Буддизм (Укр.)

Буддизм Буддизм найдавнша з трьох свтових релгй. Бльшсть послдовникв мешка у кранах Пвденно, Пвденно-Схдно Схдно Аз Шр-Ланц, нд, Непал, Кита, Монгол, Коре, Втнам, Япон, Камбодж, Мьянм Брм, Таланд, Лаос. Наприкнц XIX початку XX ст. прихильники буддизму зявилися у кранах вропи

США. Нин у свт близько 400 млн. мирян, як сповдують буддизм, близько 1 млн. ченцв та черниць загальну кльксть визначити важко, оскльки вдповдного перепису не проводилось. У кранах СНД буддизм традицйно сповдують жител Бурят, Калмик, Туви, а в останн роки буддйськ общини виникли у Москв, Санкт-Петербурз, мстах Балт. В Укран релгйн громади буддиств у

Донецькй, Луганськй, Льввськй, Херсонськй, Одеськй областях та в Кив. На початку 1995 р. в нашй держав налчувалося 18 громад, 17 служителв цього культу. Буддизм жива життдайна релгя. У рзних частинах земно кул нин продовжують виникати нов буддйськ общини, споруджуються храми. Буддисти свту обднан в дв мжнародн органзац Всесвтн

Братство буддиств штаб-квартира в Бангкоц, Таланд Азатську буддйську конференцю за мир штаб-квартира в Улан-Батор, Монголя. 1. Виникнення поширення буддизму. Буддизм виник в VI ст. до н.е. в Пвнчнй нд у рабовласницькй держав Магадха. Класова нервнсть доповнювалась становою нервнстю суспльство подлялось не лише на класи, а й касти. Належнсть до т чи ншо касти була спадкомною.

Чотири касти утворювали чотири стани брахмани служител культу, кшатр рабовласницька знать, вайш я частина вльно бдноти, шудри частково вльна бднота частково раби. Фактично був пятий стан найнижчий на рархчному шабл чандали частина вльно бдноти частина рабв належн до нього не мали няких прав, перебували поза будь-якими кастами. Вищ касти користувалися стотними привлеями, а нижч зазнавали утискв,

Панвна у цей час релгя брахманзм була культом лише привлейованих каст класв, тому до культових дй допускались лише представники трьох вищих станв. Однак з розвитком рабовласництва класовим розшаруванням чисельнсть нижчих верств зростала. Виникла необхднсть у релг, яка виражала б хн нтереси. Буддизм сформувався у середовищ двох нижчих станв, як шукали таку релгю, яка могла б компенсувати хню безправнсть у реальному житт. Тобто основними творцями ц релг були раби вльна бднота.

Буддизм за умови виконання всх його приписв обцяв краще майбутн щоправда, у потойбчному свт всм свом прихильникам незалежно вд хнього соцального стану. У цьому полягала головна причина популярност ново релг у широких верств населення. 2. Мфологя буддизму. Зародившись в нд, буддизм почав швидко поширюватися в нших кранах, сягаючи вддалених районв Пвденно, Схдно Пвденно-Схдно Аз. Буддйськ мсонери вмли мирно спвснувати з будь-якими культами,

релгями соцальними системами. Так було в нд за мусульманських правителв у Шр-Ланц пд час португальсько, голландсько англйсько колонзац, у конфуцанському Кита, в Япон, Середнй Аз перших столть н.е у кранах Пвденно-Схдно Аз. Вливаючись у мсцев релгйн врування, буддизм ассимлював х. Маючи у свому розпорядженн колосальну лтературу, буддйськ общини вели пропаганду серед населення мсцевими

мовами, пристосовуючи буддйське вчення до народних легенд звичав. Мфологя буддизму почала складатися одночасно з формуванням основних концепцй релг, тобто у VI V ст. до н.е. Будда у свому вченн нколи не заперечував богв нших релгй не забороняв м молитися. Вн просто пояснював, що це може дати тимчасове полегшення, але няк не наближу людину до кнцево мети просвтлення, нрвани, спасння. Саме тому значна кльксть богв до буддйсько нд увйшла в пантеон богв буддизму.

Це творець свту Брахма, бог грому блискавки ндра, уособлення енерг, що упорядкову свт, Вшну, проводир нижчих божеств, що ма тло людини голову слона, Ганеша та н. Одночасно вдбувався процес мфологзац, обожнювання реальних сторичних осб, як вдграли важливу роль у створенн поширенн буддизму, насамперед Будди Шакямун та його найближчих учнв, а також настоятелв найзначнших монастирв, вчителв ври, пустельникв

тощо. Згодом у всх кранах, де поширювався буддизм, до-буддйських богв, в яких врило населення цих кран, також було включено до буддистського пантеону богв. В Япон, наприклад, у пантеон увйшло надзвичайно популярне божество вйськових грничорудних справ Хат-ман. Спочатку у VIII ст. вважалось, що вн забезпечу благополучне спорудження буддйських храмв, пошук мд золота для статуй Будди. При храмах зводились його святилища як божества-охоронця, а в 1809 р. в

офцйних хронках його вперше названо великим бодхсаттвою. У Тибет в пантеон були включен Падмасамбхава Цзонхава реальн сторичн особи засновники рзних шкл буддизму, персонаж герочного епосу тибетцв Гесер, у Монгол обожнений Чингсхан, в образ якого поднан реальна сторична особа шаманське божество, яке шанували монголомовн народи монголи, буряти, калмики. Однак поступово склався загальнобуддйський пантеон, диний для всх кран буддйського

свту, хоча у кожнй з них ц боги називались по-свому, а нод навть були рзно стат. Так, ндйський бог уособлення спвчуття Авалоктешвара у Кита та Япон перетворився з чоловчого персонажа в жночий. До найвищого рангу цього пантеону належать будди. Будь-яка жива стота, що досягла просвтлення, ста буддою.

