Маркетингове дослідження міжнародного ринку продукту та продуктові експортні стратегії вітчизняних товаровиробників (на прикладі конкретного продукту)

МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙУНIВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГIЙ
Кафедраменеджменту
зовнішньоекономічноїдіяльності
МАРКЕТИНГОВЕДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ПРОДУКТУ ТА ПРОДУКТОВІ ЕКСПОРТНІ СТРАТЕГІЇВІТЧИЗНЯНИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ (НА ПРИКЛАДІ КОНКРЕТНОГО ПРОДУКТУ)
Магістерськийпроект
наздобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр
зіспеціальності
8.050206«Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»
напряму0502 «Менеджмент»
КиївНУХТ 2009

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. Теоретико-методичні засади маркетингових досліджень підприємствана зовнішньому ринку та продуктових експортних стратегій
1.1 Сутність та види продуктових експортних стратегійпідприємства
1.2 Сутність, види та особливості міжнародних маркетинговихдосліджень
1.3 Стадії та типи міжнародних маркетингових досліджень
1.4 Нормативно-правова база у сфері експорту продовольчої(алкогольної) продукції
РОЗДІЛ II. Дослідження діяльності ЗАТ «Київського заводушампанських вин „Столичний“2.1 Огляд ринку шампанських вин України2.2 Аналіз виробничо-господарської діяльності КЗШВ „Столичний“
2.3Аналіз фінансово-економічного стану підприємства2.4 Дослідження зовнішньоекономічної діяльності КЗШВ „Столичний“
2.5 Конкурентна позиція ЗАТ „КЗШВ “Столичний»на внутрішньому ринку
РОЗДІЛ III. Вдосконалення маркетингових досліджень з метою розширенняекспорту ЗАТ «Київського заводу шампанських вин „Столичний“
3.1 Обґрунтування доцільності проведення маркетинговихдосліджень ЗАТ „КЗШВ “Столичний» в мережі Інтернет
3.2 Розрахунок експорту винаігристого та мінеральної води у Словаччину
3.3 Вплив запропонованих заходів на діяльність Київськогозаводу шампанських вин «Столичний»
ВИСНОВКИ
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

АНОТАЦІЯ
Магістерська робота: стор. 182, табл. 49, рис. 14,додатків 8, літературних джерел 75.
Об’єктом дослідження ємаркетингові дослідження зовнішніх ринків та продуктові експортні стратегії.
Предмет дослідження – теоретичні та методичніпідходи до обгрунтування вибору продуктової експортної стратегії на основіміжнародних маркетингових досліджень.
Актуальність теми полягає в тому, що впроцесі розробки експортної стратегії компанія повинна розглядати ситуацію вкомплексі, та об'єктивно дивитися на речі, що при грамотному підході дозволитьвиробити правильну та реальну програму дій, що буде відповідати вимогам ринку,та задовольняти розумні цілі яких хоче досягнути підприємство. Самемаркетингові дослідження та вірно обрані експортні стратегії допомагаютьпідприємствам цілеспрямовано просуватися вперед, не дивлячись на світовуфінансову кризу.
Мета магістерської роботи полягає в розробці заходівщодо формування ефективної продуктової експортної стратегії на основімаркетингових досліджень міжнародгого ринку продукту.
Відповідно до поставленої метивизначені наступні завдання:
— розкрито сутність та видипродуктових експортних стратегій;
— наведено сутність, види тапринципи маркетингових досліджень;
— розкрито методи та етапимаркетингових досліджень;
— розглянуто правові засадипроведення маркетингових досліджень в міжнародній практиці— проведенопоглиблений аналіз виробничо-господарської діяльності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“;
— проаналізованофінансово-економічний стан підприємства;
— досліджено зовнішньоекономічнудіяльності КЗШВ „Столичний“
— дана оцінка конкурентному стануКЗШВ „Столичний“;
— запропоновано заходи з метоюзбільшення обсягу експорту КЗШВ;
— проаналізовано вплив запропонованихзаходів на діяльність ЗАТ „КЗШВ “Столичний».
Результатдослідження: проведеномаркетингове дослідження міжнародного ринку продукту та обрано продуктовуекспортну стратегію вітчизняного товаровиробника (на прикладі конкретногопродукту).
Ключовіслова: маркетингове дослідження, експортні продуктові стратегії, прямийекспорт, непрямий експорт, конкурентоспроможність, конкурентна позиція.

ВСТУП
В умовах світової фінансової кризи тасвітових тенденцій глобалізації посилюється конкурентна боротьба міжпідприємствами. Як наслідок підвищуються вимоги підприємства до проведеннямаркетингового дослідження зовнішнього ринку та вибору продуктової експортноїстратегії. Адже тільки правильний вибір експортної стратегії та вибірзовнішнього ринку на який буде здійснюватись експорт продукції в змозіпередбачити майбутнє та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, мінімізуючипри цьому вплив світової фінансової кризи.
В процесі розробки експортноїстратегії компанія повинна розглядати ситуацію в комплексі, та об'єктивнодивитися на речі, що при грамотному підході дозволить виробити правильну тареальну програму дій, що буде відповідати вимогам ринку, та задовольнятирозумні цілі яких хоче досягнути підприємство. Саме маркетингові дослідження тавірно обрані експортні стратегії допомагають підприємствам цілеспрямованопросуватися вперед, не дивлячись на світову фінансову кризу.
Допроведення маркетингових досліджень на зовнішньому ринку компанії спонукаютьрізні причини. З одного боку, це послаблення можливостей збуту або змінакон'юнктури на внутрішньому ринку, обумовлені сповільненням темпів зростаннявалового національного продукту, проведенням урядом антипідприємницькоїполітики, запровадженням непомірних податкових платежів, підштовхуваннямдержавою підприємців до виходу на зовнішні ринки з метою збільшення надходженьіноземної валюти і скорочення зовнішньоторговельного дефіциту. З іншого боку,компанії можуть бути залучені до зовнішньоторговельної діяльності зростаннямможливостей, що відкриваються для їхніх товарів в інших країнах. Не покидаючивнутрішнього ринку, вони можуть знайти для себе і привабливі зовнішні ринки.
Необхідність маркетингового дослідження зумовлена потребою зниження ризикуприйняття неправильного рішення за рахунок кращого знання й розуміння стану тадинаміки факторів навколишнього середовища.
Мета маркетингових досліджень – виявлення можливостей підприємствазайняти нішу на ринку, знизити ризик і ступінь невизначеності, збільшитиймовірність успіху маркетингової діяльності.
Усучасних умовах інтернаціоналізації господарського життя всі країни втягнуті усвітову торгівлю. Активізація підприємницької діяльності в Україні,забезпечення життєдіяльності діючих і новостворених компаній в умовахрозгортання конкуренції на ринку неможливі без попереднього проведеннямаркетингового дослідження, виявлення сприятливих можливостей і бар'єрів узовнішньому середовищі, пов'язаних з реалізацією цілей фірми.
Проблематика теми висвітлена в роботах таких вітчизняних таіноземних авторів: Примак Т. О., Полторак В.А., Каганов С.В.
На сучасномуетапі розвитку України рівень знань і практичних навичок економістів,маркетологів в галузі організації, методики, технологій проведення емпіричнихмаркетингових досліджень вкрай недостатній. Саме тому автор вважає, що вивченняорганізації маркетингових досліджень на підприємстві є дуже важливою таактуальною темою, яка заслуговує на детальний аналіз у дипломній роботі.
Мета магістерської роботи полягає в розробці заходівщодо формування ефективної продуктової експортної стратегії на основімаркетингових досліджень міжнародгого ринку продукту.
Відповідно до поставленої метивизначені наступні завдання:
— розкрито сутність та видипродуктових експортних стратегій;
— наведено сутність, види тапринципи маркетингових досліджень;
— розкрито методи та етапимаркетингових досліджень;
— розглянуто правові засадипроведення маркетингових досліджень в міжнародній практиці— проведенопоглиблений аналіз виробничо-господарської діяльності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“;
— проаналізованофінансово-економічний стан підприємства;
— досліджено зовнішньоекономічнудіяльності КЗШВ „Столичний“
— дана оцінка конкурентному стануКЗШВ „Столичний“;
— запропоновано заходи з метоюзбільшення обсягу експорту КЗШВ;
— проаналізовано вплив запропонованихзаходів на діяльність ЗАТ „КЗШВ “Столичний».
Об’єктом дослідження ємаркетингові дослідження зовнішніх ринків та продуктові експортні стратегії.
Предмет дослідження – теоретичні та методичні підходидо обгрунтування вибору продуктової експортної стратегії на основі міжнароднихмаркетингових досліджень.
Методи дослідження – при аналізігосподарської (у тому числі зовнішньоекономічної діяльності) було застосованостатистичні методи дослідження числових даних: вертикальний (структурапоказників) та горизонтальний (динаміка показників) аналіз, також булозастосовано факторний аналіз результуючих показників, тобто аналіз впливуфакторів на результуючі показники діяльності підприємства.
Без виявлення проблем ЗАТ «КЗШВ „Столичний“в процесі його функціонування в поточному періоді, а також пов'язаних іззабезпеченням перспективних цілей, неможливо визначити завдання маркетинговогодослідження і напрямки його проведення. Власне цілі і завдання даного дослідженнявиступають орієнтирами в пошуку необхідних інформаційних джерел — внутрішніх ізовнішніх. В результаті здійснених заходів ЗАТ „КЗШВ “Столичний»збільшує обсяг реалізованої продукції на експорт.

РОЗДІЛ І. Теоретико-методичнізасади маркетинговихдосліджень підприємства на зовнішньому ринку та продуктових експортнихстратегій
1.1     Сутністьпродуктових експортних стратегій підприємства
Будь-який«портфель» підприємства не може бути сформований раз і назавжди.Зміни в попиті на продукцію зумовлюють необхідність змін у пропозиціїпродукції, що її виготовляє підприємство, а це в свою чергу, потребує змін вобсягах виробництва. Якщо ринок формулює вимоги до продукції, яку має випускатипідприємство, щоб забезпечити її збут, виробництво виступає тим фактором, якийхарактеризує можливості більшого чи меншого рівня задоволення цих вимог. Лишепоєднанням споживчо- та виробничо-орієнтованого підходу до плануваннядіяльності підприємства можна забезпечити успіх, тому при аналізі будь-якої стратегічноїзони господарювання (СЗГ) і формуванні для неї продуктової стратегії замалокористуватися лише ринковими характеристиками.
Критеріївибору продуктових стратегій (стратегій роботи на СЗГ) можна поділити на двіосновні групи.
Ринкові:
місткістьринку;
прогнозпопиту (розвиток/скорочення);
загальнеположення на ринку (конкурентна позиція), частка ринку;
рівеньцін і прибутковості в галузі;
наявніта можливі конкуренти, прогноз у розвитку конкуренції;
наявніта можливі товари-замінники;
можливатривалість «життєвого циклу» товару;
впливсезонних та інших циклічних факторів на попит;
характері міцність бар’єрів входу/виходу;
доступністьта рівень якості постачання необхідними компонентами;
комерційнаефективність наявних і запланованих до випуску товарів (результати «аналізупортфеля»);
ефективністьроботи каналів розподілу та збуту;
Виробничі:
можливіобсяги виробництва;
потребав інвестиціях (обсяги та терміни);
рівеньі терміни окупності проектів;
рівеньпатентного захисту (товару, технології, способу виробництва);
імовірністьконкурентоспроможного конструкторсько-технологічного розв’язання проблем виробництвата використання товару;
можливийрівень витрат на: експериментальну стадію;
модернізаціюта реконструкцію діючого виробництва і на створення або придбання нового виробництва;
термінузавершення етапів робіт і час створення комерційно завершеного товару;
перелікможливих складностей технічного, фінансового, кадрового й ін-шого характеру таспособи їхнього подолання;
рівеньефективності виробництва при реалізації продукції за конкурентоспроможною ціною[23, c. 125-126].
Рішенняпро напрямки діяльності (бізнесу) з освоєння тих чи інших СЗГ, що спрямовуютьпідприємство, відмовитися від одних і освоїти нові СЗГ, тісно пов’язані звиробничим потенціалом фірми. Дуже ризикованою є продуктова стратегія, яка невідповідає цільовій спрямованості виробничого потенціалу підприємства. Цільоваспрямованість і «навички» потенціалу оцінюються за профілемвиробничої системи — основної ланки підприємства, а інтервал відмінностей між «старою»та новою продукцією «задають» масштаб і характер змін у виробничомупроцесі. У разі великих розбіжностей у наявних і необхідних властивостяхпотенціалу, тобто при перепрофілюванні, фірма стає початківцем у новій сфері,відмовившись від того, що вона вміє та спроможна робити краще та ефективніше заінших.
Крімтого, треба враховувати, що будь-які різкі зміни у виробництві супроводжуютьсяпадінням обсягів виробництва, а іноді потребують зупинки виробничого процесу(тимчасово — для переобладнання або зовсім — у разі запровадження новоїпродукції), тому у продуктових стратегіях найчастіше використовують еволюційнийпідхід до їхньої зміни.
Цевідбивається в оцінках рівня ризику щодо нових продуктових стратегій. Ризикпідвищується, коли в одній стратегії планується до освоєння «новий продуктта новий ринок». За оцінками І. Ансофа, розподіл імовірнос-тей досягненнязапланованих обсягів реалізації може бути таким (табл. 1.1).
 Таблиця 1.1.
Матриця«Продукт — ринок»Характеристика ринку Продукція, що виготовляється зараз (автомобілі бізнесменам на прокат) Нова продукція, але пов’язана з тією, що виготовляється (автомобілі дружинам бізнесменів)
Цілком нова
 продукція
(недільні тури) Існуючий ринок 90% 60% 30% Новий, але пов’язаний з існуючим 60% 40% 20% Цілком новий 30% 20% 10%
Джерело:www.vuzlib.net/strat_upr/372.htm
Еволюціяпродуктових стратегій на підприємстві може відбуватися в такому порядку.
1.Освоєння виробництва та збуту нового продукту.
2.Збут освоєного продукту на нових ринках.
3. «Раціоналізаціявикористання» (тобто знаходження нового застосування для існуючихпродуктів).
4. «Підживлюючаінтеграція» (наприклад, виготовлення напівфабрикатів, запчастин, щовходять як складові до основного продукту, на продаж).
5.Територіальна експансія або всебічна інтеграція (наприклад, з постачальникамита системою збуту для впровадження загальних стандартів високого рівня якостіна всі компоненти).
6.Виробничо-технічна еволюція з метою уникнення слабких місць існуючих продуктіві підвищення їхніх техніко-економічних показників (насамперед зниженнясобівартості).
7.Щорічна модифікація продукту (в тому числі «косметичного коригування»)— центрована диверсифікація.
8.Споріднена диверсифікація (виготовлення серії продуктів на основі базового).
9.Неспоріднена диверсифікація (тобто виробництво доповнюючих товарів).
10.Конгломератна диверсифікація (освоєння непов’язаних з основним бізнес-напрямкомвидів виробів або послуг).
11.Баланс «життєвих циклів» продуктів (СЗГ) з метою отриманнясинергічного ефекту.
12.Залучення додаткових інвестицій для розвитку підприємства в різних напрямках(робота з певним «стратегічним набором» з метою вдосконалення всіхпідсистем підприємства).
13. «Закриття»циклу обігу грошей за рахунок гнучкої системи збуту (кредити, знижки, подарункитощо).
Етапи1 – 6 у наведеному переліку еволюції продуктових стратегій пов’язані зрозробкою та освоєнням виробництва і збуту нової продукції, що є дуже складнимпроцесом, у якому беруть участь усі підсистеми підприємства в більшому абоменшому обсязі. Але головними тут є підсистеми маркетингу, нових досліджень,розробок і виробництва (рис. 1.1).

/>
Рис. 1.1.Концепція створення та реалізації продуктової стратегії
*Джерело:www.vuzlib.net/strat_upr/372.htm
Наявністьоднієї або багатьох продуктових стратегій визначає і виробничо-управлінськуструктуру підприємства, його переваги та недоліки. Розглянемо окремі варіантистратегій, їх переваги та недоліки.
Стратегіяконцентрації («стратегічного фокусування») на одному напрямкудіяльності тісно пов’язана з реалізацією загальної конкурентної стратегії —лідирування на основі зниження витрат.
Основніконкурентні переваги підприємств, які обрали зазначену стратегію концентрації,зумовлюються:
високимступенем спеціалізації та професіоналізації діяльності;
можливістюналагодити використання виробничого потенціалу фірми в найбільш ефективномурежимі;
використаннямнагромадженого підприємством досвіду щодо визначення та опануваннянайперспективніших підходів до вдосконалення технологій виробництва та/чизадоволення потреб споживачів;
впровадженняінновацій у сам продукт (послугу) та/чи будь-яку іншу підсистему підприємства (частину«ланцюга цінностей»);
перетвореннямконкурентних переваг, зумовлених обраною стратегією, та можливостями швидкоговпровадження інновацій у стабільний імідж фірми-лідера, формування підприємства«кращого з найкращих» за продукцією «стратегічного фокусу».
Спеціалізованіфірми реалізують переваги великих систем і мають економію на масштабахвиробництва, але це досягається в разі обслуговування великих СЗГ з більш-меншстабільними характеристиками. Якщо потреби змінюються, кожна фірма рано чипізно стикається з такими запитаннями, відповідь на які примушує керівниківдумати про майбутнє, готуватись до цього майбутнього:
«Якіпотреби споживача зараз є не задоволеними?»
«Щовпливає на потреби та як вони можуть змінюватись ?»
«Якінові способи задоволення потреб можна запропонувати?»
«Щоможуть запропонувати конкуренти для задоволення потреб, що змінюються?»
«Якісаме потреби задовольнятиме підприємство?»
«Читреба диверсифікувати діяльність підприємства, якщо — так, то в яких обсягах іякого виду?»
«Якінові позиції на ринку підприємство має зайняти нині, щоб досягти високихрезультатів у перспективі?»
«Якінаявні можливості залучень нових інвестицій, виробництв, спеціалістів?»
Відмінністьсередніх і найкращих підприємств полягає в тому, що останні не «реагують»на зміни, а свідомо готуються до майбутнього, розробляючи відповідні стратегії.
Стратегіядиверсифікації – процес проникнення в нові сфери діяльності, раніше нехарактерні для підприємства, покликані змінити, доповнити або замінити продукцію,що вже випускається.
Умовами,що спонукають керівників приймати рішення відносно диверсифікації, є:
«звичні»для підприємства ринки насичені, попит скорочується (основні товари перейшли устадію «загасання» в своєму «життєвому циклі»);
підприємствомає фінансові ресурси, які можна вкласти в інший бізнес;
наявніможливості (розробки, виробничі потужності, сировина,
кваліфікованікадри) для створення синергічного ефекту між існуючими та новими напрямкамидіяльності;
антимонопольнерегулювання не дає змоги й надалі розвивати виро-бництво в освоєній галузі;
диверсифікаціядає змогу скоротити рівень сплати податків за рахунок освоєння напрямківдіяльності, де існують пільги;
диверсифікаціястворює можливості виходу на міжнародні ринки;
диверсифікаціядає змогу розвивати перспективні коопераційні зв’язки з прогресивними(насамперед — науково-дослідними) організаціями з метою формування довгостроковихконкурентних переваг [18, c. 98].
Останнімироками сформувалося нове бачення стратегії диверсифікації. Як і кожнеекономічне явище, диверсифікація має позитивні та негативні наслідки.
Стратегіяспорідненої диверсифікації1 полягає у використанні хоча б одного з наявнихфакторів виробництва: технології, постачальників, сировини або матеріалів,схожих методів і know-how з управління, маркетингу, використання персоналу;каналів розподілу та збуту, орієнтованих на тих самих споживачів, длярозширення можливостей вдоволення потреб споживачів. Споріднена диверсифікаціяможе бути більш або менш тісною залежно від масштабів використання наявноговиробничого та торгово-збутового потенціалу.
Вартозазначити, що вплив спорідненої диверсифікації на підвищення ефективностіфункціонування підприємства може посилитися, якщо створюється торгова марка чиіснує надійний «goodwill»’а. Це формує підґрунтя для якнайшвидшоговизнання на ринку нових для підприємства товарів чи послуг, «задає»їхній досить високий конкурентний статус.
Якщонові для підприємства види діяльності, зумовлені стратегією спорідненоїдиверсифікації, досить близькі до старих, базових, то можна знизити витрати зарахунок старих методів і заходів, підвищити якість продукції на базі свогонагромадженого досвіду (який, можливо й не потребує коректив), «підсилити»конкурентні можливості традиційних товарів тощо. Іншими словами, продуманастратегія спорідненої диверсифікації має потенційні синергічні ефекти длявсього «портфеля» та «стратегічного набору підприємства».
Стратегіянеспорідненої та конгломератної диверсифікації означає освоєння нових видівпродуктів і послуг. Їхні розбіжності характеризуються зв’язком з освоєниминапрямками діяльності: при неспорідненій диверсифікації новий продукт єдоповненням до основного, сприяє його збуту на основних ринках; приконгломератній диверсифікації новий продукт не пов’язаний з основним, потребуєне лише нової виробничої, а й нової збутової системи, орієнтованої на новогоспоживача з іншими потребами. При неспорідненій диверсифікації зміни торкаютьсявиробничого потенціалу і не мають принципового характеру. Конгломератнадиверсифікація може розглядатися як створення «держави в державі». Удодатку З розглянуто переваги та бар’єри спорідненої диверсифікації [18, c.100].
Зазначена стратегія, як свідчить досвід процвітаючихфірм, обирається за одним критерієм–прибутком від діяльності, незалежно відгалузі.
Стратегію конгломератної диверсифікації обирають утаких випадках:
підприємство має досить великі можливості дляінвестицій і є деяка кількість бідних, але з багатими перспективами фірм, якішукають партнерів;
підприємство створює нове виробництво за свій рахунокпід перспективний сегмент ринку;
підприємство працює у сфері з особливими циклами, щообумовлені сезонним чи специфічним попитом, тобто зі значними спадами увиробництві;
за цих умов воно може шукати напрямки діяльності зменш вираженими циклічними ознаками;
підприємство, що має велику заборгованість, шукаєвільну від боргів фірму, щоб збалансувати структуру капіталу та створитиможливості для отримання додаткових кредитів;
підприємство має три – чотири неспорідні напрямкидіяльності та створює в межах кожного з них споріднені групи;
підприємство купує та створює «з нуля» новінапрямки діяльності, щоб досягти мінімально необхідних показників, які визначаютьцільові орієнтири розвитку.
Конгломератна диверсифікація може використовуватися занаявності управління якісно високого рівня, що дає змогу:
мати достовірну інформацію про справи в кожному здиверсифікованих підрозділів;
розуміти сутність і внесок кожного з напрямків укінцеві результати діяльності підприємства загалом;
мати змогу впливати на плани та діяльність кожного здиверсифікованих підрозділів з метою забезпечення їхнього необхідного внеску вдосягнення загальних цілей і стратегій підприємства.
При досить широкій диверсифікації підприємствостикається з проблемами, які досить важко вирішити:
пошук висококваліфікованих фахівців, які б якіснокерували кожним з різноманітних напрямків діяльності. Навіть при наявностітаких спеціалістів створення нового напрямку діяльності за рахунок конгломератноїдиверсифікації потребує «свого» апарату управління, що призводить доускладнення системи управління підприємством загалом;
центральний апарат управління підприємством,незважаючи на будь-який рівень автономності новоствореного напрямку, має оцінюватийого стратегічні ініціативи не лише за формою, а й за змістом. Це потребуєдодаткових, «непрофільних» знань у керівників підприємства, які незавжди можуть бути замінені загальною ерудицією;
розробка загальної стратегії підприємстваускладнюється, оскільки важко оцінити вплив непов’язаного з іншими напрямку набазові напрямки.
В таких умовах синергізм нового напрямку прирівнюютьдо нуля, що не завжди правильно. При управлінні «портфелем», тобтоприйнятті рішень про введення/виведення тих чи інших «бізнесів» (напрямківдіяльності) використовується досить велика кількість критеріїв за якимиобираються альтернативи (наприклад, взаємопідтримка, спільне використанняпотужностей та навичок тощо). Ці критерії не завжди спрацьовують для визначенняпереваг, які надає непов’язаний з іншими напрямок; в теорії конгломератнадиверсифікація застосовується для підвищення стійкості підприємства тазбільшення прибутковості за рахунок привабливіших, з цієї точки зору, СЗГ.Однак на практиці ці переваги «врівноважуються» недоліками,пов’язаними з витратами та труднощами на освоєння цих нових сфер діяльності.
Конгломератну диверсифікацію не можна виключити зістратегічних альтернатив розвитку підприємства, оскільки інші напрямки можутьперебувати на стадії занепаду або досягли меж свого розвитку, зумовленихрозмірами сегмента ринку. У розвиненій ринковій економіці аргументом дляконгломератної диверсифікації крім того може бути «приваблива пропозиція»,тобто коли «не купити неможна внаслідок найвигідніших умов». Щобзнайти компроміс, кожне підприємство, яке орієнтується на освоєннянеспорідненої або конгломератної диверсифікації, має визначити для себе межіцього процесу:
між найменшим, мінімальним, рівнем диверсифікації,потрібним для досягнення поставлених цілей та зміцнення своєїконкурентоспроможності;
між максимальним рівнем диверсифікації, коли припідвищенні складності системи зберігається керованість нею.
Неспоріднена, або конгломератна, диверсифікаціяздійснюється, як правило, трьома способами:
— злиття або купівля;
— створення нового напрямку діяльності з використаннямвнутрішніх можливостей підприємства;
— створення спільного підприємства.
Кожен із них має переваги та недоліки.
Стратегії злиття або купівля має такі переваги:
швидке входження в ринок (при правильному виборіваріанта купівлі/злиття);
обминання бар’єрів такого типу, як патенти,технологічна недосвідченість персоналу, доступ до надійних джерел постачання,іноді — торгові марки, канали розподілу тощо;
відомо масштаб операцій та ринкову репутацію;
швидкий запуск виробництва (іноді — проведеннядіяльності без перерви).
До її недоліків можна віднести:
необхідність ризикувати досить високими сумами;
примусове злиття («вороже поглинання»)створює конфліктну ситуацію, при якій переваги не можуть бути використані;
ціна купівлі фірми залежить від її стану: а) високаціна за успішну компанію; б) низька ціна за компанію, що має певні труднощі.
Приймаючи рішення щодо перспектив компанії, яка єоб’єктом купівлі, не завжди можна орієнтуватися на ціну, що її встановилопідприємство. Під якою ринковою вартістю підприємства розуміють в першу чергу «вартістькапіталу», тобто середньозважені дисконтовані платежі у відсотках до свогота позичкового капіталу. Ціну фірми визначають як приведені до нинішнього часупотоки виплат кредиторам, в акціонерних товариствах — акціонерам. Якдисконтований множинник тут використовується «вартість капіталу». Неспеціалістув тій чи іншій галузі важко спрогнозувати перспективність фірми, томузупиняються на суто економічних показниках; під час придбання фірми, на базіякої планується впроваджувати know-how, що є у підприємства-покупця, можнастикнутися з її неготовністю сприйняти ці інновації.
Стратегія створення нового напрямку діяльності звикористанням внутрішніх можливостей підприємства має такі переваги:
потреба в менших сумах, які підприємство може виділятивпродовж певного періоду;
«неворожий» вплив на баланспопиту/пропозиції в галузі за рахунок поступового входження в галузь;
нагромадження власного досвіду з розвитком новогонапрямку діяльності (оскільки бізнес починають із самого початку);
можливість планувати темпи власного розвитку зурахуванням темпів розвитку галузі, особливо — в «молодих» галузях.
До її недоліків можна віднести:
повільне освоєння нової сфери діяльності, що супроводжуєтьсязниженням показників ефективності на підприємстві загалом;
необхідність освоювати новий виробничий потенціал,непрофільний для підприємства, а тому є великий ризик, що не буде досягнуто результатів,на які сподівалися;
конфлікт між «старими» та «новим»напрямками в боротьбі за інвестиції для розвитку, а також легковажне ставленнядо «підкидька»;
ускладнення виробничо-збутової та управлінськоїсистеми з необхідністю подолання зовнішніх і внутрішніх бар’єрів для розвитку.
Стратегія зменшення розмаху диверсифікації («відсіченнязайвого») існує у вигляді системи рішень про деінвестування або ліквідаціюокремих напрямків діяльності.
Потреба в таких стратегіях може виникнути набудь-якому етапі існування підприємства. Наприклад, на фазі зародження при орієнтаціїна найперспективніші напрямки діяльності, на фазі росту — при виборі напрямкуконцентрації на певний сегмент ринку, на фазі зрілості — при скороченні «портфеля»і для підвищення керованості підприємством, на фазі занепаду — при відмові відзастарілих сфер і освоєнні нових, тобто ці стратегії використовуються тоді,коли виникає проблема вибору: чи продовжувати діяльність у тому чи іншомунапрямку?
Якщо наявний диверсифікований «портфель»фірми, завжди між різними галузями, де працює підприємство, є більш або меншпривабливі та перспективні. З часом ситуація на ринку змінюється, й те, щораніш давало прибутки, поступово втрачає свої переваги. Непривабливі,безперспективні види діяльності мають бути скорочені, відсічені чи ліквідовані,при чому ці стратегії можуть застосовуватись послідовно або самостійно; їхнітемпи залежать від тієї ситуації, в якій опинилося підприємство, та напрямкудіяльності, відносно якого розроблюється стратегія. Досить багато напрямківпотребують заздалегідь спланованого «виходу з бізнесу».
Скорочення (деінвестування) може застосовуватись уразі досить повільного скорочення ринку або падіння конкурентних переваг. «Відсіченнязайвого» допомагає збалансувати «портфель» за рахунокпозбавлення напрямків, що втратили свою конкурентоспроможність і перетворилисьу «чорні дірки», в які «провалюються» ресурси організації. «Відсічення»,як правило, проводиться в двох формах:
а) надання практично повної незалежності автономниморганізаційним формуванням. До їхнього переліку можуть потрапити навітьпідрозділи, що працюють ефективно, чия діяльність слабо пов’язана з основнимисферами. Прийняття рішення щодо використання такого підходу в спрощеному варіанті— це відповідь на запитання: «Якщо цей напрямок діяльності не здійснювавсянами зараз, чи намагалися б ми його організувати сьогодні?». Самостійні(дочірні) підрозділи рішенням керівництва можуть зберігати більш-менш тісний зв’язокз основним підприємством;
б) продаж підрозділу іншому власникові. У цьому разівиникає проблема вигідного продажу, яку можна розв’язати виявивши тіорганізації, для яких «непривабливий» для продавця підрозділ можебути «привабливим» для потенційного покупця. Такий покупець можезаплатити високу ціну.
Гроші від угоди продавець може використати длярозвитку свого бізнесу в такий спосіб, який йому видається найефективнішим.Крім того, відсічення, як зазначалося, підвищує керованість підприємством.
«Найнеприємнішою» для підприємства єстратегія ліквідації. Наслідки цієї стратегії різноманітні. Дляоднопродуктової, високоспеціалізованої фірми це означає зупинку її діяльності.Для підприємств з диверсифікованим «портфелем» це може означатискорочення масштабів діяльності на певний період. У найкращому разі ліквідаціяякого-небудь напрямку «розчищає місце» для більш перспективного, якийсприяє довгостроковому розвитку; а в найгіршому — є провісником банкрутства.Спроба збереження «всього, що маємо» без періодичної ліквідації «того,що віджило», призводить до втрат ресурсів і часу, коли ліквідація можевідбутися з найменшими збитками. Мистецтво управління полягає ще й у тому, щобсвоєчасно та точно визначити ситуації, коли відновлення, «поворот» щеможливі, а коли — ліквідація є найефективнішим заходом. Невміння впроваджувати «стратегіюліквідації», з одного боку, небезпечно для економіки підприємства, а зіншого — для іміджу, репутації як підприємства, так і його керівництва [18, c. 99-103].
Стратегія переорієнтації (зміни «стратегічногофокусу»), зменшення (скорочення) або реструктуризації (зміниспіввідношення продуктових стратегій) належить до так званих «оздоровчихстратегій», тобто вони розробляються тоді, коли підприємство опинилося ускладній ситуації, зумовленій різними причинами. Наприклад, ситуацією векономіці країни, яка негативно впливає на розвиток підприємства взагалі,наявність великих обсягів операцій у галузі, яка втратила свою привабливість іперебуває на етапі занепаду; низьким рівнем управління підприємством або вокремих його підсистемах, що відповідають за той чи інший напрямок діяльності,тощо. Обгрунтовану переорієнтацію, зменшення або реструктуризацію можназдійснити лише провівши глибокий аналіз і діагностику справжніх причин зниженняпоказників діяльності підприємства, які відбивають кризову ситуацію. Виявленняпричин та типу кризової ситуації дає змогу розробити адекватні стратегії тазаходи щодо їх реалізації. Залежно від причин формування кризової ситуації вході розробки стратегії переорієнтації використовують такі підходи:
розробка заходів щодо відновлення необхідних рівніврентабельності тих видів продуктів, які підприємство випускає;
розробка та виконання в окремих напрямках діяльностістратегій «збирання врожаю» та «відсічення зайвого», а назібрані кошти — розширення більш перспективних напрямків;
економія всіх видів витрат при виробництві всього асортиментупродукції, що випускається;
перегляд структури «портфеля»:
продажу (закриття) безперспективних напрямків ірозвиток (опанування) напрямків діяльності у перспективніших галузях;
заміна управлінського персоналу, що відповідав задіяльність, через яку підприємство опинилося в кризовому стані;
розробка програм з метою підвищення ефективностіроботи підприємства загалом.
Переорієнтація — це довгостроковий процес, внаслідокякого відбуваються зміни в цільових настановах підприємства та створюються умовидля його подальшого розвитку при подоланні кризової ситуації.
Стратегія зменшення — це стратегія оборони, щовідрізняється як від стратегії скорочення, так і від стратегії переорієнтації. «Зменшення»— це тимчасовий відступ під впливом негативних умов, що склалися: невизначеністьситуації після прийняття нового закону; погіршення показників структурикапіталу; кризова ситуація, яка сформувалася внаслідок дуже швидкого розвитку;труднощі у постачальника або споживача; форс-мажорні обставини тощо. Така стратегіяіснує, як правило, як альтернатива до основних стратегій. Перехід до неїзумовлюється негативними обставинами, які передбачаються як варіант розвиткуподій або ні (в цьому разі підприємство може опинитись у гострій кризі), азакінчення її виконання — припиненням дії «несприятливих» факторів іповерненням до параметрів «нормального розвитку». «Зменшення»відбувається такими способами:
послідовний, жорстко спланований перехід до економії зметою підвищення ефективності або мінімізації збитків у період «відходу»;при чому зберігаються, як правило, всі напрямки діяльності.
Однак у цьому разі скорочується (припиняється) наймнового персоналу; відкладаються терміни закінчення проектів, які потребуютьдодаткових інвестицій; спостерігається затримка у придбанні нового обладнаннята підвищення використання діючого, зменшуються обсяги випускунизькорентабельних продуктів, скорочується закупівля МТР, закриваютьсязастарілі потужності (тимчасово чи остаточно — покаже час) тощо; відбірнайбезперспективніших напрямків діяльності, що є у «портфелі», ізастосування до них стратегій скорочення або переорієнтації. Це сприяє реалізаціїстратегії зменшення по підприємству загалом.
Перегляд і відбір «слабких напрямків „портфеля“відбуваються послідовно. На кожному з етапів розв’язується проблема, які саменапрямки (бізнеси) підлягають оздоровленню в більшій чи меншій мірі та яківитрати для цього потрібні. Зарубіжні автори порівнюють цей процес ізвизначенням плану хірургічної операції, в процесі якої будуть „відсічені“найменш вигідні, неосновні (побічні) види діяльності, які дають мінімальнийвнесок у добробут підприємства. Цей процес непопулярний, але необхідний,оскільки кожне підприємство на певних відрізках часу приймає рішення: скількинапрямків діяльності ми можемо здійснювати на необхідному рівніконкурентоспроможності? Іноді і роки зусиль не можуть підняти той чи іншийнапрямок до потрібного рівня; відмова від нього стає найефективнішим заходом.
Комбіновані стратегії можуть застосовуватися в різнихкомбінаціях, які зумовлені факторами, що впливають на діяльність підприємства.Комбінації розрізняються послідовністю, масштабами застосування та взаємодієюна різних фазах розвитку підприємства. Різноманіття комбінацій дає змогу кожномуз підприємств формувати власну, несхожу на інших стратегію.
Варто зазначити, що вибір тієї чи іншої стратегії,їхніх комбінацій знаходить вираження в „портфелі“ підприємства й даліформує тип підприємства:
однопродуктове, технологічно спеціалізованепідприємство, яке охоплює одну технологічну стадію виробництва кінцевогопродукту галузі;
однопродуктове, частково інтегроване, спеціалізованепідприємство, на якому здійснюється кілька стадій виробництва кінцевого продуктугалузі;
однопродуктове, повністю інтегроване, спеціалізованепідприємство, з усіма стадіями переробки;
підприємство з „домінуючим бізнесом“, девиробництво та збут сконцентровані навколо головного напрямку. Диверсифікаціяне перевищує 25 % загальних обсягів і має споріднений характер;
вузькодиверсифіковане підприємство, в „портфелі“якого існує 3 – 10 збалансованих, споріднених напрямків;
широкодиверсифіковане підприємство зі збалансованим „портфелем“споріднених напрямків;
вузькодиверсифіковане підприємство, в „портфелі“якого існує 3 – 10 збалансованих, неспоріднених напрямків;
широкодиверсифіковане підприємство з великою кількістюнеспоріднених напрямків;
мультипідприємство, що цілеспрямовано диверсифікованев різні галузі, але має всередині кожної з них збалансований „портфель“споріднених напрямків;
конгломератне підприємство [18, c. 104-107].
Як зазначалося, залежно від ситуації, підприємствоможе обирати для себе різні „стратегічні набори“, які допомагаютьйому більш ефективно реагувати на зміни.
1.2 Сутність, види та особливостіміжнародних маркетингових досліджень
Міжнародне маркетингове дослідження — це система збору,обробки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень уміжнародній маркетинговій діяльності.
Метою будь-якого міжнародного маркетингового дослідження єзменшення ризику від рішень стосовно міжнародної активності фірми. Мінімізаціяризику досягається на основі використання висновків міжнародного маркетинговогодослідження в прийнятті рішень. Під висновками міжнародного маркетинговогодослідження розуміється систематизована інформація про стан та можливі варіантирозвитку об’єкта дослідження.
Стан інформації визначає ступінь обгрунтованості міжнародногомаркетингового рішення (табл. 1.3).
Таблиця 1.3.
Зв’язок стану інформації з якістю управлінського рішення Етапи прийняття рішення
Стан
інформації Діагностика проблеми (суб’єктивне відчуття) Розгляд альтернатив (об’єктивне очікування) Остаточний вибір, рішення прийнято повна впевненість однозначність визначеність неповна невпевненість
неоднозначність,
квазіоднозначність ризик, невизначеність
Для визначення якості та рівня забезпеченості інформацією дляприйняття міжнародних маркетингових рішень використовуються такі критерії:
•релевантність (змістовна значущість, інформація стосовнотільки конкретного об’єкта чи проблеми дослідження);
•точність (недвозначність, можливість чіткої диференціації);
•надійність (гарантія правильності, відсутність синтаксичнихта технічних помилок);
•зрозумілість (відсутність семантичних помилок, кодуванняоднаковим набором знаків);
•актуальність (своєчасність представлення, швидкістьотримання);
•гнучкість (можливість охарактеризувати різні аспекти об’єктадослідження);
•кількість (повнота, достатність для прийняття управлінськогорішення).
Проведення міжнародного маркетингового дослідження необхіднодля прийняття рішень з таких питань:
•сегментація світового чи зарубіжного ринку, її необхідність,критерії та умови успішної сегментації;
•вибір ринку, країни для розвитку міжнародної діяльності;
•обгрунтування стратегії виходу на зарубіжний ринок(експортування, спільне підприємництво чи пряме інвестування);
•обгрунтування елементів міжнародного маркетинговогокомплексу (товарної та цінової стратегії, каналів розподілення, системипросування);
• розробка міжнародної маркетингової стратегії;
• створення міжнародного маркетингового плану [25, c.267-271].
Особливості міжнародного маркетингового дослідження (рис.1.2):
/>
1. Велике поле дослідження
/>
Рис. 1.2. Схема поля маркетингового дослідження
2.Технічні труднощі збору інформації:
– повна відсутність інформації,
– ненадійна статистична інформація,
– обмеження на доступ до інформації,
– мовні труднощі (переклад, діалекти),
– поведінка респондентів.
3.Висока вартість досліджень, особливо збору первинноїінформації.
4.Труднощі порівнянь та пояснень.
5.Проблеми розробки рекомендацій.
Маркетингові дослідження – це комплекс різноманітнихзаходів по збору, обробці і аналізу інформації, які дозволяють підприємству розроблятиі реалізовувати стратегію і тактику маркетингу та суттєво зменшувати невизначеністьприйнятих маркетингових рішень.
Об′єктами маркетинговихдосліджень можуть бути категорії, процеси, явища економічного, соціального,психологічного характеру, що у сукупності представляють сутність і наслідокмаркетингової діяльності підприємства на конкретному ринку.
Маркетингові дослідження – цедіяльність, яка через інформацію зв’язує підприємство зі споживачами і зовнішнімсередовищем.
Маркетингові дослідження необхіднідля забезпечення менеджерів інформацією з метою виявлення маркетинговихможливостей і розробки стратегій для використання цих можливостей. Маркетинговідослідження виконують інформаційну роль у низці ключових галузей. По-перше, вонивикористовуються як інформаційна база при пропозиції нових товарів. По-друге,маркетингові дослідження здатні виявити нові можливості для існуючих товарів.По-третє, маркетингові дослідження важливі для виявлення можливостей реанімаціїпопиту, коли він падає.
Маркетингові дослідження можутьрозрізнятися по сутності, об’єкту, напрямку, масштабам, строкам проведення іт.і.
Всі маркетингові дослідження здостатньою ступінню умовності можна класифікувати по таким ознакам:
► По відношенню до підприємстварозрізняють внутрішні і зовнішні.
Внутрішні – здійснюються на самому підприємстві увідношенні таких аспектів діяльності як виробнича, ііноваційна, організаційна іт.і.
Зовнішні зосереджуються на дослідженнічинників макро- і мікросередовища у різноманітних маркетингових аспектах.
► По розробці стратегіїпроведення розрізняють первинні маркетингові дослідження і дослідження зворотногозв’язку.
Первинні дослідження мають своєю метоювивчення такого об’єкту, який досі не брався до уваги, або ніколи не вивчався.При цьому головна увага приділяється статичному стану об’єкта, його якісним ікількісним характеристикам. Дослідження зворотного зв’язку організуються длявизначення реакції об’єкта на певні дії, тобто першочергова увага приділяєтьсядинаміці процесів або змінам, що відбуваються з об′єктом.
► В залежності від формиорганізації розрізняють систематичні і спеціальні дослідження .
Систематичні дослідження провадяться регулярно впродовждостаньо довгого проміжку часу. Вони частіше прив’язані до конкретних об’єктів,здійснюються спеціальними підрозділами, і власне самі є частиною стратегіїпідприємства.
Спеціальні дослідження є разовими заходами, щопов′язані з вивченням таких факторів, значущість яких зростає настільки,що потребує обов’язкового їх врахування в формуванні стратегій підприємства. Цеможуть бути або нові фактори, або вже відомі, але такі, що змінились настільки,що змінюється характер їх впливу на діяльність підприємства.
► По методам збору інформації розрізняютькабінетні та польові, та змішані дослідження.
Кабінетні дослідження – спрямовані на вивченнявторинної інформації, або інформації, яка вже існує по проблемі, що вивчається.Дослідник провадить дослідження „в кабінеті“.
Польові дослідження – при їх здійсненні дослідникмаксимально наближається до об’єкту дослідження, тобто використовуються методибезпосереднього збирання інформації.
Змішані дослідження – це ті, що поєднують рисикабінетних і польових.
► В залежності від цілей, якіпереслідуються маркетинговими дослідженнями, розрізняють комерційні інекомерційні дослідження.
Комерційні дослідження мають своєюметою досягнення комерційного прибутку. Некомерційні мають на меті досягненнясоціальних або суспільних цілей. Можливо, щоб дослідження, які провадяться з некомерційноюметою, у подальшому стати комерційними.
► По формі організаціїрозрізняють дослідження, що проводяться власними силами, і дослідження, якіпровадять спеціалізовані організації [25, c. 272-274].
Щоб виконуватисвоє призначення маркетингові дослідження повинні забезпечувати керівництвопідприємство для прийняття рішень.
1.3 Стадії та типиміжнародних маркетингових досліджень
Стадії міжнародного маркетингового дослідження
Міжнародне маркетингове дослідження має чотири логічновзаємопов’язані, послідовні стадії:
I. Визначення вимог до інформації;
II. Збір даних;
III. Аналіз;
IV. Упровадження (рис. 1.3).
Якісне виконання робіт на кожній з попередніх стадій єзапорукою успішного проходження наступної стадії та вчасного завершеннядослідження (досягнення цілей та завдань маркетингового дослідження).
Визначення вимог до інформації, як перший етап дослідження,містить в собі проблему ідентифікації цілей та завдань. Якщо маркетолог (чизамовник дослідження) може чітко сформулювати мету майбутньої роботи, тозавдання стають певними етапами, складовими досягнення цілі. У цьому класичномупідході визначення вимог до інформації формується зверху вниз: мета, завдання,перелік необхідних показників та процесів, що необхідно дослідити (табл. 1.4).
У разі необхідності проведення комплексного маркетинговогодослідження (наприклад, з метою розробки міжнародної стратегії та організаціїусіх складових міжнародної маркетингової діяльності) формулюється основна мета,яка розпадається на конкретні цілі, а останні, у свою чергу, — на завдання. Уцьому разі визначення вимог до інформації відбувалося одночасно як зверху-вниз,так і знизу-вверх.
Зміст другої стадії процесу міжнародного маркетинговогодослідження полягає в зборі даних і має такі складові:
– інвентаризація банку даних (зіставлення наявної вторинноїінформації з потребами, визначеними на попередньому етапі);
– збір вторинної інформації (оновлення банку даних згідно звизначеними вимогами до інформації);
– планування дослідження (розробка плану проведення польовихдосліджень з метою отримання первинної інформації);
– проведення дослідження (отримання первинної інформації задопомогою інтерв’ю, розсилання опитувальних листів, спостережень, телефонногоопитування тощо).
/>
Рис. 1.3. Стадії процесу міжнародного маркетинговогодослідження
Послідовність проведення маркетингового дослідження визначаєтьсяалгоритмом.
Перший етап передбачає: виявлення проблеми в системімаркетингу товарів і послуг, розбиття її на підпроблеми та визначення глобальної(пріоритетної) підпроблеми.
На другому етапі встановлюється ціль і завдання щодовирішення проблеми. Цілі можуть бути пошуковими (добір будь-яких попередніхданих, на підставі чого можна виробити гіпотезу), описовими (опис певноїпроблеми або явища), експериментальними (перевірка гіпотези про будь-якийпричинно-наслідковий зв'язок).
Третій етап складається з процедур визначення джерел,здійснення пошуку та аналізу вторинної інформації. Незалежно від того, чидостатня вона для одержання кінцевого результату, низька ціна та порівнянооперативна доступність її є обов'язковою умовою опрацювання спочатку вторинноїінформації, а потім вже переходу до запитів первинних даних.
На четвертому етапі визначається обсяг і склад первиннихданих, необхідних для проведення дослідження.
П'ятий етап передбачає планування процесу маркетинговогодослідження.
На шостому і сьомому етапах здійснюється збирання, обробка іаналіз маркетингової інформації відповідно до плану.
Восьмий етап містить розроблення відповідних рекомендацій.Рекомендації — це пропозиції про майбутні дії підприємства, засновані назібраних даних. Вони повинні бути зрозумілими для тих, хто має наміри їхвикористовувати.
Останній, дев'ятий етап передбачає здійснення контролю завпровадженням розроблених рекомендацій [24, c. 128-129].
План проведення маркетингового дослідження складається у разінеобхідності у первинних даних і містить:
· визначення відповідальних за збирання і обробку даних;
· виявлення об'єктів дослідження та порядок їх вибору;
· визначення методів збирання й обробки даних;
· розрахунок кошторису витрат;
· визначення способів оформлення результатних даних.
Мета — оцінка можливостей експортування медичної продукції наринок країни N (табл. 1.4).
Таблиця 1.4.
Зміст першої стадії міжнародного маркетингового дослідження „Визначеннявимог до інформації“ (приклад)Ціль Завдання Необхідна інформація Вимоги до інформації 1.Загальна оцінка економічного середовища 1.Демографічна характеристика ринку Кількість населення, трудові ресурси, вікова та статева структури, темпи зростання населення, рівень урбанізації, професійна структура тощо Офіційна статистика в динаміці і за останній рік, оцінки експертів, державні заходи 2. Характеристика рівнів доходу Рівень середньої заробітної плати, рівень заробітної плати в різних сферах національної економіки, доходи жителів сільської місцевості та міст тощо Офіційна статистика в динаміці і за останній рік; дані спостережень та опитувань 3. Оцінка фінансового середовища Рівень та динаміка інфляції, обмінний курс, заходи уряду щодо стабілізації становища Офіційна статистика, аналіз дій уряду, прогнози експертів 2.Загальна оцінка правового середовища 1.Характерстика законодавчої бази, що регулює ім-портні операції Перелік і зміст законів та законодавчих актів Вторинна інформація; актуальність; аналітичні пояснення 2.Оцінка механізмів та інструментів валютного регулювання Законодавчі акти з валютного регулювання Вторинна інформація; актуальність; аналітичні пояснення 3.Оцінка альтернативних форм виходу фірми на ринок країни N Законодавчі акти, що регулюють створення спільних підприємств, відкриття представництв, пряме інвестування тощо Вторинна інформація, актуальність, приклади, алгоритми 3. Характеристика системи оподаткування 1.Характеристика податкової політики та видів податків Законодавчі акти, що регулюють оподаткування імпортних товарів Вторинна інформація, актуальність, алгоритми
  2.Митне оподаткування Розміри ставок митного оподаткування продукції залежно від торговельного режиму між країнами; додаткові податки Вторинна інформація, актуальність, розрахунки
  4.Характе-ристика існуючих каналів розподілення продукції 1.Характеристика аптечної мережі країни Кількість та торговельна площа аптек, розміщення аптек на території країни, ступінь спеціалізації аптек, система закупівлі товарів Інформація Міністерства охорони здоров’я, польові дослідження
  2.Державна мережа великих магазинів та супермаркетів Кількість та торговельна площа, розміщення на території, система закупівлі товарів Офіційна статистика, польові дослідження
  3.Характеристика мережі приватних та кооперативних магазинів Кількість та торговельна площа, розміщення на території, система закупівлі товарів Офіційна статистика, польові дослідження
  4.Характеристика мережі оптових баз та комерційних центрів Кількість та торговельна площа, розміщення на території, система закупівлі товарів Офіційна статистика, польові дослідження
  5.Великі промислові підприємства, що мають відомчі медичні заклади та аптеки Кількість таких підприємств, потужність медичних закладів, існуюча система їх забезпечення, фінансовий стан підприємств Польові дослідження, опитування, розсилання анкет, спостереження тощо
  5.Оцінка кокурентного середовища 1.Характерстика національних конкурентів Кількість та потужність заводів, що виробляють дану продукцію; їх розміщення, перспективи розвитку, широта асортименту, частка ринку тощо Актуальність, польові дослідження (інтерв’ю) зразки рекламної продукції та товарів
  2.Характеристика зарубіжних конкурентів Кількість, назви фірми національна незалежність, доля ринку, стратегії виходу на ринок, конкурентні переваги, сприйняття населенням тощо Актуальність, надійність, польові дослідження, зразки рекламної продукції, фотографії
  6.Характе-ристика споживачів 1.Прогноз попиту на товар Реальна місткість ринку, експертні оцінки динаміки ринку, результати опитування Офіційна статистика, прогнозні дані, результати опитування споживачів
  2.Прийнятна для споживачів ціна реалізації товару Думка споживачів Опитування споживачів
  3.З’ясування найбільш зручних, традиційних місць закупівлі Ставлення споживачів Опитування споживачів
  7.Умови для організації ефективної рекламної кампанії 1. Характеристика сукупності носіїв рекламної інформації та рекламних агенцій Кількість телевізорів та радіоприймачів на 100 чол. населення, тиражі найбільш популярних видань, рейтинг телевізійних програм, можливості використання великих рекламних щитів та реклами на транспортних засобах; кількість, спеціалізація та професійний рівень рекламних агентств
Польові дослідження
– телефонні опитування
– інтерв’ю
– спостереження
Кабінетні дослідження
– офіційна статистика
– огляди, статті
  2.Характеристика фінансових аспектів організації рекламної кампанії Тарифи на всі види рекламних послуг Первинна та вторинна інформація; зрозумілість, надійність, актуальність
 
