Реферат по предмету "Педагогика"


Узагальнена характеристика учня як результат вивчення особистості

Красноармійське педагогічне училище
Курсова робота
Узагальнена характеристика учня як результат вивчення особистості
студентки Дегтяренко А.А.
Керівник: викладач педагогіки
Дегтяренко З.П.
Красноармійськ 2007
Зміст
Вступ
Розділ 1. Шкільна характеристика в контексті особистісно зорієнтованого виховання
1.1 Гуманістичні засади психолого-педагогічної характеристики
1.2 Вивчення учнів — умова успішної роботи кожного вчителя
Розділ 2. Складання характеристики на учня — складова роботи класного керівника
2.1 Використання діагностики в педагогічній діяльності практиканта
2.2 Психолого-педагогічна характеристика вихованця
Висновок
Література
Вступ
Щоб правильно виховувати учнів, треба добре їх знати. Видатний педагог Ушинський К.Д. писав: “Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна насамперед пізнати її так само в усіх відношеннях”1.
Успіх виховної діяльності класного керівника багато в чому залежить від глибокого проникнення у внутрішній світ дітей, від розуміння їхніх переживань та мотивів поведінки.
Праця класного керівника – це подвижницька праця. Сьогодення потребує вміння добре знати своїх учнів, їхні інтереси, стосунки в сім’ї, стан здоров’я. Умови, що склалися в державі, спонукають до активних дій, відходу від стандартних, консервативних позицій, до обов’язкової заміни “авторитарної” педагогіки гуманістичною, яка діє на основі врахування індивідуальних ритмів розвитку кожної дитини, залишає право на самобутність, унікальність. Кожна особистість – це закрита книга, яка має свій зміст, свій стиль вираження, свою цінність.
В періодичній пресі, а саме в журналі “Початкова школа” (1999 р. -№4), я звернула увагу на статтю кандидата психологічних наук Раїси Охримчук “Характеристика учня: формальність чи продовження супроводжуючої діяльності вчителя”. Справа в тому, що переддипломна практика на випускному курсі передбачала складання психолого-педагогічної характеристики на вихованця-підлітка.
Даний вид практики є складовою частиною навчально-виховного процесу в системі підготовки майбутніх вчителів обслуговуючої праці. Вона забезпечує поєднання теоретичного навчання студентів з їх практичною діяльністю, в тому числі передбачає виконання обов’язків класного керівника.
Мета курсової роботи: поглиблення теоретичних знань стосовно написання психолого-педагогічної характеристики на учня, набуття практичних умінь з прогнозування психічного розвитку особистості.
Об'єкт дослідження: індивідуально-психологічні властивості особистості.
Предмет дослідження: визначення структурних компонентів та рис характеру вихованця.
На реалізацію поставленої мети спрямовані наступні завдання:
вивчити методичну й психолого-педагогічну літературу з теми;
з'ясувати важливість для педагога вивчення стрижневих рис характеру вихованця;
підібрати й провести нескладну психологічну діагностику з обраної теми;
скласти психолого-педагогічну характеристику на вихованця;
врахувати результати психодіагностики в педагогічній діяльності.
Розділ 1. Шкільна характеристика в контексті особистісно зорієнтованого виховання
1.1 Гуманістичні засади психолого-педагогічної характеристики
Людина на людину не схожа: одна сильна – інша слабка; одна волелюбна – іншій властиво пригнічувати слабшого; одна наполеглива, витривала, легко досягає мети, інша – відзначається слабкодухістю; одна горда й самолюбива, інша проста й скромна. І скільки б не було суперечностей у характері людини, позитивних чи негативних, вона дуже обережно ставиться до тих якостей, які притаманні тільки їй і визначають її власне “Я”.
Визнання особистості дитини із самого початку її свідомого життя дуже важливе, однак на це часто-густо звертають надзвичайно мало уваги у вихованні. Для повноцінного особистісного розвитку дитині необхідно надати можливість розгортати свою самостійність. Особистісно зорієнтоване виховання передбачає, що педагог визнаватиме поведінку й працю дитини, віритиме в благородство її мотивів і вчинків.
Як показують психологічні дослідження, людина може глибоко знати й розуміти лише двох-трьох осіб. А ось стосовно інших вступають у дію еталонні стереотипи. Тому педагогу слід розвивати соціальний інтелект, здатність розуміти стан інших людей і передбачати розвиток різних соціальних ситуацій. Важко говорити про професіоналізм вихователя, якщо у нього відсутнє вміння розуміти потреби та індивідуальні особливості вихованців.
