Фінансова діяльність суб’єкта підприємництва

Вищий начальний заклад Укоопспілки

Полтавський університет економіки і торгівлі

Кафедра фінансів










Звіт

Про проходження виробничої бакалаврської фінансово-аналітичної практики з напряму підготовки 6.030508 «Фінанси та кредит»














Полтава 2012р.

Зміст


Вступ

Розділ І Фінансова діяльність субєкта підприємництва


.1 Особливості фінансування субєкта підприємництва ПрАТ «Полтавського лікеро-горілчаного заводу»


.2 Формування власного капіталу підприємства ПрАТ «Полтавського лікеро-горілчаного заводу»

.3 Дивідендна політика ПрАТ «Полтавського лікеро-горілчаного заводу»

.4 Фінансування підприємства ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за рахунок запозичених ресурсів

.5 Система фінансових взаємовідносин та фінансових розрахунків ПрАТ «Полтавського лікеро-горілчаного заводу»

.6 Фінансовий контролінг на підприємства ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»

Розділ ІІ Фінансовий аналіз

.1 Організація та якість аналітичної роботи на підприємстві ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»

.2 Майновий стан підприємства ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» та джерела його формування

.3 Платоспроможність та ліквідність підприємства ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»

.4 Фінансова сталість та ефективність використання капіталу ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»

.5 Ділова активність та інвестиційна привабливість підприємства ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»

Висновки

Список використаних джерел

Вступ


В умовах трансформаційної ринкової економіки перед підприємствами постає питання вирішення проблем фінансового забезпечення власної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності. Тому необхідна підготовка висококваліфікованих, конкурентоздатних фінансистів. Це можливо за поєднанням теоретичного навчання з проходження практики, яка покликана поглибити теоретичні знання з питань фінансової діяльності субєкта підприємництва, фінансового аналізу та організації діяльності підприємства на сучасному етапі економічного розвитку.


Метою проходження практики є:

Систематизувати та удосконалити володіння прийомами та методами, інструментами фінансового аналізу, розвиток економічного мислення, набути навичок сприймання економічних процесів, що відбуваються на підприємстві.

Поглибити та закріпити теоретичні знання та набути практичних навичок у сфері організації фінансово-господарської діяльності підприємства.

Збір та аналіз інформації, необхідної для виконання звіту.

Для досягнення поставленої мети, необхідно виконати ряд таких завдань:

Ознайомитись з особливостями фінансування субєкта підприємництва.


Дослідити формування власного капіталу підприємства.

Ознайомитися з дивідендною політикою підприємства.

Дослідити та проаналізувати фінансування підприємств за рахунок запозичених ресурсів.

Дослідити систему фінансових взаємовідносин та фінансових розрахунків.

Здійснити оцінку фінансового контролінгу на підприємстві.

Провести аналіз організації та якості аналітичної роботи.

Оцінити майновий стан підприємства та дослідити джерела його формування.

Здійснити аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства.

Оцінити фінансову сталість та ефективність використання капіталу.

Провести аналіз ділової активності та інвестиційної привабливості.

Самостійне виконання усіх видів розрахунків, аналітичних,звітних та планових робіт, що входять до обовязків фінансиста.


Набуття досвіду розробки пропозицій щодо покращення діяльності та фінансового оздоровлення підприємства.

Закріплення теоретичних знань за період практики і набуття практичних навичок за напрямами: операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства.

Обєктом дослідження виступає ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод», предметом дослідження є фінансового-господарська діяльність підприємства за 2008-2010 роки.


Дослідження проводились з використанням наступних методів: діалектичного пізнання, порівняння, аналізу, синтезу, теоретичного узагальнення - для вивчення економічних явищ та дослідження основ діяльності підприємства; системного підходу, групування, абстрактно-логічного методу - для формулювання висновків; економіко-статистичного, системного і порівняльного аналізу - для аналізу фінансово-економічних показників діяльності підприємства, структури і динаміки активів (майна); графічного - для наочного представлення матеріалів і результатів дослідження.

Інформаційною базою дослідження були офіційні матеріали фінансової звітності ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод», монографічна, періодична вітчизняна та зарубіжна наукова література.


Розділ І. Фінансова діяльність субєкта підприємництва



.1 Особливості фінансування субєкта підприємництва ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»



Законом України «Про акціонерні товариства» визначається, що акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. [1, c.1]

Товариство «Полтавський лікеро-горілчаний завод» було створено відповідно до рішення членів трудового коллективу державного підприємства «Полтавський лікеро-горілчаний завод», установчого договору про створення Товариства, рішення установчий зборів акціонерів Товариства від 17 липня 2002 року та було правонаступником всіх прав та обовязків реорганізованого Заводу шляхом приєднання до Товариства відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «Полтавський лікеро-горілчаний завод» від 29.12.2002. р. №2-Ц/2002 і наказу державного департаменту продовольства Мінагрополітики України від 10.01.2003 р. №1.


Товариство є приватним акціонерним Товариством, акції якого згідно статуту та установчого договору про його створення, розповсюджені шляхом розподілу між засновниками.

Товариство створене на невизначений термін і діє без обмеженого строку діяльності.

Найменування Товариства:

Повна офіційна назва:

Українською мовою - Приватне акціонерне товариство «Полтавський лікеро-горілчаний завод».

Російською мовою - Частное акционерное общество «Полтавский ликеро-водочный завод».

Скорочена назва:

Українською мовою - ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод».

Російською мовою - ЧАО «Полтавский ликеро-водочный завод».

Юриидична адреса 36009, Україна, м.Полтава, вул..Зінківська, 3.

Основною метою діяльності Товариства є довгострокова прибуткова діяльність за видами, що є предметом діяльності Товариства, іншої діяльності, дозволеної законодавчими актами України та задоволення потреб та інтересів споживачів, соціально-економічних інтересів акціонерів, трудового колективу, прискорення соціально-економічного розвитку і забезпечення на цій підставі зростання добробуту, поліпшення житлових, культурно-побутових умов, забезпечення безпеки праці.

Предметом діяльності Товариства є :

Виготовлення та реалізація горілки, лікеро-горілчаних виробів, міцних напоїв, напівфабрикатів лікеро-горілчаного виробництва, виноматеріалів, вина, вермуту, шампанського, коньяку, бренді, соків плодово-ягідних заброджених, спиртованих, заброджено спиртованих, слабоалкогольних тихих та газованих напоїв, інших слабоалкогольних напоїв та пива, безалкогольних напоїв;

Виготовлення та реалізація води питної;

Оптова, роздрібна та інші види торгівлі продукцією Товариства;

Імпорт та експорт продукції;

Надання послуг в зазначених вище напрямах, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, юридичних та інших;

Навчання та підготовка спеціалістів у зазначених вище нормах;

Організацію та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів та інших заходів, в тому числі на комерційній основі;

Закупівля та реалізація, перевезення паливно-мастильних матеріалів;

Торгово-закупівельна та торгово-посередницька діяльність;

Створення, оренда та експлуатація закладів громадського харчування;

Виконання посередницьких, комерційних, дилерських та дистрибюторських послуг, виробничого та невиробничого характеру;


Створення, реорганізація філій, відділень та представництв з метою розширення ринків збуту та представлення інтересів товариства в інших регіонах;

Створення оптово-роздрібних підприємств і надання ними послуг населенню;

Створення та комплексна експлуатація власної мережі багатопрофільних магазинів;

Організація виробництва, переробки та реалізації різноманітних видів екологічно чистої сільськогосподарської продукції - рослинництва, тваринництва, рибальства, бджільництва та іншої продукції;

Впровадження нових технологій, включаючи заходи по захисту навколишнього середовища;

Створення станцій по технічному обслуговуванню автомобілів, автозаправочних станцій, виготовлення і реалізація відповідного обладнання та автозапчастин;

Прокат транспортних засобів;

Купівля, продаж і надання в оренду будівель, приміщень, обладнання та іншої нерухомості;

Операції з цінними паперами, купівля-продаж патентів і ліцензій на використання патентів;

Проведення компенсаційнийних, консигнаційних та лізингових операцій;

Придбання валютних цінностей через уповноважені банки України на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку, а також здійснення обміну валют на підставі агентських угод з уповноваженими банками;

Внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом;

Охорона навколишнього середовища від забруднення та інших шкідливих впливів.

Товариство здійснює діяльність відповідно до чинного законодавства України , статуту та внутрішніх документів. Товариство має право від свого імені укладати будь-які угоди з юридичними та фізичними особами. Не заборонені законами, незалежно місця ії здійснення, володіти на праві приватної власності відокремленим майном, вартість і кількість якого відображена на самостійному балансі, може набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, вступати в зобовязання, що не суперечать його меті і законодавству України, виступати від свого імені в суді.


Товариство є юридичною особою з моменту державної реєстрації, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, круглі печатки та штампи зі своєю повною назвою, фірмові бланки, знаки для товарів і послуг, товарний знак та інші реквізити.

Управління Товариством здійснюють:

Вищий орган Товариства - Загальні збори акціонерів;

Рада акціонерного Товариства;

Правління Товариства;

Ревізійна комісія.

Кожен орган правління уповноважений приймати рішення по своєму відповідному рівні з питань, віднесених Статутом до його компетенції та в порядку, передбаченому статутом або прийнятими відповідно до нього внутрішніми нормативними документами Товариства, з дотриманням чинного законодавства.

У процесі створення товариства його засновники поєднують своє майно на певних умовах, зафіксованих в установчих документах Товариства. На основі такого обєднаного капіталу надалі ведеться господарська діяльність з метою одержання прибутку. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними загальної діяльності із створення товариства, відповідальність перед третіми особами.


Внеском учасника товариства і обєднаний капітал можуть бути кошти, а також будь-які інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування природними ресурсами ф інші майнові права, в тому числі право на інтелектуальну власність.


При створенні товариства акції поширюються між засновниками товариства.

Акціонер у терміни, встановлені установчими зборами, але не пізніше року, після реєстрації акціонерного товариства, зобовязаний сплатити повну вартість акцій. У випадку несплати в установлений термін акціонер, якщо інше не передбачене статутом товариства, сплачує за час прострочення 10% річних від суми простроченого платежу.


При несплаті протягом 3 місяців після встановленого терміну платежу акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку встановленому статутом товариства.

Вихід із товариства здійснюється шляхом відчуження акцій на користь інших осіб, при цьому Товариством фіксується передача акцій від однієї особи до іншої і вносять відповідні зміни до реєстру акціонерів.

В господарській практиці діяльність, спрямована на забезпечення виробництва фінансовими ресурсами і здійснення контролю за дотриманням фінансової дисципліни, називається фінансовою роботою.[6, c.37]

Фінансову роботу на підприємстві виконує фінансовий відділ. Керівник цього підрозділу безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства і одночасно несе відповідальність за фінансовий стан підприємства та фінансову дисципліну на ньому.

Умовно фінансову роботу можна згрупувати за таким чином:

Фінансове планування;

Оперативна фінансова робота;

Контрольно-аналітична робота.

На підприємстві ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» керівником фінансового відділу є фінансовий директор. Йому підпорядковується фінансовий, планово-економічний відділи та бухгалтерія. (рис. 1.1.1)




Рис. 1.1.1 Структура фінансового відділу ПрАТ «Полтавський лікеро- горілчаний завод»


До основних завдань фінансової роботи належать:

мобілізація фінансових ресурсів у розмірі, необхідному для підтримки нормального виробничого процесу і розширення виробничих фондів в обсягах, встановлених планами;

пошук шляхів збільшення прибутку і підвищення рентабельності виробництва;

своєчасне виконання зобов'язань перед ланками фінансово-кредитної системи, зокрема:

перед бюджетом - зі сплати встановлених податків і платежів;

перед централізованими позабюджетними фондами - зі сплати встановлених платежів;

перед банками - з повернення кредитів і сплати відсотків за ними;

своєчасне виконання зобов'язань перед постачальниками з оплати товарно-матеріальних цінностей, перед працівниками - з оплати праці;

контроль за збереженням та використанням оборотних активів і прискоренням їх обороту;

контроль за раціональним і цільовим використанням фінансових ресурсів.

Для виконання своїх функцій з управління фінансовими ресурсами і контролю за їх раціональним використанням фінансова служба підприємств виконує необхідні розрахунки й на основі них вносить пропозиції керівництву підприємства про розподіл наявних фінансових ресурсів між виробничими структурними підрозділами, функціональними службами; розробляє поточні та оперативні фінансові плани та інші документи; виконує пошук нових резервів збільшення прибутку й надходжень інших фінансових ресурсів для забезпечення потреб підприємства у коштах на фінансування виробництва, капітальних вкладень, соціально-культурних потреб; здійснює контроль за виконанням фінансових показників; організовує партнерські угоди; здійснює оперативний контроль за надходженням коштів у ході реалізації продукції, надання послуг, за своєчасними розрахунками з контрагентами; комплексно аналізує роботу всього підприємства та його окремих структурних підрозділів,у процесі чого виявляються причини недовиконання планів, валових доходів, валових витрат, прибутку, що призводить до збитків підприємства та зниження загальної рентабельності; розробляються основні шляхи подолання цих причин; вивчає стан фінансового ринку України та регіону для планування і прийняття рішень в інвестиційній сфері.

Великий обсяг роботи, що обробляється фінансовим відділом потребує залучення достатньої кількості різноманітної інформації. Удосконалення фінансової роботи на підприємстві проводиться за рахунок впровадження електронно-обчислювальної техніки, моделювання фінансових процесів і створення автоматизованих систем управління фінансами.

Ефективна організація фінансової роботи на підприємстві можлива завдяки висококваліфікованим фахівцям, які здатні швидко реагувати на зміни в ринковому середовищі країни. Однак також необхідною умовою успіху є тісна співпраця з усіма підрозділами на підприємстві та з юридичною службою.


.2 Формування власного капіталу підприємства ПрАТ «Полтавського лікеро-горілчаного заводу»


Фінансово-господарська діяльність підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм розпочинається з формування власного капіталу. Тобто формування первісного капіталу є важливим етапом створення підприємства, оскільки організація кожної справи потребує відповідного фінансового забезпечення.

Джерелами формування майна підприємства є власні (власний капітал) і позикові кошти (позиковий капітал).

