Засоби захисту права власностi

вано-Франквський нститут права, економки та будвництва КУРСОВА РОБОТА з цивльного права на тему ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРАВА ВЛАСНОСТ Виконала студентка 3 курсу заочного вддлення юридичного факультету Князевич Х.П. Переврив Доцент Васькович Й.В. вано-Франквськ, 1999. ПЛАН. Вступ 1. Сутнсть захисту права власност.

2.Засоби захисту права власност 1. Витребування майна власником з чужого незаконного владння 2. Витребування грошей цнних паперв на пред явника. 3. Захист прав власника вд порушень, не поднаних з позбавленням володння 18 2.4. нш засоби цивльно-правового захисту права власност 3.Засоби захисту права нтелектуально власност 21 Висновки 25 Додаток 1. Предмет договору 26 2.

Права та обов язки Замовника 3.Права та обов язки ТТК 4. Вдповдальнсть сторн. 5. Розмр порядок розрахункв 6. Юридичн адреси сторн 28 Додаток 29 Список використано лтератури 30 Вступ Практика правовдносин у сучасному суспльств пов язана з постйним зткненням його членв з вдносинами власност. При цьому поведнка тих чи нших осб може створювати загрозу для власност, суб ктами яко вони

не . Це вимага вд держави брати на себе захист права власност, в тому числ й цивльно-правовими засобами. Дана проблема вигляда особливо актуальною в зв язку з процесами формування правово держави та багатоманття форм власност в Укран. У статт 13 Конституц Украни записано Держава забезпечу захист прав усх суб ктв права власност господарювання, соцальну спрямовансть економки. Ус суб кти права власност рвн перед законом 17. Певною мрою захист права власност здйснються за допомогою

норм права, що належать до рзних галузей законодавства. Скажмо, окрем види протиправно поведнки, що загрожу порушенню права власност, розглядаються кримнальним правом як злочини передбачають застосування вдповдних санкцй з боку правоохоронних органв. В данй курсовй робот ставиться мета визначити сутнсть та засоби цивльно-правового захисту права власност. Зокрема розглядаються так засоби захисту як витребування майна власником з чужого незаконного володння,

витребування грошей цнних паперв на пред явника, нш засоби захисту права власност вд порушень. Окрему увагу в робот придлено такй проблем, як захист нтелектуально власност. Зараз ця проблема перебува в центр уваги багатьох правникв-науковцв, адже значення зроста у зв язку з економчними реформами. 1. Сутнсть захисту права власност. Захист права власност ма велике значення вже тому, що власнсть в рзних формах основою економчного розвитку

суспльства. Дане право одне з найважливших невд мних прав людини, його забезпечення важливе завдання всх органв правово держави. Т.П.Коваленко наголошу, що на захист права власност спрямован норми не тльки цивльного, а й нших галузей права, зокрема кримнального, адмнстративного, трудового тощо З349. Кримнальне право встановлю вдповдальнсть за злочинн посягання на майно держави, юридичних осб громадян, адмнстративне передбача покарання за дрбн вчинки, що порушують чись право власност, а трудове

регламенту матеральну вдповдальнсть працвникв за шкоду, завдану ними работодавцев. Крм того, захисту права власност певною мрою придлено увагу в земельному та смейному законодавствах. Особливост цивльно-правового захисту права власност, порвняно з ншими видами, пов язан з тим, що вн ма на мет вдновлення порушених прав, попереднього майнового стану особи, права яко порушено. Прикладом звернення громадянина або юридично особи до цивльно-правового захисту свого права власност

може бути пред явлення власником позову про витребування реч, яку в нього вкрадено. Також, якщо хтось заважа власников користуватися свою рччю, власник може пред явити позов про усунення перешкод у користуванн нею. Дал, якщо власник з то чи ншо причини не може витребувати рч, що вийшла з його володння, вн може за певних умов може вимагати вдшкодування завданих йому збиткв поновити свй попереднй стан у такий спосб. У чинному зараз Цивльному кодекс

Укрансько РСР захисту права власност присвячено главу 13, яка станом на сьогодн мстить три статт ст. 145, 147 та 148. Рзн норми й нститути цивльного права вдграють неоднакову роль у справ захисту права власност. Тому вс х можна умовно подлити на три категор. Правов норми першо з них встановлюють або закрплюють приналежнсть привласненсть матеральних благ певним суб ктам беруть х, таким чином, пд захист закону. До ц групи норм належать, зокрема, норми

Конституц Украни, Закону про власнсть, який чтко визнача можливсть снування рзних форм державно, колективно та ндивдуально власност. Норми права, що належать до друго групи, забезпечують умови для здйснення власниками належних м прав. Вони також вдграють важливу роль у захист права власност. Прикладдами можуть бути норми. Що встановлюють конкретний цивльно-правовий режим окремих об ктв права власност необхднсть х регламентац, можливост вдчуження тощо.