Особистісно зорієнтований виховний процес будується не просто на врахуванні індивідуальних особливостей вихованців, а, перш за все, на послідовному ставленні до них як до відповідальних і свідомих суб'єктів діяльності. Не побачивши в учневі чогось цінного й цікавого, властивого тільки йому, вчитель, по суті, не може виховувати школяра, оскільки в цьому разі в педагога немає точки для людського контакту зі своїм учнем.
Дитина виявляє свої якості у діяльності, вчинках, у поведінці. Одна робить все швидко, інша повільно й ґрунтовно, ретельно обмірковуючи задачу, третя одразу ж накидається на задачу, і вже після того, як вона за неї взялася, оглядається й координує свої дії з урахуванням обставин. Одна стримана в спілкуванні, інша – відкрита, одна зайнята своїми думками, а інша – думками оточуючих. Ці відмінності, перш за все, проявляються як певні особливості поведінки.
Особистість – це не пластилін, із якого можна ліпити все, що завгодно. Особистість – це активна істота з власними життєвими настановами, світоглядом, досвідом, індивідуально-психологічними особливостями, конкретними життєвими орієнтирами та планами.
Гуманістична педагогіка, педагогіка співробітництва й особистісно орієнтоване виховання передбачають активну й творчу участь кожної особистості у власному формуванні, становленні та розвитку, дають їй можливість вибирати свій життєвий шлях згідно з внутрішніми намаганнями та настановами, ґрунтуються на шанобливому ставленні до її цінностей і внутрішньої свободи. Формування внутрішньо розкріпачених, збагачених загальнолюдськими цінностями, патріотів – громадян України, які мають багатий творчий потенціал, стає пріоритетною справою виховного процесу.
1.2 Вивчення учнів – умова успішної роботи кожного вчителя
Характер людини багатогранний. У ньому виступають різноманітні риси особистості, які виявляються в її поведінці та вчинках.
Риси характеру людини існують у певній їх єдності, системі та взаємозв’язку. Ступінь поєднаності їх в єдине ціле є ознакою психічного складу особистості і свідчить про цілісність її характеру.
Визначити характер людини – це означає виявити ті її істотні риси, які зумовлюють її поведінку і за якими можна з певною імовірністю передбачати особливості цієї поведінки при тих чи інших умовах.
Головним і найпоширенішим методом вивчення особистості учня є педагогічне спостереження за ним. Спілкуючись увесь час з дітьми, спостережливий вихователь зможе виявити багато цікавого для себе. Цей метод вимагає високої культури вчителя, знання психіки дітей, спостережливості, великого такту. Проводячи спостереження, треба відмітити найтиповіші, найхарактерніші риси особистості. Важливо навчитися відрізняти їх від випадкових рис і не робити поспішних висновків і узагальнень. Яким би цінним не був метод педагогічного спостереження, його не можна визнати єдиним, універсальним.
Як складний механізм неможливо вивчити без відповідної інструкції, так і проникнути у внутрішній потаємний світ дитини неможливо без спеціального інструментарію, яким озброюють вихователя науки психологія та педагогіка. В сучасній психологічній літературі пропонується цілий арсенал методів психолого-педагогічного вивчення особистості. Це і анкетування, аналіз продуктів діяльності дітей, соціометрія, тести, бесіда, педагогічний експеримент та інші. Вивчити, чим живе школяр, які в нього інтереси і нахили, особливості волі й риси характеру, це означає знайти правильний шлях до серця, використати найдоцільніші методи педагогічного впливу. Клас – це не безлика маса однакових, схожих один на одного дітей. Кожен з них неповторний і своєрідний, розвивається як окремий індивід.
Педагогічна діагностика важлива тому, що забезпечує зворотний зв’язок у педагогічній системі. Вона необхідна для оптимальної організації педагогічного процесу.
Розділ 2. Складання характеристики на учня – складова роботи класного керівника
2.1 Використання діагностики в педагогічній діяльності практиканта
Є три види характеристики кожного з людей.
Перша створюється очима тих, хто нас оточує, друга — на основі того, якою людина бачить себе, а третя — якою б вона хотіла себе бачити.
