Педагогічна експертиза учбової книги
При експертній оцінці якості учбової книгиосновні операції виконуються в чотири етапи: підготовчий етап, етап робочоїгрупи, етап експертної групи, завершальний етап.
I. На підготовчому етапі проводиться відбіручбових книг для експертної оцінки керівниками Міністерства просвіти СРСР, АПНСРСР, НДІ СиМО і т. п., формулюють ця цілі експертизи. Керівниками відповіднихвідомств видається наказ про створення експертної комісії, призначаються організаторекспертизи і технічні працівники. Організатор експертизи формує склад робочоїгрупи, складає програму експертизи, організовує експертні групи і комісії і руководитьїх діяльністю. Окрім виконання звичних функцій по ГОСТ 23554.0–79, вінрозподіляє роботу технічних робітників. Робоча група включає, окріморганізатора експертизи і технічних працівників, групу ведучих експертів консультантів,мають досвід роботи в експертних комісіях.
II. На етапі робочої групи визначаютьсяметоди, способи і процедури, які слід застосувати при рішенні задач експертноюгрупою. При цьому робоча група виходить з особливостей учбової книги, термініві умов проведення експертизи, допустимий трудомісткості. Робоча група з числа кандидатівв експерти формує експертну групу, визначаючи її структуру, професійний склад,кількість експертів.
Однією з важливих проблем експертизи є проблема,як визначити до початку опиту необхідне і достатнє число експертів. Деякірозрахункові формули для визначення необхідної і достатньої чисельностіекспертної групи приведені в роботі Р.Г. Азгальдова. Оскільки чисельністьекспертів залежить від багатьох чинників, таких, як допустимі витрати праці,кваліфікація експертів, погрішність колективної оцінки і т. п., топривести єдину формулу, що дозволяє визначати чисельність експертної групи, нампредставляється неможливим. Ми приведемо тут деякі загальні міркування щодошляхів рішення цього питання.
Виходячи з поставленої задачі, робоча групавизначає верхню і нижню межі можливої кількості експертів. Ці межі ми позначимовідповідно Nmax і Nmin. Виходячи з цього, утворюється група кандидатів вексперти. Якщо Nке – число кандидатів в експерти, то ясно, що Nmax ≥Nке. Рішення про включення того або іншого фахівця в групу кандидатів вексперти приймає організатор експертизи і консультант після бесіди, що дозволяєпроаналізувати ступінь відповідності фахівця вимогам, що пред'являються.
Уточнюючи параметри поставленої задачі, робочагрупа приводить формулу знаходження N. Найпростіша з них:
/>. (1)
Нижче ми приведемо і інші формули для розрахункучисельності експертної групи.
Для відбору експертів з числа кандидатів вексперти можна користуватися відомими методами: взаємних рекомендацій,документальних оцінок, самооцінки або різними комбінаціями цих методів. Повнахарактеристика якості експерта може бути одержана шляхом обчислення комбінованоїоцінки j-го кандидата в експерти:
/>
де α, β, γ, – коефіцієнтиваговитості анкет взаємних рекомендацій анкетних даних, самооцінки, відповідно;
/> – відповіднікоефіцієнти, одержані кандидатом в експерти при аналізі вище перелічених анкет.
Як ілюстрацію приведемо можливі розрахунковіформули чисельності експертної групи для оцінки якості учбової книги по данійанкеті.
Хай k – кількість основнихпунктів анкети, qеі – значення колективноїекспертної оцінки і-гo пункту (l≥i≥k), qісі– істинне значення оцінюваного пункту, Δqі = | qеі–qісі| – абсолютная погрішність qеі,γі– довірча вірогідність (надійність), з якою визначеноqеі, dі = dітах– dітіп – розмах оцінок i-гo пункту, δi= di/Δqі, аі – коефіцієнт ваговитостіі-го пункту анкети />.
Відомо, що визначення qісічасто утруднено по ряду «принципових» міркувань, але можна вказати верхню інижню межі допустимих значень Δqеі: [aqі,bqі]. По аналогії з безліччюдопустимих значень для Δqеі введемо безлічдопустимих значень і для довірчої вірогідності – />.Виходячи з формули δi = di/Δqіможна визначити безліч допустимих значень />,/> = di/аqі,/>=di/βqі.
