ТЕМА: «ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗВОРОТИ З МОРСЬКОЮТЕРМІНОЛОГІЄЮ У МОРСЬКИХ ОПОВІДАННЯХ ДЖЕКА ЛОНДОНА»
Зміст
Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення творчості Дж.Лондона, історія вивчення творчості Дж. Лондона
1.2 Методологія дослідження оповідань Дж. Лондона
Розділ 2. Жанрово-стилістичні особливості проблематики творів Дж. Лондона
2.1 Особливості проблематики першого періоду діяльності Дж.Лондона
Розділ 3. Фразеологічні звороти з морською термінологією уморських оповіданнях Дж. Лондона
3.1 Лінгвістичні дослідження ФО
3.2 Морські ФО в оповіданнях Дж. Лондона
Розділ 4. Застосування спостережень за висновкамивикладання творчості Дж. Лондона та форми проведення класних та позакласнихзаходів у школі
4.1 Форми проведення позакласних заходів для учнів (5-8класів)
4.2 Застосування вивчення творів англійських письменниківна уроках та позакласних заходах з англійської мови (учнів5-8 класів)
4.3 Компаративний підхід до вивчення англійської мови накласних та позакласних заходах
4.4 Мета, хід позакласного заходу за творчістю Дж. Лондона
Висновки
Вступ
Об’єктомдослідження в роботі є морські оповідання Дж. Лондона
Предметомдослідження є фразеологічний напрямок дослідження воповіданнях Дж. Лондона
Актуальністьдослідження. Актуальністьроботи викликана підвищенням інтересу до фразеології та до сталих висловів ванглійській літературі зокрема.
Фразеологія є основоюсоціокультурної інтеграції та інтернаціоналізації текстів Дж. Лондона. Існуєдумка, що на рубежі століть літературознавство вимагає нових підходів доаналізу тексту. Міждисциплінарна взаємодія може забезпечити нові методи іпідходи до текстології.
Питання пронеобхідність аналізу і глибокого дослідження закономірностей «мовноїреалізації ФО» вперше поставило А.В. Кунін. Одиниці фразеологізмів завдякиконнотації є виразними засобами мови, різноманітними стилістичними функціями,що володіють. У письмовій і усній мові ФО можуть уживатися як узуально (нормативно),так і окказіонально.
Робота присвяченавивченню фразеологізмів морської тематики, як напрям сучасної англомовноїстилістики, порівняльному аналізу напряму фразеологізму сучасних англомовнихдосліджень.
У роботіпредставлена і апробована схема аналізу ФО художніх текстів морських розповідейДж. Лондона
Методами, які застосовано в роботі, є:
історіографічний,зокрема надаються відомості про дослідження англійської літератури, вплив добинового часу на творчість Дж. Лондона. Відзначаються його біографічні дані,пояснюється процес роботи над художнім твором.
зіставно-типологічний,працюючи з англомовними джерелами при перекладі маємо змогу спів ставлятилексичні конструкції, виокремлювати головних персонажів, надавати їм лексичніхарактеристики, відзначати своєрідність опису природи у романі тощо.
структурно-функціональнийподає відомості про структуру твору.
застосуємокомпаративний аналіз оповідань
Метою роботи є комплексний аналіз особливостей Морських оповідань
Відповідно до цієїмети у роботі розв’язано такі завдання:
1) проаналізуємоособливості жанрово-мовної структури;
2) проаналізуємозміст;
3) зробимо аналізранньої творчості Дж. Лондона;
4) надамоісторико-типологічну характеристику творів Дж. Лондона;
5) простежуючипаралелі у розвитку лексичних компонентів англомовних морських оповіданьвизначимо особливості вживання ФО.
6) відзначимоможливість застосування спадщини Дж. Лондона
7) проаналізуємозміст, форми та методи виховання в позаурочній діяльності, для розвитку мовнихздібностей учнів підбір цікавого англомовного матеріалу з творів англійськихписьменників.
Теоретична значеннядослідження пов'язана з визначенням суті ФО та їхзастосуванням у художніх творах Дж. Лондона. У вивченні ФО з морськоютермінологією на прикладі морських оповідань Дж. Лондона. Проведенілінгвістичного аналізу ФО у морських оповіданнях Дж. Лондона, що дозволиввиявити загальні механізми застосування ФО у художніх текстах.
Практичназначення полягає в можливості використання результатівдослідження в практиці викладання англійської ї мови, в практиці перекладу, припроведенні уроків та позакласних заходів з англійської мови.
/>/>Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення творчості Дж. Лондона/>/>, історія вивчення творчості Дж. Лондона
Одним з першихдослідив біографію та творчість Дж. Лондона Ірвінг Стоун [1]. У своїй документальній книзі«Моряк в сідлі» Стоун художньо переосмислив твори Дж. Лондона. Багатоповістей, романів та нарисів Дж. Лондона відтворюють епізоди
його біографії. АлеСтоун відзначає, що проте невірно було б ототожнювати того або іншого героя завтором, а зображені події вважати копією що дійсно відбувалися.
На думку відомого американськоголітературознавця Вана Віка Брукса, секрет широкої популярності Джека Лондона полягає,в тій «свіжіше життєстверджуючій інтонації» його творів, що «такконтрастувала з загальною сентиментальною спрямованістю тодішньої американськоїлітератури» і була прямим викликом «ретельно процідженому і підсолодженомумолочку життєвих ілюзій», яким пригощали публіку автори масовоїбелетристики. Саме ця тенденція — відвести читачів від насущних проблемсучасності — все ще домінує в країнах капіталу. Тому і сьогодні люди в багатьохкуточках земної кулі шукають в книгах Джека Лондона відповіді на свої життєвіпитання. Їх привертає енергія його героїв, їх готовність до дії, широта їх душіта хоробрість, відчуття соціальної справедливості ".
У своїх кращихкнигах Джек Лондон не тільки реалістично відобразив суперечності Америки на рубежідвох сторіч, але і зумів заглянути в глибину людської душі, показати людину в йоговеличі і в його слабкості -відзначав Ф. Фонер [2].
Літературознавцівідзначають, що літературний і життєвий шлях Джека Лондона був складним[3]. Він був одним з виднихсоціалістів Сполучених Штатів, почала XX століття і залишався в той же час переконаниміндивідуалістом. Він створив образи простих мужніх людей і одночасно не бувчужий «своєрідною кіплінговської чванливості», оспівував стійкість«білих прибульців» в сутичках з «білим безмовністю» Арктики.
Європейські таамериканські дослідники відзначали майстерність письменника[4]; [5]; [6]; [7]; [8].
Ряд російськихлітературознавців присвятили свої критичні праці огляду творчості Дж. Лондона.«У Джеку Лондоні я люблю його спокійну силу, — писав Леонід Андрєєв, — міцнийта ясний розум, горду мужність. Джек Лондон — дивовижний письменник, прекраснийзразок таланту і волі, направлених до затвердження життя… Талант йогоорганічний, як хороша кров, свіжий і готується, вигадка багата, досвідвеличезний».
А Купрін головнедостоїнство прози Лондона побачив в «ясності, дикій своєрідній поезії,мужній красі викладу і якийсь його особливій, власній захопливості сюжету».«Цей американець, — писав Купрін, — набагато вище Брет Гарту, він стоїтьна одному рівні з Кіплінгом цим дивовижним описом спекотної Індії. Є між ними,не торкаючись тону, стилю і манери викладу, і ще одна різниця: Джек Лондоннабагато — простіше, і ця різниця в його користь». Цікава оцінка творчостіЛондона А.В. Луначарським в його книзі по історії зарубіжних літератур. Вонаперекликається з думкою Горького яке ми цитували в передмові, і заглиблює його:«Деякі його повісті і особливо великий роман „Залізна п'ята“ повиннібути віднесені до першим творам справжньої соціалістичної літератури». ЗокремаЛ. Андрєєв, В. Биков, А. Звєрєв [9];[10]; [11]; [12]; [13].
Псевдонім ДжонаГрифіта (John Griffith Chaney).
Видатний американськийписьменник Джек Лондон (повне ім'я Джон Грифіт Лондон) народився в 1876 р. внебагатій сім'ї в місті Сан-Франциско. Його трудове життя почалося дуже рано; бувробочим, матросом, разом з безробітними поневірявся по дорогах Америки і Канади.Початок літературної діяльності відноситься до 1893 р. В кінці 90-х років, підчас «золотої лихоманки», побував на Алясці. Враження від поїздкилягли в основу повістей і численних розповідей про Північ, Д. Лондону, щопринесли, широку популярність. Неоромантичні повісті і розповіді про Північ,проза про життя на морі поєднують поезію суворої природи, безкорисливоїмужності із зображенням важких фізичних і моральних випробувань, що приймаютьсячасто ради збагачення. Його перу належить про соціалістичний роман-утопія«Залізна п'ята» (1908), автобіографічний роман «Мартін Іден»(1909) про долю письменника з народу, і безліч інших творів[14].
Один за іншимпочали з'являтися його північні розповіді: «Біла Безмовність», «Оповідьпро Кише», «Любов до життя». Уразила їх незвичність, новизна. Простарателів Аляски тоді писали багато, але ніхто не писав так, як Джек Лондон. Людинау нього залишалася наодинці з собою і випробовувала себе, долаючи обставини,загрозливі самому його існуванню. У таких випробуваннях перевірялася не тількимужність. Перевірку на істинність проходило розуміння довга, моральності,відповідальності.
