Міністерствоосвіти та науки України
Тернопільськийнаціональний педагогічний
університет іменіВолодимира Гнатюка
Кафедрапедагогіки і методики початкового навчання
Дипломна робота
«Екологічневиховання засобами народознавства»
Виконала
студентка 51 групи
факультету ПВПК
Воловнік НадіяАнатоліївна
Науковий керівник:
кандидат педагогічнихнаук,
доцент
Матіяш ВалентинаВасилівна
Тернопіль — 2009
Зміст
Вступ
1. Педагогічні умови використання засобівнародознавства в екологічному вихованні молодших школярів
2. Експериментальне дослідження.
2.1 Методика експериментальногодослідження
2.2 Аналіз результативностіекспериментальної методики
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
/>На початку 21століття, як ніколи дотепер, перед усією людською спільнотою гостро посталипроблеми екологічної безпеки на планеті, пошуку науково обґрунтованої стратегіїсистеми відносин «людина — суспільство — природа», актуалізації екологічноїполітики для запобігання порушенню етичних норм ставлення до природи,деградації глобального навколишнього середовища, глобальній екологічнійкатастрофі. Для України ці проблеми є особливо актуальними.
/>Розроблення йреалізація національної екологічної стратегії у контексті переходу нашої країнидо моделі сталого розвитку відповідно до рішень Конференції ООН з навколишньогосередовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992), Всесвітнього саміту вЙоганнесбурзі (2002) та політичних орієнтирів європейського процесу «Довкіллядля Європи» потребують екологізації суспільної свідомості, впровадження системиучнів екологічної підготовки підвищення їхнього рівня екологічної освіти таекологічної культури.
Екологічна культура коригує наукове пізнання, стиль мислення,впливає на становлення основних світоглядних орієнтацій і переконань, охоплюєвсі сфери діяльності людини. Будучи органічною складовою частиною всієїкультури суспільства, вона має історичний характер і закріплюється в етичнихнормах, звичаях, у стійких стереотипних стосунках людини і природи.
Етноекологія як система цінностей є незмінним фактором вихованнясучасного учня початкової школи. Широко відображено у фольклорі (казках,легендах, приказках, загадках, піснях), віддзеркалення в ужитковому мистецтві,звичаях, обрядах, відтворення у традиціях трудового і родинного виховання,Етноекологія містить у собі глибинну мудрість усвідомлення місця людини вприроді.
Зазначимо, наукові знання, зливаючись в одне ціле з народнимизнаннями про природу, більше впливають на почуття дітей молодшого шкільноговіку, активна взаємодія з природою сприяє формуванню екологічно доцільноїповедінки школярів у навколишньому середовищі. Цілком очевидно, що можливостіформування гуманного ставлення до природи, репрезентовані народною культурою,ще далеко не вичерпані сучасною школою.
На сучасному етапі розвитку педагогічної науки проблеми формуванняекологічної культури розглядались у низці наукових досліджень (С. Деребо, В.Крисаченко, М. Колесник, Е. Писарчук, Т. Русак, Н. Сєдова). Особливостіекологічного виховання молодших школярів досліджувались вітчизняними – М.Колесник, В. Маршицькою, Ж. Масенко, О. Онопрієнко, Г. Пустовіт. Особливоїуваги заслуговують роботи, у яких пізнавальна і практична діяльність уконкретному соціоприродному середовищі пов’язується з проблемами охорони природи(М. Вересов, М. Дуденко, т. Мацейків, м. Стельмахович, В. Скуті на, І. Лебідь).Поряд з іншими питаннями автори розглядають значення емпіричних знань табагатовікових традицій українського народу у формуванні екологічної культуришколярів. Дослідники відзначаються, що інтегрування народознавчого матеріалу узміст екологічної освіти створює умови для засвоєння дитиною традиційно –нормативного ставлення до природи як до цінності, відображеної в явищахматеріальної і духовної культури українців.
Відтак особливої значимості набуває проблема використаннянародознавчого матеріалу як засобу оптимізації виховного процесу, зокрема васпекті екологічного виховання. Тому виникає потреба звернутися до ретельноговивчення шкільного народознавства як ефективного засобу навчання та виховання.Саме народознавство є своєрідним підсилювачем у розв’язанні актуальних проблемекологічного виховання через вагомі потенційні можливості у цьому плані.
Зазначимо, що народознавчий матеріал є природнім стимулюючимфактором формування екологічної культури учнів початкових класів. Можливостійого важко переоцінити, якщо співвіднести із сучасними завданнями гуманізаціїпочаткової освіти. Тому цілком логічно, що аналіз сьогоденної шкільної практикизасвідчує підвищений інтерес до означеної проблеми. При цьому виникає потребанаукового підходу до розробки цієї проблеми з урахуванням умов, у якихперебуває суспільство і початкова школа зокрема. Здійснений нами аналізнаукового фонду та стану шкільної практики свідчить про недосконалість цілісноїтехнології екологічного виховання молодших школярів засобами народознавства.Неадекватна оцінка можливостей народознавчого матеріалу та незалежневикористання у навчально-виховному процесі початкової школи, значно збіднюєекологічну культуру молодших школярів. Актуальність і недостатній рівеньрозробки визначеної проблеми в теорії та шкільній практиці зумовили вибір намитеми дипломного дослідження. Об’єкт дослідження – процес використання засобівнародознавства в екологічному вихованні молодших школярів.
Предмет дослідження – педагогічні умови використання засобівнародознавства в екологічному вихованні молодших школярів.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментальноапробувати умови та методику використання народознавства в екологічномувихованні учнів початкових класів.
Гіпотеза дослідження полягала у припущенні того, що використаннязасобів народознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів будеефективним
Відповідно до мети та гіпотези дослідження були виявленні такізавдання:
· вивчити стан проблеми у педагогічній теорії і шкільній практиці;
· виключити педагогічні умови, що забезпечують ефективністьвикористання засобів народознавства у екологічному вихованні початкових класів;
· розробити експериментальну методику екологічного вихованнямолодших школярів засобами народознавства;
· зробити кількісний і якісний аналіз експериментальногодослідження.
Практичне значення дипломного дослідження характеризується широкоюсферою використання. Дослідні матеріали можуть бути використанні вчителямипочаткових класів, студентами, педагогами-організаторами.
Основні методи дослідження:
· аналіз педагогічної літератури;
· вивчення шкільної документації;
· вивчення та аналіз масового педагогічного досвіду;
· бесіда;
· спостереження;
· інтерв’ювання ;
· анкетування;
· педагогічний експеримент.
Базою дослідження виступали Ванжулівська загальноосвітня школа І –ІІ ступенів, Буглівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Лановецькогорайону. В експерименті брали участь 30 учнів початкових класів. Структурадипломної роботи: вступ, два розділи, сім параграфів, висновки, списоквикористаних джерел.
1.Педагогічні умови використання засобів народознавства в екологічному вихованнімолодших школярів
З’ясуванняпедагогічних умов означеної проблеми не стало предметом спеціального вивчення,хоча напрацювання вчених в даному аспекті окреслюють чіткі орієнтири щодонашого дослідницького задуму.
Зокрема,Щукіна Г.І. підкреслює, що умови, які забезпечують ефективність навчально-виховногопроцесу стосовно діяльності вчителя і діяльності учня повинні бути синхронними,щодо спрямованості, то результати. Андреєв визначає поняття, педагогічні умови,як обставину процесу навчання, яка є результатом цілеспрямованого відбору,конструювання, застосування елементів змісту, методів, прийомів, а такожорганізаційних форм навчання для досягнення певної дидактичної мети. [6]
О.Федоровавважає, що педагогічною умовою називається сукупність об’єктивних можливостейзмісту навчання, методів, організаційних форм, яка забезпечує успішне розв’язанняпоставлених завдань[8]
Привиділенні педагогічних умов ефективного використання засобів народознавства векологічному вихованні молодших школярів ми врахували сутність ореноменів«екологічне виховання», «народознавство», їх структуру, функції та принципи.Зупинимось на характеристиці цих педагогічних умов.
1. Систематичність та послідовність екологічного виховання засобаминародознавства. Відомо, що ефективність виховного процесу залежить відпослідовності і безперервності педагогічних впливів на учнів. Йдеться просистему екологічних педагогічних впливів засобами народознавства, яказабезпечить формування в кожного учня екологічної свідомості, переконань,ідеалів,
інтересів, морально –вольових рис, навичок, звичок правильної поведінки, цілісної особистості. Узв’язку з цим важлива послідовність, узгодженість, систематичність,планомірність педагогічних впливів, підпорядкованих меті, принципам, завданням,змістові, формам і методам екологічного виховання. У екологічному вихованніучнів початкових класів засобами народознавства треба спиратися на набутийшколярами життєвий досвід, закріплювати його в уміннях, навичках і звичкахправильної поведінки.
2. Врахування вікових таіндивідуальних особливостей дітей в екологічному вихованні з використаннямзасобів народознавства. Вчителеві початкових класів необхідно знатизакономірності вікового розвитку не тільки для того, щоб до них пристосуватись,а головне, щоб учити і виховувати у досліджуваному напрямку з найбільшимефектом. Видатний український педагог Г. Ващенко звернув увагу на те, щовисокий темп розвитку учнів початкових класів вимагає якнайширшого залучення їхдо активної навчальної та громадської діяльності. А тому початкова школа муситьвикористовувати кожний момент своєї роботи не тільки для того, щоб виховувати зних повновартісних, всебічно розвинутих людей і добрих громадян своєїбатьківщини(12). За словами В. Сухомлинського, роки навчання у початковихкласах є цілим періодом морального, інтелектуального, емоційного, фізичногорозвитку, який буде реальною справою лише за умови, що дитина живе багатимжиттям сьогодні, а не тільки готується до оволодіння знаннями завтра.Особливості виховання учнів початкових класів зумовлені відчутним впливом рядувизначних факторів:
· Якісно новим способом життя та діяльності;
· Змістом навчальних планів, програм і підручників для 1 – 4 класів;
· Незаперечним авторитетом першого вчителя;
· Сильним впливом родинного гнізда.
