План
Вступ
1. Значення та суть дослідницькогометоду в пізнанні оточуючої природи
2. Структура та зміст досліду вроботі з дітьми дошкільного навчального закладу
3. Методика організаціїдослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп
4. Метод моделей в пізнаннінавколишньої дійсності
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Творчимрозвитком прогресивних ідей і поглядів на природу, що закладені О. Водовозовою,А. Шлегер, Є. Тихєєвою, є праці сучасних учених. В останніх увага акцентуєтьсяна глибокому ознайомленні дітей з рослинами (3. Плохій, Н. Яришева), на організаціїпошуково-дослідницькоії роботи (Н.Лисенко), вивчаються можливості засвоєння дітьмизнань про сезонні зміни в житті рослин (Е. Замкілд).
Зосередженняуваги вихователя на поєднанні різних способів подачі дітям знань про природу,формуванні у них практичних вмінь і навичок взаємодії з нею, вихованнібережливого ставлення до неї на заняттях і в повсякденному житті водночассприяє інтелектуальному, дїєво-вольовому та емоційно-чутливому розвиткові дошкільника.
Закономірностіформування екологічної культури особистості, особливості процесу екологічноговиховання дітей дошкільного віку, аналіз видів діяльності й засобів, що їxстимулюють та екологізують, викликають потребу вибору найефективніших з-поміжних, які мають забезпечити оптимальну результативність роботи дошкільногозакладу в цьому напрямі. Таким активним засобом є пошуково-дослідницька діяльністьдітей, бо вони є природженими дослідниками, які активно шукають інформацію продовкілля. Малюки намагаються зрозуміти свій світ шляхом спостереження таекспериментування.
Саме природнадопитливість дітей обумовлює їх навчання. Психолого-педагогічні дослідження свідчать,що діти дошкільного віку можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатнідо елементарних логічних міркувань у тому разі, якщо завдання спираються наспостереження або практичну діяльність. На цьому положенні наголошував і В.Сухомлинський: «Дитина мислить образами. Це означає, що, слухаючи розповідьвихователя про подорож краплинки води, вона мaє у своїй уяві й сріблясті хвилівранішнього туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Що яскравішів її уявленні ці картини, то глибше осмислює вона закономірності природи».
У результатідослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошуковоїроботи, посилюється інтepec до явищ живої і неживої природи, активізуєтьсясамостійна розумова діяльність.
Пошуково-дослідницькадіяльність найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активністьта допитливість малюків є їх самостійні «відкриття» у cвіті природи. Адже підчас досліду дитина сама розвязує пізнавальне завдання за допомогою наявних унeї знань, умінь і навичок, виконуючи різні перетворюючі дії. У результатізнаходить правильні шляхи його розв'язання, а також подібних завдань з варіативністюзмісту й ознак. Об'єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різнихзв'язках, співвідношеннях зі спорідненими об’єктами, речами, явищами. Дитина направах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ.
Відомий педагогМ. Поддьяков виділяє як вид специфічної діяльності експериментування, що, найого думку, стимулює пізнавальну активність дитини. Практика свідчить про плідністьцієї ідеї.
Помітно активізуєпізнавальну діяльність дітей залучення їх до простих дослідів. Досліди, власне,вельми нагадують фокуси, вони посильні для дошкільнят і цікаві їм.
Метою курсовоїроботи виступає: обґрунтування пошуково-дослідницької діяльності, як засобуформування реалістичних уявлень про природу.
Завдання дослідження:
1. Визначення суті дослідницького методу впізнанні оточуючої природи.
2. Визначення змісту дослідницькоїдіяльності в дошкільному навчальному закладі.
3. Визначення структури досліду та методикийого проведення.
4. Вивчення досвіду роботи по організаціїпошуково-дослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп.
5. Проведення пошуково-дослідницької роботиз дітьми старшого дошкільного віку днз № 801 м. Києва.
пошуковийдослід дошкільник пізнання природа
1. Значення та сутьдослідницького методу в пізнанні оточуючої природи
За данимидошкільної педагогіки у ставленні дошкільнят до пошуково-дослідницькоїдіяльності до природи переважає когнітивний компонент. Отож активність дитинидоцільніше розвивати у пізнавальній діяльності. Її основними видами є пошуковаробота, спостереження, екологічне моделювання.
Психолого-педагогічнимидослідженнями встановлено, що за допомогою пошуково-дослідницької діяльності удитини досить легко формуються орієнтувальні вміння, інтелектуальні тапрактичні дії, розвиваються мисленнєві процеси; доведена й ефективністьстворення разом із дорослим екологічних моделей. Доцільність експериментуваннязумовлена розмаїттям природних явищ, змінністю і циклічністю сезонних ознак,прихованістю причинових зв’язків.
Проблема пошуково-дослідницькоїдіяльності дошкільників у психолого-дошкільній літературі, починаючи здошкільного віку, розробляється багатьма педагогами і психологами як в історично-педагогічнійспадщині, так і в сучасних дослідженнях на велику роль праці у вихованні маленькихдітей вказували західноєвропейські педагоги Я.А. Коменський, Й.Г. Песталоцці,Р. Оуен, Ф. Фребель, M. Moнтecopі. Першочергового значення праці в природі іпошуково-дослідницькій діяльності у вихованні підростаючого покоління надававзасновник вітчизняної педагогіки К.Д. Ушинський. Дуже важливими є методичнівимоги К.Д. Ушинського до організації пошуково-дослідницької діяльності: вонаповинна бути різноманітною, посильною і неодмінно такою, що активізувала броботу дитячої думки.
В сучасній педагогіціі психології в Україні проблема дитячої пошукової діяльності посідає значнемісце. Праці Котирло В.К., Подоляк Л.Г. розкривають механізм формування самостійностів дитячій діяльності, особливості розвитку ставлення дітей до праці, оціночнихвідносин.
Педагогічнідослідження в Україні останніх років (В.О. Павленчик, Г.В. Беленька, M.A.Maшовeць, H.M. KOT, Н.Б. Кривошея) розглядають нові аспекти виховного впливутрудової діяльності дітей на формування позитивних взаємовідносин дітей в спільнійдіяльності під час експериментування.
Організаціяпошуковоі діяльності дітей.
Елементарнапошукова діяльність, як форма ознайомлення дітей з природою забезпечує найбільшвисокий ступінь активності самодіяльності дітей. Вона дозволяє сформувати удітей уявлення про явища природи, виявити їх причини і взаємозв’язки. Дослідвизначається як спосіб матеріального впливу людини на об’єкт з метою вивченняцього об’єкта, пізнання його властивостей. Отже, це спостереження за спеціальностворених умов. Проведенню дослідів з дошкільниками надавали великого значенняЄ.М. Водовозова, Є.І. Тихєєва, вважаючи, що в процесі проведення дослідів дітиповинні спостерігати, діяти, мислити, робити самостійні висновки. За сучаснихумов, коли великого значення надається розвиткові пізнавальної активності,вихованню прагнення до здобуття нових знань, проведенню дослідів повинно бутиприділено значну увагу.
Використаннядослідів цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу. знання, якихнабувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність. Під часпроведення дослідів забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльністьдітей і словесне обґрунтування. Такий органічний зв'язок і сприяє максимальнійактивізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає характеру мисленнядошкільників.
Kpім цьогодосліди цінні тим, що дають можливість стежити за ходом явища і відтворювати їхщоразу з повторенням умов, у д/з проводяться такі види дослідів:
l. Ілюстративнийабо демонстраційний (виявляючи та з'ясовуючи з дітьми властивості предметів таявищ, вихователь сам про водить дослід, а діти лише спостерігають, всі разомроблять висновки);
2. Навчальний(діє кожна дитина. Йому слід надавати перевагу, оскільки кожна дитинасамостійно перевіряє гіпотезу, поставлену на початку досліду, знаходитьвідповіді на свої питання, перевіряє свої знання та можливості).
2. Структура тазміст досліду в роботі з дітьми дошкільного
навчальногозакладу
Пошуковадіяльність проводиться в окремій системі.
Структура дослідівмає багато спільного із спостереженнями.
Перший етап — підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щобзацікавити їх дослідом, виявляв знання. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, деревавзимку живі? А чому вони не замерзають від сильного морозу?»
Другий етап — початокдосліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева незамерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз двіскляночки: в одній буде проста вода, а в другій — з цукром. Як ви гадаєте, вякій склянці вода швидше замерзне?»
Третій етап — хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.
Четвертий етап — заключний: обговорення наслідків досліду.
Дуже важливим єетап перевірки гіпотези. Щоб застерігтися від неправильних засобів та способів,вихователь мусить логічно правильно продумати свою діяльність і діяльністьдітей, методично її забезпечити, визначити послідовність етапів роботи, способипоетапної фіксації результатів, основні та допоміжні засоби й матеріали, тобтопланування роботи вихователя повинно повністю підпорядковуватись єдиній метіобґрунтованому переходу теоретичних уявлень на рівень узагальнених тасистематизованих знань.
Для засвоєнняоб'єму знань, визначеного «Програмою виховання в дитячому садку»,необхідна активна організація пізнавальної і практичної діяльності дітей.Формуючи систему знань про природу, вихователь вибирає з програми той змістзнань, який можливо засвоїти методом пошукової діяльності. Він організовуєжиттєві ситуації направляючи дітей на визначення пізнавальних задач. В процесіаналізу запропонованих ситуацій у дітей виникає необхідність співвіднестинабуті знання з тим, що вони посередньо сприймають. Пошукова діяльністьпочинається з того, що відомо а що ні. Усвідомлення проблемної ситуаціїзакінчується постановкою пізнавальної задачі — «Що відбувається і чому таквідбувається?»
В результатіаналізу проблемної життєвої ситуації 1 усвідомлення пізнавальної задачі підкерівництвом вихователя висувають припущення про можливі причини спостерігаючихявищ. Ні одне з висловлювань не повинне залишитись без обговорювання.
Наприклад:
- зимою діти виносять пофарбовану воду намороз, щоб вийшов кольоровий лід.
Виховательзапитує: «Чому на вулиці зимою вода перетворюється на лід? Чи можнавиготовити кольоровий лід у приміщенні?»
- діти роблять різні припущення, однібільш точні та конкретні: «вода на вулиці замерзне — буде лід», другіпомилкові: «вода може замерзнути і на вулиці, і в кімнаті », іншінедостатньо точні: «на вулиці буде лід». Припущення, висловленнідітьми, часто бувають суперечливі. Вихователь пропонує перевірити — якеправильне. Якщо діти не висловлюють припущення, вихователь сам спонукає доцього, або сам висловлює необхідні припущення.
Короткочасніспостереження використовуються для установлення якості різних об'єктів природи,для їх розпізнавання.
