--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--Пауза.
Учитель показує учням мультфільм, у якому стежка мірялась удавами, мавпами, папугами. Використовуємо програвач.
3. Учитель роздає кожному учневі смужку-мірку завдовжки 1 см і смужку завдовжки 10 см, на якій позначені, але не підписані сантиметрові позначки, а також аркуш з накресленим відрізком завдовжки 8 см (на папері у клітинку).
— Візьміть коротшу мірку і виміряйте довжину відрізка. Скільки мірок помістилось у відрізку? (8 мірок.)
Якби наш відрізок був довший, то нам довелося б прикладати мірку більше разів. Це довго і незручно. Розгляньте другу мірку і порівняйте з першою. Що ви бачите? На довшій мірці наче покладені одна за одною короткі мірки. Якщо ми тепер прикладемо до відрізка довшу мірку, то відразу зможемо порахувати, скільки коротких мірок вмістилося на ньому.
Учні прикладають саморобну лінійку до накресленого відрізка і рахують поділки. Бачать, що знову вклалося 8 мірок.
4. — На саморобній лінійці нам доводиться рахувати кількість поділок. Сьогодні ми ознайомимось із приладом для вимірювання довжин, у якому ці поділки вже пораховані і позначені цифрами. Цей прилад називається лінійкою. Візьміть у руки лінійку. Роздивіться її. Що ви бачите на лінійці? (На лінійці нанесено поділки, що позначені цифрами.) Початок відліку позначено цифрою нуль, яку ми ще не вивчали. Які цифри тут ще позначені? (Діти читають числа тільки до 8.) Рисочки і цифри, що нанесені на лінійку, утворюють шкалу. Розгляньте частину шкали між поділками нуль і один. Вона утворює мірку, яка називається сантиметр. Уся шкала лінійки розбита на сантиметри довшими поділками, біля яких стоять цифри. Чи помітили ви, що відстань між будь-якими двома сусідніми цифрами однакова? Вона дорівнює одному сантиметру. Подивіться на лінійку і скажіть, скільки сантиметрів міститься між поділками 0 і 2; 0 і 4; 0 і 8.
5. Далі учні вчаться вимірювати відрізки, зображені на клітинковій смужці спочатку короткою міркою, потім саморобною лінійкою, а далі — справжньою. Учні бачать, що в усіх трьох випадках результати збігаються. Наприклад, на другому відрізку вклалося 2 малі мірки, 2 мірки на саморобній лінійці, 2 см на справжній лінійці. Діти доходять висновку, що саморобна мірка має довжину 1 см.
6. -— Зараз ми навчимося вимірювати відрізки певної довжини.
За вправою 2 вчитель пояснює, як треба прикладати лінійку до відрізка, щоб виміряти його довжину. Учні визначають довжини обох відрізків.
Первинне закріплення.
Використовуємо презентацію, у якій показано і розказано як потрібно правильно користуватись лінійкою.
ІІІ. Підсумок уроку
Урок 7. Літр. Вправи на засвоєння таблиць додавання і віднімання. Задачі на різницеве порівняння та знаходження невідомого доданка. Мета. Ознайомити дітей з одиницею вимірювання місткості літром і практичним користуванням цією одиницею.
Хід уроку
І. Повторення і закріплення вивченого матеріалу
Усні обчислення
1. Заповнити таблицю. Використовуємо роздатковий матеріал, зроблений у WORD
2. Обчислити кругові приклади.
3. Задачі:
• В акваріумі плавало 8 рибок. 6 рибок вийняли. Скільки рибок залишилося в акваріумі?
• Хлопчики спіймали 10 рибок. 7 рибок були окуні, а решта – йоржі. Скільки йоржів спіймали хлопчики?
• У живому куточку в школі є 5 рибок у воді.
Ще 5 рибок дасть Микола. Скільки буде риб тоді?
4. Гра «Хто швидше?».
Використовуємо роздатковий матеріал, або учні розв’язують приклади прямо на комп’ютері.
II. Вивчення нового матеріалу
Пояснення нового матеріалу
– Діти, хто з вас купував молоко, квас, сік? Чи знаєте ви, чим вимірюють рідини? (їх вимірюють літрами.) Сьогодні ми з вами ознайомимось з мірою 1 літр. Учитель показує кружку, банку, пляшку місткістю 1 літр.
– Хто знає, скільки склянок соку вміщається у літровій банці? (Перевіряє, наливши у літрову банку 5 склянок води). Склянками міряють менші кількості рідини.
