Реферат по предмету "История"


История Крыма

Крим у перод нового часу. Для кожно крани або област нова епоха наступа у свй час, що обумовлено сторичним, економчним, полтичним або культурним розвитком. Визначальними подями при цьому переход з одн епохи в наступну, бльш досконалу, найчастше революц, що призводять до змни влади, економчн удосконалення, що значно впливають на матеральне становище держави, або вйни, що мають виршальне значення для свтово стор. Такою под для Криму стала росйсько-турецька вйна 1768 1774 рр що призвела до переходу територ

Кримського пвострова вд Туреччини до Рос. За умовами Кючук-Кайнарджийського мирного договору 1774 р. держава, що тут снувала Кримське ханство оголосила свою незалежнсть вд Туреччини вдйшла пд протекторат Росйсько мпер. В 1783 роц Кримське ханство остаточно придналось до Рос. Цю подю визначився перехд Криму до епохи нового часу.

Всю цю епоху населення Криму провело пд мперським центром Санкт-Петербургом. Тут вдбувалась досить потужна асимляця, особливо росйським народом, татарський народ виселявся з 1944 р тому корнного населення зараз залишилось зовсм небагато близько 225 тис. чол Приднання Криму до Рос позитивно позначилось на стан укранського народу, адже припинились постйн набги татарських турецьких орд на Украну. Але, з ншого боку, росйська мператриця лквдувала

Запорозьку Сч, адже захищати пвденний кордон держави не було вд кого а для Украни скасування Сч було вкрай негативним. В 1784 роц Крим став частиною Таврйсько област з 1787 р. губерн з центром у Смферопол протягом 1797 1802 рр входив до складу Новоросйсько губерн, з яко у 1802 р. знову видлився у Таврйську губерню. Приднання Криму до Рос мало прогресивне значення для пвострова.

Входження до всеросйського ринку прискорило рст виробничих сил, набули розвитку ввчарство, вирощування зернових культур, садвництво, виноградарство, тютюнова промисловсть, ремснич та кустарн промисли особливо соляний. Будувались нов мста. У 1783 р. було закладено Севастополь, що на початку XIX ст. став найголовншим вонним чорноморським портом Росйсько мпер. З друго половини ХХ ст. Пвденний берег

Криму став використовуватись як курорт. Члени царсько родини, а з 70-тих рокв представники велико буржуаз будували тут сво лтн резиденц. Крим особливо Севастополь дуже постраждали вд Кримсько вйни 1853 56 рр Причинами ц вйни стали територальн апетити Рос, як стали поширюватись на земл занепадаючо Османсько мпер. Росйськ арм поступово захоплювали Балкани Закавказзя, але це не влаштовувало

Францю Англю, як боролись за розширення свох колонй. На протяз десятилть Санкт-Петербург з одн сторони, Лондон з Парижем з ншо намагались домовитись про роздл сфер впливу, але пасивнсть росйських дипломатв та мператорв змусила коалцю провокувати схдну мперю на вйну з Туреччиною. Приводом до вйни став спр з-за ключв, що полягав у конфлкт мж православним та католицьким

духовенствами 1852 р. через володння святими мсцями у Палестин Вфлмом та русалимом. Навесн 1853 р. Рося надслала Туреччин ультиматум про передачу влади у Вфлм православним священникам. Туреччину пдтримала католицька Франця, тому вона вдмовила Рос. В липн 1853 р. росйськ вйська вдерлись на пдконтрольн

Туреччин територ - Молдавю та Валахю. Микола був впевнений, що цими дями вн змусить Порту турецький уряд поступитись, але в жовтн Туреччина оголосила вйну Росйськй мпер. Вйна розпочалась на Дунайському та Кавказькому напрямах, потм англо-французьк вйська розпочали бойов д бля Кронштадту Петропавловська-Камчатського, але головн бойов д вдбувались на територ Криму. З осен 1854 р. коалцйн вйська намагались окупувати