Наприклад:
- при визначенні необхідності поливкирослин і доказів своїх суджень, діти відшукують ознаки стану рослин дозволяючизробити висновок про сухість та вологість ґрунту, їх колір, про зміни станулистя.
Довготриваліспостереження, досліди, моделювання і демонстрації готових моделей (поведінкакомах) можуть бути використанні для рішення повчальних задач на встановленняпричин природних явищ, зв’язків і відносин. Так для виявлення зв'язку між способомпересування тварин (кролик, жабка) і складом кінцівок, вихователь пропонуєдітям поспостерігати за тваринами; порівнюючи їх способи пересування та склад кінцівок.
Демонстраціямоделей може бути використання для встановлення механізмів маскування тварин.Спостерігаючи за гусінню метелика — капусниці, діти помічають, що їх важкорозрізнити на листі капусти. Вихователь пропонує подумати, чому так виходить,потім пояснює це явище.
При наявності удітей досвіду сформульованого через наочно — практичні метод и ознайомлення зприродою, вихователь може використовувати для перевірки припущення і рішенняпізнавальних задач евристичної бесіди.
Евристичнабесіда передбачає встановлення причин різних природних явищ за допомогоюсуджень. Вихователь керує процесом суджень і направленням думки дітей.
Наприклад:
- під час прогулянки при відлизі (в січні)вихователь звертає увагу на те, що гілки кущів, прикрашенні гірляндами зкраплинок води. Він пропонує дітям здогадатися, що відбулося і чому, кудиподівся сніг, який діти в ранці бачили на гілках.
— Я думаю щосніг розтав — каже одна дитина, — бачите, ліхтарі світять, від них іде тепло,тому він розтав.
— А я думаю щорозтав тому, що сонце світить сьогодні. Ось і вийшли крапельки — каже інший.
Вихователь не відмовляєтьсявід відповідей, але пропонує згадати: «вчора ввечері ліхтарі теж світили,а хіба сніг танув?»
«Hі,ввечері не танув» — згадали діти.
Вихователь каже,що сьогодні не було сонця, день був похмурий.
Дітиздогадалися, що причиною розтавання снігу виявилося загальне потепління.Вихователь пропонує подивитися на термометр. 1 вони переконуються, що на вулицізначно потепліло.
Заключним етапомпошукової діяльності є формулювання висновків на основі аналізу вже наявнихрезультатів спостережень, дослідів, моделювання. До самостійного формулюваннявисновків дітей стимулює вихователь. Bін не повинен поспішати робити висновкисам. Необхідно вислуховувати всі висловлювання дітей, задавати додатковіпитання, які можуть дати направлення думці.
Розгорнута пошуковадіяльність використовується при ознайомленні з природою дітей старшогодошкільного віку. Але використання її окремих компонентів — пошукових дій,можна починати з молодшої групи. Для встановлення впливу вологи на пластичністьпіску та глини в іграх дітей молодшого дошкільного віку вихователь пропонуєвиліпити пиріжок з сухого піску, потім з вологого і запитує: «чому зпочатку пиріжок не вийшов? 3 якого піску можна виліпити його?».
Ознайомленнядітей з природою за допомогою елементарної пошукової діяльності має більшрозвиваюче значення. Систематичне використання прийомів в пошуковій діяльностіпризводить до того, що вона є способом самостійної пізнавальної діяльностідитини. Під впливом пошукової діяльності у дітей розвиваються елементисамостійного творчого мислення. Радість самостійних відкриттів розвиває ізакріплює інтерес до природи.
Враховуючизначення пошукової діяльності для розвитку дітей, необхідно постійно створюватиумови для її організації.
Зміст дослідів уд/с:
- нежива природа (сонце, повітря, вода,грунт, явища природи);
- рослинний світ,
- тваринний світ;
- організм людини.
Наведемоприклади нескладних дослідів згідно такої класифікації:
Тема«Сонце»
1. Мета:показати рух сонця по небу.
Матеріал:Вертикальний предмет ( стовп, дерево), крейда.
Умови проведеннядосліду: літо, сонячна днина,
Хід досліду.Уранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними орієнтирами(будинки, дерева тощо) й накреслити крейдою тінь від якогось з них. Повторитиопівдні та ввечері.
2. Мета: показатизалежність між висотою стояння сонця та кількістю його тепла.
Матеріал:ліхтарик.
Умови: затемненеприміщення.
Хід досліду.Спрямувати світло ліхтарика на руку дитини під певним кутом, потримати 20-30сек, потім спрямувати світло вертикально до руки. 3апитати дитину, коли теплобуло найвідчайдушніше.
3. Мета: тасама.
Матеріал:природні об’єкти; металеві предмети, розміщені на подвірї.
Умови: весна,літо, рання осінь, сонячна днина.
Хід досліду.Визначити висоту стояння сонця (за певними орієнтирами) та відчути на дотиктемпературу води, піску, різних предметів уранці, опівдні та ввечері. З'ясуватизалежність між висотою стояння сонця (проміння йде збоку чи прямо — як уліхтарика) та кількістю його тепла.
Тема«Повітря»
1. Мета:продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді.
Умови: звичайнеприміщення.
Хід досліду:
• Склавши утрубочку губи, з силою втягнути повітря. Повітряний струм «звучить» івідчувається на губах.
• Увімкнутивентилятор дати дітям відчути рух повітря.
• Опустити сухийкамінець у склянку з водою. На поверхні з'являться бульбашки, наповненіповітрям.
• Перекинутипорожню склянку догори дном і, тримаючи її дуже рівно, повільно занурити уводу. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не потрапляє?
• Подмухати напаперовий човник. Чому він рухається?
• Зважити навагах дві повітряні кульки (одна надута, інша ні). Яка з них важча? Чому?
2. Мета: навчитирозрізняти якісний стан повітря.
Умови: веснянаабо літня днина.
Хід досліду:
• Звернути увагудітей на повітря навколо, підкреслити, що воно прозоре. Запропонувати відчути,чим воно пахне.
• Звернути увагуна повітря після того, як проїхала машина.
Висновок: чистеповітря прозоре, має приємний запах або не має жодного запаху. Забрудненеповітря не прозоре, воно може мати неприємний запах. Дихати бажано чистимповітрям.
3. Мета:продемонструвати потребу у повітрі людей, тварин.
Хід досліду.Запропонувати дітям на короткий час затулити носа рота рукою, а потім глибоковдихнути повітря й відчути, як це приємно. Покласти руки на груди й відчути, яквони ритмічно рухаються під час дихання. Зробити те саме під час спостереженняза кішкою, кролем.
Тема«Вода»
1. Мета: навчитирозрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена).
Матеріал: трисклянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та забрудненоюводою (вкинути грудочку землі).
Умови: звичайнеприміщення будь-якої пори року.
Хід досліду:
• Розглянути здітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так,зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З'ясувати, якатемпература води у склянках, як використовують різну воду.
• Розглянути двібанки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Показати дітям, що крізьзабруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозора, немає ні запаху, ні кольору.
2. Мета:продемонструвати перетворення води у газоподібний стан.
Матеріал:спиртівка, сірники, прозора колба з водою, невеличка покришка з будь-якоїпосудини.
Умови: звичайнеприміщення, обов'язкове додержання правил безпеки.
Хід досліду:Незначну кількість води у прозорій колбі довести до кипіння. Потримати покришкунад колбою й розглянути з дітьми краплі на ній. Поспостерігати за парою і запоступовим зменшенням кількості води у колбі.
Висновок: водавід нагрівання перетворюється у дрібні крапельки (пару) й піднімається вгору.
3. Мета:продемонструвати нагрівання води сонячним промінням і випаровування її.
Матеріал: пласкімисочки з водою
Умови: літо,сонячна днина.
Хід досліду. Вранцівиставити на дворі дві мисочки з водою: одну — на сонці, іншу- в затінку.Порівняти температуру та кількість води вранці та надвечір.
4. Мета:продемонструвати перетворення води в різні стани: з твердого у рідину інавпаки.
Матеріал:прозора склянка, лід.
Умови: зима,морозяна днина.
Хід досліду.Розглянути шматок льоду, покласти його в склянку й занести до приміщення. Колирозтане, знову винести на холод.
Висновок: вхолоду вода перетворюється на лід, а у теплі знову стає водою. Лід, сніг — це різністани води.
5. Мета:показати властивості снігу.
Матеріал: двіневеликі металеві або пластмасові банки з покришками, наповнені водою однаковоїтемператури.
Умови: зима,морозяна днина.
Хід досліду.Виставити одну банку з водою на відкритій місцині, а другу присилати снігом.Через годину порівняти воду в обох банках.
Висновок: снігзберігає тепло.
Тема«Грунт»
1. Мета: навчити дітей розрізняти вологу тасуху землю.
Матеріал: добрезволожена і суха земля.
Умови: літо — подвір’я, зима — куточок природи.
Хід досліду.Запропонувати дітям взяти в руки дві жмені землі – мокрої та сухої — і стиснутикулаки.
Висновок: вологаземля м'яка, зліплюється в грудку, з неї можна витиснути воду. Суха землятверда, при здавлюванні розсипається.
2. Мета:показати властивість піску пропускати воду, а глини — утримувати її.
Матеріал: трибанки — одна з піском, друга з глиною, третя — з водою.
Хід досліду:Налити у банки з піском та глиною однакову кількість води й спостерігати, яквона просочується.
Висновок: пісокпропускає воду, а глина ні.
Тема «Явищаприроди»
1. Мета:продемонструвати утворення веселки.
Матеріал: шлангдля поливання, тригранна скляна призма.
Умови: літо,сонячна днина.
Хід досліду.Спрямувати високо вгору дрібні розсіяний струмінь води. Сонячне проміння,проходячи крізь краплі води, утворює веселку. Таке саме явище можна побачитибіля водограю.
На шляхусонячних променів, спрямованих у вікно, поставити тригранну скляну призму. Напротилежній стіні з'явиться смугаста «зебра».
2. Мета: продемонструватиутворення грому та блискавки.
Матеріал: дватвердих камінці.
Умови: затемненеприміщення.
Хід досліду.Потерти камінці один об одний — чути потріскування й з’являться іскра. Це є успрощеному вигляді грім та блискавка. Таке саме явище можна спостерігати підчас розчісування волосся гребінцем.
Тема«Рослини»
1. Мета: показати значення води для ростурослин.
Матеріал: двіпрозорі банки (з водою та без води), дві однакові цибулини.
Хід досліду.Довготривале спостереження за змінами, що відбуваються з цибулинами у банках.
Висновок: дляросту рослин необхідна вода.
2. Мета: продемонструвати необхідністьтепла для росту рослин.
Матеріал: двіоднакові гілочки вишні (або іншого дерева), дві вази з водою.
Умови: місяцілютий, березень.
