Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів

Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
Кафедра рідної мови та методики її викладання
ДИПЛОМНА РОБОТА
Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів
Підготувала:
студентка 32 групи
факультету підготовки вчителівпочаткових класів
Шкільнюк Оксана Миколаївна
Науковий керівник:
кандидат філологічних наук,доцент
Юрків Мирослав Михайлович
Тернопіль-2009

ЗМІСТВСТУП
РОЗДІЛ 1. Лінгводидактичні засади вивчення фразеологізмів у початкових класах
1.1.  Сутність та структурафразеологізмів
1.2.  Основні підходи докласифікації фразеологізмів
1.3.  Особливості походженнята лексичного складу фразеологізмів
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
2.1.  Підвищення мовноїкультури молодших школярів засобами фразеологізмів
2.2.  Система вправ і завданьдля вивчення фразеологізмів
2.3.  Організація, змісті перевірка ефективності експериментального дослідження
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальністьдослідження зумовлена потребою в умовах націо-нального відродження українськогосуспільства підвищити ефективність навчально-виховного процесу на уроках рідноїмови, знайти вагомі засоби педагогічного впливу на особистість учнів з метою збагаченняїх мовлення українською фразеологією. „Власне українські лексеми і фразеологізмиупродовж багатьох десятиліть витіснялись із сфер суспільного життя, виробництва,побутового мовлення” [8, 2]. Це спричинювало нерозуміння учнями самобутності рідноїмови, а отже, втрачався вплив на духовну і мовну культуру школярів, формування національносвідомого громадянина.
Збагаченняактивного словника учнів, удосконалення граматичної будови мовлення, оволодінняукраїнським мовленнєвим етикетом значною мірою повинно здійснюватися засобами українськоїфразеології. „Уміння правильно і доречно користуватися в усному та писемному мовленніфразеологізмами є ознакою високого рівня оволодіння мовою”[17, 11].
Потребав збагаченні мовлення учнів українською фразеологією визначила необхідність розробкиефективної системи роботи з фразеології на уроках української мови в загальноосвітнійсередній школі, зокрема в початкових класах. Теоретичне осмислення психологічних,лінгводидак-тичних основ методики роботи над збагаченням мовлення учнів почат-ковихкласів українською фразеологією, узагальнення передового досвіду вчителів початковихкласів, педагогічний експеримент і його результати підтвердили актуальність порушеноїпроблеми.
Окреміаспекти збагачення мовлення учнів українською фразеоло-гією здавна цікавили учених,методистів, передових учителів. Так, ефективні шляхи збагачення мовлення учнів пропонувалиучені-психологи І.О.Синиця, Г.С.Костюк, Л.С.Виготський, М.І.Жинкін, Д.Б.Ельконін,Л.І.Айдарова та ін.
Сучаснаметодика збагачення мовлення учнів українською фразео-логією будується на основіздобутків українського теоретичного мово-знавства (праці О.О.Потебні, Ф.І.Буслаєва,І.І.Срезневського, К.Д.Ушин-ського, В.О.Богородицького, О.О.Шахматова, П.Ф.Фортунатова,С.І.Аба-кумова, С.Х.Чавдарова, В.І.Масальського, С.М.Дмитровського, І.С.Олій-ника,О.М.Біляєва, В.Д.Ужченка, Л.І.Скрипника, Г.М.Удовиченка, О.О.Би-стрової, М.Т.Баранова,М.І.Пентилюк, В.Я.Мельничайка, М.Г.Стельмахо-вича та ін.) і передового педагогічногодосвіду школи.
В останнідесятиріччя „особливої актуальності набула проблема лінгводидактичного забезпеченнязмісту і форм роботи з фразеологіз-мами, підвищився інтерес педагогічної науки дозавдань активізації процесу навчання” [28, 5]. У методиці української мови аналізувалосьусне і писемне мовлення учнів, робились спроби визначити критерії доскона-лого мовлення,розкрити зміст функціонально-стилістичних аспектів вивчення мовних явищ, структурно-семантичнийпідхід до розвитку мовлення учнів, пропонувалися системи лексико-фразеологічнихта граматичних вправ (праці Л.Г.Скрипника, Н.Д.Бабич, А.О.Свашенко, Л.М.Стоян, І.С.Гнатюк,Л.Г.Авксентьєва, В.О.Горпинича, М.Т.Демського, Ф.Д.Медведєва, А.П.Коваль, М.Я.Плющ,В.Г.Барабаш, М.П.Коломійця).
Попризначні досягнення в останні десятиріччя у методиці початкового навчання, „теоріяі практика роботи над збагаченням мовлення та розвитком фразеологічного запасу учнівпотребує глибшого аналізу”[36, 55], оскільки „в дослідженнях не наводиться оптимальнакількість фразеологічних одиниць у мовленні молодших школярів, не аналізується рольфразеологічної синонімії, антонімії, багатозначності, не акцентується увага на актуальнихдля розвитку усного та писемного мовлення учнів питаннях стилістичного співвіднесенняфразеологічних одиниць, походження фразеологізмів української мови”[64, 19].
Збагаченнямовлення учнів 1-4 класів українською фразеологією потребує систематичного та планомірногопідходу. Досі ця тема не була предметом спеціального дослідження. Існує також якокреме питання проблема відбору фразеологічних одиниць для засвоєння молодшими школярамита визначення їх оптимальної кількості (враховуючи стійкі словосполучення, які дітизасвоїли у дошкільний період).
Спостереженнянад особливостями усного і писемного мовлення молодших школярів, бесіди, анкетуваннявчителів, результати проведеного зрізу знань учнів з фразеології свідчать про обмеженевживання фразеологізмів. Причиною цього є несистематичність фразеологічної роботина уроках рідної мови в початкових класах, відсутність науково обґрунтованої системиорганізації занять.
Отже,на сучасному етапі особливо актуальними стали питання розвитку мовленнєвих уміньі навичок та збагачення мовлення учнів початкових класів, зокрема, засобами українськоїфразеології. Створення ефективної методики, що базується на педагогічних, психологічних,лінгводидактичних досягненнях, зумовило вибір теми дипломної роботи — “Фразеологізмияк засіб образного мовлення молодших школярів”.
Об’єктомдослідження є процес збагачення мовлення учнів українською фразеологією в початковихкласах загальноосвітньої школи на заняттях з рідної мови.
Предметдослідження — зміст, методи, прийоми та засоби збагачення образного мовлення учнівукраїнською фразеологією.
Мета роботиполягає, по-перше, у визначенні орієнтовного мінімуму фразеологічних одиниць длязасвоєння учнями 1-4 класів, по-друге, у розробці ефективної системи роботи з фразеологіїна уроках рідної мови та експериментальній її перевірці.
Відповіднодо визначеної мети дослідження планується розв'язання таких завдань:
1.  Визначити теоретичні основи вдосконалення методики роботи над збагаченняммовлення учнів українською фразеологією.
2.  Проаналізувати стан роботи з фразеології в початковій школі.
4.  Визначити рівень уміння молодших школярів використовувати українськіфразеологізми в усному і писемному мовленні.
5.  Розробити систему вправ, спрямовану на формування в учнів 1-4 класівумінь і навичок доцільного використання фразеологізмів у мовленні та перевіритиїї ефективність.
Методологічнимизасадами дослідження є праці лінгвістів О.О.По-тебні, І.К.Білодіда, В.М.Русанівського,Л.Г.Авксентьєва, частково Л.С.Па-ламарчука, М.А.Жовтобрюха, Л.І.Скрипника, Г.М.Удовиченка,В.В.Вино-градова, В.П.Жукова про фразеологізм як мовну одиницю, фразеологічний складукраїнської мови, формування та походження української фразео-логії; психологівта методистів (І.О.Синиці, І.С.Олійника, В.Д.Ужченка, М.Г.Стельмаховича, М.І.Пентилюк)з питань фразеологічного збагачення мовлення учнів. Методологічними орієнтирамитакож були ідеї національного та духовного відродження української нації.
Для вирішенняпоставлених завдань використовувались такі загаль-нонаукові та спеціальні методидослідження:
а) теоретичнийаналіз та синтез досягнень мовознавчої, педагогічної, психологічної, методичноїнаук з проблеми збагачення мовлення учнів українською фразеологією; ознайомленняз шкільною документацією; опис процесу дослідження та узагальнення;
б) емпіричніметоди: відвідування уроків, бесіди з учителями та учнями; аналіз усних і письмовихробіт учнів; аналіз фразеологічних помилок, допущених учнями 1-4 класів у письмовихроботах та усному мовленні;
в) констатуючийзріз і формуючий експеримент, перевірка ефектив-ності пропонованої системи занять.
Дослідженняпроводилося у три етапи і здійснювалося за двома основними напрямками: а) теоретичнеобґрунтування методики роботи над збагаченням мовлення учнів 1-4 класів українськоюфразеологією на уроках рідної мови; б) перевірка ефективності створеної системита впровадження її у шкільну практику.
На першомуетапі (2007-2008 рр.) відбувалось теоретичне обґрунтування теми, здійснювався аналізлінгвістичної, педагогічної та методичної літератури, підручників з українськоїмови; навчальних програм; визначались вихідні позиції дослідження, об’єкт, предмет,гіпотеза, основні напрямки і завдання; практично підтверджувались актуальність інеобхідність дослідження проблеми.
На другомуетапі (І семестр 2008-2009 н. рр.) вивчався стан роботи над збагаченням мовленняучнів українською фразеологією у школі за допомогою діагностичних завдань констатуючогозрізу, узагальнювався передовий педагогічний досвід роботи вчителів початкових класів;визначалися завдання для дослідного навчання та створювалася система роботи надзбагаченням мовлення учнів; аналізувалися принципи і зміст збагачення образногомовлення учнів 1-4 класів фразеологізмами.
На третьомуетапі (ІІ семестр 2008-2009 н. рр.) здійснювалась апробація експериментальної методикиу Капустинській ЗОШ І-ІІ ступенів Чортківського району Тернопільської області тапроводився педагогічний експеримент для перевірки ефективності розробленої системивправ для збагачення мовлення учнів 1-4 класів українською фразеологією.
Науковановизна дослідження полягає у теоретичному й експериментальному обґрунтуванні роботинад збагаченням мовлення учнів українськими фразеологізмами, що спирається на осмисленнясуті педагогічних одиниць, їх походження та етнокультурознавчий зміст, вперше зробленовідбір і доведено наукову доцільність орієнтовного фразеологічного словника-мінімумудля учнів 1-4 класів.
Теоретичназначущість дослідження визначається його спрямова-ністю на підвищення ефективностінавчального процесу і вдосконалення мовної освіти в початкових школах України. Пропонованасистема уроків і розроблені методичні рекомендації сприятимуть удосконаленню методикививчення фразеологізмів на уроках української мови в початкових класах. Сформульованів дипломній роботі висновки та рекомендації можуть бути використані для вдосконаленняметодики вивчення рідної мови, доповнення матеріалу підручників; вчителями початковихкласів в роботі над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією.
Вірогідністьрезультатів дослідження забезпечується методологіч-ним та лінгводидактичним обґрунтуваннямвихідних положень, аналізом результатів, одержаних при використанні комплексу методівтеоретичного та експериментального пошуку; системним вивченням лінгвістичної, педагогічної,психологічної та методичної літератури; експериментальною перевіркою у школах пропонованоїсистеми роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією на заняттяхз рідної мови.
Структура і обсяг дослідження. Дипломна роботаскладається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.Загальний обсяг роботи становить 105 сторінок.

РОЗДІЛ 1. Лінгводидактичні засади вивчення фразеологізміву початкових класах
 
1.1. Сутність та структура фразеологізмів
Фразеологічні засоби мови є квінтесенцією її національного обличчя.Вони містять у собі велику силу експресії та емоційної наснаги. „У лексем домінанта,як правило, належить до нейтрального стилю, а у фразео-логізмів вона звичайно виходитьза межі нейтрального стилю й тяжіє до стилістично забарвлених функціональних різновидів”[64, 20].
Фразеологізми здавна вважаються однією зі специфічних рис кожної мови.Вони набагато виразніше, ніж окремі слова, розподіляються в певних структурно-функціональнихстилях, виявляючи свою приналежність до кожного з них, а також до сфери усного чиписемного мовлення, мають більш яскраве експресивне чи емоційне забарвлення [63].Наприклад, про бідну людину – голий як бубон; посваритися – розбити глек; бути неуважним– ловити гав.
Фразеологія„формувалася протягом століть, акумулюючи в собі життєвий досвід народу. У фразеологізмахнайбільшою мірою виявляється національна специфіка мови, вони становлять найобразнішечастину її лексики” [65, 44]. Найбільш яскраве своє виявлення фразеологізми знаходятьу живому мовленні народу як в усній, так і в письмовій формі, адже справжнє життяслова здійснюється тільки в мовленні. Більшість фразем виражають радість і страждання,сміх і сльози, любов і гнів, чесність і обман, працьовитість і лінощі (основні риси,прийманні людині).
Фразеологія(від гр. phrasis – вираз, зворот і logos – слово, вчення) – „сукупність усталенихзворотів певної мови, а також розділ науки про мову, що вивчає стійкі словосполучення-фразеологізми,їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження” [75, 295].
Отже,термін фразеологія має два значення: розділ мовознавства, що вивчає стійкі сполученняслів, їхній склад, будову та значення; сукупність стійких сполучень слів – фразеологічниходиниць певної мови.
Стійкесполучення двох і більше слів, яке в процесі мовлення відтворюється як готова словеснаформула і звичайно являє собою семантичну цілість, називається фразеологічною одиницею,або фразеологізмом. У мові фразеологізми функціонують нарівні з окремими словамиі становлять частину її лексики. Фразеологізми з однієї мови на іншу, як правило,дослівно не перекладаються [78, 56].
Фразеологізмскладається не менше як із двох слів — компонентів, причому як складники в ньомувиступають не лише повнозначні, а й службові слова: багатіти думкою, камінь спотикання,збити з пантелику, загнати на слизьке, стріляти з гармат по горобцях, як на сповіді,не за горами, з душею.
Середмовознавців поки що немає єдиної думки, які мовні утворення слід зараховувати дофразеологізмів. Очевидно, слід розрізняти фразео-логізми у вузькому розумінні (власнефразеологізми, або фразеологізми) і в широкому розумінні (фразеологічні вирази).
Власнефразеологізми своїм лексичним значенням рівнозначні окремим словам або словосполученням:бути на сьомому небі – почувати-ся щасливим; брати за душу — розчулювати; робитиз мухи вола – пере-більшувати; мокрим рядном накрити — лаяти; права рука – найближчийпомічник; мороз іде поза спиною — страшно, як сніг на голову — зненацька. Вони характеризуютьсяобразністю і водночас нерозкладністю лексичного значення, співвіднесеністю йогоз певним цілісним сигніфіка-том. Наприклад, у реченні Треба ж до такої міри втратитиглузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі – палити, топтати чужу землю,нищити народ і потім сухим вийти з води (Ю. Бедзик) фразео-логізм сухим вийти зводи викликає в уяві лише образ води та сухого одягу як натяк, але повністю усвідомлюєтьсяяк поняття уникнути покарання.
Для власнефразеологізмів властиве певне емоційно-експресивне забарвлення. Наприклад, прислівниктривожно лише констатує стан людини, тим часом фразеологізм коти шкребуть на серцімає ще й виразне конототивне забарвлення, викликає певні емоції: Ніби все правдаі правильно, а десь на серці коти шкребуть (В. Собко).
У фразеологічнихвиразах слова більшою мірою, у власне фразео-логізмах, зберігають своє індивідуальнезначення. Самі фразеологічні вирази, як правило, позбавлені певного емоційно-експресивногозабарв-лення. Але вони, як і власне фразеологізми, функціонують у мовленні як готові,усталені поєднання двох або більше слів. До фразеологічних виразів належать:
мовнікліше і штампи: ринкові реформи, соціальна програма, сфера обслуговування, мативелике значення;
складенінайменування: річ у собі, коефіцієнт корисної дії, адамове яблуко (борлак), груднажаба, білий гриб, м’яка вода, Чорне море;
прислів'ята приказки: Вовків боятися — в ліс не ходити. З, великої хмари малий дощ буває;
крилатівислови: Борітеся – поборете (Т. Шевченко). Лиш боротись — значить жить (Франко) [3, 24-25].
У мовіпевне значення може виражатися не лише окремим словом, а й стійким сполученням двохабо більше повнозначних слів. Стійке словосполучення – сполучення кількох повнозначнихслів, які передають одне лексичне значення, воно дорівнює значенню окремого повнозначногослова. Наприклад, клювати носом = дрімати.
Стійкісловосполучення бувають термінологічні, офіційно-ділові та фразеологічні [22, 14].
Термінологічністійкі словосполучення (складені найменування) — це назви певних наукових понять.Наприклад:
у медицинівживаються такі стійкі словосполучення: вітряна віспа, запалення легень, курячасліпота, барабанна перетинка, центральна нервова система, мазь Вишневського;
в економіці– додана вартість, безоплатний кредит, довго-термінова позичка, орендна плата, акціонернийкапітал, фонд заробітної плати, грошовий обіг, поточний рахунок, штрафні санкції;
у фізиці– коефіцієнт корисної дії, сила тяжіння, опір матеріалів, електромагнітне поле,атомна вага, стала Планка;
у географії– Чорне море, Донецький кряж, Кримський півострів, Рівненська область [5, 24].
Офіційно-діловістійкі словосполучення використовуються в різних ділових ситуаціях: порядок денний,згідно з наказом, брати до уваги, внести пропозицію, доводити до відома, матеріальнавідповідальність, вжити термінових заходів, без сплати мита, позаштатний працівник,чергова відпустка, місце проживання.
Фразеологічністійкі словосполучення (фразеологізми) є загально-вживаними одиницями, що образнопередають єдине поняття та супроводжуються, як правило, певним емоційним забарвленням:накивати п'ятами (втекти), ще й на світ не зоріло (рано), бити чолом (кланятися).
Фразеологізми(фразеологічні звороти) використовуються для називання окремих предметів, явищ,властивостей та дій.
Лексичнезначення має фразеологізм в цілому, напр., спіймати облизня – «зазнати невдачі»,без царя в голові — «нерозумний», заткнути за пояс — «перевершити».Ці мовні звороти, у яких слова виявляють своє значення тільки зв’язано, називаютьсяфразеологічними одиницями. Фразеологічні одиниці подібні до слів: і слова, і фразеологізмивикористо-вуються як готові мовні одиниці, а не створюються у процесі мовлення.
Фразеологізми,як і слова, можуть входити до синомічних рядів: дрімати – куняти – клювати носом.
Для фразеологізмів,як і для звичайних лексем, властиві такі явища, як багатозначність, синонімія йантонімія.
Наприклад,багатозначним є фразеологізм роззявити рота:
1) говорити,казати що-небудь (Рота як слід він не вспіє роззявити, — зараз готове усе. — П.Грабовський);
2) уважнослухати (У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного слова.— Я. Качура);
3) бутидуже враженим чимось (Глухі діди роти пороззявляли, бо ще ніколи не бачили такимзбудженим свого Зарубу. — В. Кучер);
4) бутинеуважним (Ну, гони биків, чого рота роззявив? — Григорій Тютюнник);
5) посягатина що-небудь (На чуже добро ще змалку рота роззявляє. — С. Голованівський);
6) рватися— про взуття (Ось і чоботи в мене роти пороззявляли. — Г. Квітка-Основ'яненко) [1, 124].
Так само,наприклад, багатозначним є фразеологізм вести перед:
1) верховодити(Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що всі його слухались. —Б. Грінченко);
2) бутипершим, передовим (Дільниця його групи стала вести перед у цеху. — Ю. Яновський);
3) заспівувати(Справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю.Олександра вела перед. — М. Коцю-бинський) [36, 56].
У багатозначномуфразеологізмі може поєднуватися пряме значення з переносним. Фразеологізм ставатидибки, коли йдеться про тварин, виступає в прямому значенні «ставати на задні ноги»(Їдуть вершники… Під ними гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук.— П.Колесник); коли ж мова, йде про предмети — має вже певною мірою переносне значення«ставати вертикально» (На одній розбитій платформі, яка стала дибки, чудом затримавсятанк. — О. Донченко); а коли йдеться про людей — набуває цілком переносного значення«чинити опір, рішуче протестувати» (Завжди мене слухався Олекса, а тут дибки став.— І.Муратов). Так само фразеологізм відводити очі має то пряме значення «переставатидивитися» (Копистка відвів очі від вікна, низько увігнув голову і замислився. —Я. Гримайло), то переносне — «відвертати чиюсь увагу» (Украде [Тимошко] бувало…та й підкине другому, щоб від себе очі відвести. — Панас Мирний).
Багатозначністьсеред фразеологізмів, щоправда, трапляється рідко.
Частоюсеред фразеологізмів є синонімія. Наприклад, значення «ледарювати» мають фразеологізмибайдики бити, баглаї бити, давати горобцям дулі, ханьки м'яти, клеїти дурня, ганятивітер по вулицях, лежні справляти, тинятися з кутка в куток, і за холодну воду небратися. Значення «бувала людина» передають фразеологізми був на коні і під конем,пройшов Крим і Рим і мідні труби, перейшов крізь сито й решето, не з одного колодязяводу пив, тертий калач, стріляний горобець, бував у бувальцях [63, 43].
Як і звичайніслова-синоніми, синонімічні фразеологізми можуть відрізнятися один від одного своїмлексичним значенням. Наприклад, у синонімічному ряду фразеологізмів із значенням«бути несамостійним» фразеологізм танцювати під чиюсь дудку має ще відтінок «беззаперечновиконувати»; співати з чийогось голосу — «сліпо повторювати», дивитися чиїмись очима— «оцінювати факти з позицій іншої людини».
Більшістьфразеологізмів позначають позитивні моменти людського життя, проте є й фразеологізмиз вираженим негативізмом. Так, в українських говірках фразеологізми моделі “дурний(тупий) + як + дерев’яний предмет = дуже дурний” зафіксовано з 1864 р. і існуютьв усіх трьох групах говорів [58, 9-10]:
1)  південно-західний – глупий як стовп, дурний як чіп, дурний як ціп,глупий як обіг, дурний як бовт, дурний як кіл плоті, глуп як стовп;
2)  північний — дурний як цурпалок, дурний як стовп, дурний як чіп, дурнийяк поліно, дурний як колода, тупий яке товчак у стопі, дурний як довбня, дурнийяк ціп, тупий як кілок необтесаний, дурний як пранник, дурний як прач, дурний якбаклуші, дурний як деко, дурний як деко на труні, дурний як дошка, дурний як дощечка,дурний як дрова, тупи як стіл, тупий як шпала;
3)  південно-східний – дурний як ціп, дурний як пробка, дурне як керасіновапробка, дурний як гасова пробка, дурний як карасинова пробка.