Педагогічна практика студентів є серйозною спробою застосувати знання з педагогіки та психології в професійній діяльності. Починаючи вивчати учнів, слід чітко уявити, що досліджувати, на що звернути головну увагу. Щоб вивчення було цілеспрямованим і мало конкретний характер, необхідно накреслити орієнтовну програму вивчення не лише окремих учнів, а класного колективу у цілому. Отже, переді мною стояла задача вивчити особистість певного школяра. Здійснити цей намір можна було при проведенні переддипломної практики ЗОШ №9 в 9-В класі за рахунок годин спілкування і під час проведення уроків з обслуговуючої праці. Виховні години проводились кожного вівторка в січні та лютому 2008 року. До початку занять була проведена певна підготовча робота: підібраний матеріал про резерви людських можливостей та напрямки самовдосконалення; визначені методики дослідження і психогімнастичні вправи.--PAGE_BREAK--
Була складена орієнтовна програма вивчення особистості учня і класу в цілому, яку погодила з класним керівником і методистом.
Заняття передбачали систему психологічного тренінгу для підлітків. Метою їх організації було формування самооцінки, самовизначення, саморозвитку особистості.
Наведу приклади окремих занять:
Психологічні вправи
Вправа 1. «Психологічний портрет».
Описати людину, яка заслуговує на повагу інших.
Використати по 5-7 ознак для характеристики:
а) ставлення до інших;
б) ставлення до діяльності;
в) до самого себе.
Вправа 2. «Самооцінка».
З матеріалів попередньої вправи вибрати:
а) якості, які підлітку притаманні вже зараз;
б) якості, які знаходяться в межах можливостей;
в) недосяжні, на думку підлітка, взагалі або найближчим часом.
Вправа 3. «Я не такий, як усі».
Учням пропонується записати не менше, ніж 5 рис, які відрізняють їх від інших.
Особливу увагу я звертала на те, що індивідуальність — одна з найцінніших ознак особистості.
Застосовувались також ігри-тренінги.
Гра-розминка «Скажи комплімент товаришу».
По черзі всі підлітки, намагаючись не повторюватись, висловлюють комплімент «по колу» — завершується коло тим, що кожен висловлює комплімент собі.
Для ознайомлення школярів з ознаками особистості, я запропонувала Т-гру. Перелік особистісних рис дає змогу підібрати необхідні ознаки для характеристики особистості.
Т — гра. Риси, що стосуються ставлення до людей.
Приклад набору якостей
любить товариство
самітник, мав би бути більш товариський
любить людей
не любить людей
колективіст
бракує почуття колективізму
легко заводить знайомства
важко заводить знайомства
його всі люблять
міг би подбати, щоб його більше любили
цікавиться людьми
мало цікавиться людьми
мовчазний
балакучий
приємний у поводженні з…
треба намагатися бути приємним
уміє добре тримати себе
можна було б подбати про кращі манери
чемний
міг би бути чемнішим
делікатний
міг би бути делікатнішим
приємний
неприємний
люб'язний
грубий
дотепний
нудний
цікавий
нецікавий
веселий
сумний, невеселий
має почуття гумору
не вистачає почуття гумору
тактовний
міг би бути тактовніший
не любить суперечок
має схильність до суперечок
безкомпромісний
шукає компромісів
поступливий
упертий
відвертий
замкнений
щирий
нещирий
уважний
неуважний
необразливий
легко ображається
стриманий
невитриманий
спокійно реагує на критику
не любить критики
дбає про свою зовнішність
міг би більше дбати про зовнішність
добросердий
бракує добросердості
завжди об'єктивний
несправедливий
схильний до підлеглості
любить командувати
рішучий
нерішучий
широка натура
дріб'язковий
альтруїст
егоїст
оптиміст
песиміст
недооцінює себе
переоцінює себе    продолжение
--PAGE_BREAK--
скромний
міг би бути скромнішим
ніколи не хвалиться
хвастовитий
вірить у свої сили


Гра «Розкажи мені про себе»
Кожен учасник отримує пакет із 40 картками, на кожній із котрих зазначена позитивна чи негативна якість.
Наприклад
відкритий
товариський
нетовариський
критично налаштований
кмітливий
емоційно стійкий
емоційно нестійкий
спокійний
самовпевнений
схильний до лідерства
м'який
слухняний
поступливий
безтурботний
веселий, життєрадісний
мовчазний
серйозний
совісний
практичний
сміливий
завзятий
сором'язливий
несміливий
вразливий, із художнім мисленням
реалістичний
покладається на себе
схильний до підозрілості
довірливий
із розвиненою уявою,
мрійливий
прямий
відвертий
невпевнений у собі
образливий
спокійний, упевнений в собі
самостійний
консервативний, поважає традиції
уміє підкорятись правилам
Неорганізо ваний
здатний співчувати
співчуває чужому горю
У кожному пакеті — чотири комплекти карток (по 40 в кожному). Один комплект заповнено червоним чорнилом.
