--PAGE_BREAK--Оцінка ефективності використання лікувальних засобів також проводилась за допомогою вивчення психологічного стану немовлят, поведінкових і неврологічних ознак з обов’язковим урахуванням гестаційного віку і ступеня зрілості дитини (О.А.Гончар, 1999, С.К. Євтушенко, В.Ю. Мартинюк, 2003). Перед початком огляду новонародженого збирали анамнез вагітності, пологів та життя дитини, проводили гомеопатичне опитування, метою якого було визначення конституціонального типу немовляти (новонародженого) і відповідно до цього індивідуальний підбор гомеопатичного засобу (Л.И.Ильенко, 1997, Г.В.Мещерінова, 2001). В підборі гомеопатичного препарату враховували оцінку постаті дитини з урахуванням біографічного анамнезу та клінічних симптомів. Проводилась оцінка психологічного стану немовлят шляхом опитування батьків та спостереження за реакціями нервової системи на різні подразнення та оцінка неврологічного стану немовлят (Л.Т.Журба, 1981, М.В. Білоусова, 2000, Г.В. Кукуруза, О.Е. Беляева, 2005).
При оцінці ступеню тяжкості стану дитини з підвищеною збудливістю при гіпоксично – ішемічному ураженні нервової системи використовували шкалу – опитувальник за даними психологічного стану дитини та об’єктивними даними неврологічного стану дитини (Ю.И. Барашнев, 2001, М.В. Білоусова, 2000, Е.А. Гореликова, 2000, Г.В. Кукуруза, О.Е. Беляева, 2005, С.П. Песонина, 2006). Наявність скарг або симптому оцінювали в балах (наявність – 1 бал, відсутність – 0 балів).
Для інтегральної оцінки стану немовлят перед початком лікування та через 1, 3 та 6 місяців визначали середній бал ступеня симптому наступним чином:
N1* Σb / N2, (1)
де N1 – кількість немовлят; Σb – ступень симптому (в балах); N2 – кількість випадків (Медик В.А. та інш., 2000, Лапач С.Н. та інш., 2001).
Результати дослідження та їх обговорення.
За результатами спостереження немовлят з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично – ішемічних уражень нервової системи встановлено, що прояви цього стану визначаються у вигляді ліквородинамічних порушень, підвищеної нервово – рефлекторної збудливості, астено – невротичних та вегето – вісцеральних розладів.
160 немовлят з ліквородинамічними порушеннями отримували для лікування гомеопатичні засоби. Кожна з 40 дітей II групи з легким ступенем отримувала препарат Arnica 6C та один з дегідратуючих гомеопатичних препаратів Natrium sulfuricum 200С, Helleborus niger 200С або Cicuta virosa 6С. Препарати діти отримували по 1 – 3 крупинки 1 раз на добу, 2 – 5 днів на тиждень, протягом 14 – 21 діб. Лікування 120 дітей в III групі з середньою та тяжкою ступенями гіпоксії починали лікування з призначення препарату Traumeel S та діакарб з наступним призначенням 1 або 2-х гомеопатичних препаратів Natrium sulfuricum 200С, Helleborus niger 200С, Cicuta virosa 6С, Apis 6С (по 1 – 3 крупинки 2 – 5 разів на тиждень, в залежності від ступеня тяжкості стану) на протязі 2 – 4 місяців. Traumeel S отримували по 3-5 крапель або 1/5-1/4 таблетки в невеликій кількості води або молока за 15-30 хвилин до їжі від 1 — 3 рази на добу, на протязі 14-21 діб. Діакарб призначали 13 немовлятам з тяжким ступенем по 1/5-1/4 таблетки зранку до їжі за 30 хвилин в незначній кількості молока або води по схемі (3 дня давати, 4-ий день – перерва) на протязі 9-21 діб в залежності від тяжкості стану разом з аспаркамом по 1/5-1/4 таблетки зранку після їжі 9-21 день без перерви на один день.
В I групі всі 53 дитини отримували діакарб 0,25 протягом 9-21 діб в залежності від тяжкості стану разом з аспаркамом по 1/5-1/4 таблетки по схемі. Потім всі діти отримували цитралеву мікстуру на протязі 10-14 діб. Необхідно відмітити, що під час прийому діакарбу 18 дітей були в’ялі, сонливі, рухова активність в них була знижена.