Щодо людей“дивитися + як + свійська тварина + на будівлю (або її частину) = здивуватися”,то її в українських говорах зафіксовано з 1841 р.:
1)  південно-західний – дивитися як віл на нові ворота, дивитися як баранна нові ворота;
2)  північний – вилупив очі як козел на нові ворота, дивиться як корована нові ворота;
3)  південно-східний – вилупив очі як баран на нові ворота, дивиться якбаран на золоті ворота [72, 51].
Модель“втікати + я + чорт + від християнський атрибутів = дуже швидко, перелякано втікати”в українському діалектному континуумі зафіксована з 1894 р. в усіх трьох наріччях:
1)  південно-західному – тікає як чорт від свяченої води, тіка як чортвід ладану, тікає як дідько від хреста, тікає як чорт від хреста, щез як дідьковід кропила;
2)  північно – тіка як чорт від ладану;
3)  південно-східному – утіка як чорт від ладану [73, 28].
Модель“голий (бідний) + як + тварина = дуже бідний” в україн-ському діалектному континууміпредставлена з 1864 р. в усіх наріччях:
1)  південно-західному – голий як собака, голий як бик, бідний як церковнамиш;
2)  північному – бідний як червона криса, голий як миш, голий як руда миш,голий як церковна миш;
3)  південно-східному – голе як миша, голий як миші [1, 82].
Отже,здійснений аналіз фразеологічних моделей в українських говорах засвідчує те, щофразеологія не тільки підкреслює окремі риси характеру людини, але є одним з основнихзасобів створення гумористич-ного ефекту.
Фразеологізмиможуть відрізнятися один від одного сполучуваністю. Фразеологізм на заячий скікіз значенням «дуже мало» поєднується зі словами, що вказують на відстань або час,фразеологізм як шилом юшки вхопити з тим самим значенням переважно вживається зісловами, що означають почуття, а фразеологізм як кіт наплакав може вживатися длякількісної характеристики будь-чого.
Різнусферу вживання мають однакові чи майже однакові за значенням фразеологізми заснутивічним сном, віддати Богові душу і простягти ноги, врізати дуба; до останнього подихуі до гробової дошки; езопівська мова і наздогад буряків; датися взнаки і вилізтибоком.
Нерідкосинонімічні фразеологізми мають у своєму складі той самий компонент. Наприклад,із значенням «поставити кого-небудь у скрутне становище, переважити» вживаютьсяфразеологізми з головним словом загнати: загнати в тісний кут, загнати у безвихідь,загнати на слизьке, загнати у сліпу вулицю, загнати в шуршу. Однакове значення «лукавити,лицемірити» мають фразеологізми виляти хвостом, крутити хвостом. Значення «розумний»передається фразеологізмами зі словом голова в різних формах: голова варить, матиголову на плечах, з головою, держати розум у голові [5, 12].
Середфразеологізмів виділяються також пари з антонімічним значенням: вбити собі в голову— викинути з голови, не в тім'я битий — не має лою в голові, макітра розуму — пустийлоб, хоч греблю гати — як кіт наплакав, серце заговорило — серце спить, набитийгаманець — вітер у кишенях свистить. Протиставлення може відбуватися також череззаперечення: велике цабе — невелике цабе, птиця високого польоту — птиця невисокогопольоту, з легким серцем — з нелегким серцем, стояти на правильній дорозі — стоятина неправильній дорозі, схиляти голову — не схиляти голови; через антонімічні компоненти:натягати віжки — попус-кати віжки, зажити доброї слави – зажити поганої слави, зіншого тіста – з одного тіста, цей світ – той світ, плисти за течією – плисти протитечії[68, 272].
Відповіднодо кількості складових частин (враховуючи не тільки повнозначні, а й службові слова)розрізняють фразеологізми: двокомпо-нентні (тертий калач, співати дифірамби, безліку, на славу), трикомпонентні (сім чудес світу, ніде голці впасти, сам собі пан,світ за очі, не про нас, як без рук), чотирикомпонентні (чужими руками жар загрібати,п'яте колесо до воза, буря в склянці води, ні сном ні духом, хоч трава не рости),п'ятикомпонентні (наговорити сім мішків гречаної вовни, переливати з пустого в порожнє,не бачити як своїх вух) тощо.
Фразеологізмизвичайно мають незмінний, застиглий набір компонентів. Проте деякі фразеологізмиможуть вживатися в усіченому, скороченому вигляді: ні в зуб ногою — ні в зуб (Злюдиною буває часто так, що, добре знаючи минулого події, вона сучасності ні в зубне розуміє. — М. Рильський); думка майнула в голові — думка майнула (Майнула думкаповернути просто степом до Карасу. — І.Ле); як той реп'ях до штанів (до кожуха)— як реп'ях (Знаєш, Альберте, не липни до мене, як реп'ях. — П.Автомонов); загнатив тісний кут — загнати в кут, заспівати іншої пісні — заспівати іншої; дерти носавгору — дерти носа; покласти на обидві лопатки — покласти на лопатки; намазати п'ятисалом — намазати п'яти; танути як віск на сонці — танути як віск; різати правдув очі — різати правду [85, 13].
Інодіможлива синонімічна взаємозаміна компонентів у тому самому фразеологізмі: викинути(витрусити) з голови (з пам'яті, з думки), губитися (плутатися, метатися) в догадках(в здогадках, в здогадах, в гадках), наговорити (набалакати, намолоти, наплести)сім мішків (сім кіп, три мішки) гречаної вовни, дати імпульс (поштовх), твердий(міцний) горішок, зігнути (скрутити) в баранячий ріг, серце (душа) не на місці,на один кшталт (лад, манір, копил, аршин), мамин (матусин) синок (мазунчик), поставитипитання руба (ребром).
В усномумовленні стилістично нейтральні компоненти фразео-логізмів можуть замінюватися експресивно-емоційними:витріщити (вивалити, вирячити, вилупити) очі (баньки, бульки), розкрити (роззявити)рота (пащу, пащеку, пельку, вершу, хавку), голова (казанок, баняк, черепок) варить.При заміні, буває, використовується назва частини замість цілого (метонімічна заміна):головою (лобом) мур пробивати, від голови до ніг (до п'ят), у поті лиця (чола),аж хата дрижить (стіни дрижать). Одне замість одного можуть підставлятися слова,що позначають суміжні предмети чи явища або належать до того самого семантичногополя: своя голова на плечах (на в'язах), відчувати плече (лікоть), аж за боки (заживіт) хапатися, показувати свої зуби (роги, пазурі), скинути шапку (капелюх, бриль),діставати зорі (місяць), ні Богові свічка, ні чортові кочерга (коцюба, рогач, шпичка,огарок).
Часомзмінні компоненти фразеологізмів:
а) маютьлише різне граматичне оформлення: у глибині (у глибинах) серця, нишпорити очима(оком), тішити око (очі), тугий на вухо (на вуха), пробувати на зуб (на зуби), недо сміху (сміхів), проковтнути язика (язик), дерти носа (ніс), аж небу (небові)жарко буде, з перших кроків (з першого кроку), тримати в кулаку (в кулаці), в сторазів (раз);
б) різнятьсяміж собою тільки префіксами: слати (посилати, засилати, присилати) сватів, материнемолоко на губах не обсохло (не висохло), спіймати (піймати, впіймати) облизня, нагріти(зігріти) собі місце, затаїти (притаїти) дух, на сміх (посміх);
в) різнятьсяміж собою лише суфіксами: лиха година (годинонька), сушити серце (серденько), гладитипо голівці (по голові), ковтати слину (слинку), виривати з коренем (з корінням),стати кілком (колом) у горлі;
г) приоднаковому лексичному складі мають різну синтаксичну будову: як вода змила — якводою змило, гадки не мати — в гадці не мати, доходити розуму — доходити до розуму,забігати в думках — забігати думкою, по свіжих слідах — свіжими слідами [4, 38].
Головнікомпоненти іменникових, прикметникових та дієслівних фразеологізмів, пов'язуючисьз іншими словами в реченні, набувають, як правило, різних граматичних форм: Намголовне — до моря добратися. А там на корабель юнгами влаштуємось, куди хоч попливемо,справжніми морськими вовками станемо (Ю. Збанацький). Дала мені мама доброї прочуханкий заборонила зовсім виходити з двору (І. Нечуй-Левицький).
Середрізного виду фразеологізмів найбільш сталі фразеологічні зрощення, а фразеологічнієдності і сполучення виявляють меншу стій-кість. Хоча словесна оболонка деяких фразеологізмівможе змінюватися — їхнє загальне лексичне значення залишається незмінним і так самоцілісним.
1.2 Основні підходи до класифікації фразеологізмів
У дослідженняхстилістичного аспекту фразеологічного складу української мови прийнято вживати терміни:„стійка сполука", „фразео-логічна словосполука", „стійка сполука слів",„фразеологічний зворот", „фразеологізм", „френологічна одиниця" [3] та ін., які міцноувійшли і поширились в українській науковій літературі з питань фразеології. У літературібільш широкого, популярного вжитку нерідко виступають терміни іншого плану: „ідіома",„приказка", „прислів'я", „афоризм", „крилатий вислів", що характеризуютьне стільки структурний, скільки семантико-виразний, художній план функціонуванняцих одиниць у мові. (Артемов В.А., Багмут А.Й., Івченко А.О.).
Фразеологізмиз погляду співвідношення між значенням окремих їхніх компонентів і їхнім ціліснимзначенням поділяють на три групи: фра-зеологічні зрощення, фразеологічні єдностіта фразеологічні сполучення.
Фразеологічнізрощення — одиниці, у яких цілісне значення ніяк не вмотивоване; воно не випливаєіз значення їхніх компонентів: теревені правити — говорити нісенітниці, байдикибити — ледарювати, глек розбити — посваритися, собаку з'їсти — мати досвід, пійматиоблизня — зазнати невдачі, викинути коника — зробити щось несподіване, підбиватиклинці — залицятися, ні в сих ні в тих — незручно [13, 54].
Фразеологічнієдності — одиниці, у яких цілісне значення вмоти-воване переносним значенням їхніхкомпонентів: тримати камінь за пазухою — приховувати злобу, грати першу скрипку— бути головним, вивести на чисту воду — викрити непорядність, загрібати жар чужимируками — використовувати когось, давати волю ногам — тікати, море по коліна — нічогоне страшно, все дозволено, прикусити язика — замовк-нути, пропускати повз вуха —не звертати уваги, хоч до рани прикладай — лагідний.
Фразеологічнісполучення – одиниці, у яких цілісне значення вмотивоване прямим значенням їхніхкомпонентів: взяти слово, зачепити гордість, покласти край, берегти як зіницю ока,подавати надію, страх бере, ласкаво просимо, узяти верх, терпцю немає, звести очі,як піску морського. Проте чіткої межі між цими групами немає. Важко визначити, доякого розряду віднести, скажімо, фразеологізм кирпу гнути (зазнаватися) — до зрощеньчи до єдностей; тернистий шлях — до єдностей чи до сполучень.
Фразеологізмиза співвіднесеністю з окремими частинами мови, тобто за їхнім сукупним лексичнимі граматичним значенням (за тим, що вони позначають — предмет, ознаку, дію, обставинучи почуття, емоції — і якими членами речення виступають), бувають:
іменникові— називають предмет чи явище: козацьке сонце, рятівна соломинка, наріжний камінь,сім чудес світу, лебедина пісня, біла ворона, синя панчоха, ласий шматок, каїновапечать, скрегіт зубовний, содом і гоморра, казка про білого бичка; у реченні, які іменники, виступають підметами, додатками, іменними частинами складених присудківтощо: Люди, зрадівши, що минула лиха година, слалися спати (Панас Мирний). Смертнийчас свій я на полі битви стріну (Н. Рибак);
прикметникові— називають ознаки: не в тім'я битий, кров з молоком, не остання спиця в колесі,не з полохливого десятка, нечистий на руку, у ступі не влучиш, білими нитками шитий,одним миром мазані, купи не держиться, собака на сіні, під мухою, хоч викрути; уреченні звичайно виступають означеннями або іменними частинами складених присудків:А там — козак не в тім'я битий: щось та прирозуміє! (М. Пригара). Чого ти чванишся?Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться (М. Коцюбинський);мотати на вус, бити себе в груди, дерти носа, дибки ставати, ускочити в халепу,сидіти на двох стільцях, товкти воду в ступі, доливати оливи до вогню; у реченнізвичайно виступають у ролі присудків: От коли б тільки мені до тебе добратися, яб тобі показав, де раки зимують (Панас Мирний); або в ролі обставин (у формі дієприслівника):Все віддай на вжиток люду, що, ллючи кривавий піт, не жалів для тебе труду, згодувавтебе на світ (П. Грабовський);
прислівникові— характеризують дію, стан чи ознаку: з відкритим серцем, як на долоні, не чуючиземлі під ногами, без керма і без вітрил, на живу нитку, кров холоне в жилах, нів зуб ногою, хоч плач; у реченні виступають у ролі різних обставин: З важким серцемішов Максим Беркут посеред невеличкої ватаги тухольських молодців на сповнення громад-ськоїволі (І.Франко). Докія прокидається до перших півнів (М. Стельмах);
вигукові— вказують на почуття, емоції: от тобі й на, от тобі й раз, туди до лиха, тим-той ба, ні пуху ні пера, хай йому грець, цур тобі, не доведи Господи, і треба ж; утексті використовуються нарівні із звичайними вигуками: Я вже вас так буду шанувати,як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах). Ой, як приємно вернути з трудної,утомливої дороги та в теплу домівку… Хай їй абищо (П. Дорошко) [7, 2-3].
Фразеологізмив реченні сприймаються як один член речення. Наприклад, у реченні Мельхиседек сердитоглянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни,й прикусила язика (І.Нечуй-Левицький) — фразеологізм сім мішків гречаної вовни виступаєв ролі додатка (дурниць), а фразеологізм прикусила язика — у ролі присудка (замовкла).
Однакне всі фразеологізми можна однозначно співвіднести з певними частинами мови. Цепередусім стосується тих фразеологізмів, які мають форму предикативних словосполучень,тобто в складі яких є підмет і присудок: Люблю я таких людей, завзятих і проклятих,щоб душа в них була не з лопуцька, щоб оглядали життя з високої конструкції (Ю.Янов-ський).А чи не високо ти, Андрію, літаєш? Бо можна сісти низько-низько, що й курка лапоюзагребе (М. Стельмах). Такі фразеологізми, маючи неподільне, цілісне лексичне значення,граматично співвідносяться з реченням.
Щодо функціонально-стилістичнихвластивостей фразеологізмів, то серед них виділяють три групи:
фразеологізми,що належать до розмовного стилю (переважно з виразно зниженим забарвленням): зарубатина носі, стерти на табаку, замакітрити голову, мати олію в голові, виляти хвостом,пошити в дурні, похнюпити носа, тримати ніс за вітром, гопки скакати, накивати п'ятами,кури заклюють, потурати серцю, душа радіє;
фразеологізми,що належать до книжних стилів (здебільшого з піднесено-урочистим забарвленням):наріжний камінь, зімкнути лави, усіма фіброми душі, перейдений етап, ставити з нігна голову, називати речі їхніми іменами, два боки однієї медалі, за велінням серця,спочивати на лаврах, езопівська мова, ахіллесова п'ята, танталові муки;
стилістичнонейтральні фразеологізми (найменш експресивно забарвлені): спільна мова, залишитислід, розправити крила, милувати око, тішити себе надією, спинитися на півдорозі,пробувати сили, зламати слово, думка визріла, сумнів бере, перша ластівка, майстерсвоєї справи, довести ділом, рано чи пізно, в одну мить, на весь голос [24, 41].
Стилістичнезабарвлення фразеологізмів великою мірою залежить від характеру їхніх компонентів.Наприклад, фразеологізми сидіти на троні, доходити висновку завдяки словам трон,висновок мають явно книжне забарвлення; фразеологізми сидіти в печінках, доходитидо тями завдяки словам печінка, тяма належать до розмовно-просторічних.
У системіфразеологічних засобів кожної мови розрізняють за їх стилістичною приналежністюдві виразно окреслені групи одиниць. Так, Л.О.Соловець до першої групи відноситьфразеологізми, “образно-експресивні за своєю природою, а саме:
— ідіоми(включаючи і приказки);
— прислів'я;
— фігуральнівисловлення;
— різногороду крилаті слова тощо” [68, 273].
Другагрупа фразеологізмів включає до свого складу стійкі номіна-тивні словосполуки, термінологічнівирази:
— суспільно-виробничі;
— професійно-виробничі;
— науково-технічні;
— офіційно-діловіформули висловлювання [74].
Наприклад,атомна енергія, важка вода, сонячна система, біла гарячка, чорна віспа, сільськегосподарство, матеріально-технічна база, майстер спорту, турнірна таблиця тощо.
Ця другагрупа, різна за характером і силою спаяності складових компонентів фразеологізмів,як правило, є нейтральною в емоційно-експресивному плані. Однак, кожен із фразеологізмівданої групи належить до якогось одного або декількох структурно-функціональних стилів,до того ж потенційно окремі з фразеологізмів цієї групи мають здатність до переміщенняв інші стильові різновиди, що звичайно викликає зміну фразового оточення і появупевного емоційно-експресивного заряду. Таким чином, як перша, так і друга групафразеологізмів є об'єктом вивчення стилістики як наукової дисципліни.
За походженнямфразеологізми поділяються на спільнослов’янські (водити за носа; з голови до п’ят;як на долоні), спільносхіднослов’янські (попасти під гарячу руку), українські (наруку ковінька, піймати облизня); засвоєні з інших мов кальки (копії) (ось де собаказарита (з німецької мови) [72, 51].
Великугрупу фразеологізмів складають висловлення видатних і відомих людей (Хіба ревутьволи, як ясла повні (Панас Мирний). Поповнюється українська фразеологія і за рахуноквиробничо-побутових висловлень (Сім раз одміряй, а раз одріж). Знайшли собі місцев українській фразеології також біблійні і євангелійські вирази (бути притчею воязицех; берегти, як зіницю ока), а також античні вислови (крокодилячі сльози, СадиСеміраміди).
Визначеннятипів фразеологічних сполук у стилістично-семан-тичному плані здійснили зарубіжнілінгвісти Ш.Баллі й А.Сеше.
Вихіднимпунктом теоретичних настанов Ш.Баллі у цій галузі є положення про те, що „стилістикавивчає емоційну експресію елементів мовної системи, а також взаємодію мовних фактів,які сприяють формуванню системи виразових засобів тієї чи іншої мови". Центральнимоб’єктом свого стилістичного дослідження Ш.Баллі обирає встановлення різниці міжрозумовою діяльністю та емоційними імпульсами в їх мовному виявленні. У зв’язкуз цим основним методом своєї роботи Ш.Баллі оголошує метод ідентифікації, під якимвін розуміє те, що в логіці назива-ється знаходженням простого поняття. „Ідентифікуватиакт мовлення можна лише таким словом, яке виражає ідею, що міститься у ньому в найпростішій,найоб’єктивнішій і найабстрактнішій формі" [9, 13].
Під ідентифікацієюекспресивного факту Ш.Баллі розуміє прирівню-вання його до одиниці думки, визначенняйого шляхом підстановки неемоційного слова (слова-ідентифікатора), яке відповідаєуявленню чи поняттю.
Ш.Баллікласифікує фразеологізми за різним ступенем спаяності їх компонентів, виділяючисеред них фразеологічні групи і фразеологічні єдності. Обидві категорії фразеологізмівШ.Баллі пов'язує з певним ступенем експресивно-емоційного забарвлення. Учений зупиняєсвою увагу на зовнішніх (формальних) і внутрішніх (смислових) ознаках фразеологічнихєдностей [9]. Він вважає, що увагу дослідникаповинні притягати саме внутрішні ознаки, тобто ті дані, які можна здобути із зіставленнядумки з її словесним вираженням.
Отже,французький лінгвіст Ш.Баллі, хоч не вичерпав усіх можливих аспектів стилістичногодослідження фразеологізмів у складі національної мови, проте заклав основи стилістичноїкласифікації цієї лексико-синтаксичної категорії, здійснивши своє дослідження наматеріалі французької мови.
Основнимисферами вжитку розмовно-побутових фразеологізмів є побутове усне мовлення та художньо-белетристичнийстиль, у якому ці стійкі словосполуки використовуються з метою художнього відтвореннярозмовної мови як у авторських текстах, так і в мовних партіях персонажів, сприяючиу багатьох випадках їх типізації та індивідуалізації [6]. Проникають ці фразеологічніодиниці у вигляді прислів'їв, приказок, примовок тощо і в структуру публіцистичногостилю, зокрема в мову газетно-журнального жанру (особливо таких його різновидів,як нарис і фейлетон), та інші види масової комунікації.
Для мовинаукового, офіційно-ділового та інших структурно-функціональних стилів розмовно-побутовафразеологія не є характерною. Проте розмовна фразеологія української мови надзвичайнобагата, різно-манітна, яскрава на та емоційно насичена. Вона, як і усне мовлення,в цілому характеризується також більшою емоціональною виразністю, експресивною рельєфністю,ніж писемна книжна форма літературної мови.
Скарбиукраїнської народної фразеології невичерпні. Особливо „багата і колоритна вона,—як справедливо відзначає П.П.Плющ, — в стилях, пов'язаних з фамільярністю, жартом,безжурним гумором, а нерідко з ущипливою, нищівною іронією. З цього погляду в народнійукраїнській мові глибоко і прозоро відображається одна з типових рис національногохарактеру народу” [7, 4].
ОсновуШевченкової мовної творчості разом із лексикою становить також і народна фразеологія,яка в поета часто зливається з його власними афоризмами й стає засобом розкриттяяк художнього, так і соціально-політичного кредо поета, перетворюється у невід'ємнийхудожній компонент вираження його революційних ідей. Народні фразеологізми в творахШевченка часто мають глибоко філософське й разом з тим гостро соціальне забарвлення.Наприклад: «Все йде, все минає і краю немає»; «Тяжко жить на світі, а хочеться жить»(«Гайдамаки»), «Не дай, боже, в багатого і пить попросити» («Сова»), «Усі на сімсвіті — царята і старчата — Адамові діти» («Сон»), «Нема раю на всій землі, Та немай на небі» («Не завидуй багатому»), «Бо хто не вміє заробить, То той не вмітимей пожить» («Сліпий»), « У всякого своє лихо, І в мене не тихо» («Холодний яр») [13, 52].