Просвтлен у цлковитому значенн слова не богами буддисти проти вживання цього термна щодо будд, хоча ряд рис, якими вони надлен, людство здавна звикло приписувати богам всемогутнсть, здатнсть творити чудеса, впливати на хд подй т.д. Будд незлченна кльксть, вони можуть перероджуватися у всх свтах в усх часових перодах. Вони розпочинають свй шлях до просвтлення як бодхсаттви це другий ранг пантеону. Ус будди мають 32 ознаки досконалост, за силою якостями перевершують богв.

Будди живуть у космчному простор, але коли вони втлюються у якесь земне тло, вдбуваються велик чудеса з неба падають квти, тремтить земля, серед ясного неба гуркоче грм. Будди сповдують стину, Вчення, Закон тобто дхарму навертають людей на шлях будди. Другий ранг пантеону становлять бодхсаттви. Буквальний переклад цього слова стота, що прагне до просвтлення. Нею може бути людина або будь-яка нша жива стота, яка прийняла ршення стати буддою.

Бодхсаттвою був Шакямун до того, як став Буддою. Саме в цй якост вн 550 раз перероджувався на земл в рзних живих стот. Кльксть бодхсаттв незчисленна. Щоб стати буддою, бодхсаттва повинен мати шсть духовних досконалостей щедрсть, моральнсть, терпеливсть, мужнсть, здатнсть до споглядання, мудрсть. Завдяки цьому вн спвчува всм живим стотам. Най популярнш бодхсаттви уособлення спвчуття Авалоктешвара, бодхсаттва мудрост

Манджушр, борець з хибними думками тупстю Ваджрапан та н. Третй ранг пантеону архати праткабудди. Слово архат означа гдний. Так називались люди, що досягли за життя найвищого рвня духовного розвитку. До них належать учн та найближч послдовники Шакямун. Праткабудда дослвно будда для самого себе. Вн досягнув нрвани врятував самого себе, але проповддю вчення

серед нших не займаться. х, як будд, може бути необмежена кльксть. 3. Дв глки буддизму. Упродовж Х ст. н.е. буддизм було витснено з нд ндузмом. Але до цього вн встиг запровадитися у багатьох сусднх з ндю кранах. Головними осередками пропаганди буддизму були монастир. У ст. н.е. вн подлився на дв глки хнаяну мала колсниця, або вузький шлях до спасння махаяну велика

колсниця, або широкий шлях до спасння. Цей подл був зумовлений вдмнностями у соцально-полтичних умовах життя в окремих частинах нд, а також намаганням пристосувати буддизм до запитв населення нших кран. Хнаяна вчить, що врятуватися можна лише ставши ченцем. За межами нд хнаяна поширилась там, куди проникали переселенц з нд у Пвденно-Схднй Аз, Цейлон. Махаяна виходить з можливост спасння не лише для ченцв, а й для мирян, причому

зазначаться необхднсть рятувати й нших, активно проповдувати та брати участь у громадському державному житт. Подолавши аскетичн крайнощ хнаяни, махаяна простше пристосовувалася до нових умов тому вийшла далеко за меж нд Середня Азя, Далекий Схд. 4. Засновник буддизму. Засновник буддизму реальна сторична особа. Його називають рзними менами Сддхартха, Гаутама, Шакямун, Будда, Татхагата, Джна,

Бхагаван та н. Ц мена означають Сддхартха власне мя, Гаутама мя роду, Шакямун мудрець з племен шакв або шакья, Будда просвтлений, Бхагаван той, хто торжеству. Найуживанше з мен Будда, вд якого походить назва вс релг. Син князя з племен шакв Сддхартха Гаутама народився у VI ст. до н.е. За переказом, вн був чудом зачатий його мати

Майя побачила ув сн, що в бк увйшов блий слон таким же незвичним шляхом з боку матер народився. Гаутама помтно вирзнявся серед свох ровесникв розумом здбностями. Мудр старц пророкували йому незвичайне майбутн. Оточений розкшшю, вн знав лише радощ життя. Коли Гаутама вирс одружився, у нього народився син. Нщо не затьмарювало його щастя. Але якось, вихавши за меж палацу,

Гаутама побачив вкритого виразками тяжкохворого, згодом згнутого вд рокв убогого старого, дал поховальну процесю , нарешт, зануреного у глибок, тяжк роздуми аскета. Ц чотири зустрч, оповдаться в легенд, докорнно змнили свтогляд поведнку безтурботного принца. Вн довдався, що у свт снують нещастя, хвороби, смерт, страждання. З гркотою пшов Гаутама з отчого дому. Поголивши голову, одягнувшись у благенький одяг, вн почав мандрувати,

