--PAGE_BREAK--Тема: зображення Київської Русі у другій поливі XII ст…
Ідея : заклик до єдності князів
Основна думка: тільки в єдності – сила
Жанр: Слово – це урочиста ораторська промова
Авторство «Слова…»:
Автору «Слова…», зважаючи на все, судилося залишиться невідомим. Цей твір набув широкої відомості лише наприкінці XVIII ст., коли він потрапив до рук відомого збирача старожитностей графа А.І.Мусіна-Пушкіна.
Ідейно — художній зміст «Слова…»
Повість розкаже про надії, пов’язані з невдалим походом весною 1185 року Новгород –Сіверського князя Ігоря Святославича, його брата Всеволода, сина Володимира та племінника Святослава Ольговича проти войовничих степових кочівників – половців.
Ігор рушає в похід; загрозливі віщування. Ігор підготував військо до виступу проти ворога. Його бажання – відстояти рідну землю від набігу кочівників.
Князя підтримує брат Всеволод.
Виступ у похід Руських воїнів проти половців збігався із затемненням сонця. Але це не зупинило Ігоря.
Сон і золоте слово Святослава. У Києві Святослав бачить незрозумілий, смутний сон, що попереджувало його про біду.
Невідомий поет описує і втечу Ігоря, та те як половці пустилися за ним в погоню, але не здогнали його. Ігор летів птахом і щасливо дістався у Новгород. І тоді зраділа вся Україна.
Робота над змістом твору.
На запитання вчителя учні відшукують у тексті відповідь – цитату, виразно її зачитують.
З якою промовою звертається автор до читача?
Як у поемі характеризується пісенна творчість Бояна?
Яка прикмета перешкоджала руху Ігоря?
Що свідчить про неминучість битви?
В чому полягала мета походу Ігоря і його дружини?
Чим закінчилися перша битва Ігоря з половцями?
Як на ваш погляд, чи отримали русичі насолоду від перемолот?
Який сон бачив Святослав?
Яке золоте слово «зронив» князів?
Коротке повідомлення учня 8-го класу
Понад вісім століть тому, в 1187 році було створено «Слово…». Плин століть не заглушив його поетичного звучання й не стер фарб. Інтерес до «Слова…» не тільки не зменшився, а набуває все ширших та ширших розмахів.
Любов до батьківщини надихала автора «Слова…». Вона начебто водила його рукою. Вона ж зробила цей твір безсмертним – однаково зрозумілим і близьким людям, які дійсно люблять свою батьківщину, свій народ.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Завдання учням.
Встановіть відповідність між поняттями.
Мусін — Пушкін таємниця
«Слово…» поема
Князь Ігор рукопис
Жанр половці
Автор пам’ятка
Більше тисячі дослідження
VI. Підбиття підсумків уроку.
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
Продовжіть речення
«Судячи з відомостей про твір, одержаних на уроці, ця тема здається мені….»
Скласти самостійно тестові завдання до даної теми.
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності.
VIII. Домашнє завдання.
Скласти план, до твору, короткі повідомлення про мову поеми.
Урок №2
Тема. «Слово про похід Ігорів». Сюжет, особливості композиції. Мова твору. Роль пейзажу.
Мета. Ознайомити учнів із сюжетом та особливостями композиції давньоруської пам’ятки; розкрити багатство лексики «Слова …», її образність народність; розвивати навички виразного читання, переказування й коментування сюжету «Слова…»; формувати естетичний смак у школярів; виховувати відчуття патріотизму, захоплення художнім словом.
Тип уроку. Комбінований.
Теорія літератури. Сюжет, композиція.
Обладнання Ілюстрації до твору з пейзажами, малюнки учнів, дидактичний матеріал (тестові завдання).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
1. Орієнтовний план змісту «Слова….»
Вступ
1. Роздуми автора про засоби поетичної оповіді.
2. Зачин.
3. Основна частина.
а. похід Ігоря
б. спів про великого Святослава
в. повернення Ігоря на Руську землю.
III. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Вступне слово вчителя.
Ніхто не скаже про художній твір краще, ніж самцей художній твір. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо насолодитися красою поетичного слова давньоруської пам’ятки, перлини українського ліро – епосу «Слово про похід Ігорів».
IV.Актуалізація опорних знань. Вікторина «Хто з героїв»
Завдання: за поданою цитатою визначити, кому з героїв вона належить або кого стосується.
1. «Тоді … ізронив злоте слово, із сльозами змішане…». (Святослав)
2. «…Хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону».(Ігор)
3. «…свої віщії персти нажівії струни накладає, — і вони самі князям славу розкотали». (Боян)
4. «…Біжить сірим вовком». (Гзак)
- Проблемне запитання.
