Реферат по предмету "География"


Використання трудових ресурсів Західної України

МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ УКРАЇНИ



ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО
ГОСПОДАРСТВА



Інститут економіки, управління і
права









Кафедра управління трудовими



ресурсами і
розміщення продуктивних сил













 



КУРСОВА
РОБОТА



на тему:



Використання трудових ресурсів
західних областей України



 



 











                                                                                     
Виконала студентка групи 41



                                                                                    
«Фінанси та кредит» 2,5 роки



                                                               І.С.
Веремейчик



Науковий керівник: В.Я. Брич





















До захисту «___» ___________ 2000р.





ТЕРНОПІЛЬ-1999



ЗМІСТ



ВСТУП............................................................................................................................................... 4



1. 
ЕКОНОМІЧНІ, ДЕМОГРАФІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ........................................................................................................................................



2. СКЛАД І
СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ........................................................................................................................................



3.
СТРУКТУРА ЗАЙНЯТОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У СІСПІЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ         



4.
ПРИРОДНИЙ ТА МЕХАНІЧНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ
УКРАЇНИ................................................................................................................



5. ОСНОВНІ
ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ........................................................................................................................................



6.
ОСОБЛИВОСТІ МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ........................................................................................................................................



ВИСНОВОК........................................................................................................................................



СПИСОК
ЛІТЕРАТУРИ..................................................................................................................





























































ВСТУП



Перехід до ринкової
економіки на сучасному етапі характеризується поступовим зрушенням в структурі
зайнятості населення за галузями, сферами та секторами економіки України. Розглядаючи
проблеми структурних зрушень в економіці, вітчизняні економісти тривалий час
аналіз структури зайнятості ігнорували або, як правило, розглядали як чисто
соціальний феномен, що зумовлює інтерес тільки з позиції масштабів безробіття,
його професійних і статево-вікових аспектів. Науковий підхід має бути значно
глибшим – структурна криза економіки є й кризою структури зайнятості, що
склалася в народному господарстві. За умов тривалого кризового скорочення
виробництва на тлі прогресуючих інфляційних процесів проблема аналізу та
прогнозування зайнятості населення постає як важлива для розробки обгрунтованої
комплексної системи заходів сприяння досягненню повної продуктивної вільно
обраної зайнятості, новий зміст якої на етапі ринкової трансформації економіки.



До
факторів структурних зрушень у зайнятості населення належать: демографічний фактор,
державна політика структурної перебудови економіки, інвестиційна та
грошово-кредитна політика, державна політика пріоритетного розвитку окремих
галузей і територій, галузеві відмінності в оплаті праці та рівнях доходів
населення, соціальна переорієнтація економіки, темпи й ефективність проведення
роздержавлення та приватизації.



Використання трудових ресурсів України залежить від природних,
економічних, демографічних та соціальних особливостей економічних регіонів
країни. Формування та використання ринку праці регіону – серйозна економічна та
соціальна проблема. Реальний стан регіонального ринку праці пов’язаний з трансформацією економічної
системи країни та спадом виробництва, що веде до скорочення попиту на робочу
силу.



Мета даної курсової роботи – розкрити проблеми сучасного стану трудових
ресурсів Західного регіону України, визначити шляхи їх максимально ефективного
використання в умовах переходу до ринкової економіки.



























1. ДЕМОГРАФІЧНІ,
ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ



Україна
у 90-х роках увійшла до числа країн, де спостерігається абсолютне зменшення
чисельності населення. З 1991 року почалося природне зменшення населення –
природний приріст став негативним – кількість померлих перевищила кількість
народжених на 39 тис. Рівень народжуваності в Україні після 1945р. ніколи не
повертався до довоєнного. Однак помітне зростання загального коефіцієнта
смертності в Україні почалося у 90-з рр. За період 1990-1996рр. Коефіцієнт
смертності зріс більше ніж на 20%, а коефіцієнт народжуваності зменшився на
28,35%. Зміни показників природного руху населення за період1990-1996рр. Зображені
у таблиці 1.1, а також представлені у графіках 1.2 та 1.3 окремо для міського
та сільського населення.



                                                                                                                                    Табл.1.1



Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного руху
населення за 1990-1996рр. (на 1000 чоловік)












































Природний рух
населення
1990р. 1991р. 1992р. 1993р. 1994р. 1995р. 1996р.