Все випадкове,наносне і порожнє відступало. З нещадною різкістю оголювалася людська сутькожного персонажа. Ситуації вимагали від нього найбільшої напруги волі. Аджевід будь-якого рішення залежало життя.
І деколи не тількисвоє власне життя.
Своїми північнимирозповідями Лондон повернув високий і непідроблений сенс поняттям товариства,стійкості, честі. Він відмовлявся виправдати обставинами безвілля ілегкодухість. Він доводив, що в будь-яких умовах всі вирішують духовні якостілюдини. Його відвага або боязкість. Людяність або самокорисливість. Відчуттяморального обов'язку або бажання розбагатіти якій завгодно ціною.
На півночі йогогерої прямо стикалися з суворими істинами життя, вперше по-справжньомудізнаючись, що таке голод і небезпека, як багато означають дах і спокій,наприклад у романі „Білий клик”[15].Вони як би наново відкривали для себе мир. І мінялися самі. Звільнялися віднедовіри один до одного, від запеклості. Ставали не суперниками в гонитві забагатством, а єдиною людською сім'єю.
Цим і доріг булаїм Північ — чистотою відносин, безкорисливістю помислів. Звичайно, не всім ним- тільки кращим. Багато, дуже багато опинилося на Клондайку людей, ні про щоінше що не думали, окрім легкої наживи. Часом їм теж не позичати булохоробрість і завзятість, та тільки вся їх енергія витрачалася даремно, тому щопомилковою виявлялася мета. Романтика і марення про мільйон, переплітаючись,залишали химерний відбиток в свідомості жителів північної країни. Розігрувалисядрами жорстокі і непоправні.
«Закликпредків» приніс його авторові і гроші і славу і тим самим як би суперечив затвердженнямЛондона-критика. Джек Лондон на гонорар, отриманий від видання «Закликупредків», Джек купив собі парусний шлюп «Спрей» («Морськапіна») і знову почав виходити в морі. Це не було тільки простим закликомсерця бувалого моряка — Джек вирішив написати роман на морську тему.
В той же час вінпублікує ряд статей для різних соціалістичних видань, зокрема: «Як я ставсоціалістом» (1903 р), «Класова боротьба» (1903 р), «Штрейкбрехер»(1904 р) та інші. Статті ці викликали потік листів від людей, співчуваючихсоціалістичним ідеям. Джек Лондон акуратно відповідав на всі листи. Йоговідповіді незмінно починалися словами: «Дорогий товариш» і закінчувалися:«Ваш в ім'я революції, Джек Лондон».
/> 1.2 Методологія дослідження оповідань Дж. Лондона
Про існуванняособливого мовного світобачення (Weltansicht) ідея була сформульована вже напочатку ХІХ століття В. Гумбольдтом. А тому Феномен його розуміння, підходи доопису дотепер перебувають у стадії становлення. У науковій літературіспостерігаються різні підходи до аналізу цього поняття.
Теоретичні таметодологічні проблеми аналізу англійської лексики присвячені ряд визначнихпраць. Цей підхід сформувався у ХХ столітті. Серед фахівців-мовознавців, якіуспішно застосовували його, відомі Р.М. Козлова, В.Т. Коломієць, В.П. Шульгача,О.П. Карпенко, Я. Влаїч-Поповіч, Я. Ванякова та ін. Особлива заслуга урозвиткові теорії й практики цих досліджень в індоєвропеїстиці належить О.С. Мельничукові,а в царині славістики — Ж.Ж. Варбот, Г.Б. Антрушиній [[16]].
У сучаснійлінгвістиці актуальним є дослідження зв'язків мови, дослідження комунікаційнихпроцесів, особливостей мовної картини світу, яка відображає історичне існуванняносіїв мови, їх матеріальну і духовну культуру.
Практичнимзастосуванням філологічного аналізу художнього тексту відбувається за такимиетапами:
перше прочитаннята визначення авторського задуму на емоційно-сугестивному рівні;
визначенняключових та домінантних текстових одиниць;
компонентнийаналіз семантики ключових та домінантних текстових одиниць у зв’язку з усімавидами текстової інформації;
співвіднесення ключовихта домінантних текстових одиниць з іншими компонентами художнього твору системоюобразів, сюжетом, композицією, поетикою, темою та ідеєю;
з’ясуванняавторської концепції на інтелектуально-аналітичному рівні.
ЛітературознавецьІ. Стоун називає реакційного німецького філософа Фрідріха Ніцше одним з духовнихбатьків Джека Лондона — разом з Карлом Марксом і Гербертом Спенсером.
Дослідникивідзначають, що ніцшеанські ідеї позначилися головним чином на деяких пізніхтворах письменника. Немає підстав стверджувати, що до 1903 року — року творчійзрілості — Лондон взагалі був знайомий з роботами німецького філософа,маловідомого у той час в США. Основою філософії Ніцше була ідея підпорядкуваннямаси панові. Лондон же, як відомо, був прихильником революційної боротьби протипанів і перемоги маси над купкою влада імущих. Він не живив, подібно Ніцше,ненависті до соціалізму — навпроти, був його переконаним прихильником і занього боровся. У реакційного філософа людина аморальна. Ніцше проповідував:«падаючого підштовхни». У Лондона основна якість позитивнихперсонажів — душевне благородство, товариська взаємодопомога.
Весь гуманістичнийпафос творчості Джека Лондона в корені суперечить людиноненависницькоїфілософії ніцшеанця.
Критики, щозвернулися до творів Джека Лондона, та всесвітньо відомі літературознавцівиявляють та відзначають ідейно-естетичне і етично-етичне коріння йоготворчості.
Літературознавцівідзначають наявність суперечностей, вони підкреслюють свіжість і своєрідністьйого поетики, особливості мови. Чарівність його таланту — в органічному злиттіреалізму і романтики, прославлянні героїчного початку в людині. Незвичайне,повне сміливих рішень життя Джека Лондона саме по собі не могло не викликатиособливої пошани читачів та істориків літератури, вона незмінно підсилювалазагальний інтерес до його творчості.
/>/>Розділ 2. Жанрово-стилістичні особливості проблематики творів Дж. Лондона
/> 2.1 Особливості проблематики першого періоду діяльності Дж. Лондона
Перший періодтворчого шляху Лондона — це дев'яності роки XIX століття, коли письменниквиходить на дорогу великого мистецтва як автор розповідей про Аляску. У цихрозповідях виразно намітилася тяга до героїчної теми, властива письменниковівзагалі. На даному етапі подвиг представлявся Лондону перш за все виразомнесокрушимій фізичній та духовній силі, та природних властивостей могутньоїособи, що затверджує себе у впертій боротьбі і з силами природи, і з людьми.
Проте пафоспівнічних оповідань Лондона, що вражають своїми величними пейзажами, ціліснимихарактерами, відкритими ситуаціями, не в боротьбі за золото, а в боротьбі залюдські душі: людина, совість якої не замерзає навіть тоді, коли термометрпоказує п'ятдесят градусів нижче за нуль, — ось справжній герой ранніхрозповідей Джека Лондона.
Високі законидружби, чистій любові, самовідданості вознесені письменником над грубимзлочинним сум'яттям збагачення, про яке він пише найчастіше з огидою. Але булоб невірно бачити і гострих суперечностей Лондона, що позначилися в його ранніхрозповідях (сильний вплив філософії, яку він вбирав, пробираючись важким шляхомсамоучки від одного модного авторитету до іншого, від Спенсера до Ніцше,штовхало письменника в різні боки).
Услід за СпенсеромЛондон був часом схильний вважати робочий клас “дном людства ”, куди всіхневдах і “слабких ” зіштовхують “сильні ", шляхом “природного відбору ”життя, що пробилися до ключових позицій, до багатства і влади. Підкріплюючи цюточку зору філософією Ніцше, письменник вважав, що мир — страшна і безперервнасутичка сильних із слабкими, в якій обов'язково і завжди перемагає сильний. Требатільки стати сильним, підім'яти під себе інших, тих, хто слабкіший, — вже такаїх доля. Захопленню подібними ідеями сприяв і вплив Кіплінга. Лондон високоцінував майстерність цього письменника. Відгомони подібних поглядів дають себезнати в такій розповіді Лондона, як “Син Вовка".
Його герой — безстрашнийамериканець, що відводить індіанську дівчину з вігваму її батьків, перемагаєіндійців внаслідок того, що він істота нібито “вищого порядку”. У розповідііндійці називаються “Плем'ям Воронів”. Звичайно, і ворон — сміливий мисливець іхижак, але куди ж йому до вовка! Так в символіці назв розкриваються “забобони ”Лондона.
Проте герої кращихйого творів виявляються братами в хвилину біди, вірними друзями під часподвигу, ділять чесно і останню кірку, і жменю золотого піску, і смерть, якувони уміють зустріти безтрепетно. Коріння мужності героїв Лондона йде в народніуявлення про людське благородство, в народну етику. Вона воскресає для Лондонадикій Півночі, де, як в стародавні часи, людина і природа стикаються один наодин у важкому, утомливому поєдинку.
