Проведення уроків історії Україні в11 класі
1. Урок історії в 11класі
Тема: Суспільно-політичне життя йполітична боротьба в Україні 1953 – 1964 рр.
Мета: розглянути суспільно-політичне життяі політичну боротьбу в Україні 1953 – 1964 рр.
Освітнізадачі:
- розкритисуть процесу десталінізації;
- показатийого особливості в Україні;
- датиоцінку періоду 1953 – 1964 рр.
Розвиваючізадачі:
- продовжуватирозвивати уміння узагальнювати та систематизувати фактичний матеріал;
- сприятивдосконаленню вміння дітей працювати з підручником та картою;
- розвиватиісторичну свідомість учнів.
Виховнізадачі:
- вчитиучнів мати власну думку з приводу конкретних історичних явищ і процесів,обґрунтовувати і відстоювати її;
- виховувати учнів в дусі патріотизму, шанобливого ставлення доздобутків українського народу.
Типуроку: комбінований
Методи навчання: словесний метод (бесіда,розповідь), самостійна робота за підручником, заповнення таблиць та аналітичнийметод.
Засобинавчання: підручник, хрестоматія, картки з запитаннями для перевірки домашнього завдання.
Основнітерміни та поняття: “відлига”, десталінізація, реабілітація,Програма КПРС.
1.2План уроку
I. Організаційниймомент
II. Перевірка домашньогозавдання. Актуалізація опорних знань.
III.Вивчення нового матеріалу
1.“Відлига”, як період історичного розвитку України в 1953 – 1964 рр.
2. ХХ з’їзд КПРС та його наслідки.
3. Реабілітаційний процес в період Хрущовської “відлиги”.
4. Зміни вищого партійного керівництва.
5. Розширення повноважень союзних республік.
IV.Закріплення вивченогоматеріалу. Оцінювання роботи учнів на уроці.
V.Підсумки уроку.
VI.Домашнє завдання.
1.3Хід уроку
1.3.1Організаційниймомент
Учительорганізує учнів до роботи(приберіть з парти все зайве. Приготуйте тількипідручник, зошит та щоденник).Учитель вітає школярів(Доброго дня, діти! Я радавас усіх бачити. Чи ви готові до нашого уроку? Добре, сідайте.)
1.3.2 Перевірка домашньогозавдання. Актуалізація опорних знань
Вчитель перевіряєдомашнє завдання (Давайте перевіримо, що ви запам’ятали з нашого минулогоуроку. Зараз деяким з вас я роздам картки з запитаннями (див. додаток 1) і вибудете відповідати на них письмово. Тим часом з останніми я проведу бесіду, щобдізнатися, як ви запам’ятали минулий урок.)
Запитання длябесіди:
1) Що такедесталінізація?
2) В чомуполягала нова політика Хрущова?
3) Чи зміцнілаадмніністративно-командна система після завершення процесу відбудови?
4) Якими булизавдання курсу “на розгорнуте будівництвокомуністичного суспільства”?
Учительповідомляє тему та задачі уроку(Сьогодні ми поговоримо з вами про суспільно-політичне життя йполітичну боротьбу в Україні1953 – 1964 рр. Як ви знаєте, процес десталінізації торкнувся не лише України,а також інших країн Європи. На цьому уроці ми розглянемо особливості цьогопроцесу в Україні та дамо загальну оцінку періоду 1953 – 1964 рр.).
1.3.3 Вивчення нового матеріалу
1.3.3.1 “Відлига”, як період історичногорозвитку України в 1953– 1964 рр..
Розповідь учителяз елементами конспектування.
“Відлига” – період в історії СРСР, а відповідно й історії УРСР, якийохоплює 1953 – 1964 рр., тобто період перебуванняпри владі М. Хрущова. Він характеризується ліквідацією таких проявівсталінського режиму, як масові репресії, тотальний контроль за всіма сферамидіяльності тощо, і спробою проведення суспільно-політичних, економічних реформз метою надати нового імпульсу розвитку радянського суспільства на шляху до“побудови комунізму”.
Вчитель пропонує учнямзаконспектувати наступні слова.
Основним змістом “відлиги” є десталінізація – система заходів по усуненню найбільшодіозних проявів сталінського режиму. Десталінізація мала обмежений характер йне торкалася підвалин існуючого ладу.