Перевагунад іншими стилістичними пластами фразеологізмів надає розмовно-просторічним сталимконструкціям, народним прислів'ям і приказкам також і М.Стельмах у своїх прозовихтворах. Письменник майстерно використовує стійкі формули усномовного походженнядля експресивного вираження як позитивних, так і негативних рис своїх героїв. Напр.:«Гарна молодиця — сам чорт ложку меду вложив» («Велика рідня»), «Бісів Юхим з водивийде сухим» («Велика рідня»), «Ринувся, як ведмідь на пасіку» («Кров людська неводиця»), «Витріщився, як теля на нові ворота» («Велика рідня»), «Ти йому слово,а він тобі десять» («Коли плачуть боги»).
«Розмовнафразеологія є невичерпним джерелом створення гумори-стичного, а часто і сатиричногоефекту. Цей ефект досягається зокрема за допомогою введення в текст літературноготвору просторічної, згрубілої фразеології або усталених сполук розмовного характеруз яскраво вираженою гумористичною семантикою» [37, 26]. Окремі з цих фразео-логізмівстворилися внаслідок редукції народного анекдоту. Такого роду усномовних фразеологізмівдуже багато в «Енеїді» І.Котляревського, «П'ятами з Трої накивав»; «З двора в собачуристь побіг»; «Мої великі кулаки Почешуть ребра вам і спину»; «І молодиці-цокотухиТут баляндраси понесли»; «На нього всі баньки п'ялили»; «Еней піджав хвіст, мовсобака»; «Анхіз кричав, як в марті кіт»; «Скрізь йорзає, як чорт в болоті»; «Пропали!Як Сірко в базарі», в гумористичних творах Г. Квітки-Основ'яненка, українських письменників-байкарівП.Гулака-Артемовсь-кого Л. Глібова, в гуморесках С. Руданського, у прозових творахІ. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного, у драматургії М. Старицького, М. Кропив-ницького,І.Карпенка-Карого та інших творах художньо-белетристичного стилю української літературноїмови XIX століття.
Дуже ширококористуються розмовною фразеологією як невичерп-ним джерелом народного гумору йсучасні українські прозаїки, поети та драматурги. Так, розмовна лексика і фразеологіяє основою творів неперевершеного майстра українського гумору й сатири Остапа Вишні [28]. Вона є органічним компонентоммовної палітри письменника і одним з важливих чинників ні з чим не зрівнянної гумористичноїсили творів цього видатного українського майстра слова. Наведемо приклади: «Отподивіться і скажіть, який із цих двох колгоспів матиме сало, а який із них, замістьсала, плямкатиме губами, дивлячись, як перший їстиме сало?” (»Кукурудза і сало"),«Що ж вам іще сказати? Знайте найголовніше: «Не святі горшки ліплять!» Захочетенавчитися писати фейлетони, навчитеся, бо, ще раз підкреслюю, навчитися можна!»(«Отак і пишу»).
Засобомтонкого ліричного гумору та гострої сатири виступає розмовно-побутова фразеологіяі в творах багатьох інших українських письменників, які часто включають усномовніфразеологізми в контекст іншого стилістичного плану і цим інтенсифікують ефект комізму [46]. Напр.: «Докладайпо вищестоящих начальствах, що кабеля перетягли… Бачиш? А де ж ти взяв бінокля?От ловко, матері його ковінька...» (Л.Первомайський «Атака на Ворсклі»),«А мене за пораду на водоході вашому покатаєте… — Чи ти клепку з голови загубив?— накинулась баба Єлизавета» (О.Донченко «Вітер з Дніпра»), "… Тавін заткне за пояс любого вашого занюханого службовця, бо тепер сам на цілих двоєсіл службовець. Агент!» (В.Кучер «Трудна любов»), «Я чув дещо таке…І ти, Чумаченко, чув? — Чув, товаришу гвардії майор. Це дійсно слабке наше місце:як оборона, так казяться! — Із жиру вони в тебе казяться… Ах, лобури! —Майор лаявся,проте злості не чулося в його словах" (О.Гончар «Прапо-роносці»).
Такимчином, розмовно-побутова фразеологія в різних жанрах художньо-белетристичного стилюукраїнської літературної мови є випро-буваним засобом посиленої експресії висловлення,увиразнення, іноді унаочнення ідеї, яку доносить письменник до читача. «Разомз тим вона є:
— одниміз засобів створення мовних партій персонажів художнього твору, підкреслення окремихрис їх характеру, оцінки певних негативних чи позитивних вчинків героїв;
— усномовнафразеологія надає широкі можливості для індивідуалі-зації, а іноді й типізації мовнихпартій персонажів;
— розмовна-побутовафразеологія є неперевершеним і одним з основних засобів створення гумористичногоефекту» [49, 91].
Такимчином, розмовно-побутову фразеологію використовують хоч звичайно і меншою мірою,ніж художньо-белетристичний стиль, також стилі науково-популярний, публіцистичний,зокрема такі його різновиди, як суспільно-політичний та стиль масової комунікації.
Широкоговизнання у вітчизняному й світовому мовознавстві здобула семантична класифікація,фразеологізмів, опрацьована В.В.Вино-градовим [23]. В основу його фразеологічноїтеорії покладено ступінь видозміни значення слова у різних синтаксичних і стилістичнихумовах фразоутворення. Являючи собою єдине значеннєве ціле, фразеологічні одиниціне є однаковими з погляду з'єднаності компонентів і спів-віднесеності семантикиусього вислову з семантикою його окремих складників-компонентів.
Зважаючина це, В.В.Виноградов розрізняє три групи фразеологічних одиниць – фразеологічнізрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
Фразеологічнізрощення — семантичне неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне значенняневмотивоване, тобто не випливає із значень їх компонентів. Наприклад: бити баглаї– ледарювати; пекти раків — червоніти; дати кучми — побити; собаку з'їсти – набутидосвіду; на руку ковінька — вигідно і под. Із словами однакового звучання, що виступаютьу вільному вжитку, компоненти фразеологічних зрощень перебувають у зв'язках омонімічності.
За визначеннямВ.В.Виниградова, фразеологічні зрощення являють собою „своєрідні складні синтаксичніслова" [24, 38]. Компоненти фразеологічнихзрощень нагадують морфеми у словах. Як і слова з невідною основою, вони позбавленівнутрішньої форми. Лише глибоке етимологічне дослідження може допомогти розкритимеханізм станов-лення фразеологічних зрощень і з'ясувати, чому саме ці слова-компонентиспонукали появу цілісного значення.
Семантичнанеподільність виникає або підтримується у фразео-логічних зрощеннях рядом фактів:
§  наявністю у складі фразеологічних одиниць застарілих слів, незрозумілихдля загалу (збити з пантелику; взяти на цугундер; ускочити в халепу);
§  наявністю граматичних архаїзмів (темна вода во облацех; притча во язицех);
§  втратою у межах фразеологічної одиниці живого синтаксичного зв’язку [36, 58].
“Фразеологічнієдності – теж семантичне неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне їх значенняумотивоване значенням компонентів” [23, 42]. Наприклад: не нюхати пороху — не бути щев боях; прикусити язика — замовкнути; кров з молоком – здоровий та ін.
Мотивованістьфразеологічних єдностей опосередкована. Більшість із них є образними висловами,- причому образний стрижень, на якому вони виникають, може відчуватися більш чименш виразно (тримати камінь за пазухою; виносити сміття з хати; вивести на чистуводу; накрити мокрим рядном).
Семантичназамкнутість фразеологічних єдностей може створюва-тися також евфонічними чи формально-граматичнимизасобами – римою, алітераціями (усякої тварі по парі) тощо.
Фразеологічнієдності можуть виникати і внаслідок синтаксичної спеціалізації фрази, вживання їїу певній граматичній формі (нуль уваги; діло табак), внаслідок наявності експресивнихвідтінків значення (плакали наші гроші).До цього розряду В.В.Виноградов залучає„фразові штампи, кліше, типові для різних літературних стилів, і літературні цитати,і крилаті вислови, і народні прислів’я та приказки" [24, 72].
“Фразеологічнісполучення – тип фраз, створюваних реалізацією зв’язних значень слів" [23, 44]. Фразеологічні сполученняне є безумов-ними семантичними єдностями. Вони аналітичні, наприклад: зачепити почуття;зачепити гордість; зачепити інтереси.
Словаз фразеологічне зв'язним значенням можуть поєднуватися з одним словом чи з обмеженимрядом слів (страх, жаль, зло, досада бере при неможливості радість, задоволення,насолода бере).
Класифікаційнасхема В.В.Виноградова – важливий етап у станов-ленні фразеологічної теорії. Алев процесі вивчення фразеологічного фонду багатьох мов стали очевидними її вразливімісця, зокрема нечіткість критерію умотивованості значення, неможливість застосуватийого до всіх одиниць, залучених до категорії фразеологічних єдностей тощо.
Зберігшитри основні класи фразеологічних одиниць за схемою В.В.Виноградова, Г.Л.Шелеховавиділяє четвертий клас— фразеологічні вирази, до яких належать «такі стійків своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантичне подільними,але й складаються цілком із слів з вільним значенням» [83, 10]. Наприклад: серйозной надовго; Вовків боятися – в ліс не ходити; Не все те золото, що блищить.
Характеромзв'язків слів, що входять до їх складу, і загальним значенням фразеологічні виразинічим не відрізняються від вільних словосполучень і речень. Специфікою їх є те,що вони не створюються мовцями, а відтворюються, як готові структурні і значеннєвіодиниці.
Середфразеологічних виразів О.Л.Хорошковська розрізняє дві групи [80, 39-40]:
1) фразеологічнівирази комунікативного характеру, що являють собою предикативні словосполучення,рівноцінні реченню, є цілим висловленням, виражають те чи інше судження. Наприклад:Людина — це звучить гордо; Хрін від редьки не солодший;
2) фразеологічнівирази номінативного характеру, що є сполученням слів, ідентичним лише певній частиніречення, є словесною формою того чи іншого поняття і, як і слова, виконують у мовіномінативну функцію.
Наприклад:трудові успіхи, палії війни, вищий учбовий заклад і т. ін.
Семантичнакласифікація фразеологічних одиниць у плані діахронії опрацьована Б.О.Ларіним. Установленні переважної більшості фразео-логічних одиниць вихідними є вільні зворотимови, повні за лексичним складом, нормальні за граматичною будовою і прямі за значенням.
КласифікаціяБ.О.Ларіна відбиває етапи розвитку і перебудови первісних вихідних словосполучень,вона включає:
а) переміннісловосполучення;
б) стійкісловосполучення, що відзначаються наявністю стерео-типності, традиційності і метафоричногопереосмислення, відходом від первісного значення;
в) ідіоми,які відзначаються у порівнянні з стійкими метафоричними словосполученнями більшдеформованим, скороченим, далеким від первісного лексичним і граматичним складомі помітним послабленням тієї семантичної подільності, яка зумовлює метафоричність,тобто смислову двоплановість” [2, 19].
Спробусистематизації стійких (фразеологічних) сполук у функціо-нальному аспекті здійснивС.Гаврин. Він виділяє шість основних типів:
1. Образно-виразністійкі сполуки, до яких належать метафоричні одиниці (пустити червоного півня; горанародила мишу), сполуки з метафоричними компонентами (яблуко незгоди), сталі порівняння(берегти як зіницю ока), евфонізми (із грязі в князі), сталі гіперболи і літоти(гарматою не проб'єш; виїденого яйця не вартий), тавтологічні сполуки (свиня свинею;ливом лити), сполуки, що створюються на основі поетичного синтаксису (правда — добре,а щастя — краще).
Такі експресивно-емоційнозабарвлені сполуки відзначаються певною художньою своєрідністю. Вони утворилисяне тільки внаслідок звичайного добору слів, але і внаслідок вияву фантазії, гриуяви, що виражається у вдалому переносному вживанні слів, влучності зіставлення,порівняння тощо.
2. Еліптичнісполуки, що об'єднують усічені стійкі сполуки слів: рад не рад; хоч куди; ні пухуні пера.
3. Термінологічніфразеологізми, що охоплюють складені терміни науки, техніки, мистецтва та ін.: заломленняпроменів; річ у собі; колінчастий вал; соціалістичний реалізм; культ особи. Замінав них одного з компонентів синонімом (пор. ланцюгова реакція — послідовна реакція)руйнує термінологічність.
4. Афористичніфразеологізми, що виражають узагальнюючі умови-води: друзі пізнаються в біді; буттявизначає свідомість.
5. Контекстологічнісполуки, які ототожнюються із стійкими утвореннями, що в класифікації В.В.Виноградованазиваються фразеоло-гічними сполученнями.
6. Ідіоми— всі стійкі словосполуки, що втратили внутрішню форму: собаку з'їсти, була не була,рос. — і под. [5, 36-37].
На думкуС.Г.Гаврина, така систематизація розкриває природу творення стійких сполук, механізмформування фразеологічного складу мови. Крім того, вона одночасно вказує і на тіфункції, які фразеологічний склад мови виконує в мовленні: “образно-виразні сполукивиконують образно-виражальну і емоційно-експресивну функцію; еліптичні — лаконізуютьмову; термінологічні — забезпечують точність; сполуки з узагальнюючими умовиводамивносять у мовлення перлини народно-авторської думки; контекстологічна фразеологіявиконує функцію полегшення конструювання мовлення” [8, 3].
Помітнемісце в теоретичних дослідженнях посідає граматичний принцип класифікації фразеологічниходиниць.
Морфологічнакласифікація передбачає визначення лексико-граматичної природи стрижневого слова,співвіднесення фразеологічних одиниць із певними частинами мови тощо. Послідовнездійснення морфологічної класифікації ускладнюється тим, що в ряді випадків визначитиграматичний центр фразеологічного звороту неможливо.
Заслуговуєна увагу класифікація фразеологічних одиниць за граматичною формою і семантичнимиознаками, опрацьована в ряді праць В.Л.Архангельським [4, 37]. У ній фразеологічні одиниціподіляються на фраземи і стійкі фрази. Термін фразема охоплює фразеологічні одиниціз структурою словосполучень, а термін стійка фраза охоплює фразеологічні одиниціз структурою речень.
Критеріємсинтаксичного принципу класифікації є врахування синтаксичних функцій фразеологічниходиниць. Незважаючи на те, що ті чи інші категорії фразеологічних одиниць виступаютьсаме у певній, типовій для них синтаксичній функції, спостерігаються факти багато-функціональностіїх, що теж унеможливлює послідовне проведення цього принципу [17].
Спробакласифікації фразеологічних одиниць, виходячи не з характеру внутрішньофразеологічноїструктури, а з особливостей їх природних структурних зв'язків з іншими одиницямиу системі мови, належить М.Т.Тагієву [3, 98]. Фразеологічну одиницю він вирізняє як самостійну одиницю мови заїї оточенням, що створюється на основі власне структурного зв'язку цілого і не збігаєтьсяіз поняттям поширення слів-компонентів на основі валентних відношень.
Оточення— невід'ємний супутник фразеологічної одиниці. Взята в ізольованому вигляді, фразеологічнаодиниця не може бути визначена через саму себе, через лексико-граматичні ознакисвоїх компонентів". Вона об'єктивно виділяється із своїм оточенням, разом зяким створює структуру. Так, словосполучення вивести із себе недостатнє без залежногооточення (вивів із себе — кого?), тобто без іменника із семантикою особи у знахідномувідмінку.
У контекстівін вивів із себе Сидора вчора на вулиці через дрібницю слова, що вказують на час(вчора), місце (на вулиці), причину дії (через дрібницю) не є структурно необхідними,вони виражають лише ситуативні зв'язки фразеологічної одиниці.
На матеріалідієслівних фразеологічних одиниць у цій класифікації виділяються [7, 4]:
а) фразеологічніодиниці з однопозиційним оточенням, яке може бути виражене й окремим словом у певнійграматичній формі (лізти на стіну вимагає оточення, вираженого іменником у називномувідмінку з семантикою особи), синтаксичними конструкціями (у фразеологічній одиницікомар носа не підточить у функції оточення виступає головна частина складного синтаксичногоцілого), і варіативними засобами: над нами не капає і на нас не капає;
б) фразеологічніодиниці з двопозиційним оточенням, у яких структурно необхідними елементами є суб'єктивнеі залежне оточення: хто + взяв слово + з кого; що + червоною ниткою проходить +через що;
в) фразеологічніодиниці з трипозиційним оточенням— суб'єктним і двома залежними: хто + коле очі+ кому + чим.
Ці основнігрупи в свою чергу розмежовуються на підгрупи — з однорідним, неоднорідним і варіантнимоточеннями, вираженими різними граматичними формами слів і синтаксичними конструкціями.
Методаналізу фразеологічних одиниць за оточенням загострює увагу на дослідженні структурнихзв'язків фразеологічних одиниць, що допомагає вирізнити фразеологічні одиниці нафоні інших лінгвістичних одиниць, сприяє визначенню їх семантики (значення фразеологічниходиниць часто безпосередньо пов'язується з оточенням) тощо, але класифікація усьогофразеологічного фонду за цією схемою занадто деталізована і складна.
Генетичнакласифікація, що передбачає групування фразеологічного матеріалу за джерелами походження,найбільш детально опрацьована в дослідженнях Л. А. Булаховського, який визначаєтакі групи:
1) прислів'яі приказки;
2) професіоналізми,що набули метафоричного вжитку;
3) усталенівислови з анекдотів, жартів і под.;
4) цитатий образи з „Старого" і „Нового" завітів;
5) численніремінісценції античної старовини;
6) перекладипоширених іншомовних висловів;
7) крилатіслова українських та іноземних письменників;
8) влучніфрази видатних людей" [16, 112-113].
Генетичнакласифікація, надзвичайно корисна з погляду історичного вивчення фразеології кожноїнаціональної мови, на жаль, не може охопити всіх фразеологічних одиниць, бо далеконе завжди можна навіть при спеціальних дослідженнях точно встановити джерело виникненнятого чи іншого вислову.
Лінгвостилістичнийаспект дослідження фразеології викликає потребу вироблення стилістичної класифікаціїфразеологічних одиниць, яка визначає приналежність фразеологічних одиниць до тогочи іншого різновиду загальномовного стилю, характеризує їх експресивні особливостітощо. Розглянуті класифікаційні схеми допомагають з'ясувати природу фразеологічниходиниць, схарактеризувати особливості їх функціонування і еволюцію їх у мовній системі.
Лінгвістичнийаналіз фразеологічних одиниць у синхронному плані ґрунтується у цій праці на виділеннідвох основних граматико-структурних класів [24, 53-54]:
1. Фразеологічніодиниці – словосполучення, семантико-структурною особливістю яких є співвіднесеністьз окремим словом і функціонування в ролі члена речення. Цей різновид фразеологічниходиниць має загальну назву лексичні ідіоми. Наприклад: впадати в око; тертий калач;на всі заставки.
2. Фразеологічніодиниці — фрази, що мають організацію простих або складних речень. Наприклад: Вікпрожити — не поле перейти; Що посієш, те й пожнеш; Мавр зробив своє діло, мавр можейти.
Отже,фразеологізми зі структурою речення і фразеологізми у формі членів речення – доситьвиразно диференційовані й кількісно незчисленні явища мови і мовлення, своєрідноїструктури, семантики й стилістики. Вони – невичерпне багатство сучасної українськоїлітературної мови, одне з найбільших джерел її мовленнєвої образності, розумовоїі почуттєвої розмаїтості, важливий матеріал і засіб сприймання та розуміння всього,у чому може виникнути комунікативна потреба мовців.
1.3 Особливості походження та лексичного складу фразеологізмів
На першихпорах сучасні фразеологізми виступали як вільні словосполучення. Але, часто вживаючись(нерідко в переносному значенні), вони набули форми сталих зворотів. Перетвореннясполучень слів на стійкі одиниці мови, рівноцінні лексемам, називається лексикалізацією.
Великакількість фразеологізмів виникла із словосполучень на позначення вчинків людинив різних ситуаціях, родинних стосунків, реалій побуту: водити за ніс, кліпати очима,копилити губи, мотати на вус, протуркотіти вуха, розмахувати кулаками після бійки,бити себе в груди, хапатися за соломинку, гнути спину, танцювати від печі, ковтатислину, махнути рукою, зіпнутися на ноги, руки сверблять, склавши руки, пальчикиоближеш, як за рідного батька, з молоком матері, свій брат, з одного тіста, як горохомоб стіну, горох з капустою, як медом по губах, по саму зав'язку, казанок варить,облизати макогона, за одним рипом, купи не держиться [17].
Значнемісце посідають фразеологізми, що виникли на основі спостережень за явищами природи,тваринним та рослинним світом: як вітром здуло, свіжим вітром повіяло, пустити завітром, як грім з ясного неба, хмари згущуються, витати в хмарах, з дощу та підринву, обдало морозом, радий сонце прихилити, ждати біля моря погоди, не бачитисмаленого вовка, хитрий лис, заяча душа, як кіт наплакав, перелітний птах, розправлятикрила, мокра курка, курям на сміх, комар носа не підточить, ґедзь укусив, на вербігруші, блекоти наїстися.
Є фразеологізми,у яких відбилися різні історичні обставини: вільний козак, козацьке сонце, начетатарська орда, голо як би татари пройшли, наче на турка йде, мудрий як лях по шкоді,прив'язався як москаль, голити в москалі, здирати шкуру, кат із ним, не взяв йогокат.
Протебільшість фразеологізмів своїм виникненням завдячують різним ремеслам, видам діяльностілюдей — таким, як [3]: робота в сільському господарстві(прокласти першу борозну, орати переліг, перти плуга, одягати вуздечку, випускативіжки зі своїх рук, де не посій, там і вродиться, посіяти паніку, знаходити сокирупід лавкою, як п’яте колесо до воза, повертати голоблі); ковальське ремесло (кувативухналі зубами, брати в лещата, попадати в лещата, дати гарту, як ковальський міх,як молотком ударити); рибальство (пійматися на гачок, піддаватися на вудку, заманитив свої сіті, битися як риба в сітях); ткацько-прядильне ремесло (розмотувати клубок,клубком ставати в горлі, нитка увірвалася, лежати в основі); кравецтво, шевство(білими нитками шитий, по нитці доходити до клубочка, як нитка за голкою, шукатиголку в сіні, розплутувати вузол, з голочки, на один копил, правити на свій копил,міняти шило на швайку); транспорт (входити в колію, давати зелену вулицю, ставитина рейки, на всіх парах, натискати на всі педалі, давати задній хід, спускати нагальмах, брати на буксир, без керма і вітрил, на повних парусах, пливти за течією,тримати курс, кинути якір, рятівне коло); фінансово-торговельні операції (зводитирахунки, акції ростуть, скидати з рахівниці, брати на свій рахунок, показувати товарлицем, перший сорт, купить і продасть); військова справа (гострити меч, схреститимечі, ламати списи, тримати порох сухим, переходити в наступ, брати на озброєння,влучати в ціль, брати з бою, викликати вогонь на себе); театрально-музична сфера(грати роль, помінятись ролями, сходити зі сцени, опускати завісу, під завісу, номерне пройде, попадати в тон, як по нотах, фальшива нота, співати з чужого голосу,співати стару пісню, інша музика); картярство (відкривати карти, сплутати карти,ставити на карту, карти в руки, козир у руках, останній козир, робити ставку, ітива-банк, підкласти свиню) тощо.
