Оцінка ефективності організації системи розподілу продукції на ЖКУВП "Біатрон-3"

Міністерство освітиі науки України
Житомирський державний технологічний університет
Кафедра менеджменту
Курсовий проект з «Маркетингу»
на тему: “Оцінка ефективності організації системи розподілупродукції на ЖКУВП“Біатрон – 3”
Житомир, 2009 р.

ЗМІСТ
ВступРозділ 1 Теоретичні аспектиформування політики розподілу на підприємстві
1.1 Маркетингова концепціярозподілу: сутність і характеристика каналів розподілу
1.2 Сучасні маркетинговісистеми, особливості вибору посередників
1.3 Дослідження ринку меблівв Україні
Розділ 2 Аналіз ринкових можливостей ЖКУВП “Біатрон – 3”
2.1 Загальнахарактеристика фінансово-господарської діяльності підприємства
2.2 Оцінка рівня здійснення маркетингової діяльності в умовах ЖКУВП “Біатрон – 3”
Висновки та пропозиції
Перелік використаноїлітератури
Додатки

ВСТУП
Періодові формування теоретичних і практичних аспектів ринкової економікипритаманне залучення одного з найпоширеніших та найефективніших підходів, асаме, маркетингу. Актуальність обраної теми пояснюється тим, що вивченнямаркетингової політики розподілу та її практичне застосування на підприємствізначно підвищує ефективність діяльності останнього, що в свою чергу призводитьдо збільшення прибутку.
Метою написаннякурсової роботи є вивчення теоретичних аспектів формування політики розподілута дослідження засобів розширення ринків збуту для ЖКУВП “Біатрон-3”.
Предметомдослідження є система розподілу продукції на підприємстві, а саме ефективністьїї організації та можливості розширення.
Об’єктомдослідження обрано Житомирське колективне учбово-виробниче підприємство“Біатрон-3”, що спеціалізується на оптовій і роздрібній торгівлі тавиготовленні меблів.
Курсова роботанаписана з метою вирішення таких завдань:
1.   Проведення дослідження ринкумеблевої промисловості в Україні;
2.   Проведення аналізуфінансово-господарської діяльності на підприємстві;
3.   Оцінки ефективності системрозподілу продукції на підприємстві;
4.   Пошуку можливих варіантівполіпшення існуючої системи розподілу в ЖКУВП “Біатрон-3”;
5.   Розробки проекту одного звищезгаданих варіантів розширення ринків збуту продукції.
В процесіпроведення дослідження було використано матеріали внутрішньої звітностіпідприємства, дані статистичних довідників та матеріали практикуючих фахівців вгалузі маркетингу, розміщені в періодичних виданнях, монографіях, підручникахта електронних джерелах.

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ РОЗПОДІЛУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
1.1     Маркетинговаконцепція розподілу: сутність і характеристика каналів розподілу
Маркетинговаполітика розподілу – це діяльність фірми щодо планування, реалізації таконтролю за фізичним переміщенням сировини, матеріалів, готових виробів відмісць їх видобутку та виробництва до місць використання з метою задоволенняпопиту і отримання відповідного прибутку.
Корисність маркетингової політики розподілу полягає в забезпеченнісвоєчасного пропонування товару, доставки товарів до місць попиту, змінах формиі вигляду товарів з метою досягнення більшої привабливості для споживачів,можливості придбання товарів. Планування збутової політики передбачає наявністьпевних етапів(рис. 1.1).
/>

Рис.1.1. Етапи планування збутової політики
Джерело: [21, 179].

Ключовий момент маркетингової політики розподілу – вибір та конструюванняканалів розподілу. Канали розподілу – це маршрути, за якими продукціяпереміщується від місць виробництва чи видобутку до місць споживання,зупиняючись у певних пунктах, переходячи від одного власника до іншого. Цесукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе обов'язок чи допомагаютьпередати комусь іншому право власності на конкретні товари чи послуги наїхньому шляху від виробника до споживача. Функції каналіврозподілу наведено нижче:
а)функції, пов'язані з угодами (закупівля продукції для перепродажу чи дляпередачі споживачам; продаж продукції, тобто контактування з потенційнимипокупцями, отримання замовлень, просування товарів; діловий ризик за наявностіправа власності на продукцію);
б) логістичні функції (створення необхідного асортименту продукції дляобслуговування покупців; збереження продукції, її якості; сортування,комплектування, поділ великих партій продукції відповідно до потреб споживачів;транспортування продукції);
в) обслуговуючі функції (торговельне обслуговування споживачів; огляд,перевірка, оцінка продукції, визначення її ґатунку та якості; проведеннямаркетингових досліджень; планування продукції, тобто консультування виробниківщодо товарів, стадій життєвого циклу, місця товарів на ринку в умовахконкуренції; визначення цін, націнок та знижок; надання послуг виробничого, комерційного,інформаційного та іншого характеру [14, 342].
Основні елементи маркетингової політики розподілу названі у таблиці 1.1

