--PAGE_BREAK--Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 212 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, описання об’єктів і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Фактичні дані наведені у 25 таблицях та ілюстровані 5 рисунками. Бібліографія містить 272 вітчизняних та іноземних джерела (181 - кирилицею, 91 — латиницею).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали, методи дослідження і лікування. Експериментальна частинавиконанана 368 білих безпорідних щурах обох статей, масою 200-250 г.
Моделювання БЛП здійснювалось шляхом введення крізь ендотрахеальну трубку 0,1 мл скипидару (Бадінов О.В., Галаченко О.О., 2006). Тварин наркотизували 1% розчином тіопенталу-натрію внутрішньоочеревинно (70 мг/кг). Виведення з досліду здійснювали за допомогою передозування ефірного наркозу.
Відбір потенційних пневмопротекторів проведений за умов, описаної вище, моделіБЛП. Препарати вводили в очеревину в таких дозах: ТЗ — 67,9 мг/кг, пентоксифілін — 125 мг/кг, б-ліпоєва кислота — 100 мг/кг, NАС — 200 мг/кг, глутаргін — 100 мг/кг, кверцетин — 150 мг/кг, ліпін — 100 мг/кг, ТЗ+NАС – по 75/75 мг/кг (оптимальний режим дозування для комбінації розрахований методом математичного планування).
Ефективність пневмопротекторної дії ліків оцінювали за показниками виживання щурів, а також за перебігом клінічної картини БЛП в динаміці.
Дослідження впливу мінеральної радонової води Немирівського родовища, найбільш ефективної комбінації препаратів (ТЗ і NАС) та їх сполучення на одні з основних патогенетичних ланцюгів БЛП — прооксидантно-антиоксидантну рівновагу і енергетичний гомеостаз тварин здійснювалось протягом 5 діб з моменту моделювання БЛП (гострий період перебігу). В обох фрагментах експерименту тварини були розподілені на п’ять груп: I — інтактні щури; II (контрольна) — тварини з моделлю БЛП без лікування; III група (дослід 1) — тварини, що шкірно-резорбтивним шляхом отримували мінеральну радонову воду (Алексеєнко Н.О., Павлова О.С., 2002); IV (дослід 2) – щури з ураженням бронхо-легеневої системи, котрим вводили ТЗ у комбінації з NAC і V (дослід 3) – тварини, в яких лікувальна корекція складалась з радонових процедур, доповнених комбінацією ТЗ і NАС.
Антирадикальну активність досліджуємих факторів на тлі моделюємої форми БЛП оцінювали біохемілюмінісцентним (БХЛ) методом (Сидорик Е.П., 1989) з реєстрацією на люмінометрі Emіllіte-1105 (Австрія-Німеччина-Росія). Кінетику надслабкого світіння фіксували по показниках амплітуди швидкого спалаху (І1), кінцевого значення БХЛ (Ік) і загальної світлосуми реакції (S). Про інтенсивність ліпідпереокислення міркували за концентрацією дієнових кон’югатів (ДК) та продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), реагуючих з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-продукти) (Стальная И.Д., 1977). Функціонування антиоксидантної системи вивчали за активністю суперокиддисмутази (СОД) (Костюк В.В., Потапович И.И., 1990), каталази (Королюк В.А., Иванова Л.И., 1988), а також за рівнем відновленого глутатіону (Elman G.L., 1959) і сульфгідрильних груп (Sedluk J., 1968). Забезпеченість організму ендогенними антиоксидантами оцінювали за станом перекисної резистентності еритроцитів (Архіпова О.Г., 1988). Для аналізу здатності радонової води в комплексі з комбінацією ТЗ і NАС протидіяти окислювальному стресу за умов БЛП використовували фактор антиоксидантного стану (АОС) (Стефанов А.В., 2000).
Вміст АТФ, АДФ і АМФ в еритроцитах фіксували методом тонкошарової хроматографії на силуфолових пластинах фірми “Merk” виробництва Німеччини (Захарова Н.Б, 1980). На підставі отриманих даних розраховували показники, що характеризують стан енергетичного обміну: енергетичний заряд (ЕЗ), енергетичний потенціал (ЕП), порівняльний коефіцієнт (Кпор), індекс фосфорилювання (ІФ) та термодинамічний контроль дихання (ТКД) (Лук’янчук В.Д., Савченкова Л.В., 2000). Концентрацію фосфору неорганічного (Фн) визначали набором “Філіст Діагностика” (Україна).
