Кафедраекономічної кібернетикиКонтрольнаробота
З дисципліни:
«Інформаційні системи і технології у фінансах»
Суми 2008
Зміст
1. Автоматизація обліку в пунктах обміну валют
2. Основні вимоги до електронних повідомлень СЕПНБУ
Список літератури
1. Автоматизація обліку в пунктахобміну валют
Системиавтоматизації операцій (у подальшому системи) в пунктах обміну валютистворюються на основі:
– спеціалізованихконтрольно-касових апаратів;
– комп’ютернихсистем, які можуть забезпечити виконання технологічних операцій пунктів обмінувалюти, а також відповідають даним вимогам.
Засвоїм призначенням системи можуть бути:
– локальними;
– мережевими(які можуть функціонувати у складі обчислювальної мережі банку).
Уповноваженібанки самостійно вибирають види систем та програмного забезпечення до них, яківідповідають даним вимогам.
Організаціяроботи пунктів обміну валюти з використанням комп’ютерної техніки абоспеціалізованих касових апаратів має відповідати вимогам, які викладені уЗаконі України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів ітоварно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг» №265 від 06.07.95 р. і в Інструкції зорганізації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженоїпостановою Правління Національного банку України №129 від 7 липня 1994 року,інших нормативних документах НБУ, які регламентують діяльність пунктів обмінувалюти, а також даним вимогам.
Технологіяроботи в пунктах обміну уповноважених банків, в яких використовуються системи,створюється як операційний день обмінного пункту (операційний день обмінногопункту при цьому завершується о 16 год.), який є складовою частиною системи «Операційнийдень банку» і забезпечує встановлений порядок здійснення уповноваженими банкамивалютно-обмінних операцій з фізичними особами (резидентами і нерезидентами), атакож порядок обліку валютно-обмінних операцій.
Технологіяроботи в пунктах обміну, які діють на підставі агентських угод з уповноваженимибанками і в яких використовуються системи, мають створюватися за агентськоюугодою з уповноваженим банком («Порядок укладення агентських угод міжуповноваженими банками і юридичними особами щодо відкриття обмінного пункту»відповідно до листа НБУ від 25.05.93 р. за №19029/936), іншими вимогамиНБУ щодо порядку здійснення валютно-обмінних операцій з фізичними особами(резидентами і нерезидентами), а також за порядком обліку та контролювалютно-обмінних операцій у пунктах обміну, які діють за агентськими угодами зуповноваженими банками і не суперечать даним вимогам.
Системи,які розроблюються і впроваджуються до використання, мають передбачатиможливість нарощування їх функціональних характеристик, а також легку адаптаціюу випадках змін законодавчої та нормативної бази щодо обмінних операцій.
Уразі здійснення операцій у пунктах обміну щодо купівлі, продажу і обміну(конверсії) валюти системи мають забезпечувати виконання таких функцій:
1)введення дати та часу здійснення операції;
2)введення даних про аванси одержаних валютних цінностей (введення даних можебути виконано вручну з відповідного документа, з носія інформації у вигляді,наприклад, гнучкого магнітного диска, каналами зв’язку при мережевому варіантісистеми) окремо за кожним видом валюти;
3)введення на початку операційного дня курсів купівлі-продажу іноземних валютвідповідно до української національної валюти, курсу Національного банку такрос-курсів іноземних валют через українську національну валюту. Порядоквведення курсів такий же, як і авансів, при цьому система має бути захищена віднесанкціонованої зміни курсів протягом операційного дня;
4)введення довідника з кодів валют (коди валют мають відповідати Класифікаторуіноземних валют; кількість валют встановлює уповноважений банк);
5)облік (реєстрацію) операцій купівлі валюти;
6)облік (реєстрацію) операцій продажу валюти;
7)облік (реєстрацію) операцій обміну (конверсії) валюти (здійснення операційконверсії іноземних валют має проводитись через крос-курси з утриманнямодноразової комісії). Облік операцій, вказаний у пунктах 5, 6, 7 здійснюєтьсяокремо з кожного виду. Анулювання зареєстрованої операції дозволяється у разітехнологічної необхідності (помилки, відмова клієнта), але всі операціїанулювання мають фіксуватись без втрати інформації та можливості її зміни;
8)облік (реєстрацію) операцій сплати збору на обов’язкове державне пенсійнестрахування при здійсненні операцій купівлі готівкової іноземної валютифізичними особами-резидентами. Облік зазначених операцій здійснюється увідповідному реєстрі. Анулювання зареєстрованої операції дозволяється у разітехнологічної необхідності (помилка, відмова клієнта), але всі операції занулювання мають фіксуватися без втрати інформації та можливості її зміни.