Складовідесталінізації:
— Ліквідаціясистеми ГУЛАГу, системи масових репресій.
— Амністія.Реабілітація незаконно засуджених.
— Реформа силовихвідомств, судової системи. Упровадження в їх діяльності принципу законності.
— Послабленняідеологічного тиску. Тимчасове припинення кампанії проти “українського буржуазного націоналізму”.
— Децентралізаціяуправління. Послаблення командно-адміністративної системи.
— Розширення праві повноважень союзних республік. Зростання частки ураїнців у партійному ідержавному апараті. Зростання впливу української партійно -державної еліти в союзномукерівництві.
1.3.3.2ХХ з’їзд КПРС та його наслідки.
Вчительпропонує учням самостійну роботу за підручником: діти опрацьовують уривок здоповіді М. Хрущова “Про культ особи та його наслідки”, і на основі поданогоуривку визначають, якими мотивами він користувався, приймаючи рішення виступитиіз засудженням культу особи Сталіна; чи можна стверджувати, що Хрущов зробивмужній громадянський вчинок.
Уривок:
Мене турбуваладумка:”Скінчиться з'їзд… А щодалі? На нашій совісті залишаться сотні тисяч безвинно розстріляних людей…Мало хто вцілів, майже весь партійний актив було розстріляно або репресовано.Рідко кому повезло так, що він залишився живим. Накінець, я зібрався з силами іпід час одної з перерв поставив питання: “Як бути з минулими розстрілами іарештами?… Бо ми вже знаємо, що люди, які були піддані репресіям, булиневинуваті й не були “ворогаминароду”. Вони будуть повертатися іззаслання. Ми ж утримувати їх там не станемо. Слід подумати, як їх повернути зчестю… Люди будуть виходити з в'язниць, приїздити до рідних, розповідатимутьродичам, знайомим, друзям, товаришам, як все було, і стане надбанням всієїкраїни і всієї партії, що ті, хто залишився в живих, були репресовані безвини… Замовчати це неможливо… Тому прошу подумати про наступне: ми проводимоперший з'їзд після смерті Сталіна. Уважаю, що саме на такому з'їзді ми повинніщиросердечно розповісти всю правду про життя і діяльність нашої партії іЦентрального Комітету за звітній період… Ми ж були в керівництві країни разомзі Сталіним. Коли від колишніх в'язнів партія дізнається правди, нам скажуть:вибачте, як же так? Відбувся XXз'їзд, а нам ні про що не розповіли… Злочини ж були? Намсамим, не чекаючи інших, слід сказати, що вони були. Коли нас будуть питати, товже не стануть засуджувати”.
Послухавши думкидітей стосовно цього уривку, вчитель робитьвисновок: Таким чином, ми бачимо, що Хрущов – відверта і чесна людина. Вінзробив мужній громадянський вчинок, виступивши з засудженням культу особиСталіна. Він проявив гуманізм до українського народу, який дуже довго страждаввід сталінських репресій.
1.3.3.3Реабілітаційний процес в період Хрущовської “відлиги”
Вчительпропонує заповнити таблицю (Зараз поки я буду читати лекцію, ви будетезаповнювати таблицю, яку ви бачите на дошці. В ній вже прописані роки важливихподій, а вам треба буде знайти і записати події, які відносяться до цих дат).Перший етап (1953-1956) роки події
1953
1955
1954-56
Восени 1953
1954
1956
Амністія, яка стосувалася осіб, засуджених терміном до 5-ти років, а також засуджених за посадові, господарські та військові злочини. Вона мало торкнулася політичних в'язнів, які мали значно більші терміни ув'язнення.
Амністія, яка стосувалася осіб, що співробітничали з окупантами в роки війни, але не чинили злочинів.
Амністія не передбачала реабілітацію. Було реабілітовано лише 8 тис. осіб.
Було ліквідовано військові трибунали МВС та особливу нараду МВС, яка мала право застосовувати в адміністративному порядку висилку, заслання та ув’язнення.
Було сформовано Комітет державної безпеки СРСР і УРСР.
