Міністерство освіти інауки України
Волинський національнийуніверситет імені Лесі Українки
Контрольна робота
на тему: «Україна-Румунія:співробітництво в гуманітарній сфері»
Виконав:
студент41 групи
факультетуміжнародних відносин
ГутА.В.
Луцьк 2009
План
Вступ
1. Правовабаза Гуманітарного співробітництва України та Румунії
2. Ролькультурно-інформаційного центру в українсько-румунських відносинах
3. Міжнароднанаукова конференція «Україна-Румунія-Молдова»
4. Українськаменшина в Румунії
Висновок
Використані джерела
Вступ
На сьогоднішнійдень із значним посиленням та поглибленням процесів інтеграції національнихгосподарств та глобалізації світової економіки дуже важливим є розвитокрізноманітних зв’язків між країнами. Держави співпрацюють між собою унайрізноматніших галузях: політика, економіка, соціальна сфера, транспорт,телекомунікації і, звичайно, у гуманітарній сфері. Кожна держава розробляєвласну гуманітарну політику і через неї налагоджує зв’язки з іншими державами,створюючи спільні проекти та реалізовуючи стратегії для досягнення власноїмети.
Державнагуманітарна політика — це система і послідовна діяльність держави у відносинахз людиною зокрема і суспільства в цілому, що здійснюється через органидержавної виконавчої, законодавчої та судової влади при залученні громадськостіі з урахуванням основних прав людини і ставить за мету досягнення високогожиттєвого, духовного та інтелектуального рівня особистості, як у її власнихінтересах, так і в інтересах держави в цілому.
Гуманітарнуполітику держави можна визначити і як систему принципів, цілей, механізмів,послідовних заходів, що спрямовані на:
— створення умовдля гуманітарного розвитку суспільства;
— соціальнудинаміку освіти, науки, культури;
— забезпеченняінтелектуально-духовної безпеки людини;
— реалізацію їїгуманітарних, духовних потреб;
— формування ізбагачення творчого потенціалу особи;
— всебічнусамореалізацію сутнісних сил особистості, її духовності.
Сьогодні Українаспівпрацює з низкою держав у сфері гуманітарних зв’язків, проте найчисленнішіпроекти, реалізовані у цій галузі наша держава має із сусідніми країнами, середяких тісну співпрацю Україна проводить із Румунією.
1.Правова база Гуманітарного співробітництва України та Румунії
Українсько-румунськеспівробітництво в галузі культури основане на положеннях базовогодвостороннього Договору про відносини добросусідства та співробітництво,зокрема ст. 19, яка передбачає сприяння взаємному ознайомленню громадян знадбанням культури обох країн, підтримку спрямованих на це громадських таіндивідуальних ініціатив, а також заохочення розширення обмінів між творчимиспілками, асоціаціями, закладами культури, науки та освіти тощо.
Діє також Угодапро співробітництво в галузі культури, науки та освіти між Кабінетом МіністрівУкраїни і Урядом Румунії від 3 вересня 1992 року.
У липні 2008року укладено Протокол про співробітництво у сфері освіти між профільнимиміністерствами України та Румунії на 2008/2009, 2009/2010 та 2010/2011навчальні роки.
Одним з основнихмеханізмів українсько-румунського співробітництва в гуманітарній сфері єКомітет співробітництва з питань культури, освіти, національних меншин тагромадської інформації Української Румунської Спільної Президентської Комісії.
Новою сторінкоюв українсько-румунських відносинах стало заснування Культурно-інформаційногоцентру у складі Посольства України в Румунії.
Культурно-інформаційнийцентр у складі Посольства України в Румуніїутворено відповідно до Указу Президента України від 20 лютого 2006 року № 142«Про культурно-інформаційний центр у складі закордонної дипломатичної установиУкраїни».
