--PAGE_BREAK--На початку уроку ми провели гру «Так-Ні», для перевірки вивченого матеріалу на попередньому уроці. Вивчення нового матеріал відбувається за допомогою розповіді з елементами бесіди з метою формування уявлень про технічні засоби праці представників професій, що належать до групи «людина — техніка». Протягом всього етапу вивчення нового матеріалу ми використовуємо різноманітну наочність, що забезпечує ефективне засвоєння профорієнтаційного матеріалу. Ознайомлення із кожним представниками професій даної групи ми починаємо з віршів та загадок. Для ознайомлення із професіями столяра, коваля, слюсаря використали такі вірші та загадки, як:
Чий рубанок дошку чистить?
Стружки стружить золотисті?
З чиїх дощок чистий колір?
Як той майстер зветься?
(Столяр)
Хто нам робить із металів
Відшліфовані деталі
Для машин і тракторів?
Ну, звичайно ж,…
(Слюсарі)
Бах-здень-дзень!
По залізу цілий день…
Скачуть іскри золоті.
Руки весь день зайняті…
Куєм коси,і серпи,
Щоб було чим жать снопи.
Куєм ми цілей день,
Бах-здень-дзень!
(Коваль)
Співає пісеньку й співа
Верстат у майстра!
Які в тій пісеньці слова?
У ній немає слів.
Деталі точать ці майстри,
В цеху стоять у ряд.
І кожному о цій порі
Співа його верстат
(Токар)
За допомогою картинок розмічених на дошці демонстрували, як виглядає робочий одяг представників цих професій, з якими технічними засобами пов’язана їх праця. На етапі закріплення перед учнями було поставлене завдання ─ скласти кросворд із 5 слів, що відображають характерні ознаки професії слюсаря — 1 ряд, ознаки професії столяра – 2 ряд та токаря – 3 ряд. Після пояснення технології виготовлення виробу для того, щоб позитивно настроїти учнів до виконання трудових дій ми запропонували зробити хвилинку релаксації під звуковий супровід. Підчас хвилини релаксації, учням потрібно було сісти зручно, закрити очі і уявити як виглядає одяг людей тієї професій про яку вони мріють, інструменти та засоби праці з якими вони працюють, після чого учні приступили до виконання сюжетної аплікації.
Замісті фізкультхвилинки програли з учнями в профорієнтаційну гру «Кому належить?». Після самостійної роботи учні за бажанням зробили презентація свої творчих робіт. В ході презентації їм задавалися такі запитання: «Яку професію ти хотів зобразити?», «Чому саме цю професію ти обрав?», «Чи знаєш з якими інструментами та засобами праці пов’язана ця професія?», «Як ти гадаєш яку користь приносить людям професія, яку ти обрав? Доведи свою думку.», «Що пов’язує цю професії із професією….?»
Дана робота формувала вміння аналізувати та систематизувати профорієнтаційний матеріал, робити умовиводи, ставити мету та її досягати. Такий спосіб навчальної діяльності молодших школярів підніс її до рівня сприйняття молодшого школяра, сприяв більш глибокому усвідомленню учнями профорієнтаційної інформації, розвитку спостережливості, довільної пам'яті та уваги, уяви, творчому мисленню, наполегливості, вихованню естетичних почуттів.
Тема:«Робота з технічними конструкціями. Виготовлення моделі екскаватора»
На уроці учні ознайомилися машинобудуванням нашої країни, із призначенням та конструктивними особливостями будівельних машин, такими професіями як екскаваторник, слюсар ремонту машин.
Для актуалізації опорних знань учнів основних частин технічного конструктора розв’язали кросворд.
Пояснення нового матеріалу здійснювалося на основі використання великої кількості наочних матеріалів: технологічних таблиць, картинок із зображенням представників таких професій як екскаваторник, слюсар ремонту машин, процесом їх праці, важливих засобів праці, малюнків із зображенням видів екскаваторів(колісний, гусеничний). Учням були представлені відомості про найважливіші машинобудівні заводи країни, місця їх розташування. Ми звернули увагу учнів на виробничі професії, що безпосередньо пов’язані її процесом виготовленням екскаваторів(інженерів, конструкторів). Також на уроці ми використали зустріч із колишнім інженером – конструктором, який розповів учням про інструменти та знаряддя праці, навчальні заклади де можна здобути цю професію, умови праці, якості особистості, які потрібні для представника цієї професії. За допомогою діапроектора учням продемонстрували серію картинок із зображенням процесу заводського виготовлення екскаватор та процесу праці інженера – конструктора.
Перед поясненням технології виготовлення моделі екскаватора учням була запропонована гра «Ланцюжок» ─ називається певна професія, а учні по порядку називають ключові слова, що відповідають цій професії. Наприклад: Коваль – робота з металом, кувалда, молот, вогонь, кування, спека…
Після прояснення технології виготов виготовлення виробу ми запропонували учням створити свій цех із виготовлення технічних конструкцій. Для контролю за процесом виробництва обрали майстра та контролерів, 3-4 учні об'єднали у виробничі бригади. Перед кожною бригадою стояло виробниче завдання ─ створити макет свого оригінального екскаватор. На останньому етапі уроку майстер із контролерами та перевіряють моделі на наявність дефектів та оцінюють колективну роботу бригади. Також вони мали можливість отримати експертну оцінку гостя уроку.
Опираючись на використаний профорієнтаційний матеріал, методи та засоби навчання ми мали можливість спостерігати, як розширюються та поглиблюються уявлення учнів про професії та рівень якості пізнавальних інтересів та мотивація учіння. Зауважимо, що профорієнтаційна інформація пов'язувалася з життєвим досвідом дитини, її емоційною сферою, сприяла формуванню вміння працювати в колективі, вихованню відповідальність за результати своєї та колективної праці, працьовитості.
Паралельно навчальній роботі проводилася виховна, яка була представлена мандрівкою «У країну Професію». Мандруючи діти дізналися багато цікавого та нового про професії. Клас прикрасили підготовленими учнівським колективом під нашим керівництвом:
─ фотомонтажем «Праці моїх батьків». До підготовки фотомонтажу були залученні усі батьки учнів. Для нього були відібрані фотокартки із зображенням трудових днів батьків – працівників різних сфер, їх робочого місця, засобі, атрибутів праці. Учні із захоплення готовили плакат, із задоволенням між собою ділилися розповіданнями про працю свої батьків, обговорили позитивні та негативні її сторони.
─ листівками із висловами про працю:
1.Риба — у воді, людина — у труді.
2.Хто любить трудиться, тому без праці не сидиться.
3.Хто добре працює, тому і щастить.
4.Бджола мала, а й та працює і т. д.
Таке використання елементів народної педагогіки, на нашу думку, дозволить ознайомити учнів із важливістю трудової та професійної діяльності не лише з позиції сучасності, а минулого досвіду нашого народу. У кожне прислів’я наші пращури закладали глибокий безцінний повчальний та виховний зміст, який потрібно до нести до молодого покоління. Використання елементів народної педагогіки, через прислів'я допоможе зрозуміти молодшим школярам важливість праці, таких якостей особистості, як працелюбність, відповідальність перед собою та іншими людьми за результати праці, в деякій мірі дисциплінує.
Крім того ми зробили із підготовлених на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання виставку дитячих робіт з теми «Моя мрія», «Моя улюблена професія», «Театр моди», «Художні речі в побуті», стіннівок «Світ професій».
Протягом експериментального дослідження у всіх куточках класного приміщення можна було побачити багато творчих робіт учнів. Кожна з них була зроблена дитячою рукою та свідчила про глибоку повагу і любов до праці, професій рідної країни.
За допомогою активної участі батьків у профорієнтаційній роботі ми підготували для учнів стенд на тему " Всі професії важливі — вибирай на смак". На стенді помістили текстову та ілюстративну інформацію про різні види професій, галузі виробництва та обслуговуючої праці в яких вони задіяні, вирізки з газет де йшлося про людей певних професій, здобутки їх та сільського господарства, промислового виробництва. Інформацію на стенді ми час від часу замінювалася, а також організовували тематичні виставки, відповідно до календаря професій. Це виставки до дня землевпорядника, дня працівника пожежної охорони, всеукраїнського дня працівників культури, дня Служби безпеки України, дня працівників театру.
Також важливим елементом розробленої нами методики були організовані для учнів зустрічі із представниками різний професій. А саме: бухгалтером, агрономом, офіцером, продавцем, менеджером, стоматологом. Такі зустрічі є дуже важливими у процесі профорієнтаційної орієнтації, адже ніхто так цікаво та детально не розповість про певну професію як сам представник цієї професії. Під час цих зустрічей учні мали можливість дізнатися більше про ці професій, задавати запитання, що їх найбільше цікавлять. Фахівці висвітлювали значення конкретної професії на яскравих прикладах трудової діяльності, розкривали секрети своєї спеціальності, аналізували з різних сторін: важливість та необхідність для суспільства, задоволення своїх потреб, здібностей та інтересів. Ми помітили, що таке безпосереднє спілкування з фахівцями значно підвищило пізнавальну активність учнів, вплинуло на розвиток інтересу до професій. Емоційна насиченість змісту профорієнтаційної зустрічі дала можливість інформації, що повідомлялася для учнів, вплинути на їх почуття, особисту значущість.
На нашу думку, не менш важливим у професійній орієнтації молодших школярів, є народознавчий аспект, який передбачає ознайомлення учнів із традиціями давніх ремесел нашої країни, та ремісничими професіями, які не втратили своєї актуальності в нашому науково-технічно розвиненому суспільстві. Тому ми вважали за потрібне організувати для учнів також зустріч із представниками ремісничих професій, майстерність яких протягом довгих років передається з покоління в покоління, зберігаючи свою особливість та унікальність. Така зустріч була організована із Захаром В.О. ковалем, спеціалістом художньої ковки металу в п’ятому поколінні та вишивальницею у третьому поколінні Бабій К.М. Теми зустрічі «Вогонь, залізо, та вода — тяжка праця коваля», " Голка нитка полотно, що за дивне ремесло". Під час зустрічі представники цих давніх ремесел розповідали учням про сімейні традиції та секрети своєї майстерності, історію родового ремесла(хто і коли в перше попробував та проявив себе в цьому ремеслі, яке значення воно має для них та їх рідних, усього суспільства, як відбувалося передавання досвіду), також вони розповідали учням про основні засоби та інструменти, що використовуються в їх роботі, найпростіші з них показували. Темі народознавства було присвячене свято праці " Давні ремесла нашого народу", метою якого було розвинути інтереси до давніх професій, виховати любов та глибоку повагу до традицій нашого народу, прагнення працювати.
Також з учнями були проведені такі бесіди на профорієнтаційні теми: «Від зернинки до булки», «Праці право та обов’язок кожного», «Про працю людей», " Чим пахнуть ремесла?", " Без інструмента ─ як без рук", «Для чого людині професія».
Бесіди в умовах активного діалогу були важливим засобом з формування уявлень про професії, стимулювання розвитку інтересів, а також вміння висловлювати та доводити свою думку.
Не менш важлива місце в розробленій системі профорієнтаційних методів посідало читання художньої літератури. Для учнів організовувалася пошукова робота із підготовки в шкільній бібліотеці книжок про працю, діяльність представників різних професій. Нами були запропоновані учням дитячі книжечки в яких були розміщенні такі вірші про професії, як «Фермер», «Квітникарка», " Кран журавлик", «Лікар», «В'язальниця», «Як багато професій є різних», «Диригент», «Кожен знає своє діло», «Він такий же як і ми», «Ми будуємо будинок» і т.д.(Див додаток D)
Пошукова самостійна робота учнів в шкільній бібліотеці дає можливість розвинути в учнів вміння вибирати, із запропонованого кола літературних джерел, ту літературу, яка відповідає його інтересам. Завдяки залучення учнів початкової школи до таких форм роботи дає можливість навчиться їх свідомо визначати потрібний профорієнтаційний матеріал, відсортовувати другорядну незначну інформація, а це в свою чергу забезпечить успішне формування уявлень про професії, орієнтації в складному світі професій та засобів їх діяльності.
В ході експерименту важливе місце в системі професійної орієнтації молодших школярів займали проведені нами такі ігри, як: «Магазин», «Перукарня», «Знавці професій», «Зобрази професію», «Не збийся», «Словник професійних термінів», «Хто більше?», «Прислів'я про працю», «Відгадай професію», «Постав запитання», (див. додаток Е)
Важливим елементом профорієнтаційної роботи були екскурсії на теми:
─ «Хто працює в нашій школі?».
─ " Щоб роботу знайти в оголошення гляди". Екскурсія проводилася за межами села в районному центрі. Під час екскурсії по місту ми звернули увагу учнів на щити з об'явами, в яких запрошуються на роботу слюсарі, малярі, штукатури, теслі, продавці, водії. Таким чином показали наскільки важать у нашому житті ці спеціальності.
Також ми здійснили, перед проведенням рольових ігор «Магазин», «Перукарня», «Поштове відділення», екскурсії у магазин, перукарню, поштове відділення. Така робота допомогла школярам краще уявити особливості процесу праці людей представників певних професій, дозволила безпосередньо побачити важливість такої професії.
При обговоренні екскурсії у класі ми намагалась зосередити увагу дітей на тому, що їм сподобалось, а що ні. При узагальнюючих запитаннях вимагали глибокої ґрунтовної відповіді, яка б розкривала зміст профорієнтаційних завдань.
Учні від школи та вчителя чекають чогось цікавого, несподіваного. Тому, щоб захопити дітей, дати можливість кожному учневі проявити себе, ми провели у процесі виховного процесу в експериментальному класі такі цікаві, емоційно насичені такі форми роботи, як: брейн-ринг «У світі професій»; урок — КВК «Землю красить сонце, а людину праця»; (див. додаток F), свято: " Краса людини у праці", «Ким бути»; свято праці «Давні ремесла нашого народу»; конкурси: «Найкращий за професією», «Паночка господарочка», «Всі професії важливі вибирай на смак».
Також ми провели у експериментальному класі родинне свято«Праця наших батьків». На цих зборах звучали вірші, пісні, проводився «парад професій», у якому брали участь батьки і діти. Кожен учень був одягнений у костюм, характерний для певної професії, на грудях — емблема. Діти розповідали про професію демонстрували інструменти, з допомогою яких людина працює. До підготовки цих зборів активно залучалися батьки, які забезпечили матеріально–технічну базу, та проявили творчість при підготовці інформаційної частини зборів
Свято праці «Давні ремесла нашого народу»
Ведучий. Добрий день, дорогі друзі!
Ведуча. Добрий день, шановні батьки і вчителі!
1-й учень.
Ми живемо в Україні,
Де в степу, із краю в край,
На добро усій країні
Визріває урожай.
2-й учень.
Де пшениця достигає;
Колосиста, золота,
Де неначе море, грають
і шумлять густі жита.
3-й учень.
Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов'ю і миром.
4-й учень.
Для людей відкрита
Хата наша біла,
Тільки б жодна кривда
В неї не забігла.
Ведучий. З покоління в покоління передавали батьки дітям хороші традиції та любов до рідної землі.
Ведуча. Голублена золотими руками дідів, окроплена солоним потом батьків, прикрашена трудом всіх людей, ця земля українська повинна бути дорога і нам.
5-й учень.
Я — землі цієї паросток зелений,
Я цієї висі крапля дощова.
Заплелись у мене, приросли до мене
Жито і дерева, квіти і трава.
6-й учень.
Я чую твій голос —
Пшеничний твій колос.
І душу мені засіває зерно.
Моя Україно,
Білявко-хатино,
Пізнати тебе мені щастя дано.
Ведучий. І сьогодні ми зробимо мандрівку в минуле нашої країни.
Ведуча. Дуже багато ремесел було в давні часи в Україні.
продолжение
--PAGE_BREAK--Ведучий. Це різьблення по дереву, плетіння з природних матеріалів, вишивка, гончарство, обробка металу, шкірі та багато інших.
Ведуча. Деякі з них живуть і в наш час. Деякі стали дуже рідкісними, про деякі дізнаємося з книжок та з розповідей бабусь та дідусів.
Ведучий. Найпочеснішою працею в усі століття була праця хлібороба.
Ведуча. Дуже багато сил треба, щоб виростити багатий урожай. Зараз зерно збирають машини, а раніше це робили так, як наші косарі.
(Пісня-танок «Вийшли вполе косарі»).
Ведучий. Після важкої праці завжди хотілося напитися холодної свіжої води з криниці.
Ведуча. Криниця з журавлем споконвіку символізує достаток, невичерпну людську доброту, щирість, привітність.
Ведучий. Криниця вважалася здавна чимось святим. Наші предки вміти шукати, де добре б'є джерело, щоб і в посушливе літо криниця не міліла.
Ведуча. І робили ось що. Ранньої пори, коли сонце ще тільки з'являлося з-за верхівок дерев, колодязники йшли на околицю села, відрізали найзеленішу гілку з куща верболозу, і ця «всевидюща паличка» допомагала визначити, де копати колодязь.
Колодязник — його потрібно копати саме там, де листочки притягувались до землі. І це вже напевно, що вода в цій криниці завжди буде свіжою і прохолодною.
Ведучий. Коли криниця вже була готова, добрий господар запрошував священика, аби освятити її.
Ведуча. А щоб вода не псувалась, опускали на дно колодязя срібний 4 предмет, бо срібло вбиває мікроби.
Ведучий. Рідко коли побачиш в Україні криницю без зелені. Це традиційний кущ калини, або верба.
1-й учень.
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явір молодіє,
Й кругом їх верболози
лози зеленіють.
Ведуча. А скільки цікавого можна було почути біля криниці.
Ведучий. Давайте й ми побуваємо біля однієї криниці та й послухаємо, що ж там відбувається.
Пригода з Омельком.
Пісня «Грицю, Грицю».
Ведучий. Як бачимо, вміли люди і працювати, і відпочивати та ледарів і боягузів висміювати.
Ведуча. А зараз ми вам розкажемо ще про одне ремесла бондарство.
«Бондарю, бондарю».
Ведучий.У селянських сім'ях жінки самі ткали полотно для своєї сім'ї.
Ведуча. Цікаво те, що починалиткати полотно тільки в середу, п'ятницю або суботу — такзвані жіночі дні.
Ведучий. А що, є ще й чоловічі дні?
Ведуча. Так, це понеділок, вівторок, четвер.
Ведучий. А хто з вас, дорогі гості, знає, що повинна вміти дівчина до весілля?(Відповіді дітей). Правильно, вишивати. Вишиванками прикрашали оселю, одяг
Ведуча. Увечері, коли закінчували роботу по господарствузбирались дівчата на вечорниці.
Ведучий. І лилась тоді селом ніжна лірична пісня.«Вишиванка».
Ведучий. Яка професія дуже близь до професії кухаря? (Пекар).
Дійсно, пекар — людина, яка пече хліб.
2-й учень.
Хліб! У пошані до нього
Схилимо низько чоло!
Хліб! Це святіше святого
Сонце, життя і тепло!
3-й учень.
Хліб ясниться в хаті,
Сяють очі щиро.
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.
4-й учень. А чи знаєте ви, що пекли хліб середу чи п'ятницю. Тоді він особливо вдається.
1-й учень. На той час у хаті повинно бути тихо, мирно! У хаті хліб — всьому голої.
5-й учень.
Візьму я в руки хліб духмяний
Він незвичайний, він святий.
Ввібрав і пісню й працю в себе
Цей хліб духмяний на столі,
Йому до ніг вклонитись треба
Він — скарб найбільший на землі
(Дістається хліб з печі)і
Пісня «Як діждемо літа».
Всі співають. Скільки б не співали,
А кінчати час. Кращі побажання
Ви прийміть від нас.
І у вас, і у нас хай буде гаразд
Щоб ми і ви щасливі були
В наслідок проведених форм роботи розширилися та поглибилися уявлення учнів про професії людей, трудові дії та знаряддя праці. Таке різноманіття форм та навчально-виховної роботи допомогло школярам краще пізнати професії рідного краю, сформувати зацікавленість працею людей, бажання працювати. Застосований профорієнтаційний матеріал сприяв розвитку сприймання, спостережливості, свідомого запам'ятовування, емоційно — чуттєвої сфери, зокрема розвитку таких почуттів як естетичні, моральні та інтелектуальні.
Відзначимо, що учні брали активну участь в процесі підготовки до заходів, працювали з різноманітними джерелами шкільної профорієнтації: шкільними підручниками та посібниками, регіональною пресою, власною бібліотекою, та ін. Все це формує зацікавленість до процесу праці в цілому, виховує такі риси особистості школяра як працьовитість, старанність, допитливість, дисциплінованість. Форми роботи, які використовувалися нами у школі з профорієнтації дають можливість працювати з дітьми цікаво, творчо.
На прикінцевому етапі нашого експериментального дослідження з метою перевірки ефективності запропонованої нами методики та її впливу на якість профорієнтаційних знань молодших школярів, було проведено контрольний зріз знань у експериментальному та контрольному класах. Контрольні завдання було складно аналогічно тим, які застосовувались на етапі констатувального експерименту і проводились за його схемою.
Результати перевірки якості знань учнів про професії рідного краю представлено у таблиці 2.
