Русско-польская война (Українa)

Причини та характер визвольно вйни Глава Причини визвльно вйни полягають в глибокому минулому, спробумо х розглянути. Як вдомо, Кивська Русь втратила свою державнсть через татаро-монгольску навалу. Але пвнчн тертор, так як Новгород та Прибалтика залишились поза цим лихом. Невдовго внаслдок значно емграц в Прибалтику , там утворються могутня Литовська держава. Так як Литва ранше не належала до

Кивсько Рус внаслдок емграц там мешкало дуже багато укранцв, то тут не виникало питання панвно нац Узагальнюючи все вищевказане приходимо до висновку що укранц почували себе в Литв дуже комфортно . Але обставини склалися несприятливо для нашого народу. Саме в той час могутня Оттаманська мперя поставила соб за мету захопити всю вропу. Перед обличчм тако загрози литовський князь Ягайло згодився на династичний шлюб з польською королевою

Ядвгою. Якщо не враховувати, що перед цим Польща та Литва довго воювали мж собою , то можна тльк здогадуватись про настро в суспльств. Спочатку польська влада вела себе досить обережно не впроваджувала няких змн. Виявляючи незмнну повагу до мсцевих звичав , литовц часто проголошували Старого ми не змнюмо, а нового не впроваджумо Орест

Субтельний, сторя Украни, Кив 1993р стор. 99 Але агресивна Католицька церква не змогла втерпти перед видовищем незайманих земель Украни змусила польського короля Казмира пти в широкий наступ на права укранцв. Всюди була запроваджена латинська мова, по всй Укран будувались католицьк костели та монастир, а дючи православн передавались у власнсть католицько церкви, або продавались евреям пд склади та корчми.

Польський король роздавав укранськ земл свой шляхт за просто так. Укранц були фактично зведен до статусу рабв. Укранська шляхта та значна частина литовсько виступали на захист свох прав. Невдовз польське дворянство отримало значн привле. Псля ун 1596 року, яку уклали мж собою католики та частина православних владик вийшов указ короля, який урвнював в правах з поляками тих укранцв як приймали католицьку або унатську вру.

До того ж католицька церква через поширення мереж свох навчальних закладв на тертор Украни дстала змогу прищеплювати молодим укранським шляхтичам потрбни свтогляд таким чином пдкоряти соб нов укранськ земл. Внаслдок цього бльша частина нашо шляхти сполячилась, згадати хоча б за нащадка Байди Вишневецького Ярему Вишневецького, ренегата, який свою жорстокстю по вдношенню до власного народу вразив навть полякв, як ж пдбили його на цю справу.

У 1505 р. контрольований шляхтою сейм схвалив закон Nihil novi, за яким королю заборонялось видавати нов укази без згоди ставникв шляхти.А у 1573 р коли помер останнй представник династ Ягеллонв , шляхта отримала право обирати соб монархв визначати хн прерогативи шляхом угоди, що називалася Pacta conventa Орест Субтельний, сторя Украни, Кив 1993 р стор.

116 Дехто може запитати, а для чого я навв цю цитату. А навв для того, щоб показати як зростала сила неконтрольовансть шляхти в Реч Посполитй. Суть справи в тому, що справжнм господарм в кран стала анархчна, жорстока, бездушна шляхта. Саме в цьому лежать вс причини Визвльно вйни. Шляхта обмежила короля в усх правах нема кому було навести лад у держав, забезпечити всм так необхдний спокй Шляхта почала вважати вс нщи версти населення бидлом,

позбавили бльшсть мст Реч Посполито Магдебурського права, обклали свох купцв величезними податками, а самих себе позбавили цих податкв. тобто створили вс умови для занепаду мст та розвитку хнх маткв . Для розквиту свох маткв шляхта захоплювала необжит земл, оголошували на них слободу звльнення вд податкв на клька рокв для заохочення населення до перезду в ц земл, а коли миновав строк ц слободи селян обкладали нечуваними податками. Ще недавно вльних селян змушували вдробляти на свох панв по 3-4 дн щотижня.

