Міністерство освіти і науки України
Національний педагогічний університет
імені М.П.Драгоманова
Інститут природничо-географічної освітита екології
Кафедра теорії та методики навчанняприродничо-географічних дисциплін
Курсова робота
з методики навчання географії
«Дидактичні ігри та їхнє місце в системінавчальних занять
із курсу «Географія України» (8 клас)»
СтуденткиІV курсу
спеціальності«Географія-психологія»
ФедоренкоОльги Олексіївни
науковийкерівник
кандидатпедагогічних наук
доцентПокась Лілія Антонівна
Київ — 2008
Вступ
Розділ1 Дидактична гра як метод активізації навчальної діяльності учнів
1.1 Дидактичні ігри як педагогічна проблема
1.2 Навчальна гра як дидактична категорія
1.3Рольігрових елементів у засвоєнні географічних знань
Розділ2Методикавикористання дидактичних ігор у курсі «Географія України» (8 клас)…
2.1Географічні ігри на уроках різного типу у 8 класі.
2.2Можливості комбінованого уроку з географії для використання дидактичних ігор
Висновки
Списоквикористаної літератури
Додатки
Вступ
Актуальність теми дослідження
Інтеграція України до європейськогота світового співтовариства ставить нові вимоги до формування й розвиткутворчої особистості, що є необхідною умовою досягнення успіху на цьому шляху.Сьогодення вимагає перебудови, що стосується не лише методів і форм роботи, алей самого змісту викладання в новій школі: принципів, підходів до навчання тапізнання дійсності. Учні старших класів загальноосвітніх шкіл повинні бутипідготовлені до професійної діяльності в конкурентному середовищі, в якомукожна ситуація вимагає творчого підходу. Природничі дисципліни дають можливістьрозвитку мисленнєвих операцій, бо саме людина, яка сама є частиною природи,найбільшою мірою сприймає її закони і закономірності. У пізнанні природинайповніше реалізуються творчі можливості особистості.
У державних документах – Національній доктринірозвитку освіти України у ХХІ столітті (2002 р.), Законі України «Про освіту»(1996 р), Державній програмі «Вчитель» (2002 р.), Національній програмівиховання дітей та молоді в Україні (2004 р.) – значна увага приділяєтьсяпідготовці активних людей, здатних розв’язувати різноманітні проблеми, діяти внестандартних ситуаціях, творчо мислити і самостійно приймати рішення.Наголошується, що головною метою української системи освіти є створення умовдля розвитку та самореалізації кожної особистості.
У процесі науково-пошуковоїроботи виявлено, що в зарубіжній науці проблема творчого розвитку особистостірозглядається у працях учених С.Арієтті, А.Бергсона, А.Маслоу, Дж.Ст.Міля,А.Кестлера, К.Кнеллера, Е.Кріса, Л.Кубі, Д.Саппа, Б.Спінози, Г.Уеллеса, як іпитання вікових особливостей старшокласників (М.Дебес, Ж.Піаже та ін.).
Основи забезпеченнядидактичних умов та активізації навчання розкрито в працях вітчизняних ізарубіжних науковців (Ю.К. Бабанський, Г.Г. Ващенко, С.У. Гончаренко, А.А.Горбатков, П.М. Гусак, М.А. Данилов, О.К. Дусавицький, В.М. Загвязинський, І.А.Зязюн, В.Д. Іванов, П.Ф. Каптерев, В.І. Лозова, Н.Є. Мойсеюк, Н.А. Морозова,Н.Д. Нікандров, А.С. Нісімчук, О.М. Пєхота, Р.О. Позінкевич, Л.С. Славіна, О.М.Степанов, В.О. Сухомлинський, Н.М. Тарасевич, М.М. Фіцула, О.Т. Шпак, Г.І.Щукіна, Н.Є. Щуркова, М.Д. Ярмаченко). Питання викладання природничих дисципліну школі досліджували М.В. Гриньова, Л.А. Липова, А.В. Степанюк; проблемитворчого розвитку школярів розкриті у працях Л.І. Божович, А.В. Брушлінського,Л.С. Виготського, Л.Л. Гурової, В.В. Давидова, Л.В. Занкова, М.М. Поташника,В.В. Рибалки, В.А. Роменця, С.Л. Рубінштейна, С.В. Сисоєвої, О.К. Тихомирова,Г. Уеллеса, Л.І. Шрагіної, М.Д. Ярошевського.
Творчий розвиток учнівосновної школи обумовлений їх загальною готовністю до активної життєтворчості.Конституціональним у становленні особистості восьмикласників є соціальнесамовизначення –пріоритетна спрямованість та мотиви діяльності, від змісту і характеру якихзалежить успішність творчої навчальної діяльності.
Стратегіярозвитку освіти в Україні відповідно до національної програми “Освіта”передбачає використання світового досвіду для створення системи освіти, яка бвідповідала стандартам ХХІ ст. До таких наукових розробок належить системарозвивального навчання, що є прообразом принципово нової системи освіти.
Систематизації і подальшому розвиткурозвивального впливу служить впровадження на уроках географії у восьмих класахдидактичних ігор.
Об’єкт дослідження: навчально-виховний процеснавчання географії в основній школі.
Предмет дослідження: використаннядидактичної гри у процесі вивчення фізичної географії як засобу активізаціїнавчальної діяльності восьмикласників.
Мета дослідження: теоретичнообґрунтувати та експериментально перевірити результативність використаннядидактичної гри на уроках географії у 8 класі.
Гіпотезадослідження полягає в припущенні, що навчання географії з використанням ігровихелементів сприятиме успішному формуванню пізнавальних інтересів учнів 8 класуза умови, якщо:
–в сучасній школі на основі ігрових форм навчання послідовно і цілеспрямованобудуть реалізуватися найбільш ефективні форми, методи та прийоми вивченнягеографії 8 класу для розвитку пізнавальних інтересів;
–методика викладання географії буде спрямована на активізацію пізнавальноїдіяльності учнів 8 класу.
Завдання дослідження:
1. На основі теоретичного аналізупсихолого-педагогічної літератури обґрунтувати можливості уроків іззастосуванням дидактичних ігор як одну з ефективних форм навчання географії восновній школі, необхідність застосування уроків із застосуванням дидактичних ігоряк засобу активації самостійної творчої діяльності восьмикласників.
2. Визначити місце уроків іззастосуванням дидактичних ігор серед інших форм навчання географії.
3. Розробити конкретні методичнірекомендації для проведення уроків із застосуванням дидактичних ігор з курсу«Географія України» 8 клас як засобу активізації пізнавальної діяльності учнівосновної школи.
Розділ 1 Дидактична граяк метод активізації навчальної діяльності учнів
1.1 Дидактичні ігри якпедагогічна проблема
Понад60 % восьмикласників відповіли, що більшу частину часу на уроці вони слухаютьпояснення вчителя. Зважаючи на це, вчитель має переосмислити й проаналізуватисвою методику роботи й впровадити в навчальний процес нові інтерактивні форми йметоди проведення уроків з географії, які сприяли б формуванню розумовоїактивності і самостійності школярів.
Основноюхарактеристикою традиційної системи освіти є конкретно-практичні знання,викладені у вигляді готових зразків. Традиційна методика викладання предметівпочаткової ланки спрямована здебільшого на запам’ятовування програмовогоматеріалу і відтворення його.
Нинів середній школі потрібно змінювати пріоритети цілей навчання: на перший плантреба висувати його розвиваючу функцію, культ самостійності і нестандартностідумок.
Упівнічних народів є простий і мудрий афоризм: “Якщо подарувати людині однурибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. Аякщо навчити ловити рибу – буде ситою все життя.” Так і в навчанні: скільки б ушколяра не було предметних знань і вмінь, старанності, сумлінності – їх всеодно буде замало для подальшого успішного навчання і розвитку.
Аналізвідповідей учнів на запитання про організацію навчальної роботи на урокахгеографії засвідчив, що учні вважають географію експериментальною наукою. Однакпонад 50 % опитаних учнів відповіли, що експеримент на уроках географії непроводився ніколи або вони не знали про його проведення. Тому вчителі маютьособливу увагу приділяти організації експериментальної роботи на урокахгеографії, що передбачено й вимогами навчальної програми.
Проблема впровадження різноманітних дидактичних методів у навчаннігеографії відображені в досвіді роботи Оль ги Володимирівни Алєксєєнко, ПавлаАнатолійовича Вірченка, Наталії Володимирівни Діденко, Тетяни ВасилівниКосарєвої, Галини Омелянівни Островської, Ігоря Олександровича Паламарчука,Богдана Васильовича Портяного, Ніни Григорівни Шпир, Світлани МиколаївниЧернякової. Саме активна, дійова позиція учнів на уроках географії, на їхнюдумку, допомагає максимально засвоїти й використовувати географічні знання,стимулює розвиток мислення та уяви, формує зацікавленість та позитивнеставлення до предмета.
Серед шкільних географічних курсів«Географія України» на сьогодні залишає за собою провідне місце у формуванніособистості громадянина України, забезпечуючи вивчення рідного довкілля тасприяючи розвитку етнічного, територіального, державницького патріотизму.Завдання цього курсу полягає у створенні цілісного образу рідної країни з точкизору поєднаних компонентів – природи, населення, господарства, які перебуваютьу взаємозалежності і взаємозв’язку. Унікальність цього курсу полягає в тому, щоучні мають можливість відчути взаємодію між природно-територіальними ісоціально-територіальними комплексами на одному об’єкті вивчення. Вивченнятериторії України відбувається за закономірностями краєзнавчого такраїнознавчого підходу, оскільки цей підхід забезпечує найбільш природнийспосіб синтезу відомостей про природу, населення, господарство; показпостійного обміну енергією і речовиною між природою і суспільством. Особливаувага до вивчення географії України пояснюється ще й тим фактом, що Україна дляукраїнських учнів має й духовний зміст – це земля наших дідів, батьків.«Батьківщина, писав В.О.Сухомлинський, починається для дитини зі шматочка хлібаі ниви пшениці, з лісової галявини і блакитного неба над маленьким ставом, зпісень і казок над колискою… Пізнаючи світ і самих себе, діти зобов’язані покрихітці усвідомлювати відповідальність за матеріальні і духовні цінності,створені старшими поколіннями».
Поряд зі змістовим компонентом курсу, неменш важливою є процесуальна складова навчального процесу. Мова йде просприяння індивідуальному особистісному розвитку учня через залучення його доактивної діяльності у процесі опанування знаннями. Принцип активності того, хтонавчається, був і залишається одним із провідних у педагогіці. Його сутнісноюхарактеристикою є цілеспрямоване активне сприйняття учнями явищ, що вивчаються,їх осмислення, переробка і використання. Цей принцип передбачає якістьнавчальної діяльності, що характеризується високим рівнем мотивації,усвідомленою потребою в засвоєнні знань та вмінь, результативністю тавідповідністю соціальним нормам, активністю учіння, засвоєння змісту, якавизначає ступінь «стикання» учня з предметом його діяльності. Через суб’єктивніактивність виявляються такі важливі якості особистості, як індивідуальність особистості,працездатність, творчість, ініціативність, конкурентоздатність таконкурентоспроможність.