Хід досліду.Поставити одну вазу з гілочкою в кімнаті, другу — в прохолодному місяці (між врамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан гілочок, порівнювати зістаном дерев на подвір’ї.
Тема«Тварини»
1. Мeтa: визначити кількість корму,необхідного для акваріумних риб.
Матеріал:акваріум з рибками, корм, плаваюча годівничка, ложечка-мірка.
Хід досліду.Зранку насипати корму в годівничку, відміряючи його міркою. Оглянути її через15- хвилин. Якщо корму залишилося багато або ж його не залишилося зовсім, повторитидослід наступного дня. Кількість корму вважати достатньою, коли його вгодівничці залишиться небагато. Дослід повторювати два-три рази на рік.
2. Мeтa:з'ясувати дію органів чуття тварин.
Матеріал: різнівиди корму (залежно від того, яка тварина задіяна в досліді).
Хід досліду.Розкласти перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з рибою, м'ясом,печивом, морквою. Спостерігати, до якого з них вона підійде.
Пошепкипокликати тварину. Спостерігати за її діями.
Тема «Я і»природа"
1. Мeтa: продемонструватизначення зору та функцій очей.
Матеріал: дваряди стільців (або інших предметів).
Хід досліду:
• Запропонуватидітям щільно затулити очі долонями й спробувати пройти поміж двох рядівстільців. Чи легко це зробити? Потім пройти з розплющеними очима. Чи є різниця?
• Піднестирозрізану цибулину до очей. Що відбувається з ними?
Висновок:крапельки цибулевого соку подразнюють слизову оболонку очей. Захищаючи око,повіки швидко моргають, а сльози очищають очі. Так очі захищаються від зовнішньоговпливу.
• Запропонуватидітям уважно розглянути очі дитини, яка сидить навпроти.
Зненацькалегенько плеснути в долоні перед її очима. Що вона зробила відразу? (Заплющилаочі).
Висновок: нашорганізм також знає, що найперше слід берегти очі. Адже саме завдяки зору мидізнаємося про світ навколо нас.
• Запропонуватина хвильку затулити очі руками. Розплющивши, розглянути в люстерко розмір зіниці.Потім протягом хвилини подивитися у вікно (сонячної днини) чи глянути наяскраве світло. За яких умов зіниці зменшуються (стискаються), а за якихзбільшуються (розширюються)?
3. Методикаорганізації дослідницької діяльності з дітьми різних
вікових груп
Розглянемо змістпошукової діяльності та її методику по ознайомленню дітей з неживою природою.
В поданій нижчесистемі ми розкриваємо:
- зміст знань;
- мету ознайомлення з тим чи іншимоб’єктом неживої природи;
- методичні поради до організаціїекспериментів.
Об'єкти неживоїприроди: вода, cніг, лід, пісок.
ВОДА
Мета: ознайомитидітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин; учити визначати іназивати основні її ознаки та властивості (може бути чистою — брудною, холодною- теплою, розливається, ллється, капає); розвивати здатність встановлюватинайпростіші зв'язки і взаємозалежності в стані речовини, спостережливість ідопитливість.
У дітей другоїмолодшої групи вже є деякі уявлення про використання води людиною в побуті,сформовані у них у першій молодшій групі. Але ці уявлення часткові,безсистемні.
Під часспостережень у другій молодшій групі вихователь супроводить свою розповідьнаочними засобами, що продемонструють ті ознаки і властивості, які доступні длясприймання, розуміння і засвоєння дітьми цього віку.
Властивість 1.Чиста — брудна — кольорова вода.
Для порівняннядоцільно використати воду з водопровідного крана та дощову, наливши й у прозорупосудину.
ДОСЛІД № 1
У склянку зводою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору сталавода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновокпро зміну кольору води.
Властивість 2.Холодна — тепла вода.
Порівнятитемпературу води, торкаючись до посудини, в яку її налито; пробуючи на смак — воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори — воду різноїтемператури для миття рук і обличчя, прання лялькового одягу. За наявності відповіднихумов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, плесканнята виконання вправ на мілководді річки, у басейні. У середній групі спонукативодночас до порівняння кольору та прозорості води під час занурення з головою.
ДОСЛІД № 2
Одну частинуводи нагріти у посудині, другу — залишити на столі без змін, третю — винести нахолод. Від чого залежить температура води? Чому? Висновок діти роблятьсамостійно.
Властивість 3.Розливається — ллється – капає. ІІІляхом довільних дій з предметами згладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор зводою і піском) вихователь демонструє властивість води поширюватися в різнихнапрямках від місця дотику до поверхні предмета — розливатися. Вода при цьомуможе набувати плям різної форми і розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посудуз носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома — з посуду, що має овальнийабо круглий отвір. Чому? (до самостійного висновку слід спонукати дітей 5-гороку життя.)
Вода капає, колирухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капаєвода з даху і з предметів на майданчику, з паркана. Можна заздалегідь виставитина підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірівгоризонтально до поверхні землі і спостерігати за рухом водяних крапель зчотирьох боків (під час зливи тоненькі цівки; в помірний дощ — краплі).
Властивість 4.Вода прозора.
Для підведеннядітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід:занурити у воду кілька різних предметів.
ДОСЛІД № З.
Запропонуватидітям спробувати воду на смак. Вода — без смаку. Опустити в склянку ложечкуцукру (солі). Що трапилося з цукром? Сіллю? Якою стала вода на смак, в якупоклали цукор, а в яку — сіль? Від чого залежить смак води?
Дітям 5-го рокужиття допомогти засвоїти, що одні предмети плавають у воді, інші — тонуть. цюроботу можна об’єднати з демонстрацією властивості розчинності у воді сипучихречовин.
ДОСЛІД № 4.
У прозорупосудину, користуючись умовною міркою, опустити пісок, дрібні камінці, по 2-3предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла,пластмаси, паперу, тканини, воску, використовуючи послідовні дії), вчити дітейпояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші — тонуть, а окремі — розчиняються, змінюючи за6арвлення води?
Знаннявластивостей спостережуваних об’єктів закріпити з дітьми в малюнках,розповідях, читанні віршів напам'ять. Для підсилення інтepecy і стимулюванняпізнавальної діяльності переглянути у другій молодшій групі 3-6 кадрів діафільму«Вода служить людям», у середній групі — діафільм «Дівчинка і фонтан».
ПІСОК
Мета: розширитита погли6ити уявлення дітей про пісок — сипкий, вологий — з вологого піскуможна ліпити, пісок стає вологим, якщо його полити, після дощу, вранці відроси; розвивати допитливість, 6ажання пізнавати взаємозалежності у стані речейпід час їх взаємодії.
Ще задовго дотого, як дітей цілеспрямовано ознайомлять з властивостями піску, вони пізнаютьїх самостійні (або під керівництвом педагога) у другій групі раннього віку та упершій молодшій під час ігор з піском на груповому майданчику чи в груповійкімнаті. Однак ці уявлення мають стихійний, неусвідомлений характер.
У процесіспостережень у другій молодшій та середній групах пояснення властивостей піскусу проводяться діями вихователя і дітей, спрямованими на його перехід з одногостану в інший. Спостереження варто проводити в різні погоду під час прогулянкидітей на свіжому повітрі.
ДОСЛІД № 1.
Кожній дитинізапропонувати взяти трішки сухого піску, покласти на долоні і розтерти. Чомурозтирається пісок? 3 чого він складається? Якого розміру oкpeмі піщинки? Якогокольору? Чи скріплюються вони у грудку?
ДОСЛІД № 2.
Взяти трішкисухого піску і з висоти піднятої руки висипати його на дощечку для ліплення. Щосталося з піском? Чому? Чому на майданчику пісок розсипався по всій ділянці?Сухий пісок — сипкий.
ДОСЛІД № З.
Кожен насипаєгірку піску на дощечку і змочує водою. Пісок ліпиться? Чому? А глина? Висновкидіти ро6лять самостійно.
Для закріпленнята погли6лення знань дітей доцільно використовувати кадри діафільму «Про глину іпісок).
СНІГ
Мета: вчитидітей розрізняти і називати ознаки снігу (білий, холодний, може 6ути пухким,розсипчастим у разі перенесення у приміщення сніг перетворюється на чисту або6рудну воду, а вода надворі — на лід); розвивати здатність встановлюватипричинно-наслідкові зв’язки, виховувати спостережливість.
Діти другоїмолодшої групи вже знають деякі властивості снігу. Розширити та конкретизуватиїх слід завдяки залученню дітей до нескладних дослідів з перетворення снігу нарідину різної чистоти та прозорості залежно від забруднення снігу. Формуючиуявлення про властивості снігу за різної температури повітря, доцільнопоказати, як можна використовувати сніг у таких ситуаціях для ігор, розваг,праці чи дослідів тощо.
Властивість 1.Білий — холодний. Для усвідомлення дітьми того, що «білий» не завжди означає:«чистий», слід провести дослід про перетворення снігу на воду.
ДОСЛІД № 1.
Сніг взяти зкількох місць на ділянці дитячого садка. Уточнення кольору снігу добитися черезпорівняння за кольором відомих дітям предметів (аркуш паперу, біла фарба, речідитячого одягу, по суд тощо). Висновок діти роблять самостійно.
ДОСЛІД № 2.
Для ствердженнятого, що сніг холодний, дітям рекомендують винести в посудині воду різноїтемператури і поставити у сніг. Спостерігаючи за змінами снігу навколо посудини(від тепла сніг тане і перетворюється на воду) і температурою води в посудині(за короткий час вода охолоджується від холодного снігу), діти роблять висновокпро цю властивість снігу.
Для закріпленнязнань провести тaкі досліди: у снігопад спостерігати за поведінкою сніжинок натеплій долоні, одязі дітей, спорудах на ділянці дитячого садка. Як змінюютьсясніжинки? Чому? У снігопад підставити обличчя назустріч сніжинкам. Щовідбувається зі шкірою? Подихати на сніжинки — що змінилося? Чому? Занурити всніг на ділянці зварене і обстежене дітьми куряче яйце (одне або кілька). Якзміниться його температура? Чому? Що трапилося зі снігом навколо яйця? Чому?
Властивість 2.Пухкий — розсипчастий (згідно з програмою середньої групи). Цю властивістьснігу діти бачать під час активної трудової діяльності — виготовлення фігур зіснігу та під час ходьби на лижах. 3 пухкого снігу доцільно порекомендуватидітям зліпити снігову бабу, фортецю, колобок, сніжки, казковий міст. При цьомуособливу увагу слід звернути на закріплення попередньої властивості. З'ясувати,чому по пухкому снігу не можна ходити на лижах; вслухатись у звуки, під часнаступання на нього. До усвідомлення властивості – сніг розсипчастий — дітейпідводять під час ходьби на лижах, через порівняння звука від наступання насніг — рипить тому, що ламаються замерзлі на сильному морозі сніжинки; черезспроби ліпити — не ліпиться тому, що сухий від морозу; через занурення в ньоговажких предметів — тонуть у снігу. Закінчити спостереження доцільнозагадуванням загадок, переглядом діафільму «Про сніжки».