Найскладнішою стадією є аналіз інформації. Отримана кількісната якісна інформація аналізується за допомогою методів статистики, економетрії,соціометрії, кваліметрії, біхевіоризму. Якщо отримана інформація не відповідаєкритеріям якості для прийняття маркетингових рішень (релевантність, точність,надійність, актуальність тощо), то необхідно повернутися на попередній етап таоновити банк даних.
На останьому етапі дослідницький колектив представляєрезультати та рекомендації (у випадку виконання дослідження на замовлення).Якщо дослідження проводилося власними силами (працівниками маркетинговогопідрозділу), то цей колектив несе відповідальність і за остаточне впровадження,тобто використання під час прийняття управлінських рішень.
У практиці дослідження зарубіжних ринків виділилося чотириосновних типи досліджень:
– попереднє,
– поглиблене,
– спеціальне,
– тест.
Попереднє маркетингове дослідження зарубіжного ринку даєваріанти можливого прибутку фірми залежно від місткості ринку, можливого обсягупродажу товарів та меж можливої ціни реалізації (табл. 1.5).
Серед маркетологів вважається, що попереднє дослідженняповинно проводитися власними силами, і тільки після нього слід замовлятипоглиблене міжнародне маркетингове дослідження.
Як бачимо з таблиці 1.5, варіантність і обґрунтованістьпопереднього дослідження значною мірою залежить від того, наскільки точновизначена місткість ринку, яка може бути реальною та потенційною.
Реальна місткість ринку — це обсяг (кількість чи вартість)товару, який може придбати (купити, взяти в кредит) ринок уже сьогодні. Якреальна, так і потенційна місткість (ємність, ємкість) ринку вимірюється внатуральних або вартісних показниках за рік.
Таблиця 1.5.
Зміст попереднього міжнародного маркетингового дослідженняНеобхідна інформація Дії маркетолога Результат
Макроекономічні показники
(ВВП, ВНП, структура виробництва, обсяги виробництва, позитивні та негативні тенденції попиту та пропонування, демографічна статистика тощо) Аналіз за допомогою методів статистики, економетрії, соціометрії тощо; прогнозування методами екстраполяції, експертних оцінок, статистичного моделювання, аналогових моделей тощо Місткість ринку (реальна та потенційна) Дані про місцевих та іноземних конкурентів (кількість, обсяги продажу, ступінь відомості товарної чи торгової марки, досвід роботи на цьому ринку, конкурентні переваги тощо) Оцінка власної конкурентної позиції, прогнозування обсягу продажу Варіанти можливого обсягу продажу (V) Реакція місцевого попиту на ціни і ціни конкурентів (ставлення споживачів до показників „ціна — якість“, цінові стратегії конкурентів тощо)
Розрахунок варіантів можливої ціни продажу (Ц)
Оцінка потенційного товарообігу
Т= V·Ц Варіанти можливого товарообігу Дані про собівартість виробництва та експортні витрати Розрахунки можливого прибутку Варіанти можливого прибутку
Для визначення реальної місткості зарубіжного ринку доцільнокористуватися такою формулою:
M p = Bн + I – E, (1.1)
де Мр — реальна місткість зарубіжного ринку;
Вн — національне виробництво даного товару на територіїкраїни;
І — імпорт даного товару;
Е — експорт товару.
За необхідності більш точної оцінки реальної місткостізарубіжного ринку, та у випадках, коли товар може експортуватися чиімпортуватися у складі іншого товару (наприклад, акумуляторні батареї в складітранспортних засобів), доцільно використовувати розширений варіант формули:
Mp = Bн + I – E + З + Iк – Ек, (1.2)
де Мр — реальна місткість зарубіжного ринку;
Вн –– національне виробництво даного товару на територіїкраїни;
І — імпорт даного товару;
Е –– експорт товару;
З –– залишки товару, нереалізованого в минулому році;
Iк — імпорт даного товару в складі комплексного виробу;
Ек — експорт даного товару в складі комплексного виробу.
Потенційна місткість зарубіжного ринку — це обсяг (кількістьчи вартість) товару, який зможе придбати ринок за певних умов. Залежно відумов, які прогнозуються, потенційна місткість може бути як більшою, так іменшою за реальну місткість.
Для оцінки потенційної місткості зарубіжного ринку доречновикористати формулу:
МP = Ч · kc · ke – (H – З – З) – A + I – E ,(1.3)
де МP — потенційна місткість зарубіжного ринку;
Ч — чисельність групи споживачів товару;
kc — рівень (коефіцієнт) споживання в базисному періоді, абонорматив споживання товару (нормативи: фізіологічні — для продуктів харчування;раціональні –– для непродовольчих товарів та послуг; техніко-технологічні — длязасобів виробництва, сировини та матеріалів);
ke –– коефіцієнт еластичності попиту від цін та доходів;
Н –– насиченість ринку (обсяг товарів, які є в користуваннінаселення, або засобів виробництва на підприємствах);
ЗF –– фізичне зношування товарів у користуванні;
M –– моральне зношування товарів у користуванні;
А –– альтернативні ринку форми задоволення потреб (тіньовийринок, натуральні джерела споживання) та товари — субститути;
І –– імпорт даного товару;
Е –– експорт даного товару.
Поглиблене маркетингове дослідження дає змогу зрозумітимеханізми та особливості функціонування зарубіжного ринку.
Структура поглибленого міжнародного маркетинговогодослідження складається з трьох блоків:
– обов’язкові (стандартні) елементи вивчення;
– результат (кон’юнктура та прогноз);
– методи вивчення ринку (рис. 1.4).
Стандартні (обов’язкові) елементи дослідження — це тоймінімум маркетингової інформації, яка необхідна для розуміння особливостейзарубіжного ринку. Програма конкретного поглибленого дослідження залежить відособливостей товару (послуг), особливостей діяльності фірми, рівняінтернаціоналізації виробництва та інших чинників. Водночас доцільно виділитинайбільш типові напрями аналізу.
Ринок:
– геополітичні характеристики;
– структура національного виробництва;
– кількість національних виробників та їх розміщення ;
– конкурентна ситуація на ринку товару;
– імпортна місткість ринку та можлива частка фірми заоптимістичним та песимістичним прогнозами;
– кон’юнктура ринку та її прогноз на 0,5 – 1,5 року;
– тенденції розвитку та довгостроковий прогноз на 5 – 10 років.
Товар:
– відповідність вимогам місцевого законодавства, існуючимправилам, традиціям, звичаям (для товарів народного споживання), технічнимстандартам, екологічним нормам тощо (для товарів виробничо-технічногопризначення);
– новизна та конкурентоздатність порівняно з товарамиконкурентів;
– необхідність адаптації відповідно до виявлених „технічнихбар’єрів“ та побажань споживачів;
Споживачі:
– можливі покупці товару фірми: 1) для товарів народногоспоживання складається список за 3 — 4 основними характеристиками покупців; 2)для товарів народного споживання складається перелік основних (за обранимкритерієм) споживачів;
/>
Рис. 1.4. Структура поглибленого міжнародного маркетинговогодослідження
– типові засоби використання товару, притаманні покупцям;
– мотиви закупівлі товару цього типу;
– чинники, які формують споживацькі переваги і впливають наїх ринкову поведінку;
– попередня сегментація та оцінка розміру кожного зсегментів;
– традиційний засіб здійснення купівлі споживачами даногосегмента;
– незадоволені потреби споживачів товарів даного типу;
– вплив технічного прогресу на розвиток потреб споживачів татехніко-технологічної бази продуцентів.
Конкуренти:
– якомога точніший список усіх конкурентів;
– окремо список національних конкурентів та список зарубіжнихконкурентів;
– основні конкуренти, які мають найбільшу частку ринку (3—5фірм);
– конкуренти, які найбільш динамічно розвивають своюдіяльність на цьому ринку (2 — 3 фірми);
– славнозвісність торгових марок (знаків) конкурентів;
– характерні особливості товарів конкурентів, за якими їмвіддають перевагу споживачі;
– особливості побудови міжнародного маркетингового комплексу;
– упаковування товарів конкурентів (матеріал, колір,характерні особливості);
– цінова політика конкурентів;
– заходи та особливості системи просування;
– побудова каналів розподілення та робота з посередниками;
– показники та оцінки фінансового стану;
– інформація щодо науково-дослідних розробок: основнінапрями, витрати тощо;
– інформація щодо звернення до консалтингових фірм: теми(проблеми) досліджень, вартість, можливі результати, клієнтами яких консалтинговихфірм є конкуренти;
– купівля і продаж дочірніх фірм, злиття та поглинання;
– інформація в місцевих та міжнародних засобах масовоїінформації.
Вимоги та обмеження: правові норми, вимоги та обмеження, щосуттєво можуть вплинути на управлінське рішення щодо діяльності на цьому ринку.
Аналізуючи за такою програмою обов’язкові елементиміжнародного маркетингового дослідження, ми отримаємо оцінку існуючої ситуації(кон’юнктуру) та прогноз розвитку ринку.
Кон’юнктура зарубіжного ринку — це конкретна економічнаситуація, що склалася на ринку на даний час.
Ринкову ситуацію визначає така сукупність критеріїв:
–ступінь збалансованості ринку (співвідношення попиту тапропонування);
–тенденції розвитку (що сформувалися, намітилися, абозмінилися);
– рівень усталеності або коливання основних параметрів ринку;
– масштаби ринкових операцій та ступінь ділової активності;
– рівень комерційного (ринкового) ризику;
– конкурентне середовище і конкурентна боротьба;
– знаходження ринку в певній точці (стадії) економічного або сезонногоциклу.
Мета поглибленого міжнародного маркетингового дослідження невичерпується констатацією фактичної ситуації. Маркетинговий аналіз повинензавершуватися прогнозом подальшого розвитку ринку, насамперед попиту тапропонування. Зважаючи на турбулентність міжнародного середовища, в міжнароднихмаркетингових дослідженнях прийнято розробляти прогноз тільки на 1,5 — 2 роки.
У прогнозуванні попиту та пропонування використовуються різніприйоми та методи:
– аналогові моделі;
– імітаційні моделі;
– нормативні, прогнозні розрахунки;
– прогнозування за коефіцієнтами еластичності;
– методи екстраполяції;
– методи статистичного моделювання;
– прогнозування за експертними оцінками.
Останнім блоком у структурі поглибленого міжнародногомаркетингового дослідження є методи вивчення ринку. Загальновідомим є їх поділна кабінетні та польові дослідження за критерієм типу інформації, якавикористовується дослідником (вторинна чи первинна).
Вторинна інформація — це інформація, яка вже відображена вбудь-яких друкованих джерелах, або зберігається на інших носіях інформації увигляді результатів попередніх досліджень, даних щодо виробничо-економічноїдіяльності фірм за певний період тощо.
Первинна інформація — це інформація, яка збирається вперше зпевною метою переважно методами опитування (індивідуальне або групове інтерв’ю,опитування через пошту, телефонне опитування, опитування за допомогоюкомп’ютерної мережі).
Кабінетні дослідження — здійснюються на основі вторинноїінформації і дають, як правило, загальні відомості щодо стану та перспективрозвитку об’єкта дослідження.
Польові дослідження — здійснюються на основі первинноїінформації, дають змогу отримати унікальну маркетингову інформацію стосовнооб’єкта дослідження.
У міжнародних маркетингових дослідженнях використовуютьсячастіше кабінетні дослідження, що зумовлено характеристиками первинної тавторинної інформації (табл. 1.6).
Таблиця 1.6.
Порівняльна характеристика первинної та вторинної інформаціїв міжнародних маркетингових дослідженнях (+ добре, – погано)Ознака порівняння Первинна інформація Вторинна інформація
 релевантність
 точність
 надійність
 зрозумілість
 актуальність
 гнучкість
 повнота
 вартість
 висока +
 середня
 середня
 середня
 висока +
 середня
 середня
 висока –
 середня
 висока +
 висока +
 висока +
 середня
 висока +
 висока +
 середня
Певна „негативність“ оцінок первинної інформації вміжнародних маркетингових дослідженнях пов’язана з особливостями і, в першучергу, з технічними труднощами збору первинної інформації на зарубіжному ринку.Водночас слід зазначити, що жодне дослідження не може бути виконано на основітільки первинної або тільки вторинної інформації.
Спеціальні дослідження мають на меті з’ясування вузькихтехнічних, технологічних, законодавчих та інших питань, які необхідні для обґрунтуванняокремих аспектів інвестиційних форм міжнародного бізнесу.
Тест (випробування) — це перевірка одного чи декількохелементів міжнародного маркетингового комплексу і вироблення на цій основіпрогнозу вірогідної реакції ринку. Тестуються, як правило, такі ключовіелементи:
– товар (його сприйняття, з’ясування переваг та недоліків,визначення конкурентоспроможності, необхідність адаптації тощо);
– ціна продажу;
– тип пакування та розмір партії;
– посередники (за системою показників);
– слоган [69].
1.4 Нормативно-правова база усфері експорту продовольчої (алкогольної) продукції
Виробники пива з 2009 рокуплатитимуть державі удвічі більше — 60 коп./л. Ці витрати, зрозумілу справу,відіб'ють на споживачах: деякі виробники вже заявили про підвищення роздрібнихцін на 1,5 грн. за пляшку 0,5 л. У народних обранців дошли руки і до пива.Розібравшись з акцизами на спирт (вони були підвищені на 40%), минулого тижняВерховна Рада прийняла закон „Про внесення змін до державного бюджетуУкраїни на 2009 г.“, передбачаючий підвищення акцизного збору на пиво знинішніх 34 коп. до 60 коп. за літр (заздалегідь пропонувалося підняти пивнийакциз на 20 коп. — до 54 коп. за л). Документ набуває чинності з другогопівріччя 2009 р. Платити по підвищених рахівницях разом з пивоварами повиннібули і винарі, адже законопроект передбачав збільшення акцизного збору навиноградні вина з 1 коп. до 25 коп. за літр, а на кріплені — з 50 коп. до 1,4грн. Внесення цієї норми в проект закону активно лобіювали найбільші винарі, щозатверджують, що їх колеги, що реалізовують змішаний з фарбниками і водою спиртпід виглядом кріпленого напою, підривають засади галузі [76].
Згідно з Декретом Кабінету МіністрівУкраїни від 26.12.92 р. N 18-92 „Про акцизний збір“ товари, щоекспортуються за умови розрахунків в іноземній валюті, звільняються відоподаткування акцизним збором. Експорт товарів за межі митної території Українизаконодавчо звільнений від ПДВ (податок обчислюється за нульовою ставкою).Податок на додану вартість застосовується відповідно до Закону України»Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР.