Північні розповідівідображають і еволюцію поглядів Лондона. Так, наприклад, все виразніше звучитьв них засудження користолюбства, все визначеніше проступає думка про те, щолюдина стає звіром не тільки в тих випадках, коли йому доводиться боротися засвоє життя, але частіше, коли він засліплений блиском золота. У північнихрозповідях наростає і значення індіанської теми. Якщо в ранніх розповідяхіндійці — це клан “воронів", відтіснених і пограбованих білими “вовками",то поступово в епопеї Лондона індійці як би випрямляються, їх благородні,цілісні характери протистоять хижості і віроломству білих користолюбців. Знещасливців, що покірливо приймають свою трагічну долю, індійці стають воїнами,що мужньо намагаються відстояти минулу свободу або помститися білим прибульцям.Про це оповідає розповідь “Ліга людей похилого віку". З'являютьсярозповіді, цілком присвячені життя індійців Півночі.
З Джеком Лондономнародився новий напрям в американській літературі, який можна окреслитисловосполученням «романтичний реалізм», а його морські оповідання таромани «Поклик предків», «Морський вовк», «Мартін Іден»,«Залізна п'ята», «Місячна Долина», «Міжзоряний блукач»та інші ісьогдні мають своїх шанувальників, вони не втратили актуальність.
Авторові вдалосястоврити велику кількості фігур та нових пригодницьких і життєвих ситуацій,досі неописаних жодним з авторів.
/>Розділ 3.Фразеологічні звороти з морською термінологією у морських оповіданнях Дж.Лондона
3.1 Лінгвістичні дослідження ФЗ
Дослідженняособливостей значення фразеологізму доречно почати з визначення самих одиницьфразеологізмів. На думку А.У. Куніна, фразеологічні одиниці — це стійкіпоєднання лексем з повністю або частково переосмисленим значенням. Найбільшзагальними ознаками ФО називають «мовну стійкість, семантичну цілісність».
Решающим чинникомзакріплення ФО в мові є його образність, що відповідає одній з тенденційрозвитку мови, — тенденція до експресивності. Ученими не вироблено єдиногопринципу класифікації ФО. У справжньому дослідженні використовуєтьсякласифікація А.В. Куніна, що виділяє у складі фразеології три розділи: ідіоматику,идиофразеоматику і фразеоматика. У розділ ідіоматики входять власне ФО, абоідіоми, тобто стійкі поєднання лексем з частково або повністю переосмисленимзначенням. Наприклад, «To be in smooth water» (мор. «бути вспокійній воді»), значення ФО- описують трудноші". Це приклад зповністю переосмисленим значенням.
… at last theyhad turned the comer of their lives and were in smooth water.
Авто вживаєнаприклад, «launch а boat» (мор. «спускати човен на воду»).Дієслово «launch» має вузьке значення, що є причиною його обмеженоїсполучуваності, що скорочує вибір партнерів по словосполученню (to launch аboat (liner, ship, vessel, або назва будь-якого корабля нового типу).
Стійкісловосполучення, мають буквальні, але ускладнені значення. Наприклад,«betweenwind and water» (мор. «на рівні або нижче за ватерлінію»), букв.значення — «між вітром і водою», значення ФО — «в найбільшвразливе місце; не у бров, а в око».
Realizing… thatshe was now left high and dry without а penny, Reina appeared to be shuttledbetween fear and rage...
Mr. Elderson gotit between wind and water. He didn't like it а little bit. Відповідно дозапропонованих класифікацій фразеологізмів, А.В. Кунін виділяє три основнірізновиди значення фразеологізму: ідіоматичне, фразеоматическое іидиофразеоматическое. Для идиофразеоматизмов і идиоматизмов характернийпереосмислене значення.
Термін «значенняфразеологізму» був запропонований в 1964 році А.В. Куніним і В.Л. Архангельськимнезалежно один від одного. Існування фразеологізму значення як лінгвістичнійкатегорії служить предметом обговорення серед дослідників фразеології. Згіднотеорії еквівалентності, ФО приписується лексичне значення, оскільки окрім окремогооформлення вони в лексико-семантичному відношенні нічим істотним невідрізняються від слова або, в усякому разі, володіють значенням в усіхвідношеннях аналогічним лексичному значенню слова.
Прихильникизначення фразеологізму вважають, що визнання лексичного значення уфразеологізмів веде до повного ігнорування структури виразу. Значенняфразеологізму відрізняється від лексичного значення слова своєрідністювіддзеркалення предметів, явищ, властивостей навколишньої дійсності,особливостями мотивування свого значення, характером участі компонентів уформуванні цілісного значення фразеологізму.
Услід за А.В. Куніними В.Л. Архангельським слід виділити значення фразеологізму, під якимрозуміється "інваріант інформації, що виражається семантично ускладненими,роздільно оформленими одиницями мови, що не утворюються по структурно-семантичниммоделях змінних поєднань слів, що породжують". Для розумінняпереосмислення фразеологізму важливо представляється поняття номінаціїфразеологізму.
Під номінацієюрозуміється «процес і результат найменування, при якому мовні елементиспіввідносяться з об'єктами, що позначаються ними». Вторинною лексичноюномінацією В.Г. Гак і В.Н. Телія рахують використання вже наявних в мові номінативнихзасобів в новій для них функції наречення. На їх думку, в мові «закріплюютьсятакі вторинні найменування, які є найбільш закономірними для системи даної мовиспособи найменування і заповнюють ті, що не дістають в нім номинативные засоби».
Поза сумнівом,номінація фразеологізму володіє поряд особливостей в порівнянні з лексичноюномінацією. Ці особливості в першу чергу пов'язані з механізмом фразеологізації,досліджуваним в теорії ономасіологічного процесу [2]. У ній розрізняють дваосновні напрями. Згідно одному підходу, виникнення фразеономінаціїпредставляється процесом повільним і поступовим, таким, що триває роками домоменту придбання ФО загальновживаної відтворюваності (Б.А. Ларін, А.В. Кунін іін.). Аналізуючи складність номінації фразеологізму на відміну від номінаціїсловной, А.В. Кунін пояснює її окремою оформленністю ФО, поєднанням в ній слівз різними типами значень, співвіднесеною з прототипом фразеологізму, багатствомвнутрішньої форми і коннотації. Особливістю номінації фразеологізму А.В. Кунінназиває утворення третинної номінації. Суть її полягає в тому, що відфразеологізмів, що вже є одиницями вторинної номінації, утворюютьсяфразеологізми — деревати, значення яких детерміновані значеннями їх прототипівфразеологізмів. ФО третинної номінації можуть утворюватися також і при окказіальномувживанні.
У основі процесуномінації фразеологізму лежить переосмислення фразеологізму. Переосмислення єодним із способів пізнання дійсності в свідомості людини і пов'язане звідтворенням реальних або уявних особливостей відбитих об'єктів на основівстановлення зв'язків між ними. Техніка переосмислення полягає в тому, що стараформа використовується для вторинного або третинного найменування шляхомперенесення назв і семантичної інформації з денотатов прототипів ФО абоваріантів фразеологізмів відповідно на денотаты ФО або фразеосемантичнихваріантах. Найважливішими типами переосмислення є метафора і метонімія.
Як метафорарозуміють механізм мови, що полягає у вживанні слова, що позначає деякий класпредметів, явищ і тому подібне, для найменування об'єкту, що входить в іншийклас об'єктів, аналогічний даному в якому-небудь відношенні.
Інакше кажучи,метафора — це перенесення найменування з одного денотата на іншій, асоційованийз ним, на основі реальної і уявної схожості.
Метафора вконтексті легко впізнавана, оскільки її не можна приймати буквально. Упоетичній метафорі головні її якості нестандартність, неможливість заміниобразним еквівалентом.
Відповідно доподібного розуміємо метафори процесом ідіомоутворення є залучення поєднанняслів до метафори на основі подібності того сенсу, який лежить в основі номінативногозадуму, і того, що позначається поєднанням слів в його «буквальному» значенні,і що, до того ж, включено в певну структуру знання про світ — деякий «сценарій»або «фрейм». Передачу інформації ФО здійснює «стислими засобами»,виражаючи у внутрішній формі характерні риси деякої ситуації, що закріпленої вмовній свідомості носіїв даної мови і виникає у вигляді образу при вимовленнізвукової оболонки. У зв'язку з цим фразеологізм сприймається так само яксвоєрідні стереотипи.
Наприклад, «Plainsailing» (мор. «плавання по локсодромії»; локсодромія — лінія,що перетинає всі меридіани під одним і тим же кутом. Судно, що йде весь час поодному курсу, йде по локсодромії. Це плавання не представляє великої трудності),
Значення ФО — «проста, легка справа; дурниці; простіше простого»; «take thewind out off smb's sails» (мор. «відняти вітер» (знаходитися знавітряного боку якого-небудь судна)), значення ФО — «поставитикого-небудь в безвихідне положення; абсолютно розладнати чиї-небудь плани; вибитиу кого-небудь грунт з-під ніг». «Yes», said Kemp, «that isplain sailing. Any schoolboy nowadays knows all that».
Образ, створенийна метафоричній основі, стійкий, інакше кажучи, для фразеології характернаобразна метафора. Проте «перехід метафори до здійснення вторинної для неїфункції номінації виключає семантичну двопланну, тобто веде, кінець кінцем, дозагибелі метафори». Проте, ФО можна «розшифрувати» шляхомвідновлення порівняння-подібності, через яке проходить ідіома, мотивована наоснові метафори. «Навіть у тих випадках, коли зв'язок двох ситуаційвтрачений в століттях, сам по собі факт існування такого порівняннязагальновідомий, і це тільки підтверджує можливість його відновлення ».
