Історія виникнення силових видів спорту на Україні (укр)

стор я виникнення силових вид в спорту на Укра н .Витоки виникнення сучасних силових вид в спорту можна знайти у Стародавн йГрец . Уже в т часи люди в дстоювали де гармон т ла й духу, в ддаючиперевагу естетичному вихованню. Давньогрецьк сукльптори розробляли каноникраси, що будувалися на оптимальних пропорц ях людини.На меж 19-20 ст. у Рос та на Укра н значного поширення набулаважка атлетика.

Одним з видатних представник в атлетики був В. Ф. Кра вський,котрий у 1885 р. в Санкт-Петербурз заснував Гурток аматор ватлетики , де спортсмени займалися силовими вправами, боксом, г мнастикою.Члени гуртка намагалися розвинути не т льки максимальну силу, а й досягти усво му розвитку обхватн розм ри м яз в давньогрецьких атлет в. Аналог чн гуртки було створено в

Москв , Ки в , Риз . Ки вський л кар . Ф.Гарнич-Гарницький на фото у лютому 1895 р. заснував Ки вський атлетичнийгурток. Ки вське атлетичне товариство виховало на той час прекраснихспортсмен в-рекордсмен в Рос та св ту, переможц в всерос йських чемп онат вта ол мп ад - К. Павленка, Ф. Гриненка, Г. Чиква дзе, С. Тонкопея, М.Урицького, П. Латушк на, В. Мерного, О. Красовського та нших.

Фах вц , як розробляли методи зб льшення сили й формування гарних м яз в,уже на той час мали сво х посл довник в. В. Ф. Кра вський розробив ориг нальнусистему т лобудови й розвитку сили, О. К. Анох н- автор системигантельно г мнастики. Олександр Засс на фото розробив методику зометричноготренування у по днанн з динам чними вправами та винайшов пружний кистьовийдинамометр. Засс дивував глядач в сво ми силовими номерами - ловив руками90-к лограмове

ядро, що вил тало з цирково пушки на вудстань 8 м, носив поарен коня, розривав пальцями ланцюги.1897 р. В дбувся перший Всерос йський чемп онат з важко атлетики,де учасники змагалися у п яти вправах з обтяженнями жим , ривку й поштовхудвома руками, поштовху й ривку одн ю рукою, а також - у в льних вправах.На меж стол ть у Рос видавалися атлетичн журнали Геркулес , Красота и сила , та нш , що пропагандували силов вправи.1912 р.

Клуби гуртки важко атлетики об днувалися у Всерос йськусп лку важкоатлет в, а в 1913 р. ця сп лка вступила до М жнародно аматорсько сп лки важкоатлет в. М жнародний конгрес сп лки 1913 р. у Берл н прийняв рядважливих р шень. П д назвою важка атлетика розвивалися три видиспорту п дн мання ваги, бокс та боротьба. Для важкоатлет в затвердили динупрограму змагань ривок й поштовх р знойменними руками, штовхання ваги, а длякоманд - перетягування каната.

Атлети почали виступати у п яти ваговихкатегор ях до 60 67,5 75 82,5 понад 82,5 кг.1919 р. Створено Московську л гу, котра стала керувати розвиткомцього спорту зам сть Всерос йсько сп лки. У 1923 р. було проведено першийчемп онат СРСР, на якому призерами змагань стали укра нськ важкоатлети Я.Шепелянський, . Жуков, Д. Ехт, Л. Алекс, А. Орлеан.

Перша укра нська ол мп адав дбулася в Харьков у 1922 р.Перш сть СРСР 1927 р. в дбулась вже за новими правилами буловпроваджено квал ф кац йн розряди новачки, 1 та 2 , учасник в розпод ляли на6 вагових категор й.1933 р. У важк й атлетиц з явилося м я Георг я Попова. В н буводним з перших атлет в, який застосував велик тренувальн навантаження усво й п дготовц , обгрунтував период чн сть х зм ни у тиждневих циклах, атакож

винайшов новий спос б прис ду п д штангу - розн жка . В нпершим з укра нських важкоатлет в встановив найвище св тове досягнення у ривку- 98,2 кг, а у 1937 р. йому було присво но почесне звання Заслужениймайстер спорту СРСР .1936 р. Чемп онати СРСР та Укра ни проводилися за програмоютриборства у нових вагових категор ях, наближених до м жнародних

Важкоатлетична секц я в докремилась в д секц й боротьби та боксу.Чемп онат Укра ни 1936 р. проходив у Донбас м. рм но . Переможцемвперше став 20-р чний киянин Я. Куценко. В н перемог харк в янина . Кириченка встановив перший рекорд СРСР у ривку. У 1938 р. в н першим з важкоатлет вколишнього