Умолодшому шкільному віці суттєво змінюється становище дитини серед навколишніхлюдей і характер її занять. Відбуваються кардинальні зміни всього її життя істосунків. Провідною діяльністю стає учіння, міняється режим праці тавідпочинку, з’являються нові обов’язки. Період 6 — 11 років характеризуєтьсядальшим розвитком розумової працездатності хлопчиків та дівчаток, загострюєтьсяпам'ять. Їм властиві пластичність психіки, допитливість, товариськість,підвищена сприятливість до виховних впливів, щедра емоційність, нестійкістьуваги, ситуативність поведінки, швидка втомлюваність, захоплення ігровоюдіяльністю, потяг до самостійності й самоутвердження свого власного «Я»,конкретність і образність мислення. Виходячи з нашого дослідження, у вихованнімолодших школярів великої уваги потребує формування їхнього характеру, навичокповедінки, витривалості, чуйності, доброти, милосердя, вміння долати труднощі,вироблення цілеспрямованості й стійкості уваги, організованості,хазяйновитості. У цьому руслі не менш важливе значення має вироблення духовно –моральних і вольових рис: патріотизму, працьовитості, відповідальності,національної свідомості, рішучості, охайності, дисциплінованості,згуртованості, чесності, скромності, поваги і терпимості. Народознавчийматеріал є чудовою основою для формування вищезазначених рис особистостішколяра. Зауважимо, що вчитель повинен добре знати індивідуальні відмінності ушколярів, психіку кожного учня і врахувати і особливості у виховній роботі.
2. Емоційність виховання
Відомо,що за своїм змістом переживання учителя і учнів сприяють підвищеннюефективності виховання. Негативні ж емоції гальмують виховну діяльність. Малозмістовневиховання не вимагає від учнів напруження думки, волі, воно неминуче породжуєнудьгу, і тоді деякі учні починають шукати інших шляхів прикладення своїх сил іенергії.
Важливовикликати в учнів засобами народознавства почуття подиву, що надасть процесувиховання жвавості, пристрасності, захопленості. Молодшим школярам здебільшогобракує досвіду емоційного співпереживання від спілкування з природою. В цьомуаспекті важливо правильно спланувати і провести екскурсію, спостереження. Впливпозитивних емоцій дає молодшим школярам переживання почуття краси. Дітям цьоговіку естетичні переживання від побаченого, почутого, від краси взаємин, відгарно зробленої речі. Тому треба насичувати виховний процес замилуваннямкрасою, щоб пам'ять, мислення, уява учнів збагачувалась яскравими образами, якізападають в душу, активізують мислення і мовлення. Слід мати на увазі і тойфакт, що українські народні звичаї та обряди є цікавими, насиченими, глибокоморальними й глибоко беруть за душу кожну людину. Важливий образний викладзмісту виховного заходу, мовлення вчителя, його зовнішній вигляд, засобивиховання, які повинні привертати увагу дитини.
3. Особистий приклад вчителя.
Приклад– це демонстрування взірця для наслідування. Вдаючись до прикладу, доводятьістинність певної моральної норми, спонукають до певного типу поведінки. Якособливо важливий феномен, він впливає своєю наочністю і конкретністю. Чимдоступніший та зрозуміліший учневі приклад, тим сильніше він впливає насвідомість учні. Вчитель початкових класів – носій екологічної культури.Відомо, що учні молодшого шкільного віку схильні до наслідування. Воницілковито сприймають особистість свого першого вчителя. Тому педагог повинен нетільки знати народознавчі традиції екологічного виховання, а й формувати відповідніуміння і навички у своїх вихованців. Тут важливо усе: посаджене учителемдеревце, доглянута квіточка, почищене джерельце, огороджений мурашник тощо.Спираючись на учнівський колектив, вчитель своїм прикладом спрямовує йогодіяльність відповідно до завдань екологічного виховання.
4. Організація безпосередньої діяльності дітей по охороні природи.
Пізнаннядітьми природи, особливостей екологічної роботи відбувається під час активноїдіяльності, коли вони оволодівають уміннями бережливого ставлення до їїоб’єктів, збереження та створення умов для їх нормального спілкування.Недоцільно вчителеві проводити екологічну роботу лише в рамках класної кімнатичи актової зали. Уміння і навички з охорони навколишнього середовища в учнівмолодшого шкільного віку формуватимуться в активній безпосередній діяльності уприроді і лише в гармонії з нею.
Отже,сукупність запропонованих педагогічних умов, на наш погляд, є необхідною ідостатньою, оскільки виділена із врахуванням сутності проблеми та віковихособливостей молодших школярів.
2.Експериментальне дослідження
2.1Методика експериментального дослідження
Зметою визначення стану використання засобів народознавства в екологічномувихованні учнів початкових класів, був проведений констатуючий експеримент,яких в загальних рисах можна охарактеризувати таким чином: об’єктом дослідженнявиступали 34 учні початкових класів Ванжулівської загальноосвітньої школи І, ІІступенів, Буглівської загальноосвітньої школи І, ІІ ступенів .
Провіднимиметодами дослідження виступали:
· вивчення масового педагогічного досвіду;
· аналіз навчальної літератури;
· спостереження;
· бесіда;
· інтерв’ю;
· анкетування.
Такийпідхід давав нам можливість прогнозувати відтворення реальної ситуації щодовизначеного аспекту дослідження.
Насампереднас цікавило питання, наскільки вчителі використовують народознавчий матеріал векологічному вихованні молодших школярів, та який виховний потенціал містятьчинні навчальні програми для учнів 1 – 4 класів загальноосвітніх шкіл, та яквпливає використання засобів народознавства на екологічну вихованість школярів.Задля цього нами була розроблена система роботи, що дозволила з’ясувати колоцікавих нам запитань. Нами було опитано 18 вчителів початкових класівВанжулівської загальноосвітньої школи І, ІІ ступенів, Буглівськоїзагальноосвітньої школи І — ІІІ ступенів, Лановецької загальноосвітньої школи І– ІІІ ступенів Лановецького району. З матеріалів інтерв’ю випливає, що 6 – ро зних стверджують доцільність використання засобів народознавства у вихованні молодшихшколярів, оптимально використовують його, значно підвищуючи цим ефективність виховногопроцесу; 8 вчителів вважають, що доцільно, але
тількифрагментарно використовують народознавчий матеріал через відсутністьінформації; троє педагогів не вважають пріоритетним використання засобівнародознавства в екологічному вихованні, тому рідко використовують його в своїйпедагогічній практиці.
Крімтого нам вдалося з’ясувати причини, що утруднюють даний процес. Серед нихповерхнева обізнаність самих вчителів з народознавчим матеріалом, незнання іневдале застосування основних педагогічних умов використання народних традиційу вихованні учнів початкових класів, невміння поєднати цей матеріал з загальнонавчальним.
Цілкомлогічно, що наступним кроком нашої експериментальної роботи був аналіз чиннихдля початкової школи програм
Ознайомившисьз програмою з читання, ми зауважили теми, які цікавлять нас, усна народнатворчість, фольклорні жанри: народні дитячі пісеньки, ігри, забави, лічилки,загадки, скоромовки, приказки, прислів’я народні усмішки, казки, легенди,притчі, байки, народні пісні. Важливе місце приділяється народним казкам протварин, персонажам цих казок їх вдачі. Народні соціально – побутові казки, яківивчають діти, відображають народний побут, події із життя українського народу,його традиції.
Програма«Основи здоров’я» для учнів початкових класів представлена темами: «Народнітрадиції і здоров’я», « Народні традиції харчування»,
«Літні, зимові, весняні та осінні ігри та розваги».
Упрограмі « Трудове навчання» ми помітили теми: « Різдвяні свята», «Макетуванняпредметів хатнього інтер’єру», «Писанкарство як мистецтво художнього розпису»,«Українські витинанки», «Художня вишивка в українському побуті», «Робота зрослинними матеріалами, квіткова символіка», «Вишивання і в’язання як видиукраїнської народної творчості», «Традиційні весняні свята з використаннямрослинних декорацій», «Конструювання виробів для відтворення давньогоукраїнського побуту (меблі, посуд, настінні прикраси, рушники), краса і корисність«цілющого зілля» народної медицини. Використання лікарських і декоративнихрослин у побуті. Підготовка і проведення спільно з дорослим «зільницькогообряду», пов’язаного із збиранням лікарських трав; виготовлення дидактичної гри«Народна аптека».
У програмі«Я і Україна» знаходимо теми: «Забавки, ігри, повчальні казки, сімейне свято«Рослини». Оспівування в усній народнопоетичній творчості рослин, якимиприкрашали садибу (калина, верба, чорнобривці, мальви), якими лікувалися(звіробій, подорожник, татарське зілля, чебрець), «значення води для рослин,тварин, людини?», «жива і мертва вода в казках», «Як хліб на стіл прийшов».Бережливе ставлення до хліба.
Важливемісце в дослідженні даної проблеми мали місце спостереження виховних заходів.
Наведемоприклад спостереження окремих виховних заходів та прослідкуємо яквикористовується народознавчий матеріал у екологічному вихованні учнівпочаткових класів.
Підчас проведення гри – драматизації «Брати наші менші» у дітей закріплювалисьзнання про єдність усіх живих істот на Землі; розвивалась допитливість;виховувалось гуманне ставлення до тварин. Головними дійовими особами заходубули казкар, хлопчик, дівчинка, птахи (лелека, дятел, сорока), комахи (бабка,метелик, бджола), тварини (заєць, лисиця, косуля), квіти (мальви, чорнобривці,ромашка, барвінок). Виховний захід проходив в декораціях, що нагадувалиукраїнську хату та подвір’я. Казковий сюжет заходу надавав динамічності, сприявемоційності в дітей.