Додатково вони мали виконувати на користь феодалв рзномантн повинност , водночас продовжуючи спату в королвську казну податкв за хату та худобу. Магнати часто здавали сво воложння в оренду , згдно з якою орендар отримував усе, що здатен був витиснути з селян понад встановлену кльксть. Орендорями часто ставали евре, як не мали права володти землею, а лише могли орендувати . Наприклад у величезних володннях роду Острозьких було 4 тис. орендарв еврев , а у 1616 р. бльше половини

укранських земель , що належили корон, орендувалися еврейськими пдпримцями. Прагнучи повернути з прибутком вкладен ними грош за вдносно короткий перод у два три роки, вони нещадно визискували селян та виснажували земл, не дбаючи про майбутн наслдки. Нердко орендар вимагал, щоб селяни працювали на нього по шсть см днв , виганяючи х у поле за допомогою магнатських слуг. ншою формою оренди стало надання тимчасово монопол на виробництво продаж горлки, сол

та тютюну орендарев, який потм вимагав вд селян яку завгодно плату за ц високоцнован продукти. Нема доводити, що це все не додавало евреям орендорям популярност серед укранського населення. За словами англйського сторика Нормана Дейвса участь еврев у жорстокй експлуатац селян шляхетцько еврейсько сплкою була диною найважлившою причиною т страшно вдплати, що не раз упаде на них у майбутньому Орест Субтельний, сторя Украни, Кив 1993 р стор. 160

Гнт з боку Польщ та близксть Дикого Поля зумовило появу козацтва, цього виршального чинника визвльно вйни. Попервах казацтво займалось лише захистом Украни вд татар. Польськ корол бачили свою безсилсть та небажання шляхти воювати з татарами, прихильно ставились до козацтва, а король Стефан Баторй в 1582 р. дав козакам так ж привле як шляхт , та й узяв х на службу в державне вйсько. Але шляхта , побоюючись козацтва почала руками наступних королв всляко обмежувати

х права. Наслдком цього стали козацьк повстання Криштофа Косинського в 1591 р. та Северина Наливойка в 1596 р. Певний час протирччя мж козацтвом та шляхтою вдаволося розвязувати видатковому гетьману Петру Сагайдачному, але з його смертю в 1622 р. ц проблеми повстали з небаченим дос розмахом. До того ж долучилось повдомлення короля Сигизмунди козацькими походами на

Крим в турецьк причорноморськ мста через ус рейди козацтва, Турця почала загрожувати королю вйною, а Польща була незмримо слабша за свого ймоврного суперника Польська влада спробувала ввести обмеження щодо козакв, а отримала повстання Марка Жмайла в 1625 р та Тараса Трясила в 1630 р. В наслдок виступу Трясила та смерт фанатичного короля Сигзмунди , козацтво отримало значн поступки.

До того ж новим королм став прокозацько настроний Владислав. Зокрема , вн визнав рвнсть обох церков церков Украни, рестровим козакам знов надали право самоврядування. Але невдовз шляхта почала знов обмежувати права козацтва козацтво знов пдняло повстання у 1637 р. на чол з Павлюком . Псля розгрому цього виступу гетьман

Якв Острянин та Дмитро Гуня вели боротьбу у 1638 р. в цьому випадку козацтво отримало важку поразку. Шляхта позбавила козакв майже усх прав. Польський уряд поршив видбрати козацькому вйську вс його дотеперешн вольност привле. Козаки мусили передати полякам артилерю, булави й ус вйськов вдзнаки. Рестрове вйсько утратило свою самоуправу. На його чол мав стояти не виборний гетьман, а комсар, назаначений королем. Полковниками мали бути не козаки, а польськ офцери.

