Львівська національна музична академія
імені М.В. Лисенка
АНТОНЮК ІРИНА МИКОЛАЇВНА
УДК78.025.7/8+0.89; 78.02
НОТНІ КОЛЕКЦІЇ БІБЛІОТЕКИ
ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ АКАДЕМІЇ ім. М.В. ЛИСЕНКА
У СВІТЛІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРОЦЕСУ КРАЮ
спеціальність 26.00.01 – теорія та історія культури
(мистецтвознавство)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
мистецтвознавства
Львів – 2008
Дисертацією єрукопис
Роботу виконано накафедрі історії музики Львівської національної музичної академії ім. М.В. ЛисенкаМіністерства культури і туризму України
Науковий керівник:доктор мистецтвознавства, професор
КИЯНОВСЬКА ЛюбовОлександрівна,
Львівськанаціональна музична академія ім. М.В. Лисенка, завідуюча кафедрою історіїмузики (Львів)
Офіційні опоненти:доктор мистецтвознавства, професор
ШУЛЬГІНА ВалеріяДмитрівна,
Державна академіякерівних кадрів культури і мистецтв, завідуюча кафедрою музикології (Київ)
кандидатмистецтвознавства, професор
МАЗЕПА ЛєшекЗигмунтович,
професор Інститутумузики
Жешувськогоуніверситету,
Заслужений діячпольської культури (Жешув, Польща)
Захист відбудеться«22» травня 2008 року об 11 годині на засіданні спеціалізованоївченої ради К 35.869.01 Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенказа адресою: м. Львів, вул. Нижанківського, 5.
З дисертацієюможна ознайомитись в бібліотеці Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка.
Авторефератрозіслано «18» квітня. 2008 року
Вчений секретарспеціалізованої веної ради,
Кандидатмистецтвознавства, доцент О.Т. Катрич
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми.Cучасний розвиток музичної науки в Україні неможливий без проведення науковихдосліджень в галузі архівознавства. Надаючи історичні документальні джерела длявивчення видатних музикантів минулого та їх творчого доробку, знакових подіймузичного життя та найважливіших інституцій, архівні та бібліотечні колекціївимагають все більш ґрунтовного опрацювання та осмислення. Усвідомлюючивартісність нотних джерел з архівів бібліотек, на думку Н. Герасимової-Персидської,одним з першочергових завдань музикознавства є вивчення всіх існуючих фондів зметою наукового дослідження зафіксованої в них творчості. Серед нотних колекційУкраїни збірка Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенкавідзначається не лише значним об’ємом, але й унікальною історичною вартістю,проте дотепер не ставала об’єктом окремих наукових розвідок. Тож актуальністьтеми зумовлена необхідністю докладнішого наукового опрацювання нотного архівубібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка, її колекцій, сформованих в колі домашньогомузикування, в результаті концертної і педагогічної діяльності львівськихмузичних інституцій та окремих музикантів; ці колекції утворили в 1939 р. базубібліотеки Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка.
Важливою тезоюдисертації є визначення стислого взаємозв’язку утворення нотних та іншихмузичних колекцій у Львові з загальним історико-культурним процесом Галичини. Так,в другій половині ХVІІІ ст. поряд із розквітом церковної музики відбувалосястановлення і активний розвиток світського професійного та аматорськогомузикування, гастролювали видатні музиканти, діяли музично-драматичні театри. Відповіднодо цих суспільно-культурних інтересів формувалися нотні бібліотеки, які збиралирозмаїті нотні видання, рукописи та рукописні копії. В ХІХ ст. нотні бібліотекиконцентрувались головним чином при музичних Товариствах та навчальних закладах.У 1939 р. внаслідок злиття ряду музичних інституцій та навчальних закладів булоутворено бібліотеку ЛДК. ЇЇ фонди склали колекції нот, зібраних від кінця XVIдо початку ХХ ст. у Львові і Галичині, котра, як частина імперії Габсбургів,мала тісні мистецькі контакти із Заходом. Ці матеріали дозволяють глибшезрозуміти історико-суспільні явища регіону, творчі взаємини та інтеркультурнізв`язки Львова з західноєвропейськими країнами. Оцінка музичного життя минулогоЛьвова неможлива без вивчення всієї сукупності архівних матеріалів. Здійсненняаналізу колекцій підкреслило їх важливість для об`єктивної реконструкціїісторично-мистецьких процесів в нашому краї. Початковим етапом на шляху доактуалізації виявлених колекцій в сучасному культурному континуумі стала їхсистематизація, каталогізація і впровадження в науковий та культурно-мистецькийобіг.
Зв’язокдослідження з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційнедослідження виконане на кафедрі історії музики Львівської національної музичноїакадемії імені М.В. Лисенка відповідно до плану наукових робіт, і є частиноюкомплексної теми № 3 «Українська музика в контексті світової музичноїкультури». Тему затверджено Вченою радою Львівської національної музичноїакадемії імені М.В. Лисенка (протокол №7 від 26 травня 2003 р).
Об`єктомдослідження є історично-культурний процес Галичини, в ході якого утворювалисябібліотечні музичні колекції у Львові.
Предметомдослідження – процес формування колекцій, пріоритетні напрями уколекціонуванні, видання, рукописи, рукописні копії, автографи, маргіналії,листи та документи архіву бібліотеки Львівської національної музичної академіїім. М.В. Лисенка, обсяг колекцій, стан збереження, матеріали архіву бібліотеки.
