--PAGE_BREAK--
Σ∆Vві% = – 27,3 – 0,1 + 2,2 = – 25,2%
Загальне відносне відхилення фактичного обсягу виробництва від планового (∆V%) дорівнює:
Приведені розрахунки дозволяють зробити наступні висновки. Фактичний обсяг виробництва складає від планової величини 74,8%. Основна причина невиконання планового завдання –– зниження кількості продукції. Цей фактор призвів до зменшення обсягу виробництва на 27,3%. Незначне збільшення обсягу виробництва визване ціновим фактором (2,2%).
Подібні розрахунки доцільно здійснювати не тільки для порівняння фактичного і планового обсягу випуску продукції і оцінки впливу факторів на відхилення показника, а і для порівняння фактичних даних звітного і попереднього періодів.
Для оцінки впливу факторів на обсяг виробництва можуть застосовуватися і інші факторні моделі, це залежить від рівня механізації праці, матеріаловіддачі, фондовіддачі (капіталовіддачі). Наприклад, у ручних процесах обсяг випуску продукції в значній мірі залежить від забезпеченості підприємства робочою силою і рівня її використання. Для виявлення величини впливу трудових факторів на обсяг товарної продукції факторну модель можна представити як добуток середньоспискової чисельності промислово-виробничого пер-соналу (або робітників) і середньорічного вироблення товарної продукції на одного працюючого (або робітника).
Для визначення величини впливу матеріальних факторів на товарну продукцію її можна представити як добуток суми матеріальних витрат і матеріаловіддачі. При цьому в суму матеріальних витрат включається вартість сировини і матеріалів (за винятком відходів), покупних виробів і напівфабрикатів, палива й енергії на технологічні цілі. Під матеріаловіддачей розуміється відношення виробництва товарної продукції до суми матеріальних витрат.
При аналізі впливу наявності і використання основних засобів на виконання плану по товарній продукції обсяг її розглядається як добуток середньорічної вартості основних виробничих фондів і їхньої фондовіддачі.
Для виявлення тенденції зміни обсягу виробництва доцільно здійснити аналіз динаміки показників за ряд років і розрахувати середньорічний темп їх росту. Ці дані можуть використовуватися для обґрунтування виробничої програми на наступний рік з допомогою методу трендового прогнозування.
Середньорічний темп росту обсягу виробництва () може розраховуватися з використанням середньогеометричної по формулі:
,
де t1, t2, t3, …, tn –– темпи росту обсягу виробництва продукції у порівнянні із попереднім роком за 1-й, 2-й, 3-й,..., n-й рік (ланцюгові індекси);
n –– число ланцюгових індексів, що використовуються для розрахунку середньорічного темпу росту обсягу виробництва.
Наприклад, товарна продукція у базовому періоді становила 23140 тис. грн., у наступних за базовим роком періодах її величина складала: 1-й рік – 22890 тис. грн.; 2-й рік – 24250 тис. грн.; 3-й рік – 24290 тис. грн.; 4-й рік – 24380 тис. грн.; 5-й рік – 25390 тис. грн.
Для цих даних ланцюгові індекси будуть дорівнювати:
1-й рік – 0,989; 2-й рік – 1,059; 3-й рік – 1,002; 4-й рік – 1,004; 5-й рік – 1,041.
Тоді середньорічний темп росту товарної продукції становитиме:
Середній темп прирісту дорівнює 1,9 %.
4. Аналіз виконання плану з номенклатури і асортименту
Під номенклатурою розуміють перелік продукції однакового призначення, реалізованої підприємством і представленої в його плані окремими позиціями.
Асортиментом називають перелік продукції в межах кожної позиції номенклатури, що підприємство зобов'язане поставити певним споживачам з урахуванням термінів, якості і т.ін.
Існують різні способи оцінки виконання плану з номенклатури і асортименту. Один із способів оцінки виконання плану з номенклатури полягає у визначенні “виконаний” або “не виконаний” план по кожній позиції, незалежно від ступеня виконання плану. Номенклатурні позиції відсутні у плані, по яким вироблена продукція, не враховуються.
Наприклад, підприємство має план по постачанню продукції по 12 номенклатурних позиціях, з яких:
по семи позиціях план перевиконаний;
по двох –– виконаний на 100%;
по трьом позиціям план виконаний менш ніж на 100 %.