пддавши себе самокатуванню самобичуванню, прагнучи спокутувати юн роки розкшного безтурботного життя, намагаючись пзнати велику стину. Так пройшло близько 7 рокв. Якось, сидячи пд деревом Бодхи пзнання , як звичайно, поринувши у глибоке самопзнання, Гаутама раптово прозрв пзнав тамниц внутршн причини круговерт життя, чотири священн стини, тобто став Буддою, просвтленим. Псля цього вн просидв пд священним деревом клька днв, не маючи змоги зрушити з

мсця. Цим скористався злий дух Мара, який почав спокушати Будду, закликаючи його не сповщати стини людям, а вдразу ж заглибитися у нрвану, тобто небуття. Однак Будда стйко винс ус спокуси продовжував свй великий подвиг. Згодом вн збрав навколо себе пятьох аскетв, що стали його учнями, прочитав м свою першу проповдь, у якй стисло виклав основи свого вчення. За переказом,

Будда помер, коли йому було всмдесят рокв. Його тло, за обрядами населення нд, спалили, а прах роздлили мж всьмома його послдовниками. 5. Вровчення буддизму. Найважлившим положенням буддизму дея тотожност буття страждання. Буддизм не заперечував розвинуте брахманзмом вчення про переселення душ, тобто вру, що псля смерт будь-яка жива стота знову вдроджуться у вигляд якось ново живо стоти людини, тварини, божества, духа тощо.

Однак буддизм внс у брахманзм суттв змни. Якщо брахмани стверджували, що завдяки рзним для кожного стану обрядам, жертвам заклинанням можна досягти добрих перероджень, тобто стати раджою, брахманом, багатим купцем, царем т.н то буддизм оголосив будь-яке перевтлення, вс види буття неминучим нещастям злом. Тому буддист повинен дбати не про переродження, а досягнення нрвани небуття. Бльшсть людей досягти цього у даному житт не може.

Прямуючи шляхом спасння, вказаному Буддою, жива стота звичайно повинна знову знову перевтлюватися. Але це буде шлях сходження до вищо мудрост, досягнувши яко можна вийти з круговерт буття завершити ланцюг перероджень. Найстотншим у вченн Будди його послдовники вважають те, що вн пзнав причину буття страждання, розкрив людям так само, як шлях до припинення страждань, до спасння небуття. Буддисти визнають сповщен Буддою чотири благородн стини, про як йтиметься дал.

Буддизм запозичив чимало дей, як були вже розроблен та широковдом в нд ще до середини тис. до н.е зокрема нехтування всм матеральним, прагнення до духовного самовдосконалення. Разом з тим у буддизм було дещо нове. Так людей, знесилених стражданнями, не могло не приваблювати вчення про те, що наше життя страждання що х витоками пристраст та бажання. Подбна теза забезпечила успх християнству. Тому слд стримувати сво пристраст, бути добрим благочестивим,

що кожному а не лише посвяченим брахманам, як у брахманзм вдкрива шлях до стини, а за умови подальших зусиль до кнцево мети буддизму нрвани. Ось чому проповдь Будди користувалася успхом у широких масах, вчення швидко поширювалося, дедал бльше аскетв навть брахманв ставали послдовниками Будди. сторичн дан свдчать, що буддизм пдтримали кшатр та вайшя, насамперед мське населення, правител, вони, як вбачали в буддизм можливсть позбутися засилля зверхност брахманв.

Буддйськ де рвност людей терпимост, культ етики також сприяли успху нового вчення. Його пдтримав один з наймогутнших давньондйських мператорв Ашока III ст. до н.е З його допомогою буддизм не лише змцнв в нд, а й практично став офцйною державною деологю та вийшов за меж нд. Етичн та соцальн де буддизму були привабливими для всього суспльства. Щодо практики, яка ставила за мету досягнення нрвани, то ц сфери впливу буддизму були суворо обмежен

ченцями. Тому буддйськими громадами у строгому смисл цього слова фактично були громади ченцв бхкшу. Першими послдовниками Будди були аскети, як невеликими групами не менше 6 осб збирались у якому-небудь вдокремленому мсц на перод дощв , перечкуючи цей перод, утворювали щось на зразок мкрогромади. Т, хто вступав у громаду, вдмовлялися вд будь-яко власност бхкшу означа злиденний. Вони голили голову, одягались у лахмття переважно жовтого кольору користувалися лише найнеобхдншим

квартою для збирання пожертвувань, тарлкою для води, бритвою, патерицею. Значну частину часу вони мандрували, збираючи милостиню, сти мали право лише до пвдня, причому лише вегетаранську жу, а потм до свтанку наступного дня не можна було брати у рот н крихти. У печер або залишенй будвл бхкшу пересиджували перод дощв, проводили час у благочестивих роздумах, бесдах, практикуючи в мистецтв зосередження самоспоглядання, розробляючи вдосконалюючи правила поведнки