Кількість народжених, всього


Міське
населення


Сільське
населення




12,7


12,7


12,7




12,1


11,9


12,6




11,4


11,0


12,0




10,7


10,1


12,0




10,0


9,3


11,6




9,6


8,8


11,1




9,1


8,4


10,7



Кількість
померлих, всього


Міське
населення


Сільське
населення



12,1


10,2


16,1



12,9


10,8


17,2



13,4


11,4


17,6



14,0


12,2


18,5



14,7


12,8


18,8



15,4


13,6


19,1



15,2


13,3


19,2



Природний
приріст населення, всього


Міське
населення


Сільське
населення




0,6


2,5


-3,4




-0,8


1,1


-4,6




-2,0


-0,4


-5,1




-3,5


-2,1


-6,5




-4,7


-3,5


-7,2




-5,8


-4,8


-8,0




-6,1


-4,9


-8,5






                                                                                                                                    Рис.
1.2





Коефіцієнти
народжуваності за 1990-1996рр. (на 1000 чоловік)







Рис. 1.3





Коефіцієнти смертності за
1990-1996рр. (на 1000 чоловік)



Як
видно з таблиці, у 1996р. коефіцієнт народжуваності у міських поселеннях був приблизно
на 21,5% менше, ніж у сільських, а коефіцієнт смертності – на 31,7%. У 1990р. коефіцієнти
народжуваності сільського та міського населення були рівними, а коефіцієнт смертності
міського населення був на 37% менше ніж коефіцієнт смертності сільського
населення. Це вказує на те, що за період 1990-1996рр. Народжуваність
зменшувалась у містах набагато швидше ніж у селах трохи повільніше ніж у селах,
у той час як смертність зростала у селах трохи повільніше ніж у містах.



Однією
з важливих рис сучасної демографічної ситуації слід вважати зменшення коефіцієнта
народжуваності в міських населених пунктах і меншою мірою в сільських , та
збільшення додатньої різниці між рівнем народжуваності в селах та містах.



Негативні
тенденції у зміні рівнів народжуваності і смертності відповідно впливають на
показники відтворення населення. Нетто-коефіцієнт відтворення населення, який
характеризує заміну існуючого покоління наступним за умов існуючого рівня
смертності і народжуваності у вікових групах населення, зменшився з 1990р. по
1995р. на 29,1%, зокрема, в міських поселеннях – на 32,2% і на 22,9% - в
сільській місцевості.



Депопуляція
справляє значний вплив на вікову структуру населення. Кількість літніх осіб
збільшується, натомість кількість дітей у віці до 15 років зменшується. За
1995-1996рр кількість осіб пенсійного віку зросла в 1,8 раза. Кількість
пенсіонерів у розрахунку на кількість населення працездатного віку зросла з
0,48 у 1980р. до 0,76 у 1996р., тобто в 1,56 раза. Це означає, що дедалі менша
кількість працівників і платників податків повинна буде утримувати дедалі
зростаючу кількість пенсіонерів.



Зменшенню
абсолютної кількості трудових ресурсів у 90-х рр. (здебільшого внаслідок змін у
віковій структурі населення) не сприяють тенденції розвитку ринку праці в
Україні. Відбувається стрімке падіння рівня реальної заробітної плати,
зростання безробіття і вимушеної неповної зайнятості населення. Абсолютна кількість
трудових ресурсів за 1990-1996рр. зменшилась на 6,66%, зайнятість – 11,3%. У
1996р. кількість працівників, які знаходились у відпустках без збереження
заробітної плати, становила 23,8% до загальної кількості робітників і
службовців, що на 24,4% вище рівня 1995р., а працювали в режимі неповного
робочого дня (тижня) 8,6% загальної кількості робітників і службовців, що на
42,3% загальної кількості робітників і службовців, що на 42,3% вище рівня
1995р.



