Курсоваробота на тему
„Щотаке навчальний проект?”
Зміст
1. Типологічні ознакипроекту
2. Особливостіпроектів відповідно до першої ознаки
3. Види проектівпо другій ознаці
4. По третійознаці — характеру координації — проекти можуть бути:
5. Дослідницькийметод
6.Телекомунікаційні проекти
7. Організація іпроведення телекомунікаційних проектів у школі
8. Етапивиконання проекту
9.Представницький лист
10. Культурнийпакет
11. «Мозковаатака»
12. Десятьзолотих правил
13. Прикладиописів телекомунікаційних проектів
1. Типологічні ознаки проекту
Знання типології проектів, що використовуються в мережах або в звичномуучбовому процесі, може надати істотні допомоги педагогам при розробці цихпроектів, їх структури, при координації діяльності учнів в групах. Перш за всевизначимося з типологічними ознаками.
Метод або вид діяльності, домінуючий в проекті: дослідницький, творчий,пригодницький, ролево-ігровий, практико-орієнтований, інформаційний і ін.
Змістовний аспект проекту: літературна творчість, природничо-науковідослідження, екологічні, мовні (лінгвістичні), культурологічні (країнознавчі),ролево-ігрові, спортивні, географічні, історичні, музичні.
Характер координації проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий),прихований (неявний, що імітує учасника проекту).
Характер контактів: внутрішній (локальний), регіональний, міжнародний іт.д.
Кількість учасників: персональний, парний, груповий.
Тривалості проведення: короткостроковий, довгостроковий, епізодичний.
2. Особливості проектів відповідно до першої ознаки
Дослідницькі проекти
Такі проекти вимагають добре продуманої структури проекту, позначенихцілей, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значущості,продуманих методів, зокрема експериментальних і досвідчених робіт, методівобробки результатів.
Творчі проекти
Такі проекти, як правило, не мають детально проробленої структури, вонатільки намічається і далі розвивається, підкоряючись логіці і інтересамучасників проекту. В кращому разі можна домовитися про бажані, планованірезультати (спільній газеті, творі, відеофільмі, спортивній грі, експедиції,ін.). Оформлення результатів проекту може бути у вигляді збірника, сценарію,програми свята, відеофільму і т.д.
Пригодницькі, ігрові проекти
У таких проектах структура також тільки намічається і залишаєтьсявідкритою до закінчення проекту. Учасники приймають на себе певні ролі,обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути літературні персонажіабо вигадані герої, що імітують соціальні або ділові відносини, ускладнюваніпридуманими учасниками ситуаціями. Результати роботи можуть намічатися напочатку проекту, а можуть вимальовуватися лише до його кінця. Наголошуєтьсявисокий ступінь творчості.
Інформаційні проекти
Цей тип проектів спочатку направлений на збір інформації про якийсьоб'єкт, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз іузагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти також, які дослідницькі, вимагають добре продуманої структури, можливості систематичноїкорекції по ходу роботи над проектом.
Структура такого проекту може бути позначена таким чином:
Ø метапроекту — результат (стаття, реферат, доповідь, відеоматеріали і ін.);
Ø предметінформаційного пошуку — поетапність пошуку з позначенням проміжнихрезультатів—аналітична робота над зібраними фактами — висновки —коректуванняпервинного напряму (якщо потрібен) — подальший пошук інформації по уточненихнапрямах — аналіз нових фактів — узагальнення — висновки і т.д. до отриманняданих, що задовольняють всіх учасників проекту, — висновки, оформленнярезультатів (обговорення, редагування, презентація, зовнішня оцінка).
Практико-ориєнтовані проекти
Ці проекти відрізняє чітко позначений із самого початку результатдіяльності учасників проекту. Причому цей результат обов'язково чіткоорієнтований на соціальні інтереси, інтереси самих учасників роботи (газета,документ, відеофільм, звукозапис, спектакль, програма дій, проект закону,довідковий матеріал, ін.).
Такий проект вимагає добре продуманої структури, навіть сценарію всієїдіяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чіткі виходи іучасть кожного в оформленні кінцевого продукту. Тут особливо важлива хорошаорганізація координаційної роботи в плані поетапних обговорень, коректуваннясумісних і індивідуальних зусиль, в організації презентації одержаних результатіві можливих способів їх упровадження в практику, організація систематичноїзовнішньої оцінки проекту.
3. Види проектів по другій ознаці
Літературно-творчі
Це найпоширеніші типи сумісних проектів. Діти різних вікових груп, різнихкраїн світу, різних соціальних шарів, різного культурного розвитку, нарешті,різної релігійної орієнтації об'єднуються в бажанні творити. Іноді, як це булов одному з проектів, координатором якого виступав професор Кембріджськогоуніверситету Б. Робінсон, приховану координацію здійснює професійний дитячийписьменник, задача якого в ході розігруваного сюжету навчити хлоп'ят грамотно,логічно і творчо висловлювати свої думки.