Клінічна оцінка ФФК на основі радонотерапії та інгаляцій проводилась на базі клінічного санаторію „Авангард” м. Немирова Вінницької області.
Об’єктом дослідження слугували 123 дитини (віком 7-15 років), хворі на РБ, у фазі клінічної ремісії. Серед обстежених переважали діти чоловічої статі (53,7%). У віковому аспекті РБ частіше зустрічався у категорії 11-14 років – 56%. Діагноз РБ встановлювався відповідно до класифікації (Наказ МОЗ України №18, 2005).
Пацієнтів було розподілено на 4 групи спостереження: I контрольна — 30 дітей, що отримували базисне СКЛ; II — 31 дитина, яким на тлі базисного СКЛ призначали курс Рв; III — 30 дітей, базисне СКЛ доповнювалось інгаляціями комбінації ТЗ і NAC; IV – 32 дитини, в яких до базисного СКЛ долучений ФФК з Рв та інгаляцій ТЗ і NAC.
Діагностичний комплекс в хворих на РБ включав опитування, вивчення супроводжуючої медичної документації, анамнезу хвороби та життя, огляд, виявлення фізикальних змін, клініко-лабораторні (загально-клінічні і спеціальні біохімічні) методи, функціональну діагностику.
Загальноклінічний аналіз периферичної крові проводився за допомогою аналізатора крові експрес індикатора АК-11.
Амілолітичний потенціал вимірювався за вмістом б-амілази сечі (Приказ МЗО СССР, 1974).
Функція зовнішнього дихання (ФЗД) верифікувалась за допомогою апаратно-комп’ютерного комплексу „Пульмовент-1” (Сенсор-Теком, Київ). Проведений аналіз наступних спірографічних та пневмотахографічних показників: ОФВ1 – об’єм форсованого видиху за 1 секунду; ФЖЄЛ – форсована життєва ємкість легень; МОШ25, 50, 75 – максимальна об’ємна швидкість повітря на рівні видиху 25, 50, 75% ФЖЕЛ.
Вимірювання насичення гемоглобіну артеріальної крові киснем (SаO2,%) здійснювалось модулем пульсоксиметра Heart Screen 112D (Угорщина).
Для вивчення термографічних даних застосовували термограф „Радуга МТ”.
Традиційне СКЛ проводилось згідно рекомендованих стандартів СКЛ (Київ, 2003) для дитячого контингенту.
Рв дітям готували з концентрацію радону до 7,5 кБк/дм3 (20 нКі/л) при температурі води 36-370 С, процедури відпускали через день, тривалістю впливу від 6-8 до 10 хв. Курс 9-10 ванн (Колесник Е.О., Бабов К.Д., 2005).
Комбінацію розчинів ТЗ (1,12 мг/кг) та NАС 114 (мг/на інгаляцію) вводили дітям щодня протягом 10 днів, використовуючи небулайзерний інгалятор компресорного типу „Pari LL” (Німеччина).
Аналіз віддалених результатів СКЛ дітей, хворих на РБ, проводили за частотою і тривалістю загострень РБ протягом першого року після реабілітації.
Економічна ефективність лікування дітей з РБ визначалась шляхом розрахунку середньої орієнтовної базової вартості медикаментозного лікування за рік (Мальцев В.И., 2002) на підставі „Протоколу лікування рецидивуючого бронхіту у дітей” (Наказ МОЗ України №18, 2005).
Всі отримані результати оброблені методами варіаційної статистики з використанням t критерію Ст’юдента, а також непараметричного критерію – точного методу Фішера для чотирьохпільної таблиці (Гублер Е.В., 1978).