Негативні
тенденції природного руху в Україні у 90-х рр. поєднуються із змінами якісних
характеристик відтворення населення, що має прояв у падінні рівня особистого
споживання товарів і послуг збільшенні питомої ваги витрат на харчування у
структурі особистого споживання тощо. У 1996р. 57% доходів громадян України
витрачалось на харчування. Про зростання бідності свідчать зміни у споживанні
окремих продуктів харчування на душу населення. За період 1990-1996рр.
споживання на душу населення  м’яса і м’ясопродуктів в перерахунку на
м’ясо зменшилося на 46,2%,
молока і молочних продуктів – на 38,4, фруктів і ягід – на 21,9, яєць – на 40,
олії – на 28,4, овочів і баштанних – на 16,1, риби – на 75,4, цукру – на 34%.



Швидке погіршення соціально-економічних умов життя широких верств
населення тягне за собою погіршення санітарно-гігієнічних умов і неадекватність
усіх видів обслуговування.



Результати
багатьох санітарно-епідеміологічних обстежень підтверджують той факт, що
поширення соматичних та психічних захворювань, а також відхилень від норм
соціальної поведінки відбиває соціальну кризу нашого суспільства. Психічні
розлади, алкоголізм, зловживання іншими «соціальними токсинами» та лікарськими
засобами, розлад сімейного життя, бездоглядність дітей процвітають там, де
послаблені соціальні зв’язки, стосунки мають безособовий характер. Там, де господарча і особливо
виробнича діяльність у занепаді, відчуваються негативні наслідки для здоров’я і добробуту населення, збільшуються
випадки психічних розладів, зростає злочинність.



Для
стабілізації й зростання виробництва необхідне ефективне державне регулювання
економічних відносин, упровадження в практику науково-технічного прогресу,
енерго-та матеріалозберігаючих технологій, виготовлення конкурентоздатної
продукції. Потрібна селективна інвестиційна та фінансово-кредитна підтримка
підприємств, що простоюють. Прискореному виходу вітчизняної економіки з кризи
сприятиме підтримка та й стимулювання розвитку малого підприємництва і
самозайнятості населення, реформування податкової системи, легалізація
тіньового капіталу, збільшення обігових коштів, підвищення платоспроможності
підприємств і населення.



Структурне
та якісне оновлення товаровиробництва і ринкової інфраструктури, зростання
основних фондів підприємств немождиві без інвестування в економіку країни.
Базою для залучення інвестицій є природно-ресурсний потенціал. У Західних
областях України є значні природні ресурси (мінерально-сировинні, земельні,
лісові, водні та рекреаційні). Та все ж сумарний природно-ресурсний потенціал в
Західних областях нижчий, ніж в інших областях України.



Західний регіон завжди мав надлишок
трудових ресурсів і характеризувався підвищеним рівнем відтворення населення. В
1997р. рівень зайнятості населення (відсоток зайнятих у всіх сферах економічної
діяльності з-поміж загальної чисельності населення) для України та її Західного
регіону становив відповідно 44,8 і 43,5%. Якщо врахувати, що в Західній Україні
існує вимушена неповна зайнятість, то реальні відмінності виявляться ще
більшими. Крім того в Україні, порівняно з іншими державами, невисокий рівень
заробітної плати. У 1997р. частка виплат на оплату праці в собівартості
виробленої продукції становила в середньому в Україні 18,2%, водночас як у
країнах Західної Європи значення цього показника перебувають в межах від 40 до
60%. Якщо відношення середньомісячної заробітної плати в Україні до такого
самого показника у її Західному регіоні в 1990р. приблизно дорівнювало 1,13, то
в 1993р. це співвідношення було 1,24, а в 1997 і в січні 1998р. – 1,3. За
значенням цього показника у січня – вересні 1998р. Тернопільська, Чернівецька,
Волинська і Закарпатська області займали останні місця в Україні.



Окрім
демографічної складової, до основних компонентів трудового потенціалу населення
регіону належить його здоров’я та освітньо-професійний рівень. За узагальнюючий показник стану здоров’я населення регіону можна взяти
очікувану тривалість життя при народженні. Для населення України загалом цей
показник був постійно меншим, аніж для її Західного регіону і впродовж
тривалого періоду до 1990р. і після 1995р. залишився незмінним. Лише на цьому
часовому проміжку він зменшивсяв україні від 71 до 67, а , наприклад, у
Львівській області – від 72 до 70 років. Причини такої ситуації зі здоров’ям були закладені ще в період до проголошення
незалежності України. Адже,про стан здоров’я населення свідчить і кількість
захворювань. Ще за радянських часів імперська влада за допомогою колоніальної
адміністрації штучно перетворила нашу країну зі сприятливими кліматичними
умовами за достатньої кількості родючих земель, харчових та інших продуктів на
зону екологічного лиха, апогеєм якого стала аварія на ЧАЕС.