Природно-научні
Найчастіше бувають дослідницькими, що мають чітко позначену дослідницькузадачу (наприклад, стан лісів в даній місцевості і заходи щодо їх охорони).
Екологічні проекти також, як правило, вимагають залучення дослідницьких,наукових методів, інтегрованого знання з різних областей. Частіше вони буваютьпрактико-орієнтованими одночасно (кислотні дощі; флора і фауна наших лісів;пам'ятники історії і архітектури в промислових містах; безпритульні домашнітварини в місті і ін.).
Мовні (лінгвістичні)
Надзвичайно популярні, оскільки вони торкаються проблеми вивченняіноземних мов, що особливо актуально в міжнародних проектах і тому викликає живийінтерес учасників проектів. Відповідно до вказаних ознак можна запропонуватинаступну типологію проектів по іноземних мовах:
• навчальні проекти, направлені на оволодіння мовним матеріалом,формування певних мовних навиків і умінь.
• лінгвістичні, направлені на вивчення мовних особливостей, мовних реалій(ідіом, неологізмів, приказок і т. п.), фольклору.
• філологічні, направлені на вивчення етимології слів, літературнідослідження, дослідження історико-фольклорних проблем і ін.
Культурологічні проекти
Вони пов’язані з історією і традицією різних країн. Без культурологічнихзнань дуже важко буває працювати в спільних міжнародних проектах, так якнеобхідно добре розбиратися в особливостях національних і культурних традиційпартнерів, їх фольклорі. Культурологічні (країнознавчі) проекти передбачаютьрозвиток мовних вмінь і навиків на більш або менш продвинутому рівні володіння мовоючерез організацію міжкультурного спілкування з метою ознайомлення з культурою,історією, етнографією, географією, економікою, політикою, державнимвлаштуванням країн партнерів, мистецтвом, літературою, архітектурою, традиціямиі побутом народів і т.д. Проекти цього типу доцільно проводити з носіями мови,що витікає з цілей, описаних вище. Іноземна мова (ІМ) виступає в ролі засобуспілкування; природне мовне середовище сприяє формуванню необхідностівикористання ІМ як єдино можливого засобу комунікації.
З погляду змісту культурологічні проекти бувають:
• історико-географічні, присвячені історії країни, міста, місцевості,географії країни, міста, місцевості;
• етнографічні, націлені на вивчення традицій і побуту народів, народноїтворчості, етнічного складу народу, що проживає на даній території,національних особливостей культури різних народів і т. д;
• політичні, мета яких ознайомлення з державним устроєм країн, зполітичними партіями і суспільними організаціями, із засобами масовоїінформації і їх впливом на державну політику, із законодавством країни і т.д.;
• присвячені проблемам мистецтва, літератури, архітектуру, культурикраїни мови, що вивчається.
• економічні, присвячені проблемам фінансової і грошової системи,оподаткування і т.д.
Ролево-ігрові також вельми популярні і часто поєднуються з якимсь іншимнапрямом проекту, наприклад, пригодницьким, або літературно-творчим, абокультурологічним. Ролево-ігрові і ігрові проекти, також, як і культурологічні,припускають розвиток мовних умінь і навиків володіння мовою за допомогоюорганізації міжкультурного спілкування на двох останніх рівнях засвоєннямовного матеріалу (рівень застосування по аналогії, рівень творчогозастосування).
Із змістовної точки зору ігрові і ролево-ігрові проекти можуть бутинаступних типів:
• уявні подорожі, які можуть переслідувати найрізноманітніші цілі:навчання мовним структурам, кліше, специфічним термінам, діалоговим висловам,описам, міркуванням, умінням і навикам з інших областей знань;
• імітаційно-ділові, моделюючі професійні, комунікативні ситуації, якімаксимально наближають ігрову ситуацію до реальної;
• драматизовані, націлені на вивчення літературних творів в ігровихситуаціях, де в ролі персонажів або авторів цих творів виступають учні;
• імітаційно-соціальні, де учні виконують різні соціальні ролі(політичних лідерів, журналістів, вчителів, ін.).
Спортивні проекти об'єднують хлоп'ят, що захоплюються яким-небудь видомспорту. Часто вони в ході таких проектів обговорюють майбутні змаганняулюблених команд (або своїх власних); методики тренувань; діляться враженнямивід якихось нових спортивних ігор; обговорюють підсумки крупних міжнароднихзмагань і ін.
Географічні проекти можуть бути дослідницькими, пригодницькими і ін.
Історичні проекти дозволяють їх учасникам досліджувати найрізноманітнішіісторичні проблеми; прогнозувати розвиток подій політичних, соціальних,аналізувати історичні події, факти.