Результати досліджень та їх обговорення
З використанням запропонованої моделі БЛП виконана експериментальна оцінка потенційних пневмопротекторів. Серед препаратів, вивчених в скринінговій серії досліджень, максимальну активність (в плані запобігання загибелі щурів) виявили NАС і ТЗ. Під впливом комбінації ТЗ з NАС (75/75 мг/кг) пневмопротекторниий ефект перевершує такий за роздільного введення цих препаратів, свідченням чого є трикратне збільшення відсотку виживання тварин відносно контрольної групи (Р
Результати експериментів з вивчення впливу фізичного та фармакологічних чинників за умов запального процесу дихальних шляхів демонструють значну інтенсифікацію утворення активних форм кисню (АФК) в тварин з розгорнутою клінікою БЛП (контрольна група), що підтверджується даними БХЛ аналізу — достовірне зростання показників І1 в 3,3 рази, Ік та S у 2,3 і 3,4 рази, відповідно, порівняно з інтактною серією (табл. 1). Під впливом радонових процедур в щурів з респіраторною патологією вже на 1-й добі експерименту цей процес зменшується в 1,2 рази (Р>0,05), відносно даних контрольних тварин. Очевидно, що комбінація фармпрепаратів (дослід 2) ефективніше за радонові процедури перешкоджає збільшенню кількості АФК в динаміці, що особливо чітко відслідковується через 1 добу від початку моделювання БЛП. Зазначена тенденція, як і у випадку з радонотерапією, зберігається протягом усього експерименту. Включення до терапії щурів з моделлю БЛП ФФК посилює антирадикальний ефект використаних засобів фармакокорекції (ТЗ з NАС)на 20% на 1 добі та на 15,4% (Р
Запропоновані методи лікування експериментальної БЛП справляють суттєву дію на стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. В щурів із запальним процесом дихальних шляхів встановлено різке збільшення активності процесів ПОЛ (вже через 1 добу від початку моделювання патології вміст ТБК-реактантів у сироватці крові щурів зростає в 1,7 рази, в печінці – у 1,4 рази (Р0,05). Наприкінці лікування ФФК зменшує вміст ТБК-продуктів та ДК вірогідно нижче не тільки порівняно із контрольною групою, але й при співставленні з показниками тварин, що отримували лише ТЗ і NAC (Р
Таблиця 1.
Вплив радонової води, комбінації ТЗ з NАС та їх поєднання на показники БХЛ у сироватці крові щурів з БЛП (n=10-12)
Примітки:
1. P1– відмінності статистично вірогідні у порівнянні з інтактними тваринами;
2. P2 - відмінності статистично вірогідні у порівнянні з контролем;
3. Р3 — відмінності статистично вірогідні у порівнянні з дослідом 1;
4. Р4 — відмінності статистично вірогідні у порівнянні з дослідом 2.
Вивчені лікувальні чинники, поряд з пригніченням процесів ПОЛ, стимулюють синтез ферментів антиоксидантного захисту. Бальнеофактор, на кшталт комбінації ТЗ і NAC, зменшує виявлені порушення, підвищуючи функціональну здатність СОД і каталази порівняно з контролем в обох біосубстратах, не досягаючи при цьому показників, реєструємих в інтактних тварин (Р
Дія радоново-медикаментозного комплексу проявляється, хоча і не суттєвим, підвищенням відносно групи „дослід 2” активності обох ферментів у сироватці крові та печінці експериментальних тварин, яке відслідковується як на 1, так і на 5 добі з моменту моделювання патологічного стану, що перешкоджає виснаженню одних з основних компонентів антиоксидантної системи організму.
При вивченні наступної ланки антиоксидантного захисту встановлено, що в умовах відтворення БЛП (контрольна група) вміст глутатіону в сироватці крові та печінці щурів знижується (Р0,05) відносно контролю вже на 1 добі експерименту. Ситуація дещо покращилась на 5 добі, проте вихідний рівень досліджуваного показника так і не вдалося відновити. В той же час, практично повної нормалізації глутатіонової системи вдалося досягти шляхом введення тваринам з БЛП комбінації ТЗ і NAC (Р
В експерименті доведено, що формування розгорнутої клінічної картини моделюємої форми БЛП спричинює вірогідне зниження (в 1,4 рази) перекисної стійкості еритроцитарних мембран. Радонотерапія знижує відсоток гемолізу червонокрівців на 9,6% та 14,7%, відповідно на 1 та 5 добі спостереження. Використання ТЗ в комбінації з NAC проявляється повною нормалізацією аналізуємого показника у всі досліджувані терміни, що підтверджує збереження фонду компонентів антиоксидантної системи на тлі пропонуємої фармакокорекції. Залучення до лікувальних чинників курсового застосування мінеральної радонової води спричинює ще більш виражений протекторний ефект по відношенню до мембранних компонентів клітини, особливо на 5 добу експерименту (Р
Аналізування динамікифактору АОС показало, що у сироватці крові контрольних тварин цей показник зменшується в 10 разів на 1 добі та в 5 разів на 5 добі дослідження. Радонова бальнеотерапія у 1 добу дослідження практично втричі збільшує фактор АОС в щурів з респіраторною патологією порівняно із контрольною групою (Р
продолжение
--PAGE_BREAK--Експериментальні дані засвідчують, що в тварин контрольної групи спостерігається суттєве виснаження енергетичних ресурсів організму, проявом якого є дефіцит АТФ і АДФ (зниження на 1 добі на 29% і 19% (Р0,05), а введення тіотриазоліну в комбінації з NАС – на 25% (Р
При цьому комплексне застосування радонотерапії з вивчаємими лікарськими засобами дозволяє статистично значимо попередити зменшення рівня АТФ як відносно контрольного показника (на 30-34%), так і при співставленні з використанням лише медикаментозних препаратів.