Метоюдисертаційного дослідження є комплексний аналіз нотних фондів бібліотеки ЛНМАім. М.В. Лисенка, реконструювання цілісної мережі нотних колекцій яквіддзеркалення музичного життя Львова, аналіз еволюційного процесу утворенняколекцій.
Цій метіпідпорядковане вирішення основних завдань дисертації:
на основіздійснення комплексного аналізу нотних фондів бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенкавиокремити, систематизувати і каталогізувати нотні колекції та фрагментибібліотек діявших у Львові музичних інституцій, окремих збирачів, нотодрукидавніх львівських книгарень;
узагальнити, якзібрані колекції відображають музичне життя Львова і галицького регіону періодук. XVI – поч. ХХ ст.;
дослідитипершодруки та прижиттєві видання композиторів 18-19 ст;
висвітлити місце ізначення постатей окремих колекціонерів;
окреслитиіндивідуальні особливості основних колекцій;
визначити їх місцев історії галицької музичної культури.
Теоретико-методолoгічноюосновою став комплексний системний підхід, зумовлений багаторівневою природоюоб`єкту дослідження, який знаходиться на перетині мистецтвознавчого,музично-історичного та бібліографічного дослідницьких напрямів.
Провіднимиметодами дослідження стали аналітичний, що дає можливість збагнути специфікудавніх нотних матеріалів, зіставити об`єктивно-історичні факти з матеріаламибібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка; систематизаційний, що дозволяє визначитифактори систематизації нот у колекції; джерелознавчий, що дозволяє залучитиархівні матеріали для дослідження процесу формування колекцій; історико-бібліографічний,що дозволяє простежити основні віхи еволюційного процесу утворення нотнихколекцій; хронологічний, що дає змогу осмислити взаємозв`язок утворенняколекцій в ході розвитку історико-культурного процесу краю; текстологічний, щошляхом встановлення точного тексту рукописних документів та маргіналій даєзмогу подальшого їх наукового вивчення і публікації.
Джерелознавчу базудослідження склали праці, що їх умовно можна поділити на шість груп:
1. Праці,присвячені історії музичної культури Львова і Галичини, які висвітлюютьісторичний контекст утворення нотних колекцій (М. Аркас, М. Бурбан, В. Витвицький,М. Грінченко, М. Грушевський, М. Загайкевич, Н. Кашкадамова, Л. Кияновська, Д. Колбін,С. Людкевич, Т. Молчанова, Р. Савицький, Я. Семчишин, В. Токарчук, В. Шульгіна,Б. Якимович, Ю. Ясіновський); окремі періоди розвитку музичного життя Галичини(Б. Кудрик, Л. Мазепа, Т. Старух, Н. Толошняк, А. Хибінський, ін); діяльністьокремих музичних інституцій, об`єднань, бібліотек (О. Бенч-Шокало, М. Загайкевич,Г. Лоос, Л. Мельник, С. Павлишин, М. Ханик, О. Цалай-Якименко, Л. Бєрнацький,звіти товариств, періодичні видання ХІХ ст);
2. Праці з питаньбібліографії та джерелознавства: загальні (З. Вуйцик, А. Животко, М. Загайкевич,О. Паламарчук); історично-бібліографічні (В. Витвицький, О. Івченко, О. Осадця,С. Чарнецький, В. Шульгіна); бібліографічні довідники, каталоги, покажчики (Дж.Гаспаріні, О. Дойч, К. Йогансон, Л. Мазепа, М. Опалек, О. Осадця).
3. З питанькраєзнавчої і загальної нотографії (В. Барвінський, О. Біба, З. Лисько, П. Медведик,Я. Михальчишин, С. Чарнецький, Я. Якубяк, Ю. Ясіновський).
4. Джерелознавчіфактологічні видання (М. Антонович, В. Барвінський, С. Вавриш, З. Лисько, М. Опалек,А. Хибінський, О. Цалай-Якименко,).
5. Архівнідокументи – кореспонденція, особові справи, ділові документи, рукописні праці.
6. Довідковібіо-бібліографічні та енциклопедичні видання.
Наукова новизнаотриманих результатів. Дисертаційна робота є першою спробою наукового аналізудавніх колекцій бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка на основіісторико-бібліографічного дослідження, зокрема:
1. Введені донаукового обігу раніше невідомі матеріали: архівні документи бібліотеки ЛНМА ім.М.В. Лисенка – рукописи, щорічні звіти бібліотеки, протоколи засіданьБібліотечної Ради ЛДК, накази комітетів та списки державного Облліту звилучення з фондів, або знищення літератури, акти на списання літератури.
2. Введено внауковий обіг і уточнено ряд фактів з музичного життя Галичини, спростованодеякі помилкові твердження вчених, нп. про відсутність нот з бібліотекиТовариства Cв. Цецилії 1826-1829 рр., про повну загибель бібліотеки ГМТ1838-1848 рр.
3. Дослідженоособливості комплектування бібліотек львівських музичних інституцій та окремихколекціонерів.
4. Вперше наоснові фонду бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка досліджується не саме нотневидання, а атрибуції, виявлені в ньому: штампи, зафіксовані писемні історичніпам`ятки, сліди «мандрування» нот від одного колекціонера до іншого.
5. Систематизовано78 нотних колекцій бібліотеки ЛНМА або їх фрагментів. Формування кожноїколекції розглядається у контексті діяльності її збирача.
6. Укладенонауковий каталог давніх видань з колекцій бібліотеки, створено науковікоментарі до нього.