Музичні проекти об'єднують партнерів, що цікавляться музикою. Це можутьбути аналітичні проекти, творчі, коли хлоп'ята можуть навіть спільно складатиякийсь музичний твір, аранжувати його.
4. По третій ознаці — характеру координації — проекти можуть бути:
Ø звідкритою, явною координацією. У таких проектах координатор виступає в проектіу власній своїй функції, ненав'язливо направляючи роботу учасників,організовуючи, у разі потреби, окремі етапи проекту, діяльність окремих йогоучасників (наприклад, якщо потрібно домовитися про зустріч в якійсь офіційнійустанові, провести анкетування, інтерв'ю з фахівцями, зібрати репрезентативнідані і ін.);
Ø зприхованою координацією. У таких проектах координатор не знаходить себе вдіяльності груп учасників в своїй функції. Він виступає як повноправний учасникпроекту (один з...). Прикладом таких проектів можуть служити відомі проекти,організовані і проведені у Великобританії(Кембрідж, Б. Робінсон), в яких в одному випадку професійний дитячий письменник виступав якучасник проекту, прагнучи «навчити» своїх «колег» грамотно і літературно висловлювати свої думки з різнихприводів. В кінці цього проекту була видана цікава збірка дитячих розповідей потипу арабських казок. У іншому випадку в якості такого прихованого координатораекономічного проекту для учнів старших класів, виступав британський бізнесмен,який також під виглядом одного з ділових партнерів намагався підказатинайефективніші рішення конкретних фінансових, торгових, інших операцій, втретьому випадку для дослідження деяких історичних фактів в проект був введенийпрофесійний археолог, який, виступаючи в ролі некваліфікованого фахівця,направляв «експедиції».
Що стосується таких ознак, як характер контактів, тривалість проекту ікількість учасників проекту, то вони не мають самостійної цінності і повністюзалежать від типів проектів.
У роботі над проектами обов'язковий дослідницький метод, і тому нампредставляється важливим стисло зупинитися на його характеристиці.
5. Дослідницький метод, або метод дослідницьких проектів
Заснований на розвитку уміння освоювати навколишній світ на основінаукової методології, що є однією з найважливіших задач загальної освіти.
Учбовий дослідницький проект структурується на основі загальнонауковогометодологічного підходу: визначення цілей і формулювання гіпотези про можливіспособи рішення поставленої проблеми і результати майбутнього дослідження,уточнення виявлених проблем і визначення процедури збору і обробки необхіднихданих, збір інформації, її обробка і аналіз одержаних результатів, підготовкавідповідного звіту і обговорення можливого застосування одержаних результатів.
На основі приведеної загальнодидактичної типології телекомунікаційнихпроектів з'являється можливість розробки проектів по конкретних учбовихпредметах або, точніше, предметно-орієнтованих проектів, оскільки, як вжемовилося, чисто «математичні» або «біологічні» проектирозробити досить складно, всі вони в тій чи іншій мірі інтегровані, міжпредметні.Тому мова може йти про специфіку типології у зв'язку з цільовою спрямованістюпроектів.
Як приклад можна привести типологію, орієнтовану на вивчення іноземнихмов, найбільш адекватну цілям навчання, які і явилися типологічними, ознаками:практичне оволодіння мовою; лінгвістичний і філологічний розвиток школярів;ознайомлення з культурологічними, країнознавчими знаннями; ситуативна,комунікативна природа спілкування.
Всі види проектів, якщо це міжнародні проекти, ведуться на іноземній мовіі тому представляють, крім можливості реалізації дидактичних або методичнихзадач, додатковий інтерес, оскільки створюють умови для реального мовногосередовища, на базі якого формується потреба спілкування на іноземній мові,потреба у вивченні іноземної мови. В зв'язку з цим особливий інтереспредставляють мовні (лінгвістичні), культурологічні (країнознавчі) іролево-ігрові проекти, типологія яких приведена вище.
Майже всі види проектів передбачають використовування дослідницькихметодів для вирішення закладеної в них проблеми. Дослідницький метод заснованийна розвитку в учнів уміння освоювати навколишній світ на базі науковоїметодології, що є однією з найважливіших задач загальної освіти. Учбовий проект(особливо дослідницького типу) структурується на основі загальнонаукового методологічногопідходу: виявлення проблеми або ряду проблем, визначення цілей і формулюваннягіпотези про можливі способи рішення поставленої проблеми, уточнення виявленихпроблем в ході обговорення методів її рішення, визначення процедури збору іобробки необхідних даних, збір інформації, її обробка і аналіз одержанихрезультатів, підготовка відповідного звіту і обговорення можливого застосуванняодержаних висновків.
Реалізація методу проектів і дослідницького методу на практиці веде дозміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється на організаторапізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється і психологічний клімат вкласній кімнаті, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати своюучбово-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійноїдіяльності учнів, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчогохарактеру.