Таблиця 2.2.Результати контрольних завдань з профорієнтації (визначення рівня якості сформованості професійної орієнтації, %)
Класи
Всього учнів
Рівні якості знань
учнів
високий
середній
Низький
Експериментальний (3-А)
22
31%
67%
5%
Контрольний (3-Б)
23
12%
39%
52%
Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 31% експериментального і 12% контрольного, середній — відповідно 67% та 39% і низький — 5% і 52%. Як бачимо, якість сформованості професійної орієнтації учнів експериментального класу значно вищий ніж в учнів контрольного класу.
З метою визначення ступеня оволодіння учнів профорієнтаційним матеріалом нами був визначений вербальний аспект профорієнтаційної обізнаності. Він виводиться з формули:
де ν тез ─ об’єм педагогічного тезаурусу, α тез ─ довжина творчої робити учнів.
Наведемо кількісні дані, що показують зміни, відбулися у формуванні якості знань представників різних класів після проведення експериментальної роботи.
Аналіз робіт учнів експериментальних груп показав, що середня довжина творчої роботи становила 97 смислових одиниць, контрольного —72.
Якщо об'єм тезаурусу педагогічних понять у творчих учнів експериментального класу становила 9 смислових одиниць то в контрольному — 4. Відповідно коефіцієнт краєзнавчої обізнаності Св в експериментальному класі — 0,082 а у контрольному 0,056. Різниця у коефіцієнті (0,072) є суттєвою і свідчить про значні позитивні зміни в оволодінні профорієнтаційним матеріалом учнями експериментальних класів, а отже, підтверджує ефективність проведеної нами дослідно-експериментальної роботи.
2.3 Аналіз результативності експериментальної методики
Основне завдання нашого дослідження ми вбачали в тому, щоб при комплексному підході сформувати та поглибити уявлення дітей про професії, засоби та предмети праці представників різних професій, розуміння кваліфікаційних якостей фахівців різних професій, виховати дисциплінованість, працьовитість, відповідальність за результати праці. Крім того ми хотіли показати, як впливає використання профорієнтаційного матеріалу на розвиток профорієнтаційних інтересів, пізнавальної сфери молодшого школяра, а також як потрібно добирати цей матеріал у відповідності до вікових та індивідуальних особливостей дітей, їхнього психічного розвитку.
Однією з дидактичних умов ефективного використання профорієнтаційного матеріалу є цілеспрямоване та системне його використання у навчально-виховної роботі учнів початкової школи, що забезпечує неперервність процесу засвоєння і поглиблення знань молодших про професії, розвитку інтересів та важливих якостей особистості.
На початку експерименту аналіз спостереження, анкетування та тестування, творчої роботи показали, що учні поверхнево володіють профорієнтаційним матеріалом; допускають помилки коли: потрібно обґрунтувати відповідь, описати та класифікувати профорієнтаційне явище, здійснити такі логічні операції порівняння, узагальнення, розв'язують завдання творчого змісту.
Розроблена експериментальна методика дозволила 11% учнів молодшого шкільного віку одержати базу для переходу на високий рівень, при цьому на 32% збільшилась кількість тих респондентів, які досягнули рівня середній.
Основними науковими результатами нашого дослідження виступає розроблена і обґрунтована методика роботи, ядром якої є профорієнтаційний матеріал, а також визначення педагогічних умов його використання в навчально-виховному процесі.
Якщо звести результати констатувального та формувального експерименту в одне ціле, то можна одержати графік наступного виду.
Графік. Графічне зображення динаміки обізнаності молодших школярів з профорієнтаційним матеріалом, %
У ході експерименту проаналізовані існуючі програми, виявлено найбільшу профорієнтаційну спрямованість однієї навчальної дисципліни початкової ланки освіти ─ «Трудове навчання». Встановлено, що трудове навчання, читання, рідна мова мають найоптимальніші потенційні можливості щодо використання профорієнтаційного матеріалу.
Доведено, що підвищення ефективності якості сформованості уявлень учнів про професії, засоби праці, формуванню таких якостей особистості, як працьовитість, дисциплінованість, відповідальність за результати праці передбачає необхідність систематичного та цілеспрямованого застосування профорієнтаційного матеріалу у навчанні, вихованні та розвитку учнів початкових класів, доповнення навчальною інформацією профорієнтаційного змісту, що розкриває взаємозв'язки та важливість різних видів професій у житі суспільства.
В основу формувального експерименту було поставлено технологію застосування профорієнтаційного матеріалу в навчально-виховному процесі початкової школи. Отримані результати дозволяють судити про те, що система профорієнтаційної роботи, яка передбачає цілеспрямованого, систематичного використання ефективних методів та форм навчання та виховання, дозволяє зміцнити профорієнтаційні інтереси учнів, поглибити знання та уявлення про коло відомих професії, їх важливість та незамінність, а також активізувати сприймання та відтворення навчально-виховної інформації школяра від пасивного до активної участі в ній.
Якісно-кількісний аналіз контрольного зрізу підтвердив ефективність проведеної дослідницько-експериментальної роботи — в абсолютній більшості учнів переважає високий та середній рівні сформованості професійної орієнтації.
Висновки
Проведене експериментальне дослідження засвідчило, що застосування розробленої системи заходів щодо професійної орієнтації позитивно вплинуло на рівень сформованості професійної орієнтації молодших школярів.
У здійсненому дослідженні було вивчено стан проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці, уточнено зміст професійної орієнтації, його складові, встановлено функції, принципи та джерела профорієнтаційної інформації.
У дослідженні визначено, що основними дидактичними умовами, які забезпечують ефективність використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі початкової ланки освіти є:
- дотримання критеріїв: доступності, цілеспрямованості та систематичності;
- емоційної насиченості та особистісної значущості профорієнтаційного матеріалу для учнів;
- зв’язку із життям;
- різноманітності форм та методів.
Дуже важливим фактором при використанні профорієнтаційного матеріалу є такі методи роботи як: розповідь, бесіда, читання спеціальної літератури, перегляд телефільмів. Всі вони займають не останнє місце і не позбавляють школярів у можливості розширити свої профорієнтаційні інтереси.
Визначну роль надано характеристиці особливостей профорієнтаційного матеріалу, запобіганню типовим помилкам при підборі та застосуванні його в початковій школі.
Дослідження показало, що основними критеріями сформованості уявлень про профорієнтаційне середовище виступають:
─ сформованість уявлень про світ професій;
─ орієнтація в атрибутах, засобах та предметах праці представників різних професій;
─ розуміння кваліфікаційних якостей фахівців різного професійного середовище;
─ працьовитість, дисциплінованість, відповідальність за результати праці.
У процесі діагностичного рівня сформованості в учнів професійної орієнтації Доброводівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів встановлено, що в експериментальному класі високий рівень мають 20% школярів, середній — 32%, низький — 47%, відповідно у контрольному — 10% школярів з високим рівнем якості знань, 28% — з середнім і 62% з низьким. Як бачимо майже не існує істотної відмінності.
Поглиблене вивчення аспектів професійної освіти молодших школярів показало, вона виступає в системі навчально-виховного процесу важливою ланкою пропедевтичної професійної орієнтації, забезпечує орієнтацію учнів у широкому спектрі профорієнтаційних явищ, всесторонній розвиток особистості учня.
Якісний і кількісний аналіз матеріалів підсумкового зрізу засвідчив, що в експериментальному класі високий рівень профорієнтації сформовано у 31% учнів, середній — у 64% та низький -5%. Тоді як у школярів контрольних класів у розподілі за рівнями сформованості профорієнтації змін майже не відбулося.
Результати теоретико-експериментального дослідження дали можливість визначити наступні методичні рекомендації:
- комплексне використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі;
- залучення сім'ї та громадськості до професійної орієнтації;
- формувати банк профорієнтаційної інформації для дітей молодшого шкільного віку;
- інтенсифікацію професійної орієнтації;
- використання різноманітних форм за змістом та організацією.
Дослідження підтвердило гіпотезу — навчально-виховний процес буде значно ефективнішим, якщо краєзнавчий матеріал на уроках у початкових класах використовуватиметься з дотриманням основних дидактичних вимог.
Дане дослідження не вичерпало всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшому вивченню підлягають такі аспекти проблеми як формування інформаційного «банку» профорієнтації для вчителів початкових класів з врахуванням регіонального аспекту.
Список використаних джерел
1. Балацька Н. Особливості та основні моделі реалізації професійно орієнтованої системи в школах Англії.//Початкова школа. ─ 2006р. ─ № 8.─ С.71-72.
2. Баранова С.П. и друг. Педагогика: Учеб. пособие для пед. уч-щ. ─ 2-е изд., перераб.─ М.: Просвищение, 1987. ─ С.267.
3. Бех І.Д. Праця ─ головний вихователь школярів. Психологічний аспект трудового виховання молодших школярів ─ К.: Знання, 1983.─С. 13-14.
4. Бокова О.Г. Давні ремесла нашого народу.// Розкажи онуку. ─ 2002. ─№ 9. ─ С. 76.
5. Боровский А.Б., Потапенко Т.М., Щекин Г.В. Система методов профес-сиональной ориентации. Кн. 1. Основьі профессиональной ориентации: Учеб.-метод. пособие. -К.: МЗУУП, 1993р.─С.78.
6. Васюк О. Організаційні етапи педагогічної орієнтації, форми та методи їх ефективного формування.//Вісник книжкової палати ─2008.─№6.─С.25-26.
7. Вербинський В.Трудове виховання ─ шлях до формування особистості.// Рідна школа. ─ 2008.─ №7-8.─С.7-8.
8. Витишын В.Ф. Реформа школы и профессиональная ориентация школьников: /Пед. наука-реформа школы. ─ М.: Педагогика, 1988.─С.39, 40-41,56-57.
9. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. — Львів, 1996. — С. 159.
10. Воробьова Т.А.Профориентация в школе.─ Л.:«Знание», 1973 р.─ С.3-11,12-15,18-29
продолжение
--PAGE_BREAK--11. Гладкова В.М. Профорієнтація: Навч. посіб.─ Львів: Новий світ, 2007.─ С. 9-17,23-31,
12. Голомшток А.Е. Выбор профессии и воспитание личности школьника.─ М.: Педагогика, 1985.─ С.67-73, 84-91
13. Григорєва М.В.Професійна орієнтація молодших школярів.// Початкова школа. ─ 1985. ─ № 11. ─ С. 36-37
14. Дмитриева М.А., Крьілов А.А., Нафтульев А.И. Психология труда иинженерная психология: Учебное пособие. ─Л.: ЛГУ, 1979.─С.52, 99.
15. Зайцева О. Творча діяльність як засіб розвитку професійних інтересів школярів у процесі трудового навчання.//Трудова підготовка в закладах освіти. ─ 1999.─ №1.─ С.5
16. Захаров Н.Н., Симоненко В.Д.Профориентация школы.─ М.: Просвищение, 1989.─ С.45.
17. Зеєр З.Ф., Павлова А.М., Садовникова Н.О. Профориентология: Теория ипрактика: Учеб. пособие. — Москва-Екатеринбург, 2004.─ С.35.
18. Зубенко С. У світі професій. Брейн-ринг.// Шкільний світ. ─2009. ─ № 10. ─ С.20-23
19. Ю.Іваньо. Підготовка школярів до майбутнього вибору професії у процесі взаємодії загальноосвітньої школи із вищими навчальними закладами.//Наукові записки ТНПУ Ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка ─ 2007.─ №8.─ С. 124-125
20. Іващенко Ф.І. Труд и развитие личности школьника: Кн. для учителя. ─ М.: Просвищение, 1977.─ С.68-69.
21. Ігнатенко П.Р. Роль трудового виховання у виборі професії. ─ К.: Знання, 1989. ─С. 20-25
22. Йовайша Л.А. Проблемы профессиональной ориентации школьников.─ М.: Педагогика, 1983.─ С.12-15,19,20, 30-49.
23. Климов Е.А. Введение в психологию труда: Учеб. пособие для студ.вузов по спец. “Технология”.─М.: Изд-во МУ, 1988. ─ С. 101
24. Кравецький В. Формування знань про світ професій в учнів молодшого шкільного віку.//Початкова школа.─ 2000.─ №6. ─ С. 35-36
25. Кришевські К. Початкова загально технічна освіта.//Трудова підготовка в закладах освіти. ─1999. ─ №2.─ С.38
26. КузмінськийА.І., ОмеляненкоВ.А.Педагогіка.Підручник.-2-е вид. ─ К.: Знання-Прес, 2004.─ С. 287-295
27.Кузмінський А.І., Омеляненко В.А.Педагогіка у запитаннях і відповідях: Навч. посіб. ─ К.: Знання, 2006. ─С. 178-183
28.Кулагин Б. В.Основьі профессиональной психодиагностики. — Л.: Медицина, 1984. ─С.14.
29.Куріпта В.І. Виховуємо особистість. Виховна година «Цікавий світ професій».//Початкове навчання та виховання. ─2005. ─ № 28. ─С. 14-19
30.Куріпта В.І. Цікавий світ професій.// Розкажи онуку. ─ 2007. ─ № 5. ─ С. 116-121
31.Макаренко А.С.Лекції про виховання дітей / Твори: В 7 т. — Т. 4. — К.: Рад. шк., 1954. — С. 387.
32.Мойсеюк Н.Є.Педагогіка. Навч. посібник. 3-е вид. ─ Київ, 2001. ─ С. 424-427
33.Наукові основи професійного самовизначення школярів.// Трудова підготовка в закладах освіти. ─1999. ─ №2.─ С.33-34,38
34. Німець В.П. Прес-конференція. Рольова гра-зустріч з представниками різних професій.// Бібліотека вчителю початкових класів. ─ 2000. ─ № 11. ─ С. 56-58
35.Осколок Л.С., Зубенко О.В. Методика проведення тижня трудового навчання у початковій школі. // Розкажіть онуку. ─ 2006.─№5-6. ─С.134-143
36.Основы методики профориентации и профессиональнава обучения./ Кальней В.А., Капралова В.С., Поляков В.А./ Под ред. Полякова В.А. ─ М.: Просвищение, 1987.─ С.19
37.Павлютенко Е.М. Професиональная ориентация учащихся. ─ Київ: Рад. школа, 1983.─ С. 15-19,40-43,59-67,80-83
38.Павлютенко Е.М. Професійна орієнтація молодших школярів.// Початкова школа. ─ 1982. ─ № 2. ─ С. 43-47
39.Панков В.А.Трудовоє воспитаниє младших школьников: Кн. Для учителя. ─М.: Просвищениє, 1984. ─ С.45, 385
40.Пашукова Т.І., Допіра А.І. Практикум із загальної психології / Під ред.Т.І.Пашукової. -К.: Знання, 2000. ─С.68-69
41.Педагогика: Учеб. пособие./под. ред. Болотинои Л.Р. ─ М.: Просвищение, 1987. — С.202-208
42.Педагогіка./за ред. Ярмоленка Н.Д.─ Київ: Вища школа, 1986.─ С.398-400
43.Підготовка учнів до професійного навчання і праці (психолого-педагогічні основи): Навч. — метод, посібник (За ред. Г.О.Балла, П.С.Перепелиці, В.В. Рибалки). -К.: Наукова думка, 2000. ─С.22,70,80
44.Пригодній М. Початкове професійне навчання з електротехніки в загальноосвітній школі.//Трудова підготовка в закладах освіти. ─1999. ─ №1.─ С.12
45. Програма середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи.
46.Подоляк В.Шляхи активізації профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі.// Трудова підготовка в закладах освіти. ─1999. ─ №1.─ С.32-33
47.Пряжников Н. С. ІІрофсссиональное и личностное самоопределение. ─ М.: НПОМОДЗК: Воронеж, 1996. ─С.40
48.Сахаров В.Ф.Профессиональная ориентация школьников. ─М.: Просвищениє, 1984. ─С.44-47, 50-51, 56-59, 67-70, 136-139
49.Степанова О.М., М.М. Фіцула. Основи психології і педагогіки. ─ Київ: Академія, 2003. ─С. 416-421
50.Сухомлинський В.О.Павлиська середня школа // Вибрані твори: У 5 томах. — Т. 4. — К.: Рад. шк„ 1976. — С. 166.
51.Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори: В 5 т. — Т. 1. — К.: Рад. шк., 1976. — С. 166.
52. Топчан З.Л.Землю красить сонце, а людину ─ праця. Урок ─КВК. 3(4) клас.// Рожкажіть онуку. ─ 2003. ─ № 25. ─ С. 16-20
53.Туріщева Л.В. Практикум «Різноманіття світу професій»// Класному керівникові. ─2009. ─№ 3. ─ С. 27-28
54.Ушинський К.Д.Праця в її психічному і виховному значенні // Вибрані педагогічні твори: В 2 т. — Т. 1. — К.: Рад. шк., 1983. — С. 107.
55. Фіцула М.М.Педагогіка. ─ Київ: Академія, 2003. ─ С. 301-315
56.Фіцула М.М. Педагогіка. ─ Київ, 2002 р. ─С. 274-284
57.Харламов Н.Ф. Педагогика: Учеб. Пособие. 3-е узд, перераб. и допов.─ М.: Юристь, 1997. ─С.358-370
58.Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб.─6-е изд. ─ М.: Университетская, 2000.─ С.405-406
59.Чистякова С.Н.Професиональная ориентация школьников: организация и управление.─ М.: Педагогика, 1987. ─С. 17-19, 32-33,38-43, 49,61,81-82
60. Чорна І.М. психологічні особливості організації профорієнтаційної роботи в школі. ─ Тернопіль: Збруч, 1996. ─С.10-12
61.Юшко В.І. Ярмарок професій. // Позакласний час. ─ 2006. ─ №1-2 ─ С. 59-60
62. Яворська І.І. Я майбутнє твоє, Україно!// Позакласний час. ─ 2006. ─ № 6.─ С. 35-38
63. Ягупов В.В.Педагогіка: Навчальний посібник. ─ К.: Либідь, 2003. ─ С. 488.
Додаток А
Таблиця 1.Класифікація професій відповідно предметів і цілей діяльності (за Є.О.Климовим)
Класи
професій
Типи
професій
Гностичні
Перетворюючі
Дослідницькі
Людина-природа
Обліковці та
приймальники
Землероби,
каменярі
Селекціонери
Людина-
техніка
Контролери ВТК і
працівники
держприймання
Слюсарі, водії,
механізатори
Конструктори
Людина-людипа
Інспектори, слідчі
Медичні сестри,
продавці,
менеджери усіх
рівнів, педагоги
Працівники
НОП
Людина-знакова
система
Коректори
Набірники,
оператори ЕОМ,
бухгалтери
Програмісти
Людина-
художній образ
Контролери-
приймальники
малярних робіт
Маляри,
художники
Модельєри
Основні
особистісні
якості, що
необхідні
працівнику
Інтерес до
властивостей
певних об'єктів,
чітка пізнавальна
активність,
стійкість уваги,
спостережливість
Схильність до
практичного
впливу на середовище, інтерес
до процесу та
результату цього
впливу, активність
і працездатність
Інтерес до
нового, здатність легко
відмовитися від звичного способу мислення,
шукати нові
варіанти
Додаток В
Анкета для з'ясування знань учнів про професії
1. Пригадай до якої групи професій належить кожна з них «людина — природа», «людина-людина», «людина — знакова система», «людина — техніка», «людина – художні образ».
Назви професій: учитель, садівник, касир, співак, водій.
2. Розглянь уважно малюнок та назви знаряддя праці.
Лопата, садові граблі, вила, сапа, лійка, розпушувач землі, граблі для розрівнювання ґрунту.
3. Що спільного у роботі людей таких професій: доярка, телятниця, птахівниця, ветеринарний лікар?
Де працюють воно: в лісі, на полі, на фермі, в зоопарку, у ветеринарній лікарні?
4. Що ти знаєш про професію майстра художнього розпису?
Коротко її опиши.
5. Встанови відповідність між назвою професії та роботою, що вони виконують.
Продавець навчає учнів
Бібліотекар продає страви відвідувачам кофе
Учитель лікує хворих людей
Офіціант продає товари покупцям
Лікар видає книги читачам
Що потрібне у праці цих людей.
6. Одяг, яких професій зображено на малюнку? (кравця, сантехніка, футболіста, двірника, аптекаря, заправника машин).
7. Спробуй відгадати назву професії людини зображеної на малюнку.
Інженер, фермер, модельєр одягу, архітектор, лаборант.
Якими знаряддями праці вона користується?
8. Відгадай професію за описом.
Людина цієї професії добре знає та розуміє дітей, навчає їх правильно розмовляти, читати, лічити, як правильно поводити себе у громадських місцях, за столом, на ігровому майданчику. Готує дітей до навчання в школі.
9. Опиши коротко професію агронома, столяра.
10. На малюнку зображено людей різних професій, пов’язаних з різними інформаційними знаками. Спробуй їх відгадати. У разі необхідності скористайся підказкою.
………… нараховує зарплату робітникам.
………… набирає текст на комп'ютері.
………… набирає телефоні номери абонентів.
………… виконує креслення на комп’ютері.
Професії: телефоніст, бухгалтер, оператор комп’ютерного набору, конструктор.
11. Утвори ланцюжок із трьох слів різних стовпців за зразком: касир-нараховує гроші.
13. Зєднай стрілками види техніки, їх призначення та професії, що пов'язані з ними.
13. Яким представникам професій належать: швейна машинка, автобус, верстат, відбійний молоток?
14. Опиши професію скульптора.
15.Що ти знаєш про професії артиста та балерини? Що об’єднує ці професії?
16. Чим займаються люди таких професій: музикант, скульптор, майстер художнього розпису, балерина, поет, актор.