Було створено комісію Президії ЦК КПРС із розслідування злочинів Сталіна
Скасовується постанова ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 р. про порядок ведення справ “щодо підготовки й здійснення терористичних актів” та постанови від 1 грудня 1934 р. та 14 вересня 1937 р. про зміни в карно-процесуальному кодексі, за якими не дозволялися касаційні скарги в справах про шкідництво, терор і диверсії. Другий етап (1956-1959) роки події
1956-59
1956-63
1962
1954-59
Реабілітація стала масовою. Було створено 90 спеціальних комісій, які мали право розглядати справи безпосередньо в таборах.
Було повністю реабілітовано лише 250 тис. осіб.
Комісії по реабілітації поступово припинили свою роботу.
За антирадянську діяльність було репресовано 3,5 тис. осіб.
1.3.3.4Зміни вищого партійного керівництва
(За бажаннямвчителя або відсутністю часу це питання можна залишити дітям на самостійневивчення)
Розповідьучителя.
Заперіод правління М. Хрущова у вищому керівництві УРСР відбувалися неодноразовізміни. Вони були викликані прагненням усунути від влади в республіціпротивників Хрущова, розширенням повноважень республіканських органів влади,зміною ролі УРСР в СРСР.
Заперіод 1953 – 1964 рр. змінилося декілька перших секретарів ЦК КПУ.
1953 – 1957 рр. О. І.Кириченко. У період його правління відбувається “українізація” КПУ, проводиться кампанія по реабілітаціїрепресованих, ставиться питання про чистоту української мови, про розвитокнаціональної науки. Його відданість Хрущову не залишилася непоміченою. Післярозгрому Хрущовим “антипартійної групи” (Маленков, Каганович, Молотов та ін.) Кириченка буловідкликано до Москви й призначено на посаду секретаря ЦК КПРС.
1957–1963 рр. М. В. Підгорний. Вихованецьсталінської школи партійних кадрів був слухняним виконавцем волі вищогокерівництва. У червні 1963 р. був висунутий Хрущовим на посаду секретаря ЦККПРС. Є відомості, що саме Підгорний згодом відіграв вирішальну роль в усуненніХрущова від влади в жовтні 1964 р. Він був одним з претендентів на посаду першогосекретаря ЦК КПРС.
1963 – 1972 рр.П. Ю. Шелест. Своєю кар'єрою зобов'язаний підтримці Хрущова і Підгорного. Колипостало питання про усунення Хрущова, Шелест вважав, що об'єктивноїнеобхідності замінювати Хрущова на Брежнєва не було: “Це моє тверде переконання, хоча самбрав участь у тому, що сталося”.
1.3.3.5Розширення повноважень союзних республік
(За бажаннямвчителя або відсутністю часу це питання можна залишити дітям на самостійневивчення)
Розповідьучителя.
У періодхрущовської “відлиги” було здійснено низку заходів, якірозширили права республік, у тому числі й УРСР.
Українці сталичастіше висуватися на керівні посади в республіці, а також в Союзі.
Розширилисяфункції і підвищилася відповідальність КПУ.
Активізуваласьдіяльність УРСР на міжнародній арені. Так, якщо в 1953 р. республіка булачленом 14 міжнародних організацій, то в 1955 р. – 29. До 1959 р. УРСР підписалаабо приєдналася до 65 міжнародних договорів та інших актів. У 1954 р. Українувідвідало 69 закордонних офіційних делегацій, у 1956 р. – 145, 1958 р. – 305.Україну стали відвідувати і закордонні туристи. Так, якщо в 1953 р. їх було лише805 осіб, то вже в 1958р. – 23 054. Зросли обсяги участі України взовнішньоекономічних зв'язках СРСР.
Унаслідок реформиуправління економікою в 1957 р. під контроль Ради Міністрів УРСР, зокрема раднародного господарства і місцевих рад депутатів трудящих, перейшло 97 %підприємств проти 34 % у 1953 р.
Розширилися правареспубліки у формуванні свого бюджету, у питаннях матеріально-технічногопостачання, збуту продукції, будівництва, використання капіталовкладень.
Допідпорядкування республіки передавалися питання обласногоадміністративно-територіального устрою, районування, віднесення міст дообласного, республіканського підпорядкування.
До компетенціїУРСР належали питання прийняття кримінального, цивільного і процесуальногокодексів, установлення основ законодавства про судоустрій та судочинство.