«Яквиник одяг», «Старовинні дитячі іграшки, ігри та забави». «Державні, народні ірелігійні свята: День незалежності, Святого Миколая, Новий Рік, РіздвоХристове, Великдень. Календарно – обрядові свята: « Про родовід»,
«Традиційнасімейна мораль українців. Збереження національних особливостей у сучасномупобуті, одязі, в їжі, проведення свят: «Народна мудрість про природу, порироку», «Український побут та звичаї у рідному краї», «Особливості народногокостюму», «Народний календар». Участь дітей в обрядових святах мистецтваприділяється таким темам: «Ознайомлення з народним мистецтвом настінногорозпису, народним глиняним посудом, народними традиціями писанкарства наУкраїні».
Програма«Музика» реалізується наступними темами: «Українські народні пісні», «Музичніінструменти», «Українські народні танці». Серед пісень розглядаються:колискові, календарно – обрядові, жниварські (зажинкові, власне жниварські,обжинкові), колядки, щедрівки, коломийки жартівливо – танцювальні пісні.
Отже,у вищезазначених навчальних програмах передбачений народознавчий матеріал, щовиступає суттєвою опорою для логічного продовження виховної роботи впозакласній роботі.
Впроцесі проведення гри – драматизації діти обирають один образ уподобанням іперевтілюються в нього. Для цього кожен гравець зосереджується і пригадує, щойому відомо про цю рослину або тварину (де живе (росте), що їй необхідно, дляжиття яким чином вона продовжує своє життя). Крім того, вчитель звертав увагуна те, які загадки, приказки, прислів’я знають діти. Далі слідувала розповідьпро квіткову символіку. Особливо активізувала дітей інсценізація дітьми легендипро калину. В процесі перевтілення учнів у рослину чи тварину, вони пропонувалисвої розповіді «Я квіточка тендітна. Звати мене ромашка. У мене золотаваголівка і білий віночок – пелюсточки. Я люблю сонечко. А ще люблю водичку. Безвологи я можу загинути. Коли спекотно – мучить спрага. Коли обривають меніпелюстки – мені боляче. Я можу допомогти. У народі знають, що я перша допомогапри високій температурі, болі в животі, запалені горла. Любі діти, бережіть моїквіточки, дайте водичку в спеку, і я буду не тільки милувати вас своєю красою,але й лікувати»
Виконуючиролі різних істот, учні психологічно наближаються до їх способу життя,відчувають симпатію до створених ними образів, і це переноситься і на справжніхпредставників рослинного і тваринного світу, народознавчий матеріал.
Аналізуючиданий виховний захід, хочемо зауважити, що при проведенні заходів такого типу,слід народознавчий матеріал вирішувати більш комплексно. Зокрема доцільновикористати календар народних прогностик, пісенну обрядовість, побутовуобрядовість, побутову обрядовість, мотиви української вишивки, які в свою чергу«генерували» екологічну роботу.
Наступнимнашим спостереженням була екологічна казка «Розмова дерев». Події казкивідбувались на «узліссі», а дійовими особами черемха, берізка, шипшина, жасмин,дуб, клен, сосна, бузок, бджілка, пташка, вітерець. В процесі постановки цієїказки, яка згідно канонів усної народної творчості, передбачала зачин, основнучастину та кінцівку, діти ознайомились з особливостями дерев, легендами по них,особливостями росту. По закінченні казки пташка звертається до дітей: «Цідерева всі зелені,
Воникисень нам дарують
Ікохають і хвилюють,
Нашікривди-болі чують
Хочу,щоб ви добре знали,
Доглядалиїх, саджали.
Вчительпереслідував таку мету даного заходу: активізувати знання дітей пронеобхідність дбайливого ставлення до природи, про взаємозв’язки між діяльністюлюдини і життям природи, виховувати почуття відповідальності за те, щовідбувається в природі, виховувати екологічну культуру. Аналіз даного заходупоказав, що народознавчі засоби використані недостатньо. Поза увагою вчителязалишились українські народні обряди, промисли і ремесла.
Спостерігаючиза проведенням гри «Звір, птах, комаха», «Чий це слід?», «Чий голос?», бесід«Царство флористики», «Таємниці природи», «Ліс – наш друг», конкурсів «Цвітик –семицвітик», «Екологічний мультфільм», свята «Подорож крапельки», «Алло,говорить весна», ми помітили, що педагог лише фрагментарно використовуєнародознавчі засоби: усну народну творчість, українську народну міфологію,народні знання, обрядовість, народну прогностику. Крім того, слід більшезвертати увагу учнів на правила поведінки у навколишньому середовищі.
Науковийфонд з проблеми, аналіз масового педагогічного досвіду та спостереження далиможливість нам визначити критерії та рівні сформованості екологічноївихованості на основі використання народознавчого матеріалу.
Докритеріїв вихованості віднесемо:
1. Дотримання правил поведінки у навколишньому середовищі. Ученьконтролює свої дії, співвідносить їх з можливими наслідками для тих чи іншихоб’єктів навколишнього середовища.
2. Здатність самостійно обирати об’єкти екологічної діяльності.
3. Емоційно – ціннісне ставлення до оточення. Учень отримуєзадоволення від спілкування з природою, уміє оцінити стан навколишньогосередовища і намагається його покращити, уміє відгукнутись на проявипрекрасного у природі.
4. Доброта, чуйність і увага до оточення.
Відповіднодо показників, ми визначили рівні вихованості.
· Високий рівень – наявність усіх критерій
· Середній рівень – половина чи більша половина показників
· Низький – майже повна відсутність ознак.
Длятого, щоб визначити рівень сформованості екологічної вихованості молодшихшколярів засобами народознавства ми застосували спостереження, анкетування,інтерв’ювання, тестування, бесіду.
Наведемоприклади анкети:
1. Які екологічні об’єкти знаходяться на території, де ти живеш?
2. Чи потребують вони допомоги людини?
3. Які традиції з охорони природи ти знаєш?
4. Чи беруть у них участь діти та дорослі?
5. Як це робилося?
6. Чи хочеш ти брати у них участь?
Результатидослідження представлені у таблиці 2. 1.
Таблиця2 .1. Рівні сформованості
Клас
Всього
учнів
Високий
рівень
Середній
рівень
Низький
рівень 3 -А 16 10% 30% 60% 3 -Б 18 8% 29% 53%
Данітаблиці засвідчують те, що високий рівень мають 10% експериментального і 8%контрольного класів, середній – відповідно 30% і 29%, низький 60% і 53%. Якбачимо, у результатах констатуючого експерименту щодо контрольного класів майжене існує істотної відмінності. Крім того, вищеподані результати вказують на те,що переважають діти з середнім та низьким рівнем вихованості у досліджуваномуаспекті.
Результатипроведення констатуючого експерименту дозволили зробити наступні висновки:
· третьокласники необізнані достатньо з народознавчим матеріалом;
· вчителі не враховують педагогічні умови екологічного вихованнязасобами народознавства;
· недостатньо ознайомлені з методами та формами цієї роботи;
· високий рівень вихованість школярів визначаються не лишепоєднанням виховання з основним народознавчим матеріалом, але й з врахуваннямвікових та індивідуальних особливостей дітей.
Зметою підвищення якості екологічного виховання з використання народознавчогоматеріалу нами проводився формуючий експеримент. Як уже зазначалось, у 3 – Аекспериментальному та 3 – Б контрольному класах Лановецької загальноосвітньоїшколи І – ІІІ степенів Лановецького району.
Експериментальнедослідження базувалось на дотриманні основних педагогічних умов екологічноговиховання, охарактеризованих нами у п.2.1.
Завданнямиексперименту було перевірити:
· вплив основних педагогічних умов на рівень вихованості учнівпочаткових класів у досліджуваному аспекті;
· ефективність комплексного використання засобів народознавства векологічному вихованні молодших школярів;
· усвідомлення ролі екологічної культури у житті українськогонароду;
· значення народознавчого матеріалу у формуванні емоційно –цілісного ставлення до оточення.
Наданому етапі експериментальної роботи ми використовували бесіду, спостереження,анкетування, інтерв’ювання, кількісний і якісний аналіз експериментально даний.
Експериментальнаметодика використання засобів народознавства в екологічному вихованні учнівпочаткових класів базувалась на оптимальному поєднанні різноманітних методів,прийомів, засобів та форм виховної роботи. Зупинимося на змістовому компоненті.Учням експериментального класу наголошувалось, що мудрість гуманного ставленнялюдини до природи віддзеркалена у фольклорі. Велику виховну силу мають загадки,приказки, прислів’я, ігри, через міфи, легенди, казки діти простежували життярослин чи тварин, дізналися, як ставилися до них наші предки, які свята вониорганізували на честь живих істот і самі проймалися любов’ю до світу природи.
Нашіпредки обожнювали квітки, із сивої давнини до нас прийшла квіткова символіка.Елементи гри містять веснянки, заклики, примовки, які теж мають глибокеприродне коріння. Багато явищ природи для людини залишилися нез’ясованими, томулягли в основу фольклору, передавалися з уст в уста. Переконавши школярів, щофольклор був основою народних свят, ознайомлюємо з народним календарем,сільськогосподарським та календарем народних прогностик (географічнимкалендарем, народними прикметами. Взаємодія людини з природою віддзеркалення вужитковому мистецтві, побуті.
Узв’язку з цим нами був проведений цикл бесід «Український віночок», «Зеленааптека», «Про тих, кого ми любимо», «Місяцелік», «Звичаї та обряди весняногоциклу календаря» та інші.
Дляполегшення сприймання та запам’ятовування екологічної інформації, нами булазастосована еколого-народознавча скарбничка, де учні фіксували короткий змістта значення окремих природоохоронних традицій, народні прикмети, приказки,прислів’я, загадки про природу та її явища. Це дало змогу активізувати пам'ять,увагу школярів, розвивати пізнавальну активність, емоційне ціннісне ставленнядо природи, бажання її оберігати.
Зазначимо,що у експериментальному класі ми використовували більший об’єм ігор («Кабаки»,«Огірочки», «Сієм мак», «Просо», «Перепілочка», «Лис», «Ой на горі льон,квітки»), приказок, прислів’їв, загадок, легенд, примовлянок, веснянок,народних прикмет.