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобовязань. Власний капітал складається із:


статутного капіталу;

пайового капіталу;

додатково вкладеного капіталу;

іншого додаткового капіталу;

резервного капіталу;

нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);

неоплаченого капіталу;

вилученого капіталу.

Власний капітал підприємства - це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобовязаннями. Основними складовими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток. Відомості про розміри статутного і резервного капіталу містяться у статуті підприємства. Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Він - основа для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.[14]


Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його функції:

. Функція заснування та введення в дію підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового субєкта господарювання.


. Функція відповідальності та гарантії. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність.

. Захисна функція. У той час, як попередня функція характеризує значення власного капіталу та статутного капіталу для кредиторів, захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства.

. Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у власний капітал, разом зі спорудами, обладнанням, цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позичках.

. База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується.

. Функція управління та контролю. Згідно із законодавством власники підприємства можуть брати участь в його управлінні.

. Рекламна (репрезентативна) функція. Солідний статутний капітал (власний капітал) підприємства створює підґрунтя для довіри до нього з боку інвесторів.

Для формування власного капіталу підприємства можуть використовуватися будь-які майнові, корпоративні цінності, грошові кошти.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. (рис. 1.2.1)




12.1. Порядок формування власного капіталу

Умовні позначення

Дозволено формування власного капіталу законодавством

Забороняється використовувати для формування власного капіталу


Таблиця 1.2.1 Структура власного капіталу ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»

Статті балансу2008 рік2009 рік2010 рікВідхилення (+,-)сума, тис. грнсума, тис. грнсума,тис. грн2009 від 20082010 від 2009Статутний капітал30030030000Інший додатковий капітал146513491234-116-115Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)-614383-1758997-2141Усього власного капіталу:11512032-224881-2256Дані таблиці 1.2.1 свідчать про значне збільшення власного капіталу підприємства з 2008 року по 2009 рік, а саме на 881 тис. грн. В значній мірі це відбулося за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку, який зріс у порівнянні з попереднім періодом на 997 тис. грн. Протягом 2009-2010 років спостерігається скорочення власного капіталу на 2256 тис. грн, що було спричинено збитковістю підприємства. За аналізований період інший додатковий капітал зменшився з 1465 тис. грн до 1234 тис. грн. Статутний капітал залишився незмінним і становив 300 тис. грн.


Абсолютна та відносна величини власного капіталу підприємства залежать від фінансових можливостей підприємства та обраної ним політики щодо структури капіталу. Фінансування діяльності підприємства за рахунок власного капіталу є альтернативою до залучення позичкових коштів. Основні переваги і недоліки фінансування за рахунок власного капіталу пояснюються, виходячи з його функцій, цілей зменшення та збільшення.

Функції статутного капіталу, а також цілі його зменшення та збільшення у систематизованому вигляді згруповані в табл. 1.2.2.


Таблиця 1.2.2

Функції та цілі збільшення (зменшення) статутного капіталу


Функції статутного капіталуЦілі збільшенняЦілі зменшенняЗаснування та введення підприємства в діюРеалізація інвестиційного проектуЗгортання діяльностіВідповідальність і гарантії (забезпечення кредитоспроможності)Виконання вимог щодо мінімального розміру статутного капіталуПідвищення ринкового курсу корпоративних правЗахисна функціяПроведення санаціїСанація балансу (одержання санаційного прибутку)Управління та контролюПоглинання чи придбання контрольного пакета інших підприємствКонцентрація капіталу в руках активних власниківФінансування та забезпечення ліквідностіПоліпшення ліквідності та платоспроможностіПриведення у відповідність обсягів власного капіталу та майнаРекламна (репрезентативна) функціяРодернізація чи розширення виробництваВирішення конфліктів між власникамиБаза для нарахування дивідендівОптимізація дивідендної політикиПроведення певної дивідендної політики

Процес управління формуванням капіталу базується на певному механізмі. Механізм управління формуванням капіталу являє собою систему основних елементів, що регулюють процес розробки й реалізації управлінських рішень у цій області. У структуру механізму управління формуванням капіталу входять наступні елементи (рис.1.2.2):




Рисунок 1.2.2 Складові механізму управління формуванням власного капіталу підприємства ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»


На величину власного капіталу підприємства впливають:

інвестиції, які збільшують активи за рахунок додаткових коштів власників товариства;

вилучення коштів власниками підприємства, що зменшує його активи;

доходи, які призводять до зростання власного капіталу;

витрати, які зменшують величину власного капіталу.

При плануванні структури капіталу визначальними є такі фактори:

. Структура активів: окремі активи підходять на роль застави за кредити краще, ніж інші.

. Величина операційного важеля. Для підприємств із значною величиною фіксованих активів високий рівень операційного важеля дуже небезпечний: в умовах економічної нестабільності при падінні платоспроможності споживачів кожен процент зниження виторгу підприємством тягне за собою падіння прибутків і входження підприємства у зону збитків. Тому підприємство має бути більш консервативне в питаннях, що стосуються використання кредитів.

. Стабільність продажів: стабільний продаж забезпечує рівномірний потік, грошових надходжень. Тому підприємство зі стабільним обсягом продажів може брати на себе більше кредитних зобов'язань, оскільки його ризик невиплати процентних ставок за кредити є невисокий.

. Прибутковість підприємства. Підприємство з високим рівнем прибутковості менше потребує фінансування зобов'язань, оскільки має можливість фінансування за рахунок власного капіталу.

. Фактор оподаткування. Якщо два підприємства мають однакову величину валового прибутку, то витрати на податкові відрахування підприємства з вищим рівнем оподаткування збережуть більше податків, ніж підприємства з нижчим рівнем оподаткування.

. Ринкові умови. У період високих процентних ставок підприємства слабо використовують можливості довготермінового кредитування. Вони намагатимуться використовувати власний капітал для покриття довготермінових капітальних потреб.

. Рішення керівництва. Керівники одного типу більше схильні до використання позик, ніж інші, що суттєво впливає па структуру капіталу підприємства.

Отже, ефективність фінансування підприємства за рахунок власного капіталу визначається стратегією формування фінансових ресурсів, що залежить від форми власності, виду діяльності, територіального розміщення та інших факторів впливу. Зменшення вартості капіталу на підприємстві ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод», що спостерігається за аналізований період, вказує на деякі збої у роботі підприємства, а саме фінансового відділу; низьку ефективність управління капіталом та фінансовими ресурсами. Необхідно вжити відповідних заходів щодо поліпшення оптимізації структури власного капіталу. (рис. 1.2.3)




Рис.1.2.3 Етапи процесу оптимізації структури власного капіталу підприємства

Оптимальна структура власного капіталу є головною умовою стійкого розвитку будь-якого підприємства, бо вона представляє собою таке співвідношення грошових коштів, за досягненням значення якого критерій наближається до оптимального. Пропонуємо застосувати модель оптимізації власного капіталу, яка надає можливості до управління структурою власного капіталу підприємства з урахуванням впливу чинників як внутрішнього, так і зовнішнього середовища. Розроблена багатофакторна модель оптимізації структури власного капіталу підприємства передбачає такий алгоритм дій:

1.На першому етапі аналізується власний капітал, джерела його формування, динаміка та склад його структури у попередніх періодах.


2.Протягом другого етапу досліджується зовнішнє середовище, фактори якого можуть вплинути на структуру власного капіталу підприємства.


3.На третьому етапі визначається чи орієнтуватися в подальшому на наявну структуру статутного капіталу, чи прагнути максимізувати рентабельність власного капіталу. Для цього за допомогою методу ітерації розраховується показник рентабельності власного капіталу, як один з критеріїв якості управління формуванням оптимальної структури власного капіталу.


4. На четвертому етапі визначається середньозважена вартість власного капіталу.

. На пятому етапі формується оптимальна структура власногокапіталу підприємства виходячи із розрахованих показників.


. На шостому етапі для визначення ефективності використання власного капіталу і виявлення заходів для стабілізації фінансового стану підприємства проводиться факторний аналіз власного капіталу підприємства. Для цього використовується модель рентабельності власного капіталу за чистим прибутком, яка характеризує віддачу на вкладений власниками капітал. Визначення впливу факторів на кожен з результуючих показників відбувається методом ланцюгових підстановок. Метою даного етапу є виявлення елементів, які найбільше впливають на зміну структури власного капіталу.

. На сьомому етапі на основі даних факторного аналізу розробляється план заходів і надаються практичні рекомендації, які дадуть змогу досягнути бажаної структури власного капіталу.

Таким чином, запропонована модель оптимізації структури власного капіталу дає можливість врахувати вплив внутрішніх і зовнішніх факторів, виявити, зміна яких елементів власного капіталу має найбільший вплив на його структуру і на основі цього розробити і реалізувати заходи, які забезпечать досягнення очікуваного результату. Поетапний розрахунок забезпечує оперативність розробки заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства та забезпечує обґрунтування оптимальної структури власного капіталу, що сприяє прогнозуванню фінансової стійкості підприємства в майбутньому.[28]

Отже, для забезпечення оптимальної структури власного капіталу необхідно провести на підприємстві ряд заходів, для визначення плану заходів щодо оптимальної структури власного капіталу.


.3 Дивідендна політика ПрАТ «Полтавського лікеро-горілчаного заводу»


Дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у статутному капіталі підприємства.

Дивідендна політика - це набір цілей і завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства у галузі виплати дивідендів, а також сукупність методів і засобів їх досягнення.

Оптимізація дивідендної політики - це оптимізація співвідношення між прибутком, що виплачується у вигляді дивідендів, і тим, який реінвестується з метою максимізації доходів власників.

Приймаючи рішення в галузі дивідендної політики, слід враховувати, що вони впливають на ряд ключових параметрів фінансово-господарської діяльності підприємства: величину самофінансування, структуру капіталу, ціну залучення фінансових ресурсів, ринковий курс корпоративних прав, ліквідність та ряд інших. Найбільш чітко вираженим є зв'язок між дивідендною політикою та самофінансуванням підприємства: чим більше прибутку виплачується у вигляді дивідендів, тим менше коштів залишається у підприємства для здійснення реінвестицій. Якщо ж приймається рішення про тезаврацію прибутку, то збільшується величина власного капіталу, а отже, змінюється загальна структура капіталу підприємства, що за певних обставин впливає на його вартість.[15]

До основних завдань, які слід вирішити в ході формування та реалізації дивідендної політики, слід віднести:

виявлення основних факторів, які впливають на прийняття рішення щодо виплати дивідендів чи реінвестування прибутку;

визначення оптимального співвідношення між розподіленим і тезаврованим прибутком;

оцінку впливу рішення щодо порядку розподілу чистого прибутку на ринкову вартість корпоративних прав підприємства та його інвестиційну привабливість;

визначення оптимальної для підприємства величини статутного і власного капіталу;

узгодження стратегії виплати дивідендів із податковим законодавством;

вибір найприйнятнішого методу та форми нарахування і виплати дивідендів;

оцінку впливу дивідендної політики на вирішення конфлікту інтересів між власниками, кредиторами та керівництвом підприємства.

Складовою дивідендної політики підприємства є вибір найприйнятнішої для всіх заінтересованих сторін форми виплати дивідендів. Загалом дивіденди можуть виплачуватися в таких формах:

грошова;

негрошова;

змішана форма;

приховані дивіденди.

Стандартною формою виплати дивідендів є грошова. З прийняттям зборами власників рішення про нарахування дивідендів частина власного капіталу перетворюється на позичковий. Заборгованість підприємства його власникам, пов'язана з нарахуванням дивідендів, відображається за статтею «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками». Виплачуючи дивіденди, підприємство погашає згаданий борг.

На практиці досить часто приймається рішення про виплату дивідендів у негрошовій формі: корпоративними правами, іншими фінансовими інструментами, товарами, знижками на товари тощо. Найпоширенішою негрошовою формою є виплата дивідендів у формі додаткових корпоративних прав, зокрема акцій.

Специфічною формою виплати дивідендів у негрошовій формі, до якої досить часто вдаються підприємства в економічно розвинутих країнах, є дивіденди у формі цінних паперів інших емітентів, які є в інвестиційному портфелі підприємства.

Характерною рисою дивідендної політики багатьох вітчизняних підприємств є те, що дивіденди досить часто виплачуються у товарній формі. її використовують як підприємства, що виробляють товари народного споживання, так і ті, які ці товари отримують за бартерними схемами. Зазвичай дивіденди товарами отримують дрібні акціонери, які не можуть впливати на фінансову політику підприємств. Великі акціонери, які контролюють такі підприємства, формально не отримують ніяких дивідендів або віддають перевагу корпоративним правам. Досить часто реальні власники таких підприємств отримують приховані дивіденди за різного роду схемами ухилення від оподаткування.

До виплати дивідендів товарами чи послугами, виробництвом яких займається підприємство, інколи вдаються і підприємства на Заході. Як правило, це транспортні підприємства, які виплату дивідендів оформляють у вигляді різного роду транспортних пільг. З метою стимулювання збуту продукції деякі підприємства виплачують дивіденди у формі знижок на їх товари, наприклад, широковідомими є так звані «винні бони».

Змішана форма виплати дивідендів передбачає комбінацію різних форм виплати винагороди власникам: частково у вигляді грошових коштів, а частково іншими (негрошовими) засобами. Зборами власників може бути прийняте рішення, згідно з яким частина акціонерів (за їх вибором) одержує дивіденди в грошовій формі, а інша - у формі корпоративних прав. При цьому можуть порушуватися існуючі пропорції участі всіх власників у статутному капіталі. З метою компенсації збитків окремих власників, які виникають у результаті зменшення їх частки, вони можуть бути наділені додатковими дивідендами в грошовій формі. З іншого боку, можуть передбачатися також стимули для заохочення акціонерів до реінвестування прибутку та виплати дивідендів корпоративними правами. Врешті-решт, власники самі повинні вирішувати, яка форма дивідендів є для них вигіднішою з погляду максимізації капіталу.

Приховані дивіденди. Керівництво підприємства може маніпулювати розміром чистого прибутку, який засвідчується в звітності і є джерелом виплати дивідендів та основою для прийняття рішення про це на зборах власників.

