Происхождение человека (Укр.)

Походження людини Виникненнялюдини. Питання про те, чи сну св т, що нас оточу , а втому числ людина, сама по соб , чи продуктом д яльност розуму що належитьяк йсь вищ й стот або ж кож-ному окремому ндив ду склада сутн стьосновного ф лософського питання, що класично формулю ться у вигляд дилеми проперв сну матер ю або розуму. В залеж-ност в д в дпов д на задане питанняф лософи розпод -ляються на матер ал ст в признають об ктивне сну-вання оточующого нас св ту ,що виник в результат са-морозвитку матер

,об ктивних деал ст в приз-нають об ктивне снуванняоточуючого нас св ту ,що виник в результат д яльност вищого розуму та суб ктивних деал ст в вважають, що оточуючий нас св т не сну реально, а пл д уявиокремого ндив да . Зда ться ,неможливо дати експериментально обосновано в дпов д на основне питання ф лософ , але б льш сть вчених прихильникамиматер ал стичних концепц й. Через те, що матер ал стична концепц я нам б льш-меншв дома, я б хот ла спершу розглянути питання виникнення

розвитку людини зточки зору рел г . Кожна рел г ядивиться на це питання по р зному, але б льш сть з них ,в тому числ православна, християнська, вважа , що людина створ нням божим. Ось наприклад вМесопотам в рили, що сну бага-то р зних бог в, але людину створилабогиня-мат р Ару-ру, Мам , Нунтуд, Нинсурсаг або нод бог Еа, вона створилалюдину з глини з дом шкою божественно кров , тобто людина мала божественнийпочаток ,для того, щоб це твор ння задовольняло ус примхи потреби бог

в. Авони тим часом жили безтурботним життям. Боги були добрими, справедли-вими тастрашними, людина ма-ла прислуговувати кори-тися богам, а вони за це могливиконати деяк бажання людини. В ДревньомуКита вважали, що бог не створював людей за власною подобою людина -цевласно н що. А ось японц мали дуже ц каву религ ю, яка складалася з п яти концепц й св тзародився сам собою,н хто його не створював. силажиття, початок сексу поклали боги все що природньо, те не огидне едн стьприроди

та стор багатобог вБог С нто створив т льки японц в. В Древньому гипт , вважали, що люди утворилися з сл з бога Сонця - Хепра, чи Ра. Люди ,що жили вдавнину у П вн чн й Америц гадали, що люди могли походити в д ведмед в,а у ндонез - що в д людинопод бних мавп .Саме там до мавп в дносилисьяк до р вних, як до якогось л сного народу.

Поряд р зних верс й щодо винекнення розитку життя наземл сну така, що життя розвилося у косм чному простор , а вже пот м булозанесено на Землю.Теор я Еволюц .Теор я Дарв на не досконалою, як вс нш теор винекнення життя людини на земл . Ця теор я базу ться в основному на викопнихзалишк в. Але найсправд дос ще не було знайдено жодного вагомого викопного залишку,жодно перех дно ланки в д

мавпи до людини . Але впродовж стор прихильноки еволюц видавали бажане за д йсне, тобто вигадували не снуюч перех дн ланки .Ось у приклад з пилтаунською людиною у 1912 роц . Приблизновпродовж 40 рок в б льш сть прихильник в еволюц признавало справжн сть,але у 1953 роц п дробка була розкрита. Завдяки сучасним методам досл дженнявиявили, що людськи мавпяч к стки були складен разом п двергнут штучномустар нню. В ншомувипадку мавпопод бна ланка була намальо-вона подана до друку.

П зн ше,однак, знайшлося,що доведення складалося лише з одного зуба, що належаввимерлому виду св ней. Одним знайб льш ранн х ссавц в вважа ться маленька , гризунопод бна стота ,що жилаб ля 70-и млн. рок в тому,так званий крисопод бний примат . П сля пер одаблизько 40 млн. рок в родословна продовжу ться залишками, що були знайден вЕгипт , египтотеком жив б ля 30млн. рок в тому . Пот м, п слягигантського проб лу, було представлено нша людинопод бна стота.

Про не казалося, що вона жила приблизно 14млн. рок в тому, називали рамап теком. викопн залишки були знайден в нд десь б ля полутора стол ття тому. Поц м залишкам було в дображено мавпопод бну, двуногу, прямоход бну стоту. Хочац ми викопними залишками були лише залишки верхньо та нижньо щелепи плюсдек лька зуб в. Але пот м було виявлено, що рам п тек дуже схожий напредставник в сучасних людинопод бних мавп. П зн ше булознайдено австралоп тека, чи залишки були зна ден в п вден й

Африц .В н мав маленьку черепну коробку та м цн щелепи. Його теж було поставлено якпращура людей.Але в к нц к нц в було виявлено, що череп австралоп тека б льшесхожий на мавпячий, в др зня- ться в д людського не лише за об мом мозку .Дарв н нав в багато факт в походження людини в дтварин 1.Данн пор вняльно анатом ф з олог людини тварин показали под бн сть людини до тварин як у загальному план так уокремих деталях.

