Гетьманство України: Богдан Хмельницький

Реферат Тема Гетьманство Украни Богдан Хмельницький. Пдготував учень 8-А класса ОРК Схдний Хмль Всеволод Донецьк 2002 рк Богдан Хмельницький 1648-1657 Козацько Держави, був найбльшим державним мужем, що його будь-коли

мала Украна, так характеризував його один з найвидатнших дослдникв т доби, В. Липинський. Проте, хоч порвняно не так багато рокв вддлюють нас вд Б. Хмельницького, ми знамо про нього дуже мало, а саме життя його овяне легендами. Невдомо навть точно, де й коли саме вн народився. Не пдляга сумнву, що походив Богдан Хмельницький з шляхетсько родини, бо користався гербом

Абданк, але з котро частини Украни походив невдомо. З усх гпотез найбльше заслуговують на довря дв за одною рд Хмельницьких походив з Галичини, з Хмельника на Перемищин, бо в Галичин вже з XVI ст. зустрчаються Хмельницьк за другою гпотезою рд його походив з Переяславщини один з сучасникв князь Заславський називав його переяславським козаком.

Богдан Хмельницький дйсно мав звязки з Переяславом мав там власний двр, одружений був з переяславською мешканкою, Ганною Сомквною, брат яко пзнше був полковником Переяславським там Хмельницький тримав до хрищення майбутнього гетьмана Павла Тетерю. З Переяславом звязан видатн под 1649 року Богдан приймав там польських послв, а 1654 року вдбулася там рада з московськими послами.

Рд Хмельницьких був незаможний. Батько майбутнього гетьмана, Михайло, служив у коронного гетьмана Жолкевського в Жовкв, потм у зятя Жолкевського, Яна Даниловича, на Льввщин, перехав з ним, коли його призначили старостою Корсунським та Чигиринським. Михайло Хмельницький був осадчим

Чигирина та Лисянки. У Чигиринському повт вн був податковим писарем згодом пдстаростою. Пд Чигирином мав хутр Суботв. 1620 року Михайло Хмельницький з сином Богданом-Зиновм брав участь в поход на Молдавю був забитий пд Цецорою, Його вдова одружилася вдруге з польським шляхтичем Ставецьким. Можливо, що пд час служби батька в Жовкв народився

Богдан-Зиновй. Це було десь коло 1595 року. Вчився вн спочатку в укранськй школ, потм в зутськй латинськй, треба гадати, у Львов, де викладав доктор теолог Андрей Гонцель-Мокрський, вдомий письменник та проповдник. З т школи винс молодий Хмельницький добре знання латини. Наука закнчилася 1620 року, коли пд Цецорою турки взяли його в полон два роки продержали у

Царгород в тяжкй невол. Викупила його мати. Псля того Хмельницький служив, мабуть, у Чигиринському полку, одружився з Ганною Сомквною господарював на хутор Суботов. Про життя Богдана Хмельницького в наступних роках нчого невдомо. Очевидно, вн здобув авторитет й зайняв поважне мсце в козацькй громад.

1637 року вн був вйськовим писарем пдпис його на акт каптуляц пд Боровицею 24 грудня 1637 року. Наступного року вн здив, як член делегац, до короля, а на пдстав ординац 1638 року втратив уряд писаря став звичайним сотником Чигиринського полку. 1644 року французький уряд закликав на вйськову службу укранських козакв. Посол де-Бреж писав 21 вересня 1644 року кардиналов

Мазарн, що козаки мають дуже здбного полководця Хмельницького, якого поважають при двор короля це людина освчена, розумна, добре зна латинську мову вн готовий допомогти нам. У 1645 1646 роках понад 2.000 козакв перевезено до Франц, вони брали участь в облоз Дюнкерхену. Треба гадати, що серед ких був Хмельницький. Вс ц факти свдчать про ту пошану, якою користався