Таблиця 1.1Основніелементи маркетингової політики розподілу Елементи Коментарі Термін поставки Час з моменту замовлення до моменту його виконання, тобто поставки замовлених товарів покупцю Надійність поставки Здатність підтримувати необхідні для швидкого задоволення потреб клієнта товарні запаси Точність виконання замовлення Ступінь відповідності отриманого клієнтом товару специфікації замовлення Доступність інформації Здатність фірми відповідати на запитання щодо стану виконання замовлення і наявності товару Пошкодження Вимірювач фізичного стану товару, який доставлений клієнту Нескладна процедура відносин Прості процедури замовлення, повернення товару, коригування замовлення, оформлення кредиту, платіжних документів тощо Додаткові послуги Централізована доставка, інформування, упаковка товарів, комплектування партій та ін.
Джерело:[14, 343].
Розрізняютьдва базисні типи каналів розподілу – прямі та опосередковані, також виділяютьешеловані канали розподілу.
Прямі – без використання посередників – канали розподілу використовуютьсяфірмами, які бажають контролювати всю свою маркетингову програму, підтримуютьтісний контакт зі споживачами, мають обмежені цільові ринки і достатні засобидля організації збуту.
Створення маркетингових систем із прямими зв'язками доцільне утаких випадках.
По-перше параметри (потужність, напруженість) матеріального потокувиправдовують витрати на його просування.
По-друге кількість пунктів призначення (споживачів) невелика, івони поглинають усі матеріальні потоки, які генеруються виробником.
По-третє товарний потік є вузькоспеціалізованим (складнеустаткування, продукція, виготовлена за індивідуальним замовленням, продукція,що вимагає від виробника монтажних та налагоджувальних робіт тощо).
По-четверте матеріальний потік не потребує складської обробки.
По-п’яте продуцент має достатньо фінансових можливостей длястворення й експлуатації маркетингової системи з прямими зв'язками [21, 181].
Опосередковані – переміщення товарів через посередників – каналирозподілу використовуються фірмами для збільшення ринків збуту, кращого їхохоплення, нарощування обсягів продажу товарів.
Змішані (ешеловані) канали поєднують перші два види каналів рухутоварів. Співвідношення прямих і непрямих каналів розподілу залежить відцільових ринків, стратегії підприємства та власних потенційних можливостейзбутових систем. Створення ешелонованих маркетингових систем доцільне в такихситуаціях.
По-перше товарний ринок роздрібнено до такої міри, що потужностіматеріальних потоків недостатні, аби покрити витрати на прямий збут. У цьомуразі оптові посередники, які працюють з широким асортиментом матеріальнихпотоків, можуть створити досить великий сукупний обсяг збуту, трансформуючи прицьому кілька матеріальних потоків від різних виробників в один комплекснийматеріальний потік.
По-друге вимоги споживачів з питань закупівельного маркетингу(організація закупівлі, швидка доставка, організація деяких форм післяпродажного обслуговування) відіграють істотну роль, і товарні запасипосередницьких ланок у маркетингових каналах стають ближчими до споживача, ніжзапаси продуцента матеріальних потоків.
По-третє товарний ринок з певної номенклатури продукції єгоризонтальним, що передбачає дроблення попиту і матеріальних потоків у кожномуіз секторів ринку.
По-четверте різниця між вартістю виробленої виробником продукціїта продажною ціною надто мала, щоб утримувати власні збутові структури істворювати маркетингову систему з прямими зв'язками.
По-п’яте партії товару такі, що при просування матеріальногопотоку до споживача економію на маркетингових роботах та операціях можнаодержати лише в ешелованих каналах [21, 182].
Існуютьканали розподілу прямого (від виробників до споживачів) і зворотного ходу (відспоживачів до виробників). Останні використовують для розподілу діловихвідходів, поворотної тари та ін.
Перекладення частини роботи а реалізації товарів на посередників даєпевні вигоди. Це пояснюється в основному ефективною роботою посередників щодозабезпечення широкої доступності товарів для споживачів та доведення їх доцільових ринків. Посередники допомагають скоротити витрати на маркетинг, у томучислі на просування, розподіл у роздрібну торгівлю, формування каналіврозподілу усуває тривалі розриви у часі й просторі, що відділяють товар відспоживача. Всі учасники будь-якого каналу розподілу товарів виконують одну абокілька функцій:
−   дослідницька робота;
−   просування товару;
−   встановлення контактів;
−   пристосування товару;
−   проведення переговорів;
−    фізичнепереміщення товару;
−   фінансування;
−   прийняття ризику.
Виконання перших п'яти функцій сприяє прийняттю рішень про угоди,контракти, а трьох останніх – завершенню уже укладених угод. На практиціприймають рішення не про те, чи треба ці функції виконувати, а проте, хтоповинен це робити. Канали розподілу характеризують за кількістю рівнів.
Рівень каналу розподілу – це будь-який посередник, що виконуєпевну роботу з просування товару і передачі права власності на нього кінцевомуспоживачеві. Оскільки певні функції розподілу виконують і сам виробник, ікінцевий споживач, вони також входять до складу будь-якого каналу. В ціломупротяжність каналу залежить від кількості проміжних рівнів у ньому (рис. 1.2.).
/>Канал нульовогорівня
Однорівневий канал
Дворівневий канал
Трирівневий каналРис. 1.2. Рівні каналів розподілу
Джерело:[21, c.184].
Канал нульового рівня складається з виробників, що продаютьтовар безпосередньо споживачам. Відомі три основні способи прямого продажу–торгівля в рознос (“від дверей до дверей”), посилочна торгівля і торгівлячерез магазини, що належать виробникам.
Однорівневий канал містить одного посередника. Наспоживчому ринку таким посередником виступає роздрібний торговець, наіндустріальному ринку агент з продажу товарів чи брокер.
Дворівневий канал складається з двох посередників. На споживчомуринку оптовий і роздрібний торговець, на індустріальному ринку дилер,дистриб'ютори.
Трирівневий канал – це три посередники. До оптових і роздрібнихторговців додаються невеликі оптовики, що купують товари у великих оптовихторговців і перепродають їх невеликим підприємствам роздрібної торгівлі.
Існуютьканали з великим числом рівнів, але вони зустрічаються порівняно рідко,оскільки чим більше рівнів має канал розподілу, тим менше можливостей дляконтролю за ним. Кількість посередників обирають залежно від виду розподілу:ексклюзивного, селекційного, інтенсивного.
Ексклюзивний розподіл –– передбачає жорстко обмежену кількістьпосередників, які працюють з товарами виробника. Такий тип розподілузастосовують тоді, коли виробник контролює діяльність продавців і рівеньсервісу, який вони надають. Найчастіше при цьому укладають ексклюзивнідилерські угоди, відповідно до яких фірми-продавці беруть зобов'язання неторгувати товарами конкурентів.
Селекційний розподіл –– передбачає наявність більшої кількостіпосередників, ніж за ексклюзивного. Фірма встановлює добрі ділові відносини зкількома посередниками і сподівається, що їхня діяльність, пов'язана зі збутомпродукції фірми, буде ефективною. Через селекційний розподіл виробник можевийти на сегмент ринку, який його найбільше цікавить, посилити контроль зарухом товарів, до того ж його витрати будуть меншими.
За інтенсивного розподілу –– виробник намагається забезпечитинаявність своїх товарів у якнайбільшій кількості торгових точок. Таку стратегіюзастосовують здебільшого за продажу товарів повсякденного попиту [21, 182].
З поглядумаркетингу канали розподілу можна диференціювати також залежно від видубізнесу, яким займаються посередники. У зв'язку з цим виділяють:
−   фізичне переміщення товарів;
−   передача права власності;
−   здійснення платежів;
−   передавання інформації;
−   стимулювання продажу.
З метою визначення ефективності каналів розподілу здійснюєтьсяаудит їх діяльності за такими показниками:
−   здатність оперативно постачати товар;
−   коефіцієнт виконання замовлень (відношення кількості оперативновиконаних замовлень до відкладених);
−   здатність «проштовхувати» товар;
−   підтримка товарних запасів;
−   особливості асортименту продукції посередника;
−   методи реалізації товару;
−   кваліфікація торгового персоналу;
−   кредитоспроможність [21, 185].
Ефективність каналу розподілу здебільшого залежить від взаємодіївиробника та посередника. Посередник залежно від виду каналу розподілу є длявиробника кінцевим споживачем, тому що при цьому виробник не контактує зпокупцями цільового ринку. Виробник і посередник, об'єднавши зусилля з метоюотримання переваг над конкурентами, досягнення синергічного ефекту стратегійвиробництва та розподілу продукту, можуть налагодити найефективніший збутовийканал. Однак впливати на посередника після того, як він отримав товар, майженеможливо. Наступне питання присвячене сучасним маркетинговим системам таособливостям вибору посередників, факторам, що впливають на цей вибір.
1.2Сучасні маркетингові системи, особливості вибору посередників
Крім традиційних каналів розподілу існують вертикальнімаркетингові системи (ВМС), горизонтальні маркетингові системи (ГМС) табагатоканальні маркетингові системи (БМС). Нижче коротко розглянемо кожен з цихвидів, детально зупинившись на вертикальних маркетингових системах.
Горизонтальні маркетингові системи виникають у випадку, коли два ібільше підприємства об’єднують зусилля для ефективного використаннямаркетингових можливостей. Співробітництво здійснюють на тимчасових чипостійних засадах, може створюватись окрема спільна компанія.
Багатоканальні маркетингові системи створюють з метою повнішогонасичення ринків відповідними товарами чи послугами.
Поява вертикальних маркетингових систем (ВМС) надала імпульсурозвиткові каналів розподілу. Типовий канал складається з незалежноговиробника, одного або кількох оптових і роздрібних торговців, які працюютьавтономно, а у вертикальних маркетингових системах усі ланки працюють як однакоманда. Вертикальні маркетингові системи дають змогу контролювати діяльністьканалу розподілу, запобігати конфліктам між його членами, які мають власніцілі. Вони економічні, мають більшу ринкову владу і виключають дублюваннязусиль. Існує три основних типи ВМС: корпоративні, договірні та керовані [21,189].
Корпоративні ВМС –– вертикальні маркетингові системи, усіпослідовні стадії яких, починаючи з виробництва і закінчуючи реалізацією,перебувають в єдиній власності. Таку вертикальну інтеграцію найчастішезастосовують компанії, що прагнуть якнайширше контролювати канали розподілу.Виробник є власником, який організовує навколо себе систему самозабезпечення.
У договірних вертикальних маркетингових системах незалежні членивзаємопов'язані договірними відносинами. Нині ці системи найпоширеніші. Існуєдекілька видів договірних ВМС.
· Добровільні об'єднання роздрібних торговців під егідою оптовиків–– оптові торговці формують піраміди різних роздрібних і дрібнооптовихторговців, заохочуючи їх пільгами і знижками для того, щоб ті швидше передалитовар «у маси». З цією метою оптовик розроблює спеціальну програму,що передбачає стандартизацію торгової практики роздрібних торговців і зниження витратна здійснення закупівель.
·  Кооперативироздрібних торговців –– роздрібні торговці об'єднуються і утворюютьпідприємство, що здійснюватиме оптову закупівлю, а можливо, і виробництво. Вонизакуповують товари через цей кооператив і спільно планують рекламну діяльність.Одержаний прибуток розподіляється між учасниками пропорційно обсягу зробленихзакупівель. Роздрібні торговці, які не є членами кооперативу, також можутьзакуповувати товар, але не беруть участі в розподілі прибутків.
·  Франчайзинг ––власник каналу (франчайзер) формує мережу з підприємств, що продають йогопродукцію, погоджуючись на певні умови. Власник може об'єднати кількапослідовних стадій виробництва і розподілу. Існує три види таких ВМС:
−   система роздрібних власників привілеїв під егідою виробника ––виробник формує мережу з торговців або незалежних дилерів, яким видає ліцензіїна право продавати свою продукцію. Вони, у свою чергу, погоджуютьсядотримуватися певних умов збуту й організації обслуговування;
−   система оптовиків власників привілеїв під егідою виробника ––виробник формує мережу з оптових торговців, яким видає ліцензії на правоторгівлі його товаром;
−   система власника привілеїв під егідою фірми послуг –– фірма послугформує комплексну систему повідомлення споживача про свої послуги [21, 191].
У керованих вертикальних маркетингових системах, як правило, одинз учасників дуже потужний. Він спроможний домогтися від своєї мережі розподілуорганізації виставок, ярмарків, презентацій, виділення торгових площ з метою щебільшого зміцнення своїх позицій. У цьому разі канали розподілу наділеніініціативою і самостійністю.
Вертикальні маркетингові системи створюють з метою вирішенняконфліктів між учасниками каналів розподілу, але виробник не застрахований відвертикальних, горизонтальних або багатоканальних конфліктів:
·    вертикальні –– через розбіжності між різними рівнями одногоканалу;
·    горизонтальні –– через розбіжності між фірмами, одного рівня;
·    багатоканальний –– спричинений розбіжностями між різними каналами,що обслуговують один ринок.
Уникнути конфліктів можна завдяки оптимальній організації їхкерування: за допомогою переміщення працівників з одного рівня каналу на інший,об'єднання зусиль лідерів, які перебувають на різних рівнях, і участі вторгових асоціаціях.
Увертикальних маркетингових системах кількість учасників каналів розподілувизначають за допомогою специфічної методики, що дає змогу не підвищувати цінуреалізації. Незалежно від того, скільки каналів розподілу залучено дореалізації товару, оскільки вони фінансуватимуться за рахунок статті витрат наформування мережі розподілу, ціна реалізації буде менша ніж при застосуваннігоризонтальних маркетингових систем. Такий підхід стимулює розширення мережіпродажу і одержання прибутку за рахунок збільшення товарообігу.
Більшість фірм розраховується з учасниками каналів розподілу не угрошових одиницях, а за допомогою очок. Після того як учасник набирає певнукількість очок, їх перераховують у валюту країни, де він проживає або має офіс.Це дає змогу використовувати ВМС у різних країнах з різним рівнем інфляції йуникати постійного перерахунку цін на продукцію з одних грошових одиниць вінші. Фірми-виробники мають спеціальні каталоги перерахунку очок у грошовіодиниці [21, 192].
Після укладання угоди на участь у ВМС учасник каналу розподілу маєправо купувати товар за оптовою ціною і реалізовувати його за роздрібною ціною.Різниця в цінах у цьому разі є торговим прибутком. Оптова ціна продажускладається з витрат виробництва, витрат на формування мережі розподілу тачастки прибутку, який необхідно спрямувати на розвиток виробництва.
Крім торгової націнки у деяких ВМС діє система знижок. Якщопридбано товару на суму, що перевищує передоплату, учасник може купувати товарза оптовою ціною з певною знижкою. Такі знижки фінансуються за рахунок витратна формування мережі розподілу. Як правило, у таких системах формуються певнірівні продажу відповідно до його обсягу. За рахунок збільшення обсягу оптовихзакупівель знижується ціна на їх придбання. На практиці обсяг закупівель, аотже обсяг продажу розглядаються у граничних діапазонах. У різних компаніях длярізних рівнів знижки змінюються. Система знижок стимулює учасників закуповувативеликі партії товару, щоб витрачати менше коштів. Проте інколи це пов'язано зпевним ризиком: цілком можливо, що велику партію товару реалізувати невдасться.
Щоб уникнути цього, деякі компанії використовують бонусну системустимулювання продажу. Наприкінці певного періоду (як правило, місяця)визначається місячне замовлення працівника, і залежно від його обсягупрацівникові виплачують бонус-провізійні. Перевага цієї системи полягає в тому,що продаж здійснюється за постійною оптовою ціною, а бонус утворюється відобороту, так би мовити, після виконаної роботи. При цьому немає потребиризикувати, придбавши одразу велику кількість товару. Можна купувати товарневеликими партіями протягом місяця, уникнувши проблем, пов'язаних з йогозберіганням і транспортуванням. Бонуси виплачують за рахунок окремої статтівитрат.
Посередник — юридична або фізична особа, яка виконує функціїзведення суб'єктів ринку для обміну товарами, послугами та інформацією.Посередницьку діяльність поділяють на оптову та роздрібну торгівлю [6, 115].
I. Оптова торгівля. Це діяльність, пов'язана з продажем товарів тапослуг для їх наступного продажу чи комерційного використання. Основні типиторгових посередників, які займаються оптовою торгівлею (табл. 1.2).
Таблиця1.2
Основнітипи оптових торгових посередниківОсновні учасники Визначення Форма винагороди Дилер особа, яка одержує товар за угодою поставки і стає власником його після її оплати. Спеціалізується на реалізації переважно товарів тривалого використання, що потребують значних обсягів сервісу, який здійснюють сам дилер та його партнери незалежний бюджет витрат Дистриб'ютор посередник, який отримує право збувати товари фірми-виробника на певній території у визначений термін, не є власником товару, а лише отримує право на його продаж. незалежний бюджет витрат Джобер посередник, який скуповує невеликі оптові партії товару для швидкого перепродажу (наприклад, книжки) незалежний бюджет витрат Комісіонер посередник, який укладає угоду про поставку від свого імені, але не є власником товару і працює за рахунок фірми-виробника. Він має склади, забезпечує зберігання товару відсоток від продажу або різниця між ціною вироб-ника і ціною реалізації Агент посередник, який є юридичною особою і представляє інтереси певних виробників при збуті їхніх товарів, укладаючи угоди від їх імені та відкриваючи рахунок розмір винагороди визначає виробник Брокер фірма або окремий незалежний торговий посередник, що виконує посередницькі функції при укладанні угод на продаж товару, який не переходить у його власність, «зводить» продавця і покупця, укладаючи угоду на комісійній основі, отримуючи при цьому. Через нього не проходять матеріальні потоки відсоток від продажу або обумовлену суму за кожну одиницю проданого товару Комівояжер службовець підприємства, який займається пошуком клієнтів, чий обсяг повноважень регулюється керівництвом фірми або регіональним керівництвом, якому підпорядкований комівояжер відсоток від продажу Збутові філії підприємства, організовані великими фірмами, основною функцією яких є швидка поставка продукції незалежний бюджет витрат Маклер посередник, який представляє інтереси обох сторін і займається пошуком можливостей для укладання угоди комісійні Торгові представники посередники, які є юридичними особами, що укладають угоди і ведуть справи кількох фірм, на відміну від комівояжерів вони діють самостійно залежить від обсягу збуту продукції Торгові синдикати підприємства, які організовують шляхом виведення відділу збуту зі структури фірми незалежний бюджет витрат Торгові доми