Учасники гри сідають навколо столу. Спочатку кожен із них, вивчивши вміст пакета, вибирає та кладе біля себе заповнені червоним чорнилом картки, на котрих вказано якості, притаманні йому самому.
Кажучи інакше, відбувається самооцінка. Потім кожен вибирає картки із числа заповнених синім чорнилом, на котрих зазначені якості, що характеризують партнерів по грі, і кладе навпроти них написом униз. Після того, як всі картки розкладено, кожен отримує можливість дізнатись, як оцінюють його товариші.
Окрім тестів, психологічних ігор та спостереження було застосовано анкетне опитування учнів. Приклад опитувального листа.
Моє навчання
Шановні друзі! Підкресліть у тексті або допишіть
1. Навчатися в школі мені:
а) цікаво;
б) не цікаво;
в) не знаю.
2. Найулюбленіші мої предмети...
3. Виконуючи самостійну роботу, я:
а) одразу ж берусь до справи, працюю завжди швидко;
б) спочатку намагаюсь зрозуміти завдання, ретельно все обмірковую, але потім дію без вагань, швидко;
в) дуже довго думаю, не можу почати виконання завдання, почуваю себе невпевнено;
г) завжди хвилююсь, почуваю себе неспокійно, тому що _________;
д) почуваю себе завжди спокійно, тому що ____________________.
4. Найчастіше я:
а) не розумію мети роботи;
б) не розумію завдання;
в) не знаю, як його виконати,
г) не вмію контролювати хід своєї роботи;
д) не знаю, як перевірити результати; є) не вмію правильно розподілити час.
5. Я дуже ціную допомогу вчителя, товаришів (так, ні).
6. Якщо б я був учителем, то таким учням, як я, допоміг б у такому: __.
Недописана теза
Дітям пропонується закінчити ту або іншу тезу. Вони можуть це зробити письмово чи усно. За бажанням можна тезу розвинути, навести доводи своєї думки.
Бути людиною — означає....
Найголовніше в житті....
Аби мати друзів, треба....
У хорошій школі завжди....
Не можна дозволяти ображати себе, адже....
Найвища цінність для людини — це....
Альтернативна теза
Дітям пропонується вибрати одну тезу з двох.
Дисципліна — це свобода.
Дисципліна — це неволя.
Навчає життю не книга, а досвід.
Навчає життю не досвід, а книга.
Треба жити, кожного дня усвідомлюючи, що і як зроблено.
Треба жити легко, як птах, не обчислюючи завтрашній день.
Закінчи речення
Дітям пропонується дуже швидко, протягом 15 секунд закінчити одне із речень, що містять такі висловлювання:
1. Якщо я знаю, що вчинив (ла) неправильно, то....    продолжение
--PAGE_BREAK--
2. Коли мені важко прийняти рішення, то....
3. Вибираючи між цікавим, але не обов'язковим і не необхідним заняттям і обов'язковим, проте нудним заняттям, я зазвичай....
4. Коли за моєї присутності ображають людину, я....
5. Коли брехня стає єдиним засобом збереження доброго ставлення до мене, я....
6. Якщо би я був на місці вчителя, то....
7. Гадаю, що мій батько рідко....
8. Якщо всі товариші по команді проти мене, то...
9. Коли у мене успіх, мої товариші....
10. Якщо є вільний час, я....
11. Мало хто знає, що я боюсь....
12. Не люблю людей, котрі....
13. Моєю великою помилкою було....
14. Іноді в моїй душі прокидається....
Ця вправа дозволяє проаналізувати своє внутрішнє ставлення до близьких, до самого себе, до особистих цінностей тощо, а також виявити свій емоційний стан, причини, що породжують агресивність, роздратування і т. д.
Методика «Наші стосунки»
Мета: виявити ступінь задоволення учнів різними аспектами життя колективу.
Учневі пропонується ознайомитися з судженнями і записати номер того твердження, яке найточніше збігається з його думкою.
Наприклад, для вивчення дружності або конфліктності стосунків може бути запропонована серія суджень:
Наш клас дуже дружний.
Наш клас дружний.
