Зміст
1. Загальна характеристика ВАТ
«Володарка»
2. Дослідження операційної та
фінансової діяльності ВАТ «Володарка»
3. Кадрова діяльність ВАТ «Володарка»
4. Інвестиційна діяльність ВАТ
«Володарка»
5. Характеристика маркетингової
діяльності ВАТ «Володарка»
6. Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ
«Володарка»
Висновки та
пропозиції
Список
використаних джерел
1. Загальна характеристика ВАТ
«Володарка»
Відкрите
акціонерне товариство "Володарка" створено згідно з рішенням засновника (засновників) від "18"березня 1993 року.
Найменування
Товариства:
повне
найменування –
Відкрите акціонерне товариство «Володарка».
скорочене
найменування – ВАТ
«Володарка».
комерційне
(фірмове) найменування – ВАТ «Володарка».
Місцезнаходження
Товариства: Вінницька обл., Старомiський рн. 21001 м. Вiнниця вул. Коцюбинського б. 39.
ВАТ «Володарка» є
юридичною особою з дати його державної реєстрації.
Товариство
має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до статуту та закону. Товариство може бути
відповідачем та позивачем у суді.
Товариство
має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням,
знак для товарів і послуг.
Майно
Товариства формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України.
Товариство
є власником:
- майна,
переданого йому засновниками та акціонерами у власність як вклад до статутного
капіталу;
- продукції,
виробленої Товариством у результаті господарської діяльності;
- одержаних
доходів;
- іншого майна,
набутого на підставах, не заборонених законом.
Товариство
має право продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду
юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності,
використовувати та відчужувати їх іншим шляхом, якщо це не суперечить чинному
законодавству України та статуту.
Товариство
має право випускати акції, облігації та інші цінні папери. Умови випуску та
порядок розміщення акцій та облігацій визначаються у рішенні про їх випуск.
Товариство
самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.
Акціонери
не відповідають за зобов'язаннями Товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних
з діяльністю Товариства, у межах вартості акцій, що їм належать.
Акціонери,
які не повністю оплатили акції, відповідають за зобов'язаннями Товариства у
межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.
Товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для
одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, максимізації добробуту
акціонерів у вигляді зростання ринкової вартості акцій Товариства, а також
отримання акціонерами дивідендів.
Предметом
діяльності Товариства є:
- виробництво швейних виробів (крім пошиття на замовлення населення);
- роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації;
- оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації.
Окремі
види діяльності, перелік яких встановлюється законом, Товариство може
здійснювати після одержання ним спеціального дозволу (ліцензії).
Товариство
має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій
сфері, пов'язаній з предметом його діяльності. При здійсненні
зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується повним обсягом прав
суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства
України.
У разі необхідності у статуті Товариства, яке активно займається
зовнішньоекономічною діяльністю, положення щодо її здійснення можуть бути
викладені більш детально у вигляді окремого розділу статуту.
Статутний
капітал Товариства становить 4005,9 тисяч гривень.
Статутний
капітал Товариства поділено на акції і становить 213078 акцій.
Статутний
капітал Товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених
внаслідок придбання ними акцій. На дату заснування Товариства кількість акцій,
що купувалася засновниками, та їхня частка у статутному капіталі складала половину акцій.
Товариство
має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу.
Рішення про збільшення або зменшення розміру статутного капіталу Товариства
приймається загальними зборами акціонерів.
Розмір
статутного капіталу може бути збільшено шляхом:
-
збільшення номінальної вартості акцій;
- додаткового
випуску акцій.
Розмір
статутного капіталу може бути зменшено шляхом:
- зменшення
номінальної вартості акцій;
- купівлі
Товариством частини випущених акцій з метою зменшення їх загальної кількості.
Порядок розподілу
прибутку і покриття збитків Товариства визначається рішенням загальних зборів
відповідно до чинного законодавства України та статуту Товариства.
За рахунок чистого
прибутку, що залишається в розпорядженні Товариства:
- виплачуються дивіденди;
- створюється та поповнюється резервний
фонд (капітал);
- накопичується нерозподілений прибуток
(покриваються збитки).
Напрями використання
додаткових фінансових ресурсів Товариства, отриманих за рахунок накопичення
нерозподіленого прибутку, затверджуються загальними зборами акціонерів.
Резервний фонд (капітал)
створюється шляхом щорічних відрахувань у розмірі не менше п'яти відсотків від
чистого прибутку Товариства. Щорічні відрахування у резервний фонд (капітал)
здійснюються до досягнення ним 30
відсотків від розміру статутного капіталу Товариства. Але не менше 25 відсотків
статутного капіталу.
Загальний обсяг та розмір
дивідендів на одну акцію затверджуються загальними зборами за пропозицією
наглядової ради. Загальні збори приймають рішення про форму та порядок виплати
дивідендів відповідно до чинного законодавства України та статуту ВАТ «Володарка». На кожну просту акцію Товариства
нараховується однаковий розмір дивідендів.
Виплата дивідендів за
привілейованими акціями проводиться їх власникам у першу чергу порівняно з акціонерами
- власниками простих акцій. Виплата дивідендів за привілейованими акціями
проводиться у заздалегідь визначеному розмірі, незалежно від розміру одержаного
Товариством прибутку у відповідному році. У тому разі, коли прибуток
відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів за привілейованими акціями
проводиться за рахунок резервного фонду.
Дивіденди виплачуються
один раз на рік за підсумками календарного року. Виплата дивідендів за акціями
має здійснюватися тільки у грошовій формі. Дивіденди виплачуються протягом 3
місяців з дати прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів,
шляхом перерахування коштів на особовий рахунок акціонера або іншим чином за
рішенням загальних зборів акціонерів. За прострочення виплати дивідендів
Товариство виплачує акціонерам дивіденди з урахуванням встановленого індексу
інфляції за весь час прострочення, а також 10 відсотків річних з простроченої суми.
Право на отримання
дивідендів мають особи, які є акціонерами на дату початку строку виплати
дивідендів. Дивіденди нараховуються тільки на повністю оплачені акції.
Загальні збори мають
право приймати рішення про недоцільність нарахування дивідендів на прості акції
за підсумками роботи Товариства за рік.
Товариство не має права
оголошувати та виплачувати дивіденди:
- до повної сплати всього статутного
капіталу;
- при зменшенні вартості чистих активів
акціонерного товариства до розміру, меншого ніж розмір статутного капіталу і
резервного фонду;
- в інших випадках, встановлених
законом.
Товариство покриває збитки
відповідно до вимог чинного законодавства України.
Органами управління
Товариства є:
- загальні збори акціонерів;
- наглядова рада;
- правління;
- ревізійна комісія.
Загальні збори є вищим органом Товариства.
У загальних зборах мають
право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що
їм належать. Акціонер має право призначити свого представника для участі у
зборах. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк.
Акціонер має право у будь-який час відкликати чи замінити свого представника у
вищому органі Товариства, повідомивши про це правління Товариства.
Загальні збори мають
право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі і з
тих, що передані загальними зборами до компетенції правління Товариства.
Наглядова рада є органом Товариства, який здійснює
контроль за діяльністю правління та захист прав акціонерів Товариства.
Наглядова рада обирається
загальними зборами з числа акціонерів у кількості 7 членів строком на три роки.
Порядок формування
наглядової ради, а також вимоги до кандидатів та членів наглядової ради
встановлюються у Положенні про наглядову раду.