Крим та знищити головну чорноморську вйськово-морську базу Севастополь. Успхи на всх нших театрах вонних дй втрачали свою значимсть при поразц у Криму. 14 вересня бля впатор бльше 300 транспортних суден пд прикриттям 89 бойових суден почали висадку величезного коалцйного десанту 28 тис. французв, 26 тис. англйцв, 7 тис. туркв. Командування вйськових сил Криму на чол з

Меншиковим не змогло органзувати оборону пвострова. Тому в першй же битв на рчц Альм росйськ вйська вимушен були вдйти до Севастополя, а потм до Бахчисараю, залишив Севастополь у оточенн противника. Почалась перша герочна оборона величного мста в переклад з грецько мови,що тривала 349 днв, друга була протягом Велико втчизняно вйни 1941 1942 рр тривала 250 днв.

Деклька старих кораблв чорноморсько ескадри були затоплен перед входом до Севастопольсько бухти, що змцнило оборону мста. 2 тис. гармат та 24,5 тис. матросв з цих суден вступили до сухопутно арм. Обороною Севастополя керували адмрали Корнлов, Нахмов, а також вйськовий нженер Тотлебен. Навколо мста було споруджено 8 бастонв велика кльксть нших укрплень та фортифкацй, при зведенн яких

користувались всма можливими предметами. Незважаючи на заяви французького офцера Сент-Арно про те, що в умовах штилю його десант розправиться з Севастополем за клька годин, коалцйн вйська не наважились миттво напасти на мсто, тому його оборона стала ще бльш неприступною. Тому з 17 жовтня Севастополь став обстрлюватись важкою артилерю. Бомбардування майже н до чого не привели, але севастопольц втратили

Корнлова. Меншиков, намагаючись полегшити завдання оточених, виршив здйснити напад на англйську базу, розташовану бля Бахчисараю. 25 жовтня 1854 р. росйськ вйська швидко вибили противника з першого ряду його оборони могли остаточно знищити базу, але Меншиков дав наказ зупинитись так звана Балаклавська битва. Взагал цей росйський офцер проявив себе у Кримськй вйн як нершучий, поганий тактик, невдалий стратег, який спричинив надмрн кльксн втрати росйсько

арм та програв багато важливих битв. За рахунок моблзац росйська армя збльшилась до 107 тис. чол. проти 71 тис. чол. коалцйно арм. Не вистачало лише талановитого полководця. На початку листопада почалась жорстока битва за нкерманськ висоти. Росйськ полки втратили 11 тис. чол. вбитими та пораненими, в тому числ 256 офцерв 6 генералв, тому вимушен були вдступити. У лютому 1855 р. 19-тисячний загн генерала

Хрульова намагався захопити впаторю, але вн не змг перемогти 35-тисячний корпус Омер-паш. На посту командуючого сухопутними та морськими вйськами Криму Меншиков був замнений на генерала Горчакова. В серпн 1855 р. росйська армя програла битву на рчц Чорнй, втратив 7 тис. чол Таким чином польов арм мало чим допомогли севастопольцям звльнитись вд блокади.

Мсто зажималось все щльншим кльцем, в липн 1855 р. було смертельно поранено Нахмова, а бомбардування ставали дедал частшими. Друге бомбардування вдбулось у квтн 1855 р. показало величезну перевагу союникв у боприпасах. В травн був висаджений 15-тисячний десант бля м. Керч, але вн був розбитий. Тод ж вдбулось трет бомбардування Севастополя, що дозволило союзним вйськам витснити росйськ з передових укрплень.

Псля четвертого бомбардування у червн коалцйн вйська спробували уврватись безпосередньо до мста, але х напад було вдкинуто. В серпн та в вересн вдбулись п яте та шосте бомбардування Севастополя, псля якого розпочався загальний штурм Севастополя. Союзники взяли Малахв курган, росйськ вйська переправились на Севастопольську сторону. Корабл були затоплен. Мсто було взято.

