Анри Матис

Виконала учениця 10-БНичиталюкКотячиПрийняла МоргунЮ.М2004Анр Мат с Henri Matisse 1869 1954 видатний французький художник. Народився 31 грудня1869 у Ле-Като на п вноч Франц . У 1892 при хав у Париж, де учився в Академ Жюлиана, а п зн ше в Гюстава Моро. У 1893 р.учень адвоката Анр Мат с прийшов у паризьку

Ecole des Beaux Arts з нам ромприсвятити себе живопису. В н явно не в дпов дав необх дним стандартам Школи.Так це зрозум ло перш серйозн картини Анр почав писати лише в 1890 р. тобто трьома роками ран ше , до того ж Мат с знаходився п д очевидним впливом мпрес он ст в. Його вважали недотепним насл дувачем останн х, оск лькимолодому живописцев не вистачало нав ть мпрес

он стсько уваги до деталей, щопроступають як би кр зь зав су в дчуття. Однак Гюставу Моро, в домому художнику члену жур Школи Образотворчих Мистецтв стало шкода юнака запропонував йомузайматися в Школ неоф ц йно. Що Мат с зробив. Згодом в н згадував Моро злюбов ю в ддан стю, як д йсного Вчителя. Адже саме

Гюстав визначив головнийпринцип ус наступно творчост Мат са, сказавши якось у 1895 р. Вам належить спроститиживопис . Слова ц виявилися пророчими.Наприк нц XIX в. французька публ ка вже змирилась з мпрес он змом. В дбушевали пристраст по Моне, Сислею, П сарро, Едуару Мане,Берт Мор зо, Ренуару. Нав ть сам консервативн критики прийняли цей плин, якдан сть.

Починаюч художники, зрозум ло, в усьому прагнули насл дувати недавн х бунтар в - отже, коп ювали хню манеру листа. З 1890 по 1902 р. в н щор чностворював к лька картин, близьких за духом мпрес он стам. Так натюрморти Пляшка шидама 1896 , Десерт 1897 , Фрукти кавник 1898 , Посуд фрукти 1901 . Через багато рок в сам художник говорив, що знаходився в т роки п д впливом живопису Сезанна, а пот м особистого знайомства з

ВеликимМайстром. Ут м, натюрморти пейзаж раннього Мат са являють собою, скор ше,як сь загальн вар ац на тему мпрес он зм у живопис - накше кажучи, в ннемов коп ю по-сво му ус х в домих у той час художник в- мпрес он ст в, запозичаючи зводячи во дино характерн риси хньо творчост . Результат був наступним м я Мат са знали, але вузькому кол адепт в живопису.До початкустол ття Анр виповнився 31 р к род. у 1869 .

З 1902 по 1904 р. в н пережива сво р дний пер од п дготовки . Булонский л с Люксембурзький сад 1902 рис.1 якась ланка м ж живописом Мати са- мпрес он ста Мат са-фов ста. Рис. 1 Люксембурзький сад Художник почина пошук оголених кол рнихсполучень, гру кол рними плямами, грубими розмитими, але одночасно насиченими яскравими, зовс м ншими, н ж в мпрес он ст в.

Саме ця брутальн сть насичен сть викликають п зн ше в критика Л.Вокселя пор вняння з дик стю . Кр мтого, у 1904 р. Мат с зближа ться з в домим пуантил стом С ньяком, частково переймаючийого манеру писати. Однак на в дм ну в д точкових множинних удар в пензлемС ньяка, Анр Мат с працю , використовуючи ясно пом тн , могутн , як бинедотепн , але мазки, що скряться життям,

виника ще один терм н, зв язаний з м ям Мат са див з он зм в д лат. division - под л . Сво творч знах дки, зроблен протягом 1902-04 р художник називав п дготовкою . В н к лька його товариш в готувалися здивувати публ ку новимявищем у живопис фов змом .У наступному,1905 р у Париж в дбувся Ос нн й салон. На ньому виставили сво в витворихудожники, як основним принципом кольору обрали розкр пачення

Кол рд тим сильней, чим в н прост ше писав п зн ше Мат с у Зам ткахживописця 1908 . Потрапивши на виставку, критик Воксель був таквражений побаченим, що охарактеризував новий живопис глузливим словом дика фр. fauve . В дразу характеристика Вокселя була п дхоплена пресою з явивсятерм н фов зм . В стор мистецтв ран ше, п сля 1905 р. бувало не раз, щовипадковими, викликаними негативними емоц ями

еп тет, звернений до якого-небудьнапрямку, плинов , закр плювався за ним у якост серйозного науковоготерм на. Фов зм - типовий тому приклад. Представники Ос ннього салону,бажаючи протиставити себе публ ц критиц , прийняли пр звисько фов ст в , дикун в . У сво х добутках вони постаралися максимально виразити кол р,насолоджувалися божев ллям , буйством кольору. Марков Дерен, Руо, ВанДонген Влам нк на к лька рок в захоплюються ц ю грою.

Главою свого кружкавони в дразу ж обирають Мат са.Що ж Мат с?Неймов рно, але факт як такими фов стськими добутками художника можнавважати лише три-чотири картини найб льш в дома з них Дама на терас , 1905 . За пер од оф ц йного снування фов зма з 1905 по1907 в дпов дно Мат сне створив або значних, що запам ятовуються картин, якими багато його творч стьнаступного рок в.