ЕХО-ЕС проводили 34 немовлятам з ліквородинамічними порушеннями. До початку лікування на ЕХО – ЕС у 21 дитини відмічали розширення III шлуночку до 7–8мм з підсиленням пульсації ЕХО – сигналів на 25 — 30 %. У 13 дітей відмічали розширення III шлуночка до 8-9мм з підсиленням пульсації ЕХО – сигналів на 60-70%. Через 1 міс після проведеної дегідратуючої терапії показники в обох групах відповідали нормі. На НСГ визначали розширення лікворопровідної системи мозку та ознаки ішемічного ураження головного мозку.
До лікування в I та III групах визначали на НСГ розширення передніх рогів до 12,8 ± 1,6мм з обох сторін, через 1 міс було зменшення в I групі до 8,1 ± 0,7мм, в III – до 6,7 ± 0,7мм, через 3 міс – відповідно до 4,8 ± 1,3мм та до 2,9 ± 0,8мм. Ширина III шлуночку головного мозку була до лікування 7,1 ± 0,7мм, через 1 міс в I групі – 5, 7 ± 0,7мм, в III – 5,5 ± 0,6мм, через 3 міс – 4,3 ± 0,3мм. Ширина конвекситального субарахноїдального простору зменшилась в I групі з 8,1 ± 0,7мм до 2,5 ± 0,6мм в I групі, до 2,2 ± 0,2мм в III групі, а ширина міжкулькової борозни з 3,7 ± 0,7мм до 0, 7 ± 0,5мм в I групі та до 0,6 ± 0,5мм в III групі відповідно через 3 місяці.
В табл.2 представлена оцінка стану немовлят з ліквородинамічними порушеннями до та після лікування.
Через 1 місяць стан дітей з тяжким ступенем ще не відрізнявся, з середнім та легким ступенями – лікування в основній групі йшло швидше. Через 3 місяці повністю одужали діти з легким ступенем, групи вже не відрізнялись (p > 0,05), значно покращився стан дітей з середнім та тяжким станами, р
Таким чином, результати досліджень показали ефективність гомеопатичних ліків при ліквородинамічних порушеннях по даним клінічних спостережень та ЕХО – ЕС, НСГ.
Таблиця 2
Оцінка стану немовлят з ліквородинамічними порушеннями (бали) до та після початку лікування
Групи хворих
До лікування
Після початку лікування
через 1 міс
через 3 міс
Тяжкий ступень
I, n=3
II таIII, n=13
9,7 ± 0,3
10,2 ± 0,1
5,33 ± 0,3*
5,23 ± 0,1*
4,33 ± 0,3*
2,23 ± 0,1*‚ **
Середній ступень
I, n=22
II таIII, n=70
5,5 ± 0,1
6,1 ± 0,07
4,1 ± 0,21*
2 ± 0,09*‚ **
2,5 ± 0,32*
1,75 ± 0,22*‚ **
Легкий ступень
I, n=28
II таIII, n=77
2 ± 0,15
2,2 ± 0,08
1,57 ± 0,2*
1 ± 0,1*
0
0
Примітки:
1. * — р
2. ** — р ≤ 0,05 по відношенню до фармакологічних засобів (I група);
3. 0 – симптоми ліквородинамічних порушень відсутні (норма).
Лікування підвищеної нервово – рефлекторної збудливості проводилась у 215 немовлят в II групі та у 60 немовлят в I, первинний огляд яких був у віці від 2 тижнів до 4 місяців. 180 дітей II групи отримували як седативний засіб гомеопатичний препарат Chamomilla 6С по 1(3) крупинки 1 – 2 рази на добу, 2 – 5 днів на тиждень на протязі 1 – 2 місяців. У 65 дітей відмічались стани гострого збудження внаслідок кишкових кольок, прорізуванням зубів у дітей, різними станами збудження на фоні гіпертермії, дітям призначали комплексний гомеопатичний препарат німецької фірми “Heel” “Viburcol”. Препарат Zincum valerianicum отримували 35 дітей, у яких переважало рухове занепокоєння в ногах, діти погано засинали ввечері. Нічний сон у них також був неспокійний, вони часто прокидалися. Діти приймали препарати протягом 1 – 2 місяців ввечорі, за 2 години до сну по 1(3) крупинки, після закінчення прийому регресу симптоматики не визначали. У 73 дітей відмічались гіперзбудливість без видимої причини, під час плачу та збудливості відмічались вигинання «на місток», після призначення препарату Cicuta virosa 6С по 3 крупинки 1 раз на добу 2 – 3 рази на тиждень на протязі 3 – 4 тижнів ці явища зникали.