РОЗДІЛ II. Дослідження діяльності ЗАТ «Київськогозаводу шампанських вин „Столичний“2.1Огляд ринку шампанських вин України
Виноробна промисловість включає усі види діяльності,пов'язані з виробництвом та переробкою винограду, а саме виноградарство(вирощування винограду технічних сортів, призначених для промисловоїпереробки); первинне виноробство (виробництво виноматеріалів з винограду);вторинне виноробство (переробка виноматеріалів у вино).
Виробництво винограду в нашій країні зосереджено в такихрегіонах, як АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська та Закарпатськаобласті. Вирощуванням цієї культури займаються спеціалізованісільськогосподарські підприємства. Досить часто вони тісно інтегровані іззаводами первинного виноробства, оскільки переробляти виноград має сенс тількиу зоні його вирощування.
Багато підприємств первинного виноробства за останнєдесятиліття почали самостійно виробляти вино (з точки зору економічної науки,цей процес називаєтся прямою вертикальною інтеграцією). Виноматеріализдебільшого виробляються з таких сортів винограду, як Ркацителі, Аліготе,Совіньйон зелений, Каберне-Совіньйон, Фетяска біла, Рислінг рейнський,Сухолиманський білий, Бастардо магарачський, Мерло, Кокур білий, Одеськийчорний, Трамінер рожевий, Сапераві, Шардоне, сортів груп Ізабелла, Мускат,Піно. Виноробна промисловість України представлена підприємствами первинного тавторинного виноробства. Загалом в області зареєстровано понад 400підприємств-виробників. Підприємства первинного виноробства виробляютьзазначені вище виноматеріали для так званих „тихих“ вин (безвуглекислого газу), шампанські та коньячні виноматеріали. Відповідно,підприємства вторинного виноробства закуповують їх та переробляють у вино — продукт, отриманий завдяки спиртовому бродінню соку або мезги (м'якотьвинограду з кісточками та шкуркою) свіжого чи в'яленого (не більш як до 40%цукристості) винограду. Окрім виноматеріалів, вони також потребують різнідопоміжні матеріали у чималій кількості: скляну тару, вітчизняні полімерні таімпортні коркові пробки, етикетки тощо.
З кожним роком асортимент вин українського виробництвазбільшується. Виробники розробляють та рекламують на ринку вин ексклюзивніпродукти, які б асоціювалися у свідомості споживача винятково з певнимпідприємством.
Найбільша частка вина (95-97%), яке реалізується на ринку,припадає на ординарні вина, і лише 3-5% — на марочні. В той же час, міцні тадесертні вина забезпечують більшу частину обсягу продажів вина (понад 60%).Саме любов вітчизняного споживача до міцних та солодких напоїв є йогохарактерною особливістю. В країнах Західної Європи фаворитами є сухі вина знизьким вмістом цукру.
Обсяг виробництва виноградних вин в Україні перевищує 7 млн.дал. У вартісному вираженні це майже $8,5 млн. 30% зазначеного обсягу припадаєна сухі вина і 70% — на міцні. Крім того, з плодово-ягідної сировини виробляютьблизько 3 млн. дал на рік.
Не більше 1 млн. дал вина України йде на експорт. Більшеполовини цього обсягу припадає на Російську Федерацію.
За результатами першого кварталу 2005 року основнимикраїнами-імпортерами вина в Україну є Молдова та Грузія, на долю яких припадає74% усього імпорту, але безперечним лідером все ж таки залишається Молдова,випереджуючи свого найближчого суперника Грузію на 12% [70].
Згідно з офіційними даними, переробкою винограду, випускомвина, шампанських вин і коньяку займається близько сімдесяти підприємствУкраїни. Серед них чітко виділяються дві великі групи: традиційні підприємства,що мають власні виноградники, і компанії нової хвилі, що займаються виключнорозливом вина. Головний козир останніх – уміле розкручування торгової марки.Якщо оволодіти цим мистецтвом, то на винно-коньячний ринок можна прийтипрактично з будь-якого сектору харчової промисловості.
Проте експерти схиляються до думки, що майбутнє все-таки завласною сировинною базою. Саме вона дає гарантію стабільної якості вина. Протез іншого боку, навіть корифеї виноробства не завжди прагнуть забезпечувати себевиноградом на 100%. Більшість виробників вважають оптимальним співвідношеннямсвоєї і покупної сировини – 70:30.
Якщо простежити динаміку виробництва вина, то легко помітити,що вона набагато нижча за рівень, який спостерігався до 1985 р., початкуантиалкогольної кампанії, але водночас дані щодо виробництва вина останнімироками свідчать про зростання виробництва.
Постійні експерименти з акцизами призвели до унікальної длясвіту ситуації, коли вино оподатковується двічі. Податок стягується із спирту,з виноматеріалів і вже готової продукції. Останні зміни в акцизномузаконодавстві змусили виноробів переорієнтуватися на виробництво сухих вин,відмовившись від кріплених, хоча візитною карткою України завжди були останні.
Окремо від іншого виноробства стоїть виробництвошампанського. Як виробники не намагалися переламати тенденцію, але шампанське всвідомості споживача залишається продуктом, призначеним для святкування Новогороку. Його виробництво активізується в жовтні, різко падає в січні і практичнозатихає до квітня. На даний момент ринок шампанських вин контролюють 11основних заводів. 90% продукції випускається прискореним (акратофорним)методом, і тільки три підприємства використовують класичну французькутехнологію. Остання вимагає більше зусиль, часу і засобів, але, з іншого боку,в Україні росте споживчий попит на шампанське, вироблене за класичноютехнологією.
Згідно з думкою більшості експертів, український ринок винвсе ще знаходиться у стадії формування. Після практично повної відсутності винзарубіжного виробництва на території України за часів існування СРСР на початку1990-х рр. спостерігався сплеск імпорту даного товару при одночасному зниженнівиробництва українських вин. У 1990-х рр. імпорт вин більш-менш упорядкувався.До країни стало менше надходити сурогатної продукції і більше продукції відомихвиробників. Упорядкувався також асортимент ввезених вин відповідно до попиту,який формувався на них в Україні.
Останні роки легальний імпорт вина зростає досить великимитемпами. Цьому сприяє як прагнення зарубіжних виробників із Західної Європи,перш за все з Франції, збільшити частку своїх продажів на українському ринку,де динамічно розвиваються мережі ресторанів і роздрібних продуктових магазинівзахідного зразка, так і відновлення виробництва вина в країнах ближньогозарубіжжя, перш за все, в Молдові та Грузії, у зв’язку з припливом інвестицій удану галузь цих країн.
Виноградне вино виготовляється з виноградних виноматеріалів,які отримують з винограду. У середині 1980-х рр. у ході антиалкогольноїкомпанії було здійснено масові вирубки виноградників в Криму і на півдніУкраїни. У 1990-х рр. через тотальний дефіцит засобів і руйнуваннягосподарських зв’язків оновлення виноградників в Україні практично непроводилося. Зараз велика частина виноградників перебуває в малопродуктивномувіці.
За оцінками фахівців, висадка одного гектара обходиться в8-15 тис. USD. Перший урожай з посадженої ділянки можна буде отримати черезчотири-п’ять років. Незважаючи на це, існує імпорт до України саджанціввинограду, що свідчить про те, що українські компанії ведуть роботу щодооновлення виноградників. Висаджуються в основному червоні сорти винограду,оскільки саме на червоні вина в країнах СНД, зокрема і в Україні, традиційноіснує високий попит.
Загальна площа виноградників в Україні скоротилась на 30,6%,або 43,9 тис. га до 99,4 тис. га з 1990 по 2000 рр. Тенденція спадупродовжилася і в наступні роки. У 2006 р. площа під виноградниками в Українісклала 75,8 тис. га, що на 6%, або 4,8 тис. га менше, ніж у попередньому році.Аналогічно скорочувалося виробництво винограду з 835,7 тис. т в 1990 р. до513,8 тис. т через десять років. У 2005 р. виробництво склало всього 374 тис.т, що на 25,9% менше рівня 2003 р., і в 2,2 раза менше, ніж за радянськихчасів. У 2006 р. виробництво знизилося на 32%, або 142 тис. т до 301 тис. т. Узв’язку з дуже суперечливими статистичними даними щодо виробництва вина ічастими випадками контрабанди виноматеріалів, досить складно точно оцінитиобсяг винограду, який використовується українською виноробною промисловістю.Ґрунтуючись на більш-менш достовірних даних статистики з 2000 по 2002 рр.,можна зробити висновок, що приблизно до 65% виробленого виноградувикористовується для переробки на вино.
Останні кілька років обсяги виробництва вина в Україні маютьтенденцію до зростання після спаду в першій половині 1990-х рр. Особливосуттєве зростання, згідно з офіційною статистикою, спостерігалося в період1999-2002 рр. (офіційні дані): 1999 р. – 8,558 млн дал, 2000 р. – 9,48 млн.дал, 2001 р. – 14,254 млн дал, 2002 р. – 20,808 млн дал. Водночас, згідно зоцінками „Держзовнішінформу“, окремі підприємства, що декларуютьвиробництво вина, виробляли міцніші спиртні напої у вказані роки. Аналітикиукраїнського ринку вина схильні вважати, що офіційні дані з виробництва винзавищені приблизно на 40% (реально виробляється горілка за схемою, що дозволяєуникати сплати акцизу на спирт). Проте навіть без урахування даних підприємствспостерігається безумовне зростання виробництва: 1998 р. – 5,983 млн дал, 1999р. – 8,547 млн дал, 2000 р. – 9,445 млн дал, 2001 р. – 10,842 млн дал, 2002 р.– 13,008 млн дал. За попередніми даними, в 2007 р. обсяг випуску вина складав 19,166млн дал, що на 13% більше, ніж в 2006 р.
Зазначимо, що навіть показники останніх років випуску даноїпродукції в декілька разів менше, ніж в середині 1970-х рр. Основними причинамискорочення виробництва є наслідки масової вирубки виноградників в середині1980-х рр., економічний спад в країні на початку 1990-х рр., погіршена ситуаціяз виробництвом виноматеріалів на українських підприємствах первинноговиноробства.
Виходячи з офіційних даних щодо обсягу виробництва,розрахункових даних щодо імпорту і експорту, середній обсяг споживаннявиноградних вин в Україні в 2003-2004 рр. склав 14,413 млн дал. Можна зупевненістю припустити, що завищені офіційні дані не викривляють картину обсягувиробництва, оскільки статистика не враховує обсяг контрабандного ввезення івиробництва фальсифікатів. Ґрунтуючись як на експертних даних, так і наофіційній статистиці, в країні останніми роками існує тенденція збільшенняспоживання виноградних вин. За даними аналітиків ринку в 2007 р., загальнийобсяг споживання виноградних вин, базуючись на офіційних даних щодо їхвиробництва, експорту та імпорту, склав 23 млн дал. При цьому часткавітчизняних вин у даному обсязі склала 76% (в середньому 93% в 2003-2004 рр.).
Експерти висловлюють думку, що зараз український ринок не маєчіткої сегментації. Винний ринок має ділитися на три великі сегменти. нижній –ординарні вина, середній – марочні вина, елітний – витримані вина (і з нимиколекційні). При цьому нижній сегмент, як найбільший за фізичних обсягамипродажів, ділиться ще на декілька сегментів, в рамках яких різні виробникипозиціонують свій товар. При цьому особливістю українського ринку до цих пір єможливість того, що ординарне вино може коштувати дорожче марочного того жсорту завдяки вищому рівню впізнанності торгової марки.
За історію існування незалежної України в неї завозилося виновиробництва приблизно 45 країн. Останні декілька років вино завозитьсяприблизно з 25-30 країн. Початок 1990-х характеризувався скороченнямвиробництва продовольчих товарів в Україні, в т.ч. і вина, та їх бурхливимімпортом з-за кордону. У числі імпортних товарів ввозився як якісний товар, такі його сурогати-підробки, в основному з країн Східної Європи. З часомвідновилося місцеве виробництво вин, збільшилися офіційні поставки якісних винзахідних виробників і виробників країн СНД, покращало положення у сферіроздрібної торгівлі, населення стало з більшою ретельністю і знанням ухвалюватирішення при покупці імпортного товару, що призвело до скорочення попиту натовар сумнівного походження і відповідно до скорочення його імпорту. Прикладомможуть бути поставки з країн Східної Європи, перш за все Болгарії і Угорщини.
Окрім зростання загального імпорту, іншою основною тенденцієюімпорту вина до України можна назвати скорочення поставок товару за останніроки з країн Європи і збільшення поставок товару з країн СНД, перш за все зГрузії і Молдови.
Основними європейськими країнами-постачальниками останні рокиє Франція і Італія. При цьому поставки з обох країн досить стабільні, щосвідчить про стійкий попит на продукцію виробництва даних країн. Імпорт вина зкраїн СНД впродовж 1998-2000 рр. скорочувався, проте надалі він швидковідновився і мав тенденцію до зростання. Останні роки поставки вина з цих країннабагато перевищили рівень 1998 р. і продовжують збільшуватися. Лідерамипоставок вина з країн СНД до України є Молдова, Грузія.
За оцінками „Держзовнішінформу“, в 2007 р. імпортвиноградного вина до України склав 5,59 млн. дал, що на 24% більше, ніж упопередньому році.
Експорт виноградних вин з України характеризується доситьнестабільним обсягом поставок, хоча в 2003-2004 рр. спостерігалася певнатенденція до збільшення поставок за кордон. Проте в 2007 р. експорт даноготовару знизився. З одного боку, збільшенню поставок сприяє збільшення обсягіввиробництва вина в Україні, виробництво конкурентоспроможної продукції зконкурентоспроможними цінами, а також зростання добробуту населення в основнихкраїнах – імпортерах даного товару. З іншого боку, на основних ринках збутуукраїнської продукції, якими є країни СНД (до 80-100% експорту), за останніроки значно збільшилася конкуренція з боку продукції інших країн-виробників.Основними і постійними імпортерами українського вина виступають Росія іБілорусь.
Основними факторами, що сприяють експорту продукції в данікраїни, є налагоджені торгові відносини з даними країнами, конкурентоспроможніціни на українську продукцію, високий попит населення даних країн наукраїнський товар. Водночас ці країни є найбільшими імпортерами молдавськихвин, що, поза сумнівом, сприяє скороченню частки українських вин на ринкахданих країн. З країн Європи більш-менш постійними покупцями є Німеччина іПольща. Також українське вино поставляється до Ізраїлю.
За оцінками „Держзовнішінформу“, експортвиноградних вин до України в 2007 р. склав 1,771 млн дал, що на 35,7% менше,ніж в попередньому році.
Ринок вина в Україні продовжує розвиватися і зараз.Незважаючи на негативні тенденції, що все ще існують в даній галузі, Україна навідміну від сусідньої Росії має виробничу базу, що дісталася в спадщину відСРСР, і кліматичні умови для виробництва якісної сировини для виноробноїпромисловості. Виходячи з наявних даних, можна вважати, що ринок доситьперспективний для українських виробників, оскільки обсяг споживання динамічнозростає. Ознайомлення все більшої частини українського народу з європейськимстилем життя, зміна покоління, що виросло при Радянському Союзі, поколінням, щовиросло при іншому політичному, соціальному та економічному устрої, наближеномудо європейського, поза сумнівом, сприятиме скороченню споживання горілки ізбільшенню споживання вина в найближчі декілька років.
Розвиток економічної ситуації в Україні в останні рокисвідчить про те, що масовий попит буде зростати, в першу чергу, на якіснудешеву продукцію, що має елемент престижності. Поки під цю категорію підпадаютьординарні вина відомих торгових марок українських і молдавських виробників.
Зростаюче споживання вина українським населенням – надіїукраїнських виноробів в їх боротьбі за споживача алкогольної продукції. Однакнабагато нижчі капіталовкладення в горілчану продукцію порівняно з виробництвомякісних вин, поза сумнівом, дають перевагу виробникам горілки в проведенні тієїже рекламної кампанії. Іншими негативними моментами в боротьбі українськихвиноробів за вітчизняного споживача є його низька обізнаність про класифікаціюі якісні параметри вин, відмінності у винах різних видів, а також все щевідносно низька платоспроможність населення.
З першим з вказаних негативів вітчизняні виробникинамагаються боротися шляхом широкої реклами своєї торгової марки, щоб збільшитиїї впізнанність і знайти постійне коло прихильників свого товару. Що стосуєтьсядругого негативного моменту, то українські винороби мають надію на поліпшенняекономічного положення в країні і матеріального добробуту населення, що, як вінших країнах, має сприяти скороченню обсягів споживання міцних алкогольнихнапоїв.
За всіма характерними ознаками життєвий цикл українськоївинної галузі знаходиться на етапі зростання. Продукція галузі користуєтьсяпопитом, відбувається гостра конкурентна боротьба виробників продукції забільшу частку на зростаючому ринку збуту [71].
 Виноградарство та виноробство вУкраїні завжди були важливою галуззю агропромислового комплексу. Займаючинезначну питому вагу в площі сільськогосподарських угідь (від 0,9% вМиколаївській і Херсонській областях, до 4,4% — в АР Крим), ця галузь суттєвовпливає на рівень соціально-економічного розвитку регіонів.
Продукція виноградарства та виноробства має винятковезначення для підвищення якості життя населення України. До того ж, галузівиноградарства і виноробства були і є важливими бюджетоутворюючими складовимиагропромислового комплексу України.
В умовах зниження платоспроможностінаселення споживання в розрахунку на одну людину у 2006 році (порівняно з 1990роком): вина — зменшилося на 62,4 %, ігристих вин та коньяку збільшилось на12,9 % і 90,5 % відповідно; порівняно з 2000 р. — споживання вина та коньякузросло вдвічі, ігристих вин — на 12,9 % і склало (у цифровому вираженні): вина- 2,03 л/люд/рік, ігристих вин – 0,79 л/люд/рік, коньяку — 0,40 л/люд/рік.Виробництво столового винограду скоротилося до 0,9 кг, при науково-обгрунтованій нормі споживання – 8 кг/люд/рік.
Сучасний стан виноградарства тавиноробства характеризується скороченням загальних площ насадженьвиноградників, зменшенням їхньої урожайності. Спостерігається загальне падінняекономічної ефективності виробництва винограду та виноробної продукції.
Площа виноградних насаджень усільськогосподарських підприємствах України у 2007 р. скоротилася майже вдвічіпорівняно з 1990 роком, проте, завдяки державній підтримці за рахунок 1% зборуна розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства, збільшилася на 2,1 %порівняно з 2000 роком і склала 93,3 тис.га (всі категорії господарств). З 2000року в господарствах з товарним виробництвом винограду розкорчовановиноградників більше (43,5 тис. га), ніж посаджено (26,9 тис.га). Урожайністьпорівняно з потенційно можливою майже вдвічі нижча та значно коливається вокремі роки, але й у найліпші за кліматичними умовам роки не перевищує 55 ц/га.На низький рівень урожайності виноградників впливає висока зрідженість (22 %від загальної площі), недосконале розміщення та їхнє старіння. Враховуючинормативний рівень витрат, на сьогодні виробництво винограду ефективне приурожайності не менш, ніж 50 ц/га.
Виробництво вина в Україні у 2006 р.порівняно з 1990 роком скоротилося на 37,2 %, а ігристих вин та коньяку,навпаки збільшилося – на 41,5 % і 151,6 % відповідно. Починаючи з 2000 р.спостерігається збільшення виробництва: вина на 81,5 %, ігристих вин – 51,5 %,коньяку – 76,1 %, що у кількісному вираженні складає: вина – 17097 тис. дал,ігристого вина – 5177 тис. дал, коньяку – 2763 тис. дал. Виробничі потужностівикористовуються неповністю: лінії переробки винограду – на 42,6 %; ємкостіодночасного зберігання вина – 63,7 %, а післякупажного відпочинку коньяку –93,1 %; лінії розливу вина – 60,7 %, коньяку – 50 %. Зростання цін на виноградвипереджає ріст цін на винопродукцію. За період 2001-2006 рр. зростання цін навиноград становило 290,4 %, тоді як на вино лише 189,3 %, шампанське – 159,8 %,коньяк – 198,4 %.
Виникло протиріччя між потребоювиноробного виробництва в сировині і можливостями сировинної бази, що проявляється:
o    удефіциті сировини, який поповнюється за рахунок імпорту виноматеріалів, наливомвин;
o    увідносно високій ціні на вітчизняну сировину порівняно з цінами на імпортну;
o    уневідповідному сортовому складі виноградних насаджень: недостатньо сортів шампанськогонапряму (Шардоне, групи Піно), червоних та аборигенних сортів.
Сьогоднішній стан виноградарства несприяє розвитку вітчизняного виноробства [72].
За підсумками десяти місяців 2007 року загальний обсягвиробленого в Україні шампанського становив 39 млн 564 тис. літрів. Торік цебуло 33 млн 246 тис. літрів. У Києві від січня до жовтня 2007-го виготовлено 7млн 407 тис. літрів, а 2006-го — 7 млн 38 тис. літрів шампанського.
Не відстають від КЗШВ інші заводи. ЗАТ „Одеський заводшампанських вин“ (ОЗШВ) збільшило виробництво (порівняно з 2006-м) на 16%, тобто до 12,5 млн пляшок. На підприємстві повідомили, що сировиною іматеріалами вони забезпечені, згідно з угодами постачання, на 100 %. До слова,Одеський завод шампанських вин продукує 33 види продукції ТМ „Одеса“і L'Odessika. ОЗШВ входить до складу створеного в 1994-му концерну»Оверлайн". Частка компанії на внутрішньому ринку алкогольних напоївстановить майже 8 % в натуральному вираженні й 9,5 % — у вартісному. Продукціюконцерну експортують у 20 держав світу.
Ще один вітчизняний виробник популярного напою — Артемівськийзавод шампанських вин (АЗШВ) — одне з найбільших підприємств Європи, щовиготовляє ігристі за класичною французькою технологією. Понад 30 млн пляшок якмінімум три роки зберігаються в печерах загальною площею 26 га на глибині понад 72 м і чекають свого часу. За понад піввікову історію існування в Артемівськувиготовили понад 300 млн пляшок шампанського. На підприємстві повідомили, щовиноматеріали з елітних сортів винограду отримують з Криму, Херсонської,Миколаївської і Одеської областей. На заводі вважають, що фінансова ситуаціяістотно поліпшилася після об'єднання АЗШВ з торговими марками Krimsekt,«Артемівське» і «Крим» під єдиним трендом «ArtyomovskWinery». Завдяки цьому значно зріз попит на продукцію на ринках Німеччини,Австрії, Бельгії, Швейцарії, США, Чехії, Ізраїлю [73].2.2Загальна характеристика ЗАТ КЗШВ «Столичний»
Юридична адреса (місце знаходження підприємства): 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27, iдентифiкaцiйний код: 30373419.
Згідно статуту ЗАТ «Київський завод шампанськихвин „Столичний“ (додається), зареєстрованого Подільською районноюдержавною адмiнiстрацiею від 14.05.2003 №02096, та довідки про включення доєдиного державного реєстру підприємств i організацій за № 4534 від 02.04.2001,яка видана Київським міським управлінням статистики Державного комiтeтyстатистики зазначена діяльність підприємства виробництво вин (в Т.ч. ігристихвин), слабоалкогольної та безалкогольної продукції, виробництволікеро-горілчаних виробів, виробництво та розлив мінеральної води, здійсненнявcix видів торгівлі (в т.ч. роздрібної, оптової, фермової).
Cвiдoцтвo про державну реєстрацію суб'єкта підприємницькоїдiяльноcтi юридичної особи видане Подільською районною державною адмiнiстрaцiеюу м. Києві (нaтaрiально завірена копія додається) за. № 02096 вiд 14.04.1999року.
Довідка про взяття на облік платника податків вiд22.04.1999 р. за № 773/183/172, видана у Спецiалiзованiй ДПI у м. Києві пороботі з великими платниками податків (копія додається).
Форма власності — колективна.
Сировинна база підприємства – закупка виноматеріаліввiд первинних виноробних підприємств Одеської, Херсонської, Миколаївськоїобластей та АР Крим.
Виробничі потужності підприємства на момент перевіркискладають: по місткостям одночасного зберігання — 850 тис.дал, по шампанському- 25000 млн. пляшок на рік, 62% виробничих потужностей належать підприємству,38% — орендовані потужності.
Історична довідка ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
ІсторіяКиївського заводу шампанських вин починається з другої половини дев'ятнадцятогосторіччя, коли у 1860 році колоніст Волинської губернії Вільгельм Якович Рихертпобудував на власній території, в передмісті Києва – Куренівці пивоварнийзавод, який вважався одним з найпотужніших на той час.
ПісляВеликої Вітчизняної Війни, радянський уряд виступив з ініціативою відродженнявиноробства на теренах СРСР, запропонувавши на підпис Й.Сталіну Постанову РадиМіністрів СРСР «Про прискорення будівництва заводів шампанських вин івиноробств для первинної переробки винограду». Пропозиція була схвалена іяк результат, у грудні 1949 року Виконавчий Комітет Київської міської радидепутатів трудящих прийняв рішення закріпити за Комбінатом шампанських винУкраїни земельну ділянку площею близько 8,5 гектарів і всі будинки, по вулиці Сирецькій 19, (на місті заводу Вільгельма Рихерта), длябудівництва Київського заводу шампанських вин.
Київський завод шампанських винрозпочав свою господарчу діяльність 1 квітня 1950 року. Було запланованозберігання коньячного спирту в кількості 60 тисяч декалітрів та виноматеріалів4940 декалітрів; почали комплектувати персонал та робочі кадри підприємства.
Одночасно,у 1953 році, радянськими вченими-шампаністами було винайдено новий спосібшампанізації вина у безперервному потоці. Суть методу полягала у тому, щопроцес вторинного бродіння відбувається вже не у закритому резервуарі, а употоці – системі з 7-8 послідовно з’єднаних резервуарів-акратофорів – з однієюзаданою швидкістю та при постійному тиску. Цей метод було впроваджено увиробництво у 1954 році. Одним з перших підприємств, що застосував метод «безперервногопотоку» став Київський завод шампанських вин.
Під кінець 1955 року завод мав такіпідрозділи: цех шампанських виноматеріалів, цех виноградних вин, цехшампанізації, посуд отарний цех, цех оформлення і пакування, цех готовоїпродукції та експедиції, транспортний відділ, відділ головного механіка,механічну майстерню, будівельну групу, паросилове господарство,електрогосподарство, матеріальний склад. Проведено роботи з телефонізаціїзаводу.
Вперші роки своєї діяльності, підприємство активно нарощувало темпи виробництваі удосконалювало технологію. Так, перша черга заводу склала 1,5 млн. пляшок, авже через рік ця цифра зросла у двічі. Такі темпи розвитку за короткий проміжокчасу забезпечили підприємству провідне місце у виноробній галузі РадянськогоСоюзу, а в подальшому позицію безсумнівного лідера на ринку ігристих винУкраїни.
Алетакий успіх був би неможливий без проведення політики модернізацій танововведень. Зміни відбувалися майже кожен рік. У 1957 році з метою розширенняасортименту та впровадження нових типів високоякісних ігристих вин, заводосвоїв випуск нового типу ігристого вина «Советское шампанское мускатное»- оригінального ігристого світло-золотого вина, що відрізнялося від звичайногоігристого особливо ніжним ароматом і приємним смаком, властивому свіжомумускатному винограду, що входив до складу напою. Напій мав великий попит успоживачів усього колишнього Радянського Союзу. Висока якість цього вина булавідзначена срібною й золотою медалями на міжнародних конкурсах вин в Угорщиніта Югославії.
У1959 році завод випустив експериментальну партію ігристого вина «МускатІгристий» у кількості 10 тисяч пляшок. На відміну від мускатногошампанського, «Мускат Ігристий» готувався винятково з мускатнихвиноматеріалів. Це ігристе відрізнялося більш вираженими тонами, і більш повнимгармонічним смаком.
За розпорядженням Ради Міністрів УРСРвід 22 червня 1967 року було розпочато роботи з реконструкції Київського заводушампанських вин. У 1968 році розробили техніко-економічне обґрунтуванняреконструкції, в якому передбачалось збільшення потужності заводу з 4,8млнпляшок за рік до 6,6. за період з 1968 по 1972 роки потужність заводу зросла зарахунок проведення низки організаційно-технічних заходів і досягла 6млн пляшокза рік.
В 1971 році близько 12млн пляшокшампанського було вивезено за межі України, в основному в віддалені областіСРСР, де його не виробляли, та на експорт. Близько 70% шампанського, якевиробляв КЗШВ, реалізували у межах України, в тому числі 25% у м. Києві. ВБілорусію відвантажили 2,7% продукції, в Литву – 14,5%, Росію – 8,9%, КрайнюПівніч – 2,1%.на експорт відвантажили 1,1% випущеної продукції.
З серпня 1976 року було створеноКиївське виробниче об’єднання виноробної промисловості. До його складу ввійшлиКиївський вин завод та Київський завод шампанських вин.
Наприкінці 1992 року, беручи до увагите, що наша держава прийняла нове законодавство, яке дало нові можливості щодоведення господарської діяльності, колектив заводу одним із перших розпочавпошук нових шляхів розвитку підприємства.
15 жовтня 1992 року було проведенозагальні збори трудового колективу Київського заводу шампанських вин, на якихбуло створено організацію орендарів орендного підприємства «Київськийзавод шампанських вин». У результаті проведеної організаційної роботипідприємство дістало змогу самостійно визначати структуру джерел фінансовихкоштів і вирішувати питання їх розподілу та використання, керуючись Статутомпідприємства та чинним законодавством.
Перебуваючи на оренді, вкладали коштив розширення виробництва та в оновлення основних виробничих фондів. Значнимдосягненням стало придбання найсучаснішої розливної машини «Рола Тронік»фірми КХС, в якій були сконцентровані найновіші технології в галузі наливушампанського вина в пляшки. Після розливної придбали у цієї ж фірми мюзельнийта етикетувальний автомати. Крім того, придбали в італійських фірметикетувальні автомати для наклеювання акцизної марки, автомат для нанесеннякапсул на шийку пляшок та машину для споліскування внутрішньої поверхні пляшок.
Протягомроків винороби Київського заводу шампанських вин, створювали нові видиігристого вина, що відразу ж завойовували прихильність вітчизняного споживачата перетворювалися на традицію. На початок 1993 року асортимент продукції,складався із ігристого таких кондицій: брют, сухе, напівсухе, напівсолодке,солодке, а також «Мускат Ігристий», «Південне Ігристе біле»,«Київське Ігристе рожеве». З роками асортимент продукції поповнивсяторговельними марками ігристого спеціальних найменувань: «Гетьманське»,«Ювілейне» і «Золоте».
За час, що минув з початку оренди,змінилося законодавство. Закон України «Про господарські товариства»передбачив різні види товариств, однак такої форми, як організація орендарів, уцьому законі не було. 19 лютого 1999 року відбулись загальні збори організаціїорендарів орендного підприємства «Київський завод шампанських вин»,на якому прийняли рішення про створення Закритого акціонерного товариства «Київськийзавод шампанських вин „Столичний“. 14 квітня 1999 року Подільськоюдержавною районною адміністрацією міста Києва зареєстровано ЗАТ „КЗШВ “Столичний»та видано Свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницькоїдіяльності.
За 59років свого існування завод став одним з найсучасніших підприємств в Україні.На сьогоднішній день, підприємство є лідером серед українських виробниківігристих вин. Асортимент заводу складається з близько 30 видів ігристого восьмирізних кондицій. Основні торгівельні марки досить відомі не тільки українськомуспоживачу, це: ТМ «Українське» — 5 видів, ТМ «Советскоешампанское», ТМ «Советское Преміум» — 5 видів ТМ «Золоте»- 4 види та інші. Регулярно лінійки ігристого від КЗШВ поповнюються новимипозиціями. Смакові властивості кожного напою розробляються провіднимитехнологами заводу, виходячи з досліджень, які проводяться експертами звивчення алкогольного ринку та попиту споживачів. На підприємстві такожвиробляється питна вода «Криничка Рихерта» і безалкогольне дитячеігристе «Шампусик». Продукція КЗШВ є популярною не тільки в Україні,але й за кордоном. Поставки ігристого, протягом багатьох років ведуться в такікраїни як Німеччина, Англія, Іспанія, Швейцарія, Естонія та інші. Сировинноюбазою для виробництва ігристого є кримський, молдавський та українськийвиноматеріал. Завод має свої виноробні господарства, що знаходяться в Одеськійта Миколаївській областях.
Київськийзавод шампанських вин постійно приймає участь у міжнародних виставках тадегустаційних конкурсах, де здобув більш ніж 50 медалей, серед яких більшеполовини золотих. Крім того, чотири роки поспіль, ігристе виробництва КЗШВперемагало на міжнародному фестивалі-конкурсі «Choice of the year» («Вибірроку»). Окрім вище зазначеного, у 2007 році на VII Міжнародному конкурсівиноградних вин, коньяків, ігристого та плодово-ягідних вин «Ялта. Золотийгрифон-2007», позиція «Українське» брют червоний взяла гран-пріу категорії ігристі вина. За результатами щорічного рейтингу «Гвардія 500»,Київський завод шампанських вин визнаний однією з найдорожчих компанійалкогольного ринку України. Крім того керівництво заводу вважає за необхіднопідтримувати й соціальну сферу життя, сприяючи розвитку науки й мистецтва,вкладаючи кошти у благодійність спрямовану на підтримку малозахищенних верствнаселення.
2007рік став вирішальним в історії заводу. 17 жовтня Київський завод шампанськихвин «Столичний» увійшов до групи європейських виробників ігристих вин- компанії «Henkell&Sohnlein Sektkellereien KG».
Корпорація«Henkell&Sohnlein Sektkellereien KG» є одним з провідних гравцімєвропейського ринку та володіє підприємствами з виробництва ігристих вин у такихкраїнах як Німеччина, Франція, Австрія, Чехія, Словакія, Угорщина, Румунія таІталія. За результатами 2006 року корпорацією було реалізовано 204, 8 млн.пляшок. Річний грошовий обіг компанії складає 513 млн. євро. Це єдина в світікорпорація нерезидент, що має виробництво в провінції Шампань. Входження догрупи компаній «Henkell&Sohnlein Sektkellereien KG» дляКиївського заводу шампанських вин означає, перш за все, укріплення позиціїпідприємства та його торгівельних марок на ринку, а також отримання інвестуванняу виробництво та маркетинг.
Технологічна схема і опистехнологічного процесу.
1.        Приймання,обробка шампанських виноматеріалів, їх купажування і підготовка дошампанізації, приготування розводок чистої культури дріжджів, приготуваннярезервуарного та експедиційного лікерів, шампанізація періодичним способом,обробка холодом здійснюється згідно з чинним «Технологическимиинструкциями по производству и конролю качества Совецкого шампанського»,затвердженими МХП СРСР 21.06.82
2.        Бродильнасуміш готується з розливостійкого купажу, резервуарного лікеру і чистоїкультури дріжджів. Складовою частиною купажу для виготовлення шампанського євиноматеріали із сортів винограду Рислінг, Фетяска, Совіньон.
            Бродильнасуміш готується з вмістом цукрів 2,2 г\100см3.
            Виброджуванняпроводиться за температури не вище 15 С. В процесі бродіння, що триває не менше20 діб, має бути зброджено не менше 1,8г\100см3 цукрів. Досягнутий тиск вакратафорі повинен бути не менше 480 кПа при температурі не вище 20 С.
3.        Розводкачистої культури дріжджів готується згідно з чинними технологічними інструкціямиу дріжджанці, обладнаній перемішуючим та керуючим пристроями. Розводка дріжджівв бродильну суміш вводиться з розрахунку 2-3 млн\см3 дріжджових клітин.
4.        Одержанешампанізоване вино витримується на дріжджах протягом двох місяців.
5.        Шампанізованевино охолоджується до мінус 3 оС- мінус 4 оС, після чого витримується при ційтемпературі не менше 48 годин.
6.        Післяобробки холодом шампанізоване вино фільтрується в акратофори– приймальники. Впроцесі фільтрації насосом – дозатором задається експедиційний лікер зрозрахунку до відповідної масової концентрації цукрів в готовому шампанському.
7.        Вприймальниках шампанське вино витримується перед розливом не менше 8 годин.
8.        Розлив,закупорювання та оформлення пляшок, зберігання, пакування та транспортуваннявина здійснюється згідно з вимогами ГОСТ 13918.
Приймання, обробка шампанськихвиноматеріалів і виготовлення шампанського вина здійснюється з використаннямобладнання і тари, виготовлених з корозійностійких матеріалів, чи ізспеціальним покриттям, дозволеними Міністерством охорони здоров’я України длявиноробної промисловості.
Вибір проб здійснюється згідно ГОСТ14137, перевірка якості готової продукції у відповідності з вимогами ГОСТ 13918і цієї продукції.
Виробництво шампанського та ігристих вин – це дужескладний і кропіткий процес, пов’язаний з необхідністю застосування складного,а іноді й унікального обладнання. Основне технологічне обладнання лінійфасування шампанського вітчизняна машинобудівна галузь не випускає. Цепояснюється тим, що загальна кількість заводів шампанських вин була ізалишається невеликою. Було кілька спроб розробити та виготовити такеобладнання в нашій країні, однак позитивного результату досягти не вдалося,майже всі спроби були марними. Замовляти і купувати обладнання доводилось закордоном.
Одними з перших одиниць такого обладнання булиемальовані стальні цистерни для зберігання виноматеріалів. Їх отримали з НДР. В1968-1969 роках завод отримав автоматичну лінію фасування шампанськогозахіднонімецької фірми «Антон Олерт», продуктивність 6 тисяч пляшокза годину. З того часу розпочався новий етап у розвитку міжнародних стосунків ззакордонними країнами. Застосування високопродуктивного і новітнього обладнанняпозитивно вплинуло на якість продукції. В 1980 році було закуплено обладнання вФРН, серед якого – розливно-закупорювальний моноблок фірми «Зейтц»,та етикетувальний автомати фірми «Ягенберг», мюзельний автомат фірми «Дратомат»,пластинчаті фільтри фірми «Оріон». В 1985 році було закупленоавтоматичну лінію фасування шампанського французької фірми «Баль Ганглоф».Все це обладнання постачалось централізовано через зовнішньоекономічніструктури СРСР.
Після розпаду СРСР колектив був змушений самотужкишукати шляхи постачання обладнання з-за кордону. На початку 90-х роківлідерство у виробництві обладнання для фасування шампанського і напоїв,насичених вуглекислим газом, мала німецька фірма КХС, з представниками якоїбули налагоджені тісні стосунки та розроблено довгострокову програму постачаннянового обладнання.
 У липні 1995 року група спеціалістів заводуперебувала з візитом на фірмі КХС, де пройшла навчання і стажування з питаньексплуатації нового обладнання, що виготовляла фірма. Відвідали заводи, де встановленота успішно функціонує обладнання, виготовлене на КХС. Тут наші спеціалістипереконалися, що акціонерне товариство КХС займає високе місце серед фірм –виробників обладнання для фасування шампанського і напоїв, насиченихвуглекислим газом, де провідна роль у технології є динамічним елементом, щоведе відділи нових розробок до нових досягнень. Піком досягнень фірмитрадиційно є фасувальна техніка, що проста в управлінні та технічномуобслуговуванні, має високий коефіцієнт використання та низькі виробничівитрати.
У 1995 році придбали найсучаснішу на той часрозливно-закупорювальну машину «Рола – Тронік», яка й донинібездоганно працює. Фірма КХС виготовила також мюзельний та етикетувальнийавтомати. В даний час фірма КХС має своє представництво в місті Києві.
Завод має контакти й з італійськими виробникамиобладнання для зовнішнього оформлення пляшок. В італійських фірм було закупленоавтомат для нанесення на шийку пляшок капсул із фольги, етикетувальний автомат,автомат для нанесення акцизної марки, машину для споліскування внутрішньоїповерхні пляшок.
Крім постачання обладнання, підприємство налагодилотісні зв’язки з виробниками сировини та допоміжних матеріалів і закуповує уразі, якщо в Україні їх немає зовсім або не вистачає в достатній кількості.Виноматеріали високої якості поставляли з Молдови, Македонії, Франції,Угорщини. Пляшки для фасування шампанського поставляли з Словаччини, Молдови;пляшки, коркові пробки та мю зле для фасування сувенірної продукції – зФранції; коркові пробки – з Іспанії та Португалії; фільтрувальний картон – зНімеччини та Білорусі.
За сприянні Центру міжнародного співробітництва «Схід– Захід» група спеціалістів заводу у травні 1997 року пройшла стажування уФранції за програмою «Сучасні вимоги до виробництва виноматеріалів.Досягнення в області технологій виробництва ігристих вин методом закритихрезервуарів. Виробництво класичних шампанських вин». Стажування проходилов провінціях Бургундія та Шампань, Паризькому районі.
У Бургундії спеціалісти ознайомились з виробництвомігристих вин «Креман Бургундське», що майже нічим не відрізняєтьсявід технології виробництва класичного шампанського. В місті Бон ознайомились іззнаменитим виробництвом «Patriarche», делегація якого свого часувідвідала КЗШВ «Столичний» і в книзі відгуків висловила сподіванняприйняти наших спеціалістів у себе, в Бургундії. Завод розміщується натериторії колишнього монастиря і вважається одним з найбільших у Бургундії.Його підвали, площею в два гектари, розташовані під центром міста Бон. Крім штабелівз пляшками, в підвалі розміщений дегустаційний зал.
У провінції Шампань було проведено конференцію таприйом у Виноробному ліцеї шампанських вин провінції Шампань міста Авіз.
Стажування у Франції дало значний поштовх щодо змін вякості продукції Київського заводу шампанських вин. З’явились нові видипродукції, поліпшилось її зовнішнє оформлення, було організовано відділ звиготовлення сувенірної продукції в пляшках, ємністю 0,375; 1,5; 3 та 6 літрів.2.3Аналіз виробничо-господарської діяльності КЗШВ «Столичний»
Для дослідження стану та ефективностівикористання активів доцільно розрахувати індивідуальні показники ефективностівикористання основних засобів.
1.        Коефіцієнтзносу:
Кз = Зоз / ОЗк.р. (2.1)
де Зоз – сума зносу ОЗ;
ОЗк.р. – балансова (первісна)вартість ОЗ на кінець року.
Кз 2006 = 100258,9 / 127844,6 =0,7842
Кз 2007 = 103071,8 / 133874,8 =0,7699

2.        Коефіцієнтпридатності:
Кп = (ОЗк.р.– Зоз) / ОЗк.р. (2.2)
Кп 2006 = (127844,6 – 100258,9) /127844,6 = 0,2158
Кп 2007 = (133874,8 – 103071,8) /133874,8 = 0,2301
3. Коефіцієнт оновлення:
Конов. = ОЗвв / ОЗк.р. (2.3)
де ОЗвв – вартість введених ОЗ зазвітний період.
Конов. 2006 = 93326,1 / 127844,6 =0,7300
Конов. 2007 = 7599,6 / 133874,8 =0,0568
3.        Коефіцієнтвибуття:
Квиб = ОЗвиб. / ОЗп.р. (2.4)
де ОЗп.р. – балансова (первісна)вартість ОЗ на початок року;
ОЗвиб – вартість виведених ОЗ зазвітний період.
Квиб 2006 = 372,6 / 34891,1 = 0,0107
Квиб 2007 = 1569,4 / 127844,6 =0,0123
5. Коефіцієнт приросту: (2.5)
Кприр = (ОЗвв – ОЗвиб ) / ОЗк.р.
Кприр 2006 = (93326,1 – 372,6 ) /127844,6 = 0,7271
Кприр 2007 = (7599,6 – 1569,4) /133874,8 = 0,0451
Узагальнюючі показники ефективностівикористання основних засобів КЗШВ «Столичний» можна проаналізуватиза допомогою даних таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Склад основних засобів у 2006-2007рр. на ЗАТ «КЗШВ „Столичний“Група ОЗ Вартість основних засобів, тис. грн. Відхилення 2006 рік 2007 рік абсолютне, тис. грн. відносне, % Будинки, споруди та передавальні пристрої 71854,3 73606,8 1752,5 2,44 Машини та обладнання 41455,7 43338,9 1883,2 4,54 Транспортні засоби 10142,9 11675,0 1532,1 15,11 Інструменти, прилади, інвентар 3455,9 3738,7 282,8 8,18 Інші основні засоби 695,8 1034,9 339,1 48,74 Бібліотечні фонди 69,4 96,4 27,0 38,90 Малоцінні необоротні 170,6 275,3 104,7 61,37 Інші необоротні матеріальні активи - 108,8 108,8 - Разом 127844,6 133874,8 6030,2 4,72
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
Отже, вартість основних засобів в2007р. збільшилась майже на 5%. Структура основних засобів КЗШВ більш детальноподана в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Структура основних засобів в2006-2007 рр. на ЗАТ «КЗШВ „Столичний“Група ОЗ 2006 рік 2007 рік Абсолютне відхилення, % Вартість, тис. грн. Питома вага, % Вартість, тис. грн. Питома вага, % Будинки, споруди та передавальні пристрої 71854,3 56,21 73606,8 54,98 -1,23 Машини та обладнання 41455,7 32,43 43338,9 32,37 -0,06 Транспортні засоби 10142,9 7,94 11675,0 8,72 0,78 Інструменти, прилади, інвентар 3455,9 2,70 3738,7 2,79 0,09 Інші основні засоби 695,8 0,54 1034,9 0,78 0,24 Бібліотечні фонди 69,4 0,05 96,4 0,08 0,03 Малоцінні необоротні 170,6 0,13 275,3 0,19 0,06 Інші необоротні матеріальні активи - - 108,8 0,09 0,09 Разом 127844,6 100,00 133874,8 100,00 -
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
В структурі основних засобів в 2007р.збільшилась частка вартості транспортних засобів (на 0,78%).
Таблиця 2.3.
Показники стану основних засобів за2006-2007 рр. на ЗАТ «КЗШВ „Столичний“Показник Значення Відхилення 2006 рік 2007 рік абсолютне відносне,% Коефіцієнт зносу 0,7842 0,7699 -0,0143 -1,82 Коефіцієнт придатності 0,2158 0,2301 0,0143 6,63 Коефіцієнт оновлення 0,7300 0,0568 -0,6732 -92,22 Коефіцієнт вибуття 0,0107 0,0123 0,0016 14,95 Коефіцієнт приросту 0,7271 0,0451 -0,6820 -93,80
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
Показники стану основних засобів в2007р. зменшились, окрім коефіцієнту придатності та коефіцієнту вибуття.
Для дослідження ефективностівикористання основних засобів доцільно розрахувати наступні показники:
1. Фондовіддача:

Фвід = ОВП / />, (2.6)
де ОВП – річний обсяг виробленоїпродукції в вартісних одиницях;
/> - середньорічна вартість ОЗ.
/> = (34891100 + 127844600) / 2 =81367850 грн.
/> = (127844600 + 133874800) / 2 =130859700 грн.
Фвід 2006 = 132550500 / 81367850 =1,63 грн./грн.
Фвід 2007 = 157479800 / 130859700 =1,20 грн./грн.
2. Фондорентабельність:
Френ = Приб / /> , (2.7)
Френ 2006 = 8466800 / 81367850 = 0,10грн./грн.
Френ 2007 = 11315500 / 130859700 =0,09 грн./грн.
3. Фондомісткість продукції:
Фміст. прод. = />/ ОВП, (2.8)
Фміст. прод. 2006 = 81367850 /153704800 = 0,53 грн./грн.
Фміст. прод. 2007 = 130859700 /184019700 = 0,71 грн./грн.
4. Фондоозброєність праці:
Фозб. пр. = />/ />, (2.9)
де />– середньо облікова чисельністьпромислово-виробничого персоналу підприємства.
Фозб. пр. 2006 = 81367850 / 380 =135404,34 грн./чол.
Фозб. пр. 2007 = 130859700 / 391 = 334679,54 грн./ чол.
Узагальнюючі показники ефективностівикористання основних засобів КЗШВ подані в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4.
Ефективність використання основнихзасобів у 2006-2007 рр. на ЗАТ «КЗШВ „Столичний“Показники Од. виміру Значення Відхилення 2006 рік 2007 рік абсолютне відносне, % Обсяг виробленої продукції в натуральних одиницях тис. пл. 16145,0 16542,0 397,0 2,46 Обсяг виробленої продукції в порівняльних цінах тис. грн. 132550,5 157479,8 24929,3 18,81 Обсяг виробленої продукції в діючих цінах тис. грн. 153704,8 184019,7 30314,9 19,72 Основні засоби тис. грн. 81367,9 130859,7 49491,8 60,82 Чисельність ПВП чол. 380 391 11 2,89 Фондовіддача грн./грн. 1,63 1,20 -0,43 -26,38 Фондорентабельність грн./грн. 0,10 0,09 -0,01 -1,00 Фондомісткість продукції грн./грн. 0,53 0,71 0,18 33,96 Фондоозброєність праці тис. грн./ чол. 214,1 334,7 120,6 56,33 Продуктивність праці тис. грн. 348,8 402,8 54,0 15,48 /> /> /> /> /> /> />
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
Отже, загалом всі показники ефективності використанняосновних засобів за 2006-2007рр. на ЗАТ «КЗШВ „Столичний“ зросли. Зокреманайбільше збільшились фондоозброєність, фондомісткість, вартість основнихзасобів. Проте зменшились фондовіддача та фондорентабельність.
Для більш повного аналізу стану КЗШВпотрібно проаналізувати склад оборотних активів, вихідні дані для аналізуподані в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5.
Динаміка оборотних активів у2006-2007 рр. на ЗАТ „КЗШВ “Столичний»Оборотні активи Значення, тис. грн. Відхилення 2006 рік 2007 рік
абсолютне,
тис. грн. відносне, % Виробничі запаси 17677,8
22588,4 4910,6 27,78 Незавершене виробництво 3238,7
4104,9 866,2 26,75 Готова продукція 1426,0
2168,9 742,9 52,10 Товари 281,1
248,9 -32,2 -11,46 Дебіторська заборгованість 34831,4 34289,4 -542 -1,56 Грошові кошти 570,6 11818,0 11247,4 1971,15 Інші оборотні активи 987,4
475,4 -512,0 -51,85 Витрати майбутніх періодів 78,2
465,2 387,0 494,89 Разом 59091,2 76159,1 17067,9 28,88
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Отже, оборотні активи в 2007р.збільшились майже на 29%, за рахунок збільшення вартості виробничих запасів,незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, витрат майбутніхперіодів. Структураоборотних активів КЗШВ подана в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.
Структура та динаміка оборотнихактивів у 2006-2007 рр. на ЗАТ „КЗШВ “Столичний»Оборотні активи 2006 рік 2007 рік Абсолютне відхилення, % Значення, тис. грн. Питома вага, % Значення, тис. грн. Питома вага, % Виробничі запаси 17677,8 29,92 22588,4 29,66 -0,26 Незавершене виробництво 3238,7 5,48 4104,9 5,39 -0,09 Готова продукція 1426,0 2,41 2168,9 2,85 0,44 Товари 281,1 0,48 248,9 0,33 -0,15 Дебіторська заборгованість 34831,4 58,94 34289,4 45,02 -13,92 Грошові кошти 570,6 0,97 11818,0 15,52 14,55 Інші оборотні активи 987,4 1,67 475,4 0,62 -1,05 Витрати майбутніх періодів 78,2 0,13 465,2 0,61 0,48 Разом 59091,2 100,00 76159,1 100,00 -
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Отже, найбільшу питому вагу вструктурі оборотних активів займають дебіторська заборгованість, виробничізапаси, грошові кошти.
Розрахуємо також показникиефективності використання оборотних активів:
1. Коефіцієнт оборотності ОА:
Коб.= ОРП / />, (2.10)
де ОРП – річний обсяг реалізованоїпродукції підприємства в вартісних одиницях;
/> – середній залишок нормованих ОА.