Та всі ці заходиздійснювалися під суворим контролем центру, до якого згодом знову повернулисяйого командні функції.
1.3.4Закріплення вивченого матеріалу
Вчитель закріплюєзнання учнів з вивченого матеріалу, використовуючи прийом “Мікрофон”. Діти поодному виходять до дошки, беруть в руки імпровізований мікрофон (олівець) тавідповідають на поставлені запитання:
1) Що таке “відлига”? Які її складові?
2) Як відбувавсяпроцес реабілітації жертв сталінських репресій?
3) Чим булизумовлені зміни в українському керівництві?
4) У чомуполягало розширення прав УРСР?
1.3.5 Підсумки уроку. Оцінювання роботиучнів на уроці
Учительпідкреслює, що суспільно-політичнежиття УРСР у 1953 – 1956 рр. проходило під знаком лібералізації радянськогорежиму. Вона включала в себе демонтаж сталінської репресивної системи,засудження культу особи Сталіна, реабілітацію жертв масових репресій,послаблення контролю держави над суспільно-політичним життям, розширення правреспублік тощо. Але реформи у політичній сфері були половинчастими інепослідовними. Вони не торкалися основ тоталітарного режиму, залишаласямонополія КПРС у всіх сферах суспільного життя, недоторканними виявились догмимарксизму-ленінізму.
Післявиступу участь учнів на уроці та їх відповіді піддаються аналізу. Виставляютьсябали.(Сьогодні ви дуже добре попрацювали на уроці, аналізували, відповідали назапитання. Але я хочу, щоб наступного разу відповідаючих було більше. Аня, Сашаі Марина отримують сьогодні 11 балів, Катя, Маша та Дмитро – 10 балів).
1.3.6 Домашнє завдання
Опрацюватитекст підручника “Станекономіки України наприкінці 1950 — у першій половині 1960-х рр.”, звернути увагу навиділені дати та моменти в тексті. За бажанням підготувати доповідь про життя ідіяльність партійного діяча (на вибір).
Оцінказа урок: Підпис:
2. Урок вформе пресс-конференции
Тема: Оппозиционное движение вУкраине во второй половине XX века (в конце 50-х — 80-х гг..)
Цель: повторить, закрепить иобобщить материал по теме; развивать умения аргументированно отстаивать своюточку зрения, сравнивать и анализировать историческую информацию,совершенствовать навыки логического мышления, образной речи; воспитыватьчувство толерантности, неравнодушное отношение к украинской истории,разобраться в морально-этическом аспекте данной темы.
Тип урока:урокпроверки и учета знаний, умений и навыков в форме пресс-конференции.
Учебно-методическоеобеспечение: портреты диссидентов; плакат «Демократические процессы всовременном государстве»; таблички с названиями телеканалов, изданийпериодической печати, профессиями выступающих, плакат с кроссвордом «Именадиссидентов»; аудиокассета с записью фрагмента песни группы «Океан Эльзы»,плакат с высказыванием историка И. Лысяка-Рудницкого.
2.1 Ходурока
2.1.1Организационниймомент
Учительорганизовывает учеников для работи (уберите с парты все лишнее. Приготовьтелитературу, тетрадь). Учитель приветствует школьников (Добрый день, дети! Ярада вас всех видеть. Вы готовы к нашему уроку? Хорошо, садитесь.)
2.1.2Фокусурока
Словоучителя. Оппозиционноедвижение, представленное тремя основными течениями диссидентов, — непростаястраница в истории Украины.
Посмотрите налица этих людей — всем им была уготована нелегкая, часто трагическая судьба…Их методы сопротивления были мирными, но добились ли диссиденты каких-либорезультатов? Обратите внимание на точку зрения историка ИванаЛысяка-Рудницкого: «Пока живет человек несогласный — живет и человечество вцелом». Согласны ли вы с этим?
Темадиссиденства настолько важна и сложна с морально-этической точки зрения, чтодостойна обсуждения на пресс-конференции.
Ключевойвопрос, на который мы сегодня должны ответить, уже обсуждался на городскомтурнире историков. Итак: «Диссидентское движение против «советского Левиафана»— поражение или победа?»