Термін «допустимі значення» доречний, оскількимежі цих інтервалів «допускає» робоча група, призначаючи одночасно і«встановлені» значения- />. />. Тоді Nmax, Nmin і N,можуть бути знайдені по формулах:
/> /> /> (2)
де /> знаходитьсяз таблиці:
γ 0,8 – 0,9 0,9 – 0,95 0,96 – 0,99
φі 0,2 0,1 0,04
Приведемо приклад. Хай анкета містить 10 пунктів,коефіцієнти ваговитості яких рівні відповідно:
а2= 0,115; а3= 0,06; а4 = 0,11; а1 =0,155;
а6= 0,09; а7=0,09;а8 = 0,06; а8= 0,095;
а10 = 0,105. а9 = 0,12;
/> /> /> />
/> /> /> />
Тоді Nmax=15, Nmin=6. Якщоскористатися формулою (1), то N=10.
Якщо задані
/> /> /> />
/> /> /> /> по формулі (2)
N=9.
Для проведення опиту експертів робоча групаскладає анкети. Анкета складається із записки пояснення і карти опиту.Основні вимоги до анкети приведені в ГОСТ 23554.1–79.
III На етапі роботи експертної групи експертамипроводиться класифікація учбових книг шляхом систематизації по якій-небудьознаці. До класифікаційних ознак відносяться призначення (стабільний абопробний підручник, навчальний посібник, практикум, книга для читання і т. п.),особливості експлуатації (на уроці для самостійних занять, програмованадопомога, комплект карт, схем і т. п.). Класифікація користувачівпроводиться експертами з метою виявлення груп користувачів (школярі, ПТУ, щовчаться, вчителі). Класифікація методичної продукції і її користувачівздійснюється для обґрунтовування номенклатури оцінюваних показників якості.
Експертна група визначає номенклатуру показниківякості учбової книги на основі аналізу нормативних документів, що визначаютьвимоги, що пред'являються до неї, і досвіду оцінки якості аналогічних учбовихкниг.
До оцінки кожної учбової книги потрібно підходитидиференційований, залежно від того, для яких цілей вона призначена, яке місцевідводиться їй в учбовому порядку.
Нижче ми даємо загальну характеристику системикритеріїв, заснованої на нормативних вимогах до учбових книгам1.
1. Шкільний підручник. Будучи основною частиноюсистеми засобів навчання, підручник грає в ній особливу роль. Підручник повнішеі послідовніше, ніж інші компоненти системи, реалізує її основні функції. Отчому при аналізі і оцінці підручника перш за все необхідно встановити ступіньреалізації їм функцій, властивих всій системі засобів навчання.
З метою встановлення кількості критеріїв ступеняреалізації підручником функцій навчання складається анкета типа Ф-1. Всімекспертам лунають анкети типа Ф-1 з проханням уважно ознайомитися із змістомосновних критеріїв (пунктів з одинарною індексацією). Пропонується ранжувати їхза 9-бальною шкалою. Рівноцінні, на думку експерта, пункти оцінюються однаково(при цьому збіг оцінок допустимий не більше ніж по трьох критеріях). Післяцього експерти приступають до ранжировки пояснюючих критеріїв (з подвійноюіндексацією), керуючись вказівками, приведеними вище, але за т – бальноюшкалою (п – кількість критеріїв, що пояснюють основний критерій). Якщоформулювання критерію експерту здається невдалим або незрозумілим, то післярангу ставиться знак «?» і хвилястою межею підкреслюється невдалий текст. Свої пропозиціїпо формулюванню критеріїв експерт може висловити письмово на зворотному боціанкети.
У другому турі до експертів доводяться результатипершого туру: сумарний ранг критеріїв і пояснюючих їх пунктів, кількість знаків«?» біля кожного з них – и пропонується знов проранжирувати відредагованийваріант анкети, в якому критерії і пояснюючі їх пункти розташовані в іншійпослідовності.