теорю свого вчення. Померлих бхкшу, як правило, ховали неподалк вд х помешкання. Згодом на честь дячв раннього буддизму, що ставали легендарними, на мсцях хнього поховання буддистами-мирянами зводились могильн споруди, памятники-ступи куполоподбн склепи з наглухо замурованим входом. Навколо ступ споруджувались рзномантн будвл. Так утворювалися монастир. Поступово складався статут монастирського життя, зросла кльксть ченцв, послушникв, прислужникв, монастирських

селян рабв-слуг. Бхкшу, як ранше вльно мандрували, а потм стали постйно жити у монастирях, були зобовязан ретельно дотримуватись вимог статуту, коритися загальним зборам ченцв монастиря обраному настоятелю. Незабаром монастир перетворились в головну по сут дину форму органзац буддиств, що не мали впливово жрецько касти рархчно органзовано церковно структури. Саме монастир стали центрами буддизму, осередками його поширення, свордними унверситетами бблотеками.

У монастирях вчен буддйськ ченц записували давньондйськими мовами пал санскритом перш сутри священн тексти, як на меж нашо ери склали значний за обсягом писаний буддйський канон Триптаку. Тут же прислужники послушники навчались грамот читанню, вивчали священн тексти, здобуваючи хорошу на той час освту. Громада ченцв того або ншого монастиря називалась сангхою нод цей термн використовувався ширше на означення буддиств великого району, а то й крани.

Спочатку у сангху приймались вс бажаюч, пзнше було введено деяк обмеження не приймали злочинцв, рабв, неповнолтнх без згоди батькв. Послушниками часто ставали пдлтки, оскльки миряни, що спвчували буддизму, нердко посилали у монастир свох синв. Той, хто вступав у сангху, повинен був вдмовитися вд усього, що повязувало його з свтом, вд см, касти, власност, принаймн на час перебування в монастир. Послушник приймав перших пять обтниць не вбий, не вкради, не бреши, не перелюбствуй, не пияч, голив

голову вбирався в одяг ченця. Членство у сангх не було обовязковим у будь-який момент ченець або послушник мг вийти з не повернутися до мирського життя. Т, хто виршував присвятити релг все життя, готувались до обряду посвячення, що являв складну процедуру. Послушника суворо екзаменували, випробуючи його дух волю. нколи аж до спалювання пальця перед ввтарем Будди. лише потм молодого послушника приймали до гурту повноправних членв сангхи. Це зобовязувало його дотримувати пяти важливих правил не спвати не танцювати

не спати на зручнй постел, не вживати жу у невизначений час, не бути корисливим, не користуватися речами, що мають сильний запах або нтенсивний колр. Крм десяти основних обтниць, у сангх снувало безлч до 250 дрбнших заборон обмежень, що мали на мет забезпечити ченцям праведне життя. Зрозумло, що х точне дотримання було чималим психологчним навантаженням, винести яке було нелегко. Часто траплялись порушення ченець гршив. Для очищення двч на мсяць, в новолуння повнолуння, ченцв збирали

для взамних сповдей. Залежно вд тяжкост грха застосовувались санкц, найчастше ченець добровльно вибирав вид покарання. З поширенням монастирських громад в нд завились жноч сангхи. Вони були органзован на зразок чоловчих, але в них вс головн церемон прийом до громади, сповд, проповд здйснювали спецально призначен для цього ченц з найближчо чоловчо сангхи. Правила життя ченцв регулювались текстами Внаяптаки, важливою частиною

Триптаки. Крм не, до буддйського канону входили Сутраптака, у якй викладалась суть доктрини, Абдхармаптака релгйно-флософськ тексти. Ус ц тексти високо цнувались буддистами, турботливо переписувались, збергалися у бблотеках-архвах найзначнших монастирв. В нд у перш столття нашо ери одним з найвдомших був монастир Наланда, куди з усх кнцв, у тому числ з Китаю, сходились буддисти-плграми з метою здобути мудрсть, освту,

переписати привезти у сво крани священн тексти буддйського канону. 6. Вчення про чотири стини. Вчення буддизму сформульовано також у так званих чотирьох стинах, вдкритих Буддою у свой першй проповд. Перша стина сну страждання. Воно обовязково властиве кожнй живй стот, тому будь-яке життя страждання. Зткнення з непримним страждання. Вдсутнсть примного страждання.

Недосягнення бажаючого також призводить до страждання. Основним законом свтобудови закон залежного походження, за яким жодне явище не виника без вдповдно причини. Однак згдно з цим законом встановити першопричину будь-якого явища або д неможливо. Тому буддизм розгляда прийма снуючий свт таким, яким вн , люди не в змоз змнити снуючий соцальний лад. Разом з тим буддизм стверджу, що основу всх речей явищ як матеральних, так духовних, становлять певн

елементи дхарми. За свою природою дхарми пасивн збуджуються вдповдним видом енерг, джерелом яко усвдомлен вольов д, думки слова людини-Друга стина сну причина страждання. Людина, користуючись матеральними речами духовними цнностями, вважа х постйними, тому бажа володти насолоджуватися ними, вдмовляючись вд усього ншого. Подбн бажання, створюючи безперервний ланцюг боротьби за снування, причиною продовження життвого процесу.