Нарешт, третя категоря охоплю норми, що встановлюють вдповдальнсть за сконня незаконних дй з чужим майном, за завдавання матерально шкоди власников т Ц норми безпосередньо охороняють захищають повноваження власника вд протиправних посягань. Таким чином, хоча бльшсть цивльно-правових норм так чи накше пов язана з захистом права власност, але й спецальн засоби цивльного права, спрямован на його безпосереднй захист.

Отже, в цивльному прав прийнято розрзняти, по-перше, охорону вдносин власност в широкому розумнн слова з допомогою всх норм цивльного права, що забезпечують нормальний безперешкодний розвиток економчних вдносин по-друге, охорону вдносин власност у вузькому розумнн , або х захист як сукупнсть тих цивльно-правових засобв способв, як застосовуються у зв язку з сконням правопорушень проти вдносин власност 2.Засоби захисту права власност 1. Витребування майна власником з чужого незаконного владння

Витребування власником майна з чужого незаконного володння вндикаця явля собою найважливший цивльно-правовий засб захисту права власност. Таке витребування здйснються шляхом пред явлення позову в суд чи арбтраж. Такий позов називають вндикацйним. Позивачем по вндикацйному позову власник майна або юридична особа, якй майно передано в повне господарське вдання або оперативне управлння. В останньому випадку державна або недержавна органзаця не власником майна, але й передано в управлння

певне майно, й тому вона ма право й обов язок вимагати повернення його вд незаконного володльця. Вдповдачем по вндикацйному позову бува незаконний володлець фзична або юридична особа, яка волод майном позивача без законних пдстав. Ст. 32 Закону Про власнсть наголошу, що власник ма право витребувати сво майно з чужого незаконного володння. Таким чином, якщо якась рч вибула з володння власника, останнй може витребувати в особи, що нею волод. Але витребувати рч вн може тльки вд незаконного володльця, тобто

вд такого, який волод рччю без законних пдстав 4 251. Пдставою для вндикац може бути договр або адмнстративний акт. Таким чином, якщо власник передав свою рч у тимчасове користування за договором майнового найму наймачев, то наймач не буде вдповдати по вндикацйним позовом, адже вн користуться рччю на правовй пдстав. Цю пдставою в даному раз укладений мж власником та наймачем договр майнового найму.

Якщо ж певна особа вкрала рч або купила не у власника, а, наприклад, у громадянина, до якого ця рч перейшла за договором майнового найму, договором схову тощо, то така особа вважатиметься незаконним володльцем, позаяк продавець не мг передати покупцев за договором купвл-продажу права власност на рч, не маючи його сам. За вндикацйним позовом власник може витребувати свою рч у натур. Якщо у вдповдача реч вже нема, то цей позов не може бути задоволений.

Наприклад, коли рч вкрадено встановлено, хто це зробив, вндикацйний позов може мати мсце тод, коли особа, що вкрала рч, ще волод нею. Якщо ж рч уже продано невдому кому або знищено, не можна одержати й задоволення по вндикацйному позову, бо за цим позовом можна вимагати повернення саме майна, що належить власников 4 351. Якщо в особи, яка вкрала рч, ц реч вже нема, то до не все одно можна пред явити вимоги, але вони будуть спрямован не на повернення реч, а на вдшкодування заподяно шкоди.

Тод буде мати мсце не вндикацйний позов, а позов зобов язального характеру про вдшкодування заподяно шкоди. Можливсть такого вдшкодування прямо виплива з ст. 440 Цивльного кодексу, в якй зазначено Шкода, заподяна особ або майну громадянина, а також шкода, заподяна органзац, пдляга вдшкодуванню особою, яка заподяла шкоду, у повному обсяз 2242. Так само рч не може бути витребувана, якщо незаконний володлець змнив настльки, що по сут, вона перетворилася

на ншу рч. Отже, коли реч нема, не можна й вимагати повернення вд особи, що нею володла. Т.П.Коваленко зауважу, що предметом вндикацйного позову може бути витребування ндивдуально визначено реч. В зв язку з тим, що власник за вндикацйним позовом може вимагати повернення саме сво реч, вона мусить бути ндивдуально визначеною. Вдносно родових речей не можна встановити, чи це саме т реч, що належали власников, чи яксь нш 3352. Предметом вндикацйного позову може бути й рч, що визначаться клькстю,

мрою, вагою наприклад, цукор, борошно, картопля, тощо, тобто реч, що визначен родовими ознаками за умови, що вони якось ндивдуалзован наприклад, картопля у мшку, який ма штамп, напис тощо. Ст. 148 Цивльного кодексу Украни встановлю, що витребуючи майно з чужого володння , власник вправ також вимагати вд особи, яка знала або повинна була знати, що володння незаконне недобросовсний володлець, повернення або вдшкодування всх доходв, як ця особа здобула або повинна була здобути за весь час володння

вд добросовсного ж володльця всх доходв, що вн здобув повинен був здобути з того часу, коли вн дзнався або повинен був дзнатись про неправомрнсть володння або одержав повстку за позовом власника про повернення майна 2 186. Причому виршення питання про те, з якого часу доходи мають бути повернен власников, залежить вд того, чи був володлець добросовсним чи недобросовсним. Ст. 145 Цивльного кодексу розкрива змст поняття добросовсний набувач.