В результат вйни росйська армя була дуже сильно ослаблена гвинтвок залишилось 90 тис. з 500 тис гармат 263 з 1500, людськ втрати склали 500 тис. чол. Союзники втратили 250 тис. чол Вйна закнчилась пдписанням у Париж 30 березня 1856 р. мирного договору мж Росю, Англю та Францю. Рос заборонялось мати вйськов бази на Чорному мор, вона вддавала Туреччин частину Бесараб,

Карс. Мжнародний престиж Рос був пдрваний, показна могутнсть крпацько системи самознищилась. Фактично вйна наблизила крпацьку реформу 1861 р але промисловсть сльське господарство регону занепало на досить тривалий час. мперськ реформи 60-тих рокв ХХ ст. сприяли розвитку капталстичних вдносин, особливо у сльському господарств. Протягом 1869 1875 рр було проведено залзницю з Харкова до

Севастополя, що прискорило економчний розвиток Криму. В 1913 р. на долю сльського господарства припадало 55, а в промисловост основними галузями були борошномельна, тютюнова, консервна в Криму було два потужних заводи металургйний у Керч та суднобудвельний у Севастопол. Крим був найбльшим постачальником сол для мпер за рк тут видобувалось 300 тис. тон сол, яку на пвнч вивозили чумаки. Протягом

ХХ ст. вдбувався активний розвиток культури у 1812 р. в 7 км вд Ялти Стевен заклав вдомий Нктський ботанчний сад, у 1908 р. було створено пвденний вддл Пулквсько обсерватор на баз снуючо у Смез приватно аматорсько обсерватор, створено у 1900 р. В Ялт проживали творили так дяч культури, як Чехов та Руданський який став почесним громадянином Ялти у Феодос жив та малював вдомий росйський художник

Айвазовський. На початку ХХ ст. в Криму почали з являтись перш соцал-демократичн органзац. Рвень урбанзац був дуже низьким 13, тому пролетарв було небагато. Комунсти керувались в-основному на солдат матросв Чорноморського флоту. Пд час Революц 1905 1907 рр серед матросв вибухнули повстання, що ввйшло в сторю як Очаквське. В жовтн 1905 р. команда крейсера Очакв на чол з лейтенантом

Шмдтом заарештувала офцерв крейсеру, вибрала делегатв до Ради матроських, солдатських робтничих депутатв, встановила зв язок з повстанцями флотсько дивз, солдатами та робтниками на берез. До крейсера придналось 11 дрбних суден. По повставшим кораблям був вдкритий артилерйський вогонь. На бльшост з них виникла пожежа, тому команди були вимушена х покинути.

Повстання було придушене. Шмдта та нших кервникв виступу було засуджено до розстрлу, нших кинуто до в язниц на рзн строки. Псля Революц розгорнули свою дяльнсть дрбнобуржуазн татарськ полтичн парт та органзац, що висували гасло Крим для кримцв. Напередодн свтово вйни Крим був регоном з багатонацональним населенням росяни, татари, греки, вре, укранц. Рвень урбанзац залишився низьким та зберглась курортно-аграрна спецалзовансть пвострова.

Крим. Пам ятки культури. Вс пам ятки культури Криму епохи нового часу можна роздлити на вйськов пам ятники, архтектурн споруди та музе. Перш переважно педставлен у мст-геро Севастопол, друг на Пвденному берез Криму, трет розмщен у найбльших мстах пвострова. снують ще курортн пам ятки початку ХХ ст якими користуються дотепер. Севастопольськ пам ятки вйськовим дям переважно пов язан з