При пор внянн скелету м яз в таких тварин як к нь, собаки мавпи були знайден т сам к стки м язи ,що в др знялися в д людських лишеза розм рами та деякими деталями. Дивовижна под б-н сть внутр шн хорган в-серця, легень, орган в трав-лення, а також ембр онального розвитку.Дуже велика под бн сть людинопод бних мавп до людини за б ох м ч-нимипоказниками. Так , у шимпанзе, як у людини 4 гру-пи кров людську кровв дпов дно групи можна перелива-ти шимпанзе.

У людини рудиментарн органи, як не пов язан з вико-нанням якихось сутт вих функц й. Втой самий час ц ор-гани виконують важлив функц в орган змах тварин.В сво му розвитку ембр он людини проходить т ж сам етапи ,що ембр он тварини. Одним знайважлив ших фактор в розвитку людини оточуюче середовище, тобтосусп льство . Без сусп льства людина не могла б розвитися. Еволюц я пояс-ню багато чого в повед нц людини.

Так от зд бн сть до вивчання мов в людин уродженою. Все, починаючи в д можливост осягати св т до зд бност вибиратипартнера. Схильн сть до насильства вбивств теж природженою, так само як бажання вести в йни в домо, що мавпи нод утворюють угруповування проти сво хсус д в . Схильн сть до насильства з одного боку поясню ться бажанням матипартнера. менш приваб-лив сильн особи проявляють свою силу у насильств над особами ж ночо

стат .Сутт вою морфоф з олог чною в дм ною людини в д мавпи об м головного мозку. У людини в н в середньому становить 1400-1600 см 3, а у мавпи близько 600 см 3 .Поверхня п вкуль переднього мозку у людини - 1250 см ,а у людинопод бних мавп - менше в 3,5- 4 рази. Найважлив -шою як сноюособлив стю людини як б олог чного виду здатн сть до прац . Але поста питання, чому саме людина, а не якась нша стота досягла вершини еволюц ?

Чому саме людський мозок ,а не чи сь нший розвивався? Видатний б олог письменник - фантаст . фремов каже, що для того щоб розвивався мозокпотр бно Могутн органи почутт в - перш за все з р, з рдвоокий, стереоскоп чний, такий, що може охопити прост р, точно ф ксуватипредмети, що в ньому знаходяться , дати точну уяву про х форму м сцерозташування.Голова ма м ститися на передньому к нц т ла, щопершим стика ться з оточенням несе на соб органи почутт

в.Органи почутт в мають знаходитись максимально близькодо мозку для економ в передач подразнення.Мисляча стота ма добре рухатись, мати складн к нц вки, здатн виконувати роботу.Розм ри не можуть бути дуже маленькими, бо нема м сцядля розвитку могутнього мозку, нема достатнього запасу енерг , не можуть бутидуже великими, бо порушаться оптимальн умови розм рност ст йкост орган зму, необх дн для втримання ваги мозку.Мозок може розвиватися тод , коли голова не знаряддям , не обтягнута

рогами, тощоК нц вки мають мати таку будову, щоб забезпечуватисвободу рух в, здатн сть тримати, користування та виготовлення знарядь. Отжефункц к нц вок мають бути розд леними - одн для перем щення, нш дляхапання. Пер оди вза мод людини природньогосередовища.Перший , давн й пер од включа палеол т, мезол т неол т.У палеол т в д майже 2млн. рок в до 30-33 тисячрок в тому жили збирач та перш мисливц - петикантропи, синантропи,кроманйольц .У мезол т - в д 30-10 тисяч рок тому до збирання полювання людей дода ться

рибальство, з являються б льш досконал знаряддя зк сток, кам ння, рогу, дерева.У неол т - 8-4 тисяч рок в тому з явля тьсяземлеробство, свердлування, шл фування, перш будинки, святилища. пер од характеризу ться накопиченням знань про природу,пристосуванням людини до природи та дуже незначним впливом на не . Основнеджерело енерг - це мускульна сила людини, повна залежн сть в д природи.Другий пер од- рабовласницький лад феодал зм. Активнорозвива ться землеробство, скотарство, ви-никають

ремесла, розвива тьсябуд вництво с л, м ст, фортець.Людство завда природ пом тно шкоди, особливо п сляпояви розвитку х м , одержання перших кислот , поро-ху, фарб, м дногокупоросу. Чисельн сть населення у XV-XVII стол тт нарахову 500млн пер оди основний фактор впливу людини на природу - вогонь.Використання штучних пожеж для палбвання на диких зв р в, розширення пасовиськ.

Трет й пер од XVIII cm nepшa половина XXcm час бурхливого розвитку ф зики, техн ки,винайдення парово-го двигуна, електричного мотору, атомно енерг , стр м-когозросту населення понад 3,5 млрд. Це пер од активного розвитку локальних рег ональнихеколог чних криз, протистояння природи людського сус-п льства, страшних заеколог чними насл дками во н, хижацько експлуатац вс х природн х ресурс в.Принцип розвитку- боротьба з природою, п дкорення,впевнен сть, що природн ресурси невичерпн .

Четвертий останн 40-50 рок в розвиток глобально еколог чно кризи посилення парникового ефекту, появаозоново дири та кислотних дощ в, супер ндустр ал зац я, суперм л таризац я,суперх м зац я, суперспоживання, суперзабруднення ус х геосфер.Чисельн сть людства на 1992 р к- б льше 5,4 млрд Виникнення поширення в ус х цив л зованих кра нахсв ту громад руху за охорону природи.