Однак ц бажання, згдно з буддизмом, стимульован невглаством призводять до вольово д, яка утворю карму. Цей процес може проходити в активнй пасивнй формах. Людина може снувати активно лише тод, коли дхарми збуджуються, утворюючи кармчний ефект. Останнй породжуться свдомстю. Таким чином, там, де нема свдомост, нема карми, тому невимушен д не впливають на карму. Карма швидше флософська, нж фзична категоря.

Вона не обмежена часом простором вдноситься лише до етично сфери як результат потоку свдомост. Карма може бути космчною, нацональною, родовою, смейною, ндивдуальною. Третя стина можливо припинити страждання. Якщо цлком позбутися хороших, поганих бажань, наста стан нрвани, коли людина виключаться з процесу вдродження. Нрвана кнцева мета снування, це не самознищення, а стан звльнення вд свого

Я, згасання емоцй, коли людина перебува в абсолютному споко. Четверта стина зводиться до розумння того, що сну шлях до припинення страждання. Цей шлях восьмискладовий, вн поляга у правильних розумнн, намр, мов, поведнц, зусиллях, житт, зосередженн тощо. Шлях до пзнання стини, що його пропону буддизм називаться середнм. Вн дйсно нби посередин мж водйською релгю з крайнощами та деологю аскетв-вдлюдникв давньо нд.

Будда вже в юност зрозумв, що так категор, як добро зло, любов ненависть, совсть непоряднсть, втрачають свою конкретнсть стають вдносними. Шлях, обраний Буддою, проляга мж добром злом, звдси його назва середнй. Людина, яка вибрала його, повинна осмислено чи слпо поврити, що сну безперервний процес перевтлень, керований законом карми, що диний притулок у цьому житт можна знайти у вченн Будди та у буддйськй громад, а безумовне дотримання всх вимог правил етично поведнки споглядальних прав,

викладених у буддйському вченн, звльнить вд страждань. Порятунок людини справою само людини, якй допомагають бодисаттви стоти, що вдмовились вд переходу в нрвану, щоб врятувати нших. Буддизм, як будь-яка релгя, подля свт на реальний потойбчний. Потойбчний свт богв, нрвана, його можна досягти псля остаточного перевтлення душ людини на цьому свт. Реальний свт це арена перевтлень, мсце боротьби духу з матерю за сво звльнення.

Якщо людина викону певн настанови, то душа краще перевтлиться аж до втлення в Будду. Так молена досягти нрвани. Коли людина несумлнно виконувала настанови, то душа вдбуватиме кару у тл злидаря, раба чи тварини. Розвиток буддизму був складним, його положення неодноразово перероблялися доповнювались вдповдно до змн соцальних умов. Звдси наявнсть численних сект у буддизм. На початку нашо ери х було дв хнаяна махаяна. До V ст. н.е. ц основн напрями подлилися ще на ряд течй.

Релгйну систему буддизму викладено в численних творах. Найдавншим так званий палйський канон, написаний мовою пал не ранше перших столть нашо ери. Вн називаться Триптака Три корзини складаться бльш як з 100 томв. За релгйним переказом, Триптака це виклад вчення Гаутами устами трьох його найближчих учнв. Реально це праця багатьох невдомих буддйських проповдникв, твори яких спочатку передавались усно, а

потм, приблизно у 80-х р. до н.е були викладен письмово буддйськими монахами острова Цейлон. 7. Культ у буддизм. Для свох прихильникв Будда встановив певн правила поведнки, як стали стрижнем хньо релгйно практики та того культу, що згодом утвердився у буддизм. Ц правила стосувалися ндивдуально поведнки людини передбачали ряд заборон у ж, одяз всьому способ життя. Щодо культу як сукупност обрядв, то первсний буддизм також засновувався на релгйнй практиц свох попередникв.

Найдавншим обрядом буддизму була так звана упосата молитовне збрання членв чернецько громади. Воно вдбувалося у мовчанн в молитовних роздумах, чим були невдоволен миряни, присутн на збранн. Тод було запроваджено свордну спльну сповдь. Спочатку збрання проводилися у дн повнолуння новолуння, але з часом приводи для них ставали рзномантншими. Змнювалась форма органзац чернецтва. Виявилась необхднсть спецального притулку, у якому мандрвн бхкшу

монахи-злидар, як жебракували, могли перечекати сезон дощв, що тривав в нд не менше трьох мсяцв. Такими притулками стали монастир, що згодом перетворилися в стацонарн заклади буддйсько церкви. З часом буддйський культ значно змнився, оскльки повинен був задовольняти нацонально-духовн потреби вруючих, цлком вдмнн вд нтересв потреб аскетв. Поступово у буддизм розвинулись елементи культу, подбн до снуючих в нших релгях. Буддизм звв у культ численн релкв.