В. библейскоймифологии Левиафан означает огромное морское чудовище, пожирающее все вокруг…На вопрос, справились ли с ним диссиденты, нам предстоит сегодня ответить.
Пресс-конференцияобъявляется открытой!
2.2 Методическаясправка
Темапресс-конференции известна ученикам за 1-2 недели: они получают роли и готовятсвои вопросы и выступления.
2.3 Рекомендуемаялитература
1. Турченкоф. Г., Панченко П. П., Тимченко СМ. Новейшая история Украины. Часть вторая(1939-2001). Учебник для 11 кл. —К.: Генеза, 2001 (§23, 28).
2. КасьяновГ. Незгодш: украшська штелйгенщя в рус! опору 1960-1980-х рок1в. — К., 1995.
3. Дзюба И…Западня // Зеркало недели. — 2003. — №9.
4. Гель I… Духовшсть Украши 1спшьний европейсь-кий д1м //Украша. Наука 1 культура. — Випуск 26-27. — К.,1993.
5. Один здвадцяти: беседа з А. Шевчуком //Украина. Наука 1 культура. — Випуск 26-27. —К., 1993.
6. Драч И…Мир тревоги и надежды //«Работница». — 1989.
7. БогоразЛ… «Я не боролась. Просто жила...» //«Огонек». — 1993.
Перед началомурока в классе создается соответствующая обстановка: в две линии — друг противдруга — расставляются столы; на столах — таблички с надписями телеканалов и т.п., один из учеников играет роль
фотокорреспондента— фотографирует происходящее; над одной из линий столов — плакат с надписью«Советское время», над другой — «XXI век».
2.4 Ход пресс-конференции
Словоучителя. Нашапресс-конференция — не совсем обычная: сегодня встречаются представителисоветского времени и XXI века. Им предстоит попытаться найти ответ напоставленный нами вопрос.
Но для началая предлагаю всем присутствующим небольшую игру-разминку «Цепочка ассоциаций»:по предложенным ассоциациям вам необходимо будет определить ключевое слово,имеющее непосредственное отношение к зарождению диссидентского движения.
2.4.1 Игра«Цепочка ассоциаций»
Ассоциация №1 Включается музыкальный фрагмент песни «А за вшном майже весна...» группы«Океан Эльзы». Ассоциация № 2 Ученикам предлагается анекдот, популярный в средеинтеллигенции советского времени: «Сюрреализм — это то, что я чувствую; реализм— это то, что я вижу; соцреализм — это то, что я слышу».
Ассоциация №3 Внимание учеников обращается на плакат «Демократические процессы всовременном государстве», где перечислены признаки демократического общества.Ассоциация № 4 Реальный случай из жизни школьников 80-х годов XX века.
… Школьнаялинейка перед рождественскими праздниками. Выступает представитель администрации:«Дети! Я и так знаю, что вы будете щедровать, но только не говорите, из какойвы школы!...» Ассоциация № 5 Это фамилия известного писателя: Илья Эренбург. Словоучителя. На какие же мысли натолкнули вас предложенные ассоциации? Какоеслово ключевое?
(Ответ: №1 — весна;№2 — принцип соцреализма в культуре; № 3 — отсутствие демократиив советский период; №4 — атеизм; №5 — повесть И. Эренбурга«Оттепель». Ключевое слово — «оттепель».)
2.4.2 Дискуссия по вопросуукраинскогодиссидентства
Словоучителя. Действительно,период «оттепели», который был основным содержанием десталинизации,способствовал духовному обновлению в жизни общества; как почки на деревьях,возникали произведения представителей интеллигенции, в которых просматриваласьпопытка расширить «границы соцреализма», ответить на замалчиваемые вопросы...
У кого изприсутствующих есть вопросы по этому поводу?
Корреспондентгазеты «Голос Украши» (XXIвек):
— У менявопрос к известному адвокату 70-80-х годов XX века: каковы причинывозникновения диссидентского движения в Украине? В чем особенности украинского диссидентства?