9)реєстрацію документів з купівлі, продажу та обміну валюти (довідка ф. 377у разі повернення невикористаної національної валюти та інші встановленідокументи);
10)формування реєстрів (встановленої форми) щодо купленої, проданої, обміняноївалюти (має здійснюватись у реальному часі);
11)формування звітності щодо касових оборотів за всіма видами операцій і зведеногозвіту (має здійснюватись у реальному часі одразу після реєстрації операції);
12)здійснення контролю у будь-який момент за залишками всіх видів валют у касі (зоперативним відображенням цих даних касиру);
13)отримання за запитом проміжного звіту проведених операцій у будь-який момент;
14)друкування реєстрів (встановленої форми) щодо купленої, проданої, обміняноївалюти;
15)друкування звітної документації за весь операційний день;
16)друкування супровідних документів для забезпечення перевезення валюти (у разінеобхідності);
17)друкування на друкарських бланках суворої звітності реквізитів форм 377 та 377‑А(у разі технічної можливості);
18)друкування машинних форм бланків суворої звітності (ф. 377, 377‑А),якщо це встановлено НБУ (вводиться в дію після затвердження НБУ Положення промашинні форми бланків суворої звітності);
19)система повинна надавати можливість уповноваженим органам здійснювати контрольза проведеними операціями відповідно до їх компетенції.
Уразі здійснення у пунктах обміну валюти операцій з дорожніми чеками системадодатково має виконувати такі функції:
а)введення довідника «Стоп-листів» дорожніх чеків та проведення автоматичноїперевірки номерів дорожніх чеків при виплаті валюти готівкою за дорожнімичеками (необхідність такої операції встановлює уповноважений банк).
Відповідні«Стоп-листи» надсилаються зарубіжними організаціями уповноваженим банкам, зякими укладені угоди на інкасацію чеків;
б)облік (реєстрацію) операцій продажу дорожніх чеків (проводиться з утриманнямкомісії);
в)облік (реєстрацію) операцій виплати валюти за дорожніми чеками (проводиться зутриманням комісії).
Облікоперацій, вказаних у підпунктах б), в), здійснюється окремо за кожним видом.
г)формування реєстрів (встановленої форми) продажу дорожніх чеків;
д)формування реєстрів (встановленої форми) виплати валюти за дорожніми чеками;
е)друкування реєстрів (встановленої форми) продажу дорожніх чеків та виплативалюти за дорожніми чеками.
Приздійсненні операцій з кредитними картками система додатково має виконувати такіфункції:
а)введення довідника «Стоп-листів» кредитних карток та проведення автоматичноїперевірки номерів карток у разі виплати валюти готівкою за кредитними картками(необхідність такої операції встановлює уповноважений банк).
Відповідні«Стоп-листи» надсилаються зарубіжними організаціями уповноваженим банкам, зякими укладені угоди на обслуговування кредитних карток;
б)облік операцій за кредитними картками;
в)формування реєстрів (встановленої форми) виплати валюти за кредитними картками;
г)друкування реєстрів (встановленої форми) виплати валюти за кредитними картками.
Системамає передбачати (у разі необхідності) введення довідника «Стоп-листів»фальшивих банкнот за інформацію, яка надсилається Інтерполом та НБУ пронаявність в обігу фальшивих банкнот (необхідність такої операції встановлюєуповноважений банк).
Складта структура технічних засобів пунктів обміну визначається банками самостійно(спеціалізовані касові апарати, комп’ютерна техніка) виходячи із можливості їхзабезпечити виконання встановлених операцій технологічного процесу обмінногопункту, можливості інтегрування до існуючих банківських систем (ОДБ),захищеності від несанкціонованого доступу, можливості здійснення операцій контролюуповноваженим органом.