Індекс Критерій для оцінки ступеня реалізації підручником функцій навчання Ранг
1
1.1
1.2
2
2.1
2.2
2.3
2.4
2.5
2.6
2.7
2.8
3
3.2
3.4
4
4.1
4.2
4.3
5
5.1
5.2
5.3
6
6.1
6.2
7
7.1
7.2
8
8.1
8.2
8.3
8.4
8.5
8.6
9
9.1
9.2
Інформаційна функція підручника:
Ступінь віддзеркалення в підручнику відповідно до сучасних наукових даних всіх фактів, розкриття змісту всіх понять, законів, теорій, вивчення яких передбачено програмою
Ступінь представлення системи завдань і вправ на вживання знань з практики, відповідної вимогам програм і умінням і навикам вчаться
Мотиваційна функція підручника:
Наявність матеріалу, сприяючого пробудженню інтересу вчаться до навчання
Виклад матеріалу з урахуванням вікових особливостей вчаться
Використовування засобів емоційної дії
Використовування історичного матеріалу
Захопливість форми викладу матеріалу
Привабливість оформлення підручника
Встановлення зв'язків матеріалу з сучасним практичним життям, що вивчається,
Наявність матеріалу, що спирається на життєвий досвід школярів
Функція навчання школяра самостійній роботі з книгою: 3.1 Наявність матеріалу або вказівок в підручнику, що допомагають школярам навчитися працювати з книгою
Наявність зразків правильного виконання типових завдань
Наявність завдань, що дозволяють здійснити самоконтроль результатів засвоєння теоретичного матеріалу і умінь вживання знань з практики
Орієнтаційна функція підручника:
Наявність виділення в підручнику основних фактів і головних висновків
Наявність матеріалу, що допомагає формувати у школярів уміння самостійно виділяти ведучі ідеї в прочитаному тексті
Наявність матеріалу, що допомагає школярам робити висновки, засновані на вивченому матеріалі
Розвиваюча функція підручника:
Виклад учбового матеріалу як системи, робота з якою сприяє розвитку різносторонніх здібностей вчаться
Наявність в підручнику матеріалу для використовування проблемних ситуацій
Наявність задач, вправ, що вимагають від учнів самостійного відкриття суб'єктивно нових знань
Виховна функція підручника:
Наявність матеріалу, сприяючого вихованню активних учасників будівників комуністичного суспільства
Наявність матеріалу, сприяючого вихованню патріотів першої в світі соціалістичної держави робітників і селян, інтернаціоналістів, готових до боротьби за комуністичні ідеали
Функція конкретного стандарту вимог до знань і умінь вчаться:
Виклад всього учбового матеріалу, знання якого обов'язкове для учнів згідно вимогам програми
Наявність завдання і вправи на вживання знань, необхідних для формування біля умінь, передбачених програмою
Функція управління діяльністю вчителя, що вчаться:
Доцільність послідовності розгляду матеріалу в підручнику
Логічність послідовності розгляду матеріалу в підручнику
Наявність необхідних внутрішньонаочних і міжнаочних зв'язків
Наукова обґрунтованість даних фактів, явищ, прикладів для практичних додатків
Узгодженість з реальними можливостями учбового процесу і відповідними віковими особливостями школярів
Оптимальність методичної системи вивчення предмету, закладеної в шкільному підручнику
Координуюча функція підручника в навчально-методичному комплексі:
Роль підручника в системі учбових і методичних засобів
Взаємозв'язок і взаємоузгодженість підручника і учбових методичних засобів
Потім складається анкета Ф-2 для кількісногооцінювання учбової книги. В анкеті Ф-2 основні і пояснюючі критерії розташованів порядку зростання рангів. Фрагмент анкети Ф-2 має вигляд:Індекс Критерій для оцінки ступеня реалізації функцій навчань Оцінка пояснюючого критерію
Оцінка
основного критерію
п
п-1
п-2 ….
п∙kn
По кожному критерію підручник слід оцінювати за 5-бальноюшкалою. Якщо вимоги, що входять до складу пояснюючого критерію, на поглядексперта, виконані повністю, то йому ставиться оцінка «5», якщо повністю невиконуються, то оцінка «1». Якщо вимоги виконані не повністю, то, залежно відповноти, ставляться оцінки від «2» до «4». Потім знаходиться оцінка п-гоосновного критерію по формулі:
/>
де qjn – оцінка п-гоосновного критерію, проставлена j-м експертом (рівна суміоцінок, призначеній кожним експертом m пояснюючим критеріям, розділеної на їхчисло);
Kj – коефіцієнткомпетентності j-го експерта, S – сума значень Kjв групі з N експертів.
Після обробки анкет типу Ф-2 знаходяться оцінки qn — п-го основного критерію по формулі:
/>
^п = 2 аг^я' де аі – коефіцієнткомпетентності i-гo експерта.
На підставі оцінок qnзнаходиться оцінка qф ступеня реалізації підручником функційнавчання. Вона може бути знайдена або по формулі:
/>
або, якщо додатково визначені коефіцієнти ваговитостіβп основних критеріїв, по формулі:
/>
Можливі і інші формули, що враховують, наприклад,надійність анкети, її валідність, ефективність критеріїв і т. п.
У повсякденній діяльності по навчанню і вихованнюшколярів вчитель керується прийнятими принципами навчання. Шкільний підручниксвоїм змістом і методичною побудовою повинен сприяти успішній реалізації цихпринципів в практичній діяльності вчителя. Тому при аналізі і оцінці підручниканеобхідно встановити ступінь відповідності реалізації принципів навчання.