Рестр зменшено знову до 6000 до вйська допущено тльк тих, що не брали участь в повстанн. Це був такий тяжкий погром, що козаки не могли прочуняти з нього цлих десять рокв ван Крип якевич, сторя козацького вйська, Львв, 1936р видання вана Тиктора Глава Повстання Рдко коли окрем особи так виршально визначали хд епохальних подй, як це зробив стосовно Великого Укранського повстання 1648 р. Богдан

Хмельницьки. Орест Субтельний, сторя Украни, Кив, 1993 р стор. 162 Богдан Хмельницький народився у 1595 р. в см дрбного шляхтича. Брав участь в битв пд Цецорою 1620 р. попав у полон. Через два роки повернувся додому. Служив в рестровому козацькомц вйську. Дослужився до головного вйськового писаря. Для тих, хто не зна - ця посада у козацькому вйську дорвню

ниншнй посад начальника штабу, тобто Хмельницький був другою людиною у вйську, псля гетьмана. Псля ординац 1638 р сотник в Чигирин. Все б так залишилося в житт Хмельницького, якщо не втрутився би безглуздий випадок Чигиринський пдстароста Данль Чаплинський захотв у 1646 р. маток Хмельницького, вбив його меншого сина та викрав наречену сотника.

Хмельницький спочатку звернувся до суду, а потм, побачивши безперспективнсть цього дла подався на Сч. Гпнотичний вплив, що його Хмельницький умв справляти на маси, став очевидним коли, рятуючись вд полякв, як розвдали про його намри, вн з жменькою прихильникв у счн 1648 р.втка на Запорзьку Сч. За короткий час вн здобува пжтримку запоржцв, виганя з сч польську залогу й добиваться гетьманства. Спочатку заколот, що набирав сили, мав ус ознаки попереднх невдалих повстань заслплений

жадобою помсти, козацький старшина, якого покривдили магнати, втка на Сч перекону запоржцв встати за сво його також права. Проте, у випадку з Хмельницьким винятковий талант органзатора, полководця та полтика все докорнно змнив. Орест Субтельний, сторя Украни, Кив, 1993 р стор. 163-165 Хмельницький добре розумв вс вди козацького вйська козаки були добрими пхотинцями та поганими кннотниками.

А татари в той час були дуже невдоволен полтикою польського уряду. Тому Хмельницький зробив хд конем заключив угоду з татарами про спльн д проти польського вйська. Польська влада добре розумла чим загрожу поява Хмельницького в Укран, отож, коронний гетьман М. Потоцький уже 5 лютого 1648 р. вирушив з коронним вйськом з Бару на Корсунь, а в унверсал до повстанцв вказав видати йому

Хмельницького розйтися. В раз непокори Потоцький погрожував ус достатки ваш , котр у волост мате, забрати, жнок, дтей вирзати Баран В Зайцев О сторя Украни, Львв, 1996 р. Бойцов д почалися у квтн. Гетьман Потоцький зупинився з головними силами пд Корсунм, а вперед вислав свого сина Стефана з 4 тисячами вйська до яких ще мали приднатись рестров козаки, що спускались на човнах по Днпру. Хмельницький вдало використав розднансть польських вйськ.

Вйська в нього було всього 3000 козакв, не враховуючи татар бльша частина яких мала приднатися згодом. Тому Хмельницький через свох агентв спровокував заворушення серед рестровцв, внаслдок чого т приднались до повстанцв. Хмельницький тим часом перетягнув на свою сторону т рестров полки, що плили на човнах Днпром. Дня 4 травня 1648р. мж тим вйськом зчинився розрух якийсь козак ухопив корогву й почав скликати Чернецьку раду. Старшина кинулася до збро, але козаки пшли на не, схопили живцем потм засудили на смерть.

Повстанц обрали соб за старшого Филона Джалоля й пд його проводом пшли до Хмельницького. Дня 12 травня вони були вже над Жовтиим Водами, демонстративно пройшли повз польський табор, вистрлили з рушниць подалися до Хмельницького. Другого дня за х прикладом пшли й рестров Шемберга вс попереходили до повстанцв ван Крипякевич сторя укранського вйська,

Львв, 1936р стор. 202 А передсторя цього така 26 квтня Хмельницький попав на Стефана Потоцького взяв його вйська в облогу пд Ховтими Водами. Поляки, псля зради рестрових козакв почали переговори з Хмельницьким про каптуляцю тобто, що вони поляки вддадуть козакам усе важке озброння пдуть геть, лише з особистою зюрою для самозахисту пстол та шабл. Хмельницький на це згодився, бо не хотв втрачати козакв,

сподвався на ласку короля, але татари порушили домовленсть напали на полякв в урочищ Княж Байраки 15 травня. Там до татар примкнула певна частина нерестрового козацтва. Таким чином польський загн був повнстю знащений , а Стефан Потозький помер в татарському полон вд поранень. Це був перший дзвночок про те, що Хмельницький не повнстю керу ситуацю.