Учитель виставляє трилітрову банку, дволітрову банку, чотирилітрову каструлю.
– Як ви гадаєте, скільки літрів поміститься в кожній з цих посудин? Учні називають числа, а вчитель перевіряє їх, наливаючи воду в цей посуд літровою банкою.
– Якщо виготовити кубик, порожній всередині, довжина, ширина і висота якого дорівнюють 10 см, то в нього поміститься 1 л рідини.
Первинне закріплення
Використовуємо дидактичну гру „ВОДОЛЕЙ” з „Алгоритміки”.
III. Розвиток математичних знань
1. Учні розв’язують задачу: в одному відрі 5 л води, а в другому – 3 л. Як зробити, щоб води стало у відрах порівну? (Можна перелити 1 л води з першого відра у друге; можна з першого відра вилити 2 л води; можна в друге відро влити 2 л води; можна з першого вилити 3 л, а з другого 1 л; і т. д.)
2. У літрову банку налито 2 склянки води. Скільки ще склянок води можна долити? Учні усно дають відповідь на запитання, з’ясовуючи, що в основі розв’язання цієї задачі лежить склад числа 5.
IV. Підсумок уроку
Урок 8. Літр. Задачі на знаходження різниці (остачі). Вправи на засвоєння таблиць додавання і віднімання Мета. Учити розв’язувати задачі з використанням одиниці вимірювання місткості.
Хід уроку
І. Повторення вивченого матеріалу
1. Усні обчислення за вправами 1 і 4 (с. 69).
2. – Як знайти невідомий доданок? Сума 6, перший доданок 2. Знайдіть другий доданок.
3. До якого числа треба додати 5, щоб дістати 6? 9? 10? Від якого числа потрібно відняти 5, щоб дістати 2, 0, З?
4. Робота з геометричними фігурами. Скільки трикутників на малюнках?
II. Розвиток математичних знань
Учитель подає на комп’ютері короткі записи:
Було – 10 л
Відлили – 3 л
Залишилося –?
Було – 10 л
Відлили – 3 л і 1 л
Залишилось –?
Порівнюючи обидві задачі, учні з’ясовують, що в першій задачі відлили З л, а в другій – 4 л, але це число спочатку потрібно було знайти, додавши З л і 1 л. Задачі розв’язують усно.
2. Учитель робить на дошці короткі записи задач вивчених видів з використанням одиниці вимірювання місткості, а учні за цими записами складають і розв’язують задачі в зошитах.
VІ. Підсумок уроку (роздатковий матеріал)
4л + 6л
7л — 6л
9л — 6л
10л — 8л
Урок 9. Кілограм. Вправи на засвоєння таблиць додавання і віднімання Мета. Ознайомити дітей з одиницею вимірювання маси – кілограмом, навчиті практично користуватись нею. Готувати до розв’язування задач на 2 дії.
Хід уроку
І. Повторення і закріплення вивченого матеріалу
Усні обчислення
1. Розказати напам’ять таблиці додавання і віднімання 8, 9.
2. Математичний диктант.
• 3 збільшити на 7; 10 зменшити на 9.
• І доданок – 1, II доданок – 9. Запишіть суму.
• 2 плюс 8 мінус 9; 10 мінус 7 плюс 0.
3. Гра «Вдягни ялинку» (використовуємо WORD).
І. Вивчення нового матеріалу
Пояснення нового матеріалу
– Сьогодні ми ознайомимось ще з однією одиницею вимірювання – кілограмом. Кілограмами вимірюють масу. Усі ви бачили в магазині, на ринку, як зважують різні товари. Часто у магазинах продають розфасовані у мішечки, пакети, коробки цукор, рис, сіль…
Учитель демонструє кілограмові пакети рису, цукру, солі.
За вправою 1 учні знайомляться з приладом для зважування – вагою».
Найпростіша вага – шалькова. На ній зважують зрівнюванням вантажів на обох шальках. Діти розглядають малюнки вправи 1 і пояснюють, як проходить процес зважування. Учитель запитує, що буде, якщо рис буде важчий, ніж 6 кг? (Ліва шалька опуститься.) Якщо гранати будуть легшими, ніж 2 кг? (Ліва шалька підніметься.) Учні розглядають на таблиці вагу, якою користуються в магазинах. Учитель пояснює, що на більшу шальку кладуть товар, а стрілка допомагає точніше визначити масу товару.
