Міністерствоосвіти та науки УкраїниЧеркаський національний університет іменіБогдана ХмельницькогоКафедра економічної теорії та міжнародноїекономікиРеферат на тему:Характеристика сертифікатів, щосупроводжують міжнароднікомерційні контракти
Черкаси – 2010
Вступ
При укладанніміжнародних комерційних контрактів велику увагу слід приділяти документації щоїх супроводжує. Важливе місце займає сертифікація продукції
Коріннереформування і становлення вітчизняної економіки, розвиток ринкових відносин в умовахсоціально-економічної кризи зумовили необхідність створення нових механізмівдержавного та ринкового регулювання виробництва в світі та в Україні. Вцих умовах принципово змінюється роль сертифікації продукції, процесів тапослуг (далі – продукції) в міжнародних комерційних контрактах.
Сьогодніпитання сертифікації продукції регулюються більш ніж 500 законами, декретами і постановамиКабінету Міністрів України, указами Президента України та іншими нормативними актамиміжнародних організацій. Аналіз найбільш важливих з них дає можливістьвизначити мету, вимоги до сертифікації та основні недоліки розглянутихнормативних документів. В міжнародних комерційних контрактах сертифікатиявляють собою документ, який засвідчує відповідність експортних товарів заякістю смаковим властивостям, технічним параметрам, експлуатаційнимможливостям, вимогам, передбаченим у міжнародних контрактах, або світовимстандартам.
Метоюданого реферату є характеристика сертифікатів які супроводжують міжнароднікомерційні контракти. В рефераті необхідно виконати наступні завдання:
— охарактеризувати наявну систему сертифікатів в Україні;
— розкрити систему сертифікації на міжнародному рівні;
— ознайомити з основними супровідними сертифікатами міжнародного комерційногоконтракту.
Характеристикасистеми сертифікатів в Україні
Основніположення, що стосуються сертифікації продукції, містяться в Декреті КабінетуМіністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію».
Відповіднодо даного Декрету сертифікація продукції здійснюється, насамперед, з метоюзахисту прав споживачів і поділяється на:
–обов'язкову;
–добровільну.
Обов'язковасертифікація на відповідність вимогам нормативних
документівпо якості виробляється винятково в державній системі сертифікації. При позитивнихпідсумках сертифікації заявнику видається сертифікат і дається право маркіруватипродукцію спеціальним знаком відповідності [5].
Обов'язковасертифікація здійснюється уповноваженими на те органами з метою:
–запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майнагромадян і навколишнього природного середовища;
— сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;
Імпортованапродукція, що підлягає обов'язкової сертифікації, також повиннасупроводжуватися сертифікатом, що видається (чи визнається) уповноважениморганом по сертифікації.
ПостановамиКабінету Міністрів України «Про подальше удосконалення контролю за якістюлікеро-горілочних напоїв, імпортованих в Україну» і «Про подальше удосконаленняконтролю за якістю тютюнових виробів, імпортованих в Україну»,установлено, що: "імпортовані в Україну лікеро-горілочні і тютюнові виробиповинні відповідати вимогам і стандартам встановленим у країні походженнятовару, що повинні бути не нижче вимог і стандартів, застосовуваних до такихтоварів в Україні, а випадку їхньої відсутності – вимогам і стандартам, щодіють у ведучих країнах-експортерах зазначених товарів". Ці вироби підлягаютьобов'язкової сертифікації і повинні супроводжуватися сертифікатом, що повиннийбути виданий чи визнаний уповноваженим на це органом по сертифікації України.
НаказамиДержстандарту України затверджені Правила обов'язкової сертифікації тютюнових виробіві Правила обов'язкової сертифікації алкогольних виробів.
Підтвердженнявідповідності товару, увезеного на митну територію України, обов'язковимвимогам діючих у державі нормативних документів з питань стандартизації і сертифікаціїпродукції здійснюється при цьому шляхом сертифікації лікеро-горілочних і тютюновихвиробів у системі УкрСЕПРО чи шляхом визнання документів, що підтверджують відповідністьтовару зазначеним вимогам і виданих на ці товари за рубежем.
Такимчином, документами, що підтверджують відповідність зазначених товарівобов'язковим вимогам нормативних документів і надаючи право на ввіз їх вУкраїну, є сертифікат відповідності, виданий органом по сертифікації України зарезультатами сертифікації товару, чи свідчення про визнання іноземного сертифіката,видане органом по сертифікації України за результатами визнання такогосертифіката [1].