Продовження табл. 1.2 2.1   великі оптово-роздрібні фірми, які займаються не тільки торговельно-посередницькою діяльністю, а й інвестуванням капіталу у виробництво, здійснюючи складування, страхування продукції, організовуючи оптову та роздрібну торгівлю. Членами торгових домів є фірми — виробники продукції незалежний бюджет витрат
Джерело:[21, c. 186]
II. Роздрібна торгівля –– передбачає реалізацію товарів і послугкінцевим споживачам для їх власного споживання. Класифікація підприємствроздрібної торгівлі наведена на рисунку 1.3.
/>

Рис.1.3. Класифікація підприємств роздрібної торгівлі
Джерело:[3, c. 132]

Після обрання каналів збуту, необхідно вибрати партнерів. На цьомуетапі також виникають проблеми, які можуть призвести до невдач. Неправильнийвибір посередника хоча б за одним з приведених нижче показників коштував втратиринкових позицій не однієї компанії. Отже, у пошуках посередника необхідноорієнтуватися на ряд параметрів, запропонованих Н. Палеєм:
−    фінансовестановище;
−   збут якої продукції здійснює посередник;
−   загальна кількість товарів і послуг різних фірм, які продаєпосередник;
−   репутація серед клієнтів;
−   охоплення ринку: у географічному розрізі слід уникати дублюваннясвоєї збутової мережі та конфліктів між дилерами; у галузевому розрізі ––збутова мережа дилерів повинна охоплювати основні сегменти споживачів;
−   періодичність отримання замовлень –– чим рідше надходятьзамовлення, тим менша ймовірність збереження свого положення у бізнесі;
−   запаси та складські приміщення;
−    рівень та методи управління [3,127].
В наш час використання електронних систем неоминуло сферу маркетингу, а саме, розробку збутової політики. Система “Sales Expert” забезпечуєкомплексне вирішення задач збуту, сервісу і маркетингу, оскільки є системоюкласу “Customer Relationship Management” –– управління взаємин із клієнтами.Дана система дозволяє реалізувати нормативну модель діяльності компанії у сферіпродажів в єдину технологію, яка забезпечує тісну взаємодію відповідних служб,надає можливість результативно управляти процесом продажів і забезпечуватиотримання інформації, необхідної для прийняття рішень про коригуваннядіяльності компанії у сфері маркетингу. При цьому підвищення ефективностізбутової системи досягається завдяки:
−      збільшенню обсягів збуту продукції за рахунок одночасного продажуспектра супутніх товарів і послуг;
−      підвищенню якості роботи з найбільш прибутковими клієнтами;
−      скороченню затрат на утримання клієнтів завдяки забезпеченнюіндивідуального підходу до кожного потенційного покупця і пропонування лише тихтоварів, які задовольняють їхні вимоги.
Клієнтська база “Sales Expert” представляється увигляді набору карток, де фіксуються дані про компанію-клієнта і джерело йогоконтакту з підприємством (наприклад, реклама в ЗМІ, Інтернет-ресурс, ініціативаменеджерів підприємства тощо), повна історія контактів усіх служб з цимклієнтом, перелік уже придбаних товарів і послуг.
Тобто, “Sales Expert” дозволяє розподілити процес продажів наетапи, контролювати роботу кожного працівника відділу продажів з будь-яким ізклієнтів, реєструвати планові і фактичні суми платежів, розсилати типовуінформацію, оцінювати діяльність менеджерів за об'єктивними показниками:відсоток відмов від покупок, ефективність первинних контактів, середня тривалістьздійснення угоди і її етапи. Система дозволяє керівництву завжди отримуватиточні дані про обсяги збуту і дебіторську заборгованість за групами товарів,регіонами, галузями, підрозділами тощо. Крім того, можна простежити, як клієнтвідреагував на конкретну рекламну акцію, і відібрати рекламні носії, найбільшефективні для конкретних товарів і послуг компанії, визначити потреби різнихгруп клієнтів, з'ясувати, яким чином вони приймають рішення про покупку, ірозробити заходи зі стимулювання продажів і PR, які спроможні збільшитиобсяги збуту [29].
Уостанньому питанні першого розділу розглянуто ринок меблевої промисловості за2005-2008 роки, наведено прогнози власника меблевої компанії АМF Олександра Бєляєва на 2009 рік.