До компетенції наглядової
ради належить вирішення питань, передбачених законом та Статутом Товариства, а
також переданих для вирішення наглядовою радою загальними зборами.
Організаційною формою
роботи наглядової ради є чергові та позачергові засідання. Засідання наглядової ради проводяться за необхідністю, але не
менше одного разу на три місяці. Засідання наглядової ради вважається
правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше 2/3 від загальної кількості її
членів. Рішення на засіданні наглядової ради вважається прийнятим, якщо за
нього проголосувало більше половини членів наглядової ради, які беруть участь у
її засіданні. Члени наглядової ради не мають права передавати свої повноваження
іншій особі.
Порядок скликання та
проведення чергових та позачергових засідань наглядової ради регулюється
Положенням про наглядову раду.
Ревізійна комісія є органом Товариства, який контролює
фінансово-господарську діяльність правління Товариства.
Ревізійна комісія
обирається загальними зборами з числа акціонерів у кількості 3 членів строком на 5 років.
Порядок формування
ревізійної комісії, а також вимоги до кандидатів та членів ревізійної комісії
встановлюються у Положенні про ревізійну комісію Товариства.
Голова та члени
наглядової ради, голова та члени правління, голова ревізійної комісії є
посадовими особами органів управління Товариства.
Посадові особи органів
Товариства повинні добросовісно та розумно діяти в найкращих інтересах
Товариства. Посадові особи органів Товариства повинні розкривати інформацію про
наявність у них заінтересованості в укладенні будь-якого правочину стосовно
товариства (конфлікту інтересів).
Посадова особа органів
управління вважається заінтересованою в укладенні відповідного правочину у разі
якщо:
1) ця особа є однією із
сторін такого правочину;
2) бере участь у
правочині як представник або посередник;
3) отримує комісійну
винагороду від Товариства або від особи, яка є однією із сторін правочину;
4) внаслідок такого
правочину придбає майно;
5) є пов'язаною особою
юридичної особи, яка є стороною правочину, або бере участь у правочині як
представник чи посередник, або отримує комісійну винагороду від Товариства чи
від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає
майно.
Посадові особи органів
управління Товариства зобов'язані повідомляти наглядову раду про правочини, що
укладаються, або якщо передбачається таке укладення, в яких вони можуть
визнаватися заінтересованими особами. Зазначена інформація надається протягом
десяти днів з дати виникнення обставин, щодо яких має бути зроблено
повідомлення.
Рішення про укладення
Товариством правочину, щодо якого є заінтересованість, приймається наглядовою
радою.
У разі прийняття
наглядовою радою рішення про укладення Товариством правочину, щодо якого є
заінтересованість, члени наглядової ради, які є заінтересованими особами, не
мають права голосу.
Якщо більшість членів
наглядової ради є особами, заінтересованими в укладенні Товариством правочину,
він має укладатися згідно з рішенням загальних зборів за поданням наглядової
ради. Рішення про подання приймається простою більшістю голосів членів
наглядової ради, які беруть участь у засіданні, незалежно від їх
заінтересованості в укладенні правочину.
Приховування посадовою
особою інформації або неповідомлення про особисту заінтересованість є підставою
для притягнення цієї особи до цивільної, матеріальної або дисциплінарної
відповідальності та дострокового припинення її повноважень.
Товариство припиняється в
результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним
особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в
результаті ліквідації.
Виділом є перехід за
розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків Товариства до однієї
або кількох створюваних нових юридичних осіб (Додаток А).
2. Дослідження
операційної та фінансової діяльності ВАТ «Володарка»
ВАТ «Володарка»
являється одним із найбільших виробників текстильних виробів, що
розповсюджуються як у межах держави, так і за її межами.
Робота
підприємства направлена на розвиток та удосконалення продукції підприємства.
Розширення асортименту, запуск у виробництво нових виробів та ліній виробництва
одягу.
Якість продукції
ВАТ «Володарка» відповідає світовим стандартам якості, про що свідчить
відповідність її міжнародним стандартам якості та попит серед іноземних
покупців.
На підприємстві
працює відділ контролю якості, що дозволяє підтримувати стандарти якості
продукції ВАТ «Володарка». Це дає можливість підтримувати якість продукції та
на досить високому рівні конкурувати на ринку виготовлення швейних виробів.
Незважаючи на те, що підприємство являється одним із небагатьох підприємств, що
займається пошиттям чоловічих костюмів. Воно підтримує високий рівень якості,
навіть при монопольному становищі на ринку швейних виробів.
Для більш повної
характеристики Відкритого акціонерного товариства «Володарка» розглянемо його
основні економічні показники та їх динаміку на протязі 2007-2009 рр. (табл.
2.1).
Таблиця 2.1
Рівень та
динаміка основних економічних показників ВАТ «Володарка» 2007-2009 рр.
№ п/п
Показники
Роки
Відносне відхилення звітного року від, %
2007 р.
2008 р.
2009 р.
2007 р.
2007
2008 р.
1
2
3
4
5
6
7
1
Обсяг продукції (робіт, послуг), у порівняльних
оптових цінах, тис. грн.
32502
35604,4
41504
21,7
14,21
2
Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів,
робіт, послуг) у порівняльних цінах, тис. грн.
31804
34942
40542
21,55
13,8
3
Фінансовий результат від звичайної діяльності до
оподаткування, тис. грн.
6,9
1,0
-
-
-
4
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
25715
28363
31691
18,85
10,5
5
Середньооблікова чисельність працівників основного
виду діяльності, осіб.
1559
1423
1183
-31,8
-20,3
6
Фонд оплати праці, тис. грн.
16384
17127
19841
17,42
13,67
7
Середня продуктивність праці, грн. на особу
20,84
25,02
35,08
40,68
28,74
8
Рентабельність капіталу
1,42
1,54
1,61
11,26
10,4
9
Середньорічна заробітна плата
10,5
12,01
16,77
37,38
28,4
Показники
діяльності ВАТ «Володарка» наведені в таблиці 2.1 свідчать про досить високий
рівень росту прибутків підприємства, що відображається на кількості робочих
місць, чистому прибутку підприємства, заробітній платі, фонду оплати праці,
рентабельності, продуктивності праці та інших показниках, які характеризують
фінансовий стан підприємства, його економічний потенціал.
Так, у порівнянні
2007-2009 рр. обсяг продукції збільшився на 21,7%, що свідчить про збільшення
обороту продукції, запровадженні системі знижок, що дозволяють користуватися
послугами та товарами саме цього підприємства; урізноманітненні товарів, що
знаходяться на реалізації; збільшенні експорту товарів.
Чистий дохід від
реалізації на протязі 2007-2009 рр. збільшився на 21,55%. Даний показник
свідчить, що ВАТ «Володарка» на протязі аналізованого періоду збільшило свій
чистий дохід за рахунок збільшення обсягу реалізованої продукції, а не за
рахунок безпідставного підняття цін.
Фінансовий
результат від звичайної діяльності до оподаткування на протязі 2007-2009 рр.
поступово зменшувалась і досягла 0.
На 31,8%
зменшилась кількість працівників на протязі 2007-2009 рр., що свідчить про те,
що на підприємстві проводиться модернізація та переоснащення виробництва.
Оскільки обсяг продукції та чистий дохід на ВАТ «Володарка» зростають, а
кількість працівників зменшується, що свідчить про модернізацію і технічне
удосконалення виробничого процесу.
Фонд оплати праці
зріс на 17,42%, що свідчить про зростання заробітних плат на ВАТ «Володарка».