Адвокат (70—80-егг. XXвека):
— Я думаю,слово «оттепель» очень точно отражает общественные процессы, происходящие вСССР, а значит, и в Украине с приходом к власти уникального, сложного похарактеру человека Никиты Сергеевича Хрущова. Я прекрасно помню тот шок,который вызвали у меня сообщения о XX съезде КПСС, разоблачившем преступлениясталинских времен. Это дало толчок к духовному пробуждению в СССР, а в Украинеэто произошло даже чуть раньше: первой ласточкой пересмотра позиций соцреализмав культуре стала статья А. Довженко в «Литературной газете» — «Искусствоживописи и современность».
Раньше другихна изменения в обществе отреагировали поэты и писатели: Василий Симоненко,Николай Руденко, Лина Костенко, Николай Винграновский, Иван Драч. Литературнуюкритику представляли Иван Дзюба, Евгений Сверстюк, Иван Светличный, ВячеславЧерновил, Валентин Мороз и другие. Появляется целая плеяда молодых, энергичныхпредставителей интеллигенции, разрушающих стереотипы — так называемые «шестидесятники ».
Такимобразом, среди причин появления украинского диссидентства можно назватьследующие:
1, десталинизация;
2, реабилитациямногих культурных и государственных деятелей Украины;
3, нерушимостьоснов властных структур;
4, критическоеотношение к коммунистическому режиму, недовольство незавершенностьюдесталинизации;
5, интерес кукраинской культуре и культуре стран Запада.
Особенностьюукраинского диссидентства можно считать то, что это было общеукраинскоеявление, охватывающее все регионы Украины.
Так же, как ив других республиках СССР, украинские диссиденты характеризовались:
— мирными,ненасильственными формами протеста;
— четкойорганизацией (кружки, объединения);
— участием воппозиционном движении самых разных слоев населения.
«Шестидесятники»в своем развитии прошли стадии от «этнографической»,«культурно-просветительской» до стадии «политического противостояния системе».
… Это былияркие личности...
Подругахудожницы Аллы Горской (советское время):
— Но это всеслова. А я хотела бы рассказать о судьбе моей подруги, прекрасного человека,талантливой художницы. Это Алла Горская.
Она самаукраинка, но родилась в Ленинграде, и все у них в семье говорили по-русски.Учиться она уехала в Киев, в художественный институт, где организовала клубтворческой молодежи.
Однажды уАллы и ее единомышленника, художника Опанаса Заливахи, возникла идея создатьнеобычный, монументально-декоративный витраж в вестибюле Киевскогоуниверситета. На витраже был изображен Тарас Шевченко в виде Прометея.Получилось очень красиво! Но сразу после установки, ночью 1964 года витраж былразбит...
Алла былаисключена из Союза художников Украины за «идейно вредное» произведение. А в1970 году Горская погибла при загадочных обстоятельствах: ее нашли убитой надаче ее свекра, в подвале. Следствие установило, что свекор убил ее, а самбросился под электричку… Но позже стало ясно, что к гибели Аллы причастныорганы КГБ.
Когда хоронилиАллу, 7 декабря 1970 года, стихийно возникла акция протеста, выступали разныелюди, знавшие ее. Над могилой Горской Василий Стус прочитал стихи, а потомвыступил украинский хор «Гомш».
Хор сразу жебыл распущен...
Василий Стусарестован...
А что касаетсяхудожника Опанаса Заливахи — он еще в марте 1966 года был осужден на пять летсурового режима...
Корреспондентгазеты «Комсомольская правда» в Украине» (XXI век):
— Я хочуобратиться к сторожу библиотеки Академии наук УССР: что вы знаете о пожаре в фондеукраинских рукописей?
Сторожкиевской публичной библиотеки Академии наук УССР:
Журналисттелеканала «Интер» (XXI век):
— У менявопрос к человеку, входившему в Украинский рабоче-крестьянский союз.Организатор вашего союза — Левко Лукьяненко — жив до сих пор, он известныйчеловек в Украине. Но я хотел бы спросить именно у вас: что вы можетерассказать о «Деле юристов» и судебном процессе, проходившем во Львове в 1961году?