ЛІД
Мета:продовжувати розширювати знання про деякі властивості води (від замерзання вонаперетворюється на лід; він холодний, слизький; від нагрівання перетворюється наводу); розвивати спостережливість, допитливість.
Спостереженнябажано провести в різну погоду, а також вибрати такі місця на спорудах натериторії дитячого садка, де льодяні бурульки бувають по-різному освітленіпротягом дня. Для повноти уявлень про лід доцільно залити ковзанку, наповнитипосуд водою і добитися утворення льоду в різних формах і різного кольору.
Властивість 1.Твердий — слизький.
Цю властивістьдемонструє педагог, пропонуючи дітям ковзати по льодяних доріжках за допомогоюдорослого.
Tвepдістьперевіряємо, обстежуючи льодяну бурульку або кульку на дотик, ударяючи по нихбудь-яким предметом. Падаючи з висоти, бурулька розбивається на дрібнікристалики, занурюється у пухкий сніг.
Властивість 2.Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, перетворюється на воду.Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору — колірводи визначає колір льоду; різної форми — форма посудини визначає форму води,льоду; У разі перенесення в приміщення лід від нагрівання стає водою; привідлизі льодяні бурульки тануть під сонячним промінням.
Зміст завдань поознайомленню дітей дошкільного віку з такими природними явищами як веселка,повітря, ґрунт, сонце, грім та блискавка та особливості організаціїдослідницької діяльності див. додаток .
Пошуковадіяльність на заняттях поєднується з віршами, загадками, грою з розвитком мовлення,лічбою.
На заняттях намипроводилась робота по ознайомленню з властивостями повітря і води.
Нaвoдимо зразокконспекту цього заняття:
Конспектпроведення заняття в старшому дошкільному віці «Про воду-водичку вокеанах, річках»
Програмовийзміст: вчити розуміти потребу в волі всього живого, кругообіг води; розвиватинавички економного витрачання води в домашніх умовах; активізувати; солонавода, прісна вода, очистка води, виховувати бажання до економного витрачанняводи.
Обладнання:яблуко (велике, червоне ), ніж, і плакат скляні банки, склянка, піпетка, тарілкаі чашка з залишками їжі, мило, шампунь, брудні пензлі, глобус. 5 маленькихбаночок, 5 серветок (ганчірок). Велика миска, тарілочки і мисочки (по 5 шт. ),брудна морква, магнітофон.
Хід заняття
Діти, відгадайтезагадку:
Я потрібназеленим лугам,
Я потрібна полямі лісам,
Я потрібнаквіткам і кущам,
Якщо я раптововсихаю,
В'яне всенавкруги, засихає.
- Що це таке? Правильно, це -вода.
— А нупригадайте, яку ви знаєте гру про воду? В яку ми з вами грали? «Вода невода».
Хто моженагадати правила гри? Якщо діти не згадають, то тоді я пояснюю: я буду називатислова: якщо слово позначає те, що містить в собі воду (райдуга, калюжа), вибудете піднімати обидві руки. Якщо предмет або явище має відношення до води(човник, дельфін), ви піднімаєте одну руку; якщо я назву предмет або явище, якене має ніякого зв'язка з водою (вітер, камінь) ви руки не піднімаєте. Називаюслова: веселка, пісок, риба, камінь, сніг, дощ, вітep, дельфін, калюжа, хмара,човник, бурулька, лід, глина, струмок, озеро.
Молодці! Видобре знаєте, що містить в собі воду, а що ні, що має зв'язок з водою!
- А як ви гaдaєтe, чи потрібна водалюдині?
- Для чого вона потрібна людині?
- А як ви гaдaєтe, в організмі людини є вода?
Погляньте на цеймалюнок. Бачите організм людини, в основному, складається з води: вона є вкрові, в слині. Без їжі людина може прожити тиждень, але без води 1 2 дні. Якви гaдaєтe, скільки кожній людині кожного дня треба води. Багато чи мало?- Так,багато води. Чи багато води на нашій планеті, чи вистачає її всім?
Діти, на якійпланеті ми живемо? (Земля)
Показую дітямглобус. Це макет нашої планети Земля.
- Як він називається? (Глобус).
Синім кольоромна глобусі зображено моря й океани.
- Подивіться уважно на глобус і скажіть,чого більше на нашій планеті — води чи суходолу? ( води).
— Погляньтесюди. Ось я зніму шторинку: це — суходіл, а все інше — вода.
— Чи багато водина планеті Земля? (багато ).
Більшу частинуводи складають моря і океани. А вода в них солона. Чи всяка вода можезадовольнити потреби людини? Щоб дітям було зрозуміло: підходимо до столика, наякому стоїть 3-літрова банка підсоленої води, півсклянки прісної води, піпеткай тарілочка.
- Діти, уявіть собі, що воду морів і океанівнашої планети ми злили в цю банку. Тут солона вода. Тоді прісна вода займе лишепівсклянки.
І лише 3краплини ( рахуйте -1. 2. 3. ) це вода річок і озер.
- Чи багато нас прісної води? (Мало).
Води живимістотам треба багато, на планеті її недостатньо. Треба воду економити. Що виробите, щоб економити воду?
- А може не треба її економити, бо вонався повертається назад до природи?
- А в якому вигляді? і підвожу дітейстолика, на якому стоять: 3-літрова банка води; тарілка й чашка з залишкамиїжі; брудна морква на тарілці, брудна сукня ляльки в ванночці, брудні пензлики,мило, біля кожного предмету стоїть баночка, пісочок й лежить серветка.Посередині стоїть велика миска.
Ставлю по 2дитини біля кожного «знаряддя праці », розливаю в баночки воду з великоїбанки. Пропоную виконати потрібну роботу, діти виконують. Брудну воду змаленьких мисок вcі зливають в велику миску. А я перед цим кожного запитую:
- Що ви робили? — злили в миску.
Діти, а визнаєте звідки вода надходить до наших кранів? Так, вода надходить до нас зприродних водоймі, з річок і озер трубами, але перед цим проходять очистку наспеціальних станціях. Потім вона відправляється назад вже по іншим трубам. Діти, пригадайте, яка кристально чиста вода була в банці, а перетворилась напротивну мутну воду. З річок і озер до нас прийшла чиста вода, а повертаєтьсятуди дуже брудною. Тому вода в річках та озерах перестала бути чистою. І передтим як вода надійде знову у водопровід, її треба очистити. Вода без потреби,надходить до каналізації, де перемішується з брудною жижею. Щоб з цієї жижиотримати чисту воду, будуть спеціальні очисні споруди, які не встигають очищативелику кількість брудноті води. Вони працюють на межі. Якщо кран залишивсявідкритим, то не тільки даремно витрачена чиста вода, але й збільшилась кількістьбрудної води. Відповідне навантаження на очисні споруди. Поки що водопровіднуводу можна пити, але її якість з кожним роком погіршується. З нещільнозачиненого крану витікає дуже багато крапель води за добу це 5 отаких банокводи. Ось про що можуть говорити краплі, коли кран не зачинений:
Джерельцевсохло, струмок заслаб,
А ми із крану —
Крап, крап, крап,
Міліють ріки іморя,
Не витрачайтеводу
Зря, зря, зря,
Лише мине трохиліт,
Води не стане,
Hі, Hі, Hі.
Звідки надходитьвода в дім? Куди повертається вода?
Запам'ятайте,діти, чистої води мало і її треба берегти — не забруднювати. А ще забруднюєводу, ми з’ясуємо грі «потрібне — непотрібне».
Я будузагадувати загадки, а ви відповідати. Хто знайде відповідь, підніме руку.Будьте уважними.
1. Я в річці. Я іржавая.Я порізала ступню маленької дівчинки, коли вона купалася. Ще я? (бляшанка)
— Вона повиннабути в чистій воді? (Hі)
2. Я дуже хвора.Meні не вистачає кисню для дихання. Meні більше не подобається плавати у цьомуозері.
Хто я? (риба)
- Потреба в чистій воді? (так)
3. Я мокра. Умене поганий запах. Мій колір зовсім непривабливий. Щодня завод викидає в менесвої відходи. Це я. ( Брудна вода )
— Вона нам нетреба.
4. Я в річці. Ясклянка, прозора, з дуже гострими краями. Я порізала руку хлопчика, який вчивсяплавати .- Це я? (Розбита пляшка)
— Вона повиннабути в чистій воді? — (Hі)
Я мокра. Япотрібна всім живим істотам. Уcі рослини, тварини, люди умруть без мене. — Це я?- (Чиста вода)
Нам потрібначиста вода. Тому ми не повинні її забруднювати. — Послухайте, як про церозповідається у віршику:
Чи ми з природоюєдині,
Чи вірноспрямували крок?
Ми кожну річку іставок
Від лихазберегти повинні!
Включаю музику.
Вставайте зістільчиків. Хай за вікном у нас зима, тріскучий мороз, а ми уявимо, що зараз, вгрупі у нас весна, а ви лісові струмочки.
На моє слово«Струмочки », ви утворюєте два струмочки і течете по лісі, ненаштовхуєтесь один на одного, тримаючись за руки. На моє слово«Озеро», ви, струмочки, утворюєте одне велике озеро і повторюєтерухи, які я називатиму. Отже будьте уважними.
— Де моїструмочки?
По закінченнімузики:
— Чисподобались, вам гості, наші весняні, веселі, теплі струмочки? А озеро?
— Молодці діти!Ви були дуже уважними, добре й цікаво відповідати на мої питання, розповідали,працювали, зображували лісові струмочки.
Заняття можнапобудувати і за казкою.
Маємо такийдосвід використання казки в пошуковій діяльності.
Наводжу змісттакого заняття:
Вода потрібнавсім
Старший дошкільнийвік
На столі стоятьтри склянки із чистою і дощовою водою.
До лісовогоджерельця прибігли дві кізоньки напитися водиці.
Читаю віршМ.Чумарної «Лісове джерельце ».
Лісове джерельце-
Добре в ньогосерце,
Bcім дає водиці:
І звірятку, йптиці,
Дереву йтравині,
Квітці і людині.
Тому не міліє,
Дзюркотитьрадіє,
Із лісівдзвінкою,
Витіка водою.
Попили кізонькиводички і одна другій каже: «Яка добра вода! Пила б і пила».
Діти, у ційсклянці вода, яку пили кізоньки. Що можна сказати про неї? Яка вона? (Чиста,прозора.) Одна з кізочок почала гратися, бити ніжками і грудочка землі впала уводу. (Кидаю грудочку землі в склянку з водою.) Якою стала вода? Чи можуть людиабо тварини пити таку воду?