НаказомМЗЕЗторга України був затверджений Перелік служб, що видають сертифікати, що засвідчуютьвідповідність технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарнихі екологічних характеристик імпортованого товару нормам, установленимзаконодавством України.
Відповіднодо існуючого порядку обов'язкової сертифікації підлягає продукція (у тому числіматеріали і комплектуючі вироби), при застосуванні якої може виникнутинебезпека для здоров'я людини і навколишньої природного середовища, а такожтака, що відповідно до законодавства країн-імпортерів підлягає обов'язковиміспитам перед її допуском на внутрішній і зовнішній ринок.
Уході обов'язкових сертифікаційних іспитів досліджуються по різних групахпоказників різні параметри. Наприклад, при дослідженні безпеки – вібрації ішуми; надійності – ресурс, рівень збереження, наробіток на відмовлення;екологічності – шкідливі викиди, відходи, випромінювання і т.д.
Вокремих випадках досить пред'явлення сертифіката чи виготовлювача експортера,якщо це передбачено міжнародними договорами України, і за умови, що такісертифікати видані в системі УкрСЕПРО, що діє в Україні [7].
Товари,зроблені в Україні, з іншого боку, можуть експортуватися в інші країни зпред'явленням сертифікатів, передбачених міжнародними договорами України.
Органипо сертифікації продукції підрозділяються на:
а)акредитовані в державній системі сертифікації;
б)функції, що прийняли на себе, по добровільній сертифікації.
Отже,кажучи про державну систему сертифікації, треба визначити, що Організаційну структуруСистеми утворюють:
–Національний орган з сертифікації – Держстандарт України;
–науково-технічна комісія;
–органи з сертифікації продукції;
–органи з сертифікації систем якості;
–випробувальні лабораторії (центри);
–аудитори;
–науково-методичний та інформаційний центр;
–територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації ДержстандартуУкраїни;
–Українськийучбово-науковий центр з стандартизації, метрології та якості продукції.
Структурнасхема системи сертифікації УкрСЕПРО:
Національнийорган з сертифікації:
–розробляє стратегію розвитку сертифікації в Україні;
–організує, веде та координує роботи щодо забезпечення функціонування Системи;
–взаємодіє з національними органами з сертифікації інших держав та міжнароднимиорганізаціями, що здійснюють діяльність з сертифікації;
–організує розробку та удосконалення організаційно-методичних
ДокументівСистеми;
–приймає рішення щодо приєднання до міжнародних систем та угод з сертифікації;
–встановлює основні принципи, правила та структуру Системи, а також знаквідповідності та правила його застосування;
— встановлює правові та економічні основи функціонування Системи;
— формує та затверджує склад науково-технічної комісії;
— акредитує органи з сертифікації та випробувальні лабораторії (центри);
–організує роботи з сертифікації продукції в разі відсутності органу
Сертифікаціїпевного виду продукції;
–затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;
–розглядає апеляції щодо виконання правил Системи;
–організує інформаційне забезпечення діяльності з сертифікації в Системі;
–несе відповідальність від імені держави за дотримання правил та порядкусертифікації продукції, що встановлені в Системі [6].
Науково-технічнакомісія з питань сертифікації утворюється та затверджується Національним органомз сертифікації для розгляд перспективних напрямків розвитку і розробки пропозиційДержстандарту з проблем сертифікації продукції з метою реалізації Законів України«Про захист прав споживачів» та «Про охорону праці».
Науково-технічнакомісія розглядає пропозиції щодо:
–принципів проведення єдиної політики в галузі сертифікації;
–проектів основоположних організаційно-методичних документів з сертифікаціїпродукції, атестації виробництв, сертифікації систем якості, акредитації органівз сертифікації і випробувальних, лабораторій та ін.;
–основних напрямків досліджень у галузі сертифікації продукції, а також акредитаціївипробувальних лабораторій, органів з сертифікації продукції (послуг) і системякості;
–напрямків міжнародного співробітництва в галузі сертифікації, у тому числі врамках ISO, ІЕС та інших міжнародних організацій;
–приєднання до міжнародних систем та угод з сертифікації;
–питань взаємодії з національними органами з сертифікації інших держав, що здійснюютьдіяльність з сертифікації, визнання результатів випробувань, сертифікатів тазнаків відповідності;
–переліку продукції, що буде підлягати обов'язковій сертифікації. Органи зсертифікації продукції акредитуються Держстандартом України (органом закредитації).