7. Розкритоневідомі грані постатей окремих діячів Львова як колекціонерів – піаніста,педагога і композитора В. Вшелячинського; музиколога, медієвіста, директораІнституту музикології А. Хибінського, викладачів Консерваторії ПольськогоМузичного Товариства М. Щупачкевич, К. Тарнавської, Г. Оттавової, А. Нєментовськоїта ін. Вперше розглядається діяльність Марії Щупачкевич як педагогаконсерваторії ПМТ і колекціонерки.
8. Дослідженодіяльність перших бібліотекарів ЛДК – З. Попеля, А. Струтинської, Я. Колодій.
9. Знайденоневідомі раніше частки львівських колекцій XVIIІ ст. – Вавельської королівськоїкапели, колекції Сапєгів з Красічина.
10. Зібрано іописано невідомі автографи, серед яких – Я. Рукгабера, Ф. Ліста, Й. Бароні-Кавалькабо,Ж Мазаса, Б. Кудрика та ін.
11. Встановлено іописано понад 5700 прижиттєвих видань композиторів XVIII – XIX ст., якізберігаються у бібліотеці ЛНМА ім… М.В. Лисенка.
12. Перекладено зпольської та опубліковано матеріали невідомих листів Н. Бернацького, О. Полінського,С. Невядомського, А. Хибінського до ГМТ.
13. Перекладено зчеської та опрацьовано повну добірку газетних матеріалів про першу гастрольнуподорож львівського «Бояна» до Праги у 1898 р.
Наукові висновкидисертації зроблено в процесі дослідницької реконструкції процесу формуванняколекцій на основі опрацювання джерел за період з 1591 до 1939 року.
Теоретичне іпрактичне значення роботи полягає у можливості істотного доповнення українськихта європейських каталогів давніх видань; розширенні подальших науковихдосліджень з питань хорового, вокального та інструментального виконавства,історії музики, музичної педагогіки, ширшого висвітлення діяльності окремихпостатей; застосуванні результатів роботи як практичного матеріалу у лекційнихкурсах з історії музики для студентів вищих навчальних закладів.
Апробаціярезультатів дисертації обговорювалась на засіданнях кафедри історії музики. Їїокремі положення отримали апробацію в доповідях на міжнародному конгресі «Німецькамузична культура у східній Європі» (Бонн, 2005), міжнароднихнауково-практичних конференціях: «Людина і музика» (Львів, 2005),присвячених 250-річному ювілею від дня народження В.А. Моцарта «В.А. Моцарт:погляд з ХХІ сторіччя» (Львів, 2006), «Музичний світ В.А. Моцарта: шляхиосягнення» (Харків, 2006), «Освіта, культура та мистецтво в добуцивілізаційної глобалізації» (Харків, 2007); музикознавчому конгресі «Львівмузичний протягом століть: З нагоди 750-річчя Львова» (Львів 2006),наукових конференціях «Музикознавчі студії» (Львів 2005, 2007).
Публікації. Основніположення дисертації викладено у п`яти одноосібних публікаціях у науковихзбірках, три з них у виданнях, затверджених ВАК України.
Структура. Дисертаціяскладається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.У додатках подано переліки і таблиці (8), алфавітні покажчики імен (1020),інституцій та бібліотек (182), ілюстрації (9). Загальний обсяг основного текстудисертації становить 180 сторінок, список використаних джерел – 297 позицій,додатки – 43 сторінки. Повний обсяг дисертації – 248 сторінок. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ
У вступіобгрунтовано вибір теми дослідження, доводиться її актуальність, визначаєтьсяголовна мета і основні завдання, окреслюється об`єкт та предмет дослідження,методологічні засади, вказана наукова новизна отриманих результатів тапрактичне значення, подано класифікацію використаних наукових джерел, відомостіщодо апробації результатів дослідження.
Розділ 1. Принциписистематизації львівських нотних колекцій ЛНМА ім. М.В. Лисенка у світлідосягнень сучасної бібліографії складається з трьох підрозділів.
1.1 Систематизаціяі класифікація видань. У цьому підрозділі обгрунтовується коректністьзастосування гасла «колекція» стосовно об`єкту даного дослідження напідставі широкого його вживання у сучасному бібліотекознавстві (Л. Івченко, І. Кудрявцев,Т. Мацеєвський), використання провідними видавцями минулого (Й. Міліковський, А.Діабеллі). Приймаючи за основу праці Я. Колодій, А. Струтинської, Ю. Ясіновського,З. Штундер, О. Мельник, О. Осадці, ін., здійснено аналіз нотного фонду длявиявлення тих колекцій, що склали фонд бібліотеки у 1939 р. при заснуванні ЛДК.В ході дослідження проаналізовано понад 107 000 видань, рукописів ірукописних копій. В результаті відокремлено від основного фонду 47 546стародруків, що стали складовими 78 колекцій. За одиницю колекціонуванняприйнято видання, рукописну копію, рукопис, автограф, дарчий напис. Об’єктоманалізу стали зібрання нот тих інституцій, що відіграли визначальну роль установленні та розвитку професійного музичного життя Львова та найзначнішіколекції приватних збирачів. Колекції охоплюють твори композиторів від 1591 до1939 року. Обґрунтовано індивідуальну методологію опису кожної з колекцій взалежності від її специфіки.
Особливу увагуприділено прижиттєвим виданням та першодрукам. Атрибуція років виданьздійснювалось шляхом комплексного аналізу ряду чинників із врахуванням існуючихметодів: аналіз філіграней та видавничих номерів нотних дошок. При визначенніавтентичності першодруків використані довідники О. Дойча австрійськихта італійських видавців 1700-1900 рр. та К. Йогансона –французьких видавців 1765 – 1900 рр.