Без води не можебути життя на землі. Без неї не проживе ні людина, ні тварина, ні рослина. Якщоземлю не зрошувати водою, то на ній нічого не родитиме. (Показую на прикладікімнатних рослин.)
З давніх-давенлюди поклонялися воді. Є таке прислів’я: «Земля найбагатша, воданайсильніша». Але вода не завжди буває корисною для людини. Що можезробити шторм на мopі? (Потопити кораблі.) А до чого може призвести повінь?(Винищити все на своєму шляху). Згадайте, яких бід наробила повінь уЗакарпатті. Вода дуже сильна.
Вода може мінятисвій колір, смак. (Зафарбовую воду харчовим барвником, в іншу склянку кидаюцукор, лимон.)
А кізонькигралися, гралися і знову захотіли пити. Джерельця була калюжа із дощовою водою(Виставляю дощовою водою.)
Як ви гадаєте,звідки треба пити воду? Чому? Із джерельця, бо вона чиста.)
Саме так ісказала старша й розумніша кізонька своїй подрузі. А ми з вами пограємо зараз угру «Подоляночка». Як бачите, вода оживила Подоляночку.
Така цілюща водаоспівувалась у казках, піснях, (Читаємо вірш.)
Температура водизавжди залежить від температури навколишнього середовища. (Пропоную попитиводи, щойно набраної з криниці, і води, яка стояла в кімнаті, а також підігрітоїна вогнищі.)
Наші кізонькигралися і побачили на галявинці гарні квіточки. (Показую букет ромашок.)
Загадка: Стоятьу полі сестрички жовті очка, білі повічки.
- Що це за квіточки? — запитала одна.
- Я не знаю — відповіла друга.
Діти, допоможітькізонькам роздати кожному по ромашці.
Подивіться, якажовта у неї середина, а білі пелюстки подібні до повік -такі дрібненькі.Листочки теж дрібні, зелені, ніби ж хтось порізав.
Зрізати ромашкитреба знизу ножем, щоб не пошкодити коріння. Рослини ми підвішуємо у темному місці,куди не проникають сонячні промені, і сушимо.
Із сухих квітівможна заварювати чай.
Що лікує ромашка?(Кишечник, шлунок, дезінфікує рани.) А зараз ми поп'ємо чаю із цієї лікарськоїрослини.
Пошуково-дослідницькадіяльність може поєднуватись з різними методами: спостереженнями, працею,іграми тощо.
А скількизадоволення може дати пошукова діяльність у формі гри.
Прикладомгри-дослідження може бути гра з мильними бульками.
Хіба ви ніколине видували мильні бульки просто заради втіхи? А скільки знань криється в ційна перший погляд простій справі!
Треба взятипівсклянки перевареної охолодженої води і розчинити в неї шматочок мила.Додайте декілька крапель гліцерину — це збільшить успіх вашої роботи. Чимгустіший мильний розчин, тим більший розмір мильної бульки будете мати.
В цей розчинвстромлюємо тонку солом'яну трубочку, розщеплену на кінці, або трубочку длякоктейлю, і обережно, повільно видуваємо бульку. Розмір мильної бульки будезалежати від товщини трубки: чим товща трубка, тим більший розмір мильноїбульки. А ще, чим холодніший розчин, тим булька більша.
Дайте змогудітям трошки часу просто попускати бульки, мимохідь зверніть увагу на розмірмильних бульок, як високо вони підіймаються, який колір мають, як довго живуть…
Діти погрались,а тепер приступаємо до пошуку відповіді на різноманітні питання, проведемонескладні досліди.
Дослід 1.
Що знаходиться всередині мильної бульки?
Видувши бульку,вийміть трубку з рота. Зверніть увагу дітей на те, що булька прагнескоротитися, зменшитися в розмірі.
Чому таквідбувається? Повітря починає витікати крізь соломинку. Давайте перевіримо.Запалюємо свічку, і кінець соломинки підносимо до краю полум'я свічки. Звернітьувагу дітей на те, як полум'я свічки відхилилось у протилежний бік.
Отже, в серединімильної бульки знаходиться повітря.
Дослід 2.
Прикрийтевідкритий кінець соломинки пальцем. Мильна булька перестала зменшуватись. Миперекрили хід повітрю. Зверніть увагу на те, що чим менша булька за розміром,тим більше вона схожа на кульку.
Дослід 3.
Дайте змогудітям повидувати великі мильні бульки. Розглянути їх форму: схожі на грушу,сливу… А відірвавшись від трубочки чи соломинки, стають кульками. Цепов'язано з тим, що повітря в середині бульки рівномірно розтягує плівкубульки.
На доведенняцієї думки надувайте повітряну кульку з латексу (звичайну повітряну кульку) іразом з дітьми спостерігайте за змінами її форми.
Дослід 4.
Які мильнібульки довше живуть?
Практично вексперименті разом з дітьми вирішуйте:
а) Чи залежитьтривалість життя мильної бульки від її розміру;
б) Чи залежитьжиття бульки від густоти розчину.
Для розв'язання проблеми(б) треба мати два — три стаканчики з різною густотою розчину. Бо саме відповідьна ситуацію (б) і є відповіддю проблему всього досліду.
Дослід 5.
Від чогозалежить висота польоту мильної бульки?
Створітьпроблемну ситуацію і шукайте відповідь на такі запитання:
а) Чим більшабулька, тим вище вона підіймається. Слідкуйте, які за розміром кульки підіймаютьсявище.
б) Висотапольоту залежить від наявності вітру, його сили і напряму. Слідкуйте за тим, вякому напрямі рухаються мильні бульки.
Зважайте, що урізну погоду польоти мильної бульки неоднакові.
Наснагу ворганізації пошуково-дослідницької діяльності знаходимо у спадщині К.Д.Ушинського та В.О. Сухомлинського (див. додатки)
Пошуково-дослідницькудіяльність проводять на заняттях і прогулянках. Наводимо приклад організаціїпошукової діяльності в зимовий період в різних вікових групах.
• З однієї рукизняти рукавичку. На обидві руки піймати сніжки.
• Простежитиперетворення в морозний день сніжинок у воду від подиху.
• Сніг упосудині занести у приміщення. Звернути увагу на брудну воду на дні посудини.
• Наповнити двібанки теплою водою. Одну із них закопати в сніг, іншу залишити на повітрі.
• У посудинівинести теплу і поставити у сніг.
• Скляні пробіркипорівну наповнити водою. Поставити їх у місця з різною температурою повітря.(На вулиці, в кімнаті).
• У кількапосудин вмістити льодяні бурульки і поставити їх у різні місця груповоїкімнати.
• Сушіннялялькової білизни у різну погоду: теплу вітряну, тиху, похмуру, морозну.
• Кристалики ініюобережно зняти з поверхні і помістити у тепле приміщення.
• Поставити двісклянки на мороз — одну з чистою водою, другу із солодкою.
• В морознупогоду зволожити сухий сніг.
• В кінці зими,коли пригріває сонце, потрогати стіни будинків, кору дерев. Біля стіни рівнимшаром покласти трохи снігу.
• Спробуватизліпити сніжки з сухого снігу в рукавичках і без них.
• Довестиневелику кількість води до кипіння, над посудиною з водою помістити холоднутарілку принесену з вулиці. Запотівшу тарілку винести на холод.
• Спробуватипідняти фанерні ящики наповнені снігом та піском.
• Занести сніг уприміщення, воду, що утворилася поставити на мороз.
• Посудину зводою винести на вулицю. Підігріти посудину із льодом.
• Розглянутиснігову крупу, спробувати її награти.
• В морознупогоду, напередодні потепління, прикрити один чи кілька предметів, рослин.Звернути увагу на утворення інію.
• У дві прозорісклянки налити воду з крану із талого снігу.
• В декількапробірок набрати снігу різного забруднення і перетворити його на воду.
• Доторкнутисьдо посудини з нагрітою водою, водою кімнатної температури і принесеною зхолоду.
В повсякденномужитті можна провести такі системи дослідів:
1. Чи є повітряв сирому курячому яйці?
Візьміть сирекуряче яйце і опустить його обережно на дно каструлі з теплою водою. Варітьяйце. Зверніть увагу дітей на те, що на шкарлупці з'являються крихітні повітрянібульбашки, які виходять з яйця.
Розкажіть дітямпро будову яйця, про необхідність повітря для розвитку пташенятка. Закінчить цюрозповідь акцентом: без повітря неможливе життя.
2. Чи ховається в яйці повітряна бульбашка?
Візьміть крутозварене яйце. Обережно поступово зніміть шкарлупку. Покажіть дітям, якшкарлупка щільно прилягає до самого яйця. Та от в одному місці кругленьке,гладеньке, обтічне яйце має заглибину. Так, в цьому місці в яйці було схованоповітря.
3. Чи можнадізнатись, де ця схованка, не розбиваючи яйця?
Налийте углибоку миску води з міцним розчином солі. Опустіть в цю воду яйце. Подивіться,яким місцем яйце сплило на поверхню. Саме тут міститься повітряна бульбашка.Яйце більш важкою частиною опускається на дно. Помітьте це місце олівцем. Атепер знімайте шкарлупку і отримайте підтвердження досліду.
До організацііпошуково-дослідної діяльності з водою пропонуємо таку систему:
1. Водаміститься в продуктах.
У цілий сухийполіетиленовий пакет покладіть кілька свіжих фруктів або овочів. Можна покластизелень петрушки, кропу. Пакет треба щільно зав'язати і покласти в холодильник.Через добу вийняти пакет та показати дітям, що на внутрішній поверхні пакетавидно крапельки води.
Звідки взяласявода? Так, вона міститься в овочах і фруктах.
Розрізати огірокнавпіл, посолити, або поскребти ложечкою. Показати дітям сік.
Взяти свіжуягоду вишні й засушену вишню. Видавити зі свіжої вишні краплю соку. Намагатисьзробити це і з сухої вишні. Обговорити цю ситуацію: чому не можна отримати сокуз сухого плоду? Де поділася вода?
Кілька скибокчорного та білого хліба в різних пакетах покласти в холодильник. Через добузасвідчити появу вологи на внутрішній поверхні пакетів. Вода знаходиться в хлібі.
2. Ми видихаємоз повітрям воду.
або
Під час диханнями виділяємо воду.
Запропонуватидітям подихати на дзеркальце або на холодне скло.
Дзеркальцепомутніло, запотіло. Провести пальцем по запотілому склу. Чому палець ставмокрим? Звідки взялася вода? Це ми її виділяємо під час дихання. За добу людинавтрачає багато води, і її треба поповнити: випити або спожити з їжею.
3. Як зробитичисту воду?