Гетьман дозволив полякам вдступити, намагаючись показати м, що вн не якийсь там бандит, а просто хоче довести права свого народу та без крайньо потреби не проливати кров, як кервники попереднх повстань. Але кримнальн елементи серед козацтва та неконтрольован татари зробили свою чорну справу. теперХмельницький мав воювати до повно перемоги без всякого компромису, бо горд шляхтич так не вибачили йому вбивства свох майже беззбройних воякв. Навть король Владислав

IV, прихильний до козацтва, не подарував би козакам цього. Нхто ж не буде заперечувати, що козацтво складалося виключно з янголв та патротв. Як в усякй анархчнй органзац бльша чатина них складалася з , мяко кажуч, людей з темним минулим та сучаснстю. Згадати хоча б те, що Польща та Рося за козакв вважали лише тих, хто жив не нас Сч, а мешканцв Сч поголовно вважалися не безпдставно цими державами за бандитв.

Навть городов козаки вважали лише себе козацтвом, а низових пройдисвтами . Задля спльно мети вони ясна рч, обднувались, а в нщй час мж ними снувала прихована ворожнича та недовра. на ось такий кримнальний елемент вкуп з татарами довелось сприяти Хмельницькому на початку сво боротьби. Лише за часв вана Срка гетьманом був ван Виговський низове козацтво кинуло грабувати

Туреччину та почало систематично винищувати агресивн татарськ орди. Псля ц перемоги вйська Хмельницького зросли до 15 тисяч козакв та велику кльксть татарсько кнноти. Командуючий Микола Потоцький зрозумвши, що навряд чи зможе перемогти в чистому пол свою 20-т тисячною армю обднане козацько-татарське вйсько почав органзовувати вдступ. Але 26 травня пд Корсунм польськ вйська попали в засдку влаштовану

Хмельницьким потерпли повну поразку. Хмельницькому до рук потрапили обидва командувач польсько-шляхетсько арм, 80 великих вельмож, 127 офцерв, 8 520 жовнрв, 41 гармата Орест Субтельний, сторя Украни, Кив, 1993р стор. 165 Окрм цього за шсть днв до битви пд Корсунм вмира король Владислав IV, який мг би ще пти на переговори з козаками.

Псля перших перемог Хмельницького вибухнуло всенародне повстання, роками збрана ненавсть вирвалася назовн залила все навколо кровю Сам Хмельницький, дйшовши до Бло Церкви, не поспшав розвивати вонн д. В липн козацьке посольство на чол з Вешняком прибуло у Варшаву з клькома листами датованими 12 червня до короля , коронного маршалка, князя Заславського. Вимоги козацько нструкц були досить скромн

Хмельницький домагався 12-т тисячного рестру, поновлення прав та привлев козацтва , захисту православно ври й повернення православним забраних унатами церков. Ю.Зайцев, В.Баран, сторя Украни , Львв, 1996 р стор. 115 Отже, як ми бачимо , Хмельницький не збирався визволяти свй народ з пд польського ярма, а сподвався на казочку про доброго короля. Хоча в принцип король

Владислав IV мг би на ц умови погодитися, але вн помер, а новий, як Казимр, не збирався йти на поступки козакам, хоч став королм завдяк хнм домаганням. ГЛАВА III Утворення держави Протягом лта Хмельницький створював регулярну армю. Украну вн подлив на 16 полкв, як очолили випробуван в боях козаки ван Богум т.д. Пд кнець лта козацьке вйсько налчувало вд 80 до 100 тисяч чоловкв, з яких 40 тисяч було козацтва,

а вс нш селяни та мщани, як не мали бойового досвту. Короля ще не було обрано, а польський сейм ухвалил наступ на Украну. Було збране досить велике вйсько за рзними оцнками його кльксть коливаться вд 40 до 50 тисяч. Третину цього вйська високопрофесйн нмецьк найманц, а нша частина складалася виключно з шляхти. Дехто скаже Хба це велике вйсбко, козаки, мовляв, мали чисельну перевагу щонайменше в два рази.