Набувач вважаться добросовсним, якщо вн не знав не повинен був знати, що особа, у яко вн придбав рч, не мала права вдчужувати. Вдповдно, недобросовсним набувач визнаться, якщо вн знав чи повинен був знати, що особа, в яко вн набув рч, не мала права вдчужувати, тобто якщо вн знав чи повинен був знати про неправомрнсть свого володння. Звичайно, набувач вважаться недобросовсним в раз, якщо рч набута ним злочинним шляхом. Незаконний набувач вважаться добросовсним, поки не буде доведено протилежне.

Як видно з наведено вище цитати з ст. 148, власник вправ вимагати вд недобросовсного володльця повернення або вдшкодування доходв, як вн здобув або повинен був здобути за весь час володння, а вд добросовсного володльця всх доходв, що вн здобув повинен був здобути з часу, коли дзнався або повинен був дзнатись про неправомрнсть володння або одержав повстку за позовом власника про повернення майна. Таким чином, одержане добросовсним набувачем до того, як вн дзнався або повинен був дзнатися про неправомрнсть

свого володння, належить йому, вн ста власником цих доходв. Недобросовсний володлець повинен повернути доходи, як вн дстав чи повинен був дстати за весь час володння. Незаконний володлець повинен повернути чи вдшкодувати не тльки доходи, як вн одержав, а й т, як повинен був одержати. Якщо ж незаконний володлець не одержав доходв з власно вини, вн несе вс невигдн наслдки цього мусить повернути доходи, як вн мг одержати. В якост прикладу можна навести ситуацю, коли незаконний

володлець саду не знмав плодв , вдповдно, не одержував вд саду доходу. В цьому раз вн, у вдповдност до ст. 148 Цивльного кодексу, все одно повинен вдшкодувати втрачен ним доходи Ця ж стаття передбача, що володлець, як добросовсний, так недобросовсний, в свою чергу ма право вимагати вд власника вдшкодування зроблених ним необхдних витрат на майно з того часу, з якого власников належать доходи вд майна 2186. Таким чином, недобросовсний володлець ма право вимагати вд власника вдшкодування

зроблених ним необхдних витрат на майно за весь час володння, бо вн повинен повернути одержан прибутки також за весь цей час. За добросовсним володльцем закон визна право вимагати вд власника вдшкодування тльки з часу, коли вн дзнався або повинен був дзнатися про неправомрнсть володння або одержав повстку за позовом власника про повернення майна, позаяк прибутки з майна належать власнику тльки з цього часу. Отже, подекуди ситуаця виявитися парадоксальною недобросовсний володлець може опинитися у кращому становищ,

нж добросовсний. Таке може статися в раз, коли необхдн витрати на майно перевищують прибутки, як воно да, або у випадку, коли майно не да прибуткв, але вимага для свого утримання певних витрат. Т.П.Коваленко вважа за доцльне доповнити ст. 148 дючого ЦК УРСР правилом , згдно з яким добросовсний володлець мав би право вимагати вд власника вдшкодування необхдних витрат на майно за весь час володння, коли ц витрати перевищують доходи.

Це посилило б виховне значення ст. 148 ЦК УРСР З 354. Можлива й ще одна складнша ситуаця витрати незаконного володльця виходять за меж необхдних витрат по поточному утриманню майна, Це може статися, якщо незаконний володлець зробив певн полпшення у майн, внаслдок чого збльшилась його вартсть. Дана проблема також розглядаться в ст. 148 Цивльного кодексу Добросовсний володлець ма право залишити за собою зроблен ним полпшення, якщор

вони можуть бути вддлен без пошкодження реч 2186. Наприклад, якщо сумлнний набувач помняв колеса на придбаному ним автомобл, який було вкрадено в законного власника, то при витребуванн в нього автомобля набувач може помняти колеса знову на т стар, що були на час викрадення. Проте, можлива й така ситуаця, коли незаконний володлець здйснив у майн полпшення, що х неможливо вддлити, наприклад, каптальний ремонт будинку. В цьому раз ст.

148 Цивльного кодексу передбача Якщо вддлити полпшення неможливо, добросовсний володлець ма право вимагати вдшкодування зроблених на полпшення витрат, але не бльше розмру збльшення вартост реч 2 186. Як бачимо, в цьому раз право на вдшкодування ма тльки добросовсний володлець. Добросовсний набувач ма перед недобросовсним ще одну перевагу якщо вд недобросовсного майно може бути витребуване в усх випадках, то вд недобросовсного не в усх.