Органз сертифікації продукції:
–здійснює сертифікацію закріпленої за ним номенклатури продукції та тнесевідповідальність за дотримання правил Системи;
–розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації закріпленоїпродукції;
–визначає схему та порядок проведення сертифікації закріпленої продукції;
–організує та проводить обстеження та атестацію виробництв;
–здійснює технічний нагляд за сертифікованою продукцією та атестованим івиробництвом;
–видає сертифікати відповідності на продукцію та атестати виробництв.
Организ сертифікації систем якості акредитуються Держстандартом України (органом закредитації) [4].
Органз сертифікації систем якості виконує такі основні функції:
–розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації систем якості;
–організує та проводить сертифікацію систем якості; організує та проводить за пропозицієюоргану з сертифікації продукції атестацію виробництв;
–здійснює технічний нагляд за сертифікованими системами якості та атестованимивиробництвами;
–видає сертифікати на системи якості.
Випробувальнілабораторії (центри) акредитуються Держстандартом України (органом закредитації) і виконують такі основні функції:
–проводять випробування продукції, що сертифікується, відповідно до галузіакредитації та видають протоколи випробувань;
–беруть участь за пропозицією органу з сертифікації в проведенні технічного наглядуза виробництвом сертифікованої продукції, та за дорученням Національного органуз сертифікації–в проведенні інспекційного контролю,
–беруть участь за дорученням органу з сертифікації в атестації виробництвапродукції, що сертифікується.
Системи,за дорученням Національного органу з сертифікації або органу з сертифікації,виконують роботи, що пов'язані з сертифікацією продукції. Науково-методичним таінформаційним центром в Системі є Український науково-дослідний інститут стандартизації,сертифікації та інформатики Держстандарту України.
Науково-методичнийта інформаційний центр виконує такі основні функції:
–здійснює розробку та удосконалення організаційно-методичних документів Системи;
–готує та подає до Національного органу з сертифікації пропозиції та проектизаконодавчих актів в галузі сертифікації;
–проводить аналіз можливостей підприємств та організацій щодо акредитації їхорганами з сертифікації, виконання функцій випробувальних лабораторій(центрів), здійснює експертизу їх вихідних документів та готує пропозиціїДержстандарту України (органу з акредитації) щодо їх акредитації в Системі;
–готує пропозиції з номенклатури продукції, що підлягає обов'язковійсертифікації;
–бере участь на договірній основі в підготовці органів з сертифікації та випробувальнихлабораторій (центрів) до акредитації, а також у підготовці підприємств досертифікації продукції та систем якості;
–здійснює інформаційне забезпечення та надає інформаційні послуги в галузісертифікації.
Територіальніцентри стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту Українивиконують такі функції:
–проводять за дорученням органу з сертифікації продукції технічний нагляд стабільністюпоказників сертифікованої продукції під час її виробництва;
–надають інформацію у сфері сертифікації і акредитації;
–надають на договірній основі методичну допомогу підприємствам у підготовці до акредитаціїїх випробувальних лабораторій, сертифікації продукції систем якості таатестації виробництв [7].
Українськийучбово-науковий центр з стандартизації, метрології та якості проводить навчаннята підвищення кваліфікації фахівців у галузі сертифікації, здійснює підготовкуаудиторів.
Кажучипро добровільну сертифікацію, то вона може вироблятися на відповідність продукціївимогам, не віднесеним актами законодавства і нормативних документів до обов'язковихвимог, на договірних умовах між заявником і органом по сертифікації. Ініціативатакої сертифікації може належати виготовлювачу, продавцю, споживачу, органу державноївиконавчої влади, громадським організаціям і окремим громадянам.
Добровільнусертифікацію мають право проводити підприємства, організації, інші юридичні особи,що взяли на себе функції органу з добровільної сертифікації, а також органи, щоакредитовані в державній системі сертифікації [10].
Номенклатуразатвердженого Переліку державної системи обов'язкової сертифікації, маєтенденцію до збільшення. Тим часом, законодавство, що діє в економічно розвинутихкраїнах, передбачає обов'язкову на державному рівні сертифікацію лише окремихвидів продукції, таких як продукти харчування, медикаменти, медичне устаткування,деякі предмети побутової хімії й електротовари.