Хмельницький, не зважаючи на свою невисоку рангу. Року 1646 король Владислав IV заходився був творити коалцю держав для боротьби проти Туреччини, але зустрв опозицю збоку польсько шляхти. Тод разом з канцлером Юрм Оссолнським виршив спровокувати Туреччину на вонн д нападом на них козакв. Для цього закликано до

Варшави на тамну нараду 4-ох козацьких представникв осаулв Барабаша та Карамовича сотникв Нестеренка та Богдана Хмельницького. Король видав м грош, прапор грамоту, якою дозволялося збльшити рестр козакв до 0. З цього плану нчого не вийшло, хоч збрано тод 16.000 найманого вйська. Сам канцлер зрадив тамницю, сойм у жовтн 1646 року зажадав розпустити вйсько.

Однак, для наступних подй ця тамна нарада вдграла не абияку ролю встки про не поширилися серед козацтва стали рунтом для леенди, що король дивиться на козакв, як на свох спльникв у боротьб з польськими магнатами. До 1647 року бачимо Богдана Хмельницького, як цлком лояльного сотника, який користувався пошаною не лише на Укран, але й у Варшав. Раптом усе життя Хмельницького було зламане так, як то часто траплялося в Реч Посполитй, де укранц були унтерменшами. Можливо, якраз пошана, якою користувався

Хмельницький при двор Владислава IV, викликала ненависть до нього родини магнатв Конецпольських, вороже наставлених до укранцв. Олександер Конецпольський, з 1632 року Корсунський та Чигиринський староста, син коронного гетьмана Станслава Конецпольського, виршив усунути нелюбого йому сотника. Тож, пдстароста Чигиринський, Чаплинський, учинивши валтовний зазд на

Суботв пд час вдсутности Хмельницького, зруйнував його, пограбував майно, забрав його другу жнку, а сина досмерти забив канчуками. Легальн заходи Хмельницького не дали жадних наслдкв, а Конецпольський навть дав наказ арештувати його стратити. Лише приятель кум Хмельницького, Станслав-Михайло Кричевський, допомг йому втекти з-пд варти. З невеликим загоном козакв

Хмельницький вихав на Запоржжя. Ц нещастя, ця сваволя магнатв переродили Богдана Хмельницького з статечного, спокйного сотника вн, позбавлений родини, матку, переслдуваний мсцевою адмнстрацю, став бунтвником, месником за власн образи. Перша доба повстання Богдана Хмельницького. 1648-й рк На Запоржж Богдан Хмельницький незабаром здобув загальну пошану його обрали гетьманом.

На його бк перейшла залога рестрових козакв, що стояла на Запоржж, а татарський хан вислав йому на допомогу сво вйсько. Чутки про рух, що його пдняв Хмельницький, занепоколи польський уряд. Коронний гетьман Микола Потоцький вирушив на Запоржжя, щоб здавити повстання в самому початку. Рестрових козакв загн нмецько пхоти вн вислав Днпром, щоб вони бля

Кодака здналися з 4-мя тисячами польського вйська рестрових козакв, що йшли пд проводом гетьманового сина, Стефана Потоцького. За ними йшло 6.000 вйська пд проводом гетьманв Миколи Потоцького та Мартина Калиновського. Рестров козаки, що пливли човнами, збунтувалися, перебили всх старшин, крм Михайла Кричевського, перейшли на бк Хмельницького. Бля балки Жовт Води Хмельницький напав на польський авангард, що був пд проводом

Стефана Потоцького. Рестров козаки з вйська Стефана Потоцького також придналися до нього. Вйсько Стефана Потоцького було знищене, а сам вн тяжко поранений, потрапив у полон до татар помер. Живим залишився один лише челядник, який сповстив гетьманв про поразку. Вони почали вдступати, але Хмельницький наздогнав х 26 травня 1648 р. бля

Корсуня розгромив. Поразка полякв була повна. Обидва гетьмани опинилися в татарському полон. Тим часом Владислав IV помер полякв охопила панка н короля, н гетьманв, н вйська. Панку пдсилило повстання селян на Кивщин, як почали бити панв, жидв, палити польськ матки, Повстання перекинулося на Полтавщину, на Вишневеччину. Сам князь ремя Вишневецький ледве втк до Польщ. Згдно з конституцю, пд час мжкоролвя канцлер мусв подаватися

на демсю, але, зважаючи на тяжкий стан крани, канцлер Оссолнський почав правити нею сам. Спшно скликано соймики, асигновано кошти на 70.000 найманого вйська. Обрано нових гетьманв князя Домнка Заславського, Миколу Остророга та Олександра Консцпольського. Хмельницький дйшов до Бло Церкви. Вдаючи, що не зна про смерть короля, вн вислав до нього листа, в якому вимагав збльшити

рестр козакв до 12.000, повернути православним церкви виплатити козакам платню за 5 рокв. Так скромн умови запропонував був Хмельницький псля перемог при Жовтих Водах та Корсун. Ц умови конвокацйний сойм прийняв, оголошено було перемиря. Богдан Хмельницький тод ще й сам не розумв грандозних форм того повстання, що вн пдняв, щоб помститися за власн образи. Його лякали селянськ повстання, вн намагався втихомирити х.

Однак, повстання ширилося по всй Укран на Подлл, Волин. Ватажком х став Максим Кривонс, шотляндець з походження. З польського боку виступив ремя Вишневецький, який мордував повстанцв, вбивав х на пал тим ще бльше розпалював ненависть. Тим часом вйсько Хмельницького збльшувалося спольщеними укранськими шляхтичами, як переходили на його бк псля поразки пд Жовтими Водами та

Корсунем, серед них були майбутнй вйськовий писар та врний спвробтник Хмельницького ван Виговський, С. Мрозовицький-Морозенко, брати ван та Данило Нечай, ван Богун, Кричевський. Деяк з цих людей мали освту, яку здобули в закордонних унверситетах, мали державний досвд. Вони зайняли висок посади у вйську, поруч з старими полковниками, здебльшого з Запоржжя, як Джеджалй, Бурлй, Вишняк, Гиря, Нестеренко,

Топига та нш. Селянськ повстання терор, що його вносив Вишневецький, примусили Хмельницького поновити рух, бо тльки таким способом мг вн тримати в руках повстанцв. Знову закликав вн татар, 3-го липня 1648 року поновилися вонн д. Сили противникв були майже однаков бл. 100.000 чоловка 100 гармат мали поляки, бл. 118.000 мав Хмельницький, але в тм числ було коло 40.000 слабо озброних повстанцв-селян, як часто тльки

заважали дям. Слабстю польського вйська був його величезний обоз до 100.000 возв з винами, припасами, посудом, одягом панв. На кордон Подлля та Волин, пд Пилявцями, 23 вересня 1648 року польське вйсько було розбите, 80 гармат десятки тисяч возв забрали козаки. Цю здобич оцнювано на деклька десяткв мльйонв злотих. Польське вйсько ткало на захд. За ним шли козаки.

Вони здобули Збараж, Вишневець, Броди 8 жовтня пдступили пд Львв. Богдан Хмельницький обложив Львв, але задовольнився окупом у 200.000 червнцв та крамом на пвмльйона червнцв рушив на Варшаву. Рух Хмельницького викликав велик селянськ повстання в Галичин й на Волин. Селяни палили замки, палаци, вбивали шляхту. Чекаючи на вдповдь, Хмельницький зупинився в Замосг, де й дстав вст обрання на короля

Яна-Казмра. Причину, яка спинила рух Хмельницького на Польщу, тлумачиться по-рзному. Насамперед вйсько було втомлене, серед нього ширилися хвороби, стояла вже пзня оснь, похд серед ворожого польського населення був дуже небезпечний полковники вдрадили Хмельницькому йти дал. З другого боку шанси Польщ значно пднялися, бо в жовтн 1648 року пдписано в Мюнстер мир, який закнчив ЗО-лтню вйну, Австря, союзниця

Польщ, могла дяти по боц. Але головним було те, що Хмельницький ще не мав на мет нищити Польщу, вн хотв лише встановити там уряд, який виконав би домагання козакв. Полковник Силуян Мужиловський писав, що король Ян-Казмр до обрання обцяв Богданов бути руським королем пдтвердити все, що козаки через шаблю узяли. На бажання короля Хмельницький залишив Замостя рушив до

Кива. Вд повстання до визвольно вйни. На Рздво 1649-го року Богдан Хмельницький трумфально вхав до Кива. Його зустрчали, як героя-визволителя Украни з польсько невол, як нового Мойсея. русалимський патрярх Пасй, митрополит Кивський Сильвестер Косв, духовенство, професори Киво-Могилянсько Колег, спуде влаштовували пишн акти, виголошували панегрики.

В Кив чекали посли Молдавського та Волоського господарв Семигородського князя. Перебування в Кив вдграло велику роль в формуванн психолог Богдана Хмельницького, Розмови з патрярхом кивською елтою вдкрили йому оч на те, що сталося в Укран. Вн збагнув, що то було не повстання селян проти панв, не помста магнатам за сваволю та утиски народу, а велика вйна за незалежнсть Украни, за створення держави.

Перемоги пд Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, переможний похд до Замостя створили нову деологю укранцв вони зрозумли свою вагу, свою силу. До вйська Хмельницького, як згадано вище, переходило багато спольщених укранцв-шляхтичв, людей з широкою освтою, як сприяли створенню державницько деолог Богдана. Повстання перетворилося на революцю. У лютому 1649 року, коли

Хмельницький був у Переяслав, прихали до нього посли вд короля Яна-Казмра. Хмельницький розмовляв з послами не як ватажок повстанцв, а як володар Украни. Вибю з лядсько невол руський народ увесь казав вн. Перше я за свою шкоду кривду воював, тепер буду воювати за нашу православну вру Поможе мен в тому чернь уся по Люблин, по Кракв, я не вдступлю, бо це права рука наша, щоб ви польськ

пани, знищивши хлопв, на козакв не вдарили. Буду мати тисяч 200, 300 свох, орду при тм За границю вйною не пду, шабл на туркв татар не пдйму. Досить маю в Укран, Подлл Волин тепер у князвств мом по Львв, по Холм Галич. Перед Хмельницьким стояло тяжке завдання. Боротися з Польщею своми лише силами Украна не могла, бо

Польща не тльки мала велик власн вйськов сили, але й була багатою державою, що могла користатися найманим вйськом. Татари виявили себе як ненадйн союзники, як грабували населення виводили ясир. Отже треба було шукати нших союзникв. У перших же мсяцях повстання 1648 року Хмельницький мусв звернути увагу на Московщину. З 1647 року мж Москвою Польщею снував оборонний союз, спрямований проти

Криму, але поскльки татари стали союзником Хмельницького, московсько-польський союз мг обернутися проти Украни. Богдан Хмельницький щоб не допустити спльного виступу Польщ та Московщини проти Украни, ще в 1648 роц радив царев Олексв, скориставши з нагоди, зайняти Смоленськ заявити претенсю на польський престл. дею союзу з одноврною Москвою пдтримував патрярх Пасй. Ще гострше стало питання про цей союз у 1649 роц, коли

Хмельницький готувався до ново вйни з Польщею. Силуян Мужиловський, укранський посол до Москви, пропонував царев на початку того року окупувати Сверщину, щоб забезпечити Украну з пвноч, просив хоч би дипломатично нтервенц для захисту прав Православно Церкви в Реч Посполитй, але Москва не допомогла Укран. Шукання союзу привело Хмельницького до першо коалц украно-турецько-татарсько, яку створив вн