Зросла середня
продуктивність праці на 40,68%, що свідчить про впровадження новітніх методик
удосконалення організації праці, модернізації виробництва та комп’ютеризації
процесу виробництва.
Середньорічна
заробітна плата зросла на 37,38%, як наслідок зростання фонду оплати праці та
продуктивності праці на ВАТ «Володарка».
З кожним роком
зростає рентабельність підприємства.
Стійкий
фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його
виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна
об’єктивно здійснити за допомогою системи показників, що детально й усебічно
характеризують господарське становище ВАТ «Володарка».
Метою оцінки
фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності
виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи
підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими
установами.
Основними
завданнями аналізу фінансового стану є:
-
дослідження
рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
-
дослідження
ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення
підприємства власними оборотними коштами;
-
об’єктивна
оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості
підприємства;
-
оцінка
становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його
конкурентоспроможності;
-
аналіз
ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;
-
визначення
ефективності використання фінансових ресурсів.
Інформаційною
базою для оцінювання фінансового стану ВАТ «Володарка» є дані:
- баланс (форма
№1) [Б, Д, Ж];
- звіт про
фінансові результати (форма №2) [В, Е, З].
Розрахуємо
показники оцінки майнового стану ВАТ «Володарка».
Сума
господарських коштів, що їх підприємство має у розпорядженні. Цей показник дає
загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства.
Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу
підприємства. ВАТ «Володарка» на кінець 2007 року мало баланс в розмірі 30906,3
тис. грн., на кінець 2008 року – 31115,5 тис. грн., а на кінець 2009 року –
31240 тис. грн., тобто за період 2007-2009 років сума господарських коштів, що
їх ВАТ «Володарка» має у розпорядженні зростає, що свідчить про позитивну
тенденцію в діяльності ВАТ «Володарка».
Показник
коефіцієнту зносу основних засобів характеризує частку зношених основних
засобів у загальній їх вартості. Використовується в аналізі для характеристики
стану основних засобів. Знос основних засобів у 2007 році складав 53,3%, у 2008
році – 54,4%, у 2009 році – 61,4%, тобто спостерігається тенденція до зростання
зносу основних засобів за аналізований період, що є позитивною тенденцією для
ВАТ «Володарка». Окрім того спостерігається значна тенденція зносу основних
засобів, тому ВАТ «Володарка» потребує модернізації основних засобів та їх
повного оновлення.
Коефіцієнт
оновлення основних засобів показує, яку частину наявних на кінець звітного
періоду основних засобів становлять нові основні засоби. Для ВАТ «Володарка»
коефіцієнт оновлення основних засобів в 2007 році складав 0,53%, в 2008 році –
0,54%, в 2009 році – 0,61%, що показує динаміку постійного зростання оновлення
основних засобів.
Коефіцієнт
вибуття основних засобів показує, яка частина основних засобів, з якими
підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з
інших причин. ВАТ «Володарка» коефіцієнт вибуття основних засобів у 2007 році
складав 0,60%, в 2008 році – 0,56%, в 2009 році – 0,58%, що показує динаміку
зменшення вибуття основних засобів за період 2007-2009 роки. Невисоку частку
вибуття основних засобів у 2009 році пояснюється незначним зношенням основних
засобів ВАТ «Володарка».
Дані стосовно
майнового стану ВАТ «Володарка» наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Оцінка майнового стану ВАТ «Володарка» період 2007-2009 років
Показник
Роки
Відхилення (+/-)
2007 р.
2008 р.
2009 р.
2007
2008
Коефіцієнт зносу основних засобів, %
0,53
0,54
0,61
13,11
11,47
Коефіцієнт придатності, %
0,47
0,46
0,39
-20,5
-17,94
Коефіцієнт оновлення основних засобів, %
1,87
1,8
1,62
-15,4
-11,11
Коефіцієнт вибуття основних засобів
0,60
0,56
0,58
-3,44
3,44
Таким чином,
можна зробити висновки, що за аналізований період спостерігається зростання
суми господарських коштів, що їх ВАТ «Володарка» має у розпорядженні.
Позитивною тенденцією господарської діяльності ВАТ «Володарка» є значна
модернізація виробництва та ведення нового обладнання у виробничий процес.
Ліквідність
балансу - це ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства його активами,
строк перетворення яких у гроші відповідає строку погашення платіжних
зобов’язань. Ліквідність балансу залежить від ступеня відповідності величини
наявних платіжних коштів величині боргових зобов’язань.
Аналізуючи ліквідність підприємства,
використовують такі показники:
- коефіцієнт абсолютної ліквідності;
- коефіцієнт швидкої (проміжної,
суворої) ліквідності;
- коефіцієнт
покриття (загальний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності)
Коефіцієнт
абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм платоспроможності й
ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокової заборгованості
воно може погасити в поточний момент або найближчим часом. Для ВАТ «Володарка»
коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) складав у 2007 році
складає 0,004%, у 2008 році – 0,006%, у 2009 році – 0,022%, даний показник є
вищим нормативного рівня та має тенденцію до збільшення і показує, що у разі
звернення всіх кредиторів по короткостроковим зобов’язанням підприємство зможе
погасити значну частину поточної заборгованості.
Коефіцієнт
швидкої (проміжної, суворої) ліквідності, або коефіцієнт кислотного тесту
допомагає оцінити можливість погашення підприємством короткострокових
зобов’язань у разі його критичного стану [2, с. 54]. Теоретичне найнижче
значення цього показника - 1, найвище - 2. Для ВАТ «Володарка» коефіцієнт
швидкої ліквідності складав у 2007 році складає 0,99%, у 2008 році – 1,07%, у
2009 році – 1,62%, що має позитивну тенденцію до зростання.
Коефіцієнт
покриття (загальний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності)
вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські
зобов’язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць
поточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов’язань.
Теоретичне значення цього показника — 1,5-2,5. Для ВАТ «Володарка» коефіцієнт
покриття загальний складав у 2007 році складає 1,24%, у 2008 році – 1,34%, у
2009 році – 1,88% та мав постійну тенденцію до збільшення та вказував на
позитивну тенденцію забезпечення поточних зобов’язань підприємства оборотними
активами ВАТ «Володарка». Дані фінансового стану ВАТ «Володарка» показники вказані в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Оцінка ліквідності ВАТ «Володарка» за період 2007-2009 років
Показник
Роки
Відхилення (+/-)
2007
2008
2009
2007
2008
Коефіцієнт покриття загальний, %
1,24
1,34
1,88
34,04
28,72
Коефіцієнт швидкої ліквідності, %
0,99
1,07
1,62
38,88
33,95
Коефіцієнт абсолютної ліквідності, %
0,004
0,006
0,022
81,8
72,72
Таким чином,
спостерігається стабільна тенденція до зниження ліквідності активів ТОВ «Бріктон», значна їх частина не відповідає встановленим
нормативам, що свідчить про недостатній запас товарно-матеріальних цінностей та
грошових коштів, що пов’язано зі специфікою галузі та діяльністю підприємства.
Платоспроможність - це можливість підприємства наявними
грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов’язання. Коли
підприємство має добрий фінансовий стан, воно стійко платоспроможне, у
противному разі воно періодично або постійно неплатоспроможне.
Маневреність
грошових коштів ВАТ «Володарка» у 2007 році складає 0,1%, у 2008 році – 0,2%, у
2009 році – 0,8%, даний показник є нижчим нормативного, що зумовлено специфікою
діяльності ВАТ «Володарка» та структурою активів підприємства.