Багатофразеологізмів з'явилося на релігійному ґрунті: земний рай, проспати царство небесне,пройти через пекло, пекельні муки, як з хреста знятий, шлях на Голгофу, віддатиБогові душу, дзвонити в усі дзвони, на ладан дихати, одним миром мазані, рада бдуша в рай, та гріхи не пускають.
Помітнийслід у фразеологізмах залишили народні звичаї, обряди, вірування, забобони: дістатигарбуза, на рушник стати, зв'язати руки, як засватаний, пускати ману, зуби заговорювати,вставати на ліву ногу, виносити сміття з хати, з легкої руки, дорогу перейти. Сталифразеологізмами окремі характерні словосполучення з народних пісень, казок, оповідей:біле личко, чорні брови, тихі води і ясні зорі, молочні ріки й кисельні береги,казка про білого бичка, лисичка-сестричка, на злодієві шапка горить, язиката Хвеська,Кощій Безсмертний, товчеться, як Марко по пеклі; так то так, та з хати як.
Основнамаса фразеологізмів складається із широковживаних слів. Найбільше фразеологізмівпобудовано з використанням слів на позначення частин людського тіла [30, 22-23]. Наприклад, зі словом головав різних формах є приблизно 300 фразеологізмів: гаряча голова, голова з вухами,голова йде обертом, голова не половою набита, голова стала дірява, капустяна голова,світла голова, і в головах не класти, на головах ходити, валити з хворої головина здорову, не виходить з голови, поставити з голови на ноги, без третьої клепкив голові, жуки в голові, мати олію в голові, сидіти на голові, битися головою обстіни, важити головою, ручатися головою, брати в голову, вішати голову, звалитисяна голову, морочити голову, посипати попелом голову, у першу голову, як грім наголову.
Зі словомоко утворено ще більше фразеологізмів: гостре око, веселити око, куди око сягає,на око, недремне око, про людське око, стороннє око, в чотири ока, краєм ока, якока в лобі, як зіницю ока, дивитися зизим оком, і оком не змигнути, ні за що окомзачепитися, хоч одним оком, мати на оці, стояти більмом в оці, як сіль в оці, очірогом лізуть, очі розбігаються, відкрити очі, дивитися правді в очі, куди очі дивляться,очі горять, робити великі очі, знімати полуду з очей, не змикати очей, очей не відведеш,своїм очам не вірити, вбирати очима, із зав'язаними очима, зміряти очима, стоятиперед очима, на очах, світ в очах тьмариться та ін.
Зі словомсерце налічують понад 200 фразеологізмів: гаряче серце, закипає серце, краєтьсясерце, покласти руку на серце, проникати в серце, серце з перцем, серце не камінь,серце радіє, серце сохне, серце чує, черв 'як точить серце, щире серце, брати досерця, з доброго серця, припасти до серця, давати волю серцю, потурати серцю, усімсерцем, з відкритим серцем, щирим серцем, гірко на серці, мати Бога в серці, посвітлішалона серці тощо [1].
Стількиж приблизно фразеологізмів має у своєму складі слово рука: легка рука, рука в руку,своя рука, з руки, майстер першої руки, набити руку, на руку ковінька, на швидкуруку, по праву руку, простягати руку, під рукою, щедрою рукою, брати в руки, зв'язуватируки, майстер на всі руки, у добрі руки, докладати рук, з перших рук, як без рук,не давати волі рукам, власними руками, з пустими руками, обома руками хапатися,у своїх руках, горить у руках, у надійних руках і т. д.
Зі словомнога є понад 100 фразеологізмів: нога за ногою, чого ліва нога забажає, до ноги,переминатися з ноги на ногу, встати на ліву ногу, на широку ногу, ні в зуб ногою,ногою ступити ніде, на короткій нозі, брати ноги на плечі, де вже ноги не носили,падати в ноги, з усіх ніг, і риби наловити і ніг не замочити, давати волю ногам,відхрещуватися руками й ногами, плутатися під ногами, колос на глиняних ногах, твердостояти на ногах [3, 49].
Чималофразеологізмів групуються навколо слів, що означають назви явиш природи (прихилитисонце, місце під сонцем, вітер у голові, звідки вітер віє, шукати вітра в полі,свіжим вітром повіяло, буря в склянці води, як чорна хмара, витати в хмарах, морозпоза спиною ходить, як сніг на голову, як громом вражений), назви тварин (гнатисяза двома зайцями, ділити шкуру невбитого ведмедя, всі кози в золоті, старий лис,вовк в овечій шкурі, горобці цвірінькають у голові, кури засміють, з третіми півнями,як з гуски вода, як баран на нові ворота, у свинячий голос, ловити окунів); назвирослин (топтати ряст, плести сухого дуба, як горох при дорозі, як виросте гарбузна вербі, дорога терном поросла, хай буде гречка, дати на горіхи, душа заросла полином,нижчий за траву, мак росте в голові, як гриби після дощу); назви знарядь праці,предметів домашнього вжитку (хоч лопатою греби, знати з миски та в рот, макітрарозуму, облизати макогона, носа й коцюбою не дістати, двічі наступити на ті саміграблі, як пісок на вилах, тримати в кліщах, ложка дьогтю, пристати з ножем до горла,носити воду решетом, як п’яте колесо до воза); назви трудових процесів (молоти язиком,краяти серце, вставляти клепку, кувати вухналі зубами, скородити ребра, як свекорпелюшки прати) тощо [13, 58].
Найчастішеголовним словом у фразеологізмі виступає дієслово. Є окремі дієслова, які входятьдо складу багатьох Фразеологізмів. Наприклад, із дієсловом давати (дати) утвореноблизько 200 фразеологізмів (давати перевагу, давати відбій, давати волю рукам, даватидрала, давати дорогу, давати знати, давати маху, давати на здогад, давати по шапці,давати раду, давати спокій, давати перцю, давати сторчака, не давати і вгору глянути,не давати проходу); з дієсловом брати (взяти) — близько 80 фразеологізмів (братив роботу, брати голову в руки, брати до відома, брати за петельки, брати на арапа,брати на себе очі, брати ноги на плечі, брати своє, брати себе в руки, брати зазябра, брати за чисту монету, брати на кпини, брати до серця); з дієсловом іти —близько 70 фразеологізмів (іди з Богом, іти в ногу, іти в непам'ять, іти вгору,іти напролом, іти шкереберть, іти з глибини душі, іти ва-банк); із дієсловом тримати— понад 60 фразеологізмів (високо тримати голову, тримати марку, тримати в таємниці,тримати за сімома замками, тримати ніс за вітром, тримати камінь за пазухою, триматина прив'язі, тримати язик за зубами) тощо.
У фразеологізмахпорівняно часто вживаються числівник один (в один голос, міряти на один аршин, неодин пуд солі з'їсти, один бік медалі, один одного вартий, одним один, співати водин голос, зв'язувати в одне ціле, за одним махом, в одній упряжці, в одному ряду,бити в одну точку, стригти під одну гребінку), числівник два (два боки однієї медалі,за два кроки, не раз і не два, як дві краплі води, палиця з двома кінцями, між двохвогнів, у двох словах), числівник три (алюр три хрести, в три погибелі, гнутисяв три дуги, під три вітри, в три скоки, спустити три шкури, у три шиї, як три дніне їв, під трьома замками), числівник сім (всім по сім, за сім земель, сім мішківгречаної вовни, сім футів під кілем, сім п'ятниць на тиждень за сімома печатками),рідко — інші числівники (у чотирьох стінах, як свої п'ять пальців, дев'ятий вал,обминати десятою дорогою, у двадцять чотири години, на всі сто).
Інодіфразеологізми будуються на тавтології (повторенні однокореневих слів): битком набитий,валом валити, сидьма сидіти, покотитися покотом від сміху, плести плетеники, пропадипропадом, чин чином, бувати в бувальцях [17, 12].
Крім загальновживаноїлексики, у фразеологізмах трапляються також специфічні слова та слова із закріпленимвжитком (із фразеологічним значенням): похнюпити голову, скалити зуби, вирячитиочі, закопилити губи, байдики бити, ханьки м'яти, справляти посиденьки, дати драла,скрегіт зубовний, на безрік, ні бельмеса. Слова похнюпити, скалити, вирячити, закопилити,байдики, ханьки, посиденьки, драла, зубовний, безрік, бельмес в інших поєднанняхслів не вживаються.
У фразеологізмахзберігаються архаїчні мовні елементи: притча во язицех, глас волаючого в пустелі,на сон грядущий, блудний син, проти рожна перти, міряти своїм ліктем, товкти водув ступі, три копи лиха.
Фразеологізмибувають різної синтаксичної будови: можуть мати форму незалежного речення, підрядногоречення, словосполучення (предикативного, підрядного чи сурядного), а також являтисобою поєднання повнозначного слова із службовим.
Фразеологізмиу формі незалежного речення являють собою завершені, самодостатні комунікативніодиниці, проте, на відміну від звичайних речень, передають одне поняття, творятьсемантичну цілість: повернулося колесо історії — сталися зміни; не варта шкіркавичинки — марна праця; далеко куцому до зайця — велика різниця між кимсь; той уплуг, той у луг — незлагоджено; що буде, те й буде — незважаючи ні на що. Такі фразеологізмине здатні до словесного поширення, у тексті вони вживаються як окремі повідомлення,репліки і за своїм значенням межують із приказками: Ви себе рівняєте з Іосифом?Далеко куцому до зайця! (І. Котляревський). Вони можуть входити також до складногоречення як його предикативна частина: Що буде, те й буде, а я не покину своєї матері(І. Нечуй-Левицький). Нема що казати, бо в чужій хаті й тріска б'є (Л. Мартович) [26, 45].
До складуфразеологізмів, що мають форму підрядного речення, як обов'язковий компонент входятьсполучники підрядності на зразок як, мов, наче, аж та сполучні слова що, де, куди,коли, доки тощо. Ці фразеологізми вказують на різні обставини і за будовою можутьбути:
повнимдвоскладним реченням (із підметом і присудком): куди і ворон кісток не заносить— дуже далеко, куди око гляне — скрізь, звідки вітер віє — чий вплив, доки світстоїть — завжди, як рак свисне — ніколи, як гарбуз на вербі виросте — ніколи, якмокре горить — дуже повільно, що б там не було — за будь-яких умов, аж дим іде —дуже інтенсивно, чого ліва нога забажає — досхочу;
неповнимдвоскладним реченням із пропущеним присудком, рідше — підметом: як риба у воді —вільно, невимушено, як засватана дівка — сором'язливо, (далекий) як небо від землі— недосяжний, (зникнути) як сіль у воді — безслідно, (потрібний) як п'яте колесодо воза — зовсім не (потрібний), поки суд та діло — тим часом, мов крізь землю провалився— раптово зник; часом і з обома пропущеними головними членами речення: (знає) яксвої п'ять пальців — досконало, (побачить) як свого носа — ніколи не (побачить),(сиплеться) як з рукава — дуже багато, (загоїться) як на собаці — дуже швидко; інодідо таких фразеологізмів як головна складова частина входить дієслово: битися якриба об лід — бідувати, дивитися як горобець на полову — піддаватися обману, купатисяяк сир у маслі — розкошувати, носитися як дурень зі ступою — приділяти забагатоуваги;
односкладнимреченням: хоч собак ганяй — дуже холодно, хоч в око стрель — дуже темно, куди неподайся — скрізь, якщо на те пішло — за такої умови, як вітром здуло — раптово зник,мов рукою зняло — раптово минуло, де козам роги правлять — дуже далеко [22, 14].
Фразеологізми,що мають форму предикативного словосполучення, являють собою комунікативно незавершені,недостатні одиниці: вони, як правило, потребують доповнення другорядними членами.Наприклад, у реченні Батько Дніпро тече собі спокійно, і ліси на горах стоять, якна картині художника, — просто душа співає од такої краси (Ю. Яновський) фразеологізмдуша співає, що має значення «радісно», доповнюється обставиною причини од краси.За будовою їх поділяють на:
двочленні— складаються лише з підмета й присудка: порохня сиплеться — дуже старий, завидкиберуть — заздрісно, язик заплітається — важко говорить, світ не близький — дужедалеко, жила тонка — слабкий, язик як помело — дуже балакучий, горішок не по зубах— дуже складна справа, одного поля ягода — однакові, два чоботи – пара — схожі міжсобою;
багаточленні— крім підмета й присудка, як обов'язковий компонент мають також другорядні члени:ведмідь на вухо наступив — позбавлений музикального слуху, кров холоне в жилах —страшно, язик підвішений добре — дотепно говорить, є лій у голові — розумний, душав п'яти вскочила — стало дуже страшно, кінці з кінцями не сходяться — важко справлятисяз труднощами [36, 58].
Фразеологізмиз іменником у ролі головного слова можуть являти собою [30, 51]:
а) поєднанняіменника з прикметником (або займенником, числівником): білий світ, права рука,тепле місце, вчорашній день, дивна річ, крокодилячі сльози, старий лис, морськийвовк, мокра курка, біла ворона, заплішений дурень, казанська сирота, китайська грамота,авгієві стайні, адамове ребро, своя рука, кожний собака, перша ластівка; таке поєднанняможе мати форму непрямого відмінка з прийменником або без нього: з легкої руки,на швидку руку, з дорогою душею, у свинячий голос, без зайвих слів, без задніх ніг,при битій дорозі, на свою голову, в самий раз, на сьомому небі, до перших півнів,в один голос, на одній нозі, щасливої дороги, високої думки, чистої води, власнимиочима, щедрою рукою, тихою сапою, всім серцем, своєю чергою, одної масті;
 б) поєднанняіменника з іменником у родовому відмінку: сіль землі, дух доби, пісня пісень, хворобаросту, докори сумління, мова серця, крик душі, почуття ліктя, господар становища,слово честі, макітра розуму, секрет полішинеля, яблуко розбрату; на початку такогофразеологічного словосполучення як обов'язковий компонент може стояти прийменник:на злобу дня, на вагу золота, на краю прірви, за покликом серця, для відводу очей,до глибини душі, у поті чола; ця конструкція може поширюватися залежним прикметником(або займенником, числівником): птиця невисо-кого польоту, останній крик моди, сонрябої кобили;
в) поєднанняіменника з іменником чи іменниками в іншому відмінку з прийменником або без нього:слово в слово, крок за кроком, без року тиждень, світ за очі, місце під сонцем,серце з воску, дірка з бублика, своя голова на плечах, колос на глиняних ногах,ані пари з вуст, буря в склянці води, кінець кінцем, кум королю.
Фразеологізмиу формі підрядного словосполучення з дієсловом у ролі головного слова являють собою:
а) поєднаннядієслова з іменником у знахідному (чи родовому) відмінку без прийменника: сушитиголову, снувати думки, ламати кригу, ловити момент, збивати пиху, набратися духу,баглаї бити, розуму не позичати, позбутися голови, рішитися глузду, мало каші з'їв;
б) поєднаннядієслова з іменником (чи займенником) в іншому відмінку з прийменником або без нього:западати в душу, відійти в історію, упійматися на гачок, виводити з рівноваги, встатиз колін, стояти на своєму, боротися з вітряками, і в головах не класти, потуратисерцеві, дякувати Богові, клювати носом, вкритися іржею, іти прахом, перекидатисясловом;
в) поєднаннядієслова з двома або більше іменниками в різних відмінках: давати волю серцю, покластируку на серце, набрати водив рот, тримати ніс за вітром, робити з мухи вола, взятибика за роги, встромляти палиці в колеса, носити воду решетом, решетом у воді зіркиловити, влити в бочку меду ложку дьогтю, валити з хворої голови на здорову, не лазитиза словом у кишеню, вилами по воді писано;
г) поєднаннядієслова з прислівником: іти навпомацки, піти вгору, високо нестися, звести нанівець,датися втямки, стати цапки, іти навпомацки, бачити далеко, дивитися звисока, поглядатискоса, лігма лежати, легко сказати, заходити здалека, тримати вухо гостро [28, 6].
Фразеологізмиу формі підрядного словосполучення з прикметником (чи дієприкметником) у ролі головногослова трапляються рідше: легкий на руку, важкий на підйом, тугий на вухо, гострийна язик, скупий на слова, гарячий серцем, вітром підбитий, без вини винний, не вартийдірки з бублика.
Так саморідкісні фразеологізми з прислівником у ролі головного слова: подалі від лиха, нізащов світі, тяжко на душі, гірко на серці, несповна розуму, догори дном, і сліпомувидно, не видно і сліду, світу божого не видно, ніде правди діти, ніколи і вгоруглянути. Проте є чимало (близько сотні) фразеологізмів із предикативним словом немав ролі головного слова: гадки нема, ціни нема, мови нема, нема кінця-краю, немакебети, нема спасу, терпцю нема, просвітку нема, тільки пташиного молока нема, івгору глянути нема коли, нема куди обернутися, нема того щоб [3, 104].
Не такбагато і фразеологізмів із числівником у ролі головного слова: тридцять срібняків,за тридев'ять земель, у три погибелі, у три шиї, три кити, в чотири ока, за двакроки, на своїх двох, сім п’ятниць на тиждень, сім чудес світу, одним один, одинв один, п'яте через десяте, три чисниці до смерті.
Частинафразеологізмів має форму сурядних словосполучень. Як правило, вони складаються здвох частин (компонентів), з'єднаних одиничним або повторюваним сполучником сурядності:вірою і правдою, віднині й довіку, плоть і кров, голод і холод, босий і голий, безладу і складу, не раз і не двічі, раз і назавжди, вздовж і впоперек, за і проти,святий та божий, і сміх і гріх, і нашим і вашим, і вовк ситий і коза ціла, ні грачні помагач, ні слуху ні духу, ні світ ні зоря, ні вдень ні вночі, ні думано ні гадано,ні кує ні меле, ні з сього ні з того, ні за що ні про що, ані верша ані ворітниця,не за страх, а за совість, або пан або пропав, рано чи пізно, так чи інакше, тоскоком, то боком, як день, так ніч. Іноді такі два сурядні компоненти бувають підпорядкованіпідрядним зв'язком спільному головному слову: метати громи і блискавки, лицар безстраху і догани, ходити кругом та навколо.
Рідкофразеологізми у формі сурядного словосполучення складаються з трьох частин: прийшов,побачив, переміг; пройти Крим і Рим і мідні труби; пройти крізь вогонь, воду і труби;і швець, і жнець, і на дуду грець; ні бе, ні ме, ні кукуріку [35, 43].
Особливийрізновид фразеологізмів становлять стійкі поєднання повнозначного слова із службовим— прийменником, сполучником або часткою, що мають цілісне значення. Це, власне,застиглі синтаксичні словоформи. За розрядом службового слова їх можна поділитина три групи [36, 58]:
-фразеологізми,повнозначні слова яких поєднані з прийменниками: з розумом, з вогником, з перцем,з голочки, з руки, з пелюшок, зі скрипом, до лиця, до решти, до цурки, на славу,на совість, на руку, на око, на кшталт, на гамуз, на шапкобрання, на батьківських,в гуморі, в ажурі, в унісон, в лоб, у літах, у соку, в усю, без пам'яті, без тями,без пуття, без кінця-краю, без ліку, від душі, від лукавого, під руками, під носом,під силу, по дорозі, по змозі, про себе, про око, з-під поли, з-під палиці, прирозумі, крізь зуби, над силу, для годиться;
— фразеологізми,повнозначні слова яких поєднані зі сполучниками: і край, та й по всьому, та й годі,хоч плач, хоч лусни, хоч викинь, хоч викрути, хоч куди, як палець, як лід, як крига,як вкопаний, як ужалений, як на голках, як на долоні, як по нотах;
— фразеологізми,повнозначні слова яких поєднані з частками: ні душі, ні крихти, ні ногою, ні з місця,ані тіні, не біда, не рівня, не промах, не до ладу, не до душі, не до добра, недо снаги, не до шмиги, не на жарт, не по собі, не по зубах, не під силу, не пронас, не за горами, не з руки, не з медом, не з тих, тільки й горя, тільки й бачили,тільки й того, аж нікуди.
Крім того,трапляються поодинокі фразеологізми, які за своєю будовою не вкладаються в наведенівище моделі: далі нікуди, куди там, хто куди, де там, де тобі, того й дивись, якніде й нічого, і горя мало.
Найпоширенішимиє фразеологізми, які мають форму підрядного словосполучення. Головним словом у такихстійких словосполученнях переважно виступають іменники та дієслова, рідше — прикметники,прислівники, числівники.

РОЗДІЛ 2. Методика вивчення фразеологізмів в початкових класах
 
2.1 Підвищення мовної культури молодших школярів засобами фразеологізмів
Проблемакультури спілкування як важливого компонента розвитку і виховання особистості молодшогошколяра не може бути вирішена без постійної уваги до фразеологічної роботи з оглядуна ту важливу роль, яку відіграють стійкі сполучення слів у мовленнєвому етикетіспілкування, в оцінці ситуацій невербальної комунікації.
Рівеньвихованості учнів проявляється в умінні оформляти думку в слово, в манері говоритита спілкуватися, в умінні володіти силою голосу та інтонацією, уважно слухати співрозмовника,в багатстві етикетної фразеології. Саме тому необхідно вже у початковій ланці навчатишколярів спілкуватися, дотримуючись етикету вербального і невербального спілкування,який формувався протягом століть багатьма поколіннями українців.
Роботаз фразеологізмами дозволяє розширити фразеологічний запас учнів, довести важливістьправил ґречної поведінки людей у суспільстві, ознайомити з нормами етикету в спілкуванні,з особливостями українського національного етикету, сприяє реалізації комунікативноїта діяльнісної змістових ліній навчання української мови [29, 16].
Мовленнялюдей здійснюється не лише як судження про дійсність, а й як певна комунікативнаситуація: як звернутися до співбесідника, запитати, привітатися, попрощатися, подякувати,висловити незгоду, попросити вибачення, виразити здивування. Тематично дібрана фразеологіядопомагає ґрунтовніше розкрити поняття “культура спілкування”, “мовленнєвий етикет”,“культура поведінки”. Культура мовлення передбачає вироблення етичних та етикетнихнорм спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника [46, 45].