З метою встановлення кількості критеріїв ступенявідповідності реалізації принципів навчання складається анкета типа П-1,складена аналогічно анкеті Ф-1. Ми перерахуємо лише основні критерії анкети П-1:1) принцип комуністичного виховання, 2) принцип науковості, 3) принципдоступності, 4) принцип свідомості і творчої активності, 5) принцип наочностінавчання і розвитку теоретичного мислення, 6) принцип систематичності навчання,7) принцип зв'язку навчання з життям, з практикою комуністичного будівництва,8) принцип міцності результатів навчання і розвитку пізнавальних сил вчаться,9) принцип позитивного емоційного фону навчання, 10) принцип колективногохарактеру навчання і обліку індивідуальних особливостей вчаться.
Аналогічно анкеті Ф-2 складається анкета П-2, іпісля обробки анкет знаходиться оцінка qоб ступенівідповідності підручника реалізації принципів навчання.
Зміст підручників повинен відповідати сучаснимвимогам суспільного і науково-технічного прогресу, відповідати потребам промисловогоі сільськогосподарського виробництва, забезпечувати озброєння основ наук, щовчаться глибокими і міцними знаннями.
Тому при аналізі і оцінці підручника необхідновстановити ступінь відповідності підручника сучасному рівню науки, техніки,виробництва, педагогічного процесу.
Аналогічно анкетам Ф-1, Ф-2 складаються анкетитипа Н-1, Н-21. Після обробки анкет знаходиться оцінка qн.
Задачі глибокого теоретичного обґрунтовуванняпрактики підготовки і видання шкільних підручників, пошуку оптимальної моделі підручникавимагають ретельного аналізу структури шкільних підручників.
З метою встановлення кількості критеріїв дляаналізу структури підручника складається анкета типа С-1, складена аналогічноанкеті типа Ф-1. Ми перерахуємо лише основні критерії анкети С-1: 1) основнийтекст підручника, 2) додаткові тексти, 3) пояснюючі тексти, 4) апараторганізації засвоєння (АОЗ), 5) ілюстративний матеріал, 6) апарат орієнтуванняв підручнику (АТ).
Складаючи далі анкету типа С-2 і відпрацьовуватидані, знаходять оцінку qс – структури шкільного підручника.
На підставі знайдених оцінок qф,qоб,qн,qс, знаходятьзагальну оцінку підручника. Тут також можливі різні формули, найпростіша з якихмає вигляд:
q=/>(qф+qоб+qн+qс)
2. Система учбових книг. Разом з підручником покожному учбовому предмету для учнів потрібна система учбових книг, сприяючихрозвитку здібностей учнів, поглибленню їх знань, зміцненню зв'язку навчання зжиттям, розвитку інтересу до навчання.
Такими книгами є книга для читання, навчальніпосібники, практикуми, науково-пізнавальні книги про досягнення науки, проісторію наукових відкриттів, винаходів, про життя видатних учених і винахідників,книги, що розказують про різні професії, про зв'язок вивчаються в школі учбовихпредметів з практичним життям, довідники, словники.
Для оцінки учбової книги складається анкета типаУ-1, складена аналогічно анкеті типа Ф-1. Її основними критеріями є:
1) Роль учбовоїкниги в реалізації функцій підручника.
2) Роль учбовоїкниги в реалізації принципів навчання.
3) Відповідністьучбової книги вимогам суспільного і науково-технічного прогресу, потребам промисловогоі сільськогосподарського виробництва.
4) Ступінь реалізаціїфункцій, властивих даною учбовою книзі.
Пояснюючі критерії формулюються залежно від того,яка учбова книга піддається педагогічній експертизі.
Так, наприклад, при експертизі практикумупояснюючими критеріями для третього основного критерію можуть бути:
3.1 Ступінь забезпечення задач, вправ, лабораторних і практичнихзавдань для повного розкриття і кращого засвоєння наукових знань, способів їхвживання з практики.
3.2 Наявність завдань різного ступеня трудності, забезпечующихможливості індивідуалізації навчання.
3.3 Наявність завдань, сприяючих виробленню біля учнів уміньзастосовувати теоретичні знання на практиці в змінених умовах або незнайомійобстановці.
3.4 Наявність завдань, що відповідають потребам промислового ісільськогосподарського виробництва.
Оцінка учбової книги може бути проведена пометодиці, приведеній вище для оцінки підручника.
3. Навчально-методичні допомоги. Зважаючи наособливості навчально-методичних допомог методи їх експертизи повинні піддатисядодатковим дослідженням, і ми в цій замітці не приводитимемо їх.
IV. На завершальному етапі експертизи проводятьсяоперації обробки значень експертних оцінок робочою групою, яка при цьомукерується ГОСТ 23554.2–81. Мета обробки значень експертних оцінок полягає вотриманні узагальненої думки експертної групи про якість учбової книги.