Офіційневідкриття Культурно-інформаційного центру України у Бухаресті відбулося 31жовтня 2007 року в рамках офіційного візиту Президента України В.А. Ющенка доРумунії. Культурно-інформаційний Центр України відкрив Президент України В.А.Ющенко за участю пані К.Ющенко та Міністра культури і культів РумуніїА.Йоргулеску, у присутності членів офіційних делегацій України та Румунії,представників центральних органів влади Румунії, української громади.
Культурно-інформаційнийцентр України розташований у м. Бухарест, за адресою: вул. Вікторієй, 26. Центрвідкритий для публічного відвідування у понеділок-п’ятницю, 14.00-18.00.
ДиректорКультурно-інформаційного центру – пані Корнелія Лускалова.
ДіяльністьКультурно-інформаційного центру спрямована на зміцнення двосторонніх у відносинміж Україною та Румунією, поглиблення двостороннього співробітництва укультурній, гуманітарній, інформаційній сферах, поширення в Румунії інформаціїпро Україну, її історію і культуру, зміцнення зв‘язків з українською меншиною,сприяння задоволенню її національно-культурних потреб.
За сприянняФонду підтримки міжнародного співробітництва «Відкрий Україну» Центрзапочаткував свою діяльність презентацією румунській громадськостіфотоекспозиції Юрія Білака «Українці» (проект французького режисера і фотохудожникаукраїнського походження був створений за результатами творчих поїздок автора добільшості регіонів України, на високому професійному рівні зображує духовнобагатих, працьовитих людей України).
ВідвідувачіКультурно-інформаційного центру України можуть ознайомитися з інформацією проУкраїну, її регіони, ділові та туристичні можливості, постійно діючимифотовиставками «Українсько-румунські відносини», «Київ — столиця України»,тематичними виставки «Запрошуємо в Україну» (про туристичні можливості України),«Запрошуємо на навчання в Україну» (пропозиції ВУЗів України), черезкомп‘ютерну мережу мають можливість прочитати українські інтернет-видання, атакож переглянути програми українського телебачення через супутникову мережу.
Протягом свогоіснування в Культурно-інформаційному центрі України, а також в інших залахБухареста та повітових центрів Румунії проведено чисельні культурно-мистецькізаходи, серед яких культурно-мистецькі акції, презентації історії та сучасногосоціально-економічного розвитку України, тематичні фото та художні виставки,відзначення днів Шевченка, Соборності України, Конституції України, ДняНезалежності України та Дня Державного Прапора України та ін.
Пріоритетними вдіяльності Центру є поширення в Румунії інформації про Україну, її історію ікультуру, зміцнення зв’язків з українською меншиною, сприяння задоволенню їїнаціонально-культурних потреб, діяльність щодо донесення об’єктивної інформаціїпро страшну трагедію Голодомору 1932-1933 років в Україні та вшанування пам’ятійого невинних жертв, необхідності її міжнародного засудження як акту геноцидуукраїнського народу. Впродовж 2008 року відповідні тематичні заходи відбулися вПарламенті Румунії, Бухаресті та семи повітових центрах. Солідарність зукраїнським народом у вшануванні жертв Голодомору висловили офіційні особиРумунії, чисельні громадські організації, жителі міст і сіл країни.
Значними подіямив українсько-румунських відносинах стали виступи у містах Сучава, Бухарест,Галац Національного оркестру народних інструментів України (художній керівникВ. Гуцал, квітень 2008 р.), культурно-мистецькі заходи у м.Галац пов’язані звшануванням пам’яті українського гетьмана І.Мазепи (квітень-травень 2008 р.),презентація у Бухаресті історії та сучасності міста Чернівці (жовтень 2008 р.).