Спілкування– одна з форм людської взаємодії, завдяки якій індивіди духовно впливають один наодного. Люди не можуть жити без обміну досвідом, трудовими й побутовими навичками,без взаємних контактів, без впливу один на одного. Термін “спілкування” вживаютьпереважно для характеристики міжособистісних стосунків, передачі форм культури іспільного досвіду, взаємодії, взаєморозуміння, взаємовпливу людей (О.Я.Гойхман,О.І.Даниленко, А.М.Емірова, Т.К.Чмут). Сталі форми спілкування пов’язані з умовамиспілкування людей і утворюються в процесі закріплення виражальних засобів відповіднодо мовленнєвої ситуації.
Інтересдо проблем культури спілкування у школярів можна підтримувати шляхом використанняфразеологізмів тематичної групи “вербальне і невербальне спілкування” в ілюстративномуматеріалі на різних уроках у початковій школі. Початкова школа має давню традиціюу застосуванні тематично згрупованої лексики під час вивчення мови. Аналіз науково-методичноїлітератури [49] довів, що класифікація фразеологізмів тематик-ного поля “ввічливість”з урахуванням специфіки вербального і невербального спілкування у лінгвістиці відсутня,проблема роботи з фразеологізмами як засіб формування культури спілкування молодшихшколярів не розглядалася, що переконало в своєчасності й актуальності її вирішення.
Взаємодіючиз людьми, вбираючи і засвоюючи культурні традиції, дитина, а потім і дорослий, оволодіваютьісторично виробленими інструментами, засобами спілкування. У процесі включення вкультурний контекст відбувається розвиток комунікативних здібностей особистості– знань, умінь, навичок. Щоб наблизити навчальні умови спілкування до реальних,необхідно ввести учня у мовленнєву ситуацію і навчити його орієнтуватися в ній,враховуючи складові комунікації: місце, адресанта, адресата, мету, мовленнєвий намір,мотив, предмет спілкування.
Роботаз фразеологізмами як засіб формування культури спілкування молодших школярів неможе обмежуватися тільки принагідними бесідами на окремих уроках. Щоб виробити вучнів внутрішню потребу в дотриманні правил спілкування, мовленнєвого етикету, необхіднопрацювати систематично, раціонально використовуючи можливості між-предметних зв’язків,спираючись на програму з культури спілкування, упорядкування якої необхідне дляефективності цієї роботи і якої на сучасному етапі початкова школа не має.
Середсторін спілкування, які викликають особливу зацікавленість, учені виділяють невербальнукомунікацію (Н.І.Бугай, О.В.Кубрак, С.І.Львова, А.О.Паламар). Робота з фразеологізмами,що репрезентують невербальні засоби спілкування, сприяє усвідомленню учнями того,що невербаліка несе не менш правдиву інформацію, ніж вербальні засоби. Це сприяєпідвищенню рівня культури спілкування молодших школярів, їхньому самопізнанню, розуміннюінших[50, 24].
Фразеологія – це окраса мови і водночас могутній стилістичний засібвлучної і дохідливої передачі думки. Знання фразеологічних скарбів української мови,розуміння їх, правильне вживання є безсумнівним показником емоційного мовлення.Фразеологізми несуть не тільки предметну, а й естетичну інформацію. Тому необхідновиробляти навички вмілого вживання фразеологізмів у повсякденній мовній практиці.
На нашу думку, школа потребує фразеологічного словника для початковихкласів, який би передбачав: ступінь володіння молодшими школярами фразеологічнимбагатством мови; доступність фразеологічних одиниць для засвоєння їх школярами;наявність фразеологічних одиниць у текстах вправ у підручниках з української мови,у шкільній програмі з читання; цінність фразеологічних одиниць з погляду освітньовиховнихзавдань школи; можливість використання у між предметних зв'язках.
Фразеологічні звороти, або фразеологізми належать до найяскравішихстилістичних засобів мовлення. Більшість мають оцінне значення, тобто відображуютьпозитивну або негативну характеристику предмета, явища, вчинку. Фразеологізм, щовдало вживається, пожвавлює мовлення, робить його емоційнішим. Фразеологізми є невід'ємноюскладовою будівельного матеріалу речення, особливо емоційно наснаженою. Щоб правильновживати фразеологізми в мовленні, слід добре знати їх значення, стилістичні властивостіі можливості.
Розуміння фразеологізмів під час читання художніхтворів, використання їх в усному і писемному мовленні є одним із показників високогорівня володіння рідною мовою. Фразеологізми становлять невід'ємну частину українськогофольклору і складають національне багатство мови, точно, влучно, образно характеризуютьабо називають усі прояви навколишнього світу. Допомогти оволодіти цим багатством— важливе завдання вчителя початкової школи [58, 10].
Спираючись на досвід роботи у школі, дані експериментальногонавчання, під час добору фразеологізмів для засвоєння молодшими школярами ми керувалисятакими критеріями:
1)доступність фразеологізмівдля дітей молодшого шкільного віку;
2)значення фразеологізмів ветичному вихованні та для розвитку світогляду;
3)вживання фразеологізмів урізних життєвих ситуаціях;
4) врахування сфери їх уживання (уникнення фразеологізмівіз мови арго, історичної і публіцистичної літератури та ін.);
5) відповідність фонетичних, лексичних, синтаксичнихособливостей фразеологізмів граматичному матеріалу, який вивчається у початковійшколі (наприклад, під час вивчення теми «Розрізнення відмінків іменників»пропонується розглянути фразеологізм рукою подати) [63, 47].
Наведемо методичні рекомендації і типи вправ, якіспрямовані на усвідомлення фразеологізмів і актуалізацію їх у мовленнєвій діяльностімолодших школярів.
Первинне ознайомлення з фразеологізмами можна організуватитаким чином. На дошці малюнок Незнайка і запис: переливати з пустого в порожнє.Учитель звертається до учнів:
— Незнайко читав оповідання, і йому зустрівся осьтакий вислів. Він зрозумів його так: необхідно щось перелити з одного пустого посудув інший, такий же «пустий». А як ви розумієте цей вислів? (Якщо діти неможуть дати пояснення, то пояснює вчитель).
— В українській мові є поєднання слів, які не можнарозривати, вони мають цілісне значення. Наприклад, необхідно сказати, що ми дужерано встали. Для цього використовуємо вислів: ні світ ні зоря… Цей вислів називаєтьсяфразеологізмом. (Від учнів запам'ятовування терміна не вимагається, ним користуєтьсялише вчитель). Фразеологізми слід запам'ятовувати такими, якими здавна вони вживаються.
Чим більше ви їх знатимете, тим яскравіше зможетевисловити свою думку. Фразеологізми — це словосполучення, які використовуються упереносному значенні: п'ятами накивати (швидко тікати, бігти), закинути вудку (з'ясуватищось наперед), мілко плавати (не мати достатню знань чи досвіду для якої-небудьсправи), тягнути лямку (працювати на когось), твердий горішок (дуже складна справа),байдики бити (ледарювати).
Який фразеологізм використовувати під час вивченнятієї чи іншої граматичної теми, вирішує вчитель, керуючись зазначеними критеріямиі орієнтуючись на рівень розвитку учнів свого класу.
Найефективніший прийом ознайомлення з фразеологізмами— це усвідомлення їх значення у контексті.
Наприклад, пропонуємо завдання:
1.Прочитайте речення, доповніть його записаним надошці висловом.
1)Я проводжу час дуже одноманітно.Справи ніякої не роблю, а так… (із пустого в порожнє переливаю.)
2)Назвіть у поданому висловіслово, яке означає дію предмета (дієслово). На яке запитанню воно відповідає?
3)Складіть діалог з цим висловом,наприклад:
—Що ти сьогодні робиш?
—Так, нічого, переливаю з пустогов порожнє.
2. Прочитайте вірші. Поясніть значення виділених висловів.
Що за ґвалт зчинився на подвір'ї зранку?
Загубила ґудзик ґава біля ґанку.
З дерева за нею ґедзь спостерігав.
І порадив ґаві не ловити гав. (Ігор Січовик)
(Марно витрачати час, нічим не займатися).
3. Доповніть кожне речення одним із написаних у стовпчикувисловів.
Я дуже хочу купити тобі цей годинник, але він нам...
Ходімо додому, бо там мама...
Не встигли хлопці отямитися, як Петрика, мов...
Поки билися лев з ведмедем, а лисиці й...
Ми так боялися дядька Матвія, що його хату обходили...
– Замініть кожен вислів одним словом (дорогий, утік,дуже далеко, хвилюється, утекла).
Особливо зацікавлюють молодших школярів вправи, уяких малюнок допомагає усвідомити зміст фразеологізму. Перший тип таких вправ —це ті, які використовують фразеологізм, що співвідноситься з малюнком і відображаєпряме значення сполучення слів [66, 43].
– Прочитайте вислови і розгляньте малюнки. У якихвипадках малюнок відповідає вислову? (Вчитель має підготувати ілюстрації, що зображаютьпряму дію). Виконуються вправи, коли учні на основі поданого слова і малюнка «створюють»фразеологізм, а потім пояснюють його значення.
Пропонуємо скористатися методичними порадами щодовикористання вправ такого типу на уроках. Так, під час узагальнення знань учнівпро іменник учитель говорить: «У класі учні виконували завдання: до виразупекти раків створили малюнок. Петрик намалював ось такий: хлопчики печуть на вогнищі раків.(Якщо немає малюнка, то можна вербально його описати). Чи відповідає малюнок Петрика змісту цього вислову?А що означає цей вислів? Що спільного є між звареними раками і зніченим від соромухлопчиком? (Хлопчик червоніє. Стає схожим на почервонілих від окропу раків»).
– Доповніть речення цим словосполученням: Та не будуя виступати. А то ви знову почнете насміхатись, а я знову почну… (пекти раків).
– До якої частини мови відноситься слово раків? Визначтечисло і відмінок цього іменника.
– Складіть за поданими словами і малюнком два вислови.Поясніть їх зміст. Складіть із цими висловами діалог.
Якщо школярі не можуть самостійно виконати завдання,вчитель називає початок речення, а учні доповнюють його.
Щоб засвоєння фразеологізмів не обмежувалось лишеознайомлен-ням з їх значенням, необхідна систематична мовленнєва діяльність, спрямованана використання цих висловів на рівні словосполучення, речення, тексту [68, 277]. Найбільш розповсюдженимифразеологічними вправами є пов'язані з уточненням лексичного і граматичного значеннявислову.
1. Замініть вислови правого стовпчика словосполученнямиз лівого.
дружно жити душа в душу
привертати увагу збитися з ніг
дуже втомитися ні живий ні мертвий
цілодобово ламати голову
2. Яке з цих словосполучень є стійким, тобто фразеологізмом,а яке — ні?
Пекти картоплю, накрити ковдрою пасти корів, дзвонитизубами, крутити носом, мама радіє.
3. До поданих висловів доберіть синонімічні, скориставшисьдовідкою.
Довідка:
золоті руки лікоть в лікоть
заплющувати очі майстер на всі руки
плечем до плеча дивитися крізь пальці
одним словом кіт наплакав
один на один сам на сам
крапля у морі ганяти вітер вулицями
бити байдики коротше кажучи
4. До висловів з лівої колонки доберіть антоніми зправої.
закачувати рукави у найгіршому випадку
у кращому випадку в останню чергу
у першу чергу спустивши рукави
5. Замініть у поданих висловах прикметники антонімами.Як ви розумієте їх зміст?
Низька (висока) оцінка, вузьке (широке) коло, легка(важка) задача, добра (погана) новина, холодна (тепла) зустріч, з важким (легким)серцем, міцне (слабке) здоров'я.
6. Замініть вислови словами, які відповідають на питанняяк?
Крапля у морі (мало), день за днем (поступово), яксніг на голову (несподівано), в одну хвилину (швидко),, всією душею (щиро), як зіницюока (турботливо), як вдома (вільно), як по маслу (легко), рука в руку (разом), нашвидку руку (швидко), битий/> час (довго), крок за кроком (поступово),як заячий хвіст (мало), ніс до носа (близько).
7. Замініть вислови близькими за змістом дієсловами.
Брати за душу (хвилювати), тримати, у голові (пам'ятати),бити тривогу (турбуватися), тремтіти як осиковий лист (лякатися), скласти голову(загинути), продавати зуби (сміятися), продавати душу (зраджувати), накивати п'ятами(втікати), ревіти білугою (плакати), ні живий ні мертвий (перелякатися), ламатиголову (обдумувати), зуб на зуб не попадає (змерзнути), мов у воду впасти (зникнути),вкладати всю душу (старатися), крутити носом (вередувати).
Програмою з української мови [57] передбаченорозвиток діалогічного мовлення молодших школярів. Спостереження на уроках українськоїмови свідчать, що є вчителі, які не розуміють значення роботи з навчання діалогу,не знають, як організувати її. Щоб робота над побудовою діалогу більше зацікавилаучнів, можна використовувати фразеологізми:
1. Прочитайте вислови. Поясніть їх значення. Дайтевідповіді на запитання, використовуючи подані вислови.
1) Твій товариш живе близько від тебе?
(Так, за два кроки від мого будинку).
2)Ти давно вивчаєш англійськумову?
3)Думаю, твій товариш добрепопрацював.
4) Ти регулярно відвідуєш спортивну секцію?
5)Скажи, Марійка вигадувала,розповідаючи про побачене?
6)Чи далеко хата діда Омелька?
7)Ти зараз дуже зайнятий?
8) Ти знаєш, де тепер живе твій товариш?
2. Замініть підкреслені вирази одним словом.
1)Ходімо додому, бо там матимісця собі не знайде,
2)Ліг я на це ліжко і заснувяк убитий.
3)Усю Десну знав як свою долоню.
4)Сергій ходив як осіння хмара.
5)Вони росли як горох при дорозі.
3. Як ви розумієте вислови: як дві краплини води,був на сьомому небі? Завершіть діалог одним із цих висловів.
—Що ти подарував своєму товаришевіна день народження?
—Фотоапарат.
—Чи сподобався йому подарунок?
—Він...
—Мамо, чи подобається тобімоя нова подруга?
—Так.
—Правда, вона дуже схожа насвою маму?
Складнішою формою організації навчання побудови діалогуіз використанням фразеологізмів можуть бути вправи такого типу.
Доповніть речення так, щоб був зрозумілий зміст висловлювань:
1)У мене язик не повертається…(розказати, що ти зробив).
2)Сьогодні Василько готовийбув крізь землю провалитися… (бо він не виконав свою обіцянку).
3)Іванко горів від сорому…(у класі дізналися, що він сказав неправду).
Далі учитель викликає двох учнів і пропонує одномуз них поставити запитання своєму товаришеві так, щоб той у своїй відповіді вживвиділений вислів. Наприклад:
—Ти мені можеш сказати, щозробив Максимко?
—У мене язик не повертаєтьсярозказати про це.
—А все-таки?
—Він дуже образив сестричку.
Фразеологічні одиниці можна вважати засвоєними у томувипадку, коли учень свідомо користується ними у власному мовленні [64].
4. Прочитайте текст.
Фирка
Кішка Фирка втекла. Кошенята пищали. Ярослав принісдиктофон і записав їх голоси. Потім він поставив диктофон на підвіконня і натиснувкнопку. Почулося жалібне пишання кошенят. Ярослав подивився у вікно і побачив Фирку.Вона бігла до будинку. Кішка злетіла на огорожу, стрімко скотилася з неї. Миттювскочила у вікно і кинулась до кошенят.
– Замініть у двох останніх реченнях тексту підкресленіслова близьким за змістом словосполученням: з усіх ніг, що є духу, з усіх сил, кинуласястрімголов.
5. Прочитайте текст і знайдіть виділені словосполучення.Як ви їх розумієте?
Моя подруга Оксана – золота людина. Вона усім допомагає.Ми з нею часто разом готуємо домашнє завдання. Вона живе за два кроки від мого будинку.З першого погляду вона розпізнає важкі задачі. Коли я одержую високу оцінку, вонана сьомому небі. Важко розповісти про гарну людину двома словами.
6.Використовуючи вислови ні живий ні мертвий, серцеобірвалося, мороз по шкірі пробіг, опишіть ситуацію:
Дівчатка пішли у цирк. Особливо їм сподобались виступигімнастів під куполом цирку і дресировані тигри.
Використовуючи пропоновані вправи, вчителеві необхіднопродумати, у якому класі і який поданий тип вправ можна використати, яку кількістьфразеологізмів на уроці слід розглянути, як співвіднести фразеологічний матеріаліз темою, що вивчається, як забезпечити закріплення фразеологізмів.
2.2 Система вправ і завдань для вивчення фразеологізмів
Свідоме й уміле використання учнями фразеологізмівзалежить від вибору методичних шляхів, що перетворюють усталений вираз в активнийзасіб спілкування, вираження думки. Аналіз методичної та педагогічної літературисвідчить, що проблема формування культури спілкування учнів початкових класів звикористанням фразеологізмів, які репрезентують і вербальну, і невербальну комунікацію,вирішується у процесі використання системи вправ і завдань.
Пропонуємосистему вправ і завдань для вивчення фразеологізмів у початкових класах. Запропонована системакомплексних вправ виконує такі функції [68, 39-40]:
1) комунікативну(підготовка до мовленнєвої діяльності з урахуванням ситуації спілкування);
2) мотиваційну(формування інтересу до засвоєння фразеологізмів тематичної групи “ввічливість”;спонукання до використання їх у мовленні);
3) пізнавальну(засвоєння нових знань з культури вербального і невербального спілкування);
4) актуалізаційну(актуалізація опорних знань, умінь і навичок з культури спілкування);
5) операціональну(тренінги, дидактичні ігри з культури спілкування з використанням фразеологізмівввічливості);
6) формувальну(формуванняумінь використовувати формули мовленнєвого етикету; вживати у мовленні фразеологізми,що характеризують манеру мовленнєвої поведінки, етикет характеру і поведінки);
7) розвивальну(забезпеченнярозвитку якостей ввічливої, вихованої особистості учня, здібностей мовленнєвої особистості);
8) організаційну(включення у різні ситуації спілкування);
9) виховну(виховання особистості, здатної до комунікації);
10) корекційну(сприяння попередженню і усуненню помилок, пов’язаних з незнанням норм мовленнєвогоетикету, вад характеру, що заважають спілкуванню);
11) контрольну(перевірка засвоєння мовленнєвих етикетних норм спілкування, вмінь засобами фразеологіїоцінити ситуацію спілкування, мовця).
1. З якої професії?
Назвіть, з якої професії прийшов у життя поданий фразеологічнийзворот.
Не святі горшки ліплять. Куй залізо поки гаряче. Мірятина свій аршин. Брати в лещата. Створити зелену вулицю. Влучити в ціль. Намилитишию. Підносити на щит. Під одну гребінку. Залишити поле бою. Видавати на-гора. Ненюхати пороху. Грати першу скрипку. На два фронти. Підвищувати тон. Брати на буксир.Вставляти палки в колеса. Пливти за течією. Прясти тонку. На всіх парах. Розмотатиклубок. Кинути якір. Як нитка за голкою. Викинути за борт. Білими нитками шито.
Відповіді: 1) з мови гончарів, 2) крамарів, 3) залізничників,4) перукарів, 5) шахтарів, 6) музикантів, 7) стельмахів, 8) ткачів, 9) кравців,10) ковалів, 11) з військової справи, 12) з мови моряків.
2. Допишіть замість крапок число, яке загубилось.
·          Знаю, як свої… пальців
·          … п'ятниць на тиждень
·          За… земель
·          Сім раз відмір —… раз відріж
·          Один з сошкою, а… з ложкою
·          … без палички
·          На всі… сторони
·          Зігнувся в… погибелі
·          Краще… раз побачити, чим… раз почути
·          Сльози в… ручаї
·          Один розум добре, а… краще
·          Не зв'яже… слів
·          Одна нога тут,… — там
·          Кований на всі… ноги
Відповіді: 1) п'ять, 2) сім, 3) тридев'ять, 4) один,5) семеро, 6) нуль, 7) чотири, 8) три, 9) один — сто, 10) три, 11) два, 12) двох,13) друга, 14) чотири.
3. Фразеологізми в зоопарку.
1) Замість крапок вставте назви тварин.
Злий як… Упертий як… Хитрий як… Полохливий як…Колючий як… Надутий як… Шкідливий як...
Відповіді: тхір, осел, лисиця, заєць, їжак, індик,кіт, ягня, ведмідь, риба, свиня, сорока, вовк, тетеря.
2) Пригадайте ще назви тварин або птахів, які трапляютьсяу фразеологізмах.
Відповіді: працює як віл, ведмежа послуга, крутитьсяяк білка, надувся як сич, крокодилячі сльози, курей восени рахують, курці ніде сісти,як кіт наплакав, живуть як собака з кішкою, треті півні, ходити півнем, ось де собаказаритий, лебедина пісня, гидке каченя, вовк в овечій шкурі, нагадати козі смерть,як корова язиком злизала, підколодна змія, мокра курка, козел відпущення, гора народиламишу, робити з мухи слона, де раки зимують, плюватися як верблюд, повертатися якслон, злий мов собака, далеко куцому до зайця.
4. Фразеологізми-синоніми.
Доберіть до кожного слова схожий за значенням фразеологізмз правої колонки.
Стомитись —очі колоти
Втекти —не чути ні рук, ні ніг
Дорікати —надути губи
Червоніти —робити з мухи слона
Ледарювати —тримати язик за зубами
Викривати —дрижаків упіймати
5. Аукціон.
Ведучий називає фразеологізм, учасники гри пригадуютьсхожі за значенням (синонімічні) фразеологізми. Виграє той, хто назве останній фразеологізм.Відповіді Байдики бити і за холодну воду не братися собак ганяти тинятися з кутка в куток горобцям дулі давати горобців лічити походеньки справляти у стелю плювати лежні справляти Давати прочухана наганяти холоду давати наганяй читати нотацію вправляти мозок давати жару милити чуба знімати стружку брати в шори Замилювати очі напускати туману замазувати очі замовляти зуби обводити навколо пальця дим пускати в очі відводити очі водити за ніс у дурні пошити їздити верхи сісти на голову покласти на лопатки поставити на коліна тримати під п'ятою вірьовки сукати узяти гору Тримати язик за зубами і рота не розкрити ні пари з вуст подавитись язиком як у рот води набрати як занімів як заціпило втрачати дар мови ані мур-мур прикусити язика мовчанку справляти як риба
6. Хто більше?