Частина власних оборотних
коштів у покритті запасів - це
вартість запасів, яка покривається власними оборотними коштами. Рекомендована
нижня межа цього показника – 50%,
для ВАТ «Володарка» частина власних оборотних коштів у
покритті запасів складає у 2007 році
– 47%, у 2008 році – 57%,
у 2009 році – 137% та має тенденцію до збільшення.
Коефіцієнт концентрації
власного капіталу характеризує частку власності самого підприємства у загальній
сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Для ВАТ «Володарка» коефіцієнт концентрації власного капіталу складає у 2007 році – 64%, у 2008 році
– 64%, у 2009 році – 63%,
тому даний показник має негативну тенденцію до спаду.
Коефіцієнт концентрації
залученого (позикового капіталу) відповідно складає 35%, 35% та 36%.
Коефіцієнт фінансової
залежності є оберненим до попереднього показника. Для ВАТ «Володарка» коефіцієнт фінансової залежності складає у 2007 році – 153%,
у 2008 році – 155%, у 2008 році
– 156%, що показує значну фінансову
залежність підприємства, оскільки його діяльність фінансується за рахунок
запозичених коштів.
Коефіцієнт маневреності
власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для
фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку
капіталізовано. Для ВАТ «Володарка» коефіцієнт маневреності власного
капіталу складає у 2007 році – 8%, у 2008 році – 13%, у
2009 році – 33%, що показує позитивну тенденцію маневреності власного
капіталу підприємства.
Коефіцієнт
довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу. Для
ВАТ «Володарка» коефіцієнт довгострокового
залучення позикових коштів складає у 2007 році – 15%, у 2008 році – 13,6%,
у 2009 році – 16%, що за аналізований період підприємство залучало
довгострокові вкладення.
Дані стосовно фінансового
стану підприємства занесемо до табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Оцінка майнового стану ВАТ «Володарка» за період 2007-2009 років
Показник
Роки
Відхилення (+/-)
2007
2008
2009
2007
2008
Маневреність грошових коштів, %
0,001
0,002
0,008
87,5
75,0
Частина власних оборотних коштів у покритті запасів, %
0,47
0,57
1,37
65,7
58,4
Коефіцієнт концентрації власного капіталу, %
0,64
0,64
0,63
-1,6
-1,6
Коефіцієнт концентрації залученого (позикового капіталу), %
0,35
0,35
0,36
2,8
2,8
Коефіцієнт фінансової залежності, %
1,53
1,55
1,56
1,92
0,64
Коефіцієнт маневреності власного капіталу, %
0,08
0,13
0,33
75,7
60,6
Коефіцієнт довгострокового залучення позичкових коштів, %
0,15
0,13
0,16
6,2
18,7
Таким чином,
проаналізувавши фінансову стійкість та залежність підприємства можна зробити
висновки, що підприємство є фінансово стійким та майже не залежить
від короткострокових позичальників.
Приймання
продукції за кількість та якістю на ВАТ «Володарка» здійснюється на основі
встановлених нормативів та законодавчих актів, як місцевого, так і міжнародного
значення.
У разі виявлення
недостачі товарів та сировини або виявлення неналежної їх якості складається
акт недостачі товарів чи сировини або неналежної їх якості.
Товари та
сировини на підприємстві зберігається із встановленими стандартами та повністю
відповідає міжнародним стандартам зберігання товарів та сировини даного роду.
Доставка та
розміщення продукції підприємства здійснюється як самим підприємством так і
його торговими партнерами. Загалом продаж товарів ВАТ «Володарка» здійснюється
як на фірмових магазинах підприємства, так і в торгових мережах із світовим
іменем.
Загалом на
підприємстві досить доцільним є розширення власної мережі підприємства, яка
стимулюватиме розповсюдження продукції, її доступності серед середнього класу,
якість продукції, яка відповідає стандартам підприємства.
На ВАТ
«Володарка» працює система матеріальної відповідальності, що відповідає чинному
трудовому законодавству. Так, при виявленні недостачі при прийманні товарів чи
сировини, працівники, які мають до цього причетність несуть матеріальну
відповідальність. Причетність до відсутності товарів свідчить акт недостачі.
3. Кадрова
діяльність ВАТ «Володарка»
На даний час на
підприємстві ВАТ “Володарка» працює
1293 працівники, в тому числі по категоріях, які
приведені в наступній таблиці (табл. 3.5 і 3.6).
Таблиця 3.5
Структура персоналу
Відкритого акціонерного товариства «Володарка»
Категорія
Всього осіб
Із загальної чисельності
Жінки
Чоловіки
Чисельність штатних працівників на кінець 2007 року, з них:
1293
851
448
Чисельність працівників, що закінчили вищі заклади освіти:
1-2 рівня акредитації
182
24
133
3-4 рівня акредитації
96
5
29
Таблиця 3.6
Чисельність
працівників по віку
Чисельність працівників по віку:
Всього
Із загальної чисельності
Жінки
Чоловіки
50-54 роки
291
262
19
55-59 років
38
30
13
15-28 років
301
291
82
Відділ кадрів ВАТ «Володарка» систематично планує свою роботу,
веде самостійне діловодство, має штампи встановлених зразків для оформлення трудових
книжок, прийому на роботу і звільнення.
Основними задачами
відділу кадрів ВАТ «Володарка» є:
- забезпечення дотримання у всіх
підрозділах підприємства ринкових принципів підбору кадрів;
- забезпечення правильного сполучення
досвідчених старих кадрів з молодими фахівцями, своєчасне і якісне
комплектування апарату підприємства фахівцями;
- забезпечення і здійснення контролю за
виконанням трудового законодавства, наказів, вказівок і рішень вищестоящих
організацій з питань роботи з кадрами;
- вивчення практичної діяльності
керівників і фахівців, забезпечення на цій основі правильного розміщення
кадрів, створення і виховання резерву кадрів для висування на керівні й
інженерно-технічні посади;
- участь у роботі з виховання кадрів у
дусі відповідальності за доручену справу, строгого дотримання державної
дисципліни, принциповості і непримиренності до недоліків у роботі, у дусі
дотримання моральних норм нашого суспільства.
- організація роботи з підвищення
ділової кваліфікації керівних і інженерно-технічних працівників, організація
виробничо-економічного навчання з усіма працівниками підприємства;
Аналіз підготовки та
підвищення кваліфікації кадрів на ВАТ «Володарка» приведено в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7
Аналіз підготовки та
підвищення кваліфікації кадрів на ВАТ «Володарка»
Всього
Із загальної чисельності
Жінки
Чоловіки
Навчено новим професіям (підготовка, перепідготовка,
суміжні професії)
30
30
-
Підвищили кваліфікацію
82
42
13
Працівник по кадрам
підприємства повинен знати:
- основи трудового законодавства;
- положення, інструкції й інші керівні
матеріали, що стосуються роботи з кадрами, обліку особового складу на
підприємствах, збереження документів у відділах кадрів;
- положення про порядок призначення і
виплати державних посібників;
- порядок оформлення прийому, переходу
і звільнення працівників;
- ведення і збереження їх трудових
книжок і особистих справ, а також ведення обліку руху кадрів;
- керівні матеріали з питань підготовки
і підвищення кваліфікації кадрів;
- порядок складання звітності по кадрам.