1.3Дослідження ринку меблів в Україні
Відповідно до структури використання матеріалів для виробництва меблевоїпродукції українськими підприємствами основна частка припадає саме на дерев'янімеблі. Інтенсивність розширення пропозиції саме сегмента дерев'яних меблівґрунтується на швидкому зростанні обсягів виготовлення дерев'яних плит (ДСП,ДВП, МДФ, ОСБ). На вітчизняному ринку реалізуються тільки ДСП- і ДВП-плитивітчизняного виробництва. Більшість інших категорій або імпортується, абовиготовляється низкою дрібних виробників за ліцензіями іноземних підприємств натериторії України.
Найдинамічніше за аналізований період зростав сегмент кухонних меблів(середньорічний темп за 2005-2007 pp. становить 147,7 %) і сегмент офісних та торговельних меблів–– середньорічний темп 90,7 % [26, 22].
/>
Рис. 1.4. Загальна місткість ринку меблів Україні
Джерело: [26, 21].
Незважаючи на начебто зростання всіх товарних груп, структура виробництвамеблевої продукції змінюється у напрямі збільшення частки кухонних меблів від4,5 % до 7,5 % за аналізований період (рис. 1.5). Частка офісних і торговельнихмеблів у загальній структурі виробництва меблевої промисловості зросланесуттєво (від 16,0 % до 17,3 % за 2005-2007 pp.) За цей же період часу спостерігалося скорочення частки меблів для сидіннята деталей до них (від 49,9 % до 44,8 %), що пов'язано з певною затовареністюданого сегменту ринку та перехід покупців до споживання зазначеної продукті ускладі цілісних рішень щодо умеблювання приміщень.
Найбільшою в абсолютному вимірі групою продукції станом на 2007 рік ємеблі для сидіння, причому основне зростання припадає на 2007-2005 рр. Різкезростання саме протягом 2005-2007 pp. зафіксованоза всіма товарними групами, що свідчить про незадоволений попит на внутрішньомуринку та, можливо, перспективи постачання на ринки інших держав.
Варто зазначити, що на меблевому ринку відбувається постійне та стабільнезростання цін за всіма товарними групами. Найдинамічніший сегмент кухоннихмеблів має також один із найвищих темпів зростання цін (85,1 %), хоча йоговипереджають меблі офісного типу та меблі для торгівлі (114,8 %).
/>
Рис. 1.5. Структура пропозиції меблевої продукції в Україні за2005-2007 рр.
Джерело: [26,21].
Стабільна тенденція до зростання кількості виготовлених стільців та іншоїаналогічної продукті в Україні (середньорічний теми становить 9,9 %). При цьомуосновного зростання досягнуто за рахунок збільшення частки меблевої продукції зметалевим каркасом є цілком виправданим із погляду довговічності та екологічноїбезпечності металевого профілю і труб малого діаметру. Середньорічні темизбільшення обсягів виробництва меблів на основі металевих конструкцій за2005-2007 pp. становить 14,9 %, а їхня частказмінилася від 66,2 % до 72,2 % протягом того ж періоду [26, 22].
Другим за обсягом випуску товарним сегментом меблевого бізнесу є групакухонних меблів, яка порівняно до інших має певну специфіку:
·    підвищенівимоги до надійності, термостійкості та вологостійкості матеріалів;
·    необхідністьпоєднання з побутовими приладами різного роду, вимоги до габаритних розмірів;
·    дизайнерськіта конструкційні рішення;
·    комплектністькупівлі (споживаються переважно завершені набори кухонних меблів).
З матеріалів вітчизняного виробництва в Україні виготовляють тільки дешевізразки кухонних меблів, а в дорожчих сегментах такої продукціївикористовується, як правило, імпортна або ліцензійна МДФ-плита й зарубіжнафурнітура. Хоча треба визнати, що динаміка розвитку сегмента кухонної меблевоїпродукції спонукає найбільших імпортерів опановувати ліцензійні технологіївиробництва матеріалів в Україні.
Сьогодні споживачі все частіше надають перевагу меблям на замовлення ізвбудованою побутовою технікою. Що змушує операторів ринку укладати ліцензійніугоди не тільки з постачальниками основних матеріалів, а й із найбільшимиоператорами ринку побутової техніки. Пік виробництва офісних і торговельнихмеблів припадає на 2005 рік (у вартісному вираженні), а вже у 2007 рспостерігається спад. Потрібно також зазначити, що у структурі виробництвапродукції цієї товарної групи переважають дерев'яні меблі. Максимального рівнявиробництво пластикових меблів сягнуло у 2005 p., а вже у 2007 р. спостерігався спад у 15,6 %. Меблі з металу протягом2005-2007 pp. виявили тенденцію достабілізації, хоча середньорічний темп зростання становить 15,0 %. Стабільністьже обсягів виготовлення металевих меблів пояснюється специфікою їхвикористання, що передбачає, з одного боку, довговічність такої продукції, істабільністю попиту, а з іншого боку, прихильністю споживачів до одних моделеймеблів (чи окремих брендів).
Найбільш конкурентноздатні різновиди української меблевої продукції наекспортних ринках інших держав такі:
· утоварній групі меблів для сидіння найбільший попит на зовнішніх ринках має неготова продукція (середньорічний темп за 2005-2007 pp. становить 46,8 %), а окремізапчастини та комплектування, що їх найчастіше виготовляють на замовленняіноземних виробників;
· уструктурі експорту спеціальних меблів цілковито домінує продукція для медичних установ(зазвичай це металеві меблі спеціального призначення), динаміці зміні якихпритаманна нестабільність, що світить про нестабільність постачання цієї групитоварів за кордон;
·  потрібновказати на значні зміни у структурі експортного постачання матрацної продукції,перехід від постачання напівфабрикатів для виробництва матраців до поступовогозростання постачань різних типів готової продукції.
Середньорічний темп зростання сукупних активівза 2005-2007 рр. усіх підприємств становить 15,7 %. При цьому дещо швидше відзагальної тенденції зростали активи великих і середніх суб'єктів господарювання(приріст 17,0 %), ніж дрібних операторів цієї сфери (темп 10,7 %).
Було відібрано 15 виробників меблевої продукції, що працюють у різнихтоварних сегментах і можуть бути об'єднані у три кластери. Загалом у меблевомубізнесі України працює велика кількість суб'єктів господарювання, алепідприємства нашої вибірки забезпечили близько 42,5 % загальних обсягів збутумеблів за 2008 р. в Україні.
У меблевій промисловості України практично немає підприємств, щоспеціалізуються на виготовленні меблів однієї товарної групи. Більшістьнаціональних виробників намагається розподілити ризики діяльності міждекількома (технологічно спорідненими) товарними сегментами. Крім того, усіпідприємства вибірки можна вважати великими чи середніми підприємствами, щовизначає певний формат їхньої фінансово-статистичної звітності.
Навіть у груп підприємств-лідерів спостерігаються суттєві відмінності уякості розвитку та ефективності їхньої діяльності. Варто також зазначитисуттєву особливість національного меблевого сектора, а саме –– формування умежах промислових об'єднань і груп замкнених ланцюжків створення цінності дляспоживача. Крім того, ситуація спорідненості низки гравців ринку в межахокремого сегмента чи навіть у межах споріднених ринків призводить до суттєвогоускладнення конкурентного аналізу. Задля ілюстрування зазначеної особливості тана підтвердження цих тез було зроблено спробу виокремити бізнес-групи намеблевому ринку України за принципом технологічної цілісності та побудовизамкнених бізнес-процесів.
На підставі інформації поданої у таблиці можна зробити декількаузагальнень і висновків:
−   входженняокремих суб'єктів господарювання до складу розгалужених бізнес-об'єднань формуєконкуренцію не у межах окремих товарних ринків чи їхніх сегментів, а наметарівні –– в межах закінчених бізнес-моделей створення цінності дляспоживача;
−   ринковічастки окремих гравців у межах окремого товарного ринку потрібно оцінювати зурахуванням угод між спорідненими структурами;
−   маркетинговістратегії та способи конкурентної боротьби на окремому товарному ринкувиступають похідними від стратегій розвитку інтегрованих бізнес-об'єднань;
−   назовнішніх ринках меблевої продукції спостерігається високий рівень конкуренції,що вимагає створення адекватних бізнес-моделей діяльності та розвиткунаціональних підприємств, фактично визначаючи два вірогідні способи їхньоїповедінки: побудову замкнених бізнес-конгломератів та входження до європейськихінтеграційних утворень.
Протягомдекількох років вітчизняні виробники оновлювали устаткування, освоювали новітехнології виробництва і застосовували нові матеріали. Українські меблі сталиконкурентноздатними за якістю і при цьому доступніше імпортною за ціною.
Українськікомпанії сьогодні приділяють значну увагу додатковим сервісам, скороченнютермінів доставки готових меблів (до двох тижнів), а також розвитку власногороздробу. Виробники організовують мережу салонів як самостійно, так і зарахунок франчайзингу, прагнуть повніше представити свою продукцію в салонахдилерів. Найефективніше зараз працюють великі меблеві салони з максимальнимасортиментом і сучасним маркетингом, а невеликі павільйони і магазини безпевного формату і чіткої концепції поступово зникнуть з ринку. Поки щоукраїнські виробники віддають перевагу вузькоформатним магазинам, при цьомувикористовуючи переваги крупного магазина, але на порівняно невеликих площах.
Зпочатком кризи у 2008 році меблі та побутова техніка першими потрапили досписку відкладених покупок. Ще влітку 2008 року меблевики були сповнені оптимізму: убільшості компаній були впевнені, що за рік продаж меблів зросте на 15–20 %: з$1,6 млрд. в 2007-му до $1,8–1,9 млрд. за підсумками 2008-го [30].
Злистопада до жовтня продаж меблів знизився на 5–35 % залежно від сегмента.Власник меблевої компанії АМF Олександр Бєляєв не виключає, що 2008 рокувиробництво може скоротитися на третину. “Виробництво знизилося здебільшого всередньому сегменті. Це, приміром, м’які меблі в ціновому діапазоні від 3,5 до20 тис. грн., а також офісні меблі”, — уточнює Бєляєв.
2009року ринок може просісти ще більше. У 2006–2007 роках зростання продажумеблевикам забезпечували переважно забудовники — гарнітури, кухні, офісні меблітощо купували власники нових квартир, офісів, барів і ресторанів. Однак, запопередніми даними, восени цього року в Україні заморожене будівництво 50–70 %об’єктів житлової та комерційної нерухомості. Спад у будівництві позначиться намеблевій галузі вже навесні 2009-го [28].
Натомістьна руку вітчизняним виробникам меблів зіграла девальвація гривні. За 3 місяціімпортні меблі подорожчали майже в півтора рази. Водночас частка імпортнихкомплектуючих, наприклад, у корпусних меблях, виготовлених в Україні, можесягати 70 % (плити, фурнітура). Така продукція подорожчала практично так само,як і імпортна.
В умовах падіння попиту деяківиробники зважилися на зниження роздрібних цін на 5–25 %. ”Такий крок єнайрозумнішим, хоча й не надто популярним у період наростання кризової ситуації”,— зазначає Олександр Бєляєв, –– “Швидше за все, зниження цін носить тимчасовийхарактер, оскільки відмова від купівлі меблів зараз формує значний відкладенийпопит. Після голодної весни 2009-го з ринку будуть змушені піти багатовиробників. Натомість ті, хто залишиться, зможуть підвищувати ціни, авідповідно й прибуток, не втрачаючи ринкової частки” [31].

