Грунти

«Ґрунти Кіровоградської області» Кіровоградська обл. розташована в межах переходу лісостепової зони в степову. Тут переважають грунти чорноземного типу, які є основними на території обл. Вони утворились здебільшого на лесах і мало на глинах та твердих не карбонатних і карбонатних породах на глинистих пісках та супісках. Всього на Кіровоградщині під час проведення крупно-масштабного обслідування

ґрунтів виділено 577 ґрунтових відмін. Але найбільш поширеними, з урахуванням генералізації відповідно до масштабу 1:20, є 51 відміна ґрунтів. Основні ґрунти лісостепу: а)опідзолені; б)реградовані; в)чорноземи глибокі. Основні ґрунти степу: а)чорноземи звичайні; б)чорноземи щебенюваті; в)чорноземи солонцюваті; г)лучно – чорноземні; д)лучно – болотні; е)болотні; є)дернові. Опідзолені – Ульяновський, Гайворонський,

Голованіський, Новоархангельський, Добровеличківський, Новомиргородський, Маловисківський, Знам”янський та Олександрійський р – ни на вододільних просторах складених суглинковими лесами. Їх походження зв’язане з лісовою рослинністю. Реградовані – остепнені, змінені давньою землеробською культурою опідзолені ґрунти, на яких відновився чорноземний процес

ґрунтоутворення. Вони більш поживні, ніж опідзолені. Основна територія області вкрита чорноземами, які відзначаються високою родючістю ґрунтів. Вони утворились під лучно-степовою і степовою рослинністю, на різних “материнських” породах (крім пісків), в умовах помірно-континентального і континентального клімату. Для чорноземів характерна наявність досить потужного (до 20-50 см) темно-сірого перегнійного горизонту

з міцною зернисто-грудочкуватою структурою і багатим вмістом гумусу (до 12%). В північній частині області поширені глибокі, в південній – звичайні середньо та мало гумусні чорноземи. Звичайні чорноземи – Бобринецький, Устинівський, Долинській, Петрівський та ін.р-ни. Утворились в умовах степу під покривом трав’яної рослинності. Глибокі чорноземи – Олександрійський, Маловисківський,

Добровеличківський, Новоархангельський, Вільшанський райони. Це основний фонд ґрунтів вододільних просторів. Лучно-чорноземні ґрунти – поширені у неглибоких, але широких зниженнях на плато, на дні балок та терасах річок, де неглибоко від поверхні (3-4 м) залягають підгрунтові води. Дернові ґрунти – на пісчаних терасах річок: Інгул, Інгулець,

Тясмин. Мають пісчаний склад, легко розвіваються вітром, мають низьку природну родючість, використовуються як вигони та для залісення сосною. Болотні грунти – залягають на заплавних терасах річок (р.Тясмин). Для підвищення родючості цих грунтів необхідно провести осушення і корінне поліпшення. Взагалі ґрунтовий покрив Кіровоградської області дуже строкатий за кількістю ґрунтів та за їх природною родючістю, по причині строкатості умов

ґрунтоутворення.