Зокрема, врамках презентації міста Чернівці значний інтерес у жителів Бухареставикликали: фотоекспозиція «Чернівці вчора, сьогодні, завтра», презентаціяінвестиційних пропозицій міста, книг та періодичних видань румунською мовою,вернісаж художньої виставки «Митці Чернівців» (Музей муніципалитету Бухарест,30 жовтня — 8 листопада 2008 р.); концерт Буковинського ансамблю пісні і танцюУкраїни Чернівецької філармонії (художній керівник А. Кушніренко) та Народногоартиста України Іво Бобула (30 жовтня 2008 р., Бухарестський театр комедії);поетичний вечір «Місто моєї любові» за участю чернівецьких поетів, що пишутьрумунською мовою, книжкову виставку румуномовних видань чернівецьких поетів (30жовтня — 28 листопада 2008 р., Культурно-інформаційний центр України).
Крім того,спільно з Союзом українців Румунії були проведені такі заходи:
— Симпозіум«Творчість Т.Шевченка в Румунії» (16 травня 2008 р., м. Сігету Мармацієй, повітМарамуреш);
— Науково-історичний симпозіум «Історія і традиції українців Румунії» (10 червня2008 р., м.Сігету Мармацієй, повіт Марамуреш);
— Фестивальукраїнської культури, присвячений 100-річчю переселення українців із Закарпаттяв Банат (7-10 липня 2008 р., повіти Арад, Караш Северин, Тіміш);
— Фестивальнаціональних меншин Румунії «Співжиття» (повіт Сучава, 27 вересня 2008 року);
— Акція «СвятийМиколай з України» (м. Бухарест, повіти Тімішоара, Сучава, Ботошань, Марамуреш,19-31 грудня 2008 р.);
— Творчий вечір«200-річний ювілей великого мислителя і письменника Миколи Васильовича Гоголя»та театральна вистава «Ревізор» у постановці Бухарестського театру комедії (8квітня 2009 р.);
— Дні відкритихдверей в Культурно-інформаційному центрі для студентської молоді та зустріч зукраїнськими студентами, які навчаються у вузах Румунії (травень 2009 р.).
ДверіКультурно-інформаційного центру України у Бухаресті гостинно відкриті для всіхбажаючих ближче ознайомитися з історією і культурою України, її туристичнимиможливостями, інвестиційною привабливістю регіонів, невичерпним духовнимбагатством сусіднього українського народу.
2.Роль культурно-інформаційного центру в українсько-румунських відносинах
Культурно-інформаційніпроекти, що передбачені у другому півріччі 2009 рокуВиставка вишивок української художниці Анжеліки Рудницької «Український Всесвіт» 9-18 червня 2009 Акція „рушник національної єдності” – вишивання рушника українцями, що проживають в Румунії, виставка творів народного мистецтва 20-26 червня 2009 Виставка молодих художників України «Уяви собі Україну», книжкова виставка «Це моя земля — Україна», перегляд документальних фільмів про Україну 10 серпня – 7 вересня 2009 Виставка творів українського художника Олександра Дубовика жовтень 2009 Конференція „Гетьман України Іван Мазепа: історичні сліди в Румунії” серпень 2009 Дні Українського кіно в Румунії грудень 2009
Інформація прозаходи, проведені у 2008 р. — першій половині 2009 р. та культурно-інформаційніпроекти, що передбачаються до кінця 2009 року, міститься в довідці«Культурно-інформаційний центр у складі Посольства України в Румунії».
До позитивнихзрушень у двосторонньому культурному співробітництві слід також віднестиспівпрацю у сфері історико-культурної спадщини, проведенняукраїнсько-румунських консультацій та конференцій, реалізацію різноманітних проектівв гуманітарній сфері тощо.
Зокрема, булипроведені спільні проекти, спрямовані на популяризацію культуриТрипілля-Кукутень, досвід проведення у 2008 році такої спільної виставки уВатикані.