Організація і порядок проведення завершальногоетапу визначаються вимогами, що пред'являються до підсумкового документа.Узагальнені думки експертної групи і показники узгодженості думок окремихекспертів доводяться до зведення всіх експертів на завершальних зборах.Експерти обговорюють одержані дані, після чого робоча група формулюєузагальнену думку експертної комісії, яка затверджується на її засіданні.
Справжня стаття не претендує на повнотуосвітлення такого важливого розділу педагогічних досліджень, яким є експертизаучбової книги. За її межами залишилися такі важливі питання педагогічноїекспертизи, як надійність і валідність анкет, знаходження показникаефективності критерію, узгодженості думок експертів, знаходження коефіцієнтівваговитості і ін.
Аналіз змісту підручника і перевантаження навчаючихся
Серед основних задач, поставлених реформоюзагальноосвітньої і професійної школи, указується на необхідність «усунутиперевантаження навчаючихся».
При дослідженні тимчасових параметрів процесунавчання, як правило, розглядалися окремо бюджет часу вчителя (Кропотов Д.Н.,Турченко В.Н., Колесников Л.Ф. і ін.) і бюджет часу учня (Бабанський Ю.К.,Скаткин М.Н., Горенков А.Т., Усова А.В. і ін.). При цьому буловиявлено велике перевантаження тих і інших і розкриті деякі причини цьогоявища.
Ми підійдемо до цього питання з боку основнихланок процесу навчання: 1) засвоєння і конкретизація педагогами цілей і задачнавчання; 2) конкретизація змісту навчання; 3) планування засобів, форм іметодів діяльності; 4) дидактична взаємодія педагогів і що вчаться; 5) поточнийконтроль і самоконтроль; 6) аналіз і самоаналіз результатів. Четверта ланка єцентральною в структурі процесу навчання.
Комплексний підхід до аналізу цього процесувимагає не тільки обліку об'єктивно існуючих змістовних сторін цієї взаємодії,але і його формально-тимчасових меж, які також існують об'єктивно. Протечасовий параметр спілкування враховується не завжди. Можна вважати, що результатнавчання багато в чому залежить від того, наскільки чіткі уявлення протимчасові межі процесу навчання. Разом з тим педагога-майстра від не майстраможна відрізнити не тільки по якісно високих результатах його діяльності, але іпо тому, що цей результат досягається в порівняно короткі терміни, тобто часвиступає тут як об'єктивний критерій результативності діяльності.
Звідси, зокрема, витікає необхідність оцінкинових підручників з погляду витрати часу в ході дидактичної взаємодії вчителя іучня. Для вирішення цієї задачі ми пропонуємо систему моделей, реалізовану наЕОМ і дозволяючу прогнозувати час дидактичної взаємодії педагогів і що вчаться,яке необхідне для засвоєння підручника. Природно, що це не детермінованімоделі, оскільки «передбачення в педагогіці… майже ніколи не може бутиабсолютно точним, воно завжди лежатиме в межах певної вірогідності, якщойдеться про передбачення якого-небудь індивідуального факту або явища.
Аналіз підручника проводиться в два етапи.Розглянемо перший етап.
Трудність учбового тексту залежить як відвластивостей цього тексту, так і від уміння школяра працювати з ним. Мирозглядатимемо тільки вплив властивостей тексту на його трудність, тобтоскладність тексту.
Складність тексту є його об'єктивною властивістю,тобто властивістю, не залежною від рівня розвитку і підготовки читача.Спираючись, як це прийнято в психології, на три рівні розуміння тексту,розглянемо два компоненти його складності: інформативність тексту і ясністьструктури тексту. Такий підхід, як буде показано нижче, є практично достатньопросто реалізовуваним, дозволяє всесторонньо і достатньо глибоко проаналізуватишкільний підручник, одержати ряд чинників, що впливають на перевантаження,допомогти вчителю у виборі оптимального варіанту вивчення учбового матеріалу.
Відомо, що складність тексту залежить від новизнийого змісту, від кількості інформації, що міститься в ньому, причому, ніж інформативнійтекст, тим він важче для розуміння.
Природно, що нас цікавитиме семантичнаінформація, яка перш за все прагне врахувати значення повідомлення, що цілкомвідповідає загальним принципам дидактики. З погляду семантичної теоріїінформації значення повідомлення залежить від того, який тезаурус об'єкту,тобто якими знаннями володіє сприймаюче повідомлення особа. Це якраз і важливевсього з погляду дидактики, оскільки очевидно, що по-різному підготовлені учні(іншими словами, мають різний тезаурус) засвоюють різну інформацію з одного ітого ж тексту. Для педагогіки важливо уміти обчислити семантичну інформацію врізних повідомленнях, а значить, треба уміти виявляти тезаурус.