У нашому класі немає сварок.
У нашому класі іноді бувають сварки.
Наш клас недружний. Часто виникають сварки.
Наш клас дуже недружний. Важко вчитися в такому класі.
Іноді серія суджень дозволяє виявити стан взаємодопомоги (або її відсутність):
У нашому класі прийнято допомагати без нагадувань.
У нашому класі допомога надається тільки своїм друзям.
9. У нашому класі допомагають тільки тоді, коли про це просить сам учень.
У нашому класі допомогу надають тоді, коли вимагає вчитель.
У нашому класі відмовляються допомагати один одному. Судження, які позначила більшість учнів, свідчать про атмосферу стосунків у колективі. Разом з тим думки конкретного учня показують, як він почувається в системі цих стосунків.
Рівні сформованості шкільного колективу доцільно визначати на основі стадій його розвитку (згідно з методикою А.С.Макаренка).
Високий рівень відповідає, як правило, четвертій або третій стадії розвитку колективу, коли він повністю реалізовує виховні функції і найбільш ефективно характеризується соціально-ціннісними мотивами, які мають яскраво виражену демократичну спрямованість. Члени такого колективу мають високий рівень активності, ініціативності, самостійності, взаємотурботи в процесі різнопланової діяльності шкільного колективу, моральної сформованості.
Середній рівень відповідає другій стадії розвитку шкільного колективу й характеризується тим, що виділяється актив, який бере на себе частину повноважень керівника колективу, але ситуативними проявами демократичних мотивів є в основному престижно-особистісні та індивідуальні. Такий колектив відповідає лише мінімуму вимог нормативного і правового характеру, які висуваються до нього як обов'язкові, і повністю задовольняється тим, що серед інших колективів він виглядає не гірше. Члени колективу виявляють середній рівень активності, ініціативності і самостійності в процесі організації діяльності шкільного колективу, моральної вихованості.
Низький рівень відповідає першій стадії розвитку шкільного колективу, характеризується яскраво вираженою індивідуалістичною спрямованістю його членів, а його керівник вимушений виступати в ролі своєрідного «диктатора». Активність, ініціативність, самостійність на цьому рівні проявляються дуже рідко, колектив характеризується низьким рівнем моральної вихованості.
В своїй практичній діяльності я намагалась використовувати також деякі психодіагностичні ігри, за допомогою яких вимірювалися різні сторони особистості та її характеристики.
Гра «Знайти пару»
Гравцям роздаються смужки паперу, на яких написані назви тварин. Не розмовляючи, кожен повинен знайти свою «пару»: того, в кого написана така сама тварина. Пари стають у коло. Кожна пара зображує свою тварину, інші повинні відгадати, що це за тварина.
Гра «Закручування»
Всі стають у коло. Заплющують очі і витягують руки вперед. Після команди всі починають сходитися, беруть один одного за руки. Створюється заплутаний клубок. Гравці намагаються розкрутитися, не розмикаючи рук, і знову створити коло.
Гра «Самохарактеристика»
Учасники на аркушах паперу стинають самохарактеристику, не вказуючи при цьому суттєвих ознак (наприклад, деталі одягу, колір волосся тощо). Потім педагог збирає аркуші паперу, змішує їх і зачитує, вголос. Група повинна вгадати, на кого ця характеристика.
Обговорення: «Що ви відчували, коли вгадали вашу характеристику або навпаки?».
Гра «Список проблем»
Всі учасники пишуть на аркушах паперу якусь свою проблему. Потім аркуші змішуються і кожен витягує будь-який з них навмання. Після цього кожен розповідає про ту проблему, що написана в нього на аркуші, так, як про свою особисту, і про те, яким чином він її вирішує.
Обговорення: «Чи почули ви, як можна розв'язати свою проблему? Чи побачили новий спосіб її розв'язання?».
Гра «Прощання»
Всі стають у коло і кожен по черзі прощається якимось жестом з іншими. Всі повторюють, намагаючись повністю передати настрій жесту.
Тест «Чи знаєте ви себе?»
Уважно вдивіться в 16 символів. Вони зібрані в чотири групи. Із кожної групи слід вибрати по одному символу, котрий найкраще, на ваш погляд, передає даний стан (рух спокій, упевненість, невпевненість). Для роботи в класі можна намалювати кожну групу символів на окремому аркуші альбомного формату та показувати всьому класу. Учні при цьому записують на своїх аркушиках тільки букву вибраного ними символу.