У процесі реалізації обраного типу дивідендної політики підприємства вдаються до специфічних прийомів. Такими прийомами є:

збільшення статутного капіталу та виплата дивідендів акціями;

подрібнення акцій;

викуп акціонерним товариством акцій власної емісії (або зменшення номіналу);

формування резервів виплати дивідендів.

Важливим інструментом дивідендної політики є збільшення статутного капіталу підприємства без залучення додаткових внесків власників. У такому разі відповідна частина прибутку підприємства трансформується у статутний капітал. Причому до статутного капіталу може спрямовуватися як прибуток звітного року, так і залишок нерозподіленого прибутку минулих років.

Враховуючи фактори впливу на дивідендну політику і теоретичні концепції у цій галузі, в практиці використовуються такі основні підходи (методи) нарахування та виплати дивідендів:

залишковий метод і стратегія припинення дивідендних виплат;

метод стабільних дивідендів;

метод гнучкої дивідендної політики;

метод стійкого приросту дивідендів;

метод стабільної та бонусної частини.


Таблиця 1.3.1

Переваги та недоліки методів нарахування дивідендів

МетодиПеревагиНедоліки1. Залишковий метод, припинення дивідендних виплат забезпечення високих темпів росту підприємства платоспроможність фінансова незалежність нестабільність дивідендів відтік дрібних інвесторів2. Метод стабільних дивідендів збільшення довіри до підприємства стабілізація котировок акцій слабкий зв'язок з фінансовими результатами мінімізація самофінансування3. Метод гнучкої дивідендної політики зв'язок з фінансовими результатами нестабільність розмірів дивідендів4. Метод стійкого приросту дивідендів забезпечення зростання ринкового курсу акцій привабливість для інвесторів при додатковій емісії відсутність гнучкості постійне зростання фінансової напруги5. Метод стабільної та бонусної частин регулярність виплати мінімальної частини залежність від фінансових результатів нестабільність розмірів дивідендівЗалишковий метод. Метод ґрунтується на теоретичних висновках М. Міллера та Ф. Модільяні, згідно з яким за джерела фінансування підприємства насамперед слід використовувати його прибуток. На дивіденди повинна спрямовуватися частина чистого прибутку, що залишилася у підприємства після здійснення всіх необхідних реінвестицій. До переваг методу належать забезпечення високих темпів розвитку підприємства. Головним недоліком є нестабільність дивідендів та відтік у інвесторів, орієнтованих на споживання, зокрема дрібних інвесторів. У рамках цього методу використовують і так звану стратегію припинення дивідендних виплат. При цьому широко застосовується негрошова форма виплати дивідендів (Gratisaktien).


Метод стабільних дивідендів. Зміст методу зводиться до того, що ставка дивідендів та їх абсолютна сума на одну акцію тривалий час залишаються незмінними або коливаються в незначних, заздалегідь визначених межах. Сума дивідендів при цьому не прив'язується до фактичних фінансових результатів за звітний період. Доцільність такого підходу обґрунтовується тим, що стабільні дивіденди відповідають інтересам стратегічних інвесторів, які вкладають кошти в корпоративні права підприємства на тривалий період, і навпаки, обмежують арбітражні можливості біржових спекулянтів, оскільки курс корпоративних прав за такої дивідендної політики матиме тенденцію до стабілізації.

Метод гнучкої дивідендної політики. На противагу до попереднього цей метод ґрунтується на принципі залежності розміру дивідендів від фінансових результатів у періоді, за який виплачуються дивіденди. Метод побудований на тезі про те, що, на відміну від облігацій, корпоративні права є ризикованими вкладеннями і тому винагородою за ризик повинен бути відповідний дохід, який коливається залежно від рівня прибутковості підприємства. В цілому метод є ефективним для підприємств зі стабільними доходами.

Метод стійкого приросту дивідендів. Метод передбачає стабільне їх зростання, як правило, в твердо встановленому проценті приросту до розміру дивідендів у попередні роки. Аналогічно до методу стабільних дивідендів за цього методу обсяг дивідендів не залежить від прибутків підприємства у відповідному періоді. До переваг методу можна віднести відносне зростання ринкової вартості корпоративних прав, а отже, сприятливі можливості залучення коштів при додатковій емісії. Недоліком такої політики є відсутність гнучкості. [12]

Метод стабільної та бонусної частин. Використовуючи цей метод, підприємство регулярно виплачує стабільні невисокі дивіденди плюс додаткові бонуси за наявності високих прибутків чи у разі святкування знаменних подій, ювілейних дат тощо. Така політика є ефективнішою, ніж у разі виплати стабільно високих дивідендів та їх зниження за незадовільних фінансових результатів.

Ефективність дивідендної політики оцінити надзвичайно складно. Висновки щодо ефективності дивідендної політики можна зробити на основі аналізу показників прибутковості корпоративних прав, від значення яких залежать обидві складові доходів власників. До таких показників можна віднести:

. Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію: розраховується діленням суми чистого прибутку, який належить власникам простих акцій, на кількість простих акцій.

. Дивіденди на одну просту акцію: розраховується діленням суми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди.

. Коефіцієнт цінності акцій: розраховується діленням ринкової ціни однієї акції на дивіденд на одну просту акцію.

. Рентабельність акції - виражений у процентах показник, який є обернено пропорційним до коефіцієнта цінності акцій.

. Коефіцієнт дивідендних виплат: відношення маси дивіденду до суми чистого прибутку.

. Відношення ринкового курсу до чистого прибутку на одну акцію: характеризує взаємозв'язок між чистим прибутком підприємства та курсом його акцій і показує, скільки річних прибутків на одну акцію потрібно, щоб окупилися кошти, вкладені в акцію.

. Відношення ринкового курсу акцій до показника Cash-flow на одну акцію: характеризує взаємозв'язки між ринковим курсом і чистим грошовим потоком підприємства.

Щодо дивідендної політики ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод», то можна сказати, що на даному підприємстві вона відсутня. Підприємство здійснило випуск цінних паперів одноразово у вигляді простих іменних акцій кількістю 30000 штук та номінальною вартістю 10 грн кожна.


Таблиця 1.3.2 Показники прибутковості акцій ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»

Показник200820092010Відхилення(+,-)2009 від 20082010 від 2009Середньорічна кількість простих акцій,шт.30000,0030000,0030000,000,000,00Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію, грн16,6333,23-71,3716,60-104,60Дивіденди на одну просту акцію, грн0,000,000,000,000,00

Аналізуючи дані таблиці 1.3.2. можна побачити, що підприємство не здійснювало випуск акцій. Чистий прибуток на одну просту акцію за аналізований період знизився на 88,00 грн.

Згідно рішення Загальних зборів акціонерів дивіденди за акціями не нараховуються та не сплачуються, а отримані прибутки спрямовуються на розвиток та модернізацію виробництва.

Законодавством України не передбачено обовязкова виплата дивідендів власникам акцій. Але не виплачувати дивіденди по акціях підприємство нехтує потенційними інвесторами. На фоні низьких ставок по депозитним вкладам цим безперечно можна скористатися та залучати досить дешевий вид капіталу. Таким видом залучення капіталу досить успішно користуються за кордом, цим самим викликаючи довіру у населення та отримуючи виграш на процентних ставка між кредитними відсотками і відсотками за виплатою по акціях, а отже підприємства знижуючи свої витрати на залученні додаткових фінансових ресерсів.



1.4 Фінансування підприємства ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за рахунок запозичених ресурсів


Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки для своєї діяльності потребує залучення фінансового капіталу, що є джерелом формування його майна. Діяльність підприємства безпосередньо залежить від обсягу і структури його фінансового капіталу.

Джерелами формування капіталу можуть бути як власні фінансові ресурси, так і позикові.

Для більшості підприємств основною частиною і базою усього фінансового капіталу є власний капітал, але діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення позикових коштів. Позикові кошти займають досить вагоме місце в структурі капіталу підприємства.

Необхідність залучення позикових коштів як джерела фінансування підприємств визначається характером кругообігу основних і оборотних коштів.

Річ у тому, що за рахунок власних оборотних коштів підприємства створюють мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей. Але потреба в коштах для створення запасів протягом року коливається.

На всіх підприємствах у силу ряду обставин спостерігаються певні коливання розмірів запасів товарно-матеріальних цінностей, отже, й коливання потреби в оборотних коштах.

Позиковому капіталу притаманні такі позитивні риси: збільшення фінансового потенціалу підприємства за необхідності суттєвого піднесення темпів зростання обсягів виробництва; можливість збільшення приросту рентабельності власного капіталу за рахунок забезпечення розширеного відтворення виробництва.[11]

Воднораз у використанні позикового капіталу проглядають деякі негативні моменти:

Складність залучення коштів, оскільки це залежить від рішень кредиторів, які за будь-яких негативних обставин узагалі можуть відмовити підприємству у таких коштах;

Необхідність надання відповідних гарантій, зокрема страхових компаній, інших субєктів господарювання, або застави. При цьому гарантії надаються, як правило, на платній основі;


Зниження норми прибутку активів, оскільки прибуток підприємства зменшується на суму сплачених відсотків за кредит;

Зниження фінансової стійкості підприємства і відповідно зростання ризику банкрутства.

Таким чином, підприємство, що використовує позиковий капітал (поряд із власним), має вищі фінансовий потенціал свого розвитку і можливості приросту рентабельності власного капіталу, але може і втрачати свою фінансову стійкість, бо при збільшенні частки позикового капіталу коефіцієнт автономії дорівнюватиме нулю.

Позиковий фінансовий капітал підприємств може утворюватись за рахунок двох основних груп джерел позикових коштів.

Перша група - зовнішні джерела позикових коштів. Ця група джерел складається з двох підгруп - зовнішні довгострокові й зовнішні короткострокові джерела позикового фінансового капіталу.

Для формування довгострокового позикового фінансового капіталу використовують зовнішні довгострокові фінансові ресурси і, у першу чергу, довгострокові облігаційні позики, довгострокові банківські кредити і фінансовий лізинг. У світовій практиці активно використовується й довгостроковий податковий кредит і податкові пільги.

Зовнішні короткострокові позикові фінансові ресурси використовуються при формуванні короткострокового позикового фінансового капіталу, для чого придатні насамперед короткострокові банківські кредити і товарний (комерційний) кредит.

Друга група - внутрішні джерела позикових коштів, до яких входять позикові фінансові ресурси, що утворюються за рахунок відстрочених і прострочених зовнішніх довгострокових і короткострокових зобовязань. При нормальній ринковій економіці обсяг таких позикових ресурсів не досить значний. Однак у перехідний період ці позикові кошти використовуються досить активно для формування довгострокового і короткострокового фінансового капіталу.[7]


Підприємства України використовують різні джерела позикових ресурсів: короткострокові кредити банків, короткостроковий комерційний кредит, кредиторська заборгованість, податковий кредит і пільги. Менш поширеними є довгострокові кредити банків, кредити та позики небанківських фінансових установ, облігаційні позики, фінансовий лізинг.

Структуру позикових коштів підприємства ПрАТ «Полтавський лікеро- горілчаний завод» складають поточні зобовязання. (табл.1.4.1.)



Таблиця 1.4.1 Склад, структура та динаміка позичкових коштів підприємства ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки

Показник200820092010Відхилення2009 від 20082010 від 2009тис.грнПВ,%тис.грнПВ,%тис.грнПВ,%тис.грнп.п.тис.грнп.п.А12345678910Поточні зобов'язанняКороткострокові кредити банків2389,0049,142661,0056,773447,0076,79272,007,64786,0020,01Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги902,0018,551525,0032,54249,005,55623,0013,98-1276,00-26,99Поточні зобов'язання за розрахунками: З бюджетом1025,0021,08201,004,29133,002,96-824,00-16,79-68,00-1,33з оплати праці274,005,64118,002,52190,004,23-156,00-3,1272,001,71зі страхування63,001,3032,000,6810,000,22-31,00-0,61-22,00-0,46Інші поточні зобов'язання209,004,30150,003,20460,0010,25-59,00-1,10310,007,05Всього:4862,00100,004687,00100,004489,00100,00-175,00Х-198,00Х


За аналізований період поточні зобовязання зменшилися на 373 тис.грн. Значну частину позикових коштів займають зобовязання з терміном погашення до 1-го року. У структурі позикових коштів за останні три роки відбулися такі зміни:


-Збільшення частини короткострокових кредитів банків на 7,64 тис. грн у порівнянні 2009 року з 2008 та на 20,1 тис.грн у порівнянні 2010 року з 2009.


-Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги загалом зменшилася на 1276 тис. грн, що становить майже 27% усіх позикових коштів.


Поточні зобовязання зменшилися на 1027 тис.грн. Така зміна відбулася загалом за рахунок зменшення заборгованості по оплаті праці (на 84 тис.грн) та зі страхування (на 53 тис. грн).


Інші поточні зобовязання у період з 2008 по 2010 роки зросли на 5,95%, що становить 251 тис. грн.


Здійснюючи свою господарську діяльність дуже часто підприємство потребує залучення додаткових коштів у форму кредиту. Перебуваючи у центрі сучасного грошово-фінансового господарства, обслуговуючи інтереси господарюючих субєктів, кредит опосередковує звязки між державою, банком, підприємством та населенням. Опосередковуючи всі стадії відтворювального процесу, кредит сприяє досягненню вищої рентабельності виробництва та прибутковості капіталу.


У результаті цього процесу виникає обєктивна економічна суперечність між потребами підприємства в грошових коштах та їх наявністю. Поряд з необхідністю кредитних відносин внаслідок утворення тимчасово вільних коштів та їх руху формується можливість надання кредиту. Однак, надані кредити передбачають не лише матеріальне забезпечення. Головною умовою гарантії повернення кредиту є фінансовий стан позичальника, його кредитоспроможність. Саме тому, в оцінці кредитоспроможності підприємства кредиторам приділяється особлива увага.


Щоб проаналізувати кредитоспроможність підприємства ми використовуємо метод визначення класу кредитоспроможності підприємства, на основі якого підприємству буде присвоєно певний рейтинг на основі рейтингової шкали ( табл. 1.4.2), за яким можна буде прийняти попереднє рішення про можливість надання позики та умови кредитування ( табл. 1.4.3).