Хто може вважати твір «Слово…» більше «своїм» — російський, український чи білоруський народ? Чи варто «ділити» твір?
V. Оголошення теми, мети уроки.
VI. Основний зміст уроку.
1. Роль пейзажу в розгортанні сюжету поеми.
Природа – дійова особа в «Слові…»
Природа відіграє важливу роль у розвитку подій у творі. Автор, уважний спостерігач природи, наділяє її людськими думками, почуттями. В поемі простежується глибоке знання автором степової природи. Ігор хвалить Дінець, що той «сторожив його», коли він ховався в зарослях річки, й чутливі гоголі й чайки попереджали про наближення людей.
Злиття природи з діями людей, її дійова активність – перед битвою з половцями криваві зорі світло оповідають: чорні хмари з моря йдуть; земля гуде, ріки мутно течуть, прах понад полями несеться; після поразки русичів – широкий сум іде по Русі.
Значна увага утворі приділяється значимості сонця – елемента природи. Сонце співпричетне до справ дійових осіб поеми.
Передчуттям трагічного результату походу князя Ігоря разом з сонцем сповнена вся природа.
2. Бесіда за питаннями
- Чому людина і природа тісно пов’язані між собою?
- Чому на вашу думку, поет в поемі наділяє природу людськими якостями?
3. Зауваження що до прочитання твору.
На перший погляд, усе просто і зрозуміло, особливо в перекладі, але майже кожне слово містить якусь таємницю.
Короткі повідомлення учнів про мову твору учня 8 класу.
Все багатство давньоруської літературної мови Київської Русі з особливою силою виявляється, звичайно, не в перекладах, а в оригінальних творах, прикладом чого може бути мова «Слова…». Так, автор «Слова…» — високо освічена людина, яка володіла прекрасними знаннями всіх родовідних князів, їхніх стосунків і їхнього особистого життя – дає дуже багатий на художні засоби, в тому числі й почерпнуті з народної творчості, твір. Фразеологія «Слова…» тісно пов’язана з народною поезією. Мова поеми – українська, з Сіверським діалектичними особливостями. Щось стосується приналежності мови твору до однієї з східнослов’янських, то ще на початку XX ст… Іван Франко писав: «Темні місця «Слова…» та і загалом вся мова мають у собі ще одну важну признаку яка вказує на українство їх автора, на його повне володіння тодішньою українською мовою».
4. Робота з підручником.
Учні виписують цитати які характеризують події за допомогою пейзажу (затемнення сонця, та інше).
VII. Закріплення вивченого матеріалу.
Проведення тестового опитування
1. Елемент природи, до якого Ярославна звертається як до людини, як до своєрідного вищого покровителя:
а) Дону;
б) Сонця;
в) хмар;
г) моря.
VIII. Підсумок уроку
Заключне завдання учням.
Яким вам бачиться місточок від ідеї «Слова…» до сьогодення і в майбутнє?
IX. Домашнє завдання.
Дібрати цитати до характеристики образів Руських князів
Урок №3
Тема:«Образи у «Слові о полку Ігоревім». Ідея патріотизму.
Мета: дати характеристику образам пам’ятки давньоукраїнської літератури, розкрити їх сутність, символіко-міфологічне значення; розкрити втілення в образах твору ідеї патріотизму, встановити зв'язок із фольклором; розвивати й удосконалювати вміння аналізувати й зіставляти образи, уміння виразного читання, аналізу творів музичного та зображувального мистецтв; виховувати пошану та любов до давньоукраїнської літератури, до рідної землі; патріотизм, активну громадянську позицію.
Обладнання: тексти «Слова о полку Ігоревім», роздатковий матеріал, ілюстрації художників до твору, виставка видань «Слова …».
Тип уроку: комбінований.
«Слово» –не оповідання,
це роздуми
над долею рідної землі.
О.С.Орлов
Усі образи твору підпорядковані
єдиному ідейному задумові
становлять складну й водночас
струнку сукупність засобів його
вираження. Образи «Слова»
відзначаються великою
художньою місткістю, виразністю.
С.П.Пінчук
ХІД УРОКУ:
І. Організаційний момент
Для організації роботи учнів об’єднує в чотири роботи групи.
ІІ Актуалізація опорних знань
2.1. Усний журнал за планом
План:
1. Похід князя Ігоря – необачна авантюра.
2. Початок походу.
3. Битва.
4. Полон і втеча.
2.2. Методом «Закінчи речення» перевіряючи знання, які учні отримали на минулому уроці, про історичну основу, історію відкриття, особливості композиції та жарту «Слова…». Завдання перевіряють керівники груп.
