МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Бердичівський політехнічнийколедж
Контрольна робота
з дисципліни “Технологіїавтоматизованої обробки економічної інформації”
(варіант №18)
Виконав:
студентгрупи ПЗС-605
Сушицький Віталій Вікторович
Перевірив:
викладач
Якубовський БроніславЛеонідович
м. Бердичів
2008 р.
Зміст
1. Характеристика інфологічної тадаталогічної моделі бази даних
2. Поняття та класифікація управлінськихінформаційних систем
3. Список використаної літератури
1. Характеристикаінфологічної та даталогічної моделі бази даних
Проектування даних пов'язане збагаторівневим їх поданням зовнішнім, інфологічним, даталогічним, внутрішнім.Зовнішній рівень являє собою вимоги до даних з боку користувачів і прикладнихпрограм. Вимоги користувачів до зовнішнього подання охоплюють сукупність даних,які потрібні для виконання запитів користувачів Вимоги з боку прикладних програмдо зовнішнього рівня па дання даних — це перелік даних з описом їхвзаємозв'язків, як необхідні для реалізації певних функціональних задач.Зовнішній рівень являє собою, як правило, словесний опис даних та їхвзаємозв'язків і відбиває інформаційні потреби користувачів і прикладнихпрограм. Іноді для опису зовнішнього рівня використовуються матричні або іншіформалізовані методи. Опис зовнішнього рівня не виключає наявності дублювання,надлишковості, неузгодженості тощо.
Для того щоб спроектувати зовнішнюмодель БД, необхідно виконати обстеження ПО, вивчити систему вхідної і вихідноїдокументації, дослідити й вивчити всі функціональні обов'язки майбутніхкористувачів БД.
Американський комітет CODASYL пропонуєтри рівні: зовнішній, концептуальний, внутрішній. Іноді для зручностіпроектування вводять допоміжний рівень (проміжний), який називаютьінфологічним. Він може бути й самостійним або функціонувати як складовазовнішнього рівня.
Інтеграція всіх зовнішніх зображеньвиконується на інфологічному рівні. На цьому рівні формується інфологічна(канонічна) модель даних, яка не є простою сумою зовнішніх зображень даних.Інфологічний рівень являє собою інформаційно-логічну модель (ІЛМ) предметноїобласті, в якій виключена надмірність даних і відображені інформаційніособливості об'єкта управління, без урахування особливостей і специфікиконкретної СУБД.
Мета інфологічного проектування —створити структуровану інформаційну модель ПО, для якої розроблятиметься БД.При проектуванні на інфологічному рівні створюється інформаційно-логічнумодель, яка має відповідати таким вимогам:
— коректність схеми БД, тобто адекватневідображення модельованої ПО
— простота і зручність використання нанаступних етапах проектування, тобто ІЛМ має легко відображатися в моделі БД,що підтримується відомими СУБД (сіткові, ієрархічні, реляційні);
— ІЛМ має бути описана мовою,зрозумілою проектувальникам БД, програмістам, адміністратору і майбутнімкористувачам АБ.
Основною складовою інфологічної моделіє атрибути, які потрібно проаналізувати і деяким чином згрупувати для подальшоюзберігання в БД. Сутність інфологічного моделювання полягає у виділенні щ.формаційних об'єктів ПО (файлів), які підлягають зберіганню в БД, а такожвизначенні характеристик об'єктів і зв'язків між ними. Характеристикамиоб'єктів є атрибути. Даталогічний (логічний, концептуальний) рівень формуєтьсяз урахуванням специфіки і особливостей конкретної СУБД. На цьому рівнібудується концептуальна модель даних, тобто спеціальним способом структурованамодель ПО, яка відповідає особливостям і обмеженням вибраної СУБД. Модельлогічного рівня, яка підтримується засобами конкретної СУБД, іноді називаютьдаталогічною. Залежно від типів моделей, які підтримуються засобами СУБД, єієрархічні, сіткові і реляційні моделі баз даних. Найпоширенішими на сучасномуринку програмних продуктів є реляційні СУБД (DBASE 111, FOXBASE, FOXPRO,CLIPPER і т. ін.).
Внутрішній рівень пов'язаний з фізичнимрозміщенням даних у пам'яті ЕОМ. На цьому рівні формується фізична модель БД,яка містить структури зберігання даних в пам'яті ЕОМ, включаючи опис форматівзаписів, їхнє логічне або фізичне упорядкування, розміщення за типамипристроїв, а також характеристики і шляхи доступу до даних.
Від параметрів фізичної моделі залежатьтакі характеристики функціонування БД: обсяг пам'яті і час реакції системи.Фізичні параметри БД можна змінювати в процесі її експлуатації (не змінюючи прицьому опису інших рівнів) з метою підвищення ефективності функціонуваннясистеми. Визначення структури масивів БД відбувається на етапах інфологічного ілогічного проектування, а формування структури — на етапі фізичногопроектування БД. Структура файла — це пойменована сукупність логічновзаємопов'язаних атрибутів.