Фармакокорекція комбінацією ТЗ з NАС суттєво усуває дисбаланс і інших компонентів аденілнуклеотидної системи (Р
Таблиця 2.
Вплив радонової води, комбінації ТЗ і NАС та їх поєднання на рівень аденілових нуклеотидів (моль/л) у еритроцитах щурів на тлі БЛП (n=9-10)
Примітки: 1. P1 – відмінності статистично вірогідні у порівнянні з інтактними тваринами;
2. P2 - відмінності статистично вірогідні у порівнянні з контролем;
3. Р3 — відмінності статистично вірогідні у порівнянні з дослідом 1;
4. Р4 — відмінності статистично вірогідні у порівнянні з дослідом 2.
Радонотерапія в поєднанні з фармакотерапією за показниками енергообміну (ЕП, ЕЗ, ІФ, Кпор, ТКД) справляє досить суттєву протекторну дію по відношенню до енергетичних реакцій, що відбуваються у мітохондріях тварин при експериментальній БЛП. Іншими словами, вживаний комплекс лікування перешкоджає дисбалансу в системі „енергосинтез-енергоспоживання” за досліджуємих умов.
Висока пневмопротекторна активність запропонованого ФФК надала підстави для проведення його клінічної апробації на санаторному етапі відновного лікування дітей з РБ.
Респіраторна симптоматика, відзначена у хворих на РБ в періоді ремісії, представлена утрудненим носовим диханням (5,7%), кашлем (13,8%), а також патологічними фізикальними даними у легенях — жорстким диханням (22,8%), сухими (6,5%) та вологими (1,6%) хрипами. В 70,3% дітей відмічений комплекс ознаквегетативної дисфункції(блідість шкіри, темні периорбітальні кола, підвищені пітливість та втомлюваність, дратівливість).
Відхилення з боку загального аналізу периферійної крові зареєстровані у 45,5% пацієнтів з РБ і представлені деяким лейкоцитозом, який відповідає верхньому граничному значенню норми.
Обстеження ФЗД дітей виявило помірне (Р
Підвищена ферментативна активність б-амілази сечі реєструвалась в 30,9% дітей з РБ.
Насичення гемоглобіну артеріальної крові киснем знаходилось у межах норми.
У 39,8% пацієнтів спостерігалось порушення термографічної характеристики зон, відображуючих стан бронхо-легеневої системи, серед яких підвищення температури обопільно у надключичних та передньошийних лімфовузлах та у органах грудної клітки (ОГК) зафіксовано у 13,8% дітей; ізольована гіпертермія ділянки лімфовузлів — у 17,1% обстежених, в ОГК – лише в 1 (0,01%) дитини. Градієнт температур вищезазначених лімфовузлів у дітей з РБ перебільшував в середньому на 23% цей же показник в органах грудної клітки (ОГК), при цьому найбільша гіпертермія реєструвалась у надключичній ділянці.
За результатами порівняльної характеристики проведеного лікування у всіх 4 групах дітей з РБ відмічене, виражене в різній мірі, зменшення клінічної симптоматики РБ. Ознаки вегетативної дисфункції, зумовлені РБ, найбільш суттєво (у 96% обстежених) усували ФФК та інгаляції ТЗ з NАС, Рв і традиційне СКЛ приводили до зменшення даних проявів, відповідно у 66% і 54% пацієнтів. Після курсового застосування ФФК динаміка більшості симптомів, засвідчуючих покращення стану легень, була більш вираженою і значимо (Р
При оцінці динаміки показників еритроцитарного ланцюга гемопоезу відмічено збільшення вмісту гемоглобіну крові, яке було достовірно вищим у 2 групі дітей (на 37,1% більше порівняно з 1 групою). Після застосування всіх вивчених ЛК у дітей, хворих на РБ, відмічається зниження загальної кількості лейкоцитів крові.