Взяти стакан водиз різними домішками: зерном, паличками, ниточками… Пропустити через паперовийфільтр в другий стакан.
Найчистіша водаодержується шляхом охолодження водяної пари. Вона не містить ніяких домішок.
На носик чайникаодягніть склянку, баночку, а під нею прилаштуйте глибоке блюдце чи мисочку.Закрийте чайник кришкою і починайте кип'ятити воду. Вода випаровуватиметьсячерез носик. Пара, торкаючись стінок холодної банки, охолоджується і зновуперетворюється на воду. Крапельки води мають стікати на блюдце.
Отже, доструктури дослідницької діяльності входить:
• постановкапроблеми;
• пошук шляхівїї розв'язання та побудова гіпотез;
• розв'язаннязавдання за допомогою практичних дій.
Кожний етаппотребує мобілізації всіх психічних зусиль особистості, творчого пошуку.
Мислення єпроцесом руху думки від невідомого до відомого. А здатність бачити невідомезалежить від попереднього досвіду. Тому дослідницька діяльність можлива занаявності в дітей певних знань про світ природи. Одна дитина, наприклад,помітить, що трава під дошкою, яка лежала на ній тривалий час, жовтувата, атрава «на волі» зеленіша, інша ж дитина навіть не зверне на це уваги.
Пошуково-дослідницькудіяльність сприяє розвитку мислення, спостережливості, допомагає усвідомитипричинно-наслідкові зв’язки, які важко виявити під час спостережень. У кожномудосліді розкривається причина певного явища, тому діти мають нагоду самостійновисловити та проілюструвати його.
Висловлюючиприпущення у своїх міркуваннях, діти мають почуватися вільно, розкуто, небоятися навіть помилкових суджень. Проте дорослий часто виявляє нетерпимість,коли хтось із них висловлюється не так, як це бачить він, і одразу відповідаєсам або звертається до іншої дитини. Не можна казати малюку, що його відповідьнеправильна, адже наступного разу він уже не зважиться висловити свою думку. Неварто також і підганяти його з відповіддю — нехай поміркує; можна в разіпотреби поставити навідні запитання, дещо підказати. А до того ж однозначнихвідповідей майже не буває, бо в природі уcі процеси доволі складні.
Правильнихвідповідей може бути кілька, тож нехай діти активно діляться своїминестандартними думками та здогадками.
У дослідницькійдіяльності пошукове завдання розв’язуються шляхом практичної діяльності, що відповідаєнаочно-дієвому типу мислення дітей дошкільного віку. У багатьох дослідахрезультат можна побачити одразу, і це також стимулює пізнавальний інтересдитини. Наприклад, таке явище, як дощ, можна відтворити за кілька хвилин,підігрівши воду й частинки у вигляді пари піднімуться вгору й, зіткнувшись ізпрохолодним предметом, вже краплями впадуть донизу.
Безпосередніспостереження за об’єктом чи явищем природи та серії дослідів будутьпедагогічно цінніші порівняно зі словесною інформацією, отриманою дітьми накількох заняттях у приміщенні. Організоване заняття доцільно проводити лишепісля набуття дошкільниками досвіду взаємодії з природними об’єктами дляузагальнення засвоєної інформаціі.
Для дошкільняти,за висловом Є.Шулешка, важливо не що робити, а з ким. Тому педагог маєзаслужити довірливе ставлення до себе з боку дітей та вважати це основноюумовою розвитку пізнавальної активності своїх вихованців.
Плануючи таорганізовуючи дитячі експериментування, вихователь ставить мету, добираєпотрібні матеріали, створює проблемну ситуацію визначає пошукові дії дітей, апотім неухильно дотримується визначеної тактики взаємодії з ними.
Найчастішедосліди проводять з дітьми старшого дошкільного віку. З дітьми трьох-чотирьохроків можна виконувати oкpeмі пошукові дії та прості досліди, які не потребуютьдовготривалих спостережень і складних умовиводів.
Доступнасамостійна пошуково-дослідницька діяльність дітей створила широкі можливостідля виховання в них інтepecy до природи та розуміння й значення.
Структурнимикомпонентами пошуково-дослідницької діяльності є:
• спостереження;
• поетапнефіксування результатів;
• зіставленнярезультатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різноманітнихметодів і прийомів;
• висновки.
4. Метод моделейв пізнанні навколишньої дійсності
Педагогічнітехнології пропонують в пошуковій діяльності з дітьми дошкільного вікувикористовувати різноманітні моделі. Зупинимось на цьому питанні докладніше.
Слово модель — (від франц. modele) означає зразок, умовний образ якого-небудь об’єкта. Модельв одним із засобів наочності навчання. Вона виконує ілюстративну роль під часрозповіді педагога про найбільш важливі властивості, дії об’єкта, щовивчається, в цілому або його окремих частин. Моделі широко застосовуються у шкільнійпедагогіці. Сьогодні використанню методу моделей приділяється достатня увага ів дошкільній педагогіці.
Дослідженняостанніх років (С.М.Ніколаєва, І.О.Хайдурова та ін.) довели, що вимогамрозвиваючого навчання дошкільників відповідає такий систематизований змістзнань, у центрі якого глобальна закономірність тієї чи іншої галузі дійсності,що має яскраво виражені зовнішні прояви. Дитина в процесі предметно-чуттєвоїдіяльності може виділити істотні зв'язки і явища в тій чи іншій галузі і відобразитиїх у формі узагальнених уявлень.
Засвоєння такихузагальнених знань, формування уявлень про залежності в природі вимагаютьвикористання специфічних методів, які застосовуються під час проведенняпоглиблено-пізнавальних занять.
Н.І. Ветровоюдосліджувалась можливість використання моделей для розвитку узагальненихспособів спостереження у дітей.
Отже, дидактичнацінність методу моделей полягає у можливості досить швидко і переконливоформувати узагальнюючі уявлення, приводити їх у систему. При цьому ніколи неможна забувати того, що справжня педагогіка, як вказував К.Д. Ушинський, даєдітям передусім матеріал і у міpy нагромадження цього матеріалу приводить йогов систему. Чим більший і різноманітніший матеріал, тим вищою стає система.Отже, використання методу моделей у дошкільному віці завжди повинно йти поруч знагромадженням фонду конкретних вражень через безпосередній контакт дітей зприродою. Метод моделей слугує допоміжним у проведенні поглиблено — пізнавальнихзанять.
Для формуванняуявлень про залежності в природі особливе значення мають діючі моделі.Будь-який статичний замінник реального об’єкта, картина, муляж дає змогусформувати уявлення лише про зовнішні ознаки, тоді як діюча модель розкриває дітямфункціонування об’єкта, його зв'язок з конкретними умовами. Наприклад,картинка-модель метелика павичеве око, який сидить на «кopі» (відповіднорозфарбованому картоні), може мати крильця, що рухаються за допомогоюнепомітних тонких дротинок. Вдаючись до цієї рухомої моделі, виховательдемонструє особливості будови тіла, поведінку комахи і її пристосувальнийвзаємозв’язок із навколишнім середовищем: маскувальне (кольору кори)забарвлення нижнього боку крил у згорнутому положенні, коли метелик сидить, ізастережне — верхньої сторони, коли він раптом розгортає крила.
Модель маскуваннядaє змогу показати дітям значення відповідності і невідповідності забарвлення,наявності або відсутності руху для впізнання певного об’єкта. Вона діє так: накольорову частину встановлюється (щоб діти не бачили) площинна геометрична фігуратакого самого кольору — треба впізнати її. Щоб перевірити правильність відповіді,фігура висувається на білу частину панелі. Потім діти пояснюють, чому їм буловажче впізнати її на кольоровому тлі і зовсім легко на білому. Вихователь підсумовує:якщо забарвлення якогось предмета збігається з кольором тіла, він стаєнепомітним. Таким способом можна довести маскувальне забарвлення хвилястогопапужки або канарки.
Демонстрування іншоїгеометричної фігури (колір той самий) при повільному pycі по зафарбованійчастиш панелі переконує, що її легше пізнати у pycі, ніж нерухому. Так дошкільникиспрощено знайомляться з головними ознаками маскування природних об’єктів унавколишньому середовищі.
Моделіімітаційного характеру: глобус, акваріум, тераріум.
Своєрідноюмоделлю водойми є акваріум. Через його прозорі стінки діти можуть спостерігатиза всіма об’єктами, що знаходяться у ньому. Усвідомити взаємодію їх допоможутьтакож запитання: «Навіщо в акваріумі пісок? (У ньому ростуть рослини); Для чогопотрібні рослини? (Насичують воду киснем, служать рибкам кормом, прикрашаютьакваріум). У ході бесіди про водиться паралель між життям мешканців акваріума іприродою водойми. У дошкільників формується уявлення про єдність івзаємозв’язки в природі. Можна використати «живі картини», на яких за допомогоювирізаних з паперу рослин, комах тощо демонструється послідовність цвітіння,появи комах, що допоможе сформувати більш узагальнене усвідомлення дітьми зміну природі.
Використовуютьсямоделі в роботі з дітьми, починаючи зі старшого дошкільного віку.
Висновки
Компетентністьдошкільника в сфері «Природа» — складник його загальної життєвоїкомпетентності. Матеріали 3міcтового блоку, як і Базового компонента дошкільноїосвіти, не випадково починаються з аналізу мети, завдань та напрямів педагогічноїроботи, пов’язаної з освоєнням маленькою дитиною природного довкілля, зусвідомленням нею себе як частки та чинника його нормального функціонування.
Мета дошкільноїосвіти у галузі «Природа» — створити сприятливі умови для становлення у дошкільникакомпетентності в цій сфері життєдіяльності, сформувати зачатки екологічноїкультури, наукового світобачення та еколого-доцільної поведінки.
Сучасне науковебачення світобудови, що розглядає живі організми як складові біосфери,визначило основні змістові лінії Базового компонента: «Природа планети Земля».Компетентність дошкільника у cy6cфері «Природа планети Земля» становлятьвідомості про природне довкілля як цілісний живий організм, в якому взаємодіютьповітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, люди, у багатоманітності, єдності, pycі,мінливості.
Оскільки підходидо системи знань, умінь, навичок дошкільників у цій сфері життєдіяльностізмінилося, основними стають не вони самі по собі, а ставлення до природи як доцінності, екологічна свідомість та екологічно доцільна поведінка, базисособистої культури дитини.
Організаціявзаємодії дошкільнят з об’єктами природи у довкіллі потребує аналізу йурахування основних закономірностей їхньої пошуково- дослідницької діяльності.Насамперед зауважимо, що пошуково-дослідницька діяльність не є самодостатнімутворенням, а похідна від діяча. Дитині з малечку притаманна активність, якапроявляється у рухових діях. Усі вони виникають під впливом конкретнихподразників, що перебувають на близькій відстані й здійснюються безпопереднього плану чи наміру.