Велика увагаприділялась дослідженню маргіналій, знайдених на хорових та оркестровихпоголосниках прізвищ виконавців, які нерідко ставали єдиним джереломвстановлення виконавського складу хорів чи оркестрів у певні хронологічніперіоди.
Дослідженняприватних колекцій допомогло виявити цінні факти про діяльність їх збирачів,встановлено імена маловідомих або зовсім невідомих колекціонерів: П. Ляхнер-Косьцєлецька,С. Каспарек, М. Шаєвич, І. Лавров, М. Щупачкевич, М. Шуфльова з Пишниці.
Визначається метапервинної (жанрової) і вторинної (походження) класифікації нот у колекції,причини відносності класифікування, важливості у дослідженні системи посилань,що показують певну динаміку руху, «обертання в суспільному середовищі»окремих одиниць.
1.2. Типовітруднощі в опрацюванні давніх виданьякособливого об`єкту музичного джерелознавства. В даному підрозділі йдеться пронезадовільний фізичний стан обкладинок, які несуть структуровану інформацію провласника нот; про лінгвістичну строкатість матеріалів, виданих 15-ма мовами; прознищення інвентарних книг інституцій минулого і тому – неможливістьреконструювати їх бібліотеки в повному обсязі. Здійснено аналіз єдиної вцілілоїінвентарної книги ПМТ 1921 року.
1.3. Нотографія,де йдеться про виявлені рідкісні нотографічні видання і ретроспективнікаталоги, які є унікальною ділянкою для дослідження виконавського репертуару інотовидавничої справи Галичини.
Розділ 2. Витокиколекціонування нот у Львові. Розглядаються сприятливі обставини для виникненнярозгалуженої мережі нотних бібліотек у Львові: розвиток багатоконфесійноїцерковної музики, вплив діяльності Й. Медеріч-Галлюса, Й. Башни, Ю. Ельснера, К.Ліпінського, Й. Кесслєра, І. Шуппапнціга, Я. Рукгабера, Ф.К. Моцарта наукладання нотних зібрань, відкриття музичних навчальних закладів, друкарень,театру, поширенні періодичних нотних видань, театральних та мистецькихжурналів, гастролі видатних музикантів, виникнення приватних музичних бібліотекв маєтках аристократичних родин міста, вказується на роль М. Вербицького та І. Лаврівськогов становленні української професійної музики та укладанні репертуаруукраїнських авторів.
Розглядаютьсяпринципи укладання колекцій, що формували концертно-театральний і навчальнийрепертуар. Відзначається вплив особистих контактів колекціонерів із музикантамиінших країн, про що свідчать автографи та дарчі написи на нотах. Відображаючинайширші в хронологічному та географічному аспектах зацікавлення музичнихтовариств, колекції акцентують увагу на композиторському доробку регіонуГаличини.
Розділ 3. Зісторії бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка складається з трьох підрозділів.
3.1 Створеннябібліотеки ЛДМА ім. М.В. Лисенкаприсвяченийрозгляду кола питань, пов`язаних з формуванням фондів її бібліотеки на базіоб`єднання матеріальних баз бібліотек львівських інституцій, музичних шкіл,книгарень минулого та власних бібліотек.
3.2 Акціївилучення видань з фонду бібліотеки. На підставі аналізу архівних бібліотечнихдокументів (річних звітів, Наказів і списків Головліту та Облліту 1948-1983 рр.,актів списання літератури, протоколів засідання Бібліотечної ради) досліджено,що колекції зазнали значних втрат не лише через природне фізичне зношення, алей, особливо, через політичні та соціальні причини. Зневажливе ставлення допам’яток національної музичної культури, послідовне нав`язування переконання уменшовартісності української культурної спадщини стало результатом вилученнянаказами Головліту під гаслами «шкідлива», «націоналістична»,«фашистська», «формалістична» десятків тисяч творівукраїнських композиторів, серед яких – рукописи В. Барвінського та безціннадокументація ГМТ-ПМТ.
3.3 Першібібліотекарі ЛДК ім. М.В. Лисенка. Досліджено діяльність перших завідувачів табібліографів бібліотеки – З. Попеля, Я. Колодій та А. Струтинської, висвітленоїх наукові здобутки, визначено роль у становленні українськогобібліотекознавства та бібліографії.
Розділ 4. Основніколекції бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка складається з шести підрозділів, уяких досліджуються основні з цих колекцій.
4.1 Колекціяавтографів охоплює понад 600 імен композиторів та виконавців. Вона є важливим джереломдля дослідження музичного життя Львова. Зібрані датовані автографи охоплюютьперіод 1826 – 1939 р. Серед недатованих виявлено ще давніші, яківстановлюються, спираючись на хронологію життя композиторів та виконавців(Карла Стаміца, Леонардо Лєо). Колекція має велику історичну науково-музичнуцінність, подає об`ємний інформативний матеріал про концертне життя і музичніконтакти міста, доповнює характеристики видатних музичних особистостей,встановлює маловідомі імена виконавців та композиторів.
Виділено групи: автографиособистих нотних бібліотек, які опосередковано висвітлюють особи збирачів нот; автографи,що уточнюють відомості про концертно-виконавське життя Львова. Ідентифікованояк автографи рукописні копії німецьких та львівських переписувальників.