Працівники по кадрам ВАТ «Володарка» виконують наступні функціональні
обов'язки:
- розробляють плани комплектування
підприємства кадрами з врахуванням зміни складу працюючих у зв'язку з
впровадженням нової техніки і технології виробничих процесів, а також
запровадженням у дію нових виробничих потужностей;
- розробляють номенклатуру посад і
пропозиції про призначення, переміщення і звільнення працівників, що входять у
неї;
- підбирають кадри на заміщення
працівників, оформляють документи і представляють їх на затвердження керівнику
підприємства чи вищим органам;
- систематично вивчають ділові якості
керівників і фахівців з метою підбору кадрів на заміщення посад, що входять у
номенклатуру даного підприємства;
- проводять під управлінням ради
директорів ВАТ «Володарка» необхідну організаторську роботу зі
створення резерву кадрів для висування на керівні й інженерно-технічні посади
номенклатури підприємства, об'єднання і номенклатури вищих органів управління,
планують, організують і контролюють роботу з резервом на висування;
- розробляють перспективні і річні плани
потреби у фахівцях, з вищою і середньою фаховою освітою. Оформляють
документацію молодих фахівців і здійснюють контроль за їх використанням на
роботі, сприяють створенню їм нормальних житлово-побутових умов;
- перевіряють обґрунтованість
пропозицій, що представляються, про призначення, переміщення і звільнення
працівників підлеглих підрозділів і дають свій висновок;
- здійснюють контроль за виконанням
законодавства України, наказів і розпоряджень вищестоящих організацій з питань
роботи з кадрами;
- здійснюють контроль за дотриманням
порядку призначення, переміщення і звільнення працівників підлеглих
підрозділів, проводять перевірки, дають вказівки і розробляють заходу щодо
усунення недоліків, узагальнюють і поширюють позитивний досвід роботи з
кадрами;
- разом із громадськими організаціями
проводять роботу по зміцненню трудової і виробничої дисципліни на підприємстві;
- розробляють і аналізують матеріали,
що характеризують кількісний і якісний склад керівних і інженерно-технічних
працівників, представляють їх керівництву і вищим органам;
- організують разом з керівниками
підрозділів, а також із громадськими організаціями роботу з вивчення причин
плинності кадрів, вживають заходів по закріпленню на підприємстві робочих і
інженерно-технічних кадрів, всіляко спираючи в цій роботі на допомогу
суспільних відділів чи кадрів суспільних комісій;
- беруть участь у розробці заходів щодо
організації виробничо-економічного навчання працівників;
- розробляють заходи щодо підвищення
ділової кваліфікації керівних і інженерно-технічних працівників з відривом і
без відриву від виробництва;
- представляють у вищестоящі
організації звіти і необхідні матеріали по роботі з кадрами;
- разом з фінансовими працівниками
складають кошторис витрат і фінансування заходів щодо підготовки кадрів і
підвищенню кваліфікації фахівців;
- разом з керівниками підрозділів
організують контроль за станом трудової дисципліни в підлеглих підрозділах і
дотриманням працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку;
- разом з начальниками цехів і відділів
організують роботу з виховання кадрів;
- забезпечують своєчасне складання
графіків відпусток і їхнє оформлення;
- разом з комітетом профспілки
забезпечують підготовку документів на працівників, що виходять на пенсію;
- беруть участь у розгляді заяв і скарг
працівників, що стосується розміщення, переміщення і використання кадрів,
аналізують причини, що викликають скарги, і підготовляють пропозиції по їх
усуненню.
Працівники по кадрам
мають право:
- проводити перевірку стану роботи з
кадрами в підрозділах підприємства;
- вимагати від підвідомчих підприємств,
підрозділів виконання встановленого порядку роботи з кадрами, представлення
необхідних матеріалів з питань роботи з кадрами;
- представляти у всіх організаціях своє
підприємство з питань роботи з кадрами;
- виносити на розгляд керівництва
питання про роботу з кадрами.
Структура і чисельність
кадрових служб на ВАТ «Володарка»
визначається генеральним директором та радою директорів підприємства.
Значне місце в кадровій
роботі займають функції, зв'язані із соціальним розвитком колективу, а також з
використанням людського фактора в процесі виробництва. У зв'язку з цим
працівники по кадрам усе більше уваги приділяють питанням педагогіки,
психології, соціології, інших наук.
4. Інвестиційна
діяльність ВАТ «Володарка»
Інвестиційна
діяльність підприємства являє собою цілеспрямовано здійснюваний процес пошуку
необхідних інвестиційних ресурсів, вибору ефективних об'єктів (інструментів)
інвестування, формування збалансованої по обраних параметрах інвестиційної
програми (інвестиційного портфеля) і забезпечення її реалізації.
Основною метою
інвестиційної діяльності ВАТ «Володарка» є забезпечення найбільш ефективних
шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства (компанії, фірми) на
окремих стадіях його життєвого циклу, а також формування перспективної
організаційної структури й інвестиційної культури.
Істотну допомогу
в реалізації цієї мети надає аналіз інвестиційної діяльності підприємства. З
його допомогою виробляється стратегія й тактика розвитку інвестиційної
діяльності підприємства, обґрунтовуються плани й управлінські рішення в цій
сфері, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви
підвищення ефективності інвестицій, оцінюються результати реальних і фінансових
інвестиційних проектів у цілому й по окремих їх видах.
Аналіз
інвестиційної діяльності є важливою складовою частиною інвестиційного
менеджменту (механізму управління інвестиційною діяльністю підприємства).
Інвестиційний менеджмент - відносно нова галузь економічних знань не тільки для
нашої країни, але й для всього цивілізованого світу. Як самостійна дисципліна
при підготовці фахівців економічних спеціальностей за кордоном він оформився в
50-их роках ХХ століття, а у вітчизняній практиці вищої школи тільки в цей час.
На сьогоднішній день ця область знань є найбільш динамічною. Тільки за останні
десятиріччя значна частина дослідників за розробку проблем інвестиційного
аналізу й управління визнані гідними нобелівських премій.
На протязі
останніх років діяльності ВАТ «Володарка» здійснювала інвестування у власні
виробничі потужності, розширення торгової мережі і встановлення нового
обладнання.
Не є секретом той факт, що в нашій країні багато
аспектів оцінки інвестицій перебувають лише в стадії становлення, зіштовхуючись
із недосконалістю нормативно-правової бази й недостатнім рівнем підготовки
відповідних фахівців. Але все-таки об'єктивною економічною перешкодою розвитку
ефективної функціональної системи управління інвестиціями є відсутність активно
діючого ринку цінних паперів і недовіра з боку інвесторів.
Отже, в процесі управління інвестиційною діяльністю
підприємства інвестиційному аналізу приділяється особлива роль.
Для ефективного управління процесом інвестування
потрібно мати інформацію не тільки про хід виконання бізнес-плану, результатах
господарської діяльності, але й про тенденції й характер змін, що відбуваються,
в економіці підприємства й на фондовому ринку. Осмислення, розуміння інформації
досягаються за допомогою аналізу. У процесі аналізу первинна інформація
проходить аналітичну обробку: проводиться порівняння досягнутих результатів в
області інвестування з даними за минулі відрізки часу, з показниками інших
підприємств і середньогалузевими; визначається вплив різних факторів на
величину результативних показників; виявляються недоліки, помилки,
невикористані можливості, перспективи й т.д.