тод, коли не вдалося зреалзувати союзу з Молдавю та Семигородом. Вйна була неминуча, диктували настро селян вся чернь зброться, смакуючи соб свободу вд робт та податкв, навки не хоче мати панв, писав сучасник. Так чернь розярилася, що або знищити шляхту, або сама згинути хоче. З другого боку Польщу лякали чутки, що Богдан Хмельницький творить вльне князвство козацьке, вдокремлену

державу. На початку лта 1649 року 200-тисячне польське вйсько посунуло на Украну. Хмельницький, мавши лише коло 70.000 козакв, не рахуючи селянських повстанцв, та стльки ж татар, обложив у Збараж польську армю тримав в облоз пвтора мсяця. Тим часом з пвноч на Украну виступив Литовський гетьман Радзвлл. Пд Ловом полковник Станслав-Михайло Кричевський дав йому вдсч, але сам загинув у бою.

На допомогу польськй арм прийшов король з новими силами. Хмельницький оточив королвське вйсько пд Зборовом, але канцлер Оссолнський пдкупив хана слам-ерея, той поставив вимогу Хмельницькому замиритися з королем, або татари перейдуть на бк полякв. Хмельницький примушений був погодитися. Пдписаний 18 серпня 1649 року

Зборвський договр мав так пункти В межах Польсько держави утворються автономна область, до яко входять вовдства Кивське, Брацлавське та Чернгвське вд Случ до Днстра, частини Волин, Подлля. Уня касуться. зутськ школи в Кив лквдуться. Так замсть визволення укранського народу з-пд польсько влади та створення власно держави здобутки криваво боротьби обмежилися нацонально-територяльною автономю для козацько верстви.

Зборвський договр проголошений як Декляраця ласки короля, дано на пункти прохання Вйська Запорозького, був паперовий н в Польщ, н в Укран його не зреалзовано. Особливо викликав протест пункт 6-ий про зрвняння православних з католиками. Остаточне ршення було вдкладене до наступного сойму, на якому мав бути присутнй православний митрополит. Однак, на засдання сойму католицьк пископи митрополита не допустили, також не допустили його до сенату.

Укранська Унятська Церква звернулася до папи нокентя X, який в лист до короля просив захисту для унягв, але не знайшов пдтримки. 8 счня 1650 року сойм ратифкував Зборвську угоду. Вдчуваючи неминучсть вйни, Хмельницький старався забезпечити себе союзами з сусдами. Насамперед примусив вн до союзу Молдавського господаря

Василя Лупула, з дочкою якого, Роксандою, мав одружитися його син Тимш. Наприкнц 1651 р. уклав союз з Туреччиною, султан дозволив Кримському ханов допомагати козакам. Султан Магомет IV назвав Богдана славою князв християнського народу обцяв свою опку. Це ще бльше дратувало Польщу. Навесн 1651 року поляки напали на мстечко

Красне на Подлл, в бою з ними згинув один з найкращих укранських полководцв Данило Нечай. Але вд Внниц полякв вдбив видатний козачий стратег ван Богун Ршальна битва вдбулася 28-30 червня 1651 року коло мстечка Берестечка, над р. Стирем. Там у болотянй долин зустрлися два вйська Хмельницький - бл. 100.000 козакв разом з повстанцями та 50.000 татар, полякв 80.000 та стльки ж озброно

челяд. На самому початку бою татари раптом почали ткати. Хмельницький Виговський похали моблзувати нов сили, залишивши командувачем . Богуна, який вдбиваючи наступ полякв, почав виводити козакв з бою. Але серед повстанцв зчинилася панка, вони кинулися ткати понад 30.000 х втопилося в рчц. Загинув митрополит Коринтський Йоасаф, що привз Хмельницькому меч, освячений на

Гроб Господнм. 4-го серпня 1651 року Литовський гетьман Радзвлл узяв Чернгв та Кив. Мщани спалили Подл, щоб не дати його литовцям. Митрополит Сильвестер Косв, пддавшись панц, втав переможцв. Хмельницький збрав нов полки, побудував укрплення бля Бло Церкви, спинив польський похд погодився на переговори.