Доскладу технічних засобів повинен входити енергонезалежний щодо зберіганняінформації, довгостроковий запам’ятовуючий пристрій для реєстрації звітноїінформації з виключенням можливості її змін і для зняття даних контролюючим органом(фіскальна пам’ять або її комп’ютерний аналог).
Фіскальнапам’ять (ФП) при введенні системи до експлуатації повинна мати такі параметри:
– заводськийабо реєстраційний номер;
– датапочатку експлуатації або перереєстрації.
Дані,які щоденно заносяться до фіскальної пам’яті та порядок їх занесення таконтролю визначається уповноваженими банками з урахуванням нормативнихдокументів НБУ щодо діяльності пунктів обміну, порядку здійсненнявалютно-обмінних операцій та їх бухгалтерського обліку.
Несанкціонованийдоступ до інформації, яка записана в фіскальній пам’яті, базах даних, робочихфайлах, має бути захищений апаратно-програмним або програмним шляхом(наприклад, паролем адміністратора системи).
Системамає блокуватись при переповненні, несправності, відключенні, а також принесанкціонованому доступі до ФП, баз даних, файлів (з веденням протоколу).
Технічнізасоби, які входять до складу системи, повинні забезпечувати роздрукуваннязмісту ФП за вказаний період:
– завсіма записами за період;
– ітоговийзапис за період;
– зазапитом, постійні дані ідентифікації ФП.
Інформація,яка записана до ФП (архівування) повинна зберігатись у системі обмінного пунктуабо централізованій системі уповноваженого банку відповідно до терміну,встановленого чинним законодавством, і визначається керівництвом уповноваженогобанку.
Конструктивневиконання ФП повинне забезпечити неможливість безконтрольного доступу доінформації, як при роботі системи, так і при технічному обслуговуванні таремонті.
Конструктивнідеталі (кожух) обчислювальних засобів мають забезпечувати неможливістьбезконтрольного зняття їх, а також забезпечувати пломбування виробником абообслуговуючою організацією.
Технічнізасоби (в залежності від функціональних завдань даного пункту обміну) маютьпередбачати можливість роботи з (або підключення додаткових пристроїв):
– засобамимодемного зв’язку;
– зчитувачемкредитної картки.
Пунктиобміну мають бути оснащені відповідними технічними засобами для визначеннясправжності грошових білетів (банки самостійно проводять вибір технічнихзасобів з урахуванням обов’язкових вимог щодо контролю ознак вультрафіолетовому випромінюванні, контролю водяного знака, магнітних ознак, атакож мікроелементів захисту (збільшувальні лупи)).
2. Підтвердження платежів СЕП
Платіжнідокументи готуються в АІС комерційного банку. Оскільки для передачі платіжнихдокументів використовується ЕП НБУ, то одиницею обміну даними між елементамиСЕП є не окремий платіжний документ, а пакет (конверт) платіжних документів увигляді файла певного типу. Залежно від результатів перевірки пакета він можеабо не може бути прийнятий «у цілому» (без вилучення в ньому коректнихдокументів).
Підготовленів БАІС у вигляді файла типу А документи з початкових міжбанківських розрахунківнадходять до АРМ‑3, де їх перевіряють на відповідність вимогам, що їхпередбачено СЕП. Забраковані на рівні АРМ‑3 документи не потрапляють доСЕП. У такому разі АРМ‑3 формує для ОДБ БАІС файл помилок типу «О», вякому зазначаються номери забракованих документів файла А та коди виявлених уних помилок.
Якщорезультат перевірки, здійснюваної на АРМ‑3, позитивний, пакет платіжнихдокументів (файл типу А) із цього робочого місця надходить до АРМ‑2 РРП,що обслуговує даний банк.
На АРМ‑2РРП пакет також перевіряється на відповідність прийнятим у СЕП вимогам. Якщопакет приймається, то платіжні документи з нього просуваються по СЕП далі. Упротивному разі пакет не приймається загалом без виокремлення в ньому коректнихдокументів. При цьому у файлі-квитанції типу Т про отримання файлу типу А,вказуються номери забракованих у ньому документів та кодів наявних у нихпомилок.
Забракованіна рівні АРМ‑2 файли не обробляються і не повертаються до АРМ‑3, азберігаються у відповідних базах даних АРМ‑2 і можуть бути використані якдовідковий матеріал.