Окрімметафоричного переосмислення, в основі ФО може лежати переосмислення метонімічне.Механізмом метонімічних переосмислень є перенесення найменувань явищ, предметіві їх ознак по їх суміжності або — ширше — по їх зв'язку у просторі та часі.
Метонімія звертаєувагу на індивідуальну межу, дозволяючи адресатові мови ідентифікувати об'єкт,виділити його з області спостережуваного, відрізнити від інших присутніх з нимпредметів (метафора зазвичай дає сутнісну характеристику об'єкту). Наприклад,«In dry dock» (мор. «у сухому доку»), значення ФО — «безроботи; на мілині »; «а flag of distress» (мор. «прапорлиха»), значення ФО — «тривожна ознака; сигнал лиха»;
June found herselfin dry dock, and likely to remain there.
He has gotconsumption, poor fellow, though he doesn't know it… That flush of his cheeksis а very significant flag of distress.
На відміну відметафори, що займає в пропозиції переважно позицію предиката" метоніміяорієнтована на позицію об'єкту, що пов'язане з її функцією ідентифікації,здійснюваної через відзив імені. Тому, метонімія є зрушенням відзиву, тоді якметафора — зрушення в значенні.
Разом зметафоричним і метонімічним переосмисленням, важливу У лінгвістиці виниклозіставлення внутрішньої форми мови внутрішній формі мовних одиниць, причомувнутрішня форма мовних одиниць розуміється різьбленими лінгвістами по-різному.В.В. Віноградов відзначає, «внутрішня форма слова, образ, лежачий в основізначення і вживання слова, може зменшитися тільки на тлі тієї матеріальної ідуховної культури, тієї системи мови, в контексті якої виникло абоперетворилося дане слово або поєднання слів».
Внутрішня форманаправлена на відтворення деякого істотного зв'язку для мети вторинноїномінації або передачі системи зв'язків (цілісній ситуації), вона також сприяєвиникненню в свідомості асоціативних зв'язків. Крім того, ситуація, щотипізується, виражається внутрішньою формою, несе в собі «певну ціліснуорієнтацію, закріплену за нею над індивідуальною свідомістю попередніхпоколінь, вироблену суспільною практикою в процесі історичного розвитку даногосуспільства».
Під внутрішньоюформою одиниці фразеологізму прийнято розуміти "… диахронічну зв'язокзначення фразеологізму обороту і його етимологічне значення" це зокремавідзначає Кунін. Поза сумнівом, проте, що внутрішня форма фразеологізму є такожі елементом змістовної сторони в синхронному аспекті семантики". Вельмивдалим представляється розширене визначення внутрішньої форми ФО, запропонованеВ.П. Телія: «внутрішня форма ідіом є асоціативно-образний мотивуючийкомплекс, організуючий вміст в мові». Внутрішня форма може бути живою,тобто усвідомлюватися на сучасному етапі розвитку мови, і мертвою, яка колисьбула живою, тобто властивою ФО в діахронічному плані. До забуття внутрішньоїформи, інакше кажучи, демотивації, приводить порушення зв'язку деривату між ФОі її прототипом унаслідок зникнення реалії, що позначається терміном, абоспотворення компонентів.
Разом з поняттям«Внутрішня форма» для формування значення фразеологізму важливимпредставляється також поняття «Образність фразеологізму». Завизначенням А.А. Коралової, лінгвістичний образ — це створене засобами мовидвопланне зображення, засноване на виразі одного предмету через інший [Коралова,1980: 130]. Два плани зображення описується у багатьох дослідників: цевизначуваний і визначаючий компоненти А.К. Долінін), визначувана і визначаючачастини (A. M. Мелеровіч), компоненти образності, що характеризуються іхарактеризуючий (О.А. Леонтьевіч). Деякі учені (наприклад, О.А. Леонтьевіч) включаютьв структуру образу фразеологізму і загальну ознаку, об'єднуючу значенняфразеологізму однойменного поєднання слів, — tertium comparationis.
У значенні самогофразеологізму є дві сторони: план змісту (десигнант), в якому слід розрізнятисигніфікативний, денотативний і коннотативний аспекти, і план виразу, тобтоматеріальна оболонка ФО. Цим двоаспектний характером значення є єдність змістуі форми. [Кунін,].
Під денотативнимкомпонентом значення розуміється частина знаку, що відображає в узагальненійформі предмети і явища внеязыковой дійсності. Денотатівний компонент в своїйоснові поняття, яке характеризує внеязыковой об'єкт. Сигніфікатівний компонентзначення співвідноситься з комплексом ознак, складових безпосередньо змістпоняття.
Коннотатівнийаспект — це «стилістичне забарвлення ФО, їх емоційно-експресивна сторона,тобто відношення носія мови до позамовної суті, або посилення ефективностімовної дії, позбавленого оцінного елементу» [Кунін, 1970: 310]. Коннотатівнийаспект особливо важливий для семантики фразеологізму, що пояснюється двопланноюсемантичної структури всіх ФО, побудованих на образному переосмисленні. Коннотаціюможна розглядати як додаткову інформацію по відношенню до сигніфікативно-денотативномузначення, як сукупність семантичних нашарувань, що включають оцінний,експресивний, емоційний і функціонально-стилістичний компоненти.
В даний часприйнято відзначати таку важливу функцію значення фразеологізму як коннотативно-культурологічну.Змістом останнім є відношення, що існує між образно-мотивованою формою мовниходиниць і включеною в неї культурно значущій асоціації.
Виділення ційфункції зв'язане з розумінням ФО як "'народних стереотипів": «фразеологізмивиникають в національних мовах на основі такого образного представлення дійсності,яка відображає обіходно-емпіричний, історичний або духовний досвід мовногоколективу, який, безумовно, пов'язаний з його культурними традиціями, босуб'єкт номінації і мовної діяльності — це завжди суб'єкт національної культури''.
В цілому значенняфразеологізму — феномен виключно складний і, зрозуміло, його не можнарозглядати як механічну суму складових його компонентів. Семантичну структуруФО можна представити як мікросистему, всі елементи якої в тісному зв'язку івзаємодіє між собою.
3.2 Морські ФО в оповіданнях Дж. Лондона
Дослідженнярозповідей Дж. Лондона показало, що фразеологізми, в основі яких лежать морськітерміни, вельми численні в англійській мові. Це пояснюється перш за все великоюсуспільною значущістю і актуальністю мореплавання у Великобританії, завдякичому морська термінологія є улюбленим аспектом англійської фразеології.
Детермінологизованесловосполучення, запозичені з морської термінології, підрозділяються на двігрупи:
1) словосполучення,що прийшли в загальнолітературну мову через публіцистичні канали;
2) словосполучення,проникаючі в загальне вживання через усну мову морських фахівців і мореплавців
Першу групуформують як правило строгі наукові терміни:: наприклад, “а bill of health” (мор.“чисте карантинне або санітарне свідоцтво”), значення ФО — “відсутність каких-л.захворювань; виправдання, реабілітація; встановлення придатності»; “tohoist one’s flag” (мор. “приймати командування”), значення ФО — “виявити своїдійсні наміри”; “high water mark” (мор. “відмітка рівня повної води; рівеньприливу”), значення ФО — “найвища межа; кульмінаційний пункт ”:
“As you know,every new prisoner is submitted to а medical examination by the prison doctor. Thepurpose of the examination is to detect the presence of communicable diseaseswhich may infect other inmates. Anna Albertina has been given а clean bill ofhealth "
“It was аwonder to hear Hortense jest; а sign that her spirits were at high-water markindeed."
“The discussionranged round what we should do or not do for the woman but the person hoistedhis flag by saying that he himself did not propose to do anything. ”
До другої груписловосполучень входять технічні терміни, а також розмовні, жаргонні вирази.
Наприклад: “аsheet anchor” (мор. “запасний якір”), значення ФО — “вірний притулок; єдинанадія"; “а hot in the locker” (мор. жарг. “наличные гроші”), значення ФО — можливість, що “залишилася”:
“Only then did herealized that she had become his sheet anchor, his most effective barrieragainst loneliness."
“As long asthere’s а shot in the locker, she shall want for nothing”,said the generousfellow, quite pleased with himself for magnificence of spirit.
Ці груписловосполучень розрізняються стилістично: наукові терміни пов'язані з мореплавством, що прийшли взагальнолітературну мову через публіцистичні канали, носять яскраво вираженийкнижковий характер, технічні терміни і морські розмовні, жаргонні вирази несутьстилістичне забарвлення, що виконує оцінну функцію.
Таким чином,стилістичне забарвлення в даному випадку указує на шляху проникнення морськихтермінологічних словосполучень в мову художньої літератури. Слід зазначити, щоці обидва шляхи виявляються досить продуктивними для англійської мови.
Дослідженняодиниць фразеології у складі тематичного поля дозволяє з'ясуватиструктурно-семантичне особливості ФО, розкрити внутрішні зв'язки, виявитиджерела утворення ФО, способи образного переосмислення, прослідкувати шляхи їхрозвитку, а також встановити взаємодії різних рівнів мови — термінологічноїпідсистеми і системи фразеології. Досліджуючи конкретне ФТ поле МФО миповертаємося до екстралінгвістичних обставин, що послужили причиною виникненняобразу, розкриваємо внутрішню форму ФО, тобто повертаємося до непереосмисленогословосполучення.
Аналізуючиоповідання Дж. Лондона були виявлено такі речення та словосполучення у якихзустрічаються ФО:
We'd be at theFrench coast by now with a capful of breeze (D. du Maurier).