За ст. 145, якщо майно за плату придбане добросовсним набувачем у особи, яка не мала права його вдчужувати, власник вправ витребувати це майно вд набувача лише у раз, коли майно загублене власником або особою, якй майно було передане власником у володння, або викрадене у того чи ншого, або вибуло з хнього володння ншим шляхом поза хньою волею. Якщо рч було продано особою, яка одержала вд власника за договором наприклад, договором схову, майнового найму тощо, добросовсному набувачев, то вд останнього власник не може витребувати

свою рч, бо у даному випадку рч вибула як з володння власника, так з володння його контрагента по договору, з х власно вол. Отже, у цьому випадку право власника на витребування сво реч з незаконного володння обмежуться в нтересах добросовсного набувача З 355. У ст. 145 Цивльного кодексу зазначено також, що майно, набуте безоплатно навть добросовсним набувачем вд особи, яка не мала права його вдчужувати, власник вправ витребувати майно в усх випадках.

Наприклад, якщо власник автомобля за договором схову передав свй автомобль контрагентов, а той, замсть того, щоб повернути його власнику, подарував цей автомобль ншй особ, то власник може витребувати свою рч у даного добросовсного набувача, позаяк набувач набув безоплатно. Виходячи з ст. 145 Цивльного кодексу, власник може витребувати сво майно у добросовсного набувача не тльки у випадку, коли воно викрадене або загублене, але взагал у всх випадках, коли майно вибуло з володння

власника або його контрагента по договору поза х волею. Таким чином, власник якогось майна не може витребувати сво майно з незаконного володння ншою особою тльки при наявност сукупност наступних трьох умов а набувач ма бути добросовсним набувачем вн не повинен знати, що купу майно не у власника б майно ма бути придбане набувачем за грош, тобто повинно бути купленим в власник повинен втратити володння цим майном з власно вол, а саме, майно ма бути передане власником

за договором схову, майнового найму тощо ншй особ, яка продала його добросовсному набувачев. Таким чином, можна зробити висновок, що законодавець ста на захист нтересв добросовсного набувача у випадку, коли майно вибуло з володння власника та його контрагента з хньо власно вол. Тут припускаться, що власник виявив певну необачнсть, доврившись особ, яка на це не заслуговувала, про що свдчить весь розвиток подй, адже замсть того, щоби повернути власников одержану вд нього за договором

рч, особа прода комусь. Отже, власник повинен нести невигдн наслдки сво необачност. Якщо ж рч вибула з володння власника та його контрагента поза хньою волею, то ц мркування вдпадають. Вдповдно до ст. 145 Цивльного кодексу витребування майна власником вд добросовсного набувача не допускаться, якщо майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових ршень. Коли майно боржника буде передано судовим виконавцем для реалзац торговельнй органзац, в якй та чи

нша особа придба це майно, то перший власник майна не може витребувати його в ц особи на пдстав, що вн загубив це майно або воно було в нього викрадено, а потм потрапило до рук боржника, вдносно яко було постановлено вдповдне судове ршення. В такий самий спосб виршуться питання, якщо особа набула будинок з прилюдних торгв, як було проведено для виконання судового ршення. Як вже зазначалося у вступ, вдповдно до Конституц

Украни держава забезпечу захист прав усх суб ктв права власности господарювання ст. 13. Зважаючи на це, викладений в ст. 145 Цивльного кодексу механзм витребуування майна власником розповсюджуться на вндикацю всх форм власност. Отже, жодна з форм власност не користуться правом необмежено вндикац. До 16 грудня 1993 року, згдно з ст. 146 Цивльного кодексу державне майно, а також майно колгоспв, нших кооперативних та нших громадських органзацй, неправомрно вдчужене яким би то не було способом, могло

бути витребуване вдповдними органзацями вд всякого набувача недобросовсного добросовсного. Важливо, щоб набувач був незаконним, а чи знав вн про незаконнсть свого володння це мало значення при виршенн питання про вндикацю. Так само не мав значення спосб, яким майно вибуло з володння вдповдно органзац чи воно викрадене, чи загублене, чи добровльно за договором передано ншй юридичнй чи фзичнй особ, вд яко потрапило незаконному набувачев. Так, якщо громадянин брав напрокат в державнй органзац

якусь рч, а згодом замсть того, щоб повернути, продавав ншому громадянину, то ця рч могла бути витребувана у останнього прокатною органзацю З358. Це свдчить про те, що державна та колгоспно-кооперативна форми власност користувалися перевагами в питаннях вндикац в порвнянн з особистою власнстю. Закон Про власнсть скасував ц переваги , маючи на мет привести Цивльний кодекс у вдповднсть з цим Законом, Верховна

Рада Украни прийняла 16 грудня 1993 року Закон 3718-12, згдно з яким статт 144, 146, 149 та 150 було виключено з кодексу. Унфкаця порядку витребування майна власником вд добросовсного набувача забехпечу рвноправнсть рзних форм власност в Укран. З огляду на ст. 145 Цивльного кодексу при наявност певних умов майно може бути витребуване у добросовсного набувача. Це стосуться всякого майного, за виключенням грошей та цнних паперв.