Організовуючи навчальний процес, миберемо до уваги, що найбільший активізуючий ефект під час навчання даютьситуації, в яких учні повинні:
- самостійно пояснювати оточуючі явища тапредмети;
- відстоювати свою думку;
- брати участь у дискусіях і обговореннях;
- ставити запитання своїм товаришам івикладачам;
- рецензувати відповіді своїх товаришів;
- оцінювати відповіді і письмові роботисвоїх товаришів;
- займатись навчанням учнів, що відстають;
- пояснювати іншим незрозумілі поняття,явища, процеси;
- самостійно вибирати посильні длявласного виконання завдання;
- знаходити кілька варіантів можливихрішень пізнавальних задач;
- перевіряти результати своїх дій(самоперевірка), аналізувати особисті пізнавальні та практичні дії;
— вирішувати пізнавальні задачі,комплексно використовуючи відомі їм способи рішення.
Будь яке навчання, що містить у собівикладання та учіння, передбачає активність учнів. Проте для нас представляютьінтерес методи, прийоми, технології навчання, в яких мета та засоби активізаціїскладають головну ідею і є основою ефективності результатів, зокрема: ігровітехнології, або технології міжособистісної комунікації, дидактичні ігри, імітаційнінеігрові методи: дискусія, дебати, мозковий штурм, критичне мислення тощо);технології формування суб’єктивної активності людини (лідерства, суб’єктивноїсоціальної активності, самозахист якостей особистості).
Найефективнішим способом навчитидитину мислити творчо є гра, і особливо гра розвиваюча. Дослідження психологівпоказують, що продуктивному творчому мисленню сприяє оволодіння спеціальнимиспособами. До таких способів належать: виділення протилежних властивостей,пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, переформулювання,генерування ідей, зміна альтернативи, комбінування.
Саме дидактичні ігри дозволяютьтак детально і послідовно вирішувати проблему розвитку розумових здібностей тапсихічних особливостей учнів для того, щоб вдосконалити розвивальну метукожного уроку з географії у восьмих класах.
Надзвичайно важливими з огляду настановлення особистості школярів є теми курсу, що сприяють ознайомленню зіспособами самовивчення, самоспостереження, формування адекватної самооцінки,ознайомленню учнів з прийомами спілкування, розвитку уміння знаходити моральнийвихід з суперечливих ситуацій, формуванню в учнів прагнення оцінювати інших,виходячи з їх моральних та людських якостей.
Ставлення дітей до такого курсу єнадзвичайно позитивним: відсутня скутість, закомплексованість, страх помилки чинегативного результату. Діти з радістю, задоволенням і азартом працюють надлогічними задачами, вправляються в розвитку уваги, пам’яті, творчості, уяви.Цей азарт діти переносять і в сім’ї, залучаючи до інтелектуальної працібатьків.
Зовсім іншими очима діти дивлятьсяі на вчителя, що разом з ними розв’язує цікаві завдання, дає пізнавальнуінформацію. Вчитель для них стає другом, порадником, що ділиться своїмизнаннями з дітьми.
АнтонінаПушкарьова вважає, що ігри та розваги мають за мету допомогти вчителюперевірити знання учнів з географії, в деяких випадках поглибити їх, виявитиінтерес до предмету. (№; С.57)
Про важливість застосування дидактичнихігор на уроках географії говорила О.Я.Савченко. А саме: «Величезні розвиваючіможливості мають ігри під час екскурсій у природу. Розкрити перед дітьмирізноманітність і красу навколишньої дійсності, привернути увагу домалопомітних, але істотних ознак рослинного і тваринного світу значно легше,якщо спонукати учнів до активного емоційного сприймання».
Реалізацію мотиваційного компонентауроку ми вбачаємо насамперед у гуманізації взаємовідносин у класному колективі,задоволенні актуальних потреб дитини (особливо в особистому спілкуванні зучителем і учнями), застосуванні групових форм роботи, ігрових ситуацій,розвитку інтелектуальних почуттів; стимулюванні самооцінки, саморозвитку;створенні «ситуацій успіху» для слабовстигаючих учнів.
Дуже велике значення має правильневикористання дидактичних ігор на уроці. Добре продумана гра, що її проводитькласовод, який уміє спілкуватися з учнями та емоційно перебудовуватися, надзвичайнодієвий засіб досягнення мети.
Нагадаємо, що, як правило, дидактичнагра спрямована на розвиток мислення, уваги, мови дітей. Однак різні види ігормають для цього різні можливості. Розрізняють предметні, настільно-друковані йсловесні ігри. Ст31.
На уроці доцільно використовувати такідидактичні ігри, організація яких не потребує від учителя багато часу наприготування відповідного обладнання, а від учнів – запам’ятовування громіздкихправил. Крім того, перевагу слід віддавати тим іграм, які передбачають участь уних більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги. (57;С.57).
Надія Синя вважає, що уроки географіїнадають великі можливості для впровадження новітніх технологій, використаннятаких методів і прийомів, завдяки яким у кожної дитини можна пробудити інтересдо предмета. Це рольові ігри й семінари, дискусії та заочні подорожі,дослідження й проекти… Надія Антонівна надає перевагу особистісному підходу,враховує індивідуальні та вікові особливості учнів, прагне, щоб уроки географіїзалишили незабутній слід у дитячих душах. А щоб навчання було змістовним ікожна дитина була впевненою в собі, застосовує інтерактивні технології: створюєситуації успіху, «ажурну пилку», роботу в групах і парах… Це сприяє швидкомузасвоєнню нового матеріалу, активізує діяльність учнів на уроці, сприяєвихованню свідомого ставлення до вивчення географії. (№; С.57)
Галина Ковальчук, учителька СШ № 3 м.Вишгорода Київської області пише про рольові ігри на уроках географії.
Ділові та рольові ігри є імітаційнимиформами навчання, що передбачають моделювання тих чи інших проблем, критикупевних думок і пропозицій. Вони сприяють розвитку логічного мислення йаналітичних здібностей учнів, стимулюють і підвищують їх інтерес до навчання,розвивають уміння приймати правильні рішення в різних ситуаціях (див.: ПлатовВ.Я. Деловые игры. – М., 1991; Хрусткий Е.А. Организация и проведение деловыхигр. –М., 1991; Щербань П.Н. навчальнопедагогічні ігри –К., 1993). Особливопотрібні вказані форми навчання у нинішніх умовах, коли суспільству необхідніосвічені молоді люди, спроможні розібратися у будьякій ситуації, проаналізуватиполітичні та економічні процеси. Значні можливості щодо використання ділових тарольових ігор має курс «Географія України».
Готуватися до їх проведення розпочинаємоз самого початку навчального року. На першому уроці учні дізнаються, що і яквивчатимуть у курсі «Географія України». Кожен дістає завдання: вибратиінформаційний орган, який він міг би представляти як «журналіст», виготовитисвою «візитну карту». Така робота, крім іншого, допомагає виявити, з якихджерел учні одержують інформацію, які газети читають, які телепрограми дивляться.Більшість обирає «Киевские ведомости», «Вечірній Київ», «Голос України»,«Урядовий кур’єр», «Слово», УТН, СІТ3, СІТ.
Отже, на ці засоби масової інформаціїзвертаю увагу насамперед, щоб мати з учнями спільну основу для розмови науроках.
Таким чином, перші ролі, що їх учнівиконуватимуть протягом усього навчального року, розподілено. (№; С.57)
МаріяСОРОКА, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року—99», вчителька географіїсередньої школи № 5, м. Бровари Київської області Пізнання через дію — найефективнішийспосіб формування особистості школяра, адже кінцевою метою навчання є неопанування певної кількості інформації, а виховання людини. Саме такий спосібформування особистості пропонує автор, подаючи зразок проведення уроку«Формування території України». Під час вивчення теми слід поєднувати поясненнявчителя і самостійну роботу учнів з проведенням дидактичних ігор.(№; С.57)
О.К Грагова пише: “Цей дидактичнийматеріал може бути щоденними іграшками. Втративши обов’язковість уроку, вонивиграють в очах дитини. Дитина разом із другом може довго гратися, возитися зними, добираючи їх по тій вимозі, яка задавалася під час гри”. (№; С.57)
ГалинаОсадчук вважає, що сучасний розвиток суспільства потребує від громадяннестандартного мислення, творчого підходу до вирішення різних питаньжиттєдіяльності. З цією метою в школах впроваджуються новітні технології,зокрема активні методи нестандартного творчого мислення. Вибір різноманітний,на всі смаки: уроки-заліки, уроки-семінари,конференції, уроки-КВК. (№; С.57)
Надумку Раїси Воробйової організація й проведення ігор — копітка робота. Томутакі уроки можна проводити не часто, здебільшого під час узагальнення знаньпісля вивчення великих тем або серії уроків. А досвід використання цієї форминавчання в географічній освіті учнів свідчить, що формування відповідальногоставлення до навколишнього середовища через спілкування в ігрових ситуаціяхпожвавлює все те, що на уроках зазвичай втиснуте у вузькі рамки програми. І щонайважливіше — учні починають активно діяти, роздумувати, переживати, прийматирішення. (№; С.57)
Усвоїх статтях Вікторія Ягниця торкається проблеми відсутностіінтересу до навчання, небажання дитини ходити до школи. Поширеною йпрогнозованою відповіддю на запитання: «Навіщо ти ходиш до школи?» є відповідь:— «Учитися!», навіть якщо зміст слова «навчання» у дитячому розумінні набагатоширший, ніж просто набуття знань. Спілкування і гру з друзями учень теж включаєдо поняття шкільного навчання. Якщо ці бажання дитина не може реалізувати,шкільна освіта може втратити для неї свою привабливість і не викликатимеінтересу. Відповідно до психологічної формули «інтерес — стимул — реакція настимул — мотив дії — сама дія», залишивши дитину без інтересу, тобто стимулу,важко очікувати від неї успішного навчання. Нині дуже важливим є підвищенняякості викладання, надання йому цікавості та, де це можливо, ігровогохарактеру, не нехтуючи при цьому змістовністю та глибиною. Багато шкіл упедагогічній науці враховували та враховують ці моменти, зокрема, Вальдорфськапедагогіка, де класна та позакласна роботи не мають суворого розмежування, дешироко застосовуються ігрові методики та методи розвитку творчості дитини.
Авторськашкола самовизначення (Москва) організувала навчально-виховний процес у вигляді«поринань» в один предмет, які завершуються творчими екзаменами в присутностідрузів та батьків.
Заметодикою московської Школи-парку (прообразом якої є відкриті студіїСтародавнього Риму) учитель веде урок у режимі відкритої мовної гри, яку можнапроводити на матеріалі будь-якого підручника та яка завершується самооцінкоюучнів.