Згдно з Блоцерквським миром, за козаками залишено лише Кивське восвдство, рестр козакв зменшено до 20.000, польська шляхта мала право повернутися до свох маткв, заборонялося вести закордонн переговори В Укран почалися знову повстання, збльшилася втеча населення за московський кордон на Слобожанщину. Блоцерквський договр також не був реалзований на сойм один з шляхтичв наклав вето, договрне затверджено. Богдан

Хмельницький поновив переговори з Молдавю, Кримом, Туреччиною, Москвою. Тому, що Лупул вдмовився виконати угоду видати Роксанду за Тимоша, Хмельницький вирядив пд його командою вйсько до Молдав. По дороз пд Батогом Тимш зустрв 20-тисячне вйсько гетьмана Калиновського. Поляки зазнали нищвно поразки, а сам гетьман був забитий, взято 57 польських гармат.

Тимш вступив до Молдав одружився з Роксандою. В 1653 р. вн загинув пд час облоги Сучави, яку захопив волоський князь Матвй Басараб. Катастрофа балкансько полтики була страшним ударом для плану Богдана Хмельницького вн хотв посадити на пресгл Молдав Тимоша, Лупулев дати Волощину тим забезпечити Укран надйний захднй кордон.

Нове лихо чекало дал обложене козаками в Жванц у грудн 1653 року польське вйсько з королем Яном-Казмром вже готове було каптулювати, але полякв знову врятували татари, уклавши з ними сепаратний мир. Татарам дозволено грабувати укранське населення та брати ясир по Барське староство. Становище Украни було тяжке. Вйна, татарськ напади, тотальна моблзаця, нарешт посухи, неврожай, пошест, знищення промислових закладв, головно рудень, золяця вд ринкв

Захдньо Европи все це руйнувало господарство. Внаслдок цього населення в щораз бльшй клькост переселються на схд, на пвденний схд, на Слобожанщину, Донеччину. З 1648 року Богдан Хмельницький час вд часу звертався до Москви з проханням допомогти в боротьб з Польщею. Вн загрожував навть вйною, якщо вона не дасть допомоги проти Польщ. Значну роль в справ союзу Украни з Москвою вдграло схдне духовенство, вищ представники

якого брали на себе посередництво мж Богданом Хмельницьким царем Пасй, патрярх русалимський, що зустрчав Хмельницького у Кив в 1648 роц й втав, як нового Мойсея Йоасаф, митроп. Коринтський, що загинув пд Берестечком у 1651 роц Гаврил, митрополит Назаретський, що був у гетьмана псля берестейсько поразки.

Ус звернення до Москви в справ допомоги були марн. Моковський уряд вдмовляв або вдповдав загальними заявами, висилав хлб сль, але вичкував, не бажаючи розривати миру з Польщею У Москв добре врахували другий бк питання. Союз з Украною був конче потрбний для Москви з рзних поглядв вн вдкривав шлях до Чорного моря на захд, забезпечував й панування на сход, а головне трагчне становище

Украни загрожувало Москв або захопленням Польщею, або союзом з Туреччиною, чим не раз лякав Москву Хмельницький. Союз з Украною був дуже бажаний для Москви тим, що забезпечував млтарн нтереси. Украна мала 300.000 випробуваного, досвдченого, найкращого на Сход Европи вйська. Вс ц умови робили союз з Украною конче потрбним для

Москви. 1-го жовтня 1653 року Земський Собор у Москв ухвалив прийняти Украну пд високу руку царя, а 1 листопада московське посольство вже було на кордон Украни. Цей поспх, невластивий московському урядов, свдчить, яка велика була зантересовансть Москви. На чол посольства стояв боярин Василь Бутурлн, намсник Тверський. З ними хало духовенство з конами, корогвами, хрестами, з образом