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ РИНКОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЖКУВП “БІАТРОН– 3”
2.1 Загальнахарактеристика фінансово-господарської діяльності підприємства
ЖитомирськеКолективне учбово-виробниче підприємство “Біатрон – 3” засноване у 1999 році. Створене на основі законівУкраїни “Про власність”, і в своїй діяльності керується чинним законодавством,зареєстроване розпорядженням голови Виконкому житомирської міської радинародних депутатів № 245 від 23 лютого 1999 року.
Місцезнаходження підприємства: м. Житомир вул. Максютова, 16 Г. Форма власності –колективна. Ідентифікаційний номер – 13544954.
Вид діяльностіпідприємства – оптова і роздрібна торгівля, виготовлення меблів. Предметомдіяльності підприємства є:
·  виготовлення корпусних там’яких меблів;
·  ремонт, та гарантійнеобслуговування.
ЖКУВП “Біатрон –3” має круглу печатку з зображенням свого найменування, кутовий штамп. Фірмовийбланк зі своїми реквізитами, має право здійснювати необхідні юридично значимідії, відкривати в встановленому законом порядку розрахункові та інші рахунки вустановах банку. Засновник несе повну відповідальність по боргам підприємствавсім своїм майном, за виключенням майна, на яке в відповідності до чинногозаконодавства не може бути накладене стягнення. На види діяльності, щопотребують ліцензії, підприємство зобов’язується отримати дозвіл згідно здіючим законодавством. Майно ЖКУВП “Біатрон – 3” складають основні та обіговікошти, які складають його статутний фонд і знаходяться на його самостійномубалансі.
Засновник наділяєпідприємство статутним фондом. Майно підприємства поповняється за рахунокматеріально – технічних цінностей та фінансових ресурсів, переданих йомузасновником.
Підприємствоздійснює володіння, використання та розпорядження майном в відповідності домети діяльності, передбаченої статутом і в порядку, встановленому засновникомта чинним законодавством України. Фінансові результати ЖКУВП “Біатрон – 3”формуються за рахунок прибутку, який залишається після плати податків та іншихобов’язкових платежів, кредитів, коштів, одержаних від продажі продукції, іншихнадходжень, не заборонених чинним законодавством.
Управлінняпідприємством здійснюється у відповідності з Статутом на основі поєднанняінтересів трудового колективу, зафіксованих в колективному договорі, і правзасновника підприємства по використанню свого майна.
Колективнимдоговором регулюються виробничі та трудові відносини на підприємстві, питанняохорони праці, соціального захисту. Трудовий колектив ЖКУВП “Біатрон – 3”складають всі робітники, які беруть участь своєю працею в його діяльності.Основною формою здійснення повноважень трудового колективу є загальні збори.Загальні збори колективу:
-    приймаютьрішення про узгодження колективного договору з адміністрацією підприємства;
-    заслуховуютьповідомлення робітничої ради про хід виконання колективного договору;
-    загальнізбори трудового колективу скликаються засновником не рідше одного разу на рік.
Засновникпідприємства визначає компетенцію посадових осіб підприємства шляхомзатвердження посадових інструкцій. На всіх робітників підприємства ведутьсятрудові книжки в порядку встановленому чинним законодавством. Підприємствоволодіє самостійністю в здійсненні своєї господарчої діяльності; розподіленняприбутку; який зостається після податків і інших обов’язкових платежів.
Підприємствоздійснює виробничо-господарську діяльність самостійно силами трудовогоколективу по договорам, укладених з організаціями і громадянами. Засновникпланує діяльність і визначає перспективи розвитку підприємства, виходячи зреальної потреби, необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку.
“Біатрон – 3” маєправо придбати необхідні ресурси у виробника, в оптовій та роздрібній торгівлі,на аукціонах та в організаціях матеріально-технічного забезпечення.Підприємство має право передавати, здавати в оренду, продавати, обмінювати зіншими підприємствами матеріальні цінності з дозволу засновника.
Засновниквизначає підстави і порядок списування майна з балансу. Підприємство виконуєроботи та надає послуги по цінах, встановлених самостійно або на договірнійоснові, а в випадках визначених чинним законодавством – по цінах, встановленихв централізованому порядку. Розрахунки по своїх зобов’язаних з іншимиорганізаціями проводяться в безготівковому порядку через установи банку. Всірозрахунки, включаючи платежі і плату за працю, проводяться підприємством вкалендарній послідовності строків платежів. Підприємство несе повну відповідальністьза виконання кредитних зобов’язань і розрахункову дисципліну.
Форми, системи ірозмір оплати праці робітників ЖКУВП “Біатрон – 3” визначається при укладеннітрудових договорів з ними на основі трудового законодавства України.Підприємство вносить внески по соціальному і медичному страхуванню ісоціальному забезпеченню в порядку і розмірах, що встановлені діючимзаконодавством. ЖКУВП “Біатрон – 3” веде у встановленому порядку бухгалтерськийоблік і представляє відповідним органам у встановлені строки звіти і баланси повсіх видах діяльності. Перевірка і ревізії діяльності поводяться в порядку, щовстановлюється діючим законодавством.
Діяльністьпідприємства може бути припинена шляхом його ліквідації або реорганізації.Ліквідація або реорганізація підприємства здійснюється по рішенню засновникаабо згідно рішення судових органів, якщо воно в установленому порядку визначенобанкрутом, якщо будуть визнані недійсними засновницькі акти про утворенняпідприємства, а також на інших підставах, що передбачені законодавствомУкраїни. Підприємство вважається ліквідованим з моменту виключення його зреєстру державної реєстрації. Ліквідація підприємства здійснюється –засновником. В разі банкрутства ліквідація здійснюється ліквідаційною комісією,що утворюється рішенням суду. При ліквідації підприємства, вклад членівпідприємства, що внесений до складу майна підприємства видається їм в грошовійформі після задоволення претензій кредиторів. При реорганізації підприємства,що здійснюється у порядку, передбаченим чинним законодавством, права таобов’язки підприємства переходять до правонаступника.
ЖКУВП“Біатрон – 3” розташоване на вулиці Максютого 16 Г. де орендувало складськеприміщення та приміщення цехів. В одному з цехів було встановлено деревообробнеобладнання: циркулярна пилка для повздовжнього розпилювання деревини,маятникова пилка для поперечного розпилювання деревини і стругальний верстат. Вдругому цеху збирали меблеві вироби. Підприємство виготовляло кухонні меблі ім’які куточки. Працювало на підприємстві біля 42 чоловіка, праця в основномубула ручною.
У2000 році ЖКУВП “Біатрон – 3” були викупленіскладські приміщення та приміщення цехів. В зв'язку з розширенням виробничихприміщень і розширили асортимент продукції. Виготовляли м’які стільці, дивани,шкільні парти, кухонні столи. Реконструкція виробничих приміщень велося в триетапи. Перша черга будівництва закінчена в 2001 році. Своє друге народженняпідприємство мало в 2003 році. На й території збудований виробничий корпус,котельня, складські приміщення. У цехах було установлено високопродуктивне обладнання: автоматична лінія облицювання кромокМФК-1, автоматична лінія оздоблення щитових деталей МЛН-1 і ін. Це дало змогузбільшити випуск товарної продукції. Третє відродження це – 2003-2004 роки. Назміну вітчизняному обладнанню прийшло високопродуктивне іноземне устаткування:лінія «ХОМАГ», «ДЮРР» та ін.
Структурууправління ЖКУВП “Біатрон – 3” утворює сукупність всіх виробничих тауправлінських підрозділів підприємства. Наведена організаційна структура єфункціональною івключає три рівні.Як видно з типу структури, обов’язки на підприємстві розподілені згідно здиференціацією функцій управління, тобто кожен орган управління спеціалізуєтьсяна виконанні окремих функцій управлінської діяльності.
1.Органивищої ланки управління: директор. Він виконує стратегічні і координаційніфункції, ухвалює головні виробничо-господарські і технічні рішення, відповідаєза ефективне функціонування ЖКУВП “Біатрон – 3”.
2.Органи середньої ланки управління: головнийінженер, головний бухгалтер, комерційний директор, замісник директора звиробництва.
3.Виконавці: складальники меблів, вантажники та водії.
Джерело:за даними підприємства
Розрахунки ЖКУВП “Біатрон – 3” з постачальниками, покупцями тадержавою здійснюється за допомогою:
·    готівковихрозрахунків –– використовуються при обслуговуванні руху доходів і витратнаселення, приватних громадян, що займаються індивідуально-трудовою діяльністюпідприємств;
·    безготівковихрозрахунків –- використовуються між підприємствами та організаціями. За формамибезготівкові розрахунки поділяються на: товарні (завершують угоди, пов'язані зтоварообіг та послугами); нетоварні (розрахунки з бюджетом, установами банків,біржами).
Поточні рахункивідкриваються підприємством усіх видів та форм власності, а також їхвідокремленим підприємством для грошових коштів. Бюджетні рахунки відкриваютьсяпідприємством, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевогобюджетів. Кредитні рахунки відкриваються на договірній основі як юридичним, такі фізичним особам в будь якій установі банку, яка має право видавати кредити.
Загальнахарактеристика фінансової діяльності підприємства ЖКУВП “Біатрон – 3” наведена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Загальна характеристика фінансової діяльностіпідприємстваПоказники 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2008 р. до 2006 р., у % 1. Загальна вартість майна, тис. грн. 729,4 526,6 531,9 72,9 2. Вартість необоротних активів, тис. грн. 0,1 1,9 2,8 в 28 раз 3. Вартість оборотних активів, тис. грн. 728,5 524,7 529,1 72,6 4. Дебіторська заборгованість, тис. грн. 179,3 268,8 352,9 196,8 5. Власний капітал, тис. грн. 123,0 113,3 71,6 58,2 6. Залучений капітал, тис. грн. 606,4 413,3 460,3 75,9 7. Фондомісткість 0,5 0,4 0,3 -0,2 8.Фондовіддача 1,9 2,7 3,1 1,2 9. Фондоозброєність, тис. грн./чол. 6,4 5,8 5,1 -1,3
10. Вартість основних засобів:
первісна
залишкова
1,4
0,1
3,6
1,9
5,6
2,8
400
в 28 раз 11.Чистий прибуток 18,2 8,3 15,8 86,8
12. ФОП
річний
місячний
56,2
4,7
65,0
5,4
74,7
6,2
132,9
132,9 13. Дохід від реалізації продукції 1347,6 1399,3 1639,8 121,7 14.Чистий дохід від реалізації продукції 1122,9 1166,1 1366,5 121,7 15. Рентабельність 7,35 7,132 7,8 0,45 %
16. Коефіцієнт співвідношення:
оборотних і необоротних активів 7285 276,2 189,0 2,6
Джерело:складено на основі звітності підприємства.
Звищенаведених даних можна зробити висновок, що дохід від реалізації продукції в2008 році становить 1639,8 тис. грн., що в 2,2 рази більше ніж в 2006 році.Чистий прибуток за результатами діяльності у 2008 році складає 15,8 тис. грн.,що вдвічі перевищує результати 2007 року, хоч і на 3 тис. грн. менше ніж в 2006році.
Фондоплати праці послідовно зростав протягом останніх трьох років і на кінець 2008становив 74,7 тис. грн. на рік або 6,2 тис. грн. на місяць. В загальнійвартості майна прослідковується тенденція до скорочення з 729,4 тис. грн. в2006 році до 531,9 тис. грн. в 2008 році в тому числі скорочення оборотнихактивів до 529,1 та збільшення необоротних активів з 0,1 тис. грн. до 2,8 тис.грн.
В сучасних умовах, велике значення для подальшогорозвитку будь-якого підприємства, має співвідношення власного і залученогокапіталу, тобто фінансова стійкість підприємства. Хоча величина залученогокапіталу щороку скорочується, але вона досі перевищує власний капітал, який накінець 2008 року становив 71,6 тис. грн. порівняно з 460,3тис. грн. залученого капіталу.
Характеризуючи ефективність діяльності підприємстваслід зазначити зростання рентабельності на 0,45 % порівняно з 2006 роком, накінець 2008 року вона становитиме 7,85, що близько до оптимально значення –– 8%. Слід відзначити також збільшення фондовіддачі, порівняно з 2006 роком на 1,2і на кінець 2008 вона становить 3,1, тобто на 1 грн. основних засобів припадає3,1 грн. доходу від реалізації. Фондомісткість –– це величина, обернена дофондовіддачі, тому вона прогнозовано зменшується, що говорить про те, що на 1грн. доху витрачається 0,3 грн. основних засобів. Фондоозброєність зменшилась узв’язку зі зменшенням середньорічної вартості основних засобів і становить 5,1 тис. грн./чол., що на 1,3 тис. грн./чол. менше ніж в 2006 році.
Наступнепитання аналізує рівень здійснення маркетингової діяльності на підприємстві ЖКУВП “Біатрон – 3” в розрізі товарної,цінової, збутової та комунікаційної політик.