Проблемненавчання Дж. Дьюі (США) також замінило навчальний план ігровою та трудовоюдіяльністю. Французька Технологія вільної праці С. Френе, за якою в сучаснійФранції працює багато навчальних закладів, використовує метод проектів, за якимпевна група будує колективні проекти, а клас є відкритою для спілкування таучасті інших системою, де заохочується співпраця, а не конкуренція та змагання.У розробці та підготовці конкурсу «Міс географія» ми керувалися зазначенимиідеями, що давало можливість проявити себе всім учням та не обмежувалосамоствердження дітей лише їхніми успіхами в безпосередньому навчанні. Конкурсготувався силами всіх класів з однієї паралелі, не зважаючи на різну підготовкуучнів. Від кожного класу виставлялася конкурсантка, яка обиралася дітьми безвтручання вчителя за тими принципами, які вони визначали самі. Ці дівчатаповинні були продемонструвати, окрім знань з географії, вміння танцювати,співати, відповідати та жартувати експромтом. Крім конкурсанток у змаганнібрали участь практично всі учні класу, які готувалися до конкурсів кулінарноїмайстерності, малювали плакати, майстрували ігровий матеріал, шили костюми,ставили танці та сценки тощо. їм активно допомагали батьки та вчителі, якіпотім стали такими ж відчайдушними болільниками, як і їхні діти. А тим, хтозахоче творчо використати запропонований матеріал у своїй роботі, хочемонагадати, що навчальні перемоги чи поразки — хоча це й важко виміряти — маютьдуже важливий вплив на становлення характеру дитини, на її інтелект, ерудиціюта пізнавальні інтереси, тому переможених у конкурсі немає! (№; ст.57)
НаталіяУсова у статті «Такі різні ігри» розкриває питання особистісно орієнтованогонавчання, за яким однією з важливих умов формування пізнавального інтересу допредмета є стосунки вчителя і учнів: взаємний інтерес один до одного, уміння ібажання вчителя бачити в кожному учневі неповторну особистість. Звичайно, варсеналі вчителя мають бути різноманітні творчі методичні «дрібнички» — ігрові«домашні заготовки», які допомагають вивченню програмового матеріалу. НаталяУсова наводить приклади таких ігор як «Ходіння за азимутом», «Вода з річкиДністер», «Гра-п'ятихвилинка», яка на думку Наталі Усової дасть змогу перевіритизнання і створити емоційну розрядку в класі, а також зацікавити дітей з різнимитемпераментами.
АлеНаталя Усова уникає проведення уроків-КВК. На її думку класичний КВК — ценасамперед змагання в дотепності (за умови, що гравці, глядачі і журі добре обізнаніз предметом жартів чи пародіювання). Що ж до уроків-КВК, то вчителі найчастішеставлять за мету перевірити, закріпити й узагальнити знання учнів з певноїтеми. Практика показує, що експромтом дотепно і тактовно жартувати взагалінелегко, а на конкретну (обмежену вимогами) тему тим паче. А як розробитикритерії оцінювання? Припустімо, на запитання «Що таке глобус?» одна командапригадає, що це куляста модель Землі..., а друга відповість, щоценаша планета, примусово зменшена, але зате піднята на п'єдестал. Чи перевіритьвчитель, наскільки друга команда знає чіткі наукові формулювання? А чи булавідповідь першої команди веселою, дотепною? Без сумніву, правильноспроектований КВК привчає гравців швидке мислити, миттєво реагувати, примушуєуникати повторень… (№; ст.57)
ВалеріяНовикова каже, що вчителі, які викладаютьгеографію у 8-х класах, знають, що обсяг матеріалу курсу «Географія України»дуже великий, а на вивчення його навчальним планом передбачена лише 1 година натиждень. Це створює значні труднощі, тому щоб восьмикласникам все ж дати певнізнання найкраще застосовувати таку форму роботи на уроці, як конференція. (№;ст.57)
На думку ЄвдокіїЛіскович активними формами навчання, що збуджують творчу діяльність учнів, єзастосування дидактичних ігор, уроки-заліки, уроки-семінари, конференції,уроки-КВК. Звичайно, форми роботи визначають, виходячи з проблем даного курсу, рівнязнань учнів. Окремі ігрові моменти доцільно використовувати в 6—8 класах накожному уроці під час закріплення вивченого матеріалу, на підсумкових уроках,уроках контролю знань. Шкільний семінар — одна з колективних форм роботи. Донього учні готуються заздалегідь: використовують різноманітну додаткову літературу,інші джерела інформації. У 8 класі можна використати прийом рольової гри. Цейприйом навчить майбутнього члена суспільства приймати самостійні рішення,робити й відстоювати свій вибір з точки зору господаря країни. (№; ст.57)
ДіанаЯценко і Галина Леонтьєва стверджують, що особистісно орієнтоване навчаннявключає також використання нестандартних типів уроків або ігрових моментів натрадиційних уроках. Цій технології навчання сприяє й тематичний контроль знаньшколярів, який передбачає можливість кожному учню поліпшити результат вивченнятеми. За такої організації навчальної діяльності спостерігається високаактивність школярів, особливо із середніми й слабкими навчальними можливостями.(№; ст.57)
НаталіяБєскова, начальник відділу суспільно-гуманітарної освіти Міністерства освіти інауки України і Ганна Уварова, директор коледжу економіки, права таінформаційних технологій Університету економіки та права «КРОК», кандидатпедагогічних наук, доцент.
Цікавимє досвід, що грунтується на особистісному підході до навчання географії.Проблема розвитку особистості учня засобами географії висвітлена, в досвідіНаталії Анатоліївни Галалюк, Ольги Іванівни Максименко, Тамари ВасилівниПобережник, Валентини Миколаївни Слотюк, Тетяни Костянтинівни Сокол, ВіталіяІвановича Шандри, Анжеліки Василівни Шпак. вони Одне з найважливіших завданьнавчання географії цих учителів — формування творчої особистості, здатноїсамостійно добувати знання й уміння та вільно їх використовувати у своєму життіта майбутній діяльності. Тому в центрі навчального процесу вони бачатьособистість учня, якого спонукають до самоактуалізації свого творчогопотенціалу проведенням дидактичних ігор, вікторин, КВК, уроки-заліки,уроки-семінари та інші розвиваючі засоби. (№; ст.57)
В.І.Шандрапроводить уроки, спираючись на свій досвід. Зокрема, аналізуючи складний ічасто «сухий» матеріал про економічне районування території України й Донецькийекономічний район, він з метою формування пізнавального інтересу учнів пропонуєїм цікаву інформацію, загадки, казуси, наводить приклади різноманітних життєвихситуацій, проводить міні-ігри, застосувує метод групової роботи. (№; ст.57)
ЛюбовВішшкіна вважає, що сучасний етап розвитку географічної освіти в Україніхарактеризується новими вимогами до навчального процесу. Ці вимоги передбачаютьобов'язкове формування географічних компетенцій, навичок самостійноїпізнавальної діяльності учнів та розвиток їх критичного мислення.
Сучаснідидактичні умови організації навчального процесу визначаються технологізацієюпроцесу навчання, особистісно орієнтованим підходом до учнів, раціональним застосуваннямметодичного апарату навчення географії та чіткою регламентацією навчальноїдіяльності на уроці.
Сучаснийетап розвитку методики навчання географії можна назвати періодом накопичення тааналізу практичного досвіду. Про це свідчить той факт, що авторами багатьохстатей у фахових виданнях є вчителі-практики. Вони презентують педагогічнізнахідки, які, на їхню думку, мають високу ефективність. Це, найчастіше,сценарії або розгорнуті плани-конспекти уроків, які є продуктом індивідуальноїтворчості й відбивають педагогічну особистість учителя, його талант іперсоніфікований професіоналізм. Інші вчителі сприймають такі публікації якпрямі рекомендації до діяльності, намагаються їх відтворювати у своїй практиці.Таке механічне запозичення чужого педагогічного досвіду, найчастіше, не сприяєпрофесійному зростанню.
Учителігеографії наполягають на тому, що їм не вистачає рекомендацій спеціалістів зфахової методики практичного спрямування. На нашу думку, це свідчить пронеобхідність інтенсифікації теоретичного аналізу накопиченого досвіду тастворення нових моделей навчання географії, які б мали універсальний характер.Уніфіковані навчальні моделі можуть застосовуватись учителями незалежно відспецифічних особливостей 'їх практичної діяльності та накопиченого досвіду. (№;ст.57)
Надумку Євдокії Ліскович у зв'язку з переходом насеместрове навчання та 12-бальну систему оцінювання знань та вмінь учнів,великого значення надається повторенню й перевірці навчального матеріалу звизначеної теми. Ефективність такої перевірки залежить від того, як учительорганізує урок і як учні застосують набуті знання й уміння. На урокахузагальнення знань та вмінь учнів можна успішно застосовувати ігри.Використовуючи ігрову форму уроку, можна перевірити знання всього класу щодо засвоєнняноменклатури, розуміння зв'язків і географічних закономірностей, уміннявикористовувати знання на практиці (№; ст.57)
ОксанаМалая говорить, що географія, як шкільний предмет має бути зорієнтована наформування широкого спектра світоглядних знань, а знання — сприяти соціологізаціїособистості, пiдготовцi її до життя, раціональної, продуктивної, творчоїдiяльностi. На сучасному етапi навчання до географічної освiти взагальноосвiтнiй школi висуваються специфічні вимоги: на основі вивченняфiзико-географiчних, соцiально-економiчних об’єктiв і явищ сформувати в учнiвособистiсне ставлення до навколишнього середовища, науковий свiтогляд i глибокепереконання в перевагах демократичної системи; забезпечити розвиток в учнiвпiзнавальних iнтересiв до географiї і сформувати в них географiчний аспектмислення, щоб кожне фiзико- або економiко-географiчне явище (об’єкт) учень мiгрозглядати комплексно та встановлювати взаємозв’язки з iншими природнимиявищами (об’єктами), умiв пов’язати їх з картою (територiєю) і дати вiдповiднуоцiнку з господарської та соцiально-полiтичної точки зору.
Реалiзовуючицi завдання в практицi роботи, потрібно організовувати нанчально-виховнийпроцес таким чином, щоб вiн був зорiєнтований на особистiсть учня. Застосовуючитакi форми i методи навчалъної дiяльностi, метою яких є постiйне накопиченнядосвiду творчостi та формування механiзму самоорганізацiї й самореалiзацiїособистостi. За такого пiдходу кожен учень розвивається як носiй творчогодосвiду, сприймає навколишнiй свiт через цей досвiд. Таким чином здiйснюєтьсяформування соцiально значуших цiнностей, що є головним завданням. При цьомувеликого значення надаю проблемним ситуацiям, якi б мiстилиiнформацiйно-пiзнавальну суперечність або створювали умови для її виникнення,мали достатню позитивну мотивацiю у навчальнiй дiяльностi учнiв та вiдповiдалиїхнiм iнтелектуальним можливостям. З цiсю метою застосовую завдання проблемногохарактеру: навчальні задачi, практичнi завдання.