Коб.2006 = 174644,5 / 59091,2 = 2,96 обертів
Коб.2007 = 202219,4 / 76159,1 = 2,66обертів
Коефіцієнт оборотності характеризуєкількість оборотів, здійснених оборотними активами за певний проміжок часу (вданому випадку за рік).
2. Рентабельність ОА:
R = П / /> * 100, (2.11)
де П – річний прибуток підприємства.
R2006 = 31064,9 / 59091,2 * 100 = 52,57 %
R2007 = 44455,0 /76159,1 * 100 = 58,37 %
Рентабельність оборотних активівхарактеризує частку прибутку від вартості оборотних активів, яку отримують напідприємстві за рік.
3. Тривалість одного обороту ОА:
Тоб. = Д / Коб., (2.12)
де Д – число календарних днів вперіоді, який аналізується.
Тоб.2006 = 360 / 2,96 = 122 днів
Тоб.2007 = 360 / 2,66 = 135 днів
4. Коефіцієнт закріплення ОА:

Кзак. = /> / ОРП, (2.13)
Кзак. 2006 = 59091,2 / 174644,5 = 0,3384 грн.
Кзак. 2007 = 76159,1 / 202219,4 =0,3766 грн.
Коефіцієнт закріплення характеризуєкількість оборотних активів, яка необхідна для виготовлення та реалізаціїпродукції вартістю в 1 грн. 5. Відносна економія ОА:
∆Овідн. = />/ ОРП0 * ОРП1 – /> , (2.14)
де />і/> — середні залишки ОА відповідно вбазовому та звітному роках;
ОРП0 і ОРП1 — річний обсягреалізованої продукції підприємства в вартісних одиницях відповідно в базовомута звітному роках.
∆Овідн. 2006 = 51274,0 / 133075,8 * 174644,5 – 59091,2 = 8199,2 тис. грн.
∆Овідн. 2007 = 59091,2 /174644,5 * 202219,4 – 76159,1 = -7737,9 тис. грн.
За результатами проведенихрозрахунків, можна запропонувати напрямки підвищення ефективності використанняосновних засобів підприємства:
Інтенсивні напрямки:
-       технічнепереозброєння підприємства;
-       механізаціяі автоматизація виробництва;
-       удосконаленнятехнологічних процесів;
-       скороченнятривалості виробничого циклу;
-       комплексневикористання та покращення якості сировини;
-       застосуванняпрогресивних форм організації виробництва і праці.
Екстенсивні напрямки:
-       скороченняпростоїв устаткування;
-       підвищеннякоефіцієнту змінності роботи устаткування;
-       зменшеннякількості непрацюючого устаткування.
До основних напрямків підвищенняефективності використання оборотних коштів слід віднести:
На етапі формування виробничихзапасів:
-       створенняоптимальних розмірів виробничих запасів;
-       застосуванняпри купівлі виробничих запасів принципу оптимального співвідношення ціни іякості;
-       використанняраціональних схем постачання матеріальних ресурсів.
У сфері виробництва:
Ø скороченнятривалості виробничого процесу;
Ø впровадженняпрогресивних ресурсозберігаючих технологій;
Ø економневикористання матеріальних ресурсів.
У сфері обігу:
Ø удосконаленнямаркетингової діяльності підприємства;
Ø стимулюваннязбуту продукції
Асортимент продукції ЗАТ „Київськогозаводу шампанських вин “Столичний» представлений в основному ігристим вином, але натеперішній час завод випускає тихі вина, питну воду та солодкий напій «Шампусик».
Відповідно до технологічної схемиконтролю на заводі контролюються наступні показники: зовнішнє оформлення,прозорість та відсутність сторонніх домішок, смак, аромат, колір, повнотаналиву, масова доля СО2.
Шампанське повинно відповідативимогам ГОСТ 13918.
Готова продукція повинна відповідативимогам за органолептичними показниками вказаними в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.
Органолептичні показникиНазва показників Характеристика Забарвлення Світло – солом’яне з відтінком золотистого Букет Розвинутий, тонкий Смак Свіжий, гармонійний
Ігристі та пінливі
властивості При наливанні у келих повинна утворюватись піна у бульбашки вуглекислого газу
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Шампанське виготовлене на КЗШВповинне відповідати вимогам за фізико-хімічними показниками вказаними в таблиці2.8.
Таблиця 2.8.
Фізико – хімічні показникиНазва показників Норма Об’ємна частка етилового спирту, % 10,5-12,5
Масова концентрація цукрів, у перерахунку на інвертний, г/100 см3:
Сухе
Напівсухе
Напівсолодке
2,0-2,5
4,0-4,5
6,0-6,5 Масова концентрація титрованих кислот в перерахунку на винну кислоту, г/дм3 5,5-8,0
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
Інші показники і допустимі відхиленнявід норм повинні відповідати вимогам ГОСТ 13918.
Вміст токсичних елементів не повиненперевищувати допустимі рівні, встановлені в «Медико-біологічних вимогах ісанітарних нормах якості продовольчої сировини та харчових продуктів»,затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.08.89 р. № 5061.
Для виготовлення вина шампанськоговикористовуються:
-          виноматеріалишампанські згідно з ТУ 10.04.05.41, виготовлені з сортів винограду Рислінг,Фетяска, Совіньон;
-          рештасировини та допоміжні матеріали згідно з вимогами ГОСТ13918.
В основу своєї діяльності завод вклавпринцип довгострокового взаємовигідного співробітництва з господарствапервинного виноробства. Саме завдяки цьому, у заводу установились стабільнізв'язки з господарствами, дозволяє з високою ступінню впевненістю стверджувати прогарантоване забезпечення виробництва виноматеріалами на весь період існуванняпідприємства. Постачальниками виноматеріалів являються господарства первинноговиноробства Херсонської, Миколаївської, Одеської областей, Республіки Крим,Молдови.
Також до основних видів сировинивідносяться цукор та лікер, за допомогою яких підвищують солодкість та вмісталкоголю.
Основні постачальники сировини на ЗАТ«Київський завод шампанських вин „Столичний“:
— Агрофірма „Золота балка“(Автономна Республіка Крим);
ВАТ „Ударний“ (АвтономнаРеспубліка Крим);
ВАТ „Цюрупинське“(Херсонська область);
ВАТ „Чорноморська перлина“(Одеська область);
ВАТ „Радсад“ (Миколаївськаобласть);
ДП р/з „Бурлюк“ (АвтономнаРеспубліка Крим);
ДП ТОВ „Юг тара“Агроторгова фірма солоду (Одеська область);
ДСП АПК „Виноградний“(Автономна Республіка Крим);
ЗАСТ Агрофірма „Чорноморець“(Автономна Республіка Крим);
Радгосп „Більшовик“(Одеська область);
СВК „Лиманський“(Миколаївська область) та інші.
Виробнича потужність ЗАТ „КЗШВ “Столичний»становить 22,3 млн. пляшок на рік (табл.2.9).

Таблиця 2.9.
Виробнича потужність та пропускнаспроможність на ЗАТ «КЗШВ „Столичний“Показник Одиниця виміру Значення
Виробнича потужність:
— безперервним способом
— періодичним способом млн. пл. / рік млн. пл. /рік 15,74 6.56 Всього потужність млн. пл. /рік 22,3
Пропускна спроможність:
— виноматеріальний цех
— лікерне відділення
— приймальні апарати млн. пл. /рік млн. пл. /рік млн. пл. /рік
10,32
22,9
19,7
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
Асортимент продукції КЗШВ
КЗШВ виготовляє такі види продукції:шампанське, тихі вина, воду питну, солодкий газований напій. ЗАТ «КЗШВ „Столичний“виробляє та реалізує такі види шампанських вин:
ü  Виноігристе „Ukrainskoye Sekt v. Krim“ ROT-mild, червоне;
ü  Виноігристе „Ukrainskoye Sekt v. Krim“ HALBTROCKEN, біле;
ü  »Jaltiskoye"Sekt von der Krim, rot mild, червоне;
ü  «Jaltiskoye»Sekt von der Krim, weiss halbtrocken, біле;
ü  Виноігристе «Советское Игристое», Sweet, біле, солодке;
ü  Виноігристе «Советское Игристое», Sweet, біле, напівсолодке;
ü  Виноігристе «Советское Игристое», Sweet, біле, напівсухе;
ü  Виноігристе «Советское Игристое», червоне, напівсухе;
ü  Виноігристе «Мій Львів», біле, напівсолодке;
ü  Виноігристе «Мій Львів», біле, солодке;
ü  Виноігристе «Мій Львів», біле, мускатне;
ü  Виноігристе «Мій Львів», червоне, напівсолодке;
ü  Виноігристе «Советское Полусладкое», semisweet, біле;
ü  Виноігристе «Советское Полусладкое», semidry, біле;
ü  Виноігристе «Украинское Игристое», біле, напівсолодке;
ü  Виноігристе «Украинское Игристое», біле, солодке;
ü  Вино ігристе«Украинское Игристое», червоне, напівсолодке
Детальніше асортимент заводу поданийв таблиці 2.10.
Таблиця 2.10.
Асортимент продукції КЗШВ «Столичний»Назва випущеної продукції Значення, тис. пляшок Питома вага, % Відхилення 2006 рік 2007 рік 2006 рік 2007 рік абсолюте, тис. пл. відносне, % 1.Шампанське на внутрішній ринок, тис.дал 1138,9 1171,4 91,1 91,6 32,5 2,9 2.Шампанське на експорт, тис.дал 56,9 57,1 4,6 4,5 0,2 0,4 3. Тихі вина: столове 36193 40716,0 десертне 22103,0 24866,0 Всього тихі вина 58296,0 65582,0 Всього тихі вина, тис. дал 4,4 4,6 0,3 0,4 0,2 5,2 4. Напій «Шампусик» 309145,0 220545,0 Всього напій «Шампусик», тис. дал 23,2 16,5 1,9 1,3 -6,6 -28,7 5. Вода питна, тис. дал 26,3 29,4 2,1 2,3 3,1 11,8 Всього, тис.дал 1249,7 1279,0 100,0 100,0 /> /> /> /> /> /> /> />
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Для більш детального аналізу обсягіввиробництва та реалізації шампанського, потрібно використати дані таблиці 2.11.

Таблиця 2.11.
Обсяги виробництва шампанського ЗАТ „КЗШВ“Столичний»Назва випущеної продукції Значення, тис. пляшок Питома вага, % Відхилення 2006р. 2007р. 2006р. 2007р.
Абсо-
лютне,
тис. пл.
Від-
носне, % Всього шампанське на внутрішній ринок 15185333 15618217 95,24 95,35 432883,7 2,85 брютбілий 107621 123892 0,67 0,76 16271 15,12 брютчервоне 32002 37774 0,20 0,23 5772 18,04 сухе 78065 80557 0,49 0,49 2492 3,19 напівсухе 359011 379032 2,25 2,31 20021 5,58 напівсолодке 13227404 13471594 82,96 82,24 244189,7 1,85 мускатне 432101 504227 2,71 3,08 72126 16,69 рожеве 48567 62677 0,30 0,38 14110 29,05 солодке 900562 958464 5,93 5,93 57902 6,43 Всього шампанське на експорт 758872 761828 4,76 4,65 2956 0,39 напівсухе 209100 209489 1,31 1,28 389 0,19 напівсолодке 6472 6697 0,04 0,04 225 3,48 солодке 31190 31528 0,20 0,19 338 1,08 червоне 512110 514114 3,21 3,14 2004 0,39 Всього шампанське реалізовано 15944205 16380045 100,00 100,00 435839,7 2,73
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Отже, всього обсяг реалізованихпляшок в 2007р. на внутрішньому ринку виріс на 2,85%. Обсяг реалізованих пляшокв 2007р. на експорт виріс на 0,39%. Всього шампанського в 2007р. реалізовано на2,73% більше.
Що стосується організації ефективноїзбутової системи, то домінуючою моделлю дистрибьюції шампанського є непряміпродажі. Причому останнім часом намітилася тенденція до фокусного просуванняпродукції через дистриб'юторів в містах-»мільйонниках".
Організовуючи збутову систему,виробники шампанського борються з двома вже згадуваними чинниками, що обмежуютьзростання продажів їх продукції: сезонністю і регіональним споживанням. Узв'язку з цим на ринку останнім часом наголошується тенденція розширеннягеографії продажів, побудови дистриб'юторських мереж на всій території України.Не останню роль тут грають торгові мережі, що ростуть. Наприклад, в Києві на їхчастку доводиться близько 50% продажів шампанська. Осмислену побудовудистрибьюції і відмова від неврегульованих оптових продажів дозволяють КЗШВзбільшити збут в ті місяці за яких продаж мінімальний і, таким чином,згладжувати сезонні перепади продажів.
На продажі шампанська під конкретнимиторговими марками впливає також і той факт, що останнім часом роздріб (навітьмережева) при формуванні асортименту відступив від принципу ризикованогодостатку і повернувся до принципу розумної достатності. Сьогодні немає резонутримати асортиментну лінійку, в якій була б представлена продукція всіхзаводів, досить зробити ставку декількох перевірених виробників. Враховуючитакий підхід роздрібу до вибору постачальників, КЗШВ прагне також знаходити длясебе перевірених збутових партнерів і планомірно вибудовувати довгостроковівідносини з ними.
Велику популярність в планіреалізації своєї продукції у КЗШВ набирає сегмент HoReCa, підприємства якоготакож не прагнуть до широкого асортименту, прагнучи обмежуватися продукцією 2-3виробників. При цьому основним критерієм для формування винної карти рестораномслужить кількість грошей, яку виробник готовий заплатити за «присутність».Таким чином, українське громадське харчування пропонує кінцевому споживачевіобмежену кількість торгових марок.
Тим часом при просуванні своєїпродукції на ринок українські виробники шампанського рідко удаються дорекламних кампаній в національному масштабі. Набагато частіше вонивикористовують різні PR- і BTL-інструменти. Наприклад, ТМ «Нове Світло»сьогодні знаходиться на етапі репозиціонування, і, щоб досягти поставленихцілей, компанія активно проводить різні PR-акції: проведення прес-конференцій дляЗМІ з презентацією нових сортів шампанська, проведення дегустацій на заводі іззапрошенням провідних винарів регіону та інші. КЗШВ провівши подібні акції тежміг би збільшити обсяги своєї реалізованої продукції.
Аналогічної стратегії дотримується іАртемівський ЗШВ, який не так давно був перейменований в Arteomovsk Winary, що,на думку керівництва компанії-власника, повинно підсилити його привабливість якекспортера. Слід зазначити також зусилля Одеського ЗШВ по перетвореннюшампанського з продукту «особливого споживання» в свого роду щоденнурозкіш. Іншими словами, підприємство позиціонує своє шампанське як напій длябудь-якої значущої для споживача події, навіть якщо це просто сонячний день.Тож для КЗШВ було б теж непогано позиціонувати свою продукцію як продукт, якийспоживається не лише на свята.
Не менш активний поводяться іпостачальники імпортного шампанського: величезна увага приділяєтьсяPR-кампаніям брендів, дегустаціям для сомельє, кінцевих споживачів.
Український ринок шампанська все щезнаходиться на етапі активного розвитку, тому вимагає серйозної рекламної імаркетингової підтримки. Тому КЗШВ «Столичному» потрібно вдалоздійснювати і збутову політику та вірно позиціонувати свою продукцію, завдякичому завод зможе збільшувати свою частку ринку.
Внаслідок того, що смаки споживачів впринципі вже сформувалися, сьогодні не дуже популярний вельми ефективний ранішеспосіб ротації асортиментного ряду. Головна причина зниження його популярності– опір роздрібу. Тим часом висока вірогідність того, що, якби появу новихнайменувань продукції на ринку шампанська супроводжувала активна реклама,роздрібні оператори більш охоче брали б новинки на реалізацію. Проте поки щовиробники шампанського, зокрема КЗШВ вважають за краще працювати по-старому,зводячи до мінімуму витрати на створення і просування своїх брендів.
Основні покупці продукції ЗАТ «Київськогозаводу шампанських вин „Столичний“: ДП ВТП „Київський“; ЗАТ»Фоззи"; «Баядера» /філія; ПП «Вест Лайн Дисстрибьюшн»;СП «Київ-Захід»; ТОВ «Торгова Компанія Продімпортторг»; ТОВНВП Гамма; СП ЗАТ «Волиньпак»; Західно-українська ТК «Продторг»та інші.
2.4 Аналіз фінансово-економічногостану підприємства
Аналіз собівартості, прибутку,рентабельності та фінансового стану є одним з найважливіших у економічному аналізі.Він базується на загальних результатах результатх діяльності підприємства.Аналіз фінансово-майнового стану підприємства здійснено у відповідності доПоложення про порядок здійснення аналізу фінансового стану державнихпідприємств, яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України та Фондудержавного майна України від 26.01 2001 № 49/121 та зареєстроване вМіністерстві юстиції України 8 лютого 2001 р. за № 121/5312.
Аналіз ліквідності підприємства даєзмогу визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.
Аналіз ліквідності підприємстваздійснено шляхом розрахунку наступних показників (коефіцієнтів): коефіцієнтапокриття; коефіцієнта швидкої ліквідності; коефіцієнта абсолютної ліквідності;чистого оборотного капіталу.
Коефіцієнт покриття розрахований яквідношення оборотних активів до поточних зобов’язань підприємства та показуєдостатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашенняйого поточних зобов’язань.
Коефіцієнт швидкої ліквідностірозрахований як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошовихзасобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторськоїзаборгованості) до поточних зобов’язань підприємства. Він відображає платіжніможливості підприємства до сплати поточних зобов’язань за умови своєчасногопроведення розрахунків з дебіторами.
Коефіцієнт абсолютної ліквідностірозрахований як відношення грошових засобів та їх еквівалентів і поточнихфінансових інвестицій до поточних зобов’язань та показує, яка частина боргівпідприємства може бути сплачена негайно.
Чистий оборотний капітал розрахованийяк різниця між оборотними активами підприємства та його поточнимизобов’язаннями. Його наявність та величина свідчать про спроможністьпідприємства сплачувати свої поточні зобов’язання та розширювати подальшудіяльність.
Таблиця 2.12.
Показники ліквідності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“в 2006-2007 рр.Показники Значення Абсолютне відхилення Нормативне значення 2006 рік 2007 рік Коефіцієнт готівкової ліквідності 0,0186 0,3112 0,2926 > 0,2 Коефіцієнт поточної ліквідності 1,9275 1,9934 0,0659 > 1,0 Коефіцієнт швидкої ліквідності 1,1886 1,2268 0,0382 > 0,7 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,0186 0,3112 0,2926 > 0,2 Чистий оборотний капітал, тис. грн. 28397,2 37722,0 9324,8 > 0
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
1.        Коефіцієнтготівкової ліквідності:
Кгот.лікв. = Грошові кошти / Поточнізобов’язання (2.15)
Кгот.лікв. 2006 = (409,4 + 161,2) /30615,8 = 0,0186
Кгот.лікв. 2007 = (9038,8+ 2779,2) / 37972,0 = 0,3112
2. Коефіцієнт поточної ліквідності(коефіцієнт покриття загальний):
Кпот.лікв. = Оборотні активи /Поточні зобов’язання зобов’язання (2.16)
Кпот.лікв. 2006 = 59013,0 / 30615,8 =1,9275
Кпот.лікв. 2007 = 75693,98/ 37972,0 = 1,9934
3. Коефіцієнт швидкої ліквідності(коефіцієнт покриття проміжний):
Кшв.лікв. = (Оборотні активи –Виробничі запаси – Незавершене виробництво – Готова продукція – Товари) /Поточні зобов’язання (2.17)
Кшв.лікв. 2006 = (59013 – 17677,8 –3238,7 – 1426 – 281,1) / 30615,8 = 1,1886
Кшв.лікв. 2007 = (75693,98 – 22588,4– 4104,9 – 2168,9 – 248,9) / 37972,0 = 1,2268
Коефіцієнт швидкої ліквідностінабагато перевищує нормативне значення.
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності(коефіцієнт платоспроможності):
Кабс.лікв. = (Грошові кошти + Поточніфінансові інвестиції) / Поточні зобов’язання зобов’язання (2.18)
Кабс.лікв. 2006 = (409,4 + 161,2) /30615,8 = 0,0186
Кабс.лікв. 2007 = (9038,8 + 2779,2) /37972,0 = 0,3112
5. Чистий оборотний капітал:
ОКчистий = Оборотні активи — Поточнізобов’язання (2.19)
ОКчистий 2006 = 59013,0 – 30615,8 =28397,2 тис. грн.
ОКчистий 2007 = 75693,98 – 37972,0 =37722,0 тис. грн.
Чистий оборотний капітал відповідаєнормативному значенню, спостерігається зростання цього показника у 2007 роціпорівняно з 2006 роком.
Аналізуючи показники ліквідності КЗШВ«Столичний» видно, що вони відповідають нормативним значенням, крімкоефіцієнтів поточної ліквідності та швидкої ліквідності.
Отже, результати розрахунків свідчатьпро те, що підприємство в цілому ліквідне, може сплачувати свої зобов’язання тарозширювати подальшу діяльність.
Для аналізу фінансової стійкостіпідприємства потрібно розрахувати показники платоспроможності підприємства.
Коефіцієнт платоспроможності (автономії)розрахований як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансупідприємства, він показує питому вагу власного капіталу в загальній сумізасобів, авансованих у його діяльність.
Коефіцієнт фінансової залежностірозраховується як відношення підсумку балансу до власного капіталу.
Коефіцієнт фінансуваннярозраховується як відношення суми забезпечення наступних витрат і платежів,довгострокових зобов’язань, поточних зобов’язань, доходів майбутніх періодів довласного капіталу. Характеризує залежність підприємства від залучених засобів.
Коефіцієнт забезпеченості власнимиоборотними засобами розраховується як відношення різниці оборотних активів тапоточних зобов'язань до оборотних активів. Він показує забезпеченістьпідприємства власними оборотними засобами.
Коефіцієнт маневреності власногокапіталу показує, яка частина власного капіталу використовується дляфінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка –капіталізована. Розраховуєтьсяяк відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу розраховується як відношеннясуми відстрочених податкових зобов'язань та поточних зобов'язань до підсумкубалансу.
Коефіцієнт загальної заборгованості розраховується як відношення підсумкубалансу за мінусом власного капіталу плюс забезпечення наступних витрат іплатежів плюс доходи майбутніх періодів до підсумку балансу.
Коефіцієнт фінансового лівереджу розраховується як відношеннядовгострокових зобов’язань до суми власного капіталу, резервного капіталу тадоходів майбутніх періодів.
Таблиця 2.13.
Показники фінансової стійкості (платоспроможності) КЗШВ «Столичний»Коефіцієнт Значення Абсолютне відхилення Нормативне значення 2006 рік 2007 рік Коефіцієнт платоспроможності 0,6533 0,6429 -0,0104 > 0,5 Коефіцієнт фінансової залежності 1,5307 1,5553 0,0246 0,2 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу 0,3335 0,3446 0,0111 - Коефіцієнт загальної заборгованості 0,3599 0,3695 0,0096 - Коефіцієнт фінансового лівереджу 0,0013 0,0000 -0,0013 > 1
Джерело: складено автором за матеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
1. Коефіцієнт платоспроможності(автономії):
Кавт. = Власний капітал / Підсумокбалансу (2.20)
Кавт. 2006 = 60122,7 / 92029,7 =0,6533
Кавт. 2007 = 70849,3 / 110194,4= 0,6429
Отже, в 2006 і 2007 рр. коефіцієнтавтономії відповідає нормативному значенні.
2. Коефіцієнт фінансової залежності:

