План
Вступ
1. Процес навчання та його структура
2. Методи, прийоми і засоби навчання як дидактичні категорії
3. Класифікація методів навчання
4. Основні методи навчання
5. Методи активного навчання
6. Засоби навчання та їх види
Висновки
Література
Вступ
Для того, щоб дійсно чомусьнавчитись необхідний певний час, на протязі якого і відбувається навчання.Отже, навчання, як і будь яка інша діяльність, є процесом, тобтовідбувається протягом певного часу. Основна особливість процесу навчання– це його двобічність, оскільки в ньому поєднуються і взаємо перетинаються двакомпоненти – викладання і учіння. Це означає, щопроцес навчання фактично роздвоюється, розпадається на дві діяльності, котрі незмінюють послідовно одна іншу, а діють одночасно.
Основним компонентом процесунавчання є учіння – діяльність того, хто навчається (учня, студента),спрямована на пізнання оточуючого світу, засвоєння необхідних знань, вмінь інавичок, зміну наявного досвіду учня. Конкретно учіння виступає у формі внутрішніх,психічних дій і операцій, які виконує учень у процесі навчання (сприйняття, запам’ятовування,розумове опрацювання, відтворення і т.п.) та зовнішніх, практичних дій зпредметами, які включені у навчальний процес у якості його матеріальних засобів(підручники, посібники, допоміжні матеріали і т.п.).
1. ПРОЦЕС НАВЧАННЯ ТА ЙОГО СТРУКТУРА
Викладання – це діяльність того, хто навчає, спрямована на забезпечення умовпізнання, тобто успішне здіснення учіння. На відміну від учіння, викладання єрізновидом трудової, професійної діяльності.
І учень, і викладач – єсуб’єктами навчальної діяльності, якщо в них присутні відповідні цілі і мотиви.Якщо учень вчиться лише для того, щоб запобігти покарання батьків, а викладачпрацює лише заради матеріальної винагороди, вони не є суб’єктами навчання.
Виходячи з двобічногохарактеру процесу навчання його структуру можна представити наступнимчином (схема 1).
Отже, діяльність учня івикладача в чомусь співпадає, а в чомусь є розбіжною. Викладач повинензабезпечити зовнішні умови навчання учня через організацію його учіння у різнихформах, за допомогою різних методів та засобів навчання.
ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОЦЕСУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Етапи навчання Діяльність викладання Діяльність учіння I. Підготовчий — аналіз умов навчання — формулювання навчальних цілей — підготовка змісту навчання — вибір форм і методів навчання — складання орієнтовного плану чи сценарію роботи — підготовка матеріалів, приміщення, умов II. Вступно-мотиваційний — вступна організація 1. Настрій до роботи, вгамування, самоорганізація — повідомлення теми, навчальних цілей і плану роботи 2. Ознайомлення з темою, ..., їх записування — вступне мотивування 3. Усвідомлення особистої значущості навчання, приведення у стан готовності до навчання 4. Операціонально-пізнавальний — повторення (актуалізація) попереднього матеріалу 1. Пригадування основної інформації, встановлення зв’язків з новою темою — перевірка домашнього завдання (ср) 2. Перевірка і самоперевірка готовності до подальшої роботи — попередній контроль і оцінювання 3. Самоконтроль і самооцінювання можливостей до вивчення теми — інформування 4. Вивчення і засвоєння необхідної інформації — первинна перевірка 5. Повтор і систематизація інформації, її закріплення — організація формування вмінь та навичок використання отриманої інформації на практиці 6. Формування вмінь та навичок використання отриманої інформації на практиці — поточне керування і корекція навчання, поточне мотивування 7. Підтримання своєї зацікавленості, готовності до роботи на необхідному рівні 8. Контрольно-оцінний — заключний контроль і оцінювання 1. Перевірка і самоперевірка досягання навчальних цілей. — обговорення ходу і результатів навчання (рефлексія) 2. Осмислення ходу навчання, особистих перешкод. — надання домашнього завдання (чи завдання для СР) 3. Отримання домашнього завдання (завдання для СР) — завершальне мотивування 4. Настрій на подальшу роботу.