6. Телекомунікаційні проекти
Особливе місце в освітній діяльності школи займають телекомунікаційнірегіональні і міжнародні проекти.
З'явившись на початку восьмидесятих років, телекомунікаційні мережіспочатку використовувалися у сфері науки і освіти лише як зручний і оперативнийвид зв'язку, оскільки вся мережна робота тоді полягала в обміні листами міжучнями. Проте, як показала міжнародна практика і численні експерименти, навідміну від простого листування, спеціально організована цілеспрямована спільнаробота учнів в мережі може дати вищий педагогічний результат. Найефективнішоювиявилася організація сумісних проектів на основі співпраці учнів різних шкіл,міст і країн. Основною формою організації учбової діяльності учнів в мережістав учбовий телекомунікаційний проект.
Під учбовим телекомунікаційним проектом ми розуміємо спільнуучбово-пізнавальну, дослідницьку, творчу або ігрову діяльність учнів — партнерів,що організована на основі комп'ютерної телекомунікації, і має загальнупроблему, мету, узгоджені методи, способи діяльності, направлену на досягненнясумісного результату діяльності.
Рішення проблеми, закладеної в будь-якому проекті, завжди вимагаєзалучення інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливоміжнародному, потрібна, як правило, глибша інтеграція знань, що припускає нетільки знання власне предмету досліджуваної проблеми, але і знання особливостейнаціональної культури партнера, особливостей його світовідчування. Це завждидіалог культур.
Міжнародні проекти, які проводяться на англійській мові, доцільновключати, якщо дозволяє програма, в структуру змісту навчання для даного класуі співвідносити його з тією або іншою темою усної мови і читання. Таким чином,вибрана тема для телекомунікаційного проекту органічно вписуватиметься всистему навчання, включаючи весь програмний мовний матеріал. Якщо міжнароднийпроект передбачається по інших предметах шкільної програми, який також повиненвиконуватися на англійській мові, але який не відповідає програмному матеріалупо англійській мові, то такий проект виконується під час позакласної роботи, якправило, не всією групою, а окремими учнями.
Проблематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щобїх виконання абсолютно природно вимагало залучення властивостей комп'ютерноїтелекомунікації. Іншими словами, далеко не будь-які проекти, якими б цікавими іпрактично значимими вони не здавалися, можуть відповідати характерутелекомунікаційних проектів. Як визначити, які проекти можуть бутинайефективніше виконані із залученням телекомунікацій?
Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли вході їх виконання:
Ø передбачаютьсямножинні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тими або іншимиприродними, фізичними, соціальними, ін. явищами, які потребують збору даних врізних регіонах для вирішення поставленої проблеми;
Ø передбачаєтьсяпорівняльне вивчення, дослідження тих або інших явищ, фактів, подій, щовідбулися або відбуваються в різних місцевостях для виявлення певної тенденціїабо ухвалення рішення, розробки пропозицій, і ін.;
Ø передбачаєтьсяпорівняльне вивчення ефективності використовування одного і того ж або різних(альтернативних) способів рішення однієї проблеми, однієї задачі для виявленнянайефективнішого, найприйнятнішого для будь-яких ситуацій рішення, тобто дляотримання даних про ефективність пропонованого способу рішення проблеми;
Ø пропонуєтьсясумісна творча розробка якоїсь ідеї: чисто практичною (наприклад, виведеннянового сорту рослини в різних кліматичних зонах, спостереження за погоднимиявищами, ін.), або творчою (створення журналу, газети, п'єси, книги, музичноготвору, пропозицій по вдосконаленню учбового курсу, спортивних, культурнихсумісних заходів, народних свят і т.д. і т.п.);
Ø передбачаєтьсяпровести захоплюючі пригодницькі сумісні комп'ютерні ігри, змагання.
Параметри зовнішньої оцінки проекту:
Ø значущістьі актуальність висунутих проблем, адекватність їх тематиці, що вивчається;коректність використовуваних методів дослідження і обробки одержуванихрезультатів; активність кожного учасника проекту відповідно до йогоіндивідуальних можливостей; колективний характер ухвалених рішень (пригруповому проекті);
Ø характерспілкування і взаємодопомоги, взаємодоповнюваності учасників проекту;
Ø необхіднаі достатня глибина проникнення в проблему;
Ø залученнязнань з інших областей;
Ø доказністьприйманих рішень, уміння аргументувати свої заключення, висновки;
Ø естетикаоформлення результатів проведеного проекту;
Ø уміннявідповідати на питання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідейкожного члена групи.