Повторюю ще раз козацьке вйсько було не менш 80 тисяч, але справжнх козакв не бьш нж 40 тисяч, а польська армя було дуже добре озброна та добре вивчена вйськовим хитрощам. Поляки могли перемогти, але, замсть одного командувача, вони обрали трьох На чол ново польсько арм стояли три магнати млявий закоханий у розкошах Доминк Заславський, освчений вчений латинст Миколай

Остророг 19-рчний Олександр Конецьпольський, Хмельницький саркастично охрестив х перина, латина, дитина Орест Субтельний, сторя Украни, стор. 167 Зрозумло, що нема кому було дати ладу в польському вйську. До того ж, хвилькувата шляхта недооцнювала суперника збралась на вйну як на бал. За свдчення очевидця було враження що вони збираються воювати не залзом, а золотом та срблом. Та що там говорити, якщо один обз складався з 100 тисяч возв.

Ви можете соб так уявити Це ж щонайменше по два вози на людину, а якщо враховувати що багато шляхтичв вирушили в похд у власних каретах Коротше кажучи, обидв арм зустрлися 23 вересня в бою пд Пилевцями. Хмельницький дуже вдало використав надзвичайну бандючнсть шляхтичв. Хмельницький наперед пустив татар. х було небагато, всього 3000. Польська кннота, не слухаючи команди, кинулася на орду.

Почалася безладна боротьба по ярах та балках. Все нов й нов корогви летли в бй, не можна було х стримати. Хмельницький використав цю метушню, козацька артилеря почала сильно обстрлювати греблю. Польське вйсько не витримало обстрлу й чим-дуже лишило шанц. Тод до наступу рушила козацька пхота. Пл напором поляки почали уступати до свого табору. Але виявилося, що ций табор закладено в такому невигдному мсц, що з ньго боронитися буде год.

Тод польськ полководц наказали вдворот на Костянтинв. Козаки й татари напирали дал , тод серед полякв зчинилася така панка, що няк не можна було утримати вйська в лад. Як прийшов вечр , писав польський офцер, панове регментар й полковники зхалися тихцем , ховаючись у темнй ноч , з вс сили почали вткати. покинули корогви, знаки, гармати, табори вози численн, що рахуються на многокроть сто тисяч. Як кнне вйсько побачило, що нема старшини, покидали на землю

зброю, панцир, копп, все пшло в врозтч, видавши на рзню пхоту Таким чином, польську армю згубила власна пиха гордовитсть. Незалежно вд цих подй, на Укран бушувало всенародне повстання. Псля перемоги Хмельницького пд Пилявцями козацька армя рушила на Польшу зупинилася пд Львовом. Повстання перекинулася на

Галичину. Особливо прославися шляхтич з Покуття Семен Височан який збрав 15 тисячну армю. Хмельницький обмежився викупом з мешканцв Львова рушив пд Замостя де домгся обрання королм Яна Казимра, псля чого повернувся в Кив. Для сторикв завжди лишалося загадкою, чому Хмельницький, який на тот момент мг знищити Рч Посполиту, виршив пристати на цю пропозицю й повернутися

на Надднпрянщину. Вочевдь, вн усе все сподвався змнити полтичну систему Реч Посполито так, щоб вона могла задовольняти козацтво. До того д голод чума вже позначилися на його вйськах, як на населенн Украни в цлому. Та й союзникам гетьмана - кримським татарам не терплося повернутися додому. Ц обставини можливо, й, зумовили небажання гетьмана продовжувати вйськову кампаню взимку.