Переконана,що саме iгровi та iнтерактивнi форми навчання дають змогу виявити i розвинутиздiбностi чи нахили. У процесi навчання з використанням iгрових методiв i формвiдображаеться хiд педаготiчної взаємодiї, який характеризуеться постiйноюзмiною дiяльностi вчителя та учнiв. Вiн зумовлює змiну якостей особистостiкожного школяра завдяки власнiй дiяльностi, спрямованiй на засвоєння певногообсягу матерiалу. (№; ст.57)
1.2 Навчальна гра як дидактичнакатегорія
К.Д. Ушинський застерігав відформального заучування готових правил, вимагав, щоб учні пояснювали всі своїдії з дидактичним матеріалом, робили висновки. За вмілого використання гра стаєнезмінним помічником педагога. Бо у грі діти перевіряють свою силу, спритність,у них виникає бажання фантазувати. Гра дарує щохвилинну радість, задовольняєпотреби, а ще спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються вміння,здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних функцій умайбутньому. У скрізь, де є гра панує радісне дитяче життя.
Сучасне дидактика, звертаючись доігрових форм навчання на уроках географії, вбачає в них можливості ефективноївзаємодії педагога й учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їхелементами змагання, непідробної цікавості.
У процесі гри в учнів виробляєтьсязвичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою,діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навітьнайпасивніші учні.
Використання на уроках дидактичних ігорта дидактичного матеріалу робить процес навчання цікавим, створює у дітейбадьорий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігровідії, за допомогою яких розв’язується те чи інше розумове завдання, підтримуютьі посилюють інтерес до навчального предмета. Отже дидактична гра на уроці –засіб навчання.
Сам термін “дидактична гра” підкреслюєїї педагогічну спрямованість та багатогранність застосування.
Дидактична гра – це практична груповавправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів уштучно створених умовних, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учнявиникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себероль. Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднімзмістом свідомості школяра. Все, що допомагає успішному виконанню ролі, має дляучня особливе значення і якісно ним усвідомлюється.
А.С. Макаренко писав: “… Требазазначити, що між грою і роботою немає такої великої різниці, як дехто думає…В кожній гарній грі є насамперед робоче зусилля та зусилля думки. Дехто гадає,що робота відрізняється від гри тим, що в роботі є відповідальність, а в грі їїнемає. Це неправильно: у грі є така ж велика відповідальність, як і в роботі, — звичайно, у грі гарній, правильній”.
Мета дидактичних ігор – формування вучнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодітинеобхідними знаннями, уміннями і навичками учень зможе лише тоді, коли він самвиявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зуміє зацікавити учнів.
Видатний російський олігофрекопедагог іпсихолог О.М. Грабов писав: “Ступінь відсталості дитини характеризується тимиіграми, на які вона здатна”. В процесі гри дитина пізнає все, що недоступне їйу навколишній діяльності. В захопленні, не помічає, що вчиться – запам’ятовує,поглиблює набутий раніше досвід, порівнює запас уявлень, понять.
Жан Ітар, Едуард Сеген, Марія Монтесарі,О.М.Грабов широко використовували дидактичні ігри в навчанні дітей з особливимипотребами і створили цілу систему ігор, за допомогою яких розвивалась увага,спостережливість, кмітливість, пам’ять, мовлення дітей. Ряд цікавихматематичних ігор розробила Н.К.Кузьміна – Сиромятникова, М.П.Пирова. Вонирекомендують дидактичні ігри, дидактичний матеріал тісно пов’язувати зповсякденним життям.
Тому дидактичні ігри розробляються такимчином, щоб їх зміст передбачав формування не лише елементарних географічнихуявлень, а й корегування та розвиток пізнавальних процесів.
Олігофрени розробили блоки дидактичнихігор, які містять окремі серії, а кожна серія містить три дидактичні гри,спрямовані на формування аналізу, синтезу, класифікації, порівняння,узагальнення. У кожній серії ігри розташовані в послідовності, яка забезпечуєпоступове ускладнення навчальних завдань, що розв’язуються під час ігровоїдіяльності. Кількість серій навчальних ігор відповідає кількості понять, якіформуються. Ігри використовуються у певній послідовності залежно від ступеняскладності. Відповідно до теорії поетапного формування розумових дійП.Гальперіна, виділяють чотири етапи засвоєння розумової дії:
- попереднє ознайомлення з дією, умовою їївиконання;
- формування дії в матеріальному вигляді зрозгортанням усіх операцій;
- формування дії у зовнішньому мовленні;
- формування дії у внутрішньому мовленні,перехід його в глибокі згорнуті процеси мислення.
Ця теорія й обумовлює певнупослідовність розумової діяльності дітей: якщо відома істотна ознака поняття,то учень може виділити властивості предмета й зіставити з нею, а відтак зробитивисновок про те, чи належить цей предмет до даного поняття чи ні. Спочаткузіставлення ознак відбувається під керівництвом учителя. Далі дитина зіставляєтакі ознаки в зовнішньому мовленні, яке є основою для внутрішнього мовлення.
Під час кожної навчальної гри, поступовозасвоюючи послідовність розумових дій, які відображаються у зовнішньому, апотім у внутрішньому мовленні, дитина опановує засоби підведення будь-якогопредмета під поняття, що вивчається. Розгорнуте судження за схемою дій, яківиконуються, поступово згортається у план розумової дії. Все це допомагаєрозв’язувати нові завдання самостійно.
Кожна дидактична гра багаторівнева імістить окремі завдання, спрямовані на засвоєння певного матеріалу. Водночасігри мають передбачити по елементне засвоєння знань. Від гри до гри ці елементискладаються у певну систему, яка поступово і послідовно готує учнів дозасвоєння наступних тем.
Важливо, що під час проведеннядидактичних ігор кожне нове завдання окреслювалося тоді, коли дитинапідготовлена до його сприйняття. Якщо спочатку учень зацікавиться лише граю, щодуже швидко його вже цікавитиме пов’язаний з нею матеріал, в нього виникнепотреба вивчити, зрозуміти, запам’ятати цей матеріал, тобто він почнеготуватися до участі в грі.
Гра дає змогу легко привернути увагу ітривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих складних математичних завдань,на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається.
Ті знання і навички, які дитина одержуєпід час гри, можуть бути легко перенесені в побут, життя, самостійновикористані в любій обстановці. А це відіграє особливе значення, тому що дитиніз важко оперувати набутими знаннями в зміненій обстановці.
Дидактичні ігри добираються відповіднодо програми. Так, якщо на уроці учні повинні ознайомитися з принципом,утворення будь-якого числа, то й дидактична гра підпорядковується цій меті,сприяючи розв’язанню поставленою завдання.
У дидактичних іграх діти спостерігають,порівнюють, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз,синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Багато ігорвимагають уміння висловлювати свою думку в зв’язній й зрозумілій формі,використовуючи математичну термінологію.
Добираючи гру необхідно обов’язковопоєднувати два елементи – пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуаціювідповідно до змісту програми, вчитель повинен чітко спланувати діяльністьучнів, спрямувати її на досягнення поставленої мети. Коли визначено певнезавдання, учитель надає йому ігрового задуму, накреслює ігрові дії. Власнеігровий задум, який спонукає учнів до гри, і є основою ігрової ситуації. Черезігровий задум виникає інтерес до гри. А коли з'являється особистазацікавленість, виникає й активність.
Ігри важливо проводити систематично іцілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних правил ситуацій,поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх в міру нагромадження в учнів знань,вироблення вмінь і навичок розвитку пам'яті.
Діти швидко стомлюються на уроці,притуплюється їхня увага, набридає одноманітність, тому гра має ввійти впрактику вчитель як один з найефективніших методів у розвитку географічнихуявлень. Процес створення гри містить ряд етапів:
а) вибір теми гри;
б) визначення мети й завдання гри;
в) підготовка і проведення гри(повідомлення теми гир, підготовка (унаочнення) дидактичного матеріалу,
г) проведення гри, підбиття підсумків).
Успіх проведення гри залежить віддотримання вимог:
а) ігри мають відповідати навчальнійпрограмі;
б) ігрові завдання мають бути не надтолегкими, про те й не дуже складними;
в) відповідність гри віковимособливостями учнів;
г) різноманітність ігор;
д) залучення до ігор усього класу.
Щоб дидактична гра на уроці проходилаефективно і давала бажані наслідки, необхідно нею керувати і дотримуватисьданих вимог.
Дослідження показали, що на формуваннягеогрфічних уявлень проходить набагато краще на основі різноманітногодидактичного матеріалу.
Особливо цінним є те, що дидактичнимматеріалом служать предмети навколишнього середовища.
У результаті використання наочногоматеріалу дитина повинна прийти до певних узагальнень, до усвідомленнянеобхідних знань завдяки абстрактному мисленню. Після досягнення навчальноїмети цей матеріал або зовсім не використовують, або подають у нових ситуаціях,розглядають з іншого боку, щоб сформувати нові складніші за змістом абстрактніпоняття та уявлення про предмет пізнання. О.К Грагова пише: “Цей дидактичнийматеріал може бути щоденними іграшками. Втративши обов’язковість уроку, вонивиграють в очах дитини. Дитина разом із другом може довго гратися, возитися зними, добираючи їх по тій вимозі, яка задавалася під час гри”. В процесі цієїдіяльності дитина набуває чуттєвого досвіду, послідовно формуються її розумовідії, а відтак і початкові географічні поняття.
Методика навчання включаєвикористання різного дидактичного матеріалу і демонстраційного, іроздавального. Щоб забезпечити дійовий вплив на розвиток дітей, учительдотримується міри і часу застосування дидактичного матеріалу, враховує йогоособливості. Використовується наочний дидактичний матеріал у певнійпослідовності, що допомагає цілеспрямовану поступовому формуванню поняття.Особливого значення набуває засвоєння дій з роздавальними матеріалом.
Застосування демонстраційногодидактичного матеріалу і пояснення вчителя при цьому поліпшують наочно-образнеі словесно-логічне запам’ятовування. Використання привабливого, красивооформленого матеріалу збуджує емоційну пам'ять. Таким чином дидактичнийматеріал активізує різні види пам'яті, а це сприяє їх розвиткові.
Добираючи дидактичний матеріал до ігор,вчитель повинен довести дітям потребу в певній діяльності, життєву необхідністьу ній. Кожна дитина має зрозуміти, для чого треба виконати дане завдання. Такаробота сприяє формуванню пізнавального ставлення до своїх дій і свідомомузасвоєнню знань і умінь.
Майже всі ігри вимагають наявностідидактичного матеріалу. Ячні восьмих класів при проведенні дидактичної гриперевагу надають ігровій дії. Вони із задоволенням виконують дії з яскравимдидактичним матеріалом, рухами, переміщенням.
Найбільш цінним дидактичними іграми єті, котрі вимагають від учнів самостійності. Для дитини характерним є невір’я всвої сили, знання. І щоб сформувати впевненість, самостійність потрібнодобирати дидактичні ігри, які б розвивали географічні уявлення і формувалиособистість. Позитивні емоції, бажання повторювати і закріплювати новийматеріал викликає гра “Вчитель і учень”, де в ролі вчителя виступає учень.Кожний учень, прагне побувати “вчителем”. Виконання невеликого завданняактивізує учнів на виконання важкого. Учням, які успішно засвоюють нові знання, потрібно давати складніші завдання. В.О.Сухомлинський писав, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку, порівнював гру звеличезним світлим вікном, через яке в духовний світ дитини вливається цілющийпотік уявлень, понять про навколишнє, з іскрою, яка запалює вогникдопитливості. Отже, стараймося, щоб гра не була епізодом, а проходила б крізьусе життя дитини. Бо гра – це є творчість, гра – це є праця, а праця – шляхдітей до пізнання світу.