Рух Спокій
/>/>
Упевненість Невпевненість
/>/>
А тепер полічіть результати.
Рух
Спокій
Упевненість
Невпевненість
а-4
а- 10
а- 10
а— 10
6-8
6-8
6-8
6 — 8
в-2
в-2
в-6
в-2
г- 10
г-4
г-2
г-6
Від 0 до 13 очок    продолжение
--PAGE_BREAK--
Ваша поведінка залежить передусім від оточуючих. Ви легко падаєте духом, легко запалюєтесь, через силу займаєтесь тим, що вам не подобається. На вас дуже впливає оточуюча обстановка. Тому не можна сказати що ви господар своїх рішень. Ви надто емоційні, керуєтесь своїм настроєм.
Від 14 до 20 очок
Хоча ви й пливете за течією, проте намагаєтесь знайти свій стиль Ви наділені критичним аналізом, так що оточуючі не можуть на вас вплинути, якщо у них нема переконливих аргументів. Якщо здоровий глузд підказує вам, що позиція, котру ви захищали досі, вам на шкоду, то ви зможете від неї відмовитись.
Від 21 до 27 очок
Ви вважаєте себе непогрішимим. Та ви все ж піддаєтесь зовнішньому впливу. Ви прагнете знайти «золоту середину» між власними поглядами, переконаннями та тими ситуаціями, котрі ставить перед вами життя. Вам допомагає те, що ви інстинктивно вибираєте вірний шлях.
Від 28 до 34 очок
Вам нелегко буває відмовитись від своїх поглядів, принципів. Чим більше хтось намагається вплинути на вас, тим потужніший ваш опір. Та, насправді, за вашою упертістю ховається не стільки впевненість в собі, скільки страх потрапити в якусь неприємну ситуацію.
Від 35 до 40 очок
Якщо вам щось спаде на думку, то ніхто вас не переконає. Ви безоглядно йдете до цілей, які поставили. Але той, хто знає вас добре, передбачаючи вашу реакцію, може вміло та непомітно спрямувати ваші дії. Так що вам варто б виявляти поменше завзятості й побільше кмітливості.
Ваше ставлення до моральних норм поведінки
Завдання. Визначте, як би ви вчинили в кожній із запропонованих ситуацій (із відповідей виберіть ту, котра співпадає із вашою точкою зору, запам'ятайте або запишіть букву свого варіанта).
1. Під час канікул, коли ви зібрались поїхати відпочити, класний керівник несподівано попрохав допомогти привести в порядок навчальний кабінет. Ваші дії?
а) скажете, що згодні допомогти, і відкладете свій від'їзд;
б) зберете товаришів і разом з ними зробите всю роботу за один день;
в) пообіцяєте виконати роботу після повернення;
г) порадите залучити на допомогу того, хто залишається в місті;
д) або...
2. Вам дали доручення, котре вам не до душі, але його виконання терміново необхідне колективу. Ваші дії?
а) сумлінно виконаєте доручення;
б) залучите до виконання доручення товаришів;
в) попросите дати вам інше, більш цікаве для вас доручення;
г) знайдете привід для відмови;
д) або....
3. Ви випадково почули, як група однокласників висловлювала справедливі, проте неприємні зауваження на вашу адресу. Ваші дії?
а) спробуєте пояснити товаришам свою поведінку;
б) переведете розмову на жарт;
в) зробите вигляд, що нічого не чули;
г) скажете товаришам, що вони самі не кращі за вас, особливо через те, що говорять про вас у вашу відсутність;
д) або....
4. У трудовому таборі під час прополювання овочів у вас на руках з'явились болючі мозолі. Ваші Дії?
а) будете, пересилюючи біль, виконувати норму, як усі;
б) звернетесь до друзів із проханням допомогти виконати норму;
в) попросите звільнити вас від цієї роботи та перевести на іншу;
г) залишите роботу незакінченою і підете відпочивати;
д) або...
5. Ви стали свідком того, як одна людина незаслуженно образила іншу. Ваші дії?
а) вимагатимете від кривдника вибачення на адресу постраждалого;
б) розберетесь в причинах конфлікту та доможетеся його усунення;
в) поспівчуваєте тому, кого образили;
г) зробите вигляд, що це вас не обходить;
д) або...
6. Випадково, не бажаючи того, ви завдали незначної шкоди або зробили зле іншій людині. Ваші дії?