Знайди відповідні слова до кожного малюнка: колір і лінія, танцювальні рухи, міміка та голос, музичні знаки, художнє слово, об'ємні форми.
Додаток С
Профорієнтаційна картка учня
Прізвище, ім'я, рік народження
батьки
Прізвище, імя
Рік
на-ння
Спеціальність
Місце працевлаштування
Матір
Батько
Запитання
Результат
1. Улюблене заняття або ігри
2. Інтереси та захоплення(гуртки)
3.Участь в суспільно корисній праці, ставлення до неї
4.Ким хоче бути
5.Які навчальні предмети найбільше подобаються
6.Які предмети найбільше засвоюються і оцінки з них
7.Які предмети даються з труднощами
8.Активність в навчанні
(активний, байдужий, не хоче вчитися)
9.Доручення, ступінь їх виконання.
10. положення в класі
Додаток D
Вірші про профес
Фермер
От в кого тяжка робота,
А ж чоло блищить від поту!
Рано-вранці він встає,
Поле огляда своє
Там вирує, колоситься
Золота густа пшениця.
Є садок, город і ферма,
і працює він уперто.
Має трактори сучасні,
І комбайни першокласні
На землі господарює
І з тобою нас годує.
Лікар
Ти на лікаря не сердься
Бо у нього добре серце:
Відчуває біль чужий
Він так само, як і свій,
І завжди, чим тільки зможе,
Добрим людям допоможе
Дасть таблетки і настої
І болячки всі загоїть
Може приписать уколи,
ти не бійся їх ніколи ─
пропадуть від них мікроби,
утече важка хвороба.
Кран журавлик
Кран підйомний край дороги,
Мов журавлик довгоногий
Мов журавлик-журавель
Із небачених земель
Поверта до мене шию:
- полетів би та не вмію
хоч багато маю сили—
я важкий тай ще без крил
— не журись – втішаю крана
Скоро я дорослим стану
І з майструю так як слід –
Будеш кроно-вертоліт
В’язальниця
Танцював стрибав клубок
і вертілись нитки
Вийшли в Галочки малої
Гарні рукавички.
Танцював клубок ниток, вийшла шапочка чудова
У мало Галі
і радіє вся сім'я,
і гордиться тато
— от в’язальниця моя —
Вміє працювати.
На дитячому майданчику
Ми будуємо будинок
із землі, лози, травинок
я – тесляр, Михась – пічник
А Микола – керівник
Від обіду до вечері
Зводили стіни, ставили двері
Стелем стелю, криєм дах –
Дім піднявся на очах.
Що він етику не вчить?
Відвернувсь від слухачів
Став махати він руками
в залі просто перед нами.
Чи не звик він до порядку?
Чи робити став зарядку
Хоч і звик він до порядку
Та керує хором та оркестром
Зветься просто диригентом.
Кожен знає своє діло
Літака веде пілот,
Робітник йде на завод,
школярів учитель вчить,
космонавт в ракеті мчить!
Кожен знає своє діло
Робить чесно його, сміло.
Е. Сотолкіна
Як багато професій є різних
Ми вжиті зустрічаємо скрізь їх:
Лікар, вчитель, актор і комбайнер,
Модельєр, космонавт, дизайнер
Ми дізнаємся про них,
Хто без музики жити не міг,
Чиї серце й майстерні руки
Нам дарують чарівні звуки.
Квітникарка
У нашім парку квітникарка
Зростила тисячі квіток
Якщо буває дуже жарко
Ми в парк ідемо в холодок.
Тут на спочинку по роботі
Прийдіть люди сюди
Лиш квітникарка у турботі,
щодень ми бачимо її
Вона з лопатою, сапою
Зі шлангом дощ пустити слід!
І все не має її спокою
Ні в полудень, а ні в обід.
Весела рада квітникарка
Розквітли квітоньки усі!
І мовить так: хай люди в парку
Відпочивають у красі
Він такий же, як і ми
не помітний між людьми
а в театрі грає ролі.
Нині – вчителя у школі.
Завтра буде інша роль,
То бідняк він, то король
Про чуже життя розкаже
І зі сцени нам покаже
Як по правді треба мить
І біди не наробить.
Старий садівник
Садить садівник молодий садок
Сивий садівник – він уже дідок
Певно, сто садів посадив за вік
Скільки дав плодів
людям садівник!
Яблук дав і слив, груші золоті…
Скільки він зробив
доброго в житі!
Лісник
В таємниці лісові проник
Здавна мій сусід. Він – лісник.
Лісникове діло – не просте,
Знає він, як дерево росте,
Як садити клени чи сосну,
І яку потрібно глибину….
Додаток Е
Профорієнтаційні ігри проведені у процесі виховної роботи
«Знавці професій»
Учні сідають у коло. У центрі — вчитель. Він говорить: «Увага!» — і вказує на будь-якого гравця, голосно й чітко називаючи будь-яку літеру (крім ь, ї, й). Учень, на якого вказав ведучий, повинен швидко назвати професію на цю літеру. (Наприклад: Н — наладчик — К — касир — Р — реставратор — Р — редактор — Р —… і т. д.) Той, хто не встигає у відведений час назвати професію, у вибуває з гри.
продолжение
--PAGE_BREAK-- продолжение
--PAGE_BREAK--— виховання вміння поєднувати фізичну й розумову діяльність;
—формування усвідомлення залежності життєвих благі духовних цінностей від особистої участі у їх створенні та ін.
Школа має значний досвід трудової підготовки підростаючого покоління. Вона здійснюється на уроках і в позаурочний час. Головна ж праця дитини — це звичайно, навчання, яке сприяє трудовому вихованню як своєю організацією, так і самим процесом засвоєння змісту програмного матеріалу: у школярів формується світогляд, виробляються працьовитість, наполегливість, звичка дотримуватися дисципліни й порядку, ретельно, сумлінно виконувати завдання, розвиваються самостійність,ініціативність, виховуються почуття колективізму, відповідальності та інші якості особистості.[21,20-21]
Зіставляючи ці три педагогічні категорії, слід відмітити, що поняття трудове вихованняє ширшим в порівнянні з трудовим навчанням і профорієнтацією. Останні виступають як його складові частини. Але, виконуючи свої специфічні функції, всі ці три процеси взаємозв'язані і при успішному їх здійсненні сприяють формуванню у школярів працьовитості яка є результатом трудового виховання, навчання і професійної орієнтації і виступає як потреба сумлінного і творчого ставлення до праці, та умінням і прагненням сумлінно виконувати будь-яку необхідну роботу і проявляти вольові зусилля в подоланні тих перешкод, які зустрічаються в процесі трудової діяльності.[39,385]
Будучи особистісною якістю, працьовитість, таким чином, включає наступні структурні компоненти:
· потреба в творчо-трудовій діяльності і її здорові соціальні і особисті мотиви;
· розуміння користі праці для суспільства і для себе та переконання в її етичній благотворності;
· наявність трудових умінь і навиків і їх постійне вдосконалення;
· достатньо міцну волю особи.
Правильно здійснене трудове виховання, безпосередня участь молодших школярів у корисній, продуктивній праці є дієвим чинником громадянського становлення, морального та інтелектуального формування їх особистості, фізичного розвитку.
Нехтування закономірностями необхідності виховання дітей у праці призводить до певної деградації загальнолюдської ідеї трудового виховання і викликає фізичне й моральне ослаблення членів суспільства.[26,290]
Під впливом вимог суспільства і сучасного виробництва система трудового виховання виконує у всебічному, гармонійному розвитку особистості молодшого школяра основні функції.
Таблиця 1.1. Схема основних функцій системи трудового виховання.
1─ формування активної життєвої позиції і таких провідних моральних якостей, як працелюбність, бережливе ставлення до матеріальних благ, повага до людей, відповідальне ставлення до дорученої справи, свідому трудову дисципліну;
2─ формування знань, загально-трудових умінь і навичок; уміння працювати в колективі, високої моральної відповідальності за власну і колективну працю, створення атмосфери нетерпимості до безділля, до нероб;
3─формування творчого, дослідницького, раціоналізаторського ставлення до праці;
4─ правильного життєвого самовизначення учнів, їхніх мотивів у виборі майбутньої професії;
5─ формування навичок трудової активності, що є необхідною для здоров'я дитини.
6─сформувати в людині любов до праці як її природної потреби і необхідності активної життєдіяльності.
7─ забезпечити соціально-психологічні умови для підтримання і розвитку фізичного та психічного напруження особистості, аби підтримувати членів суспільства на достатньому рівні працездатності.
8─сформувати у вихованців уміння і навички у певних видах продуктивної праці.
9─виховати повагу до людей праці та бережливе ставлення до результатів такої праці.[ 39,385]
Визначаючи навчальні і виховні цілі трудового виховання, школа має виходити з сучасних вимог виробництва до працівників, враховуючи при цьому вікові особливості школярів.[14, 99]
Опираючись на вищезазначене підкреслимо, що трудове виховання в сучасній школі, як педагогічна діяльність передбачає:
1. Розвиток в учнів широкого діапазону індивідуальних і соціальних мотивів трудової діяльності (моральних, матеріальних, пізнавальних, естетичних та інших).
2. Допомогу педагога у визначенні учнем суб'єктивних цілей праці, що відповідають мотивам його діяльності і особистим можливостям.
3. Формування у школярів уміння враховувати умови праці, необхідні для успішного досягнення визначених цілей: зовнішні (особливості навколишнього середовища) і внутрішні (наявність знань, умінь, навичок, трудового досвіду, здібностей тощо).
4. Педагогічну підтримку у найповнішому прояві власного «Я» (самореалізації).
5. Спеціальне навчання самоконтролю, самооцінці і самокорекції власної трудової діяльності.[32,425]
Трудове виховання ґрунтується на певних принципах. Досить вдало їх сформулював В.О.Сухомлинський.
“1.Єдність трудового виховання і загального розвитку, морального, інтелектуального, естетичного, фізичного.
2. Розкриття, виявлення, розвиток індивідуальності в праці.
3. Висока моральність праці, її суспільно корисна спрямованість.
4. Раннє залучення до продуктивної праці.
5. Різноманітність видів праці.
6. Постійність, безперервність праці.
7.Наявність рис продуктивної праці дорослих у дитячій праці.
8. Творчий характер праці, поєднання зусиль розуму і рук.
9. Наступність змісту трудової діяльності, умінь і навичок.
10.Загальний характер продуктивної праці.
11.Посильність трудової діяльності.
12.Єдність праці і багатогранного життя”[50,159].
У процесі трудового виховання в сім'ї, в загальноосвітніх навчально-виховних закладах важливо творчо підходити до реалізації вимог цих принципів.
Зауважимо, що трудове виховання покликане забезпечити вирішення таких завдань:
· психологічна підготовка особистості до праці (усвідомлення соціальної значущості праці, формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, дбайливо ставитися до результатів праці тощо);
· практична підготовка до праці (озброєння вихованців необхідними знаннями, вироблення у них умінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури);
· підготовка до свідомого вибору професії.[49,417]
Важливим аспектом психологічної підготовки підростаючого покоління до праці на сучасному етапі є формування в нього самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе. Це сприяє розвитку в характері людини відповідальності, підприємливості, ініціативності, творчого підходу до справи. Коли ці риси «стають характерними для більшості людей, то суспільство має шанс досягнути господарського успіху і добробуту.[9,159]
Психологічною особливістю дітей є те, що виникнення у них інтересу пов'язане не стільки з самим предметом, скільки з можливістю діяти з ним. В праці ж і відбувається цілеспрямоване перетворення предметів у сукупність цікавих дій, з'являється можливість відчути задоволення від результатів власної діяльності. Цікавий результат і позитивні емоційні переживання є, таким чином, головними умовами, завдяки яким дитина включається в трудовий акт. В ході останнього учні встановлюють з предметом праці безпосередній зв'язок. Він об'єктивно виявляється в тому, що дитина здійснює за допомогою знаряддя праці певний вплив на предмет, цілеспрямовано змінюючи його. Закріплення цього зв'язку відбувається в свідомості дитини у вигляді засвоєння трудового вміння. Іншими словами, в учня формуються знання про спосіб трудової дії й емоційна оцінка її процесу й результату.(Переживання дитиною успіху, задоволення від досягнутого результату спонукає її до повторення трудового акту, і цей психічний стан закріплюється як форма вираження позитивного ставлення до праці).
Розвиток у школярів позитивного ставлення до праці визначається їх прагненням досягти нового результату і пережити від нього задоволення, зазнати позитивних почуттів від оцінювання дорослими і ровесниками їх діяльності.
Відчуваючи емоційну реакцію оточуючих, учні виробляють самооцінку щодо виконуваної роботи, також супроводжуючи її певними переживаннями. За умови виникнення потреби пережити задоволення від організаційно-змістових і оцінних результатів діяльності можна говорити про формування у школяра позитивного ставлення до неї. Така загальна схема перетворення дитини в суб'єкт трудового виховання. Щоб дитина включилася у трудову діяльність, у неї повинен з'явитися початковий інтерес і бажання працювати. Тому педагоги мають приділяти цьому особливо велику увагу. В організації трудового навчання вагома роль належить особистому прикладу вчителя, праці, його майстерності та культурі.[3,13-14]
Зазначимо, що у педагогічній науці існує умовна класифікація праці, яка дає нам уявлення про її зміст та склад.
Таблиця 1.2.Схема класифікації видів праці.
Різноманітність видів праці, в яких беруть участь учні дає змогу розвивати їх задатки, нахили, інтереси, створює умови для вибору майбутньої професії
Різні види праці становлять змістову основу трудового виховання. Трудове виховання учнів здійснюється в усіх видах праці, передусім у навчальній праці. Навчання формує потрібні трудові якості людини лише за умови, що воно має істотні ознаки праці: свідому постановку мети, осмислення конкретним індивідом своєї ролі в досягненні поставлених завдань, напруження розумових сил, подолання труднощів і перешкод, самоконтроль. Для цього необхідно пробудити в учнів бажання вчитися, розвинути в них пізнавальні інтереси й дати їм можливість пізнати радість успіху в навчанні. Складність розв'язання цього завдання в тому, що школярі не завжди відразу бачать результати навчальної праці.
Складовою системи трудового виховання школярів є також організація їх суспільно корисної праці. Як видно із таблиці 1.2. за суспільною значущістю її поділяють на продуктивну, суспільно корисну і побутову.
Продуктивна праця учнів. Спрямована вона на створення матеріальних цінностей. Її організаційні форми на різних вікових етапах неоднакові. Слід зазначити, що для молодших школярів продуктивна праця поєднується з грою, передбачає використання спеціально виготовлених для дітей інструментів та обладнання.
Виховні можливості участі школярів у продуктивній праці виявляються у тому, що працюючи поруч з дорослими, вони долучаються до життя суспільства, набувають життєвого досвіду, виробляють у собі вміння спілкуватися у виробничій сфері, опановують ефективні прийоми виробничої діяльності. Продуктивна праця вдосконалює трудові вміння і навички, привчає до трудових зусиль, розвиває суспільну активність, волю, дисциплінованість, відповідальність, ініціативу, точність і ретельність.
Суспільно корисна праця учнів.Такою працею може бути збирання макулатури, лікарських рослин, дарів лісу, надання допомоги пораненим та хворим тваринам, людям похилого віку. Нерідко вона має змагальний характер, що спонукає дітей на добрі справи не заради винагороди До цієї роботи притягуються учні від 1 до 11-х класів. Починаючи з 1-го класу, учні займаються виготовленням різноманітної навчально-наочної допомоги: таблиць, картин, діаграм, гербаріїв, колекцій, простих моделей. При вивченні природознавства учні займаються вирощуванням квітів, створюють живі куточки, організовують роботу по підгодівлі птахів і диких тварин.
Велику роль в трудовому вихованні відіграє побутова праця.Вона включає: догляд за своїми речами, прибирання класів і учбових кабінетів, ремонт учбовий-наочної допомоги, книг в класній бібліотеці, і т.д. [56,281] В окремих сім'ях батьки оберігають дітей від домашньої роботи, роблять за них те, що вони спроможні зробити самі. В таких сім'ях виростають діти, які намагаються уникати фізичної праці, не вміють трудитися і не цінують працю інших. Педагоги повинні допомогти батькам правильно організувати самообслуговування дітей в сім'ї.
Завдання кожного виду праці — сприяти фізичному, розумовому і моральному вихованню школярів.
Однак для того, щоб праця виховувала, вона має бути належним чином організована, тобто відповідати певним вимогам:
1.Праця має бути цілеспрямованою.
2.Працю учнів необхідно пов’язувати із навчальною роботою.
3.Виховна ефективність праці зростає за умови, що учні самі є її організаторами.
4.Виховання любові до праці, формування трудових умінь і навиків.
5.Праця має бути доступною.
6.Організація праці учнів повинна ґрунтуватися на наукових засадах.
7.Учні повинні навчитися працювати в колективі.
8.Трудове виховання має спрямовуватися на формування творчого ставлення учнів до праці.
9.Вплив оцінки результатів праці школярів на ефективність трудового виховання. [58,406]
Трудове виховання є довготривалим процесом. По суті, він охоплює все життя людини. Але основи закладаються в дитинстві. Значною мірою риса працьовитості людини є моральною категорією, належить до загальнолюдських морально-духовних цінностей. Тому так важливо в ранньому дитинстві сформувати психологічні засади працелюбства людини.
Аналізуючи основний фонд з проблеми ми дійшли висновку, що основнимишляхами (напрямками) трудового виховання є такі.
1. Родинно-побутова трудова діяльність, у процесі якої закладаються психологічні основи любові до праці, формуються вміння і навички у різних видах побутової праці, почуття обов'язку та відповідальності. Школа трудового виховання в сім'ї є найважливішим етапом розвитку особистості. Тенденцій частини батьків вилучити дітей шкільного віку зі сфери праці взагалі з надією, що вони прилучаться до трудових процесів пізніше, після закінчення школи, є помилковою і згубною для розвитку дитини. Праця дітей в сім'ї має бути посильною, різноманітною, продуктивною, цікавою, систематичною.
2. Перебування вихованців у дошкільних виховних закладах. Тут усі діти відповідно до програми залучаються до різних видів трудової діяльності, в першу чергу у них формуються вміння і навички обслуговуючої праці. Важливо, що в дитячих садках створена атмосфера спільної праці.
3. Заняття в загальноосвітніх навчально-виховних закладах. Тут вихованці займаються двома основними видами праці розумовою та фізичною. Навчальними планами і програмами передбачена чітка система залучення учнів до розумової та фізичної праці впродовж усіх років навчання. Зміст такої праці визначено з урахуванням віку учнів, соціально-економічних потреб. Проте фізична праця має переважно навчальний характер, мало приділяється уваги залученню вихованців до системи продуктивної праці, яка є домінуючим фактором у формуванні соціальної зрілості особистості.
Специфічними є і засобитрудового виховання, які охоплюють велику кількість предметів, дій, знарядь тощо, допомагають людині здійснювати певні трудові операції — це фізичні зусилля людини, знаряддя праці, обладнання, природні багатства та ін.
Підкреслимо формитрудового виховання вирізняються своєю різноманітністю. До них можна віднести: уроки праці, гуртки, студії, трудові десанти та ін.
Трудове виховання є складовою всебічного гармонійного розвитку особистості. Тому загальні методи виховання мають бути ефективно використані і в системі трудового виховання: переконування, приклад, вимога, вправи, вправляння, заохочення, покарання.[26,291-292]
Ще більшого значення набуває трудове виховання в умовах науково-технічного прогресу і ринкової економіки, коли від людини потрібні висока кваліфікація, широка технічна обізнаність і здатність до швидкого оволодіння досконалішими трудовими уміннями і навичками.
1.2 Особливості профорієнтації учнів початкових класів
Перед сучасною школою стоїть важливе завдання — удосконалювати роботу з професійної орієнтації учнів. В цілому вся система трудового виховання, навчання і професійної орієнтації покликана підвести учнів до часу закінчення із усвідомленим вибором професії і відповідного навчального закладу для продовження освіти. Завершальним етапом психологічної та практичної підготовки учнів до трудової діяльності є їх правильна професійна орієнтація.
Соціальна значущість проблеми професійної орієнтації прискорила її наукову розробку, об'єднала педагогів та психологів, соціологів і економістів, медиків. Велику увагу проблемі професійної орієнтації приділяли такі педагоги, як Батишева С.Я., В.А. Полякова, М.Н. Скаткіна, та ін.
Розробляли психологічні основи професійної орієнтації такі психологи, як Ананьєв Б.Г., Клімов Е.А., Леонтьєв А.Н., Платонов К.К., Федоришин Б.А… Також серйозну увагу приділяли соціально-економічним, правовим проблемам профорієнтації. Водзинская В.В, Журавлев В.И., Кузьмин В.А., Назимов І.Н., Переведенцев В.И…
продолжение
--PAGE_BREAK--Окремі аспекти професійної орієнтації молодших школярів вивчалися такими науковцями, як Ватульова О.Г., Павлютенков Е.М., Панков В.А, Тименко В.П., Витишин В.Ф. та ін.
