Реферат по предмету "Астрономия"


Розклад числа на прості множники

Реферат на тему:

Розклад числа на прості множники


Означення. Розкладом натурального числа n на прості множники (факторизацією числа) називається представлення його у вигляді n = , де pi – взаємно прості числа, ki 1 .


Задача перевірки числа на простоту є простішою за задачу факторизації. Тому перед розкладанням числа на прості множники слід перевірити число на простоту.


Означення. Розбиттям числа називається задача представлення натурального числа n у вигляді n = a * b, де a, b – натуральні числа, більші за 1 (не обов’язково прості).


Метод Ферма

Нехай n – складене число, яке не є степенем простого числа. Метод Ферма намагається знати такі натуральні x та y, що n = x2 – y2. Після чого дільниками числа n будуть a = x – y та b = x + y: n = a * b = (x – y)(x + y).

Якщо припустити що n = a * b, то в якості x та y (таких що n = x2 – y2) можна обрати

,


Приклад. Виберемо n = 143 = 11 * 13.

Тоді x = (13 + 11) / 2 = 12, y = (13 – 11) / 2 = 1.

Перевірка: x2 – y2 = 122 – 11 = 143 = n.

Теорема. Якщо n = x2 – y2, то < x < (n + 1) / 2.

Доведення. З рівності n = x2 – y2 випливає, що n < x2, тобто < x.

Оскільки a = n / b, то . Максимальне значення x досягається при мінімальному b, тобто при b = 1. Звідси x = < .


Отже для пошуку представлення n = x2 – y2 слід перебрати всі можливі значення x із проміжку [, (n + 1) / 2], перевіряючи при цьому чи є вираз x2 - n повним квадратом.


Приклад. Розкласти на множники n = 391 методом Ферма. = 19.

202 – 391 = 9 = 32. Маємо рівність: 391 = 202 – 32.

Звідси 391 = (20 – 3)(20 + 3) = 17 * 23.


Алгоритм Полард - ро факторизації числа

У 1974 році Джон Полард запропонував алгоритм знаходження нетривіального дільника натурального числа n. Пр цьому алгоритм використовує лише операції додавання, множення та віднімання модулярної арифметики.

Ідея алгоритма Полард – ро полягає в ітеративному обчисленні деякої наперед заданої поліноміальної функції f з цілими коефіцієнтами. Побудуємо послідовність xi наступним чином: x0 оберемо довільним із Zn, а xi+1 = f(xi) mod n, i 0. Оскільки xi можуть приймати лише скінченний набір значень (цілі числа від 0 до n), то існують такі цілі n1 та n2 (n1 < n2), що = . Враховуючи поліноміальність f, для кожного натурального k маємо: =, тобто починаючи з індекса i = n1 послідовність {xi mod n} буде періодичною.


Приклад. Нехай n = 21, x0 = 1, xi+1 = + 3 mod 21.

Тоді послідовність xi має вигляд: 1, 4, 19, 7, 10, 19, 7, 10, ... .

Таким чином x3 = x6, період послідовності дорівнює 3.


Послідовність xi можна відобразити у вигляді кола з хвостом: коло відповідає періодичній частині, а хвіст – доперіодичній. Картинка нагадує грецьку літеру , тому метод який застосовується в алгоритмі називається  – евристикою. Послідовність із попереднього прикладу можна зобразити так:



Ідея алгоритму полягає в обчисленні для кожного i > 0 значення d = НСД(x2i – xi, n). Якщо на деякому кроці d > 1, то це і є нетривіальний дільник числа n.


Побудуємо послідовність елементів xi наступним чином:

x0 = 2, xi+1 = f(xi) = ( + 1) mod n, i > 0

Алгоритм

Вхід: натуральне число n, параметр t  1.

Вихід: нетривіальний дільник d числа n.

1. a =2, b =2;

2. for i 1 to t do

2.1. Обчислити a a2 + 1) mod n; b b2 + 1) mod n; b b2 + 1) mod n;

2.2. Обчислити d НСД(a - b, n);

2.3. if 1 < d < n return (d); // знайдено нетривіальний дільник

3. return (False); // дільника не знайдено

Вважаємо, що функція f(x) = (x2 + 1) mod n генерує випадкові числа. Тоді для знаходження дільника числа n необхідно виконати не більш ніж O() операцій модулярного множення.