Амілолітична активність сечі найбільш відчутно (в середньому на 41,3% при співставленні з показником контрольної групи) зменшується у дітей з РБ, яких проліковано з долученням до традиційної терапії курсу Рв, на другій позиції за цим показником знаходились пацієнти 4 групи (протеолітичний потенціал знижується на 31,7% відносно даних дітей 1 групи). Описані зміни, за нашим припущенням, можуть бути наслідком збільшення синтезу інгібіторів протеаз під впливом радону (Becker K., 2003; Hattori S., 2005).
Під впливом ФФК вірогідно (Р
Покращення прохідності бронхів, спричинене ФФК, ймовірно, пояснюється зникненням запального набряку слизової бронхів під впливом лікувальних чинників, що входять до його складу.
При інтерпретації термограм у дітей з РБ, пролікованих ФФК, встановлено зниження градієнту температур у зоні надключичних та передньошийних лімфовузлів в середньому в 1,8 рази (Р
Оскільки максимальний ефект бальнеолікування, розвивається через 1,5-3 місяці після його завершення (Соколова М.Ю, 2007), ми проаналізували віддалені результати лікування через рік після проведеної терапії. Так, в дітей з РБ через рік після терапії ФФК частота рецидивів порівняно з контрольним показником достовірно знизилась в 2,1 рази, тривалість періоду загострення скоротилась на 45,9% протягом всього періоду катамнестичного спостереження (див. рис. 3).
Проведений економічний аналіз продемонстрував переваги лікувально-реабілітаційної програми з включенням ФФК (Рв та інгаляції ТЗ й NАС) — показник базової вартості медикаментозного лікування протягом першого року після реабілітації значимо знизився в 3,9 рази (Р
Підводячи підсумки наведеного клінічного фрагменту дослідження, можна аргументовано засвідчити суттєві переваги ФФК передРв або інгаляціями ТЗ з NАС щодо клінічних, термографічних та функціональних параметрів, покращення перебігу РБ та економічної ефективності СКЛ.
Отже, в результаті проведених досліджень розроблена модель запального процесу респіраторного тракту, за умов якої визначена комбінація лікарських засобів (ТЗ й NАС) з максимальною фармакотерапевтичною ефективністю. Втім, найбільш суттєво (при співставленні з монотерапією радоновою мінеральною водою або комбінацією ТЗ й NАС) розлади окислювального та енергетичного гомеостазу у щурів з моделюємою формою БЛП усував комплекс у складі радоно- і фармакотерапії. Експериментально доведені переваги вказаного ФФК перед Рв або ж інгаляціями ТЗ з NАС на тлі патологічного процесу дихальних шляхів коректно узгоджується з даними його клінічної апробації на етапі СКЛ у дітей, хворих на РБ, що дозволило виділити цю фармакофізіотерапевтичну композицію як найбільш ефективну і економічно вигідну серед решти вивчених лікувально-реабілітаційних комплексів.
Висока пневмопротекторна активність запропонованого ФФК зумовлена, на нашу думку, мультикомпонентним впливом його складників на одні з ключових ланок багатогранного патогенезу БЛП. При цьому точки прикладання дії фізіотерапевтичного та фармакологічних чинників лежать у різних площинах, що і зумовлює, ймовірно, потенціювання їх впливу. Варто взяти до уваги і те, що радонотерапія спричинює не тільки поступову сумацію ефектів від процедури до процедури, але і формує захисний структурно-метаболічний слід, забезпечуючи збереження лікувального ефекту в тривалому періоді післядії (Зубкова С.М., 2006).
Таким чином, отримані дані дозволили експериментально обґрунтувати та клінічно підтвердити підвищення ефективності СКЛ дітей, хворих на РБ, за рахунок радонотерапії в комплексі з інгаляціями комбінацією ТЗ і NАС.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлене нове вирішенняпроблеми пульмонологічної реабілітації, пов’язаної з підвищенням ефективності СКЛ дітей, хворих на РБ, шляхом клініко-патогенетичного обґрунтування розробки та апробації застосуванняприродного фізичного чинника – радонової мінеральної води в поєднанні з аерозольним введенням комбінації ТЗ й NАС. На підставі комплексних клінічних та функціональних досліджень даного контингенту хворих показано, що відновлювальне лікування з включенням ФФК дозволяє досягти сприятливого перебігу захворювання і покращити якість життя дітей.