7. Організація і проведення телекомунікаційних проектів у школі
Для успішного переходу до реалізації учбових телекомунікаційних проектівнеобхідно передбачити вільний доступ учасників проектів до комп'ютера втелекомунікаційному центрі. Це дасть можливість кожному з учасників відправитисвоє послання по мережі в будь-який слушний для нього час. Практика показує, щосвоєчасність відповідей партнерам — одна з складових успіху. У тих випадках,коли відповідь затягується в часі без відповідного попередження, хлоп'ятавтрачають інтерес до проекту. Разом з тим, учасники проекту повинні мати нагодуспокійно обговорити і підготувати матеріали, щоб не псувати враження партнерівсирими, непродуманими відповідями. Тому доцільно скласти чіткий графік доступудо комп'ютера в телекомунікаційному центрі для різних груп, якщо в школідекілька груп беруть участь в телепроектах. Точно також по графіку повинназдійснюватися робота в рамках телеконференцій, а при необхідності і прямийзв'язок з партнерами для обговорення якихось питань.
Слід мати на увазі, що телекомунікаційний зв'язок у принципі може іповинен використовуватися не тільки в учбових цілях, але і в адміністративних іпросто в інформаційних як достатньо оперативний, надійний і дешевий. Саме томутакож необхідний чіткий графік доступу до комп'ютера для всіх зацікавленихсторін.
Якщо в школі передбачається вести роботу з телекомунікаціями по двохнапрямах відразу — проектному і інформаційному, — необхідно скласти спеціальнийплан розвитку телекомунікацій. У цьому плані слід врахувати інтереси всіхохочих використовувати телекомунікаційні канали зв'язку. Крім окремих вчителіві їх учнів це може бути адміністрація, бібліотека з своїми інтересами.Звичайно, охопити відразу всю школу і всіх вчителів не представляєтьсяможливим, якщо врахувати, що технічних ресурсів на перших порах буде явнонедостатньо (це, як правило, один комп'ютер і модем на всю школу).
Робота над будь-яким телекомунікаційним проектом включає певні етапивиконання проекту, які потрібно врахувати і чітко спланувати для досягненнямаксимальної ефективності проектної роботи.
8. Етапи виконання проекту
Організаційний: включає уявлення і пошук партнерів. Як правило, займаєвід одного до декількох тижнів.
Вибір і обговорення головної ідеї майбутнього проекту: включає визначенняцілей і задач (навіщо я затіваю цей проект, що мої учні дізнаються і чому навчатьсяпісля закінчення роботи над цим проектом); обговорення стратегії досягненняпоставлених цілей і уточнення відповідних для цього тем проектів (тобто якітеми майбутніх проектів допоможуть моїм учням взнати те-то і навчитися тому-тоі який загальний план роботи над конкретним проектом, що забезпечує досягненняпоставленої мною задачі). Цей етап проводиться вчительськими парами, щовідбулися, за участю координаторів з обох боків (якщо проект міжнародний).
Обговорення методичних аспектів і організація роботи учнів на уроці і впозаурочний час: припускає роботу координатора індивідуально з кожним вчителем(особисто або по мережі). Якщо проект міжнародний, то, враховуючи різницю вметодичних підходах партнерів різних країн до рішення одних і тих же учбових задач,цей етап можна опустити, оскільки нерозуміння предмету обговорення з обох боківчасто веде до припинення всяких контактів. Краще дозволити кожному вчителюдіяти на свій розсуд в рамках привичних для нього методичних концепцій, якщо,зрозуміло, не йдеться про спеціально організовуваний науковий експеримент, денеобхідно враховувати варіативні і інваріантні компоненти.
Структуризація проекту з виділенням підзадач для певних груп учнів,підбір необхідних матеріалів: загальний простий план стає розгорненим,виділяються етапи і їх задачі (підзадачі) і розподіляються між групами учнів зурахуванням їх інтересів, визначаються плановані результати і способи їхрішення, оформлення.
Власне робота над проектом: ретельно розроблені завдання для кожної групи(по 2-5 чоловік) учнів і підібраний (якщо це необхідно) матеріал дозволяютьвчителю не втручатися в роботу групи, виконуючи роль консультанта.Передбачається інтенсивний обмін інформацією, думками, одержаними результатамиміж партнерськими групами різних шкіл.
Підведення підсумків: на цьому етапі групи розказують про виконануроботу, результати узагальнюються і оформляються у вигляді книги, журналу,відеофільму.
При використовуванні телекомунікацій в зарубіжній школі добре себезарекомендували:
Ø інтерактивніпригодницькі ігри між двома і декількома школами, особливо для молодшихшколярів;
Ø міжшкільнілітературні журнали, газети, ін.;
Ø спільніпроекти, що передбачають збір різноманітних фактів, даних, ін.