Кфін.зал. = Підсумок балансу /Власний капітал (2.21)
Кфін.зал. 2006 = 92029,7 / 60122,7 =1,5307
Кфін.зал. 2007 = 110194,4 / 70849,3 =1,5553
В 2006 і 2007 рр. коефіцієнтфінансової залежності не відповідає нормативному значенні, окільки є більшим0,5. Це означає, що власний капітал займає дуже малу частку в підсумку балансу.
3. Коефіцієнт фінансування:
Кфін-ня = (Забезпечення наступнихвитрат і платежів + Довгострокові зобов’язання + Поточні зобов’язання + Доходимайбутніх періодів) / Власний капітал (2.22)
Кфін-ня 2006 = (1214,5 + 76,7 +30615,8) / 60122,7 = 0,5307
Кфін-ня 2007 = (1373,1+ 37972,0) / 70849,3 = 0,5553
В 2006 і 2007 рр. коефіцієнтфінансування не відповідає нормативному значенні, окільки є меншим за 1.
4. Коефіцієнт забезпеченості власнимиоборотними засобами:
Кзаб.вл.об.зас. = (Оборотні активи –Поточні зобов'язання)/
Оборотні активи (2.23)
Кзаб.вл.об.зас. 2006 = (59013 –30615,8) / 59013 = 0,4812
Кзаб.вл.об.зас. 2007 = (75693,98 –37972,0) / 75693,98 = 0,4083
В 2006 р. коефіцієнт забезпеченостівласними оборотними засобами відповіда нормі, оскільки приблизно дорівнював0,5. В 2007р. коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами зменшився.
5. Коефіцієнт маневреності власногокапіталу:
Кманевр.вл.кап. = (Оборотні активи –Поточні зобов'язання) /
Власний капітал (2.24)
Кманевр.вл.кап. 2006 = (59013 –30615,8) / 60122,7 = 0,4723
Кманевр.вл.кап. 2007 = (75693,98 –37972,0) / 70849,3 = 0,5324
Цей коефіцієнт показує, яка частинавласного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобтовкладена в оборотні засоби, а яка – капіталізована. В 2006 і 2007 рр. цейкоефіцієнт відповідає нормі.
6. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу:
Кконц.зал.кап. = (Відстрочені податкові зобов'язання + Поточнізобов'язання) / Підсумок балансу (2.25)
Кконц.зал.кап. 2006 = (76,7 + 30615,8) / 92029,7 = 0,3335
Кконц.зал.кап. 2007 = 37972,0 / 110194,4 = 0,3446
7. Коефіцієнт загальної заборгованості:
Кзаг.заборг. = (Підсумок балансу – Власний капітал + Забезпеченнянаступних витрат і платежів + Доходи майбутніх періодів) / Підсумок балансу (2.26)
Кзаг.заборг. 2006 = (92029,7 – 60122,7 + 1214,5) / 92029,7 = 0,3599
Кзаг.заборг. 2007 = (110194,4 – 70849,3 + 1373,1) / 110194,4 = 0,3695
8. Коефіцієнт фінансового лівереджу:
Кфін.лівереджу = Довгостроковізобов’язання / (Власний капітал + Резервний капітал + Доходи майбутніхперіодів) (2.27)
Кфін.лівереджу 2006 = 76,7 / (60122,7+ 84,1) = 0,0013
Кфін.лівереджу 2007 = 0 / (70849,3 +84,1) = 0
Значення коефіцієнт фінансовоголівереджу в обох роках не відповідають нормі, оскільки є меншим за 1.
Отже, аналіз показників платоспроможності показав, що підприємство маєдостатньо нормальну фінансову стійкість.
Аналіз ділової активностіпідприємства дає змогу проаналізувати ефективність основної діяльностіпідприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсівпідприємства.
Коефіцієнт оборотності активівобчислений як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт,послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства, він характеризуєефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно відджерел їхнього залучення.
Коефіцієнт оборотності основнихзасобів (фондовіддача) розрахований як відношення чистої виручки від реалізаціїпродукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів, вінпоказує ефективність використання основних засобів підприємства.
Коефіцієнт оборотності власногокапіталу розрахований як відношення чистої виручки від реалізації продукції(робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства, вінпоказує ефективність використання власного капіталу підприємства.
Значення показників діловоїактивності підприємства представлені у таблиці 2.14.
Таблиця 2.14.
Показники ділової активності ЗАТ „КЗШВ“Столичний» в 2006-2007 рр.Показники Значення Абсолютне відхилення Нормативне значення 2006 рік 2007 рік Коефіцієнт оборотності активів 1,5411 1,4856 -0,0555 збільшення Коефіцієнт оборотності основних засобів 1,5586 1,1448 -0,4138 зменшення Коефіцієнт оборотності власного капіталу 2,4648 2,2876 -0,1772 збільшення
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
1. Коефіцієнт оборотності активів:
Коб. акт. = Чистий дохід відреалізації продукції / Середньорічна вартість активів (2.28)
Коб. акт. 2006 = 126822,1 / ((72562,0+ 92029,7) / 2) = 1,5411
Коб. акт. 2007 = 149803,7 / ((92029,7+ 110194,4) / 2) = 1,4856
2. Коефіцієнт оборотності основнихзасобів:
Коб. о.з. = Чистий дохід відреалізації продукції / Середньорічна вартість основних засобів (2.29)
Коб. о.з. 2006 = 126822,1 / ((34891,1+ 127844,6) / 2) = 1,5586
Коб. о.з. 2007 = 149803,7 /((127844,6 + 133874,8) / 2) = 1,1448
3. Коефіцієнт оборотності власногокапіталу:
Коб. в.к. = Чистий дохід відреалізації продукції / Середньорічна вартість власного капіталу підприємства (2.30)
Коб. в.к. 2006 = 126822,1 / ((42784,6+ 60122,7) / 2) = 2,4648
Коб. в.к. 2007 = 149803,7 / ((60122,7+ 70849,3) / 2) = 2,2876
Проаналізувавши ділову активністьпідприємства, можна зробити висновок про те, що всі показники відповідаютьнормативним значенням. Деякі показники мають позитивну тенденцію до змін:коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, строк погашеннякредиторської заборгованості, коефіцієнт оборотності матеріальних запасів. Алетермін погашення дебіторської заборгованості збільшується, що свідчить про відвантаженняпродукції без поперед оплати і затримки в розрахунках за неї. А такожзнижується ефективність використання власного капіталу підприємства.
Аналіз рентабельності підприємства дає змогу визначитиефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхньоговикористання.
Коефіцієнт рентабельності активіврозрахований як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічноївартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.
Коефіцієнт рентабельності власногокапіталу розрахований як відношення чистого прибутку підприємства досередньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладаннякоштів до даного підприємства.
Коефіцієнт рентабельності діяльностірозрахований як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки відреалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективність господарськоїдіяльності підприємства.
Результати розрахунку показників дляаналізу рентабельності підприємства відображені в таблиці 2.15.
Таблиця 2.15.
Показники рентабельності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»в 2006-2007 рр.Показники Значення, % Абсолютне відхилення, % 2006 рік 2007 рік Рентабельність активів 10,29 11,19 0,90 Рентабельність власного капіталу 16,46 17,28 0,82 Рентабельність операційної діяльності 6,68 7,55 0,87
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Проаналізувавши показникирентабельності, можна зробити висновок, що всі показники рентабельності КЗШВ „Столичний“мають тенденцію до збільшення.
Для аналізу собівартості потрібнопорівняти фактичну собівартість виробленого шампанського „Советское“за 2006-2007 роки (табл. 2.16).
Собівартість виробленої продукції –це виражена в грошовій формі сукупність витрат по її виробництву та їїреалізації.
Таблиця 2.16.
Фактична собівартість виробленогошампанського „Советское“ за 2006-2007 роки Найменування статей калькуляції Витрати, грн. Відхилення 2006 рік 2007 рік
абсолют.,
грн. відносне, % Сировина та основні матеріали 26407101 30253147 3846046 14,56 Допоміжні матеріали 22108648 25245927 3137279 14,19 Паливо й енергія на технологічні цілі 867801 1220808 353007 40,68 Основна заробітна плата 5555548 6895657 1340109 24,12 Додаткова заробітна плата 3576637 4377741 801104 22,40 Відрахування на соціальні заходи 3211674 3986701 775027 24,13 Витрати на утримання та експлуатацією обладнання 1727492 2231790 504298 29,19 Загальновиробничі витрати 7031620 8412130 1380510 19,63 Виробнича собівартість 70486521 82623901 12137380 17,22 Адміністративні витрати 7404694 8154616 749922 10,13 Витрати на збут 3211674 4597105 1385431 43,14 Повна собівартість 81102889 95375622 14272733 17,60 Обсяг виробництва в натуральних одиницях, пл. 15933770 16387564 453794 2,85 Собівартість за 1 пляшку, грн. 5,09 5,82 0,73 14,34
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
Повна собівартість шампанського «Советское»в 2007 році зросла на 14,34%, це пов`язано із збільшенням витрат по випускупродукції. Зокрема найбільш збільшились витрати на збут продукції, на паливо таенергію, витратина утримання та експлуатацією обладнання.
Для збільшення прибутку ЗАТ «КЗШВ»Столичний" потрібно намагатись зменшити собівартість продукції, алене за рахунок зниження якості продукції.2.5Дослідження зовнішньоекономічної діяльності КЗШВ «Столичний»
Зовнішньоекономічна діяльність завжди була ізалишається важливою складовою суспільного розвитку України, незважаючи назміни в політичній ситуації, економічній кон’юнктурі та правовому середовищікраїни. Відповідно до ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність»: «Зовнiшньо-економiчнадiяльнiсть — дiяльнiсть суб'єктiв господарської дiяльностi України та iноземнихсуб'єктiв господарської дiяльностi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, щомає мiсце як на територiї України, так i за її межами».
Виходячи на зовнішні ринки кожному підприємствунасамперед необхідно вибрати найбільш придатний вид зовнішньоекономічноїдіяльності. Згідно статуту ЗАТ «КЗШВ „Столичний“ має правосамостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері,пов’язаній з предметом його діяльності, керуючись принципом самофінансування.При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності товариство користується повнимобсягом прав суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавстваУкраїни.
Закрите акціонерне товариство „КЗШВ“Столичний» з 1993 року займається зовнішньоекономічною діяльністю.Завод здійснює експортні та імпортні опнерації, а також займався бартернимиопераціями. Проте законодавством України заборонено здійснювати давальницькіоперації з виноматеріалом, оскільки з нього виготовляють пiдакцизну готовупродукцiю. На протязі 1993 – 1996 років займався операціями з давальницькоюсировиною, та виробив 22 млн. пляшок шампанського.
Недостатня кількість якісного українськоговиноматеріалу змушує КЗШВ імпортувати його з Молдови. При імпорті КЗШВ «Столичний»повинен сплатити:
-          імпортнемито в розмірі 10% на підставі ЗУ «Про Митний тариф України»;
-          податокна додану вартість в розмірі 20% на підставі ЗУ «Про податок на доданувартість»;
-          єдинийзбір в пункті пропуску на підставі ЗУ «Про єдиний збiр, який справляєтьсяу пунктах пропуску через державний кордон України».
В рамках дiючих мiждержавних угод провiльну торгiвлю (з країнами СНД та Республікою Македонія) можливе звільненнявід сплати мита при імпорті виноматеріалу. Таке звільнення здійснюється придотриманні всіх умов, що встановлені кожною окремою угодою. Це наявністьсертификата про походження товару (сертифікату переміщення), виконання правилпрямого відвантаження (прямого транспортування) та безпосередньої закупівлі.Тобто КЗШВ не сплачує мито при імпорті виноматеріалу з таких країн: Азейбаржан,Вірменія, Грузія, Молдова, Узбекистан, Туркменістан, Казахстан, Киргистан,Таджикистан.
Ввезення в Україну виноматеріалуздійснюється після проведення обов'язкового фiтосанiтарного контролю службоюГоловної державної iнспекцiї з карантину рослин в пунктi пропуску черездержавний кордон України. Підставою для переміщення через митний кордон Україниоб'єктів регулювання є:
— фітосанітарний сертифікат, щовидається органами з карантину і захисту рослин країни-експортера;
— карантинний дозвіл на імпорт, щовидається Головдержінспекцією з карантину рослин України.
Під час ввезення в Українувиноматеріалу здійснюється обов'язковий санітарно-епідеміологічний контроль впункті пропуску через митний кордон України. Виноматеріал має такий код УКТ ЗЕД0806 10 90 00.
Також КЗШВ «Столичний»імпортує скло пляшку (код УКТ ЗЕД 7010 90 53 00) з Молдови і Білорусії. Прицьому спалачується:
-          імпортнемито (повне та пільгове) в розмірі 6,5% на підставі ЗУ «Про Митний тарифУкраїни»;
-          податокна додану вартість в розмірі 20% на підставі ЗУ «Про податок на доданувартість»;
-          єдинийзбір в пункті пропуску на підставі ЗУ «Про єдиний збiр, який справляєтьсяу пунктах пропуску через державний кордон України».
Також завод імпортує коркову пробку(код УКТ ЗЕД 4503 10 10 00) з Німеччини. При цьому спалачується:
-          імпортнемито (повне та пільгове) в розмірі 5% на підставі ЗУ «Про Митний тарифУкраїни»;
-          податокна додану вартість в розмірі 20% на підставі ЗУ «Про податок на доданувартість»;
-          єдинийзбір в пункті пропуску на підставі ЗУ «Про єдиний збiр, який справляєтьсяу пунктах пропуску через державний кордон України».
Обсяг імпортних операцій КЗШВ «Столичний»в 2006 році наведі в таблиці 2.17.
Таблиця 2.17.
Імпортні операції ЗАТ «КЗШВ „Столичний“за 2006 рікКраїна Фірма Продукція Од. виміру Значення Вартість Білорусь
ВАТ „Гродненський склозавод“
ВАТ „Світлогорський целюлозо-картонный комбінат“
Склопляшка ємністю
0,75 л
Фільткартон (марка „КФМ“, „КФО“, „Т“)
шт.
кг.
1337600
21780
321024 дол.
1797734 грн.
500000 дол.
2800000 грн. Німеччина
»Профіль Бератунгс унд Хандельс Гмбх"
«KHS»
Коркова пробка
Запасні частини до машини INNOFILL-DR
шт.
-
450000
-
9000 євро
59400 грн.
71715 євро
473319 грн. Молдова
SRL «GCC-Service»
SRL «Lapusna-Vin»
АТ «Маргаритар»
СП ТОВ «ТЕККА»
SRL «Invintorg»
SRL «Negvin-Prod»
АТ «Fabrica de vinuri „Slobozia Mare“
SRL „Recevinagro“
Склопляшка ємністю
0,75 л
Виноматеріали (совіньон, аліготе, шардоне)
шт.
л.
109824
7336415
22514 євро
148592 грн.
3961664 дол.
22185318 грн
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
Отже, з таблиці видно, що в 2006р.КЗШВ найбільше імпортував виноматеріали з Молдови на суму 3961664 дол.США або22185318 грн.
Обсяги імпортних оперцій в 2007р.наведені втаблиці 2.18.
Таблиця 2.18.
Імпортні операції ЗАТ «КЗШВ „Столичний“за 2007 рікКраїна Фірма Продукція
од.
виміру Значення Вартість Білорусь
ВАТ „Гродненський склозавод“
ВАТ „Світлогорський целюлозо-картонный комбінат“
Склопляшка ємністю
0,75 л
Фільткартон (марка „КФМ“, „КФО“, „Т“)
шт.
кг.
1719846
31708
412763 дол.
2084453 грн.
727911 дол.
3675951 грн. Німеччина
»Профіль Бератунгс унд Хандельс Гмбх"
«KHS»
Коркова пробка
Запасні частини до машини INNOFILL-DR і нове обладнання
шт.
-
525100
-
10502 євро
77715 грн.
82614 євро
611344 грн. Молдова
SRL «GCC-Service»
SRL «Lapusna-Vin»
АТ «Маргаритар»
СП АТ «Vinia Traian»
СП ТОВ «ТЕККА»
SRL «Invintorg»
SRL «Negvin-Prod»
АТ «Fabrica de vinuri „Slobozia Mare“
SRL „Recevinagro“
Склопляшка ємністю
0,75 л
Виноматеріали (совіньон, аліготе, шардоне)
шт.
л.
174838
9615311
35842 євро
265231 грн.
5192268 дол.
26220953 грн
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
Отже, з таблиці видно, що в 2007р.КЗШВ «Столичний» найбільше імпортував виноматеріали з Молдови на суму5192268дол. або 26220953грн.
Для більш детального аналізуімпортних операцій за 2006-2007 рр. потрібно використати дані з таблиці 2.19.
Таблиця 2.19.
Динаміка імпортних операційпідприємства протягом 2006-2007 рр.Країна Вартість контракту, тис. грн. Питома вага, % Відхилення 2006 рік 2007 рік 2006 рік 2007 рік абсолютне, тис. грн..
відносне,
% Білорусь 4597,7 5760,4 16,8 17,5 1162,7 25,3 Німеччина 532,7 689,1 1,9 2,1 156,4 29,4 Молдова 22333,9 26486,2 81,3 80,4 4152,3 18,6 Разом 27464,3 32935,7 100,0 100,0 5471,4 19,9
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Отже, КЗШВ „Столичний“показує хорошу динаміку росту імпортних операцій, а саме 19,9%, що свідчить прошвидкі темпи розвитку в 2007р. Найбільшу питому вагу в структурі імпортнихоперацій мають імпортні операції з Молдови, а найменшу з Німеччини.
КЗШВ здійснює також операції поекспорту шампансько в такі країни: Росія, Німеччина, Естонія, Кіпр, Бельгія,Люксембург, Перу, Данія, Швейцарія, Великобританія. Додатково ведутьсяпереговори про постачання шампанського виробленого КЗШВ до Сполучених Штатів таФранції. Шампанське, яке експортується повинне пройти санітарний контроль.Розміщення вказаного шампанського на митний ліцензійний склад заборонено, оскількиця продукція є підакцизною. Шампанське має такий код УКТ ЗЕД 2204 10 11 00.
Відповідно до ЗУ „Про державнерегулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового,алкогольних напоїв та тютюнових виробів“, шампанське відноситься доалкогольних напоїв. Алкогольнi напої — продукти, одержанi шляхом спиртовогобродiння цукромiстких матерiалiв або виготовленi на основi харчових спиртiв звмiстом спирту етилового понад 1,2% об'ємних одиниць, якi вiдносяться дотоварних груп Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв пiд кодами 2204, 22 05, 22 06, 22 08. Тому відповідно постанови КМУ „Про Тимчасовийпорядок видачi лiцензiй на право iмпорту, експорту спирту етилового, коньячногоi плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв i роздрiбної торгiвлiалкогольними напоями та тютюновими виробами“ експорт шампанськогоздійснюється за наявностi лiцензiй лише державними пiдприємствами, спецiальноуповноваженими на це Кабiнетом Мiнiстрiв України. Лiцензiї видаються Мiнекономiкиабо уповноваженими ним органами термiном на 5 рокiв, а плата за ліцензіїстановить 5000 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, справляєтьсящорiчно i зараховується до Державного бюджету України.
Для одержання лiцензiї подаються такiдокументи:
 а) заява на одержання лiцензiї;
 б) нотарiально засвiдчена копiясвiдоцтва про державну реєстрацiю суб'єкта пiдприємницької дiяльностi;
 в) довiдка державної податковоїiнспекцiї про взяття на облiк юридичної особи або свiдоцтво про державнуреєстрацiю фiзичної особи як суб'єкта пiдприємницької дiяльностi, засвiдченепечаткою державної податкової iнспекцiї;
 г) довiдка державної податковоїадмiнiстрацiї про реєстрацiю мiсць зберiгання оптових партiй алкогольних напоївта тютюнових виробiв.
Рiшення про видачу або про вiдмову увидачi лiцензiї приймається не пiзнiше нiж через 15 днiв вiд дати реєстрацiїзаяви.
В другій половині 90-х років особливого розвиткунабули обсяги поставок продукції до Росії. Однак після введення особливихмитних заходів, обсяги постачання шампанського до Росії значно скоротилися.Орієнтацію в експортній торгівлі було перенесено на західні регіони. Особливогоуспіху досягли в експорті продукції до Німеччини. Одним із основних торговихпартнерів з експорту продукції до Німеччини є німецька фірма „Профіль“.А також КЗШВ „Столичний“ співпрацює з такими провідними мережами, якEDEKA Nord (Германія), Nielsen (Данія), „Gary Magan & CO.LTD“(Англія), дюті-фрі Weitnauen (Швейцарія) та Heinemann (Германія),
На даний час ведуться маркетингові дослідження щодоможливостей розширення ринків постачання продукції на експорт.
Обсяги експортних операцій КЗШВ в 2006 р. наведені втаблиці 2.20.
Таблиця 2.20.
Експортні операції ЗАТ „КЗШВ “Столичний»в 2006 р.Країна Продукція Кількість, пл. Німеччина
Вино ігристе «Ukrainskoye Sekt v. Krim» ROT-mild, червоне
Вино ігристе «Ukrainskoye Sekt v. Krim» HALTBTROCKEN, біле
326592
60480 Швейцарія
«Jaltiskoye» Sekt von der Krim, rot mild, червоне
«Jaltiskoye» Sekt von der Krim, weiss halbtrocken, біле
12528
5148 Естонія
Вино ігристе «Советское Игристое», Sweet, біле, солодке
Вино ігристе «Советское Игристое», Sweet, біле, н/солодке
Вино ігристе «Советское Игристое», Sweet, біле, н/сухе
Вино ігристе «Советское Игристое», червоне, н/солодке
Вино ігристе «Мій Львів», біле, н/солодке
Вино ігристе «Мій Львів», біле, солодке
Вино ігристе «Мій Львів», біле, мускатне
Вино ігристе «Мій Львів», червоне, н/солодке
12432
8940
1488
2856
3186
2988
3240
816 Великобританія
Вино ігристе «Советское Полусладкое» semisweet, біле
Вино ігристе «Советское Полусухое» semidry, біле
Вино ігристе «Украинское Игристое», біле, н/солодке
Вино ігристе «Украинское Игристое», біле, солодке
Вино ігристе «Украинское Игристое», червоне, н/солодке
9384
1632
576
1014
816 Всього 454116
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Отже, з наведених даних в таблицівидно, що в 2006 р. найбільші експортні поставки були здійснені в Німеччину.
Обсяги експортних операцій КЗШВ в2007 р. наведені в таблиці 2.21.
Таблиця 2.21.
Експортні операції ЗАТ „КЗШВ “Столичний»в 2007 р.Країна Продукція Значення, пл. Німеччина
Вино ігристе «Ukrainskoye Sekt v. Krim» ROT-mild, червоне
Вино ігристе «Ukrainskoye Sekt v. Krim» HALTBTROCKEN, біле
218717
61052 Швейцарія
«Jaltiskoye» Sekt von der Krim, rot mild, червоне
«Jaltiskoye» Sekt von der Krim, weiss halbtrocken, біле
12945
5236 Естонія
Вино ігристе «Советское Игристое», Sweet, біле, солодке
Вино ігристе «Советское Игристое», Sweet, біле, н/солодке
Вино ігристе «Советское Игристое», Sweet, біле, н/сухе
Вино ігристе «Советское Игристое», червоне, н/солодке
Вино ігристе «Мій Львів», біле, н/солодке
Вино ігристе «Мій Львів», біле, солодке
Вино ігристе «Мій Львів», біле, мускатне
Вино ігристе «Мій Львів», червоне, н/солодке
12521
8987
1514
2981
3204
3162
3386
829 Великобританія
Вино ігристе «Советское Полусладкое» semisweet, біле
Вино ігристе «Советское Полусухое» semidry, біле
Вино ігристе «Украинское Игристое», біле, н/солодке
Вино ігристе «Украинское Игристое», біле, солодке
Вино ігристе «Украинское Игристое», червоне, н/солодке
9694
1853
598
1124
831 Всього 348634
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Отже, з наведених даних в таблиці 2.21можна зробити висновок, що в 2007 р. як і в 2006 р. найбільші експортніпоставки були здійснені в Німеччину. Для детальнішого аналізу динамікиекспортних операцій потрібно використати дані з таблиці 2.22.
Таблиця 2.22.
Динаміка експортних операцій ЗАТ „КЗШВ“Столичний» за 2006-2007 рр.Країна Вартість контрактів, тис. грн. Питома вага, % Відхилення 2006 рік 2007 рік 2006 рік 2007 рік абсолютне, тис. грн.
відносне,
% Німеччина 3069,5 2316,5 86,8 82,3 -753,0 -24,5 Швейцарія 128,7 136,9 3,6 4,9 8,2 6,4 Естонія 232,2 246,1 6,6 8,7 13,9 6,0 Великобританія 105,7 115,1 3,0 4,1 9,4 8,9 Разом 3536,1 2814,6 100,0 100,0 -721,5 -20,4
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Отже, найбільший обсяг експортнихпоставок в 2006-2007 рр. здійснювався в Німеччину, а найменший вВеликобританію. Загалом динаміка експорту КЗШВ в 2006-2007 рр. має негативнезначення -20,4%. Це спричинено тим, що в 2007р. обсяг експорту в Німеччинузменшився на 24,5%. Незважаючи на це обсяг експорту в 2007р. в Швейцарію,Естонію та Великобританію збільшився.
ЗАТ „КЗШВ “Столичний» з кожним рокомнамагається збільшити обсяг експортних та імпортних опре цій. Так за 2005 рікКЗШВ «Столичний» здійснив 14 імпортних угод. В порівнянні зпопереднім роком це на 4 угоди менше. Слід зазначити, що завод співпрацює з деякимиіноземними контрагентами на основі довгострокових договорів, тому у загальнійкількості укладених угод за 2005 рік 2/3 складають саме вони.
Виконання зобов’язань за торговими угодами заклечаєтьсяу дотриманні сторонами взятих на себе обов’язків: зі сторони продавця – впередачі (поставці) покупцю товару, котрий є предметом контракту, зі сторонипокупця – повну оплату встановленої контрактом ціни.
Для того, щоб виконати свої зобов’язання, продавець(ЗАТ «КЗШВ „Столичний“) повинен своєчасно підготувати товар(вино ігристе) до відвантаження і оформити документацію, необхідну длявідправки товару і отримання належних платежів.
Підготовка товару до відвантаження передбачаєвиконання заводом (у разі експорту продукції) відповідних вимог, зазначених уконтракті, що пред’являються до упаковки та маркування товару, з урахуваннямумов транспортування, кліматичних особливостей та специфіки митного режимукраїни призначення. Наприклад, Перу знаходиться у полосі жаркого клімату–тропіках, де вологість повітря досягає 90%, а середня температура складає30-400С. Тому температура і відстань враховуються при упакуванні товару дляперевезень: контейнери з постійно підтримуючою температурою 8-100С, особливоміцна упаковка, виготовлена із спеціальних матеріалів.
Шампанське КЗШВ „Столичний“ повинне мативідповідне маркування. Під маркуванням розуміються необхідні написи, зображеннята умовні позначення, що поміщаються на упаковці, бірках, необхідних дляналежного транспортування та передачі вантажу отримувачу. Маркування допомагаєполегшити перевантаження товару в дорозі, кількісного відбору окремих коробів,а також для уникнення непорозумінь при видачі товару.
На продукції містяться такі маркування:
-  найменування вантажоодержувача івідправника, вага нетто і брутто, номери контракту і наряду, номер даногомісця. Ці позначення називаються товарним маркуванням;
-  вантажне маркування;
-  транспортне маркування;
-  спеціальне маркування.
 Позначення, як потрібноповодитись з товаром під час транспортування та ін.
Відомо, що при здійсненні експорту завод несе певнінакладні витрати. До накладних витрат ЗАТ „КЗШВ “Столичний»відносяться витрати на збут, а саме:
-  митні витрати;
-  витрати на отримання сертифікатів;
-  витрати на розробку етикеток.
За умовою договору, постачальник відповідає за якістьпоставленого товару і якщо на протязі гарантійного терміну товар виявитьсянеякісним не з вини покупця, покупець складає рекламаційний акт за участінезалежної експертизи і надає його продавцю. Продавець зобов’язаний замінититовар новим відповідної якості чи повернути грошові засоби на рахунок продавця.За період 2004 року на адресу заводу подібних рекламацій не надходило, щохарактеризує його як надійного торгівельного партнера.
Виконання договорів здійснюється через поставку товарівпартіями. Так, у 2005 році завод експортував сорок партій (партія містла 2000коробів, у яких вміщується 12000 пляшок) вина ігристого «Ukrainskoye Sektv.Krim» у Німеччину, по одній партії (яка містить 4080 пляшок) буловідвантажено у Великобританію та Перу.
За умовами договору, за несвоєчасну поставку (крімвипадків несвоєчасної подачі покупцем транспорту) продавець виплачує покупцюпеню в розмірі 0,1% від вартості не поставленого в строк товару за кожен деньпрострочки. Подібних випадків протягом 2005 року не виникало.
Для детального аналізу виконання зобов’язань ЗАТ «КЗШВ»Столичний" за імпортними угодами в 2006р. потрібно використати даніз таблиці 2.23.
Таблиця 2.23.
Кількість і загальна сума укладених Київським заводомшампанських вин імпортних торгових угод за 2006 рік№ Фірма Країна Найменування продукції Сума контракту, тис. грн. 1 АТ «Маргаритар» Молдова Виноматеріал 4258,5 2 СП ТОВ «ТЕККА» Молдова Виноматеріал 3384,8 3 АТ «Fabrica de vinuri „Slobozia Mare“ Молдова Виноматеріал 3967,6 4 SRL „Lapusna-vin“ Молдова Виноматеріал 2564,9 5 SRL „Invintorg“ Молдова Виноматеріал 2851,3 6 SRL „Negvin – Prod“ Молдова Виноматеріал 2412,7 7 SRL „Recevinagro“ Молдова Виноматеріал 2745,5
  8 SRL „GCC-Service“ Молдова Скляна пляшка 148,6
  9 ВАТ „Гродненський склозавод“ Білорусь Скляна пляшка 1797,7
  10 ВАТ „Світлогорський целюлозо-картонний комбінат“ Білорусь Фільткартон 2800,0
  11 »Профіль Бератунгс унд Хандельс Гмбх" Німеччина Коркова пробка 59,4
  12 «KHS» Німеччина Запасні частини 473,3
  Всього: 27464,3
  /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Джерело: складено автором за матеріалами звітності ЗАТ«КЗШВ „Столичний“
З таблиці 2.23 видно, що загальна сума за імпортнимиторгівельними угодами в 2006р. складала 27464,3 тис. грн. Зовод в 2006р.повністю виконав свої зобов’язання за укладеними імпортними угодами. На ім’язаводу не надходило жодних рекламацій.
При аналізі виконання зобов’язань ЗАТ „КЗШВ “Столичний»за імпортними угодами в 2007р. потрібно використати дані з таблиці 2.24.
Таблиця 2.24.
Кількість і загальна сума укладених ЗАТ «КЗШВ „Столичний“імпортних торгових угод за 2007 рік№ Фірма Країна Найменування продукції Сума контракту, тис. грн.
  1 АТ „Маргаритар“ Молдова Виноматеріал 4321,7
  2 СП ТОВ „ТЕККА“ Молдова Виноматеріал 3438,2
  3 АТ „Fabrica de vinuri “Slobozia Mare» Молдова Виноматеріал 4158,9
  4 SRL «Lapusna-vin» Молдова Виноматеріал 2612,3
  5 SRL «Invintorg» Молдова Виноматеріал 3036,1 6 SRL «Negvin – Prod» Молдова Виноматеріал 2597,6 7 SRL «Recevinagro» Молдова Виноматеріал 2883,5 8 СП АТ «Vinia Traian» Молдова Виноматеріал 3172,7 9 SRL «GCC-Service» Молдова Скляна пляшка 265,2 10 ВАТ «Гродненський склозавод» Білорусь Скляна пляшка 2084,4 11 ВАТ «Світло горський целюлозо-картонний комбінат» Білорусь Фількартон 3676,0 12 «Профіль Бератунгс унд Хандельс Гмбх» Німеччина Коркова пробка 77,7 13 «KHS» Німеччина
Запасні частини і
нове обладнання 611,3 Всього: 32935,7 /> /> /> /> /> /> />
Джерело: складено автором за матеріалами звітності ЗАТ«КЗШВ „Столичний“
З таблиці 2.24 видно, що загальна сума за імпортнимиторгівельними угодами в 2007р. складала 32935,7 тис. грн. Зовод в 2007р.повністю виконав свої зобов’язання за укладеними імпортними угодами. На ім’язаводу не надходило жодних рекламацій.
Проаналізувавши укладені імпортні контракти 2006-2007років видно, що в 2007 році збільшився майже на 20% імпорт заводу. Також можназвернути увагу, що підприємство веде справи в основному з постійнимиконтрагентами, які вже довели свою відповідальність перед зобов’язаннями.З’явився новий вид операцій – тимчасовий ввіз продукції.
Для аналізу виконання зобов’язань ЗАТ „КЗШВ “Столичний»за експортними угодами в 2006р. потрібно використати дані з таблиці 2.25.

Таблиця 2.25.
Кількість та обсяг укладених Київським заводомшампанських вин експортних торгових угод за 2006 рік№ Фірма Країна Найменування продукції Сума контрактутис. грн. 1 «Профіль Бератунгс унд Хандельс Гмбх» Німеччина «Ukrainskoye Sekt v.Krim», 2455,6 2 «Campana Gastro-und Weinhandel G.m.b.h.» Німеччина «Ukrainskoye Sekt v.Krim» 613,9 3 «Ernst Trade» Швейцарія «Yaltinskoe» 128,7 4 «AS Monotal» Естонія
«Мій Львів»
«Советское игристое» 232,2 5 «Gary Magan» Великобританія
«Советское полусладкое»
«Советское полусухое»
«Украинское игристое» 105,7 Всього: 3536,1
Джерело: складено автором за матеріалами звітності ЗАТ«КЗШВ „Столичний“
З таблиці 2.25 видно, що загальна сума за експортнимиторгівельними угодами в 2006р. складала 3536,1 тис. грн. Зовод в 2006р.повністю виконав свої зобов’язання за укладеними експортними угодами. На ім’язаводу не надходило жодних рекламацій.
Дані для аналізу виконання зобов’язань ЗАТ „КЗШВ “Столичний»за експортними угодами в 2007р. подані в таблиці 2.26.
Таблиця 2.26.
Кількість та обсяг укладених ЗАТ «КЗШВ „Столичний“експортних торгових угод за 2007 рік№ Фірма Країна Найменування продукції Сума контракту, тис. грн. 1 »Профіль Бератунгс унд Хандельс Гмбх" Німеччина «Ukrainskoye Sekt v.Krim» 1701,8 2 «Campana Gastro-und Weinhandel G.m.b.h.» Німеччина «Ukrainskoye Sekt v.Krim» 614,7 3 «Ernst Trade» Швейцарія «Yaltinskoe» 136,9 4 «AS Monotal» Естонія
«Мій Львів»
«Советское игристое» 246,1 5 «Gary Magan» Великобританія
«Советское полусладкое»
«Советское полусухое»
«Украинское игристое» 115,1 Всього: 2814,6
Джерело: складено автором за матеріалами звітності ЗАТ«КЗШВ „Столичний“
З даних таблиці 2.26 видно, що загальна сума заекспортними торгівельними угодами в 2007р. складала 2814,6 тис. грн. Зовод в2007р. повністю виконав свої зобов’язання за укладеними експортними угодами. Наім’я заводу не надходило жодних рекламацій.
Проаналізувавши укладені експортніконтракти 2006-2007 років видно, що в 2007 році експорт ЗАТ „Київськогозаводу шампанських вин “Столичний» зменшився на 20,4%.
Результати діяльності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“показують, що обсяги експорту з кожним роком знижуються. Це має надзвичайнонегативний вплив на зовнішньоекономічну діяльність заводу, адже:
— звужуються ринки збуту власної готової продукції;
— знижуються валютні надходження на розрахунковірахунки підприємства.
Все це так чи інакше вимагає від ЗАТ „КЗШВ “Столичний»удосконалювати технологію та завойовувати нові ринки збуту своєї продукції.
Проаналізувавши експортні операції на виконанняекспортних контрактів за термінами поставок, за обсягами та за вартістю, зробиввисновок, що терміни поставок не порушувалися і були здійснені згіднозаключених договорів.
Для аналізу структури зовнішньоекономічної діяльностізаводу потрібно використати дані з таблиці 2.27.
 
Таблиця 2.27.
Структура зовнішньоекономічноїдіяльності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“ за 2006-2007 рр.Вид ЗЕД Значення, тис. грн. Структура, % Відхилення 2006 рік 2007 рік 2006 рік 2007 рік Імпорт 27464,3 32953,7 88,6 92,1 3,5 Експорт 3536,1 2814,6 11,4 7,9 -3,5 Всього 31000,4 35768,3 100,0 100,0 -
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
З даних поданих в таблиці 3.5 видно,що в 2006-2007 рр. в структурі зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“ більшу питомувагу має імпорт. Тобто обсяг операцій з імпорту майже в 10 раз більший відекспорту.
Для аналізу динаміки експорту за 2006-2007 рр.потрібно розрахувати за формулами 3.1-3.6 наступні показники:
1.        Індексвартості:
/>, (2.31)
де Qi1 та Pi1 – кількість і ціна товару і у звітномуперіоді;
Qi0 та Рі 0 – кількість і ціна товару і у базовомуперіоді;
n – кількість видів товарів.
Іварт. = 2814612 / 3536047 = 0,7960
Індекс вартості показує, що обсяг експорту в 2007р.зменшився приблизно на 20% в порівнянні з 2006р.
2. Індекс ціни:
/>, (2.32)
Іціни = 2814612 / (279769*7,93 + 18181*7,28+ 26003*6,52 + 10581*6,31 + 11547*7,90 + 2553*7,78) = 2814612 / 2698315 =1,0431
Індекс ціни показує, як змінилися всередньому ціни на продукцію. Величина вартості експорту збільшилась на 4% зарахунок зміни ціни.
3. Індекс фізичного обсягу:
/>, (2.33)
Іфіз.обсягу = 2698315 / 3536047 = 0,7631
Індекс фізичного обсягу показує, як змінилася вартістьобсягу за незмінних цін. Тобто вартість обсягу за незмінних цін зменшилась на24%.
4. Індекс кількості:
/>, (2.34)
Ікільк. = 348634 / 454116 = 0,7677
Індекс кількості відображає кількісну зміну за роки.Отже в 2007р. кількісний обсяг експорту зменшився на 24%.
5. Індекс кількісної структури.
/>, (2.35)
де /> - середня ціна товару і убазовому періоді.
Перед тим як розрахувати індекс кількісної структури,потрібно визначити середню ціну товарів у минулому році за формулою 2.36.
/> />, (2.36)
/> = 3536047 / 454116 = 7,79 грн.
Іструк. = 2698315 / (279769*7,79 + 18181*7,79 +26003*7,79 + 10581*7,79 + 11547*7,79 + 2553*7,79) = 2698315 / 2715859 = 0,9935
Індекс кількісної структури показує, що в межахтоварної групи підвищилась частка дешевої продукції, за рахунок зниження більшдорогої.
Отже, проаналізувавши динамікуекспорту за 2006-2007рр. можна сказати, що вцілому вартість та обсяг експортумає динаміку зменшення.
Визначення ефективності експортної діяльності заводу в2006-2007рр. здійснюється шляхом розрахунку за формулами 2.37-2.41 такихпоказників:
1. Ефективність виробництва продукції на експорт:
/> , (2.37)
де Цекс – вартість реалізованих товарів в експортнихцінах;
Среал. – собівартість виробництва і реалізації товарівна експорт.
/>3536,1 / 2572,0 = 1,3748
/>2814,6 / 2173,2 = 1,2951
Отже, в 2006 та 2007 роках експортпродукції був ефективним, показники за два роки більші за 1.
2. Валютна ефективність експорту:
/>, (2.38)
де /> - валютна ціна і-гоекспортованого товару;
/> — обсяг експорту і-го товару;
/> — витрати на виробництво тареалізацію одиниці і-го товару;
m – кількість назв товарів.
Обернений валютний курс був такий:
2006р.: 1/5,1= 0,1960
2007р.: 1/5,2= 0,1923
/>(387072*1,22 + 17676*1,12 +25716*1,00 + 10236*0,97 + 11016* 1,21 + 2406*1,20) / 2572000 = 544007 / 2572000= 0,2115 > 0,1960
Отже, в 2006р. експортна діяльність заводу булаефективною.
/> (279769*1,27 + 18181*1,16 +26003*1,04 + 10581*1,01 +11547* 1,26 + 2553*1,24) / 2173200 = 433015 / 2173200= 0,1993 > 0,1923
При порівнянні показника валютної ефективностіекспорту з оберненим валютним курсом, видно, що в 2007р. експортна діяльністьзаводу була ефективною.
3. Економічна ефективність реалізації експортнихтоварів:
/>, (2.39)
де Внетто – нетто (чистий виторг) в іноземній валюті,переведений у гривні за офіційним курсом;
Вбрутто – брутто виручка в іноземній валюті,переведена в гривні за офіційним курсом;
Среал – повні витрати реалізованої на експортпродукції, грн.;
Свир – виробнича собівартість експортованого товару;
НВвал – інвалютні накладні витрати, переведені вгривні за офіційним курсом;
НВгрн – накладні витрати, понесені у гривнях.
/>3359,2 / 2572,0 = 1,3061 > 1
Економічна ефективність реалізації експортних товарівпоказує суму доходу в іноземній валюті на кожну витрачену гривню. З розрахункувидно, що в 2006р. експорт для заводу був вигідним.
/>2673,9 / 2173,2 = 1,2304 > 1
Оскільки показник економічної ефективності реалізаціїекспортної продукції в 2007р. більший за 1, це означає, що в 2007р. експорт дляКЗШВ був вигідним.
4. Ефективність реалізації експортних товарів навнутрішньому ринку:
/>, (2.40)
де /> - ціни на продукцію, аналогічнуекспортованій на внутрішньому ринку;
/> — обсяг експорту, натур. од.;
/> — витрати на виробництво тареалізацію товару;
/>169302,7 / 132931,6 = 1,2736 1
/> 197961,7 / 172864,2 = 1,1452 1
Отже, з розрахунків видно, що в 2006р. та 2007р. длязаводу „Столичний“ було вигідно експортувати продукцію, а ніжреалізовувати її на внутрішньому ринку.
5. Ефект експорту:
/>, (2.41)
Векс – виручка від експорту продукції, вал.од.;
kв – валютний курс;
Среал – витрати на виробництво та реалізаціюекспортованої продукції.
/>3536,1 – 2572,0 = 964,1 тис. грн.
/>2814,6 – 2173,2 = 614,4 тис. грн.
Ефект експорту характеризуєдіяльність КЗШВ від експорту.
Отже, проаналізувавши дані розрахункиможна зробити висновок, що експортна діяльність в 2006-2007рр. для ЗАТ „КЗШВ“Столичний» була ефективною.
Для більш детального вивчення причинзміни ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства необхіднопобудувати факторну модель. До зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“належить як експорт, так і імпорт. Однак, весь імпорт використовується заводомдля власного виробництва і його вартість входить до собівартості виробленоїпродукції, тому будувати факторну модель потрібно лише по експортнійдіяльності, оскільки від експорту підприємство отримує прибуток і лише йогозміна впливає на ефективність ЗЕД заводу.
Для побудови факторної моделіпотрібно використати похідні показники для аналізу рентабельності ЗЕДпідприємства за аналітичний (2007 р.) та базовий (2006 р.) роки з таблиці 2.28.
Таблиця 2.28.
Показники для аналізу рентабельностіЗЕД ЗАТ „КЗШВ “Столичний» за 2006-2007 рр.Показник Індекс Од.виміру Значення Відхилення 2006р. 2007р. абсолютне відносне,% Ефективність ЗЕД Езед % 137,48 129,51 -7,97 -21,26 Прибуток від експ.операцій Пекс тис.грн. 964,10 641,40 -322,70 -33,47 Експортні витрати Векс тис.грн. 2572,00 2173,20 -398,80 -15,51 Виручка від експорту ВР екс тис.грн. 3536,10 2814,60 -721,50 -20,40 Витрати на експорт С реал тис.грн. 2572,00 2173,20 -398,80 -15,51 Виробнича собівартість С вир тис.грн. 2522,80 2133,10 -389,70 -15,45 Позавиробничі витрати С пв тис.грн. 49,20 40,10 -9,10 -18,50 Прибуток від експорту П екс тис.грн. 964,10 641,40 -322,70 -33,47
Джерело: складено автором за матеріаламизвітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Ефективність експортної діяльностіпідприємства в 2007 році порівняно з 2006 роком знизилися на 7,97%. Це булозумовлено значним зниженням обсягів експорту, а відповідно і прибутків відекспортної діяльності. Зниження ефективності експортної діяльності такожспричинене переважанням темпів збільшення собівартості над темпами збільшенняприбутку продукції.
2.6 Конкурентна позиція ЗАТ „КЗШВ “Столичний»на внутрішньому ринку
Аналіз ділового навколишньогосередовища необхідний для передбачення майбутніх процесів його розвитку. Він(аналіз) є базою макроекономічних, соціально-політичних, виробничих ітехнологічних прогнозів, служить для оцінювання довгострокових можливостейорганізацій в умовах передбаченого розвитку відповідних процесів.
Макроекономічний аналіз. Метою його єоцінювання тенденцій і динаміки розвитку макроекономічних процесів, економічноїситуації в країні і галузі. Аналіз загальногосподарської кон’юнктури включаєпрогнози розвитку економіки, виражені за допомогою таких макроекономічнихпоказників, як рівень інфляції, зайнятості, цикли ділової активності, стангрошового обігу і т.п. Найбільш узагальненим показником, що використовується упрогнозах, є розмір валового національного продукту.
Найбільш простим інструментомпрогнозування циклів ділової активності служать провідні індикатори. Вониявляють собою числові економічні ряди, що спадають або зростають подібно доВНП. До таких змін належать нові замовлення на товари, середня тривалістьробочого тижня, загальний обсяг контрактів, ціни на акції, деякі оптові ціни іт.д. Провідні індикатори застосовуються для оцінювання рівня наближенняекономіки до «точки перегину». Якщо більшість провідних індикаторівзростає, (чи падає вниз), це служить сигналом настання піку діяльностіпідприємства.
Цикл ділової активності («дно»економічного циклу, розширення, пік і спад ділової активності) є предметомпосиленої уваги економістів. Важливим вважається не тільки визначеннятривалості етапу в часі й розміру зміни економічних показників, але йнаближення «точки перегину» (піку або «дна» економічногоциклу).
Крім циклу ділової активностіважливим для підприємства є своєчасне оцінювання наслідків змін у державнійекономічній політиці. Насамперед це стосується заходів щодо вдосконаленнягосподарського механізму, особливо у сфері оподаткування і кредитування,державне замовлення на продукцію, антиінфляційних заходів, державних інвестиційі т.д.
Аналіз соціально-політичногосередовища. У центрі аналізу внутрішнього і зовнішнього соціально-політичногосередовища перебуває оцінка загальнополітичної ситуації в країні, стабільностіі виконавчої влади, а також політичного ризику капіталовкладень у даномурегіоні. Значення аналізу міжнародних чинників для українських організаційістотно зросло після скасування монополії на зовнішню торгівлю. Підприємства,що працюють чи збираються працювати на світовому ринку повинні приділятипершорядну увагу соціальним і політичним процесам, що відбуваються в реальноіснуючих і потенційних країнах-експортерах та імпортерах. Необхідно приділятипостійну увагу політиці урядів інших країн, змінам у їхніхзовнішньоторговельних режимах, спрямованих на захист внутрішніх виробників,розширенню національних ринків у цілому чи окремих галузях. З урахуваннямчинників зовнішнього середовища стратегія організації може бути спрямована напошук захисту з боку уряду України проти іноземних конкурентів, на зміцненнявнутрішнього ринку або на розширення зовнішньоекономічної активності.
Зовнішньоекономічна діяльність буденайбільш успішною лише в тому випадку, якщо буде проаналізоване й внутрішнєсередовище підприємства, сильні та слабкі сторони його діяльності.
Аналіз виробничого середовища. Уцентрі аналізу виробничого середовища знаходяться виробничі прогнози, заснованіна вивченні виробничих напрямків можливого розвитку.
Аналіз технологічного середовища.Передбачає оцінювання очікуваних змін у процесі науково-технічної конкуренції.
Цей аналіз проводиться з урахуваннямнауково-технічних тенденцій і змін, що відбуваються в науці і належать до даноїгалузі виробництва. Особлива увага приділяється передбаченню можливостейтехнологічного прориву, появі товарів з принципово новими характеристиками.
У цілому аналіз зовнішньоготехнологічного середовища дає можливість в кінцевому результаті, визначитиспрямованість впливу економічних, політичних, ринкових, соціальних,технологічних, конкурентних і міжнародних чинників на умови функціонуванняоб’єктів управління. Це полегшує для керівництва заводу пошук відповідей назапитання про те, які зміни в зовнішньому оточенні вплинуть на поточнустратегію, які з них викличуть загрозу для її обґрунтованості, а які полегшатьдосягнення стратегічних цілей.
Для оцінки слабких і сильних сторінкомпанії, як факторів внутрішнього середовища, та її зовнішніх можливостей ізагроз, і з метою розробки стратегії досягнення цілей підприємства доцільновикористовувати SWOT – аналіз.
SWOT – аналіз – полягає в тому, щовона дає змогу, завдяки різним комбінаціям сильних і слабких сторін,можливостей і загроз, формувати оптимальну стратегію фірми згідно з умовамиринкового середовища.
Етапи проведення SWOT – аналізу:
1.        Оцінюємофактори внутрішнього середовища фірми. Заповнюємо поля «Сильні сторонни»,«Слабкі сторони».
2.        Оцінюємофактори зовнішнього середовища. Визначаємо можливості і загрози підприємства івідносимо їх до полів «Можливості», «Загрози».
3.        Формуємополя Сім, СіЗ, СЛіМ, СліЗ.
4.        Виявляємостратегічні альтернативи досягнення стратегічних цілей підприємства.
Таблиця 2.30.
SWOT – аналіз Можливості:
1.Можлиівсть розширення асортименту продукції;
2. Створення нових тохнолгій.
Загрози:
1. Несприятливі коливання валютних курсів;
2. Можливість появи нових конкурентів з меншими витратами.
Сильні сторони:
1.Сучасні технології;
2. Налагоджені стосунки з постачальниками і споживачами;
3.Досвід персоналу;
4. Висока репутація у замовників.
СіМ
Підприємству потрібно збільшити обсяги виробництва, використовуючи власний досвід роботи, підвищити якість продукіцї, здійснити більш глибоке проникнення на ринок.
СіЗ
Використання свого потенціалу для витіснення конкурентів, зміцнення позицій на ринку, зміцнення стосунків з покупціями, підвищити конкурентоспроможність підприємства.
Слабкі сторони:
1.Внутрішні оперативні проблеми;
2. Обмежені фінансові можливості для розвитку виробництва.
СліМ
Необхідно ліквідувати свої слабкі сторони: підвищити виробничий потенціал, покращити свій фінансовий стан.
СліЗ
Необхідно сконцентрувати увагу на найбільш рентабельних видах продукції і за рахунок зменшення накладних витрат зменшити витрати.
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Загалом ЗАТ „КЗШВ “Столичний»має досить стабільний стан на ринках, має достатньо можливостей, сильнихсторін, таким чином, можна зробити висновок, що підприємство досить конкурентостійке до можливих змін на ринках збуту продукції, а також має достатньо великучастку ринку, високу якість товарів і позитивний імідж.
Для визначення стратегічної позиціїкожної асортиментної групи підприємства з подальшим формуванням стратегічнихпідходів до оптимізації структури асортименту та стратегічних господарськихпідрозділів підприємства побудуємо Матрицю Бостонської консалтингової групи. Цяматриця дозволяє класифікувати кожну асортиментну групу за її часткою на ринку,щодо основних конкурентів і темпів річного зростання галузі. Залежно від того, якупозицію займає той чи інший бізнес підприємства (СГП), тобто в якому квадрантіматриці він перебуває, вибирається відповідна стратегія даного бізнесу. Вихіднідані для матриці БКГ подані в таблиці 2.31.
Таблиця 2.31.
Вихідні дані для матриці БКГАсортиментна група Обсяг продажу СГП, тис. грн. Реальна ємність ринку, тис. грн. Кількість конкурентів на ринку Обсяг продажу 3-х найбільших конкурентів, тис.грн Темпи зростання ринку, % 1 2 3 Тихі вина 402,8 2378536,5 15 193500,7 169700,5 152400,6 5 Шампанське 121089,0 363958,4 12 117035,1 105600,8 103400,1 9,8 Вода питна 180,5 594234,5 10 103758,9 93257,2 73459,7 11 Напій «Шампусик» 847,2 6405,6 6 785,1 502,3 301,0 7 Джерело:складено автором за матеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“Розрахуємокоефіцієнти частки ринку який визначається за формулою:
Кч.р.=Обсяг продажу СГП/Частка ринкунайбільшого конкурента (1.30)
Кч.р.(тихі вина)= 402,8/193500,7=0,002
Тзр.=5%
Кч.р(шампанське)= 121089,0/117035,1=1,030
Тзр.=9,8%
Кч.р.(вода питна)= 180,5/103758,9=0,002
Тзр.=11%
Кч.р.(напій „Шампусик“)= 847,2/705,1=1,079
Тзр.=7%
Використовуючи вище наведені даніможна побудувати матрицю БКГ (рис.2.2).
/>
Рис. 2.2. Матриця БКГ
Аналізуючи матрицю БКГ можна зробититакі висновки:
 СГП „Шампанське“ та напій „Шампусик“характеризуються значною часткою ринку і високими темпами зростання ринку,тобто знаходяться в секторі „Зірки“. Підприємство є лідером зачасткою ринку. Саме ці СГП визначають прибутковість підприємства. Пропонуєтьсястратегія природного розвитку: СГП розвиватиметься природним чином безвикористання додаткових інвестицій (обсяги продажу підприємства перевищують обсягипродажу конкурентів). Також можна запропонувати стратегію підтримання своїхконкурентних переваг на даному ринку.
 СГП „Тихі вина“знаходиться в секторі „Собака“ і характеризується обмеженим об’ємомзбуту в зрілій галузі. Дивлячись на не достатньо тривалу присутність на ринку,підприємству не вдалося привернути до себе достатню кількість споживачів таістотно відстає від конкурентів по збуту, структурі витрат і т.д.Альтернативною стратегією може стати стратегія розвитку, оскільки ринок маєперспективу до збільшення.
 СГП „Питна вода“відповідає сегменту „Важка дитина“. Бізнес, що не має стійкихконкурентних позицій (низька частка продукції підприємства на ринку), але дієна швидкозростаючих перспективних ринках. Потребує значних вкладень, щобперетворити „знаки питання“ на „зірки“. Тобто майбутнєтакого бізнесу ще не визначене. Він стає або „зіркою“, або „собакою“і знімається з виробництва. Слід застосувати стратегію підсилювання:активізація маркетингових зусиль на просування, пошук нових каналів збуту,поліпшення якості, зниження цін або вихід з ринку.
 Для стратегічного аналізузастосовують також багатофакторну портфельну матрицю „Мак-Кінсі“. Матриця Мак-Кінсі є її більшдетальним варіантом і вже багатофакторною матрицею. В матриці Мак-Кінсі фактор „Відносна часткаринку“, що знаходиться у матриці БКГ, перетворюється на багатофакторнепоняття „Конкурентоспроможністьпідприємства“ або по-іншому „Стратегічне становище підприємства“(горизонтальна вісь). А фактор „Темп зростання ринку“ – на „Привабливість галузі(ринку)“ (вертикальнавісь). Як наслідок, матриця складається уже не з чотирьох, а з дев’яти квадратів і характеризує довгостроковупривабливість ринку (галузі) та конкурентну позицію стратегічногогосподарського підрозділу (СГП) підприємства на ньому ( рис. 2.3). Дані дляпобудови матриці „Мак Кінсі“ подані в таблиці 2.32.
Таблиця 2.32.
Вихідні дані для побудови матриці „МакКінсі“Показники Коефіцієнт вагомості Ранг Тихі вина Шам-панське Питна вода Шампусик Тихі вина Шам-панське Питна вода Шампусик 1. Привабливість ринку Ємність ринку 0,2 0,3 0,1 0,1 3 5 2 3 Темп зростання ринку 0,08 0,12 0,25 0,2 4 3 5 5 Рівень конкуренції 0,15 0,3 0,3 0,3 3 4 5 5 Технологічна укомплектованість 0,15 0,25 0,3 0,3 4 5 3 3 Схильність до інфляції 0,2 0,1 0,15 0,15 2 1 4 4 2. Конкурентний статус Ринкова частка 0,2 0,3 0,1 0,2 4 5 1 2 Якість товару 0,25 0,3 0,2 0,2 5 5 3 3 Темп зростання ринкової частки 0,05 0,1 0,15 0,15 3 2 2 2 Імідж 0,15 0,2 0,07 0,07 4 5 2 2 Сукупні витрати 0,1 0,03 0,15 0,15 5 3 4 4 Ефективність реклами 0,09 0,05 0,03 0,03 3 4 1 1
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
Привабливість ринку та конкурентнийстатус розраховується шляхом знаходження суми добутків коефіцієнта вагомості таранг кожного показника.
Тихі вина:
Привабливість ринку = 0,2*3 + 0,08*4+ 0,15*3 + 0,15*4 + 0,2*2 = 2,37
Конкурентний статус =0,2*4 + 0,25*5 +0,05*3 + 0,15*4 + 0,1*5 + 0,09*3= 3,57
Шампанське:
Привабливість ринку = 0,3*5 + 0,12*3+ 0,3*4 + 0,25*5 + 0,1*1 = 4,41
Конкурентний статус = 0,3*5 + 0,3*5 +0,1*2 + 0,2*5 + 0,03*3 + 0,05*4 = 4,49
Питна вода:
Привабливість ринку = 0,1*2 + 0,25*5+ 0,3*5 + 0,3*3 + 0,15*4 = 4,45
Конкурентний статус = 0,1*1+ 0,2*3 +0,15*2 + 0,07*2 + 0,15*4 + 0,03*1= 1,57
Шампусик:
Привабливість ринку =0,1*3+0,2*5+0,3*5+0,3*3+0,15*4= 4,3
Конкурентний статус =0,2*2+0,2*3+0,15*2+0,07*2+0,15*4+0,03*1= 2,07.
/>
Рис. 2.4. Матриця «Мак Кінсі»
Аналізуючи матрицю Мак Кінсі можназробити такі висновки:
СГП «Шампанське» маєвисокий конкурентний статус і високу привабливість ринку. Підприємство займаєвигідну позицію на ринку, а його діяльність є досить ефективною. В даномувипадку варто запропонувати стратегію зростання і посилення позицій шляхомінвестування, оскільки, інвестиції в даний сектор принесуть значний ефект.
СГП «Тихі вина» має низькупривабливість ринку та низький конкурентний статус бізнесу. Томубізнес-стратегія для даного підрозділу повинна передбачати ліквідацію абошвидкий вихід з галузі. Але перед цим необхідно піддати сектор додатковомуаналізу на предмет можливості ринкової модифікації тощо.
СГП «Питна вода»характеризується високою привабливістю ринку, але при цьому перехіднийконкурентний статус. Для такого бізнесу можна запропонувати оцінку потенціалудля лідирування через сегментацію, визначення слабких сторін та запобігання їм,підтримку сильних сторін через контрольне інвестування тощо.
СГП «Шампусик» має середнійконкурентний статус і високу привабливість ринку. Підприємство займає вигіднупозицію на ринку, а його діяльність є досить ефективною. В даному випадку вартозапропонувати стратегію зростання і посилення позицій шляхом інвестування,оскільки, інвестиції в даний сектор принесуть значний ефект.
Матриця Артура Д.Літла ґрунтується на концепціїжиттєвого циклу галузі (ЖЦГ), яка являє собою модель зміни в часі ряду ринкових змінних(параметрів): збуту, прибутку, рівня конкуренції тощо.
Таблиця 2.33.
Вихідні дані для побудови матриціАртура Д. ЛітлаПоказники конкурентно-спороможності СГП Коефіцієнт вагомості Ранг Тихі вина Шам-панське Питна вода Шампусик Тихі вина Шам-панське Питна вода Шампусик Ринкова частка 0,2 0,3 0,1 0,2, 4 5 1 2 Якість товару 0,25 0,3 0,2 0,2 5 5 3 3 Темп зростання ринкової частки 0,05 0,1 0,15 0,15 3 2 2 2 Імідж 0,15 0,2 0,07 0,07 4 5 2 2 Сукупні витрати 0,1 0,03 0,15 0,15 5 3 4 4 Ефективність реклами 0,09 0,05 0,03 0,03 3 4 1 1
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“