На основі результатів аналізу розробляються й
обґрунтовуються управлінські рішення. Інвестиційний аналіз передує рішенням і
діям, обґрунтовує їх й є основою наукового управління інвестиційним процесом,
забезпечує його об'єктивність й ефективність. Як функція управління аналіз
інвестиційної діяльності тісно пов'язаний з бухгалтерським обліком, плануванням
і прогнозуванням. Без достовірних даних бухгалтерського обліку неможливий
об'єктивний аналіз, і у свою чергу без глибокого аналізу неможливе здійснення
планування й прогнозування, розробка інвестиційної стратегії підприємства.
Слід зазначити, що аналіз інвестиційної діяльності є
не тільки засобом обґрунтування інвестиційних проектів і програм, але й
контролю за їх виконанням. Планування починається й закінчується аналізом
результатів інвестиційної діяльності підприємства. Він дозволяє підвищити
рівень планування, зробити його науково обґрунтованим.
Більша роль приділяється аналізу в справі визначення й
використання резервів підвищення ефективності інвестиційної діяльності. Він
сприяє ощадливому використанню ресурсів, виявленню й впровадженню передового
досвіду, попередженню зайвих витрат, різних недоліків у роботі й т.ін. У
результаті цього зміцнюється економіка підприємства, підвищується ефективність
виробництва.
Таким
чином, аналіз інвестиційної діяльності - важливий елемент у системі управління
інвестиційною діяльністю підприємства. Він являє собою процес дослідження
інвестиційної активності й ефективності інвестиційної діяльності підприємства з
метою виявлення резервів їхнього росту.
Залежно
від цілей здійснення, джерел інформації та обсягів дослідження інвестиційний
аналіз підрозділяється на різні види.
5. Характеристика
маркетингової діяльності ВАТ «Володарка»
Важливе місце в ринкових
відносинах належить маркетингу саме у сфері виробничого і торгівельного бізнесу, оскільки тут стоїть
питання реалізації товару (продукції) та послуг. Успішна маркетингова
діяльність у цих сфера дає змогу отримувати високі результати.
Маркетингова діяльність
саме у цих галузях повинна забезпечити:
-
надійну,
достовірну і своєчасну інформацію про ринок, структурі і динаміці конкретного
попиту, смаках і перевагах покупців, тобто інформацію про зовнішні умови
функціонування фірми;
-
створення такого
товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимогам ринку,
чим товари конкурентів;
-
необхідний вплив
на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль
сфери реалізації.
На жаль у
товаристві «Володарка» усі маркетингові функції покладені на плечі однієї
людини – директора з маркетингу. Ефективна маркетингова діяльність підприємства неможлива без
організації відповідних управлінських структур — відділів, бюро, секторів тощо. Тому основною метою роботи
буде висвітлення важливості створення служби маркетингу на даній організації.
Спочатку потрібно зазначити, що діяльність служби маркетингу
має базуватись на таких принципах:
-
цілеспрямованість
- відповідність місії, цілям, стратегії та політиці підприємства, спрямованість
на розв’язання суто маркетингових проблем, пошук і задоволення потреб споживачів;
-
чіткість
побудови - розумна спеціалізація, брак дублювання функцій, забезпечення єдності
керівництва маркетинговою діяльністю, підконтрольність виконавців;
-
точна
визначеність напрямів діяльності - орієнтація на конкретну концепцію, чіткий
розподіл завдань та функцій кожного підрозділу й виконавця, вертикальних та
горизонтальних зв’язків;
-
гнучкість
- своєчасне реагування на зміни в навколишньому бізнес-середовищі;
-
скоординованість
дій - комплексність маркетингових заходів для досягнення ефекту синергії;
-
достатня
фінансова забезпеченість як з погляду виконання маркетингових дій, так і
мотивації праці працівників маркетингових служб;
-
економічність
- покриття витрат на маркетинг доходами від реалізації маркетингових заходів;
-
висока
кваліфікація кадрів та їх постійна спеціальна перепідготовка;
-
активна
політика — пошук ринків, споживачів, незадоволених потреб, творчі підходи до
розв’язання поставлених маркетингових завдань.
На першому етапі
проводиться дослідження ринку, на якому працює товариство: визначається
величина попиту і пропонування продукції, співвідношення між ними, реальна і
потенційна місткість ринку та його сегментів, стан конкуренції, аналізується
поведінка споживачів, тенденції та перспективи розвитку ринку тощо.
Доскональне
знання ринку — головна передумова створення ефективної маркетингової організаційної
структури на підприємстві.
Після цього
аналізується власне товариство, його сильні та слабкі сторони, з’ясовується
концепція управління маркетингом, тобто основна ідея його організації.
Залежно від умов
навколишнього бізнес-середовища і намірів підприємства можливі такі концепції
організації маркетингу на підприємстві:
відділ збуту —
маркетингові функції, як правило, виконуються спеціалістами, яких наймають
тимчасово;
маркетингово-збутовий
відділ — збутові й окремі маркетингові функції виконують штатні працівник
відділу;
відділ маркетингу
— збутові функції виносять за межі відділу, працівники концентрують увагу на
виконанні тільки маркетингових функцій;
сучасна схема
управління маркетингом — виконання маркетингових і збутових функцій об’єднують
у єдиний комплекс під керівництвом заступника директора зі збуту і маркетингу,
а до виконання маркетингових функцій залучаються в разі потреби всі робітники і
службовці підприємства.
Крім цього, в
процесі організації маркетингу визначають, чи буде існувати інтегрований відділ
маркетингу, чи його функції виконуватимуть різні підрозділи підприємств
(неінтегрований маркетинг). Таке попереднє з’ясування концепції організації
маркетингу на підприємстві дає змогу встановити його цілі та основні завдання,
а також сформувати його організаційну структуру. При цьому можуть бути використані різні моделі
побудови відділу маркетингу.
Практично існують
не тільки ці моделі, а й безліч їхніх комбінацій (змішаних форм):
товарно-ринкові, товарно-функціональні, функціонально-товарно-ринкові тощо.
Одним із
найскладніших і найвідповідальніших є наступний етап організації маркетингу на
підприємстві — розподіл функцій між виконавцями. Для цього можуть бути
використані такі підходи:
витратний —
виконавець має бути зайнятий повний робочий день, а між виконуваними функціями
повинен існувати логічний зв’язок;
управлінський —
створення умов для того, щоб процес виконання маркетингових функцій
здійснювався послідовно і в одному напрямку;
соціальний —
виконувані функції повинні відповідати статусу працівників;
гнучкий —
створення можливостей для швидкого реагування на зміну умов навколишнього
бізнес-середовища.
Відповідно до
визначеної структури, завдань та функцій відділу маркетингу здійснюється підбір
його працівників. Слід знати, що ті, хто тут працюватимуть, мають задовольняти
цілий комплекс вимог, а саме:
- відповідати
загальним вимогам до управлінських кадрів (компетентність, високі моральні
якості, пунктуальність, дисциплінованість, уміння керувати людьми);
- мати належні
системні знання, кругозір, ерудицію, стратегічне мислення, аналітичні
здібності;
- бути
орієнтованими передовсім на обслуговування споживачів;
- мати
підприємницькі здібності;
- відзначатися
творчим, новаторським ставленням до справи;
- володіти
умінням вести переговори, знати іноземні мови; мати спеціальну підготовку в
галузі менеджменту та маркетингу;
- добре володіти
комп’ютером.
Останніми етапами
формування маркетингової організаційної структури підприємства є розроблення та
запровадження системи стимулювання праці та контроль за діяльністю, який дає
змогу здійснювати відповідні коригувальні дії.
