
6. Скільки разів у житті(якщо таке було) ти курив (ла) сигарети?
а) ніколи; б) 1-2 рази; в) 3-5 разів; г) 6-9 разів;д) 10-19 разів; е) 20-39 разів; є) 40 або більше.
7. В якому віці (якщо такетраплялося) ти спробував (ла) курити щодня?
а) ніколи; б) 11 років або молодше; в) 12 років; г)13 років; д) 14 років.
8. Наскільки часто ти курив(ла) сигарети протягом останніх 30 днів;
а) жодної; б) менше однієї сигарети на тиждень; в)менше однієї сигарети на день; г) 1-5 сигарети на день; д) 6-10 сигарет надень; е) 11-20 сигарет на день; є) більше 20 сигарет на день.
9. Як ти думаєш на скількилюдина ризикує нашкодити собі (фізично або ще як-небудь), якщо вона інодікурить сигарети?
а) ризику немає; б) слабкий ризик; в) значний ризик;г) великий ризик; д) не знаю.
10. Як ти думаєш на скількилюдина ризикує нашкодити собі (фізично або ще як-небудь), якщо вона викурюєодну сигарету на день?
а) ризику немає; б) слабкий ризик; в) значний ризик;г) великий ризик; д) не знаю.
11. Як ти думаєш на скількилюдина ризикує нашкодити собі (фізично або ще як-небудь), якщо вона викурюєодну пачку сигарет на день?
а) ризику немає; б) слабкий ризик; в) значний ризик;г) великий ризик; д) не знаю.
12. Як ти думаєш на скількилюдина ризикує нашкодити собі (фізично або ще як-небудь), якщо вона викурює двіта більше пачок сигарет на день?
а) ризику немає; б) слабкий ризик; в) значний ризик;г) великий ризик; д) не знаю.
13. Як ти думаєш, скількитвоїх друзів курять сигарети?
а) ніхто; б) один-два; в) декілька; г) більшість; д)всі.
14. Як ти вважаєш, наскількискладно тобі буде при бажанні дістати сигарети?
а) неможливо; б) дуже складно; в) досить складно; г)досить легко; д) дуже легко; е) не знаю.
15. Чи стикався (лася) ти збудь-якими з перелічених нижче проблем через тютюнопаління?
а) проблеми у взаєминах із друзями; б) проблеми увзаєминах з батьками; в) проблеми у взаєминах з вчителем; г) виклик лікаря абогоспіталізація; д) зниження працездатності в процесі навчання; е) зниження працездатностів інших видах діяльності; є) ушкодження предметів, одягу, що знаходяться утвоєму користуванні; ж) втрата грошей та інших коштовних речей.
16. Як ти вважаєш, якби тизахотів (ла) курити (або вже куриш), твій батько дозволив би тобі це зробити?
а) дозволив би (дозволяє) мені курити; б) недозволив би (не дозволяє) мені курити вдома; в) не дозволив би (не дозволяє)мені курити взагалі; г) не знаю.
17. Як ти вважаєш, якби тизахотів (ла) курити (або вже куриш), твоя мати дозволила б тобі це зробити?
а) дозволила б (дозволяє) мені курити; б) недозволила б (не дозволяє) мені курити вдома; в) не дозволила б (не дозволяє)мені курити взагалі; г) не знаю.
Дякуємо за твої відповіді!