У перші рокижиття малюка не мета спрямовує його дії, а caмі дії підказують мету. Дитиноюкерують неусвідомлений потяг до чогось, прагнення зазнати приємного відчуття йуникнути неприємного, її рухові дії передують мисленню. Тобто вона спочатку діє,а потім вже намагається, збагнути те, що робить.
У три-чотирирічногодошкільняти ще недостатньо розвинута здатність, контролювати себе. А позаякнервові збудження гальмуються дуже повільно, йому важко спрямовувати своїпочуття та дії певним чином і утримувати їх до отримання потрібного результату.На думку фахівців, за умови відповідного виховання лише 6-7 — річна дитина можеставити перед собою певну мету і досягати її.
Здатність діятипослідовно й цілеспрямовано формується поступово і поетапно. Спочатку наслідуютьсядії та поведінка дорослих. Ця риса, яка ґрунтується на притаманній дошкільномувіку навіюваності є для педагога потужним виховним засобом. На наступному етапідіти вчаться виконувати нескладні й зрозумілі їм дії та доручення. У такийспосіб виявляється їxня природна активність, нагромаджується життєвий досвід,розвиваються вольові якості.
Після виконанняокремих, не пов’язаних між собою дій, дитина має набути досвіду цілеспрямованоїдіяльності, коли ставиться певна мета, планується послідовність дій ідосягається конкретний результат. Оскільки ж її рухи та вчинки ще слабкоузгоджуються, дії не послідовні, обсяг знань та умінь недостатній, то будь-якаїї діяльність потребує цілеспрямованого впливу дорослого. Тут чимало важатьсхвалення проявів самостійності, наполегливості, прищеплення віри в себе,самоповаги, навчання контролю, а самооцінки.
Пошуково-дослідницькадіяльність виконує такі основні пізнавальній функції, як демонстрація зв'язків,недоступних для органів чуття дитини, та проникнення в саму сутність явищприроди.
Пошуково-дослідницькадіяльність чудово вписується в принципи та засади програм «Малятко», «Дитина» імає бути внесена до ycіx їх розділів. Головні аспекти пошуково-дослідницькоїдіяльності зумовлюють потребу чітко визначити її зміст у різних вікових групахв обсязі нині діючих програм.
Визначеніпрограмою «Малятко» завдання — формувати у дошкільників реалістичні уявленняпро об’єкти живої і неживої природи, підводити до усвідомлення взаємозалежностіі причинності явищ — розв'язуються під час безпосередніх спостережень, а такожсамостійних дій дітей з різними предметами. При цьому використовуються методи іприйоми, які спонукають вихованців до активної розумової діяльності: зокрема,висування і ускладнення пізнавальних завдань, а також організація елементарноїпошукової діяльності в процесі засвоєння знань про природу і деякі матеріали.
Досліди, якіпроводяться на заняттях, дають широкі знання про природні об'єкти і явища,задовольняють допитливість дитини.
Прості, доступнідітям досліди мають місце не лише на заняттях та під час цільових екскурсій, ай на прогулянках, у процесі трудової і побутової діяльності. Вони буваютькороткочасні — коли одразу пояснюється певне явище або властивість предмета ітривалі — діти вчаться певний час спостерігати одне й те саме явище, а відтакробити узагальнення і висновки.
Пошуково-дослідницькаробота у природі ведеться з дотриманням таких основ них принципів і правил:
• від простогодо складного, від знайомого до незнайомого, спираючись на наявні у дітей знанняі досвід;
• врахуванняособливостей певної пори року;
• доведенняексперименту до кінця;
• повтореннядослідів для уточнення, поглиблення знань про той чи інший об'єкт або явище;
• підсумокрезультату досліду;
• вихованнядбайливого ставлення до речей, що оточують, до природи з використанням позитивних прикладів поведінки дорослих і малюків.
Требазастосовувати різноманітні прийоми: обстеження, практичні дії з предметами,запитання пошукового характеру, розповіді свої і дітей, пояснення і показ,художнє слово, розглядання ілюстративного матеріалу, замальовуванняспостережуваних явищ і об’єктів. Усе це не лише привчає вихованців виконувативказівки, а й спонукає їx самостійно аналізувати явища, віднаходити причини йзв'язки, робити певні висновки.
Висновок
Помітноактивізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до проведення дослідів.Досліди, власне, дуже нагадують фокуси, вони посильні для дошкільників.Структуру дослідництва складають: постановка проблеми, пошук шляхів їїрозв’язання та побудова гіпотез; вирішення завдання за допомогою практичнихдій. Кожний етап потребує мобілізації психічних зусиль особистості, творчогопошуку.
Мислення –процес руху думки від невідомого. Здатність бачити невідоме залежить відпопереднього досвіду. Тому дослідницька робота можлива за наявності в дітейпевних знань про світ природи. Одна дитина, наприклад, завважить, що трава піддошкою має незвичайне забарвленння, інша- не зверне на це уваги .
Досліди сприяютьрозвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності. У кожному дослідірозкривається причина певного явища, тому діти мають нагоду самостійновисловити та проілюструвати своє судження. Дослідницька діяльність допомагаєусвідомити причинно-наслідкові зв’язки, які важко виявити під час спостережень.
Висловлюючиприпущення у своїх міркуваннях, діти мають почуватися вільно, розкуто, навіть,якщо сумніваються в істинності своїх суджень. Однак дорослий часто виявляєнетерпимість, коли дитина міркує хибно. Відразу дає відповідь сам абозвертається до іншої дитини. Не можна казати дитині, що її відповідьнеправильна, адже наступного разу вона не зважиться висловити свою думку. Неварто підганяти дитину з відповіддю- хай поміркує; за потреби можна поставитинавідні запитання, дещо підказати. А до того ж однозначних відповідей майже небуває, оскільки у природі всі процеси досить складні. Правильних відповідейможе бути кілька, тож нехай діти активно діляться своїми нестандартними думкамиі припущеннями.
У дослідницькійроботі пошукове завдання виконується практично, що відповідає наочно-дієвомутипу мислення дітей дошкільного віку. У більшості дослідів результат можнаотримати відразу. Це також стимулює пізнавальний інтерес дошкільників.Наприклад, таке явище, як дощ можна відтворити за кілька хвилин, підігрівшиводу: її частинки у вигляді пари піднімуться вгору й, зіткнувшись з холоднимпредметом, упадуть крапельками.
Безпосередніспостереження за об’єктом чи явищем природи та серії дослідів будутьпедагогічно ціннішими порівняно зі словесною інформацією, яку діти отримали накількох заняттях у приміщенні.
Досліди сприяютьформуванню у дітей пізнавального інтересу до природи, розвитковіспостережливості, мисленнєвої діяльності, усвідомленню причинно-наслідковихзв’язків. Найчастіше досліди проводять з дітьми старшого дошкільного віку. Здітьми трьох-чотирьох років можна виконувати окремі пошукові дії та простідосліди, які не потребують довготривалих спостережень та складних умовиводів.
Література
Основна:
1. Базовий компонент дошкільної освіти вУкраїні. — К., Освіта, 1999.
2. Богініч О.Л., Бєлєнька Г.В. Природа ірух. – Київ, кобза, 2003.
3. Виноградова Н.Ф. Умственное воспитаниедетей в процессе ознакомления их с природой. – Москва: Просвещение, 1979.
4. Вірзілін М.М. Мандри з кімнатнимирослинами. – Київ, 1973.
5. Горопаха Н.М. Виховання екологічноїкультури дітей. – Рівне, 2001.
6. Дитина: Програма виховання і навчаннядітей дошкільного віку. – Київ: Освіта, 2001.
7. Дитина в дошкільні роки: Програмавиховання і навчання дітей дошкільного віку. – Запоріжжя, 1991.
8. Закон України «Про дошкільну освіту» — К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2001.
9. Коментар до Базового компонентадошкільної освіти в Україні. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003.
10. Кот Н.М. Спільна робота дошкільногозакладу і сім’ї з екологічного виховання дошкільників //додаток до газети«Дитячий садок» — 2001 — №45(14).
11. Лисенко Н.В. Організаціяпошуково-дослідницької роботи в дитячому садку. – Київ: РУМК, 1990.
12. Лисенко Н.В. Практична екологія длядітей. – Ів.-Франківськ: Сіверсія, 1999.
13. Лохвицька Л.В. створеннянавчально-ігрового довкілля для пізнавального розвитку дошкільника //Кроки докомпетентності та інтеграції в суспільство. – Київ: Контекст, 2000. С.219-222.
14. Малятко: Програма виховання і навчаннядітей дошкільного віку /За ред. Плохій З.П. – Київ, 1999.
15. Плохій З.П. Виховання екологічноїкультури дошкільників. – Київ: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002.
16. Яришева Н.Ф. Природа України. – Київ:Вища школа, 1995.
17. Яришева Н.Ф. Методика ознайомленнядітей з природою. – Київ: Вища школа, 1993.
18. Яришева Н.Ф. Екологічне вихованнядошкільників. – Київ: Грамота, 2001.
Додаткова:
1. Активізація розумової діяльності дітейдошкільного віку в процесі навчання. – К.: РУМК, 1991.
2. Артемова Л.В., Кульчицька О.І., ГолотаН.М., Сухорукова Г.В. «Перші кроки в Україні» — Київ, Кобза, 2003.
3. Кононко О.Л. Чтобы личность состоялась.– Киев, 1996.
4. Костюк Г.С. Здібності та їх розвиток удіяльності. – Київ, 1963.
5. Кочерга О.В. Початок життя – становленняособистості. – Київ: Кобза, 2003.
6. Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Я –дошкільник: вікові та індивідуальні аспекти розвитку. – Київ: Нора-прінт, 1996.
7. Содержание и методы умственноговоспитания дошкольников /Под ред. Н.Н. Подьякова. – М: Педагогика, 1980.
8. Субботский Е.В. Ребенок открывает мир. –Москва: Просвещение, 1991.
9. Толмачева Л.П. Окно в удивительный мирприроды: Занимательная экология. – Д: Сталкер, 1998.
10. Формування екологічної культури учнівта студентів: збірник матеріалів науково-практичного семінару. Коктебель (Крім,21-25 липня 1997р.) /В.П. Андрущенко, М.Й. Бауер, М.П. Бурак та інші. – К.:Інститут філософії НАН України, 2000. – 239 с.
ДОДАТОК 1
Конспект заняттяз дітьми старшої групи «Подорож краплинки»
За твором В.Сухомлинського «Де береться краплинка?»