Щоб з’ясувати,
наскільки раціональною є створена на підприємстві організація маркетингу,
необхідно знати відповідь на такі запитання:
чи працює
структура цілеспрямовано (які цілі, чи вимірюються, реалізуються та
контролюються вони)?
чи достатньо
гнучка структура (як швидко вона реагує на зміни; як швидко приймаються
рішення)?
чи достатньо
інформації?
що є опорою
організації?
як працює
організація з економічного погляду?
чи є в керівництва
достатньо часу для прийняття стратегічних рішень?
чи існує в
організації дух співробітництва?
Завершальним етапом
формування маркетингової організаційної структури ВАТ «Володарка» є контроль за її діяльністю.
Контроль - це процес
визначення, оцінки та інформування про співвідношення фактичних показників
(результатів реалізації планових рішень) і їх планових значень.
Процес контролю
включає визначення його концепції, мети (правильності, регулярності,
ефективності чи раціональності дій), об’єктів (методи, результати, показники,
потенціали тощо), контрольованих норм, контролерів (внутрішніх чи зовнішніх),
методів, обсягів (повний чи вибірковий), точок контролю, вагомості рішень,
прийнятності допусків та похибок, ідентифікації причин відхилень, способів їх
оцінки, формулювання пропозицій тощо.
Контроль
маркетингової діяльності підприємства — це дослідження сукупності маркетингових
дій, умов, зв’язків і результатів з метою з’ясування міри ефективності
діяльності підприємства для досягнення маркетингових цілей. Він має сприяти такому:
- досягненню
успіху і підвищенню продуктивності (контроль якості продукції, процесів
реклами, розподілу, збуту тощо);
- дотриманню
умовних обмежень (контроль річного балансу, бюджетів на рекламу, розподіл
тощо).
Контроль маркетингової
діяльності підприємства поширюється на виконання річних планів збуту,
прибутковості та ефективності маркетингових заходів.
Контроль річних
планів збуту проводиться за окремими показниками:
- товарооборот
окремих видів продукції (Qі):
, (5.1)
де qi — обсяг
товарообороту і-ї продукції підприємства за рік (квартал, місяць);
pi — відпускна
ціна і-ї продукції;
-
валовий
товарооборот (Q):
(5.2)
де n — кількість
позицій продукції підприємства;
-
структура
товарообороту підприємства в регіональному та асортиментному розрізі, за формами
власності, галузевою належністю та обсягами замовлень споживачів;
-
частка
товарообороту і-го товару підприємства в і-му регіоні (галузі, групі
споживачів).
Контроль ефективності маркетингових заходів може
здійснюватись за такими показниками:
- зростання ринку (Р):
, (5.3)
де Qз — обсяги
продажу продукції підприємства у звітному році (періоді);
Qп.п — обсяги
продажу продукції підприємства в попередньому році (періоді);
- частка ринку
(Qп):
, (5.4)
де Qі — обсяг
товарообороту і-ї продукції підприємства на даному ринку; Qзі —
загальні обсяги продажу і-ї продукції всіма постачальниками на даному ринку;
- продуктивність
маркетингу (П):
, (5.5)
де Q — валовий
товарооборот підприємства; К — кількість працівників маркетингової служби;
- динаміка
замовлень (Кз):
, (5.6)
де — кількість (обсяги) замовлень поточного
періоду; Qп.пз — кількість (обсяги) замовлень
попереднього аналогічного періоду;
- середня
величина замовлень (Зс):
, (5.7)
де Qз — загальний
обсяг замовлень; Кс — кількість споживачів;
-
структура
та динаміка споживачів (клієнтів) підприємства (частки старих та нових
споживачів (клієнтів) підприємства в їхній загальній кількості в поточний
період та проти попереднього періоду;
-
якість
обслуговування споживачів (Кя):
, (5.8)
де Кр — кількість
рекламацій у вартісному виразі;
- ефективність
рекламних витрат (Кр):
, (5.9)
де Рв — сума
рекламних витрат;
- цінова перевага
(Ку):
(5.10)
де Рф — середня
ціна продукції підприємства; Рк — середня ціна продукції конкурента;
- швидкість
обороту товарних запасів (Vз):
Крім цього,
контролюється прибутковість товарів у розрізі їх асортименту, регіонів,
споживачів, каналів розподілу тощо.
6.
Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ «Володарка»
Динаміку
експортно-імпортних процесів ВАТ «Володарка» визначають багато факторів, серед
яких особливе місце належить цінам на товари (послуги). Надійна і достовірна
інформація щодо рівня і динаміки цін широко використовується у повсякденній
діяльності зовнішньоторговельних організацій, товаровиробників, імпортерів та
експортерів товарів і послуг, органів державного управління, що координують зовнішньоекономічну
діяльність. Ці питання є дуже актуальними для України, яка лише з 1992 року
стала повноправним суб'єктом міжнародних економічних відносин і в даний час
проводить цілеспрямовану політику щодо подальшої інтеграції у світову
економічну співдружність.
Проблеми
дослідження зовнішньоторговельних цін в умовах переходу на ринкові механізми
господарювання отримали рівне відображення у вітчизняній і зарубіжній (СНД)
науково-методичній літературі. Проте здебільше висвітлювалися окремі аспекти
цієї проблеми. Аналіз цього досвіду з позицій комплексного, системного підходу
виходячи із реалій розвитку економіки сучасної України в повній мірі ще не
проводився.
З
економічної літератури відомо, що ціна є багатофункціональним економічним
явищем, провідною ринковою категорією. За зміною ціни часто випливають серйозні
соціальні, економічні, а також політичні наслідки. Тому у всебічній та
об'єктивній статистичній інформації про ціни, у глибокому аналізі
закономірностей та тенденцій їх зміни зацікавлене усе суспільство, у тому числі
органи державної влади, маркетингові і збутові служби окремих підприємств та
організацій.
Сутність
ціни, її економічна природа проявляється у подвійній ролі, яку відіграє ціна на
ринку. Вона, насамперед, є:
—
індикатором,
що відображає політику та кон'юнктуру ринку (співвідношення попиту та
пропозиції, торговельний та економічний ризик, ступень конкуренції на ринку тощо);
—
регулятором
ринку, за допомогою якого здійснюється вплив на попит та пропозицію, структуру
та місткість ринку, купівельну спроможність гривні, обертання товарних запасів
тощо. Водночас обмеження використання ресурсів набуває значення регулятора ціни
і є мотивацією для виробництва.
Проблеми
цін і ціноутворення належать до найбільш складних розділів економічної теорії,
особливу роль вони відіграють у ринковій економіці.
Аналіз
цін і факторів ціноутворення не обмежується розгляданням внутрішніх цін, а
також цін на національних ринках. Оскільки світова економіка з часом стає
дедалі більш відкритою, широкого розвитку набувають процеси світової
інтеграції, збільшуються обсяги торговельно-економічних зв'язків між різними
країнами, у тому числі й між Україною та закордонними державами, самостійною
важливою проблемою стає розгляд і аналіз зовнішньоторговельних цін, що діють на
світових ринках товарів та послуг.