Таблиця 1.4.2 Рейтингова шкала кредитоспроможності позичальника

Значення інтегрального показникаКласпонад 200А160-200Б135-160В110-135Гменше 110Д

Таблиця 1.4.3 Залежність можливостей і умов надання кредиту від рейтингу позичальника

КласКредитний рейтингМожливість і умови на дання кредитуАДуже високийПільговий відсоток за користування кредитом. Надання кредиту без забезпечення. Контроль за фінансовим станом не обовязковий.БВисокийВідсоток встановлюється на рівні середньої ставки, що діє на ринку. Зменшення форм забезпечення, контроль за фінансовим станом не є обовязковим.ВЗадовільнийКредит може біти наданий на загальних умовах і здійснюється поточний контроль за фінансовим станомГНизькийКредит може бути наданий за більш високою ставкою, що включає премії за ризик; під кілька видів забезпечення, в обмеженій сумі. Здійснюється контроль за документооборотом угоди,що кредитується.ДНеприйнятнийКредит не видається.


Розділемо фінансові показники підприємства за класом


Таблиця 1.4.4

Розподіл показників ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»

Показник2010Розділ за класами123К абсолютної ліквідності0,030,2 і вище0,1-0,2

Отже, враховуючи фактичне значення показників,всім присвоюється 3 клас.

Визначемо рейтинг кредитоспроможності позичальника, якщо відомо класи позичальника та їх класи.(табл. 1.4.5)


Таблиця 1.4.5

Рейтинги ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»

ПоказникКласВагаСума балівК абсолютної ліквідності32060К швидкої ліквідності32060К поточної ліквідності31030К оборотності активів33090К автономії32060Усього-100300

Отже, за сумою балів підприємство належить до класу А і може розраховувати на вигідні умови отримання кредиту. Кредитний рейтинг є дуже високий, в на явності є пільговий відсоток за користуванням кредитом і контроль за фінансовим станом не обовязків.


Основне завдання фінансової діяльності полягає в мобілізації капіталу для фінансування їх операційної та інвестиційної діяльності. Дуже часто для цього підприємства потребує залучення додаткових позикових коштів, серед яких кредити банків та забезпечення наступних платежів. Провівши аналіз структури, складу і динаміки позикових коштів ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» ми дійшли висновку, що даний показник зменшився на кінець досліджуваного періоду. Загалом зменшення складає 373 тис. грн.

Дуже часто для отримання кредиту проводиться оцінка кредитоспроможності позичальника. Щоб проаналізувати кредитоспроможність ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» ми використовували метод визначення класу кредитоспроможності підприємства, на основі якого визначили, що дане підприємство належить до класу А і може розраховувати на вигідні умови отримання кредиту.


.5 Система фінансових взаємовідносин та фінансових розрахунків ПрАТ «Полтавського лікеро-горілчаного заводу»


У процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг, а також виконання зобовязань у грошовій формі відбувається різноманітні розрахунки та платежі. Платежі також здійснюються за розподілом та перерозподілом грошових коштів. На ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» впроваджено як готівкову так і безготівкову форму розрахунків.


Готівкова форма розрахунків застосовується для обслуговування працівників підприємства - виплата зарплати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. З розрахунків підприємства готівка видається за допомогою чеків, на зворотній стороні яких вказується цільове призначення грошей, що будуть одержані.

Серед безготівкових розрахунків, що впроваджені на даному підприємстві, слід зазначити розрахунки за товарними операціями, повязані з реалізацією продукції, виконання робіт, надання послуг та розрахунки за товарними операціями, які повязані з фінансовими операціями: з кредитною системою, з бюджетами різних рівнів, зі сплатою фінансових санкцій. Також використовується відповідні форми безготівкових розрахунків, а саме: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселі, інкасові доручення.


В сучасних умовах господарювання, за наявності складнощів, щодо реалізації та збуту продукції, підприємство продає її, використовуючи форму послідовної оплати. Таким чином, у підприємства зявляється дебіторська заборгованість.


Кредиторська заборгованість займає значну питому вагу у складі позикових коштів, які, в свою чергу є складовою джерел коштів підприємства. Тому необхідно аналізувати і вивчати кредиторську заборгованість, її склад, структуру та вплив на фінансовий стан підприємства.

Отже, фінансові служби підприємства мають постійно стежити за співвідношенням кредиторської і дебіторської заборгованості, оскільки значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і потребує залучення додаткових коштів, а перевищення кредиторської заборгованості може призвести до неплатоспроможності підприємства.

ПрАТ « Полтавський лікеро - горілчаний завод» знаходиться у системі фінансових взаємовідносин з фінансовими посередниками та органами контролю за господарською діяльність підприємства.

Фінансові відносини підприємства з банками.ю які будуються як з приводу організації безготівкових розрахунків, так і по відношенню щодо отримання і погашення короткострокових, довгострокових кредитів і відсотків по них. На сьогодні ПрАТ « Полтавський лікеро - горілчаний завод» є клієнтом таких структур я ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та АКБ «УкрСиббанк».

За допомогою системи оподаткування, а також різних платежів та відрахувань підприємств з державного бюджету та інших централізованих фондів держава через свої фінансові органи реалізує право власності на засоби виробництва, вилучаючи у підприємств і централізуючи частину їх прибутку, тобто держава одержує від підприємств кошти. Але фінансовий потік на цьому рівні не односторонній. Підприємства також можуть одержувати від держави кошти.

Крім того, джерелом доходів є надходження від страхових компаній страхового відшкодування за понесені втрати і збитки.

ПрАТ « Полтавський лікеро - горілчаний завод» відноситься до торгової марки «Полтава». Між асоціацією та Товариством заключний договір, предметом якого є співпраця між сторонами для забезпечення стабільного функціонування і розвитку Підприємства, діяльність якого спрямована на задоволення потреб населення і народного господарства в спиртних напоях, що виробляється Товариством.

Отже, фінансові відносини з даними організаціями включають відносини з приводу утворення і використання централізованих грошових фондів. Особливо це стосується фінансування інвестицій, поповнення оборотних коштів, фінансування імпортних операцій і т.д..Внутрішньогалузевий перерозподіл грошових коштів, як правило, на основі їх повернення відіграє важливу роль і сприяє оптимізації основних засобів підприємства.


.6 Фінансовий контролінгу на підприємстві ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»


Однією з причин виникнення кризової ситуації на багатьох українських підприємствах є низький рівень менеджменту. Саме не кваліфіковані та помилкові дії керівництва привели велику кількість субєктів господарювання на межу банкрутства. Істотним фактором, який зумовлює прийняття неправильних управлінських рішень, є відсутність на вітчизняних підприємствах ефективної системи контролінгу.


Фінансовий контролінгу зорієнтований на функціональну підтримку фінансового менеджменту, що визначає його зміст та основні завдання. Провідною метою фінансового контролінгу є орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку та вартості капіталу власників при мінімізації ризику і збереженні ліквідності та платоспроможності підприємства.

Для розширення кола своїх споживачів, ринків збуту та залучення нових клієнтів, будь-яке підприємство ефективно працює в сфері маркетингу та цінової політики. Одним із інструментів останньої на ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» є система знижок.

Знижки передбачають зменшення ціни товарів і послуг, коли єдину ціну пропозиції диференціюють для різних покупців. При цьому з фактичної ціни віднімається або абсолютна величина, або процентна ставка від ціни пропозиції. Знижки дозволяють проводити більш гнучку політику цін. Популярність знижок пояснюється частіше за все їх психологічним ефектом. Клієнти відчувають, що їм надають перевагу, у них виникає враження, що покупка пропонованих товарів і послуг із знижкою їм особливо вигідна.

Серед великої кількості видів знижок ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» використовує наступні:

Знижки на кількість. Зниження ціни у цьому випадку пропонується покупцям великих кількостей при кожній поставці. Ці знижки надаються у вартісному або натуральному виразі. Знижкою за кількість є також бонус, який частіше за все надається один раз на рік за певну кількість купленого товару. База для розрахунку бонусу - досягнути в кінці кожного року рівень продажу певному покупцю в натуральному або вартісному виразі.

Знижки за «вірність». Надаються при довготривалому співробітництві з постачальниками та клієнтами. Якщо клієнт купує певні продукти протягом встановленого періоду у одного постачальника, він також може одержати дану знижку.

Спеціальні знижки. Існує багато видів спеціальних знижок, наприклад, знижка персоналу, що працює на підприємстві. Також на підприємстві встановлена знижка певним групам осіб, у тому числі за професійною ознакою.

Тимчасові знижки. Надаються, якщо замовлення надходить у певні моменти або в точно визначені періоди. Тим самим досягається за можливістю рівномірний розподіл обсягу збуту постачальника протягом року. Ці знижки надаються також, щоб продати певні старі моделі. Таке ж зниження ціни пропонується на передчасне придбання сезонних виробів.

В умовах нестійкості зовнішнього оточення, невизначеності та ризику виникає проблема своєчасної адаптації субєкта господарювання до зовнішніх змін, при чому зовнішнє середовище дуже динамічне. Для визначення зовнішнього оточення та внутрішнього середовища підприємства в системі стратегічного управління використовується такий метод фінансового контролінгу як SWOT - аналіз. У процесі SWOT- аналізу виявляються загрози та можливості, які можуть виникати у зовнішньому середовищі, а також сильні та слабкі сторони, які притаманні підприємству.


Ідея SWOT- аналізу полягає у прийнятті зусиль для перетворення слабкостей у сили, а загроз у можливості та розвитку сильних сторін підприємства відповідно до його обмежених можливостей.

Для того, щоб провести даний аналіз, необхідно правильно визначити внутрішні та зовнішні фактори, оцінити їх можливість та порівняти.


Таблиця 1.6.1

Матриця SWOT- аналізу ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»

Сильні сторониСлабкі сторони· Великий досвід роботи в даній галузі; · Наявність висококваліфікованого персоналу; · Налагоджена система постачань сировини, матеріалів та устаткування; · Контракти зі спеціалізованими дистрибюторами; · Висока якість продукції; · Наявність трьох сертифікатів якості; · Наявність матеріально-технічної, ресурсної бази та інфраструктури підприємства; · Один із лідерів ринку; · Достатній розмір власного капіталу.· Відсутність чітко сформульованих стратегічних цілей і програм; · Неефективне використання ОЗ.МожливостіЗагрози· Збільшення купівельної спроможності населення; · Розширення ринків збуту; · Розширення асортименту продукції; · Залучення іноземних інвестицій.· Збільшення податкового навантаження; · Зростання цін на сировину, матеріали та устаткування; · Уповільнення темпів економічного розвитку; · Збільшення кількості галузевих конкурентів, які виробляють аналогічну продукцію; · Погіршення платоспроможності клієнтів


Після проведення SWOT- аналізу ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» можна зробити висновок, що на підприємстві переважають сильні сторони, а також воно має чудові шанси для подальшого розвитку. Що ж стосується слабких сторін, на нашу думку, підприємству варто направити свої зусилля на залучення додаткових інвестицій..

Необхідно інформувати своїх потенційних споживачів про зміни, що мають місце у процесі функціонування будь-якого виробництва. Йдеться про зміну асортименту продукції, вдосконалення наявної тощо.

Також підприємству варто працювати над освоєнням більшої частки ринку та збільшити обсяг продажу продукції; досягти максимальних прибутків; стабілізувати та зменшити витрати на виробництво продукції; постійно підвищувати рівень кваліфікації працівників та збільшити їх заробітну плату; збільшити кількість каналів збуту та бути завжди конкурентоспроможним на даному ринку продукції.

Провівши SWOT - аналіз ПрАТ « Полтавський лікеро - горілчаний завод», визначивши його слабкі та сильні сторони, окресливши можливості підприємства та загрози для його діяльності, ми можемо зробити наступні висновки. На досліджуваному підприємстві переважають сильні сторони, які воно може вигортати для просування своєї продукції на ринку. Однак потрібно зважити і на загрози з боку зовнішнього середовища. Головною метою будь - якого підприємства, в тому числі і нашого, є отримання прибутку та вироблення якісної, конкурентоспроможної продукції. Для покращення свого фінансового добробуту Прат « Полтавський лікеро - горілчаний завод» повинен збільшувати обсяги випуску продукції; знижувати витрати на виробництво та реалізацію продукції; покращувати умови праці своїх робітників, заохочувати їх працю як матеріально, так і в не грошовій формі; контролювати розміри кредиторської та дебіторської заборгованості; ефективніше використовувати наявні основні засоби; з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, включаючи фінансові ресурси; грамотно будувати договірні відносини з постачальниками та покупцями; вміти найдоцільніше розміщувати одержаний раніше прибуток за для досягнення оптимального ефекту.

Таким чином, можна зроби висновок, що фінансовий контролінг є досить важливим для підприємства, і ефективна його робота сприяє координації роботи окремих підрозділів, регулювання інформаційних потоків, виробленню пропозиції щодо адаптації організаційної структури підприємства до обраної стратегії розвитку. Одним із методів фінансового контролінгу на підприємстві є SWOT - аналіз, провівши який ми визначили слабкі та сильні сторони ПрАТ «Полтавський лікеро - горілчаний завод», окресливши можливості підприємства та загрози для його діяльності.

Крім цього було визначено, що для ефективної збутової роботи та цінової політики підприємство застосовує систему знижок, до якої входять знижки за кількість, знижки за «вірність», спеціальні тимчасові знижки.


Розділ ІІ. Фінансовий аналіз


.1 Організація та якість аналітичної роботи на підприємстві ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»


У сучасних умовах аналітична служба - найбільш гнучкий і динамічний підрозділ підприємства, функції і структура якої залежить від специфіки самого підприємства, характеру бізнесу, кадрового потенціалу тощо. Тут не має стандартних рішень і методик.

Організація аналітичної роботи є системою раціональних координованих дій, спрямованих на комплексне вивчення господарської діяльності аналізованого підприємства і його окремих структурних підрозділів.

Розподіл аналітичної роботи між окремими відділами залежить від структури підприємства, покладених на них обовязків для виконання виробничих завдань і кваліфікації спеціалістів, які беруть участь у проведенні економічного аналізу.


Основною метою аналітичної служби ПрАТ «Полтавський лікеро - горілчаний завод» є розробка концепцій, планів, програм розвитку підприємства на основі аналізу та оцінки результатів його минулої і поточної діяльності, а також побудова ефективної системи управління фінансами.