4.2 Колекціяранніх церковних видань XVI-XVIII ст. Її складають збірки церковних наспівів танавчальні посібники для семінарій при монастирях різних єпархій Львова. Цяунікальна колекція містить старовинні фоліанти, які є ранніми друкованимицерковними виданнями, що свідчать про розвиненість музичної науки прильвівських монастирях. Серед віднайдених восьми церковних фоліантів досліджено:з кириличних видань – Ірмологіон почаївського друку (1762); латиничних –Додатки до ритуальних церемоній (1591), Катехизис, або наукові зауваження (1598),Вівтарна книга ритуалів (1634), Перша спроба музичного хоралу дляримо-католицької церкви (1761). У роботі розглянуті структура та особливостікниг. Аргументується необхідність їх вивчення для актуалізації сучасних потребвідродження і популяризації давньої церковної музики. Розглядається збереженийрукопис праці І. Біликовського «Пояснення Ірмологіону» 1919 року.
4.3 Колекції нот зльвівських книгарень кінця XVIII – початку ХХ ст.
Проникненнямузичного мистецтва у широкі кола населення, збільшення кількості симфонічнихоркестрів та оперних постановок, відкриття музичних навчальних закладів іпов’язана із цим диференціація музичної педагогіки у самостійну галузь,вимагали від видавців інтенсифікації музично-видавничої справи. На основізібраних у бібліотеці нот з львівських книгарень періоду 1785-1939 рр. розглянутіособливості нотовидавничої діяльності та роль видавців у постачанні нотамибібліотек, досліджуються індивідуальні ініціативи: К. Вільду належало головнеправо на постачання бібліотеки ім. Оссолінських і ГМТ, видання перекладівсучасних німецьких підручників. Б. Яблонський вперше видав праці з українськоїфольклористики.В. Губринович розробляє нову цінову та рекламну політику,публікує нотовидавничі каталоги. Зейфарт і Чайковський, видаючи суто музичнулітературу і досягши у цьому монополізму, заснували випозичальню музичнихінструментів. Г. Альтенберг запроваджує художнє оформлення нотних видань уГаличині. Б. Полонєцький вперше звертає увагу на сучасні течії в музиці –модернізм, авангардизм, символізм.
Досліджено, щовсупереч залежності книгарів від впливу австрійської або польської національнихгромад у їх видавничій та розповсюджувальній діяльності, українська темазнайшла cвій яскравий відбиток.
4.4 Колекціїінституцій.
4.4.1 КолекціяТовариства Св. Цецилії (1826-1829). У цьому підрозділі йдеться про віднайденнячастки колекції Ф.К. Моцарта, з іменем якого у Львові пов'язанийвибух професійного концертного життя. Колекцію складають ноти, які залишилися уЛьвові зі створеного ним Товариства Св. Цецилії. Ідентифіковано належністьзнайдених нот до Товариства, простежено форми побутування музики Ф.К. та В.А. Моцартіву нашому краї, визначено роль родини Л. Бароні Кавалькабо у збиранні колекції,шляхи надходжень першодруків творів Моцартів до бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка.
4.4.2 КолекціяГалицького (Польського Музичного Товариства (1838-1939). Роль ГМТ єнайзначнішою для музичного життя Львова всього ХІХ ст., для розквітуконцертного життя і розвитку професійної музичної освіти. Бібліотека Товаристваналічувала десятки тисяч нот, понад 9 тисяч з яких виявлено у бібліотеці ЛНМА. Колекціяукладалася протягом ста років, є найоб`ємнішою і багатоскладовою. Спираючись назнайдені штампи, її систематизовано за такими складовими: безпосередньо колекціяТовариства, увійшовші до неї бібліотеки інших інституцій (Спілки «Правліннячоловічого хору при ГМТ», консерваторій ГМТ і ПМТ, музичних шкіл ім. І. Падеревськогота М. Солтиса), зібрання окремих збирачів (персональні колекції педагогів – К. Мікулі,В. Вшелячинсько, А. і М. Солтисів, К. Тарнавської, Б. Франке, М. Щупачкевич, Г.Оттавової, Р. Орленка-Прокоповича, А. Нєментовської, ін). Крім цих основнихскладових виявлено фрагменти колекцій Карла Ріхтера, Сапєги з Красічина,Товариства Приятелів музики. До колекції увійшли друковані твори, рукописнікопії та рукописи. Рукописні копії складають понад ⅓ із загальноїкількості нот. Ідентифіковано праці європейських професійних переписувальників:Ю. Ельснітца, Л. Кокнена, Я. Зібера, Я. Зігмунта, Я. Пачека, Й. БоніфацяФродля, Ф. Молітора та рукописні копії, виконані членами ГМТ – Я. Рукгабера, К.Ліпінського, К. Мікулі, С. Бурси, А. Рідера, Я. Кохановського. Ідентифіковано26 рукописів: Я. Рукгабера, К. Мікулі, Я. Ярмусєвича, Т. Тітца, В. Совінського,А. Вронського, А. Кальдара, З. Носковського, З. Зєлєнєвича, М. Карловича, Ю. Хоміньського.Серед друкованих творів досліджено першодруки та прижиттєві видання 1743-1949рр., рідкісні редакції та бібліографічні цікавинки. Вагомим додатком до нотноїколекції є віднайдений 21 лист музикантів (серед них – Н. Бєрнацького, Ю. Стаженьського,С. Невядомського, А. Хибінського) до правління ГМТ періоду 1859-1920 рр.
У результатівперше здійсненого аналізу бібліотеки ГМТ спростовано поширену у музикознавствідумку про повну загибель нот, зібраних упродовж першого десятиліття йогоіснування. Переконливими свідченнями протилежного стали результати дослідженьдокументальних джерел, аналізу датованих автографів та рукописних копій, датнадходжень нот до бібліотеки, а також віднайдення нотного Архіву бібліотекиГМТ, що укладався лише в перше десятиліття його діяльності та виявленнянімецькомовного штампу на понад 1600 примірниках, яким Товариство користувалосялише до 1848 р.