Це можна зробити за допомогою структурних формул,які будуються по наступному правилу. Позначимо кожний логічний елементміркування за допомогою якоїсь фігури з відповідною назвою. З'єднаємо ці фігуристрілками відповідно до дійсного зв'язку логічних елементів у висновку. Напрямстрілок виберемо таким, щоб вони показували перехід від попередніх елементів доподальших.
Таким чином ми побудуємо структурну формулувсього підручника, що чітко показує логічні зв'язки в ньому. Ті фігури, в якіне входить жодна стрілка, за винятком понять, що вводяться в даному підручнику,утворюють тезаурус підручника, тобто той об'єм знань, яким учень повиненрозташовувати у момент початку вивчення даного підручника. Тут також легкобачити, який об'єм нової інформації дає кожний розділ (пункт, параграф)підручника.
У Петропавловськом (Казахська РСР) педагогічномуінституті викладачами Садыковой Р.А., В Акбердиным Р.А., Клишиной Р.П.,В Шукеновой Р. Ж-, Рабочих Т.Б. під керівництвом автора булипобудовані структурні формули підручників по російській мові для IV класу,геометрії (VI–X), фізиці (VI), хімії (X). Ці структурні формули разом зодержаними на їх основі методичними рекомендаціями видані Северо-Казахстанським обласним інститутомудосконалення вчителів і широко використовуються в школах області.
Продемонструємо побудову структурної формули наприкладі нині діючого шкільного підручника «Російська мова-4» Т.А. Ладыженськой,Т.М. Баранова, Л.Т. Григорян, И.И. Кулибабы, А.А. Тростенцовой.
Були чітко розмежовані правила, визначення,теоретичні відомості, що вимагають усвідомлення (але не заучування), матеріалдля пояснення нового і для самостійних наглядів вчаться, види граматичногорозбору. Достатньо враховувати не тільки формулювання правил і визначень, видирозбору, але і матеріал для самостійних наглядів вчаться, і теоретичнівідомості, що вимагають усвідомлення, оскільки в даному матеріалі міститьсячимала кількість нових понять для учнів IV класу.
Без урахування теоретичних відомостей і матеріалудля пояснення нового і для самостійних наглядів структурна формула вийденеповною: вона не відобразить зміст підручника.
Тема кожного параграфа відображена в структурнійформулі, що дає можливість швидко і точніше орієнтуватися в поняттях. Одинпараграф від іншого відділяється пунктирною лінією. Стрілки, що входять зліва,указують на зв'язок з попередніми поняттями, що виходять справа – з подальшимипоняттями. Перші дві цифри позначають номер параграфа, третя – номер поняття вданому параграфі.
У § 12 (див. мал. 1) структурна одиниця«розбір словосполучення» дається на основі понять «словосполучення», «головначастина словосполучення», «залежна частина словосполучення» (відповідно поструктурній формулі 12.1, 12.2, 12.3). Згодом же поняття «розбірсловосполучення» використовується при вивченні теми «Пропозиція», зокрема припоясненні структурної одиниці 14.2 – «грамматическая основа».
Основним кількісним показником, що характеризуєструктурну формулу, є ступінь складності структурної формули р = 2т: п,де т – число логічних відносин в структурній формулі, п – числопонять в ній. Чим менше ступінь складності структурної формули, тим вищевідносна доступність відповідного відрізка учбового матеріалу.
Отже, структурні формули дозволяють не тількипобудувати тезаурус підручника по предмету на різних етапах процесу навчання,але і з'ясувати відносну доступність різних частин підручника. Крім того, наоснові цих формул легко побудувати матрицю відносин між різними розділами(пунктами, параграфами) підручника, вживану для аналізу ясності структуритексту.
Кількість рядків і стовпців матриці однакова ірівна кількості розділів (пунктів, параграфів), на які розбитий текстпідручника. Всі рядки і стовпці пронумеровані. Заповнення матриці по стовпцяхвідбувається таким чином. Якщо при викладі, наприклад, шостого розділу (пункту,параграфа) використовуються поняття з другого і четвертого розділів (тобто вструктурній формулі є стрілки з четвертого і другого розділів в шостій), то вшостому стовпці матриці замальовуємо квадратики в другому і четвертому рядках.Одержана матриця легко оглядова, показує, наскільки виклад кожного розділу(пункту, параграфа) залежить від попереднього матеріалу, наскільки сильнийвплив надає кожний розділ на наступний за ним матеріал і т.д. (аналізу такихматриць присвячені роботи Мельниковой В.А., Соловьевой Е.Е., Розенберга Н.М.і ін.).
Такі матриці були також розроблені і видані повказаних вище підручниках.