2.2. Витребування грошей цнних паперв на пред явника. Порядок вндикац грошей та цнних паперв на пред явника встановлються статтею 147 Цивльного кодексу. Особливстю витребування грошей та цнних паперв на пред явника те, що вони в жодному раз не можуть бути витребуван вд добросовсного незаконного набувача. Не можуть бути витребуван грош та цнн папери на пред явника вд добросовсного набувача на тй пдстав,

що вони були загублен власником чи викраден в нього. Припустимо, що громадянин А. купив у громадянина Б. деяку облгацю. Згодом з ясувалося, що ця облгаця була ранше викрадена громадянином Б. у громадянина В. Незважаючи на те, що в даному раз облгаця вибула з володння В. не з його вол, В. не може витребувати в громадянина

А. облгацю як вн зробив би це з усяким ншим майном, позаяк громадянин А. добросовсним набувачем. Даний порядок поширються на т грош та цнн папери, що належали юридичнй особ були незаконно вчужен будь-яким способом. У вищенаведеному приклад, якщо б облгац були викраден не у громадянина, а у фрми згодом добросовсно набут громадянином А вони не можуть бути витребуван в нього. Таким чином, грош та цнн папери на пред явника в жодному раз

не можуть витребуван власником вд добросовсного набувача. Вд незаконного недобросовсного набувача грош та цнн папери на пред явника можуть бути витребуван в будь-якому раз. 2.3. Захист прав власника вд порушень, не поднаних з позбавленням володння Порушення права власност не обов язково пов язано з позбавленням власника володнням рччю. Право власност, крм права володння, мстить у свому склад право користування право розпорядження.

Ц права також можуть потребувати захисту. Цивльно-правова практика зна випадки, коли власник здйсню сво право володння рччю, але хтось перешкоджа йому користуватися або розпоряджатися нею. Можлив випадки, коли за позовами власникв будинкв суди порушують справи щодо осб, як самовльно зайняли те чи нше нежиле примщення в хнх будинках. В цих випадках право власника володти будинком не порушено, але йому перешкоджають користуватися певною частиною будинку, а це може перешкодити власнику здйснити

право розпорядження. Якщо хтось перешкоджа власников користуватися або розпоряджатися рччю, власник може вимагати усунення порушення. У наведених випадках власник може звернутися до суду з позовом про усунення порушень його прав. Цей процес називають негаторним З360. Д, якими порушуться право власност, повинн бути протиправними, накше нема пдстав для негаторного позову. Наприклад, якщо власник за договором житлового найму передасть комусь примщення для проживання

у власному будинку, то хоч це перешкоджатиме йому самому користуватися цим примщенням, але вн не може вимагати усунення таких перешкод у користуванн будинком, бо д наймача в даному раз правомрн. Витрати, пов язан з усуненням порушень прав власника, несе порушник. Захист права власност здйснються у випадках, коли позов про витребування майна з чужого незаконного володння або про усуненння перешкод у розпорядженн чи користуванн майном пред являться не безпосередньо

власником, а особою, яка волод майном у силу закону або договору з власником майна. Прикладами може бути володння на пдстав договору майнового найму, договору пдряду, договору схову та н. Якщо рч вкрадено в наймача наймач витребу з чужого незаконного володння, пред явивши позов, то тут здйснються захист не тльки права наймача певний час володти користуватися рччю, а й права власник, позаяк у раз задоволення позову в наймача з явиться можливсть виконати сво обов язки перед наймодавцем-власником

повернути останньому майно, яке було надане наймачев у тимчасове користування. На позови, пред явлен законними володльцями чужого майна наймачами, пдрядниками, охоронцями тощо поширюються викладен вище норми статей 145, 147 та 148 Цивльного кодексу. 2.4. нш засоби цивльно-правового захисту права власност Вндикацйний та негаторний позови належать до позовв речового характеру.

Вони мають у свой основ речов правовдносини мж власником та ншими особами. Цивльно-правовий захист права власност здйснються й ншими засобами. Власник, що втратив володння рччю, не завжди може пред явити вндикацйний позов. Якщо в незаконного володльця вже нема реч, то не можна вимагати повернення. У певних випадках, передбачених ст. 145 Цивльного кодексу, рч взагал не може бути витребувана у добросовсного

набувача. Але в цих випадках власник може цивльно-правовим шляхом захистити сво нтереси. Вн може використати зобов язально-правов засоби захисту права власност. Наприклад, якщо власник за договором майнового найму передав майно ншй особ, а та особа продала це майно добросовсному набувачев, то власник на пдстав ст. 145 Цивльного кодексу не може витребувати сво майно вд такого набувача.