The sailors arenot allowed lo enter the captain's country without special permission (J. London).
Wе don't carrytlie biggest guns on the board, so we had to run away (J. London).
Keep to (the) windwartof, lo держатся лівого боку (якогось судна). Keep to (the) windwart of our shipand we will show you the way outside (J. London).
Listen to meall you! I'll be your boss and God on board. Who will not obey, kiss theguiner's daughter (J, London).
The boys lovedhim because he told them that the Navy had borrowd him from the U. S. Army justin lime to blow laps on the Maine as she us sinking (M. Wilson).
Blow thegrampus, to — облити когось водою.
Ilanry blew thegrampus on me and I woke up (J. London).
The captainhoisted Blue Peter on our new ship (J. London).
I le could nomore box the compass than I could mix drinks like Roberts here (J. London).
We must hurryup! Start breaking bulk! (J. London).
Bull's eye — шюмшатор(на пзронлаш). За класифкацнчо Кунша шдноситься до номшативних зворопв та доодновершкового типу структури.
Jo and cleanthe bull's eye, it's your job! (J. London).
The boys lovedhim because he told them that the Navy had borrowd him from the U. S. Army justin lime to blow laps on the Maine as she us sinking (M. Wilson).
Ilanry blew thegrampus on me and I woke up (J. London).
The captainhoisted Blue Peter on our new ship (J. London).
I le could nomore box the compass than I could mix drinks like Roberts here (J. London).
We must hurryup! Start breaking bulk! (J. London).
A half of ОШ"team didn't break ship after their holidays (J. London).
Jo and cleanthe bull's eye, it's your job! (J. London).
The boys lovedhim because he told them that the Navy had borrowd him from the U. S. Army justin lime to blow laps on the Maine as she us sinking (M. Wilson).
Blow thegrampus, to — облити когось водою.
Ilanry blew thegrampus on me and I woke up (J. London).
The captainhoisted Blue Peter on our new ship (J. London).
Box thecompass, -32 румби компаса.
I le could nomore box the compass than I could mix drinks like Roberts here (J. London).
We must hurryup! Start breaking bulk! (J. London).
Break ship, lo- повернуться на корабель
Two ships wereon «wen board with each other and so everyone of the sailors could seeeach other (J. London).
У творах Дж. Лондонаможливо визначити наступні групи морських фразеологізмів:
1. Професія, ріддіяльності.
2. Вид транспорту.
3. Частини корабля;
4. Навігаційніспоруди на воді.
5. Беріг і штучніспоруди на березі для швартовки судна.
6. Предмети іявища навколишнього середовища:
море, вода, хвилі;
погода, вітер;
перешкоди в морі.
7. Процес рухусудна і його стан.
8. Вимірювання: швидкість,глибина, довжина.
9. Традиції тазвичаї морського характеру.
1. Професія, ріддіяльності ТІ пов'язаний з назвою осіб за родом діяльності: Sailor, lawyer,pilot, tidwater, інші
»to be а good sailor ” — “ не бути схильним до морської хвороби "
“ fresh-watersailor ” — “ новачок ”
«to drop the pilot» — “ відвернути вірного помічника"
«Miss Reid was а good sailor, as indeed was only to be expected sinceher grandfather had been а naval officer ».
2. Вид транспорту:ship, boat, steamer. Дана група не чисельна і представлена наступнимифразеологізмами:
“ old boat ” — “розвалина”, ”стара колоша ”
«to miss the boat ” — “ запізнитися куди-небудь „
“to burn one’s ship ” — “ відрізувати шлях до відступу ”
»to have in steamer in smb. ” — “ бути веселий"
ФО володіютьекспресивно-емоційним наповненням.
3. ФО пов'язані зчастинами корабля:
а) дуже чисельнагрупа пов'язана з назвами частин корпусу судна: beam, board, bottom, bow, deck,jib, hull, koel, stem, line та інші.
“ on the beam-ends"- “в безпорадному стані"
“ to cross smb’sbows” — “сердитися, злитися ”
“ to clearthedecks" — “готуватися до яких-небудь дій"
“ the cut of one’sjib" — “зовнішній вигляд”
«You see all this works in. He is one his beam-ends before the murder. Hedecide on the murder as his only chance of keeping above water.
Цю групу складаютьбільш образні одиниці
ФО пов'язана з назвоювітрил (seil, sheet, cloth, clew, reef) і щогл (mast, pole):
“ to sail beforethe mast ” — “служити простим матросом ”
»under bare poles ” — “ у обмежених обставинах ”
“to have cloth inwind ” — “ бути веселим ”
“to fit doubleclewsand tie up ” — “ одружуватися ”
“to trim one’ssails to the mind” — “ пристосовуватися ”
ФО володіютьяскравою образністю і емоційною експресивно-стилістичною коннотацией.
ФО пов'язаний зназвою такелаживши, тросів, різних пристосувань: bight, boom, brace, hook,cable та інші.
“ to cut one’scable ” — “ померти"
“ to splice themain brace ” — “ випивати”
“ top one’s boom ”- “ поспішно йти, тікати"
“The old fellowslipped his cable last week; I’m going to the funeral tomorrow."
ФО назва прапорасудна: colours, flag, Jack, Roger.
“ to snow one’strue colours" — “показати своє справжнє лице”
«to strike one’s flag ” — “здатися ”
»the Black Jack ” — “чорний піратський прапор”
«sail under faulse colours ” — “приховувати своє справжнє ім'я ”
ФО пов'язаний зназвами механізмів і пристосувань на борту: anchor, compass, helm, locker, gun,oar.
“ sheet anchor” — “ остання надія ”
“ to take the helm” — “ узяти керівництво в свої руки „
“ shot in thelocker ” — “ гроші ”
“ to box thecompass ” — “ використовувати всі можливості і повернутися до початковогоположення “
ФО пов'язаний зназвою вантажу баласта: bulk, oil, balast.
»in bulk ” — “насипом, навалом"
“ to pour oil ontrouble waters ” — “ заспокоювати хвилювання”
4. ФО пов'язаний зназвою навігаційних споруд на воді: buoy
«to go round the buoy ” — “ попросити ще одну порцію блюда за столом»
5. ФО пов'язані зберегом і береговими спорудами для швартовки: port, berth, stocks, cost, land,ground, beach.
“ to fall into аgood berth" — “ знайти добре оплачувану роботу ”
“а shug berth"- “ особисте життя"
“to come to port ”- “знайти притулок”
“on the beach ” — “ у важкому положенні ”
«how the land lies” — “ як йдуть справи”
6. ФО пов'язаний зпоняттями “ море, вода, хвилі »: bottom, breaker, flood, ebb, flow, tide,sea, water, wave
«to see breakers ahead ” — “ бачити попереду небезпеку»
«at the flood ” — “ у найбільш слушний момент”
“ ebb and flow ” — “ мінливості долі”
»half seas over ” — “ під мухою", “напідпитку" ~”море поколіно”
«tidal wave” — “ вибух суспільних відчуттів, хвиля захоплення”
Цій групіхарактерне повне переосмислення компонентів і емоційно-експресивна коннотация.
ФО пов'язані зпоняттям “погода, вітер»: weather, wind, storm, sun
“ to wether thestorm" — “ преодалевать перешкоди"
«to sail against wind ” — “ боротися з труднощами”
»sail close to the wind ” — “бути на крок від порушення закону"
ФО пов'язаний зпозначенням перешкод в морі: rock, doldrums
“on the rock” — “у важкому положенні" або “на мілині"
“to see rocksahead ” = “ to see breakers ahead”
“ in the doldrums” — “ в стані занепаду”
7. ФО пов'язані зпозначенням руху корабля як фізичного стану: sail, sailing, passage, way
“ easy sail”або “plain sailing" — “проста і легка справа"
«to freshen the way» — “піти швидше”
«to get under way» — “відправлятися в дорогу"
“ haul in one’ssails" — “ скоротити потреби”
б) ФО пов'язані зпозначенням стану корабля як результату дії навколишнього середовища: aback,adrift, atloat, aloof, shipwreck.
“to be taken aback"- “бути в подиві”
“to be adrift” — “бути збитим з пантелику"
“to make shipwreckof smth." — “знищувати, руйнувати”
в) ФО пов'язаний зпроцесом руху корабля як результатом діяльності на борту: course, headway, tow,tack, bearings, bound, wake.
“to steer themiddle course” — “просуватися вперед”
“to make headway"- “вести за собою"
“to be on а righttack” — “знаходитися на певному шляху”
Для даних ФОхарактерні загальні семантичні риси, передавальні процес руху в різних проявах.
ФО пов'язані змісцеположенням корабля в морі: hail, ofting, lee, leeway, windward.
“out of hail” — “вдалині”
“in the ofting” — “в недалекому майбутньому"
“to get to thewindward of” — “мати перевагу"
ФО пов'язаний зназвами дій і процесів на кораблі, вироблюваних екіпажем: comission, shipshape,look-out, slip і ін.
“out of comission"- “в несправності”
“to give smb. theship” — “втекти, утекти від кого-небудь"
“to make shipshape"- “навести порядок"
“Hersewing-machine hasbeen out of comission for several days."
8. ФО пов'язаний зрізними вимірюваннями і класифікаційними характеристиками: mark, lead, knot,rate, peg.