Наведемоприклад
Народнагра «Просо»
Всідіти діляться на рівні гурти, які стають один проти одного, взявшись за руки.Під спів першого рядка один гурт то наближається, то знов відходить. Теж робитьдругий гурт. Так діти «заспівують і одспівують», поки не проспівають всю пісню.
А минивку оремо, оремо.
А мипросо сіємо, сіємо.
А мипросо виб’ємо, виб’ємо.
Ойчим же ви виб’єте, виб’єте?
А миконей заженем, заженем.
А миконей займемо, займемо.
А миконей викупим, викупим.
А чимже ви викупите, викупите?
А мидамо сто злотів, сто злотів.
Мисто злотів не берем, не берем.
А мище придамо, придамо.
А щож ви нам придасте, придасте?
Апридамо корову із телям.
Микорови не берем, не берем.
А мище вам придамо, придамо.
А щож ви нам придасте, придасте?
Свинюз поросятком, гуску з гусятком.
А миїх не берем, не берем.
А мище вам придамо, придамо
А щож ви нам придасте, придасте?
Краснудівчину, красну дівчину.
Ми жкрасну дівчину приймемо, приймемо.
Слідзауважити, що народні ігри колись були частиною весняного календарного обряду,в яких і в словах, і в пластиці рухів відтворилися елементи землеробськоїпраці, аграрного календаря. Часто головними персонажами виступають звірі іптахи. Участь дітей у цих іграх сприяла вихованню до рідної природи, розвиткуспостережливості.
Закличка«Ой вітре, вітроньку»
Ойвітре, вітроньку,
Приженихмароньку,
Полийтеплим дощиком,
Встелиземлю килимком.
Прислів’ята приказки.
Багатоснігу – багато хліба.
Дебагато пташок – там нема комашок.
Безвітру і трава не шелестить.
Роботапо тлумаченню приказок та прислів’їв, організована нами в ході в ходіексперименту розвила увагу, уяву і спостережливість у школярів.
Народніприкмети.
Холоднавесна – градобійне літо.
Квітневіструмки землю пробуджують.
Якщонавесні летить багато павутиння – літо буде гаряче.
Ознайомлюючиучнів із календарем народних прогностик, ми проводили фенологічніспостереження. У експериментальному класі працювало своєрідне метеобюро.
Такожми використовували тренінг «Пташина розмова», «Мій улюблений квітковий аромат»,«Моє дерево», «Звір, птах, комаха», які крім екологічного потенціалу, мали ще йестетичне значення. Цікавими видалися екологічна казка «Знай, люби, бережи»,головними героями якої були Еколог, Ялина, Сосна, Явір, Граб, Клен, Бук, Глід,вільха, Шипшина, Малина, Окунь, Щука, карась, Горобчик, Синичка, Дятел, Квіти.Основою метою казки було розширити знання дітей про рослини та тварини, щоживуть у місцевості, їх властивості та значення, виховати любов до природи,бажання її охороняти, свято насичене загадками, приказками, прислів’ями,народними прикметами.
Свято«Слава одвічна воді». Основними завданнями свята були: вчити розуміти, що кожнакраплина води є дорогоцінним даром природи, ознайомити учнів з традиціями, щопов’язані з водою; прищеплювати екологічну культуру, виховувати дбайливеставлення до води. Були використані такі приказки та прислів’я про воду, знаступним їх тлумаченням. З малого джерела велика річка буває. Де вода, тамверба.
Кудивода тече, там травиця росте. Де вода, там верба.
Невиливай каламутну воду, поки чистої не знайдеш.
Учнівознайомили із традиціями, що пов’язані із криницею.
Цікавимемоційним і змістовним видалося свято зустрічі птахів
ЗУСТРІЧ ПТАХІВ
Екологічне свято
Мета: Закріпити знання учнів про перелітних птахівУкраїни, з’ясувати роль у природі та в житті людини; виховувати любов дорідного краю, до природи, до народних звичаїв.
Обладнання: наголівнички, вишитий рушник з пташками,випечені журавлики, зображення птахів, занесених до Червоної книги України.
Дівчатка в українських костюмах вітають гостей.
1-ша дівчинка. Раді ми вас привітати,
Бо у нас сьогодні свято.
Ми гостей приймаємо,
Їх усіх вітаємо.
2-га дівчинка. Сьогодні свято незвичайне
І вчить багато нас чому.
Хай буде всім воно повчальним,
За це подякуєм йому.
Учитель. Весна — найулюбленіша пора року дітвори. Післядовгої зимової холоднечі та негоди всім кортить поспілкуватися з живою природою— на власні очі побачити, як проростають перші весняні квіти, побігати теплоюземлицею, погратися у веселі ігри. Цю одвічну радість могла подарувати тількивесна. Недарма її називають ранком року.
1-ша дитина. Ще зимові віхоли літають,
Та весни розгін не зупинити.
І дзвінкі краплини починають
У промінні сонячнім бриніти.
2-га дитина. Усе навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо-тихо вітер віє
І з травою гомонить.
3-тя дитина. Прудкими верховинами,
Барвистими долинами,
Лугами, сінокосами,
Гаями стоголосими,
Степами, перелогами,
Широкими дорогами,
Барвінками уквітчана,
Піснями закосичена,
Гучна, ясна, красна
Іде весна.
Лине музика. З'являється Весна.
Весна. Привітанням журавля
Я пробуджую поля,
Небеса і ручаї
Та заквітчую гаї.
І усякий мене зна.
Відгадали? Я… (Весна).
Учитель. З давніх пір існує обряд закликання весни,зустрічі перелітних птахів. Адже яка то весна, коли не чути щебетання пернатих?Віддавна вважали, що тепло приносять на крилах саме перелітні птахи.
Обряд цей влаштовували 22 березня, на свято Сорока Святих.Напередодні випікали 40 фігурок у вигляді птахів. їх називали «жайворонками» чи«голубами». Рано-вранці діти брали частину цього печива й підвішували його нафруктових деревах. Решту тримали до обіду, коли вилазили на дерево йприказували:
Пташок викликаю
З теплого краю:
Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки.
Після цього всі чекали, доки над ними пролетить якийсь птах. Цебула добра ознака. Особливо раділи, якщо над головами з'являлися дикі гуси.
Діти виконують українську народну пісню «Ой, минула вжезима».
Ой, минула вже зима,
Снігу, льоду вже нема.
Ой, нема, ой, нема,
Снігу, льоду вже нема.(Двічі)
Вже вернули журавлі
Й соловеєчки малі.
Ой, малі, ой, малі,
Соловеєчки малі (Двічі)
Лугом квіти вже цвітуть,
Вівці травку вже пасуть.
Вже пасуть, вже пасуть,
Вівці травку вже пасуть. (Двічі)
Ми веснянку співаймо
Й весну гожу вітаймо.
Вітаймо, вітаймо,
Й весну гожу вітаймо.(Двічі)
Дівчина. У нас здавна Є традиція славна: Воду брати зчистої криниці, Муку з ярої пшениці, Руками добрими замісити І гостей до святазапросити.
Тихо звучить у записі веснянка «Ой, прийшла весна» увиконанні Ніни Матвієнко. Вбігають дівчатка, одягнені в українські костюми.Дівчатка. Ой, виходьте,дівчата,
Будем весну стрічати,
Весну красну вітати.
Звертаються до дівчини.
А чи правду кажуть старі люди,
Що весну птахи на крилах приносять?
Дівчина. Правду.
Йдіть до мене, жайворонки беріте,
На високу гору йдіте.
Пісеньок гарних співайте,
Весну-красну величайте.
Дає дітям печиво — «жайворонки».
Благословляю вас, діти, весну закликати
Із веселою посмішкою і жайворонком-пташкою.
Діти підносять вгору «жайворонків» і промовляють.
Діти. Пташок викликаєм із теплого краю:
Летіть, соловейки, на нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.
Учитель. Спробуємо відгадати загадки про птахів.
Після того, як діти відгадають загадку, виходить дівчинка чихлопчик у відповідному наголівничку.
Які ноги, такий ніс.
По болоту ходить скрізь,
Хату на хаті має,
Жабам рахунок знає. (Лелека.)
Має птах цей сірі лапки,
На голівці — чорну шапку.
Має він і жовті крильця,
Невеличкий, сіра спинка,
Дзьобик в нього, мов зернинка. (Чиж.)
Спереду шильце,
Ззаду — вильце,
На грудях — біле полотенце. (Ластівка.)
Ми пішли до гаю вдвох,
Я й сестра Марійка.
А в гаю тім тьох та тьох,
Та іще так дзвінко.
Що за співанки? Чиї?
То співають… (солов’ї).
Що це ще за чудеса?
Подивись, яка краса!
Птахи дивляться у воду
На свою чудову вроду.
Легко змахують крильми,
Ніби перший сніг зими.
Шиї довгі і гнучкі.
Що за красені такі?(Лебеді.)
Довгі ноги, довгий ніс,
Прилетів, обід приніс:
Кілька жабенят
Для своїх малят.(Журавель.)
Чорномазий, довгодзьобий,
Він за плугом важно ходить.
Черв'яків, жуків знаходить.
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів.(Грак)
У садочку понад тином
Я зробив йому хатину.
Він навколо обдивився,
Засміявся й оселився.(Шпак.)
Учитель. Чудово! Ви добре впоралися з цим завданням. Зусього видно, що ви допитливі, спостережливі. І ось за це пташки з вашоюдопомогою інсценують пісню «Гляньте, діточки малі!».
На підлозі велике коло, розділене на 3 частини — це місця, наякі сідатимуть журавлі, гусочки й качечки.
Діти-глядачі починають пісню:
Гляньте, діточки малі,
Прилетіли журавлі,
Прилетіли журавлі,
Сіли собі на ріллі.
Та все кличуть: «Кру, кру, кру,
Стрічайте весну ясну».
З'являються журавлі. Вони «летять», підскакуючи та махаючируками, наче крилами, оббігають коло й сідають на призначеному місці, нібизмучені після довгого польоту. Глядачі співають далі.