Проте власник може вимагати вдшкодування завданих йому невиконанням договору збиткв вд наймача, як сторони у договор майнового найму. Тут вимоги власника випливають з зобов язальних вдносин, як виникли мж ним наймачем на пдстав договору. Власник може не перебувати у договрних вдносинах з особою, яка волод його рччю. Наприклад, хтось украв у власника рч, але на момент розгляду справи у суд у злодя ц реч вже нема. Тут власник знов-таки може використати зобов язально-правов засоби захисту.

Вн може на пдстав ст. 440 ЦК УРСР вимагати вдшкодування заподяно йому шкоди З 362. 3.Засоби захисту права нтелектуально власност Сучасн перетворення у вдносинах власност, розгортання процесв економчних реформ в Укран викликають необхднсть у вдосконаленн цивльно-правових засобв права власност. Йдеться, зокрема, про забезпечення надйного захисту прав нтелектуально власност.

Зараз ц питання частково регулюються Законами Украни Про охорону прав на винаходи корисн модел та Про охорону прав на промислов зразки. Спори, що виникають у зв язку з застосуванням цих Законв, розглядаються судом, арбтражним або третейським судом, а в деяких випадках розв язуються в адмнстративному або в адмнстративно-судовому порядку. Так, будь-яке ршення

Держпатенту Украни, що стосуться заявки, може бути оскаржене протягом трьох мсяцв вд дати одержання ршення чи коп затребуваних патентних матералв. Дана скарга ма бути розглянута Апеляцйною радою Держпатенту Украни протягом чотирьох мсяцв вд дати надходження в межах мотивв, викладених у скарз ст. 22 Закону Про охорону прав на винаходи корисн модел 5424. Сучасн укранськ правники висловлюють думку, що Цивльний кодекс

Украни потребу суттвих змн, пов язаних з розробленням загальних положень щодо охорони прав на об кти нтелектуально власност, як вдповдатимуть нормам правилам, прийнятим у цивлзованих кранах. Так, В.Жаров вважа обов язковим введення в Цивльному кодекс окремого роздлу Захист прав на об кти нтелектуально власност, в якому мають бути викладен положення стосовно основних засад захисту прав на об кти нтелектуально власност, де ма йтися про рвний захист прав щодо усх власникв

прав на так об кти, дано визначення незаконного використання об ктв нтелектуально власност, а також зазначено, як заходи може вживати власник прав щодо х порушника непорушност прав на об кти нтелектуально власност умов примусового вдчуження прав на об кти нтелектуально власност можливост звернення до суду за наявност пдстав очкувати порушення прав на об кти нтелектуально власност юридично вдповдальност за порушення прав на об кти нтелектуально власност, де необхдно визначити заходи, як може вимагати вд порушника

власник прав на вказан об кти 7 45. Покищо ж в Укран вдсутнй двий захист прав на об кти нтелектуально власност з боку держави. Суди загально юрисдикц, арбтражний чи третейський суди згдно з законодавством та вдповдно до сво компетенц розглядають спори про авторство встановлення власника охоронного документа або порушення його майнових прав встановлення факту використання об кту нтелектуально власност право попереднього користування укладання та виконання лцензйного договору винагороду або компенсацю автору

об кта нтелектуально власност визнання охоронного документу недйсним та нше, що стосуться питань захисту нтелектуально власност. Практика розгляду ц категор справ у судах загально юрисдикц виявила певн труднощ, пов язан з вдсутнстю вдповдного рвня квалфкац судв та досвду у виршенн таких питань 8 18. Певний захист права власност на об кти нтелектуально власност забезпечуться також Законом Украни Про захист вд недобросовсно конкуренц.

В.Жаров вдносить до порушень права власност на об кти нтелектуально власност так д, передбачен цим Законом, як неправомрне використання чужого мен, фрмового найменування, знакв для товарв послуг та н. ввдення в оборот пд свом позначенням товару ншого виробника вдтворення зовншнього вигляду виробу ншого суб кта господарсько дяльност введення його в оборот без зазначення виробника коп та н. В раз вчинення таких дй тим чи ншим суб ктом господарсько дяльност

Антимонопольний комтет наклада на нього штраф у розмр до 3 виручки вд реалзац товарв, виконання робт, надання послуг за останнй звтний рк, що передував року, в якому накладаться штраф. Якщо обчислення виручки суб кта господарсько дяльност неможливо або остання вдсутня, тод штраф накладаться у розмр до 5 тис. неоподаткованих мнмумв доходв громадян 6 49. Якщо юридична особа, що порушила в такий спосб право нтелектуально власност, не суб ктом господарсько

дяльност, то з не може бути стягнутий штраф у розмр до 5 тис. неоподаткованих мнмумв доходв громадян. Якщо порушення права нтелектуально власност було сконо громадянином, який займаться пдпримницькою дяльнстю без створення юридично особи, то на нього накладаться адмнстративне стягнення. Висновки Цивльно-правов засоби захисту права власност мають на мет вдновлення порушеного права, тобто попереднього майнового стану особи, права яко порушено.