На ПрАТ «Полтавський лікеро - горілчаний завод» відокремлюються наступні підрозділи:

·Планово - економічний відділ.


·Відділ бухгалтерії.


·Виробничо - технічний відділ.


·Відділ кадрів.


·Фінансовий відділ.


·Відділ збуту.


·Відділ з фірмової роздрібної торгівлі.


·Відділ маркетингу.


·Юридичний відділ.


·Відділ контролю якості.


Функціональні обовязки кожного з підрозділів згідно з посадовими інструкціями їхніх працівників наведено в таблиці 2.1.1..



Таблиця 2.1.1 Функціональні обовязки підрозділів аналітичної служби ПрАТ «Полтавський лікеро - горілчаний завод»


Назва відділуФункціональні обовязкиПланово - економічний відділКерівництво проведенням аналізу у масштабі всього підприємства; аналіз виконання планових завдань; проведення комплексного аналізу основних показників діяльності; систематизація і узагальнення результатів аналізу; вивчення зміни ефективності господарської діяльності.Відділ бухгалтеріїАналіз стану бухгалтерського обліку; виконання кошторисів доходів і витрат, витрачання заробітної плати, непродуктивних витрат, використання фінансових ресурсів, фінансового стану; розробка заходів щодо покращення його фінансового стану, платоспроможності і організації облікової роботи.Виробничо - технічний відділАналіз стану експлуатації основних фондів, рівня благоустрою, виробничих умов, виконання планів поточного і капітального ремонтів приміщення, витрачання матеріальних ресурсів.Відділ кадрівАналіз рівня укомплектування підприємства працівниками, стан трудової дисципліни; дослідження мотивів і причин плинності кадрів; розробка заходів щодо підвищення їх кваліфікації.Фінансовий відділВиконання плану прибутку і його використання, фінансовий стан, платоспроможність підприємства, взаємовідносини з бюджетом і банкомВідділ контролю якостіКонтроль за якість сировини я готової продукції, підвищення якості продукції. Дотримання технологічної дисципліни, вчасна доставка і зберігання сировини та готової продукції.Відділ маркетингуРозробка стратегії маркетингу, координація виконання програм, контроль за виконанням маркетингових планів та реалізацією стратегії; розробка виробничої та цінової стратегії,формування асортименту продукції, впровадження нових видів продукції.Відділ збутуКомплексне вивчення і аналіз вітчизняних та зарубіжних ринків, перспективи їх розвитку з метою одержання інформації щодо співвідношення попиту і пропозиції, рівня цін на продукцію, розвитку виробництва підприємств - конкурентів, стратегії і тактики їх діяльності; організація виставок, ярмарків, рекламування продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, розповсюдженні інформації про виробника.Відділ з фірмової роздрібної торгівліПродаж товарів та послуг на підставі усного або письмового договору купівлі - продажу громадянам та іншим кінцевим споживачам.Юридичний відділОрганізація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства; консультування керівників структурних підрозділів з юридичних питань; участь у підготовці та укладанні договорів з іншими підприємствами, установами та організаціями.


Така спільна робота усіх служб і відділ щодо проведення аналізу господарської діяльності підприємства дозволяє забезпечити його комплексність, більш кваліфіковано і глибше вивчити невикористані внутрішні резерви. Зміст та значущість фінансово - аналітичних розрахунків на підприємстві виходять за межі простих арифметичних дій або обчислення окремих безсистемно відібраних показників. Зазначимо, що систематизація, узагальнення і реалізація результатів економічного аналізу є одним з найскладнішим етапів всієї аналітичної роботи.[6]

На ПрАТ «Полтавський лікеро - горілчаний завод» обсяг фінансово- аналітичних розрахунків задовольняють потреби в інформації для прийняття відповідних економічних рішень, що стосуються фінансово - господарської діяльності підприємства в довгостроковій та короткостроковій перспективах.

Фінансова служба підприємства являє обєднаний структурний підрозділ,який виконує визначені функції в системі управління підприємства.


Основні напрями фінансової роботи на підприємстві подано на рис. 2.1.1.







Рис. 2.1.1 Фінансово-аналітична служба ПрАТ «ПЛГЗ»

Отже, проведення аналітичної роботи на підприємстві забезпечує ефективніше прийняття управлінських рішень і запобігання негативним наслідкам. Для цього потрібно правильно організувати роботу працівників, які займаються аналізом господарської діяльності підприємства.

Серед пропозицій щодо покращення аналітичної роботи на підприємстві можна назвати такі: підвищення кваліфікаційного рівня працівників відділ, за рахунок періодичного відвідування ними семінарів професійного спрямування; підвищення навичок роботи персональним компютером, так як система обробки інформації є автоматизованою; використання матеріальних та нематеріальних заохочень для кращих працівників відділу за підсумками звітного року.



.2 Майновий стан ПрАТ «Полтавський лікеро - горілчаний завод» та джерела його формування


На сьогодні оцінка майнового стану підприємств, актуальність питань оцінки вартості майно підприємства за умов їх приватизації та акціонування зумовлює необхідність використання методик поглибленого аналізу майнового стану, розробки низки показників, діагностики змін вартості майна, доцільності його розміщення та порівняльної характеристики з даними попередніх періодів, аналогічним показниками інших підприємств та нормативними значеннями.

Проаналізуємо структуру та динаміку основних показників майнового стану ПрАТ «Полтавський лікеро - горілчаний завод» на основі даних таблиці 2.2.1.

Аналізуючи дані таблиці 2.2.1 можна побачити, що загалом майно підприємства зменшилося у період з 2008-2010 р.р. на 3496 тис.грн

У складі майна найбільшу питому вагу за останні три роки займали оборотні активи. Їх вартість зменшилася з 4750 тис.грн до 2106 тис. грн., а їх частка у валюті балансу зменшилася з 61,2 % у 2008 році до 50,64% у 2010 році. У структурі оборотних активів найбільшу частку у 2008 то 2009 роках займала дебіторська заборгованість і склала 31% і 19,53% відповідно, а у 2010 році - виробничі запаси (16,55%). Розмір запасів збільшився з 569 тис. грн. у 2008 році до 706 тис. грн. у 2010 році, а їх питома вага склала 7,33% у 2008 році, 8,63% у 2009 році та 16,55% у 2010році. Збільшення обсягів запасів було повязане зі збільшенням обсягів виробництва та характером виробництвом.


Розмір дебіторської заборгованості у 2009 році проти 2008 року зменшився на 1125 тис.грн, а їх питома вага у 2010 році знизилася на 5,04 п.п. і становила 14,49%, що є позитивним для підприємства. Розмір грошових коштів знизився за період з 215 тис. грн. у 2008 році до 110 тис. грн у 2010 році, що заслуговує негативної оцінки. Сума інших оборотних активів у 2009 році проти 2008 року значно зросла на 262 тис. грн., а у 2010 році проти 2009 року зросла на 67 тис. грн, відповідно до їх вартісних змін, змін питомої ваги у валюті балансу.

Вартість витрат майбутніх періодів за останні 3 роки значно зизилася: з 512 тис. грн. у 2008 році до 10 тис. грн. у 2010 році, а їх питома вага у структурі активу є незначною і зменшилася з 6,6% до 0,23 %.

Розмір необоротних активів у 2009 році знизився на 125 тис. грн., а їх частка у валюті балансу зросла на 3,13 п.п. Це повязано з тим, що темпи росту необоротних активів перевищують темпи росту оборотних активів, так розмір оборотних активів знизився майже на 20%, а необоротних активів на 5%.


Структуру активів можна вважати легкою, оскільки значну частку у структурі активів протягом 2008-2010 років складали оборотні активи.( рис. 2.2.1, рис.2.2.2)



Рис. 2.2.1 Динаміка оборотних активів ПрАТ «ПЛГЗ» за 2008-2010 роки




Рис. 2.2.2 Динаміка необоротних активів ПрАТ «ПЛГЗ» за 2008-2010 роки.


Капітал ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» сформований за рахунок власного та позичкового капіталів.(табл. 2.2.2)

Зменшення обсягів капіталу протягом аналізованого періоду було повязано з збитковістю підприємства у 2008 та 2010 роках. Так сума власного капіталу зменшилася на 1375 тис. грн. Нестачу капіталу на підприємстві було покрито за рахунок кредитів банків. Їх сума протягом аналізованого періоду зростала з 2389 тис. грн. у 2008 році до 3447 тис. грн. у 2010 році. У структурі поточних зобовязань за розрахунками відбувалися наступні зміни: зменшилися розрахунки з бюджетом і на кінець 2010 року становили 133 тис. грн, аналогічна ситуація відбувалася з розрахунками зі страхування, вони знизилися на 53 тис. грн. протягом 2008-2010 років. Щодо розрахунків з оплати праці, то заборгованість перед робітниками у період з 2008 по 2009 роки була погашена у розмірі 158 тис. грн, але у 2010 році вона зросла і становила 190 тис. грн. Схожа тенденція відбулася з іншими поточними зобовязаннями: У 2009 році вони зменшилися на 59 тис. грн. порівняно з 2008 роком, а у 2010 році росли на 310 тис. грн.


Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати певне майно, яке належить йому на правах власності та володіння. Усе майно, яке належить підприємству і яке відображене в його балансі, називають активами. Частиною майно підприємства є основні засоби.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання яких більше одного року.

Для вивчення руху основних засобів доцільно скласти аналітичну таблицю 2.2.3, на основі бухгалтерської звітності ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки.



Таблиця 2.2.1 Склад, структура і динаміка майна ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»

Показник200820092010ВідхиленняТемп змін,%2009 від 20082010 від 2008тис.грнПВ,%тис.грнПВ,%тис.грнПВ,%тис.грнп.п.тис.грнп.п.2009/20082010/2009Необоротні активи:2499,0032,202374,0035,332095,0049,12-125,003,13-279,0013,7995,0088,25Незавершене будівництво55,000,7142,000,6335,000,82-13,00-0,08-7,000,2076,3683,33Нематеріальні активи50,000,6455,000,8255,001,295,000,170,000,47110,00100,00Основні засоби2394,0030,852277,0033,892005,0047,01-117,003,04-272,0013,1295,1188,05Оборотні активи:4750,0061,203836,0057,092160,0050,64-914,00-4,11-1676,00-6,4580,7656,31Виробничі запаси569,007,33580,008,63706,0016,5511,001,30126,007,92101,93121,72Незавершене виробництво11,000,147,000,106,000,14-4,00-0,04-1,000,0463,6485,71Готова продукція163,002,10118,001,765,000,12-45,00-0,34-113,00-1,6472,394,24Товари1267,0016,331293,0019,24300,007,0326,002,92-993,00-12,21102,0523,20Дебіторська заборгованість за товари,роботи,послуги2437,0031,401312,0019,53618,0014,49-1125,00-11,87-694,00-5,0453,8447,10Інша поточна дебіторська заборгованість40,000,5232,000,4838,000,89-8,00-0,046,000,4180,00118,75Грошові кошти:в національній валюті215,002,77184,002,74110,002,58-31,00-0,03-74,00-0,1685,5859,78Інші оборотні активи48,000,62310,004,61377,008,84262,004,0067,004,23645,83121,61Витрати майбутніх періодів512,006,60209,003,1110,000,23-303,00-3,49-199,0040,824,78Разом7761,00100,006719,00100,004265,00100,00-1042,00Х-2454,00Х86,5763,48

Таблиця 2.2.2 Джерела формування майна ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки

Показник200820092010ВідхиленняТемп змін,%2009 від 20082010 від 2008тис.грнПВ,%тис.грнПВ,%тис.грнПВ,%тис.грнп.п.тис.грнп.п.2009/20082010/2009Власний капітал:1151,0014,832032,0030,24-224,00-5,25881,0015,41-2256,00-35,49176,54-11,02Статутний капітал300,003,87300,004,46300,007,030,000,600,002,57100,00100,00Інший додатковий капітал1465,0018,881349,0020,081234,0028,93-116,001,20-115,008,8692,0891,48Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)-614,00-7,91383,005,70-1758,00-41,22997,0013,61-2141,00-46,92-62,38-459,01Поточні зобов'язання6610,0085,174687,0069,764489,00105,25-1923,00-15,41-198,0035,4970,9195,78Короткострокові кредити банків2389,0030,782661,0039,603447,0080,82272,008,82786,0041,22111,39129,54Кредиторська заборгованість за товари, роботи,послуги902,0011,621525,0022,70249,005,84623,0011,07-1276,00-16,86169,0716,33Поточні зобов'язання за розрахунками: з бюджетом1025,0013,21201,002,99133,003,12-824,00-10,22-68,000,1319,6166,17зі страхування63,000,8132,000,4810,000,23-31,00-0,34-22,00-0,2450,7931,25з оплати праці274,003,53118,001,76190,004,45-156,00-1,7772,002,7043,07161,02Інші поточні зобов'язання209,002,69150,002,23460,0010,79-59,00-0,46310,008,5571,77306,67Разом:7761,00100,006719,00100,004265,00100,00-1042,00Х-2454,00Х86,5763,48


Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати певне майно, яке належить йому на правах власності чи володіння. Усе майно, яке належить підприємству і яке відображено в його балансі, називають активами. Частиною майна підприємства є основні засоби.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально0культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше 1 року.

Для вивчення руху основних засобів доцільно скласти аналітичну таблицю 2.2.3. на основі бухгалтерської звітності ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки.


Таблиця 2.2.3 Рух основних засобів ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки

РокиЗалишокНадійшло у звітному роцівибуло в звітному роціЗалишок на кінець рокуСума зносу о/з на кінець рокуЗалишок на кінець року за мінусом зносуна початок рокуВсьогоУ т.ч. введені в діюВсьогоу т.ч. ліквідовано200888216060131388686474239420098868159159--90276750227720109027--33902470192005

Аналізуючи дані Таблиці 2.2.3. можна зробити висновок, що вартість ОЗ з кожним роком збільшувалась. Таким чином, сума ОЗ зросли з 8821 тис.грн у 2008 році до 9027 у 2010 році. Введення ОЗ спостерігалося у 2008-2009 роках, на 60 тис. грн. і 159 тис.грн відповідно. Вибуття ОЗ мало місце у 2008 (13 тис.грн.) та 2010 році (3 тис.грн.). за аналізований період залишок на кінець року за мінусом зносу поступово зменшувався, у 2008 році становив 2394 тис.грн., у 2009 2277 тис.грн., у 2010 2005 тис.грн.