Кримською вйною 1853 56 рр особливо з Севастопольською обороною 1854 55 рр Це, по-перше, пам ятники вйськовим начальникам адмралу Нахмову та нженеру Тотлебену. Перший споруджено з бронзи та гранту в 1898 р вдбудовано Томським та Ареф вим у 1959 р. Другий по проекту Бльдерлнга встановив скульптор Шредер з бронзи та каменю у 1909 р в другй половин

ХХ столття вдновив скульптор Псаревський. Слд зазначити, що мсто повнстю було зруйновано протягом оборони Севастополя 1941 42 рр та окупац 1942 44 рокв, тому вс пам ятки, крм пам ятника Затопленим кораблям, довелось вдновлювати. Цю споруду було зведено у мор в клькох десятках метрв вд берега з гранту та бронзи скульптором Адамсоном у 1905 роц. Також було споруджено пам ятник росйському матросу

Кошц з бронзи та гранту скульпторами Кейдуками та архтектором Петропавловським у 1956 р. також пам ятник герочному бргу Меркурй з чавуну та каменю, встановлений в 1834 роц архтектором Брюлловим. снують також пам ятник учаснику революцйних подй 1905 р Шмдту з бронзи та каменю, що споруджений архтектором

Рехлнгом у 1937 роц вдбудований ним же у 1967 р Але найвдомшою пам яткою, присвяченою Севастопольськй оборон 1854 55 рр являться панорама Севастопольсько оборони, що стоть у Севастопол. Сам будинок, в якому розмщено полотно, був збудований в еклектичному стил протягом 1902 04 рр. архтектороми Фельдманом та Енбергом, вдбудований та реконструйований в 1954 роц по проекту архтектора

Петропавловського. Саме полотно написано французьким художником Рубо. Мало розмри 5 метрв у висоту та 28 метрв у довжину було розмщено вздовж кругло стни так, що одним поглядом його охопити не можна. Вперше панорама була експонована у 1905 р. В 1941 р. будинок був зруйнований, а картина частково згорла. В 50-тих рр. ХХ ст. полотно було вдновлено 60 художниками пд кервництвом

Яковлева та Соколова-Скаля, але деяк частини картини були втрачен назавжди. Тому зараз на мж майданчиком для огляду та самим полотном створено макети людей, гармат та нших предметв у натуральну величину в справжньому розмщенн один вдносно ншого. Ц детал панорами знаходяться на смуз земл завширшки 4 метри. На панорам зображений останнй, шостий штурм мста, що призвв до поразки севастопольцв.

Союзники наступають з прибережно смуги, а серед обороняючихся поширються панка, багато розбитих гармат, гинуть люди. Картину зроблено так, неначе художник був присутнй на самй битв. В будинку панорами знаходиться музей Севастопольсько оборони 1854 55 рр Архтектурн споруди переважно представлен палацами, розташованими на Пвденному берез Криму, а також архтектурними спорудами

Севастополя. Це, насамперед, Петропавловський собор, збудований у 1843 роц та Графська пристань 1846 р. обидв ц пам ятки збудован у стил пзнього ампру. Визначною спорудою також будинок, в якому розмщений музей Чорноморського флоту, зведений архтектором Кочетовим у стил еклектики у 1895 р. Серед палацв Пвденного берега Криму найвдомшими Воронцовський, або

Алупкнський палац-музей, Лвадйський палац, Корезький, або Юсупвський палац та архтектурне диво Ластвкне гнздо. Як пзнй регулярний ансамбль вдома також дача Жуковка поблизу Симезу, збудована на початку ХХ ст. по проекту художника Замирайла. Будвля оздоблена мозаками Кузнцова та оточена садовопарковою скульптурою

Матвва. Воронцовський палац знаходиться в Алупц. Вн будувався протягом 1828 48 рр. Така тривалсть пов язана з тим, що над зведенням будвл працювало зовсм небагато крпакв, серед яких було 10 справжнх майстрв. Палац збудований з мсцевого камню дабазу, який за густиною в 2,5 разв бльший за грант. Архтектором палацу був Блор, вн обрав для свого творння псевдоготичний стиль, портал же зробив у мавританському стил. Палац складаться з 5-ти корпусв.