До цивльно-правових засобв захисту права власност належать витребування майна власником з чужого незаконного володння витребування грошей цнних паперв на пред явника захист прав власника вд порушень, не поднаних з позбавленням володння нш засоби цивльно-правового захисту права власност. Цивльний кодекс розрзня добросовсного недобросовсного споживача, передбача рзн види витребування майна з чужого незаконного володння. За сучасних умов в Укран великого значення набува захист права нтелектуально

власност. Дана проблема ще не достатньо врегульованою в цивльному законодавств Украни. Додаток 1 Договр 5 пдряду з тимчасовим трудовим колективом м. вано-Франквськ 20 жовтня 1999 р. ЗАТ Нка, надал Замовник, в особ Петренка А.А що д на пдстав Статуту, з одн сторони, тимчасовий трудовий колектив, надал ТТК, в особ Дмитренка Б.Б що д на пдстав ршення загальних зборв

ТТК, з ншо строни, надал Сторони, уклали даний договр про наступне 1. Предмет договору 1.1. ТТК бере на себе зобов язання виконати роботи з ремонту примщення офсу ЗАТ Нка вдповдно з завданням Замовника. 1.2. ТТК викону роботи зда Замовников результати робт згдно з технчним завданням. 1.3. Термн виконання робт початок 1 листопада 1999 р кнець 30 листопада 1999 р.

ТТК ма право дотермнового виконання робт. 1.4. Результати робт подаються Замовников у вигляд вдремонтованого примщення офсу. 1.5. Роботи вважаються виконаними, у встановлений в даному договор термн, псля пдписання акта прийомо-здавання представником Замовника Дмитренком Б.Б. 2. Права та обов язки Замовника 2.1. Для виконання робт

Замовник забезпечу ТТК необхдними примщеннями, коштами, матералами, обладнанням. 2.2. Замовник встановлю форму звтност про виконану роботу. 2.3. Замовник зобов язаний прийняти кнцевий результат робт в термн 5 днв з часу повдомлення ТТК про готовнсть. 2.4. У випадку виявлення вдхилень вд умов договору або недолкв у робот, як погршують результати, Замовник вимага х усунення. 2.5. Замовник зобов язаний оплатити виконан роботи згдно протоколу

погодження договрно цни. 3.Права та обов язки ТТК 3.1. Члени ТТК виконують роботи у вльний вд основно роботи або навчання час. 3.2. Кервник ТТК, якого вибирають на загальних зборах ТТК, органзу вс види робт несе персональну вдповдальнсть за х результати, свочасне яксне виконання робт. 3.3. ТТК ма право змнити свй склад ршенням загальних зборв, яке прийматься бльшстю голосв затверджуться

представником Замовника. 3.4. ТТК несе матеральну вдповдальнсть за незабезпечення збергання переданого йому Замовником майна. 3.5. ТТК пода Замовников звт про виконан роботи в термн, встановлений в даному договор. 3.6. ТТК зобов язаний свочасно яксно виконати пред явити Замовников кнцевий результат робт. 3.7. ТТК пода звти про використання матерально-технчних ресурсв поверта х залишки. 4. Вдповдальнсть сторн. 4.1. У випадку невиконання зобов язань кожна з

Сторн ма право достроково розрвати договр з повдомленням друго Сторони за 5 днв. 4.2. У випадку виконання робт з суттвими порушеннями термнв, передбачених даним договором, Замовник ма право достроково розрвати договр з виставленням вимог про вдшкодування збиткв. 4.3. У випадку вдхилення ТТК вд умов даного договору або виявлення нших недолкв, як погршують роботи, Замовник ма право зобов язати ТТК усунути х у 10-денний термн за власний кошт.

ТТК вдшкодову Замовнику витрати, заподян йому при виявленн допущених ТТК порушень недолкв у робот. При виявленн порушень, недолкв, як погршують результати роботи, винагорода ТТК зменшуться на суму до 200 грн. 4.4. При порушенн термна, встановленого договором, ТТК сплачу штраф у розмр 50 грн. за кожний день прострочення. 4.5. За несвочасне подання або неподання Замовников встановлених форм звтност

ТТК сплачу штраф у розмр ТТК сплачу штраф у розмр 10 грн. за кожний день прострочення, але не бльше 50 грн. 4.6. При виявленн суттвих недолкв на певному етап робт, як призводять до невиконання умов даного договору, Замовник ма право розрвати договр без оплати проведених робт з виставленням претензй щодо вдшкодування понесених збиткв. При виявленн суттвих вдхилень вд договору чи нших недолкв Замовник ма право розрвати договр з виставленням претензй про вдшкодування збиткв.