Наші зарубіжні колеги (д-р Рос Кіп, Австралія, проф. Б. Робінсон, зКембріджського університету, Великобританія) пропонують ряд ідей длявикористовування телекомунікацій в шкільній освіті:
Ø спільненаписання віршів, розповідей, ін.; порівняльне вивчення курсів історії,географії, що оточує середовища, релігії;
Ø статистичнаробота;
Ø вивченняі аналіз спортивних результатів і спортивних заходів;
Ø спільнерішення різноманітних проблем;
Ø спільнапідготовка і видання газет, журналів;
Ø розробкапроектів подорожей, туристичних походів з урахуванням розкладу рухівтранспортних засобів, правил обміну валюти, і т. п.;
Ø шкільністінні газети; спільне створення книги, в якій партнери пишуть кожен наступнийрозділ;
Ø використовуванняодного пакету програм в класах двох країн з однаковою методикою і подальшимпорівнянням результатів роботи;
Ø спільніпроекти в рамках природно-наукового циклу і суспільних наук для проведенняпорівняльних досліджень по двох країнах.
Якщо намітилися невеликі групи хлоп'ят (великі групи недоцільні),об'єднаних якоюсь ідеєю, намічені можливі результати, слід приступати до пошукупартнерів. Радимо вам написати представницький лист і потім терпляче чекативідповіді.
9. Представницький лист
Для налагодження контактів між користувачами мережі, для їх знайомстваодин з одним, в мережі прийнято обмінюватися представницькими листами, в якихавтори розказують про себе, про свої захоплення і професійні інтереси. Метатаких листів — не тільки повідомити яку-небудь інформацію про себе, але іпривернути, зацікавити потенційного партнера по листуванню, викликати у ньогобажання відповісти на ваш лист. Тому чим яскравішим і цікавішим буде ваш лист,тим у вас більше шансів одержати на нього відгук.
За традицією, що склалася в мережі, при листуванні вчителів їхпредставницькі листи обов'язково включають відповіді на наступні питання:
Ø що з себепредставляє ваша школа: її спеціалізація і найцікавіші риси;
Ø дезнаходиться ваша школа (республіка, місто, район), чим знамените це місце;
Ø які класи(вчителі, учні) хотіли б брати участь в листуванні, чому;
Ø вашіособисті і професійні інтереси, хобі.
Також ви можете розмістити своє повідомлення під грифом «Шукаюпартнера» у всіх доступних вам конференціях і чекати відгуків. Як правило,довго чекати не доводиться.
Можна відправити свій представницький лист безпосередньо ведучому тоїконференції, яка вас зацікавила. Цілком можливо, що після такого листакоординатор проекту швидко запропонує вам партнера і ви станете учасникомякого-небудь мережного проекту або програми. Далі ви обміняєтеся першимивітальними листами з школою-партнером. Дайте можливість знайти друзів полистуванню і своїм учням; запропонувавши їм оформити аналогічні вітальні листи.
Коли ви одержите у відповідь лист-вітання, ретельно сплануйте роботу,поставивши чіткі задачі для кожного етапу роботи і визначивши конкретні датиобміну листами. Скоректуйте свої плани з партнерською школою. Подальше жзалежить від вашої фантазії і ініціативи.
Варто звернути увагу на те, що при спілкуванні із зарубіжними партнерамивсе листування вестиметься на англійській або якій-небудь іншій іноземній мові.Крім того, ви можете зіткнутися з такими проблемами, як: відмінність учбовихпрограм вітчизняних і зарубіжних шкіл, труднощі в знаходженні загальних тем длялистування, неспівпадання по термінах канікул.
Якщо ж ви зацікавлені в організації великого регіонального абоміжрегіонального проекту, то одними представницькими листами ви не обійдетеся.Вам потрібно буде підготувати так званий культурний пакет (термін, прийнятий вміжнародній практиці). Що це таке? Це ваші пропозиції партнеру відносно висунутоївами ідеї: у чому суть ідеї, її зміст, можливі результати, пропозиції дляспівпраці. Якщо є вже якісь напрацювання, можна теж включити їх у ваш«культурний пакет» (це можуть бути будь-які форми робіт, виконані учнями:план-проспект, слайди, відео, ін.).
10. Культурний пакет
«Культурнийпакет» — це повідомлення, яке передається по мережі з метою знайтипартнера по листуванню. Звичайно включають не тільки текстове запрошення долистування з короткою інформацією про відправника, але і додаток, що міститьнайяскравіші матеріали виконаних раніше проектів.
Такі «культурні пакети» можна направити одночасно декількомадресатам по звичній пошті, або по місцевих засобах масової інформації (умісцевому друці, радіо, телебаченні). Ці пакети можна направляти або конкретнимадресатам, або до органів народної освіти з проханням передати ваші пропозиціїяким-небудь школам, зацікавленим в подібній роботі. У деяких випадках«культурні пакети» можуть бути відправлені і по телекомунікаціях,якщо ви маєте в своєму розпорядженні сучасне програмне забезпечення, наприклад,середовище мультимедіа (програмою «Мозаїка», гіпертекстом, ін.).