2.2Оцінка рівня здійснення маркетингової діяльності вумовах ЖКУВП“Біатрон – 3”
Яквідомо маркетингова політика підприємства містить у собі товарну, цінову,політику розподілу (збутову), а також політику просування товару на ринок. Самепо такій схемі буде викладена оцінка маркетингової діяльності ЖКУВП “Біатрон –3”: від виборутовару, визначення його ціни, різноманітних методів збуту до кінцевого етапу ––просування товару.
Аналіз маркетингової діяльності підприємства розпочато здослідження товарної політики ЖКУВП “Біатрон – 3”. На рисунку 2.2. наведеноструктуру товарних груп продукції, яку випускає підприємство.
/>
Рис.2.2. Структура товарообігу ЖКУВП “Біатрон – 3”, 2008 рік
Джерело:власні дослідження
Найбільшоюпопулярністю користуються вироби середнього цінового рівня, оскільки товарицієї групи пропонують покупцям компроміс ціни і якості. На сьогоднішній деньпідприємство пропонує споживачам товари широко вжитку, а саме меблі різногофункціонального призначення. Це меблі для спальних кімнат, меблі длявідпочинку, офісні, кухонні меблі, столярні вироби.
Динамікатоварообігу за останні три роки на ЖКУВП “Біатрон – 3”. наведена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Динаміка товарообігу підприємства за2006-2008 рр.Період Товарообіг, тис.грн. Абсолютний приріст Темп зростання, % Темп приросту, % Базисний Ланцюговий Базисний Ланцюговий Базисний Ланцюговий 2006 1347,6 –– –– –– –– –– –– 2007 1399,3 +51,7 +51,7 103,8 103,8 +3,8 +3,8 2008 1639,8 +292,2 +240,5 121,7 117,2 +21,7 +17,2
Джерело:складено на основі внутрішньої звітності підприємства
Наведені в таблиці результати за базисним способомобраховуються за такими формулами:
Абсолютнийприріст = уз – у0                                                                                            (2.1)
Темп зростання =уз / у0* 100 %                                                  (2.2)
Темп приросту =Темп зростання – 100 %                                  (2.3)
де уз–– товарообіг звітного року, тис. грн.;
у0–– товарообіг базисного року, тис.грн.
За базу порівняння при проведенні дослідження взято2006 рік.
Наведені в таблиці результати за ланцюговим способомобраховуються за такими формулами:
Абсолютнийприріст = уз – уп                                                                                            (2.4)
Темп зростання =уз / уп * 100 %                                                  (2.5)
Темп приросту =Темп зростання – 100 %                                  (2.6)
де уз–– товарообіг звітного року, тис. грн.;
уп –– товарообіг попереднього передзвітним року, тис. грн.
Наоснові проведеного аналізу можна виділити загальну тенденцію до збільшення товарообігуза обома способами. А саме, максимальне зростання абсолютного приростузафіксоване в 2008 році, за базисним способом воно складає + 292,2 тис. грн.Тобто темп зростання товарообігу в 2008 році, порівняно з 2006 становить 121,7% за базисним та 117,2 % за ланцюговим способом. Таким чином, темп приростутоварообігу у ЖКУВП “Біаторн — 3” в 2008 році становить + 21,7 % за базисним та+ 17,2 % за ланцюговим способами.
Асортиментмеблів, що пропонується ЖКУВП “Біатрон – 3” детально розглянуто у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Характеристика товарного асортименту запоказниками ширини і глибиниГлибина = 7 Ширина = 6 Набори для спальних кімнат Набори для кухні Набори для передпокою Набори для адміністративних приміщень М’які меблі Меблі поза набором
“Соня”
“Глорія”
“Лотос”
“Екстаза”
Кім”
“Антоніна”
“Корона”
“Галактика”
“Оля”
“Каріна”
“Тіна”
“Агата”
“Жемчужина”
“Афіна”
“Рось”
“Сатурн”
“Толедо”
“Іспанія” “Дебют”
“Герд”
“Сенатор”
“Орієнт”
“Габріела”
Шафи
Тумби
Ліжка
Столи
Джерело:власні дослідження
Яквидно з таблиці, асортимент меблів, які пропонує ЖКУВП “Біатрон – 3” є доситьшироким і насиченим. В таблиці приведені основні асортиментні групи товарів,які містять у собі певну кількість видів меблів і кожен з них має своїрізновиди. Так, наприклад набір меблів «Соня» може бути представленийз простим декором, з художнім декором або зовсім без декору; матовим, глянцевимпокриттям або опорядження білою емаллю; короб і фасад виготовлені ізламінованого ДСП або із ДСП личкованого натуральним чи синтетичним шпонами.Отже, асортимент меблів є глибоким, що дає можливість підприємству пропонуватирізним сегментам ринку однотипний товар, різний діапазон цін на ці товари.Зростає також виробництво і меблів на замовлення. Сьогодні споживач хочепридбати меблі для свого вподобання, де будуть задоволені всі вимоги, щодокольору конструкції, застосуванні конструкційних матеріалів. Підприємство ЖКУВП“Біатрон – 3”, як і більшість українських компаній, також значну увагу приділяє додатковимсервісам, скороченню термінів доставки готових меблів (до двох тижнів), а такожрозвитку власного роздробу.
Основнимиконкурентами на ринку меблів у ЖКУВП “Біатрон – 3” є “МЕРКС” по виробництвум'яких, офісних виробів, «Хмільникмеблі» –– столярних виробів,«Київспецмеблі» –– стінки, спальні, "Інтерстиль" –– кухоннівироби та ін.
Цінає одним з елементів комплексу маркетингу, тому її вибір визначається зврахуванням стратегії щодо інших його елементів. При аналізі цінової політики перш завсе слід визначити стратегію ціноутворення якої дотримується підприємство. Наданий момент ЖКУВП “Біатрон — 3” дотримується стратегії нейтральних цін— це встановлення ціни, що відповідає цінності товару для споживачів.Реалізація стратегії нейтральних цін вимагає вирівнювання співвідношенняціна/цінність нашого товару і цільових конкурентів. Так як ЖКУВП “Біатрон — 3” працює наринку меблевої промисловості, який в Житомирській області представленийкількома виробниками, цей ринок можна класифікувати як олігополістичний.Займаючи на олігополістичному ринку позицію порівняно гіршу, ніж пануючікомпанії, є доцільним використання стратегії наслідування лідера.
Ринкове ціноутворення в ЖКУВП “Біатрон –3”характеризується встановленням єдиних цін, тобто покупці купують товар заоднаковою ціною. Втілення єдиних цін для всіх покупців пов'язане зособливостями меблевого ринку та з значними витратами при диференціації цін.Єдині ціни важливі в даному випадку тому, що ЖКУВП “Біатрон — 3” пропонує ринкустандартний продукт серійного виробництва. В такій ситуації важливо, щобмасовий споживач знав ціну, порівнював її з ціною конкуруючих товарів і безпроблем приймав рішення про покупку. Зміна цін на продукцію ЖКУВП “Біатрон — 3” протягомостанніх трьох років відображено в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Ціни на продукцію ЖКУВП “Біатрон — 3” за 2006-2008 рр.Найменування продукції Відпускна ціна без ПДВ за одиницю, грн. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2008 р. до 2006 р., +/-
1.Спальні гарнітури:
“Соня”
“Екстаза”
“Антоніна”
768,0
1420,2
6200,0
812,5
1708,0
6352,6
857,0
1996,0
6505,2
89,0
575,8
305,2
2. Набори для кухні
“Галактика”
“Агата”
1382,1
385,0
1512,0
450,0

/>   1708,0
500,0
325,9
115,0
3. Набори для передпокою
“Рось”
“Афіна”
“Толедо”
800
1286,7
1729,0
1430,0
1416,7
2136,7
––
1608,0
2545,6
––
321,5
816,6
4. М’які меблі
“Герд”
“Сенатор”
“Орієнт”
1400,0
415,6
410,3
––
451,2
490,6
––
––
520,5
––
––
110,2
5. Меблі поза набором
Шафи
Тумби
Ліжка
Столи
205,6
229,0
357,5
410,2
220,8
306,9
38103
480,3
269,3
340,2
410,5
520,6
63,7
11,2
53,0
110,4
Джерело: складено на основі внутрішньої звітностіпідприємства
З таблиці 2.4 видно, що ціни на продукцію ЖКУВП “Біатрон — 3” зросли покожній асортиментній групі. Найбільше підвищення, порівняно з 2006 роком,спостерігається в сегменті наборів для передпокою (ціна “Толедо” зросла на816,6 грн.) та спальних гарнітурів (ціна “Екстази” зросла на 575,8 грн.).Найменше підвищення, порівняно з 2006 роком, зафіксоване в сегменті меблів позанабором (ціна на шафи зросла на 63,7 грн.).
Таблиця 2.5
Середньорічніціни ЖКУВП “Біатрон — 3”, 2008рікНайменування продукції Кількість закупівель, шт. Ціна за одиницю, грн. Вартість проданої продукції, грн. /> />
1.Спальні гарнітури:
“Соня”
“Екстаза”
“Антоніна”
64
12
19
857,0
1996,0
6505,2
54848,0
23952,0
123598,8
 
2. Набори для кухні
“Галактика”
“Агата”
25
4
1708,0
500,0
42700,0
2000,0
 
3. Набори для передпокою
“Афіна”
“Толедо”
6
30
1608,0
2545,6
9648,0
76368,0
 
4. М’які меблі
“Орієнт” 58 520,5 30189,0
 
5. Меблі поза набором
Шафи
Тумби
Ліжка
Столи
439
29
32
80
269,3
340,2
410,5
520,6
118222,7
9865,8
13136,0
41648,0
 