Орест Субтельний, сторя Украни, стор. 167 Одню з можливих причин перемиря ща уклав Хмельницький з Польшею була чума, що забрала то осен життя багатьох козакв, серед них був заступник, або ще як тод козаки казали вйськовий товариш, Максим Кривонс. Хмельницький сподвався на мирне розвязання процесу але вйна спалахнула ще з бльшою силою. В червн 1649р. Польськ вйська, роздлен на дв частини почали наступ на

Украну. Основними силами у 25 тисяч командував сам король Ян Казимр , а допомжними 15 тисяч Ярема Вишневецький. Хмельницький швидким кидком пд Збараж застав зненацька вйська Вишневецького, що той ледь встиг сховатися у замку. Король поквапився на помч магнатов, але гетьман тут перехитрив полякв блискавичним маневром вн зняв

облогу з Збаража влаштував засдку пд Зборовом. Королвське вйсько було майже повнстю знищено, але татарський хан, побоючись змцнення Украни зрадив козакв почав силою вимагати вд них мирного договору з Польщею. 18 серпня 1649р. було пдписано Зборвський мир. За ним рестр установлювався в 40 тисяч козакв, польському вйську та евреям заборонялося перебувати на Кивщин, Чернгивщин та Брацлавщин, де урдов посади дозволялося займати лише козацькй старшин та православнй

шляхт, а православному метроволтов обцялося мсце в польскому снат. Хоча всм учасникам повстання дарувалася амнстя, бльшсть селян мали повернутися у крпацтво. Польськй шляхт у свою чергу, навпаки, дозволялося повернутися до свох володнь. Лише тиск татар змусив Хмельницького пти на цю невигдну угоду, котра викликала широке невдоволення по всй Укран. Але оскльк поляки вважали, що поступилися надто великим, а козаки були переконан, що отримали

замало, ця угода так не була повнстю виконана. Орест Субтельний, сторя Украни, стор. 168 сторикв завжди дивувало, чому Хмельницький до останку сподвався на союз з татарами. Одн кажуть, що йому був необхдний союзник. Союзник це рч добра, але татари були такими союзниками, що нод кажуть За грош можна знайти кражих ворогв Гетьман не змг псля

Пилявцв премогти в жоднй битв де брали участь татари, кожного разу , у виршальний момент вони зраджували козакв. Простше було б х позбавитися, розрвавши угоди, але попавши вноч зненацька в хнй табр перебити там всх псля такого разгрому татари ше не скоро б прочуняли. Чому я пишу напасти вноч на х табр А тому , що вони вчинили пд Зборовом, Берестечком, та Бором ще 1648р коли не дали

Хмельницькому додавити Польшу справжнсньку зраду, в результат яко загинуло багато укранцв. Хто стане заперечувати, що поразка пд Берестечком - справа рук татар. А з стор вдомо, що зрадникв треба знижувати, обовяязково хньою ж зброю. По-друге, псля знищення татарського вйська Хмельницький мг не турбуватись за свйтил спокйно воювати з поляками. Але вн цього не зробив. Одне з можливих пояснень те, що гетьман не врив у здатнсть укранського

народу самостно здобути волю. Це пдтверджують його постйн пошуки зверхника. На думку Хмельницького, зручним кандидатом на роль покровителя захисника Украни на мжнароднй арен був турецький султан. Вн був достатньо могутнм для того, щоб вдбивати у полякв бажання нападати на Украну, й водночас надто вддаленним , щоб вдкрито втручатися в внутршн справи. Вдтак, у 1651р псля обмну посольствами Оттоманська

Порта формально прийняла своми васалами гетьмана та Вйсько Запорозьке на таких же умовах зверхност, що х мали Крим, Молдавя та Валахя. Проте через поширену серед укранцв ненавсть до бусурманв та внутршн змни в самй Оттоманськй Порт ця угода так лишилася нездйсненою. Значно популярншим кандидатом на роль покровителя

Украни був православний московський цар. Зпочатку повстання Хмельницький умовляв царя в мя спльно для них православно ври прийти на допомогу. Але Москва реагувала надзвичайно оборежно. Зазанвши тяжких втрат у недавнй вйн з Польщею, московити волли почекати, доко козаки й поляки не виснажать одне одного, вже тод вдаватися до вдповдних дй. Проте у 1653р коли укранц стали погрожувати тим, що вддадуть перевагу оттоманському

варанту, московити не могли бльше зволкати з ршенням. Цар Олексй Михайлович скликав Земський собор, який виршив , що заразди православно ври й свято церкви Божо государев слд прийняти х пд свою високу руку. Приймаючи це ршення , московити також сподвалися вдбрати деяк захоплен Польщею земл, використати Украну як буфер проти Оттомансько мпер та взагал розширити сво впливи.