Стратегічні господарські підрозділиКЗШВ та їх характеристика подані в таблиці 2.34.
Таблиця 2.34.
Характеристика стратегічнихгосподарських підрозділівПоказники Значення показника Тихі вина Шампанське Питна вода »Шампусик" Обсяг збуту невеликий зростаючий невеликий невеликий Прибуток низький великий низький низький Кількість конкурентів велика зростає велика зростає Рівень витрат повільно скорочуються зменшуються високі зростають Цільова група споживачів масовий ринок масовий ринок новатори масовий ринок Частка ринку 0,0001 0,2013 0,0019 0,1322
 Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Тихі вина:
Конкурентний статус =0,2*4 + 0,25*5 +0,05*3 + 0,15*4 + 0,1*5 + 0,09*3= 3,57
Стадія життєвого циклу – стадіявпровадження на ринок
Шампанське:
Конкурентний статус = 0,3*5 + 0,3*5 +0,1*2 + 0,2*5 + 0,03*3 + 0,05*4 = 4,49
Стадія життєвого циклу – стадіязрілості
Питна вода:
Конкурентний статус = 0,1*1+ 0,2*3 +0,15*2 + 0,07*2 + 0,15*4 + 0,03*1= 1,57
Стадія життєвого циклу – стадія зростання
Шампусик:
Конкурентний статус =0,2*2+0,2*3+0,15*2+0,07*2+0,15*4+0,03*1= 2,07
Стадія життєвого циклу – стадіязростання
Рис. 2.5. Матриця Артура Д.Літла
/>
СГП „Шампанське“:продукція знаходиться на стадії зрілості, обсяги реалізації продовжуютьзбільшуватись, сектор приносить прибуток, здатний до самофінансування, маєвеликий потенціал. Інвестування в даний сектор призведе до зростання іприскорення розвитку продукції на ринку. Інвестиції будуть спрямовані назбільшення випуску диференційованої продукції і активізацію рекламноїдіяльності.
СГП „Питна вода“:продукція знаходиться на стадії зростання, обсяги реалізації дуже малі. Наринку функціонує багато учасників, підприємство не є лідером ринку. Оскількидля галузі є найбільш прийнятною стратегія оптимальних витрат, підприємство маєпідвищити якість продукції, для того щоб вийти в лідери. Прибутків, якіприносить СГП, достатньо для удосконалення діяльності. Сектор розвиваєтьсяприроднім чином, не потребує інвестицій (але вкладення коштів в розширеннядіяльності принесе значний результат).
СГП „Тихі вина“: продукціязнаходиться на стадії впровадження, обсяги реалізації дуже малі. Інвестиціїможуть бути спрямовані на активізацію рекламної діяльності.
СГП „Шампусик“:продукція знаходиться на стадії зростання, обсяги реалізації дуже малі. Наринку функціонує багато учасників, підприємство не є лідером ринку. Оскількидля галузі є найбільш прийнятною стратегія оптимальних витрат, підприємство маєпідвищити якість продукції, для того щоб вийти в лідери. Прибутків, якіприносить СГП, достатньо для удосконалення діяльності. Сектор розвиваєтьсяприроднім чином, не потребує інвестицій (але вкладення коштів в розширеннядіяльності принесе значний результат).
Основою стратегічного менеджменту є стратегічнепланування, яке тут розуміється як процес планування, оцінювання і прийняттястратегій розвитку бізнесу. До питань стратегічного планування належить такожконтроль реалізації планів і їхнє коригування. Стратегічні плані базуються напрогнозуванні майбутнього стану підприємства і зовнішнього середовища. Їхнімпризначенням є мобілізація ресурсів і координація діяльності всіх підрозділів заводув напрямку досягнення заявлених довгострокових цілей (збільшення прибутку,зниження собівартості, вихід на міжнародний ринок, збільшення масштабівдіяльності, створення спільних підприємств та ін.).
Численні дослідження показують, щостратегічне планування підвищує якість управління, приводить його увідповідність до вимог швидких і часто не передбачуваних змін у зовнішньомусередовищі. Це сприяє зростанню обґрунтованості управлінських рішень іконцентрації довгострокової і поточної діяльності менеджерів, спрямованої надосягнення глобальних цілей підприємства.
У розробці стратегії враховуєтьсябагато факторів: характер діяльності підприємства, його структура і кадровийпотенціал, особливості галузі, тенденції розвитку макроекономічних процесів,стан правової бази, що регламентує умови господарської діяльності та ін.
У цілому процес стратегічногопланування і управління обов’язково передбачає використання широкого колаінформаційних джерел й інтенсивної аналітичної роботи, зміст і послідовністьетапів виконання якої наведено на рис.2.6.
Таким чином, у розробці стратегіїпланування умовно виділяють такі етапи:
— стратегічний аналіз і прогностичнезабезпечення;
— визначення мети і завданьпідприємства;
— варіантна розробка стратегії(власне стратегічне планування);
— реалізація;
— контроль за виконанням;
— оцінювання і коригуваннястратегічного плану.
Процес стратегічного планування єбезперервним річним циклом робіт, в якому беруть участь практично всіпідрозділи підприємства. Як правило, кінцевий варіант плану і бюджету розглядаєкомітет зі стратегічного планування, а затверджує плани вище керівництво. Нарис. 2.6 показано календарний план процесу стратегічного планування,розроблений для ЗАТ „Київський завод шампанських вин “Столичний».

/>
Рис. 2.6. Календарний план процесустратегічного планування ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
У підрозділах на нижньому рівніорганізаційної структури заводу аналізуються його сильні і слабкі сторони,зовнішні сили, конкуренти, а також визначаються ресурси, необхідні длядосягнення цілей заводу. Ці плани передаються у стратегічні центри бізнесу длярозгляду узгодження. Узагальнені плани далі подаються в комітет зістратегічного планування, що складається з керівного складу заводу, якіпредставляють п’ять відділів заводу. Плани кожного центру розглядаються неменше ніж двома керівниками. Результати розгляду обговорюються з керівництвомцентру, узгоджуються всі розбіжності між керівництвом відділів і центру. Влипні правління заводу розглядає загальний стратегічний план і затверджуєпріоритети бюджетних витрат, які потім передаються у відділи і нижче послужбових підрозділах. У підрозділах розробляються плани дій і формуютьсябюджети. На вищих ланках плани агрегуються і, нарешті, у грудні на засіданніправління затверджується остаточний варіант плану і бюджет.
У рамках діяльності підприємства на зовнішньому ринкуключовими факторами успіху в конкурентній боротьбі є: завоювання стійкогофінансового положення на ринку; наявність передової технології і високогопотенціалу власних науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок;уміння проводити й ефективно використовувати маркетингові дослідження;здатність до маневрування за рахунок зміни якісних і цінових характеристикреалізованого товару, а також надання комплексу послуг, що включаютьінжинірингові, консалтингові, технічного обслуговування, послуги транспорту,зв'язку, посередницькі й ін.; наявність власної мережі постачання і збуту, щообслуговуються досвідченими фахівцями; реалізація діючої реклами і системизв'язку з громадськістю; аналіз слабких і сильних сторін основнихфірм-конкурентів на основі об'єктивної інформації.
Випускаючи конкурентноздатні товари, виробникзабезпечує для себе стійке місце на ринку.
Головним моментом устратегічному плануванні є вибір базової стратегії.
Вихідними даними для виборубазової стратегії служать як макроекономічні чинники, так і внутрішніможливості підприємства, що визначаються циклом його розвитку, а основне завдання,що вирішується при цьому, полягає у забезпеченні узгодженості між цілями іресурсами.
У практиці міжнародного бізнесусформувалося чотири основних стратегічних профілі міжнародних компаній, зурахуванням яких доцільно виробляти основні стратегічні рішення. Зазначеніпрофілі такі: етноцентризм, поліцентризм, регіоноцентризм і геоцентризм.
Етноцентризм. Етноцентричне підприємстворозглядає свій міжнародний розвиток як вторинний стосовно „внутрішньоїекспансії“, а зовнішній ринок — як „поглинач“ надлишківпродукції. Підприємство іде до централізації основних маркетингових рішень імає тенденцію створювати на зовнішніх ринках політику і процедури, яківиконуються спочатку на внутрішньому ринку.
Поліцентризм. Підприємство визнає важливістьспецифічних чинників, що впливають на його міжнародну діяльність, а також впливцієї діяльності на оборот капіталу і рентабельність. Для повної гарантіїнайкращого врахування названих чинників допускається високий ступінь автономії,навіть незалежності, щоб для кожної країни виробити свою політику. Таким чином,маркетинг здійснюється на територіальній основі, і акцент робиться не так натеперішній чи довгостроковій подібності ринків, як на розбіжностях між ними.
Регіоноцентризм ігеоцентризм. Цідва поняття означають певний ступінь зрілості у сприйнятті підприємством своєїміжнародної активності. Регіоноцентризм розглядає світ як сукупність ринків, щомають деякі загальні характеристики. Геоцентризм трактує світ як єдиний ринок.
Заводу „Столичний“, найбільше підходить етноцентричнийпрофіль, тому що доля експорту надзвичайно мала, і менеджмент розглядає поки щозовнішній ринок як вторинний. Тобто заводу доцільно розвивати своюзовнішньоекономічну діяльність додатковими малими обсягами збуту і на майбутнєпоступово розширювати свій міжнародний продаж.
Останні кілька років обсягивиробництва шампанських вин в Україні мають тенденцію до зростання після спадув першій половині 1990-х рр.
Навіть показники останніх роківвипуску цієї продукції в декілька разів менше, ніж в середині 1970-х рр.Основними причинами скорочення виробництва є наслідки масової вирубкивиноградників в середині 1980-х рр., економічний спад в країні на початку1990-х рр., погіршена ситуація з виробництвом виноматеріалів на українськихпідприємствах первинного виноробства.
Справді переломним для українськихвиробників шампанського став 2004 рік, коли, в порівнянні з 2003-м, прирістпродажів склав 22%. З тих пір щорічно аналітики ринку прогнозують швидкийпереділ ринку і збільшення долий основних гравців за рахунок поглинаннядрібніших. Проте настанню цього моменту постійно що-небудь заважає. Так, в 2005році приріст продажів шампанського знаходився на рівні 18%.
Ще однією характерною особливістюукраїнського ринку шампанська є так званий регіональний розкид споживання. Так,сьогодні основний об'єм продажів більшості виробників доводиться на „материнський“регіон. Крім того, левову частку продажів традиційно забезпечує Київ і Київськаобласть. До зростання цін на шампанське також привело і подорожчання тари: випускскляної тари – дуже енергоємний процес, і в світлі зростання цін наенергоресурси її собівартість істотно збільшилася.
Виробництвошампанської пляшки на Україні, як і попит на неї, декілька років знаходиться наодному рівні – в середньому 70–80 млн. пляшок в рік (+/- 5 млн.). Технологіявиробництва такої тари не відрізняється частими оновленнями. Єдиною важливоюінновацією в цій сфері стало виробництво полегшеної пляшки – від 450 грамів (тоді як вага традиційною складає 800–900 грамів). Завдяки цьому виробникам такої таривдалося зменшити її собівартість, проте подальше зниження ваги пляшкинеможливе, оскільки для приготування шампанського за класичною технологієюнеобхідна тара, що витримує тиск в 25 атмосфер.
Яквиробники не намагалися переламати тенденцію, але шампанське в свідомостіспоживача залишається продуктом, призначеним для святкування Нового року. Другемісце утримує 8 березня, третє – кінець червня і випускні вечори у навчальнихзакладах. За спостереженнями маркетологів,напередодні новорічних свят продаж шампанського зростає на 300%.Виробництво шампанських вин активізується в жовтні, різко падає в січні іпрактично затихає до квітня. 90% продукції випускається прискореним(акратофорним) методом, і тільки три підприємства використовують класичнуфранцузьку технологію. Остання вимагає більше зусиль, часу і засобів, але, зіншого боку, в Україні росте споживчий попит на шампанське, вироблене закласичною технологією.
Заданими компанії Comcon Ukraine, більшість споживачів шампанського – це жінки увіці 25–54 років: їх частка складає 41,8% всіх споживачів. Починаючи з 2003року на українському ринку шампанського спостерігається тенденція зростанняheavy споживачів, тобто тих, хто п'є шампанське 2-3 рази на місяць і частіше. Уквітні-травні 2005 року їх частка складала 18,1%.
Понад70% споживачів п'ють шампанське вдома або в гостях, близько 15% – замовляютьцей напій в кафе, барах, ресторанах. Слід зазначити, що частка тих, хто п'єшампанське не вдома, постійно росте.
Більшістьспоживачів не розрізняють продукцію, проведену класичним (у пляшках) іакратофорними (у резервуарах) способами. Хоча деякі виробники наполягають напринципових відмінностях, деякі вважають, що різниця між цими двоматехнологіями незначна. По суті, акротофорна технологія дозволять проводитишампанське аналогічної якості, але в набагато більшій кількості, тобто всіпроцеси, що відбуваються в пляшці, аналогічним чином відбуваються в ємкостібільшого об'єму.
В тойже час виробники шампанського за класичною технологією традиційно запрошують засвою продукцію ціну, більшу ніж в 2 рази вартості напою, приготованогоакратофорним методом. При цьому різниця в собівартості акратофорного ікласичного шампанського складає не більше 30–35%, оскільки ні сировина, нісклотара практично не відрізняються.
Протеукраїнський споживач готовий платити за легенду, що позначається на ціновійсегментації ринку. Нижній сегмент (до 20 грн. за пляшку) займає акратофорнеігристе. Решта цінових сегментів – верхній (20–45 грн.) і преміум (понад 45грн.) – займають сорти шампанського, приготовані класичним методом, у томучислі і колекційні.
Уперспективі прагнення українських виробників розширити продуктовий портфель зарахунок класичного шампанського приведе до збільшення сегменту дорожчоїпродукції (в основному верхнього цінового сегменту).
Протез погляду економічних показників виробництва для українських компанійнайпривабливішими все ще залишаються середні цінові сегменти, робота в якихзабезпечує заводам основні об'єми випуску продукції при 15-процентнійрентабельності.
Українськийринок шампанського сьогодні вельми розвинений — на нім працюють більше 10виробників (табл. 2.35). Близько 70% ринку шампанських вин в Україніконтролюють 4 компанії – Київський, Артемівський, Харьківський і Одеськийзаводи шампанских вин. Всі разом вони випускають понад 160 найменуваньпродукції.
Таблиця 2.35.
Рейтинг виробників шампанського вУкраїні за 2006-2007рр.Виробник Значення, тис. дал. Питома вага, % Відхилення 2006р. 2007р. 2006р. 2007р. абсолютне відносне, % 1.   Київський ЗШВ 1195 1229 22,98 20,15 34 2,85 2.   Артемівський ЗШВ 881 972 16,95 15,95 91 10,33 3.   Одеський ЗШВ 816 831 15,70 13,63 15 1,84 4.   Харківський ЗШВ 747 1055 14,37 17,30 308 41,23 5.   Севастопольський ВЗ 440 457 8,46 7,49 17 3,86 6.   Одесавинпром 423 594 8,14 9,74 171 40,43 7.   Золота балка 206 250 3,96 4,10 44 21,36 8.   Одеський коньячний завод 116 102 2,23 1,67 -14 -12,07 9.   Черкаський ЛВЗ 107 126 2,06 2,07 19 17,76 10.Новий Світ 104 122 2,00 2,00 18 0,17 11.    Кримський винний дім 86 134 1,65 2,20 48 55,81 12.Нива 65 107 1,25 1,75 42 64,62 13.Вина Лівандії 13 119 0,25 1,95 106 815,38 Всього 5199 6098 100,00 100,00 899 17,29
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
Аналізуючи рисунок 2.7, можнавизначити, що виробництво шампанських вин з 1940 р. до 1995 р. мало стрімкийзлет. З 2000 по 2003 роки спостерігається незначне зниження виробництва, і з2004 р. знову зростання. Найбільша кількість шампанського вина була виробленапідприємствами України в 1995 р.

/>
Рис.2.7. Виробництво шампанського 1940 – 2006 рр., млн. дал.
Окрімпідприємств-старожилів з багатим радянським минулим на ринку активно працюють ікомпанії суміжних галузей, що диверсифікували свій бізнес. Наочний приклад- ЗАТ«Одессавінпром» і його «молода» торгова марка «Французькийбульвар». Це підприємство багатьох років успішно випускало так звані тихівина, а 12 років тому звернуло свою увагу на ринок шампанського і встановилотехнологічну акратофорную лінію для виробництва цього напою.
Щеодин новачок ринку — ТОВ «Агрофірма „Золота балка“ (м.Севастополь, Крим) з однойменною продукцією, що з’явилася на прилавках кількароків тому. В 2009 році на ринок шампанських вин виходить зі своєю продукцієюкомпанія „ШАБО“.
Вструктурі продажів ігристих вин близько 90% натурального об’єму доводиться нанапівсолодкі, 10% — це екстра-брют, брют, сухі і напівсухі вина. Строго кажучи,сьогодення шампанське — це тільки брют. У Європі тільки італійці дозволяютьсобі маленькі вільності, випускаючи крім сухих і напівсухі ігристі провини.Пристрасть українських споживачів до напівсолодких вин цілком закономірно. Нажаль, грунти під виноградниками на Україні і особливості вживаної технології їхвисадження і культивування відрізняються від французьких, тому досягатигармонії смаку доводиться за рахунок підсолоджування напою. Крім цього,провести солодкий напій простіше — цукор нівелюють більшість можливих недоліківвиробництва.
В листопаді 2008 р., перед сезоном продажіввиробництво в галузі впало на 4%. Попит на шампанське в цей період починаєпоступово спадати. Для активізації попиту, виробники частково починаютьпереміщати продажі в найбільш низький ціновий сегмент. Наприклад, вже булазафіксована ціна на шампанське в роздрібній торгівлі – 8 грн. за 0,75л. Дотаких кроків виробників підштовхує повільне загальне зниження споживчого попиту– адже шампанське та ігристі вина в Україні так і не стали „товарамипершої необхідності“ в алкогольній групі, на відміно від пива чи горілки.Проте в 2008 р. з'явилась цікава тенденція, а саме виробництво ігристих винперевищило в 3 рази виробництво шампанського. Така динаміка пояснюється вступомУкраїни в СОТ. Це означає, що поступово вітчизняні виробники будуть вимушенівідмовитись від терміну шампанського. Адже, навіть в Бургундії (Франція)ігристе вино називають „Креман“, хоча ця провінція знаходиться навідстані всього 50 км. від Шампанії.
До ігристих вин відносяться всі мускатні, розові ічервоні ігристі вина, попит на які постійно росте. Структура виробництвашампанськи та ігристих вин в Україні показана на рисунку 2.8.
/>
Рис.2.8. Структура виробництва шампанських та ігристихвин в Україні

Як і прогнозувалось, вступ України в СОТ відобразивсяна імпорті шампанських вин в Україну. Кардинальні зміни відбулися в самійструктурі імпортованого шампанського. В 2008р. в структурі поставок лідеромбула продукція із Італії (більше 150 тис. л.), випередивши традиційного лідера– Молдавії (біля 149 тис. л.). Проте очікуваного значного зниження цін наімпортоване шампанське поки не відбулось. Більш того, в умовах постійного ростукурсу валют імпортери збільшують ціни на продукцію. Результатом цієї невтішноїцінової тенденції, ймовірно, стане зниження попиту на імпортоване шампанське яксередньої, так і нижньої цінової категорії. При цьому попит на дорогеімпортоване шампанське майже не зміниться.
Детальніше динаміка зовнішньої торгівлі шампанськимУкраїни показана на рисунку 2.9.
/>
Рис.2.9. Зовнішня торгівля шампанським в Україні
Ще до початку кризи в 2008 році ринок шампанськогопочав втрачати темпи росту, які мали місце в 2007р. Найбільше кризові явища вгалузі проявились в східному регіоні України, де реалізація ігристих вин майжезупинилась.
В теперішній кризовій ситуації аналітики проводятьаналогії з попередньою кризою, яка почалася в 1998р. Слід пом‛ятати, що втой час українське виробництво шампанського скоротилось з 5,5 млн.дал (в1997р.) до 3,4 млн.дал (в 2001р.). Проте, як зазначають виробники, не можнапроводити прямі аналогії, оскільки з‛явились нові фактори:
— потрібно враховувати наростання кризи в мережевомурітейлі. Велику долю продаж шампанського забезпечують саме національні мережі,а останнім часом почастішали випадки непогашення рітейлом боргів за поставленупродукцію.
— нестабільність економічної ситуації впливає і наструктуру ринку: в останні роки просліджувалась тенденція до збільшення попитуна більш дорогий алкоголь, і вітчизняні виробники намагались переорієнтуватисьна середній і преміальний ціновий сегмент.

РОЗДІЛ III. Вдосконалення маркетинговихдосліджень з метою розширення експорту ЗАТ „Київського заводу шампанськихвин “Столичний»
3.1 Обґрунтування доцільностіпроведення маркетингових досліджень ЗАТ «КЗШВ „Столичний“ вмережі Інтернет
На розвиток маркетингу, як і на інші економічні дисципліни,мають вплив нові технології. Якщо на початку XX століття маркетинг розглядавсяяк дистрибуція, потім, як управління продажами і на кінець, як управлінняторговими марками, то на сьогодні, розвиток інформаційних технологій змінюєхарактер маркетингової діяльності компанії.
Поняття маркетингу в Інтернет є найменш вивченим і чи неосновною проблемою компанії, яка вирішила займатися бізнесом в мережі чивикористовувати Інтернет для комунікації зі споживачами. На сьогодні,дослідженням маркетингу в мережі Інтернет (інтернет-маркетингу) займаються таківчені: Ф. Котлер, О.К. Ойнер, Е.В. Попов та інші. Інтернет-маркетинг як новадисципліна поки що знаходиться на стадії формування. Ф. Котлер розглядаємаркетинг в Інтернет з точки зору електронної комерції. У цьому пункті будерозглянуто вплив інтернет-технологій на маркетингову діяльність підприємства вцілому.
З розвитком мережі Інтернет поступово змінюються підходи доуправління компанією і відповідно маркетинговою діяльністю. Весь комплексмаркетингу можна розглядати з позицій застосування його в середовищі Інтернет. Інтернет-маркетинг- це процес, який направлений на задоволення потреб споживачів із застосуваннямінтернет-технологій та управління інструментами маркетингу.
Маркетингова діяльність компанії базується на функціяхмаркетингу. В літературі по маркетингу виділяють такі основні функціїмаркетингу:
1. Аналітична (вивчення ринку, споживачів, конкурентів).
2. Управлінська (стратегічне маркетингове планування,організація внутрішніх маркетингових процесів).
3. Організація збуту (організація маркетингових каналів,формування попиту).
4. Організація виробництва (розробка вимог до нових продуктівна основі інформації про ринкову коньюктуру та управління якістю).
5. Комунікаційна (реклама, ПР, стимулювання збуту).
Аналітична функція маркетингу основана на проведеннімаркетингових досліджень. Мережа Інтернет як засіб та середовище комунікаціїможе бути ефективно використана для проведення маркетингових досліджень. Вмережі Інтернет можна проводити як первинні, так і вторинні маркетинговідослідження.
Одним з основних методів проведення маркетингових дослідженьв Інтернет є опитування. Опитування в мережі можна проводити шляхом розміщенняанкети на сайтах з цільовою аудиторією, розсилки анкети по електронній пошті тазаповнення анкети в телеконференціях. Відмінними особливостями проведенняопитування в Інтернет є невисока вартість, автоматизація процесу опитування тааналізу його результатів, а також можливість точного фокусування опитування націльову аудиторію. Обмеженням опитування через Інтернет та електронну пошту єне репрезентативність вибірки на всю генеральну совокупність в більшості сфербізнесу та встановлення особи, яка дійсно відповідає на питання анкети.
На сайті можна проводити спостереження поведінки відвідувачівна основі статистичних даних. За допомогою спостереження виконуєтьсясистематичне вивчення поведінки суб'єкта. Аналіз статистики відвідувань сайту єдосить ефективним інструментом маркетингу. На відміну від опитування,спостереження дозволяє збирати інформацію, не залучаючи відвідувачів доактивних дій. Більш повну інформацію загалом про відвідувачів та їх потреби можнадізнатися з даних статистики по ключовим словам.
Ефективність застосування комплексу маркетингу в значній мірізалежать від ринку, особливостей продукції, рівня конкурентної боротьби. Зточки зору практичного маркетингу його інструменти повинні застосовуватисьіндивідуально до кожного продукту, ринку, компанії. Такий диференційованийпідхід справедливий також до побудови організаційної струкрури підприємства.Досягнення цілей підприємства багато в чому залежить від правильної організаціїта функціонування організаційної структури. Оргструктура відділу маркетингузалежить від величини підприємства, специфіки продукції та величини ринку, наякому працює компанія. Найчастіше організаційну структуру відділу маркетингубудують по функціям або товарам.
Нові тенденції в побудові організаційних структур управліннямаркетингом проявляються в тому, що в рамках відділу маркетингу з'являєтьсяпідрозділ, працівники якого займаються використанням можливостей Інтернет — підрозділ інтернет-маркетингу та електронної комерції.
Підсилення ролі маркетингових комунікацій сприяє появіпідрозділу, який займається інтегрованими маркетинговими комунікаціями як втрадиційних ЗМІ, так і в Інтернет. На думку дослідників при формуванні такогопідрозділу маркетингових інтегрованих комунікацій створюються передумови дляформування єдиного комунікаційного бюджету і його збалансованого розподілу міжокремими комунікаційними засобами. Таким чином, на рис. 3.1 зображенофункціональну організаційну структуру відділу маркетингу з урахуванням специфікироботи компанії в середовищі Інтернет.

