Право Древней Индии (Укр.)

М н стерство осв ти Укра ни нститут держави права м В.М. Корецького Вища школа праваРЕФЕРАТпо стор держави права заруб жних кра нна тему ДЕРЖАВА ПРАВО СТАРОДАВНЬО НД Виконав студент групи Д-12юридичногофакультетупершого курсу Хоменко К.М.1998Великий нд йський п востр в у до сторичн часи мавнаселення темно барви. Його останками драв ди, що дотепер живуть уп вденному

Декан . Але в р зн часи напливали сюди р зн племена з Середньо Аз , так що расовий характер нд довол м шаним. У тис. до н.е. на нд йськ низини вдерлися з п вноч народи ндо вропейського походження.Називалися вони ар я , щоознача шляхетноуроджен . Це були скотар , що жили з сво х стад худоби, але також охочезаймалися хл боробством. Д л лися на роди й племена та п длягали королям, щомали спадщинну

владу. Дуже скоро утворилися сусп льн класи жерц в брахман в , войовник в кшатр я та хл бороб в вайш я . М сцевих жител в воничастково винищили, та завоювали зробили нев льниками шудра . П зн ше цейкласовий под л став ще р зк шим, так що перех д в д одно касти до ншо бувзаборонений, а темношк ре населення вважали нечистим пар я . Потворилися й р зн другорядн класи, кожен з яких мав сво окрем права, в рування звича . Вони створили стародавню культуру, стародавнюцив л зац ю.

Пер од з тисячол ття до першо половини тисячол ття до н.е.д ста назву Вед йський. З посиленням сусп льно нер вност людей очолю раджа , який спочатку обира ться вс м населенням а пот м ця посада ста спадковою. Деяка роль належить народним зборам як поступово трансформуються узбори знат . Органи племенно орган зац перетворюються в державн органи.Пом чником раджи ста жрець. Тимчасова дружина перероста у пост йне в йсько.

Вир шу ться проблема з податкообкладанням.Таким чином на баз родоплеменнихколектив в виникають державн утворення, не велик за територ альною ознакою,форма правл ння монарх я, абсолютна республ ка. Сусп льний устр йхарактерезу ться нер вн стю. Ар шанували спочатку одногонайвищого бога, що звався Д аус або Д аусп та те саме, що й грецький Зевс римський Юп тер . П зн ше найб льшо шани зазнавала тр йця бог в тр мурт

Брахма- що уявляв собою все життя В шну оп кун людей Шива божество, що все нищить пот м наново творить життя. нд йськ жерц уявляли соб божество як духовну силу,що проника весь св т, творить його й усе наново в дроджу . Такий св тоглядназвано панте змом або теопан змом, як це означують деяк досл дники .З ним в язалися в рування в мандр вку душ. По смерт людини душа переходить у якесь друге ство другу

людину, зв ра, рослину.Ступ нь п двищення чи пониження залежить в д суми добрих чи лихих справпомерлого, що зветься карма . т льки по довгому час людина к нча сво коло життя самсару доходить до визволення н рвани . В ра в мандр вку душпоглибила р зницю м ж сусп льними класами нд брахмани вважали себе засвященний стан, що найскор ше осяга спас ння, нш верстви мусили проходитидовгу мандр вку чим хто нижчий тим довшу. Життя й рел г ю нд в найдавн ш часи п зна мо з старовинних п сень, званих веда знання .

Найстар ша х частина зветься Р гведа знання п сень . Зг дно рел г йного в рування бог-творець брахмастворив брахман в з сво х уст, шатр в з рук, вайш в з стегон шудри з ступн в.Для кожно варнибули своя драхма закон життя .Оф ц йна наука брахман в брахман зм зустр лареакц ю в нов й рел г буддизм . Засновником ново рел г був с дхартха 560-480 рр. до н.е. син князя кра ни

Сак я. В н зростав у багатствах розкош ,рано одружився мав уже сина. Але розк шне життя не давало йому задоволення.За прикладом аскет в йог в, яких в нд було багато, в н подався намандр вку, ос в у в ддален й м сцевост й в ддався постам духовним вправам.По к лькох роках в н виступив як Будда осв дчений з новою наукою.Будда не ц кавився метаф зичними питаннями та визнававповний ате зм акосм зм це значить заперечував

снування божества, душ йнав ть св ту. Бог, св т людина це т льки сума ф зичних псих чних явищ упост йн м, неск нченн м переплив самсара . Цей рух без в дпочинку найб льшим стражданням св ту. К нець його знаходиться у в дпочинку н рвани, доякого людина повинна стрем ти. Будда проголосив чотири благородн правди перша все життя страждання друга люди з несв домост прив язуються до життя третя до мети доходить, той хто вир ка ться любов до життя четверта шлях до спас ння веде восьма

стежинами чесний погляд, чесна воля, чесне слово, чесне д ло, чесне життя, чеснезмагання, чесна думка, чесне заглиблення в себе . Для звичайних людей Будда давав прост моральн накази невбивати н яко живо стоти, не красти, не говорити неправди, не вживати п янких напо в, не провадити розгнузданого життя, бутиприхильним до вс х. Але за найвищий деал в н уважав мудреця, що уника любов й радост та перебува в повн й душевн й безд яльност . Через те в будист впоширилося незвичано чернече життя, постала велика

сила монастир в пустинь, вяких прихильники ново рел г насл дували свого вчителя.У цей же час постала друга рел г йна секта джен ст в. творцем був Вардгамана 540 468 рр. до н.е званий Магав ра,тобто великий герой . В н походив з лицарського стану, дванадцять рок вв ддавався аксетичним вправам врешт почув себе в льним в д страждань, став переможцем джина демон персонаж сх дно м фолог , зв дси назва йогоприклонник в .