Потрібно за визначений час пригадати фразеологізми,пов'язані з частинами тіла: рука, нога, ніс, голова, язик, зуб.Відповіді голова зуб рука як сніг на голову зуби замовляти як без рук стрімголов мати зуб (на когось) легка рука втратити голову зуб на зуб не потрапляє майстер на всі руки морочити голову говорить крізь зуби умивати руки голова варить зуб за зуб, око за око взяти себе в руки мудра голова зуби продавати сидіти, склавши руки хапатися за голову скалити зуби руки опустились головою відповідати ні в зуб ногою рука не піднімається на свою голову пропустити крізь зуби рука руку миє гаряча голова покласти зуби на полицю сверблять руки язик ноги ніс язик до Києва доведе устати на ноги втерти носа тримати язик за зубами падати з ніг крутити носом чесати язика устати з лівої ноги задерти носа вигострити язик іти в ногу тримати ніс за вітром розпустити язика плутатись під ногами носа не навернути язик як лопата ніг під собою не чути не показувати носа прикусити язика збитися з ніг сунути свого носа проковтнути язика ноги на плечі водити за носа молоти язиком ноги моєї не буде носом клювати плескати язиком підняти всіх на ноги чути носом висолопити язика взяти ноги на плечі мати доброго носа як корова язиком злизала втратити землю під ногами не бачити далі свого носа
7. Загадки-жарти.
Чи буває душа в п'ятах?
Чи є ноги у книжки?
У якому фразеологізмі згадується таблиця множення?
Що можна ламати без рук і без усякого знаряддя?
Коли беруть ноги на руки?
Чи можна сказати: майстер на обидві руки?
Чи можна вийти сухим з води?
Кому може бути море по коліна?
Чи можна носити воду в решеті?
Хто може зробити з мухи слона?
Коли енциклопедія може бути ходячою?
Відповіді: 1) Буває, особливо коли дуже злякатися.2) Напевно, є, бо говорять, що взяв книгу догори ногами. 3) Зрозуміло, як два надва чотири. 4) Ламати голову. 5) Коли втікають. 6) Можна, бо у людини дві руки.7) Качка і гуска можуть вийти сухими з води. 8) П'яному може бути море по коліна.9) Можна, якщо під нього підставити якусь посудину. 10) Фантазер. 11) Коли голована плечах.
8. Договоріть за нього...
Ведучий називає початок фразеологізму, а учасникигри повинні назвати кінець.
1. Надути… 2. Пекти… 3. Бити… 4. Сидіти… 5.Накивати… 6. Вилетіло… 7. Дерти… 8. Перемивати… 9. Взятись… 10. Точити…11. Намилити… 12. Віддати… 13. Згущувати… 14. Клацати… 15. Сходити… 16.Давати… 17. Набирати… 18. Викликати… 19. Влучити… 20. Виходити… 21. Зав'язати…22. Розмотати… 23. Втратить. 24. Кусати… 25. Скалити… 26. Махнути… 27. Намотати…28. Лягти… 29. Ходити… 30. Заварити...
Відповіді: 1) губи, 2) раків, 3) байдики, 4) на шиї,5) п'ятами, 6) з голови, 7) носа, 8) кісточки, 9) за розум, 10) зуби, 11) шию, 12)кінці, 13) фарби, 14) зубами, 15) зі сцени, 16) бій, 17) висоту, 18) вогонь на себе,19) у ціль, 20) на фінішні пряму, 21) вузол, 22) клубок, 23) голову, 24) губи, 25)зуби, 26) рукою, 27) на вус, 28) трупом, 29) ходором, 30) кашу.
9. Відгадай, що це.
На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують;його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної,несерйозної людини.
Через них пролітають, як через отвір; вони не квіти,а в'януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.
Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, колизазнаються; його можна всунути будь-куди.
Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити,як ніж; схожий він на лопату, особливо у балакучих.
Він коневі не товариш і дружній череді не страшний;скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі;як його боятися, то в ліс краще не ходити.
Ними можна косити і відкривати комусь щось; їм можнане вірити і навіть колоти їх; коли у них дивитися, то можна втрачати себе; колиїх вирячити, то можна щось у когось побачити.
Відповіді: вітер, вуха, ніс, язик, вовк, очі.
10. Лото «фразеологами».
Потрібно виготовити 7 таблиць розміром 6x12 см і розділитиїх олівцем навхрест, а також двадцять вісім карток розміром 3x6 см.У першу чергу За декілька кроків Порядок денний Тримати язик за зубами
У клітинки таблиці вписати пояснення фразеологічнихзворотів, а у картки — відповідні їм фразеологізми. Учасники гри отримують таблиці.Ведучий перетасовує картки. Називає фразеологізми. Учасник, якому названий фразеологізмпідходить, закриває клітинку таблиці. Виграє той, хто першим закриє всі таблиці.
Пояснення для таблиць.
1) Перш за все, раніше від усіх. 2) Питання, які розглядаютьсяна зборах. 3) Час важкої напруженої роботи. 4) Не говорити про щось, мовчати. 5)Турбувати когось. 6) Дуже близько, поруч. 7) Пропонувати що-небудь. 8) Не турбувати.9) Поступово, у певній послідовності. 10) Міцно заснути. 11) З кожним роком. 12)З'являються, коли не чекають. 13) Дуже сильний апетит. 14) Немає сил що-небудь робити.15) Розізлитись. 16) Знати майже про все. 17) Дуже холодно. 18) Схожі між собоюнегативними якостями. 19) Щось дуже захоплююче, привабливе. 20) Той, хто вміє робитивсе своїми руками. 21) Мовчати, не говорити ні про що. 22) Задоволення від перемоги.23) Знати про когось усе. 24) Відставати в чомусь, не встигати. 25) Працювати чирости разом, переборювати всі труднощі. 26) Посваритися, перестати дружити.
Фразеологізми для карток
1). У першу чергу. 2). Порядок денний. 3). Жнива.4). Тримати язик за зубами. 5). Не давати спокою. 6). За декілька кроків. 7). Вноситипропозицію. 8). Залишити у спокої. 9). Крок за кроком. 10). Мертвим сном. 11). Рікза роком. 12). Як сніг на голову. 13). Вовчий апетит. 14). Руки опустились. 15).Вийти з себе. 16). Ходяча енциклопедія. 17). Собачий холод. 18). Одного поля ягоди.19). Очей не відірвеш. 20). Майстер на всі руки. 21). Води в рота набрати. 22).Знай наших. 23). Башти наскрізь. 24). Задніх пасти. 25). Пуд солі з'їсти. 26). Розбитиглек.
11. Що трапилось з головою?
Прочитайте фразеологізми, у яких складовою частиноює слово голова; поясніть, що трапилось з головою.Відповідь
1. Втратити голову
Не лізе в голову втратити здатність думати 2. Голова болить у когось від чогось
3. Голова йде обертом
Голову сушити
Крутити головою Розколюється голова від безлічі турбот
4. Повісити голову
Похнюпити голову засумувати
  5. Хитати головою не вірити
 
6. Зложити голову
7. Покласти голову загинути
  7. Клепок у голові не вистачає Нема в голові не вистачає розуму
  8. Голову ламати розмірковувати
  9. Погладити по голівці пожаліти
 
10. Гризти голову
Морочити голову набридати, надокучати
  11. Вилетіло з голови забути
  12. Ходити на голові бешкетувати
  /> /> /> />
12. Закінчіть речення.
Подані речення потрібно закінчити фразеологізмами.
1). Місто він своє знає як… 2). Нові будинки ростутьяк… 3). Крутиться зранку до вечора як… 4). Схожі ми з сестрою як… 5). Що йомуне кажи, йому все як… 6). Приїзд давніх друзів був як… 7). Дощу цієї весни буломало як… 8). Після хорошої зарядки сон як… 9). Коли ми піднялися на гору, селобуло видно як… 10). Дізнавшись, що починається футбол, Сашка як… 11). Навколобула пітьма хоч… 12). Працювали діти в саду не на… 13). Хлопці все літо жили…14). Річку нашу можна перейти убрід, води в ній… 15). Будинок нашої бабусі знаходитьсявід нас за… 16). Вони в таборі живуть як… 17). Сашкові був потрібний цей велосипедяк… 18). Батько так розтлумачив, що я пам'ятатиму до… 19). Настільки цікаворозповідав дідусь небилиці, що я сприймав їх… 20). Надворі завивала хуртовина,ніхто з хати не хотів і...
Відповіді: свої п'ять пальців, гриби після дощу, мухав окропі, дві краплі води, з гуски вода, сніг на голову, кіт наплакав, рукою зняло,на долоні, вітром здуло, в око стрель, страх, а на совість, душа в пушу; курці поколіна; два кроки; у Бога за пазухою; п'яте колесо до воза; нових віників; за чистумонету; носа показувати.
13. Фразеологізми-антоніми.
Прочитайте фразеологізми-антоніми до поданих виразів.
Легкий на руку — важкий на руку.
Кидає в жар — кидає в холод.
Жити своїм розумом — жити чужим розумом.
Набратися тіла — спасти з тіла.
Розв'язати язика — вкоротити язика.
Вести перед — пасти задніх.
Забувати все на світі — пам'ятати все на світі.
Іти з миром — іти з війною.
З легким серцем — з важким серцем.
Повернутися обличчям — повернутися спиною.
Піднестися духом — впасти у відчай
Набратися сил — вибитися із сил.
Втратити терпець — набратися терпіння.
Звернути увагу — залишити поза увагою.
Ввійти в довіру — вийти з довіри.
Дотримати слова — порушити слово.
Заварити кашу — розхльобувати кашу.
Ставати до ладу — вийти з ладу.
Приходити до пам'яті — втратити свідомість.
Семимильні кроки — черепаша хода.
Як кішка з собакою — душа в душу.
Пальця в рот не клади — мухи не скривдить.
Вийти з себе — опанувати себе.
Скидати маску — надівати маску.
Підносити до неба — топтати в болото.
Рукою подати — за тридев'ять земель.
Хоч голки збирай — хоч око виколи.
Зазнати поразки — отримати перемогу.
14. Хто спостережливіший?
Із записаних слів потрібно скласти якнайбільше фразеологізмів,пов'язаних зі спортом.
Брати, друге, вийти, покласти, перший, передавати,тримати, удар, королева, сідати.
Відповіді: брати старт, брати бар'єр, друге дихання,вийти на фініш, вийти на фінішну пряму, покласти на обидві лопатки, перший раунд,передавати естафету, тримати на дистанції, удар нижче пояса, королева спорту таінші.
15. Запиши парами.
Доберіть фразеологізми, подані в довідці, до названихзначень і запишіть їх парами.
Уникати зустрічі; давати відсіч; мати недобрі наміри;не звертати уваги на якісь зауваження; наживатися на чужому; дбати лише про власніінтереси; із якоїсь неприємності потрапляти в ще гіршу; добре запам'ятати; позбавлятижиття; бігти швидко.
Довідка: зарубати на носі, зводити зі світу, дбатипро свою шкуру, гріти руки, зуби гострити, давати відкоша, десятою вулицею обходити,з вогню та в полум'я, землі під ногами не чути, і вухом не вести.
Відповіді: Уникати зустрічі — десятою вулицею обходити.Давати відсіч — давати відкоша. Мати недобрі наміри — зуби гострити. Не звертатиуваги на якісь зауваження — і вухом не вести. Наживатися на чужому — гріти руки.Дбати лише про власні інтереси — дбати про свою шкуру. Із якихось неприємностейпотрапляти в ще гірші — з вогню та в полум'я. Добре запам'ятати — зарубати на носі.Позбавляти життя — зводити зі світу. Бігти швидко — землі під ногами не чути.
16. Фразеологізми зі словом «грати».
Учитель показує малюнки скрипки, коня, очей, котаі миші, руки, вогню, веселки, струни, носа. Учні пригадують фразеологізми зі словом«грати» до зображеного на малюнку.
Відповіді: грати першу скрипку, грати конем, гратиочима, гратися в кота і мишку, грати на руку, грати з вогнем, вигравати різнимибарвами, грати на болючій струні, не давати собі на носі грати.
17. Диво в решеті.
Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щобзалишились лише ті, які мають значення «багато».
Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки;крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють;давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьомусвіту; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна;на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно;як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; якпіску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним мироммазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.
Відповіді: видимо-невидимо, хоч греблю гати, роботипо шию, кури не клюють, роботи по самі вуха, як цвіту по всьому світу, до сьомогопоту, сила-силенна, хоч лопатою загрібай, і світу не видно, як грибів після дощу,як зірок на небі, як піску морського, дихнути не дати, не дати вгору глянути, яку бездонну бочку, тьма-тьмуща.
18. Ні риба ні м'ясо.
Скласти речення про людину невизначеного характеру,використовуючи подані фразеологічні звороти.
Ні рак ні риба; ні пес ні баран; ні пава ні ґава;ні два ні півтора; ні те ні се; ні богові свічка ні чортові кочерга; ні швець ніжнець ні в дуду грець; ні грач ні помагач.
29. Однакові слова.
У запропонованих фразеологізмах є однакові слова,але вони замінені крапками. Згадайте їх і вставте у звороти.
Комар… не підточить, не сунь… не в свою справу,клювати..., чути..., говорити під....
Ведмідь… наступив, не відтягнути за..., чути навласні..., аж за… лящить, і за… не свербить.
Серед… дня, шито… нитками, чорним по… написано,прощатися з… світом, казка про… бичка.
Товкти… в ступі,… камінь точить, вийти сухим з...,багато… спли-ло, як… в рот набрав.
Не… спуску, не… волю рукам, ні… ні взяти,…волю сльозам, задній хід...
Викликати… на себе, пройти через… і воду, чужимируками… загрібати, між двох..., вдень з… не знайти.
Крізь землю… не провалився, каші… з'їв,… нелопнув зі сміху, і горя...,… чого не буває.
Як… об стіну, як… при дорозі, наче чорт сім кіп…змолотив, за царя..., сипати словами, як...
Воду… носити, перейти крізь сито й..., диво в...,дурних в… ловили, як… дірявий.
Сторч головою..., догори ногами...,… як на крилах,як муха на мед..., аж піна з рота...
Відповіді: ніс, вухо, білий, вода, давати, вогонь,мало, горох, решето, летіти.
20. Фразеологізми з повторюваним-словами.
Запишіть 15-20 фразеологізмів з повторюваними словами.
Око; рука; душа; п'ядь; плече; нога; камінь; зуб;кінець; кров; смерть; кість; рік; клин; копійка; слово, вухо.
Відповіді: Око за око, душа в душу, рука об руку,п'ядь за п'яддю, плече в плече, нога в ногу, з ноги на ногу, з рук в руки, каменяна камені, зуб на зуб, кінець кінцем, з дня на день, кров за кров, смерть за смерть,кість від кості, із року в рік, клин клином, копійка до копійки, слово по слову,від вуха до вуха.
21. Скажіть точніше.
Доберіть по три фразеологічні звороти, що відповідаютьзмісту.
Про того, хто хвалить, надмірно підносить когось.
Про того, хто несамостійний, залежить від когось чичогось.
Про того, хто приховує правду, обдурює.
Про того, хто ледарює, нічого не робить.
Про того, хто голодний, хоче їсти.
Відповіді: 1. Співати дифірамби. Підносити до небес.Носитися як з писаною торбою. 2. Танцює під чужу дудку. Співає з чужого голосу.Дивиться його очима. 3. Замилює очі. Водить за ніс. Обводить навколо пальця. 4.Байдики бити. Ні за холодну воду. Горобцям дулі давати. 5. Живіт присох до спини.Затягти поясок. Вола б з'їв.
22. Приказки „жартують”.
Голод — не щітка. Боягуз своєї ліні боїться. Жди угоря погоди. Товкти в ступі соду. Найшла коза на камінь. Не знаючи броду, не лізьу моду. Час — не тінь, не підженеш. Бачить кіт рало та сили мало. За праве тілостій сміло. Тиха хода греблю рве. Земля родить під носами. За наше сито та нас ібито. Від добра бобра не шукають. У здоровому тілі здоровий пух. Крутиться як булкав колесі. Яйця куницю не учать. Не роби з муки слона. Правда очі поле. Купити китав мішку. Друзі пізнаються в міді. Молоко на дубах не обсохло. Камінь на перці лежить.Нора народила мишу.
23. Підстав ім'я.
З довідки підбери ім'я, яке пропущене у прислів’їчи приказці.
З нашої… ні серця, ні ласки.
Сиди..., бо ще рано.
Не ласуй… на дурницю.
По… й свита.
Заплач,..., дам копійку.
Вискочив як… з конопель.
Од… та й ніколи.
На… о цій порі, як рак свисне на горі.
За царя..., як земля була тонка.
За царя..., як людей було трохи.
Ні сюди..., ні туди....
Товчеться, як… в пеклі.
Не вмер..., так болячка задавила.
Казала..., як удасться.
У всякої… свої одговори.
Який..., така й слава.
Парочка… та....
Ти йому про..., а він тобі про....
Сиди..., ще не смеркло.
Ой не ходи… та й на вечорниці.
Про… кури та… яйця.
Мудрий як
Хапай..., поки тепле. Говорив… рябої кобили сон.Мели..., доки вітру стане.
Відповіді: Параска, Тетяна, Гриць, Савка, Матвійко,Пилип, Микола, Юрій, Панько, Горох, Микита, Марко, Данило, Настя, Федора, Сава,Мартин та Одарочка, Хома, Ярема, Векла, Гриць, хима і Мотря, Хома, Соломон, Петро, Мирон, Іван.
23. Запам'ятайте ще й такі фразеологізми з іменами.
Язиката Хвеська, Кисла Оришка, лепетливий Савочка,Іван пізній, пекельний Марко, Олена довгопелена, лис Микита, по Марусин поясок,з Антонову сльозу, піймати Никона, починати від Адама;Не для Гриця паляниця, Не буде Галя — буде другая; бити, як Сидорову козу; Прилип,як до Ганни Пилип; Маріє, звідки вітер віє; І ти Грицю, пан; бісів Юхим — і з водивийде сухим; Дмитер хитер; без Гриця й вода не освятиться; не всякому по Якову; Охрімовасвита; у мене Хома й добра нема; Леська та Хвеська хоч якого дзвона перегудуть;ростом з Івана, а розумом з болвана; Івана Івановича з себе корчить; пан з паном,а Іван з Іваном.
24. Казкові фразеологізми.
1). Закінчити фразеологічні звороти, узяті з казок.
По бороді текло, а....
Ні в казці сказати, ні....
Не думати, не гадати....
Скоро казка мовиться, та....
Піди туди, не знаю куди,....
У тридев'ятім царстві,....
Баба Яга —....
По щучому велінню,...
Наказали сім мішків гречаної вовни,...
Що написано пером,...
Відповіді:… в рот не попало;… ні пером описати;…ні в казці сказати;… не скоро діло робиться;… принеси те, не знаю що;… в тридев'ятімгосударстві;… костяна нога;… по моєму хотінню;… та усі неповні,… того невитягнеш і волом.
2). Пригадайте, які ще вирази з казок увійшли у життяі стали фразеологізмами.
Відповіді: казка про білого бичка, тисяча і одна ніч;сезам, відчинись; молочніріки, кисельні береги; жива вода, мертва вода; лисичка-сестричка; вовчик-братик;зайчик-побігайчик; був собі дід та баба; ловись, рибко, мала й велика; мерзни, мерзни,вовчий хвіст; баба Яга; Кощій Безсмертний; по бороді текло, а в роті не бувало;цілюща вода; тримати за хвіст жар-птицю та інші.
25. „Хочу каші”.
Складіть речення з поданими фразеологізмами.
Березова каша — різка з берези, якою карають.
Каша в голові — безладдя думок.
Заварити кашу — почати неприємну справу.
Каші просить — діряве взуття.
Каші не звариш — не домовишся.
Мало каші з'їв — не доріс.
Кашу маслом не зіпсуєш — хорошим не нашкодиш.
26. Що? Де? Куди?
Дайте відповідь на запитання фразеологізмами.
1). Куди піти? 2). Де поставити? 3). Що будеш мати?
Відповідь: 1). Піти в непам'ять, піти в хід, пітиз молотка, піти на бокову, піти навмання, піти на дно, піти на компроміс, піти напоклін, піти на спочинок, піти по вітру.
2). Поставити на карту, поставити на коліна, поставитина міцний грунт, поставити на ноги, поставити на рейки, поставити на службу, поставитина широку ногу, поставити перед фактом, поставити під удар, поставити себе на місце.
3). Мати вплив, мати гнів, мати в полі зору, матиголову на плечах, мати добре ім'я, мати звичку, мати міцний грунт під ногами, матина очах полуду, мати успіх.)
27. Відгадай прислів'я за двома словами.
Посієш — пожнеш. Срібло — золото. Більше — менше.Відповіді: посієш вітер — пожнеш бурю; слово — срібло, мовчання золото; більше діла— менше слів.
28. Хто більше назве фразеологізмів, у які вліз рак?
Відповіді: почервоніти як рак; пекти раків; показати,де раки зимують; доки рак свисне; лізти раком; знати, де раки зимують; ловити раків;повзе як рак; жвавий як рак на греблі; назад тільки раки лазять; пішов як рак поводу; бодай рак урачив; сісти як рак на мілині; ще і рак не свистав; як рак варений;як рак у торбі; годувати раків.
29. Магія сімки (конкурс).
Сімка заслуговує особливої розмови. Багато пов'язаноз нею приказок і прислів'їв, казок і легенд. У стародавньому світі число сім вважалосямістичним, а інколи й священний. Здавна людям було відомо сім небесних тіл, якімали вплив на долю людини. Місяць мав двадцять вісім днів, ділився на чотири фазипо сім днів кожна. Останній — сьомий — день був святом. У давні часи висловів зчислом сім, мабуть, було більше, вони загубилися у віках. Давайте пригадаємо ті,що залишилися.
Сім раз відмір, а один раз відріж. Семеро одного неждуть. Один з сошкою, а семеро з ложкою. Краще один раз побачити, ніж сім раз почути.Сім день заходу, а один день празнику. У кого дочок сім, то щастя всім. Семеро дорота, один до роботи. Чорний як сім галок. Мов сім баб пошептало… За сім земель.Сьома вода на киселі. Сім мішків гречаної вовни. За сімома печатками. Сім чудессвіту. Сім п'ятниць на тиждень. Бути на сьомому небі. Де сім господинь, там хатане метена. У семи няньок дитя без носа. Сім літ мак не родив та голоду не робив.До сьомих віників пам'ятати. Один на возі, а сім на стозі і кричать: «Не зівай!»Сім потів зійшло. Двоє жнуть, семеро гуляють. Семеро соломинку підіймали, та ледвене надірвались. Під сімома вітрами. Сім верст до небес — і все пішки. Не хвалисьв сім день, а в сім літ. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила. За сімверст киселю їсти. Прийде сім баб та скаже сім рад. У нього на виду чорт сім кіпгороху змолотив. Сім синів годую, всім і щастя готую. Сім дочок — свій таночок.Де одинець — хазяйству кінець, а де сім — то щастя всім. Сватає сім, а дівка будене всім.
30. «Ні пуху ні пера!»
Живіть для людського добра!
Від серця щирого бажаю
Я вам ні пуху ні пера. (Максим Рильський).
