Історія культури

М н стерство осв ти науки Укра ни Прикарпатський нац ональний ун верситет мен Василя Стефаника нститут природничих наук РЕФЕРАТ Поняття, структура та функц культури . Виконала студентка гр. Ф-31 ван чок Натал я м. вано-Франк вськ 2006 План. 1. Поняття культура . 2. Стуктура культури. 3. Функц культури а нформативна б п знавальна в регулятивна г сем отична д ц нн сна.

4.Культура та сучасна цив л зац я. 1. Поняття культура . Поняття культура складне багатогранне. Чимало ф лософ в та нших досл дник в давн х нов тн х час в ц кавились цим питанням. Саме слово культура латинського походження означа оброб ток , догляд . Вперше це поняття вжив видатний римський мислитель, оратор державний д яч Цицерон 106-43 рр. до н.е У культур в н вбачав, з одного боку, д яльн сть по перетворенню природи на

благо людини, а з ншого зас б удосконалення духовних сил людини, розуму. П зн ше слово культура все част ше почина вживатися як синон м осв ченост , вихованост людини, в цьому розум нн воно ув йшло по сут у вс вропейськ мови. У середн в ки поняття культура асоц ю ться з м ським укладом життя, а п зн ше, в епоху В дродження, з досконал стю людини. Нарешт , у ХV ст. слово культура набува самост йного наукового значення.

Н мецький ф лософ ХV ст. Й. Гейдер в дстоював дею сторичного прогресу людства, пов язуючи його з розвитком культур. В н п дкреслював, що творення засво ння набуто людством культури необх дною умовою становлення людини, другим народженням . Укра нський ф лософ Г.Сковорода вперше поставив питання про культуру як окремий, незалежний в д природи, символ чний св т, у якому вищ ц нност людського буття, все святе божественне, розкриваються побутують у символ чн й форм

. Сьогодн не сну загальноприйнятого визначення культури. У св тов й л тератур можна знайти б льш як 500 визначень поняття культура . Ось деяк з них Культура все те, що результатом людсько стор . Культура як м ра людяност людини. Культура все те, що людина створила власним розумом, а не отримала в д природи. Культура це матер альний духовний прогрес як ндив д в, так р зноман тних соц ально-нац

ональних сп льнот. Культура водночас сторично визначений р вень розвитку сусп льства, творчих сил зд бностей людини, виражений у матер альних духовних ц нностях, створених самою людиною. Традиц йно розр зняють два основн напрямки культури матер альний духовний в дпов дно до двох головних сфер людсько д яльност матер ально духовно . Матер альна культура охоплю всю сферу виробничо д яльност людства та результати як знаряддя прац , житло, предмети повсякденного побуту, одяг, буд вельн споруди,

засоби зв язку, пам ятники монументи тощо. духовна культура стосу ться област св домост , п знання, морал , виховання, осв ти, науки, мистецтва, л тератури та нших стор н духовно д яльност людини. Сюди також належать рел г я м фолог я, св тоглядн , пол тичн , моральн та нш уявлення людей. М ж матер альною духовною культурою сну т сна орган чна дн сть. Будь-яка абсолютизац я чи недооц нка матер ально або духовно сторони культури надзвичайно зб дню як

багатогранне ц л сне явище. 2.Сруктура культури. Структура культури явля собою ц лий макросв т. Вона охоплю осв ту, науку, мистецтво, л тературу, м фолог ю, мораль, пол тику, право, рел г ю. При цьому вс елементи вза мод ють м ж собою, утворюючи дину систему такого складного явища, як культура. Також визнача ться певна типолог я культури в дпов дно до нос в. Залежно в д цього необх дно вид лити св тову нац ональну культури.

Св това культура це синтез кращих досягнень ус х нац ональних культур р зних народ в, що населяють нашу планету. Нац ональна культура уособлю надбання культур р зних соц альних верств прошарк в населення кожного сусп льства. Сво р дн сть нац онально культури, неповторн сть ориг нальн сть виявляються як у духовн й мова, л тература, музика, живопис, рел г я , так в матер альн й традиц виробництва, прац , ведення господарства сферах життя д яльност народу.