Віднайдено таідентифіковано автографи, рукописи, невідомі прижиттєві видання провіднихльвівських композиторів (Й. Ельснера, Й. Башни, Я. Рукгабера, К. Мікулі), понад5700 прижиттєвих видань творів європейських композиторів XVIII – XIX ст. Виявленоневідомі документи, що свідчать, наприклад, про існування «Товариствадрузів музики», створеного Я. Рукгабером ще у 1823 р., а не у 1835, як наце вказував журнал Mnemosine; віднайдено невідому збірку танців Й. Башни дляльвівського карнавалу 1832 року; підручники Я. Ярмусевича «Грегоріанськийритуальний хорал з історичними поясненнями» та «Нова система музики»(1843). Виявлення цих підручників у бібліотеці ЛНМА ім… М.В. Лисенкаспростовують інформацію ряду енциклопедичних видань про те, що примірникиобидвох знаходяться лише у Польській бібліотеці в Парижі. Віднайдено невідомийпідручник основоположника львівської фортепіанної школи Л. Марека «Новівправи на фортепіано для набуття правильного удару» (Львів, 1892).
Досліджено понад1200 рукописних копій творів сакральних жанрів XVIII-ХІХ ст. Аналіз численнихмаргіналій та диригентських поміток свідчить про інтенсивне практичне їхзастосування.
Серед фрагментівінших колекцій, увійшовших до складу бібліотеки ГМТ, є унікальні: ноти збібліотек Сапєги з Красічина; К. Ріхтера, укладені в Польщі у вавельськійкоролівській капелі у 1740-х роках, ноти з штампом графа С. Скарбка, твори,присвячені львівським магнатам і меценатам Стаженьським, Баворовським,Левицьким, Понятовським, Чарторийським, Потоцьким, що відіграли важливу роль урозвитку музичної культури нашого міста у першій половині ХІХ ст. та їх власнітвори.
Розглядаєтьсяважливість ролі особистісного фактору Я. Рукгабера, Ю. Промінського, К. Мікулі,А. і М. Солтисів як збирачів колекцій.
В укладаннібібліотеки ГМТ зацікавлення творчістю українських композиторів (І. Лаврівського,М. Вербицького, А. Вахнянина, Й. Витвицького, І. Воробкевича, ін) і включенняїх творів до концертних програм спостерігається вперше з 1863 р.
ВиявленоРепертуарні збірники ГМТ, які є документальними свідченнями його концертногорепертуару. Перший з них – Album Towarzystwa muzycznego we Lwowie za rok 1862. Хронологічноостанній – нотографічний каталог Repertoar Chуru mкskiego GTM we Lwowie. Rok1898. На основі виявлених у колекції нот, репертуарних каталогів та рецензій зльвівських періодичних видань реконструйовано концертний репертуар Товариства упевні періоди.
4.4.3 КолекціяІнституту Музикології Львівського університету (1912-1939). Виявлено 8149 нот зштапами «Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie», «ZakіadHistoryj Muzyky uniwersytetu we Lwowie», «Instytut MuzykologicznyUniversytetu we Lwowie». Окреслено портрет директора Інституту – науковця,педагога, А. Хибінського як укладача бібліотеки. Простежено, як багатогранністьйого наукових зацікавлень відбилася на характері збирання колекції. Виявленоунікальні стародавні трактати; видання музики XV-XVIII ст.: творів М. Леополіти,Б. Пенкеля, Г. Фінка, В. Шамотульського, Д. Бернабея, Х. Гаранта, ін.; творикомпозиторів «Молодої Польщі»: Г. Фітельберга, К. Шимановського, А. Шелюти,Л. Ружицького; сучасних композиторів скандинавських країн Швеції, Фінляндії,Норвегії; власні твори А. Хибінського, зокрема, рукопис партитури Bogarodzico(1929). Віднайдено невідомий лист А. Хибінського до відділу ГМТ про підготовку «ПольськогоМузикологічного словника». Ідентифіковано дарчі написи і автографипровідних європейських музикологів та композиторів.
4.5 Колекціїхорових Товариств Львова другої половини ХІХ ст.
4.5.1. КолекціяТовариства «Гармонія» (1875-1919 рр). Висвітлюється роль Товариства узростанні розвитку музичного професіоналізму у Львові. Укладання бібліотекирозглядається в контексті розширення сітки музичних бібліотек міста. Віднайденохорову партитуру девізу Товариства та ноти, видані накладом Товариства у Львові.Встановлено імена бібліотекарів.
4.5.2. КолекціяЛьвівського Співацького Товариства «Лютня» (1881-1939). Розглядаєтьсяісторія утворення Товариства, роль його засновників Р. Макаревича та А. Вахнянинав укладанні колекції. Досліджено, що саме з часів концертної діяльності «Лютні»репертуар хорових колективів починає набирати польсько-українськогонародно-національного характеру. Досліджено програми концертів, рецензії івідгуки на виступи колективу. Колекцію нот (344 примірники) систематизовано зажанрами. Віднайдено єдиний репертуарний збірник «Лютні» 1888 року «Pierwszywybуr kwartetуw mкzkich, polskich і obcych kompozytorуw». Встановленоімена бібліотекарів та здійснено аналіз їх роботи. Відзначається їх першість уЛьвові в запровадженні системи кетерів.