Україназацікавлена у збереженні пам’яток української культури на території Румунії.Пріоритетним є проект спорудження у селі Верхній Дунавець повіту Тулчаісторико-етнографічного комплексу «Задунайська Січ» з нагоди виповнення у 2012році 200-річчя від заснування в гирлі Дунаю найбільш відомої січі запорізьких козаків(Задунайської). Цей проект включено до Плану першочергових заходів КабінетуМіністрів України на 2008-2009 роки щодо збереження надбань українства усвітовому цивілізаційному просторі.
Варто такожзгадати, що 22 жовтня 2007 р. у румунському м. Галац відбулася низка заходів,присвячених вшануванню 300 років від поховання гетьмана України І. Мазепи уцьому місті. В них взяли участь представники місцевої влади, МЗС України таПосольства України в Румунії, української громади Бухареста, Сучави та регіонуНижнього Дунаю, громадськості міста Галац.
Пам’ятьукраїнського гетьмана була вшанована покладанням квітів до його пам’ятника вміському парку Свободи та молебнем, який провели священики Румунськоїправославної церкви. У міській бібліотеці ім. В.А. Урекя був проведений круглийстіл «300 років від поховання гетьмана України Івана Мазепи в місті Галац»,відбулася церемонія відкриття Тижня української меншини повіту Галац.
Вітальний листНадзвичайного і Повноважного Посла України в Румунії М. Кулика учасникамзаходів зачитав радник-посланник Посольства В. Котик. «Повіт та місто Галацвідомі своїми тісними зв’язками з Україною, налагодженими партнерськимивідносинами з Одеською областю, іншими регіонами та містами України, плідноюспівпрацею в економічній, культурній, науковій сферах в рамках Єврорегіону«Нижній Дунай». Для українців румунське місто Галац особливо близьке – аджесаме в цьому місті знайшов свій останній притулок визначний державний ікультурний діяч, розбудовник Української держави гетьман України Іван Мазепа.П’ять років тому у Вашому прекрасному місті відкрито пам’ятник Івану Мазепі. Мицінуємо, що донині у місті Галац зберігається назва двох кварталів Мазепа-1,Мазепа-2» — відзначив у листі Посол України.
Про історичніджерела, що засвідчують історичні зв’язки І. Мазепи з містом Галац, озповілинауковий співробітник Румунської Академії І. Робчук, дослідник Музею історіїміста Галац професор Д. Буікліу, представниця Повітової Ради Л. Теодору, головаСоюзу українців Галацу професор В.Ніколайчук, історики, українці з Галацу,Тульчі, Сучави і ін.
У листопаді 2008року було проведено ряд українсько-румунських політичних консультацій,які відбулися в Бухаресті. На них обговорювалося питання проведення у лютому2009 року візиту президента Румунії Траяна Бесеску до України та організації вйого рамках другого засідання Українсько-Румунської спільної ПрезидентськоїКомісії.
Сторони такождомовилися про проведення чергових засідань робочих органів ПрезидентськоїКомісії до кінця поточного року.
У ході консультаційбуло розглянуто питання про хід виконання Плану консультацій між міністерствамиобох країн на 2008-2009 роки, стан та перспективи подальшого розвиткудвосторонніх відносин у політичній, економічній, гуманітарній, консульськійсферах.
Значну увагу булоприділено питанням розвитку гуманітарного співробітництва. Було підкресленоважливість належного забезпечення культурно-гуманітарних потреб осіб, якіналежать до української меншини в Румунії та румунської в Україні.
Главаукраїнської делегації Костянтин Єлісєєв ознайомив румунську сторону іззаходами, які проходять в Україні і світі в рамках вшанування 75-х роковинГолодомору 1932-1933 років в Україні, підготовкою до Міжнародного Форуму уКиєві 22 листопада.
З румунськогобоку було висловлено солідарність з українським народом та підтримку дійУкраїни у справі міжнародного визнання Голодомору.
Сторонипогодилися з необхідністю подальшого розвитку договірно-правової базидвосторонніх відносин та поглиблення співробітництва в консульській сфері.Румунська сторона висловила свою підтримку європейського та євроатлантичногокурсу України.