Закінчи речення
1. «Слово…» — пам’ятка доби… стилю.
2. «Слово…» присвячене походу…
3. …передвіщало загибель війська.
4. Композиція складається зі…
5. Особливості композиції — …
6. Жанр твору — …
7. «Слово…» виявив на початку 90-x XVІІІ ст. …
8. Оригінал не зберігся, тому що…
9. «Слово…» вперше видано у… році.
10. Авторство точно (не доведено, доведено).
11. Головна думка твору – …
Відповіді:
1. Орнаментального.
2. Новгород-северського князя Ігоря на половців 1185 р.
3. Затемнення сонця.
4. Вступу, основної частини, закінчення.
5. Недотримання хронології.
6. Ліро-епічна поема.
7. О. Мусін-Пушкін.
8. Згорів під час пожежі в Москві 1812 р.
9. 1800 р.
10. Не доведено.
11. Єднання князів заради спасіння руської землі.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель: Сьогодні ми продовжимо роботу над літературним шедевром доби орнаментального стилю. Тема нашого уроку – «Образи у «Слові о полку Ігоревім». Ідея патріотизму». Під час роботи вам треба буде знайти відповідь на проблемне питання:
«Образ Руської землі – це окремий образ «Слова …» чи узагальнене втілення всіх образів твору»?
IV. Робота над темою уроку.
1. Слово учителя.
– Розкриваючи зміст подій, що описані в «Слові…», автор розповідає про поведінку окремих людей, їхні вчинки, наводить їхні висловлювання, з чого поступово вимальовуються образи героїв. Людські характери змальовані скупо, але в кожному підкреслено найприкметнішу рису особи: в Ігоря – хоробрість, у Святослава – мудрість, у Ярославни – вірність.
Розкриті ці властивості в найхарактерніших для даного героя обставинах: воїна – у битві, політика – у промові, жінки – в очікуванні повернення коханого.
2. Робота в групах.
– Зараз вам пропонується попрацювати в групах. Ваше завдання – за планом, користуючись текстом «Слова …», дати характеристику образу.
1 група – Зима
2 група – Весна
3 група – Літо
4 група – Осінь
Відповідь оцінюється за кольором:
Червоний – відмінно;
Зелений – добре;
Синій – задовільно.
Відповідно до кількості кольорів, (кожен учень рахує смужки),
якщо переважає червоний – 1 група,
якщо переважає зелений – 2 група,
якщо переважає синій – 3 група.
Завдання:
1 група (червоний)
— комп’ютером (списати самостійно тести)
2 група (зелений)
— робота з тестами, що дав учитель
3 група (синій)
— робота з вчителем
1. Відзначити за кольором риси характеру.
2. Скласти кольорову веселку.
Образ Ігоря
План
Головний герой твору.
Як виступає в похід, які якості виявляє?
Як поводиться під час битви (+ якості), його досягнення.
Ставлення до Всеволода та воїнів під час поразки.
Ставлення до нього князів.
Авторська позиція (+ цитати).
Образ Святослава
План:
1. «… Грізний, великий» Святослав, перемогти героя.
2. Сон Святослава.
3. Його промова, її ідея.
4. Головні якості князя.
5. Авторське ставлення (+ цитати).
6. Висновок.
продолжение
--PAGE_BREAK--Образ Ярославни
План:
1. Єдиний жіночий образ, справжнє ім’я.
2. Її душевний стан (+ цитати).
3. Плач героїні (уривок напам’ять – переспів Т.Шевченка).
а) до кого звертається;
б) з яким проханням;
в) які художні засоби використані автором.
4. Якими рисами характеру наділена (вірність, активна життєва позиція, патріотизм)?
5. Ставлення автора до Ярославни.
6. Значення образу для української літератури.
Образ природи
План:
1. Описи природи (+ художні засоби, які використовує автор):
а) затемнення сонця;
б) перед загибеллю руського війська;
в) після битви;
г) як допомагає Ігореві під час утечі.
2. Образи богів стародавніх слов’ян.
3. Значення образу природи, висновок.
3. Перевірка виконаної групами роботи, аналіз образів.
Презентація
Характеристика образу Ігоря
1) Відповідь учнів на 1 і 2 пункти плану.
2) Аналіз репродукції картини І.Глазунова «Князь Ігор»:
- Яке враження справляє на вас картина?
- Які кольори використовує автор? Чому?
- Які символи ви побачили на картині?
3) Розповідь учнів про те, як відбувається битва, якості, що виявляє князь Ігор, його досягнення (звертання до ілюстрації С.Кобуладзе до «Слова …». Битва з половцями).