4.5.3. КолекціяТовариства «Ехо» (1887-1939). Визначено особливість колекції якзібрання авторських вокальних творів сучасних польських композиторів у жанріхорової мініатюри. Віднайдено 815 примірників, серед яких ідентифіковано рядрукописів. Здійснено аналіз репертуару Товариства. Ноти колекціїсистематизовано за жанрами. На основі маргінальних записів досліджено рокипроведення конкурсів та встановлено імена переможців.
4.5.4. Колекціяхорового Товариства «Боян» (1891-1939). У цьому підрозділівизначається значення «Бояна» як одного з найпотужніших інайважливіших осередків відродження та пропаганди професійної українськоїмузичної культури. На підставі аналізунот, меморіальної літератури та архівних документів подаються історичнівідомості про концертну, просвітницьку та нотовидавничу справу Товариства. Особливоїуваги приділено висвітленню гастрольної мандрівки хору до Праги у 1898 р.,документальні матеріали про яку знайдено в архіві ЛНМА. Досліджено історіювилучення видань з бібліотеки. Колекцію опрацьовано за хронологією видань іжанрами. Здійснено аналіз мистецького оформлення видань художників-літографів А.Андрейчина, А. Пшижляка, К. Кодинського, К. Рогальського.
Аналіз нотнихколекцій хорових Товариств яскраво віддзеркалює їх національно-патріотичнуспрямованість, суспільно-просвітницьку діяльність, допомагає реконструюватиісторичні і мистецькі явища в житті нашого міста.
Розділ 4.6 Приватніколекції. Досліджено власні зібрання педагогів консерваторій В. Вшелячинського,К. Тарнавської і М. Щупачкевич, які відбивають музичні смаки і зацікавлення їхвласників, дають змогу зрозуміти особливості навчального процесу і навчальногорепертуару.
4.6.1. КолекціяВладислава Вшелячиньського. У цьому підрозділі, висвітлено маловідомі гранімузиканта і вперше подано творчий портрет В. Вшелячиньського як видатногопедагога, піаніста, концертуючого камерного ансамбліста, суспільного діяча іпрофесійного колекціонера. Його колекція – 2493 примірників книг і нот – нелише зібрання педагога-піаніста, але колекція серйозного дослідника музики, щоглибоко і вдумливо збирав музичну спадщину минулого і сучасності. ПедантичністьВ. Вшелячиньського відзначає опрацювання власного зібрання. Серед нот колекціїзнаходимо автографи і дарчі написи відомих композиторів і піаністів, власнідарчі автографи музикантам. Особливої уваги приділено аналізу маргіналій, якідали унікальну інформацію про виконавське життя В. Вшелячиньського,біографічних матеріалів про якого у музикознавстві немає. Описано власні творикомпозитора та зібрані ним рукописи і власні рукописні копії, першодруки,сучасні і старовині навчальні посібники, твори і трактати про церковну музику. Колекціявідзначається жанровою різноманітністю при особливій увазі до мініатюри,хронологічною та географічною широтою, особливою увагою до пісень народівсвіту, творчості Ф. Шопена, багатопрофільністю теоретичної частини колекції іперіодичних видань.
4.6.2. Колекціїпедагогів консерваторії ПМТ Корнеліі Тарнавської і Марії Щупачкевич. Колекціїпіаністки К. Тарнавської (687 примірників) і скрипальки М. Щупачкевич (1384) представляютьзібрання нот навчально-педагогічного репертуару консерваторії. Ім`я М. Щупачкевичяк педагога консерваторії ПМТ виявлено вперше. Вказується на спільні рисиобидвох колекцій: колекціонування в першу чергу творів польських авторів танаявність лише сучасних видань. З автографів досліджуєтьсяконцертно-виконавська діяльність К. Тарнавської.
У висновкахузагальнюються і підсумовуються результати досліджень. Запропонованедисертаційне дослідження є першим етапом осмислення численних і багатих нотнихколекцій бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка, результатом якого стало визначенняперспективи видання каталогів, забезпечення збереження й охорони виявленихколекцій. Проведений музично-культурологічний аналіз основних нотних колекційбібліотеки, в результаті якого вдалося віднайти, систематизувати і описатиколекції автографів (понад 600 імен), ранніх церковних видань (8), колекції нотз львівських книгарень (9), колекцій провідних музичних інституцій Львова(Товариства Св. Цецилії, Галицького-Польського Музичного Твариства, ІнститутуМузикології Львівського Університету, «Гармонії», «Лютні», «Еха»,«Бояну») та окремих збирачів (В. Вшелячиньського, К. Тарнавської, М. Щупачкевич).Колекції бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка є важливими не лише у значенніматеріальної цінності і свідоцтва культурно-історичного процесу в нашому краї. Насампередвони засвідчують роль музичної культури Львова як вагомої часткизагально-європейських духовних здобутків і її сумірності у збереженнімистецьких скарбів з найбільшими культурними центрами Європи.
В період з 1939 р.до наших днів до бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка надійшло чимало іншихколекцій, які у дослідженні не розглядаються, тому питання дослідженості фондівзалишається відкритим для подальших наукових пошуків.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Антонюк І. Колекції бібліотеки ЛДМА ім. М.В. Лисенка/ Ірина Антонюк // Наукові збірки Львівської державної музичної академії ім. М.В.Лисенка. Музикознавчі студії. – Львів, 2005. – Вип.10. – С.42 – 49.
2. Антонюк І. Рідкісні видання В.А. та Ф.К. Моцартів уфондах бібліотеки ЛДМА ім. М.В. Лисенка / Ірина Антонюк // Наукові збіркиЛьвівської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Вольфганг АмадейМоцарт: Погляд з ХХІ сторіччя. – Львів: Сполом, 2006. – Вип.13. – С.107 – 112.