Це, зокрема, мощ святих, насамперед самого Будди, а також реч, як, як вважаться, належали м або ними використовувалися. Крм того, вшановуються т населен пункти, окрем споруди, дерева, як повязан дйсно чи уявно, що неможливо переврити з бографю Будди або кого-небудь з його прихильникв. Значного поширення, так само як в католицизм, набув культ мощей. Останки Будди, за переказом, псля його спалення стали обктом запеклих суперечок мж претендентами на

право володння ними. Частину х забрали боги-деви зл боги наги. решту було подлено мж всьмома племнними обднаннями. Ус мощ було вмщено для вчного збергання у численн ступи. Ц споруди тепер збереглися в нд. Мсця, як особливо вшановувалися, ставали мсцями прочанства. х чотири мсце, де народився Будда, де вн прозрв, мсце його першо проповд мсце нрвани. У звязку з масовим прочанством споруджувались храми, ступи х прикрашали графчними та рельфними зображеннями.

Крм того, розроблявся збагачувався новими церемонями ритуал молебнв, процесй та нших заходв, що тут проводилися. У результат прочанства збагачувались монастир та нш заклади буддйсько церкви. У буддизм чимало обрядв, що належать до ндивдуального культу. Маться на уваз така форма релгйно поведнки, як бхавана заглиблення у себе, у свй внутршнй свт з метою зосереджених роздумв про стини ври. Передбачались рзн форми бхавани, але вс вони були розрахован не

на масу вруючих, а на ченцв, що внутршньо вдчужен вд свту. Згдно з буддизмом людина сприйма свт через сво вдчуття, але вони не субктивн уявлення ндивда, а обктивний факт, наслдок збудження дхарм, часток свтобудови. Життя виявом збудження дхарм. Заспокоти сво дхарми це означа взяти життя в сво руки цим досягти мети стану Будди, зануритися у нрвану. Але як це зробити Людина народжуться, живе помира.

Смерть розпад даного комплексу дхарм, народження його вдновлення, але вже в ншй форм. Це круговерть життя, цикл нескнченних перероджень. Сума добрих злих вчинкв визнача, у якй форм людина вдродиться у наступному. Чим бльше добрих тим мцнша карма тим бльше заспокоюються дхарми, тобто людина робить значний крок до мети, до нрвани. Буддизм вшанову чимало рослин тварин, вважаючи х священними.

Перш за все це дерево бодх з роду фкусв, пд яким на Будду зйшло просвтлення. Дуже популярний лотос символ чистоти, духовного просвтлення, спвчуття. Вс вищ особи пантеону зображаються, коли вони сидять на квтц лотоса, так званому лотосовому трон. З тварин найшанованш зм наги, оскльки, як вважаться, вони вдграли особливу роль у житт Будди цар змй Нагараджа прикрив Будду свом капюшоном пд час його перебування у стан споглядання.

Наги збергали у себе один з найважливших священних текств буддизму до того часу, доки люди не визрли до його розумння, лише тод вддали його флософу Нагарджун. Можна припустити, що таке вшанування змй наслдком того, що в нд в кранах ндокитаю культ зм снував з давнх часв. нш популярн тварини слон особливо блий, бик, лев, кнь, черепаха, павич. Вони часто супутниками богв або символами замнниками вищих, середнх нижчих персонажв пантеону.

Найулюбленш мфологчн персонаж буддизму газел. На згадку про двох з них, як першими вийшли з лсу стали слухати першу проповдь Будди, над воротами буддйських храмв постйно зображують двох газелей, як стоять на колнах, а мж ними колесо з восьми спиць символ восьмискладового колеса вчення. Буддизм як релгя мфологя обумовив виникнення прекрасного мистецтва храмово архтектури, свордних живопису скульптури. Скульптури з золота, србла, бронзи, дерева, каменю, що зображали всх персонажв пантеону

вд вищих до нижчих, загальнобуддйських мсцевих, можна побачити у рзних кранах буддйського свту. 8. Ламазм як рзновид буддизму. У XVI XVII ст. буддизм проник до Монгол внаслдок його злиття з мсцевими культами сформувався ламазм. Пристосування буддизму до тибетських умов було досить тривалим. Ще в IX ст. для цього багато зробив ндйський релгйний дяч

Джобо Атша, якого ламасти вважають другим Буддою. Характерними для ламазму особливе становище духовенства ченцв лам хублганв переродженцв, а також свордний релгйний культ. Вдповдно до ламастського вровчення людина може врятуватись лише з допомогою духовенства. Звдси його особливе значення. Лами живуть здебльшого у монастирях дацанах. Кожний вруючий мусить мати свого ламу, виконувати його настанови покладатися на його молитви.

Вищ лами вважаються хублганами живими богами, оскльки в них, мовляв, втлюються будди бодисаттви, як оселилися серед людей, щоб рятувати х. Очолюють ламаств два хублгани-рархи. Перший нбито втленням самого Будди, йому належить вища духовна влада. Другий далай-лама носм свтсько влади у Тибет. Основними центрами культово дяльност дацани, де лами щоденно здйснюють богослужння перед скульптурними мальованими зображеннями богв.