Лікування немовлят в I групі проходило наступним чином: 55 дітей отримували цитралеву мікстуру, 5 дітей отримували люмінал (фенобарбітал) по 0,0075 — 0,01г на добу.Приймалась мікстура по 1 чайній ложці 1-3 рази на добу, в залежності від віку та стану здоров’я дитини, протягом місяця (2 курси по 10 – 14 діб з перервою на 7 – 10 діб).
У 32 дітей відмічався рецидив підвищеної нервово – рефлекторної збудливості через 5 – 7 днів після закінчення прийому мікстури. Вони отримували лікування у вигляді відвару седативних трав (м’ята, меліса, валеріана) протягом 1 – 2 місяців.
У 15 немовлят I групи та 20 немовлят II групи визначали зміни показників адреналіну (А) та норадреналіну (НА) в сечі до лікування, через 1 та 3 місяця після початку лікування. 15 здорових немовлят склали IV групу (порівняння). Перед початком лікування у всіх дітей був підвищений рівень А та НА, значення А складають 4,2 ± 0,3 мкг/добу, це вище норми у 1,68 разів, значення НА – 11,2 ± 0,4 мкг/добу, що вище норми у 2,24 разів. Дані представлені в табл. 3.
Таблиця 3
Динаміка вмісту адреналіну та норадреналіну (мкг/добу) в сечі немовлят
Групи
До лікування
Після лікування
через 30 — 35 діб
через 90 — 95 діб
Адреналін
I, n =15
4,2 ± 0,3
3,6 ± 0,3
2,9 ± 0,3*
II, n =20
4,2 ± 0,3
3,1 ± 0,1*
2,5 ± 0,2*
IV (здорові),n =15
2,5 ± 0,1
Норадреналін
I, n =15
11,2 ± 0,4
10 ± 0,7
7,4 ± 0,2*
II, n =20
11,2 ± 0,4
8,5 ± 0,3*
5,8 ± 0,3*
IV (здорові),
n =15
5,8 ± 0,2
Примітка: * – р
Перед початком лікування показники I та II груп практично однакові. I та II групи відрізняються від IV групи (порівняння), р
Таблиця 4
Оцінка стану немовлят з підвищеною нервово – рефлекторною збудливістю (бали) до та після початку лікування
Групи хворих
До лікування
Після початку лікування
через 1 міс
через 3 міс
Тяжкий ступень
I, n=10
II, n=158
10,3 ± 0,1
11 ± 0,1
9 ± 0,3*
6,68 ± 0,1*‚ **
4 ± 0,32*
1,73 ± 0,1*‚ **
Середній ступень
I, n=35
II, n=42
6,5 ± 0,2
6,7 ± 0,18
3,6 ± 0,21*
2,5 ± 0,08 *‚ **
1,14 ± 0,2*
0
Легкий ступень
I, n=15
II, n=15
2,3 ± 0,12
2,3 ± 0,12
1,67 ± 0,12*
0
0
0
Примітки: 1. * — р
2. ** — р ≤ 0,05 у порівнянні з I групою.
В II групi визначали більш раннє відновлення показників по зрівнянню з I групою (М через 1 та 3 місяці менше; р
Лікування астено – невротичних розладах відбувалось у 116 дітей у віці від 4 місяців до 1 року. III групу склали 92 дитини, I – 24. Лікування в III групі починалось з призначення гомеопатичного препарату Chamomilla. Спочатку призначався препарат Chamomilla 6C 1-2 рази на добу:1(3) крупинки розчинити в 1 чайній ложці кип’яченої води, випити зранку за 15-20 хвилин до годування (приблизно в 9.00-10.00). 16 дітей з тяжким ступенем приймали препарат 2 рази на добу, 2-ий раз – вдень, за 15-20 хвилин до годування, на протязі 5-7 днів. 74 дитини з середнім ступенем приймали Chamomilla 6C 1 раз на добу, 2 – 4 дня на тиждень. Частота та тривалість прийому підбирали індивідуально, в залежності від тяжкості стану та чутливості дитини до препарату, в середньому становила 1 – 2 місяці. В результаті лікування у 80 дітей вищеописані симптоми не турбували через 1 – 2 місяці. У 12 дітей сон залишався інколи збудливим, дітей треба було заколисувати, їм призначали препарат Chamomilla 200 C, 1-2 рази на тиждень 1-2 місяці. Після двох місяців прийому скарг щодо поводу порушення сну не було, діти ставали спокійніше.