Як це часто бувало в зах дно вропейському мистецтв XIX-XXвв фов зм виявився черговою грою. якби Мат с не п дняв з горд стю прап рфов зму восени 1905 р хто зна яка доля була б уготована цьому плину?Можливо десяток статей у щоденних паризьких газетах за 1905 р не б льш У 1906 р. Анр в дправля ться на Сх д в Алжир. В н в дразу ж захоплю ться сх дними мотивами,без к нця малюючи арабськ в зерунки на одягах посуд ,

портрети алжирц в марокканц в, куточки пустел . Статуетка вази на сх дному килим 1908 , Фрукти бронза 1910 н. картини тому св дчення. Але для вс вропи Мат с - ще глава фов ст в. як до фов сту, зверта ться до художника рос йський колекц онер С.И.Щуки ,замовляючи панно Танець Музика 1910-1911 , що здобули Мат су славу в домого живописця XX стол ття , поставивши в один ряд з ншими ген ями.

Звертання до оголено ф гури в дбува тьсяв художника в 1908 р. В н пише досить в дому картину Гра в кул , де закладен принципи зображення людських т л, характерн для Танцю рис.2 , для Музики рис.3 Рис.2 Танець Н мфа сатир - картина1909 р. т льки п дтверджу прагнення зрозум ти людську ф гуру, передатив дчуття не за допомогою розмитих фарб св тлот н , а вигадливимнахилом, польотом, устремл нням ч тко намальованого людського т ла в простор ,секундною зупинкою в ньому.

Немов запам ятовуючи окремий кадр Рис.3 Музикавеличезного кольорового ф льму, трудиться художник. В н змушу митьзупинитися. Застигають гравц в кул , що печуть грають музиканти звичайн люди сатир н мфа, що скорилася сил свого пересл дувача. Дивлячись на ц картини, розум ш Мат с д йсно великий художник. Його величина в простот йодночасно запаморочливо складност . Проста складн сть - мабуть, так можнадвома словами виразити суть творчого методу художника.

З 1911 р.Мат с багато подорожу . В дв ду спан ю, Рос ю, Марокко через к лька рок ввиявиться на Та т добереться до Америки. Виставля ться дуже часто уБерл н , Нью-Йорку, Н цц 1914-1919 , Санкт-Петербурз , Париж , Мадрид . Усеб льше пише сх дних пейзаж в портрет в Арабська кав ярня ,

Вид з в кна , Портрет дружини художника рис. 4 . Його добутку в др зня колишн прагнення до чистого кольору. В н д п дд ю якогось нстинкту у 1934 р у лист А.Г.Ромму, Анр Мат с п дкреслю ,п дсумовуючи власн погляди на живопис Необх дно дати слово нстинктов . Колисправа доходить до передач кв т в, я кличу на допомогу той нстинкт, що руха рукою . Мат с став знаменитим. У 1930-40 р не зупиняючи на досягнутому, в нзнову знову пробу

сили в скульптур Генриетта III , Венера в раковин ж нка, ЩоКошту , т.д. граф ку. люстру книги зб рник в рш в Малларме 1932 , Улисс Джойса 1935 , в рша Ронсара 1942 , Пасифаю Монтерлана 1944 , бодлеровские Кв ти зла 1944 . Портрет Бодлера роботи Мат са поряд зфотограф ю Надара ста майже класичним зображенням поета.

У статт Як яробив сво книги Мат с напише Я проводив л н таким чином, щоб б ла стор нкапривертала увагу читача не менше, н ж самий текст. -Створювалася ун кальна техн ка малюнка, з першого ж погляду в дм нна в дтехн ки вс х нших художник в. На ц й техн ц дек лькома тонкими л н ямипередати головне побудований принцип портрета в Мат са. Рис.4 Потре дружини художника В н зображу особу голову , проводячи на б лому лист чорн л н , м жякими порожнеча.

Так написаний портрет Бодлера к лька портрет в Л д Делекторской секретаря друга художника .У 1943-44 р.Мат с трудиться над книгою Джаз , використовуючи нову техн ку декупажа .В н вир зу визначен кольоров малюнки, пот м з ставля них, п дписуючикомпозиц ю, що вийшла. Це було схоже на сво р дну апл кац ю. тут ген альнийМат с знову грав цього разу в дитячу простоту на

вн сть. В н немовз явля ться перед читачем-глядачем дитиною, як й дали ножиц , кольоровий пап р, клей, який раптом почав д яти. Однак в Джаз ген й вида автора йомутак не удалося сховатися за вигаданим образом граючо дитини У 1948 р.Мат с узявся за створення в траж в, розпис в по керам ц картин для капели уВансе. В н проробив над проектом аж до 1951 р коли в дбулося освяченнякапели. У тому ж роц було зд йснене величезне турне його добутк в по

Америц .Незважаючи на похил роки, художник завзято малю . Прийма р зн пропозиц , щостосуються творчост . в старост Мат с залиша ться працьовитим уважнимживописцем, яким в н прийшов в Школу Образотворчих Мистецтв у 1893 роц .Стар сть не могла перемогти його ген я.Помер Анр Мат с 3 листопада 1954 р. у Н цц , сво ю творч стю дов вши

XX стол ттю мистецтво т льки тод ма право на гру, коли гравець ген альний. Золот рибки 1911р. Музей м.А.С.Пушк на Оголенаспина 1918р.