Сертифікація продукції на міжнародному рівні
Приукладанні міжнародних контрактів іноземних партнерів, насамперед, цікавить, чи сертифікованепідприємство, що випускає ту йди іншу продукцію, у цілому, чи сертифікованійого системи керування виробництвом і якістю продукції, технікибезпеки, охорони навколишнього середовища і т.д., чи мається знак якості Ради Європи.Без знака GS («Перевірено на безпеку») практично неможливореалізувати на Заході технологічне устаткування, механічні й електричні машини,у тому числі навіть дитячі іграшки. Сертифікат ISO 14 000 підтверджуєдотримання міжнародних норм в області охорони навколишнього середовища, ISO9000 – якості продукції і т.д.
ISO– це міжнародна організація, що займається проблемами стандартизації і сертифікації.Її повне найменування – International Standard Organization. Українська системасертифікації продукції не є авторитетною в розвинутих країнах багато в чому тому,що ця система здійснюється державними органами. Там прийнято,щоб якість товар оцінювали незалежні недержавні структури [8].
Утім,міжнародні стандарти ISO 9000, що дозволяють оцінювати якість не окремого видувиробу, а технології його виробництва в цілому, з 1 липня 1996 року введені й вУкраїні.
КрімISO необхідно згадати також і про такі міжнародні організації, як IЕС (Міжнароднаелектротехнічна комісія) і ЕОТС (Європейська організація по іспитах ісертифікації).
Сертифікаціяпродукції на основі визнаних на міжнародному рівні процедур усуває багатотехнічних бар'єрів у торгівлі і сприяє її розвитку.
Відповіднодо визначення, що міститься в Посібнику ISO/IЕС-2 (1991р.), сертифікація – це«процедура, за допомогою якої третя сторона письмово завіряє (за допомогоюсертифіката відповідності), що продукція, чи процесс послуга відповідають заданимвимогам». При цьому під третьою стороною розуміється особа чи орган,незалежні від сторін, тобто, наприклад, від постачальника і покупця. Відзначимо,що діяльність по підтвердженню відповідності встановленим законодавством технічнимрегламентам, що здійснюють державні органи, прийнято називати не сертифікацією,а твердженням, схваленням, чи реєстрацією омолагацией [10].
Вимогидо об'єкта сертифікації повинні бути встановлені (задані) заздалегідь, без чогоця процедура втрачає зміст, а результати сертифікації завіряються сертифікатомвідповідності.
Узалежності від правил тієї чи іншої сертифікації, умов виробництва і постачань продукціїіспитам у процесі сертифікації може бути піддан одиничні екземпляри продукції,або вибіркова партія, або кожен екземпляр продукції. Варто відрізняти сертифікатна продукцію від сертифіката на систему.
Сертифікаціясистеми якості – це процедура, що підтверджує здатність підприємства випускатипродукцію встановленого рівня якості, а сертифікація продукції – цепідтвердження відповідності якості визначеного виду виробу установленимвимогам.
НаказомДержстандарту України затверджений Порядок проведення робіт із сертифікації продукціїіноземних виробництв по схемах з обстеженням, атестацією і сертифікацією системякості, яким установлені Загальні вимоги по проведенню сертифікації продукції вдержавній системі сертифікації. Порушення органами сертифікації даного Порядку спричиняєпозбавлення атестата акредитації [2,3].
Міжнародністандарти ISO серії 9000 не стосуються конкретного сектора чи економікипромисловості. Сукупно вони являють собою посібник з керування якістю і загальнівимоги по забезпеченню якості, вибору і побудові елементів системи якості.
Даністандарти містять опису елементів, що повинні включати системи якості, а непорядок упровадження цих елементів тією чи іншою організацією.
Зароки, що пройшли з часу опублікування цих стандартів, вони одержали широке визнанняі поширення. Більш 50 країн світу прийняли їх як національні.
Зрозвитком теорії і практики забезпечення якості удосконалювалися і стандартиISO. Нова редакція цих стандартів була затверджена й опублікована в 1994 році .