Якщо ви отримаєте зустрічні пропозиції, можна приступати до наступногоетапу роботи: призначити зустріч хлоп'ят для обговорення вже конкретних питань.На цій зустрічі необхідно домовитися про конкретне формулювання теми проекту зурахуванням інтересів партнера, уточнити методи спільної роботи, намітитиетапи, точний час першого зв'язку і можливий зміст першого діалогу. Бажано тутже вибрати лідера групи з кожною із сторін, що беруть участь.
Коли намітилися дослідницькі групи, знайдені партнери, відібрані теми, тобтостало абсолютно очевидно, що ваші спільні з учнями наміри вестителекомунікаційні проекти знаходять реальні контури, можна звернутися донаступного організаційного питання — знайомства з партнерами, їх оточенням,інтересами і ін.
Підготовка текстів для партнерів, їх редакційна обробка проводятьсябезпосередньо учасниками проекту, бажано на окремому компьютері, але,зрозуміло, сумісному з комп'ютером, з якого здійснюється зв'язок.
Паралельно з роботою по відбору ідей, тематики проектів, слід початицілеспрямовану роботу з учнями по оволодінню дослідницькими методами і технологієюкомп'ютерної телекомунікації.
Найдоцільнішою формою підготовки учнів буде спецсемінар, на якому видостатньо докладно розкажете хлоп'ятам про специфіку справжнього науковогопошуку, про те, як і де можна шукати інформацію по даній темі у вашому регіоні,як її слід аналізувати.
Можливо, у вашому регіоні є якийсь науковий методичний центр, творчеоб'єднання, які можуть зацікавитися роботою ваших учнів, підказати їм цікавіречі, можливо, навіть дати конкретне завдання в рамках вибраної теми, разомподумати, як з користю для справи реалізувати одержані результати, якщо йдетьсяпро науковий пошук і творчу роботу.
Треба обов'язково показати учням які існують способи обробки результатів,зокрема сучасними засобами нових інформаційних технологій.
Слід мати на увазі, що телекомунікаційні проекти, крім іншого, мають наметі залучити учнів до сучасних технологій, що широко використовуються вцивілізованому суспільстві як у сфері науки, виробництва, так і в побуті, втворчій діяльності. Хлоп'ята повинні навчитися користуватися багатоманітнимиможливостями комп'ютерної техніки для підготовки тексту, обробки даних,обчислень, побудови графіків, зберігання інформації, звернення до баз даних.
На цих же семінарах слід також цілеспрямовано вести навчання учнівнавикам комунікації. До цієї роботи можна привертати фахівців з іншихпредметів, перш за все словесників, які професіонально володіють багатьмаприйомами розвитку мови, комунікації як усної, так і письмової (причому, цяробота може вестися в рамках уроків, не обов'язково на семінарах). Важливо незабувати про правила хорошого тону, про що буде доречно систематично нагадуватихлоп'ятам, моделюючи різні дискусії, бесіди, диспути і ін.
В ході роботи над проектами може виникнути необхідність не тільки взвичному обміні ідеями, думками, гадками з того або іншого приводу, але інеобхідність в швидкому пошуку рішення якоїсь проблеми, пошуку ідей. В цьомувипадку добре зарекомендував себе такий метод як «мозкова атака».
11. «Мозкова атака»
Метод «мозкової атаки» дуже популярний у користувачів мережі,оскільки дозволяє швидко ухвалити рішення з якого-небудь актуального для всіхпитання або швидко розв'язати проблему.
Здійснюється даний метод таким чином. За допомогою телекомунікаційногозв'язку партнери кожної групи передають лідеру свої ідеї.
Ці ідеї фіксуються на комп'ютерах партнерів, запам'ятовуються і, післязакінчення зв'язку, роздруковуються на принтері в потрібній кількостіекземплярів для подальшого обговорення в групах. Під час сеансу висловлені ідеїне обговорюються, а просто фіксуються.
Після закінчення «мозкової атаки» учасники групи підкерівництвом свого лідера збираються і обговорюють висунуті ідеї, відбираючи зїх числа найраціональніші з погляду більшості учасників. Якщо при цьомуприсутній автор ідеї, він має нагоду пояснити свою думку. Ось коли стануть внагоді комунікаційні навики всім учасникам проекту, в першу чергу, лідеру.
Дуже велике значення мають в таких дискусіях особисті якості лідера, якийповинен дотримуватися тактики «доброзичливого спостерігача». Так,якщо, на ваш погляд, хлоп'ята ухвалюють не ті рішення, вам не слід їх«виправляти». Може ще виявитися, що мають рацію кінець кінцем вони.Тому дайте їм повну свободу помилятися і самим знаходити і виправляти своїпомилки. Відібрані ідеї з обгрунтуванням групи готують у вигляді відредагованоготексту на комп'ютері і потім пересилають по електронній пошті партнерам. Те жроблять і партнери. В ході подальших обговорень партнери приходять доконсенсусу і домовляються про спільне рішення.