2. МЕТОДИ, ПРИЙОМИ І ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ЯКДИДАКТИЧНІ КАТЕГОРІЇ
З грецької “metodos”буквально перекладається як шлях до чогось. Тому найпростіше можна визначити методнавчання як спосіб досягання навчальних цілей.
Наприклад, щоб отриматинеобхідну інформацію з сьогоднішньої теми можна діяти декількома способами(тобто використати різні методи):
— самостійно прочитати матеріал в літературі;
— прийти на лекцію;
— розпитати викладача;
— звернутись за конспектом до одногрупника і т.д.
Поняття методу характеризуєзмістовно-процесуальну або внутрішню сторону навчального процесу. Це відповідьна запитання: “Що зробити для досягнення навчальної цілі?”. Прикладиметодів навчання: лекція, аналіз ситуації, читання підручника,спостереження, експеримент, демонстрація, дидактична гра та інші.
Для вірного розумінняпоняття “метод” слід відрізняти його від поняття “прийом”. Прийом – єскладовою частиною методу, він не має самостійного значення для реалізації цілінавчання.
Наприклад, метод “читаннялекції”, може включати прийом “зміна інтонації для підтримання уваги слухачів”.Для досягання цілі лекції — передачі інформації — цей прийом не має прямогозначення, але він сприяє ефективності цього процесу. Маючи більш вузьке іконкретне призначення, прийоми забезпечують поглиблене засвоєння окремихпитань, теми та навчальної дисципліни в цілому. Кожен метод може включатибагато різних прийомів (як правило, їх більше у досвідченого викладача). Але іодин і той же прийом може входити до складу різних методів. Деякі прийомизастосовуються у викладанні всіх навчальних дисциплін, інші – лише у викладанніоднієї навчальної дисципліни. Нерідко за провідним методичним прийомом моженазиватись весь метод (наприклад, “прийом комунікативної атаки” в спілкуванні внавчанні можна вважати методом, о ефективно забезпечує початок заняття). Вокремих випадках прийом може виступати методом, і тоді він входить у деякі іншіметоди. Наприклад метод інструктажу одночасно є прийомом, необхідним припроведенні дидактичної гри, аналізі проблемних ситуацій.
Крім того, до складу методівчасто включають і засоби навчання, наприклад методи: робота з книгою, робота наЕОМ, на тренажері і т.п. Засоби навчання – це різноманітні матеріали ізнаряддя навчального процесу, завдяки використанню яких успішне і швидшедосягаються навчальні цілі
3. Класифікація методів навчання
Для вибору того чи іншогометоду навчання зручно користуватись якоюсь класифікацією. В основукласифікації методів навчання можуть бути покладені різні підвалини. Єдиноїкласифікації методів навчання в сучасній дидактиці нема. І причина цього –складність навчально-пізнавальної діяльності, взаємопов’язаність її складовихелементів, важкість винайдення найсуттєвішого критерію такої класифікації.
В якості критеріївкласифікації методів навчання можуть виступати будь-які компоненти навчальноїдіяльності: ціль, зміст, процес, засоби, суб’єкти і т.д. Наведемо декількавідомих класифікацій (табл.).
Класифікації потрібні длятого, щоб наочно побачити різні методи навчання і обрати необхідний методроботи.
Найбільш невдалим є поділметодів на активні і пасивні. По-перше, метод не є живою істотою, отже не можебути активним. По-друге активність учнів може бути досягнута при всіх методахроботи за рахунок використання спеціальних активізуючи прийомів.
Найбільш вдалим є поділметодів за етапами діяльності і навчальними цілями, оскільки при цьому зручно взалежності від висунутих цілей або етапу роботи обрати необхідний метод.
Гарна класифікація сучаснихметодів навчання студентів наведена в підручнику “Педагогика ипсихология высшей школы” колективу авторів (схема).