Джерело: складенона основі внутрішньої звітності підприємства
В таблиці 2.5 наведено результати продажупродукції за останній рік в кількісному та грошовому вираженні. Судячи з цихрезультатів, найбільше було продано шаф (439 шт. на суму 118222,7 грн.), анайменше наборів для кухні “Агата” (4 шт. на суму 2000,0 грн.) та наборів дляпередпокою “Афіна” (6 шт. на суму 9648,0 грн.). В той же час найбільше виручки отримановід продажу спального гарнітуру “Антоніна” (123598,8 грн.) та вже згаданих шаф(118222,7 грн.).
Назміну структури товарного асортименту ЖКУВП “Біатрон – 3” впливає споживчийпопит, а також політика ціноутворення, яку застосовує підприємство. Такформування ціни на меблі відбувається за методом «плановасобівартість» + «норма прибутку». Це призводить до того, щоважливу роль у формуванні асортименту продукції відіграють витрати навиробництво і збут меблів. Так за даними звітності підприємства по формі №2«Звіт про фінансові результати» витрати на виробництво меблівпостійно зростають. Зростання собівартості викликане підвищенням рівняматеріальних витрат при незмінній нормі витрат матеріалів на виробництвоодиниці продукції. Собівартість основних видів продукції ЖКУВП “Біатрон – 3”наведено в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Собівартість основних видів продукції ЖКУВП “Біатрон – 3” за 2006-2008 рр.Найменування продукції 2006 р., грн. 2007 р., грн. 2008 р., грн. 2008 р. до 2006 р, % /> />
1.Спальні гарнітури:
“Соня”
“Екстаза”
“Антоніна”
429,6
1136,2
4960,0
650,9
1366,4
5082,1
685,6
1596,8
5204,2
159,6
140,5
104,9
 
2. Набори для кухні
“Галактика”
“Агата”
1105,7
308,0
1209,6
320,0
1366,4
400,0
123,6
129,8
 
3. Набори для передпокою
“Афіна”
“Толедо”
1029,4
1383,2
1133,4
1709,4
1286,6
2036,5
124,9
147,2
 
4. М’які меблі
“Орієнт” 382,2 392,5 416,4 126,8 />
Джерело: складено на основі внутрішньої звітності підприємства
Згіднотаблиці 2.6 найбільше зросла собівартість виготовлення таких виробів: ”Соня” на59,6 %, “Толедо” на 47,2 %, “Екстаза” на 40,5 %. Відповідно, при зростаннісобівартості реалізованої продукції, підприємство підвищує ціну на виробипропорційно зростанню витрат на їх виробництво.
Зрозуміло,що при встановленні остаточної ціни враховуються відмінності між меблямитоварної номенклатури. Тобто встановлюється ступінчастий розподіл цінна різні товари з врахуванням відмінності у їх собівартості, різниці в оцінкахїх властивостей покупцями, а також цін конкурентів. ЖКУВП “Біатрон — 3” реалізує своюпродукцію не лише в Житомирській області, а й за її межами (детальніше цепитання розглянуто в аналізі політики просування). Тому при встановленніостаточної ціни враховується географічний принцип за яким витрати на доставкутоварів до кінцевого споживача несуть посередники, тобто ціна зростаєпропорційно віддаленості остаточного пункту призначення від пункту виготовленнямеблів.
Аналізуючи політику розподілу (збуту) ЖКУВП “Біатрон — 3” перш за все слідзвернути увагу на ринки збуту, які використовує підприємство для поширеннясвоєї продукції. Споживачімеблів підприємства розподілені географічно. Географія поставок дуже широка іщороку поширюється.
Таблиця2.7
Структураринків збуту продукції ЖКУВП “Біатрон – 3” за 2006-2008 рр.Сегменти ринку збуту Структура збуту, % 2008 р. до 2006 р.,+/- 2006 р. 2007 р. 2008 р.
Київ і Київська обл. Житомирська обл. Вінницька обл.
Херсонська обл. Миколаївська обл.
Дніпропетровська обл.
Інші
15,1
56,4
4,0
9,3
5
2,3
7,9
19,6
46,7
3,3
8,4
5
4,7
12,2
18,3
48,2
3,9
2,1
4,4
19,5
3,6
3,2
-8,2
-0,1
-7,2
-0,6
17,2
-4,3 Всього: 100 100 100 -
Джерело:складено на основі внутрішньої звітності підприємства
Якбачимо з таблиці 2.7 по Житомирській області у 2008 р. знизилися обсяги продажупорівняно з 2006р. на 8,2 %. Це пояснюється тим, що підприємство освоює новіринки у Дніпропетровській області, намагається завоювати Київський ринок.
У2008 р. вся реалізація – 100 % відбулась на вітчизняному ринку, із них 60%реалізованих меблів було призначено для групи споживачів із середнім достатком,25 % –– для споживачів із низькими доходами (меблі поза набором виготовлені ізДСП, облицьованого синтетичним шпоном, комплектовані простою фурнітурою) і лише15 % було реалізовано за високими цінами –– це рівень дорогих та елітнихмеблів.
Постачальникамисировини, матеріалів є як вітчизняні так і іноземні фірми. Фанера, ДСП,ламіноване ДСП надходять на підприємство від Київського експерементальногозаводу плитних матеріалів «Аверс», Костопільського ДСК, НадвірськогоДСК. Натуральний шпон і текстурний папір постачають Шепетівський ДОК,Солотвинський лісокомбінат, Херсонський ЦПК. Пиловочник привозять ізМалинського, Червоноармійського лісових господарств. Постачальникомлакофарбових матеріалів є ВАТ «Укрліспромоптторг», фірма«Лакма», клей-розплав, ацетон, розчинники надходять на виробництвовід таких фірм як «Адгезія», «Хімрезерв», «Лакма-Полісся».
Важливимелементом у складанні меблів є фурнітура. Тут перевага надається ВАТ«Укрліспромоптторг» і не припиняється також співпраця ізІвано-Франківським та Дніпропетровським комбінатами. Характерним для ЖКУВП“Біатрон – 3” є те, що воно ніколи не співпрацює лише з одним постачальником.Товариство, навпаки, шукає більше підприємств і здійснює закупки партіями утакій кількості, скільки необхідно використати для виготовлення запланованогообсягу продукції. Це дає можливість зменшувати залишки матеріалів на складах,більш повно і раціонально їх використовувати і відповідно знижувати витрати наскладування і зберігання цих матеріалів. А вибір декількох постачальників даєможливість не бути залежними від однієї фірми-постачальника і ритмічно здійснювативиробничий процес.
Підприємство ЖКУВП “Біатрон – 3” реалізовує свою продукцію черезпосередника, а саме, роздрібну торгівлю. Тобто використовується однорівневийканал розподілу, зображений на рисунку 2.3.
/>