Тоді план з номенклатури виконаний на 75 % ((7 + 2) / 12 × 100).
Оцінка виконання плану з асортименту може здійснюватися також з використанням різних методів:
по способу найменшого відсотка;
по питомій вазі в загальному переліку найменувань виробів, по яких виконаний план випуску продукції;
за допомогою середнього відсотка.
По першому методу за оцінку виконання плану по асортименту приймається найменший процент виконання плану з обсягу вироб-ництва із усіх видів продукції.
По другому методу розрахунок здійснюється по аналогії із визначенням проценту виконання плану з номенклатури, що наведений вище.
Виконання плану з асортименту при використанні третього методу визначається так: продукти, по яких план виконаний або перевиконаний, зараховуються у виконання плану по асортименту в розмірі вартості планового випуску; продукти, по яких план не виконаний, –– у розмірі вартості фактичного випуску. Для оцінки планового і фактичного випуску приймаються порівнянні ціни. Фактично вироблені продукти, що не передбачені планом, при розрахунку показника не враховуються.
Приклад розрахунку показників виконання плану з асортименту у виробництві СМЗ. Вихідні дані для розрахунку наведені в табл. 6.
Таблиця 6
Розрахунок показників виконання плану з асортименту
Продукція
Випуск продукції у фактичних цінах,
тис. грн.
Виконання плану, %
Товарна продукція, що зараховується в виконання плану з асортименту,
тис. грн.
по пану
за фактом
Лотос
46355
29601
63,9
29601
Орель БІО
54119
38291
70,8
38291
Орель Універсал
28777
25093
87,2
25093
Кристал
10053
8117
80,7
8117
ВСЬОГО
139304
101102
72,6
101102
План з асортименту продукції виконаний:
по способу найменшого процента на 63,9 %;
по питомій вазі в загальнім переліку продукції, по якій виконаний план по випуску продукції –– 0;
за допомогою середнього відсотка на 72,6 % (101102 / 139304 × 100).
Аналіз асортименту продукції проводиться з метою уточнення середнього числа видів продукції: розширення асортименту є для підприємства засобом залучення клієнтури з різними смаками і потребами. Аналізується ступінь застаріння продуктів даного асорти-менту, що дозволяє встановити зв’язок застаріння продукції з життєвим циклом товару, а також провести порівняння з продуктами, що пропонують конкуренти.
Крім асортименту склад продукції характеризує її структура –– питома вага окремих виробів у загальному обсязі випуску продукції. Підприємство повинне дотримувати планової структури, порушення якої викликає диспропорції в загальному виробництві продукції; незадово-лення потреби в одних виробах і затоварення іншими.
5. Аналіз ритмічності виробництва
Аналіз ритмічності роботи підприємства і його підрозділів здійснюється за даними оперативного обліку випуску продукції.
Для оцінки виконання плану по ритмічності використовуються наступні показники:
коефіцієнт ритмічності;
коефіцієнт варіації;
коефіцієнт аритмічності.
Один з найбільш розповсюджених показників –– коефіцієнт ритмічності. При визначенні цього показника перевиконання планових завдань в окремі декади (дні, місяці) в розрахунок не приймається і фактичний випуск зараховується лише в розмірах, що не перевищують планове завдання за кожну декаду (день, місяць) звітного періоду.
Коефіцієнт ритмічності визначається відношенням фактичного випуску продукції в межах плану (по декадах, днях, місяцях) до планового випуску продукції.
Дані для розрахунку коефіцієнта ритмічності можуть представ-лятися як у вартісному (у порівнянних цінах), так і в натуральному виразі. В останньому випадку при значній номенклатурі доцільно розрахунок виконувати по найважливіших видах продукції.
Приклад. Розрахувати коефіцієнт ритмічності за даними, наведеними в табл. 7.