Наявністьна підприємствах визнаних (сертифікованих) систем якості є гарантією не тільки якостіпродукції (послуг), але і стабільності і надійності підприємства як партнера в діловихвідносинах. Розвиток цієї діяльності в Європі стимулюється також тим, що з 1996року рішенням Європейського Союзу реєстрація системи якості дає додаткові перевагив торгівлі, одержанні державних замовлень і, крім того, заміняє у визначенихситуаціях необхідність у сертифікатах відповідності продукції .
Згіднодослідження ISO в 2009 р. булорозроблено ряд нових сертифікатів для продукції тапослуг в сферах, які поданих в табл.1.(ДодатокА).
Для кращогорозуміння подамо розшифровку галузей:
1.Загальніположення, інфраструктури і науки
Загальні /термінологія / Стандартизація / Документація — Послуги / Компанія організації,управління та якості / управління / Транспорт — Математика / Природничі науки — Соціологія
2.Здоров'я, безпека танавколишнє середовище
Охорона здоров'ятехнології — Екологія / Охорона здоров'я / Безпека
3.Інженерні технології
Метрологія тавимірювання / Фізичні явища — Тестування — Механічні системи та компонентизагального призначення — рідина системи та компоненти загального призначення — Технологія машинобудування — Енергетика та передачі тепла — Електротехніка — Точна механіка / Ювелірні вироби сертифікаціяпродукція міжнародний комерційний
4.Електроніка,інформаційні технології та телекомунікації
Електроніка — Телекомунікації / Аудіо та відео інженерні — Інформаційнітехнології / Офісна техніка — Зображення технології
5.Транспорту ірозподілу товарів
Автомобілебудування — інженерів залізничного транспорту — Суднобудування та морські споруди — Авіаційні і космічні апарати інженерні — Підйомно-транспортне обладнання — Упаковка та розподілу товарів
6.Сільськогогосподарства та харчової технології
Сільське господарство- Харчові технології
7.Технологіїматеріалів
У текстильної ташкіряної технології — Одяг — Хімічна технологія — гірський і мінерали — Нафтата пов'язані з ними технології — Металургія — технології деревини — скляної такерамічної промисловості- гумові і пластмас — Папір технології — фарби ікольори промисловості
8.Будівництво
Будівельні матеріали ібудівництво — Цивільне будівництво
9.Спеціальнітехнології
Найбільше всього оновлень зазналагалузь інженерних технологій, електроніки інформаційних технологій, тателекомунікацій, і галузь технології матеріалів. Менше всього оновлень за 2009р. відбулось в галузі спеціальних технологій (Військова техніка — побутового та промислового обладнання/ Розваги).
Основні супровіднісертифікати міжнародного комерційного контракту
Досліджуючибудь-яку партію товару, експерт обов'язково працює з різноманітними документами,які відносяться до неї. Окрім транспортних документів (вантажних, авіа- таінших накладних) у першу чергу експерт повинен оцінити правильність складання,відповідність фактичному стану і насиченість документів, які засвідчують якістьтовару. Нижче наведено визначення основних супровідних документів щодо якостіпартії товару, які можуть (і повинні) бути надані експерту для його роботи.
Сертифікатякості — документ, що засвідчує якість товару. Видається відповіднимикомпетентними органами, лабораторіями як в країні-експортері, так і вкраїні-імпортері. За умовами контракту сертифікат якості може видаватисяфірмою-виготовлювачем і в ідеалі повинен містити таку інформацію:
— найменування і адресу виготовлювача (продавця, постачальника), повну назвутовару (з урахуванням усіх специфічних особливостей товару, у тому числі сорту,марки тощо);
— характеристику всіх основних показників якості, які регламентуються відповідноюнормативною документацією, з обов'язковим зазначенням параметрів нешкідливості,специфічних властивостей, у тому числі, якщо необхідно, призначеність(наприклад, для дієтичного харчування);
— повний перелік рецептурних компонентів;
— технологічну схему та основні режими виготовлення;
— строк виготовлення і зберігання, спосіб використання або доведення доготовності;
— кількість товару в партії;
— найменування транспортного і споживчого упакування;
— номер відповідної документації, яка регламентує властивості товару україні-виготовлювачі;
— найменування установи, яка оформила і завірила сертифікат якості [9].
Сертифікатвідповідності — документ, що засвідчує відповідність товару вимогам певнихстандартів та норм. Видається органами Держстандарту України як результатпроведення сертифікаційних заходів.
Сертифікатпоходження — документ, що вказує з якої країни експортується товар. Уміжнародній торгівлі вважається за необхідне наявність в пакеті документів, якісупроводжують продовольчий товар, різних видів карантинних посвідчень.