/>
Рис. 3.1. Організаційна структура відділу маркетингу зурахуванням специфіки роботи компанії в середовищі Інтернет
З точки зору маркетингової функції збуту вважаємо, щоелектронну комерцію можна віднести до функцій інтернет-маркетингу, як цезробили Ойнер О. К. та Попов Е. В. Хоча, на сьогодні, електронна комерція єповністю самостійною діяльністю, а не тільки додатковим інформаційним каналомчи каналом розповсюдження товарів або послуг. По своїй суті, електроннакомерція інтегрує функції збуту, комунікаційні і аналітичні функції (на основібаз даних). Саме тому пропонуємо окремий від підрозділу збуту підрозділелектронної комерції та інтернет-маркетингу.
Організація збуту пов'зана з побудовою маркетингових каналів.Сучасні методи управління маркетинговими каналами базуються на створенніінтеграції на основі партнерств та стратегічних союзів в каналі. Такаінтеграція направлена на раціоналізацію фізичних та інформаційних потоків вканалі шляхом реорганізації процесу розподілу. Реорганізація каналу досягаєтьсяза рахунок використання інформаційних і телекомунікаційних технологій, а такожмережі Інтернет і, відповідно, технологій електронного бізнесу.
В умовах сучасного світового ринку нові інформаційнітехнології та мережа Інтернет дозволяють зменшити затрати на виконаннямаркетингових функцій. Управління та обмін інформацією є надзвичайно важливідля забезпечення ефективності та результативності любого маркетингового каналу.Таким чином, Інтернет має вплив на традиційні маркетингові канали. Інтернет-технологіїнадають можливості змінювати межі ринків (перехід від локальних доміжнародних), міняти принципи конкуренції та надавати нові засоби для веденняконкурентної боротьби. Розвиток сучасних інформаційних технологій та мережі Інтернетспричинили зміни в управлінні маркетинговими каналами. Чим більша ступіньсумісного використання електронних даних і розробки сучасних технологійучасниками канала, тим більшу вигоду для себе отримує кожен учасник.
Варто зазначити, що дедалі більше компаній виходять на інтернет-ринокз метою надати покупцям індивідуальні послуги чи запропонувати індивідуальнітовари. На такому рівні сегментування проводять кастомізований маркетинг.»Під масовим індивідуальним обслуговуванням (масовою кастомізацією)розуміють використання можливостей масового виробництва для виготовлення товарівпо індивідуальним заказам". Кастомізація підвищує споживчу цінністьтоварів та послуг компанії.
До недавнього часу кастомізувати (адаптувати товари чипослуги до потреб індивідуальних споживачів) рішення у відповідності зконкретними потребами споживачів могли компанії, які працювали з невеликоюкількістю покупців. За допомогою мережі Інтернет можна реалізувати модельмасового виготовлення під замовлення (наприклад, компанії Dell і Nike), що будеспонукати підвищенню рівня лояльності споживачів до бренду та залучати новихклієнтів.
Сучасний стан більшості міжнародних ринків характеризуєтьсяпідвищенням значимості та цінності інформації як з боку користувачів, так і — продавців. Інформатизація суспільства щоразу зростає. І хоча споживачамнадається що разу все більше інформації, підприємство не може постійнозбільшувати об'єми своїх комунікацій. Отже, необхідно приділяти увагу не тількикількісним характеристикам комунікацій, але і якісній складовій — ефективностівикористання комунікаційних інструментів.
Як і в сучасному маркетинговому управлінні комунікаціями, такі в інтернет-маркетингу велику роль відіграють інтегровані маркетинговікомунікації. Інтегровані маркетингові комунікації — це концепція плануваннямаркетингових комунікацій, яка виходить з необхідності оцінювання стратегічноїролі її окремих напрямків (реклами, стимулювання збуту, зв'язків громадскістюта інші) та пошуку їх оптимального поєднання для забезпечення чіткості,послідовності і максимізації дії комунікативних програм посередництвом інтерграціївсіх дискретних звернень.
Поява мережі Інтернет та її подальший розвиток внесли зміни всучасний погляд на засоби реклами та комунікації. Інтернет об'єднала в собіінтерактивний характер комунікації та можливості персоналізації. Мережа Інтернетявляє собою нове комунікаційне середовище, відмінне від традиційних засобівмасової інформації. Відмінною є багатонаправлена комунікаційна модель«багато до багатьох», в якій кожен абонент мережі має можливістьзвертатися до других абонентів та можливість зворотнього зв'язку. Також,особливість середовища Інтернет пов'язана з активною роллю споживачів (втрадиційних засобах масової інформації їх роль є пасивною), обумовленоюконтролем над пошуком інформації за рахунок різних механізмів пошуку танавігації. Інтерактивний характер середовища мережі дозволяє підвищитиефективність взаємодії учасників комунікації.
Таким чином, вплив інтернет-технологій на маркетинговудіяльність підприємства зростає. В умовах сучасного світового ринку нові інформаційнітехнології та мережа Інтернет дозволяють зменшити затрати на виконаннямаркетингових функцій компанії.
Перспективою подальших розвідок у даному напрямку єпоглиблене дослідження застосування інтернет-технологій у маркетинговійдіяльності компанії [75].
Однією з основних задач маркетингових досліджень є,безсумнівно, маркетинговий аналіз. Маркетингові дослідження необхідні вбудь-якому бізнесі. Домогтися успіху в комерційній діяльності можна тільки принаявності інформації, необхідної для ефективної організації цієї діяльності.Щоб планувати вихід на нові ринки чи розширення ринку потрібно знати існуючийпопит і пропозицію, особливості цільової аудиторії, політику конкурентів. Інтернетдає нові можливості для розвитку бізнесу, але має свою специфіку в проведеннімаркетингових досліджень. З одного боку, технології дозволяють одержуватидосить багато необхідної маркетингової інформації, але з іншого боку –вимагають від маркетолога знань і вмінь використовувати ці технології.
Роль інформації в процесах керування, зростання вимогфахівців з маркетингу до оперативності, якості і форми представлення інформаціїзумовили необхідність використання сучасних апаратних, програмних,інформаційних і технологічних засобів для її обробки. Найпоширенішим варіантом системногозастосування цих засобів у складних економічних об'єктах є організаціяінформаційних систем. Інформаційна система маркетингу – це сукупністьінформаційних, технічних, програмних і технологічних засобів, засобівтелекомунікацій, баз і банків даних, методів і процедур, інженерно-технічногоперсоналу, що реалізують функцію збору, передачі, обробки, аналізу,прогнозування і накопичення інформації для підготовки і прийняття ефективнихуправлінських рішень у маркетингу.
Сучасна концепція використання обчислювальної техніки йінформаційних технологій передбачає створення інформаційних систем у конкретнихпредметних сферах діяльності: інформаційні системи менеджменту, статистики,міжнародного бізнесу, фондового ринку і т.п. З урахуванням термінології, прийнятоїв комп'ютерних інформаційних системах керування економічними об'єктамивикористовується назва "інформаційні системи маркетингу" – (ІСМ).
Головна мета функціонування ІСМ – підвищення якостімаркетингу, забезпечення фахівців необхідною інформацією для прийняттямаркетингових рішень. Результат функціонування ІСМ – доведення до кожногокористувача (керівника, фахівця) інформації, що по змісту, часу представлення іметодам відображення дає можливість ефективно виконувати функції і процедурикерування. Це зумовлює визначені вимоги до формування бази даних, встановленняактуальності і цінності інформації, формам передачі, методам аґрегування змінімальними витратами на технологію перетворення даних.
В ІСМ вирішується комплекс взаємозалежних задач, реалізація якихна основі використання сучасних методів керування, застосуванняекономіко-математичних методів і моделей, комплексу технічних засобів іінформаційних технологій забезпечує автоматизацію виконання функцій і процедурмаркетингу.
Відомо, що в ІСМ циркулюють значні обсяги різнобічноїінформації, але ціль функціонування ІСМ – представлення користувачу тількинеобхідної інформації – мінімальної, але достатньої для прийняття рішення. ВІСМ забезпечується обробка і фільтрація інформації, вибір необхідних показниківі варіантів розрахунків; при використанні систем підтримки прийняття рішеньможна отримати й обґрунтування альтернативного варіанту. Одночасно можнакористатися базою даних для деталізації окремих розрахунків, для зміни вхіднихданих чи методів вирішення задач.
Розробка і створення ІСМ – довгий і трудомісткий процес, щопроходить кілька етапів:
— обстеження об'єкту й обґрунтування необхідності створенняінформаційної системи маркетингу;
— розробка концепції інформаційної системи;
— складання технічного завдання;
— розробка технічного і робочого проектів.
Інформаційні, організаційні і методичні зв'язки маркетингу зіншими об'єктами підприємства (виробництво, збут, конструкторсько-технологічнірозробки і т.ін.) обумовлюють необхідність їх проектування як єдиної системи.Це знаходить відображення в обґрунтуванні комплексу використовуваних технічнихзасобів, програмного забезпечення, організації баз і банків даних.
Варто врахувати, що розробка і впровадження інформаційнихсистем маркетингу пов’язані зі значними витратами на проектування і підтримкуфункціонування (наприклад, повсякденне відновлення й актуалізація бази даних).
Вважаю, що доцільність розробки ІСМ визначається не позменшенню витрат на обробку, а по впливу проектованої системи на прийняттямаркетингових рішень, встановленню нових цілей і через них на збільшенняприбутків фірми, виявлення перспектив її діяльності.
Існує два варіанти впровадження ІСМ:
1) адаптація комп'ютерних інформаційних технологій ікомунікацій до існуючої структури керування і розподілу обов'язків міжфахівцями з маркетингу;
2) розробка нової організаційної структури керування (нетільки маркетингу, але і всього підприємства), при якій ефективністьфункціонування ІСМ буде найбільшою.
При першому варіанті ризик впровадження системи зводиться домінімуму, при другому – система може розвиватися відповідно до вимог і потребудосконалення керування об'єктом.
Оскільки Інтернет є полем діяльності для маркетологів,необхідно розглянути переваги роботи в цьому комунікаційному середовищі.Головною перевагою використання Інтернет є оперативність – за допомогою Інтернетулегко і швидко можна одержати найрізноманітнішу інформацію. Більш того, свіжаінформація в мережу поставляється набагато оперативніше, ніж у традиційні ЗМІ.Це не варто доводити, важливість вчасно отриманої інформації для веденнябізнесу й обслуговування клієнтів очевидна.
Компанії, які використовують Інтернет, як засіб комунікації,звертаються до своїх потенційних клієнтів у формі діалогу, причому в найбільшкращій для них формі – у масштабі реального часу або в режимі роботиелектронної пошти. Користувач може сам ініціювати і контролювати ту інформацію,яку він одержує, і ті контакти, у які він вступає.
Інтернет-технології не стоять на місці і те, що здавалосянеможливим кілька років тому, сьогодні успішно втілюється в життя. Цестосується і персонального підходу до кожного потенційного клієнта, коли йогоіндивідуальні потреби можуть бути враховані в переважній більшості випадків.Наприклад, деякі новостійні сайти пропонують розміщення на своїй першійсторінці новин тільки на ту тему, що цікавить користувача, а для великихзамовників можуть формуватися так звані прем'єр-сторінки, де представляєтьсятільки та інформація, що цікавить даного клієнта.
Не можна випустити з уваги і глобальність, властиву Інтернету,яка знімає всі географічні обмеження, і «віртуалізацію» учасників інтернет-контактів,що дозволяє зберегти інкогніто в разі потреби. Відбуваються зміни в логічнихзаходах підприємств, що з'єднують постачальника і кінцевого споживача, тобтозменшення кількості посередників (або навіть їх зникнення).
Якщо в області традиційних комунікацій діє схемавідправник-одержувач, і активною ланкою є відправник, то в інтернет-маркетинговихкомунікаціях система відносин побудована по-іншому – клієнт сам запитуєпотрібну йому інформацію. Саме клієнт ініціює процес одержання інформації іпотім здійснює над нею контроль. Саме клієнт вирішує, коли йому почативідносини з конкретною фірмою і, відповідно, коли має сенс їх завершити. Череззміни в характері комунікацій змістилися акценти й у маркетингових підходах.Зокрема, у продавця відбувається певна переорієнтація з мислення постачальникана мислення клієнта. У традиційному маркетингу все ще відчутна тенденція дозбереження пріоритетності постачальника. Інтернет-магазин допомагає переміститицентр ваги вбік інтересів клієнта. «Завоювання» клієнта пересталобути самоціллю, основний увага приділяється довгостроковому партнерству.Відомо, що придбання нового клієнта коштує набагато дорожче (по деякихдослідженнях у 5-7 разів), чим утримання старого. Тим очевидніше, що зусиллянеобхідно направляти в першу чергу на збереження старого клієнта.
Як би не було, але навіть якщо інтернет-магазин розглядатипросто як одне з можливих джерел поширення інформації поряд зі ЗМІ, то інтернет-маркетингповинен бути як мінімум невід'ємним атрибутом маркетингової політики компанії.
Найчудовіший сайт залишиться мертвим, якщо користувачі небудуть зупинятися на його сторінках, для того щоб помилуватися ними, зробити покупку.Саме в цьому і полягає проблема більшості підприємців, які ніколи не станутьмільйонерами, володіючи відмінними товарами і послугами, тому що при цьому вонине мають поняття про тонкощі мистецтва електронного маркетингу.
Реальне використання Інтернет для розвитку бізнесу можливотільки при наявності свого сайту. І створення ефективного сайту вимагаєпроведення маркетингових досліджень в Інтернеті. Тільки на підставі отриманихданих можна сформувати точні завдання сайту, його маркетингову й інформаційнуполітику, функціональність, комплекс необхідних дій по його просуванню. Ізробити все це потрібно ще до створення самого сайту, тому що багато чого зкомплексу необхідних дій по створенню сайту реалізується саме в процесі йогостворення. Варто пам'ятати, що іноді простіше створити новий сайт, чимвиправити існуючий.
У процесі функціонування сайту необхідно керуватисянаступними принципами: залучайте відвідувачів на свій сайт, надаючи їм великукількість якісної безкоштовної інформації; ознайомлюйте відвідувачів зі своїмитоварами і послугами. Ефективна політика присутності в Інтернет допоможекомпанії сформувати комплекс необхідних дій і отримати реальний прибуток [74].

3.2 Розрахунокекспорту вина ігристого та мінеральної води у Словаччину
Для підвищення конкурентоспроможностіпродукції КЗШВ „Столичний" на центральноєвропейському ринку ми пропонуєморозпочати співпрацю з торговою мережею „TESCO", яка є ритейлером №1 уВеликій Британії та №4 у світі (2 700 торгівельних центрів, прибуток у 2006році – 1 576 млн. фунтів стерлінгів).
Розрахунок експорту вина ігристого«Мускат рожевий»
в обсязі 10 000 пляшок та«Мускат білий» в обсязі 15 000 пляшок
На початку співпраці пропонуємоздійснювати експорт вина ігристого «Мускат рожевий» та «Мускатбілий» до логістичного складу „TESCO" у місті Брешов (Словаччина),збудованого у 2005 році, який є найбільшим у Європі (30 000 м2) та обслуговує 47 супермаркетів у Словаччині, 32 – в Угорщині та 38 – у Чехії.
 Аналіз центральноєвропейського ринкупоказав, що у вина ігристого виробництва КЗШВ „Столичний" на ньому немаєпрямих конкурентів. Непрямими ж конкурентами є ігристі вина виробництва Франціїта Італії, вироблені за традиційною технологією та значно дорожчі за ціною, атакож мускатні вина виробництва Угорщини, які не є ігристими. Попередній розрахунокпоказав, що КЗШВ „Столичний" може експортувати до Словаччини 25 тисячпляшок ігристого вина за рахунок скорочення продажу на внутрішньому ринку.
Нижче у таблиці 3.1 наведено даніщодо рівня собівартості та прибутко-вості даного виду продукції підприємства.

Таблиця 3.1.
Собівартість вина ігристого«Мускат рожевий» та «Мускат білий», грн./пл.Статті калькуляції «Мускат рожевий» «Мускат білий» Сировина та матеріали 7,04 6,26 Паливо та енергія 0,11 0,11 Основна заробітна плата 2,27 2,27 Додаткова заробітна плата 0,89 0,89 Відрахування на соціальні заходи 0,32 0,32 Утримання та експлуатація устаткування 0,49 0,49 Загальновиробничі витрати 0,98 0,98 Виробнича собівартість 12,10 11,32 Адміністративні витрати 0,31 0,31 Витрати на збут 0,36 0,36 Повна собівартість 12,77 11,99 Прибуток 3,69 3,50 Відпускна ціна 16,46 15,49
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Доставку товару передбачається здійснюватиавтомобільним транспортом на умовах DDU – Брешов (Словаччина). Відпускна ціна(EXW) 25000 пляшок вина ігристого, яке пропонується на експорт, складає:
16,46 ∙ 10 000 + 15,49 ∙15000 = 396,95 (тис. грн.).
Розрахуємо витрати на транспортуванняекспортованої продукції та інші експортні витрати.
1.        Витратина завантаження на КЗШВ „Столичний» одиниці автомобільного транспорту, щодоставлятиме товар до Словаччини, складають 250 грн. Для транспортування 25000пляшок вина ігристого буде потрібно 6 автомашин (по 10 тонн). Отже, загальнівитрати на завантаження становлять:

0,25 ∙ 6 = 1,5 (тис. грн.).
2. Витрати на страхування перевезеннявантажу (3% від страхової суми):
(396,95 + 1,5) ∙ 0,03 = 11,95(тис. грн.).
3. Відстань від Києва до Брешова(Словаччина) дорівнює 1500 км, в тому числі до кордону Україна-Словаччина(митний пункт Ужгород) – 810 км, вартість автомобільного перевезення складає 10грн./км. Оскільки потрібно 6 автомашин (по 10 тонн), то вартість перевезенняскладе:
— до кордону Україна-Словаччина(митний пункт Ужгород):
810 ∙ 10 ∙ 6 = 48,6 (тис.грн.);
— від кордону Україна-Словаччина(митний пункт Ужгород) до Брешова (Словаччина):
690 ∙ 2 ∙ 6 = 8,28 (тис.дол. США) = 41,4 (тис. грн.).
При складанні контракту курсфіксується на рівні 1 дол. США = 5 грн.
 4. Митна вартість складе:
396,95 + 1,5 + 11,95 + 48,6 = 459(тис. грн.).
5. Експортні формальності (отримання сертифікатівякості та відповідності) (0,1% від митної вартості) складають:
459 ∙ 0,001 = 0,459 (тис.грн.).

6. Митний збір (0,2% від митноївартості) становитиме:
459 ∙ 0,002 = 0,918 (тис.грн.).
7. Витрати на оформлення ВМДскладають 800 грн. на всю партію товару.
Таким чином, накладні витрати приекспорті складають:
1,5 + 11,95 + 48,6 + 41,4 + 0,459 +0,918 + 0,8 = 105,63 (тис. грн.).
Експортні витрати на 1 пляшку винаігристого становитимуть:
105,63 / 25 000 = 4,23 (грн.).
Повна собівартість експорту партіївина ігристого «Мускат рожевий» складає:
(12,10 + 0,31 + 4,23) ∙ 10 000= 166,4 (тис. грн.).
Повна собівартість експорту партіївина ігристого «Мускат білий» складає:
(11,32 + 0,31 + 4,23) ∙ 15 000= 237,9 ( тис. грн.).
Повна собівартість експорту винаігристого буде становити:
166,4 + 237,9 = 404,3 (тис. грн.).
Контрактна вартість складатиме:

459 + 0,459 + 0,918 + 41,4 + 0,8 =396,95 + 105,63 = 502,58 (тис. грн.).
Загальний прибуток від експортускладе:
502,58 – 404,30 = 98,28 (тис. грн.).
В результаті експорту партії (25 000пляшок) вина ігристого до Словаччини прибуток складе 98,28 тис. грн.
Розрахунок експорту мінеральної водидо Словаччини
Вже 15 років у країнах ЗахідноїЄвропи існує програма виходу на ринок продукції під торгівельною маркою великихторгових мереж (privatе label). 20% продукції у торговельній мережі „TESCO"реалізується під власною торговою маркою. До такої продукції належить імінеральна вода, яка виробляється для „TESCO" підприємствами Словаччини таПольщі. З метою підвищення конкурентоспроможності товарного сегменту„мінеральна вода" ЗАТ КЗШВ „Столичний" може запропонувати постачаннямінеральної води для мережі „TESCO" під її торговою маркою за конкурентноюціною в обсязі 70 тисяч пляшок місткістю 1,5 л на рік (за рахунок скорочення продажу на внутрішньому ринку України).
У таблиці 3.2 наведено дані щодорівня собівартості та прибутковості даного виду продукції підприємства.
Доставку товару плануєтьсяздійснювати автомобільним транспортом на умовах DDU – Брешов (Словаччина).
Відпускна ціна (EXW) 70 000 пляшокмінеральної води, яка пропонується на експорт, складає:
1,65 · 70 000 = 115,5 (тис.грн.).
Витрати на транспортуваннястановлять:

Таблиця 3.2.
Зведена калькуляція на мінеральнуводу у пляшках місткістю 1,5 л, грн./ пл.Статті витрат Вартість Сировина та матеріали 0,65 Паливо та енергія 0,04 Основна заробітна плата 0,11 Додаткова заробітна плата 0,02 Відрахування на соціальні заходи 0,10 Утримання та експлуатація устаткування 0,25 Загальновиробничі витрати 0,17 Виробнича собівартість 1,34 Адміністративні витрати 0,05 Витрати на збут 0,05 Повна собівартість 1,44 Прибуток 0,21 Відпускна ціна 1,65
 Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Витрати на завантаження на КЗШВ ″Столичний″одиниці автомобільного транспорту, який доставлятиме товар до Словаччини,складають 250 грн. Для транспортування 70 000 пляшок мінеральної води будепотрібно 13 машин (по 10 тонн). Отже, загальні витрати на завантаженняскладуть:
250 ∙ 13 = 3,25 (тис. грн.).
2. Витрати на страхування перевезеннявантажу (3% від страхової суми):
(115,5 + 3,25) · 0,03 = 3,56(тис. грн.).
3. Відстань від Києва до Брешова(Словаччина) дорівнює 1500 км, у то-му числі до кордону Україна-Словаччина(митний пункт Ужгород) – 810 км, вартість автомобільного перевезення складає 10грн./км. Оскільки потрібно 13 автомашин (по 10 тонн), то вартість перевезенняскладе:
— до кордону Україна-Словаччина(митний пункт Ужгород):
810 ∙ 10 ∙ 13 = 105,3(тис. грн.);
— від кордону Україна-Словаччина(митний пункт Ужгород) до Брешова (Словаччина):
690 ∙ 2 ∙ 13 = 17,94(тис. дол. США) = 89,7 (тис. грн.).
При складанні контракту курсфіксується на рівні 1 дол. США = 5 грн.
4. Митна вартість складе:
115,5 + 3,25 + 3,56 + 105,3 = 227,61(тис. грн.).
5. Експортні формальності (0,1% відмитної вартості) становитимуть:
227,61 ∙ 0,001 = 0,227 (тис.грн.).
6. Митний збір (0,2% від митноївартості) складатиме:
227,61 ∙ 0,002 = 0,454 (тис.грн.).
7. Вартість оформлення ВМД – 800 грн.на всю партію товару.
Таким чином, експортні витратискладають:
3,25 + 3,56 + 105,3 + 89,7 + 0,227 +0,454 + 0,8 = 203,29 (тис. грн.).

Експортні витрати на 1 пляшкумінеральної води становитимуть:
203,29 / 70000 = 2,90 (грн.).
Повна собівартість експортумінеральної води складає:
(1,34 + 0,05 + 2,90) ∙ 70 000 =300,30 (тис. грн.).
Контрактна вартість складе:
115,5 + 203,29 = 318,79 (тис. грн.).
Загальний прибуток від експортускладає:
318,79 – 300,30 = 18,49 (тис. грн.).
В результатіекспорту партії (70 000 пляшок) мінеральної води до Словаччини прибуток складе18,49 тис. грн.
3.3 Вплив запропонованих заходів надіяльність Київського заводу шампанських вин „Столичний“
Тепер оцінимо економічну ефективністьвпроваджуваних заходів. Почнемо із економічної ефективності впроваджуванихзаходів.

Таблиця 3.3.
Економічна ефективністьзапропонованих заходівНазва показників Експорт вина до Словаччини Експорт мінеральної води до Словаччини Всього Виручка від реалізації експорту, грн 502580,00 318790,00 821370,00 Контрактна вартість, грн 502580,00 318790,00 821370,00 Витрати на виробництво експортованої продукції, грн 290800,00 93800,00 384600,00 Адміністративні витрати 7750,00 3500,00 11250,00 Накладні витрати при експорті, грн 105630,00 203290,00 308920,00 Повна собівартість експортованої продукції 404300,00 300300,00 704600,00 Прибуток, грн 98280,00 18490,00 116770,00 Чистий прибуток, грн 73710,00 13867,50 87577,50 Ефект експорту, грн 98280,00 18490,00 116770,00 Рентабельність експорту, % 24,31 6,16 16,57 Ефективність експорту, грн/грн 1,24 1,06 1,17
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
У таблиці 3.3 показники порахованонаступним чином:
Прибуток, грн = Виручка відреалізації експорту, грн — Витрати на виробництво експортованої продукції, грн- Накладні витрати при експорті, грн
Чистий прибуток, грн = Прибуток, грн* 0,75
Ефект експорту, грн = Виручка відреалізації експорту, грн — Витрати на виробництво експортованої продукції, грн- Накладні витрати при експорті, грн.
Ефективність експорту, % = Ефектекспорту, грн * 100% / (Витрати на виробництво експортованої продукції, грн +Накладні витрати при експорті, грн). Як видно із розрахунків, експорт у вина у Словаччину є ефективнішим, ніжекспорт мінеральної води у Словаччину, що пов’язано із меншими витратами.

Таблиця 3.4.
Ефективність зовнішньоекономічноїдіяльності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“ та вплив запропонованих заходівна її змінуНазва показників 2006 2007 Проек-тний рік Відхилення проектного року від 2007 Абсо-лютне, грн
Від-носне,
% Виручка від реалізації експорту, грн 3536100,00 2814600,00 3635970,00 821370,00 29,18 Контрактна вартість, грн 3536100,00 2814600,00 3635970,00 821370,00 29,18 Витрати на виробництво експортованої продукції, грн 2522800,00 2133100,00 2517700,00 384600,00 18,03 Накладні витрати при експорті, грн 36900,00 30075,00 41325,00 11250,00 37,41 Адміністративні витрати 12300,00 10025,00 318945,00 308920,00 3081,50 Повна собівартість експортованої продукції 2572000,00 2173200,00 2877800,00 704600,00 32,42 Прибуток, грн 964100,00 641400,00 758170,00 116770,00 18,21 Чистий прибуток, грн 723075,00 481050,00 568627,50 87577,50 18,21 Ефект експорту, грн 964100,00 641400,00 758170,00 116770,00 18,21 Ефективність експорту, % 37,48 29,51 26,35
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
Із таблиці 3.4 видно, що у проектномуроці порівняно із 2007 роком збільшаться такі показники зовнішньоекономічноїдіяльності підприємства: виручка від реалізації експорту, контрактна вартістьекспортованих товарів, витрати на виробництво експортованої продукції, адміністративнівитрати, накладні витрати при експорті, прибуток від експорту, чистий прибутоквід експорту, ефект експорту, ефективність експорту, що пов’язано ізрозширенням зовнішньоекономічної діяльності підприємства у проектному році.
Дані проектного року знаходилися яксума показників витрат та ефекту експорту вина та мінеральної води доСловаччини разом узятих та аналогічних показників витрат та ефекту експорту вмната мінеральної води у 2007 році.
Таблиця 3.5.
Структура витрат ЗАТ «КЗШВ „Столичний“та вплив запропонованих заходів на їх змінуПоказник 2007
Пи-тома вага,
% Проектний рік Відхилення проектного року від 2007
Пи-тома вага,
%
Абсо-лютне,
грн
Від-
нос-
не,
% Податок на додану вартість 32489300,00 16,36 32489300,00 16,27 0,00 0,00 Акцизний збір 18782000,00 9,46 18782000,00 9,41 0,00 0,00 Інші вирахування з доходу 1198400,00 0,60 1198400,00 0,60 0,00 0,00 Собівартість реалізованої продукції 105348700,00 53,05 106053300,00 53,12 704600,00 0,67 Адміністративні витрати 13111300,00 6,60 13122550,00 6,57 11250,00 0,09 Витрати на збут 10033700,00 5,05 10342620,00 5,18 308920,00 3,08 Інші операційні витрати 9105600,00 4,59 9105600,00 4,56 0,00 0,00 Фінансові витрати 774500,00 0,39 774500,00 0,39 0,00 0,00 Втрати від участі у капіталі 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Інші витрати 2839000,00 1,43 2839000,00 1,42 0,00 0,00 Податок на прибуток від звичайної діяльності 4903200,00 2,47 4932392,50 2,47 29192,50 0,60 Надзвичайні витрати 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Податки з надзвичайного прибутку 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Разом 198585700,00 100,00 199639662,50 100,00 1053962,50 0,53
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ „КЗШВ “Столичний»
Як видно із таблиці 3.5 у проектномуроці порівняно із 2007 роком збільшаться собівартість реалізованої продукції на0,67%, адміністративні витрати та витрати на збут відповідно на 0,09% та 3,08%,що пов’язано зі зростаючими обсягами експорту підприємства порівняно із 2007роком. Витрати разом збільшилися у проектному році на 0,53%.
У таблиці 3.6 наведено звіт профінансові результати до і після впровадження заходів з експорту вина тамінеральної врди до Словаччини. Як видно із таблиці 3.6 фінансовий результат (прибуток)підприємства зменшиться, але припускаючи, що завод у проектному році будепрацювати із таким же фінансовим результатом, як це було у 2007 році.
Таблиця 3.6.
Звіт про фінансові результати до іпісля впровадження заходуСтаття Код рядка 2007 Проектний рік 1 2 3 4 Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 10 202219400,0 203040770,0 Податок на додану вартість 15 32489300,0 32489300,0 Акцизний збір 20 18782000,0 18782000,0 Інші вирахування з доходу 30 1198400,0 1198400,0 Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) 35 149803700,0 150571070,0 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 40 105348700,0 106053300,0 Валовий: Прибуток 50 44455000,0 44517770,0 Збиток 55 Інші операційні доходи 60 5971900,0 5971900,0 Адміністративні витрати 70 13111300,0 13122550,0 Витрати на збут 80 10033700,0 10342620,0 Інші операційні витрати 90 9105600,0 9105600,0 Фінансові результати від операційної діяльності: Прибуток 100 18176300,0 17918900,0 Збиток 105 Дохід від участі у капіталі 110 0,0 0,0 Інші фінансові доходи 120 26400,0 26400,0 Інші доходи 130 1629500,0 1629500,0 Фінансові витрати 140 774500,0 774500,0 Втрати від участі у капіталі 150 0,0 0,0 Інші витрати 160 2839000,0 2839000,0 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: Прибуток 170 16218700,0 15961300,0 Збиток 175 Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 4903200,0 4932392,5 Фінансові результати від звичайної діяльності: Прибуток 190 11315500,0 11028907,5 Збиток 195 Надзвичайні: Доходи 200 0,0 0,0 Витрати 205 0,0 0,0 Податки з надзвичайного прибутку 210 Чистий: Прибуток 220 11315500,0 11028907,5 Збиток 225
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Із таблиці 3.6 видно, що у результатіекспорту (позитивного ефекту від нього) прибуток підприємства у проектному роцізменшиться, за умови, що у проектному році звичайна господарська діяльністьпідприємства (на внутрішньому ринку буде мати такий же фінансовий результат, які у 2007 році).
Таблиця 3.7.
Структура доходів ЗАТ „КЗШВ “Столичний»та вплив запропонованих заходів на їх змінуПоказник 2007
Пи-тома вага,
% Проектний рік
Пи-тома вага,
% Відхилення проектного року від 2007
Абсо-лютне,
грн
Від-носне,
 % Дохід (виручка) від реалізації продукції 202219400,00 96,37 203040770,00 96,38 821370,00 0,41 Інші операційні доходи 5971900,00 2,85 5971900,00 2,83 0,00 0,00 Дохід від участі у капіталі 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Інші фінансові доходи 26400,00 0,01 26400,00 0,01 0,00 0,00 Інші доходи 1629500,00 0,78 1629500,00 0,77 0,00 0,00 Надзвичайні доходи 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Разом 209847200,00 100,00 210668570,00 100,00 821370,00 0,39
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
Із таблиці 3.7. видно, що дохід(виручка) від реалізації продукції збільшиться у проектному році на 0,41%, аінші операційні доходи, дохід від участі у капіталі, інші фінансові доходи,інші доходи, надзвичайні доходи за прогнозами у проектному році ніяк незміняться. Сума усіх доходів у проектному році збільшиться на 0,39%.
Таблиця 3.8.
Структура прибутку ЗАТ „КЗШВ “Столичний»та вплив запропонованих заходів на його змінуПоказник 2007
Проек-
тний рік Відхилення проектного року від 2007 Абсолютне, грн Відно-сне, % Валовий прибуток (збиток) 44455000,00 44517770,00 62770,00 0,14 Прибуток (збиток) від операційної діяльності 18176300,00 17918900,00 -257400,00 -1,42 Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування 16218700,00 15961300,00 -257400,00 -1,59 Прибуток (збиток) від звичайної діяльності 11315500,00 11028907,50 -286592,50 -2,53 Чистий прибуток (збиток) 11315500,00 11028907,50 -286592,50 -2,53
Джерело: складено автором заматеріалами звітності ЗАТ «КЗШВ „Столичний“

Як видно із таблиці 3.8 валовийприбуток збільшиться у проектному році порівняно із 2007 роком на 0,14%, прибутоквід операційної діяльності зменшиться на 1,42%, прибуток від звичайноїдіяльності до оподаткування зменшиться на 1,59 %, тобто підприємство упроектному році зазнатиме менших прибутків, ніж у 2007 році.