“high-water mark” — “кульмінаційний момент”
“at rate of knots"- “дуже швидко"
“to take smb. downа peg" — “знищувати кого-небудь"
9. Даніфразеологізми в цілому є жаргонними словосполученнями, що існують в морськомусередовищі: horse, plank, monkey, Dutchman, cousin, daughter, husband, leg і ін.
“the FlyingDutchman” — “летючий голландець"
“dead horse"- “порожня і непотрібна справа”
“hard tack” — “сухар”
“ship’s cousin” — “улюбленець командира"
“to show а leg"- “прокидатися"
“old salt” — “старий, друг"
Аналіз матеріалупоказав, що Дж. Лондон вживає компоненти морської фразеології, у багатьохоповіданнях. Вибірковість ФО пов'язана з етимологією слова, його можливістювступати у різні відносини з іншими лексичними одиницями та піддаватися процесупереосмислення у художній спосіб. ФО у оповіданнях Дж. Лондона несуть великесемантичне навантаження і володіють широкою семантичною структурою.
/>/>Розділ 4. Застосування спостережень за висновкамивикладання творчості Дж. Лондона та форми проведення класних та позакласнихзаходів у школі
4.1 Форми проведення позакласнихзаходів для учнів (5-8 класів)
Говорячи прозміст, форми та методи виховання в позаурочній діяльності та удосконаленняанглійської мови, відзначимо, що всі заходи, які проводять учителі, повинніспиратись на знання, отримані у процесі вивчення основ іноземної мови,поглиблюючи та розширюючи їх [[17]].
По-друге, бутилогічним продовженням навчальної діяльності.
При підготовціпозакласних заходів необхідно ураховувати вікові та індивідуальні особливостіучнів, їхні інтереси та бажання.
Позакласні заходи,повинні бути цікавими, емоційно насиченими, аби від співпереживання табезпосередній участі вихованці мали можливість отримати задоволення й насолоду.
Однією знайпоширеніших, найчастіше використовуваних форм виховання є бесіда. Вона використовуєтьсяяк метод для з’ясування незрозумілого, може бути індивідуальною або груповою, аїї результативність залежить від того, хто веде бесіду (учитель, учень), знаєпроблему, сам уміє слухати, аналізувати, узагальнювати, робити висновки, атакож мати власну точку зору, натреновану пам’ять, авторитет серед слухачів.
Використанняметоду бесіди у виховній діяльності з учнями, та її використання у позакласнихзаходах. Якщо ця робота проводиться за певною програмою, що склалась у практицівиховної роботи школи протягом значного періоду, можна говорити про значнийпотенціал цього виховного заходу та його достатню ефективність у роботі зучнями.
Найчастіше методбесіди застосовують під час проведення виховних, класних,просвітницько-виховних годин або ж як вступне слово до інших виховних заходів.
Під час їхпроведення можуть застосовуватись елементи лекції, повідомлення, розповіді тощо.
При цьому важливозахоплено, з настроєм подати інформацію, зацікавивши нею учнів. Учні на урокаханглійської мови за період навчання у школі накопичили певну інформацію з тієїчи іншої теми. Саме тому, аби вони відчували себе не сторонніми слухачами, абули активними учасниками бесіди, яку проводить учитель чи їх однокласник,важливо попередньо доручити кільком вихованцям підготувати виступи чиповідомлення, підібрати твори мистецтва (репродукції картин, твори прикладногомистецтва, записи музичних творів), зробити огляд газетних чи журнальних статей.
У заключнійчастині бесіди важливо зробити висновки на основі висвітлюваної теми,спонукаючи тим самим учнів до самоосвіти та самовдосконалення, формування тихпозитивних якостей і рис характеру, про які йшла мова у процесі виховногозаходу [[18]].
Важко переоцінититу роль, яку відіграють дискусії як форма проведення позакласних виховнихзаходів з англійської мови. Ця форма виховної роботи потребує ґрунтовноїпідготовки: визначення теми, попередньої підготовки питань для обговорення,опрацювання необхідної літератури, продумування тез виступів. Учитель повиненґрунтовно підготуватись до дискусії: факти, якими він оперує, повинні бутияскравими, переконливими, збуджувати вихованців до активної діяльності. «Головне,що визначає ефективність слова вчителя, — писав В. Сухомлинський, — йогочесність. Учні дуже тонко відчувають правдивість слова вчителя… Ще тонше вонивідчувають неправдиве лицемірне слово». Під час диспутів і дискусій натеми: «У чому сенс життя Європейської молоді?», «Які риси таякості характеру притаманні американцям та українцям?», «У чомусутність європейської ментальності?», «Що означає бути патріотомсвоєї країни?», «Де найкращі міста на Землі?», «Демократіяяк свобода в європейських країнах», тренується розум учнів, виявляєтьсяїхній інтелектуальний і творчий потенціал, відбувається переоцінка цінностей,отримуються знання про особливості інших культур, удосконалюється мова.
Однією з ефективнихформ виховної роботи є читацькі конференції, хоча останнім часом, з появоюзначної кількості продукції відео — та аудіо продукції.
Одна з найбільшактуальних сучасних форм виховної позанавчальної діяльності. Водночас читацькіконференції з класичної англомовної літератури є важливим засобом пропагандинауково-популярної, історичної та художньої літератури.
Беручи участь у їхпідготовці та проведенні, учні отримують можливість глибше зрозуміти зміст іобрази літературного твору, мотиви та дії історичних осіб, особливості їх мовита стилю.
Читацькі конференціїформують літературно-етичні смаки, сприяють бажанню наслідувати позитивнихгероїв.
Сучаснапедагогічна практика нагромадила досвід проведення читацьких конференцій наоснові літературних та історичних творів англомовних всесвітньо відомихписьменників.
Види та тематикачитацьких конференцій надзвичайно різноманітні. Їх можна проводити на матеріаліодного чи кількох творів з однієї теми, з окремою літературною чи науковоюпроблемою. Вибір теми визначається з урахуванням завдань громадянськоговиховання, навчального матеріалу, підготовленості учнів.
Мета читацької конференціїбуде досягнута, якщо виступи знайдуть живий відгук у присутніх, викличутьінтерес до обговорюваної книги чи проблеми.
З урахуваннямсучасного рівня розвитку телебачення, наявності великої кількостівідеопродукції ефективним убачається проведення глядацьких конференцій зпопереднім переглядом кінофільму та його наступним обговоренням через кількаднів. При проведенні такого типу конференцій особливу увагу необхідно звернутина розвиток художньо-естетичних смаків і почуттів учнів, зосереджуючись наособливостях мови, стилю, форми твору.
Такі конференції можутьзавершуватись літературною вікториною, виконанням тематичних музичних творів,фрагментом вистави або ж виставкою малюнків на обговорювану тему.
Такі формипроведення позакласних заходів з англійської мови сприяють успішному формуваннюв активній практичній діяльності, яка сприяє, духовному зростанню особистостіта формуванню світогляду[19].
Важливе місцесеред форм позанавчальної виховної роботи з формування громадянських якостейучнів займають тематичні вечори. Педагогічна практика накопичиланайрізноманітнішу тематику — присвята історичним і пам’ятним датам; культурнимдіячам; діяльності міжнародних прогресивних організацій; питанням літератури,мистецтва, діяльності видатних учених, письменників, художників, композиторівта ін.
Під час проведеннятематичних вечорів використовують найрізноманітніші методи та засоби виховноговпливу на учнів — виступи представників громадських організацій, державних ібізнесових структур, прогресивної, національно свідомої інтелігенції. У канвутематичних вечорів вплітають пісні, поезії, фрагменти кінофільмів тощо. Усе цедає змогу зробити їх емоційно насиченими, цікавими, а виховну інформацію — дохідливоюта переконливою.
Особлива цінністьтематичного вечора полягає в тому, що в його підготовці та проведенні активнуучасть беруть учні. Тут широке поле для прояву їхньої ініціативи, творчості,самостійності, ерудованості — у доборі теми, запрошенні гостей, оформленніприміщення, підготовці виставок, конкурсів, номерів художньої самодіяльності.
Можливо проводитицикли тематичних вечорів, присвячених одній важливій проблемі, наприклад, дорічниці Конституції США. До ювілеїв англійських та американських письменниківтощо.
Заслуговує наувагу й проведення циклу заходів, присвячених одній темі. Наприклад, «Культурата мистецтво Англії».
Це може бутиобговорення, бесіда, літературний вечір, конкурс, усний журнал, вечір-роздум. Такарозмаїтість жанрів сприятиме ґрунтовній розмові учителів зі учнями про те, щоне ім’я робить людину Людиною, а людина робить гідним своє ім’я. При цьому івчителі, й учні діляться досвідом і знахідками в розумінні окремих імен таісторичної долі їх носіїв [[20]].Готуючи тематичний вечір, необхідно чітко уявляти структуру та зміст, методикупідготовки та проведення. Важливо заздалегідь продумати всі форми використаннятехнічних засобів навчання, наочності, склад запрошених гостей та ін. У ційсправі немає дрібниць, а тому й не повинно бути дрібних недоречностей. Педагогічнапрактика з формування громадянськості учнів загальноосвітніх шкіл накопичилачималий досвід у цій справі. Ефективними формами організації виховноїдіяльності учнів є вечори запитань і відповідей, усні журнали, прес-бої,турніри кмітливих, дискусійні клуби, тренінги тощо.