Спаса дар царя Хмельницькому та великий почет. Гетьман був зайнятий вйною з Польщею та похороном Тимша прибув до Переяслава лише 6 счня 1954 року. Вн уникав будь-яких урочистих прийнять н разу не запросив московських послв до себе. Можливо, для того обрав для переговорв не Кив, чого добивалися посли, а тихий козацький Переяслав. Не було прийняття в полковника Переяславського

Тетер. 8-го счня вдбулась Рада Старшин та поспхом скликана Загальна Рада мешканцв Переяслава. Псля вислухання царсько грамоти, гетьман, посли та старшини похали до Успенського собору. Там стався нцидент, не передбачений у Москв. Коли духовенство хотло було привести до присяги гетьмана та старшину Хмельницький зажадав вд послв, щоб вони перш принесли присягу вд мени царя.

Цим Хмельницький вимагав урочистого, формального ствердження украно-московського союзу запевнення оборони Украни та прав. В цьому виявилася рвноправнсть сторн недовря щодо дйсних намрв Москви. Боярин Бутурлн ршуче вдмовився приносити присягу за царя.Гетьман старшина пшли на нараду. Посли довгий час стояли в собор, чекаючи. Зявились два полковники Тетеря та Лсницький Миргородський почали переконувати послв скласти присягу,

знову вони вдмовилися. Вся ця сторя з присягою була публчним скандалом для московського посольства. Воно клька годин чекало на гетьмана, двч пдтверджена Бутурлним обцянка, що цар охоронятиме вс права Украни, була фактичною присягою. Дал протягом двох днв Хмельницький з Виговським та посли обговорювали детал угоди, в тому числ бажання гетьмана, щоб на Украну, власне до Кива, прийшло московське вйсько.

Це було важливе для Украни не як оборона, бо що могли зробити навть 3.000 московського вйська, коли йшлося про 60.000 реестрових козакв та 350-тисячну армю, що стояла пд Жванцем. Але це було конче потрбне для Украни, як доказ, що не снувало вже й тн залежности вд Польщ, це було найголовншим на той момент. На тому закнчилися переговори гетьмана з посольством царя. З Переяслава похали московськ посли по Укран. приводити до присяги люднсть.

Справа ця виявилася складною. В Кив митрополит Сильвестер Косв заборонив усм пдлеглим йому людям присягати. Вдмовилися присягати полковник Богун, Кропивянський, Полтавський, Уманський, Брацлавський полки, Чорнобиль тощо. Ратифкаця договору в Москв. У березн 1654 року посольство вд Украни в склад вйськового судд Самула Зарудного та полковника

Павла Тетер з почетом прибуло до Москви. У Москв бажали, щоб прихав сам Богдан Хмельницький, але вн не похав. Посли везли акредитивн грамоти вд гетьмана, Статт т. зв. 23 статт, текст Зборвського договору та низку листв У грамот гетьман виступа, як репрезентант Русько Держави, це виразно пдкреслю, що вона не перестала снувати й псля Переяславсько угоди. Статт дйшли до наших часв у зпсованому вигляд , очевидно, були переставлен.

Не зважаючи на це, видно, що основна х дея встановлення таких мждержавних вдносин мж Украною Москвою, при яких за Украною застергаться державна самостйнсть зовншня внутршня. На грамоту гетьмана та 23 статт, що х А. Яковлв вважав за проект договору, цар дав послам вдповдь, яка була ратифкацю договору. Таким чином, статт проекту, царськ резолюц й жалувана грамота становлять повний текст договору 1654 року.Тож по сутт це був не

Переяславський, а Московський договр, укладений на пдстав Переяславського. Сучасники вважали, що це був договр, який жадною мрою не порушував суверенних прав Украни. Першими зрозумли це в Москв, для яко Украна була окремою державою. В Статейному списку Бутурлна протиставляться Московское государство й Войска Запорожского Украйна. Заява московського уряду про те, що