Висновки
У першому розділі даної магістерськоїроботи було розглянуто теоретико-методичні засади маркетингових дослідженьпідприємства на зовнішньому ринку та продуктових експортних стратегій.
Міжнародне маркетингове дослідження — це система збору,обробки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень уміжнародній маркетинговій діяльності.
Метою будь-якого міжнародного маркетингового дослідження єзменшення ризику від рішень стосовно міжнародної активності фірми. Мінімізаціяризику досягається на основі використання висновків міжнародного маркетинговогодослідження в прийнятті рішень. Під висновками міжнародного маркетингового дослідженнярозуміється систематизована інформація про стан та можливі варіанти розвиткуоб’єкта дослідження.
Стан інформації визначає ступінь обґрунтованості міжнародногомаркетингового рішення.
Для визначення якості та рівня забезпеченості інформацією дляприйняття міжнародних маркетингових рішень використовуються такі критерії:
•релевантність (змістовна значущість, інформація стосовнотільки конкретного об’єкта чи проблеми дослідження);
•точність (недвозначність, можливість чіткої диференціації);
•надійність (гарантія правильності, відсутність синтаксичнихта технічних помилок);
•зрозумілість (відсутність семантичних помилок, кодуванняоднаковим набором знаків);
•актуальність (своєчасність представлення, швидкістьотримання);
•гнучкість (можливість охарактеризувати різні аспекти об’єктадослідження);
•кількість (повнота, достатність для прийняття управлінськогорішення).
Проведення міжнародного маркетингового дослідження необхіднодля прийняття рішень з таких питань:
•сегментація світового чи зарубіжного ринку, її необхідність,критерії та умови успішної сегментації;
•вибір ринку, країни для розвитку міжнародної діяльності;
•обгрунтування стратегії виходу на зарубіжний ринок(експортування, спільне підприємництво чи пряме інвестування);
•обгрунтування елементів міжнародного маркетинговогокомплексу (товарної та цінової стратегії, каналів розподілення, системипросування);
• розробка міжнародної маркетингової стратегії;
• створення міжнародного маркетингового плану.
Особливості міжнародного маркетингового дослідження:
1. Велике поле дослідження
2.Технічні труднощі збору інформації:
– повна відсутність інформації,
– ненадійна статистична інформація,
– обмеження на доступ до інформації,
– мовні труднощі (переклад, діалекти),
– поведінка респондентів.
3.Висока вартість досліджень, особливо збору первинноїінформації.
4.Труднощі порівнянь та пояснень.
5.Проблеми розробки рекомендацій.
Стадії міжнародного маркетингового дослідження
Міжнародне маркетингове дослідження має чотири логічновзаємопов’язані, послідовні стадії:
I. Визначення вимог до інформації;
II. Збір даних;
III. Аналіз;
IV. Упровадження.
Якісне виконання робіт на кожній з попередніх стадій єзапорукою успішного проходження наступної стадії та вчасного завершеннядослідження (досягнення цілей та завдань маркетингового дослідження).
Визначення вимог до інформації, як перший етап дослідження,містить в собі проблему ідентифікації цілей та завдань. Якщо маркетолог (чизамовник дослідження) може чітко сформулювати мету майбутньої роботи, тозавдання стають певними етапами, складовими досягнення цілі. У цьому класичномупідході визначення вимог до інформації формується зверху вниз: мета, завдання,перелік необхідних показників та процесів, що необхідно дослідити.
У разі необхідності проведення комплексного маркетинговогодослідження (наприклад, з метою розробки міжнародної стратегії та організаціїусіх складових міжнародної маркетингової діяльності) формулюється основна мета,яка розпадається на конкретні цілі, а останні, у свою чергу, — на завдання. Уцьому разі визначення вимог до інформації відбувалося одночасно як зверху-вниз,так і знизу-вверх.
Зміст другої стадії процесу міжнародного маркетинговогодослідження полягає в зборі даних і має такі складові:
– інвентаризація банку даних (зіставлення наявної вторинноїінформації з потребами, визначеними на попередньому етапі);
– збір вторинної інформації (оновлення банку даних згідно звизначеними вимогами до інформації);
– планування дослідження (розробка плану проведення польовихдосліджень з метою отримання первинної інформації);
– проведення дослідження (отримання первинної інформації задопомогою інтерв’ю, розсилання опитувальних листів, спостережень, телефонногоопитування тощо).
Найскладнішою стадією є аналіз інформації. Отримана кількісната якісна інформація аналізується за допомогою методів статистики, економетрії,соціометрії, кваліметрії, біхевіоризму. Якщо отримана інформація не відповідаєкритеріям якості для прийняття маркетингових рішень (релевантність, точність,надійність, актуальність тощо), то необхідно повернутися на попередній етап таоновити банк даних.
На останьому етапі дослідницький колектив представляєрезультати та рекомендації (у випадку виконання дослідження на замовлення).Якщо дослідження проводилося власними силами (працівниками маркетинговогопідрозділу), то цей колектив несе відповідальність і за остаточне впровадження,тобто використання під час прийняття управлінських рішень.
У практиці дослідження зарубіжних ринків виділилося чотириосновних типи досліджень:
– попереднє,
– поглиблене,
– спеціальне,
– тест.
Попереднє маркетингове дослідження зарубіжного ринку даєваріанти можливого прибутку фірми залежно від місткості ринку, можливого обсягупродажу товарів та меж можливої ціни реалізації.
Серед маркетологів вважається, що попереднє дослідженняповинно проводитися власними силами, і тільки після нього слід замовлятипоглиблене міжнародне маркетингове дослідження.
Варіантність і обгрунтованість попереднього дослідженнязначною мірою залежить від того, наскільки точно визначена місткість ринку, якаможе бути реальною та потенційною.
Реальна місткість ринку — це обсяг (кількість чи вартість)товару, який може придбати (купити, взяти в кредит) ринок уже сьогодні. Якреальна, так і потенційна місткість (ємність, емкість) ринку вимірюється в натуральнихабо вартісних показниках за рік.
Поглиблене маркетингове дослідження дає змогу зрозумітимеханізми та особливості функціонування зарубіжного ринку.
Структура поглибленого міжнародного маркетинговогодослідження складається з трьох блоків:
– обов’язкові (стандартні) елементи вивчення;
– результат (кон’юнктура та прогноз);
– методи вивчення ринку.
Стандартні (обов’язкові) елементи дослідження — це тоймінімум маркетингової інформації, яка необхідна для розуміння особливостейзарубіжного ринку. Програма конкретного поглибленого дослідження залежить відособливостей товару (послуг), особливостей діяльності фірми, рівняінтернаціоналізації виробництва та інших чинників. Водночас доцільно виділитинайбільш типові напрями аналізу.
Ринок:
– геополітичні характеристики;
– структура національного виробництва;
– кількість національних виробників та їх розміщення ;
– конкурентна ситуація на ринку товару;
– імпортна місткість ринку та можлива частка фірми заоптимістичним та песимістичним прогнозами;
– кон’юнктура ринку та її прогноз на 0,5 – 1,5 року;
– тенденції розвитку та довгостроковий прогноз на 5 – 10років.
Товар:
– відповідність вимогам місцевого законодавства, існуючимправилам, традиціям, звичаям (для товарів народного споживання), технічнимстандартам, екологічним нормам тощо (для товарів виробничо-технічногопризначення);
– новизна та конкурентоздатність порівняно з товарамиконкурентів;
– необхідність адаптації відповідно до виявлених „технічнихбар’єрів“ та побажань споживачів;
Споживачі:
– можливі покупці товару фірми: 1) для товарів народногоспоживання складається список за 3 — 4 основними характеристиками покупців; 2)для товарів народного споживання складається перелік основних (за обранимкритерієм) споживачів;
– типові засоби використання товару, притаманні покупцям;
– мотиви закупівлі товару цього типу;
– чинники, які формують споживацькі переваги і впливають наїх ринкову поведінку;
– попередня сегментація та оцінка розміру кожного зсегментів;
– традиційний засіб здійснення купівлі споживачами даногосегмента;
– незадоволені потреби споживачів товарів даного типу;
– вплив технічного прогресу на розвиток потреб споживачів татехніко-технологічної бази продуцентів.
Конкуренти:
– якомога точніший список усіх конкурентів;
– окремо список національних конкурентів та список зарубіжнихконкурентів;
– основні конкуренти, які мають найбільшу частку ринку (3—5фірм);
– конкуренти, які найбільш динамічно розвивають своюдіяльність на цьому ринку (2 — 3 фірми);
– славнозвісність торгових марок (знаків) конкурентів;
– характерні особливості товарів конкурентів, за якими їмвіддають перевагу споживачі;
– особливості побудови міжнародного маркетингового комплексу;
– упаковування товарів конкурентів (матеріал, колір,характерні особливості);
– цінова політика конкурентів;
– заходи та особливості системи просування;
– побудова каналів розподілення та робота з посередниками;
– показники та оцінки фінансового стану;
– інформація щодо науково-дослідних розробок: основнінапрями, витрати тощо;
– інформація щодо звернення до консалтингових фірм: теми(проблеми) досліджень, вартість, можливі результати, клієнтами якихконсалтингових фірм є конкуренти;
– купівля і продаж дочірніх фірм, злиття та поглинання;
– інформація в місцевих та міжнародних засобах масовоїінформації.
Вимоги та обмеження: правові норми, вимоги та обмеження, щосуттєво можуть вплинути на управлінське рішення щодо діяльності на цьому ринку.
Аналізуючи за такою програмою обов’язкові елементиміжнародного маркетингового дослідження, ми отримаємо оцінку існуючої ситуації(кон’юнктуру) та прогноз розвитку ринку.
Кон’юнктура зарубіжного ринку — це конкретна економічнаситуація, що склалася на ринку на даний час.
Ринкову ситуацію визначає така сукупність критеріїв:
–ступінь збалансованості ринку (співвідношення попиту тапропонування);
–тенденції розвитку (що сформувалися, намітилися, абозмінилися);
– рівень усталеності або коливання основних параметрів ринку;
– масштаби ринкових операцій та ступінь ділової активності;
– рівень комерційного (ринкового) ризику;
– конкурентне середовище і конкурентна боротьба;
– знаходження ринку в певній точці (стадії) економічного абосезонного циклу.
Мета поглибленого міжнародного маркетингового дослідження невичерпується констатацією фактичної ситуації. Маркетинговий аналіз повинензавершуватися прогнозом подальшого розвитку ринку, насамперед попиту тапропонування. Зважаючи на турбулентність міжнародного середовища, в міжнароднихмаркетингових дослідженнях прийнято розробляти прогноз тільки на 1,5 — 2 роки.
У прогнозуванні попиту та пропонування використовуються різніприйоми та методи:
– аналогові моделі;
– імітаційні моделі;
– нормативні, прогнозні розрахунки;
– прогнозування за коефіцієнтами еластичності;
– методи екстраполяції;
– методи статистичного моделювання;
– прогнозування за експертними оцінками.
Останнім блоком у структурі поглибленого міжнародногомаркетингового дослідження є методи вивчення ринку. Загальновідомим є їх поділна кабінетні та польові дослідження за критерієм типу інформації, якавикористовується дослідником (вторинна чи первинна).
Вторинна інформація — це інформація, яка вже відображена вбудь-яких друкованих джерелах, або зберігається на інших носіях інформації увигляді результатів попередніх досліджень, даних щодо виробничо-економічноїдіяльності фірм за певний період тощо.
Первинна інформація — це інформація, яка збирається вперше зпевною метою переважно методами опитування (індивідуальне або групове інтерв’ю,опитування через пошту, телефонне опитування, опитування за допомогоюкомп’ютерної мережі).
Кабінетні дослідження — здійснюються на основі вторинноїінформації і дають, як правило, загальні відомості щодо стану та перспективрозвитку об’єкта дослідження.
Польові дослідження — здійснюються на основі первинноїінформації, дають змогу отримати унікальну маркетингову інформацію стосовнооб’єкта дослідження.
У міжнародних маркетингових дослідженнях використовуютьсячастіше кабінетні дослідження, що зумовлено характеристиками первинної тавторинної інформації.
Певна „негативність“ оцінок первинної інформації вміжнародних маркетингових дослідженнях пов’язана з особливостями і, в першучергу, з технічними труднощами збору первинної інформації на зарубіжному ринку.Водночас слід зазначити, що жодне дослідження не може бути виконано на основітільки первинної або тільки вторинної інформації.
Спеціальні дослідження мають на меті з’ясування вузькихтехнічних, технологічних, законодавчих та інших питань, які необхідні дляобгрунтування окремих аспектів інвестиційних форм міжнародного бізнесу.
Тест (випробування) — це перевірка одного чи декількохелементів міжнародного маркетингового комплексу і вироблення на цій основіпрогнозу вірогідної реакції ринку. Тестуються, як правило, такі ключовіелементи:
– товар (його сприйняття, з’ясування переваг та недоліків,визначення конкурентоспроможності, необхідність адаптації тощо);
– ціна продажу;
– тип пакування та розмір партії;
– посередники (за системою показників);
– слоган.
У другому розділі магістерськоїроботи було досліджено діяльність ЗАТ „КЗШВ “Столичний».
Аналізуючи показники ліквідності КЗШВ«Столичний» у 2006 та 2007 році видно, що вони відповідаютьнормативним значенням, крім коефіцієнтів поточної ліквідності та швидкоїліквідності. У 2007 році порівняно із 2006 роком позитивно змінілися, тобтозбільшилися показники: коефіцієнт готівкової ліквідності, коефіцієнт поточноїліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності,чистий оборотний капітал. Отже, результати розрахунків свідчать про те, щопідприємство в цілому ліквідне, може сплачувати свої зобов’язання тарозширювати подальшу діяльність.
Із аналізу фінансової стійкості(платоспроможності) випливає, що у 2007 році порівняно із 2006 рокомпогіршилися (змінилися негативно, або зменшилися) показники коефіцієнтплатоспроможності, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт забезпеченостівласними оборотними засобами, коефіцієнт загальної заборгованості, коефіцієнтфінансового лівереджу. Тобто платоспроможність підприємства у 2007 роціпорівняно із 2006 роком погіршилася.
Проаналізувавши ділову активністьпідприємства, можна зробити висновок, що деякі показники мають позитивнутенденцію до змін: коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, строкпогашення кредиторської заборгованості, коефіцієнт оборотності матеріальнихзапасів. Але термін погашення дебіторської заборгованості збільшується, щосвідчить про відвантаження продукції без поперед оплати і затримки врозрахунках за неї. А також знижується ефективність використання власногокапіталу підприємства. Проте проаналізувавши показники ділової активності:коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності основних засобів,коефіцієнт оборотності власного капіталу, випливає висновок про їх негативнудинаміку у 2007 році порівняно із 2006 роком і про погіршення діловоїактивності підприємства.
Проаналізувавши показникирентабельності: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельністьопераційної діяльності, можна побачити що у 2007 році порівняно з 2006 рокомвони збільшилися у середньому до 1%, в цілому підприємство за цими показникамине є високорентабельним, рентабельність середня знаходиться на рівні 10%.
найбільший обсяг експортних поставокв 2006-2007 рр. здійснювався в Німеччину, а найменший в Великобританію. Загаломдинаміка експорту КЗШВ в 2006-2007 рр. має негативне значення -20,4%. Цеспричинено тим, що в 2007р. обсяг експорту в Німеччину зменшився на 24,5%. Незважаючина це обсяг експорту в 2007р. в Швейцарію, Естонію та Великобританіюзбільшився.
Проаналізувавши укладені імпортні контракти2006-2007 років видно, що в 2007 році збільшився майже на 20% імпорт заводу.
загальна сума за експортнимиторгівельними угодами в 2006р. складала 3536,1 тис. грн. Зовод в 2006р.повністю виконав свої зобов’язання за укладеними експортними угодами.
загальна сума за експортнимиторгівельними угодами в 2007р. складала 2814,6 тис. грн. Завод в 2007р.повністю виконав свої зобов’язання за укладеними експортними угодами.
Проаналізувавши показники валютноїефективності експорту, економічної ефективності експорту, ефекту експорту можназробити висновок, що експортна діяльність в 2006-2007рр. для ЗАТ «КЗШВ „Столичний“була ефективною.
У третьому розділі магістерськоїроботи було запропоновано експортувати вино та мінеральну воду до Словаччини. Ізрозрахунку впливу запропонованих заходів на фінансово – економічні показникидіяльності підприємства зроблено висновки, що дохід (виручка) від реалізаціїпродукції збільшиться у проектному році на 0,41%, а інші операційні доходи,дохід від участі у капіталі, інші фінансові доходи, інші доходи, надзвичайнідоходи за прогнозами у проектному році ніяк не зміняться, сума усіх доходів упроектному році збільшиться на 0,39%, валовий прибуток збільшиться у проектномуроці порівняно із 2007 роком на 0,14%, прибуток від операційної діяльностізменшиться на 1,42%, прибуток від звичайної діяльності до оподаткуваннязменшиться на 1,59 %, тобто підприємство у проектному році зазнатиме меншихприбутків, ніж у 2007 році.
Отже, із розрахунків ефективностізапроваджених заходів та впливу їх на кінцевий фінансовий результатпідприємства видно, що якщо воно працюватиме у проектному році із таким жефінансовим результатом, як і в 2007 році, то фінансовий результат відзовнішньоекономічної діяльності підприємству не допоможе збільшити прибутки,через те що підприємство у кризових умовах несе більше витрат від запровадженнядіяльності із експорту у Словаччину.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1)        Прозовнішньоекономічну діяльність: Закон України №959-ХІІ від 25.06.91 р. // Укр.митниця: Довідник.-К.: Лібра,1993
2)        ПроМитний тариф України: Закон України ВР № 676-VI від 17.12.2008// Укр. митниця:Довідник.-К.: Лібра, 2009
3)         Проакцизний збiр на алкогольнi напої та тютюновi вироби: Закон України ВР №2189-IV від 18.11.2004// Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2005
4)        Проподаток на додану вартість: Закон України ВР № 168/97-ВР від 03.04.1997// Укр.митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2005
5)        Проєдиний збiр, який справляється у пунктах пропуску через державний кордонУкраїни: Закон України від 04.11.99 №1212-XIV// Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра,2005
6)        Продержавне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного iплодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Закон України ВР №481/95-ВP від 19.12.1995// Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2002
7)        ПроТимчасовий порядок видачi лiцензiй на право iмпорту, експорту спирту етилового,коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв i роздрiбноїторгiвлi алкогольними напоями та тютюновими виробами: Постанова КМУ № 493 від13.05.1996// Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2002
8)        Прозатвердження перелiкiв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню,та обсягiв квот у 2009 роцi: Постанова КМУ № 1123 від 27.12.2008// Укр.митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2009
9)        Деякiпитання застосування режиму митного складу: Постанова КМУ № 1867 від12.12.2002// Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2005
10)     Промiждержавних угод про вiльну торгівлю: Лист ДМСУ № 11/2-14-10197-ЕП від04.07.2003 // Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2003
11)     ВойчакА.В. Маркетингові дослідження: Навч.- метод. посібник для самост. вивч. дисц. –К.: КНЕУ, 2001. – 119с.
12)     ДроздоваГ. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навчальнийпосібник. — Київ: ЦУЛ, 2002. — 172 с.
13)     Зовнішньоекономічнадіяльність підприємств: Підручник для вузів / І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є.Власюк, О.О. Гетьман; За редакцією доктора економічних наук, професора І.В.Багрової. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – 580 с.
14)     КраковичП. Секрет фірми // Українськийдiловий тижневик „Контракти“. – 2006. — 26. – 34-35 с.
15)      Лук'янецьТ. І. Маркетингова політика комунікацій. — К.: КНЕУ, 1998.
16)     Матюшко П.Скажи мені, хто твій посередник, і я скажу… //ЮР.ТЕМА.- 2005.-3-15-17с.
17)     Міжнароднийкодекс маркетингових досліджень / За ред. І.В.Калачової — К.: Бізнес+.- 2006. – 50 с.
18)     Мороз Л.А., Чухрай Н. І.Маркетинг: Підручник / За ред. Л. А. Мороз.- 2-е вид. – Львів: Національнийуніверситет „Львівська політехніка» (Інформаційно–видавничий центр„ІНТЕЛЕКТ+" Інститут післядипломної освіти), „Інтелект — Захід" 2002.– 244 с.
19)     НовицькийВ.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 948 с.
20)     ПавленкоА. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: Навч.- метод, посібник для самост. вивч. дисципліни. — К.:КНЕУ, 1999.
21)     ПелішенкоВ. П. Маркетинговий менеджмент: Навч. посібник. – К.: Центр навчальноїлітератури, 2003. – 200 с.
22)     ПоповаО. Лояльність до бренду відходить у минуле? // Український дiловий тижневик «Контракти». — 2007.-1.-21с.
23)     Примак Т.О. Маркетинг: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2004. — 228 с: іл. — Бібліогр.: с.223-224.
24)     СавельєвО. М. Мiжнародний маркетинг: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 320 с: — Бібліогр.: с.198.
25)     СинецькийВ. П. Дизайн маркетингового дослідження. //Бізнес.- 2006.-380с.- 12-13с.
26)     ТкаченкоТ. І., Дупляк Т.І. Ринок послуг з організації виставок та ярмарків: стан тапроблеми розвитку // Маркетинг в Україні.-2008.-№2.-с.44-49
27)     ФедоровскийА., Дмитров Д. Інформаційнісистеми і технології в маркетингу: Навч.посібник, 2001.-296с.
28)     Щербак В.Г., Лозенко А.П. Проблеми проникнення вітчизняних підприємств на зовнішні ринки// Фінанси України — 1999.- 4. — с. 41- 43.
29)     ЯцишинаЛ.О., Лабурцева О.І. Аналіз ефективності виставкової діяльності //Маркетинг вУкраїні – 2004 – 6 – с.43.
30)     АлексунинВ.А. Международный маркетинг. Учебное пособие. — М.: Издательский Дом«Дашков и Ко», 2000. — 160 с.
31)     БеляевскийИ.К. Маркетинговое исследование: Информация, анализ, прогноз: Учеб. пособие. –М.: Финансы и статистика, 2001. – 320 с.
32)     БереговойТ. Когда и зачем проводить маркетинговые исследования // Экономика и бизнес. — 2006. – 2. – 4-6с.
33)     БерезинТ. Пять претензий к маркетинговым исследованиям и несколько слов в защитупоследних // Маркетинг PRO. — 2006. — .3. – 17-19с.
34)     БойченкоТ. Торговые посредники // Экономика и бизнес. — 2008. – 6. – 8-9с.
35)     Внешнеэкономическаядеятельность предприятия. Основы: Учебник для вузов / Г.Д. Гордеев, Л.Я.Иванова, С.К. Казанцев и др. / Под ред. Проф. Л.Е. Стровского. М.: Закон иправо; ЮНИТИ, 1996
36)     ГолубковЕ. П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. — 2-е изд.,перераб. и доп. – М.: Финпресс, 2000. – 464 с.
37)     ГригорьевЮ.А. Практика внешнеэкономической деятельности, Москва: «Паимс»,1993.
38)     Дайан А.,Букерель Ф., Ланкар и др. Академия рынка. Маркетинг.— М.: Экономика, 1993.
39)     ДикаленкоМ., Московчук Э. Дрызги шампанского // Бизнес -2008-№51-с.92-94
40)     ДихтльЕ., Хершген X.Практический маркетинг. — М.: Высш. шк., 1995.
41)     КагановС.В. Участие в специализированной выставке – необходимый шаг в развитиикомпании // Маркетинговые коммуникации. — 2006. – 34.- 236-240с.
42)     КиряковаА.О. Место на стенде и под. солнцем // Эксперт.-2006.-№13-с.14-17
43)     Котлер Ф. Маркетинг — менеджмент /Пер.с англ. под ред. Л. А. Волковой, Ю. Н. Каптуневского. — СПб.: Питер, 2000.
44)     Маркетинг:Учебник / Романов А.Н., Корлюгов Ю.Ю., Красильников С.А. и др.; Под ред.Романова А.Н.- М.: Банки и с 396-477.биржи, ЮНИТИ,1995.
45)     Маркетинг:Учебник для вузов / Н.Д. Эрнашвили, К. Ховард, Ю.А. Цыпкин и др.; Под ред. Н.Д.Эрнашвили. — 2-е изд., перераб. И доп. — М. ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 623 с.
46)     ОвручА.П. Организация участияв выставках// Бизнес. — 2007. – 3- 9-11с.
47)     ОкружныйЛ.С. Обработка результатов участия в выставке// Бизнес. — 2004. –1- 19-21с.
48)     ПолторакВ.А. Маркетинговые исследования: Учеб. пособ. – 2-е изд., перераб. и доп. – Д.:ДУЕП, 2002. – 368 с.
49)     ПоповичМ. Чем помогают маркетинговые исследования компании. // Маркетинг. — 2002. –4.- 15-17с.
50)     СергеевП. В. Мировое хозяйство и международные экономические отношения на современномэтапе — учебное пособие по курсу «Мировая экономика» М.: Новый Юрист,1998г.-350с.
51)     Слепов Г.И. Мы используем маркетинговые исследования для улучшения качества нашейпродукции. // Генеральный директор. — 2007. – 1. – 8-10с.
52)     Слепов Г.И. Хорошее имя на рынке маркетинговых исследований отнюдь не всегда гарантируетрезультат. // Генеральный директор.- 2005.- 4.- 11с.
53)     СтанкевичО. А. Место встречи–выставка.//Маркетинговые коммуникации — 2007 — 02 (38) –104-108с.
54)     Степанов.Исследования помогают избежать риска. // Маркетинг.- 2003. – 10. – 7с.
55)      СтровскийВ. И. Внешнеэкономическая деятельность предприятия – М.: 1996 г.
56)     Управлениевнешнеэкономической деятельностью: Учеб. пособие для вузов / Под общ. ред. А.И.Кредисова.- 2-е изд., перераб. и доп. — К.: ВІРА-Р, 2001. — 640с.
57)     ФилоненкоК. И. Выставки: проблемы, перспективы, рекомендации// «Вестник МТПП».- 2001 г.
58)     ХартманА., Сифонис Дж. Стратегии успеха в Интернет-экономике. – М.: ЛОРИ, 2001. – 274с.
59)     http://www.сhampagne.kiev.uaCайт ЗАТ «КЗШВ „Столичний“
60)     http://www.ivox.com.uaКорпоративний сайт компанії з маркетингових досліджень IVOX Україна.
61)     www.gfk.ua Дослідження українського ринку доступу до Інтернетдля фізичних осіб.
62)     www.gfk.ua Український ринок шампанського
63)     www. сomcon.ua Портерет споживача шампанського
64)     www.marketing.ru/news.htmlИсследование российского рынка шампанского.
65)     www.bank.gov.uaОфіційний сайт Національного банку України
66)      www.harrisresearchpartners.com/concept-paper.htm Online surveys. Online panels. Research of Center ofSystematic Diagnostics in Marketing.
67)     www.mrs.org.uk/media/downloads/online.pdf OnlineMarket Research: a Growing Tool for Businesses.
68)     http://www.vuzlib.net/strat_upr/372.htmелекторнна економіко — правова бібліотека
69)     http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,129/id,3765/наукова електронна бібліотека „Буковина“
70)     http://wine.org.ua/uk/wineindustry/ukrainianwineindustryoverview- огляд виноробної індустрії України
71)     http://ukrexport.gov.ua/ukr/economica/ukr/158.html- Міністерство економіки України (державна підтримка українського експорту)
72)     http://www.minagro.kiev.ua/page/?7531– Міністерство аграрної політики України (галузева програма розвиткувиноградарства та виноробства України на період до 2025 року)
73)     http://smi.liga.net/articles/IT072455.html– „Рейтинг ігристого на хвилі популярності“
74)     http://d-friedman.narod.ru/econ/econ2.html- „Маркетингові дослідження за допомогою інтернет — технологій“ ФрідманаД. М.
75)     http://peredovik.org/vpliv_internettehnologiiy_na_marketingovu_diyalnist_pidpriemstva.html»Вплив інтернет — технологій на маркетингову діяльність підприємства"Самойленка Л. Б.
76)     http://pro-consulting.com.ua/analiz/alko/bear/«Про консалтинг» (аналітика, фінанси, право) аналіз ринку пиваУкраїни

ДОДАТОКА Коди Дата 01.01.2008 Підприємство ЗАКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ШАМПАНСЬКИХ ВИН «СТОЛИЧНИЙ» за ЄДРПОУ 30373419 Територія за КОАТУУ 8038500000 Форма власності за КФВ Орган державного управління Не визначено за СПОДУ Галузь за ЗКГНГ Вид економічної діяльності Виробництво вин за КВЕД 15.93.0 Одиниця виміру: тис. грн. Контрольна сума Адреса: Київська Подiльськiй 04073 м.Київ вул.Сирецька ,27
Балансна 31.12.2007Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Необоротні активи Нематеріальні активи: — залишкова вартість 010 1661.8 672.7 — первісна вартість 011 2280 1108.5 — накопичена амортизація 012 ( 618.2 ) ( 435.8 ) Незавершене будівництво 020 268.7 1132.3 Основні засоби: — залишкова вартість 030 27585.7 30803 — первісна вартість 031 127844.6 133874.8 — знос 032 ( 100258.9 ) ( 103071.8 ) Довгострокові біологічні активи:: — справедлива (залишкова) вартість 035 — первісна вартість 036 — накопичена амортизація 037 ( 0 ) ( 0 ) Довгострокові фінансові інвестиції: — які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 8.5 8.5 — інші фінансові інвестиції 045 2291.4 253.2 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 1122.4 943.7 Відстрочені податкові активи 060 221.9 Інші необоротні активи 070 Усього за розділом I 080 32938.5 34035.3 II. Оборотні активи Виробничі запаси 100 17677.8 22588.4 Поточні біологічні активи 110 Незавершене виробництво 120 3238.7 4104.9 Готова продукція 130 1426 2168.9 Товари 140 281.1 248.9 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: — чиста реалізаційна вартість 160 33051.5 27623.4 — первісна вартість 161 33051.5 28295 — резерв сумнівних боргів 162 ( 0 ) ( 671.6 ) Дебіторська заборгованість за рахунками: — за бюджетом 170 89.2 35.3 — за виданими авансами 180 2449.5 — з нарахованих доходів 190 — із внутрішніх розрахунків 200 3506.7 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 1690.7 674.5 Поточні фінансові інвестиції 220 Грошові кошти та їх еквіваленти: — в національній валюті 230 409.4 9038.8 — в іноземній валюті 240 161.2 2779.2 Інші оборотні активи 250 987.4 475.4 Усього за розділом II 260 59013 75693.9 III. Витрати майбутніх періодів 270 78.2 465.2 Баланс 280 92029.7 110194.4 Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Власний капітал Статутний капітал 300 148.5 148.5 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 13592.2 13592.2 Інший додатковий капітал 330 17981.6 17392.7 Резервний капітал 340 84.1 84.1 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 28316.3 39631.8 Неоплачений капітал 360 ( 0 ) ( 0 ) Вилучений капітал 370 ( 0 ) ( 0 ) Усього за розділом I 380 60122.7 70849.3 II. Забезпечення наступних виплат та платежів Забезпечення виплат персоналу 400 744.8 895.6 Інші забезпечення 410 469.7 477.5 Сума страхових резервів 415 Сума часток перестраховиків у страхових резервах 416 Цільове фінансування 420 Усього за розділом II 430 1214.5 1373.1 ІІІ. Довгострокові зобов’язання Довгострокові кредити банків 440 Інші довгострокові фінансові зобов’язання 450 Відстрочені податкові зобов’язання 460 76.7 Інші довгострокові зобов’язання 470 Усього за розділом III 480 76.7 ІV. Поточні зобов’язання Короткострокові кредити банків 500 6000 7419.5 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 Векселі видані 520 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 20088.8 22475.4 Поточні зобов’язання за розрахунками: — з одержаних авансів 540 30.3 — з бюджетом 550 3210.6 6115.3 — з позабюджетних платежів 560 — зі страхування 570 341 — з оплати праці 580 1181.8 1290.4 — з учасниками 590 — із внутрішніх розрахунків 600 28.6 Інші поточні зобов'язання 610 134.6 271.5 Усього за розділом IV 620 30615.8 37972 V. Доходи майбутніх періодів 630 Баланс 640 92029.7 110194.4 Примітки В результатi проведення аудиторської перевiрки встановлено, що надана iнформацiя дає дiйсне та повне уявлення про склад активiв, зобо-в«язань та власного капiталу Товари-ства. Керівник Мацко Олександр Петрович Головний бухгалтер Василенко Анастасiя Василiвна

ДОДАТОКБ КОДИ Підприємство ЗАКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ШАМПАНСЬКИХ ВИН „СТОЛИЧНИЙ“ Дата 31.12.2006 за ЄДРПОУ 30373419 за КОАТУУ 8038500000 Територія м.Київ за КФВ 10 Форма власності приватна власнiсть за СПОДУ Орган державного управління без пiдпорядкування за ЗКГНГ за КВЕД 15.93.0 Галузь Харчова Контрольна сума   Вид економічної діяльності виробництво вин Одиниця виміру: тис. грн. Адреса 04073 М.КИЇВ, ВУЛ. СИРЕЦЬКА, 27
Баланс на 31.12.2006р. Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Необоротні активи Нематеріальні активи: залишкова вартість 010 227,7 1 661,8 первісна вартість 011 442 2 280 накопичена амортизація 012 214,3 618,2 Незавершене будівництво 020 241,8 268,7 Основні засоби: залишкова вартість 030 17 595,3 27 585,7 первісна вартість 031 34 891,1 127 844,6 знос 032 17 295,8 100 258,9 Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 8,5 8,5 інші фінансові інвестиції 045 2 138,2 2 291,4 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 1 076,5 1 122,4 Відстрочені податкові активи 060 Інші необоротні активи 070 Усього за розділом I 080 21 288 32 938,5 II. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси 100 13 067,8 17 677,8 тварини на вирощуванніта відгодівлі 110 незавершене виробництво 120 1 914,7 3 238,7 готова продукція 130 847,8 1 426 товари 140 374 281,1 Векселі одержані 150 37,9 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 30 189,3 33 051,5 первісна вартість 161 30 189,3 33 051,5 резерв сумнівних боргів 162 Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом 170 336,6 89,2 за виданими авансами 180 з нарахованих доходів 190 із внутрішніх розрахунків 200 559,5 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 64,2 1 690,7 Поточні фінансові інвестиції 220 Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 946,8 409,4 в іноземній валюті 240 1 462 161,2 Інші оборотні активи 250 1 395,7 987,4 Усього за розділом II 260 51 196,3 59 013 III. Витрати майбутніх періодів 270 77,7 78,2 Баланс 280 72 562 92 029,7 Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Власний капітал Статутний капітал 300 148,5 148,5 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 14 206,8 13 592,2 Інший додатковий капітал 330 8 495,7 17 981,6 Резервний капітал 340 84,1 84,1 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 19 849,5 28 316,3 Неоплачений капітал 360 Вилучений капітал 370 Усього за розділом I 380 42 784,6 60 122,7 II. Забезпечення наступних витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 528,2 744,8 Інші забезпечення 410 321,9 469,7 Цільове фінансування 420 Усього за розділом II 430 850,1 1 214,5 III. Довгострокові зобов'язання Довгострокові кредити банків 440 Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 Відстрочені податкові зобов'язання 460 3 654,1 76,7 Інші довгострокові зобов'язання 470 Усього за розділом III 480 3 654,1 76,7 IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків 500 2 708,5 6 000 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 Векселі видані 520 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 16 970,7 20 088,8 Поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 з бюджетом 550 3 634 3 210,6 з позабюджетних платежів 560 зі страхування 570 227,1 з оплати праці 580 903,8 1 181,8 з учасниками 590 із внутрішніх розрахунків 600 Інші поточні зобов'язання 610 829,1 134,6 Усього за розділом IV 620 25 273,2 30 615,8 V. Доходи майбутніх періодів 630 Баланс 640 72 562 92 029,7 Примітки: В результатi проведення аудиторської перевiрки встановлено, що надана iнформацiя дає дiйсне та повне уявлення про склад активiв, зобов»язань та власного капiталу Товариства. Керівник: Мацко Олександр Петрович (підпис, прізвище, ініціали) Головний бухгалтер: Василенко Анастасiя Василiвна

ДОДАТОКВ
Звіт про фінансові результати за 2007 рік
 I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИСтаття Код рядка За звітний період За попередній період 1 2 3 4 Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 202219.4 174644.5 Податок на додану вартість 015 ( 32489.3 ) ( 28595.9 ) Акцизний збір 020 ( 18728 ) ( 18500.2 ) 025 ( 0 ) ( 0 ) Інші вирахування з доходу 030 ( 1198.4 ) ( 726.3 ) Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 149803.7 126822.1 Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 105348.7 ) ( 95757.2 ) Валовий прибуток: — прибуток 050 44455 31064.9 — збиток 055 ( 0 ) ( 0 ) Інші операційні доходи 060 5971.9 5584.6 Адміністративні витрати 070 ( 13111.3 ) ( 10692 ) Витрати на збут 080 ( 10033.7 ) ( 9731.2 ) Інші операційні витрати 090 ( 9105.6 ) ( 9456.1 ) Фінансові результати від операційної діяльності: — прибуток 100 18176.3 6770.2 — збиток 105 ( 0 ) ( 0 ) Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 26.4 Інші доходи 130 1629.5 5302.2 Фінансові витрати 140 ( 774.5 ) ( 362.5 ) Втрати від участі в капіталі 150 ( 0 ) ( 0 ) Інші витрати 160 ( 2839 ) ( 1518.7 ) Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: — прибуток 170 16218.7 10191.2 — збиток 175 ( 0 ) ( 0 ) Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 ( 4903.2 ) ( 1724.4 ) Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 Фінансові результати від звичайної діяльності: — прибуток 190 11315.5 3466.8 — збиток 195 Надзвичайні: — доходи 200 — витрати 205 ( 0 ) ( 0 ) Податки з надзвичайного прибутку 210 ( 0 ) ( 0 ) Чистий: — прибуток 220 11315.5 8466.8 — збиток 225 ( 0 ) ( 0 )
II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТНайменування показника Код рядка За звітний період За попередній період 1 2 3 4 Матеріальні затрати 230 83844.1 77236.4 Витрати на оплату праці 240 19705.9 16645.3 Відрахування на соціальні заходи 250 6924.6 5280.9 Амортизація 260 5019.5 3628.3 Інші операційни витрати 270 15678.5 17816.7 Разом 280 131172.6 120607.6
III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙНазва статті Код рядка За звітний період За попередній період 1 2 3 4 Середньорічна кількість простих акцій 300 59400 59400 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 59400 59400 Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 320 190.5 142.54 Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 330 190.5 142.54 Дивіденди на одну просту акцію 340 Примітки В результатi проведення аудиторської перевiрки встановлено, що надана iнформацiя дає дiйсне та повне уявлення про склад доходiв та витрат пiдприємства. Визначення балан-сового прибутку вiдбувається згiдно з чинним законодавством України та за пiдсумками 2007 року складає 11315,5 тис.грн. Керівник Мацко Олександр Петрович Головний бухгалтер Василенко Анастасiя Василiвна

ДОДАТОКГ КОДИ Підприємство ЗАКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ШАМПАНСЬКИХ ВИН «СТОЛИЧНИЙ» Дата 31.12.2006 за ЄДРПОУ 30373419 за КОАТУУ 8038500000 Територія м.Київ за КФВ Орган державного управління без пiдпорядкування за СПОДУ за ЗКГНГ Галузь Харчова за КВЕД 15.93.0 Вид економічної діяльності виробництво вин Контрольна сума   Одиниця виміру: тис. грн.
ЗВІТПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ за 2006 р
І.ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИСтаття Код рядка За звітний період За попередній період 1 2 3 4 Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 174 644,5 133 075,8 Податок на додану вартість 015 ( 28 595,9 ) ( 21 105,1 ) Акцизний збір 020 ( 18 500,2 ) ( 15 938,9 ) 025 ( 0 ) ( 0 ) Інші вирахування з доходу 030 ( 726,3 ) ( 510 ) Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 126 822,1 95 521,8 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 95 757,2 ) ( 71 898,8 ) Валовий: прибуток 050 31 064,9 23 623 збиток 055 ( 0 ) ( 0 ) Інші операційні доходи 060 5 584,6 6 076,9 Адміністративні витрати 070 ( 10 692 ) ( 8 959 ) Витрати на збут 080 ( 9 731,2 ) ( 3 835,4 ) Інші операційні витрати 090 ( 9 456,1 ) ( 9 173,6 ) Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток 100 6 770,2 7 731,9 збиток 105 ( 0 ) ( 0 ) Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 Інші доходи 130 5 302,2 237,1 Фінансові витрати 140 ( 362,5 ) ( 459,3 ) Втрати від участі в капіталі 150 ( 0 ) ( 0 ) Інші витрати 160 ( 1 518,7 ) ( 394,1 ) Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток 170 10 191,2 7 115,6 збиток 175 ( 0 ) ( 0 ) Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 1 724,4 4 204,6 Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток 190 8 466,8 2 911 збиток 195 ( 0 ) ( 0 ) Надзвичайні: доходи 200 витрати 205 ( 0 ) ( 0 ) Податки з надзвичайного прибутку 210 Чистий: прибуток 220 8 466,8 2 911 збиток 225 ( 0 ) ( 0 )
ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТНайменування показника Код рядка За звітний період За попередній період 1 2 3 4 Матеріальні затрати 230 77 236,4 58 732,9 Витрати на оплату праці 240 16 645,3 11 101,6 Відрахування на соціальні заходи 250 5 280,9 3 940,8 Амортизація 260 3 628,3 2 043,5 Інші операційні витрати 270 17 816,7 9 394,1 Разом 280 120 607,6 85 212,9
ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙНазва статті Код рядка За звітний період За попередній період 1 2 3 4 Середньорічна кількість простих акцій 300 59 400 59 400 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 59 400 59 400 Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 320 142,54 49 Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 330 142,54 49 Дивіденди на одну просту акцію 340 Примітки: В результатi проведення аудиторської перевiрки встановлено, що надана iнформацiя дає дiйсне та повне уявлення про склад доходiв та витрат пiдприємства. Визначення балансового прибутку вiдбувається згiдно з чинним законодавством України та за пiдсумками 2006 року складає 8466,8 тис.грн. Керівник: Мацко Олександр Петрович (підпис, прізвище, ініціали) Головний бухгалтер: Василенко Анастасiя Василiвна (підпис, прізвище, ініціали)

ДОДАТОКД
Звіт про рух грошових коштів за 2007 рікСтаття Код рядка За звітний період За попередній період Надходження Видаток Надходження Видаток 1 2 3 4 5 6 I. Рух коштів у результаті операційної діяльності Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування 010 16218.7 10191.2 Коригування на: — амортизацію необоротних активів 020 5019.5 X 3628.3 X — збільшення (зменшення) забезпечень 030 158.7 364.4 — збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць 040 44.9 178.2 — збиток (прибуток) від неопераційної діяльності 050 1183.1 3783.5 Витрати на сплату відсотків 060 774.5 X 362.5 X Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах 070 23309.6 10584.7 Зменшення (збільшення): — оборотних активів 080 6978.3 8241.2 — витрат майбутніх періодів 090 387 0.5 Збільшення (зменшення): — поточних зобов’язань 100 5480.5 3866.9 — доходів майбутніх періодів 110 Грошові кошти від операційної діяльності 120 21424.8 6209.9 Сплачені: — відсотки 130 X 774.6 X 362.5 — податки на прибуток 140 X 4173.8 X 3511.5 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 150 16476.4 2335.9 Рух коштів від надзвичайних подій 160 13.1 10.3 Чистий рух коштів від операційної діяльності 170 16489.5 2346.2 II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності Реалізація: — фінансових інвестицій 180 663.6 X 100 X — необоротних активів 190 129.1 X 96.8 X — майнових комплексів 200 Отримані: — відсотки 210 X X — дивіденди 220 X Інші надходження 230 8178.8 X X Придбання: — фінансових інвестицій 240 X X 253.2 — необоротних активів 250 X 8694.8 X 4610.2 — майнових комплексів 260 X X Інші платежі 270 X 7009.5 X Чистий рух коштів до надзвичайних подій 280 6732.8 4666.6 Рух коштів від надзвичайних подій 290 Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 300 6732.8 4666.6 III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності Надходження власного капіталу 310 X X Отримані позики 320 48458.8 X 29217.6 X Інші надходження 330 26.4 X 1469.9 X Погашення позик 340 X 47039.4 X 25926 Сплачені дивіденди 350 X X Інші платежі 360 X X 4457.5 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 370 1445.8 304 Рух коштів від надзвичайних подій 380 Чистий рух коштів від фінансової діяльності 390 1445.8 304 Чистий рух коштів за звітній період 400 11202.5 2016.4 Залишок коштів на початок року 410 570.6 X 2408.8 X Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 420 44.9 178.2 Залишок коштів на кінець року 430 11818 X 570.6 X Примітки Звiт про рух грошових коштiв складений з додержанням вимог Положення (стандартe) бухгал-терського облiку №4 «Звiт про рух грошових коштiв», затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30.11.2000 року № 304 та дiйсно i повно вiдображає рух грошових коштiв за видами дiяльностi протягом звiтного року. Керівник Мацко Олександр Петрович Головний бухгалтер Василенко Анастасiя Василiвна

ДОДАТОКЕ КОДИ Підприємство ЗАКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ШАМПАНСЬКИХ ВИН «СТОЛИЧНИЙ» Дата 31.12.2006 за ЄДРПОУ 30373419 за КОАТУУ 8038500000 Територія м.Київ за КФВ Орган державного управління без пiдпорядкування за СПОДУ за ЗКГНГ Галузь Харчова за КВЕД 15.93.0 Вид економічної діяльності виробництво вин Контрольна сума   Одиниця виміру: тис. грн.
ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХКОШТІВ за 2006 р.Стаття Код За звітний період За попередній період Надходження Видаток Надходження Видаток 1 2 3 4 5 6 I. Рух коштів у результаті операційної діяльності Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування 010 10 191,2 7 115,6 Коригування на: амортизацію необоротних активів 020 3 628,3 X 2 043,5 X збільшення (зменшення) забезпечень 030 364,4 68,2 збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць 040 178,2 218,4 збиток (прибуток) від неопераційної діяльності 050 3 783,5 157 Витрати на сплату відсотків 060 362,5 X 459,3 X Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах 070 10 584,7 10 062 Зменшення (збільшення): оборотних активів 080 8 241,2 11 990,6 витрат майбутніх періодів 090 0,5 23,5 Збільшення (зменшення): поточних зобов'язань 100 3 866,9 5 420,6 доходів майбутніх періодів 110 Грошові кошти від операційної діяльності 120 6 209,9 3 468,5 Сплачені: відсотки 130 X 362,5 X 459,3 податки на прибуток 140 X 3 511,5 X 2 016,8 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 150 2 335,9 992,4 Рух коштів від надзвичайних подій 160 10,3 1,2 Чистий рух коштів від операційної діяльності 170 2 346,2 993,6 II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності Реалізація: фінансових інвестицій 180 100 X X необоротних активів 190 96,8 X 164,4 X майнових комплексів 200 Отримані: відсотки 210 X X дивіденди 220 X X Інші надходження 230 X X Придбання: фінансових інвестицій 240 X 253,2 X 689,9 необоротних активів 250 X 4 610,2 X 1 193,1 майнових комплексів 260 X X Інші платежі 270 X X Чистий рух коштів до надзвичайних подій 280 4 666,6 1 718,6 Рух коштів від надзвичайних подій 290 Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 300 4 666,6 1 718,6 III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності Надходження власного капіталу 310 X X Отримані позики 320 29 217,6 X 8 857 X Інші надходження 330 1 469,9 X 598,9 X Погашення позик 340 X 25 926 X 8 155,2 Сплачені дивіденди 350 X X Інші платежі 360 X 4 457,5 X 1 381,3 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 370 304 80,6 Рух коштів від надзвичайних подій 380 Чистий рух коштів від фінансової діяльності 390 304 80,6 Чистий рух коштів за звітний період 400 2 016,4 805,6 Залишок коштів на початок року 410 2 408,8 X 3 432,8 X Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 420 178,2 218,4 Залишок коштів на кінець року 430 570,6 X 2 408,8 X Примітки: Звiт про рух грошових коштiв складений з додержанням вимог Положення (стандартe) бухгалтерського облiку №4 «Звiт про рух грошових коштiв», затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30.11.2000 року № 304 та дiйсно i повно вiдображає рух грошових коштiв за видами дiяльностi протягом звiтного року. Керівник: Мацко Олександр Петрович (підпис, прізвище, ініціали) Головний бухгалтер: Василенко Анастасiя Василiвна (підпис, прізвище, ініціали)