1.3 Рольігрових елементів у засвоєнні географічних знань
Розвитоклюдини – це процес становлення і формування її особистості під впливомзовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих факторів, серед якихцілеспрямоване виховання і навчання відіграє провідну роль.
Рушійнимисилами розвитку особистості є такі внутрішні і зовнішні суперечності: а)асиміляція і дисиміляція; б) збудження і гальмування; в)емоційна сфера(задоволення і незадоволення); г) рівень розвитку особистості і її ідеал;д)потреби особистості і моральний обовязок; е)домагання особистості і їїможливості.
Дозакономірностей розвитку особистості належать: а)розвиток особистості маєнаслідувальний характер; б)особистість людини розвивається під впливомсередовища; в) людська особистість розвивається внаслідок впливу на всі сторониїї психіки; г)людина розвивається в діяльності; д) зміна особистості вимагаєставлення до неї.
Восьмикласникипопадають у групу підліткового віку. В цей період проходить бурхливий ріст ірозвиток всього організму. Статеве дозрівання не є визначальним для особистостіпідлітка, але вносить нові переживання і думки в їхнє життя. Сприйманняперебуває в стадії становлення, тому якість його різна. Поліпшуєтьсяпродуктивність і зростає якість пам’яті. Для підлітка характерна розкиданістьінтересів. Важливе місце в його житті відіграють різні форми спілкування,велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового переіодувимагає певної диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінецьпідліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання виборупрофесії.
Анатомо-фізіологічнівластивості восьмикласників.
Перехідвід дитинства до підліткового віку у дівчаток наступає на рік-півтора ранішеніж у хлопчиків. Зміни, що наступають в організмі дитини, зумовлюютьсянасамперед статевим дозріванням. Оскільки людський організм діє як єдинасистема, статеве дозрівання позначається на розвитку і функціях всьогоорганізму. Активізується діяльність не тільки статевих, а й інших залозвнутрішньої секреції, а також центральної нервової системи. Нервова системастає чутливішою до подразнень, особливо до тих, що виникають в самомуорганізмі, внаслідок цього підвищується збудливість підлітка, з’являються новісвоєрідні прагнення, яких раніше не було.
Такізміни сприймаються підлітком легше, якщо він до нього підготовлений – великароль у цьому батьків, вчителів – необхідно розгледіти у дитини хвилювання іоточити потрібною увагою.
Упідлітковому віці прискорюється ріст організму. Міцнішає м’язові-скелетнасистема, зростає фізична сила, що позначається на поведінці й діяльностіпідлітка. Відчуваючи приплив сили, вони активно включаються в трудовудіяльність, прагнуть продемонструвати її, часто переоцінюючи. Підлітки здатнідо тривалішого напруження.
Продовжуєтьсяокостеніння хребта, грудної клітини, тазу, але за несприятливих умов(неправильна поза сидіння тощо) можливі їх викривлення що в свою чергу веде допорушення дихання і кровообігу, нормального припливу крові до мозку. А це всвою чергу може позначитися на розумовій діяльності.
Вцьому віці помітна невідповідність розвитку серця, судинної системи (артерій) імаси тіла. Мускулатура серця, його об’єм збільшується вдвічі, а діаметр судинзалишається вузьким. Маса тіла у цей час збільшується у 1,5 рази. Важливаправильна організація праці та відпочинку, занять фізичною культурою.
Легеніще недостатньо розвинені, тому дихання часте але неглибоке.
Головниймозок наближається за вагою до мозку дорослого. Розвиваються специфічно людськіділянки мозку (лобні, частково скроневі й тім’яні), відбуваєтьсявнутрішньоклітинне вдосконалення кори головного мозку. Досконалішими стаютьгальмівні процеси, особливо диференційоване гальмування, яке є фізіологічноюосновою утворення точних знань, умінь і навичок.
Психічні та соціальні властивості восьмикласників.
Знати самооцінку людини дуже важливо для встановлення відносин знею, для нормального спілкування, в яке люди, як соціальні істоти, обов’язоквовступають. Впрацях психологів зображено вплив самооцінки на пізнавальну діяльність школяра(сприйняття, уява, рішення інтелектуальних задач) і місце самооцінки в системіміжособистих стосунків, визначені методи формування адекватної самооцінки, а ввипадку її деформації –зміна шляхом виховних впливів на особистість.
Особливо важливо враховувати самооцінку дитини. Як і все в дитині,вона ще тільки формується і саме тому в більшій мірі, ніж у дорослого,піддається зміні. Підвищити самооцінку можливо або максимізуючи успіх, абомінімізуючи невдачі, і восьмикласники повинні достатньо чітко розуміти, щорозбіжності між домаганнями і реальною поведінкою людини призводить довикривлення самооцінки і, як наслідок, неадекватній, що загрожує емоційнимизривами, поведінці. Само по собі дослідження самооцінки виявляється дуже корисним ідля організації навчального процесу, і для самоусвідомлення учнів.
Відомо,що у процесі навчання учні закріплюють знання, розвивається їхнє мислення, зоднієї сторони, і, з іншої,- у них формуються певні особистісні якості. Коликажуть про розвиток мислення, то мають на увазі формування у школяра методіврозумової діяльності: вміння аналізувати, узагальнюавти, порівнювати і т.п.Коли кажуть про формування особистості, то мають на увазі її інтереси, ідеали,організованість, відповідальність і інші якості. Між тим, саме практичненавчання свідчить про те, що вирішення учбових задач залежить не тільки відрозумових можливостей дитини, а й від її особистих якостей, як перерахованих,так і багатьох інших.
Засвоюючи впроцесі навчання і виховання певні норми і цінності, школяр починає під впливомоціночних тверджень інших (вчителів, ровесників) відноситись певним чином як дореальних результатів своєї навчальної діяльності, так і до самого себе якособистості. З віком він все з більшою впевненістю відрізняє свої дійснідосягнення і те, чого він міг би досягнути, якби був наділений певнимиособистісними якостями. Так в учня у навчально – виховному процесі формуєтьсяустановка на оцінку своїх можливостей – один з основних компонентів самооцінки
Конкретнийпсихологічний аналіз взаємовідносин між учнями в класі потребує введення втеорію колективу поняття “система відносин”. Багатогранні відносини, щовиникають між людьми в процесі довготривалого взаємного спілкування, складаютьдві основні системи: систему ділових відносин і систему особистих стосунків,які пронизують незримими нитками симпатій, прихильностей, антипатій і т.д., справляютьдуже сильний вплив і на життя кожного школяра і на діяльність групи в цілому.Саме особисті взаємовідносини є одним з важливих факторів емоційного кліматугрупи, “емоційного благополуччя” її членів. Кожен учень в колективі займаєпевне місце не тільки в системі ділових відносин, а й в системі особистих.Особисті взаємовідносини ніким не встановлюються, вони складаються стихійно всилу цілого ряду психологічних обставин. Положення школяра може бутиблагополучним: учень відчуває себе прийнятим в групі, відчуває симпатію зісторони своїх однокласників і сам їм симпатизує. Така психологічна ситуаціясприймається учнем як відчуття єдності з групою, яке в свою чергу створюєвпевненність у собі, “захищеність”. Неблагополуччя у взаємовідносинах ізоднокласниками, переживання своєї відторгнутості від групи, може бути джереломважких ускладнень в розвитку особистості. Стан психологічної ізоляції негативновідбивається і на формуванні особистості людини і на її діяльності. Якпоказують спеціальні дослідження, такі учні часто опиняються у компанії знегативною спрямованістю, вони погано вчаться, в спілкуванні частіше всьогоафективні, грубі.
Учніпо-різному відносяться до своїх товаришів: одних однокласників учень вибирає,інших не вибирає, третіх – відштовхує, відношення до одних стійке, до інших — нестійке і т.д. Ця вибірковість у відносинах призводить до того, що учнізаймають різні місця у системі особистих взаємовідносин мають різне емоційнесамопочуття. Таким чином, особисті взаємовідносини – це динамічна система, декожен учень в кожен певний відрізок часу займає певне місце.
Системаособистих взаємовідносин має свою структуру, яка хоч ніде офіційно незареєстрована дуже важлива в психологічному і педагогічному планах.
Крімвідхилень “відповідальної залежності”, яка встановлюється між дітьми, якчленами колективу, існують відхилення іншого типу. Це відхилення більшої чименшої симпатії, більшої чи меншої близькості, прихильності. Обидва ці типивідхилень тісно пов’язані між собою, взаємодіють один з одним, впливають одинна одного. Система особистих взаємовідносин створює суттєвий вплив наформування колективу.
Особистівзаємовідносини, що існують у класах сприяють виникненню невеликих тіснихугрупувань, які грають визначну роль в житті колективу. Іноді такі угрупуванняє для школярів більш значущими, ніж спеціальні органи колективу і йогоорганізаційні одиниці. В угрупуванні складається своя етика, свої вимоги доособистості. І якщо ця групова етика суперечить вимогам педагогів, вимогамколективу, вона стає “змістовим бар’єром” між педагогами і учнями.
Дослідивши психологічні особливостірозвитку підлітків 8 класу можна сказати, що ігрова діяльність є доречною у їхнавчально-виховному процесі, оскільки дидактична гра спроможна допомогти учневісамореалізувати свої здібності, саморозкритися як особистість, проявити свійхарактер, завоювати повагу та авторитет серед товаришів. Дидактична градопомагає учням перебороти труднощі у навчанні, покращує стосунки учня іпедагога.
Розділ 2 Методика використання дидактичних ігор у курсі «ГеографіяУкраїни» (8 клас)
2.1 Географічні ігри на уроках різного типу у 8 класі
Організація й проведення ігор —копітка робота. Тому такі уроки можна проводити не часто, здебільшого під часузагальнення знань після вивчення великих тем або серії уроків. А досвідвикористання цієї форми навчання в географічній освіті учнів свідчить, щоформування відповідального ставлення до навколишнього середовища черезспілкування в ігрових ситуаціях пожвавлює все те, що на уроках зазвичай втиснутеу вузькі рамки програми. І що найважливіше — учні починають активно діяти,роздумувати, переживати, приймати рішення.