3. Антонюк І. Празька мандрівка Львівського «Бояна»у липні 1891 р. та її рецепції у чеській пресі / Ірина Антонюк // Мистецтвознавчізаписки. – К.: Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2007. –Вип.12. – С.126 – 135.
4. Антонюк І. Бібліотека / Ірина Антонюк // Сторінкиісторії Львівської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка: До 150-річчязаснування Академії. – Сполом, 2003. – С. 202 – 207.
5. Antonjuk I. / Seltene Sammlungen in der Bibliothekder Lyssenko-Musikakademie in Lemberg / Lwiw / Iryna Antonjuk // Musik-Sammlungen-Speicherinterkultureller Prozesse: Internationalen Kongress «Deutsche Musikkulturim цstlichen Europa» 28. September – 1. Oktober 2005. – Universitдts — undLandesbіbliotek, 2005. – S.331 – 343.
АНОТАЦІЯ
Антонюк І.М. Нотніколекції бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка у світлі історико-культурного процесукраю. — Рукопис.
Дисертація наздобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01– та історія культури (мистецтвознавство). – Львівська національна музичнаакадемія ім. М.В. Лисенка. Міністерство культури та туризму України. – Львів,2008.
Дисертаціяприсвячена комплексному дослідженню нотних колекцій бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка,сформованих львівськими музичними інституціями та приватними колекціонерамиЛьвова. Завдання дослідження полягають у здійсненні аналізу нотних фондів,виявленні та систематизації нот у колекції на підставі зафіксованих штампів таавтографів колекціонерів, висвітлення у колекціях музичного життя минулогоЛьвова, мультинаціональні творчі контакти. В роботі розглянуто такожіндивідуальні особливості колекцій, відкрито нові імена та твори, введено внауковий обіг ряд нових фактів з музичного життя Галичини.
Ключові слова: колекція,видання, автограф, рукопис, першодрук, музична інституція, колекціонер, архів.
АННОТАЦИЯ
Антонюк И.Н. Нотные коллекциибиблиотеки ЛНМА им. Н.В. Лысенко в свете историко-культурного процесса края. — Рукопись.
Диссертация на соискание ученойстепени кандидата искусствоведения по специальности 26.00.01 – Теория и историякультуры (музыковедение). – Львовская национальная музыкальная академия им. Н.В.Лысенко. Министерство культуры и туризма Украины. – Львов, 2008.
Диссертация посвященакомплексному исследованию нотных коллекций библиотеки ЛНМА им. Н.В. Лысенко,сформированных львовскими музыкальными институциями и частными коллекционерами.Задания исследования определили комплексный подход к анализу нотных фондов,систематизируя ноты в коллекции на основе зафиксированных штампов и автографовколлекционеров, анализ на основе коллекций музыкальной жизни прошлого Львова,исследование мультинациональных творческих контактов.
В результате исследованиявыявлено 78 коллекций, на основе анализа которых впервые открыто неизвестныеграни в портретах ряда выдающихся музыкальных деятелей Львова как крупныхколлекционеров (В. Вшелячинский, А. Хибинский, М. Солтыс); найдено неизвестныечасти коллекций Вавельской королевской капеллы XVIII в., Сапег из Красичина; идентифицированоряд неизвестных автографов Я. Стамица, Я. Рукгабера, Ф. Листа, Ж. Барони-Кавалькабо,Ж. Мазаса, К. Липинского М. Солтыса и др. В ходе исследования такжеидентифицировано и описано 5700 прижизненных изданий ряда композиторов XVIII –XIX в.; переведено с польского языка и опубликовано материалы неизвестных писемН. Бернацкого (1859), А. Хибинского (1921); опровергнуто ряд ошибочныхутверждений учёных: о полной гибели библиотеки ГМО в 1848 г., об отсутствии воЛьвове экземпляров библиотеки Общества Св. Цецилии 1826-1829 гг.
В работе рассматриваютсяиндивидуальные особенности каждой из коллекций, определено значение личностныхфакторов коллекционеров, открыто ряд новых имён и произведений, в научноеобращение введено ряд новых фактов из музыкальной жизни Галичины.
Отдельные главы посвященыизучению архивных документов библиотеки, в результате анализа которых впервыеисследованы направления научной работы первых ведущих её библиотекарей. Наосновании архивных документов подтверждены факты изъятия из фондов иуничтожения ряда ценных рукописей и изданий композиторов Галичины.
Ключевые слова: коллекция,издание, автограф, рукопись, прижизненное издание, музыкальная институция,коллекционер, архив.
ANNOTATION
Antonjuk I. M. Thenotes collection of LNMA named after M. V. Lysenko in historical and culturalprocesses of the region. – Manuscript.
Thedissertation for obtaining an academic degree of the Candidate in the Historyof Art, speciality 26.00.01 – Culture theory and history. – M. V. Lysenko LvivNational Academy of Music. The Ministry of culture and tourism of Ukraine. – Lviv,2008.
Thedissertation is dedicated to the complex researching of notes collections of LNMAnamed after M. V. Lysenko library, which have been formed by Lviv musicalinstitutions and private collectors till 1939. The task of the research is tomake the notes funds analysis, to show and systemize the notes into collectionson the fixed stamps and collectors autograph reason, to show the musical lifeof Lviv in the collections, multinational creative contacts. Also, the researchdescribes some individual special collections, discovers some new names andcompositions, puts some facts from musical life of Galychyna into scientificcirculation.
Key words: collection,volume, autograph, manuscript, first printing, musical institution, collector,archives.