Як приклад приведемо порівняння по нашій методиціпідручників фізики для IX класу: діючого (автори Б.Б. Буховцев, Ю.Л.Клімантовіч, Р.А. Мякишева) і пробного (автор Н.М. Шахмаєв). Аналізпроведений нами спільно з А.П. Крахмальовим, методистом Северо-Казахстанськогообласного ІУУ.
По текстах підручників були складені структурніформули, основні параметри яких приведені в таблиці 1. Відзначимо, що числосторінок підручника Н.М. Шахмаева не співпадає з числом сторінок в ційтаблиці, оскільки ми враховуємо тільки теоретичну частину і приклади рішеннязадач і не враховуємо лабораторні роботи, які в стабільному підручнику дані вдодатку. Оскільки параграфи в цих підручниках не співпадають, той зміст,відповідно до програми, поділений на вісім розділів.
На основі структурних формул були складеніматриці зв'язку між параграфами підручників. Їх аналіз дозволяє відзначити, що:
1) підручник Б.Б. Буховцевамістить 150 зв'язків між параграфами, а підручник Н.М. Шахмаева – 80,тобто в діючому підручнику матеріал більш роздроблений;
2) матеріал § 2в підручнику Б.Б. Буховцева, що не відноситься до основного матеріалу, частоповторюється (6 разів) впрдовж навчального року;
3) у пробномупідручнику більш логічно висловлений матеріал, менше внутрішньонаочнихзв'язків;
4) у пробномупідручнику більш виражена закладена програмою ідея генералізує учбового матеріалу(наприклад, в розділі «Молекулярна фізика» найбільше число посилань: в пробномупідручнику на три параграфи (§ 1, 4, 9), у функціонуючому – на 6 (§ 1,2, 5, 8, 10, 13)).
При оцінці підручників по формулі одержанінаступні показники: підручник Б.Б. Буховцева – 28, 69, підручник Н.М. Шахмаева– 28, 11, при оптимальній складності 20 одиниць. З таблиці 1 видно, що іскладність діючого підручника (2, 6) на 30% вище за аналогічну складністьпробного (2,0).
Цікаво відзначити, що цей висновок підтвердженийпрямими наглядами, проведеними лабораторією експериментальної перевіркипідручників (керівник лабораторії О.Ф. Кабардін). Виявилося, що учні при роботіпо пробному підручнику затрачують на 30% менше учбового часу, ніж що вчаться,працюючи по стабільному підручнику, і засвоюють учбовий матеріал дещо краще№ п/п Найменування розділу Н.М. Шахмаєв. Фізика-9 Б.Б. Буховцев. Фізика-9
Число
понять
Число
відношень Р Число сторінок
Число
понять
Число
відношень Р Число сторінок 1 Основні положення молекулярно-кінетичної теорії і їх обґрунтування 40 40 2 9 73 114 3,1 21 2
Теплові явища.
I закон термодинаміки 19 25 2,6 34 30 45 3,0 48 3
Властивості пари
рідин і твердих тіл 43 34 1,6 35 44 52 2,4 31 4 Електричне поле 40 40 2 34 57 85 3 49 5 Закони постійного струму 28 30 2,1 30 23 26 2,3 23 6 Електричний струм в різних середовищах 50 47 1.9 31 47 40 1,7 31 7 Магнітне поле 25 22 1,8 27 25 20 1,6 19 8 Електромагнітна індукція 11 13 2,4 14 19 27 2,8 48 Разом: 256 251 2,0 214 318 409 2,6 270
Перейдемо до викладу другого етапу аналізупідручника. Природно припустити, що для експериментального підручникатривалості вивчення тим недостатньо відомі. Ми також не знаємо закону розподілуцих величин, які, очевидно, є випадковими. Звичайно припускають, що тривалостімають.
Для отримання необхідних результатів групіекспертів повинні бути поставлено наступні три питання по кожній темі: 1. ЯкаВаша оцінка мінімальної тривалості вивчення теми (оптимістична оцінка)? 2. ЯкаВаша оцінка максимальної тривалості вивчення теми (песимістична оцінка)? 3. Якезначення тривалості вивчення теми представляється вам найвірогіднішим?Спираючись на ці дані, ми одержуємо середні терміни навчання по кожній темі іпо предмету в цілому, а також вірогідність дотримання встановлених напередкалендарних термінів навчання.
Якщо одержані результати задовільні (зокрема,вірогідність дотримання часу, відпущеного учбовим планом на цей предмет,достатньо велика), то вони і є нормативними даними на вивчення відповідних тим.Інакше слід переглянути запропонований розподіл часу між темами і повторитирозрахунки. Якщо і це не дасть результату, то на підставі результатів першогоетапу необхідно переробити частини підручника, що дають найбільше очікуванеперевантаження.