Заведующийклубом, входивший в УРКС (советское время):
— Как вы самизнаете, Левко Лукьяненко — блестящий юрист, неутомимый борец за права украинцеви возрождение украинской культуры, родом с Чер-ниговщины. В 1959 году онорганизовал Украинский рабоче-крестьянский союз (УРКС), сразу же ставшийобъектом пристального внимания со стороны КГБ. Это и понятно, ведь УРКС былединственной организацией, добивавшейся независимости Украины. Хотя, еслиподумать, мы не выходили за рамки Советской Конституции, которая гарантировалакаждой нации право на самоопределение, вплоть до отделения. Вот мы и решиливоспользоваться этим правом. Но был в нашей организации некий Ващук — слушательобластной партийной школы, оказавшийся провокатором КГБ.
Вскоре былозаведено «Дело юристов», суд состоялся в мае 1961 года, во Львове. Нас обвинялипо статье 56 «Измена Родине», а когда Левко Лукьяненко объяснил следователю,что мы действовали в рамках Конституции, следователь ответил: «Конституциясуществует для заграницы!»
… ЛевкаЛукьяненко приговорили к расстрелу, остальным дали от 10 до 15 лет лагерей. Ужепотом, после кассационных жалоб, смертный приговор Левку Лукьяненко был замененна 15 лет заключения в лагерях...
Корреспондентгазеты «Голос Украши» (XXIвек):
— У менявопрос к известному адвокату 70-80 годов XX века: каковы причинывозникновения диссидентского движения в Украине? В чем особенности украинскогодиссиденства?
Советскийпрокурор (60—70-е гг. XXвека):
— Я хочудополнить! У нас в СССР в полной мере соблюдаются права человека. Как выслышали, Лукь-яненко, возглавлявший антисоветскую националистическую организациюс целью создания «самостийной Украины», был приговорен к смертной казни. Ногуманный советский суд заменил смертный приговор 15 годами исправительныхработ. Но вместо благодарности Лукьяненко вместе с сообщниками распространяютвозмутительную «самиздатовскую» литературу о нашем советском строе череззарубежных агентов по радиостанции « Свобода ».
Я думаю, онвсе-таки заслужил смертный приговор, так как абсолютно не исправился, болеетого — вошел в новую антисоветскую группу диссидента Николая Руденко.
Корреспондентгазеты «Аргументы и факты» (XXIвек):
— Не такдавно в Украине умер известный диссидент-правозащитник Николай Руденко,организатор Украинской хельсинской группы содействия выполнению хельсинскихсоглашений (УХГ). Что вы можете рассказать об этой группе?
Историк,входивший в УХГ:
— Когда СССРподписал в августе 1975 года в Хельсинки документ о соблюдении гражданских прави свобод своего народа, повсеместно стали возникать легальные группы с цельюконтроля за соблюдением прав человека.
ПервыйХельсинский комитет был основан в Москве в мае 1976 года, потом подобныеобъединения возникли в Литве, Грузии, Армении. А 9 ноября 1976 года поинициативе Николая Руденко в Украине была создана группа способствованиявыполнению Хельсинских соглашений (УХГ), куда вошли Левко Лукьяненко, ИванКандыба, Оксана Мешко, Олекса Тихий, Петр Григо-ренко, Святослав Караванский идругие, всего 36 человек.
Целью УХГбыло: ознакомить украинский народ с Декларацией прав человека, поддерживатьсвязь с зарубежной прессой, информировать мировую общественность о фактахнарушения прав человека в Украине.
В СССРдействовало еще пять подобных групп, среди которых УХГ была самой активной.Главное то, что она действовала в рамках закона и относилась с глубокимуважением к людям других национальностей.
Но все это непомешало советской системе учинить погром УХГ: до 1980 года большинство членовУХГ были арестованы и осуждены в среднем на 12 лет лишения свободы...
В лагеряхпогибли В. Стус, В. Марченко, О. Тихий,
Ю. Литвин.
Представительтелеканала«1+1», программа «Иконостас» (XXIвек):
— Несмотря наэти трагические факты, инакомыслие в Украине не исчезало. Меня интересуютпричины и деятельность еще одного течения несогласных — религиозногодиссиденства?
Работникмузея (70—80-е гг. XXвека):
— Причинойпоявления религиозного диссиденства была антирелигиозная кампания конца 50-х —начала 60-х годов.
В течение1957-1964 годов в Украине было закрыто 46% всех православных храмов. Причембольше пострадала не Западная Украина, где церковные традиции были оченьпрочные, а центр и юго-восток Украины, где люди особо не сопротивлялись.