Учитель називає різні види ваг (і по можливості показує): кантор, аптечні терези, пружинна вага, медичні ваги, ваги на току тощо. (можна використати презентацію або розповідь вчителя на основі фотографій чи малюнків у комп’ютері)
Первинне закріплення
Використання гри „ВЕСОВЩИК” з „Алгоритміки”
III. Розвиток математичних знань
1. Коментоване виконання вправи 2.
2. Фронтальна робота над задачею 4.
Учні спочатку дають відповідь на перше запитання і записують розв’язання в зошитах.
– Що тепер відомо про хлопчика і дівчинку? (Хлопчик спіймав 5 окунів, а дівчинка – 3 окуні.) Чи можна тепер дізнатися, скільки окунів вони упіймали разом? (5 + 3 = 8.) Отже, щоб дати відповідь на друге запитання, ми склали нову задачу, у якій використали відповідь на перше запитання – З окуні.
IV. Підсумок уроку
– З якою одиницею вимірювання ми ознайомились? Яку величину вимірюють у кілограмах?
Урок 10. Таблиці ділення на 8. Вправи на застосування таблиці ділення на 8. Задачі на зведення до одиниці. Знаходження частини числа (3 клас) Мета: Ознайомити учнів з таблицею ділення на 8, повторити знаходження частини від числа та ознайомити із складеною задачею.
Хід уроку
І. Контроль, корекція та закріплення знань.
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Опитування.
Поясніть розв'язання прикладів
2 м + 6 дм – 17 дм
1 год + 7 хв – 20 хв
Назвіть усі фігури, які є прямокутниками (використовуємо комп’ютер).
Діти розфарбовують кожен окремий фрагмент (геом. фігуру) у окремий колір (Paint).
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Використовуємо роздруковані кожному учневі таблиці ділення числа на 8.
ІІІ. Розв’язування задач.
Підсумок уроку. Д/З.
Урок 11. Таблиця множення числа 6. Знаходження значень виразів з буквою, що повторюється. (3 клас) Мета: Ознайомити учнів з таблицею множення числа 6 та її практичним застосуванням; удосконалювати вміння учнів обчислювати значення виразів з буквою.
Хід уроку
І. Контроль, корекція і закріплення знань.
Усні обчислення.
1. Математичний диктант.
– Перший множник – 2, другий – частка чисел 40 і 5. Запишіть добуток.
–Число 45 зменшити у 5 разів і результат зменшити на 3.
– Третину від 27 зменшити на 5.
–Ділене – 25, дільник–різниця чисел 5 3 і 48. Запишіть частку.
– Тато з’їв 12 вареників, мама – на 5 вареників менше, а Наталя – у 4 рази менше, ніж тато. Запишіть, скільки вареників з’їла мама і скільки – Наталя.
Учні проводять стрілки від другого множника до відповіді.
II. Вивчення нового матеріалу.
Підготовча робота.
Пояснення нового матеріалу.
Вчитель показує на комп’ютері схему, за якою буде складатися нова таблиця:
Учні з’ясовують, що в усіх прикладах таблиці першим множником буде число 6.
Робота проходить у такому порядку:
1) дивлячись на схему, учні називають приклад таблиці;
2) вчитель друкує його без відповіді;
3) учні усно замінюють його прикладом на додавання і називають відповідь;
4) вчитель друкує її у приклад на множення.
Первинне закріплення.
1. Колективне розв’язування прикладів.
Учні пояснюють порядок виконання дій.
2. Усне фронтальне розв’язування задачі.
Ш. Розвиток математичних знань.
Сильніші учні самостійно працюють над завданнями 159-162. 1. Робота над задачею 159. Одночасно з повторенням учнями умови задачі вчитель показує на комп’ютері створення короткого запису:
Бесіда.
– Підніміть руки, хто буде розв’язувати задачу самостійно. А хто працюватиме зі мною? (Далі вчитель питає лише тих, хто підняв руку після останнього запитання.) Які фігури з тих, що вказані в задачі, є многокутниками? Одночасно на комп’ютері з’являється початок схеми повного аналізу задачі:
Чи відоме число квадратів і трикутників? (Квадратів – 4, трикутників – невідомо.) Вчитель малює:
Але що сказано про трикутники? (їх у 3 рази більше, ніж кругів.) А число кругів відоме? (6.) Вчитель зображує:
Чи можна визначити число трикутників? (Так.) Якою дією? (Множення.) Вчитель вписує дію у схему:
А коли визначимо число трикутників, про що можна буде дізнатися? (Про число многокутників.) Якоюдією? (Додавання.) Вчитель завершує схему:
Дивлячись на схему, учні ще раз проговорюють план розв’язування і самостійно записують дії у зошит. Один учень зачитує відповідь. Вчитель записує на дошці два вирази і запитує, який з них є розв’язком задачі:
6 — 3 + 4 = 22, 4 + 6 — 3 = 22.