Сама будвля двоповерхова, перший поверх представлений 9-ма парадними залами коридором бля входу, кабнетом, втальнею, ситцевою кмнатою, блакитною втальнею, зимовим садом, парадною столовою, кмнатою для бльярду та ншими. Кмнати другого поверху не експонуються. На пвдн розташован парадн сходи, по обох боках яких розмщен 6 фгур левв. Знизу зверху палацу величезн парки площею бля 40 гектарв з вльно переплтаючимися алеями, маленькими водоспадами, 3-ма озерами та екзотичними деревами.

Безпосередньо поблизу палацу сади кипарисв та магнолй. У верхньому парку природн нагромадження дабазових глиб хаос. Зараз у палац знаходиться музей з колекцями меблв, посуду, живопису та книжок. Великий блий Лвадйський палац розташований у невеликому поселенн Лвадя в 3 км вд Ялти. Був збудований всередин пейзажного парку, що заклав садвник

Петер у 1834 р у стил неоренессансу архтектором Красновим у 1910 11 рр Будвля двоповерхова, всередин 3 маленьк подвря талйське, турецьке. До 1917 р. був лтньою резиденцю мператорсько см . Смя Миколи вдпочивала тут 4 рази провела в Криму в-загальному 6 мсяцв. потм став примщенням санаторю для вищих державних дячв. В 1945 роц, з 4-го до 11-го лютого, у палац вдбулась зустрч радянського лдера

Стална, англйського прем р-мнстра Черчлля та американського президента Рузвельта так звана Ялтинська, або Кримська конференця, на якй виршувалось питання вдношення держав до Нмеччини псля закнчення вйни, роздлу вйськових нтересв союзникв та було закладено фундамент для створення в недалекому майбутньому Органзац Об днаних Нацй, польське питання яке на цй конференц виршити не вдалось, до того ж, в цьому палац була резиденця американсько делегац, яка провела там 3 сво засдання.

В дальн, найбльшому примщенн палацу, вдбулось 8 офцйних засдань конференц. Юсупвський палац знаходиться в поселенн Корез. Вн був збудований ще в 20-тих рр ХХ ст Палац переходив вд одного помщика до ншого, поки на початку ХХ ст. не потрапив до рук князя Юсупова, що збудував новий кам яний корпус. Псля революц палац став будинком вдпочинку. В 1945 р пд час

Кримсько конференц, тут розмщувалась радянська делегаця. Псля вйни будвля знову стала курортом залишаться ним до сьогодення. Палац Ластвкне гнздо розмщений на мис Ай-Тодор, на клька клометрв захднше Ялти. Вн був збудований в 1912 р. на вершин скел по проекту британського нженера Шервуда. Палац перенс 7-бальний землетрус в 1927 р але вн майже не постраждав, якщо не рахувати зламаного

нижнього балкону. Примщення слугувало читальною залою санаторю Перлина, але потм його використання заборонили через аварйну ситуацю. В 1968 р. почалось вдновлення пам ятки. Пд фундамент будвл було пдведено монолтну залзобетонну плиту, сам палац був оточений антисейсмчними поясами. В 1971 роц палац прийняв свй початковий вигляд. Вн доводить нам, що архтектори початку ХХ ст. вже вмли використовувати будь-яке мсце площу для побудови

таких величних споруд. Взагал, Ластвкне гнздо стало символом Ялти всього Криму. Палац зображуться на багатьох рекламних плакатах, сувенрах. Мльйони фотокарток з його зображенням розйшлись по свту. Ластвкне гнздо символзу справжнй Крим в днанн моря, повтря та земл. Музе Криму, збудован протягом епохи нового часу або присвячен подям ц епохи, розмщен перевано в мстах