Слід
зазначити, що на формування зовнішньоторговельних цін впливає набагато більше
різноманітних факторів, ніж на формування внутрішніх цін. Зокрема, можна
виділити такі фактори, як транспортні витрати, страхування, відповідність
світовим стандартам, політика в галузі ліцензування та квотування,
зовнішньоторговельне законодавство тощо. Під впливом дії цих факторів, а також
з огляду на рівень міжнародної конкуренції на провідних ринках товарів і послуг
формується так звана «світова ціна» (вона розглядатиметься далі). На формування
зовнішньоторговельної ціни також значно впливає цінова політика підприємств і
організацій, які є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Необхідність
вивчення зовнішньоторговельних цін актуальна також тому, що не всі ціни як
фактор міжнародної торгівлі можна розглядати як світові. Так, не можуть
вважатися світовими ціни товарообмінних операцій (угоди на компенсаційній
основі, бартерні тощо); на поставки, що носять випадковий, епізодичний, внутрішньофірмовий
та преференційний характер; на продукцію спільних підприємств; за угодами, що
здійснюються в неконвертованій валюті; в межах закритих економічних угруповань
країн або по лінії надання державної допомоги.
Висновки та
пропозиції
Відкрите
акціонерне товариство "Володарка" створено згідно з рішенням засновника (засновників) від "18"березня 1993 року.
Найменування
Товариства:
повне
найменування –
Відкрите акціонерне товариство «Володарка».
Місцезнаходження
Товариства: Вінницька обл., Старомiський рн. 21001 м. Вiнниця вул. Коцюбинського б. 39.
ВАТ «Володарка» є
юридичною особою з дати його державної реєстрації.
Товариство
має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до статуту та закону. Товариство може бути
відповідачем та позивачем у суді.
Товариство
має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку та кутовий штамп зі своїм
найменуванням, знак для товарів і послуг.
ВАТ «Володарка»
являється одним із найбільших виробників текстильних виробів, що
розповсюджуються як у межах держави, так і за її межами.
Робота
підприємства направлена на розвиток та удосконалення продукції підприємства.
Розширення асортименту, запуск у виробництво нових виробів та ліній виробництва
одягу.
Якість продукції
ВАТ «Володарка» відповідає світовим стандартам якості, про що свідчить
відповідність її міжнародним стандартам якості та попит серед іноземних
покупців.
У порівнянні
2007-2009 рр. обсяг продукції збільшився на 21,7%, що свідчить про збільшення
обороту продукції, запровадженні системі знижок, що дозволяють користуватися
послугами та товарами саме цього підприємства; урізноманітненні товарів, що
знаходяться на реалізації; збільшенні експорту товарів.
Чистий дохід від
реалізації на протязі 2007-2009 рр. збільшився на 21,55%. Даний показник
свідчить, що ВАТ «Володарка» на протязі аналізованого періоду збільшило свій
чистий дохід за рахунок збільшення обсягу реалізованої продукції, а не за
рахунок безпідставного підняття цін.
Фінансовий
результат від звичайної діяльності до оподаткування на протязі 2007-2009 рр.
поступово зменшувалась і досягла 0.
На 31,8%
зменшилась кількість працівників на протязі 2007-2009 рр., що свідчить про те,
що на підприємстві проводиться модернізація та переоснащення виробництва.
Оскільки обсяг продукції та чистий дохід на ВАТ «Володарка» зростають, а
кількість працівників зменшується, що свідчить про модернізацію і технічне
удосконалення виробничого процесу.
Фонд оплати праці
зріс на 17,42%, що свідчить про зростання заробітних плат на ВАТ «Володарка».
Зросла середня
продуктивність праці на 40,68%, що свідчить про впровадження новітніх методик
удосконалення організації праці, модернізації виробництва та комп’ютеризації
процесу виробництва.
Середньорічна
заробітна плата зросла на 37,38%, як наслідок зростання фонду оплати праці та
продуктивності праці на ВАТ «Володарка».
З кожним роком
зростає рентабельність підприємства.
Структура і чисельність
кадрових служб на ВАТ «Володарка»
визначається генеральним директором та радою директорів підприємства.
Значне місце в кадровій
роботі займають функції, зв'язані із соціальним розвитком колективу, а також з
використанням людського фактора в процесі виробництва. У зв'язку з цим
працівники по кадрам усе більше уваги приділяють питанням педагогіки, психології,
соціології, інших наук.
Список
використаних джерел
1. Конституція України. - К.:
Україна, 1996.
2. Закон України “Про економічну
самостійність України” від 3 серпня 1990 року.
3. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від від 18
вересня 1991 року.
4. Про зовнішньоекономічну
діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України.— 1991.— №29.
5. Закон України “Про єдиний митний
тариф” від 5 лютого 1992 року.
6. Закон України “Про місцеве
самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року.
7. Декрет Кабінету Міністрів України
“Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності” від 11 січня 1993 року.
8. Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про
схвалення Програми стимулювання експорту продукції” від 26 жовтня 2001 року.
9. Алпаттов А.А. Управление реструктуризацией
предприятий/А.А. Алпатов. – М.: Высшая школа, 2000.
10. Аистова М.Д. Реструктуризация предприятия: вопросы
управления. Стратегии, координация структурных параметров, снижение
сопротивления преобразованиям/ М.Д. Аистова. – М. Высшая школа приватизации и
предпринимательства, 2003.
11. Бабанский А.В. Система непрерывного улучшения продуктов и
процессов. - М.: Экоперспектива, 2005.-237с.
12. Басовский А.Е., Протасьев В.В. Управление качеством:
Учебник. - М.: Инфра-М, 2004. -
212 с.
13. Белінський Л.В., Довгань Л.Є.
Менеджмент виробництва та операцій: Підручник.- К.: 2005. – 624 с
14. Василенко В.О. Антикризове
управління підприємством. Навчальний посібник. К.: ЦУЛ, 2003. – 504 с.
15. Василенко В.О. Виробничий
(операційний) менеджмент: навч. посібник / В.О. Василенко, Т.І. Ткаченко. - 532 с. К. : ЦУЛ, 2003.
16. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шкапова О.М.
Менеджмент в організаціях: Навчальний посібник. – К.: «Кондор» – 2004. – 598 с.
17. Веснин В.Р. Основы менеджмента: Учебник.— М.: Триада ЛТД, 2006.—384с.
18. Воробьев Л.А. Основы управления производством.— Минск: НПЖ
«Финансы, учет, аудит», 2008.—
195 с.
19. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на
предприятии/ Л. Водачек, О.Водачкова. – М.:Экономика, 2007.
20. Гевко І.Б. Операційний менеджмент: Навч. посіб. для
студ. вищ. навч. закл.. — К.: Кондор, 2005. — 228с.
21. Герчикова И.Н. Менеджмент : учебник. - 501 с. М. :
ЮНИТИ, 2003.
22. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и
практика. — СПб.: Питер, 2005. —
320 с.
23. Гончаров В.В. Менеджмент в рамках основных фаз
управленческого цикла. - М.: МНИИПУ, 2006. - 96 с.
24. Гончаров В.В. Специфика управления важнейшими ресурсами.
-М.: МНИИПУ, 2008. - 176 с.
25. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика. -
СПб.: Питер, 2002. - 320 с.
26. Деордица Ю.С., Нефёдов Ю.М.
Исследование операций в планировании и управлении. - К.: Вища шк., 2001. - 270 с.
27. Економіка транспорту. За редакцією док.екон.наук,
проф.Коби В.Г., Навч.пос., К., КДАВТ,КМУЦА, 2005, с-257.
28. 3авадський И.С. Менеджмент. Том 1. -
К.: УФИМБ, 2007. -543с.
29. Ильенкова С.Д. Управление качеством: Учебник для вузов.
-М.: ЮНИТИ, 2006. - 199 с.
30. Иозайтис B.C., Львов Ю.А.
Экономико-математическое моделирование производственных систем. - М.: Вища шк.,
2001. -192с.