ЯкщоАРМ‑2 забракував файл, припустимою є спроба повторно надіслати на ньогофайл з таким самим іменем і тим самим змістом. Після того як файл прийнято наАРМ‑2, наступні примірники файла з тим самим іменем на цьому робочомумісці не розглядатимуться. Квитанція про повторну обробку зазначених файлівтакож не формується. Відповідальність за розміщення в одному пакеті коректних інекоректних платіжних документів покладається на комерційні банки.
АРМ‑2,прийнявши пакети платіжних документів, «розкриває» ці пакети і, перш ніжпередати їх далі, групує отримані документи за таким правилом.
Якщобанк-отримувач платіжного документа обслуговується тим самим АРМ‑2, тоформується пакет (у вигляді файла типу В) безпосередньо для цього банку.
Якщож банк-отримувач платіжного документа обслуговується іншим АРМ‑2 тієїсамої палати, то формується пакет (у вигляді файлу типу С), який містить усіплатіжні документи від банків даного АРМ‑2 для банків АРМ‑2отримувача. Сформований такий пакет надсилається до АРМ‑2 РРП.
Якщож банк-отримувач обслуговується іншою РРП, то даний платіжний документвключається до пакета (також файл типу С), який містить усі платіжні документивід банків даної РРП для банків РРП-отримувача. Сформований такий пакетвідправляється відповідному АРМ‑2 відповідної РРП.
АРМ‑2 уРРП-отримувачі приймає пакет платіжних документів від АРМ‑2РРП-відправників поряд із пакетами платіжних документів від своїх комерційнихбанків, розкриває прийняті пакети і відповідно перегруповує вміщені в нихдокументи. Зрештою платіжний документ потрапляє до пакета (файл типу В) для банку-отримувачаі відправляється йому в разі його виходу на зв’язок з РРП.
Отже,на рівні РРП отримують «конверти» з платіжними документами, розкривають їх іпрацюють безпосередньо з документами: формують із них нові пакети, не змінюючисуті та змісту самих документів.
Дляоднозначного визначення «долі» кожного пакета платіжних документіввикористовується механізм файлів-квитанцій ЕП НБУ про підтвердження отриманняпакета. При цьому кожний АРМ СЕП, який отримав пакет ПД, обов’язково формуєфайл-квитанцію на нього, в якій зазначається, приймає він цей пакет чи ні (востанньому разі наводяться причини відмови). Файл-квитанція надсилаєтьсяАРМ-відправникові пакета платіжних документів. Лише після отримання квитанціїпро прийняття документів абонент-відправник (КБ або РРП) виконує відповіднірозрахункові операції, пов’язані з платіжними документами пакета.
На підставіаналізу файлів-квитанцій і пакетів завжди можна встановити факт і часпроходження (непроходження) за маршрутом вузлів СЕП кожного відправленого із КБплатіжного документа. На цій базі в СЕП працює система з надання довідок пропроходження документів.
Відображеннясум платежів при міжбанківських розрахунках на відповідних особових ібалансових рахунках забезпечує можливість проведення бухгалтерського обліку іконтролю правильності проходження платежів на рівні як КБ, так і РУ НБУ.
Бухгалтерськийоблік і контроль виконання платежів на рівні КБ здійснюють, як правило, також іПТК ОДБ.
У СЕПіснує й система бухгалтерського обліку, яка забезпечує облік і контрольпроходження грошових коштів по міжбанківських розрахунках, в розрізі такихосновних операцій.
{І} – списаннякоштів із кореспондентського рахунка КБ (сума файлу типу A).
{ІІ} –зарахування коштів на транзитний рахунок КБ (сума файлу типу B).
{ІІІ} –зарахування коштів на кореспондентський рахунок КБ після підтвердження їхотримання (сума файлу типу S).
{ІV} –переміщення коштів між різними АРМ‑2 одного регіону, тобто зарахуваннякоштів на транзитний рахунок АРМ‑2‑одержувача (сума файлу типу C).
{V} –переміщення коштів між різними АРМ‑2 одного регіону, тобто зарахуваннякоштів на внутрішній рахунок АРМ‑2‑одержувача після підтвердженняїх отримання (сума файла-квитанції підтвердження типу R про отримання файлу С).