Пд час богослужння лами сидять на спецальних лавах зосереджено моляться, а вруюч рухаються за годинниковою стрлкою , проходячи повз ввтар, залишають на ньому сво дарунки грош, продукти, реч. Вийшовши у двр храму, вруюч моляться, вклоняються, крутять молитовн барабани цилндри, у яких знаходяться надрукован на папер тексти молитов. Чим довше швидше крутиться цилндр, тим бльше молитов зараховуться вруючим. 9. Обряди звича ламазму. Форми культу у буддизм надзвичайно рзномантн.

Це обумовлено тим, що, поширюючись у рзних кранах, вн асимлював мсцев культи включив в обрядову практику звича, як були притаманн даному народу. У ранньому буддизм культ як система обрядв був розвинутий слабо, але згодом сформувався такий пишний складний театралзований комплекс ритуалв церемонй, який навряд чи в нших релгях свту. Особливо це характерно для ламазму. За змстом ламастськ ритуали мало вдрзняються вд тих, що побутують в нших релгях.

За формою вони мстять словесний музично-вокальний елементи, жертвоприношення, процес, ритуальн рухи тла, навть танц, причастя. Ус ц елементи набагато яскравш та нтенсивнш, нж в нших релгях. До молитов у ламазм вдноситься насамперед сповдування ври, яким, як правило, розпочинаться ламастське богослужння, пд час якого вруючий вшанову чотири святин Будду, дхарму, одноврцв свого духовного наставника.

Таким чином, божество пдготовляють до сприйняття конкретного прохання вруючого наприклад, про дарування життя. Ламастське богослужння супроводжуться музикою спвами. Значну роль вдграють дзвночок морськ скойки, звучання яких сигналом для переходу до наступного етапу богослужння. Ц нструменти разом з трубами складають оркестр. Практикуться також хоровий спв хлопчикв. Богам демонам ламасти жертвують рис, а також спецальний хлб,

який називають балн. Аналогя з християнською просфорою тут безумовна з трьох видв балну два роздаються вруючим, третй залишаться у храм, звдки його виносять псля богослужння спалюють. У ламазм сну ритуал, подбний до причащання у християнств псля церемонй виголошення молитовних формул лама розда присутнм по ковтку освяченого вина по три корж, виготовлен з муки з цукром та маслом за спецальним рецептом. Проковтнувши усе це, вруючий вважа, що вн прилучився до благодат тих богв, на честь яких здйснювалось

богослужння. Молитви, звернен до бодисаттв, заучуються вруючими просто механчно, оскльки мова, якою вони складен, була для них незрозумлою. Крм молитов, доводиться вивчати безлч заклинань, щоб убезпечити себе вд д злих духв можливого нещастя. Бажаюч можуть вести облк виголошених молитов заклинань за допомогою спецальних чоток. Разом з цим ламазм запровадив свордну механзацю молитви, У так зван хурде металчн цилндри вставляються молитовн тексти.

Вважаться, що один оберт цилндра означа прочитання всх умщених у ньому молитов священних текств. З ламастських обрядв найвдомш дзул-хурал, найдан-хурал так званий обряд обо. Дзул-хурал це обряд освячення, який здйснються пзньо осен. Дацанськ храми зовн всередин освчуються безлччю свчок, при свтл яких вруюч перед зображенням богв розкраюються, якщо вони погано ставилися до домашнх тварин. За ламазмом, погане годування, побо, непосильна робота,

через що тварини страждають, тяжк грхи, як спричинять погане переродження. Адже у кожнй домашнй тварин, за ламастським уявленням, може жити перевтлений померлий родич вруючого. Каяття ма звльнити вруючого вд вини перед померлим. Можна припустити, що своми джерелами дзул-хурал сяга ндйського культу священних тварин. нший обряд найдан-хурал присвячений пустельникам кайданам, як возвеличенн у ранг божеств.

Проводиться також восени. Лами вившують зображення найданв немчних, байдужих до навколишнього свту, розповдають вруючим, що вони у минулому були мирськими людьми, але, ставши пустельниками, заслужили спасння. Таким чином пдкреслються небезпечнсть будь-яко любов до життя. Важливу роль у становленн ламастського культу вдграло те, що при цьому не заперечувались, а навпаки, асимлювались буддйськ культи, що побутували у вдповдних народв.

Найяскравшим прикладом культ так званих обо. З давнх часв у монгольських тюркських народв вшановувались окрем мсцевост, як чим-небудь вирзнялися гори, печери, береги озер. рчок та н. Вони називалися о6о. Вшановувалися не саме ц мсця, а духи, демони або божества, що нбито повязан з ними. Для встановлення контакту з цими надприродними стотами люди повинн були приносити м символчн жертви палиц, шматки тканини, найчастше камен. З каменв складалися цл купи, як згодом стали називатися обо.

У ламазм вони примтивними символами святост. Складалися двошаров обо внизу купа камння, а над нею надбудовували кумирню або буддйську каплицю. Так комбнован святилища надзвичайно численн у кранах поширення ламазму, а культ, повязаний з ними, посв перше мсце в обрядовй практиц. Ламазм запозичив доламастськ обряди, повязан з обо. Зокрема, поряд з епзодичними жертвоприношеннями заклинаннями вдбуваються перодичн служби.