/>/>/>/>4.2 Застосування вивчення творів англійських письменників на уроках тапозакласних заходах з англійської мови (учнів 5-8 класів)
Про існуванняособливого мовного світобачення (Weltansicht) ідея була сформульована вже напочатку ХІХ століття В. Гумбольдтом. А тому його розуміння, підходи до описудотепер перебувають у стадії становлення. У науковій літературі спостерігаютьсярізні підходи до аналізу цього поняття [[21]].
Теоретичні таметодологічні проблеми зіставно-компаративного аналізу англійської лексики присвяченіряд визначних праць. Цей підхід сформувався у ХХ столітті. Середфахівців-мовознавців, які успішно застосовували його, відомі Р.М. Козлова, В.Т.Коломієць, В.П. Шульгача, О.П. Карпенко, Я. Влаїч-Поповіч, Я. Ванякова та ін. Особливазаслуга у розвиткові теорії й практики цих досліджень в індоєвропеїстиціналежить О.С. Мельничукові, а в царині славістики — Ж.Ж. Варбот, Г.Б. Антрушина[[22]].
Основним івихідним завданням компаративного підходу є генеалогічна класифікація лексики,виокремлення генетично споріднених словесних одиниць. Важливе значення маєдомінуванням у сучасній лінгвістиці антропоцентричної парадигми.
Звернення дотворчої спадщини англійських письменників, а також сам вибір предметадослідження не випадкові. Це пов’язано з яскравою і ще до кінця не розкритоюприродою художнього методу письменників [[23]].
Не розкриваючи вроботі усіх художніх особливостей та методів англійських письменника,відзначаємо деякі характерні особливості притаманні більшості творів. Цепоєднання в них двох концептосфер: опис подій, реальним учасником яких він був,і опис внутрішніх ремінісценцій автора. Усі ці почуття зливаються в оповіді [[24]].
Це поєднання втексті супроводжується з яскравими порівняннями й епітетами, що відбиваютьіндивідуальне бачення письменником дійсності. Фактично в творах англійськихписьменників існують два паралельні мовні світи зі своїми концептами, своєюмовною палітрою — світ реалій і світ ремінісценцій, світ політичних ідеологем іетичних та естетичних уявлень.
Об’єктом мовногоаналізу постає мовна особистість як носій певних творчих інаціонально-культурних особливостей. Незважаючи на значну кількість праць,присвячених цьому питанню, методика компаративного аналізу англійської мови щеперебуває на стадії становлення.
У зв’язку з цимплідним видається вивчення мовно-етнічного й індивідуально-мовного художньогоматеріалу, творів англійських письменників. Матеріалом аналізу при цьому обранотворчу спадщину Дж. Лондона [[25]].
/>/> 4.3 Компаративний підхід до вивченняанглійської мови на класних та позакласних заходах
Середина XXстоліття аж до кінця сімдесятих пройшла під знаком граматико-перекладацькогометоду, метою якого було вивчення граматики, щоби навчитися читати та розумітитексти на іноземній мові. На уроках англійської мови, у більшості шкіл робилиграматичні вправи та перекладали тексти на іноземну мову і навпаки.
Пояснювалиграматику найчастіше на рідній мові, якщо учень не міг виправити свою помилкусам, вчитель це робив за нього [[26]].
У 1970-і рокиз'явився аудіо-лінгафонний метод, а разом з ним — лінгафонні курси і лінгафоннікласи. Прихильники аудіо-лінгафонного методу вважали, що потрібно заучуватиграматичні та фразеологічні структури мови шляхом багатократного повторення їху готових учбових діалогах, і тоді, учень вживатимете їх автоматично.
Кінець 1970-х — 1980-і роки — це бум суггестопедії. Сам метод, використовуваний болгарськимпсихіатром Лозановим, означає “лікування навіюванням, сугестією”. Узастосуванні до вивчення іноземних мов велике значення надавалосяпсихологічному настрою і емоційному стану учнів. Роль вчителя надзвичайноважлива і важка: він повинен створювати атмосферу, при якій пропадаютьутруднення, боязкість, страх помилок, збільшується віра у власні сили. У ційметодиці активно використовуються музика, рух, сценічна дія.
У 1990-х роках ХХ — поч. ХХІ ст. — комунікативні методики. Сучасні викладачі починають розумітинеобхідність спілкування, зближення, взаєморозуміння, комунікації, засобамимови. На зміну заучуванню списків слів, діалогів, переказам текстів, зубріннюграматичних параграфів і хоровому повторенню фраз приходять інші завдання: навчитисяговорити так, щоби зуміти пояснити, переконати, описати щось або когось вумовах реальної мовної ситуації. Змінюються й прийоми: учень сам обирає — що іяк сказати, він вирішує — кого і про що запитати.
Роль вчителя тежміняється, він перетворюється на радника, помічника, організатора діяльності. Укомунікативній методиці мало користуються рідною мовою та рідко виправляютьпомилки. Більше використовуються реальні, а не навчальні діалоги. Самнавчальний матеріал відбирається з життєвих мовних ситуацій — інтерв'ю з реальноіснуючими людьми, уривки з виступів, телефонних розмов і тому подібне
Але розумінняграматичної будови мови порівняно з рідною, уміння адекватно письмовоперекладати з однієї мови на іншій (грамматико-перекладацький метод),використання зусиль механічної пам'яті для запам'ятовування оборотівфразеологізмів, виразів, приказок, віршів (аудіо-лінгафоний метод), та перекладкласичної англійської літератури сприяє мовному розвитку учнів, удосконаленнюзнань з іноземної мови [[27]].
Важливим аспектомзмісту навчання іноземним мовам, є перш за все мовні навики і мовні уміння.
До мовних навиків,що входять як елементи до складу мовних умінь, відносяться навики:
вживання лексики (лексичнийнавик)
граматики (граматичнийнавик)
навики технікилиста (орфографічний навик)
вимовні навики.
Мовні навики євласне мовні операції, що відрізняються такими параметрами, як несвідомість,повна автоматичність, відповідність нормі мови, нормальний темп (швидкість) виконання,стійкість[28].
Відбір змістунавчання іноземним мовам в цілому і його окремих компонентів традиційнопроводиться у вітчизняній методиці з урахуванням наступних двох принципів:
1) необхідності ідостатності змісту для реалізації цілей навчання учбовому предмету;
2) доступностізмісту в цілому і його частин для засвоєння. Перший принцип означає, що змістнавчання повинен охоплювати ті його компоненти, які важливі для виконанняпоставленої мети.
Другий принципозначає облік реальних можливостей що вчаться для засвоєння відібраного змістунавчання. У зв'язку з цим в методиці ставиться питання про відбір «мінімумумовного, страноведческого і мовного матеріалу», тобто мінімальний об'ємзмісту навчання, необхідного і достатнього для реалізації поставлених цілей вконкретних умовах викладання і вивчення мови.
Наочний аспектзмісту навчання є первинним. Особливу роль грає тематика, що дозволяє визначатив рамках певних сфер і ситуацій спілкування характер мовного матеріалу, жанровіі стилістичні особливості текстів. Провідним компонентом при волоці мовногоматеріалу є словник.
Практика свідчить,що існуючий розрив між інтелектуальними можливостями школярів, їх інтересами ітим, що вони насправді можуть висловити на іноземній мові, поступово руйнуємотивацію, яка підтримувалася на початку новизною предмету, прагненням,готовністю і бажанням навчитися спілкуватися на мові, що вивчається.
Методика єсукупність розпоряджень/рекомендацій для вчителя щодо тих або інших розділівабо аспектів учбового предмету (власне кажучи, це і є первинне значенняметодики). У другому значенні методика є наукова дисципліна, яка досліджуєвикладання і вивчення іноземної мови і культури в ході взаємодії всіх суб'єктівцього процесу один з одним і з мовою як об'єктом засвоєння- навчання. Коли миговоримо про методику як науку, то, природно, маємо на увазі друге значенняцього поняття.
Слід відмітити, щосучасна методична наука проявляє все більший інтерес до екстралінгвістичнихумов і обставин іншомовного спілкування, до особи суб'єктів, що беруть участь внім, їх знань про світ. Це обумовлює культуротворчу спрямованістьсучасноїметодики навчання іноземним мовам, що вибирає як свій об'єкт мовну особу,«яка реалізує потрібні лексико-граматичні конструкції, відповідні нормаммовної діяльності індивіда іншої мовної спільності і іншої національної картинимиру». Саме тому учбовий процес по іноземній мові повинен бутипредставлений як процес передачі лингвокультурного досвіду, в основі цьогодосвіду лежать відношення учня до себе, миру і досвід творчої діяльності в ходіоволодіння іноземною мовою і чужою культурою, який в ідеалі повинен приводитидо розширеного відтворення цього досвіду. Як зазначалось, це положення складаєсучасну суть мовної освіти в цілому як цінності, як результату, як процесу і яксистеми.
/> 4.4 Мета, хід позакласного заходу затворчістю Дж. Лондона
Освітня: розширити та поглибити знання учнів із мови, що вивчається; оцінитирівень розвитку навичок усного мовлення, аудіювання, розуміння прочитаного; збагатитисловниковий запас учнів.
Практична:
1) удосконалюватинавички усного та діалогічного мовлення за темою;
2) розвиватиграматичні вміння вживання used to;
3) сприятирозвитку мовленнєвої компетентності на прикладі утворення заперечень і запитаньіз used to.
Розвивальна: розвивати швидку мовленнєву реакцію, пізнавальну активність, уміннялогічного викладу думок із теми, інтерес до власної літератури та літератури,мова якої вивчається.