Гляньте, любі діточки,
Прилетіли гусочки,
Гуси прилетіли,
За ставочком сіли.
Та все кличуть: «Ге-ге-ге,
Вже до нас весна іде».
Гляньте, любі діточки,
Прилетіли качечки,
Качки прилетіли,
На лужочку сіли.
Сіли собі на лужок,
Завели кривий танок.
Так само, почувши свій куплет, «прилітають гусочки такачечки», і кожна група «птахів» сідає на відведене для неї місце.
Журавлі і гусочки,
Ще й сіренькі качечки
Крильми стрепенули,
В гору полинули.
Люди ж кажуть:
«То весна в гості вже
До нас прийшла».
На ці слова всі «пташки» піднімаються з підлоги, стаютьвеликим розірваним колом і, махаючи руками, наче крилами, піднімають їхповільно вгору.
Тим часом у коло заходить Весна, а «пташки» на слова «Люди жкажуть...» підхоплюють пісню і, опускаючи перед собою руки долонями вгору,простягають їх до Весни.
Тобі, весно-весняночко,
Дзвенять наші співаночки!
Пісня закінчується взаємним поклоном Весни і пташок.
Звучить пісня «Гляньте, діточки малі», сл. і муз.В.Верховинця.
Раптом здалеку чути голос: «Аго-го-о-о-ов! Ачу-чу-у-у-у!Ф'ю-ф'ю-ф'ю!».
Діти. Справді голос чути —
Хто це може бути?
З'являється теплий вітер Тепловій в оранжевому вбранні, зчервоними та зеленими стрічками і кошиком перших весняних квітів у руках.
Діти. Це ти гукав? Хто ти такий?
Тепловій. Я теплий вітер Тепловій!
Понад землею я літаю,
Спішу-лечу скоріш до гаю.
Бо я веселу, сонячну весну
З далекої дороги виглядаю.
Дитина. Ти чуєш, ллється між дубів Весела пісенькапташків.
Лунає пісня «Повертайся, ластівко», муз. В.Верменича, сл.М.Сингаївського. В небі світить сонечко
Золоте, золоте.
Скоро наша яблунька
Зацвіте, зацвіте.
Буде цвіту сонячно Двічі
На гіллі, на гіллі.
Буде він у ластівки
На крилі, на крилі.
Тільки ти, весняночко,
Не барись, не барись
І своєю піснею
Озовись, озовись.
Не барися, ластівко, І Двічі
Прилітай, прилітай
В український сонячний
Рідний край, рідний край.
Тепловій. Із далекої землі
Повернулися додому
Довгоногі журавлі.
Дружно крилами шумлять,
До домівки всі спішать.
1-й журавель.
Де це наша споконвіку
Облюбована земля?
2-й журавель.
Пролетіли тридцять рік...
3-й журавель.
Проминули сім морів...
4-й журавель.
Може, в скелі наші гнізда
На високій на горі?
1-й журавель.
Може, в парках вони? — Ні!
2-й журавель.
Може, в сквериках? — Ні, ні!
3-й журавель.
Може, в полі, серед поля,
В молодій озимині?
4-й журавель.
Нам далеко ще летіть,
Поки в крилах заболить.
1-й журавель.
До широких споконвіку
Облюбованих боліт.
Тепловій. Здрастуйте, журавлики веселі,
Як жилося вам на чужині?
Вже за вами скучили гніздечка
В нашій рідній стороні.
Тепле сонце вже летить над краєм,
І весна проходить по ріллі.
Дівчинка. Не турбуйтесь, ми вас всі вітаєм,
Довгоногі, рідні журавлі.
Декорація хати. З вікна виглядає дівчинка, до неї підлітаєЛастівка.
Дівчинка. Ти знов защебетала у мене над вікном,
Із вирію вернувшись, клопочешся гніздом.
А там же вічне літо цвіте, як Божий рай, —
Чого ж вернулась знову ти в мій журливий край?
Ластівка. Хоч літо там і сяє — любіше тут мені:
Така квітучо-пишна Вкраїна по весні.
Така квітчасто-люба, що й в тім краю-раю
Вже бачу я хатину, де це гніздечко в'ю.
Діти співають українську народну пісню «Щебетала пташечка».
Щебетала пташечка під віконечком,
Сподівалась пташечка весни з сонечком. Двічі
«Прилинь, прилинь, чаронько, весно красная,
Як легенька хмаронька, в небі ясная. Двічі
Вбери степи травами, вквітчай ніжними
Потоки купавами білосніжними. Двічі.
Осип луки перлами, укрий росами —
Розлийся джерелами стоголосими!» Двічі.
Влітає Шпак. Стає біля дерева, на якому прикріплена шпаківня.
Дитина. Знову в саду молодому
Шпаківня з пахучих дощок.
І знову у нас біля дому
Щебече знайомий шпачок.
Шпак. Прибув я весну зустрічать
З далекого теплого краю.
Невтомно летів я сюди,
Я знаю, я знаю, я знаю,
Що рідні найкращі сади!
Ну, де ще на світі їм рівні,
З таким кучерявим гіллям?
За те, що зробили шпаківні,
Все літо співатиму вам!
Чути спів солов’я.
1-ша дівчинка. Аж гнеться калина від співу дзвінкого!
Це що там співає? Не видно нікого.
2-га дівчинка. Поглянь-но ти краще в калину рясну:
Ото соловейко стрічає весну.
1-ша дівчинка. Щебече, витьохкує, срібно сміється,
І де стільки сили у нього береться?
2-га дівчинка. Такий же маленький, а як він співа!
Немовби до нас вимовляє слова.
1-ша дівчинка. Співа соловейко про сонце й хмаринку,
Про любу Вкраїну, що квітне в барвінку.
2-га дівчинка. А нам не наслухатись гарних пісень:
В садок під калину приходим щодень.
1-ша дівчинка. І дуже ми вдячні маленькій пташині:
Хоча вона взимку жила на чужині,
2-га дівчинка. Та пісню принесла у рідний свій край.
Співай, соловейку, ще дужче співай!
Влітає Соловейко.
Учитель. Які ж бо ви всі молодці. Ми змогли почути спів птахів.А чи знаєте ви, що люди здавна спостерігали за голосами й поведінкою птахів утеплу й холодну, ясну, сонячну і похмуру, дощову погоду. Звідси—прикмети. Вониувібрали багатолітній життєвий дослід. Тож, враховуючи їх, люди знали, коликраще сіяти врожай, коли збирати, коли скирти ставити.
Та й у боротьбі зі шкідниками саду в людини немає стараннішихпомічників, ніж птахи. Це передусім синиці, шпаки, ластівки. За добу вониз'їдають стільки, скільки важать самі. Тільки пара шпаків з'їдає 7 500 хрущівта личинок, а пара синиць — не менше ніж 10 000 комах.
А чи знаєте ви прикмети, пов'язані з поведінкою птахів?
Діти називають.
Ранньою весною спів жайворонка — на гарну погоду.
Нічна пісня солов'я віщує ясний день.
Благовіщення без ластівок — холодна погода.
Воркують голуби — буде погідно.
Стрижі літають зграями, каркають — на зміну погоди.
Зозуля стала кувати — морозу не бувати.
Побачив шпака, знай: весна біля порогу.
Перелітні птахи летять зграями — на дружну весну.
Учитель. Бачу! Бачу! Знаєте ви прикмети. А от спробуймовизначити переможця у грі «Хто швидше?» (читання скоромовки).
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню:
— Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я.
Учитель. Подивіться — ключ журавлів, повертаючись звирію, несе вам листа. Розгорнемо його.
«Любі діти! Усі пташки вас просять під час прогулянок не руйнуватинаші гнізда, не чіпати яєчок. Ми ваші пернаті друзі.
Посилаємо вам знаки, що нагадують про правила поведінки наприроді. Чи знаєте ви їх?»
Учитель. Ось ми всі разом і зустріли наших пернатихдрузів! Пам'ятайте: найдорожче для пташки — це воля. Наша любов повинна бутибезкорисною.
Весна. Природа рідна — наша втіха.
Тож, хай вона не знає лиха.
Учитель. А що таке Червона книга? Для чого вона існує?
До Червоної книги ми занесли
Світ неповторний та чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Ми всі господарі природи,
Тож, бережімо її вроду!
1-ша дитина. Вам у походи ходити
І мандрувать, любі діти,
Вмійте ж природу любити,
Кожній стеблинці радіти.
2-га дитина. В полі, у лісі, над яром —
Квіти, дерева і трави...
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави.
3-тя дитина. Оберігайте ж повсюди
Шлях і стежиночку в гаї,
Все це окрасою буде
Нашого рідного краю.
4-та дитина. Земля плекає і пшеницю, й жито,
Викохує ромашки і полин,
І ти не зможеш землю не любити,
Коли ти їй не пасинок, а син.
Звучить пісня «Моя Україно», муз. Т.Димань, сл. Н.Куфко. Роздолля, як світнеозоре,
Живі у щедротах поля,
Зелені долини і гори
Свята українська земля.
У балці червона калина,
Над річкою квітів розмай.
Країно моя, Україно,
Казковий улюблений край.
За хатою десь, на обійсті,
В обіймах розлогих кущів
Сховавсь соловейко у листі,
Дзвіночками сиплеться спів.
У травах луги, полонини,
На небі зірок водограй.
Країно моя, Україно,
Казковий улюблений край.
Учитель. Ми зустріли весну, птахів. Як приємно булодивитись мені на вас, дорогі діти, веселих, милих. Оберіг пам'яті торкнувсяваших сердець. А в душі кожного з вас, сподіваюся, поселилась маленькаберегиня. Нехай росте вона, проростає і пускає своє коріння.
Не забувайте стежки до народних джерел! Любіть народну творчість:чи то пісню, чи то звичай, чи то вишивку.
Вітайте з весною один одного, бажайте добра, сонця, хліба, пісні,миру на всій нашій землі.