Учні аналізують структуру виразів, пригадують правило виконання дій різного ступеня і роблять висновок, що обидва вирази підходять; вони відрізняються лише порядком запису доданків.
2. Задача 160. Учні складають умову і пояснюють, що означає кожна дія у виразі.
3. Вправа 161. Учні по черзі виходять до дошки і записують:
а: 4 + а, а = 8, 8: 4 + 8 = 10;
а + 6 * а, а = 8, 8 + 6-8 = 56;
(а + 7): 5, а = 8, (8 + 7): 5 = 3.
Щоразу вказується потрібне правило порядку дій.
4. Якщо залишиться час, один із сильніших учнів записує на дошці рівняння, які він виписав з № 162. Інші учні до кожного з цих рівнянь вказують назву невідомого компонента.
Підсумок уроку.
Учні хором називають лише відповіді таблиці множення числа 6.
Урок 12. Задачі з буквеними даними (аналіз розв’язування). Складання виразів і знаходження їх значень. Задачі на дві дії різного ступеня (3 клас) Мета: Формувати вміння учнів розв’язувати задачі з буквеними даними; удосконалювати вміння розв’язувати задачу двома способами.
Хід уроку
І. Контроль, корекція і закріплення знань.
Перевірка домашнього завдання.
Учні по черзі зачитують усі завдання з №№253,254.
Завдання дляопитування (сильного учня).
1. Учень записує рівняння, складене за завданням 257, і його розв’язання на дошці. Коментує, як знайдено невідомий від’ємник.
2. Вчитель записує на дошці два числа: 40 і 5 і запитує, про що можна дізнатися, використовуючи ці числа. Учень відповідає: 1) суму цих чисел; 2) наскільки одне число більше (менше) за друге; 3) у скільки разів одне число більше (менше) за друге. Щоразу учень дає відповіді на поставлене запитання.
Картки для опитування.
№1:
1. 7 * 3 + 7 * 7, 7 * 9 – 6 * 8.
2. х — 45 = 7, 45 — х = 7.
№2:
1. х – 53 = 29, 85 – х =38.
2. У прикладі 45 – 16 зменшуване збільшили на 2 одиниці. Як змінилася різниця?
Усні обчислення.
1. На дошці записані завдання вправи 256. Учні по черзі пояснюють, які числа можна поставити у «віконця» без виконання обчислення.
Зразок міркування. У першій нерівності зліва і справа записані два добутки, перший множник у яких однаковий (5), тому більшим буде той добуток, в якого більшим є другий множник. Зліва другий множник 6, тому справа він мусить бути меншим (5,4,3,...).
2. Гра «Ніч і день». Вчитель зачитує приклади на дві дії, які включають випадки табличного множення числа 7.
ІІ. Розвиток математичних знань учнів.
1. Робота над задачами 258.
Під час повторення умови вчитель виконує на комп’ютері короткий запис кожної задачі:
Після виконання короткого запису вчитель використовує його для коментування кожної дії у буквеному виразі, який поступово складається і записується на дошці вчителем у ході бесіди. Коли вираз складено, учні звіряють його з написаним у підручнику і читають відповідь.
Вираз до другої задачі і відповідь учні записують у зошити, читають висновок, виділений курсивом. Після цього вчитель пропонує надати кілька значень числу k і записати відповідні вирази у зошити разом з їхніми значеннями. Одночасно один учень записує їх на дошці:
Вчитель звертає увагу дітей на те, що структура виразу завжди однакова, яке б число замість k не поставили: у дужках – сума числа і його добуток на 3; за дужками – ділення на 2. Буква якраз і потрібна, щоб записати єдиним способом відразу всі вирази такої структури.
2. Письмове складання числових виразів за вправою 255. Після обчислення значень усіх складених виразів вчитель запитує: що спільного в усіх прикладах? (Усі вони є частками з однаковим дільником – 6.) А який вираз показує структуру усіх цих числових виразів? (Буквений – k: 6.)
3. Опрацювання задачі 260.
Після вивчення змісту задачі вчитель двічі аналізує її від числових даних, супроводжуючи бесіду записом на комп’ютері схеми повного аналізу розв’язання:
продолжение
--PAGE_BREAK--