Ветеринарнепосвідчення пред'являється митниці при ввезенні живої худоби, продукції їїпереробки і свідчить про те, що товар вивозиться із місць, де відсутнігостроінфекційні хвороби і худоба пройшла необхідну обробку.
Санітарнепосвідчення також необхідне на митниці при ввезенні плодів, овочів, фруктів,тютюну-сирцю та інших товарів і засвідчує, що товари не заражені шкідниками,хворобами і походять із епідеміологічно благополучних районів [4].
Якщовиникли будь-які неузгодженості під час транспортування, які можуть вплинути наякість або кількість товару, зацікавлена сторона повинна вимагати складаннякомерційного акта -Документа, який фіксує розміри, характер нестачі,пошкоджень, псування вантажу у процесі транспортування. Він є підставою дляпред'явлення отримувачем вантажу претензій транспортній організації про компенсаціюзбитків. Слід зазначити, що комерційний акт не складається, якщо нестача абонадлишок товару знаходяться у межах норм природної нестачі. Акт експертизи неможе замінити комерційний акт і є, якщо він складався, додатком до останнього.
Відзначимо,що сертифікати, видавані на продукцію відповідно до законодавства України, у переважнійбільшості закордонних країн не визнаються.
Багато імпортнихтоварів мають різноманітні документи, які засвідчують їх якість. Так, об'єктамивизнання є протоколи випробувань, сертифікати (знаки) відповідності та іншісвідоцтва відповідності на продукцію, яка підлягає обов'язковій сертифікації зазатвердженим переліком товарів та послуг. У свою чергу, переліки товарів тапослуг, які підлягають перевірці на підтвердження їх відповідності вимогамобов'язкової сертифікації, органів з сертифікації продукції, що діють у системіУкрСЕПРО, центрів стандартизації, метрології та сертифікації, що співпрацюють зсертифікаційними органами при ввезенні продукції в Україну, встановлюєтьсяДержстандартом України. Рішення про визнання сертифікатів, виданих органамисертифікації інших держав (міжнародних систем) на вітчизняну й імпортованупродукцію, що має використовуватися в Україні, приймає орган з сертифікаціїУкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, щоімпортується в Україну, здійснюється на основі підтвердження відповідностіпродукції обов'язковим вимогам, встановленим у законодавчих актах і нормативнихдокументах, міжнародних та національних стандартах інших держав, що діють вУкраїні, шляхом укладання угод або прийняття рішення про визнання. Свідченнямвизнання закордонних сертифікатів є сертифікат відповідності, виданий у системіУкрСЕПРО, або свідоцтво про його визнання. Угоди про визнання результатівсертифікації продукції укладаються за умов:
— наявностінаціональної системи сертифікації держави-імпортера, що маєорганізаційно-методичні документи, акредитовані органи з сертифікаціїпродукції, випробувальні лабораторії (центри) у відповідності з вимогами ISO/IECз сертифікації і стандартів серії ISO 9000, EN 45000, EN 29000;
— наявностіакредитованих органів з сертифікації продукції, випробувальних лабораторій уміжнародних системах сертифікації IEC SE, IIS IET IEC, ECE UN;
— наявностіакредитованих органів з сертифікації продукції, випробувальних лабораторій уміждержавних системах сертифікації конкретного виду продукції, створенихспільно з державами — учасницями угоди [7].
Результатисертифікації імпортованої продукції, що не охоплені угодою, включаючи сертифікати(знаки) відповідності продукції, можуть бути визнані у системі УкрСЕПРО напідставі рішень про визнання:
— без додатковихпроцедур з сертифікації;
— із застосуваннямдодаткових процедур з сертифікації;
— за позитивнимирезультатами сертифікації продукції у системі УкрСЕПРО.
Найбільш важливимипідставами угоди про визнання є:
— взаємно визнаніадміністративні та юридичні структури і програми робіт;
— ідентичніосновоположні критерії, яких необхідно дотримуватись при сертифікаціїпродукції;
— гармонізовані зміжнародними стандартами (ISO, IEC та ін.) нормативні документи, яківикористовуються;
— взаємна юридична іекономічна відповідальність сторін, що уклали угоду;
— можливостіприпинення дії угоди;
— процедури, якізабезпечують відповідне функціонування обраних структур, однотипних методів іобладнання для проведення сертифікації, аналогічні процедури нагляду, методиправового захисту й інші керівні положення, які дають гарантію того, що жодназі сторін, які беруть участь у сертифікації, не буде наражена на невиправданийризик щодо визнання робіт з сертифікації інших сторін.