Чи знаєте ви, що ні пуху, ні пера — так говорили спочаткумисливцям, бажаючи успіху й удачі на полюванні. «Перо» — означало вполювати птицю,а «пух» — звіра. Заперечення «ні» вживалося для того, щоб не наврочити, не накликатибіди. Зараз це побажання стало поширеним, особливо серед школярів:
Ні пуху ні пера, ні двійки ні кола,
Ні трійки ні четвірки — лише одні п'ятірки! (ОлесьДонченко)
Рано-вранці мама-квочка
У клас відправила синочка.
Говорила: — Ти учись,
Не ледарюй, не кокошись,
Поспішай, уже пора.
Ну, ні пуху ні пера!
Незабаром ледь живий
Повертається кривий.
Шкутильга на дві ноги
Із шкільного він двора,
А на ньому вже нема
Ані пуху, ні пера. (за В. Воліною)
Зверніть увагу на той випадок, коли фразеологізм вживаєтьсяв буквальному значенні.
31. Одним словом.
Передайте одним словом значення поданих фразеологізмів.
Кури не клюють. Ведмідь на вухо наступив.
Запахло смаленим. Вітер у голові.
Сім п'ятниць на тиждень. Гайку прикрутити.
Геркулесові стовпи. Допекти до живого.
До розуму доводити. З відкритим серцем.
Злість бере. Знайти спільну мову.
З одного маху. Мов заціпило.
На сміх брати. На всю губу.
Наче муха в окропі. Повним ходом.
Слізьми вмиватися. Ставати на ноги.
Ставити на карту. Топтати в болото.
Узяти утямки. Як гриби після дощу.
Хоч око вийми. У літах.
Шкірити зуби. Хоч викрути.
Як в'юн в'ється. Скорчитися в три погибелі.
Відповіді.
Ліва колонка: багато, небезпечний, непостійний, межа,виростити, обурення, миттю, кепкувати, метатись, плакати, ризикувати, зрозуміти,сміятися, верткий.
Права колонка: глухий, легковажний, приструнчити,схвилювати, відверто, зрозуміти, замовкнути, багатий, успішно, зміцнюватися, принижувати,рясно, немолодий, мокрий, згорбитися.
32. Фразеологізми змагаються.
Утворюються дві команди. Вивішуються три плакати.У плакаті «Влучити в ціль» відмічаються позитивні результати, другий плакат «Ударнижче пояса» фіксує попередження. Плакат «Штрафний майданчик» — негативні результати.
Запитання для команд.
1). Назвіть фразеологізми, що характеризують:
• хокейну команду;
• легку атлетику;
• виступ штангістів;
• виступ п'ятиборців.
2). Про кого говорять:
• майстер шкіряного м'яча;
• майстер шкіряної рукавички;
• майстер ракетки;
• майстри голубих доріжок?
3). Пригадайте, які фразеологічні звороти прийшлиз мови боксерів, бігунів, велосипедистів, борців, спортсменів-гравців.
4). Складіть речення із фразеологізмом «фінішна пряма»(«вийти на фінішну пряму»), у яких йшлося б про бігунів, лижників, ковзанярів.
5). Що означають англійські вислови тайм-аут і хеттрік?
6). Яка команда запише більше виразів з мови шахістів.
Відповіді: 1). Льодова дружина, королева спорту, залізнагра, рицарі п'яти якостей. 2). Футболістів, боксерів, тенісистів, плавців. 3). Триматина дистанції, удар нижче пояса, заборонений удар, друге дихання; сідати на колесо,покласти на обидві лопатки; суха нічия, один нуль на мою користь, гра в одні ворота.5). Тайм-аут — поза часом, тобто вилучене з основного часу або перерва в спортивнійгрі на вимогу команди; хеттрік — потрійний успіх. 6). Вічний шах, подвійний шах,у шаховому порядку, завдати мату, шах і мат, хід конем, потрапити в цейтнот, вийтиз цейтноту.
33. Що означають фразеологізми з заголовків дитячихгазет.
Ломитися у відчинені двері. Розставити всі крапкинад «і». Півцарства за коня. Вигадувати велосипед. Золоті руки. Не ловити гав. Біліплями. Від душі.
Відповіді: Доводити те, чого ніхто не заперечує; довестивсе до кінця; багато віддати за необхідне; вигадувати те, що всім давно відомо;руки, які вміють все робити; бути уважним; щось невивчене; щиро.
Виконанняфразеологічних вправ спонукає учнів усвідомлювати лексичне значення фразеологізмів,правильно добирати стійкі сполучення слів і вживати їх у мовленні залежно від метивисловлювання, адресанта й адресата, умов спілкування. Для того, щоб відбулося спілкуванняна уроці, необхідно створити певні умови за допомогою: 1) прочитаного тексту; 2)ілюстративного матеріалу; 3) проблемних і тестових завдань; 4) інсценованої абозмодельованої ситуації, яка здатна спонукати учня до вербального спілкування; 5)ситуативних вправ.
Запропонованасистема вправ має перевагу над звичайними навчальними вправами: 1) ситуація мовленнєвогоспілкування сприяє усвідомленню основних граматичних понять, а вирішення граматичногозавдання стимулює мовленнєву творчість; 2) такий тип вправ не вимагає використаннядодаткового часу для реалізації комунікативно-мовленнєвих завдань; 3) подібні вправиможна використовувати на всіх уроках незалежно від теми та етапу вивчення матеріалу.
Щоб засвоєння фразеологізмів не обмежувалось лише ознайомленням з їхзначенням, необхідна систематична мовленнєва діяльність, спрямована на використанняцих висловів на рівні словосполучення, речення, тексту. Використовуючи пропонованівправи, вчителеві необхідно продумати, у якому класі і який поданий тип вправ можнавикористати, яку кількість фразеологізмів на уроці слід розглянути, як співвіднестифразеологічний матеріал із темою, що вивчається, як забезпечити закріплення фразеологізмів.
2.4 Організація, зміст і перевірка ефективності експериментальногодослідження
Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі у Капустинській ЗОШІ-ІІ ступенів Чортківського району Тернопільської області. У педагогічномуексперименті взяло участь 48 учнів 4-х класів. Експериментальний й контрольнийкласи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів.
Дослідження проводилося поетапно.
На першому етапі (І семестр 2007-2008 рр.)вивчався стан проблеми збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами, різнимиза структурою та тематикою, в педагогічній теорії та практиці; здійснювався аналізлінгвістичної літератури з обраної теми, визначалися вихідні позиції дослідження,об’єкт, предмет, гіпотеза, основнінапрями і завдання; було окреслено питання, що потребують подальшого розв’язання.
На другому етапі (ІІ семестр 2008-2009 рр.)визначено потенціал фразеологічного матеріалу щодо формування культури спілкуваннямолодших школярів; вивчався стан роботи в школі над збагаченням мовлення учнів фразеологізмами,за допомогою анкетування вчителів і тестування учнів; визначилися завдання для дослідногонавчання; створювалася програма з культури спілкування на фразеологічній основі;розроблялася система фразеологічних вправ і завдань з урахуванням фразеологічногомінімуму для учнів 4-х класів і набутих у ході виконання вправ умінь. Було проведеноконстатувальний зріз, аналіз його результатів, здійснено пошук можливостей проведенняфразеологічної роботи.
На третьому етапі (2008-2009 рр.) проводиласядослідно-експериментальна робота відповідно до розробленої програми і методики дослідження.Формувальний експеримент передбачав проведення уроків у контрольному класі за традиційноюметодикою, за експериментальною – в експериментальному класі,зрізових робіт в контрольному і експериментальному класах, відвідування уроків,перевірку творчих робіт. Було завершено експериментальне навчання та перевірку ефективностізапропонованої системи роботи з фразеологізмами; вносилися корективи до змісту окремихвправ і завдань; проведено кількісно-якісний аналіз здобутих результатів формувальногоексперименту, визначено ефективність функціонального підходу до роботи з фразеологізмамив 4-х класах.
Для одержання вихіднихданих, що характеризують рівень володіння учнями фразеологічним багатством мови,здатність поповнювати мовлення новими стійкими словосполученнями, у експериментальнійшколі було проведено констатуючий зріз, яким охоплено 48 учнів 4-х класів. Аналізрезультатів виконання завдань констатуючого зрізу засвідчив, що учні не мають достатньогоуявлення про відомості з фразеології та практичне значення стійких словосполученьв усному мовленні. Результати завдань констатуючого зрізу показали, що фразеологізмиє рідко вживаними у мовленні учнів початкових класів. У практиці роботи їм не приділяєтьсяналежна увага на уроках: 69% опитуваних учнів не змогли з'ясувати значення більшостівиразів, виписаних з підручників української літератури і читання.
Констатувальнийзріз показав, що фразеологічні знання інтегровані в більшість навчальних предметів,передбачених базовим навчальним планом початкової освіти, тому вивчення фразеологізміву сучасній початковій школі має внутрішньопредметний та міжпредметний характер.Аналіз методичної літератури з цього питання, програм і шкільних підручників з українськоїмови, читання свідчить про доцільність і можливість організації роботи з фразеологічнимматеріалом з метою формування навичок культури спілкування молодших школярів.
З’ясувалосьтакож, що питання фразеології майже не закладено у навчальні програми з українськоїмови, тому фразеологічна робота на уроках має локальний, несистемний характер. Переваганадається етикетним формам вітання, прощання, побажання. Робота з фразеологізмами,що репрезентують невербальні засоби спілкування (міміка, жест, інтонація, поза),зі стійкими сполученнями слів, що характеризують етикет поведінки та етикет характеруі дозволяють використовувати відповідну лексику для висловлювання найпростіших оціннихсуджень щодо вчинків літературних героїв, ровесників, а також обґрунтовувати своїсудження, дотримуватися правил мовленнєвого етикету, культури спілкування, майжевідсутня.
У тойже час автори підручників з української мови (А.М.Білецька, Л.О.Варзацька, М.С.Вашуленко,О.І.Мельничайко, Л.В.Скуратівський) у вправах підручників використовують матеріал,який не містить фразеологізмів тематичної групи “ввічливість”, але він допомагаєучням засвоїти основи правил ґречної поведінки. Тексти таких вправ можна використовуватидля роботи над фразеологізмами, щоб не перенавантажувати учнів під час уроку додатковоюінформацією.
Анкетуваннявчителів початкових класів показало, що 83% опитаних вважає роботу з фразеологізмамикорисною, але проводить її нерегулярно (100%), приділяє недостатньо уваги збагаченнюмовлення учнів початкових класів фразеологізмами тому, що бракує методичного забезпечення(80%) і часу, передбаченого програмою (12%). Результати анкетування свідчать, щовчителі початкових класів мало уваги приділяють семантичному аспекту навчання українськоїмови (91%).
Аналізконстатувального зрізу дав змогу зробити висновок про недостатній рівень володінняучнями фразеологізмами, що характеризують як вербальні, так і невербальні засобиспілкування, що не сприяє формуванню навичок культури мовленнєвої поведінки школярів.Молодші школярі не одержують належних знань про функціональну роль фразеологізміву мовленні, що обмежує їхній активний словниковий запас.
Експериментальнідані підтверджують, що в методиці навчання української мови мало уваги приділяєтьсяфразеологічним вправам, що не сприяє належному засвоєнню стійких сполучень слівна початковому етапі навчання. Констатувальний зріз допоміг з’ясувати можливостій труднощі, що виникають перед учнями при виконанні завдань комунікативного спрямуванняз використанням фразеологізмів, дозволили розробити зміст і послідовність ознайомленняз фразеологізмами як засобом формування культури спілкування.
Обмеженість у вжиткуукраїнських фразеологізмів учні пояснюють по-різному: а) не вживаю, бо не розумію(41%); б) ніколи не чув таких виразів (17%); в) тому, що незручно (5%); г) їх невживають батьки, вчителі (10%); д) ці вирази застарілі (9%); е) їх можна замінитиіншими (3%); ж) вони мені не подобаються (12%); з) їх не вживають у нашій місцевості(7%).
Отже, поставлені удослідженні завдання вирішувались у процесі поглибленого вивчення практики роботиз фразеології на уроках української мови в початковій школі. Результати анкетуваннявчителів, аналіз відвіданих уроків та досвіду викладання української мови й читанняв початковій школі дають підстави стверджувати, що робота над збагаченням мовленняучнів українською фразеологією в школі носить фрагментарний характер, відсутністьсистеми негативно позначається на рівні мовленнєвих умінь учнів.
Експериментмав на меті перевірити ефективність пропонованої методики роботи і системи завданьнад збагаченням мовлення учнів початкових класів, а саме: доступність дібраних дляучнів фразеологічних одиниць, форми і методи занять з фразеології, систему фразеологічнихзавдань і вправ. У зв'язку з цим ставилося завдання розробити систему занять з фразеології,перевірити її ефективність.
Основнимикритеріями відбору фразеологізмів української мови для учнів 4-х класів були такі:відповідність змісту фразеології потребам спілкування; доступність змісту фразеологізмівдля учнів; наявність стійких словосполучень у творах, рекомендованих для читання.
При відборіфразеологізмів ураховувалася необхідність як кількісного, так і якісного збільшеннясловникового запасу учнів, оскільки кількісне полягає в його поступовому поповненніновими фразеологізмами (рівень поповнення), а якісне удосконалення передбачає, по-перше,уточнення фразеологічного значення і сфери вжитку відомих стійких словосполучень,по-друге, заміну нелітературних фразеологічних зворотів літературними (рівень удосконалення)і, по-третє, ознайомлення з невідомими фразеологічними значеннями уже відомих багатозначнихфразеологізмів (рівень поповнення).
Формуваннюнеобхідних мовленнєвих умінь у процесі вивчення мови сприяв науково обґрунтованийвідбір принципів, методів і прийомів навчання, який визначався навчально-виховнимизавданнями, специфікою роботи, можливостями учнів. Зауважимо, що в основу пропонованоїсистеми вправ і завдань поруч із традиційними покладені відносно нові методичніпринципи: народність, природовідповідність, історизм.
При визначеннісистеми роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією враховувалисяздобутки сучасної методики виділення мовного, комунікативного та культурологічногокомпонентів у навчанні фразеології на заняттях з української мови, нові вимоги дозмісту й організації уроку, нетрадиційні методи й засоби навчання.
Суть системироботи з фразеології в школі, на нашу думку, повинна становити:
·   зміст і обсяг фразеологічногоматеріалу відповідно до конкретних розділів і тем шкільного курсу мови;
·   методи навчання фразеології;
·   види і форми фразеологічнихзавдань та вправ.
До найважливішихелементів системи збагачення мовлення учнів українською фразеологією віднесено такі:мотивація навчальної діяльності, обсяг і характер фразеологічного словника-мінімуму,стимулювання навчальної діяльності з боку вчителя, розвиток самостійної мовленнєвоїпрактики учнів, методи, прийоми і засоби роботи над збагаченням мовлення учнів,загальнодидактичні та специфічні принципи.
Реалізаціяпропонованої системи передбачала розв’язання завдань:
1.  Формування в учнів чіткого уявлення про українську фразеологію.
2.  Виховання уваги й інтересу до незнайомих і малознайомих фразеологізмів.
3.  Засвоєння прийомів розкриття смислового й етнокультурознавчого значенняфразеологічних одиниць.
4.  Визначення фразеологічного мінімуму для учнів, а також оптимальноїкількості фразеологічних одиниць для засвоєння.
5.  Раціональна організація навчально-пізнавальної діяльності учнів у роботіз фразеології.
6.  Формування умінь і навичок доречного використання фразеологізмів увласному мовленні.
Системароботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією розроблялася з орієнтацієюна свідоме і творче використання стійких словосполучень, яке має сприяти правильномурозумінню значення фразеологічних одиниць, їх ролі в усному і писемному мовленні,чіткому усвідомленню семантичних і структурних особливостей стійких словосполучень.Завдання і вправи з фразеології передбачали органічний зв’язок із вивченням лексики,морфології, синтаксису, що сприяло виробленню навичок правильного відбору фразеологізмівзалежно від мети і характеру висловлювання.
У ходідослідного навчання було враховано, що у процесі вивчення фразеології українськоїмови основна увага повинна зосередитися на тому, щоб навчити учнів відрізняти фразеологічніодиниці від вільних словосполучень, домогтися усвідомлення їх значення й стилістичноїролі і планомірно збагачувати фразеологічний запас учнів, одночасно виробляючи навичкиним користуватися.
Визначенотаку систему тренувальних вправ для засвоєння фразеологічних знань та виробленнянавичок використання фразеологізмів у мовленні: 1) відшукування фразеологізмів унаведених реченнях чи текстах і пояснення їх значень; 2) добір до фразеологічниходиниць синонімічних слів чи фразеологізмів або включення фразеологізмів у синонімічніряди слів; 3) групування фразеологізмів за синонімічними рядами; 4) введення в реченняфразеологічних одиниць, подібних за змістом; 5) добір фразеологізмів з тим самимстрижневим словом; 6) аналіз семантики фразеологізмів й усвідомлення того, що фразеологізмидослівно не перекладаються, а добираються ідентичні за змістом і стилістичним забарвленнямвідповідники; 7) добір фразеологічних одиниць, зокрема прислів'їв та приказок, затематичною ознакою.
Розробленав дослідженні методична система охоплює весь період початкового навчання і має таківзаємопов’язані етапи: 1) початковий – осягнення учнями елементарних фразеологічнихпонять, перевірка навичок і вмінь читати і пояснювати фразеологічні одиниці, відшукуватиїх у тексті, з’ясовувати за текстом джерела походження, етикетну ситуацію їх використання;2) основний – оволодіння вміннями і навичками роботи з фразеологізмами на всіх урокахз опорою на фразеологічні словнички; перевірка ефективності пропонованої системироботи, уточнення деяких методичних прийомів навчання, а також ефективності окремихвидів вправ; 3) завершальний – організація самостійного виконання учнями творчихробіт з використанням фразеологізмів; обробка одержаних даних.
Згідноіз завданням експерименту визначено перелік умінь, якими повинні оволодіти учні:знаходити в тексті і доречно використовувати фразеологічні одиниці; пояснювати значенняфразеологізмів; визначати синтаксичну роль стійких словосполучень; вміло користуватисяфразеологізмами; критично оцінювати вживання фразеологізмів у власному і чужомумовленні; з’ясовувати зміст українських фразеологізмів.
Результатипорівняльного аналізу впливу роботи з фразеологізмами в контрольному і експериментальномукласах подано в таблиці.
Таблиця
Порівняльнідані засвоєння фразеологічних понять учнями контрольного та експериментального класів(%)№ п/п УМІННЯ ЕК (%) КК (%) 1 знаходити в тексті і доречно використовувати фразеологічні одиниці 87 74 2 пояснювати значення фразеологізмів 86 71 3 визначати синтаксичну роль стійких словосполучень 83 72 4 вміло користуватися фразеологізмами у мовленні 76 65 5 критично оцінювати вживання фразеологізмів у власному і чужому мовленні 81 70 6 з’ясовувати зміст українських фразеологізмів 79 67
Для перевіркиефективності пропонованої системи роботи над збагаченням мовлення учнів українськогофразеологією застосовувався метод контрольних робіт. Регулярно проводилися різнівиди перевірки знань: усне опитування, виконання завдань з алгоритмами, самостійніроботи. Це дозволило визначити рівень сформованості в учнів умінь і навичок з фразеології,перевірити ефективність методики збагачення мовлення учнів українською фразеологією,проаналізувати вживання у мовленні учнів фразеологізмів, зіставити результати роботив експериментальному класі.
Зрізовіроботи посідали важливе місце в системі контролю за експериментальним навчанням.Зіставлення одержаних результатів у контрольних і експериментальних класах засвідчилозначне підвищення якості знань і умінь учнів з фразеології в експериментальномукласі (кількість учнів, роботи яких виконано на високому рівні, становили 26%, середньому– 59%, низькому – 15%; а у контрольному класі — відповідно 18%, 54% і 28%) – див.діаграму.
Сформованістьфразеологічних умінь в експериментальному та контрольному класах
Діаграма
/>
Аналіззрізових робіт показав, що в переважної більшості учнів експериментального класусформовані уміння вживати фразеологізми в усному та писемному мовленні, складатиз ними речення, писати твори за фразеологізмом, виправляти недоречно вжиті фразеологізми.
Дослідженняпідтверджує, що робота з фразеологізмами як засіб формування культури спілкуваннямолодших школярів значною мірою залежить від застосування комплексу творчих фразеологічнихзавдань. Розроблена типологія комплексних фразеологічних вправ складає основу дидактичноїмети експериментального навчання, результатом якого є стійкий інтерес учнів до вдосконаленнякультури спілкування, фразеологічного багатства української мови.

ВИСНОВКИ
Фразеологія– сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ науки про мову, що вивчаєстійкі словосполучення-фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження.Стійке сполучення двох і більше слів, яке в процесі мовлення відтворюється як готовасловесна формула і являє собою семантичну цілість, називається фразеологічною одиницею(фразеологізмом). У мові фразеологізми функціонують нарівні з окремими словами істановлять частину її лексики.
Знання фразеологічних скарбів української мови, розуміння їх, правильневживання є безсумнівним показником емоційного мовлення. Фразеологізми несуть нетільки предметну, а й естетичну інформацію. Тому необхідно виробляти навички вмілоговживання фразеологізмів у повсякденній мовній практиці. Робота з фразеологізмами дозволяєрозширити фразеологічний запас учнів, довести важливість правил ґречної поведінкилюдей у суспільстві, ознайомити з нормами етикету в спілкуванні, з особливостямиукраїнського національного етикету, сприяє реалізації комунікативної та діяльнісноїзмістових ліній навчання української мови.
Проблема використання фразеологізмів вирішується упроцесі використання системи вправ. Запропонована система комплексних вправ виконуєтакі функції: комунікативну (підготовка до мовленнєвої діяльності з урахуваннямситуації спілкування); мотиваційну (формування інтересу до засвоєння фразеологізмів;спонукання до використання їх у мовленні; пізнавальну (засвоєння нових знань з культуриспілкування); актуалізаційну (актуалізація опорних знань і умінь з культури спілкування);операціональну (дидактичні ігри з використанням фразеологізмів); формувальну (формуванняумінь вживати у мовленні фразеологізми); розвивальну (забезпечення розвитку здібностеймовленнєвої особистості); організаційну (включення у різні ситуації спілкування);виховну (виховання особистості, здатної до комунікації); корекційну (сприяння попередженнюі усуненню помилок); контрольну (перевірка засвоєння вмінь засобами фразеологіїоцінити ситуацію спілкування).