При виборі методів іприйомів навчання доцільно користуватись принципом оптимальності, висуненимЮ.К.Бабанським. Методи і прийоми навчання вважаються обраними оптимально, колидозволяють з найбільшим успіхом вирішувати висунені задачі за відведений час.При виборі методів навчання необхідно враховувати їх відповідність:
q принципам навчання.
q цілям і задачам навчання.
q змісту даної теми.
q навчальним можливостям та інтересам навчальноїгрупи (віковим особливостям, рівню підготовленості, структурним параметрам групи).
q наявним умовам і часу, відведеному на навчання.
q можливостям самих вчителів (їх попереднім досвідом,рівнем теоретичної і практичної підготовки, особистими якостями та інш.).
НАЙВІДОМІШІКЛАСИФІКАЦІЇ МЕТОДІВ НАВЧАННЯКритерій класифікації Групи методів
1. Рівень активності (за Є.Я.Голантом)
— пасивні: розповідь, лекція, пояснення, демонстрація;
— активні: методи самостійної роботи учнів: робота з книгою, лабораторний метод
2. Рівень включення учня в продуктивну (творчу) діяльність (за М.Н.Скаткіним та І.Я.Лернером)
— пояснювально-ілюстративні або інформаційно-рецептивні: розповідь, лекція, пояснення, робота з підручником, демонстрація;
— репродуктивні: вправи, досліди, вирішення задач (за зразком);
— проблемного навчання: проблемна лекція, дискусія, вирішення проблемних ситуацій, завдань;
— частково-пошукові (евристичні): евристична бесіда;
— дослідницькі (наукового пізнання): пошук і систематизація інформації, планування і програмування, прогнозування, проектування, моделювання, експеримент.
3. Джерело отримання знань (за Є.І.Петровським і Д.О.Лордкіпанідзе)
— словесні: лекція, розповідь, пояснення, бесіда, робота з книгою, рольова гра;
— наочні: ілюстрація, демонстрація, показ, спостереження;
— практичні: вправи, досліди, експерименти.
4. Етап процесу навчання (за Ю.К.Бабанським)
— організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;
— стимулювання і мотивації навчання;
— контролю і самоконтролю за ефективністю навчання
5. Етап процесу навчання (за М.А.Даниловим, Б.П.Єсиповим та І.Ф.Харламовим)
— отримання нових знань: розповідь, пояснення, лекція, ілюстрація, демонстрація;
— закріплення нового матеріалу: бесіда, робота з підручником;
— самостійної роботи учнів з осмислення і засвоєння нового матеріалу: робота з підручником, лабораторні роботи;
— застосування знань на практиці і виробки умінь та навичок: письмові і практичні вправи, лабораторні заняття;
— перевірки і оцінювання знань, вмінь і навичок учнів: спостереження, усне опитування, виставлення поурочного балу, контрольні роботи, перевірка домашніх робіт, програмований контроль.
6. Навчальні цілі (за В.А.Козаковим)
1. Інформаційно-презентативні:
— усні: лекція, міні-лекція, проблемна лекція, розповідь, пояснення, читання вголос, опис, доведення і переконання, повторення, систематизація, огляд, інструктаж, консультування, переказ, виступ, презентація;
— письмові: конспектування, реферування, анотування, план тексту, таблиці, схеми, аналіз, синтез, класифікація, порівняння, узагальнення, конкретизація, інтерпретація, підсумки, висновки, переклад, виклад, твір, диктант, резензування, повідомлення, доповідь, звіт, пояснювальна записка, стаття, тези;
— наочно-усні: ілюстрація, демонстрація, показ, спостереження;
2. Алгоритмічно-дійові:
— діалогічні: бесіда, дискусія, опитування;
— предметно-групові: вправа, дослід, діагностика, вирішення задач, робота з ЕОМ, експеримент, кейс-метод, анкетування, тестування;
— групові: мозковий штурм, синектика, метод проектів, ігрове моделювання, аналіз ситуацій, гра, тренінг
3. Самостійно-пошукові:
— індивідуальна робота: спостереження, проекти, моделювання, дослідження
— самостійна робота: пошук і систематизування інформації, планування і програмування, прогнозування, проектування, моделювання.