42 дитини отримували препарат Arsenicum album 200 C – по 1 крупинці 1 раз в 7 – 10 діб при наявності ексудативно – катарального діатезу або атопічного дерматиту. Діти погано спали вночі, але біля матері сон їх був краще. Після 2 – 3 тижнів прийму препарату сон ставав краще, явища діатезу менше.
Всім дітям III групи після закінчення прийому Chamomilla призначались різні препарати кальцію. 40 дітей відносились до гомеопатичного типу Calcium carbonicum. Діти отримували Calcium carbonicum 6C по 3 крупинці 1 раз на добу до годування 2 – 3 рази на тиждень на протязі 2 місяців, потім Calcium carbonicum 200C на протязі 2 місяців. 48 дітей отримували препарат Calcium phosphoricum 6С по вище описаній схемі 1 – 2 місяці, потім Calcium phosphoricum 200С 2 — 4 місяці. У них при первинному огляді відмічали підвищену пітливість, збудливість під час прорізуванні зубів, під час засинання. Стан погіршувався при змінах погоди, під час грози та бурі. Діти заспокоювались під час купання, при прослухуванні спокійної, лагідної музики. Дитина типу Calcium phosphoricum худорлява, тендітна, тонка, у неї вузька грудна клітина, довгі кінцівки. Це дуже жваві, енергійні, активні діти. Руховий та фізичний розвиток їх відповідав віку, але в психічному стані вони були лабільні. 4 дитини одержували препарат Calcium fluoricum, під час огляду у дітей відмічались аномалії кісткової системи, випини верхньої (нижньої) щелепи, невірний ріст зубів, гіпермобільність суглобів. Препарат Calcium fluoricum 200C діти отримували по 1 крупинці 1 раз в 10-14 днів, 1 раз на добу на протязі 3 – 4 місяців. У 62 дітей через 1 місяць після початку прийому Chamomilla 6C зберігались емоційна лабільність та часті перепади настрою. Їм призначали препарат Gelsemium 200С. Діти отримували Gelsemium 200C по 1 крупинці зранку до їжі за 15-20 хвилин, 2 рази на тиждень на протязі 1 – 2 місяців. Після закінчення курсу лікування стан повністю нормалізувався, послідуючого прийому препарату не було потрібно. 50 немовлят отримували вітамін D та вітамінами групи В на протязі 1 місяця.
В I групі було 24 дитини. Діти неспокійно засинали та чутливо спали, стани погіршувались при змінах погоди. Під час огляду відмічали, що діти були активні, емоційно лабільні при нормальному руховому та фізичному розвитку. Дітям були рекомендовані такі препарати: 1) збір седативних трав – м’ята, меліса, ромашка, валеріана; 2) вітамін D у профілактичній дозі 1 капля на добу (препарат “Аква Д3”); 3) полівітаміни (особливо групи В) на протязі місяця. Ці препарати отримували 14 дітей, 10 – отримували цитралеву мікстуру на протязі 10 – 14 діб. Під час прийому препаратів сон становився міцніше, діти — спокійніше. Але після закінчення лікування через 10-14 днів діти знову ставали більш збудженими, сон погіршувався. Таким чином, препарати спричиняли лише короткочасне покращення стану, зменшували ознаки гіперзбудливості, але не виліковували ці симптоми повністю.
В табл.5 представлена в балах оцінка стану немовлят з Астено – невротичними розладами до та після лікування.
Таблиця 5
Оцінка стану немовлят з астено – невротичними розладами(бали) до та після початку лікування
Групи хворих
До лікування
Після початку лікування
через 1 міс
через 3 міс
через 6 міс
Тяжкий ступень
I, n=4
III, n=62
6.25 ± 0,2
6,2 ± 0,1
6,22 ± 0,22*
5,03 ± 0,1*
3,25 ± 0,22*
1,74 ± 0,2 *‚ **
2,75 ± 0,22*
0,2 ± 0,1*‚ **
Середній ступень
I, n = 10
III, n = 20
3,8 ± 0,2
3,9 ± 0,17
2,8 ± 0,13*
1,65 ± 0,11*‚ **
1,4 ± 0,29*
0
0,4± 0,15*
0
Легкий ступень
I, n = 10
III, n = 10
1,8 ± 0,13
1,8 ± 0,13
0,8 ± 0,13*
0
0,5 ± 0,16*
0
0
0
продолжение
--PAGE_BREAK--