1. Запропонована модель БЛП максимально наближено відтворює клінічну ситуацію запального процесу дихальних шляхів, що супроводжується формуванням в щурів дисбалансу системи „оксиданти-антиоксиданти”, який проявляється у надмірному посиленні утворення АФК та зменшенні (Р≤0,05) в середньому в 2 рази ефективності антиоксидантного захисту у всі вивчаємі терміни спостереження. За цієї моделі спостерігається також суттєве (Р≤0,05) виснаження енергетичних ресурсів організму тварин, свідченням чого є дефіцит АТФ і АДФ з паралельним підвищенням вмісту продукту деградації останнього – АМФ.
2. Серед лікарських засобів різних фармакологічних груп, вивчених у скринінговій серії досліджень, максимальну активність (в плані запобігання загибелі щурів з запальним ураженням дихальних шляхів) виявили NАС і ТЗ. Комбіноване ж застосування ТЗ з NАС (по 75 мг/кг в очеревину) перевершує пневмопротекторний ефект роздільного введення цих препаратів, що реалізується, з одного боку, в трикратному (порівняно з контрольною групою) стабільному збільшенні показників виживання та відтермінуванні загибелі тварин (Р≤0,05), з іншого, – в суттєвому поліпшенні клінічної картини моделюємої форми патології бронхо-легеневої системи.
3. На тлі експериментального запального процесу дихальних шляхів пропонуємий ФФК справляє більш виражений (порівняно із монотерапією радоновою водою або комбінацією фармпрепаратів) антирадикальний ефект, істотно (Р≤0,05) попереджає утворення і накопичення продуктів різних етапів деградації фосфоліпідів (ДК, ТБК-реактантів) у сироватці крові та печінці тварин, а також значно підвищує антиоксидантний потенціал організму, що реалізується не тільки у профілактиці виснаження, але й у активації функціонування головних компонентів антиоксидантної системи. Лікувальна корекція моделюємої форми БЛП за допомогою дослідженого ФФК ефективніше за радонові процедури і комбіновану фармакотерапію регулює енергометаболічні процеси за рахунок вірогідного збільшення рівня високоенергетичних фосфатних зв’язків і активації процесів мітохондріального дихання.
4. Період ремісії РБ у дітей характеризується збереженням певної активності запального процесу, що, поряд з ознаками вегетативної дисфункції (у 70,3% обстежених), помірним лейкоцитозом (45,5% пацієнтів) та зниженою бронхіальною прохідністю, особливо на рівні крупних дихальних шляхів (показник МОШ25 зменшений на 36,75% (Р
5. Відновне лікування дітей, хворих на РБ, з включенням пропонуємого ФФК найбільш очевидно (порівняно з окремим застосуванням Рв або ж аерозольованої комбінації ТЗ й NАС) приводить до зменшення клінічних проявів захворювання, нормалізації показників загальноклінічного аналізу крові, зниження в середньому на 41,3% ферментативної активності б-амілази сечі (Р≤0,05), приросту параметрів ФЗД, що характеризують прохідність бронхів крупного і середнього калібру (відповідно, МОШ25 збільшилась на 39,6%, МОШ50 — на 29,3%) відносно даних контрольної групи та усунення патологічних змін термофункціональної характеристики зон, відображуючих стан бронхо-легеневого апарату — градієнт температур в ділянці надключичних та передньошийних лімфовузлів знизився в 1,8 рази порівняно з контролем, в ОГК зареєстровано повне відновлення нормального терморельєфу.
6. Використання зазначеного ФФК на етапі СКЛ сприяє суттєвому покращенню перебігу РБ у дітей, що підтверджено зменшенням кількості рецидивів в середньому у 2,1 рази (Р≤0,05) та скороченням їхньої тривалості в 1,8 рази (Р≤0,05) порівняно з показниками пацієнтів, що отримували традиційне СКЛ. Вивчений спосіб лікувальної корекції за допомогою ФФК (поєднання Рв та інгаляцій ТЗ з NАС) мав найбільшу економічну ефективність — базова вартість медикаментозного лікування протягом першого післяреабілітаційного року знизилась в середньому в 3,9 рази порівняно з аналогічним показником пацієнтів контрольної групи.
продолжение
--PAGE_BREAK--