{VІ}– переміщення коштів за межі регіону: зарахування коштів на транзитнийрегіональний рахунок (сума файлу типу C).
{VІІ}– переміщення коштів за межі регіону: зарахування коштів на рахунок регіону вГоловній установі НБУ (сума файлу типу R).
{VІІІ}– перерахування коштів між регіонами, виконуване в Головній установі НБУ (сума файлутипу R).
{ІX}– зарахування на внутрішній рахунок АРМ‑2 – одержувача коштів, щонадійшли з іншого регіону (сума файлу типу R).
{X} –списання коштів із рахунка установи НБУ (сума файлу типу A).
{XІ} –зарахування коштів на транзитний рахунок установи Національного банку України(сума файлу типу B).
{XІІ}– зарахування коштів на рахунок установи Національного банку України післяпідтвердження (сума файлу типу S).
Уразі, якщо платіжний документ був прийнятий у СЕП, але не доведений доодержувача того самого банківського дня, він залишається в одній із РРП, черезякі проходить, і відправляється одержувачу наступного банківського дня. Сумикоштів, які залишилися в РРП, відображаються на відповідних транзитних ітехнічних рахунках стосовно одержувачів коштів. Отже, із закінченням роботивсієї системи на підставі даних РРП про кошти на зазначених рахунках можнавизначити загальний розмір платежів, які залишилися на «ночівлю» у СЕП, хто єїх одержувачами і т.д. Можна також, урахувавши обороти коштів за день,визначати переміщення грошової маси між регіонами тощо.
Узабезпеченні нормальної роботи такої складної системи, як СЕП дуже важливими єрегламентація етапів технології та узгодження роботи всіх її елементів у часі.
ЦРПпрацює протягом усіх робочих днів. Упродовж робочого дня ЦРП працює узвичайному режимі з передачі та контролю даних. Основне програмне забезпеченняЦРП – комплекс АРМ‑1 працює в автоматичному режимі. Наприкінці робочогодня виконуються зведені баланси міжрегіональних платежів. За умови їх успішногозавершення із ЦРП до РРП надсилається дозвіл на виконання технологічного етапу– «Кінець робочого дня».
Коли від усіх РРПотримано сигнал про закінчення робіт, у ЦРП виконуються заключні роботи зформування та передачі до Центрального управління НБУ звітних форм, а такожсистемні процедури, пов’язані із закінченням поточного робочого дня іпідготовкою до початку наступного, включаючи архівацію даних тощо.
У РРП до початкуробочого дня також виконуються підготовчі системні роботи. До цього часу ОДБвідповідного РУ НБУ передає кожному АРМ‑2 інформацію про станкореспондентських рахунків банків, які ним обслуговуються. Протягом робочогодня в РРП обробляються платіжні дані за загальною технологією. Кожний АРМ‑2РРП працює в циклічному режимі. Інтервал циклу (повної обробки даних) становитьвід 15 до 30 хв. залежно від кількості прийнятих пакетів і документів у них.Після кожного циклу створюються дублі (копії) баз даних АРМ‑2 за станомна кінець технологічного сеансу.
Наприкінціробочого дня за погодженням із ЦРП у РРП виконується етап технології під назвою«Закінчення початкових міжрегіональних оборотів РРП». На цьому етапі вона щеприймає дані від КБ, але акумулює їх і не передає до інших РРП. Отримані сумиплатежів відкладаються на відповідних рахунках РРП-отримувача. Інформація провиконання цього етапу передається до ЦРП.
Технологічнийетап роботи «Кінець робочого дня» для РРП настає після сигналу ЦРП. Цей етапможе виконуватися, якщо отримано дозвіл від ЦРП на його виконання і немаєвідправлених, але не підтверджених РРП-отримувачем міжрегіональних платежів. Нацьому етапі в РРП припиняється робота з приймання платіжних документів івиконуються заключні роботи з формування банкам виписок із їх ТКР, передачаоборотів по ТКР за день до ОДБ РУ НБУ, передача звітних форм, технічної інформаціїдо ЦРП і т.ін. Виконуються також системні роботи, пов’язані із закінченнямробочого дня та підготовкою до початку наступного, включаючи архівацію данихтощо.