Проаналізувавши вищезазначене доходимо до висновку, що професійна орієнтація — система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.[49,47]
Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами щодо набуття конкретної професії, а також забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.[55,310]
Як зазначає Б.О.Федоришин, професійна орієнтація визначається як науково-практична система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення [14,52]
Згідно визначення науковців (проф. Е.Ф. Зеєр, Н.О. Садовнікова, А.М. Павлова), професійна орієнтація — це науково обґрунтоване розподілення людей по різних видах професійної діяльності у зв'язку із потребами суспільства у різних професіях та здібностями індивідів до відповідних видів діяльності.". У рамках профорієнтації може бути передбачена також спеціальна система психолого-педагогічних впливів, спрямованих на активізацію людини у формуванні. якостей, що визначають успішність у тій чи іншій професії" [43, 22].
На думку Чистякової С.Н. професійна орієнтація ─ це міждисциплінарне знання, яке є поліфункціональним процесом, що включає себе функції різни аспектів: соціальну, економічну, психолого-педагогічну, медико-фізіологічну. [59,40]
Професійна орієнтація — це цілеспрямована діяльність вихователя, що передбачає надання допомоги вихованцеві у правильному виборі професії.
Це сукупність психолого-педагогічних, медичних та організаційних заходів впливу на вихованців з метою виявлення і формування їхніх професійних інтересів та здібностей і вплив на вибір професії відповідно до соціально-економічних потреб, особистих схильностей, психічних і фізичних можливостей.[26,295]
Мойсеюк Н. Є. зазначає, щопрофесійна орієнтація ─ обґрунтована система допомоги(соціально-економічної, психолого-педагогічної, медико-біологічної, виробничо-технічної) учням у виборі професії відповідно до нахилів, здібностей і ринку праці.[32,426]
У дослідженнях Ярмоленка Н.Д. Профорієнтація — це науково-практична система навчально-виховних заходів, коли на основі широкої загально-трудової і політехнічної підготовки, максимально наближеної до професійних умов, здійснюється підготовка учнів до свідомого вибору професії відповідно до їх нахилів і здібностей, а також суспільними та особистими інтересами.[42,398]
Через різне визначення професійної орієнтації змінюються підходи до характеристики її структури й змісту, до її методів, а звідси й до системи її практичного втілення, її здійснення. Спрямованість профорієнтації на вирішення господарських проблем суспільства за рахунок особистості змінюється спрямованістю на виявлення, корекцію, розвиток і задоволення інтересів та потреб особистості, що, в кінцевому рахунку, не протистоїть інтересам і потребам суспільства, а гармонійно узгоджується з ними [11,17].
Професійна орієнтація учнів здійснюється в системі навчально-виховного процесу школи, охоплює навчально-виховну, позакласну і позашкільну роботу.
Суб'єктами управління професійною орієнтацією в школі виступає весь педагогічний колектив. Об'єктом управління є учні 1-11 класів. Кожен суб'єкт профорієнтації, впливаючи на об'єкт, виконує свої функціональні обов'язки. [59,61]
Структурна побудова системи професійної орієнтації органічно випливає з методологічних підходів до розгляду цілей і змісту профорієнтаційної роботи, з розуміння діапазону її компетенції. При цьому необхідно пам'ятати, що процеси усвідомлення, становлення (розвитку та адаптації) й зміни рівня професійного розвитку особистості не обмежуються якимось одним вузьким проміжком часу, а відбуваються починаючи з моменту зародження професійних інтересів в людини і до моменту закінчення нею професійної діяльності. Таким чином, процес професійного становлення особистості охоплює тривалий період онтогенезу людини і відбувається протягом усього її життя. Тому, як відзначає М.С. Пряжников, на кожному віковому етапі життя людини (дошкільне дитинство, шкільні роки, юність, молодість, зрілість, похилий вік) основні акценти профорієнтаційної роботи визначаються особливостями сподівань різних освітньо-вікових груп [47; 40].
У системі професійної орієнтації найважливіша роль належить школі. Проте остання не може дати остаточного висновку про професійну придатність учнів, а тим більше — забезпечити їх вичерпною інформацією для правильного вибору професії.
Зазначимо, що професійна орієнтація в школі покликана вирішувати певні завдання:
1.Ознайомлювати учнів з різними видами професій та вимогами до їх носіїв.
2.Виховувати в молоді спрямованість на самопізнання і власну активність як основу професійного самовизначення.
3.Формувати вміння зіставляти свої здібності з вимогами, необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією.
4.Розвивати професійно значущі якості особистості.[49,420]
Зважаючи на широкий спектр основних завдань профорієнтаційної роботи у різних соціально-вікових групах на різних етапах процесу професійного становлення особистості та різноплановість методологічних підходів до визначення її цілей і змісту, узагальнена структураорганізації системи професійної орієнтації складається з декількох взаємопов'язаних компонентів, які відображені в таблиці 1.1.
Розглядаючи узагальнену структуру профорієнтаційної системи, необхідно розуміти, що різні визначення профорієнтації, різне концептуальне трактування її цілей і змісту неминуче відбиваються на її структурі, а звідси й на її формах і методах.
Таблиця 1.1.Схема компонентів професійної орієнтації в школі.
SHAPE \* MERGEFORMAT
Професійна інформація— психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення, особистості. Вона дає молодшим школярам змогу ознайомитися з різними професіями, з пов'язаним із ними змістом трудової діяльності, з вимогами, які ці професії ставлять перед людиною, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому учні виявляють свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами професії, до якої вони мають інтерес і нахили.[55,311] Вона покликана забезпечити: формування в особистості активної профорієнтаційної позиції; постійне та планомірне професійне інформування учнів загальноосвітніх шкіл, їхніх вчителів і батьків; організацію професійної пропаганди провідних і масових професій у суспільстві. Важлива для оптимального вибору професії інформація повинна містити такі відомості:
→ про світ професій та вимоги, які висуваються до людини;
→ про особисті якості людини, що є суттєвими для самовизначення;
→ про потреби суспільства в кадрах, перспективи ринку праці;
→ про систему навчальних закладів (шляхи отримання професії).
Ці чотири групи відомостей тісно пов'язані між собою — з ними знайомляться учні в ході загального процесу професійної просвіти.[11,23]
Інша частина професійної інформації полягає в тому, щоб в одному випадку поглибити інтереси учнів до тих або інших професій, у зв'язку з цим ширше розкрити їх суспільну престижність, показати перспективи професійного зростання; у іншому випадку —пробудити в учнів інтерес до професій, яких потребує народне господарство країни і даний економічний район зокрема.[48,59]
Професійна інформація починається вже в початкових класах школи, і її зміст розширюється і поглиблюється під час переходу учнів з однієї вікової групи в іншу. У початкових класах школярі в процесі суспільної корисної праці, позакласної роботи знайомляться з різними професіями. Особливо велике значення мають в професійній інформації зустрічі молодших школярів з батьками — виробниками, працівниками промислового і сільського господарства, та інших галузей. В процесі роботи за професійною інформацією вчителя розкривають дітям не тільки зміст самої професії, але і, найголовніше, — якими якостями повинна володіти людина, щоб опанувати цією професією і успішно працювати.[2,267]
Професійна діагностика— система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей. Для деяких спеціальностей вона є неминучою, ігнорування пов'язане з ризиком непридатності особистості.[55,301]
Чистякова С.Н. між профосвітою та профконсультацією виділяє ще такий компонент, як розвиток інтересів і здібностей.
Професійна консультація— надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійного самовизначення.Завданнями професійної консультації є: психологічне вивчення особистості учня; надання обґрунтованої допомоги їм в оцінці власних здібностей до різних видів трудової діяльності у сфері суспільного виробництва та ін…
Ярмоленко Н. Д. виокремлює між профосвітою та профконсультацією інший компонент професійної орієнтації профорієнтаційне виховання— найвідповідальніший період у цілісній системі профорієнтаційної роботи з учнями. Основою для успішного здійснення професійного виховання використовується інформація, одержана про учня в процесі попередньої професійної діагностики та професійної освіти. На учня діє весь арсенал навчально-виховних заходів, у процесі якого вивчаються і виховуються професійні мотиви та наміри. Аналіз результатів педагогічного впливу на учнів дає можливість визначити правильність професійного самовизначення учнів стосовно до їх нахилів і здібностей.
Професійний відбір— система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування. [55,312]
Б.О. Федоришин структурним елементом у системі профорієнтації визначає профдобір, завданням якого є процес добору такої професії для людини, що найбільшою мірою відповідає інтересам особистості цієї людини, сприяє її подальшому розвитку та успішній реалізації в професійній діяльності [40,68-69].
Професія адаптація ─це процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності.
Розуміння структури й змісту профорієнтаційної роботи дає змогу відшукати її більш конкретні форми, побачити етапи цієї роботи, зробити її більш ефективною та цілеспрямованою. Цілком зрозуміло, що на практиці усі ці форми певним чином зливаються та поєднуються. Більш того, від уміння поєднувати всі форми профорієнтації суттєво залежить її успішність.
Зазначимо, що у системі профорієнтаційної роботи з молоддю в умовах школи професійна адаптація не розглядається як складова системи профорієнтаційних заходів. у зв'язку з її функціонуванням в умовах виробництва вже після закінчення загальноосвітніх навчальних установ. З усіх структурних компонентів професійної орієнтації в початковій школі (1-4 класах) здійснюється її перший етап ─ професійна інформація(професійна освіта, професійна освіта).
У Положенні про професійну орієнтацію молоді, визначено такі етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку:
а)початковий (пропедевтичний) етап;
б)пізнавально-пошуковий(5-7 класи)етап;
в)базовий(визначальний)(8-9,8-12 класи).
Метою початкового етапу є ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загально-трудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результатом цієї роботи має бути сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності.
У навчальних програмах з предметів природничо-математичного циклу закладено можливості розкриття природничих основ праці, формування практичних навичок (вимірювальних, обчислювальних, лабораторних, графічних), необхідних для роботи на сучасному механізованому та автоматизованому виробництві. На уроках трудового навчання учні на політехнічній основі оволодівають системою техніко-технологічних та економічних знань, набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними матеріалами, використовуючи з практичною метою інструменти, пристосування і прилади, в них формується сумлінне ставлення до процесу праці та її результатів. Усі ці якості мають безпосереднє значення для подальшої професійної орієнтації.[8,39]
Зазначимо, що важливе значення для успішного проведення професійної орієнтації належить певним знанням у сфері класифікації існуючих професій. Загально визнаною класифікацією професій є психологічна класифікація, запропонована Є.О. Климовим. Сутність її полягає в тому, що, залежно від особливостей основного предмета праці, усі професії поділяються на 5 головних типів: людина-природа, людина-техніка, людина-людина. людина-знакова система, людина-художній образ. Відповідно до особливостей основних цілей професійної діяльності, усі професії та спеціальності поділяються на класи:→ гностичні (розпізнати, визначити), → перетворюючі (обробити, обслужити), та → дослідницькі (винайти, вигадати).У таблиці 1. наведені приклади основних типів і класів професій [22,19] (див. додаток А)
Знаючи місце професії у наведеній класифікації та основні вимоги до представників певного виду професійної діяльності, можна обґрунтовано здійснювати інформаційну роботу з учнями. Цьому сприяє правильний і своєчасний вияв інтересів учнів. Орієнтовно можна визначити вимоги кожного типу професії до фахівця.
У професіях типу «людина-людина» домінуюче значення мають узагальнені відношення (ставлення) особистості, система ціннісних орієнтацій. Комунікативні здібності виявляються в успішності взаємодії з людьми, у легкості налагоджування контактів з ними, у розумінні інтересів інших людей, в узгоджених діях з колективом, в умінні організовувати спільні дії людей та ефективно впливати на них.
Професії типу «людина-техніка» висувають підвищені вимоги до технічного мислення, просторово-образного уявлення, технічного сприйняття, сенсорно-моторної координації, спритності й точності рухів, особливостей уваги, динамічності окоміру. Для регуляції виробничих процесів у деяких видах діяльності суттєве значення належить зоровим, слуховим, вібраційним і м'язово-суглобним сприйняттям.
Для професій типу «людина-знакова система» важливі точність сприйняття, оперативна пам'ять, стійкість уваги, терпіння, посидючість, уміння з інтересом працювати з цифрами, формулами, схемами, графіками тощо.
Вимоги до професій типу «людина-природа» припускається наявність у людини здатності передбачати, оцінювати мінливі стани природи. Терплячість, наполегливість, спостережливість, здатність до систематичного ведення записів у щоденниках, здатність працювати в умовах, коли результати праці виявляються через тривалий час.
Професії типу «людина-художній образ» потребують розвитку аналізатора, який відповідає різновиду художньої діяльності, образної пам'яті, уяви, образного мислення, естетичного почуття.
Важливе завдання профорієнтації є також створення інформаційної основи вибору професії. Проте без цілеспрямованого формування мотиваційної основи педагогічне керівництво професійною орієнтацією школяра не буде ефективним. У зв'язку з цим зміст роботи профорієнтації в школі здійснюється по чотирьох напрямах:
продолжение
--PAGE_BREAK-- — формування схильностей і інтересів школярів;
— виховання цивільної позиції при виборі професії;
— професійна освіта;
— професійна консультація.
Організація роботи з підготовки школярів до вибору професії в рамках цих напрямів здійснюється з урахуванням своєрідності розвитку дітей на кожному віковому етапі.[37,40-41]
Чистякова С.Н. визначає мету ранньої профорієнтації—ознайомлення дітей з професіями, відповідно до вікових особливостей прищепити любов до трудових зусиль, сформувати інтерес до праці, суспільно значущим мотивам праці, елементарні трудові уміння в деяких областях діяльності. Вона відповідає пропедевтичному етапові професійного самовизначення дітей, тобто у дитини повинне бути сформоване емоційне відношення до професійного світу і дана первинна проба сил в доступних йому видах діяльності.
Мета профорієнтації школярів I—IV класів— подальший розвиток потреби в навчальній, суспільно корисній праці, ознайомлення з світом професій, оволодіння деякими доступними елементами праці з різних професій, формування інтересу до них. Вона відповідає первинному етапу професійного самовизначення школярів, умовно названому актуалізацією проблеми вибору професії, суть якої у формуванні у дітей етичних, ідейних основ вибору професії, суспільно значущих мотивів трудової діяльності і первинного інтересу до яких-небудь професій.[59,39]
Впровадження нових технологій у підготовку підростаючого покоління до адекватної інтеграції в доросле життя зумовлює створення нових систем професійної орієнтації учнів. Важливою, з позиції створення фундаменту для свідомого, вільного вибору фаху, є відповідна профінформаційна робота з дітьми молодшого шкільного віку.
У молодшого школяра удосконалюються всі психічні процеси і функції: розвивається звичка виконувати будь-яку роботу уважно, відбувається перебудова в прийомах і способах спостереження, збагачуються уявлення, пам'яті набуває логічний характер, інтелектуальні операції стають абстрактнішими і складнішими. Зміцнюється відносна врівноваженість нервових процесів збудження і гальмування. Закріплюється друга сигнальна система, яка сприяє безпосередньому і опосередкованому пізнанню дійсності і логічному мисленню. В процесі навчальної діяльності формуються риси вдачі дитини: організованість, систематичність, цілеспрямованість, працьовитість. Саме у початкових класах закладаються основи моралі і виробляються навики етичної поведінки школяра.
На розвиток пізнавальних і професійних інтересів, здібностей, етичних і вольових властивостей особи школяра впливає весь навчально-виховний процес, середовище життя та його фактори.[8, 40]
Так, профорієнтація в 1-4 класах співпадає з навчально-виховною роботою за програмою і ґрунтується на краєзнавчому принципі. При цьому у учнів формується позитивне ставлення до праці і людей праці, розширюється кругозір, виховується відчуття відповідальності. В той же час слід враховувати, що у них вже починає з'являтися підвищений інтерес до занять, ігор, деяких професій. Разом з тим діти вибирають професії на рівні рольової гри (індивідуальною або колективною), звідси і інтерес до зовнішніх особливостей людської діяльності.
Дослідження показують, що вже в молодшому шкільному віці діти починають виявляти цікавість до діяльності людей, соціальної дійсності, професій. Вони помічають, як багато у нас будують, як проявляють турботу про освіту, здоров'я і добробут працівників. Звичайно, професійний інтерес у дітей цього віку поверхневий, нестійкий. Наприклад, дівчатка хочуть бути лікарями, тому що їм подобається ходити в білих халатах. Такий інтерес, безперечно, не може бути достатнім для професійної орієнтації. Інтерес повинен бути стійким, дієвим. Стійкість дитячих інтересів формується поступово. У перших класах вони ще недиференційовані. У цьому віці діти цікавляться всім, що здається їм серйозним і важливим. Інтереси диференціюються лише в 4 класі, коли починається вивчення спеціальних предметів, але про професійні інтереси говорити ще не доводиться.[22,48]
Для них професія льотчика — це можливість керувати літаком, літати, як літають знамениті льотчики; професія космонавта привертає можливістю летіти в ракеті на інші планети; моряка — вести корабель, обов'язково боротися із штормом. Таким чином, діти цього віку в основному грають в професії. Тому не випадково цей віковий період називають «уявним вибором». І все-таки мрія, пов'язана з майбутньою трудовою діяльністю, у дітей достатньо стійка, хоча інтерес до неї зберігається на подальших етапах нечасто. Основною особливістю 1-4 класів є інтерес до навчання, який створює сприятливі умови для оволодіння різного роду трудовими навичками. Тому на цьому етапі основна увага звертається на виховання культури праці, готовності до праці. В той же час слід враховувати, що інтерес до професій в цьому віці обумовлений тією оцінкою, яку дає суспільство подіям і поведінці окремих людей, тому молодші школярі виявляються частіше орієнтованими на професії майбутнього, з якими пов'язані найбільш значні події в житті суспільства. Враховуючи, що молодших школярів вже хвилює питання про їх професійне майбутнє і що в цей час йде процес активного засвоєння суспільно цінних орієнтації, необхідно розкривати їм значення повсякденної праці працівників різних кваліфікацій на конкретних прикладах, формувати у них моральні мотиви трудової діяльності і вибору професії.[37,42-43]
Вже в сюжетних іграх дітей помітний інтерес до праці людей різних професій. Діти висловлюються, ким хотіли б бути, що робити, проте вони виявляють цікавість лише до зовнішньої сторони професії, емоційно її переживаючи. У дітей молодших класів актуалізується наочно-практична пізнавальна діяльність, яка провідною на цьому віковому етапі життєдіяльності. Дітям даного віку слід давати систематизовані знання про народне господарство, світ професій, формувати у них мотиви трудової діяльності.
Дослідження показують, що в сільських місцевостях 3-4 класів, учні, досить добре представляють різні сільськогосподарські роботи, а міські діти менше обізнані про працю людей на підприємствах і в установах. Проте ті та інші часто висловлюються про те, яка робота їм більше до душі. Хоча бувають випадки, коли учні 3-4 класів остаточно визначаються, ким бути, вибір цей недостатньо мотивований і міцний. Тому можна говорити, що учні початкових класів ще не проявляють стійких професійних інтересів.[20,68]
Відомо, що вибір професії в учнів 1—3(4) класів відбувається на рівні інтересу до зовнішнього боку професії. Отже, не варто подавати інформацію школярам про різні види трудової діяльності дорослих на складному науковому рівні, із застосуванням спеціальної термінології. Дітей необхідно поступово вводити у величезний і захоплюючий світ професій, вчити їх орієнтуватися в ньому.
Одним із напрямків роботи на цьому віковому етапі є раннє виявлення нахилів, інтересів, зацікавлень учнів тим чи іншим предметом, видом трудової діяльності людей з метою подальшої професійної орієнтації. Дослідження багатьох учених свідчать, що у 30% школярів стійкі інтереси до професії чи спеціальності, яку вони обирають, сформувалися вже в початкових класах. Тому слід враховувати думки, ставлення до проблеми вибору фаху самих учнів — головних суб'єктів професійного самовизначення.[24,35]
Найчастіше учні початкових класів, даючи відповідь на запитання “Яка професія тобі подобається?”, обирають професії міліціонера, лікаря, співака, вчителя, футболіста. Також можна простежити чітку диференціацію вподобань відповідно до статі. Так, хлопчики мріють стати міліціонерами, футболістами, а дівчатка частіше обирають традиційні, так би мовити, жіночі професії — лікаря, вчителя. Що саме приваблює школярів у обрані таких професій. Найбільше учнів цікавить сам процес праці та матеріальне забезпечення. Чільну позицію займають і широкі соціальні мотиви— діти бажають допомагати іншим: «виховувати дітей», «лікувати від різних хвороб», «рятувати людей від злочинців», «навчати інших». Певне місце посідають і мотиви престижу. Школярі обирають фах через те, що їх «поважатимуть», «станеш популярною, показуватимуть по телевізору». Дія деякої частини школярів вибір професії — сімейна традиція. Чимало дітей орієнтується лише на зовнішні атрибути професії: «там дарують квіти, багато шанувальників» (співачка), «носять зброю і часто стріляють» (міліціонер).
Дівчатка частіше обирають фах через те, що він. на їхню думку, потрібний та престижний. Хлопчиків більше приваблює цікавий, романтичний зміст праці. Професійні інтереси дітей дошкільного і молодшого шкільного віку не дозволяють говорити про професійну спрямованість особі, бо немає потреби в професії[22,49]
Аналізуючи наукову літературу з даної проблеми ми дійшли висновку, факторами, які зумовлюють зацікавлення учнів тим чи іншим напрямком професійної діяльності є:
1. Телебачення. Фактор, що найбільше впливає на вибір фаху школярами. у переважній більшості, після перегляду телепередач зацікавилися спеціальностями мистецького напрямку (співак, модель), спортивної сфери (футболіст, баскетболіст, боксер) та професіями міліціонера, банкіра. Отже, для сільських учнів саме телебачення — найдоступніше, найцікавіше і багатоінформаційне джерело отримання матеріалу про захоплюючий світ професій. З огляду на це потрібно відзначити таке:
→ ознайомлення дітей зі світом професій за допомогою телебачення відбувається безсистемно, хаотично, оскільки немає спеціальних передач, які б у певній послідовності давали учням молодшого шкільного віку інформацію про різні спеціальності.