Ламастський обряд служби обо поляга у тому, що лама чита деяк тексти по служебнику, потм розпочинаться свого роду хресний хд навколо обо, пд час якого учасники розбризкують у повтр молоко, чай, горлку, а те, що залишилося, випивають сам. Жертви призначаються як ламастським божествам, так до ламастським демонам. Тексти молитов гмнв нердко буквально повторюють побутуюч до ламазму шаманськ заклинання, звернен до демона дано мсцевост. Кожна ламастська смя обовязково ма вдома ввтар.

Це свого роду невелик шафи з статуетками та ншими зображеннями буддйських божеств демонв. Тут же, як правило, полиця, на якй стоять чашки, призначен для жертвоприношень вином, маслом, кумисом, попльниця або свчка, квти. Будь-яка подя у житт ламаста спонука його звертатися за порадою до лами-зурхачина, тобто ворожбита-астролога. Вн радить, як обряди заклинання слд здйснити, щоб успшно перекочувати на нше мсце, вдало купити домашню худобу, позбутися хвороби т. н.

Важливу роль у ворожнн вдгра прийнятий у буддизм ндйський календар. У ньому роки називаються за найменуванням знакв зодакального кола миш, бика, тигра, зайця, дракона, зм, коня, ввц, мавпи, курки, собаки, свин. Кожний з знакв вдповда одному з пяти елементв дереву, вогню, земл, залзу, вод. У результат виходять шестидесятирчн цикли, що розпочинаються вд 1027 р. нашого лточислення. Мсяц також вдповдають знакам зодакального кола або мають порядков номери.

Дн тижня найменуються за назвами семи свтил. Лама-астролог склада для новонародженого гороскоп, у якому, враховуючи яксн особливост року народження вогняний дракон, водяна курка т.н дня мсяця появи на свт, вказу, яко коли слд чекати небезпеки, як заклинання виголошувати, з ким може взяти шлюб тощо. Щодо свят, як вдзначають вруюч ламасти, то х небагато, проте вони надзвичайно театралзован, супроводжуються складним ритуалом. Найвдомш з них Цагалган. Та кругообертання

Майдан. Свято Цагалган означа блий мсяць, воно присвячене початку нового року за старим монгольським мсячним календарем. Протягом 16 днв здйснються чимало обрядв, присвячених дванадцяти чудесам Будди. Кругообертання Майдар, або Майдар-хурал, бучне свято, яке проводиться влтку у дацанах при значному збранн вруючих. Воно повинно прискорити прихд прийдешнього Будди на землю настання щасливого та радсного життя.

Священними ламасти визнають два зводи книг Ганджур у переклад з тибетсько переклад одкровення складаться з 108 томв Данджур у переклад з тибетсько переклад тлумачень складаться з 225 томв. Ганджур Данджур вшановуються як збрники висловлювань повчань, як належали нбито Гаутам та його учням. Насправд ц тексти написан тибетською мовою у XIV ст. мстять переклади Триптаки оригнальн твори, створен не вдомими нам представниками ламастського

духовенства. 10. Дзен-буддизм. Останнм часом у свт посилився нтерес молод до схдних культв, зокрема буддизму. Особливою популярнстю користуться дзен-буддизм. Дзен зосередження, споглядання виник як буддйська секта ще в VI ст. у Кита на основ махаяни. засновником вруюч вважають самого Будду, який, збравши учнв для проповд, лише мовчки крутив у руках квтку.

Один з учнв зрозумв змст його мовчанки, вн став першим наставником дзен. Однак врогднше твердження, що головн положення дзену були сформульован ндйським монахом Бодхдхармою. З Китаю дзен проник в Корею, В тнам Японю, у якй поширився найбльше. Особливост дзен-буддизму полягають у безпосередньому вд серця до серця передаванн вчення завдяки безпосередньому контакту з загальною стинною мудрстю Будди, впевненост у можливсть пзнати

Будду внутршнм свтом людини. Сучасн прихильники ц секти вважають дзен рзновидом психотерап та психоаналзу, значну увагу придляють розвитку власного емоцйного стану почуттв. Вдповдно до класичного дзену основна мета людини прилучення до космчного тла Будди, яке в уявленн дзен-буддиств зливаться з Всесвтом. Нрвана небуття сансара чуттвий свт дин. Тому нема протилежност мж божественним земним, духовним

СВТСЬКИМ. Шукати притулок у власних дус природ, стверджують деологи дзен, означа шукати притулок в стинному Будд. Слд довритися свому духу, людина стане Буддою. Це. на погляд дзен-буддиств, вдбуваться пд час раптового просвтлення, що досягаться у земному житт. Поштовхом до нього може бути не лише релгйний екстаз, а й будь-яке нше сильне хвилювання. Одню з характерних рис дзен-буддизму крайнй ррацоналзм, що виявляться у негативному ставленн до логчного

мислення, будь-яких теорй та авторитетв. Врятуватись, злитись з Буддою можливо лише з допомогою живо нтуц, чистим безпосереднм досвдом. Ус логчн роздуми у дзен осуджуються настльки послдовно, що деяк наставники у минулому навть вдмовлялися вд мови сплкувалися лише умовними знаками. У деяких дзенських монастирях Япон так сплкуються нин.