Звучить музика. Пташки і Весна пригощають гостей «жайворонками».
Учитель. Ось і пролунав весняний дзвінок —
Закінчився наш урок.
За роботу по заслузі
Щиро дякую вам, друзі.
До побачення! До нових зустрічей.
Оскількиз однією з педагогічних умов екологічного виховання молодших школярів засобаминародознавства була організація безпосередньої діяльності дітей по охороніприроди. У зв’язку з цим, ми залучали дітей до природоохоронної операції«Первоцвіт», «Лелека», еколого – трудового десанту «Сміття не в ліс, а з лісу»,толоки «Чим пахне весна», «Зелений шум», проведені в процесі експериментальноїроботи передбачили два етапи: вибір об’єкта для спостереження і осмислення йогоестетичної виразності. Нами були продумані творчі завдання, відповіднийнародознавчий матеріал, що наблизили дітей до розуміння естетичної своєрідностіукраїнської природи, поглибили і зміцнили емоційний зв'язок з нею.
Крімтого, проводились конкурси екологічних казок, складених дітьми, виготовленнякнижок – розкладачок «Лікарські рослини нашого краю», випуск листівок,«екологічні новини», екскурсії до водойм, на узлісся.
Різноманіттяформ заходів, що пропонувались нами, дало можливість зробити роботу зекологічного виховання цікавою, значущою й емоційно привабливою.
Наприкінцевому етапі нашого експериментального дослідження з метою перевірки ефективностізапропонованої нами методики та її впливу на виховання молодших школярів. Намибуло проведено контрольний зріз екологічної вихованості із використаннямнародознавчих засобів.
Результатиперевірки вихованості представлено у таблиці 2.2.
Таблиця2.2. Результати перевірки екологічної вихованості молодших школярів засобаминародознавстваКласи
Всього
учнів
/>Рівні якості знань високий середній низький
Експериментальний
(3 – А) 16 30% 68% 2%
Контрольний
(3 – Б) 18 10% 50% 40%
Данітаблиці засвідчують те, що високий рівень мають 30% експериментального і 10%контрольного класів; середній – відповідно 68% та 50%; низький 2% і 40%. Отже,вихованість учнів експериментального класу значно вища, ніж в учнівконтрольного класу, що підтверджує ефективність розробленої нами дослідно-експериментальноїроботи.
2.2Аналіз результативності експериментальної методики
Основнезавдання нашого дослідження ми вбачали в тому, щоб виявити педагогічні умовиефективності екологічного виховання засобами народознавства.
Крімтого, нами була розроблена експериментальна методика екологічного виховання наоснові народознавчих засобів, яка базувалась на оптимальному використаннівідповідних методів, прийомів і засобів виховання. Однією з педагогічних умовбула емоційність екологічного виховання на основі засобів народознавства, якадозволила нам сформувати в учнів початкових класів емоційно – цінніснеставлення до рідної природи.
Аналізспостереження за учнями, анкетування, інтерв’ювання дозволяють визначитиосновні недоліки у вихованні учнів у досліджуваному аспекті:
· природоохоронна виховна робота з використанням засобівнародознавства проводити від випадку до випадку;
· учні знають правила поведінки в природі, але не завжди їйдотримуються;
· не завжди здатні вибрати об’єкт своєї екологічної діяльності;
· у сім’ї даній проблемі не приділяється належна увага.
Вивченнята аналіз масового педагогічного досвіду з проблеми дало можливість нам виявитиосновні тенденції щодо використання народознавчого матеріалу в екологічномувихованні молодших школярів. Доведено, що «Я і Україна», трудове навчання,читання, образотворче мистецтво, музика мають найоптимальніші можливості уекологічного виховання засобами народознавства.
Встановлено,що підвищення ефективності екологічного виховання народознавчими засобамипередбачає необхідність систематичного проведення цієї роботи із організацієюбезпосередньої діяльності учнів по охороні природи.
Зауважимо,що особистий приклад педагога у цій роботі відіграє велику роль. В основуформувального експерименту було покладено технологію використання засобівнародознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів, яказабезпечувалась як традиційними, так і нетрадиційними методами та формамивиховання. Отримані результати дозволяють дати такі методичні рекомендації:
· систематично, послідовно та цілеспрямовано використовуватинародознавчі засоби в екологічному вихованні молодших школярів;
· використовувати різноманіття виховних заходів з екологічноговиховання як із змістом, так і за формою проведення;
· організувати практичну діяльність школярів з охорони навколишньогосередовища;
· залучати до виховної роботи сім’ю .
Якісно– кількісний аналіз контрольного зрізу підтвердив ефективність поведеноїдослідницько-експериментальної роботи – в абсолютній більшості учнів переважаєвисокий та середній рівні сформованості вихованості, що досліджується.
Якщозвести результати констатувального та формувального експерименту в одне ціле,то можна одержати графік такого виду.
Графік.Трофічне зображення динаміки вихованості молодших школярів.
%Умовніпозначення:
/>/>/>90 експериментальний клас
/>/>80контрольнийклас
/>/>/>/>/>70
/>/>/>/>60
/>50
/>40
/>30
/>20
/>/>/>/>/>/>/>10
/>
Розробленаекспериментальна методика дозволила 50% учнів молодшого шкільного віку одержатибазу для переходу на високий рівень, при цьому на 10% збільшилась кількістьшколярів, які досягли рівня середнього.
Основниминауковими результатами нашого дослідження виступає розроблена і обґрунтованаекспериментальна методика, яка була забезпечена відповідними необхідними ідостатніми умовами екологічного виховання учнів початкових класів, де ядромвиступав народознавчий матеріал.
Уході експерименту проаналізовані чинні навчальні програми для учнів 1 – 4класів загальноосвітніх шкіл виявлено їхню народознавчу спрямованість.
Висновки
Проведенедослідження показало, що використання засобів народознавства в екологічномувихованні правомірно розглядати в якості ефективного підходу до розв’язанняпроблеми вдосконалення виховного процесу у сучасних умовах початкової ланкиосвіти.
Уздійсненому досліджені було визначено стан проблеми в педагогічній теорії ташкільній практиці, уточнено зміст понять «народознавство», «екологічневиховання», встановлено функції, принципи та засоби народознавства, а такожметоди, прийоми та засоби екологічного виховання молодших школярів.
Удослідженні визначено, що основними педагогічними умовами, які забезпечуютьефективність екологічного виховання із використанням народознавчого матеріалу:
· систематичність та послідовність екологічного виховання засобаминародознавства;
· врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів;
· емоційність виховання;
· особистий приклад вихователя;
· організація безпосередньої діяльності дітей по охороні природи.
Дужеважливим фактором при використанні засобів народознавства в екологічномувихованні учнів початкових класів..
Булитакі методи, форми роботи: бесіди, екологічні казки, свята, тренінги,конкурси, уроки милування, екскурсії, випуск книжок – розкладок, листівок тіінше.
Дослідженняпоказало, що основними критеріями сформованості екологічної вихованості звикористанням народознавчих засобів були:
· дотримання правил поведінки у навколишньому середовищі;
· здатність самостійно обирати об’єкти екологічної дійсності;
· емоційно – ціннісне ставлення до оточення;
· доброта, чуйність і увага до оточення
Поглибленевивчення аспектів навчально-виховного процесу у початковій школі показало, щореалізація народознавчого принципу виступає важливою ланкою системи роботи щодовсебічного розвитку молодших школярів. Якісний і кількісний аналіз матеріалівпідсумкового зрізу засвідчив, що в експериментальному класі високий рівеньвихованості сформовано у 30% учнів, середній 68%, та низький – 2%. Тоді як ушколярів контрольних класів у розподілі за рівнями сформованості досліджуваноїякості, змін майже не відбулося.
Результатитеоретико-експериментального дослідження дали можливість визначити наступніметодичні рекомендації:
· систематично, послідовно та цілеспрямовано використовуватинародознавчі засоби в екологічному вихованні молодших школярів;
· використовувати різноманіття виховних заходів з екологічноговиховання як із змістом, так і за формою проведення;
· організувати практичну діяльність школярів з охорони навколишньогосередовища;
· залучати до виховної роботи сім’ю.
Данедослідження не вичерпало всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшомувивченню підлягають аспекти дослідження формування емоційно – ціннісногоставлення до природи засобами народних традицій, народний календар у формуванніекологічної культури учнів початкових класів.
Додаток1
Рухливіігри
Гра«Перелік наслідків подій»
Дітямпропонуються події.
— діти саджають дерева.
— взимку діти підгодовують тварин.
— діти зробили годівницю.
— мисливець підняв рушницю і вистрелив у тваринку або птаха.
— люди вирубали дерева в лісі.
— зруйнували гніздо пташки.
— заводи і фабрики випускають брудний дим.
— люди забруднюють річки, озера, моря, океани.
Потрібновказати можливі наслідки.
(Наприклад:«Діти саджають дерева. Які наслідки?» — Життя дерев таке ж важливе, як і життялюдини. Ми всі взаємопов’язані і повинні піклуватися один про одного. За добуодне дерево виділяє в повітря стільки кисню, скільки треба для дихання трьоммешканцям Землі. Дерева приносять нам і всьому живому на планеті Земля великукористь).
Груповагра «Спочатку – потім»
Якпосадити дерево?
Учительділить учнів на 2-3 групи і роздає смужки речень.
- вибери місто і породу дерева для посадки.
- розмір ямки, її глибина залежить від розміру саджанця і форми йогокоренів.
- коріння дерева повинно вільно розміститися у ямці.
- для підв’язування дерева у дно ямки вбийте кілок 1,5-2 метризавдовжки.
- на дно ямки насипте родючий грунт і розправте на ньому коріннядерева.
- частина дерева, де коріння переходить у стовбур, повинна бути трохивищою за поверхню ґрунту.
- одна людина тримає дерево, а інша обережно, за допомогою лопати,закопує яму
- посаджене дерево потрібно одразу полити та підв’язати до кілка задопомогою шпагату, під який кладуть м’яку ганчірку.