Програмовийзміст: продовжити знайомити дітей з творами В. Сухомлинського, формуватиінтерес до явищ живої і неживої природи. Уточнювати і розширювати знання простан води, її роль для оточуючого. Вправляти в умінні придумувати означення таоднокореневі слова, вирішувати проблемні питання, висловлювати свою думку,вміти відстояти своє судження, граматично правильно будувати речення. Розвиватилогічне мислення, творчість. Виховувати любов та бережне ставлення до природи.
Підготовкавихователя: підібрала оповідання В. Сухомлинського «Де береться краплинка?»(Зб. «Вічна тополя», ст. 82). Виготовила наочність: демонстраційний та наочнийматеріал.
Підготовкадітей: протягом року діти знайомились з творчістю В. Сухомлинського на тематикуявищ природи: «Барвисте коромисло», «Краплини роси», «Хлопчик і сніжинка»,«Перша крига на ставку». З дітьми проводились екскурсії в природу, бесіди,заняття в природі, досліди, спостереження.
Матеріал дозаняття: фланелеграф, демонстраційний та роздатковий матеріал, підставки.
Хід заняття:
(Діти сидятьперед фланелеграфом, а на ньому в різних кутках розташовані зображення різнихпір року)
Вихователь:
- Діти, які пори року ви бачите нафланеграфі?
Послухайтецікаву історію:
Одного дня надворі з хмаринки пішов дощ зі снігом і в повіті зустрілись Краплинка іСніжинка.
- Якої пори року може таке трапитися?(варіанти відповідей дітей.)
Краплинкаподивилась на Сніжинку і подумала: вона така красива, ніжна, різбляна, а я такасіра, незграбна.
Сніжинкапривітно посміхнулась і сказала:
«Добрий день,сестричко!»
Краплинказдивовано подивилась і не зрозуміла, чому Сніжинка назвала її сестричкою.
Виховательзапитує дітей:
- Чому Сніжинка назвала Краплинкусестричкою? (вислуховує варіанти відповідей дітей і продовжує розповідь).
Засвітило теплесонечко і Краплинка засяяла в райдузі різними барвами. І вона стала красивою.
- Якими барвами засяяла Краплинка?
Краплинкапобігла далі і бачить стоїть пишний, зелений, могутній дуб. Замилувалась вонакрасою дуба. На дворі світило сонце. Був жаркий, спекотний день.
- Якої пори року це було?
Краплинкабачить, на ялинці сидить пташка і сумно співає.
- Чому пташка така сумна? (відповідідітей).
- Як Краплинка може їй допомогти?
НапоїлаКраплинка пташку, а та їй подякувала і весело заспівала. І тут Краплинкапомітила, що стала трошки меншою
- Чому вона поменшала? (відповіді дітей).
Проходячи черезліс, Краплинка вийшла на маленьку галявину, на якій росла Квітка. Вона вирішилапідійти і познайомитись. Побачила, що Квіточці дуже погано: пелюстки опустилисьдо землі.
- Чому Квіточка себе так почувала, як видумаєте? (відповіді дітей).
НапоїлаКраплинка Квіточку, умила, освіжила і запропонувала дружити. І з ти пір сталиКраплинка і Квіточка кращими друзями на світі.
Побіглакраплинка далі і бачить: стоїть млин з опущеними крилами і не крутиться. А людичекають молотити борошно і не можуть дочекатися.
- Діти, з яких причин не крутиться млин,як ви гадаєте? (відповіді дітей).
Млин, який стоїтьна річці називається водяний і крутиться він завдяки силі води.
- Як ви гадаєте одна краплинка можепоповнити воду у річці? (відповіді дітей).
Краплинка дзгадала про своїх друзів і вирішила покликати їх.
- А кого могла покликати Краплинка?(відповіді дітей).
От Краплинки івзялись за руки і утворили сильний потік, від якого млин закрутився. Зернопочалось молотитись і борошно посипалось у мішки. Краплинка подякувала своїмдрузям і попрощалась з ними.
Останні дні літабули жаркими, Краплинка багато працювала і з кожним днем ставала все меншою іменшою.
- Якою роботою займалась Краплинка влітку?Кому ще Краплинка могла допомагати?
Раптом Краплинкапочала підніматись вгору.
- Чому таке трапилося?
Настала осіньподув холодний вітер, листя почало опадати з дерев, пішов осінній холодний дощ.І знову Краплинка впала на землю.
- В що може перетворитись Краплинкавосени? (в туман, мокрий сніг, дощ).
Читанняоповідання В.Сухомлинського «Де береться Краплинка?»
- Яке диво могла побачити Оленка?(сніжинка стала краплинкою води)
- То де ж поділась сніжинка?
- А в що може перетворитись Краплинказимою? (в сніг, лід, бурульку, іній, крупу).
Гра «Який, яка,яке?»
- Сніжинка яка?
- Краплинка яка?
Гра «Підберислова» (Діти на слух визначають однокореневі слова і позначають їх фішками).
Вода, водиця,водяний, водолаз, заводь, підводний, водичка, водопад, водограй. Сніг снігурка,сніговик, снігурі, сніжинка, сніжка, підсніжник, засніжений, сніжок.
Вода потрібнавсім: і рослинам, і тваринам, і птахам, і комахам, і рибам, і нам, людям. Івсім вода потрібна чиста, прозора. Тому ми повинні її берегти, не забруднюватисамим і не дозволяти забруднювати іншим.
Твір В.Сухомлинського «Де береться краплинка?»
Бігала Оленка польоду. Падали сніжинки. Ніби плавали у повітрі. Одна сіла на рукав. ДивитьсяОленка на пухнасту сніжинку. Шестикутна зірочка, така красива, блискуча. Нібиказковий майстер вирізьбив її зі сріблястої платівочки. Наблизилась Оленка досніжинки. Дивиться, милується нею. І бачить диво: сніжинка стала краплиню води.
ДОДАТОК 2
“… Завждизалишаючись джерелом життя ”
Програмовийзміст:
Формуватиелементи наукових знань про основні екологічні фактори в розвитку живої природита очевидні взаємозв’язки і залежності між ними.
Продовжувати знайомити дітей з різними властивостями води.
Формуватиу дітей необхідність берегти і економити воду, прищеплювати найпростіші правилаповедінки в навколишньому середовищі.
Ознайомитиз поняттям «мінеральна вода», її властивостями.
Задовольняти природну цікавість дітей, інтерес до навколишнього середовища.Збагачувати життєвий досвід малюків.
Виховуватидбайливе ставлення до води, і до природи в цілому.
Розвиватипсихічні процеси дітей та мовлення.
Обладнання:
Ілюстраціїкрапельок, пляшка мінеральної води.
Хідзаняття:
Діти, меніпригадується моє дитинство! Коли мені було стільки ж років, як вам зараз, ячасто гостювала у своєї бабусі. Проводжаючи, бабуся завжди казала мені: “Будьздорова, як вода! ”
Як вивважаєте чи може вода зробити людину здоровою?
Як водадопомагає здоров’ю людини?
Так. Мимиємось у воді. Чистимо зуби. Вода допомагає прибирати наші оселі, пратибілизну. Вода загартовує нас під час обливання. Без води не приготувати їжі.Отже, без води неможливе життя на Землі!
А тепер знайдемонайкраще ласкаве слово для води. (Діти називають: чистенька, прозора, цілюща,свіженька, солоденька...)
Подивіться,на дошці з’явилась усміхнена крапелька. Чому у неї гарний настрій? А якомуслову крапелька зраділа найбільше? Чи могла наша крапелька зрадіти слову”цілюща”?
А де людиберуть цілющу воду? (в криниці, з джерельця, з чистої річки...)
Здавніх-давен люди чисту, прозору, смачну воду вважали живою водою. Ми з вами іказки такі знаємо (“Котигорошко”, “Жива і мертва вода”, “Казка про ІванаБогатиря”). В цих казках вода зцілює від хвороб, лікує рани, повертає до життя.Вона є джерелом сили і здоров’я.
Так яку водуможна вважати живою?
А чи буваєвода мертвою? (коли її засмічують, коли в засміченій воді все гине: рослини,слимаки, риби...)
Чи можназустріти мертву воду в природі? Де ви таку воду бачили?
Подивітьсяякий настрій став у кришталевої крапельки. Чим вона засмучена?
А осьз’явилась ще одна крапелька. Така вона незвичайна, вся в пухирчиках. Спробуємоздогадатись звідки ця крапелька взялась! Як ви вважаєте, діти?
Взяти,обережно, пляшку мінеральної сильногазованої води. Звернути увагу, що водаспокійна, не має пухирців.
Я заразвідкрию пляшку, а ви уважненько подивіться і послухайте, що відбудеться.
Що сталося?Звідки взялися ці пухирці?
Датиможливість дітям посмакувати воду.
Ви відчули,що вода в цій пляшці має незвичайний смак!? Це також вода цілюща, воналікувальна. Її називають мінеральною. Мінеральна, тому що містить великукількість різних корисних речовин, солі, мінерали. Вода ця добре збагаченакиснем. Ось чому, коли ми відкрили пляшку з’явилось так багато бульбашок іводичка почала “тікати” з пляшки. Чи чули ми як вода “тікала” з пляшки? Так,водичка шипіла. Отже, і лікувальна водичка має свій голос, який підсилюєкисень, коли виштовхує воду з пляшки.
Ми заразпознайомились з газованою мінеральною водою, а вона може бути і негазованою!
Чи п’єте вивдома мінеральну воду? Хто у вас лікується такою водою?
Діти,обов’язково розкажіть вдома, що солоною мінеральною водою можна полоскати хворегорло, промивати ранки – вони швидше загоюються, промивати очі.
Яка цікаварозмова про воду відбулася сьогодні.
Скажіть, чомуж воду називають “цілющою”?
Так! Вонаробить людину здоровою, сильною, спритною. Вона лікує, зцілює, додає сили,робить життя радісним...
Ось чому моябабуся мені бажала бути здоровою, як вода.
Ми з вамитакож повинні не забувати, як нашу цілительницю, лікувальницю слід ретельнооберігати.
Чи виникло увас бажання вклонитися воді? За що саме?
А як вивважаєте, що значить шанувати воду? Як можна оберігати воду?
Діти,поміркуйте і скажіть, що може кожен з вас порадити своєму другові, своїйродині, щоб зберегти цілющу водичку?
- не можна воду засмічувати;
- не кидай у воду склянки, пакети, банки,сміття;
- не плюй у воду.
Гарні поради надали ви, діти. Якщо не дотримуватись ваших порад, то водазагине, стане мертвою. А жива вода стане добрим помічником, захисником, другом.
Ось цяусміхнена крапелька показує який добрий настрій у мене сьогодні, тому що япобачила які добрі, чуйні серця у кожного з вас. І я хочу дати вам одну пораду:хай кожен з вас починає виконувати будь-яку пораду з тих, що ми приготували длясвоїх друзів і рідних
Обов’язковобудьте чистими, як джерельна водичка і здоровими, як вода!