В сучасних умовах високотехнічного рівня виробництва фінансовий стан будь-якого підприємства багато в чому визначається обсягами та прогресивністю ОЗ, їх технічним станом, ефективністю їх обороту.

До основних показників, які характеризують стан, рух та ефективність використання ОЗ відносять: коефіцієнт зносу ОЗ, коефіцієнт придатності ОЗ, коефіцієнт оновлення ОЗ, коефіцієнт вибуття ОЗ, фондовіддача, фондоємність, рентабельність ОЗ.

Розрахунки показників стану, руху та ефективності використання ОЗ здійснено за даними Балансу та Звіту про фінансові результати ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки.


Таблиця 2.2.4 Динаміка показників стану, руху та ефективності використання ОЗ ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки

Показник200820092010Відхилення (+,-)2009 від 20082010 від 2009К зносу основних засобів0,730,750,780,020,03К придатності основних засобів0,270,250,22-0,02-0,03К вибуття основних засобів0,00150,0003-0,00150,0003Фондовіддача3,142,181,24-0,97-0,94Фондоємність0,320,460,810,140,35Рентабельність( Збитковість) основних засобів,%5,6311,04-23,735,42-34,77

Відповідно до Таблиці 2.2.4. видно, що коефіцієнт зносу ОЗ з кожним роком зростав, так у 2008 році він становив о,73 і за два роки зріс на 0,05, на кінець 2010 року становив 0,78. Окрім цього спостерігається, зниження коефіцієнту придатності. У період з 2008 по 2010 рік він зменшився з 0,27 до 0,22.

Зростання коефіцієнту зносу та одночасне зменшення коефіцієнту придатності свідчить про погіршення технічного стану ОЗ. Спрацьовані ОЗ зумовлюють необхідність застосування застарілих технічних процесів, що призводить до зниження якості та конкурентоспроможності продукції підприємства. За період, що досліджується, показник фондовіддачі зменшився на 2,1 і становив у 2010 році 1,24. Разом з цим спостерігаємо підвищення показника фондоємності, він зріс на 0,49 і у 2010 році набув значення 0,81. Аналізуючи стан ОЗ слід зазначити, що на кінець 2010 оку відбулося зниження таких показників як коефіцієнт придатності, рентабельності та фондовіддачі та зростання фондоємності, коефіцієнту зносу. Це свідчить про неефективне використання на підприємстві ОЗ.

Аналіз ОА здійснюють з метою забезпечення такої організації, щоб забезпечити ефективність їх використання. Проаналізуємо склад та структуру ОА підприємства 2.2.5.


Таблиця 2.2.5 Стан, структура та динаміка ОА птАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки

Показник200820092010Відхилення2009 від 20082010 від 2008тис.грнПВ,%тис.грнПВ,%тис.грнПВ,%тис.грнп.п.тис.грнп.п.Виробничі запаси569,0011,98580,0015,12706,0032,6911,003,14126,0017,57Незавершене виробництво11,000,237,000,186,000,28-4,00-0,05-1,000,10Готова продукція163,003,43118,003,085,000,23-45,00-0,36-113,00-2,84Товари1267,0026,671293,0033,71300,0013,8926,007,03-993,00-19,82Дебіторська заборгованість за товари,роботи,послуги2437,0051,311312,0034,20618,0028,61-1125,00-17,10-694,00-5,59Інша поточна дебіторська заборгованість40,000,8432,000,8338,001,76-8,00-0,016,000,93Грошові кошти:в національній валюті215,004,53184,004,80110,005,09-31,000,27-74,000,30Інші оборотні активи48,001,01310,008,08377,0017,45262,007,0767,009,37Оборотні активи:4750,00100,003836,00100,002160,00100,00-914,00Х-1676,00Х


Аналізуючи дані таблиці 2.2.5, видно, що їх вартість зменшилася з 4750 тис.грн до 2106 тис. грн. У структурі оборотних активів найбільшу частку у 2008 та 2009 роках займала дебіторська заборгованість і склала 51,31% і 34,20% відповідно, а у 2010 році - виробничі запаси (32,69%). Розмір запасів збільшився з 569 тис. грн. у 2008 році до 706 тис. грн. у 2010 році, а їх питома вага склала 11,68% у 2008 році, 15,12% у 2009 році та 32,69% у 2010 році. Збільшення обсягів запасів було повязане зі збільшенням обсягів виробництва та характером виробництвом.


Розмір дебіторської заборгованості у 2009 році проти 2008 року зменшився на 1125 тис.грн, а їх питома вага у 2010 році знизилася на 5,04 п.п. і становила 51,31%, що є позитивним для підприємства. Розмір грошових коштів знизився за період з 215 тис. грн. у 2008 році до 110 тис. грн у 2010 році, що заслуговує негативної оцінки. Сума інших оборотних активів у 2009 році проти 2008 року значно зросла на 262 тис. грн., а у 2010 році проти 2009 року зросла на 67 тис. грн, відповідно до їх вартісних змін, змін питомої ваги у валюті балансу.

Ефективне використання оборотних активів відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищення рівня рентабельності господарювання та залежить від дії множинних факторів. У сучасних умовах, великий вплив на ефективність використання оборотних активів мають факторі кризового стану економіки, що діють незалежно від бажання підприємства.

Тому наступним етапом оцінки майнового стану підприємства є аналіз ефективності використання оборотних активів, так як вони є домінуючою складовою у структурі майна Товариства. Для цього скористаємося розрахунковою таблицею 2.2.6.

дивідендний платоспроможність фінансовий ефективність

Таблиця 2.2.6 Показники ефективності використання ОА ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки

Показник200820092010Відхилення2009 від 20082010 від 2008тис.грнтис.грнтис.грнтис.грнтис.грнСередні залишки оборотних активів усього, тис.грн, у тому числі4926,004293,002998,00-633,00-1295,00грошових коштів та їх еквівалентів215,00196,00113,00-19,00-83,00коштів у розрахунках2525,001654,001033,00-871,00-621,00Запасів569,00580,00706,0011,00126,00Виручка від реалізації, без ПДВ і акцизу, тис. грн.15823,0012689,007285,00-3134,00-5404,00одноденна виручка, тис.грн43,9535,2520,24-8,71-15,01Оборотність оборотних активів, у днях, у тому числі112,07121,80148,159,7226,35грошових коштів та їх еквівалентів4,895,565,580,670,02коштів у розрахунках57,4546,9351,05-10,524,12Запасів12,9516,4634,893,5118,43Число оборотів оборотних активів, раз, у тому числі3,212,962,43-0,26-0,53грошових коштів та їх еквівалентів73,6064,7464,47-8,86-0,27коштів у розрахунках6,277,677,051,41-0,62Запасів27,8121,8810,32-5,93-11,56Коефіцієнт закріплення оборотних активів0,310,340,410,030,07Вивільнення(-), залучення(+) коштів в оборот у звязку зі зміною їх оборотності, тис. грнХ342,67533,31ХХ

За розрахунковими даними Таблиці 2.2.6., можемо зробити висновок, що протягом 2008-2010 років оборотність оборотних активів збільшувалась з кожним роком, що спричинено зменшенням їх середніх залишків з 4926 тис.грн у 2008 році до 2998 тис.грн. у 2010 році. В результаті таких змін, станом на 2010 рік, потреби у додатковому залучення коштів в оборот не виникає, також не виникає потреби і у грошових коштах.

Коефіцієнт закріплення (завантаження) протягом періоду, що аналізується, має тенденцію до зростання. У 2009 році порівняно з 2008 роком даний показник збільшився на 0,03 і становив 0,34, тобто 34 копійки оборотних активів припадає на 1 гривню чистої виручки. Аналогічне зростання спостерігається у 2010 році проти 2009 року, на 1 гривню чистої виручки припадає 41 копійка оборотних активів.

Таким чином, майновий стан ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» протягом аналізованого періоду представлений «легкою» структурою активів. Але поряд з цим існує ряд факторів, що визначає неефективне використання ресурсів підприємства. Зокрема, це стосується неефективного використання основних засобів, але поряд з цим збільшується оборотність оборотних активів. Товариство має вести раціональну політику у галузі використання основних фондів, ефективно спланувати оновлення матеріально-технічної бази у наступних періодах і тим самим зменшити знос виробничих фондів.


.3 Платоспроможність та ліквідність ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»


З позиції фінансової діяльності будь-якому підприємству доводиться вирішувати такі завдання:

oПідтримання спроможності своєчасно відповідати за своїми поточними фінансовими зобовязаннями;


oЗабезпечення фінансування в необхідних обсягах.


Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, які в загальному вигляді характеризують його спроможність своєчасно і впоєному обсязі здійснювати розрахунки з короткостроковими зобовязаннями перед контрагентами. Одним з основних етапів аналізу ліквідності та платоспроможності є аналіз ліквідності Балансу. Він полягає у співставленні груп активів, спрямованих за ознакою ліквідності і розташованих у порядку її зменшення та груп пасивів, сформованих за ознакою терміновості погашення боргів і розташованих в порядку її збільшення.


Згідно з «Методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій», активи підприємства залежно від швидкості перетворення їх у грошові кошти поділяються на 4 групи:

. Найбільш ліквідні активи - А(1).

. Активи, що швидко реалізуються - А(2).

. Активи, що повільно реалізуються - А(3).

. Активи, що важко реалізуються - А(4).

Зобовязання підприємства (пасиви балансу) залежно від терміну їх сплати поділяються на 4 групи:


. Найбільш термінові зобовязання - П(1).


. Короткострокові пасиви - П(2).

. Довгострокові та середньострокові пасиви - П(3).

. Постійні пасиви - П(4).

Розглянемо більш детально, які статті балансу входить в кожну з груп.

Найбільш ліквідні активи (А1) - суми за всіма статтями коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери): (ряд.150 + ряд.220 + ряд.230 + ряд.240).

Активи, що швидко реалізуються (А2) - активи, для перетворення яких у грошові кошти потрібний певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи: (ряд.160 + ряд.170 + ряд.180 + ряд.190 + ряд.200 + ряд.210).

Активи, що повільно реалізуються (А3) - найменш ліквідні активи - це запаси, та інші оборотні активи: (ряд.100 + ряд.110 + ряд.120 + ряд.130 + ряд.140 + ряд.250).

Активи, що важко реалізуються (А4) - активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом відносно тривалого періоду часу. У цю групу можна включити статті 1 розділу активу балансу «Необоротні активи»: ряд.080 +ряд.270.

Найбільш термінові зобов'язання (П1) - кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, інші поточні зобовязання: (ряд.530 + ряд.540 + ряд.550 + ряд.560 + ряд.570 + ряд.580 + ряд.590 + ряд.600 + ряд.610);


Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати: (ряд.500 + ряд.510 + ряд.520);

Довгострокові пасиви (П3) - довгострокові позики та інші довгострокові пасиви - статті 3 розділу пасиву балансу «Довгострокові зобовязання»: (ряд.480);


Постійні пасиви (П4) - статті 1 і 2 розділу пасиву балансу: (ряд.380 + ряд.430 + ряд.630).

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються такі умови: А1 ³ П1, А2 ³ П2, А3 ³ П3, А4 £ П4.


Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність, що свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів - дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.

Аналіз ліквідності Балансу ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки подано в Таблиці 2.3.1.


Таблиця 2.3.1 Аналіз ліквідності Балансу ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки

Активи200820092010Пасиви200820092010Надлишок(+), нестача (-) платіжних коштівНайбільш ліквідні (А1)215,00184,00110,00Найбільш термінові зобовязання (П1)1571,00501,00793,00-1356,00-317,00427,00Які швидко реалізуються (А2)24771344656Короткострокові кредити банків і позики (П2)2389,002661,003447,0088,00-1317,001973,00Які повільно реалізуються(А3)205823081394Довгострокові зобовязання (П3)---2058,002308,00-914,00Які важко реалізуються (А4)301128832105Постійні пасиви (П4)1151,002032,00-224,001860,00851,001254,00Баланс7761,006719,004265,00Баланс7761,006719,004265,00---


Дані таблиці 2.3.1. свідчать про те, що в цілому по підприємству поточні активи менші за його поточні пасиви протягом всього періоду, що аналізується (на 1860 тис.грн у 2008 році, на 851 тис. грн у 2009 році та на 1254 у 2010 році). Що стосується зіставлень по окремим групам, то по параметрам А2 > П2, а також А3 > П3 Баланс не повністю відповідає критеріям абсолютної ліквідності, так як П2 > А2. По параметру А1 > П1 має місце платіжна нестача, яка до кінця досліджуваного періоду зросла, з 1356 тис. грн на кінець 2008 року до 427 тис. грн на кінець 2010 року.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

коефіцієнта загальної;

коефіцієнта швидкої ліквідності;

коефіцієнта абсолютної ліквідності;

коефіцієнта співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості.


Таблиця 2.3.2 Показники платоспроможності ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки

Показник200820092010нормативне значенняВідхиленняВідхилення від нормативного значення2009 від 20082010 від 2009200820092010К абсолютної ліквідності0,140,370,140,20,23-0,23-0,060,17-0,06К загальної ліквідності3,027,662,7224,63-4,931,025,660,72К швидкої ліквідності1,713,050,970,81,34-2,080,912,250,17К співвідношення кредит. і дебіт. заборгованості3,113,496,841,20,373,351,912,295,64Згідно наведених даних показник абсолютної ліквідності у 2008 і 2010 році не досягав нормативного значення і становив 0,14, а у 2010 році перевищував нормативне значення і становив 0,37. Це означає що підприємство у 2008 та 2010 році може погасити негайно лише 14% короткострокових зобовязань, а у 2010 році 37%. Це свідчить про не зовсім ефективну фінансово-господарську діяльність підприємства у період з 2008 по 2010 роки.


Коефіцієнт загальної ліквідності протягом трьох аналізованих років значно перевищував нормативне значення. Це означає, що підприємство неефективно використовує вільні грошові кошти.