- не забувай провідувати і поливати своє деревце – за один раз йомуне буде потрібно до 10 літрів води.
- давайте встановимо послідовність дій: що треба робити спочатку, щопотім і розповімо з вами, як треба саджати дерева.
(Укожної групи є картка з переліком послідовності дій)
Гра«Доміно»
Дітямроздають картки «Доміно». Вчитель кладе на середину парти (столу) одну з карток«Доміно». Після того учні продовжують докладати потрібні картки і розповідатипро малюнок, який вони склали. В цей час вчитель з учнями (журі) слухаютьрозповіді гравців. Перемагає той учень, який краще і більше розповів про свіймалюнок.
Додаток2
Загадки
1. Мій брат Кіндрат через весь світ пройшов, золото знайшов.(Зерно)
2. Чашечка медку, закопана в льодку до нового годку.(Озимина)
3. Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?(Ячмінь)
4. Що росте без колосу?(Гречка)
5. сімсот поросят на кілочку висять, а мати одна.(Квасоля на тичці)
6. На полиці — черепиці жабині очі сидять.(Соя)
7. Латка на латці без голки зшиті.(Капуста)
8. Чия голова не має носа? (Голова капусти)
9. Сам червоний, а чуб зелений(Буряк)
10. Червоні черевики в землі лежать.(Морква)
11. Стоїть пан при дорозі і клянеться, що має тисячі людей влобі.(Мак)
12. Що то за голова, що лиш зуби та борода?(Часник)
13. Червона, солодка, пахуча, росте низько – до землі близько.(Суниця)
14. Зубів не має, а кусає. (Кропива)
15. Червона дівчина сидить у комірчині, а коса зелена на шляху.(Морква)
16. Всередині червоне, а зверху зеленим оксамитом укрите. (Кавун)
17. Не кінь, не віл, а прив’язаний. (Гарбуз)
18. Кругла, а не місяць, біла, а не папір, із хвостиком, а не лисиця.(Редька)
19. Піду я у поле, вирву деревце, корінець покину, головку з’їм, асерединою укриюсь.(Коноплі)
20. Без рук, без ніг, а на дерево дереться. (Гарбуз)
21. Стоять коні на припоні, не п’ють, не їдять, але повні стоять.(Кавун)
Додаток3
ПРИСЛІВ’ЯТА ПРИКАЗКИ
1. Аби вовк ситий і баран цілий.
2. Вовка в плуг, а він дивиться у луг.
3. Вовк старіє, але не добріє
4. Лис лиса не кусає.
5. І на хитру лисицю капкан знайдеться.
6. З лисами і сам лисом станеш.
7. За двома зайцями не женись, бо й одного не спіймаєш.
8. І в зайця зимою свято, бо лев у клітці.
9. У зайця стільки стежок, як у клубку ниток.
10. Їжак їжака голками не злякає.
11. На мені покатаються, як на їжаку.
12. Пече раки.
13. Як рак на горі свисне.
14. І ведмедя вчать танцювати.
15. Йому брехати, що собаці мух лапати.
16. Від лихого чоловіка летить і муха.
17. Не бачить сова, яка сама.
18. Сові сонце ріже.
19. Мудрий, як сова.
20. Де багато пташок, там нема комашок.
21. Всяка пташка свої пісні має.
22. Ворона вороні око виклює.
23. Хоч соловейко і маленький, та пісеньки удаленькі.
24. Восени і горобець багатший.
25. Сова вдень мовчить, а вночі кричить.
26. Лелеко, лелеко, до осені далеко.
27. Зір, як у орла.
28. Мавши сокола, з рук не випускай.
29. Новину ворона на хвості принесла.
30. Лякана ворона і куща боїться.
31. Бджола мала, а й та працює.
32. Дружні сороки і орла заклюють.
Додаток 4
Урок-милування: «ЧИМ ПАХНЕ ВЕСНА»
Мета: розширювати словниковий запас в дітей, вчити їхвикористовувати порівняння; розвивати художньо-образне мислення; дати уявленняпро весняне повітря; провести конкурс міні-оповідання; виховувати любов доприроди.
Слухаємо весну.
—Як легко дихається навесні! Наберіть повні груди повітря. Чимпахне весна? (Першою зеленню, теплою землею, молодим листячком, квітамитощо.) Як можна охарактеризувати весняне повітря? (Чисте, прозоре,світле, легке, п'янке.) Які найперші запахи приносить із собою весна?
Загадки на допомогу.
—Відгадайте загадки.
Вона прокинулась, умилась,
Зітхнула теплим паром,
Одразу квітами укрилась
Й травички ніжним шаром.
(Земля навесні.)
Плаче цвях прозорий
Водою льодяною.
Він на скельце схожий,
Та пахне весною.
(Бурулька.)
—Спробуйте відчути «дихання» весняної землі. Чи подобається
вам цей запах? Чим же пахне земля навесні?
Срібна тиша. Наче в пригорщі, в долину
Сонце хлюпнуло проміння.
І вода в погожу днину
Поїть землю і коріння.
А земля — у лузі, в полі,
На горі і під горою —
У весняному роздоллі
Пахне листом і корою.
У саду, в діброві нашій
Кожна брунька набухає.
Так земля весною завше
Ніжно прорістю зітхає...
(М. Сингаївський)
—А тепер спробуйте вловити ледь відчутний запахталої води.
—Це — «сльози» зими, розтоплене сонячним тепломсерце Сніжної Королеви. Складімо разом казку «Чому зима заплакала».
—Знайдіть бруньки, що почали розпускатися.Понюхайте їх і запам'ятайте цей запах. Це рослини прокидаються після зимовогосну і починають «дихати»,
—Зверніть увагу на пахощі весняного лісу (парку).Що ви відчуваєте? (Запах торішнього листя, парування землі, аромат весняних
—рослин.)
—Вдихніть пахощі весняних квітів. Як можнаохарактеризувати аромат підсніжників, крокусів, мати-й-мачухи, фіалки, медунки?(Ніжний, тонкий, свіжий, приємний, слабкий, несміливий, скромний тощо.)
—А які квіти весна обдарувала найсильнішимзапахом? Які весняні рослини мають духмяний, п'янкий аромат? (Конвалія,бузок, черемха тощо.)
—Зверніть увагу на пахощі квітучого саду. Ароматякого плодового дерева під час цвітіння подобається вам найбільше?
Як пахнуть дерева в цвіту — гірко чи солодко? Спробуйте знайтисолодкий запах. Що він вам нагадує?
Білий дим Лине білий дим Садом молодим, Спочиває На зеленимвітті. Пахне білий дим Медом золотим. Дим, а чи дерева В білім цвіті? Вже тепловесна В край наш принесла, Подихи її Такі димчасті. Зацвіли сади На рясніплоди, Зацвіла земля У білім щасті.
(С.Жупанин)
Отже, весна сприймається як справжнє свято пахощів. Вонизапам'ятовуються на все життя. Пропоную провести конкурс міні оповідань на тему«Найкращий запах весни».
Список використаних джерел
1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. — Л.: ЛГУ, 1968. 338 с.
2. Бех І.Д., Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. К.: ІЗМН, 1998.- 204 с.
3. Васюта О.А., Вассюта СІ., Фіпіпчук Г.Г. Ржологія і політика. Чернівці.:Зелена Буковина, 1998. — Т. 1,422 с.
4. Верзилин Н.М. Проблеми преподавания биологии. — М.: Педагогика, 1974.-387с.
5. Воїнственський М.А., Стойко М.С. Охорона природи. Посібник для вчителів.- К.: Радянська школа, 1977. — 142 с.
6. Габев И.Я. Система учебно-воспитательной работьі по охране природив курсах ботаники и зоологии средней школьі (по материалам школ Молдавии).Автореф. дис. канд. пед.наук. — Л.: 1964. — 17 с.
7. Глазачев С.Н. Сериков В В. Формирование отвстственного отношслия кприроде как аспект подготовки школьї і іуду. //Трудовое и нравственноевоспитание в процессе кологическогоо бразования школьников. — М.: 1984. — С.16-23.
8. Горелов А.А. Зкология — наука моделирование (философский очерк). — М.: Наука, 1985. — 208 с.
9. Грецова В.Г. Влияние знаний детей о природо на воспитание положительногоотношения к ней: Дис.канд.пед.наук. — М.: 1968. — 382 с.
10. Глассер. Школабез неудачников. — М.: Проіресс, 1991. — 174 с.
11. Данило Ж.Маркович. Социальная зкология. — М.: Просвещение, 1991.-171с.
12. Денисова Т.В.Примснение задач с производственньїм содержанием в зкологической подготовкеучащихся //Политехнические основи трудовой подготовки учащихся. — М.: АПН СССРНИИ трудового обучения и профориентации, 1987. — С.38-45.
13. Денисова Т.В. Зкологическаяподіотовка учащихся сельских школ. Зкспериментальное пособие для учителейтрудового обучения. — М.: 1986. І44с.
14. Державнанаціональна програма «Освіта» Україна XXI століття. — К.: Компас,1992.-70 с.
15. Дидактика среднейшкольі /Под ред. М.А.Давлова, М.М.Скаткина. -М., 1975. -303 с.
16. Добров Г.М.,Перелет Р.А. НТР и природоохранная политика. — К.: Наукова думка, 1986. — 152с.
17. Есипов В.П.Самостоятельная работа учащихся на уроках. — М.: Учпедгиз, 1961.-240 с.
18. Жадовский Б.Е.,Барков С.А. Дальтон-план в школе 2 ступсни. — М.: 1925.-53 с.
19. />/>Жадовский Б.Е., БарковС.А. Опьіт проведення химии по дальтоновскому плану. — М., 1925. — 64 с.
20. Захлебньій А.Н.Содержание зкологического образования в средней школе: теоретическое обоснованиеи пуги реализации. Авто-реф. дисс. д-ра пед. наук. — М., 1986. — 32 с.
21. Захлебнмй А.Н.Школа и проблеми охранн природи. — М: Педагогака, 1981.- 184 с.