Під час планування й проведенняуроків-ігор на географічну тему варто дотримуватися таких рекомендацій: 1. Воснову сценарію гри має бути покладена реальна, життєва ситуація. При цьомуслід враховувати вік дітей, їхній життєвий досвід, знання, які будуть необхіднів процесі гри. 2. Після повідомлення учням ігрової ситуації складають сценарійгри. Для цього учням пропонують самостійно попрацювати з різними джереламиінформації, можливо, взяти інтерв'ю в спеціалістів. Потім колективно скластисценарій гри, розподілити ролі між собою. Завдання вчителя при цьому —зацікавити учнів, коригувати їхню діяльність. 3.Важливо створити в класі відповіднуобстановку, імітуючи реальність (залу суду чи приміщення телестудії,конференц-зали). 4. Намагатися постійно підтримувати інтерес учасників. Дляцього треба мати в запасі не передбачені сценарієм завдання. 5. Життєваситуація, покладена в основу гри, має передбачати вихід із гри в реальне життя.Мета цього етапу полягає в оцінці життєвої ситуації, у спрямованості напрактичні дії. (Чому так відбулося в житті? Що можна змінити в грі, щоб цьогоне сталося в житті?). 6. Закінчення гри не є кінцевим результатом ігровоїдіяльності. Наступним важливим етапом є аналіз дій кожного учасника гри:ставлення до результатів гри, з’ясування, яких знань і умінь виявилосянедостатньо для розв'язання поставлених завдань. Відомі різні форми проведенняігрових уроків: конференції, консультації, мітинги, суди, екскурсії, наради.Учні самостійно, залежно від ролі, створюють образ героя, беруть участь ускладанні сценарію, об'єднуються в робочі групи, проводять репетиції. Алеповністю ситуація розігрується в процесі самої гри. Попередньо створюєтьсявідповідна обстановка (розміщення парт, приготування відповідних атрибутів). Уході гри моделюється прийняття рішення. Гра дає можливість дітям самостійноприймати рішення, відстоювати його в ході дискусії з учасниками гри й експертами.
Додаток
Приклади ігордля застосування на уроках географії у 8 класі.
У 8 класі вивчається курс «ГеографіяУкраїни», який має дати учням повне уявлення про природу, населення ігосподарства нашої держави. У ньому посилено увагу до питань господарськоїоцінки природних умов ресурсів, вивчення демографічних аспектів населення,соціальних проблем, аналізу міжгалузевих комплексів. Вивчення географії Українипротягом двох років має сприяти формуванню в учнів:
- уявлення про Україну як об’єкт світовогопростору, в якому відбуваються як глобальні, так і регіональні географічніпроцеси;
- розуміння сучасних соціально-економічнихі політичних процесів, що відбуваються в Україні;
- практичних умінь і навичок, необхіднихдля життя в умовах ринкової економіки.
Курс «Географія України» відіграєважливу роль у вихованні любові до рідної землі, поваги до культури і традиційукраїнського народу.
Дискусія є однією із технологійінтерактивного навчання, що передбачає обговорення, суперечності, сперечання,що виникають і вирішуються засобами вербального спілкування. Технологіянавчальної дискусії полягає в колективному обговоренні якогось питання,проблеми або співставленні інформації, ідей, думок, пропозицій. Метоюпроведення дискусій можуть бути: навчання, тренінг, діагностика, змінаустановок, стимулювання творчості. Теми дискусій необхідно добирати увідповідності до тематичного плану курсу.
Найдоцільніше, на нашу думку,використовувати види дискусії, що наведені нижче:
Дискусія-диспут. Ведучий оголошує тему інадає слово бажаючим (інколи тим, хто спеціально підготувався). Хід диспутувизначається частково ведучим, але в основному непередбачуваний, має емоційнезабарвлення.
Конференція. Вид дискусії, деобговоренню і сперечанню передує коротке повідомлення про стан роботи аборезультати певної роботи. Для конференції характерна розгорнута аргументаціявисунутих тез, спокійне обговорення.
Прогресивна дискусія має за метувирішити проблему з одночасним тренуванням учасників у відповіднихкомунікативних уміннях і навичках. Цей вид дискусії має 5 етапів: а) зародженняідеї (учасникам дається час на висунення ідеї про шляхи вирішення даноїпроблеми); б)всі пропозиції записуються на дошці; в)обговорюється кожен іззапропонованих варіантів; г)розглядаються найбільш відповідні варіанти, потімвони розташовуються за ступенем значущості (верифікація ідей); д)керівникорганізовує дискусію, в результаті якої залишаються рішення, які отрималинайбільшу кількість голосів, з них вибирається кінцеве рішення.
Дискусія-змагання. Всі учасникирозподіляються на команди. Вибирається журі, яке визначає критерії оцінюваннязапропонованих рішень: глибина рішення, його доказовість, логічність, чіткість,адекватність поставленій проблемі. Узгоджується тема дискусії і система балів.Ведучим дискусії може бути викладач, або ж один зі студентів. У кінціпроводиться колективне обговорення запропонованих варіантів вирішення проблемиабо проблемної ситуації. Потім журі оголошує результати, коментує їх. Дляпроведення дискусії використовуються різноманітні організаційні методики.
Методика «запитання-відповідь». цяметодика є різновидом простої співбесіди, відмінність полягає в тому, щовикористовується певна форма постановки запитання для співбесіди з учасникамидискусії-діалогу. Стратегія ведення діалогу міститься в переході від бажанняспівбесідника говорити з вами до розуміння його інтересів, станів, ставлень;від розуміння співбесідника до прийняття, а у випадку необхідності до йогопереконання.
Методика «Обговорення вголос». Методикапередбачає спочатку проведення дискусії у мікро групах, а потім – загальноїдискусії, в ході якої думку своєї мікро групи доповідає її лідер і після цьоговона обговорюється всіма учасниками.
Методика «Клініки». У процесівикористання цієї методики кожен із учасників розробляє свій варіант рішення,попередньо подавши для відкритого обговорення свій «діагноз» виявленоїпроблемної ситуації, потім його рішення оцінюється керівником дискусії, групоюпризначених експертів за бальною шкалою або за системою «приємно-неприємно».
Методика «Лабіринту». Цей вид дискусіїще називають методом послідовного обговорення. Він є своєрідною покроковоюпроцедурою, в якій кожен наступний крок робиться іншим учасником. Обговореннюпідлягають всі рішення, навіть невірні (глухий кут).
Методика «Естафети».Коженучасник, який закінчив виступ, може передати слово тому, кому вважає запотрібне.
«Вільно-плаваюча» дискусія. Сутністьцієї дискусії полягає в тому, що група до результату не приходить, протеактивність продовжується вже у внутрішньому плані. Учасники «домислюють»наодинці ідеї, які виявились незавершеними.
Правильно організована дискусіяпроходить наступні стадії розвитку: орієнтація, оцінка, консолідація,рефлексивний аналіз. Така дискусія має позитивні наслідки, формується ставленнядо точок зору інших учасників дискусії як гідних поваги і розуміння; вирішенняконструктивного конфлікту, протиріччя в дискусії сприяє віднайденою оптимальнихстратегій розв’язання задач; формування ставлення до керівника заняття не як доносія єдиної правильної точки зору, а як до досвідченого колеги.
Використовуючи дискусію, як методактивізації пізнавальної діяльності студентів, ми не убезпеченні від помилок.Найтиповішими помилками є: монополія керівника заняття, який знає правильнувідповідь, а інші мають її відгадати; безапеляційна віра учасників у свогокерівника. В цьому випадку істина ставиться в залежність від авторитету;негативні наслідки стимулювання: керівник похваливши одного учасника,ненавмисно засмучує іншого; захоплення обговоренням абстрактних проблем,відхилення від теми; нерідко учасники дискусії (24 особи) “забивають” інших, недаючи сказати їм ні слова.
Щоб дискусія була результативною тауспішною, необхідно дотримуватись загальних принципів дискусії;
рівноправні суб’єкт суб’єктивні стосункивсіх учасників;
позиція “я хороший, ти хороший”;
позиція “зрозумій мене правильно”;
істина понад усе;
лаконічність сестра таланту;
повага і дружелюбність привисловлюваннях.
Важливо чітко сформулювати правилапроведення дискусії, що можуть бути такими:
я критикую ідеї, а не людей;
моя мета не в тому, щоб “перемогти”, а втому, щоб знайти краще рішення;
я спонукаю кожного учасника до того, щобвони брали участь в обговоренні;
я вислуховую думку кожного, навіть якщоз ним не погоджуюсь;
я спочатку з’ясовую всі факти та ідеї,що стосуються до обох позицій;
я прагну осмислити і зрозуміти обидвапогляди на проблему;
я змінюю свою точку зору під впливомфактів і переконливих аргументів.
Спільне прагнення учителя й учнівдосягти найкращих результатів Е.Браверман виразив у вигляді формули успіх упізнавальній діяльності:
У=М+(ПІ+РІ+ЗІ+ВІ)+СЗ,
де У успіх; М мотивація; ПІ пошукінформації; РІ розуміння інформації; ЗІ запам’ятовування інформації; ВІ використанняінформації; СЗ систематичність занять. Це прагнення спонукає учителя створюватина уроці нестандартні ситуації, використовувати нестандартні прийоми, проводитинестандартні уроки.
Наведемо приклад уроку географії у 8класі.
Дидактичні ігрина вступному уроці 8 класу, формування нових знань, умінь, навичок
ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ, ПРЕДМЕТ ІМЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. СУЧАСНИЙ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙУСТРІЙ
Мета: ознайомитиучнів зі змістом курсу фізичної географії України, предметом і методамигеографічних досліджень, навести приклади історії формування території України,показати на карті одиниці адміністративнотериторіального устрою держави;продовжити формування навичок роботи з різноманітними джерелами географічнихзнань, розвивати логічне мислення, навички аналізу матеріалу, що вивчається.
Виховувати патріотизм, національнугордість за державу, в якій ми живемо.
Тип уроку: формуваннянових знань, умінь навичок.
Обладнання:Фізична та політикоадміністративна карти України, глобус електронний атласУкраїни (Інституту передових технологій), державна символіка України: мелодіядержавного гімну, герб та прапор.
Опорні поняття: карта,глобус, атлас, географічне положення, методи географічних досліджень.
Базові поняття: політикоадміністративнийподіл, адміністративна одиниця.
Географічна номенклатура:країни, що мають морські та сухопутні кордони з Україною, та їх столиці.
ХІД УРОКУ
І.Організація класу
Звучить державний гімн України. Учительразом з учнями співає один куплет гімну.
Фрагмент відеофільму “Моя Батьківщина”.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вміньучнів
1. Прийом “Бліцопитування”
— згадайте, які розділи та темигеографічної науки ми з вами вже вивчили;
— згадайте та назвіть коротко змістматеріалу шкільного курсу географії 6-го класу;
— згадайте та назвіть коротко зміст матеріалушкільного курсу географії 7-го класу;
— як ви гадаєте, над чим ми будемопрацювати у 8-му класі?
2. Прийом “Географічний вернісаж”
Учні отримали випереджальне завдання тапринесли фотознімки тих місць, де вони побували влітку. Можна коротко охарактеризуватицю територію 23 реченнями та прикріпити фотознімок на фізичну карту України втому місці, де знаходиться даний об’єкт. (Можна запропонувати учням зробититаблички з власними прізвищами, аби було зрозуміло хто з них де був, цікавобуде продовжити таку роботу з картою, якщо є декілька класів у паралелі, іповернутися до цього “Вернісажу” на наступному уроці особливо в тому класі, зякого починалася робота).
ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальноїдіяльності
Учитель.Подивіться уважно на карту. З’ясувалося, що всі ви є дослідниками рідної землі,України. Навіть не здогадуючись, ви вже почали знайомитися з географією нашоїкраїни. На наших уроках ми продовжимо це знайомство з використанням науковихметодів дослідження.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Прийом “Домашня заготовка”
Учні, що отримали домашнє завданнякоротко розповідають, використовуючи малюнки, схеми, діаграми:
короткий огляд української державностіза часів Київської Русі.
українська державність за часівотримання незалежності у 1999 році.
Коротка довідка: територія, чисельністьнаселення, його національний склад у порівнянні з країнами Європи.
2. Ознайомлення з етапами формуваннятериторії України:Час Події 3,52,7 тис. років до н.е. Існування трипільської культури (осідлі хліборобські племена) VІІІ ст. до н.е. ІІІ ст.н.е. Територію України населяють кіммерійці (перше державне утворення), скіфи, сармати. ІІІ VІ ст. Територію України населяють представники племінного союзу антів VІ VІІІ ст. На території України оселяються племена східних слов’ян: поляни, сіверяни, деревляни, дуліби, білі хорвати, уличі, тиверці ІХХІІ ст. Існування держави східних слов’ян Київська Русь ХІІІ ІVІ ст. Українські землі перебувають під владою монголотатарського ханства, Литви, Польщі, Угорщини, Османської імперії ХV ст. Утворення Кримського ханства ХVІХVІІ ст. Утворення Запорізької Січі центру боротьби українського народу з самовизначення 1654р. Приєднання Гетьманщини до Московії 1667р. Україна розподіляться на дві частини: Лівобережна (з Києвом) відходить до Московії, Правобережна до Польщі Кінець ХVІІІ ст. Західноукраїнські землі входять до складу АвстроУгорщини 7.11.1917р. Проголошення УНР (Київ) 13.11.1918р. Проголошення Західно Української Національної республіки (столиця Львів) 19191920рр. Українські землі ввійшли до складу Росії, Польщі, Чехословаччини та Румунії 1922р. Східна частина України входить до складу СРСР 1939р. До України приєднуються її західні землі 1940р. До України приєднуються Північна Буковина та Південна Бессарабія 1945р. До України приєднується Закарпаття 1954р. Верховна Рада Радянського Союзу передає Українській радянській соціалістичній республіці Кримську область 24.08.1991р. Проголошено незалежність України
3. Прийом “Творча лабораторія”
Постановка проблемних запитань дляроботи з картами атласу:
назвіть країни, з якими Україна маєдержавні кордони. (Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія,Молдова) які країни є сусідами другого порядку (по морю)? Туреччина
4. Прийом “Мозковий штурм”
Учитель пропонує учням розглянути схемуструктури методів географічних досліджень та пропонує дати характеристикуодного з них, навести конкретні приклади (роботу можна організувати в групахпарами з використанням тексту підручника).
“Найдивовижнішою властивістю нашого світує те, що його можна дослідити”
Альберт Енштейн
Найважливіші методи географічнихдосліджень:
· спостереження
· моделювання
· дистанційний
Експедиційний середнє між стаціонарним іта екскурсійним дослідженнями. Від стаціонарних досліджень бере їхню науковість,систематичність та докладність спостережень, а від екскурсійних досліджень просторовепереміщення, що дозволяє наочно вивчати різні природні об’єкти в русі.
5. Прийом “Конференція”
Учні коротко розповідають про окреміметоди географічних досліджень.
6. Прийом “Роблю висновок”
Учитель пропонує учням зробити висновокщодо методів географічних досліджень та визначити, які з них використані наперіод навчання у 8му класі.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Прийом “Практичність теорії”
Учитель пропонує учням, використовуючи картографічнийметод досліджень, визначити за допомогою політикоадміністративної картиадміністративні одиниці, з яких складається територія України.
VІ. Підсумки уроку
Прийом “Бліцопитування”
що вивчає фізична географія України?(фізична географія України це комплекс наук (загальне землезнавство,геоморфологія, кліматологія, гідрологія, палеогеографія, тощо), які вивчаютьприродні компоненти і природні комплекси України та їх взаємодію)
як відбувалося формування територіїдержави?
коли Україна отримала незалежність істала суверенною державою? 24.08.1991р.
скільки адміністративних одиниць входитьдо складу України?
якими методами досліджень ми будемокористуватися під час вивчення фізичної географії України?
VІІ. Домашнє завдання
опрацюйте матеріал підручника.
підготуйте одне запитання, щопочинається зі слова “Чому”.
підготуйтеся до виконання практичноїроботи.
VІІІ. Додатковий матеріал до уроку
Перші поселення людей на територіїнинішньої України з’явилися ще за доби неоліту в долинах Дніпра і Дністра. За1000 років до н.е. На території України були племена кіммерійців, у VІVІІ ст.до н.е. на цих же територіях оселилися племена скіфів. Протягом 1го тис. дон.е. Прийшли племена сарматів. Слов’янські племена (анти) з’явилися у ІV ст.н.е.у VІІ ст. виникли князівства слов’янських племен (полян, древлян, сіверян,волинян, дулібів, уличів, тиверців тощо). Предки нинішніх українців вісторичному минулому виявилися нездатними самостійно створити централізованудержаву. Україна зазнавала нападів багатьох завойовників до того, як на їїземлю прийшли варяги, які у 882 р. утворили могутню слов’янську державу зістолицею в Києві. Він став відомим як “матір міст руських”.
Розробка уроку«УЗАГАЛЬНЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ УМІНЬУЧНІВ ПО ТЕМІ: ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ (8 клас)»
Урок можна провести у вигляді змаганняміж окремими групами учнів.
І тур. Прийом “Експрес-стест”
Завдання І групі
1. Найбільш поширеним заняттям людей устеповій зоні є:
а) розведення пушних звірів;
б) землеробство та скотарство;
в) оленярство;
г) рибальство.
2. Види ґрунтів, що є найбільш поширениму степовій зоні України:
а) дерново-підзолисті;
б) сірі лісові;
в) чорноземи;
г) каштанові.
3. Встановіть відповідність міжприродними зонами України та найбільш характерними представниками їх рослинногосвіту:
а) степ;
б) лісостеп;
в) полісся;
г) Українські Карпати
Завдання ІІ групі
1. Чинник, який є головним у формуваннічорноземів у степовій зоні України:
а) панівні вітри;
б) рівнинний рельєф;
в) умови зволоження;
г) господарська діяльність людини.
2. Назвіть область України територіяякої повністю розташована в степовій зоні:
а) Донецька;
б) Київська;
в) Закарпатська;
г) Вінницька.
3. Встановіть відповідність міжприродними зонами та заповідними територіями:
а) мішані ліси;
б) лісостеп;
в) Кримські гори;
г) степова зона
Завдання ІІІ групі
1. Природна зона, що займає найбільшуплощу України:
а) мішані ліси;
б)степ;
в)лісостеп;
г) тайга.
2. Вид ґрунтів, що є найбільш поширениму лісостеповій зоні України:
а) дерново-підзолисті;
б)чорноземи;
в)сірі лісові;(й чорноземи опідзолені під дібровами; чорноземи типові під лучними степами)
г)каштанові.
3. Встановіть відповідність міжприродними регіонами України та їх характерними рисами:
а) Поділля;
б) Карпати;
в) степова зона;
г)Крим
Завдання ІV групі
1. Область України, територія якоїповністю розташована в лісостеповій зоні:
а) Волинська;
б) Черкаська;
в) Донецька;
г) Львівська.
2. Область України, територія якоїповністю розташована в зоні мішаних та широколистих лісів:
а) Луганська;
б)Кіровоградська;
в) Волинська;
г)Одеська.
3. Встановіть відповідність міжприродними зонами України та їх характерними рисами:
а) Кримські гори;
б) полісся;
в) лісостеп;
г) степ
Завдання V групі
1. Вид ґрунтів, що є найбільш поширеним узоні мішаних та хвойних лісів України:
а) дерново-підзолисті;
б)сірі лісові;
в) чорноземи;
г)каштанові.
2. Групи, на які розподіляються озераморського походження, що поширені в Приазов’ї та Причорномор’ї:
а) озера-лагуни та озера-лимани;
б) озера-стариці та карстові;
в) гребцеві або завальні;
г) дельтові та заплавні.
3. Встановіть відповідність міжприродними зонами та річною кількістю опадів:
а) мішані ліси;
б) лісостеп;
в) Кримські гори;
г) степова зона
ІІ тур. Прийом “Словничок”
Завдання
І група.Дайте визначення поняття “природна зона”.
ІІ група.Дайте визначення “ландшафт”.
ІІІ група. Дайтевизначення поняття «висотна поясність ”.
VІ група. Дайтевизначення поняття “провінція”.
V група. Дайтевизначення поняття “ґрунт”.
ІІІ тур. Прийом “Естафета”.
Учні кожної команди-групи пишуть накартці запитання команді суперниці та передають картки сусідній групі. Напідготовку відповіді 12 хвилини.
Наприклад:
Покажіть на карті природні зони України;
Назвіть особливості природи Азовськогоморя.
Покажіть на карті території, девідбуваються несприятливі природні процеси.
Визначте дві негативні риси впливугосподарської діяльності людини на природу Чорного моря.
Поясніть, чому в Карпатах існує висотнапоясність, але немає льодовиків.
ІV. Прийом “Так-Ні”
Учитель наводить твердження, а кожна згруп по черзі висловлює власну думку щодо нього, доповнюють або виправляютьприпущені помилки:
На поліських болотах з добре розвиненимторфовим горизонтом ростуть сосни, берези, а з мохів сфагнум.
Лісами вкрито 4% площі України. Вонизаймають значні площі в Карпатах, Криму і на Поліссі.
Тис ягідний, рододендрон жовтий, соснакедрова збереглися без змін протягом багатьох епох. На Україну їх завезли зінших материків.
Ґрунти степової зони сформувалися вумовах надмірного зволоження.
Ґрунтовий покрив Кримських гір дужестрокатий. Він змінюється з висотою.
V тур. Прийом “Домашня заготовка”
Учні кожної групи розповідають цікавийматеріал (23 хвилини), що стосується вивчених тем.
VІ. Підсумки уроку
Учні оцінюють роботу груп, учитель оголошуєоцінки.
VІІ. Домашнє завдання
Повторіть матеріал підручника,підготуйтеся до тематичного оцінювання.
можливості Комбінованогоуроку з географії для використання дидактичних ігор
Використаннядидактичних ігор на комбінованому уроці дає можливість розвивати пізнавальніздібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам’ять, увагу дітей,допомагає дитині оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати,проявляти кмітливість і винахідливість.
Дидактичніігри створюють умови для кращого пізнання дітьми себе і людей, взаємодії людиниз навколишнім світом, усвідомлення зв’язків з природою, сім’єю, родичами, зсамим собою, визначення поведінки в життєвих ситуаціях.
Правильнопідібрані і добре організовані ігри, логічні задачі, вправи для розвитку уяви,пам’яті, уваги сприяють всесторонньому, гармонійному розвитку школярів,допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навики і якості.
Гра – це “Чарівна паличка”, з допомогою якоїможна навчити дитину мислити, винаходити, доводити. Важливо, щоб гразахоплювала і була доступною, щоб у ній був елемент змагання, якщо не з кимось,то, принаймні, з самим собою.