Якщо алгоритм Поларда – ро не знаходить дільника за t ітерацій, то замість функції f(x) = (x2 + 1) mod n можна використовувати f(x) = (x2 + c) mod n, для деякого цілого c, c  0, -2.


Приклад. Нехай n = 19939.

Послідовність xi: 2, 5, 26, 677, 19672, 11473, 12391, 6582, 15217, 5483, 15217, 5483, 15217, ... .


a b d
2 2 1
5 26 1
26 19672 1
677 12391 1
19672 15217 1
11473 15217 1
12391 15217 157

Знайдено розклад 19939 = 157 * 127.


Нехай n = 143. Послідовність xi: 2, 5, 26, 105, 15, ... .


a b d
2 2 1
5 26 НСД(21, 143) = 1
26 15 НСД(11, 143) = 11

Знайдено розклад 143 = 11 * 13.


Ймовірносний квадратичний алгоритм факторизації числа

Твердження. Нехай x та y – цілі числа, x2  y2 (mod n) та x  y (mod n). Тоді x2 – y2 ділиться на n, при чому жоден із виразів x + y та x – y не ділиться на n. Число d = НСД(x2 – y2, n) є нетривіальним дільником n.


Теорема. Якщо n – непарне складене число, яке не є степенем простого числа, то завжди існують такі x та y, що x2  y2 (mod n), при чому x   y (mod n).

Доведення. Нехай n = n1 * n2 – добуток взаємно простих чисел. Оберемо таке y, що НСД(y, n) = 1. Далі розв’яжемо систему рівнянь:

Розв’язком системи будуть такі x та y за модулем n = НСК(n1, n2), що x2  y2 (mod n). Якщо при цьому припустити, що x  – y (mod n), то з другого рівняння системи маємо: y  – y (mod n2), або 2 * y = 0 (mod n2). Оскільки було обрано НСД(y, n2) = 1, то з останньої рівності випливає що n2 ділиться на 2, тобто є парним. Це суперечить умові теореми про непарність n.


Приклад. Виберемо n1 = 11, n2 = 13 – взаємно прості числа. Тоді n = 11 * 13 = 143. Покладемо y = 5, НСД(5, 143) = 1. Складемо систему порівнянь:

або

Розв’язком системи буде x  60 (mod 143).

Має місце рівність 602  52 (mod 143) , при чому 60  5 (mod 143).

Тоді дільником числа n буде d = НСД(60 – 5, 143) = 11.


Формально ймовірносний квадратичний алгоритм факторизації будується на наступній ідеї:

Нехай F = {p0, p1, p2, …, pt} – множникова основа, pi – різні прості числа, при чому дозволяється обрати p0 = -1. Побудуємо множину порівнянь

 zi ,

таку що значення zi є повіністю факторизованими у множині F :

,

та добуток деякої підмножини значень zi є повним квадратом:

z = = y2, y Z, fi {0, 1}

Якщо множина порівнянь із вказаними властивостями побудована, то поклавши x = і перевіривши виконання нерівності x   y (mod n), отри маємо x2  y2 (mod n). Число d = НСД(x2 – y2, n) є нетривіальним дільником n.


Приклад. Знайти дільник числа n = 143.

Обираємо випадково число x  [2, 142], обчислюємо x2 (mod 143) та розкладаємо результат на множники:

1. z1 = 192 (mod 143) = 75 = 3 * 52.

2. z2 = 772 (mod 143) = 66 = 2 * 3 * 11.

3. z3 = 292 (mod 143) = 126 = 2 * 32 * 7.

4. z4 = 542 (mod 143) = 56 = 23 * 7.

Можна помітити, що добуток z3 та z4 є повним квадратом:

z = z3 * z4 = 24 * 32 * 72 = (22 * 3 * 7)2 = 842

Маємо рівність:

z3 * z4 = 292 * 542  842 (mod 143)

або враховуючи що 29 * 54 (mod 143)  136, маємо:

1362 = 842 (mod 143), при чому 136  84 (mod 143)

Дільником числа n = 143 буде d = НСД(136 – 84, 143) = НСД(52, 143) = 13.