Таблиця 7
Оцінка ритмічності виробництва за 1 квартал
Місяць
І декада
ІІ декада
ІІІ декада
Всього за місяць
план, т
факт, т
факт у межах плану, т
план, т
факт, т
факт у межах плану, т
план, т
факт, т
факт у межах плану, т
план, т
факт у межах плану, т
Січень
2000
2100
2000
2000
1700
1700
2000
1600
1600
6000
5300
Лютий
1900
1400
1400
1900
2200
1900
1900
1800
1800
5700
5100
Березень
1900
1600
1600
1900
2100
1900
1900
1800
1800
5700
5300
І квартал
5800
5100
5000
5800
6000
5500
5800
5200
5200
17400
15700
Коефіцієнти ритмічності становить:
Коефіцієнт варіації (Кв) визначається як відношення середньо-квадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньо-місячного, середньоквартального) планового випуску продукції:
де Dх2 –– квадратичне відхилення від середньодекадного завдання;
n –– число планових завдань;
–– середньодекадне завдання за графіком.
Коефіцієнт варіації показує, на скільки випуск продукції в середньому відхиляється від графіку.
Для оцінки ритмічності виробництва розраховується також показник аритмічності як сума позитивних і негативних відносних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності.
Крім прямих показників, що характеризують ритмічність, наведених вище, існують і непрямі показники, такі як втрати від браку, виплати штрафів за несвоєчасне відвантаження продукції і т.ін.
6. Аналіз якості продукції
Показники якості продукції є одними із найважливіших показників діяльності підприємства. Якість продукції залежить від багатьох факторів, таких як рівень техніки і технології, впровадження інновацій, організація виробництва і праці, організація роботи служби матеріально-технічного постачання, трудова дисципліна, ефективність системи стимулювання праці і ін. В свою чергу якість продукції оказує значний вплив на обсяг товарної і реалізованої продукції, прибуток від реалізації продукції, рентабельність. При підвищенні якості продукції обсяг реалізації може збільшуватись як за рахунок зростання попиту на більш якісну продукцію, так і за рахунок більш високих цін.
Існують загальні показники якості продукції, характерні для усіх промислових підприємств, і специфічні, характерні для підприємств окремих галузей промисловості. До загальних показників якості відносять:
коефіцієнт сортності;
питома вага експортної продукції;
питома вага сертифіцированої продукції;
питома вага продукції, що відповідає світовим стандартам;
питома вага нової продукції.
До загальних показників якості відносяться і ряд показників, що характеризують недоліки в забезпеченні якості продукції, такі як:
обсяг і питома вага забракованої продукції (внутрішнього і зовнішнього браку);
кількість прийнятих рекламацій;
витрати від браку;
штрафи за постачання неякісної продукції.
До специфічних показників якості відносяться:
показники надійності (безвідмовність, збереженість, ремонтопри-датність, довговічність);
показники технологічності;
показники стандартизації і уніфікації;
ергономічні показники;
естетичні показники;
показники транспортабельності;
патентно-правові показники;
екологічні показники;
показники безпеки.
Аналіз якості продукції починається з загального аналізу, при якому визначається питома вага продукції кожного сорту в загальному випуску продукції і робляться висновки про зміну питомої ваги кожного сорту в порівнянні з планом і минулим роком (якщо зіставлення робиться у вартісному виразі, плановий і фактичний обсяги виробництва по сортах приводиться в порівнянних цінах).
Узагальнюючим показником сортності продукції є коефіцієнт сортності, що розраховується як відношення планового або фактичного обсягів продукції різних сортів у грошовій оцінці до її вартості за ціною продукції вищого сорту.
,
,
де Ві –– обсяг виробництва i-го сорту продукції в натуральному виразі;
Ці –– ціна продукції i-го сорту (порівнянна);
Цв –– ціна продукції вищого сорту (порівнянна).
Виконання плану з якості продукції (Вк) визначається по формулі:
Наприклад, визначити процент виконання плану з якості продукції на основі даних, наведених у табл. 8.
Таблиця 8
Аналіз якості продукції
Сорт
Обсяг виробництва, нат. од.
Порівняні ціни, грн. од.
Вартість продукції
(у порівняних цінах), тис. грн.
план
факт
план
факт
Вищий
1500
1400
120
180,0
168,0
Перший
650
670
110
71,5
73,7
Другий
200
50
90
18,0
4,5
ВСЬОГО
2350
2120
269,5
246,2
Плановий і фактичний коефіцієнти сортності дорівнюють:
продолжение
--PAGE_BREAK--