Ян-Казмр клятву свою на чем присягал, переступил, а подданых своих, вас тем от подданства учинил свободными, потверджу, що московський уряд визнавав Украну в момент укладення договору вльною державою. Треба мати на уваз, що поняття пдданий у XVII ст не означало пдданого в сучасному розумнн так називали царв, володарв держав, що вступали в договрн вдносини з Москвою, шукаючи у не протекц. Пддан в сучасному значенн слова в

XVII ст. називалися холопами до бояр та князв включно. За Петра слово холоп замнено словом раб, лише Катерина II в 1786 роц заступала його термном верньй подданньй. Московський уряд вважав, що договр з Украною був дйсний тльки за життя Богдана Хмельницького, поновлював його з кожним наступним гетьманом, дещо змнюючи, але завжди називаючи

акт 1654 року договором. Навть Петро I писав у наказ 1722 року, утворюючи Малоросйську Колегю чинить как определено в помянутых Хмельницкого договорах. Якщо так розумли акт 1654 року навть у XVIII ст. логчним, коли стольник Хлопов писав у 1663 роц в Малороссийском государстве, а в далекому Пекн року 1770 на нагробку укранського ченця викарбувано родом

из Королевства Малороссийского, полка Ниженского. В Укран твердо знали, що Переяславсько-Московський договр не позбавляв суверенних прав. Договр цей зафксував союз з Московю на добровльних засадах, звльняв Украну вд пдлеглости Польщ. Року 1655 Богдан Хмельницький казав польському послов, Станславов Любовицькому Я став у ж е паном вс Руси не вддам нкому.

Тут характеристичний вираз уже, себто псля договору з Москвою. Доказом незалежности Украни були т численн союзи, що х укладала вона псля 1654 року з рзними державами. Поняттю про Укранську державу вдповдали нов титули, з якими зверталися до Богдана Хмельницького його називали Гетьман з Божо милости, Государ, Зверхнй владця, Зверхнй властитель, нашо земл

Начальник Повелитель так називав митрополит Сильвестер Косв. ван Виговський у розмов з московськими послами казав Як цар у свой земл, так гетьман у свом краю князь або король. Як належало дружин монарха, гетьманова Ганна Хмельницька мала свй двр штат складався з знатних жнок. Вона сама видавала унверсали. унверсал Густинському манастирев 22 липня 1655 року пдписаний

Гетьманова Анна Богданова Хмельницька з печаткою та родовим гербом Абданк. Традиця щодо характеру Переяславсько-Московського договору залишалася в Укран довгий час. Пилип Орлик у Вивод прав Украни дав блискучу характеристику Переяславсько угоди Найсильншим найнепереможншим аргументом доказом суверенности Украни урочистий союзний договр, заключений мж царем

Олексм станами Украни Цей такий урочистий докладний трактат, названий вчним, повинен був, здавалося, назавжди установити спокй, вольнос-г й лад на Укран. Сучасники чужинц добре розумли нове становище Украни. Вже 16 березня 1654 року польський шляхтич Павло Олекшич писав полковников Богунов Хмельницький, бувший вашим товарищем, нин став вашим паном.

Для Польщ козаки перестали бути збунтованими рабами, вона почала шукати шляхв для замирення з Украною. Року 1655 звернулася вона за пдтримкою до Криму. Посол польський сказав ханов, що Богдан Хмельницький буду осбну державу, яка буде могутньою та небезпечною сусдкою Криму. Року 1656 польськ дипломати переконували Семигородського князя, що Богдан Хмельницький, маючи владу над усма руськими землями, стане монархом,

що матиме 100-тисячну армю. Млтарний союз, спрямований в першу чергу проти Польщ, мав деяк риси протекторату Москви. Такого ж типу були договори, що х укладав Хмельницький з Кримом, Туреччиною. Григор Орлик писав Хмельницький прийняв опку московського царя для краю й нац з усма правами вльно нац. Але перфдя московського царя була причиною, що негайно псля смерти

Хмельницького права козацько нац почали порушатися москалями Лтература Наталя Полонська-Василенко, сторя Украни у двох томах, 3-т видання 1995 року. CD-ROM-верся.