→ кінофільми, різноманітні телешоу та інші передачі часто дають однобічну, як правило, романтичного характеру інформацію про професії. Фактично не висвітлюються матеріали про важкий і тернистий шлях до професіоналізму, слави.
→ вітчизняному телеефірі спостерігається значне засилля зарубіжної кінопродукції, що має безпосередній вплив на формування поглядів, позицій школярів молодшого шкільного віку. Діти часто відповідають: «хочу стати поліцейським», «агентом ФБР» тощо.
2. Навчання в школі, вчителі. Однак вплив власне школи зумовлює зацікавлення учнів лише спеціальностями педагогічної галузі. Тому слід значно покращувати профорієнтаційну роботу вчителям молодшої школи.
3. Книги.Вони є добрим помічником в орієнтуванні дітей у складному світі професій. Однак літератури, яка б мала у доступній формі розповідати дітям про різноманітні види трудової діяльності, практично немає — і це одна з причин незначного впливу цього фактора на формування профінтересів у школярів.
4. Батьки. Чимала роль належить батькам, цьому присвячені роботи Л.В. Ботяковой, Р.М. Капраловой, А.Г. Харчева і ін. Дослідження показують, що на вибір професії і соціального положення робить вплив не тільки походження, але і культурно-освітній рівень батьків. Учні початкових класів часто наслідують у своїх батьків манери поведінки, одягатися, стиль спілкування, а також хочуть мати професію таку ж як в мами чи тата.
В процесі професійної освіти необхідно знайомити учнів перш за все з тими професіями, які потрібні народному господарству. Багатьом вчителям і. класним керівникам доводиться стикатися знегативним ставленням до деяких професій, особливо пов'язаних з фізичною працею, або до так званих масових професій промисловості і сільського господарства, торгівлі і сфери обслуговування. Соціологічні обстеження показують, що найчастіше школярі мотивують своє небажання вибрати ці професії низькою суспільною репутацією їх серед тих, що оточують. Думка про такі професії, склалася в сім'ї, класі, групі друзів, впливає на позицію хлопця або дівчини. Як поступати педагогові в цих випадках? Не помічати негативного відношення і здійснювати знайомство з такими професіями — означає проводити професійну орієнтацію даремно. Найважливішим завданням професійної освіти є виховання позитивного відношення до професій, в яких відчувається гостра потреба народного господарства.[24,36]
Учні 1─4 класів ще далекі від вибору професії, але правильно поставлена серед них робота профорієнтації повинна стати основою, на якій надалі розвиватимуться професійні інтереси і наміри школярів в старших класах.
Є якості особи, які необхідні і професійно важливі для всіх без виключення професій, — це працьовитість, пошана до людей праці всіх професій і спеціальностей, усвідомлення необхідності трудитися, уміння планувати і контролювати свою роботу, правильно організувати робоче місце, акуратність і точність в роботі, посидючість, наполегливість, уміння вибрати найбільш раціональний спосіб виконання завдання, економія матеріалів і часу і т.д. Всі ці якості потрібно формувати починаючи вже з I класу. Дітей треба поступово вводити у величезний світ професій, учити їх орієнтуватися в цьому світі. Завдання вчителя — якомога раніше виявити інтереси школярів і розвинути їх відповідно до потреб суспільства, створюючи умови для всебічного гармонійного розвитку особи.
Отже, профорієнтаційна робота в молодших класах полягає в основному в проведенні професійної освіти. У вчителя є можливість почати вивчення дітей (завдатків, інтересів) в цілях їх подальшій професійній орієнтації.
1.3 Принципи, форми, методи професійної орієнтації
Відомо, що у профорієнтаційній роботі існує два підходи. Суть першого, адаптаційного, полягає у підборі професії для учня на підставі його наявних можливостей. Другий, розвиваючий, пропонує готувати учня до самостійного вибору спеціальностей. Сучасна школа орієнтується, здебільшого, на другий підхід і до певної міри проводить профорієнтаційну роботу, метою якої є професійне самовизначення учнів. При цьому школярі одержують допомогу у вивченні світу професій, виявленні і розвитку своїх здібностей, нахилів, реалізації професійного самовизначення.[32,427]
Для того, щоб професійна орієнтація в школі давала потрібні результати, вона повинна бути безперервним процесом і складатися з ряду взаємозв'язаних етапів: рання профорієнтація(1-4 класи), середня ланка (5-7), наступні етапи: Рання профорієнтація (I—IV класи), середня ланка (V—VII класи), наступні етапи 8-9 класи та 10-11 класи.
Рання профорієнтація (I—IV класи) полягає в підготовці дітей до трудової діяльності; ознайомленні їх (з урахуванням вікових особливостей) з професіями, світом праці; у формуванні у них потреби своєю працею приносити користь іншим. Досягти цього можна включенням дітей в посильну суспільно корисну працю, в різні види навчальної і ігрової діяльності. Досвід і знання вікової психології дозволяють сказати, що профорієнтацію можна починати в дитячому саду або в 1-4 класах, коли у дітей виникає інтерес до різних видів діяльності. [16,45]
Професійну орієнтацію можна розділити на етапи, відповідні розвитку школяра, причому вони обумовлені не тільки цілями професійної орієнтації, до яких об’єктивно прагне школа, але і динамікою професійної орієнтації самого школяра.
Васюк О. виділяє певні етапи організації професійної орієнтації, форми і методи її ефективного формування, які зазначені в таблиці 1.1.
Таблиця1.1.Схема етапів організації професійної орієнтації
1.Емоційно-образний.
2.Пропедевтичний.
3.Пошуковий.
4.Розвиток професійної самосвідомості.
5. Спеціальна підготовка.
Перший етап характерний для дітей старшого дошкільного віку. В цей період в особистості виробляється позитивне ставлення до професії та деякі уміння у певних видах діяльності, що формуються в ігровій діяльності.
Другий етап (1—4 класи) передбачає — формування у молодших школярів інтересу до професії, розуміння її ролі в житті людини та суспільства; залучення учнів до різних видів діяльності (пізнавальної, ігрової, суспільно корисної, трудової) для формування необхідних якостей особистості. При цьому застосовують такі форми й методи, як бесіди на уроках (про значення праці й вимогах до неї), і в позаурочній діяльності, зустрічі з видатними людьми різних професій, ветеранами, викладачами навчальних закладів; перегляд і обговорення кінофільмів на професійні теми; членство у клубах за інтересами.[6,25-26]
На цьому етапі доцільно почати знайомство школярів з широко поширеною класифікацією професій, запропонованою Е. А. Климовим за чотирма головними ознаками, а саме: 1) основні предмети праці; 2) цілі праці; 3) основні знаряддя і засоби праці; 4) умови праці.[37,15]
При цьому слід наголосити що виокремленні етапи професійної орієнтації існують у комплексі, витікають один із одного і тісно взаємопов'язані.
продолжение
--PAGE_BREAK--Зазначимо, щодоцільна робота профорієнтації вчителя не може бути випадковою, хаотичною і безпричинною. Якщо врахувати, що система профорієнтації функціонує в часі, то відповідно до ступенів навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі говорять про профорієнтацію молодших, середніх і старших класів
Аналіз наукового фонду з проблеми дає можливість визначити основні функції професійної орієнтації: соціальна, економічна, психолого-педагогічна, медико-фізіологічна.
Соціальна функція професійної орієнтації передбачає засвоєння школярами певної системи знань, норм, цінностей, що дозволяють їм здійснювати свою соціально-професійну діяльність як повноправні члени суспільства і самоудосконалюватися у відповідності з державними, суспільними відносинами. Тому професійну орієнтацію учнів необхідно розглядати перш за все з позицій соціального замовлення суспільства, а також прогнозування підготовки майбутніх кадрів для країни, єдність формування у школярів особистих і суспільних ціннісних орієнтації. [27,178]
Економічна функція випливає з того, що у єдиній виховній системі загальноосвітньої школи професійна орієнтація школярів повинна сприяти формуванню у них економічного мислення, навиків сучасної культури праці, розумного споживання і головне — сумлінного ставлення до праці, вибору професії і подальшого шляху продовження освіти з урахуванням необхідності оволодіння спеціальністю, що має першорядне значення для розвитку народного господарства даного економічного району.
Психолого-педагогічна функція спрямована на виявлення і формування інтересів, схильностей, здібностей школярів, надання їм допомоги в пошуку покликання, вибору такої професії, яка відповідала б індивідуальним особливостям особи, її потенційним можливостям, визначення шляху і умов ефективного управління професійним самовизначенням учнів.
Медико-фізіологічна функція профорієнтації — це реалізація специфічних вимог до здоров'я і окремих фізіологічних якостей людини, необхідних для виконання тієї або іншої професійної діяльності. В умовах загальноосвітньої школи важливо своєчасно визначити наявні відхилення в стані здоров'я учнів, застерегти їх від вибору протипоказаної професії, у разі потреби скоректувати професійні плани школярів так, щоб вони максимально відповідали їх фізичним можливостям. [59,41-42]
Слід зазначити, що функції самі по собі, окремо від системи не існують. Вони визначають способи зв'язку і взаємодії компонентів системи, тобто відповідають на питання: заради якої мети створюється і діє система?
В даний час склалися і затвердили себе в практиці основні принципи профорієнтації. Харламов І.Ф. вважає, що в процесі профорієнтації варто дотримуватися таких принципів:
→ виховуючого характеру профорієнтації;
→ політехнічної спрямованості профорієнтації;
→ формування професійних намірів вихованців згідно із економічними потребами держави з урахуванням особистих інтересів, психолого-фізіологічних можливостей;
→ єдності виховного впливу школи, сім'ї та громадських чинників.[57,367]
За останні роки у педагогічній науці визначилися принципи професійної орієнтації школярів. Зміст яких подано у таблиці 1.2
Таблиця 1.2.Принципи професійної орієнтації школярів.
Назва принципів
Зміст
1.Принцип свідомості.
Свідомість зумовлює хороше знання професії: що повинна людина знати і уміти по даній професії, які вона пред'являє психофізіологічні вимоги до нього, які умови праці, як оплачується праця цієї професії, де можна отримати цю професію, які перспективи професійного зростання в даній області праці, які житлово-побутові умови і т.д. При цьому людині бажано здійснити «пробу» своїх сил в області професії, що обирається, почитати відповідну літературу і зорієнтуватися, чи зможе він вибрати цю професію на довгі роки.
2.Принцип самостійнос-ті.
В процесі професійної орієнтації, заздалегідь виявивши інтереси, схильності і здібності учнів, слідує спільними зусиллями школи, сім'ї, професійних навчальних закладів, виробництва, громадськості рекомендувати кожному з школярів відповідну йому професію. Педагогічне керівництво і контроль повинні займати своє місце, проте остаточне право у виборі професії залишається за школярем.
3.Принцип свободи вибору професії
Зумовлений тим, що вибір професії відбувається з урахуванням потреб народного господарства і своїх індивідуально-психологічних особливостей, а також стану здоров'я. Наша держава кожному гарантує різний і вільний вибір професії з урахуванням інтересів суспільства. Питання про співвідношення особистого і суспільного у виборі професії неможливо розглядати поза проблемою особи і суспільства.[48,45-46]
Формами професійної інформації вважаються ті заходи для школярів, під час яких вони знайомляться з професіями, з якостями особи, необхідними для успішної участі в певній діяльності. [22,20]При виборі форм та методів роботи з учнями на уроці особливу увагу необхідно звертати на застосування засобів, що активізують самого учня: ділові, рольові ігри, аналіз конкретних виробничих ситуацій, проблемний виклад матеріалу та інші. Використовуючи ділові, рольові, та інші ігри як засіб розвитку творчої активності учнів, учитель вирішує ряд завдань:
· цілеспрямовано знайомить школярів із змістом професії;
· розкриває учням специфіку (психологічний зміст) професійної діяльності;
· розвиває вміння співвіднести свої інтереси і здібності з вимогами професії;
· досягає відповідності навчальних та пізнавальних інтересів з професійними;
· формує активну позицію школярів в оволодінні професією, виховує потребу реалізувати свої інтереси в діяльності.
При цьому особливу увагу треба звертати на розвиток самостійності, творчих здібностей учнів, бо через творчість найбільш повно проявляються професійні інтереси і нахили людини[15,5]
Найперша вимога до них— заходи трудового й профорієнтаційного змісту мають спиратися на знання, вміння та навички, здобуті учнями на уроках різних предметів. Усі ці заходи можна класифікувати за різними параметрами і ознаками, зокрема:
а) за метою — озброєння політехнічною й професійною інформацією, поглиблення навчального матеріалу, здобутого на уроках; поєднання розумової і фізичної праці; прилучення до суспільно корисної, продуктивної діяльності; прищеплення професійного інтересу; розвиток учнівського самоврядування тощо;
б) за змістом заходів— заняття з певного виду праці, суспільно корисна робота, технічна творчість, профорієнтаційні екскурсії і т. ін.;
в) за формою — навчальні, ігрові, спортивні, художні, а також індивідуальні, самостійні, колективні заходи;
г) за методом—роз'яснювально-ілюстративні, або словесно-споглядальні (бесіди, розповіді, повідомлення, диспути, зустрічі, тематичні вечори, конференції, обговорення кінофільмів, читання літератури), проблемно-пошукові (використання проблемних ситуацій трудового характеру, проведення дослідів), практично-дійові (виконання практичних завдань, участь у продуктивній праці);
д) за місцем здійснення заходів — школа, міжшкільні майстерні, виробництво в домашніх умовах, за місцем проживання тощо.
Добір, організація і проведення цих та інших заходів залежать передусім від наявних умов та виконавців, їхніх знань, умінь, творчих можливостей, а також від вікових та індивідуальних особливостей. Вони здійснюються в тісній логічній послідовності з вивченим на уроках спільними зусиллями педагогічних колективів, працівників, батьків, громадськості.
Найбільші можливості для організації зазначених заходів має, звичайно, школа, яка відповідно до завдань реформи повинна виробити струнку систему трудового виховання і професійної орієнтації, а також координувати й відповідним чином спрямовувати їх. [21,22]
Найбільш поширені форми професійної орієнтації учнів молодшого шкільного віку: спеціальна спрямованість уроків, розповіді про професії, демонстрація кінофільмів, обговорення книг і розповідей, екскурсії на виробництво, зустрічі з новаторами і фахівцями, залучення до клубів юних техніків, юних натуралістів, організація діяльності клубів за інтересами, індивідуальна допомога у виборі виду занять і т.д.[41,208]
В іншій класифікації автор ділить методи, якими досягаються завдання профорієнтації, на три групи: практичні, наочні, словесні.
Практичні методи ─ целабораторні і практичні заняття, уроки праці, гурткове заняття. За допомогою цих методів відбувається знайомство з вельми невеликим довкола професій, проте отримані таким чином знання обов'язково поєднуються з практичними навиками і уміннями. Школярі тут дістають можливість спробувати свої сили і здібності. Ефективність практичних методів профорієнтації залежить перш за все від розуміння учнями завдань трудової діяльності, а також від різноманіття видів професійних дій. Не слід строго судити учня, якщо він змінив декілька гуртків, оскільки це може бути викликано різноманітністю інтересів. Якщо ж часта зміна видів діяльності відбувається через відсутність готовності трудитися, то необхідна робота з розвитку професійних інтересів.
До наочних відносяться:кінофільми, фотографії, картини, малюнки, макети, що відображають професійну діяльність; екскурсії; наочна агітація на користь тих або інших професій (стенди, вітрини, плакати).
Ефективність наочних методів підвищується, якщо їм передувати або супроводжувати роз'ясненням змісту.
При проведенні екскурсій необхідно враховувати їх призначення:
— оглядові це такі, що мають на меті ознайомити з підприємством і технологічним процесом в цілому,
— цільові екскурсії фіксують увагу на окремих трудових процесах, механізмах. Доцільно перед екскурсією дати учням певну установку: на що звернути увагу.[10,22] Екскурсії на підприємства і в професійні учбові заклади як форма навчання широко поширені в практиці школи. Особливо велика їх роль в політехнізації навчання. Проте в практиці роботи шкіл при організації екскурсій класними керівниками ще не використовуються всі можливості для професійної орієнтації учнів, недостатньо звертається увага на особливості праці і життя фахівців. Необхідно намітити шляхи, які б сприяли ефективнішому використанню екскурсій в цілях профінформації.
Навчальна екскурсія надає можливість для формування професійної самоорієнтації учнів на всіх ступенях профінформації і створює сприятливі умови для поглибленого аналізу особливостей професійної праці, чим уроки або заняття в гуртках. На спеціальних профінформаційних екскурсіях треба розкривати зміст професій,.[5,78]
Необхідно створювати в школі куточки профорієнтації, де повинна виставлятися література про різні професії, художні твори про життя видатних людей, довідники.
Перегляд і обговореннякінофільмів, телепередач використовуються в школах як ефективна форма профінформації. Демонструються не тільки науково-популярні, але і художні кінофільми. В результаті переглядів і обговорення фільмів учні набувають уявлень про спеціальність, про трудове життя, осмислюють значення праці. Не менш велика для профорієнтації роль телепередач. Спостерігаючи за життям країни, відвідуючи разом з кореспондентом заводи, сільськогосподарські підприємства, різні установи, школярі чують бесіди з представниками різних професій, усвідомлюють необхідність деяких з них для народного господарства свого краю.
Актив профорієнтації школи складає тижневу програму телепередач з профорієнтації, вивішує її на дошці оголошень і запрошує всіх учнів дивитися ці передачі. Після цього в школі проходить колективне обговорення переглянутих передач, яке ведуть класні керівники, організатори технічних або предметних гуртків.
Обговорення кінофільмів і телепередач обов'язково, оскільки воно створює умови для кращого осмислення найважливіших особливостей професійної праці, значущості його для суспільства і людини.[12,67]
Використання стінного друку в цілях профінформації. Стінний друк є не тільки джерелом інформації, але і дієвим виховним засобом. Він широко застосовується в профінформаційних цілях, включаючи: спеціальні стінгазети; розділи в загальношкільній газеті або стінгазетах наочних, технічних гуртків, стінгазети-оголошення, стенди.
У спеціальну профінформаційну стінгазету замітки пишуть вчителі і учні. Перші освітлюють соціально-психологічні питання вибору професії, другі діляться своїми мріями про професію, про майбутнє, про те, який їх досвід, наміри і мотиви. Стінгазета-журнал неперіодичне ілюстроване видання, що містить розповіді видатних людей про професії. Устінгазеті-оголошенні шкільний актив профорієнтації поміщає звернення до учнів, щоб допомогти їм у виборі професії.[8,56-57]
Виставки все ширше використовуються для огляду практичної праці учнів. Популярні політехнічні виставки, на яких експонуються роботи школярів, виконані на уроках праці і інших предметів.
Політехнічні виставки мають велике значення для професійної інформації. Тут учні наочно переконуються, яку користь приносить праця багатьох професій. Працюючи на навчально-дослідній ділянці і виготовляючи експонати для виставки, учні набувають досвіду роботи в сільському господарстві.
Практика показала, що проведення виставок доцільне під час різних масових заходів: конференцій профорієнтацій, зборів, зустрічей з видними представниками різних професій і т.п.
Словесні методи включають: бесіди, читання літератури про професії, твори, зустрічі з виробниками, теоретичні конференції, ігри-змагання про знання професій і т.д.
Найбільш ефективні для профосвіти бесіди про професії, оскільки в них міститься необхідна інформація, вони дають відповіді на різноманітні питання з темі, що цікавить, викликають інтерес до тієї або іншої роботи, формують установки на суспільно корисну діяльність. Бесіди можуть бути ознайомлювальними і орієнтуючими.
Ознайомлюючі бесіди дають уявлення про типові спеціальності якоїсь групи професій. Схема цих бесід може бути такій:
1) місце і значення даної професії в народному господарстві;
2) зміст праці, тобто основні робочі функції, предмет, засоби і продукт праці;
3) перелік знань, здібностей, умінь, необхідних професій;
4) умови праці;
5) потреби економічного району.
Орієнтуючі бесіди детально і конкретно знайомлять з професією. У них обов'язково зіставляються знання і здібності професій, що вчаться з вимогами, і указуються помилки, типові при виборі тієї або іншої спеціальності. Помилки ці можуть бути чотирьох видів: 1) перенесення відношення до певної людини на його професію; 2) захоплення зовнішньою стороною професії; 3) незнання своїх здібностей і протипоказань до даного виду діяльності; 4) вибір професії під впливом випадкових обставин.
Ознайомлюючі бесіди раціонально проводити з великим колективом учнів, орієнтуючі — з невеликою групою учнів.
Бесіди, зустрічі з виробничниками, тематичні вечори — пасивні форми профосвіти, коли учні тільки сприймають заздалегідь підготовлені для них і систематизовані відомості.