В Крымуосталось 14 храмов, а в Запорожской области — всего 9.
Я терпимоотношусь и к верующим, и к атеистам — это личное дело каждого. Но зачем женавязывать свое отношение к религии?
… Особеннопожилые люди страдали, ведь для них молитва, икона были смыслом жизни (не длявсех, конечно...).
Ну а вЗападной Украине не терпели. Там же подпольно существовала греко-католическаяцерковь — УГКЦ. Диссидент Иосиф Тереля создал Комитет защиты УГКЦ, егоподдерживал представитель православного духовенства Василий Романюк. Да…Посидели они в психушках, но это их не остановило. Ну вы же сами видите, чтоони не зря старались — ведь в XXI веке — свобода вероисповедования.
Корреспондентгазеты «Зеркало недели» (XXIвек):
— Такпобедили диссиденты или проиграли? Канадский историк Орест Субтельный (егосемья родом из Украины) четко написал в книге «Украина. История»: «Диссидентыпроиграли». Может, и правда никому такие жертвы не были нужны?
Литератор(70-е гг. XXвека):
— На этотвопрос нет однозначного ответа. Многие диссиденты говорят, что они «неборолись, а просто жили», а жизнь — это уже победа.
Словоучителя. Давайтевспомним о цели диссидентского движения: открыть возможности для свободногоразвития украинской культуры, обеспечить гражданские права украинцам. То, чтосегодня мы живем в независимой Украине, наверное, смогло произойти и благодарядиссидентскому движению.
А теперь —для всех участников конференции — эксклюзивный кроссворд «Памятные имена».Давайте попробуем разгадать кроссворд и еще вспомним имена людей, непобоявшихся бросить вызов существующему строю.
1. Один из«шестидесятников», поэт-переводчик, издавший 1000-страничный «Словарь рифмукраинского языка», активно выступал против арестов украинской интеллигенции.Пробыл в заключении в общей сложности 30 лет.
(Караванский)
2. Диссидент, которомусмертная казнь была заменена 15-летним заключением.
(Лукъяненко)
3. Фамилияукраинского писателя, подвергшегося гонениям за произведение «Собор».
(Гончар)
4. В конце1950-х годов в Харькове вокруг этого российского поэта образовался кружокпередовой творческой молодежи (подобные кружки были в Киеве — «Спутник»: И.Драч, Е.Сверстюк, А. Горская и др.; во Львове — «Пролисок» во главе с М.Косовом). А в брежневские времена этот человек считался «неудобным» поэтом. (Чичибабин)
5. Фамилияукраинской поэтессы, писавшей красивые, но непонятные многим стихи.
(Костенко)
6. Этотчеловек имеет непосредственное отношение к фильму «Тени забытых предков».
(Параджанов)
7. Фамилиячеловека, издававшего «самиздатовс-кую» литературу. Он также выпустил сборникматериалов о судьбе 20-ти осужденных интеллигентов «Лихо з розуму». Егоназывали «лагерный генерал».
(Черновил)
8. Фамилияодного из самых активных борцов за права греко-католической церкви в Украине,бывший узник лагерей и «спецпсихушек».
(Тереля)
9. Идеаломэтого поэта был Григорий Сковорода. Свою жизнь он закончил в лагере особогорежима...
(Стпус)
10. Человек,отказавшийся от своих взглядов, автор работы «Интернационализм илирусификация?».
(Дзюба)
11. Фамилияактивного правозащитника-диссидента, арестованного за эссе «Моисей», «Хроникасопротивления», «Репортаж из заповедника им. Берии».
(Мороз)
12. ОсновательУкраинской Хельсинской Группы. Умер в 2004 году.
(Руденко)
Словоучителя. Ключевоеслово кроссворда — тоталитаризм, так как опыт диссиденства — это опытсуществования человека в несвободной стране.
Обратимся ещераз к словам Ивана Лысяка-Рудниц-кого: «Пока живет человек несогласный — живетчеловечество в целом».
2.4 Итогурока (оценивание учеников)
Слово учителя.Наша конференциязавершилась. Всем нам есть о чем поразмыслить...
2.5Домашнее задание
Написать статью-размышление«Кто же победил: власть или диссиденты?»