Ялт, Феодос, Севастопол та нших. Особливе мсце займа Нктський ботанчний сад, який також можна вднести до категор наукових установ. Вн був закладений у 1812 р. шведським бологом Стевеном в 7 км вд Ялти. На початку ХХ ст. при сад було створено лабораторю по винаходу створенню ефрних масел. Зараз сад включа в себе 3 вддлення Центральне поблизу

Ялти, Приморське бля поселення Портент та Степове бля поселення Гвардйське. Вн розташований над берегом на середнй висот 500 600 метрв над рвнем Чорного моря спускаться до нього терасами. Рельф всередин саду досить рзномантний, що пов язано з снуванням тут рзномантних рослин, пристосованих до рзних грунтв та форм рельфу. В саду клька водойм, як також вкрит рослиннстю. Загальна площа саду бльше 960 тис. гектарв.

Тут збран бльше 18 тис видв, рзновидв та сортв рослин, у гербар бльше 106 тис листкв з рзних диких та культурних рослин. Зараз в цьому науковому комплекс 14 наукових вддлв та лабораторй. Розвинений вддл селекц нових видв рослин. Працвниками саду виданий ряд наукових публкацй. Щорчно сад вдвдують 600 тис. туриств, тут проходять практику студенти, стажуються укранськ та ноземн спецалсти. Взагал в Криму знаходяться 6 музев, що належать до епохи нового часу музей герочно оборони

та звльнення Севастополя, музей Чорноморського флоту у Севастопол, лтературно-меморальний музей Сергева-Ценського в Алушт, Алупкнський палац-музей див. Воронцовський палац, картинна галерея Айвазовського в Феодос та будинок-музей Чехова в Ялт. Картинна галерея Айвазовського знаходиться у його рдному мст

Феодос. Сам музей розмщений в колишньому будинку художника. Тут представлен його картини, на яких вн зображував морський пейзаж, що був улюбленим жанром його творчост, зокрема, його друга по значенню та поширенню картина Чорне море перша, Дев ятий вал, знаходиться в Державному Росйському музе у Санкт-Петербурз В Ялт знаходиться будинок-музей

Чхова, в якому письменник провв чотири трагчн, але повн дейного спрямування роки свого життя. В 1898 р. Антон Павлович прихав до Ялти в зв язку з погршенням стану здоров я побудував тут власний будинок. Навколо нього на 2400 м2 сам письменник розбив парк, в якому було 180 видв рослин. Чхов дуже часто вдвдував Льва Толстого, який прихав до Гаспри на лкування зупинився в матку графин Панно.

Також зустрчався з Горьким, Бунним, Купрним, Левтаном, Короленком. Тут написан його твори Студент, Дама з собачкою, Вишневий сад та закнчено багато нших. В 1904 роц письменник вихав до Москви, р згодом до нмецького курорту. Музей тут закладено псля його смерт, в 1921 р з нцативи сестри Чхова Мар Чхово, яка прожила в Ялт до 1960-тих рр Музей

Сергева-Ценського знаходиться в будинку письменника в Алушт мст, в якому вн проживав з 1905 р. Тут вн створив сво перш вдом твори повст Сад, Сум полв, Рух, романи Бабав та Перевтлення. Музей засновано псля смерт письменника з нцативи алуштинцв. Як ми бачимо, пам ятки культури епохи нового часу зовсм вдрзняються вд пам яток попереднх епох курганв, фортець, стародавнх мст. Це пояснються новими вдкриттями, нтелектуальними та технчними удосконаленнями

при зведенн побудов, новими героями реальними, а не мфчними письменниками, вонами, помщиками. Це пов язано також з змною специфки регону вд економчно та полтично вдсталого, населеного людьми ншо релг татарами до курортного району з потужним вйськово-морським портом Севастополем. Культура вдобража прогрес людства, тому вона постйно розвиваться, культурн пам ятки Криму впевнили нас у цьому.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.