Диспути, твори, реферати, ігри-змагання — активні форми, оскільки учні самі шукають і відбирають необхідні відомості про професії.[ 10,10-12]
Досить ефективними є бесіди, які варто здійснювати диференційовано відповідно до набутих школярами знань, трудових умінь і навичок. В усіх випадках результативність бесіди залежить від ретельної підготовки до неї, від умілого використання ефективних прийомів її проведення, від знання вчителем чи спеціалістом предмета розмови, вміння захоплено подати інформацію, зацікавити нею учнів, встановити емоційні контакти з аудиторією.
Тематичні бесіди вимагають від тих, хто їх проводить, крім глибоких знань інформаційного матеріалу, також врахування індивідуальних особливостей школярів та рівня сформованості у них професійного інтересу.
Зустрічі із представниками різних професій зустрічі—насамперед базового підприємства, спеціалістами різних галузей народного господарства, відомими людьми, батьками, колишніми випускниками школи — передовиками виробництва, учнями і працівниками профтехучилищ. Вони відбуваються на уроках, виховних годинах, політінформаціях, вечорах та ін. Ефективними є зустрічі з трудівниками на їхніх робочих місцях, коли школярі, зокрема під час екскурсій, не тільки слухають розповіді відомих людей про свою роботу, а й спостерігають за процесом її виконання.
У ході зустрічі фахівець висвітлює значення конкретної професії на яскравих прикладах трудової діяльності колективів праці, розкриває «секрети» своєї спеціальності, аналізує її з різних сторін: важливості й необхідності для суспільства, задоволення своїх потреб, здібностей та інтересів, можливостей творчого зростання, а також показує «тіньові» сторони професії, труднощі, особливо в роботі тих, хто обирає її без покликання і бажання, моральні й матеріальні збитки від цього.
продолжение
--PAGE_BREAK--У процесі зустрічі агітація за професію не повинна бути голослівною. Розмову слід вести ненав'язливо, але переконливо, емоційно, на належному кваліфікаційному рівні, так, щоб профінформація внутрішньо сприймалася учнями, викликала у них роздуми, переживання. [21,23]
Обговорення прочитаної літератури. Обговорення однієї або декількох книг за заздалегідь визначеній темі, диспути за матеріалами газет і журналів використовуються в школах для того, щоб допомогти школяру вибрати життєвий шлях. Популярна література дозволяє осягнути значення сучасних досягнень науки і техніки. Професійні газети і журнали знайомлять учнів з різними галузями виробництва і праці, із спеціальностями.
Зауважмо, що форми роботи із школярами часто класифікують залежно від кількості вихованців на:
→ фронтальну або масову;
→ групову або гурткову;
→ індивідуальну роботу;
Така класифікація дає можливість враховувати ступінь або рівень узгодженості життєвих планів і професійних намірів школярів з потребами народного господарства і в залежності від цього визначати шляхи виховної роботи з ними.
Масові формивиховної роботи направлені на те, щоб сформувати у хлопців і дівчат позитивне відношення до праці, глибоке розуміння свого громадянського обов'язку, активізувати самопізнання і саморозвиток у зв'язку з вибором професійного шляху. Широке обговорення проблем вибору професії в школі розширює кругозір старшокласників про світ праці, про тенденції сучасного виробництва, про вимоги народного господарства і перспективи розвитку тієї або іншої професійної праці.
Вчителі початкових класів на уроках часто пропонують учням за картинками назвати різні професії або на дошці написати назва професій і спеціальностей. При цьому учні розповідають, що робить людина, маючи таку спеціальність (водій водить машину, вчитель вчить дітей, будівельник будує дома, фермер вирощує хліб і т. д.).З 1—4 класів вчителі та учні працюють над складанням словника професій. У такому словнику до кінця 4 класу перелік назв доходить до 70 професій. Відомості про професії школярі отримують на уроках читання. Словникова робота дає можливість дітям накопичувати знання з різних областей діяльності, сфер народного господарства, будить інтерес до трудового життя людей.[46,40]
Варто зауважити, що сьогодні будь-яка діяльність, а профорієнтаційна тим паче, не уявляються без використання сучасної комп'ютерної техніки. Природно, погодитися із думкою Т. Паперової, що її застосування підніме на якісніший рівень здійснення професійної спрямованості учнів. Аналіз педагогічного досвіду та досліджень із загальних проблем використання комп'ютерної техніки в профорієнтаційній роботі дав змогу дослідниці виділити такі основні напрями її застосування:
· надання профінформації й перевірка відповідних знань учнів;
· проведення психофізіологічних досліджень та анкетування, опрацювання та упорядкування одержаної інформації, її зберігання;
· використання як тренажера для розвитку певних якостей особистості;
· здійснення професійних проб за допомогою ігрових або тренінгових програм.
Якісніший рівень здійснення професійної орієнтації, переконана Т.Паперова, відбувається за умови використання комп'ютерних телекомунікаційних систем, довідникових програмних засобів, мультимедійних систем, тренувальних, тестових програм, комп'ютерних опитувальників, розвивальних комп'ютерних ігор, імітаційно-моделюючих ігор, контролюючих програм якості.[6,26]
У ряді шкіл добилися того, що кожен вчитель і класний керівник активно бере участь в організації і керуванні позакласними і позашкільними заняттями учнів. Адміністрація цих шкіл упорядкувала діяльність гуртків, секцій, факультативів, клубів за інтересами, визначила їх організаційну будову, порядок комплектування і час роботи. Найчастіше активній участі вчителів в організації позакласної і позашкільної роботи заважає неправильне відношення до неї як до додаткового і непотрібного заняття, що викликає перевантаження, але в школах, де раціонально використовуються сили і можливості вчителів, вони, як правило, ніякого перевантаження не відчувають.
Важливою умовою у підготовці школярів до свідомого вибору професії, розвитку творчих здібностей, формуванню інтересу до роботи у сфері матеріального виробництва, науці, техніці і т. є проведення позакласної і позашкільної робота. Глибокий внутрішній сенс позакласної і позашкільної виховної роботи у всіх її формах полягає в залученні школярів до активної участі в суспільно корисній діяльності, в стимулюванні їх ініціативи і самостійності, в розвитку індивідуальних інтересів, схильностей і здібностей. Складність педагогічного керівництва позакласною і позашкільною роботою з учнями полягає в тому, щоб навчитися впливати на життя і поведінку дітей не тільки безпосередньо, як це відбувається на уроках, але і опосередковано, через колектив, організації, різні позакласні і позашкільні заходи.
Цілі, зміст, методи, форми, засоби і результати профорієнтаційної роботи завжди зливаються в єдиний навчально-виховний процес, складають змістовну, методичну і організаційну сторони діяльності вчителя і учнів та підпорядковані меті профорієнтації. Виходячи з конкретних цілей і завдань, вчителі визначають зміст і об'єм професійної інформації для учнів, методи, засоби і форми, за допомогою яких школярі вивчають і опановують її, а також той результат, який повинен бути досягнутий.
1.4 Аналіз масового педагогічного досвіду професійної орієнтації у початковій школі
Перш ніж вивчити основні тенденції профорієнтаційної роботи у масовому педагогічному досвіді вчителів початкових класів, проаналізуємо функціонуючі на сучасному етапі джерела змісту освіти початкової школи.
При досліджені даної проблеми доцільно звернутися до програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів та підручників, з'ясувати, що з профорієнтаційного матеріалу передбачено вище згаданими державними документами, і як реалізується професійна орієнтація у змісті навчальних предметів.
Аналіз змісту програми свідчить про застосування професійно орієнтацій них аспектів у початкових класах. Так у пояснювальній записці курсу " Українська мова" не вказується на використання професійно орієнтаційного матеріалу, проте дещо із змісту навчального матеріалу програми вказує на можливість ознайомити учнів із певним колом професій та професійною діяльністю. У змісті навчального матеріалу 1 класу передбачено ознайомлення учнів із різними поняттями серед яких і назва професії бібліотекаря. У 2-4 класах програмою визначено коло слів, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти учні, серед них такі слава-назви професій: учитель, шофер, агроном, банкір, директор, комбайнер, космонавт, президент, фермер,інженер, механік. Одна на цьому професійна освіта учнів початкової школи на уроках української мови не закінчується.
У пояснювальній записці курсу «Читання» розкриваються деякі аспекти які дають нам підстави стверджувати про його тісний зв'язок із професійною орієнтацією. Опосередковано вказує на можливість використання профорієнтаційного матеріалу у початковій школі змістова лінія Державного стандарту з читання «Коло читання», яка визначає тематичне спрямування творів для даної вікової категорії дітей. Ця змістова лінія передбачає використанні у 1-4 класах творів про працю, отже, дає можливість розширити цю тематику різноманітними додатковими творами про коло професій,їх особливості, приналежні їм знаряддя та інструменти праці. Пояснювальна записка даного курсу визначає також зміст читання та його принципи. Оскільки одним із основних принципів змісту читання є тематично-жанровий принцип, який є визначальним у виборі творів для читання, це дає можливість, на нашу думку, у початковій школі час від часу присвячувати окремі теми професійній освіті.
Хоча в пояснювальній записці навчальної програми з математики прямо не вказується на використання професійно орієнтаційного матеріалу, проте деякі з теми з математики, що вивчаються, наприклад, «Розв'язування задач на знаходження третього доданка», «Задачі на дві дії, що включають знаходження невідомого компонента» (математика 3 клас) містять елементи профосвіти, що допомагає розвивати в учнів інтерес до певних професій і виховувати любов до праці, впливати на духовний розвиток особистості молодшого школяра.
В пояснювальній записці навчальної програми курсу«Основи здоров'я» також прямо не вказується його взаємозв’язок із профорієнтаційним матеріалом, але деякі з тем також можуть містити профорієнтаційну інформацію, наприклад такі теми «Небезпека від вогню», «Ти пасажир» (2 клас), «Гігієна порожнини рота», «Безпека руху пішоходів»(4 клас), які мають прямий зв'язок із формуванням інтересу до певних видів професій.
Продовжуючи далі аналіз програми, ми підходимо до таких курсів початкової ланки навчання як трудове навчання та образотворче мистецтва, які функціонують незалежно один від одного або об’єднані в один предмет, який носить назву «художня праця».
Аналізуючи курс програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи "Трудове навчання: технічна і художня праця", ще з перших рядків пояснювальної записки можна зрозуміти, що цей курс тяжіє до озброєння школярів профорієнтаційними знаннями. Багатоплановість змісту предмета дає змогу реалізувати сукупність різноманітних завдань, головним з яких є забезпечення первинних ціннісних орієнтацій дітей у різноманітних професійних галузях життя. Курс «Трудове навчання: технічна і художня праця» має безпосередній та тісний зв'язок із професійною освітою учнів початкових класів. Зміст програми курсу «Трудове навчання: технічна і художня праця» зорієнтовано на світ професій. Мета і завдання предмета реалізуються з урахуванням кількох основних напрямків життєдіяльності: природа, людина, інформаційні знаки, техніка, художні образи, що мають прямий зв'язок із інформуванням про коло професій, працю та розвитком початкового інтересу до них у початковій школі.
В програмі визначено важливий компонент ─ пропедевтична професійно орієнтаційна робота з молодшими школярами. Також зазначається, що пропедевтична профорієнтація здійснюється на рівні ранньої профінформації і первинної діагностики. У пояснювальній записці визначено об’єм матеріалу, що стосується професійної орієнтації по класах. Так у 1 класі подається елементарна профінформація про зовнішні атрибути професії, у 2 класі інформація про предмети та засоби професійної діяльності, у 3 класі про мету і умови праці з різних напрямків професійної діяльності, у 4 класі інформація про кваліфікаційні якості працівників. Зокрема при вивчені цього курсу пропонується вчителеві використовувати такі джерела як навчально-ігрове проектування, літературу про галузі виробництва і особливості трудової та професійної діяльності, виставки – композиції, інтеграція з іншими навчальними предметами за спільною темою і цим самим сприяти збагаченню пропедевтики інформаційної культури та виникненню інтересу до праці.
Структурний план прогрими розподілений на 6 розділів і тем які відповідають класифікації типів професій за Є.О. Клімовим, що дозволяє проводити ознайомлення з колом професій не хаотично, а в певній системі, послідовно. Простежується ще один важливий момент даного предмету, з класу в клас більша кількість тем викладаються концентрично, наприклад «Художні техніки декоративно — ужиткового мистецтва» простежується у 1-4 класах ─ щоразу на складнішому навчальному матеріалі, завдяки чому розвиваються, розширюються, систематизуються уявлення дітей, збагачується досвід, удосконалюються знання.
Вищезазначене засвідчує про пріоритетність профорієнтаційного аспекту у курсі «Трудове навчання: технічна і художня праця»
У пояснювальній записці курсу "Образотворче мистецтво" також безпосередньо не вказується на використання профорієнтаційного матеріалу, але особливістю курсу є те, що навчально-виховний матеріал тісно зв'язаний із професіями типу «Людина – художній образ». Це дозволяє поряд з трудовим навчанням ще більше вдосконалювати та розширювати знання учнів, розвивати міцний інтерес до професії цього типу.
Щодо курсу «Я і Україна», то суспільна складова програми охоплює знання про суспільство, в якому живе дитина, розкриває взаємодію людей у колективі, суспільстві, а отже не оминає відповідно і світ професійного життя українського суспільства. Водночас він є ядром виховного впливу на особистість дитини і органічно пов'язаний з системою знань, які передбаченні іншими дисциплінами. Також цей курс передбачає позакласну діяльність, що забезпечує різнобічність та перспективність навчання, виховання, розвитку та паралельно пропедевтичну професійну освіту молодших школярів У кожному класі програмою передбачено по одній темі профорієнтаційного змісту. Найважливішим виховним спрямуванням змісту курсу є формування в учнів найбільш значущих цінностей, серед яких працелюбство, що тісно пов’язане із профорієнтаційними аспектами виховання школярів. [45]
А все ж таки з проаналізованої нами програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів випливає, що для багатьох предметів безпосередньо окремо не розроблені орієнтації на професійну освіту, лише курс з трудового навчання побудований на аспектах пропедевтичної професійної орієнтації.
Відповідно аналізуючи підручники, ми простежили, як реалізується профорієнтаційний аспект на практиці: з'ясували, що підручники з усіх предметів містять достатню на нашу думку кількість інформації, яку вчитель може використати з профорієнтаційною метою. Зупинимося на короткій характеристиці кожного з них.
Основними структурними компонентами підручників «Рідна мова» та «Читанка», за якими зараз навчаються в школах України є тексти, представлені художніми, науково-пізнавальними та публіцистичними статтями, вірші, різноманітна за жанрами, народні пісні, байки, притчі, легенди тощо. Частина з них містить у собі інформацію про працю людей, яка частково виступає джерелом профорієнтаційних знань молодших школярів. Текстове наповнення підручників дає можливість вчителеві підібрати до певних уроків оповідання вірші, загадки про працю та професії.
Аналізуючи підручники з «Математики» помічаємо, що вони складаються з текстових, цифрових та геометричних структурних компонентів. Дуже широко у підручнику з математики для 1 класу використані профорієнтаційні можливості такого структурного компоненту як ілюстрація, які відображають тварин чи людей в образах працівників різних професій, та їх атрибути, знаряддя, що полегшує роботу з школярами. Важливим текстовим компонентом є задача, з якою діти працюють, починаючи з першого класу. В окремих з них йде мова про процес виробництва, певну продукцію, яку виготовляють представники різних професій. Профорієнтаційний матеріал частково трапляється у змісті навчальних посібників з математики.
Природній інтерес викликав у нас аналіз підручника «Музика» за 2 клас. У цьому підручнику наявна дуже велика кількість ілюстративного матеріалу профорієнтаційного змісту, що до кола професій музичного світу. У підручнику також наявна карта-схема, яка показує учням три шляхи (назви навчальних закладів) по яких можна рухатися, щоб здобути музичну освіту та професію. За своєю профорієнтаційною наповненістю, особливо названою кількістю професій музичного напрямку, на нашу думку підручник з музики перевершив підручник з трудового навчання. Підручник з музики як ми зауважили, дуже полегшує роботу вчителя з профосвіти учнів молодшого шкільного віку, саме тим, що у ньому розміщено багато назв професій, і вчителеві вже не потрібно самому шукати які професії музичного напрямку є, а лише цікаву інформацію про ту чи іншу музичну професію.
При аналізі підручників із «Я і Україна» ми дійшли висновку, що методичний апарат названих підручників, як свідчить їх аналіз, відкриває дуже вузькі можливості для профорієнтаційної діяльності молодших школярів. Хоча слід зазначити, що у підручнику 1-2 клас містяться теми безперечно профорієнтаційного змісту такі, як: «Де працюють твої батьки, хто вони за професією»,«Професії батьків. Важливість їхньої професії для інших». У 3-4 класах лише окремі теми дають можливість реалізувати профорієнтаційну освіту учнів, дібрати матеріал у виховних цілях, наприклад, такі теми, як: «Гірські породи», «Цінність рослин для людей» (3 клас), "Історія досягнень людини в науці, спорті, мистецтві" (4 клас). Дуже обмежено, на наш погляд, у підручнику з «Я і Україна» використані профорієнтаційні можливості ілюстрації. Всього в підручнику для третього класу вміщена загальна їх кількість 15, а для четвертого — 10.
продолжение
--PAGE_BREAK--Вищезазначене дає підстави стверджувати про різні потенційні можливості навчальних дисциплін у початковій школі щодо можливостей використання профорієнтаційного матеріалу (див. табл. 2.1.)
Таблиця 2.1Профорієнтаційна спрямованість навчальних дисциплін початкової ланки освіти.
Дія
Безпосередня
Опосередкована
Назва предмету
Українська мова
Я і Україна
Музика
Математика
Основи здоров'я
Читання
Образотворче мистецтво
Трудове навчання
Фізична культура
Таблиця (2.1.) доводить той факт, що кожна з навчальних дисциплін безпосередньо або опосередковано діє на формування уявлень учнів початкових класів про ту чи іншу професію.
Через призму вищезазначеного в загальних рисах розглянемо педагогічний досвід з даної проблеми окремих вчителів початкових класів, педагогічний пошук яких спрямований на вибір свого підходу до її вирішення.
Зазначимо, під поняттям педагогічний досвід ми розуміємо сукупність знань, умінь і навичок, набутих у процесі безпосередньо педагогічній діяльності, форма засвоєння педагогом раціональних здобутків своїх колег.
Безперечно важливим компонентом програми з трудового навчання є профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні профінформації. Для виховання в учнях 1 —4 класів творчого ставлення до праці та з метою виявлення інтересу учнів до різних професій вчителі Солом'янського району міста Києва Осколок Л.В. та Морозова Н.М. пропонує таку цікаву форму профорієнтаційної роботи у позаурочний час як Тиждень трудового навчання.
Робота з проведення Тижня трудового навчання (далі ТТН) розпочинається заздалегідь. Учням 1—4 класів за місяць до ТТН роздаються завдання, матеріали до виступу на святі «Краса людини — у праці, у добрих справах».
У підготовчий період багато часу відводиться на роботу з обдарованими дітьми, на розвиток творчих здібностей учнів школи. Тому керівник гуртка «Чарівні руки» готує виставку сувенірів, подарунків, які виготовили учні власноруч на заняттях. Бібліотекар школи, за допомогою свого активу, готує матеріал з журнальних вирізок для стенду «Світ професій». Учнівський актив школи під керівництвом педагога-організатора прикрашає коридори, актову залу, вестибюль школи:
· фотомонтажем «Праця моїх батьків»;
· висловлюваннями про працю:«Не одежа красить людину, а добрі діла» «Праця людину годує, а лінь — марнує», «Чесна праця — наше багатство» і т.д.
Вчитель трудового навчання виготовляє з учнями аплікації «Художні речі у побуті» або «Квіткові клумби». Класоводи 1—4 класів за допомогою батьківського комітету проводять зустрічі учнів з представниками різних професій та екскурсії на робочі місця. Актив Клубу дідусів та бабусь з учнями 1-го класу готують куточок з поробками «Бабусині руки». Вчитель образотворчого мистецтва проводить конкурс малюнків та готує виставку дитячих робіт з теми «Улюблена професія».
Напередодні ТТН у вестибюлі школи вивішується об'ява про дату проведення Тижня. План проведення ТТН у яскравій формі вивішується поруч.
Таблиця 2.2.План проведення Тижня трудового навчання в початковій школі №310м. Києва.
Дні тижня
Заходи
Місце проведення
Час пр-я
Понеділок
Відкриття Тижня трудового навчання
Актова зала
13.30
Бесіда «Якого кольору ремесла?»
Класна кімната
14.30
Вівторок
Проведення конкурсів:
— віршів про працю, професію;
— на кращий малюнок;
— на кращу поробку(сувенір, подарунок);
— на кращу колективну роботу (газету, фотомонтаж:)
Бібліотека.
Актова зала.
Вестибюль
13.00
I перерва
II перерва
III перерва
Середа
Конкурс
«Панночка-господарочка»
Кабінет трудового нав-ня
13.30
Четвер
Засідання «Джентльмен-клубу»
Читальна зала
13.30
П'ятниця
Театралізоване свято «Краса людини — у праці, у добрих справах». Закриття ТТН. Підведення підсумків.
Актова зала
13.00
Актив клубу дідусів та бабусь, випускники школи входять до складу журі. Члени батьківського комітету готують «солодкі» призи та грамоти. Тиждень трудового навчання розпочинається у понеділок з відкриття ТТН та закінчується в п'ятницю театралізованим святом «Краса людини — у праці, у добрих справах».