Квадратичний алгоритм факторизації

Серед усіх існуючих алгоритмів факторизації найшвидшим є квадратичний. Він ефективно застосовується для чисел, кількість цифр яких менша за 100 та які не мають малих простих дільників. Еврістичний аналіз, проведений Померансом [1] у 1981 році показав, що число N може бути розкладено на множники за час .


Нехай n – число, яке факторизується, m = . Розглянемо многочлен

q(x) = (x + m)2 - n

Квадратичний алгоритм обирає ai = x + m (x = 0, 1, 2, …), обчислює значення bi = (x + m)2 – n та перевіряє, чи факторизується bi у множниковій основі F = {p0, p1, p2, …, pt}.

Помітимо, що = (x + m)2 – n  (x + m)2 (mod n)  bi (mod n).


Алгоритм

Вхід: натуральне число n, яке не є степенм простого числа.

Вихід: нетривіальний дільник d числа n.

1. Обрати множникову основу F = {p0, p1, p2, …, pt}, де p0 = -1, pi – i - те просте число p, для якого n є квадратичним лишком за модулем p.

2. Обчислити m = [].

3. Знаходження t + 1 пари (ai, bi).

Значення x перебираються у послідовності 0, 1, 2, … .

Покласти i  1. Поки i  t + 1 робити:

3.1. Обчислити b = q(x) = (x + m)2 – n та перевірити, чи розкладається b у множниковій основі F. Якщо ні, обрати наступне x та повторити цей крок.

3.2. Нехай b = . Покласти ai = x + m, bi = b, vi = (vi1, vi2, …, vit), де vij = eij mod 2, 1 j t.

3.3. i  i + 1.

4. Знайти підмножину T {1, 2, …, t + 1} таку що = 0.

5. Обчислити x = mod n.

6. Для кожного j, 1 j t, обчислити lj = () / 2.

7. Обчислити y = mod n.

8. Якщо x  y (mod n), знайти іншу підмножину T {1, 2, …, t + 1} таку що = 0 та перейти до кроку 5.

9. Обчислити дільник d = НСД(x – y, n).


Приклад. Розкласти на множники n = 24961.

1. Побудуємо множникову основу: F = {-1, 2, 3, 5, 13, 23}

2. m = [] = 157.

3. Побудуємо наступну таблицю:


i x q(x) факторизація q(x) ai vi
1 0 -312 -23 * 3 * 13 157 (1, 1, 1, 0, 1, 0)
2 1 3 3 158 (0, 0, 1, 0, 0, 0)
3 -1 -625 -54 156 (1, 0, 0, 0, 0, 0)
4 2 320 26 * 5 159 (0, 0, 0, 1, 0, 0)
5 -2 -936 -23 * 32 * 13 155 (1, 1, 0, 0, 1, 0)
6 4 960 26 * 3 * 5 161 (0, 0, 1 ,1, 0, 0)
7 -6 -2160 -24 * 33 * 5 151 (1, 0, 1, 1, 0, 0)

4. Виберемо T = {1, 2, 5}, оскільки v1 + v2 + v5 = 0.

5. Обчислимо x = (a1a2a5) (mod n) = 936 = 26 * 34 * 132.

6. l1 = 1, l2 = 3, l3 = 2, l4 = 0, l5 = 1, l6 = 0.

7. y = -23 * 32 * 13 (mod n) = 24025.

8. Оскільки 936 –24025 (mod n), необхідно шукати іншу множину T.

9. Виберемо T = {3, 6, 7}, оскільки v3 + v6 + v7 = 0.

10. Обчислимо x = (a3a6a7) mod n = 23405 = 210 * 34 * 56.

11. l1 = 1, l2 = 5, l3 = 2, l4 = 3, l5 = 0, l6 = 0.

12. y = -25 * 32 * 53 (mod n) = 13922.

13. 23405  13922 (mod n).

d = НСД(x – y, n) = НСД(9483, 24961) = 109 – дільник.

Відповідь: 109 – дільник 24961.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.