Приступаючи до листування по електронній пошті з іншими школами, незабудьте про десять золотих правил спілкування шкіл в телекомунікаційнихпроектах, які допоможуть вам і вашим учням уникнути багатьох проблем.
12. Десять золотих правил
Відповідайте на лист, що прийшов вам, зразу ж після його отримання.
Коли ви відправляєте підтвердження про отримання листа, не забудьтеповідомити в ньому про те, коли ви збираєтеся відправити свою відповідь.
Після вітального листа пошліть школі-партнеру список учасників проекту звашої сторони, щоб надалі можна було б налагодити особисте листування міжучнями.
Постарайтеся зробити так, щоб у кожного учня був свій партнер полистуванню з іншої школи. Якщо кількість учнів в класах сильно відрізняється,об'єднайте їх в невеликі групи по 2-3 люди.
Дайте учням можливість обмінятися інформацією про себе, своєї сім'ї, проте, хто їх оточує, де вони живуть. Проте стежте за тим, щоб листування неперетворилося на безцільне базікання в мережі. Після обміну вітаннями бажано,щоб учні обмінялися своїми фотографіями.
Добре, якщо вчителі теж обміняються персональними вітаннями і дізнаютьсябільше один про одного, про свої плани і роботу.
Відповідальним координаторам проекту варто обмінятися своїми домашнімиадресами і телефонами на той випадок, якщо виникнуть проблеми із зв'язком.
Поклопочіться про наочність! У школі повинен бути спеціальний стенд, наякому буде розміщена вся інформація за телекомунікаційним проектом, з якоюзможуть у будь-який час познайомитися вчителі і учні школи.
Якщо ви підготували запитальник або вікторину, не посилайте своїмпартнерам дуже багато питань за один раз. Інакше відповіді на ці питання будутьодноскладові і нецікаві для вас.
Не пускайте роботу за телекомунікаційними проектами на самоплив,розбивайте роботу на окремі етапи і завжди підводьте підсумки цієї роботи.
13. Приклади описів телекомунікаційних проектів
Проект «Сонце — джерело життя на Землі»
Мета проекту — створити шкільну базу даних «Все про Сонце», що включаєлітературну, наукову, технічну інформацію про Сонце як джерело духовної,етичної і фізичної енергії на планеті. До літературної частини можуть увійтиокремі уривки з творів художньої літератури і власні твори школярів, присвяченіСонцю.
До наукової частини може увійти фантастика і наукова інформація у формірозповіді, есе, реферату, окремої статті.
У технічній частині дається опис діючих пристроїв, приладів, систем, щопрацюють від сонячної енергії, або розробляються проекти можливих пристроїв длявикористовування енергії світила. Можливі проекти пристроїв, що захищають відсонячної дії.
Тут можуть бути матеріали з історичним змістом, короткі описи, технічніпроекти, осмислення наявних пристроїв і фантастичні проекти майбутнього.
Інформаційна частина повинна містити довідкову інформацію про Сонце якзірку, як центр сонячної системи (відстані, розміри, сучасні дослідження,установи, що займаються проблемами Сонця, сонячні затемнення, їх історія,сучасні знання).
За наслідками роботи можна буде видати друкарський варіант, провести(заочну мережеву конференцію).
Використаніджерела
1. Алексюк А.М. Загальні методинавчання в школі. – К.: Радянська школа. 1983.
2. Бугаєвич І.В. Праця якнавчальний предмет. – К.: Радянська школа, 1970.
3. Буренко О.А. Пути активизацииучащихся в процессе производственного обучения. – М.: Высшая школа, 1979.
4. Дидактика средней школы. – 2-ое изд./ Под ред. М.Н. Скаткина. – М.: Просвещение, 1982.
5. Журавлев В.И. Педагогика в системе наук о человеке. – М.: Высшая школа,1990.
6. Калугин Н.И., Плотников Ю.Ф., АббасовС.Н. Из истории трудового обучения в России (Вопросы методики трудовогообучения). – Волгоград, 1976.
7. Кальней ВА, Капралова В.С., ПоляковВ.А. Основы методики трудового и профессионального обучения. – М.: Просвещение,1987.
8. Кочетов С.И. Комплекснеє методическоеобеспечение учебного процесса средствами обучения. – М. 1986.
9. Методика формирования трудових уменийи навыков у учащихся 5-7 классов: Пособие для учителя / В.И. Качнев и др.; Под. ред. В.И. Качнева. –К.: Радянська школа, 1989.
10. Моштук В.В., Нищак І.Д.,Зелений Р.І. Організація і методика проведення занять з навчального модуля«Проектування та виготовлення виробів з металу» в 5–9 класах. – Дрогобич: Коло,2006.
11. Моштук В.В., Нищак І.Д.,Зелений Р.І. Організація і методика проведення занять з навчального модуля«Проектування та виготовлення виробів з деревини» в 5–9 класах. – Дрогобич:Коло, 2006.