В н наказував сувор покути й нав ть поручав добров льнуголодову смерть.Нов рел г поширилися серед нижчих клас в бо невизнавали сусп льно нер вност й нав ть пар в приймали за сво х визнавц в.Але вищ верстви залишилися при виг дному положенн . Основною виробничою одиницею була с льська община вяку об днувалася значна частина в льного населення.Процес майново диференц ац проходить в общин . Поряд з тими хто самобробля землю форму ться пан вна

верх вка, що експлуату найманих роб тник в.Стародавня нд йська держава виника якрабовласницька. проте в прав в дсутнеч тке розмежування положення людей раб в. Це мало св й прояв у тому, щозакони говорили б льш ч тко положення каст н ж в дм нн сть у положенн в льних раб в. Праця раб в не набула вир шального значення в економ ц стародавньо нд . Сутт вою особлив стю рабства у стародавн й нд було законодавство, щообмежувало свав лля власник в по

в дношенню до раб в.Основна посадова особа - цар. Посада ця спадкова. Ще за свого життя цар признача одного зсво х син в не обов язково старшого . Цар ма законодавчу владу, викону управл ння, верховним судд ю, главою ф скально адм н страц . Оск льки при царському двор частими випадками були заколоти тоособливу уваги прид ляють охорон царя.Основний сановник царський жрець представник знатногороду.

Царь очолю в йсько. Одним з орган в управл ння була рада царськихсановник в яка назива ться паричад. Кр м управл нських функц й паричад можнарозглядати як орган який ма певне пол тичне забарвлення. Та мна рада малочисельний орган, особам яких цар дов ряв найб льш. В раз крайньо необх дност ради могли збиратися разом. Сабна збори знат ма найб льшцеримон альне значення.

Територ я у стародавн й нд под ля ться на пров нц з яких 4 основн мали надзвичайний статус х очолювали сини царя царевич .Поряд з под лом на пров нц сну под л на област округи. Найнижчоютеритор альною одиницею було село. Високе положення займали чиновники поохорон границь прикордонники . В деяких збер галися автономн пол си, щозбер гали стару пол тичну орган зац ю самоуправл нськ .Закони Ману закони були складен в ст. до н.е. авторамизакон в були брахмани.

Норми викладалися у поетичн й форм , форм 260 строф.вони нараховували 2685 статей, мова сантскрипт зм ст виходить за рамки права це пол тика, рел г я, мораль. Зб рник д литься на 12 глав.Право власност Закони встановлюють 7 можливих способ в виникненняправа власност 1 насл дування2 дарування3 куп вля4 завоювання5 лихварство6 одержаннямилостиню7 виконанняпевно роботи Закони визначили 10 засоб в снування 1 знання2 рем сництво3 робота запевну плату4 спунування5

скотарство6 торг вля7 землекористування8 задоволення9 мислотиня10 лихварство Серед основних вид в власност закони називають землю. Земельний фондкра ни складають 1 царськ 2 общинн 3 приватн За незаконне привласнення чужо власност накладався штраф. Закони Манувстановлювали, що якщо не власник зас яв чуже поле сво ми семенами в н не ма право одержати

врожай.Вс реч под лялися на 2 категор 1 нерухоме земля2 рухоме раби, худоба, нвентар Серед договор в закони Манурозр зняють 1 догов рзайму2 використаннянаймано прац 3 догов роренди земл 4 догов ркуп вл -продажу 5 догов рдарування С мейно-шлюбн в дносини Характерна патр ахальна с м я. Майно належить с м але розпоряджатися може лише чолов к тому, що закони визначають ж нку в такийспос б ж нка повинна бути п д владою чолов ка.

В дитинств п д владою батька вмолодост чолов ка, п сля серт чолов ка син в.Закони Ману проголошують вза мну в рн сть, але чолов кможе мати к лька дружин. За зраду закони карають т льки ж нку це смертнакара. Розлучення для ж нки не можливе нав ть коли чолов к продав ншому.Розлучення для чолов ка можливе тод , коли ж нка не народжу на 8р. або народжу т льки мертвих д тей

на 10р а на 11 т льки д вчаток, а негайно коли ж нкабула сварливою.Крим нальне право Крим нальне право в др зня ться в д свого часу доситьзначним р внем розвитку. Закони Ману розр зняють навмисн необережн , рецидиву ско нн злочин в, сп вучасть. Проте хоче Тал он не був характерний для нд йського права проте деяк встановлювали. Збер гаються ордал . Збер г тьсяоб ктивне вт лення в дпов дальн сть за злочин вс ю общиною.

Серед майновихзлочин в перш за все розр зняють крад жку. Злод я треба вбити на м сц злочину,а якщо н то хазя на. Крад жка в др зня ться в д граб жу. Покарання такожнакладаються на тих хто бачив, але не попередив.Найтяжчий це державний злочин 1 зрада 2 заколот3 ламанням ських вор т та ст н Види покарань Одруження зам сть смерт , смертна кара, садов ння на кол, топлення,в друбання голови,

спалення на вогнищ або на розпеченому л жку, цькуваннясобаками, топтання слонами, т лесн ушкодження в др занням руки, ноги, пальц в,штраф, заслання, вигнання. Кровна помста не застосовувалась.Судовий процес В докремлення суду в д адм н страц не було. Верховним судом правивцар брахмани. Особливост процесу не снувало р зниц м ж крим нальним цив льним процесом. Основн докази заяви св дк в ж нка не могла бутисв дком .

Список л тератури Всесв тня стор я ван Крип якевич К Либ дь , 1995р т.1 стор я держави права заруб жних кра н К 1995р Хрестомат я стор держави права заруб жних кра н К 1995р Вентур