Під час добору фразеологізмів для засвоєння молодшимишколярами доцільно керуватися такими критеріями: доступність фразеологізмів длядітей; значення фразеологізмів в етичному вихованні та для розвитку світогляду;вживання фразеологізмів у різних життєвих ситуаціях; врахування сфери їх уживання;відповідність фонетичних, лексичних, синтаксичних особливостей фразеологізмів граматичномуматеріалу, який вивчається у початковій школі. Щоб засвоєння фразеологізмів не обмежувалосьлише ознайомленням з їх значенням, необхідна систематична мовленнєва діяльність,спрямована на використання цих висловів на рівні словосполучення, речення, тексту.
Результативністьроботи з фразеологізмами залежить від раціонального використання активних форм організаціїнавчальної діяльності учнів (індивідуальна, парна, групова), ефективних методівнавчання мови за способом взаємодії вчителя і учнів (слово вчителя, бесіда, спостереженнянад мовою, робота з довідковою літературою, вправи), прийомів роботи з фразеологічнимматеріалом з урахуванням дій, обов’язкових для формування мовленнєвих здібностей(прослуховування, читання, вимова, запам’ятовування, читання, написання фразеологізмів;співвідношення стійкого словосполучення з реальністю; відшукування в мові відповіднихфразеологізмів для використання їх в усному і писемному мовленні).
Фразеологічнівправи, які спрямовані на усвідомлення основних правил культури спілкування, активізуютьі збагачують фразеологічний запас учнів, виховують у них увагу до стійкого сполученняслів, його значення, розвивають мислення, формують мовленнєві вміння й навички,сприяють розвиткові логічного і художнього мислення молодших школярів. Зміст вправмає виховний характер і залежить від специфіки виучуваних правил з культури спілкування.Засвоєння фразеологічних понять учнями початкових класів відбувається в основномупід час виконання вправ розпізнавального (аналітичного) характеру, розрахованихна спостереження за вживанням і значенням окремих фразеологізмів у готових реченняхі текстах; перетворювальних (трансформаційних) вправ, пов’язаних з переробкою фразеологічногоматеріалу; конструктивних (творчих) вправ.
Ефективністьі доцільність методики фразеологічної роботи підтверджується результатами формувальногоексперименту, які свідчать про те, що учні експериментального класу, порівняно зучнями контрольного, за відведений програмою час оволоділи більшим обсягом знаньпро фразеологізми – формули вербальної комунікації, оцінки невербального спілкування,опанували уміння вживати фразеологізми у власному мовленні. Отже, експериментальненавчання фразеології за розробленою методикою, як показали його результати, забезпечилосистемне і свідоме формування необхідних знань, умінь і навичок з фразеології.
Системароботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією ураховує лінгвістичніта психологометодичні засади, на які спираються принципи, форми і методи навчанняфразеології української мови. Як засвідчив експеримент, використання вправ на опрацюванняфразеологізмів на заняттях з української мови сприяє забезпеченню усного і писемногомовлення учнів, відповідає їхнім віковим і розумовим здібностям.
Проведенедослідження не претендує на всебічний розгляд проблеми формування культури спілкуваннямолодших школярів засобами фразеології. До подальших напрямів дослідження проблемивважаємо за доцільне віднести дослідження методичної готовності вчителів початковихкласів до активного використання фразеологізмів у мовленнєвому розвитку молодшихшколярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.        Авскентеєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. – Харків, 1983.– 264 с.
2.        Алефіренко М.Ф. Лігвокреативні процеси формування фразеологічної семантики// Мовознавство. – 1988. — №5.
3.        Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987. – 198с.
4.        Антонюк Р.Д. Збагачення мовлення учнів 5-7 класів українського фразеологією// Педагогічні обрії. – 1998. – №3. – С.37-44.
5.        Бабкин Л.Фразеология и лексикография. – М.: Наука, 1964. – С. 10-37.
6.        Багмут А.Й. Семантика й інтонація в українській мові. – К.: Основи,1991. – 78 с.
7.        Бакум З. Елементи фоностилістики на уроках словесності // Українськамова і література в школі. — 2006. — № 2. — С. 2-4.
8.        Бакум З. Фонетико-стилістичні вправи як засіб підвищення мовної культуриучнів // Українська мова і література в школі. — 2007. — № 1. — С. 2-4.
9.        Балли Ш. Французская стилистика. – М.: Наука, 1961. – 178 с.
10.      Безрукова І. Збагачення українського мовлення першокласників засобамидитячої народної поетичної творчості // Початкова школа. — 1998.- № 10.- С. 45-48.
11.      Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхіднаумова успішного навчання // Магістр. – 2005. – Вип.1. – С. 95-98.
12.      Біденко В. Творча робота школярів на уроках мови // Початкова школа.— 1997. — № 7. — С. 48-51.
13.      Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробкаукраїнських фразеологізмів. – К.: Наукова думка, 1989. – 154 с.
14.      Блохина Г.В. Работа с синонимами в начальных классах // Начальная школа.– 1997. – №12. – С. 36-41.
15.      Бобчук О. Усний переказ як засіб розвитку зв'язного мовлення // Початковашкола. — 2002. — № 2. — С.23-27.
16.      Булаховський Л.А. Курс русского литературного языка. – Т.1. – М.: Высшая школа, 1989. – 214 с.
17.      Буряк П.А. Робота над фразеологізмами //Початкова школа. – 2000. –№ 4. – С.11-14.
18.      Бутузова И.Д. Лексическая работа на уроках чтения // Начальная школа.– 1992. – №2. – С. 14-19.
19.      Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Початковашкола. – 1991. – №2. – С. 28-31.
20.      Василенко В. Лінгвістичні казки на уроках української мови // Українськамова і література в школі. — 2005. — № 7. — С. 35-39.
21.      Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початковаланка) // Початкова школа. — 1997. — № 2. — С.2-5.
22.      Ващенко В.С. Фразеологізація компаративних зворотів // Мовознавство.– 1975. — № 4. – С. 14-16.
23.      Виноградов В.В. О языке художественной литературы. – М., 1969. – 322с.
24.      Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистическойдисциплины. – Л., 1946. – 118 с.
25.      Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова: Підручник. –К.: Вища школа, 1989.
26.      Герасимчук В. Власні імена в українських фразеологізмах // Дивослово.– 2005. — №4. – С. 43-47.
27.      Городівський В.Н. Дидактичний матеріал з української мови для 3 класу.– К., 1976. – 96 с.
28.      Гребницький Г. Формування в учнів мовленнєвих умінь засобами фразеології// Українська мова і література в школі. — 2001. — №5. — С. 5-8.
29.      Гунява, Г. Розвиток усного мовлення на уроках читання // Початковашкола. — 2002. — № 4. — С. 16-17.
30.      Демський М. Українські фраземи і особливості їх творення. – Львів,1994. – 62 с.
31.      Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») //Освіта. — №44-46. – 1993. – 16с.
32.      Довга П.Л. Чому так говоримо // Дванадцять місяців: Настільна книга-календар/ Упоряд. Т. Качалова. – К.: Веселка, 2001. – 212 с.
33.      Дорошенко С.І. Основи культури і техніки усного мовлення: Навчальнийпосібник. — Х.: ОВС, 2002. — 143 с.
34.      Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос.– К.: Вища школа, 1992. – 380 с.
35.      Жовницкая О. Фонетико-фонематическое восприятие у младших школьников// Начальная школа. — 2001. — № 11. — С. 41-46.
36.      Забуранна О. Антропоцентризм у сфері фразеологічного значення // Мовознавство.– 2003. — №1. – С. 55-59.
37.      Ивашко Л.А.Очерки русской диалектной фразеологии. — Л.: Изд-во ЛГУ,1981. – 111с.
38.      Ивченко А.А. Вилами по воде писано // Русская речь. – 1987. — №3. –С. 143-145.
39.      Ивченко А.А. Заткнуть за пояс // Русская речь. – 1986. — № 5. – С.134-136.
40.      Канакина В.П. Особенности лексики младших школьников // Начальная школа.– 1997. – №6. – С. 72-77.
41.      Караман С. Методика розвитку зв’язного мовлення. Ознайомлення з мовниминормами // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – №2. – С. 47–50.
42.      Колосова В. В. Нестандартні форми роботи з учнями на уроках мови ілітератури // Вивчаємо Українську мову та літературу. — 2007. — № 26. — С. 37-39.
43.      Коляда О. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови// Початкова школа. — 1997. — №2. — С. 14-16.
44.      Крикун М. Роль слова в розвитку зв’язного мовлення молодших школярів// Початкова школа. – 2003. – №11. – С. 27–35.
45.      Літературознавчий словник-довідник / Ред. Р.Т. Гром’як, Ю.І.Ковалів,В.І. Теремко. – К.: Академія, 1997. – 752 с.
46.      Лунь Т.П. Увиразнення мовлення молодших школярів міфологемами // Початковашкола. – 2003. – № 3. – С.44-46.
47.      Мельник Л. Розвиток мовлення. Усна розгорнута відповідь на лінгвістичнутему узагальнювального характеру: складнопідрядне речення // Дивослово. — 2003.- № 12. — С.37-38.
48.      Михайловская Г. Смысл высказывания – ключ к его интонационному оформлению: система упражнений для работы над выразительностью речи // Всесвітня літературав середніх навчальних закладах України. — 2003. — № 1. — С. 63-64.
49.      Мовчун А., Соловець Л. У світі етимології: Навч.-довідн. посібник зетимології для учнів почат. класів / За ред. проф. О.О. Тараненка – К.: Кімо, 1998.– 191 с.
50.      Мовчун, Л. Учимося милозвучної мови // Початкова школа. — 1999. — №3.- С. 23-25.
51.      Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методикаі технологія навчання). – Тернопіль: стон, 2002. – 352 с.
52.      Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник основних термінів іпонять з методики української мови. – Тернопіль: Астон, 2003. –132 с.
53.      Орищенко М.О. Синтаксична функція фразеологізмів сучасної українськоїмови // Славістичні записки. – 1999. – №1-2. – С.32-36.
54.      Паратка О.Т. Про роботу над фразеологією в 5-7 класах // Українськамова і література в школі. – 1998. – №1. – С.23-26.
55.      Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання// Початкова школа. – 1997. – №7. – С. 44–48.
56.      Приступа Г.Н. Словарно-орфографическая работа на уроках чтения // Начальнаяшкола. – 1996. – №5. – С. 9-15.
57.      Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початковашкола, 2006. – 432 с.
58.      Романова Р.О. Роль фразеологізмів у збагаченні лексичного запасу школярів// Початкова школа. – 1999. – № 11. – С.9-12.
59.      Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр. – 1997.– 255 с.
60.      Сатир О.М. Складання усної розповіді про краплинку // Розкажіть онуку.- 2005. — № 5-6. — С. 66-71.
61.      Сербенська О. Культура усного мовлення: практикум: Навчальний посібник.– К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 214 с.
62.      Словник символів / Потапенко О.І., Дмитренко М.К., Кожуховська Л.П.та ін. – К.: Народознавство, 1997. – 155с.
63.      Совак Р.О. Етнокультурознавчий аспект змісту фразеологічних одиницьукраїнської мови // Придніпровський науковий вісник. – 1998. – №11. – С.42-48.
64.      Соловець Л. Фразеологізми як засіб формування культури спілкуванняшколярів // Початкова школа. — 2006. — №6. — С. 19-22.
65.      Соловець Л.О. Збагачення мовлення учнів фразеологізмами // Українськалітература в загальноосвітній школі. – 2003. – №4. – С.44-49.
66.      Соловець Л.О. Робота вчителя початкових класів над фразеологізмамияк засіб увиразнення мовлення молодших школярів // Професійна підготовка вчителяпочаткових класів у контексті гуманізації та гуманітаризації вищої освіти: досвідв умовах коледжу: Зб. наук. праць. – Х.: Каравела, 1999. – С. 41-45.
67.      Соловець Л.О. Робота над фразеологізмами ввічливості // Початкова школа.– 2000. – № 3. – С.7-9.
68.      Соловець Л.О. Робота над фразеологізмами як важливий засіб увиразненнямовлення в структурі мовної підготовки вчителя початкових класів (тези доповіді)// Матер. наук.-практ. конф. “Психолого-педагогічні проблеми підготовки кадрів усистемі ступеневої освіти”. – К., 1999. – С. 272-278.
69.      Соловець Л.О. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоківукраїнської культури //Початкова школа. – 2001. – № 3. – С.38-40.
70.      Соловець Л.О. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоківукраїнської культури (продовження) //Початкова школа. – 2001. – № 4. – С.26-28.
71.      Соловець Л.О. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоківукраїнської культури (продовження) // Початкова школа. – 2001. – № 5. – С.12-15.
72.      Соломатіна Т.Ю. Характер і принципи відбору фразеологічного словника-мінімумудля учнів 5-7 класів загальноосвітніх шкіл // Придніпровський науковий вісник. –1998. – №10. – С.51-55.
73.      Стельмахович М. Розвиток усного мовлення на уроках української мовив 4-8 класах: Метод. посібник. — К.: Рад. школа, 1976. — 188 с.
74.      Стельмахович, М.Г.Система роботи з розвитку зв’язного мовлення в 4-8класах. — К.: Рад. школа, 1981. — 137 с.
75.      Сучасна українська мова / За ред О.Д. Пономарьова. – 2-е видання, перероблене.– К.: Либідь, 2001. – 468 с.
76.      Томик Р.Ч. Урок з фразеології (на матеріалі поеми «Енеїда»І.П.Котляревського) // Дивослово. – 1999. – №4. – С.30-34.
77.      Туранова П.Т. Збагачення мовлення учнів молодших класів українськоюфразеологією // Розвиток творчих здібностей дітей засобами мовлення. Випуск 11.– К.-Запоріжжя, 1998. – С.47-56.
78.      Турик Б.Д. Фразеологічні одиниці як засіб увиразнення стилістично-експресивноїфункції художнього слова у перекладах Івана Франка // Славістичні записки. – 1997.– №1-2. – С. 55-58.
79.      Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах.Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації. – Київ: Наукова думка, 1995.– 112 с.
80.      Хорошковська О. Мовне забезпечення комунікативної діяльності учніву процесі формування усного українського мовлення // Початкова школа. — 2006. — №12. — С. 38-43.
81.      Цінько С. Навчання слухання (аудіювання) як виду мовленнєвої діяльностіна уроках рідної мови // Українська мова і література в школі. — 2003. — № 1. — С. 15-17.
82.      Шамова Р.Л. Робота над фразеологізмами ввічливості // Початкова школа.– 1999. – № 12. – С.15-18.
83.      Шелехова Г. Формування в школярів умінь сприймати усне і писемне мовлення// Українська мова і література в школі. — 2003. — № 4. — С. 7-11.
84.      Шкльода В. Розігрування казок для розвитку дитячого мовлення // Дошкільневиховання. — 2007. — №2. — С. 21-22.
85.      Шкльода В., Лунько Н. Вживання фразеологізмів в усному і писемномумовленні школярів // Початкова школа. — 2006. — №2. — С. 13-14.

ДОДАТКИ
 
Додаток А
 
Значення часто вживаних фразеологізмів
 
Бебехами годувати — бити кого-небудь.
Втерти носа — показати або довести свою перевагу надким-небудь.
Не бий лежачого — 1. який не потребує великої затратипраці, великого напруження; 2. безвідповідальний, нероба.
Байдики бити (байди, гандри) — бути без діла, веселопроводити час; розважатися.
Битися як риба об лід — жити в тяжких матеріальнихумовах, переборюючи нестатки, злидні і т. п.
Бог (Господь) приніс — хто-небудь з'являється, приходить.
Брати в руки (кого-небудь) — підкоряти своїй волі,примушувати.
Брати на кпини (глум) — насміхатися, глузувати з кого-небудь.
Бути (стати) у пригоді — 1. допомагати кому-небудь;2. виявитися потрібним, необхідним.
Валитися від вітру — бути знесиленим, виснаженим.
Аж виляски пішли — дуже сильно, з лунким звуком.
Витрішки продавати — вештатися без діла, бездумнороздивлятися що-небудь.
Потупити очі в землю — дивитися вниз від сорому, ніяковості.Хоч відбавляй — багато.
Відлягло від серця — відчути полегшення, спокій.
Володіти собою — триматися врівноважено, спокійно.
Ганяти вітер по вулицях — проводити час у розвагах,нічим не займатись.
Світла голова — розумна людина.
Гризти граніт науки — наполегливо оволодівати знаннями.
Дивитися косо (на кого-небудь) — виявляти підозрілість.
Доскочити лиха — потрапити в скрутне становище.
З відкритою душею — щиро, радісно.
На всі заставки — скільки є сили.
Зміряти очима — пильно, уважно оглянути кого-небудь.Кипіти в руках — вправно, швидко виконувати, здійснювати.
Не клади пальці в рот — бути обережним з кимось.
З перших кроків — спочатку.
Без ладу і складу — погано, безладно.
Мати рацію — бути правим.
Надути губи — сердитись, ображатись.
Ні пава ні ґава; ні до села ні до міста; ні те нісе — той, хто у своїх поглядах відійшов від одних і не пристав до інших.
Ще б пак — вживання для підтвердження чого-небудь.
Пахне смаленим — загрожує кому-небудь або передбачаєтьсянебезпека.
Підбивати клинці — залицятися.
Аж зорі побачити — у великій кількості, дуже.
Покласти руку на серце — щиро, відверто.
Порости мохом — давно минути, забутися.
Їсти не просить — що-небудь комусь не заважає, незавдає турбот.
В кишені пусто — хто-небудь не має грошей.
Радувати око — приємно вражати, вабити кого-небудьпоглядом.
Нечиста рука — безчесна, непорядна людина.
Зірок з неба не хапати — хто-небудь не відзначаєтьсянеабиякими здібностями.
Убитий горем — засмучений, пригнічений, сильно засмучений.
Совість прокинулася — хто-небудь хоче стати чесним,справедливим.
Слово за слово — поступово, мало-помалу говорячи.
Слово в слово — точно, без будь-яких змін.
Слово не розходиться з ділом — виконувати обіцяне.
Позичати у Сірка очі — втратити почуття сорому.

Додаток Б
Походження деяких фразеологізмів
Альфа і омега
В одному з біблійних текстів Господь говорить: «Яє альфа і омега, початок і кінець». Альфа — перша, а омега — остання букви грецькогоалфавіту. Тому цей вислів і означає початок і кінець; сутність, основу, найголовніше.
Ахіллесова п'ята
Легенди розповідають, що морська богиня Фетіда, бажаючизробити свого сина Ахілла безсмертним і невразливим для ворожих стріл, скупала йогоу водах священної річки Стікс. Та, купаючи сина, вона тримала його за п'ятку, якоїне торкнулася вода. Отже, п'ятка залишилася незахищеною.
В одному з боїв стріла, спрямована рукою Аполлона, вразила в п'яту Ахіллеса.Від цього він і загинув.
З того часу будь-яке слабке, вразливе місце в людининазивають ахіллесовою п'ятою.
Бабине літо
В останні ясні і теплі дні осені, які бувають на Україніу кінці вересня — на початку жовтня, на полях та в лісах літає багато павутиння,що його сплітають різні павуки. Цей період називають «бабине літо». Чому? Бо воной справді схоже на літо, тільки коротке.
Наші предки створили багато казок про Бабу-ягу. Вонивважали, що цієї чудової пори осені у повітрі літає Баба-яга у ступі й розкидаєпавутиння.
Від казкової баби й походить перша частина фразеологізму«бабине», а друга — «літо» — означає літаюче павутиння.
Барон Мюнхаузен
Анекдотичні оповідання про надзвичайні пригоди і мандринімецького барона фон Мюнхаузена були відомі дуже давно. Особливо популярним сталоім'я Мюнхаузена після того, як у 1785 році з'явилася книга німецького письменникаЕріха Распе «Пригоди барона Мюнхаузена».
Відтоді баронами Мюнхаузенами стали називати занадтохвалькуватих людей, що постійно фантазують і прибріхують, втрачаючи при цьому почуттяміри.
Берегти як зіницю ока
Це всім відоме порівняння неодноразово трапляєтьсяу Біблії, наприклад, у книзі притч Соломона: «Збережи заповіді мої — і будеш живий, і вченнямоє — як зіницю очей твоїх».
Його значення — пильно зберігати, старанно доглядати,охороняти що-небудь або кого-небудь.
Березова каша
Ще за часів Київської Русі дітей навчав грамоти дяк.Коли закінчувався якийсь період навчання, то це було значною подією у житті учняі його батьків. Саме тому цю подію урочисто відмічали: варили великий горщик смачноїкаші і відносили учням. Після уроків починався веселий бенкет. Звичай цей протягомісторії зазнав чималих змін, породивши у сучасній мові слово «однокашник», що означає«товариш по навчанню».
Не всім під силу буває та чи інша справа, не кожнійдитині вистачає сили волі, охоти, щоб успішно вчитись, тому не тільки корисні властивостікаші були потрібні, а інколи застосовували метод «фізичного виховання». Дітей карализа якусь провину березовими різками. Звідси й пішов жартівливий вислів дати «березовоїкаші».
Біла ворона
Цей фразеологізм налічує майже дві тисячі років. Увійшоввін у всі мови світу. А вперше використав його римський поет Ювенал: «Доля наділяєцарство рабам, полоненим… тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон».
Уживається цей вираз для характеристики людини, якавирізняється серед інших своєю поведінкою, зовнішнім виглядом.
Блудний син
У Євангелії розповідається про блудного сина. Вінрозтратив на чужині все, що мав, бо жив, не задумуючись ні про що. Бідний, хворий,повернувся він додому. Але батько зустрів сина з радістю, одягнув, нагодував.
Вираз «блудний син» вживається на позначення людини,що розкаялася у своїх гріхах.
Видно пана по халявах
Раніше в Україні належність людей до майнових станіврозрізнялась за кольором чобіт. Червоні чоботи носили багаті люди. Жовті — людисереднього достатку. А найбідніші мали чорні чоботи, а то й зовсім були безчобітними.
Ті, хто хотіли відрізнитися від зовсім бідних, носиличоботи двох кольорів. Нижня частина була чорна, а халяви жовті або червоні. Количоботи зношувались, пришивали нову нижню частину чобіт (її називали пришва). Комбіновані чоботибули дешевшими від нових, жовтих чи червоних. Цих панів справді було видно по халявах.
Сьогодні вислів «видно пана по халявах» вживається,коли мова йде про того, хто виказує своє чванство, хвалькуватість.
Зустрічати хлібом-сіллю
Хліб і сіль у наших предків були знаком чистоти і благородства намірів.І не дивно, що їх здавна сприймали як єдине ціле. Хлібосольними господарями називалилюдей, які вміли приймати гостей.
З часів Київської Русі дожив урочистий ритуал зустрічати хлібом-сіллюшанованих людей. Звичай зустрічати гостей хлібом-сіллю — символ доброзичливостінашого народу.