Як легко бачити, самим трудомісткимпредставляється етап збору оцінок по кожній темі підручника. Такі дані поекспериментальному підручнику можуть бути зібрані тільки на підставі експертнихоцінок осіб, що володіють достатньою компетентністю в даному питанні.
Якнайкращим, на нашу думку, в цьому випадку єметод Дельф, за допомогою якого вдається ефективно використовувати так звану«інформовану інтуїтивну думку». Важливою межею цього методу є ясне розуміннятого, що ті або інші риси майбутнього, що передбачається, на підставі яких повинноухвалюватися рішення в сучасному суспільстві, в значній мірі ґрунтуються наособистих припущеннях окремих людей, а не на точній і строгій теорії.
При дельфійскій процедурі наявність в групімалокомпетентних експертів менше позначається на точності групової оцінки, зарахунок отримання інформації від компетентніших експертів. Останні в ходіекспертизи також збагатили інформацією і можуть скоректувати свої оцінки.
По висловленій методиці аналізувалися, як і вище,два підручники «Фізика-9»: Н.М. Шахмаева і Б.Б. Буховцева, Ю.Л. Климантовича,Р.А. Мякишева.
У анкетуванні взяли участь 14 вчителів, яким булироздані відповідні анкети. Стаж роботи цих вчителів коливався від 5 до 21 року.
У анкеті були представлено обидва підручники:функціонуючий і експериментальний. Безумовно, вони знаходилися в «нерівномуположенні». Якщо по підручнику б. Б. Буховцева вчителі працюють вжедекілька років і, значить, можуть на підставі свого досвіду проставляти достатньоаргументовані дані, то підручник
Н.М. Шахмаева незадовго до цього бувдетально проаналізований по викладеній вище методиці на засіданні методичноїсекції фізики при Северо-Казахстанськом обласному інституті удосконаленнявчителів. Проте таке здвоєне анкетування, на нашу думку, корисно, оскількидозволяє явно порівняти різні підручники.
Обробка на ЕОМ анкет дозволила одержати наступнийпрогноз:
· середній час навчанняпо підручнику Н.М. Шахмаєва – 116,5 години;
· середній час навчанняпо підручнику б. б. Буховцева – 126,3 години;
· 68,27% вчатьсязатрачуватимуть на вивчення «Фізики-9» по підручнику Н.М. Шахмаева від115,19 години до 117,81 годин, а по підручнику Б.Б. Буховцева від 124,94до 127,66 годин;
· 95,45% вчатьсязатрачуватимуть на вивчення «Фізики-9» по підручнику Н.М. Шахмаева від113,88 години до 119,12 годин, а по підручнику б. Б. Буховцева від 123,58до 129,02 годин;
· 99,73% вчатьсязатрачуватимуть на вивчення «Фізики-9» по підручнику Н.М. Шахмаева від112,57 години до 120,43 годин, а по підручнику б. Б. Буховцева від 122,22до 130,38 годин.
Одержана вірогідність дотримання встановленихнаперед календарних термінів для цих двох підручників приведена в таблиці 2.
Дана таблиця показує, наприклад, що слід чекати,що за 116 годин 33% вчаться засвоять фізику по підручнику Н.М. Шахмаєва, а за118 годин – 90,5% вчаться і т.д.
Таким чином, спочатку (перший етап) проводитьсяаналіз змісту підручника з метою з'ясування кількості логічних понять івідносин, які є в кожному розділі (пункті, параграфі) і в підручнику в цілому.Визначається складність різних розділів і її основні складові.
Потім (другий етап) будується імітаційна модельнового підручника, яка дозволяє прогнозувати очікуване перевантаження,породжене цим підручником. Одержаний за допомогою ЕОМ прогноз чітко показує,які саме розділи підручника дають найбільше перевантаження, а результатипопереднього етапу – її основні причини.
Такий аналіз дозволяє порівняти різні пробніпідручники і ще до їх експериментальної перевірки в школі вказати необхіднімісця, що вимагають доробки. Це особливо актуально зараз, у зв'язку зоголошенням конкурсів на створення шкільних підручників по різних предметах.Час дидактичної взаємодії Підручник Н.М. Шахмаева Підручник Б.Б. Буховцева
% що засвоїли
підручник
% що не засвоїли
підручник
% що засвоїли
підручник
% що не засвоїли
підручник 114 1,5 98,5 115 9,5 90,5 116 33 67 117 67 33 118 90,5 9,5 119 98,5 1,5 120 121 122 123 124 2,4 97,6 125 12,7 87,3 126 40,1 59,9 127 52,6 47,4 128 92,8 7,2 129 98,9 1,1