4.7. У випадку несвочасного початку виконання робт з вини Замовника ТТК ма право розрвати договр з виставленням претензй про вдшкодування збиткв. 4.8. Сплата штрафв не звльня Сторони вд виконання зобов язань. 5. Розмр порядок розрахункв 5.1. Псля виконання даного договору Замовник оплачу вартсть проведено роботи в сум 1000 грн. в термн 7 днв з часу пдписання акту приймання

шляхом сплати готвкою 5.2. Розподл колективного заробтку проводиться ТТК самостйно. 5.3. У випадку дострокового виконання робт встановлються доплата до цни в розмр до 200 грн. 6. Юридичн адреси сторн ЗАТ Нка м. вано-Франквськ, вул. Тернопльська, 28 Тел. 2-22-33 Тел. факс 12-34-56 ТТК М.вано-Франквськ, вул. Пряма, 78 Тел. 8-25-76 Дмитренко

Б.Б. Додаток 2 Задача 27. Мистецтвознавець Лукн помер, не залишивши заповту. Псля його смерт залишились батько, дружина, сини Олег, Глб, онука Катерина, дв доньки померлого ранше сина Ол-дра, брат Микола, стара няня, яка виховувала його синв перебувала на його утриманн. Батько, дружина брат проживали разом з спадкодавцем.

Спадкова маса складалась з будинку, вкладу в банку, який вн заповв дружин, вкладу в банку, який вн нкому не заповв, предметв домашньо обстановки, автомобля, рдксних гравюр. Хто успадку дане майно Вдповдь. За умовами задач гр. Лукн помер, не залишивши заповту. Отже, його спадкомц отримують спадок за законом. Коло спадкомцв за законом взначена статтям 529-531

ЦК Украни. Згдно з цими статтями спадкомцям за законом дти , онуки, правнуки, дружина, батьки , брати, сестри, дд баба померлого, а також непрацездатн особи, яки перебувають на утрманн померлого не менше одного року до його смерт5,455. Спадкомц за законом подляються на дв черги. В данй ситуац до спадкомцв першо черги належать сини Олег та Глб, дружина, батько, дв доньки померлого ранше сина

Олександра. Онука Катерина, брат Микола належать до спадкомцв друго черги закликаються до спадкування, коли вдсутн спадкомц першо черги або якщо вони не приймуть спадщину. Стара няня не входить до н в першу, н в другу чергу спадкомцв, але вона успадкову нарвн з спадкомцям першо черги. Вклад у банку, який вн заповв дружин, успадковуться нею, решта майна подляться мж спадкомцями наступним чином. Домашн реч подляються мж спадкомцями, як прожва-ли з померлим батьком, братом

Миколою, дружиною та старою нянею. Хоча брат Микола належить до спадкомцв друго черги, але вн проживав з померлим. Квартиру, вклад у банку без заповту, машину подляться мж батьком, дружиною, двома синами двома онуками, причому дружина отриму 50 ц спадщини. Решта подляться мж дружиною, батьком, 2 синами 2 онуками. Дв онуки отримують одну частку свого померлого батька на двох.

Т.ч. батько одержу одну десяту частну, дружина 6 десятих. Гравюра не належить до предметв домашнього вжитку ма бути подлена мж всма спадкомцями. Список використано лтератури I. Нормативно-правов акти. 1. Конституця Украни. К. Преса Украни, 1997. 80 с. 2. Цивльний кодекс Украни Кодекси Украни 1, 1999.

С. 3-137. II. Навчальна й наукова лтература. 3. Загальна теоря цивльного права Пдручник О.А.Пдопригора, Д.В.Боброва, О.В.Дзера та н. За ред. О.А.Пдопригори Д.В.Боброво. К. Вища шк 1992. 454 с. 4. Суханов Е.А. Лекции о праве собственности. М. Юрид. Лит 1991. 240 с. 5. Цивльне право пдручник для студентв юрид. вузв та ф-тв.

К. Вентур, 1997. 480 с. III. Публкац перодичних видань. 6. Жаров В. Адмнстративний порядок захисту прав на об кти нтелектуально власност в Укран Право Украни. 1999 5. С. 47-50. 7. Жаров В. Захист прав нтелектуально власност в Укран удосконалення правового регулювання Право Украни. 1999 3. С. 42-46. 8. Святоцький О. Святоцький. Правова охорона нтелектуально власност в

Укран Право Украни. 1999 4. С. 16-18.