4) Аналіз картини В.Васнєцова «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями». (Ми бачимо, що художник зобразив поле після битви. Йому важливо було показати велич почуттів руських воїнів, які віддали свої життя за рідну землю. Хто падає без сил на труп свого ворога, в хто, вмираючи, широко розкинув свої могутні руки, намагаючись і мертвим тілом прикрити, захистити рідну землю.)
5) Прослуховування арії Ігоря з опери Бородіна «Князь Ігор», аналіз:
- Які риси характеру виділяє герой?
- Що відчуває у складний для батьківщини момент?
6) Розкриття учнями 4-7 пунктів плану.
Характеристика образу Святослава
1) Аналіз учнями образу Святослава за планом.
2) Порівняльна характеристика Ігоря й Святослава (на дошці записуються риси характеру, які називають учні).
Характеристика образу Ярославни
1) Представлення роботи групи за 1, 2 пунктами плану.
2) Виразне читання плачу Ярославни в переспіві Т.Шевченка, його аналіз.
3) Обговорення гравюри В.А.Фоворського «Плач Ярославни»:
- Який момент зображено?
- Який настрій передається?
4) Методом «ПРЕС» обговорюється питання:
Чому християнка у тяжку хвилину звертається до сил природи, що є уособлення язичеських богів?
5) Аналіз образу Ярославни за 4-6 пунктами плану.
6) Порівняльний аналіз ілюстрацій І.Я.Білібіна та Р.Бєлоусова «Ярославна»
- Який стан героїні передає митець?
- Які риси героїні найважливіші для художника?
- Як він зміг це відобразити?
Характеристика образу природи
1) Представлення роботи групи за планом.
2) Прослуховування опису природи перед битвою, що провіщує поразку, у виконанні Кисельова (до першого пункту плану).
Характеристика образу автора
Фронтальна бесіда.
- Чи відчуваємо ми присутність автора? Як само?
- Як автор висловлює своє ставлення до героїв? (Через епітети та символічно-метафоричні образи птахів, тварин. Автор відкрито звинувачує князів у міжусобиці та закликає їх до об’єднання й боротьби за рідну Русь.)
V. Підсумок уроку, оцінювання
- Якою спільною рисою наділені всі герої «Слова …»?
- Який з образів твору вас найбільше вразив? Чому?
VI. Домашнє завдання
- Написати твір-мініатюру на тему «Чи є місце патріотизму наш
- Урок №4
Тема: Зв'язок поеми «Слово про похід Ігорів» з усною народною творчістю, з героїчним епосом. переклади «Слова…»
Мета: Розкрити учням жанрову природу слова, його зв'язок з усною народною творчістю; досліди фольклорні мотиві у творі; розвивати вміння аналізувати ідейний зміст твору, при цьому грамотно висловлювати свої думки, спостереження; раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір школярів; виховувати в учнів любов до рідного краю, прагнення зняти і зберігати народні надбання.
Тип уроку. Лекція з елементами бесіди.
Теорія літератури. Героїчний епос.
Обладнання. Репродукції до «Слова…», учнівські малюнки, історичні матеріали, дидактичні матеріали.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент.
II. Оголошення теми і мети уроку.
III. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Вступне слово вчителя.
Чому понад два століття (саме стільки «Слово…» відоме широкому колу читачів) усі захоплюються цим твором? Мабуть, не лише через глибоко патріотичну ідею, приваблюючи образи, чітку композицію. Перш за все, приваблює чудова поетична мова, її образність, влучність, метафоричність. Спостереження автора над світом природи такі тонкі та влучні, що створюють ефект присутності. Тож перекинемо місточок до сердець і таланту наших славних пращурів. Нам є чого в них повчитися, незважаючи на незмірно вищий інтелектуальний, інформаційно – технічний рівень.
Актуалізація опорних знань.
Інтелектуальна гра «Так чи ні?»
(Відпові ді давати лише слова ми «Так» чи «Ні» кожна правильна оцінюється в один бал. Проводити за методикою літературного диктанту.)
1. Боян – це «Соловій години дивньої» (так .)
2. Князь Ігор хоче напитися шоломом води з Волги (ні)
3. «Чорнії тучі з моря йдуть, хотять прикрити чотири сонця» — це гіпербола? (ні)
4. Гзак і Кончак допомогли Ігорю втекти з полону (ні)
5. Всеволод славно загинув у битві з половцями (так)
6. Воїни князя Ігоря — християни( так)
7. Князь Святослав взяв в полон Кобяка (так)
8. Князь Святослав перед звісткою про поразку Ігоря бачив поганий сон (так)
9. Дружину Всеволода звали Глибіна (так)
10. Ярославна хоче чайкою полетіти на Чорне море, щоб побачити свого судженого (ні)
11. «Землі раді, городи веселі», тому що повернувся Ігор (ні)
12. Головна думка «Слова…» — уславлення краси рідної природи.(ні)
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Жанрова природа твору.