Інтересдо гри, до розв’язування завдань, що вимагають активного мислення, з’являєтьсяне завжди і не у всіх дітей зразу, і тому пропонувати такі ігри требапоступово, не здійснюючи тиск на дітей. Природа гри (і розвиваючих) така, щопри відсутності абсолютної добровільності вона перестає бути грою. Грою можливозахопити, змусити гратися не можливо.
Дидактичніігри вимагають в цьому аспекті особливої обережності. Складні, непосильнізавдання можуть дитину злякати. Тут особливо необхідно дотримуватися принципувід простого до складного. Але, зате, коли дитині вдається осмислити завдання,перебороти перші труднощі, вона відчує велику радість і буде готова до більшскладної гри чи завдання. В дитини з’являється віра в свої сили, розвивається“розумовий апетит”, а це означає, що мета дидактичних ігор досягнута.
Звичайно,коли діти відгадують головоломку, логічні завдання, вони, як правило,застосовують метод проб і помилок, перебираючи різноманітні варіанти. Частішевсього це не приводить до раціональних результатів. Виникає необхідністьподумати, знайти якусь закономірність, зрозуміти, чому завдання нерозв’язується, які нові прийоми слід застосувати, щоб наблизитись до мети. Цеймомент гри особливо важливий, бо починається інтенсивна робота думки (ііндивідуальної, і колективної). В цей період необхідна допомога і підтримкавчителя, його пояснення і рекомендації. Іноді може бути корисна навітьпідказка, що допомагає учневі знайти правильне рішення. При цьому дуже важливомати на увазі, що під час розв’язування логічних завдань, роботи з текстомважливіше значення має сам процес, експериментування, а не прагнення досягнутиякогось конкретного результату гри.
Ігрита завдання класифікуються за впливом на розвиток найважливіших технічних тапізнавальних процесів:
І.розвиток образного мислення;
ІІ.тренування логічного мислення;
ІІІ.розвиток сенсорних здібностей;
ІV.тренування пам’яті;
V.розвиток уваги;
VІ.розвиток уяви і творчих здібностей.
Наведемо приклад уроку:
ФІЗИКОГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКАПРИРОДНОГО КОМПЛЕКСУ АЗОВСЬКОГО МОРЯ. ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ЙОГО ВОД
Мета: сформуватив учнів знання про особливості розташування, розміри, глибини, елементиберегової лінії, найбільші острови, півострови, коси, затоки, протоки, природніумови Азовського моря; про стан природних ресурсів Азовського моря, проблеми їхвикористання і охорони; сприяти формуванню в учнів екологічної свідомості;продовжити формувати вміння працювати з різними джерелами географічноїінформації.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізичнакарта України, атлас, ілюстрації, краєвиди Азовського моря.
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина
ІІ. Перевірка домашнього завдання (накарточках)
ІІІ. Актуалізація опорних знань і вміньучнів
Прийом “вірю не вірю”
Чи вірите ви, що Чорне море омиваєтериторію України на півдні.
Чи вірите ви, що Кримській півострів найбільшийпівострів у Чорному морі?
Чи вірите ви, що Дунай впадає в Чорнеморе?
Чи вірите ви, що солоність Чорного моря1718 %0?
Чи вірите ви, що Південний берег Кримуможна ефективно використовувати як рекреаційну зону?
Чи вірите ви, що Чорне море можезагорітися, як це стверджує К.Чуковський у своїй казці?
ІV. Мотивація навчальної і пізнавальноїдіяльності
Учитель. Природній об’єкт, який мививчатимемо сьогодні, характеризується як наймілкіше море на Землі. Азовськеморе з Чорним морем омиває територію країни на півдні і є її “морськимиворотами”.
V. Вивчення нового матеріалу
Прийом “Учнівська конференція”
Учні попередньо підготували навчальнийматеріал. Азовське море характеризується за типовим планом. Розповіді учнівобов’язково ілюструються картою. По можливості можна запропонувати учнямпровести учнівську презентацію, що стане хорошим прийомом активізаціїпізнавальної діяльності учнів та сприятиме впровадженню нових інтерактивнихтехнологій у навчальний процес географії.
Основні моменти нового матеріалу
Азовське море най мілкіше на Землі, алебагате на рослинність і тваринний світ. Утворилось і набуло сучасного вигляду впізньочетвертинний світ. Берегова лінія своєрідна. На північ чітко оформилисьморські коси: Крива, Білосарайська, Бердянська, Обитічна, Федотова. На заходіморе від Сиваша відокремлене піщаним баром завздовжки до 110 км., відомим підназвою Арабатська стрілка.
У морі багато заток і лиманів. Найбільшізатоки Таганрозька, Темрюцька, Арабатська, Бердянська, Обитічна. Найбільшілимани Молочний, Утлюцький.
Клімат характеризується рисамиконтинентальності, через незначну площу акваторії. Взимку відчутний впливсибірського антициклону, що зумовлює сильні північносхідні та східні вітри.
Середня температура повітря в січні+3… 5°С. У червні середня температура піднімається до +23… +25°С забезхмарної погоди. Взимку море замерзає, нерідко на 45 місяців. Поблизу берегівтовщина криги досягає 90 см. Влітку верхній шар води прогрівається до +25...+30°С та більше. Кількість опадів за рік збільшується із заходу на південний східвід 300 до 500 мм. Вода в морі рухається проти годинникової стрілки ізшвидкістю від 1020 до 125 см/с під час тривалих штормів), через це косиспрямовані в тому самому напрямі. Прозорість води зменшується від 8м упівденній частині моря до 0,5 м у Таганрозькій затоці, що зумовлене хвильовимипроцесами та значною кількістю планктону.
Солоність моря в середній частиніблизько 1214%0, проте в Таганрозькій затоці (Росія) вона зменшується до 25%0,а в Сиваші зростає до 250%0. Зростання солоності моря останнім часом пов’язанеіз зменшенням стоку річок, значна частина якого використовується нагосподарські потреби.
В морі налічується 155 видівпредставників зоопланктону. Влітку тут спостерігається світіння води, щозумовлене ночесвітками ноктилуками. На всій площі дна моря ростуть зелені,бурі, червоні водорості, морська трава. Цьому сприяє прогрівання води іосвітлення дна моря влітку. Донедавна в морі було багато риби. Цьому сприялавелика щільність фотопланктону і зоопланктону. Тут живе близько 80 видів риб,виловлюють кефаль, анчоус, севрюгу, бичків, оселедців, судака, тюльку, хамсу,камбалу, прісноводних ляща, коропа, судака, тарань. Живе в морі і представникссавців дельфін азовка.
За останні роки загострилась екологічнаситуація. Це пов’язане як із діяльністю промислових об’єктів на узбережжі, такі з аваріями суден в акваторії.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
Прийом “Порівняй”
Порівняйте особливості природи Чорногота Азовського морів.
Порівняйте особливості гідрологічногорежиму Чорного та Азовського морів.
Порівняйте джерела забруднення водЧорного й Азовського морів.
Порівняйте можливості господарськоговикористання Чорного та Азовського морів.
VІІ. Висновки уроку (Прийом “Роблювисновок”)
Заключне слово учнів
VІІІ. Підсумки уроку
Виставлення оцінок у журнал та ущоденники.
ІХ. Домашнє завдання
Опрацюйте текст підручника.
Висновки
Отже, пропонований матеріал– це розробка цілої низки завдань, що покликані розв’язати одночасно ірозвивальні, і дидактичні завдання на уроках географії в 8-у класі. Головноюметою цієї роботи є розвиток потенційних здібностей учнів, формування науковихпонять, вплив на емоційний стан, почуття, стимулювання саморегуляції навчальноїдіяльності. В роботі враховано не лише педагогічний, але й психологічний аспектвікових особливостей учнів.
Основою науково-методичноїконцепції даної роботи є реалізація особистісно орієнтованого підходу довивчення географії шляхом зміщення акцентів у навчальній діяльності, їїспрямування на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок уникнення надмірноїформалізації навчального матеріалу; викладення його у відповідності до віковихособливостей дітей; використання завдань для перевірки різних видів діяльностіучнів, та завдань, які стимулюють самостійну, пошукову та пізнавальнуактивність; супроводження текстів уроків відповідним схематичним та табличнимматеріалом.
Списоквикористаної літератури
1. Бєскова Н. Уварова Г.
2. Вішшкіна Л. Навчальне моделювання науроках географії// Географія та основи економіки вшколі.-2006
3.Воробйова Р. Географічне виховання учнів у процесіспільної ігрової діяльності //Географія та основи економіки в школі-2005С.-21.
4.Гільберг Т.Г., Думанська Г.В., тестовий контроль 8 клас Камянець-Подільський,«Абетка»// Географія України — 2000.
5.Голишкін В.О. “Інтелектуальні ігри на уроках географії» 8 клас. Харків,«Основа».
6.Грагова О.К.
7.Довгань Г.Д. Географія України //розробки уроків, «Веста»- 2007.
8.Капіруліна С.Л., Сорока М.В. Усі уроки географії 8 клас, Харків, «Основа»,-2008
9.Коваленко Г.М., Загородній В.В., Ковтун В.В. Географія України// самостійні таконтрольні роботи, географічні диктанти що? де? Коли? Київ, “Актуальна освіта”-1998
10.Ковальчук Г. «Географія в школах України»//науково-педагогічний журнал — №01316788.- С.18
11. Ліскович Є. Ігридля перевірки знань учнів//Географія та основиекономіки в школі – 2004.- С.-21-23, 26 ,32
12.Максименко Н.В., Пересадько В.А. Готові картки-завдання для поточного оцінювання8 клас. 12-річна школа, Харків, «Основа»
13. Малая О. Інтерактивні таігрові форми навчання на уроках географії// Географія та основи економіки вшколі
14.Навчальні програми для 12-річної школи. Географія. Програма для учнів 6-11класів середніх загальноосвітніх шкіл (рівень стандарту) офіційний сайтМОУкраїни «
15.Новикова В. Урок-конференція//Географія та основи економіки в школі
16.Осадчук Г. Сенкени на уроках географії // Географія та основи економіки в школі- 2005. — С-20
17. Платов В.Я. Деловые игры. – Москва,- 1991
18. Пушкарьова А. «Географія та основи економіки в школі»-№5. -2003.-С.30
19.Савченко О.Я. «Сучасний урок» // Посібник для вчителя. – 1997.-С.32
20.Синя Н.
21.Сорока М. «Географія та основи економіки в школі»// — 1999. С-21
22.Усова Н. «Такі різні ігри»// Географія та основиекономіки в школі -2003. С.-23
23. Хрусткий Е.А. Организация ипроведение деловых игр. –Москва, — 1991
24. Шандра В.І. Географія та основиекономіки в школі С.-41
25. Щербань П.Н. Навчально-педагогічніігри –Київ.- 1993
26.Ягниця В. «Міс географія» // Географія та основиекономіки в школі — 2005 С.-26
27.Яценко Д., Леонтьєва Г. Активні форми й методи на уроках географії//Географіята основи економіки в школі — С.-5