Не вартозабувати про те, що між Чернівецькою областю (Україна), Сучавським повітом(Румунія) та округом Швабія (Німеччина) підписаний Меморандуму пропартнерство, в рамках якого Чернівецька область реалізує 19 спільнихпроектів з Сучавським повітом по програмі сусідства «Україна — Румунія», в томучислі 4 проекти, де партнером виступає Чернівецька обласна державнаадміністрація.
Поряд з цим, у2002 році було запропоновано проведення щорічного молодіжного футбольноготурніру «Чотири регіони для Європи». Турнір почергово проводиться уодній із трьох країн. У серпні 2005 р. IV етап юнацького футбольного турнірувідбувся у Чернівцях. Перемогли буковинські футболісти — юнаки 1989 рокународження.
Чернівецькоюобластю було запропоновано поглибити співробітництво в сфері охорони здоров'я(йдеться про актуальні для регіону питання подолання дитячої смертності,боротьби з туберкульозом, лікування ракових захворювань та СНІДу), соціальнійсфері (сучасні методики роботи в дитячих будинках, інтернатах, догляду запрестарілими), сфері захисту навколишнього середовища і управління воднимиресурсами (методики очищення русел річок, передбачення повеней у гірськихмісцевостях), культурній сфері (ознайомлення населення партнерських регіонів зізвичаями і традиціями шляхом обміну творчими і аматорськими колективами,виставками картин, проведення тижнів Чернівецької області у Румунії таНімеччині), підписання угод про партнерство між містами і селами.
3.Міжнародна наукова конференція «Україна-Румунія-Молдова»
У Чернівецькомунаціональному університеті ім. Ю. Федьковича відбулася міжнародна науковаконференція «Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурнівзаємини в контексті сучасних європейських процесів». Цей захід, зокрема,ставив за мету започаткувати традицію проведення подібних наукових форумів уЧернівцях для налагодження конструктивного діалогу українських, румунських імолдовських учених задля забезпечення аналізу спільних проблем та пошуківшляхів їх розв’язання.
Перший подібнийзахід відбувся у травні 2001 року, коли в Чернівецькому національномууніверситеті було проведено міжнародну наукову конференцію «Україна – Румунія –Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин». Нову конференціюініціювали й організували кафедра політології та соціології ЧНУ та Буковинськийполітологічний центр.
У роботіконференції взяли участь науковці, дипломати і практики державного управління зУкраїни, Румунії, Молдови, Австрії та Росії, а також керівники місцевихнаціонально-культурних товариств. Загалом було близько 100 учасників.Діяльність конференції широко висвітлювали національні та регіональні засобимасової інформації.
Одним із завданьфоруму було накреслення перспективних планів тристоронніх взаємин та розвиткутранскордонного, зокрема єврорегіонального співробітництва між Україною,Румунією і Молдовою.
Крім доробкугостей форуму, в ньому були представлені результати наукових пошуківчернівецьких дослідників, насамперед істориків і політологів. Зокрема, широкуапробацію актуальних прикладних досліджень здійснив колектив кафедриполітології та соціології університету
Під час заходуактивно обговорювалися питання минулого взаємин сусідніх держав.
Сучасніпроблеми, надбання та перспективи етнополітики країн аналізували учасникисекції «Значення етнонаціональних процесів у взаєминах між Україною, Румунієюта Молдовою».
Належну увагупривернула культурна сфера взаємодії трьох народів, ключові питання якоїпорушувалися на засіданнях секції «Культурні, наукові та освітні контакти увідносинах між Україною, Румунією і Молдовою», на якій головували професор В.Фісанов (Чернівці) та доктор В. Демчук (Сучава).
Гострі дискусіїстосовно надбань і упущень у транскордонній співпраці в гуманітарній сферівиникли під час засідання «круглого столу» експертів «Етнічні взаємини натериторії єврорегіону «Верхній Прут»: підсумки установчого періоду».