Учні від школи, від вчителя чекають чогось цікавого, несподіваного. Тому, щоб захопити дітей, дати можливість кожному учневі проявити себе, ці вчителі проводять такі цікаві виховні заходи, як КВК, конкурси «Панночка-господарочка», засідання «Джентльмен-клубу».
Форми роботи, які використовуються у школі з профорієнтації у рамках Тижня трудового навчання, дають можливість педагогічному колективу працювати з дітьми цікаво, творчо.[35,134-135]
Безумовний інтерес з проблеми викликає педагогічний досвід вчителя-методиста початкових класів Знам'янської середньої школи №3 Кіровоградської області М.В. Григор'єва.
М. Григор’єва поставила перед початковою школою першорядне завдання — виховувати у дітей у повагу до праці, до працівників. У школі намагається з перших днів ознайомлювати учнів з різними професіями, дбає, щоб дитину надихало бажання принести користь суспільству, щоб вона і відчула: без праці не можна жити, праця забезпечує повноту духовного життя. Спочатку вона дає школярам загальне уявлення про велику різноманітність професій. А конкретно ознайомлюємо з тими, які доступні розумінню дітей цього віку.
В її класі ефективно проходила гра-подорож «Ким бути». Спочатку вони визначили маршрут гри, назвавши його «До підкорювачів води, землі, неба». Підготували квиток подорожі у вигляді гарно оформленого альбомного аркуша, на зворотному боці якого міститься список літератури за темою маршруту та відмітки про те, які книжки прочитав мандрівник. На класному стенді «Що читати» зробили книжкову виставку. Підсумки гри-подорожі провели в дитячій бібліотеці, де визначили переможців, нагородили їх книжками про різні професії. Зробили і вивісили в класі календар професій — вирізки з газет та журналів, присвячені працівникам різних галузей народного господарства. Подорож у світ професій вона починає з ознайомлення учнів з заняттями їхніх батьків, працівників школи, загалом людей, з якими діти щодня спілкуються. Свої відгуки про працю батьків учні оформляють у вигляді розповідей, творів, альбомів, навіть папок. Першокласникам це, звичайно, ще важко, тому їм даю завдання підібрати картинку чи фотографію про спеціальність батьків. Малюнки учнів про працю своїх батьків або про те, ким би вони хотіли стати, використовує на різноманітних уроках, політінформаціях, батьківських зборах.
Цікавим є її ознайомлення із учнів початкової школи із походженням різноманітних прізвищ. На це надихнули її учні одного разу, коли зацікавились, звідки з'явились прізвища Токарев, Мельников, Столяров, Коваль, Ткач. Вона розповідає дітям, що в прізвищах зберігається пам'ять про минуле, про те, чим люди займались. Наприклад, якщо в селі всі були хліборобами, а мірошник був на п'ять—шість сіл один, то він виділявся серед селян своїм ділом. Це до нього возили зерно молоти, його звали не «Іван» чи «Петро», а «мельник». Так з'явилось прізвище Мельников. Дуже розповсюджене прізвище Коваль. Це тому, що коваль був першою людиною на селі і в місті. Це він у своїй кузні розпікав шматки металу і кував з них сокири, ножі, виковував цвяхи і петлі для дверей. Хто підкує коня? Хто відремонтує плуг? Коваль. Ні кроку без коваля, без його вміння. Коваль був знаменитою людиною не лише у нас, в Росії. Коваль — розповсюджене прізвище в Польщі, Німеччині. Тільки вимовляється там по-іншому: Ковальський, Шмідт, Сміт. Проводить гру «Хто більше згадає прізвищ, які нагадують про майстерність людини (Гончар, Садовніков, Писарчук, Візник, Столярник,).
Інтерес дітей зростає, їм хочеться дізнатися більше про спеціальності, від яких пішли прізвища людей. А коли учні згадують професію, забуту в наш час, то з задоволенням проводить із ними пошукову роботу у читальному залі бібліотеки. Звичайно така робота вимагає від вчителя самому вдосконалювати свої знання із області професій, постійно шукати та готовити цікавий матеріал для обробки та розгляду з учнями.
Під час екскурсій по місту вона обов'язково показує дітям щити з об'явами, в яких запрошуються на роботу слюсарі, маляри, штукатури, теслі, водії автобусів. Таким чином М. Григор’єва пояснюю, наскільки важать у нашому житті ці спеціальності, підносить престижність їх в очах учнів. Хороші результати дає також бесіда з дітьми «Без інструмента—як без рук». На уроках та у групі продовженого дня вона проводить творчі ігри «робітників», «мандрівників», «космонавтів».
Цілеспрямована профорієнтація спонукає молодших школярів по-новому оцінювати своє ставлення до праці, до навчання. Це сприяє розвитку пізнавальної активності, формуванню інтересу до всіх професій, виробленню у дітей дисциплінованості, господарського ставлення до школи, класу, стає базою дальшого проведення профорієнтаційної робот в середніх та старших класах. [13, 36-37]
Вагомий внесок у науковий фонд профорієнтаційного аспекту зробила вчитель початкових класів Л.І. Прокоп'єва школи №16 міста Харкова. Вона звертає велику увагу на уроки трудового навчання, що будуються на профорієнтаційному принципі. Вирішуючи конкретно завдання уроків трудового навчання вчителька знайомить учнів з історією зародження професій, народними традиціями, декоративно прикладним мистецтвом, професіями усіх галузей виробництва та сфер соціального обслуговування.
Уроки побудовані на міцній та чіткій профорієнтаційній основі вирізняються різноманітністю наочності, формами організації роботи дітей (в бригадах, парами), варіативністю виконуваних робіт. Такі уроки емоційно-насичені, мають велике виховне значення. Привертає увагу практика створення тимчасової творчої бригади у 3-4 класах, що спеціалізується на якомусь певному професійному профілю, наприклад бригада столярного чи швейного цеху. Вона виконує роботу, яка відрізняється від роботи цілого класу, показує іншим учням внутрішній розпорядок такого цеху, важливість обов’язків усіх його робітників. Учні цієї бригади надівають, підготовлені під керівництвом вчителя, важливі атрибути одягу певного працівника, розігрують весь процес виникнення сорочки чи стільця, демонструють та доводять за допомогою коротких довідок значення у процесі виробництва кожного працівника, його основні обов'язки. Важливим є також підготовка учнями до уроків проектів на різні теми профорієнтаційного змісту, наприклад: проект на тему «Хто працює в наші школі», перед учнями ставиться завдання з'ясувати люди яких професій, з якими учні ознайомилися чи ознайомляться на уроці, працюють в школі. На виконання проекту дається відповідний час, залежно від складності та результатів попереднього звіту, після зібраної інформації учні самостійно вирішують як оформляти та подати для розгляду учнями класу результатів ─ чи це буде виставка малюнків, виступ, чи невеличке тетралізовене дійство, що розкриє зміст та важливість праці цих професій. Уся підготовка від початку до кінця відбувається під пильним керівництвом вчителя.
З учнями початкових класів вона часто організовує походи на виробничі екскурсії, щоб вони краще знайомилися із працею людей, на власні очі бачили процес праці, частково залучалися до нього краю. Після цього кожен учень виконує панно-мініатюру «Куточок працівника».
Діти із задоволенням знайомляться з професіями українського краю і пробують виконувати різноманітні трудові дії, що притаманні певному видові професії, з цікавістю роблять аплікації, виставки на тами праці та інші завдання, щоб вшанувати красу праці людей різних професій.
Отже, використання на уроках трудового навчання профорієнтаційного матеріалу у початкових класах в значній мірі сприяли вихованню любові до праці, бережливе ставлення до дорученої справи та матеріальних благ, поваги до людей праці та результатів такої праці. Досвід засвідчує необхідні й достатні можливості курсу трудового навчання в уніфікації педагогічних зусиль в цьому плані. Тому в діяльності вчителя профорієнтаційна робота і трудове навчання та виховання невіддільні.
Звернемося до деяких методичних прийомів у педагогічному досвіді, що дозволяє активізувати профорієнтаційний аспект у вихованні учнів початкових класів.
Наприклад, вчитель початкових класів Володимир-Волинської школи № 8 Волинської області В.Я. Кліщук, пропонує розповідати школярам про розвиток промисловості в області, її галузі: машинобудування, харчову, легку (швейну), будівельних матеріалів; про сільське господарство, різні його види: рільництво, городництво, тваринництво, садівництво, ягідництво, лісопосадка (доповнення до цього може бути альбом знатних людей району, села, міста і області, перелік видів продукції).
Подібний підхід у формуванні природничих понять в учнів початкових класів пропонує науковець з Сумщини В.І. Куріпа, вважаючи, що національне самовизначення школи вимагає відродження профорієнтаційної роботи у всіх можливих напрямках, оскільки формування в учнів професійного самовизначення, їх громадського становлення немислиме без вивчення його компонентів у початковій школі.
Сприятимуть вивченню знань про професій та їх види, про виробництва, працю, екскурсії на виробництво, суспільно-корисна праця на пришкільних ділянках, в саду, в полі, в лісі, під час яких діти можуть безпосередньо ознайомитися з працею, систематизувати побачене в одному із розділів профорієнтаційного куточка «Люби і знай професії свого краю», в розділі «Прекрасний світ професій». Ця тема висвітлюється на стендах, в альбомі і папках постійно діючої виставки, у вітринах і шафах кабінету.
На одному із стендів слід помістити карту області, зазначити: економічно важливі заводи та фабрики, аграрні господарства районів, умовними значками позначити відомі професій, що зосереджені в області. Крім виробничої карти області, на інших стендах можуть бути поміщені різні тематичні карти: карта сільськогосподарських професій, карта професій соціального значення, карта музичних професій, плани-схеми «Шлях до омріяної професії». У папках слід помістити розповіді про різні види професій, атрибути, інструменти та засоби праці і т.д. Доповненням цього служитимуть поміщені в шафи чи вітрини макети професійних атрибутів та спецодягу, моделі технічних засобів, тематичні ілюстрації «Краса людини —у праці», " Праця людину годує" та ін.
Розповідь про працю, її різновиди, галузі виробництва, людей різних професій, все це слід ілюструвати фотоальбомами, де відображене величезне їх значення для дальшого розвитку народного господарства, підвищення добробуту людей, поліпшення умов їхнього життя. Збирання і систематизація профорієнтаційного матеріалу, починаючи з початкових класів, сприятиме встановленню зв'язку школи з життям, залучатиме учнів до суспільно корисної праці..[29, 14]
Проаналізувавши та усвідомивши вищезазначене, потрібно звернути увагу на самостійну діяльність молодших школярівз поглибленим вивченням тієї чи іншої галузі профорієнтаційних знань, що сприяє розв'язанню задач інтелектуального розвитку, формуванню пізнавальних інтересів тобто всесторонньому розвитку особистості школярів, їх соціальному становленню, підготовці до життя, праці, вибору професії.
Сам профорієнтаційний матеріал має особливу цінність в процесі активізації самостійної учбової діяльності учнів. Він розширює і поглиблює уявлення школярів про види професій, економічні та господарські особливості свого краю, виробництво та його галузі. Робота з профорієнтаційним матеріалом в процесі шкільного навчання спрямована на збагачення життєвого досвіду, правильного життєвого самовизначення, формування життєвих позицій, виховування працьовитості школярів, підвищення їх цікавості до навчання. Розвивається почуття прекрасного, виховується бережливе ставлення до результатів праці, відповідальне ставлення до дорученої справи, розвиваються професійно важливі якості особистості.
Усе вищесказане засвідчує про те, що із скарбниці досвіду окремих вчителів початкових класів, можна запозичити різноманітні форми роботи, які допомагатимуть ефективно реалізовувати професійну орієнтацій на практиці. До них належать: екскурсії на виробництво, організація тижнів трудового навчання, зустрічі із представниками різних професій, самостійна пошукова діяльність окремого учня, оформлення куточків та виставок на професійні теми. Правильно організований, доцільно застосований профорієнтаційний матеріал на уроках та в позаурочний час у початкових класах закладе основи світогляду дитини, виховуватиме любов до праці, повагу до трудового життя свого народу, формуватиме відповідальне ставлення до праці. Крім цього використання профорієнтаційного матеріалу стимулює пізнавальну активність учнів, сприяє міцному й осмисленому засвоєнню знань, наближує навчання до життя.
продолжение
--PAGE_BREAK--Отже, осмислюючи педагогічний досвід, як джерело генерування профорієнтаційних ідей, принципову значимість набула обізнаність вчителя в питаннях впровадження наслідків дослідження у шкільну практику
Розділ ІІ. Дослідна експериментальна робота
2.1 Педагогічні умови ефективного використання професійно орієнтованого матеріалу на уроках у початкових класах
Для того, щоб ефективно провести дослідницьку роботу, необхідно визначити педагогічні умови ефективного використання профорієнтаційного матеріалу на уроках у початкових класах, адже від цього у значній мірі залежить результат виховання школярів.
Зазначимо, що педагогічною умовою називають сукупність об’єктивних можливостей змісту навчання, методів, організаційних форм, яка забезпечує успішне розв’язання поставленого завдання. У сучасних умовах розвитку школи та суспільства загалом важливість використання професійної орієнтації в системі навчально-виховної роботи сумнівів не викликає як у педагогів та методистів, так і у вчителів практиків. Це знайшло відображення як уже зазначалось і в чинних навчальних програмах, в яких вказується на безпосереднє та опосередковане використання та застосування профорієнтаційних аспектів у навчальній та виховній діяльності початкової ланки освіти.
Однак практична реалізація професійної орієнтації в педагогічному досвіді вчителів початкових класів зустрічає перешкоди. Це зумовлене багатьма причинами, серед яких головними, на наш погляд, є недостатня розробка науково-теоретичних основ профорієнтації в початковій школі та брак наукового обґрунтованих методичних рекомендацій щодо використання з виховною та навчальною метою профорієнтаційного матеріалу. Як правило, профорієнтаційний матеріал використовується епізодично, без детально розробленої методики його використання, часто самі ж вчителі вважають його неважливим та не приділяють достатньо уваги на його реалізацію у виховному процесі.
Успішність цієї роботи визначається сукупністю взаємозв'язаних педагогічних умов, що забезпечують ефективне використання профорієнтаційного матеріалу у початкових класах. А саме у процесі добору профорієнтаційного матеріалу необхідно дотримуватись таких критеріїв, як:
1.Доступність та глибина змісту.
2.Емоційна насиченість та особистісна значущість для учнів.
3.Використання профорієнтаційних відомостей має здійснюватися систематично та цілеспрямовано.
4.Зв'язок із життям.
5.Різноманітність форм та методів.
Під час розробки методики використання профорієнтаційного матеріалу необхідно враховувати пізнавальні особливості молодших школярів, специфіку навчальних предметів, виховної роботи та спиратись на пізнавальну активність учнів.
Зупинимося на характеристиці цих умов. Вихідною умовою, що забезпечує ефективне використання профорієнтаційного матеріалу на уроках у початкових класах, як ми вже зазначали, є добір його змісту за сукупністю певних критеріїв. Згідно з ними профорієнтаційний матеріал, який ми плануємо використати в процесі навчально-виховної роботи має бути: доступними для розуміння його молодшими школярами, не переобтяженими зайвою, занадто детальною інформацією, співвідноситись з основним матеріалом, не затіняючи головного, а навпаки, надаючи йому конкретності, емоційного насичення, спрямованим на формування в учнів емоційно-позитивного ставлення до світу професій, праці людей, промислового та сільськогосподарського виробництва. Вчитель повинен володіти методикою та технологією профорієнтації, знати характеристики найбільш відомих професій, бути забезпеченим достатньою кількістю наукової літератури з питань професійної орієнтації учнів початкової школи. Щоб допомогти учням зорієнтуватися в цьому різноманітті професій, слід використовувати розгалужений перелік видів діяльності, який не обов'язково повинен містити сувору класифікацію професій і перш за все тому, що учням важко освоїти принципи класифікації (наприклад, за галузями господарства або за ступенем кваліфікації)
Зазначимо, що підібраний матеріал повинен бути також спрямованим на створення стійких уявлень про важливість праці в житі людини, суспільства, забезпечити висвітлення не тільки привабливості професії, а й її «тіньових» сторін.
У процесі добору профорієнтаційного матеріалу важливим критерієм є його особистісна значущість для учнів. Реалізація цієї вимоги забезпечується кількома шляхами: залученням учнів до добору профорієнтаційного матеріалу для уроку (за умови різних способів педагогічної підтримки — залежно від індивідуальних особливостей школярів. Так, учні (за власним бажанням) можуть робити невеликі повідомлення про професії, добирати ілюстрації; виготовляти малюнки, складати вірші. Ще один шлях — вільний вибір учнями профорієнтаційних об'єктів для ознайомлення; врахування учителем змісту і обсягу пізнавальних інтересів учнів. Це дає змогу вивчити інтереси учнів допомагає визначити найбільш вагомі фактори впливу на майбутній вибір професії. Також це дає змогу визначити на яких предметах і на яких уроках використати той чи інший профорієнтаційний матеріал, а що необхідно використати в позакласній виховній діяльності. За такої організації пізнавальної діяльності учнів зміст профорієнтаційних відомостей набуває для них особистісного значення і краще засвоюється. Матеріал профорієнтаційного змісту підібраний з навчальною чи виховною метою повинен дути емоційно насиченим, таким який би викликав в учнів інтерес, захоплення, вплинув на емоції школяра. Вище зазначене, на нашу думку, не лише збудить інтерес школяра, а й вплине на його почуття, що в свою чергу дозволить донести йому значення для нього саме цієї професії, тобто піднести профорієнтаційний матеріал до рівня особистої значущості.
Ефективність цього процесу значно зросте, якщо профорієнтаційний матеріал використовується систематично, цілеспрямовано. Систематичність професійно орієнтованого матеріалу забезпечується його регулярним використанням в процесі вивчення основ наук, трудового навчання, продуктивної праці, позакласної та позашкільної роботи, науково-технічної творчості, тісної співдружності навчально-виховних закладів з виробництвом та батьківською громадськістю. Профорієнтаційні відомості, що опрацьовуються, повинні бути не уривчасті й розрізнені, а впорядковані в певну, логічно побудовану, завершену систему. Тобто починаючи навчальний рік, вчитель має чітко визначити обсяг профорієнтаційних знань, які необхідно засвоїти учням. Визначений обсяг профорієнтаційних знань повинен відображати реальні умови функціонування профорієнтаційної роботи, перспективи розвитку, діяльність педагогічного колективу у формах та методах, направлену на реалізацію завдань профорієнтації. Рекомендовано складати план на весь навчальний рік план ─ це дає можливість побачити процес розвитку інтересів у перспективі, прослідкувати результати роботи. План повинен містити різні напрямки профорієнтаційної роботи. До них належать: розповідь учителя про професії, сприймання ілюстративного наочного профорієнтаційного матеріалу бесіда, читання профорієнтаційної літератури, зустрічі з представниками різних професій, екскурсії на виробництво і т.д. План допомагає вчителеві розглянути профорієнтацію поетапно, передбачити найбільш доцільні та провідні для кожного віку школяриків види діяльності, обов’язки усіх виконавців у розв’язані їх конкретних завдань.
Цілеспрямованість процесу використання профорієнтаційного матеріалу означає підпорядкування його меті уроку (навчальній, виховній, розвивальній) та меті позакласної роботи. При цьому потрібно виходити із важливості профорієнтаційних відомостей, зумовленої специфікою їх змісту та різноплановими пізнавально-виховними навантаженнями.
Так профорієнтаційний матеріал залучений до уроку, може використовуватись для ілюстрації та конкретизації основного програмного матеріалу, актуалізації, знань учнів, їх чуттєвого досвіду, збудження інтересу учнів до нової теми, перевірки міцності та усвідомленості знань та вмінь учнів; закріплення та поглиблення вивченого матеріалу, підвищення активності учнів; зв'язку навчання з життям. Поряд із навчальною функцією профорієнтаційний матеріал виконує виховну та розвивальну, тобто він сприяє вихованню в учнів любові до праці, гуманного ставлення до людей праці, бережливого ставлення до результатів праці; усвідомленню необхідності та значення усіх професій, перспективи їх розвитку в умовах прискорення науково-технічного прогресу. Розвивальна функція профорієнтаційного матеріалу допомагає в стимулюванні та розвитку пізнавальних інтересів в учнів, розвитку професійно важливих якостей особистості.
Практика показує, що профорієнтації є довготривалим та складним процесом, який починається ще в дошкільному віці і здійснюється на протязі багатьох років. Неперервності потребує сам процес розвитку особистості школяра: розвиток, зміна його направленості(інтересів, нахилів, поглядів), здібностей, характеру. Ще в дошкільному віці вихователі здійснюють при спостережені за розвитком інтересів профорієнтаційну роботу. Пропедевтична профорієнтація продовжується і у початковій школі, допомагаючи направляти здібності, нахили дитини.
Використання профорієнтаційного матеріалу у початковій школі залежить також від віку учнів і ступеня їх обізнаності з ними. У першому та другому класах основна роль у цьому процесі надається вчителю. Він добирає матеріал, сам його розповідає, зачитує цікаві відомості, показує ілюстрації. Чим доросліші стають діти, тим активнішою має бути їхня профорієнтаційна діяльність. Учитель може доручати учням другого та третього класів добирати цікавий матеріал до теми, що буде вивчатися і виступати з короткими повідомленнями в класі, також можна доручити учням виготовлення стіннівок, пошукову роботу у шкільній бібліотеці. Широко слід практикувати виготовлення тематичних альбомів, залучення учнів до оформлення профорієнтаційних куточків «Світ професій», які будуть доброю опорою для проведення відповідних виховних заходів, уроків. Такі завдання профорієнтаційного змісту розвивають творчість, активність, самостійність учнів та сприяють формуванню у них стійкого інтересу до вивчення відомостей про працю, професії.