Заявник продукціїдержави-імпортера має надати органу з сертифікації конкретного виду продукціїсистеми УкрСЕПРО таку документацію:
— заявку на визнання;
— сертифікат (знак)відповідності;
— стандарт (технічніумови) на продукцію і процедури сертифікації;
— атестат акредитаціївипробувальної лабораторії (за наявності);
— протоколвипробувань;
— сертифікат системякості, атестат виробництва (за наявності) виробника.
Висновки
Отже, сертифікатиякі супроводжують міжнародні комерційні контракти, мають дуже багаторізновидів. Сертифікати являють собою документ, який засвідчує відповідністьекспортних товарів за якістю смаковим властивостям, технічним параметрам,експлуатаційним можливостям, вимогам, передбаченим у міжнародних контрактах,або світовим стандартам.
Сертифікаціяпродукції в Україні і поділяється на: обов'язкову; добровільну.Обов'язковасертифікація на відповідність вимогам нормативних документів по якості виробляєтьсявинятково в державній системі сертифікації. Наказами Держстандарту України затвердженіПравила обов'язкової сертифікації тютюнових виробів і Правила обов'язкової сертифікаціїалкогольних виробів. Сертифікації підлягає продукція призастосуванні якої може виникнути небезпека для здоров'я людини і навколишньої природногосередовища, а також така, що відповідно до законодавства країн-імпортерівпідлягає обов'язковим іспитам перед її допуском на зовнішній ринок. Добровільнасертифікація може вироблятися на відповідність продукції вимогам, не віднесенимактами законодавства і нормативних документів до обов'язкових вимог, на договірнихумовах між заявником і органом по сертифікації. Законодавство, що діє векономічно розвинутих країнах, передбачає обов'язкову на державному рівнісертифікацію лише окремих видів продукції, таких як продукти харчування,медикаменти, медичне устаткування, деякі предмети побутової хімії йелектротовари.
Міжнароднаорганізація, що займається проблемами стандартизації і сертифікації – InternationalStandardOrganization(ISO). В розвинутих країнахтовар оцінюється незалежними недержавними структурами. Крім ISOіснують такі міжнародні організації, як IЕС(Міжнародна електротехнічна комісія) і ЕОТС (Європейська організація по іспитахі сертифікації). Сертифікація продукції на основі визнаних на міжнародному рівніпроцедур усуває багато технічних бар'єрів у торгівлі і сприяє її розвитку.
Основнимисупровідними документами щодо якості партії товару, які можуть (і повинні) бутинадані, є сертифікат якості, сертифікат відповідності, сертифікат походження.Ветеринарне посвідчення пред'являється митниці при ввезенні живої худоби,продукції її переробки і свідчить про те, що товар вивозиться із місць, девідсутні гостроінфекційні хвороби і худоба пройшла необхідну обробку. Санітарнепосвідчення необхідне при ввезенні плодів, овочів, фруктів, тютюну-сирцю таінших товарів і засвідчує, що товари не заражені шкідниками, хворобами іпоходять із епідеміологічно благополучних районів. Сертифікати, видавані на продукціювідповіднодо законодавства України, у переважній більшості закордонних країн невизнаються.
Список використанихджерел
1. ПостановаКабінетуМіністрів України «Про подальше удосконалення контролю за якістю тютюновихвиробів, імпортованих в Україну» № 946-96
2. НаказДержстандарту України «Про Правила обов'язкової сертифікації тютюновихвиробів» №569
3. НаказДержстандарту України «Про Правила обов'язкової сертифікації алкогольних виробів» №570
4. НаказМЗЕЗторга «Про Перелік служб, що видають сертифікати, що засвідчують відповідністьтехнічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних і екологічниххарактеристик імпортованого товару нормам, установленим законодавствомУкраїни» №51
5. ДекретКабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» №46-93
6. ДСТУ-2462-94«Сертифікація. Основні поняття, терміни і визначення».
7. ДСТУ3410-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення»
8. www.iso.org// InternationalOrganization for Standartization
9. www.kmu.gov.ua //Урядовий портал