Коефіцієнт швидкої ліквідності також перевищував нормативне значення. У 2008 році він становив 1,71, у 2009 - 3,05, у 2010 - 0,97. Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості показує, що у 2008 році на 1 грн. дебіторської заборгованості підприємство залучало 3,11 кредиторської заборгованості, у 2009 - 3,49, у 2010 - 6,84. Тобто при недостатності власного капіталу, підприємство використовувало у господарському обороті кредиторську заборгованість.

Таким чином в цілому по ПрАТ «ПЛГЗ» є платоспроможним та ліквідним про що свідчать проаналізовані показники. Хоча структура Балансу протягом 3 аналізованих років не є абсолютно ліквідною, проте вона є задовільною, а підприємство є платоспроможним.


.4 Фінансова сталість та ефективність використання капіталу ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»


Фінансова стійкість передбачає здатність підприємства зберігати заданий режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками, спроможність своєчасного і повного виконання зобовязань підприємства за розрахунками з споживачами, постачальниками, кредиторами, тобто можливість підприємства здійснювати всі потрібні грошові виплати і розрахунки. У процесі функціонування підприємство може мати різну фінансову стійкість, яку поділяють на 4 типи: абсолютна стійкість, нормальна стійкість, нестійкий фінансовий стан та кризово-фінансовий стан підприємства.


Фінансова стійкість - це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Розглянемо наступні коефіцієнти, які можна використати для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства:

oкоефіцієнт концентрації власного капіталу;


oкоефіцієнт концентрації позикового капіталу;


oспіввідношення позикового і власного капіталу;


oкоефіцієнт забезпеченості за кредитами.


Чим вище значення коефіцієнта концентрації власного капіталу, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від кредиторів підприємство. Якщо його значення дорівнює 1 (або 100 %), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Хочемо звернути увагу також на П(С)БО 5, відповідно до якого заповнюється форма фінансової звітності Звіт про власний капітал. Показники, наведені у Звіті, можна використовувати для аналізу динаміки структури власного капіталу.


Чим нижчий показник концентрації позикового капіталу, тим менша заборгованість підприємства, тим стійкіше його положення. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

Співвідношення позикового і власного капіталу. Як і перераховані вище коефіцієнти, цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Він розраховується за формулою


Співвідношення позикового капіталу і власного = Позиковий капітал (ряд.430+480+620+630 ф. 1) / Власний капітал (ряд. 380 ф. 1)


Показник має досить просту інтерпретацію: його значення, що дорівнює, наприклад, 0,3, означає, що на кожну 1 грн. власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає 30 коп. позикових коштів. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Коефіцієнт забезпеченості за кредитами (інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт покриття відсотка). З його допомогою оцінюється потенційна можливість підприємства погасити позику. Коефіцієнт показує ступінь захищеності кредиторів від несплати відсоткових платежів. Він розраховується за формулою:


Коефіцієнт забезпеченості за кредитами = Фінансовий результат (прибуток) до оподаткування від звичайної діяльності (ряд. 170 ф. 2) + + Витрати на виплату відсотків (ряд. 140 ф. 2) / Фінансові затрати (ряд. 140 ф. 2)


Зменшення значення коефіцієнта порівняно з аналогічним коефіцієнтом попереднього періоду свідчить про збільшення витрат підприємства на виплату відсотків за кредит.

Можна сформулювати правило, яке застосовують для підприємств будь-яких типів: кредитори (постачальники, інші контрагенти) віддають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу, з більшою фінансовою автономністю, оскільки таке підприємство з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. Власники ж підприємства (акціонери, інвестори, інші особи, які зробили внесок до статутного капіталу) віддають перевагу розумному зростанню в динаміці частки позикових коштів.

Аналіз фінансової стійкості може проводитися із використанням таких показників:

1.Коефіцієнт автономії: Ф.1 (ряд. 380/ ряд. 640) > 0,5


Визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

.Коефіцієнт фінансової залежності:Ф.1 (ряд. 640/ ряд. 380)


Показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів.

.Коефіцієнт маневреності власних засобів: Ф. 1 (ряд. 380 - ряд. 080) / ф. 1 ряд 380. Характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства


4.Коефіцієнт маневреності робочого капіталу: Ф. 1 (ряд. 260 - ряд. 620)/ ф. 1 (ряд. 380)> 0,5. Розраховується як відношення вартості робочого капіталу (власних оборотних коштів) до суми джерел власних коштів; характеризує ступінь мобільності використання власних коштів підприємством.


.Коефіцієнт фінансової стабільності: Ф. 1 (ряд.380)/ ф. 1 (ряд. 420 + + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630)> 1. Визначається як відношення власного капіталу та залученого.


.Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу:Ф. 1 (ряд. 420 + ряд. 480 +ряд. 620 + ряд. 630)/ ф.1 (ряд. 380)


Залежить від характеру господарської діяльності. Розраховується як відношення всієї суми зобовязань по залучених коштах та суми власних коштів.


.Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії,коефіцієнт незалежності): власний капітал (ряд. 380 ф. 1) / Активи підприємства (ряд. 080+260+270 ф. 1).


Визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобовязання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів.


.Коефіцієнт концентрації позикового капітал: Позиковий капітал (ряд. 430+480+ 620+630 ф.1) / Активи підприємства (ряд. 080 + 260 + 270 ф. 1)


Є доповненням до попереднього коефіцієнта - їх сума дорівнює 1 (або 100%). Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства.

А.Д. Шеремет, В.В. Ковалев виділяють чотири типа фінансової стійкості:

) абсолютна стійкість фінансового стану: запаси та затрати менше суми власного оборотного капіталу та кредитів банку під товарно-матеріальні цінності ;

) нормальна стійкість;

) передкризовий фінансовий стан: порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновити рівновагу платіжних засобів та платіжних зобовязань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів в оборот підприємства, кредитів банку на тимчасове поповнення оборотних засобів, перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською тощо.


При цьому фінансова стійкість вважається допустимою, якщо виконуються наступні умови:

oвартість виробничих запасів плюс вартість готової продукції дорівнюють або перевищують суму короткострокових кредитів та залучених коштів, що беруть участь у формуванні запасів;


oвартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів дорівнюють або менше суми власного оборотного капіталу.


Якщо ці умови не виконуються, то спостерігається тенденція погіршення фінансового стану.

) кризовий фінансовий стан підприємства (підприємство знаходиться на межі банкрутства), рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці, кредитах банку, постачальниках, бюджету тощо.

З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел коштів, залежністю від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Джерелами коштів підприємства є власний і позиковий капітал.

Інформація про власний капітал згідно з Інструкцією № 291 узагальнюється на рахунках класу 4 Власний капітал і забезпечення зобовязань і відповідно до П(С)БО 2 відображається в розділі І Пасиву балансу, рядках 300-380.


Величина позикового капіталу визначається шляхом узагальнення інформації за такими розділами балансу: розділ ІІ Забезпечення майбутніх витрат і платежів, розділ ІІІ Довгострокові зобовязання, розділ IV Поточні зобовязання, розділ V Доходи майбутніх періодів.


На ПрАТ «Лікеро-горільчаний завод», сума власного капіталу недостатня для покриття необоротних активів. У 2008 році сума власного капіталу становить 1151 тис.грн, а сума необоротних активів - 2499тис.грн. Виходячи з наведених даних можемо стверджувати, що на підприємстві відсутній власний оборотний капітал. У 2010 році власний капітал становить (-224тис.грн), а сума необоротних активів - 2095тис.грн,а у 2009році- 2032 і 2374тис.грн відносно. Отже, можемо стверджувати, що на протязі досліджуваного періоду на ПрАТ «Лікеро-горільчаний завод» відсутній власний оборотний капітал, а це значить, що Товариство знаходиться у кризовому фінансовому стані. Щоб вийти з цього становища підприємству потрібно залучати додаткові кошти.

У той же час, якщо кошти підприємства сформовані в основному за рахунок короткострокових кредитів та кредиторської заборгованості, то його фінансовий стан буде нестійким, тому що з цими коштами необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за своєчасним поверненням їх і на залучення в оборот на нетривалий час інших коштів.

Оскільки в теперішній час "ціна" такого важливого для підприємств джерела формування капіталу, як кредити банків, зростає, то постає питання про доцільність користування банківськими кредитами.

Отже, для підприємства найоптимальнішим варіантом є залучення інвестицій.

У процесі аналізу фінансового стану підприємства велике значення має аналіз капіталу, зміни у його структурі, складі та динаміці. У таблиці 2.4.1. наведено склад і структуру капіталу.


Таблиця 2.4.1 Склад і структура власного капіталу ПрАТ «ПЛГЗ» за 2008-2010р

статті балансу2008 рік2009 рік2010 ріквідхиленняя показника 2009 від 2008відхилення показника 2010 від 2009сума тис.грнПВ %сума тис.грнПВ %сума тис.грнПВ %абсолютне,тис.грнп.п.у структурі пииомої вагиабсолютне, тис.грнп.п. у структурі питомої вагивсьго капіталу15522100134381008530100-2084-4908власний капітал11517,42203215,12-224-2,638817,71-2256-17,75статутний капітал3001,933002,233003,5200,3001,28інший додатковий каітал14659,44134910,04123414,47-1160,60-1154,43нерозподілений прибуток (непокритий збиток)-614-3,963832,85-1758-20,619976,81-2141-23,46позиковий капітал661042,58468734,88448952,63-1923-7,71-19817,75короткострокові зобов'язання503932,46418631,15369643,33-853-1,31-49012,18поточні зобов'язання157110,125013,737939,30-1070-6,392925,57


У процесі аналізу фінансового стану підприємства велике значення має аналіз капіталу, дослідження змін в його структурі, складі та динаміці. У таблиці 2.4.1. наведено склад та структуру капіталу ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки.

Зазначимо, що підприємство станом на кінець 2008 року мало загальний розмір капіталу 15522 тис.грн. за останні два роки спостерігаємо його зменшення на 6992 тис.грн. основну частку у валюті балансу підприємства станом на кінець досліджуваного періоду займає позиковий капітал, його розмір становить 6610 тис.грн або 42,58 %. Значною мірою це досяглося за рахунок зростання кредиторської заборгованості.

Для поглибленого аналізу капіталу з метою визначення його ролі у забезпеченні фінансової стійкості доцільно оцінити ефективність його використання для цього скористаємося таблицею 2.4.2.


Таблиця 2.4.2 Показники ефективності використання капіталу ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»

показник20092010відхилення 2010 року від 2009середньорічний розмір капіталу, тис.грн, у т.ч.14480,0010984,00-3496,001.1 власного капіталу1591,50904,00-687,501.2. позикового капіталу5648,504588,00-1060,502.виручка від реалізації тис.грн.19662,0011200,00-8462,002.1.одноденна виручка54,6231,11-23,513.тривалість обороту капіталу, днів у т.ч.265,12353,0687,943.1.власного капіталу29,1429,06-0,083.2.позикового капіталу103,42147,4744,05число оборотів капіталу, раз, ут.ч.1,361,02-0,344.1.власного капіталу12,3512,390,034.2.позиковог капіталу3,482,44-1,045. рентабельність(збитковість капіталу), %, у т.ч.-0,62-0,82-0,205.1.власного капіталу5,669,964,305.2.позикового капіталу1,591,960,376.капіталовіддача у т.ч.1,361,02-0,346.1. власного капіталу0,030,030,006.2.позикового капіталу0,050,080,037.капіталоємність, у т.ч.0,740,56-0,187.1. власного капіталу0,080,05-0,037.2.позикового капіталу0,290,23-0,058.вивільнення(-), залученн (+) капіталу у зв'язку зі зміною його оборотності у т.ч.Х-10,52Х8.1.власного капіталуХ1,09Х8.2.позикового капіталуХ-32,35Х

Розрахунки свідчать про те, що капітал, яким володіє підприємство використовується не ефективно. Протягом 2010 року для здійснення 1 обороту коштів, авансованих у діяльність підприємства, потрібно 353 днів, що 88 днів більше, ніж у 2009 році, тобто спостерігається уповільнення оборотності капіталу. Досить низькою є ефективність використання позичкового капіталу, швидкість обороту уповільнилось на 44 дні у 2010 році, порівняно з 2009 роком. Протягом 2010 року капітал підприємства здійснив лише 1,02 оберту, у т.ч. позиковий капітал - 2,44, власний капітал - 12,39 рази. Спостерігається незначне збільшення оборотності позичкового капіталу.

Крім того, протягом періоду спостерігається зниження рентабельності капіталу рентабельності капітал як власного, так і позикового. Стан на кінець 2010 року економічний ефект від уповільнення оборотності капіталу характеризується вивільнення в оборот 1052 тис.грн.

Запорукою виживання підприємств в умовах кризи та основою їх фінансового стану є їх фінансова стабільність. У системі складових елементів фінансової стабільності підприємства фінансова стійкість займає одне з головних місць, тому необхідним є пошук шляхів досягнення певного ступеня фінансової стійкості підприємства.

Проаналізувавши склад та структуру капіталу можна зробити висновок, що на ПрАТ «Полтавський лікеро-горільчаний завод» позиковий капітал у загальному розмірі капіталу. Однак, ефективність використання капіталу на даному підприємстві є неефективним.

2.5 Ділова активність та інвестиційна привабливість ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»


В умовах дефіциту ресурсів підприємства, проблема їх ефективного розподілу та використання виходить на одне з перших місць. Основним інструментом для оцінки ефективності використання ресурсів підприємства в умовах нестабільної економіки є оцінка та аналіз ділової активності субєкта господарювання, за допомогою якого можна обєктивно оцінити результативність господарсько-фінансового стану підприємства та визначити перспективу його розвитку.


Ділова активність виступає найважливішим фактором, що визначає фінансову стабільність підприємств. На даний фактор впливають: стійкість економічного зростання, дотримання заданих темпів розвитку підприємства, ступінь виконання прийнятих планів виробництва, рівня ефективності використання наявних ресурсів виробництва, широта ринків збуту продукції підприємства, включаючи наявність поставок продукції на експорт, наявність конкретних перспектив розвитку підприємства.

На рівні підприємства ділова активність найчастіше розглядається як результативність роботи підприємства щодо величини авансованих ресурсів або величини їх споживання в процесі виробництва.