Зв'язок «Слова…» з фольклором виявляється передусім у його народності. Провідні ідеї співзвучності думкам, прагненням і настроям
народних мас, сповнені закликами до захисту країни, до єдності, до мирної праці, і все це іде від народу, від його гуманізму і патріотизму. У поемі відчувається використання двох фольклорних жанрів: «плачу» і пісенних прославлянь – «слов».
У «Слові…» зберігається й тісний зв'язок з фактами. Ми виразно бачимо його історичність, документальність. І в той же час ці факти, подані в ліричному сприйняті автора який і не видає свого вимислу за дійсність. Коли автор «Слова…» передає бесіду Ігоря з Дінцем, він не вважає, що ця бесіда мала місце в справжньому житті, природа поетично, а не зовсім реально оживає в «Слові…».
Епічність «Слова…» особлива: вона перебуває по сусідству з книжними елементами. Авторські міркування, звернення
до слухачів, все це безумовно риси «книжної» природи поеми. Але з нею гармонійно поєднана і інша — фольклорна стихія. Ця стихія знайшла своє зображення в «словах» і особливу в плачах пам’ятки (плач Ярославни, плач матері Ростислава ), в пісенній символіці (князь) - це сонце. Фольклорними є також і образи вовка, тура, соколів, з кими порівнюються герої «Слова…».
За всіма ознаками, перед нами – героїчний епос.
Епос – літературний рід, у творах якого основним способом зображення подій, явищ, людей є розповідь та опис.
VI. Осмислення матеріалу.
Дати відповідь на поставленні запитання.
1. Як же сам автор називає «Слово…»?
2. Чи є у творі розповідь? Доведіть свою думку на прикладі з твору.
3. Який жанр поеми?
Робота з текстом.
- Що спільного у «Слові…» з народною піснею? (відповідь підтвердити цитатами з творів.
Повідомлення учнів про переклади «Слова…»
Коротке повідомлення учениці 8-Б класу Кравець Ілони.
Історія перекладень «Слова…» багата талановитими іменами – цей пам’ятник ніби притягував найкращі поетичні сили країни. Після перекладу І.Сєрякова 1807 році в Харькові було опубліковане віршоване перекладення «Слова…», що його здійснив наш земляк видатний просвітитель, поет, перекладач і архітектор О.О.Паліцен. на України над перекладом «Слова…» ритмічною прозою працював 1809 – 1813 роках В.В.Капніст. протягом минулих двох століть вийшло багато перекладів цього видатного літературного пам’ятника, серед яких твори В.А.Жуковського (1819), Л.Мея (1850), А.Н.Майкова (1870), Н.А.Заболоцького (1946), І.Шкляревського (1980).
Коротек повідомлення учениці 8класу.
Глибоко знав і любив «Слово…» Тарас Шевченко. 1854 року перебуваючи на заслані, поет звертався до друзів з проханням надіслати йому оригінальний текст славетної пам’ятки, зауважуючи при цьому: «Перевода читати не втну». Він був не задоволений тодішніми перекладами і мріяв зробити свій. Але здійснити цей задум Т.Шевченко міг тільки після заслання і то не повністю – переклав лише два уривки: «Плач Ярославни» та «Битву при Каялі».
УІІ. Закріплення матеріалу.
- Назвіть хто з російський поетів робив переклад «Слова…»?
- Назвіть перших перекладачів «Слова…» українською мовою.
- Що вам відомо про Шевченка – перекладача?
- У чому полягає основна цінність «Слова…»
VIII. Домашнє завдання.
1. Вивчити напам'ять«Плач Ярославни» у Шевченківському переспіві.
2. Підготуватись до написання твору на тему: «Слово про Ігорів
3. Урок №5
Тема: Розвиток зв’язного мовлення. «Слово про похід Ігорів» — велична пам'ятка генію нашого народу ».
Мета: Перевірити знання тексту учнями і їх уміння добирати відповідний матеріал до коротких повідомлень та писати твори; розвивати увагу, логічне мислення, спостережливість, пам'ять, уміння акумулювати здобуті знання, раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір учнів; виховувати любов до праці, до свого краю, вчити шанувати і берегти пам’ятки минулого.
продолжение
--PAGE_BREAK--