22. Зверев И.Д. Оформировании ответственного отношения учащихся к природе в системе воспитания.//Советская педагогика. — 1975. — № 41. — С.21-30.
23. Зверев И.Д.Сравнительнмй анализ опьіта подготовки и повьішения квалификации учителсй попроблемам образования в области окружающей средьі в школах стран СЗВ//Образование по воспросам охраньї окружающей срсдьі в школах стран — членовСЗВ. — М.: Совет Зкономической взаимопомощи. Комитет по научно-техническомусотрудничеству, 1983. — С.4-15.
24. Зверев И.Д.Зкология в школьном обучении: Новий аспект образования. — М.: Знание, 1960. — 96 с.
25. Иванович К. Овоспитании навьїков самостоятельной работм у учащихся в средней школе. — Средняя школа, — 1939. — № 4. — С.21-27.
26. Ильина Т.А.Структурно-системнмй подход к организации обучения. — Випуск 1. — М.: Знание,1972. -71с.
27. Иоганзен Б.Г.Городницкая Н.А. Советская школа и охрана природи. — М.: Просвещение, 1973. — 159 с.
28. Катханов К.Н.Педагогические основи производительного труда. — 3-є изд., перераб. и доп. — М.: Висшая школа, 1978. — 359 с.
29. Качество знаний ипуги его совершенствования. — М.: 1978. — 208 с.
30. Крисаченко В.С.Людина і довкілля. Кн. І. — К.:3аповіт, 1995. — 431с.
31. Кудрявцева Е.М. Онекоторьіх психологических принципах и условиях зкологического образования. — М., 1983. — С.20-26.
32. Лубенцов В.Ф.Самостоятельная работа в школе. — Ташкент, 1946. -31с.
33. Луговой А.Е.,Геревич А.В. Организация и работа школьного орнитологического лагеря наЗакарпатье. — У.: УВВК, Патент, 1993, — 14 с.
34. Марков Ю.Г.Социальная зкология. — Новосибирск. — М.: Знание, 1976.-64 с.
35. Мерзев И. Дальтоновскийлабораторний план в русекой школе. М., 1925.-112 с.
36. МетропольскаяВ.П. Самостоятельная работа учащихся над учебником. //Советская педагогика,1938. — № 6. — С.87-98.
37. Момонова А.П.Система работ по охране природи в городской восьмилетней школе. Автореф. дисс.канд.пед. наук. — М., 1968. — 23 с.
38. Никитин Д.П.Новиков Ю.В. Окружающая среда и человск. Учебное пособие для студентов вузов.2-е изд., перераб. и доп. — М.: Вьісшая школа,
39. 1986.-415 с.
40. Нильсон О.А.Теория и практика самостоятельной работи учащихся. Исследование ролисамостоятельной работьі учащихся в учебном процессе и ее ефективность прииспользовании рабочих тетрадей в школах Зстонской ССР. — Таллин: Валгус, 1976.- 250 с.
41. Павлов Ю.В.Статистическая обработка результатов педагогического зксперимента. — М.:Знание, 1972. -31с.
42. Паламарчук В.Ф.Школа учит мислить. — М.: Просвещение, 1987. -218 с.
43. Парменов К.Я.Химический зксперимент в средней школе. — М.: изд. АІШ РСФСР, 1959. — 360 с.
44. Педагогіка. Заред. М.Д.Ярмаченка. — К.: Вища школа, 1986. — 541 с.
45. Пидкасистьій П.И.Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. — М.:Педагогика, 1980. — 240 с.
46. Пидкасистьш П.И.,Коротяев Б.И. Организация деятельности ученика на уроке. — М.: Знание, 1985. — 80 с.
47. Плотников П.И.Организация самостоятельной работьі учащихся. Советская педагогика. — 1937. — С.50-59.
48. Поздняков А.И.Опьггническая работа учащихся в животноводстве. Пособие для учителей сельскихшкол. Изд. 2-е перераб. и дополненное. -М.: Просвещение, 1976. — 128 с.
49. Природа и труд.Под редакцией АА.Шибанова. — М: Прсвсщение, 1977. — 86 с.
50. Пустовіт Г.П.Філософсько-культорологічний аспект у екологічній освіті. //Шлях освіти. — 2002. — № 3. — С.7-11.
51. Пустовіт Г.П.Деякі аспекти методології позашкільної освіти. //Шлях освіти. — 2000. — №2. — СІ 1-15.
52. Пустовіт Г.П.Організаційно-педагогічна структура гурткової роботи з екології у позашкільнихзакладах. //Рідна школа. — 2002. — № 8-9. — С.9-15.
53. Роздьімалин И.Ф.Развитие творческих способностей учащихся в процессе опмтнической работьі.Пособие для учителей сельской школьї. — М.: Просвещение, 1976. — 143 с.
54. Райков Б.Е.Исследовательский метод в прсподавании естествознания и его современноеположение. Исследовательский метод в педагогической работе. — Л., 1924. — 25 с.
55. Райков Б.Е. Общаяметодика естествознания. — М.: 1947. — 300 с.
56. Райков Б.Е. Путии методьі натуралистического просвещения. — М.: АПН РСФСР, 1966. — 487 с.
57. Родова Л.А. Работашкольников по охране природи, ее образовательное и воспитатсльное значение:Автореф. Дисс. канд. пед. наук. -Алма-Ата, 1968.-20 с.
58. СидеяьковскийА.П. О психолого-педагогических условиях формирования ответственного отношения школьниковк природе и трудовой деятельности. // Проблеми зкологичєской ответственностишкольников. — М., 1984.-С.31-40.
59. Средняя школа ипроблема охраньї природи. Под ред. Б.Г.Исганзена. Из-во Томского ун-та, 1971. — 222 с.
60. Сущенко Т.Н.Педагогический процесе во внешкольном учреждении. К.: Радянська школа, 1986. — 116 с.
61. Философскийсловарь. Под редакцией М.М.Розенталя, П.Ф.Юдина. -М.: Политическая литература,1968. — 427 с.
62. Харламов И.Ф.Педагогика. Учебное пособие. — М.: Вьісшая школа, 1990. — 576 с.
63. Чсрвонецкий В.В.Зкологическое образование в школах развитих стран мира. — М: Центр«Зкология и образование», 1992. — 94 с.
64. Черноморец А.И.Роль гуманизации и мировозренческой направленности курса «Охранаокружающей ереди» // Зкологическое образование и воспитание в техническихвузах: Сборник научньїх трудов. — К.: УМКВО, 1991.-273 с.
65. Шалаев В.Ф.Методика обучения зоологии. — М.: Просвещение, 1979.-271 с.
66. Шапокине Е.Б;Система учебно-воспитательной работьі по охране природи в процессе преподаванняботаники в школс: Автореф. дисс. канд. пед. наук. — Л., 1969. — 22 с.
67. Шибанов А.А.Охрана природи в трудовом воспитании школьников Советская педагогика. — 1977. — №3 — С.35-41.
68. Шторфф В.И.Проблеми методологии научного познания. — М.: Вьісшая школа, 1978. — 269 с.
69. Шульман И.М.Основньїе моменти процесса обучения в школе. Советская педагогика. — 1938. — №6. — С.48-66.
АНОТАЦІЯ
ВоловнікНадія Анатоліївна. Екологічне виховання засобами народознавства. –Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.– Тернопіль. 2009.
Удипломній роботі розкриваються теоретичні основні проблеми екологічноговиховання засобами народознавства, особливості організації системи позакласноїнавчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; проаналізовано таузагальнено практику організації позакласної навчально-пізнавальної діяльностіучнів у сучасній початковій школі (передовий педагогічний досвід вчителівпочаткової школи).
Розробленота апробовано систему навчально-пізнавальних завдань з метою визначення рівнясформованості пізнавальних інтересів учнів. У процесі дослідження з’ясовано, щозагально розвивальний гурток «Чомучки» є перехідним етапом до визначеннядитиною своїх інтересів.
Ключовіслова: екологічне виховання, завдання екологічного виховання, народознавство,засоби народознавства, об’єкт дослідження.
Рецензія
надипломну роботу Воловнік Надії Анатоліївни
«Екологічневиховання засобами народознавства».
Екологічніпроблеми мають глобальний характер і закорінені в тих структурах людськогобуття, що стосуються світоглядних систем, суспільних норм, міжетнічних талюдських взаємин, культури взагалі. Тому визначальним для розв’язанняекологічних проблем сучасності є формування екологічної свідомості кожноїособистості.
Удипломній роботі Воловнік Н.А. основною ідеєю стає алгоритмізаціяекологовиховної роботи з молодшими школярами на синтезі інтелектуальних,моральних, естетичних цінностей як регуляторів ставлення до природи.
Об’єктомдослідження є процес використання засобів народознавства в екологічномувихованні молодших школярів. Предметом дослідження є педагогічні умовивикористання засобів народознавства в екологічному вихованні молодших школярів.Мета дослідження полягала у тому, щоб теоретично обґрунтувати таекспериментально випробувати умови та методику використання народознавства векологічному вихованні учнів початкових класів.
Виходячиіз мети дослідження в основі дипломної роботи було покладено гіпотезудослідження: яка полягала у припущенні того, що використання засобівнародознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів буде ефективнимза умов: систематичності, емоційності, організації безпосередньої діяльностідітей по охороні природи, врахування вікових та індивідуальних особливостейдітей та особистісний приклад вчителя.
Роботапобудована доцільно, чітко, логічно, послідовно. Воловнік Н. А. висловлюєвласну думку, аргументуючи її опрацьованим теоретичним і методичним матеріалом,використовуючи результати ґрунтовних досліджень вчених, які працювали у данійгалузі.
Висновкизроблено на основі детального опрацювання наукових джерел та відповідноїметодичної літератури, матеріалів власного експериментального дослідження.
ДослідженняВоловнік Надії Анатоліївни «Екологічне виховання засобами народознавства» можебути рекомендоване до захисту, оскільки воно відповідає всім вимогам додипломної роботи.
Директоршколи: Кушнір І. Я.