Виховна: розвивати загальнокультурні вміння спілкуватися з людьми, виховуватипочуття ввічливості у стосунках з оточуючими, уміння бути дисциплінованими йуважними, сприяти розширенню кругозору учнів.
Обладнання таматеріали: підручник, робочі зошити, тематичнікартинки (портрети Дж. Лондона), роздавальний матеріал із теми, магнітофон тааудіокасета.
ХІД ЗАХОДУ
I. Організаційниймомент. Вступна частина. Уведення в мовне середовище
Good afternoon!Glad to see you! How are you?
Today on ourlesson we are talking about Charles Dickens and Dicken`s London.
Proverbs:«Reading doesn’t make a man wise, it only makes him learned».
«Choose anauthor as you choose a friend».
Warming up Connectthe information below:
WritersSettings Characters Miguel England Mavka de Cervantes Charles Dickens Ukraine DonQuixote Lesya Ukrainka Spain Oliver Twist
Work in pairs:
1. What kindsof stories do you enjoy most? 2. Who is your favourite writer? 3. Have you readany books in English? Which ones? 4. What is the best book you`ve ever read? Whatkinds of stories do you know?
Stories: Adjectives:
Boringadventure Crime educational detective exciting ghost fantastic historical romantichorror outstanding love scary spy fascinating travel imaginative sciencefiction funny
Робота зграматичними правилами.
Think!
Children usedto start work at the age of six.
Circle thecorrect answer.
Did this happenin the past? Yes / No
Did it happenoften? Yes / No
Does it happennow? Yes / No
ExploringGrammar
Used to
GrammarReference
Look at theexamples below. Which talk (s) about:
a past state orhabit that doesn’t happen any more?
action/eventthat happened at a specific time in the past?
People used totravel/traveled by coach re~ but now they don’t — they use cars
didn’t use tohave/didn’t have running after or electricity, (but now they do)
went to the‘Victorian Experience’ — museum last weekend. NOT: John used to go.
Find examplesof past states/habits in the text.
Use the promptsto make sentences about life 100 years ago. Use used to/didn’t use to.
1. Childrenplay in the streets/not watch TV.
2. People writeletters/not send emails.
3. Peopletravel by ship/not travel by plane.
4. Poor peoplenot do any sport/work long hours.
5. People reada lot/not go cinema.
Children usedto play in the streets. They didn’t use to watch TV.
1) Work inpairs. Use these ideas as well as your own to find out what your partner usedto do when he/she was six.
fight withother children;
do a lot ofsport;
watch a lot ofTV;
play in thestreet;
go to bed early;
help in thekitchen.
A: Did you useto fight with other children when you were six?
B: No, I didn’t.Did you...
2) Fill in thegaps with used to the correct form and the verb in brackets.
A: Grandma,what 1) did you use to do (you/do) for fun when you were young?
B: Well, we 2)………………………………… (not/watch TV) because wedidn’t have one
in those days. We3)…………… .:…………. (play) outside a lot and we
4)………………. (go) for long walks in the countryside.
A: 5)………………………………………………. (you/listen) tothe radio?
B: Yes, we didand we
6)……………………… (read) books and play card games, too.
A: Which wasyour favourite?
B: I
7)…………… (love) playing ‘Old Maid’. I can teach you how to play it if you want.
5. WRITING
Заключначастина позакласного заходу
1. Підбиттяпідсумку позакласного заходу.
Now you can:
Talk about lifein the past.
Use futuretenses more effectively.
Describe whatobjects are made of.
Talk aboutLondan life.
Talk about life150 years ago.
Report whatsomebody said.
2. Оцінювання такоментар навчальних досягнень учнів за підсумками роботи на позакласному заході
Висновки до 4розділу
/>/>Висновки
У розділі 1відзначено: За життя письменника Дж. Лондона вишли сорок чотири його книги — романиі повісті, статті та розповіді, п'єси й репортажі. П'ятдесят книг — такийпідсумок сімнадцятирічного літературного життя Джона Грифіта Лондона[29]. Звичайно, не всі твори цьогоамериканського письменника-бунтаря витримали перевірку часом. Але і сьогоднікращі книги письменника читають і на його батьківщині, в Сполучених ШтатахАмерики, і в Європі, і в країнах Азії. Африка. У багатьох країнах світу нарізних мовах видані багатотомні зібрання творів Джека Лондона.
У оповіданнях авторомописані події що відбуваються з людиною, і як вона себе поводить в життєвихвипробуваннях. Дж. Лондон змальовує людей в екстремальних ситуаціях, героїморських оповідань показують яскравий приклад того, що людина має завждизалишатися людиною, і тільки в такому разі вона зможе перебороти усі труднощі інезгоди, які випали на її долю. Важливе значення у текстах оповідань маютьфразеологічні звороти морської тематики.
У розділі 2. досліджено:Фразеологія — наука про стійкі поєднання з повністю або частково переноснимзначенням. Особливість природи фразеологізмів дозволяє їм позначати складніявища у виразній і, головне, лаконічній формі. Найбільш загальними ознаками ФОназивають мовну стійкість, семантичну цілісність.
Ученими невироблено єдиного принципу класифікації ФО. У справжньому дослідженнівикористовувалася класифікація А.В. Куніна, що виділяє у складі фразеології трирозділи: ідіоматику, ідіофразеоматику і фразеоматику. У розділ ідіоматикивходять власне ФО, або ідіоми, тобто стійкі поєднання лексем з частково абоповністю переосмисленим значенням. У розділ фразеоматики включаютьсяфразеоматизми, або фразеологізми неідіоматичного характеру, але з ускладненимзначенням. У розділ же ідіофразеоматики входить ідіофразеоматичні одиниці, або ідіофразеоматизми,тобто стійкі словосполучення, у перших фразеоматичних варіантів компонентимають буквальні, але ускладнені значення, а у других ідіоматичних варіантів — повністюпереосмислені.
Відповідно дозапропонованих класифікацій фразеологізмів, А.В. Кунін виділяє три основнірізновиди значення фразеологізму: ідіоматичне, фразеоматичне таідіофразеоматичне.
У основі процесуномінації фразеологізму лежить переосмислення фразеологізму. Найважливішимитипами переосмислення є метафора і метонімія. Разом з метафоричним і метонімічнимпереосмисленням, важливу роль для розуміння значення фразеологізму грає поняттявнутрішньої форми.
У значенні самогофразеологізму є дві сторони: план змісту і план виразу. Цим двоаспектнийхарактером значення є єдність змісту і форми.
У розділі 3виявлено: і ФО, що мають морську етимологію, та у творах Дж. Лондона вживаютьсяв метафоричному значенні, яке з'явилося в результаті вторинної непрямоїномінації.
Процес аналізуморських термінологічних ФО відбувається на основі знань, та лінгвістичногоаналізу оповідань Дж. Лондона. Ми здатні декодувати фразеологізми, що увійшлидо ФО з морського жаргону.
Розвитокмореплавства поза сумнівом, робить значний вплив на загальновживану лексику іфразеологію. А для правдивості відтворення морських подорожей письменникзастосовує ФО морської термінології. Багато з ФО сьогодні мають нове значення ітепер використовуються в новому для них контексті як образно-виразні засоби.
У розділі 4. відзначено: Виховання дітей шкільного віку здійснюється як у процесі навчання так іпозакласній виховнійроботі у школі та за її межами.
Проведенняпозакласних виховних заходів з англійської мови є цілісним процесом. У виховнихзаходах органічно поєднана змістова мета та процес педагогічної взаємодіївчителя й учня. Він передбачає організацію і функціонування системи виховноїдіяльності та самовиховання учнів. Виховні заходи сприяють розширенню тапоглибленню знань учнів 5-8 класів з іноземної мови.
Використанняанглійської класики на уроках та у позакласних заходах сприяє підвищенню рівнярозвитку навичок усного мовлення, аудіювання, розуміння прочитаного.
Позакласні заходидозволяють збагатити словниковий запас учнів 5-8 класів. Центромуваги в художніх творах англійських класиків, представників різних епох є людина.У роботі наголошується, що антропологізм як напрям охоплює не тількилінгвістику англійської мови, а й інші області знання. Англійська мова, будучисвоєрідним місцем існування для людини, примушує людину звертати увагу, перш завсе на зміст лінгвістичних одиниць, на їх семантику.
Самостійнапідготовка учнів до позакласних заходів розширятиме їхній кругозір. Вивченнякласичної іноземної літератури на уроках з англійської мови сприяютьміжнаціональній комунікації, руйнують мовні бар'єри між учнями, полегшують таприскорюють міжкультурний обмін інформацією. Позитивний вплив на учнів 5-8класів надає групова діяльність, це сприяє розвитку навиків діалогічногоспілкування, підвищує інтерес учнів до розмови на заходах з англійської мови.
Позакласні заходидля учнів 5-8 класів формує певне неформальне середовище, у якому вчитель таучні вступають у певні соціальні відносини. Виховний процес — це взаємодія всіхприсутніх. При цьому успіх в навчанні та вихованні у позашкільних заходах — церезультат колективного використання всіх можливостей для поглиблення навчання. Ефективністьнавчання у позашкільних заходах обумовлена в першу чергу вибухом мотивації,підвищенням інтересу до предмету. Вивчення англійської мови на позакласнихзаходах позитивно впливає на формування пізнавальних інтересів, сприяєусвідомленому освоєнню іноземної мови. Розвитку таких якостей, яксамостійність, ініціативність, вихованню відчуття колективізму.