2. Поняття такласифікація управлінських інформаційних систем
АБД — це система інформаційних,математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, якінеобхідні для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації,пошуку і видачі даних.
АБД можна класифікувати за різнимиознаками.
1. За призначенням АБД бувають:
— інформаційно-пошукові;
— спеціалізовані за окремими галузяминауки та техніки;
— банки даних для автоматизації задачорганізаційно-економічного управління;
— банки даних для систем автоматизаціїнаукових досліджень і виробничих випробувань;
o банки даних для системавтоматизованого проектування.
2. За архітектурою обчислювальногосередовища АБД бувають централізовані і розподілені.
3. За видом інформації, щозберігається, розрізняють банки даних, банки документів і банки знань.
4. За мовою спілкування користувача зБД розрізняють системи з базовою мовою (відкриті системи) та власною мовою(закриті системи).
У відкритих системах мовним засобомспілкування з БД є одна з мов програмування, наприклад SI, Паскаль тощо. Втаких системах для спілкування з БД потрібний посередник, тобто програміст,який володіє вибраною мовою програмування.
Закриті системи мають власну мовуспілкування, що, як правило, набагато простіша за мови програмування. Тому втаких системах не потрібний посередник-програміст для спілкування з БД. Самікористувачі за відповідної підготовки зможуть працювати з БД.
Інформаційні системи управліннятехнологічними процесам» (АСУ ТП) керують станом технологічних процесів (роботаверста та, домни тощо). Перша й головна відмінність цих систем від розглянутихраніше полягає передусім у характері об'єкта управління — для АСУ ТП церізноманітні машини, прилади, обладнання а для державних, територіальних таінших АСУ — це колективі людей. Друга відмінність полягає у формі передачіінформації Для АСУ ТП основною формою передачі інформації є сигнал, а і іншихАСУ — документи.
Залежно від мети функціонування тазавдань, які покладем на ІС на етапах збору та змістової обробки даних,розрізняють такі типи ІС: інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-управляючі (управлінські), інтелектуальні інформаційні системи тасистеми підтримки прийняття рішень.
Інформаційно-пошукові системи (ІСП)орієнтовані на розв'язування задач пошуку інформації. Змістова обробка інформаціїу таких системах відсутня.
В інформаційно-довідкових системах(ІДС) за результатам пошуку обчислюють значення арифметичних функцій.
Інформаційно-управляючі, абоуправлінські, системи (відомі у вітчизняній літературі під назвою«автоматизовані системи організаційного управління») являють собоюорганізаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішення на основіавтоматизації інформаційних процесів у сфері управління. Отже, ці системипризначені для автоматизованого розв’язування широкого кола задач управління.
До інформаційних систем новогопокоління належать системи підтримки прийняття рішень (СППР) та інформаційнісистеми побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні ІС).
СППР — це інтерактивна комп'ютернасистема, яка призначена для підтримки різних видів діяльності при прийняттірішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем.
Інтерес до СППР, як перспективноїгалузі використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищенняефективної праці у сфері управління економікою, постійно зростає. У багатьохкраїнах розробка та реалізація СППР перетворилася на дільницю бізнесу, щошвидко розвивається.
Штучний інтелект — це штучні системи,створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складнихтворчих задач. Створенню інтелектуальних інформаційних систем сприяла розробкав теорії штучного інтелекту логіко-лінгвістичних моделей. Ці моделі дають змогуформалізувати конкретні змістовні знання про об'єкти управління та процеси, щовідбуваються в них, тобто ввести в ЕОМ логіко-лінгвістичні моделі поряд зматематичними. Логіко-лінгвістичні моделі — це семантичні мережі, фрейми,продукувальні системи — іноді об'єднуються терміном «програмно-апаратні засобив системах штучного інтелекту».
Розрізняють три види інтелектуальних ІС:
— інтелектуальні інформаційно-пошуковісистеми (системи типу «запитання — відповідь»), які у процесі діалогузабезпечують взаємодію кінцевих користувачів — непрограмістів з базами даних тазнань професійними мовами користувачів, близьких до природних;
· розрахунково-логічні системи, якідають змогу кінцевим користувачам, що не є програмістами та спеціалістами вгалузі прикладної математики, розв'язувати в режимі діалогу з ЕОМ свої задачі звикористанням складних методів і відповідних прикладних програм;
· експертні системи, які дають змогупровадити ефективну комп'ютеризацію областей, в яких знання можуть бути поданів експертній описовій формі, але використання математичних моделей утрудненеабо неможливе.
В економіці України найпоширенішими єекспертні системи. Це системи, які дають змогу на базі сучасних персональнихкомп'ютерів виявляти, нагромаджувати та коригувати знання з різних галузейнародного господарства
3. Список використаної літератури
1. «Інформаційні системи ітехнології в економіці». За редакцією доктора економічних наук, професораВ.С.Пономаренка. Київ. 2002.
2. Ситник В.Ф. «Основиінформаційних систем».
3. Конспект лекцій з предмету«Технології автоматизованої обробки економічної інформації».
Рецензія: