Історіянародної вишивкина Українісягає своїм
корінняму глибину віків.Дані археологічнихрозко-
покта свідченнямандрівниківі літописцівдоводять
, що вишиванняяк вид мистецтвана Українііснує з незапам`ятнихчасів.Вишивкою, за свідченнямГеро-
дота, був прикрашенийодяг скіфів.Знайденіна Чер-
кащинісрібні бляшкиз фігуркамичоловіків, якіда-
туютьсяViст., при дослідженніпоказали ідентичністьне лише одягу, а й вишивкиукраїнсько-
гонародногокостюмаXVIII-XIXст.Арабськиймандрів-
никХст.н.е. у своїхрозповідяхпро русів зазначає,
щовони носиливишитий одяг.На жаль, пам`яткиук-раїнськоївишивки збереглисьлише за останнікілька століть, але й цьогодостатньо, щобвиявити, щоелементи символікиорнаментівукраїнськоївишивки співпадаютьз орнаментами, якіприкрашалипосуд дав-ніхмешканцівтериторіїУкраїни добинеоліту, три-пільськоїкультури .
Вишиваннямспоконвікузаймались жінки, які з по-коліннявпоколінняпередавалинайтиповіші, найяскра-вішізразки орнаменту, кольору, вишивальнутехні-ку. Вишивки, передаючихарактерніознаки місцевос-ті, різняться міжсобою орнаментом, технікою вико-
наннята гамою барв.
Протягомбагатьох віківбезпосереднійконкрет-нийзміст символівна вишивкахвтрачався, алетра-диціївикористанняїх не зникли.За мотивамиорна-ментивишивок поділяютьсяна три групи: геометрич-ні, рослинні, зооморфні(тваринні) йвідображають
елементисимволікистародавніхвірувань, культів.
Геометричніорнаменти, наприклад, притаманнівсім видамнародногомистецтва івсій слов`янськійміфо-логії.Різноманвтнікружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрестисимволічновідображалиуявлення нашіхпредків просвітобудову, тож їхнє значеннявідповідне.На основістародавніхкосмоло-
гічнихсимволфів ународі створеннасвоя системаназв.Це «баранячіноги», «кучері», «гребінчики»,
«кривульки», «сосонка»,«перерва» тощо.
Воснові рослинногоорнаментулежить культпок-лонінняприроді, рослині. Крім поширеногосимволу
«деревожиття», якийзображаєтьсястилізованоу формі листяабо гілок, увишивках зрослинним орна-
ментомпопулярністилізованізображенняБерегині ,
використаннятаких мотивів, як «виноград»-символ добробуту, щасливогоодруження,«барвінок»- сим-вол коханнятощо .
Назооморфнихвишивках зображуютьсятотемічні йсолярні тварини, а також звірі, що позначаютьтри
яруси«дерева життя». Інколи вишивальницівикорис-товуютьіндивідуальнімотиви, яківластиві баченню
візерункапевної особи. Ними можутьбути заячі тавовчі зуби, волове око, риб`ячалуска тощо.
Полтавськівишивки виконуютьсяхрестиком, плу-таним хрестиком, подвійним прутиком, зубчиками,
мережкою, ланцюжкомтощо. Візерункивиконуютьсяокремими швамиі поєднаннямкількох швів.Вишиваютьпереважнобілими нитками, зрідка — червонимита сі-рими, візерунокобводять чорнимиабо кольоровимисмугами.
ВишивкамКиївщини властивийрослинно-геометрич-нийорнамент ізстилізованимигронами винограду, цвітом хмелю, ромбами, квадратами.Основні кольо-рибілий, коралово-червоний, трапляєтьсяжовтий і голубий. Виконуєтьсявишивка хрестиком, знизуван-ням, гладдю .
Длявишивок Закарпаттяхарактерниймотив «криву-ля»у різних технікахвиконання.Переважаєтехніка «заволікання»і вишиванняхрестиком, часто викорис-
товуєтьсявирізуваннята гаптування.Кольорова гама
вишивокширока червонепоєднуєтьсяз чорним, прицьому виділяєтьсяодин з кольорів; поширені якбі-лі, так ібагатокольоровіорнаменти.
Вишивкоюоздоблювалирушники, фіранки, жіночий тачоловічий одяг. Особливоїуваги надавалирушни-
кам- старовиннимоберегам дому, родини. У давни-нурушник, вишитийвідповіднимивізерунками-симво-лами, був неодмінниматрибутомбагатьох обрядів: з рушникомприходили допороділлівшанувати появунової людини, зустрічали, і проводжалидорогих гостей, справлялишлюбні обряди, проводжалив ос-танню путь, прикрашали, образи та накривалихліб на столі. Крім обрядовогозначення, рушникимали і чистопрактичнезастосування.Відповіднодо функ-
цій, які вони виконували, рушники малисвої назви.
Наприклад, для втиранняобличчя і рук- утирач, посудуі стола — стирок, для прикрашенняобразів — покутник, для шлюбнихцеремоній — весільний, дляпохорон — поховальний, для пов`язуваннясватів — плечовийтощо. Рушникибули своєрідноюосвятою по-чаткусправи чи їїзакінчення, так, при зведенніхати рушникамизастелялисяпідвалини, хлібом-сіллюна рушникуосвячувавсяпочаток жнив, на рушникахопускаласьдомовина знебіжчиком, рушникамискріп-люваликупівлю-продажтощо. Відповіднодо призна-ченнярушники розрізнялисьза технікоювиготовлення
тавишивання.Кольори таорнамент рушниківхарак-тернірегіональнимособливостям, за якими розріз-няються«подільські», «поліські», «київські», «гуцульські», «галицькі»і «буковинські».
Українськавишивка, рушникина перший поглядне мають ніякогозначення вжитті сучасноїлюдини, але вонивіють на серцекожного з насчаром рідноїстихії і є живущимбальзамом, якийсповнює насспоконвічноюмогутньою силоюукраїнськогонароду.