Так, зокрема, вид ляють нац ональн культури укра нську, рос йську, французьку та н. Кожен народ, створюючи власну нац ональну культуру, тим самим робить внесок у св тову культуру, зд йснюючи за допомогою зв язок з навколишньою природою та ншими народами. В результат такого сп лкування в дбува ться вза мне культурне збагачення. як насл док р зн культури розвиваються, ускладнюються, стають набагато р зноман тн шими.

Св това культура феномен глобальний. Нац ональна культура частково джерелом св тово культури, одночасно вит каючи з не . Без глобально культури не може бути рег онально , самобутньо нац онально навпаки. Св тов й культур властивий нтегральний процес. Нац ональн ж мають диференц йований характер. У в дпов дност з нос ями вид ляють також культуру соц альних суб кт в м ську, с льську, профес йну, молод жну . Упродовж розвитку людства виокремились певн культурн епохи антична, середньов чна, культура

епохи В дродження окрем форми культури пол тична, соц альна, правова, економ чна, еколог чна, ф зична, моральна т.д. Культуру потр бно культивувати, бо вона для кожного народу джерелом ст йкост добра, фактором нац онально г дност , водночас вт люючи сторичний досв д самого народу, його творчий потенц ал, служить п д рунтям для духовного розвитку наступних покол нь. Прогрес сусп льства по дну ться супроводжу ться також культурним прогресом.

Функц культури. Складна багатор внева структура культури визнача р зноман тн сть функц й в житт сусп льства й окремо людини. Головною функц ю культури, на думку багатьох вчених, людинотворча, або гуман стична. Вс нш функц так чи накше пов язан з нею нав ть випливають з не . Одн ю з найважлив ших функц й будь-яко культури передача соц ального досв ду. Тому називають нформац йною. Культура виступа диним механ змом передач соц ального досв ду в д покол

ння до покол ння, в д епохи до епохи, в д одн кра ни до ншо . Адже, кр м культури, сусп льство не ма накших способ в передач досв ду, нагромадженого попередниками. Саме через це культуру не випадково вважають соц альною пам яттю людства, а розрив культурних зв язк в м ж покол ннями призводить до втрати феномен манкуртизму з ус ма негативними насл дками. ншою пров дною функц ю п знавальна. Вона т сно пов язана з першою виплива з не .

Культура, яка концентру в соб кращий соц альний досв д багатьох людських покол нь, набува здатност створювати сприятлив умови для його п знання засво ння. Можна стверджувати, що сусп льство нтелектуальне наст льки, наск льки воно використову багатющ знання, як м стяться в культурному генофонд людства. Вс типи сусп льства сутт во р зняться м ж собою саме за ц ю ознакою. Одн з них демонструють надзвичайну здатн сть через культуру ув брати все краще, нагромаджене

людьми, поставити соб на службу. Так сусп льства наприклад, в Япон демонструють величезний динам зм у багатьох галузях науки, техн ки, виробництва. нш не здатн використати п знавально функц культури все ще винаходять велосипед , залишаючись на досить низькому щабл розвитку. Регулятивна функц й культури пов язана, перш за все, з визначенням регуляц ю р зних стор н, вид в сусп льно особисто д яльност людей. У прац , побут , м жособист сних в дносинах культура так або ж так вплива

на повед нку людей та хн вчинки, на виб р тих чи нших матер альних духовних ц нностей. Регулятивна функц я культури спира ться на так нормативн системи, як мораль право. Сем отична, або знакова сем отика вчення про знаки , функц я також досить важлива для розвитку культури. Являючи собою певну знакову систему, без оволод ння якою досягнення культури стають неможливими. Так, мова зас б сп лкування людей л тературна мова важливий зас б оволод ння нац ональною культурою.

Специф чн мови потр бн для п знання особливого св ту музики, живопису, театру. Природнич науки ф зика, математика, х м я, б олог я також мають сво знаков системи. Ц нн сна ц нн сно-ор нтац йна функц я в добража важливий як сний стан культури. Саме система ц нностей форму у людини певн ц нн сн потреби ор нтац ю. За характером як стю цих потреб духовних ор нтир в особи роблять висновки про р вень культури.

Моральн й нтелектуальн потреби запити виступають основним критер м в дпов дно оц нки серед людей. 4.Культура та сучвсна цив л зац я.