Добираючи профорієнтаційний матеріал і визначаючи методику його застосування, необхідно виходити також із особливостей пізнавальних процесів молодших школярів, а саме: особливостей їх сприймання, пам'яті, уяви, мислення, уваги.
Згідно з цим, профорієнтаційний матеріал, який планує використати вчитель під час класної та позакласної роботи, має бути цікавим, емоційно насиченим. Крім цього, вчитель повинен ретельно продумувати не тільки зміст профорієнтаційних відомостей, а й їх обсяг, створити інформаційну основу для засвоєння учнями відомостей про найбільш масові професії. Не менш важливим є, підчас пропедевтичної профорієнтації, запобігання таким можливим помилкам, як:
─ поділу професій на «престижні» та «непрестижні»;
─ ототожненню навчального предмета із професією;
─ перенесення ставлення до людини ─ представника професії ─ на саму професію;
─ застарілим уявленням про характер праці у сфері матеріального виробництва.
Також однією з важливих умов профорієнтаційної роботи з учнями початкових класів є використання та поєднання різних видів діяльності.
У початковій школі, де відбувається комплексне пізнання дитиною навколишньої дійсності (природи і суспільства), профорієнтаційний матеріал потрібно використовувати на уроках з багатьох навчальних предметів, враховуючи їх специфіку, в позаурочній та позашкільній роботі. Вчитель у профорієнтаційній роботі повинен весь час проявляти креативність, перетворюючи, з метою розвитку та підтримання інтересу учнів до різного кола професій, відомі форми та методи професійної орієнтації на захопливі видовища, поєднувати їх між собою, регулярно змінювати.
Таке наповнення змісту навчально-вихованого процесу в початковій школі профорієнтаційним матеріалом забезпечує не лише міцне й осмислене засвоєння знань і розширення кругозору учнів, а й формування їх елементарних уявлень про професії та працю, життєвих позицій, розвиток світогляду.
2.2 Методика експериментального дослідження
З метою виявлення стану використання профорієнтаційного матеріалу в навчально-виховному процесі у початкових класах нами був проведений констатуючий експеримент, який у загальних рисах можна охарактеризувати таким чином: об'єктом дослідження виступали 45 учнів 3-го класу Доброводівської загальноосвітньої середньої школи І-ПІ ступенів.
Провідними методами і засобамидослідженнями виступали:
- вивчення масового педагогічного досвіду;
- аналіз навчальної літератури;
- спостереження;
- бесіда;
- інтерв'ю;
- анкетування.
Такий підхід давав можливість прогнозувати відтворення реальної ситуації щодо визначеного аспекту дослідження.
Насамперед нас цікавило питання, наскільки вчителі використовують профорієнтаційний матеріал у навчально-виховному процесі, який навчально-профорієнтаційний матеріал містять існуючі посібники початкових класів, як оперують профорієнтаційними знаннями самі учні та як впливає використання профорієнтаційного матеріалу на розвиток їх інтересів.
Задля цього нами була розроблена система роботи, що дозволила з'ясувати коло запитань з даної проблеми, які цікавлять нас.
Нами було опитано 13 вчителів початкових класів Доброводівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району, щодо використання ними у педагогічній практиці профорієнтаційного матеріалу. З матеріалів інтерв'ювання випливає наступне: 4 з опитаних вчителів стверджують доцільність використання профорієнтаційного матеріалу і вважають, що оптимально використовують його, значно розвиваючи при цьому пізнавальні інтереси учнів; троє вважають, що доцільно використовувати такий матеріал на уроках та в позаурочний час, але тільки фрагментарно використовують профорієнтаційний матеріал через наявність невеликої кількості відповідної інформації; шість останніх не вважають пріоритетним використання профорієнтаційного матеріалу як засобу розвитку особистості учня та інтересів, тому використовують його у своїй педагогічній практиці лише тоді, коли це передбачено програмою та відповідає темі чи матеріалу підручників.
Крім того нам вдалося з'ясувати причини, що утруднюють та гальмують процес пропедевтичної професійної орієнтації молодших школярів. Серед них: поверхнева обізнаність самих учителів з профорієнтаційним матеріалом; недодержання основних програмних вимог щодо поєднання профорієнтаційного матеріалу із загально навчальним, недосконалість підручників, оскільки вони містять недостатньо інформацій про професії як для учнів так і для вчителів, відсутність та недостатня кількість цієї інформації недостатньо орієнтує вчителя на коло професій з якими потрібно ознайомити учнів; відсутність профорієнтаційної бази школи, незнання та невдале використання профорієнтаційного матеріалу в навчально-виховному процесі у початкових класах відповідно основних педагогічних умов, та їх незнання. Отже, як бачимо існують досить вагомі перешкоди на шляху ефективного здійснення профорієнтаційної освіти учнів початкової школи.
Оскільки проблема дослідження має безпосередній зв’язок із трудовим навчанням та вихованням і дане експериментальне дослідження тісно пов’язане із уроками трудового навчання, то вагомим моментом є аналіз підручників «Трудове навчання»(1-4 клас) авторів Л.І. Денисенко, В.П. Тименко та І.М. Веремійчик.
Слід зазначити, що дані підручники передбачають відповідність віковим особливостям дітей, рівню розвитку їх психічних пізнавальних процесів.
Одним із позитивних моментів на наш погляд є аналіз підручників «Трудове навчання» для 3-4 класів (автори Л.І. Денисенко, В.П. Тименко). Після аналізу даних підручників ми дійшли висновку, що наявний у них текстовий матеріал більше ніж відповідає програмі курсу «Трудове навчання: художня та технічна праця». Автори відповідно до програми поділили навчальний матеріал на розділи та теми, які співвідносяться із класифікацією професій Е.А. Клімова. У них міститься дуже велика кількість текстової та ілюстративної інформації, що дозволяє як вчителеві так і учням одержати широкі уявлення про види професії, що відповідають цій класифікації. Частина текстового матеріалу представлена віршами про професій, приказками, загадками ─ це значно допоможе активізувати учнів, вплинути на їх емоції, відчуття, зосередити їх увагу та пробудити пізнавальні інтереси, поєднати профорієнтаційний матеріал із життям.
продолжение
--PAGE_BREAK--Слід зауважити, що і методичний апарат названих підручників, як засвідчує їх аналіз має широкі можливості для профорієнтаційної діяльності молодших школярів. Це видно із змісту завдань і запитань представлених у підручника, які виконують різноманітні функції. Значна їх кількість скеровує учнів на активну пізнавальну діяльність, що пов’язана із засвоєнням профорієнтаційних знань.
Підручник «Трудове навчання. Стежинка до майстерності» для 1 класу та «Трудове навчання. Майстрик та майстринка» для 2 класу (автор І.М. Веремійчик) починає приваблювати ще з обкладинки, представленої яскравими та естетичними ілюстраціями. Незважаючи на зовнішню привабливість підручників вони не виправдали очікуваних сподівань з даної проблеми. У аналізованих підручниках повністю відсутня текстова профорієнтаційна інформації, що само собою обумовлено особливостями розвитку молодших школярів у цей віковий період, але й достатній ілюстративний матеріал профорієнтаційного змісту. Лише на перших сторінках підручника міститься кілька ілюстрацій, що дають учням уявлення про певні професії ─ 1 клас 6 картинок, 2 клас – 8. Не відзначається досконалістю також аналізовані підручники для 3-4 класу. У них при великому текстовому навантажені міститься дуже мала кількість профорієнтаційної інформацій як для учня так і для вчителя. Наочний матеріал представлений у 3 класі 6 ілюстраціями та у 4 класі ─ 5. На нашу думка, така обмежена наявність профорієнтаційного матеріалу для підручників трудового навчання не припустима, тому що це значно обмежує профорієнтаційну підготовку учнів.
Проаналізувавши підручники «Трудового навчання» для 1-4 класів ми дійшли висновку, що найбільший потенціал для ефективної профорієнтаційної роботи на уроках мають підручники авторів Л.І. Денисенко, В.П. Тименко, які містять не лише теоретичні тексти профорієнтаційного змісту, а й елементи художньої літератури, народної педагогіки, що містять у собі важливий виховних потенціал.
Важливе місце у дослідженні даної проблеми мали місце спостереження уроків трудового навчання, оскільки ми вважаємо, що саме вони мають найбільші потенційні можливості щодо використання профорієнтаційного матеріалу у навчанні та вихованні підростаючого покоління.
Наведемо приклад спостережень окремих уроків предмету «Трудове навчання», та прослідкуємо як застосовується профорієнтаційний матеріал для уточнення та конкретизації знань про професій та працю, яка роль відведена йому у структурі уроку.
При опрацюванні теми «Світ професій «людина-людина». Виготовлення вітальної листівки» діти ознайомилися із професіями, що належать до групи «людина-людина», з призначенням та технологією виготовлення вітальної листівки. Досить цікавою була інформація вчителя про такі професії, як перукар, бібліотекар, вихователь дитячого садка. Назви інших професії(лікар, офіцер, юрист, кухар), що належать до цієї групи вчитель лише перерахував не з’ясувавши, що знають учні про ці професії. Не було завдань та запитань, які б сприяли узагальненню та систематизації профорієнтаційного матеріалу, на враховувалися особливості сприймання молодших школярів навчального матеріалу. Бесіда та використання наочних матеріалів, підчас пояснення нового матеріалу, були б доречними підчас пояснення цього матеріалу; активізували б та зробили б цікавим процес сприймання профорієнтаційного матеріалу.
Опрацьовуючи тему «Технічні конструкції. Виготовлення моделі парашута.» школярі дізналися багато про машинобудування нашої країни, ознайомилися з літаючими технічними конструкціями, їх видами. Деяка інформація була надто детальною, але не розкривала змісту виучуваного профорієнтаційного матеріалу. Не було завдань та профорієнтаційних ігор, матеріалів художньої літератури, які значно вплинули б на емоційне сприйняття інформації, систематизацію отриманих знань. Використовувалася не достатньо та не послідовно розміщена на класній дошці наочність профорієнтаційного змісту, що більше ніж відповідала темі уроку.
Цікавим було опрацювання теми «Умовні знаки передачі інформації. Виготовлення гри «Рухомі ноти»» школярі розширили свої знання про умовні знаки передачі інформації, про професії музичного спрямування, ознайомилися із історією виникнення нотного стану. Вивчення нового матеріалу вчитель розпочала із розповіді легенди про отримання Україною від Бога такого дару як пісня, що значно підвищило інтерес учнів до теми уроку, зворушило навчальну активність. Після ознайомлення учнів із професіями музиканта та окремими її різновидами, композитора, співака вчитель намагалась зосередити увагу дітей на тому, що їм сподобалось, а що ні в цих професіях. Доцільним було б звернути увагу учнів на професійні якості особистості, яких вимагають ці професії від людини. Можна було б використання на етапі закріплення гру « Кому належить?», із застосуванням зображень інструментів, знарядь цих професій.
Ми вважаємо, що також важливим у дослідженні даної проблеми є спостереження позакласних виховних заходів на профорієнтаційні теми, оскільки вони є важливим виховним елементом профорієнтаційної роботи з молодшими школярами. Під час ознайомлення із станом проблеми профорієнтації в практиці початкової школи ми спостерігали такі виховні заходи: засідання джентльмен клубу на тему: «Всі професії важливі» та свято «Цікавий світ професій».
Слід відзначити, що ці форми роботи були перенасиченими назвами професій, різноманітною інформацією про них. Під час спостереження цих програм відчувався різкий поділ на «престижні» та «непрестижні» професії. Але зауважимо, що загалом вони сприяли розвиткові трудової активності молодших школярів, вихованню поваги до праці людей, емоційному та почуттєвому задоволенню від побаченого. Організаторам вдалося донести до свідомості дітей те, що добробут нашої країни і всіх громадян буде примножується працею. Була досягнута основна мета цих заходів: розширити та закріпити знання учнів про важливі професії, трудові дії та знаряддя праці.
Спираючись на вищезазначене, критерії трудової вихованості молодших школярів та класифікацій професій Е.А. Клімова ми визначили такі критерії оцінювання, як:
Ø сформованість уявлень про світ професій;
Ø орієнтація в атрибутах, засобах та предметах праці представників різних професій;
Ø розуміння кваліфікаційних якостей фахівців різного професійного середовище;
Ø працьовитість, дисциплінованість, відповідальність за результати праці.
Відповідно до критеріїв ми визначили такі рівні оцінювання знань ─ “високий рівень ”, “середній рівень ”,“низький рівень ”.
Щоб виявити ставлення учнів до професій, фактори впливу на майбутній вибір фаху та інтереси до певних професій, нами було проведено анкетування.
Анкета включала наступні запитання:
1. Ким ти хочеш бути?
1.Хто тобі про цю професію розповідав?
3.Які книги ти прочитав, щоб більше дізнатися про цю професію?
4.Про які професії ти хотів би дізнатися?
Як засвідчили результати анкетного опитування учнів початкової школи, більшість опитаних дівчат хочуть бути співачками, танцюристами, меншість віддає перевагу таким професіям, як балерина, художник, вчитель. Серед хлопців більшість відповіла, що мріє про професію далекобійника, міліціонера, офіціанта, менша частина віддала перевагу професіям музиканта, лікаря, художника. Більше дізнатися хочуть учні про такі професії, як танцюрист, художник, шофер, міліціонер, стюардеса, банкір, пожежник, лікар. Троє із опитаних учнів не хочу дізнатися більше ні про яку професію.
Результати також засвідчили, що основним джерелом отримання знань про професії для опитаних учнів є батьки ─ 42%, та перегляд кінофільмів ─ 33%, 9% учнів зазначили, що потрібну інформацію отримали із підручника трудове навчання, решта не вказали з якого інформаційного джерела дізналися про цю професію. На питання «Які книги ти прочитав, щоб дізнатися про цю професіє?» 6 із 45 учнів відповіли, що це книга «Лікар Айболит», інші 9 не зазначили жодної. Це свідчить про недостатнє використання вчителями художніх творів, як джерела отримання уявлень про професії та недостатню наявність доступної для учнів літератури профорієнтаційного змісту.
Результати анкетування дозволили нам, спираючись на виявлені інтереси учнів та фактори, що впливали на їх формування, розробити систему методів для навчально-виховної роботи у експериментальному класі, яка опираючись на визначені педагогічні умови забезпечить ефективність професійної орієнтації учнів.
Для того, щоб визначити рівень сформованості профорієнтації школярів, з'ясувати відсоткове співвідношення між профорієнтаційною обізнаністю дітей, її впливі на зміст навчального програмного матеріалу ми розробили і застосовували анкету, враховуючи при цьому основні вимоги до матеріалу, що підбирається, його особистісне значення для дитини.(див. додаток В)
Таблиця 2.1.Рівні сформованості професійної орієнтації.
Клас
Всього учнів
Високий рівень
Середній рівень
Низький рівень
3─А
22
20%
32%
47%
3─ Б
23
10%
28%
62%
Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 16 % експериментального і 10 % контрольного класів, середній — відповідно 27 % та 31% і низький -57 % і 59 %. Як бачимо, у сформованості профорієнтації учнів експериментального та контрольного класів майже не існує істотної відмінності. Крім того, вище подані результати вказують на те, що переважають діти з середнім та низьким рівнем профорієнтаційної обізнаності, а з високим — лише незначна їх частина.
Результати проведеного констатувального експерименту дозволили зробити наступні висновки:
— третьокласники не достатньо обізнані з профорієнтаційним матеріалом, що сповільнює та дещо утруднює ефективне засвоєння основного програмного;
— високий рівень засвоєння профорієнтаційного матеріалу визначається не лише його поєднанням з програмовим, а й врахуванням розвитку пізнавальної сфери молодшого школяра;
— вчителі не враховують основні умови використання профорієнтаційного матеріалу на уроках та в позаурочний час в початкових класах, недостатньо володіють методикою профорієнтаційної роботи.
З метою підвищення якості знань учнів з профорієнтаційного середовища, розширення їх уявлень про світ професій, розвитку інтересів та світогляду нами проводився формувальний експеримент у 3-А та 3-Б контрольному класах Доброводівської загальноосвітньої школи Збаразького району, Тернопільської області. Результати попереднього контрольного зрізу засвідчили, що якість сформованості профорієнтації учнів експериментального та контрольного класів була приблизно однаковою.
Експериментальне дослідження базувалось на дотриманні основних педагогічних умов використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі початкових класів, визначених та охарактеризованих нами у 1пункті другого розділу даної дипломної роботи.
Завданнями експериментубуло перевірити:
· вплив основних педагогічних умов на ефективність засвоєння профорієнтаційного матеріалу;
· оволодіння школярами знаннями про професії, їх різноманітність;
· рівень сформованості вміння орієнтуватися в світі професій;
· усвідомлення ролі всіх професій в житі суспільства;
Для реалізації завдань передбачених експериментальною роботою ми пропонуємо систему педагогічних заходів, які стосуються навчального та виховного процесу. У навчально-виховному процесі провідними методами виступали:
· бесіда;
· розповідь;
· гра;
· спостереження;
· демонстрування наочної агітація.
Основними формами профорієнтаційної роботи були:
· свято, родинне свято;
· конкурси;
· зустрічі;
· брейн-ринг
· КВК;
· гра-мандрівка;
· екскурсії.
Зазначимо, що підчас проведення системи профорієнтаційних заходів, для відстеження динаміки розвитку та зміни інтересів до певних професій, формування важливих якостей особистості учня, доцільно завести профорієнтаційні картка на кожного учня.(див. додаток С)
У проведенні навчальної роботи експериментального дослідження ми опиралися на уроки трудового навчання, оскільки їм належить пріоритетне місце у пропедевтичній профорієнтації молодших школярів. Зазначимо, що на самому початку дослідження, для полегшення сприймання та запам'ятовування профорієнтаційного матеріалу нами було розроблено та застосовано на уроках у експериментальному класі профорієнтаційний словник – довідник. В цьому словнику ми з учнями протягом навчально-виховної роботи занотовували невідомі назви професії, їх призначення, сферу діяльності, предмети та засоби праці представників цих професій, кваліфікаційні якості, що потрібні для його фаху.
Профорієнтаційні словники — довідники допомагають молодшим школярам визначити власну точку зору; мотивацію навчання, виробити переконання, закріпити знання.
Також його використання дало нам можливість активізувати пам'ять та увагу учнів в процесі роботи, розвивати, пізнавальну активність, підтримувати інтерес до профорієнтаційного матеріалу та контролювати його засвоєння дітьми.
Крім того, у експериментальному класі, для розширення обсягу знань учнів, ми на уроках трудового навчання використовували більший об'єм профорієнтаційного матеріалу, ігри, ребуси, кросворди, ніж у контрольному. Пропонуємо для вашого перегляду приклади окремих проведених уроків трудового навчання, основою яких є ширше змістове наповнення профорієнтаційним матеріалам. Проілюструємо це на конкретних прикладах теми: «Культура зовнішності людини. Виготовлення фартушка.», «Світ професій «людина – техніка». Виготовлення сюжетної аплікації «Моя майбутня професія»», «Світ професій «людина – знакова система». Виготовлення моделі комп'ютера.»
Тема:" Культура зовнішності людини. Виготовлення фартушка."
Підчас опрацювання цієї теми учні розширили уявлення про професії швачки, дізналися про інші професії швейної промисловості. Перед вивченням нового матеріалу учнями, для актуалізації уваги всього класу, була розіграна коротка сценка «Власними руками». На етапі вивчення нового матеріалу кількома учнями для всього класу була проведена презентація професії швачки, яка містила текстову та ілюстративну інформацію. підготовлена з нашою допомогою. Після цього була проведена гра «Відгадай» для виявлення інших професій задіяних у процесі шиття, засобів, предметів їх праці та роз’яснююча бесіда з елементами розповіді. Наступним елементом уроку було читання віршованого літературного твору та його обговорення з використанням наочних матеріалів. Перед його прослуховуванням ми задали учням запитання «Чи знаєте ви, який шлях проходить звичайний одяг до того часу, як ми починаємо його носить? Щоб дізнатися про це послухайте вірш «Народився в полі»» Після пояснення нового матеріалу та технології виготовлення виробу був започати конкурс на кращу швачку. Під час роботи учням, для піднесення працездатності пропонувалося прослухати пісню «Ми шиєм, шиєм шиєм…». Після самостійної роботи учнів відбулася підготовка виробів до виставки " Театр моди". В кінці уроку були підведені підсумки виконаної роботи.
Таке різноманіття методів навчально-виховної роботи допоможе школярам краще пізнати певну професію, сформувати зацікавленість працею людей, бажання працювати. Вдало застосований профорієнтаційний матеріал на такому уроці сприятиме розвитку сприймання, спостережливості, свідомого запам'ятовування, пригадування та відтворення матеріалу, творчої уяви, самоконтролю, емоційно — чуттєвої сфери, зокрема розвитку таких почуттів як естетичні, моральні та інтелектуальні.
Тема:«Світ професій «людина – техніка». Виготовлення сюжетної аплікації «Моя майбутня професія»»