Рис.2.3. Канал розподілу ЖКУВП “Біатрон – 3”
Джерело:внутрішня звітність підприємства
ПідприємствоЖКУВП “Біатрон – 3” має шість роздрібних торговельних підприємств для збутусвоєї продукції, три з яких винаймаються на правах оренди
Призамовленні стандартних видів продукції термін постачання коливається відкількох днів (в межах області) до кількох тижнів чи навіть місяця (залежно відгеографії поставок). А ось при виготовленні меблів на замовлення чи модифікаціїіснуючих ліній з врахуванням побажань замовника термін поставки зростає. Крімтого меблі, які користуються підвищеним попитом, реалізуючись через роздрібнуторгівельну мережу майже завжди відразу доступні кінцевому споживачеві.
Слідвідзначити участь ЖКУВП “Біатрон – 3” у виставці-ярмарку «Меблі-2006».Саме там набори “Соня” і “Глорія” були нагороджені дипломами. Нажаль у 2007 та 2008 рокахпідприємство більше не брало участі в аналогічних заходах і взагалі неприділяло достатньої уваги засобам стимулювання збуту.
Головноюметою комунікаційної політики для ЖКУВП“Біатрон – 3” є стимулювання збуту, тобто поліпшенняпопиту на свою продукцію. Як вже було зазначено вище, цей елементмаркетингового комплексу на підприємстві розвинутий недостатньо.
Длястимулювання попиту на товари ЖКУВП“Біатрон – 3” буде доцільно застосувати деякі з засобів,наведених на рисунку 2.4.Засоби стимулювання збуту
/>/> Споживачі Посередники
знижки
лотерея
додаткові послуги
премії
подарунки за просування товару
сувеніри
Рис. 2.4. Засобистимулювання збуту
Джерело: складенона основі [15, 800].
Головниму просуванні є вміння переконати споживача у необхідності зробити покупку. Адля цього потрібно домогтися його прихильності, зуміти переконати доброзичливопоставитися до товару. Цього можна досягти завдяки хорошій рекламі.
Рекламавідіграє велику роль в політиці просування товару підприємства. Адже самереклама знаходить покупця для товару і примушує його купувати товар. В існуючихекономічних умовах доцільно буде сформувати рекламний бюджет, використовуючиякомога менше фінансових ресурсів.
Заіснуючої ситуації меблі потрапили до відкладених покупок, тому комунікаційнуполітику слід зосередити на тих споживачах, які здатні заплатити за покупкувласними коштами. Банківський сектор в країні значно постраждав від кризи, що всвою чергу скоротило обсяг та суттєво підвищило вартість кредитування. В такійситуації слід орієнтуватись на споживачів із середнім достатком.
Саме томудоцільно буде дати рекламу ЖКУВП“Біатрон – 3” в друкованих засобах масової інформації. В таблиці 2.8 наведеноціни за рекламні оголошення в газетах “Інтерес”, “Маклер”, “Гомін Галичини” та“Експрес об’ява”. Всі ці газети входять до асоціації “Співдружністьрекламно-інформаційних видань України” тому ціни на оголошення в них невідрізняються.
Таблиця 2.8
Вартість рекламних оголошень в газетах “Інтерес”, “Маклер”, “Гомін Галичини”та “Експрес об’ява”Вид рекламного оголошення
Ціна за 1 см2, грн. Номер сторінки газети
Мінімальний рекламний блок, см2 Мінімальний рекламний блок, грн. Повнокольорова реклама
6,60
4,75
3,20
3,15
1
16
17
32
22
22
22
22
145,2
104,5
70,4
69,3 Чорно-біла реклама серед приватних оголошень –– За вибором редакції 20 39,0 Рекламно-прайсовий блок –– За вибором редакції 16
50–– 1 місяць
40 –– 2 місяць
35 –– кожен наступний місяць Замовлення фіксованого місця для реклами –– За вибором клієнта –– Діють коефіцієнти надбавок від1,2 до 1,5 Знижки за кількість замовлених публікацій –– –– –– Від 10 % до 40 % за умови повної попередньої оплати за рекламне замовлення
Джерело: складено на основі інформації з газети “Інтерес”.
Не слід забувати, що співробітники компанії можуть стати найкращимносієм реклами. Нещодавно було проведено опитування в якому споживачівзапитали, що виступає вирішальним фактором при виборі певної фірми та їїпродукції. Результати цього опитування наведено нижче [30]:
−   “Я знаю людину, котра там працює (працювала)” –– 30 %;
−   “Я користуюсь їх продукцією” –– 12 %;
−   “Часто зустрічаю їх вивіску на будівлях та машинах” –– 7 %;
−   “Чув чи читав про їх діяльність в ЗМІ” –– 5 %;
−   “Бачив їх рекламу” –– 2 %.
Тобто так звана реклама “із вуст в уста” впливає на третину приприйнятті рішення щодо певної покупки. Крім того, традиційна нав’язлива рекламасприймається більшістю споживачів досить негативно, або і взагалі перестає сприйматисьяк джерело інформації.
Слід також зазначити позитивну дію гарантії на продукцію. Якщоспоживач лишиться невдоволеним і вимагає повернення коштів (з об’єктивнихпричин) краще ці кошти повернути. Нехай краще він розповідає про умови існуючоїгарантії на підприємстві ніж про власну незадоволеність. Саме тому в існуючихумовах найвдалішим вибором, на нашу думку, може стати комбінація періодичноїтрадиційної реклами в ЗМІ з використанням власного персоналу як носія реклами.Для того аби поширювана інформація була позитивною слід безперервно піклуватисьпро персонал підприємства та зважати на його потреби.
Отже,проаналізувавши ефективність застосування маркетингових засобів на ЖКУВП “Біатрон – 3”, можна оцінити її діяльністьяк задовільну. Підприємству слід звернути увагу на удосконалення своєї збутовоїполітики та застосування певних методів стимулювання збуту. Покращення збутупродукції підприємства дасть змогу підвищити деякі важливі показники, що, всвою чергу, призведе до підвищення прибутковості фірми. Саме аналізові існуючихпроблем у системі розподілу та можливих перспектив розширення ринків збуту ЖКУВП “Біатрон – 3” і присвячене наступнепитання.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
ЖитомирськеКолективне учбово-виробниче підприємство “Біатрон – 3” знаходиться за адресоюм. Житомир вул. Максютова, 16 Г. Предметом діяльності підприємства є оптова тароздрібна торгівля корпусним та м’яким меблями. Виручка від реалізації меблівза 2008 рік складає 1639,8 тис. грн., чистий прибуток підприємства –– 15,8 тис.грн., а його рентабельність становить 7,8 %.
В курсовій роботіпроведена оцінка маркетингової діяльності підприємства в розрізі товарної,цінової, збутової та комунікаційної політик. Асортимент ЖКУВП “Біатрон – 3” єдосить широким, він включає шість товарних груп: набори для спальних кімнат,набори для кухні, набори для передпокою, набори для адміністративних приміщень,м’які меблі та меблі поза набором. Кожна з названих груп містить близько 6-8найменувань. Отже, асортимент меблів є глибоким, що дає можливість підприємствупропонувати різним сегментам ринку однотипний товар, різний діапазон цін на цітовари.
Ринковеціноутворення в ЖКУВП “Біатрон –3” характеризується встановленням єдиних цін,тобто покупці купують товар за однаковою ціною. Втілення єдиних цін для всіхпокупців пов'язане з особливостями меблевого ринку та з значними витратами придиференціації цін. Єдині ціни важливі в даному випадку тому, що ЖКУВП “Біатрон — 3” пропонує ринкустандартний продукт серійного виробництва. В такій ситуації важливо, щобмасовий споживач знав ціну, порівнював її з ціною конкуруючих товарів і безпроблем приймав рішення про покупку. Формування ціни на меблі відбувається за методом«планова собівартість» + «норма прибутку».
У2008 р. вся реалізація – 100 % відбулась на вітчизняному ринку, із них 60%реалізованих меблів було призначено для групи споживачів із середнім достатком,25 % –– для споживачів із низькими доходами (меблі поза набором виготовлені ізДСП, облицьованого синтетичним шпоном, комплектовані простою фурнітурою) і лише15 % було реалізовано за високими цінами –– це рівень дорогих та елітнихмеблів. Підприємство ЖКУВП “Біатрон – 3” реалізує свою продукцію черезпосередника, а саме, роздрібну торгівлю, тобто використовується однорівневийканал розподілу.
Головною метоюкомунікаційної політики для ЖКУВП “Біатрон – 3” є стимулювання збуту, тобто поліпшення попиту на своюпродукцію. Для стимулювання попиту на товари ЖКУВП “Біатрон – 3” буде доцільно застосуватитакі засоби: знижки, лотереї, додаткові послуги, сувеніри з емблемою фірми,рекламні звернення. В існуючих умовах найвдалішим вибором, на нашу думку, можестати комбінація періодичної традиційної реклами в ЗМІ з використанням власногоперсоналу як носія реклами.
Розширенняіснуючих ринків збуту стає ціллю політики розподілу для ЖКУВП “Біатрон – 3”.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.              АрмстронгГарі, Котлер Філіп. Маркетинг. Загальний курс, 5-те вид.: Пер.з англ.: Уч. пос.–– М.: Видавничий дім “Вільямс”, 2001. –– 608 с.
2.              БєлявцевМ.І., Іваненко Л.М. Маркетинг: Навчальний посібник. –– К.: ЦНЛ, 2005. –– 328 с.
3.              БородкінаН.О., Бачинська О.М. Маркетинг: Навчально-методичний посібник для самостійноговивчення дисципліни. –– Житомир: ЖДТУ, 2005. ––188 с.
4.              ВерхоглядоваН.І., Ільїна С.Б., Іваннікова Н.А., Слабко Я.Я., Лисенко Ю.В. Основиціноутворення: Навч. посібник. –– К.: Кондор, 2007. –– 252 с.
5.              ГаркавенкоС.С. Маркетинг. Підручник. –– К.: Лібра, 2007. –– 720 с.
6.              ГірченкоТ.Д., Дубовик О. В. Маркетинг: Навчальний посібник. –– К.: “Фірма “ІНКОС”, ЦНЛ,2004. –– 255 с.
7.              ГончарукЯ.А., Павленко А.Ф., Скібінський С.В. Маркетинг: Навчальний посібник в тестах.–– К.: КНЕУ, 2002. –– 314 с.
8.              Длігач А.О.Маркетингова цінова політика: світовий досвід, вітчизняна практика: Навчальнийпосібник. –– К.: ВД “Професіонал”, 2006. –– 304 с.
9.              КорінєвВ.Л. Цінова політика підприємства: Монографія. ––К.: КНЕУ, 2001. –– 257 с.
10.            ЛевинсонДж.К. Маркетинг по-партизански. Пер с англ. М. Шкуратова. –– Ростов н/Д:Феникс, 2003. — 128 с. (Серия «Бизнес-класс”)
11.            ЛевинсонДж., Хенпи П. Партизанский маркетинг. Пер. с англ. С. Жильцова. –– СПб.: Питер,2006. –– 102 с.: ил. (Серия „Маркетинг для профессионалов“).
12.            ЛитвиненкоЯ.В. Сучасна політика ціноутворення: Навчальний посібник. –– К.: МАУП, 2001. ––152 с.
13.            Маркетингдля магістрів: Навчальний посібник /За заг. ред. д.е.н., проф. М.М. Єрмоленка,д.е.н., доц. С.А. Єрохіна: В 2-х томах, т.1. –– К.: Національна академіяуправління, 2007. –– 604 с.
14.            Маркетингдля магістрів: Навчальний посібник /За заг. ред. д.е.н., проф. М.М. Єрмоленка,д.е.н., доц. С. А. Єрохіна: В 2-х томах, т.2.–– К.: Національна академіяуправління, 2007. –– 544 с.
15.            Маркетингдля магістрів: Навчальний посібник /За заг. ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка.–– Суми: ВТД “Університетська книга”, 2007. –– 928 с.
16.            Маркетинг:Навчальний посібник /За заг. ред. д.е.н. Крамаренка В.І., д.е.н. Холода Б. І.–– К.: ЦУЛ, 2003. –– 258 с.
17.            Маркетинг/ За ред. Л. А. Мороз. –– 2-ге вид. –– Львів: Національний університет“Львівська політехніка”, 2002. –– 244 с.
18.            Маркетинг:принципи і функції: Навчальний посібник для ВНЗ /За ред. О. М. Азарян. –– К.:НМЦВО Міністерства освіти і науки України, НВФ “Студцентр”, 2001. –– 320 с.
19.            Маркетинг:Підручник / В. Руделіус, О.М. Азарян, О.А Виноградов та ін: Ред.-упоряд. О.І. Сидоренко,П.С.Редько. –– К.: Навчально-видавничий центр „Консоріцум із удосконаленняменеджемнт-освіти в Україні“, 2005. –– 422 с.
20.            Маркетинг:Підручник / В. Руделіус, О.М. Азарян, Н.О. Бабенко та ін: Ред.-упоряд. О.І. Сидоренко,Л.С. Макарова. 2-е вид. –– К.: Навчально-видавничий центр „Консоріцум ізудосконалення менеджемнт-освіти в Україні“, 2008. –– 648с.
21.            Примак Т.О.Маркетинг: Навчальний посібник. –– К.: МАУП, 2001. –– 200 с.
22.            Райс Э., Траут Дж. Маркетинговые войны. Перс англ. С. Жильцова. ––СПб.: Питер, 2000. –– 256 с.: ил.(Серия „Теория и практикаменеджмента“).
23.            СкибінськийС.В. Маркетинг: Підручник. –– ч.1. –– К.: КНЕУ, 2005. –– 568 с.
24.            Жмурко С.Как разработать програму лояльности своих дистрибуторов // Маркетинг и Реклама, 2007. –– №6 (130). –– с.44-45.
25.            КарпенкоН. Партизанський маркетинг у практиці малого та середнього бізнесу Полтавщини// Маркетинг в Україні, 2007. –– №3. –– с. 33-39.
26.            ОлексюкО. Порівняльний аналіз європейських і національних меблевих ринків // Маркетингв Україні, 2008. –– №4. –– с. 19-27.
27.            Сумец А.,Сумец Р. Дистрибуция с логистическим оттенком // Маркетинг и Реклама, 2007. ––№6 (130). –– с. 26-30.
28.            http://www.derevo.infoвід21.03.2009
29.            http://www.e-mkg.infoвід 20.02.2009
30.            http://www.kontrakty.com.ua від 25.02.2009
31.            http://www.probusiness.in.ua від 21.03.2009