СРСР показав у сум триборства 400 кг у важк й категор .На Всесоюзному чемп онат 1939 р. 20-р чний киянин Г. Новак встановивчерговий рекорд СРСР у жим 118,1 кг , а через два роки на змаганнях Укра на-Рос я показав у вагов й категор 75 кг феноменальну длятого часу суму 400 кг жим-125, ривок-120, поштовх-155 кг .П сля зв льнення Укра ни в д г тлеровських окупант в 1941-1943 рр. почалосяв дновлення

економ ки кра ни. У 1943 р. у Харков поновив свою д яльн стьРеспубликанськ й ком тет у справах ф зультури спорту, а також Державний нститут ф зично культури, який було переведено до Ки ва. У червн 1944 р. вКи в в дбувся черговий чемп онат кра ни, де з абсолютно кращим досягненням -407,5 кг у сум триборства перем г Я. Куценко.1946 р. Секц я важко атлетики СРСР вступа до М жнародно федерац важко атлетики IWF

International Weightlifting Federation . На першийпово нний чемп онат св ту до Парижа у склад зб рно команди СРСР в дбули кияниГ. Попов, Ю. Хотимський, Я. Куценко. Попов став бронзовим призером, а Я.Куценко виборов ср бну медаль.50-т роки Найсильн шими та найвидатн шими важкоатлетами Укра нибули Ю. Мазуренко, М. Кемель, П. К ршон, М.

Меркулов, Ф. Осипа, . Рибак, М.Кормешов та нш 1952 р. Радянськ важкоатлети вперше взяли участь в грах XVОл мп ади, де завоювали 3 золот , 3 ср бн та 1 бронзову медал .1956 р. зб рна команда Укра ни з важко атлетики пос ла друге м сце у1 У середен 60-х рок в стали в домими усьому св ту укра нськиважкоатлети

М. Хомченко, Е. Бровко, В. Беля в, Л. Жаботинський. Леон дЖаботинський - дворазовий ол ип йський чемп он. на фото 1965 р. Спортивна класиф кац я зазна значних зм н - впершезаснову ться норматив майстра спорту СРСР, майстра спорту м жнародного класу,кандидата в майстри спорту та юнацьк розряди. Першими звання майстра спортум жнародного класу отримали укра нськи важкоатлети

В. Беля в та О. Кидя в. У1969 р. М жнародна федерац я важко атлетики додала до снуючих ваговихкатегор й дв нов - 52 та 110 кг, змагання стали проводитися у 9 ваговихкатегор ях.Конгрес IWF п д час проведення Ол мп ади 1972 р. п сля тривалихобговор в з фах вцями прийняв р шення про вилучення жиму з програмиважкоатлет в. Основною причиною була неможлив сть об ктивного судд вства ц вправи п д час змагань. Середина 70-х рок в. В Укра н найб льш в домими важкоатлетами були льв в яни

А. Гнат в та П. Король, донеччани Б. Павлов та Ю. Голубцов, луганчаниВ. Михайлов, О. Кидя в, О. Сеньшин, кияни С. Полторацький та В. Кузьменко,ровенчанин В. Устюжин та нш .На початку 80-х рок в про себе заявля нове покол ння важкоатлет в В. Соц з Донецька став чемп оном св ту та вропи 1981, 1982 рр. та встановивс м св тових рекорд в. В. Кравчук з Кривого Рогу виборов звання чемп ону св тута вропи в 1981 р а киянин

А. Писаренко - у 1981, 1982, 1983 рр.Середина 90-х рок в. Укра на, незважаючи на економ чну кризу, зновма багато талановитих важкоатлет в В. Альошкин, Р. Севасте в, Р. Савченко, О.Блищик, В. Бажан, О. Чумак, С. Д дик, О. Левандовський, як неодноразововстановлювали св тов та вропейськ рекорди на р зних змаганнях.1992 р. Внесено зм ни щодо акцент в у св тов й важк й атлетиц .

П слярозпаду СРСР утворення нових незалежних держав зб рн команди цих кра нотримали право виступати на вс х м жнародних змаганнях сво ми командами, щоодразу призвело до загострення конкуренц на св тов й важкоатлетичн й арен .Федерац я важко атлетики Укра ни була прийнята до складу IWF одн ю з перших.Ця под я в дбувалася 15 листопада 1992 р. Вже через р к зб рна команда Укра нина чемп онат св ту 1993 р. в

Австрал та чемп онат вропи 1994 р. у Чех виборола перш загальнокомандн м сця.П сля р шення М жнародно федерац важко атлетики про включення до програмзмагань ж ночо важко атлетики укра нськ фах вц почали нтенсивно працюватидля розвитку. Призерками та рекордсменками м жнародних змагань ставали Н.Скакун, Л. Григурко, В. Руденок, В. Павлиш, Л. Канунова,

В. Шаймарданова та нш .