Орест Субтельний, сторя Украни, стор. 171 Тим часом, Хмельницький задумав приднати до Украни Молдавю, одруживши свого сина Тимоша на дочц молдавського господаря Василя Лупула Але Тимош загинув пд час бойових дй в Молдов проти гетьмансько опозиц. У 1651р. Вдбулася виршальна битва пд Берестечком.

Внаслдок зради татар, козацьке вйсько отримало значн втрати. Хмельницький був змушений пдписати Переяслвську угоду. Пд кнець 1653р. в Украну вирушило московське посольство Бутурлна й у счн 1654р. в Переяслав вдбулася рада гетьмана з старшиною й полковниками, а потм з народом , яка виршила передати Укран пд царську протекцю. Щоправда вже 18 счня виникли перш ускладнення -

Бутурлн вдмовився приягати вд мен царя в тому, що Москва не порушиватиме вольностей станв боронитиме Украну вд полякв Вдмовилися присягати царев кивський метрополит з духовенством, мсто Чорнобиль, Полтавський , Кропивнянський, Уманський Брацлавськ полки, ван Богун та ван Срко. Але загалом присяга пройшла без поважних виступв.

Сам договр було укладено в Москв в березн 1654р. Березнев статт, вн був схожим на попередн угоди з Туреччиною й ншими кранами. Украна збергала широку автономю в галуз адмнстрац , судвництва , збору податкв , мала велику армю 60 тисяч, затверджувалися давн права всх станв. Московський цар отримав право тримати в Кив вйськову залогу з воводою, гетьман мав сповщати царя рпо сво зносини з ншими кранами та про вибори нового гетьмана

В.Баран, Я.Грицак сторя Украни, стор.121 Пзнше вже було зрозумло, що обидв сторони не збираються виконувати вказан в договор умови, бо у кожного залишався свй погляд, сво плани. Як стало вдомим цар виршив пдкорити соб Украну, у боях укранцв проти органзованих виступв полякв, на яких в свою чергу давила Москва, цар займав сторонню позицю, намагаючись послабшити позицю Хмельницького , а його козак та взагал всю армю використати ан свою користь для завоювання

Литви та Блорус. Але Хмельницьки знайшов соб нового союзника шведського короля Карла-Густава X . В останн роки свого життя Хмельницький намагався приднати до Украни захдн земл. В цьому йому допомогав шведський король, який виконуючи сво зобовязання захопив бльшу частину Польщи. Перша половина 1657р. була кульмнацю у розвитку молодо держави, у цей час роль Украни та гетьмана значно зросла, до могутн вропейськ монархи намаглися залучити до себе

Хмельницького, але нажаль влтку стуаця рзко змнилася. Захворв Хмельницький, вн вже не мг особисто керувати державою. В цей час польскьй народ пдняв народну вйну. До цього втручилися вропейськ страни, вже в стан козакв були випадкв бунтв Не витримавши цього Хмельницький помер 6 серпня 16957 р. у Чигирин. ПСЛЯМОВА Взагал, оцнюючи сторчн виступи наших давнх нащадкв можна сказати, що

Укранська держава вдбулася, але в зародковому стан справжньо державност в не не було, а була часткова, сильно обмежена автономя. Умови договорв царська влада постйно не виконувала весь час намагалась переписати х у власну користь. Наступн гетьмани хоча якось вдстаювали незалежнсть, але регулярно згоджувалось на переоформлення мждержавних угод в грший для нас бк. Але треба памятати, що саме Хмельницький пдняв свй народ з вкового занепаду наклав вдбиток свого творчого

духа на всю наступну укранську сторю.