На профіль виробництва в Західному регіоні впливають не лише природні
ресурси, а й те, що він значно пізніше від інших територій України ввійшов до
системи суспільного поділу праці колишнього СРСР. У межах регіону сформувався
комплекс, у структурі якого переважали галузі, що виробляли засоби виробництва
та підприємства ВПК. Тут набули розвитку машинобудування, виробництво
будівельних матеріалів, гірничо-видобувна, хімічна, деревообробна, легка і
харчова промисловості. Під час трансформації економіки України на ринкову,
провести конверсію, перепрофілювання, диверсифікацію, реструктуризацію чи іншу
перебудову виробництва дуже важко.



Сільське господарство у Західному регіоні розвинуте достатньо, зокрема,
на територіях з гористою місцевістю, хоча у валовому продукті сільського
господарства з-поміж усіх соціально-економічних районів України найбільша роль
належить Центральному і Західному районам. Актуальними проблемами залишаються
приватизація землі, підтримка аграрного виробника, підвищення врожайності
сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва. За аналізом,
проведеним Ф.Заставним, обсяг виробництва валової продукції сільського
господарства в розрахунку на одного мешканця лише в Закарпатській, Львівській
та Івано-Франківській на 25-35% нижчий, а в усіх інших областях регіону на
7,5-36% вищий, ніж значення аналогічного середньодержавного показника. Обсяг
виробництва товарної продукції промисловості в розрахунку на одного мешканця в
усіх областях регіону нижчий від значення відповідного показника для України
загалом, а Волинська, Закарпатська, Тернопільська і Рівненська області займають
за величиною цього показника у країні останні місця.



Із поглибленням економічної кризи Україна, й зокрема її західні області,
вкрай мало використовують наявний інвестиційний потенціал. Це також підтверджує
динаміка продуктивності праці. Якщо індекс продуктивності праці в промисловості
взяти в 1990р. за 100%, то в 1997р. в Україні він досягав 75%, а у Волинській,
Львівській, Закарпатській і Тернопільській областях – відповідно 45, 48, 52 і
55%. Нині є потреба у зовнішніх та внутрішніх інвестиційних вкладеннях для
фінансування випуску продукції у різних галузях, створення нових виробничих
потужностей та робочих місць.



Регіональна структура закордонних вкладень капіталу відповідає
інвестиційній привабливості територій України. Зважаючи на те, що, порівняно з
іншими, західні області менш привабливі для іноземних інвесторів, то відповідно
менші вкладення в них закордонного капіталу. Дещо кращий стан цього показника у
Львівській та Закарпатській областях, а Чернівецька область за його значенням
перебуває на останньому місці з-поміж областей України. Обсяг закордонних
вкладень на одного мешканця в західному регіоні майже вдвічі менший, ніж
загалом у країні (див таблицю 1.4). На початок 1997р. підприємства з іноземними
інвестиціями забезпечували у Львівській області майже 10 тис. робочих місць.
Але такі підприємства не забезпечують економічного зростання й вирішення
проблеми зайнятості в регіоні. Обсяги виробництва цих підприємств на той час
становили лише 3% загального обсягу виробництва в цій області, а кількість
новоутворених робочих місць не сягала навіть 1% зайнятих у народному
господарстві області.



Низький
рівень привабливості західного регіону, порівняно з іншими територіями України
для закордонних інвесторів змушує всіляко розширювати попит на робочу силу в
ньому, передусім за рахунок внутрішніх вкладень. Необхідно використати
специфіку регіону для поліпшення його інвестиційного іміджу і стимулювання
притоку в його економіку іноземного капіталу. Треба визначити пріоритети
економічного розвитку. Такими можуть бути агропромисловий комплекс, лісова й
деревообробна галузі, машинобудування, рекреаційно-туристичний комплекс.
Враховуючи надлишок працездатного населення, тут варто розвивати трудомісткі
виробництва та невиробничу сферу.



 



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.