Регламент роботиКБ передбачає також виконання етапу «Початок робочого дня», який полягає увстановленні зв’язку його АРМ‑3 з відповідним АРМ‑2 РРП. Під часпершого сеансу зв’язку АРМ‑3 отримує від АРМ‑2 файл стану кореспондентськогорахунка в РУ НБУ, файл коригувань списку учасників СЕП і т.ін.
Початковіплатежі з КБ до СЕП дозволяється передавати до початку в РРП технологічногоетапу «Кінець робочого дня». До цього моменту протягом дня банк сам визначає іпроводить сеанси зв’язку з РРП, а також обробляє здобуті дані.
Етаптехнології «Кінець робочого дня» здійснюється в КБ за умови, що на всівідправлені файли платіжних документів (файли типу А) отримано від РРПфайли-квитанції (типу Т), а також сформовано й відправлено до РРПфайли-квитанції (типу S) на всі отримані банком від РРП зворотні платежі (файлитипу В).
Ознакоюзакінчення банком роботи на поточний день є передача ним до РРП файлу«Протокольний звіт» (файл типу Z). Якщо цей файл не може бути переданий до РРПчерез порушення зв’язку, то інформація про закінчення обміну банку з РРП маєбути передана в той самий день телефоном.
По закінченніробочого дня в КБ архівують та звіряють дані, видають на друкування реєстриплатіжних документів для кожного клієнта і т.ін.
Графіквзаємодії РРП із КБ може коригуватися, але повідомлення про це доводиться добанку не менш як за три доби до моменту, коли зміни стануть чинними.
Список літератури
1. Автоматизированные системыобработки финансово-кредитной информации: Учебник. – М.: Финансы и статистика,2004.
2. Ананьєв, О.М. Інформаційнісистеми і технології в комерційній діяльності [Текст]: підручник / О.М.Ананьєв, В.М. Білик, Я.А. Гончарук. – Львів: Новий Світ‑2000, 2006. –584 с.
3. Антонов, В.М. Фінансовийменеджмент: сучасні інформаційні технології [Текст]: навчальний посібник / В.М. Антонов,Г.К. Яловий; ред. В.М. Антонов; Мін-во освіти і науки України, КНУім. Т.Г. Шевченка. – К.: ЦНЛ, 2005. – 432 с.
4. Гужва, В.М. Інформаційнісистеми і технології на підприємствах [Текст]: навчальний посібник / В.М. Гужва;Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К.: КНЕУ, 2001. – 400 с.
5. Гуржій, А.М. Інформатика таінформаційні технології [Текст]: підручник / А.М. Гуржій, Н.І. Поворознюк, В.В. Самсонов.– Х.: Компанія СМІТ, 2003. – 352 с.
6. Информационные системы итехнологии: приложения в экономике и управлении: Кн. 6 [Текст]: учебное пособие/ Мин-во образования и науки Украины, Донецкий нац. ун‑т; ред. Ю.Г. Лысенко.– Донецк: Юго-Восток, 2004. – 377 с.
7. Колесник А.П. Компьютерныесистемы в управлении финансами. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 312 с.
8. Маслов, В.П. Інформаційнісистеми і технології в економіці [Текст]: навчальний посібник / В.П. Маслов;Мін-во освіти і науки України. – К.: Слово, 2003. – 264 с.
9. Олійник, А.В. Інформаційнісистеми і технології у фінансових установах [Текст]: навчальний посібник / А.В.Олійник, В.М. Шацька. – Львів: Новий Світ‑2000, 2006. – 436 с.
10. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А.Інформаційні системи в фінансово-кредитних установах. – К.: КНЕУ, 1999. –216 с.
11. Румянцев, М.И. Информационныесистемы и технологии финансово-кредитных учреждений [Текст]: учебное пособиедля вузов / М.И. Румянцев; Западнодонбасский ин‑т экономики иуправления. – Днепропетровск: ИМА-пресс, 2006. – 482 с. –
12. Черняк, О.І. Системи обробкиекономічної інформації [Текст]: підручник / О.І. Черняк, А.В. Ставицький, Г.О. Чорноус.– К.: Знання, 2006. – 447 с.