а) зробите все можливе для усунення зла, шкоди;
б) попросите пробачення, поясните постраждалому, що не хотіли цього;
в) зробите так, аби ніхто не помітив завданої вами шкоди, зробите вигляд, що ви не винні;
г) звалите провину на того, хто постраждав: нехай не лізе, сам винен;
д) або....
Якщо у ваших відповідях варіанти «а», то це свідчить про активне, стійке, позитивне ставлення до відповідних моральних норм, якщо «б» — це ставлення активне, але недостатньо стійке (можливі компроміси), якщо «в» — ставлення пасивне та недостатньо стійке, «г» — ставлення негативне, нестійке.
2.2. Психолого-педагогічна характеристика вихованця
Результатом проведення різних методик щодо вивчення особистості учня стала психолого-діагностична карта-характеристика Марининої Тетяни.
Психологічна характеристика учениці 9-В класу ЗОШ №9 М.ї Тетяни
Характерологічні особливості учня.
Відзначається бадьорим, життєрадісним настроєм, має сангвінічний тип темпераменту. Характер ініціативний, активний. Схильна до контактів, спілкування. Чуйна. Наявні серйозні цілі діяльності, тяжіє до творчості у своїх діях.
Статус у системі зв'язків класу.
Відзначається бадьорим, життєрадісним настроєм, має сангвінічний тип темпераменту. Характер ініціативний, активний. Схильна до контактів, спілкування. Чуйна. Наявні серйозні цілі діяльності, тяжіє до творчості у своїх діях.
Пізнавальна активність та інтереси.
Наполеглива у виконанні навчальних завдань, особливо під час самостійних робіт. Рівень пізнавальної активності відповідає середнім межам нормативу. Має добрі мотивації навчання, математичні здібності. Рівень розвитку характеристик навчальної діяльності та пізнавальної активності достатньо високий на всіх уроках. Інтереси: математика, художня література, участь в інтелектуальних вікторинах, у шкільному театрі.
Здатність до подолання стресу.
Емоційно врівноважена. Здатна зберігати організовану поведінку, ситуативну цілеспрямованість у звичайних і стресових ситуаціях.
Рекомендації.
Необхідно створити умови для виявлення ініціативи учениці. Рекомендується чіткий, розмірений стиль спілкування, доброзичлива не авторитарна позиція вчителя. Вплив на ученицю здійснювати через формування колективної думки, вміло поєднувати довіру до учениці з контролем виконання доручень. У повсякденній діяльності формувати позитивне ставлення до роботи, яка потребує планування, систематизації. Створювати умови для реалізації ролі лідера на уроці. Навчати вмінню враховувати думку інших людей. Залучати до колективних творчих справ, які відповідають інтересам класного колективу. Сприяти розвитку математичних здібностей.
Практикант Дегтяренко А.А.
Відомо, що у багатьох випадках характеристики на учнів мають однобічне спрямування і носять описовий характер. Бракує спроб охарактеризувати внутрішній світ дитини, мотиви поведінки, спрямованість особистості, особливості психічних процесів та перспективи їх розвитку.
Складаючи характеристику, слід дотримуватись таких вимог:
Матеріалом для характеристики є факти, зібрані в процесі спостереження за учнем.
Характеристикою охоплюються всі сторони особистості учня, які створюють цілісне й повне уявлення про нього.
Виділяються основні риси учня, характерні для нього, і які треба враховувати під час навчально-виховної діяльності.
У змісті характеристики розкриваються особливості, які ще не є провідними, але за певних умов може розвинутись.    продолжение
--PAGE_BREAK--
У характеристиці школяра відзначаються позитивні і негативні риси його характеру.
Відокремлюються ті риси (позитивні чи негативні), які потребують індивідуального підходу.
Розкривається динаміка розвитку особистості школяра: не тільки рівень досягнутого, а й перспективні можливості.
Вказуються види діяльності, які сприяють найбільшому розкриттю особистості учня.
Рекомендується уникати однобокості й переліку зовнішніх проявів поведінки.
Розкривається внутрішній світ дитини, мотиви її поведінки, спрямованість особистості, моральні якості.
Важливо уникати неправомірних узагальнень, що принижують гідність дитини і призводять до “навішування ярликів”.
Висновок
Знання особистості школяра не самоціль, а необхідна умова правильного виховання і навчання.
Як майбутній педагог, я розумію, що мені необхідно в своїй професійній діяльності вивчати психологічні властивості і риси характеру вихованців. Досвідчені класні керівники, як правило “проектують” позитивне в своїх вихованців, підтримують і розвивають ці якості.
Своєрідні особливості психологічного складу людини, які становлять її характер, завжди виявляються в її вчинках та діяльності.
Знати характер дитини дуже важливо. Це дає можливість передбачити, як школяр буде поводить себе в тих чи інших умовах, чого від нього слід чекати, над чим слід працювати.
Щоб успішно навчати і виховувати дітей, треба знати їх характерні особливості. Для цього вихователю, класному керівнику і нам, майбутнім педагогам, слід вивчати дітей і складати характеристики.
Головним й найпоширенішим методом вивчення школярів є педагогічне спостереження за школярами. Спілкуючись увесь час з учнями, спостережливий вихователь зможе виявити багато цікавого для себе. Метод педагогічного спостереження вимагає високої культури, знання психіки дітей, спостережливості, великого такту й вміння.
Проводячи спостереження, треба відмітити найтиповіші, найхарактерніші риси особистості. Важливо навчитися відрізняти їх від випадкових рис і не роботи поспішних висновків і узагальнень. Яким би цінним не був метод педагогічного спостереження, його не можна визнати єдиним, універсальним. Відомості про клас у цілому та про окремих учнів, одержані в результаті спостереження, потребують уточнення й розширення за допомогою інших методів.
Сучасна педагогіка і психологія пропонує цілий арсенал методів педагогічних досліджень особистості учнів і колективу.
Процес вивчення учнів є складною і відповідальною ділянкою роботи кожного вчителя і передусім класного керівника. Результати цієї роботи мають бути основою планування і проведення виховної роботи з учнями, а також координування цієї роботи з учителями, батьками учнів та іншими вихователями, які здійснюють навчально-виховну роботу з конкретним учнем і колективом вихованців в цілому. З цією метою класний керівник ретельно і систематично має фіксувати результати вивчення особистості учнів і класних колективів. Це має бути своєрідний банк знань рівня й особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку кожного учня. До такого банку знань повинні мати доступ усі, хто займається навчально-виховною роботою з конкретними учнями.
Можна запропонувати кілька підходів до фіксування результатів вивчення учнів. Перший: у загальному зошиті на кожного учня відводити 2—3 сторінки і періодично, дотримуючись певної системи відповідно до програми вивчення учнів, фіксувати якості психічного і соціального розвитку учня. Другий: використовувати для систематизації результатів вивчення учнів так звану «Особисту картку учня». Вона дає змогу чітко дотримуватися вимог програми, бачити динаміку розвитку особистості у зв’язку з переходом учнів з одного класу до наступного.
Внутрішній світ людини – такий самий величезний, складний, суперечливий і незрозумілий, особливо для самої дитини, як і зовнішній світ. «Людина, зрозумій, що ти є мікрокосм», — учив Я.А. Коменський. Поведінка – це ще не вся людина. Це лише верхівка айсберга. Головне в айсбергові приховане від очей оточуючих. Тому для вихователя має бути непорушним центральне правило: не виносити вирок дитині на підставі поганого вчинку. Головний об’єкт виховної турботи педагога це – мотиваційна сфера дитини. Не свідомість визначає поведінку, а весь лад почувань, переживань, інтересів і прагнень дитини. Це більше ніж свідомість.
Література
Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. — К., 1991.
Бех I.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. — К.: ІЗМН, 1998.
Болдирєв М. І. Класний керівник. — К.: Рад. школа, 1982.
Виноградова Т.В. Книга класного керівника – Х.: Вид. група “Основа”, 2006.
Гребенькова Л.О. Довідник класного керівника. — Х.: Вид. “Ранок” Веста, 2006.
Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання. — К.: Вища школа, 1997.
Кон И.С. Психология старшеклассника. — М., 1980.
Красін С. Розвиток комунікативних здібностей дітей //Психолог. – 2006. — №37.
Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія. К., 2005.
Мерзлякова О. Учителі й учні: мистецтво діалогу // Психолог. – 2006. — №43.
Сорока Г.І., Чорновол-Ткаченко Р.І. Виховна система класу. — X.: Світ дитинства, 1999.
Тригубенко В. Формування гуманістичних цінностей особистості — сутність педагогічного процесу //Освіта і управління. — 1999. — №3.
Яблонська Т.М. Тренінг педагогічної рефлексії для студентів та вчителів //Освіта і управління. — 1999. — №3.


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.