На підсумковомупленарному засіданні учасники конференції одноголосно ухвалили пропозиції, вяких містяться рекомендації щодо наступних кроків у зближенні трьох держав.Зокрема, було підтримано ідею регулярного (раз на три роки) проведенняконференцій на широку тематику україно-румуно-молдовських взаємин у Чернівцях.Запропоновано започаткувати регулярне проведення Чернівецького форуму, який маєстати місцем зустрічі і постійного діалогу політичної, ділової таінтелектуальної еліти України, Румунії і Молдови. Було запропоновано також необмежуватися цими заходами, а проводити тематичні конференції з усього спектрутристоронніх взаємин по черзі в Молдові, Румунії та Україні. Накресленовзаємоприйнятні підходи до необхідності розробки спільних проектів з написаннясучасних, європейського рівня наукових монографій, підручників і посібників зісторії, стану взаємин та політичних перетворень в Україні, Румунії і Молдові.
За результатамиконференції передбачено видати збірку наукових праць, до якої увійдутьнайгрунтовніші доповіді та повідомлення.
4.Українська меншина в Румунії
Згідно зофіційними результатами загальнонаціонального перепису населення у Румуніїпроживають близько 63 тис. етнічних українців. (За альтернативними підрахункамиСоюзу українців Румунії, українська громада країни налічує понад 200 тисячосіб).
Компактноетнічні українці проживають в Марамуреші (понад 36 тис.), Південній Буковині(понад 10 тис.), Банаті (понад 8 тис.) і Добруджі (приблизно 1,5 тис.). ВМарамуреші і Південній Буковині українці є автохтонним населенням, які завждипроживали анклавами у переважно румунському середовищі. Українці Добруджі єнащадками запорізьких козаків, які переселились наприкінці XVIII століття зЗапорізької Січі в дельту Дунаю і заснували Задунайську Січ. У Банаті українціз’явилися на рубежі XIX-XX століть, внаслідок процесу трудової міграціїнаселення з території Західної України, а також у результаті переселення в цейрегіон у післявоєнні роки українців з Марамурешу (вони заселяли населеніпункти, в яких раніше компактно проживали німці, які масово емігрували до ФРН).
У Румунії діютьдві громадські організації етнічних українців: Союз українців Румунії (СУР,створений у 1990 році, адреса: м.Бухарест, сектор 1, вул. Каля Вікторієй, 216)та Демократичний союз українців Румунії (ДСУР, створений у 1996 році, адреса:м.Сігету Мармацієй, вул. Александру Іващук, 29).
Висновок
Таким чином,нормативно-правову базу українсько-румунських відносин становлять: Договір провідносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією, укладений2 червня 1997 р.; Угода про співробітництво в галузі культури, науки та освітиміж Кабінетом Міністрів України і Урядом Румунії від 3 вересня 1992 року;Протокол про співробітництво у сфері освіти між профільними міністерствамиУкраїни та Румунії на 2008/2009, 2009/2010 та 2010/2011 навчальні роки укладенийу липні 2008 року; Комітет співробітництва з питань культури, освіти,національних меншин та громадської інформації Української Румунської СпільноїПрезидентської Комісії; Культурно-інформаційний центр у складі ПосольстваУкраїни в Румунії.
Румунська присутністьв Україні в гуманітарній сфері характеризується як постійною, так і тимчасовоюформами. Серед постійно діючих структур можна назвати румунські культурологічніорганізації, що знаходяться в Україні, Румунську православну церкву. Тимчасовимвидом є румунські студенти, які навчаються у вищих навчальних закладах Українипо лінії гуманітарного обміну. Також часто відбувається організації тапроведення румунських національних свят на території України, конференції,консультацій тощо.
Використаніджерела
1. Круглашов А. Політичні такультурні взаємини країн-сусідів // Політичний менеджмент. — 2004. — № 6 (9).