Характеристику ділової активності підприємств нерідко пов'язують з певними (заданими) темпами економічного розвитку підприємства, які забезпечуються сукупністю цілеспрямованих заходів та дій. Темпи економічного розвитку можуть характеризувати результативність ділової активності і на макрорівні, однак вони не враховують якісну сторону ділової активності - рівень мотивації працівників, оцінку ролі підприємців у бізнес-середовищі. Економіка країни може бути представлена ??як сукупність ділових зусиль окремих господарських суб'єктів. Таким чином, ділова активність може бути представлена ??як сукупність зусиль працівників підприємства, спрямованих під впливом певного рівня мотивації на збільшення, перш за все, оборотності оборотних активів, яка формується під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів виробництва, а також розвиненою соціально-економічної інфраструктури регіону.


Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності підприємства та родинних по сфері додатка капіталу компаній. Такими якісними критеріями є: широта ринків збуту продукції, наявність продукції, що поставляється на експорт, репутація Товариства, в стійкості зв'язків із клієнтами та ін

Кількісна оцінка та аналіз ділової активності можуть бути зроблені за двома напрямками:

ступінь виконання плану (встановленого вищестоящою організацією чи самостійно) за основними показниками, забезпечення заданих темпів їхнього зростання;

рівень ефективності використання ресурсів.

Поточна діяльність будь-якого підприємства може бути охарактеризована з різних сторін. У нашій країні основними оціночними показниками традиційно вважаються обсяг реалізації і прибуток. Крім них в аналізі застосовують показники, що відображають специфіку виробничої діяльності . По кожному з цих показників, в принципі, може встановлюватися планове значення або внутрішньовиробничий норматив (орієнтир), з яким і проводиться порівняння після закінчення звітного періоду. Що стосується динаміки основних показників, то найбільш інформативні аналітичні висновки формулюються в результаті зіставлення темпів їх зміни.

Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників,як : коефіцієнт оборотності сукупного капіталу, коефіцієнт оборотності власного капіталу, коефіцієнт оборотності оборотних активів, коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт заборгованості, коефіцієнт оборотності грошових коштів, період оборотності сукупного капіталу, термін окупності власного капіталу, період обороту оборотних активів,період обороту дебіторської заборгованості, період обороту кредиторської заборгованості,період обороту запасів,період обороту грошових коштів, період операційного циклу та період фінансового циклу.

Проведемо аналіз показників, що характеризують ділову активність ПрАТ «Полтавський лікеро-горільчаний завод» використовуючи дані таблиці 2.5.1.


Таблиця 2.5.1. Показники ділової активності ПрАТ «Полтавський лікеро-горільчаний завод» за 2008-2010роки.

Показник2008 рік2009 рік2010 рікВідхилення(+,-)2009 від 20082010 від 2009Дебіторська заборгованість, тис.грн.2477,001344,00656,00-1133,00-688,00Кредиторська заборгованість, тис.грн3291,004186,003596,00895,00-590,00Співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості, грн1,333,115,481,792,37Чистий дохід (виручка від реалізаціїї) тис. грн 8024,0014480,0010984,006456,00-3496,00Середні розмір власного капіталу909,501591,50904,00682,00-687,50Середній оборотних активів4926,003793,002998,00-1133,00-795,00Середній розмір запасів671,00574,50643,00-96,5068,50Середній розмір дебіторської заборгованості2492,501910,501000,00-582,00-910,50Середній розмір кредиторської заборгованості725,501213,50887,00488,00-326,50Середній розмір грошових коштів309,50199,50147,00-110,00-52,50Коефіцієнт оборотнисті сукупного капіталу1,970,880,66-1,10-0,21Коефіцієнт оборотності власного капіталу17,407,978,06-9,420,09Коефіцієнт оборотністі оборотних активів3,213,352,430,13-0,92Коефіцієнт оборотності запасів23,5822,0911,33-1,49-10,76Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості6,356,647,290,290,64Коефіцієнт оборотності кредитторської заборгованості21,8110,468,21-11,35-2,24Коефіцієнт оборотності грошових коштів51,1263,6049,5612,48-14,05Період оборотності сукупного капіталу, дні182,56410,81542,79228,25131,98Термін окупності власного капіталу20,6945,1544,6724,46-0,48Період обороту оборотних активів (оборотного капіталу)112,07107,61148,15-4,4640,54преіод обороту запасів15,2716,3031,771,0315,48Період обороту дебіторської заборгованості56,7154,2049,42-2,51-4,79Період обороту кредиторської заборгованості16,5134,4343,8317,929,40Період обороту горошових коштів7,045,667,26-1,381,6Період операційного циклу0,040,020,40-0,020,37Період фінансого циклу0,400,230,12-0,17-0,11


За результатами розрахунків можна зазначити, що сукупний капітал ПрАТ «Полтавський лікеро-горільчаний завод» за 2008 здійснює свій оборот 1,97 рази на рік, за 2009р. - 0,88,за 2010 р. - 0,66.,період одного обороту складає 182,56; 410,81;542,79 відповідно. Така тенденція має негативний вплив на економічну потужність підприємства.

Власні кошти підприємства досягають окупності у 2009році порівняно з 2008 роком за 64 дні (при оборотності 5,6 разів на рік), у 2010-09 рр. вони обертаються 7,26 разів(період 1 обороту становить приблизно 50 днів),протягом аналізованого періоду, що є досить сприятливим для підприємства. Зменшення показника оборотності оборотних активів за 2009-2010 року вказує на погіршення ефективності використання оборотних коштів. Період обороту в даний період збільшився на 40 днів, що також є негативним моментом, так як цей показник характеризує середній період від витрачання коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукції. Що стосується 2008 - 2009рр., то ситуація була дещо кращою.

За період з 2008 по 2009 роки оборотність сукупного капіталу,власного капіталу,запасів, кредиторської заборгованості прискорюються.

Коефіцієнт оборотності запасів вказує на кількість оборотів, інвестованих у запаси. Його зменшення за аналізований період на 12,25 підтверджує, що швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів знизилась. Запаси підприємства трансформуються у реалізовану продукцію або кошти. У 2009 році за 16 днів, що на 1 день більше,ніж у попередньому році. У 2010 році проти 2009 року період обороту запасів збільшився на 15 днів. Це свідчить про зниження ефективності використання запасів на підприємстві. Період оборотності дебіторської заборгованості у 2009 році порівняно з 2008 роком зменшився на 2,51 і становив 54,2 дні. У 2010р. також спостерігається зменшення цього показника на 4,79, що вказує на зниження швидкості обертання дебіторської заборгованості та збільшення обсягів її погашення.

Враховуючи попередні дані можна стверджувати, що загальне зростання операційного циклу підприємства зумовлено збільшенням терміну погашення дебіторської заборгованості.

Рівень ефективності господарської діяльності будь - якого підприємства визначають фінансові результати, отримані внаслідок цієї діяльності. Це може бути як прибуток, так і збиток. Позитивний фінансовий результат діяльності підприємства характеризується відносними показниками (сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності).

Аналіз рівня, динаміки і структури фінансових результатів подано у таблиці 2.5.2.


Таблиця 2.5.2 Рівень динаміки і структури фінансових результатів ПрАТ «Полтавський лікеро-горільчаний завод»

Показник200820092010Відхилення (+,-) 2009 року від 2008 рокуВідхилення (+,-) 2010 року від 2009)тис. грнПВ, %тис. грнПВ, %тис. грнПВ,%абсолютне, тис. грнп.п. у структурі питомої вагиабсолютне, тис. грнп.п. у структурі питомої вагиДохід278841001966210011200100-8222100-8462100Чистий дохід1582356,751268964,54728565,04-31347,79-54040,51Валовий прибуток (збиток)716625,70601930,61-1636-14,61-11474,91-7655-45,22Фінансовий результат від операційної діяльності11093,9815828,05-2141-19,124734,07-3723-27,16Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування6412,3011745,97-2141-19,125333,67-3315-25,09Чистий прибуток (збиток)4991,799975,07-2141-19,124983,28-3138-24,19

Дані таблиці 2.5.2. свідчать про зменшення доходу від реалізації продукції у 2009 році проти 2008 року на 8222 тис.грн та на 8462 тис.грн у порівнянні 2010 року з 2009 роком. Щодо чистого доходу спостерігається аналогічна ситуація: за аналізований період він зменшився на 8538 тис.грн. негативна тенденція спостерігається щодо зміни величина Валового прибутку. У 2008-2009 роках показник зменшився на 1147 тис.грн., а у 2010 році підприємство було збитковим, тому валовий збиток становив 1636 тис.грн. прибуток від операційної діяльності збільшився на 473 тис.грн. фінансовий результата від звичайної діяльності до оподаткування за аналогічний період зріс на 533 тис.грн, а ЧП становив 997 тис.грн. у 2010 році підприємство отримало збиток від операційної діяльності, від звичайної діяльності до оподаткування та загальний збиток сумою 2141 тис.грн. Тому діяльність підприємства можна оцінити негативно.

Створення та випуск конкурентоспроможної продукції потребує від підприємства активізації процесу модернізації та реконструкції виробництва, вдосконалення технологій, підвищення рівня матеріальної бази. Однак оновлення елементів основного капіталу на новій технічній основі вимагає постійного зростання інвестицій, забезпеченість якими в достатньому обсязі залежить від наявності сприятливого інвестиційного клімату та від інвестиційної діяльності підприємства, яка багато в чому визначає ефективність роботи в довгостроковій перспективі, можливість вистояти в конкурентній боротьбі, вийти на нові ринки, освоїти нові види продукції. Для здійснення інвестиційної діяльності фахівцям підприємств необхідні відповідні знання, оскільки керування інвестиціями припускає формування: інвестиційної стратегії підприємства, створення його інвестиційного портфеля і ризиків, інвестиційної привабливості потенційних обєктів інвестування, обґрунтування і оцінку ефективності реальних інвестиційних проектів і передбачуваних інвестицій цінних паперів. Аналіз фінансового тану підприємства ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» цілком говорить про сприятливий клімат на підприємстві для інвестування коштів, але при проведенні розрахунку деяких показників, було виявлено декілька слабких сторін підприємства, тому для покращення інвестиційної привабливості ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод», необхідно взяти напрямки покращення показників інвестиційної привабливості, а саме показників, що безпосередньо формують уявлення про фінансовий стан підприємства.


Покращення фінансового стану підприємства можна досягти завдяки збільшенню його прибутку і до того ж інвестор не бажає інвестувати кошти в малоприбутковий обєкт. Збільшити прибуток можна за допомогою багатьох факторів, наприклад, можна збільшити ціну на продукцію, надані послуги, виконану роботу. Проте цей варіант не завжди доцільний, оскільки в умовах пануючого недоцільного фінансового стану економіки країни, а також досить щільного ринку, покупці не мають достатньо коштів, щоб сплати більшу суму за товари.


На підприємстві до зниження прибутку призвело підвищення собівартості реалізовано продукції, збільшення операційних витрат, зниження інших фінансових доходів, зростання фінансових витрат та інших витрат.

Шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві трудових та матеріальних ресурсів, так, значну долю у структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження є трудомісткої продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці.

Зниження трудомісткості продукції та збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. Скорочення витрат по амортизації ОВФ можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, збільшення їх навантаження.

На ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» згідно аналізу обороту ОА та фінансових ресурсів уповільнилося їх обертання, за рахунок збільшення частки основного капіталу підприємства.

Ситуацію можна покращити такими шляхами:

oСвоєчасним відвантаженням продукції та оформленням документів;


oВивчення платоспроможності покупців і замовників, Своєчасними заходами із стягнення ДЗ;


oІнтенсифікацію виробництва;


oПовнішим і раціональнішим використанням трудових і матеріальних ресурсів;


oПравильною організацією роботи щодо матеріально-технічного забезпечення;


oНедопущенням створення надлишкових і непотрібних запасів;


oНедопущенням відволікання коштів у дебіторську заборгованість;


oСкорочення термінів обертання по всіх фазах кругообігу запасів.


Отже, висока фінансова стійкості підприємства обєкта інвестування чи не найважливіший чинник, що впливає на прийняття рішень потенційним інвесторам. Фінансовий стан підприємства формує у інвестора кінцеве враження про обєкт інвестування та впливає на рішення щодо доцільності інвестування коштів.



Висновок


Під час практичної підготовки, тобто виконання програми практики на підприємстві було досліджено:

1.Організації фінансової діяльності підприємства;


2.Формування власного капіталу;


.Фінансові ресурси та особливості їх формування;


.Дивідендна політика підприємства;


.Фінансування підприємства за рахунок запозичених ресурсів;


.Система фінансових взаємовідносин ті фінансових розрахунків;


.Фінансовий контролінг на підприємстві;


.Організація та якість аналітичної роботи на підприємстві;


.Майновий стан підприємства та джерела його формування;


.Платоспроможність та ліквідність підприємства;


.Фінансова сталість та ефективність використання капіталу;


.Ділова активність та інвестиційна привабливість.


На основі зібраних даних та їх аналізу розроблено рекомендації, щодо підвищення ефективності діяльності підприємства:

.Забезпечення росту виручки та скорочення витрат повязаних з управлінням та збутом продукції;


2.Дотримання стратегії поповнення джерел власних коштів за рахунок прискорення їх оборотності;


.Проведення заходів з оптимізації обсягів формування дебіторської заборгованості (формування сприятливих для підприємств термінів оплати, підвищена увага до вибору форми проведення розрахунків з контрагентами, проведення постійного контролю за ходом погашення заборгованості окремими дебіторами);


.Впровадження компютерних технологій для оперативного контролю за фінансовим станом господарюючого субєкта.


Список використаної літератури


1.Про акціонерні товариства [ Електронний посібник]: Закон України від 17.09.2008р. - Режим доступу :

.Білин М.Д. Фінансовий аналіз :[ навч.посібник] /М.Д. Білик, О.В.Павловська, Н.М. Притуляк. - К. : КНЕУ, 2005. - 592с.

.Бойчук І.М. Економіка підприємства: [навчальний посібник] / І.М. Бойчук. - К.: Атака, 2009.- 248с.

.Кравчук О.М. Фінансова діяльність субєктів господарювання: [навч.посібник] / О.М. Кравчук, В.П. Лещук. - К.: ЦУЛ, 2010. - 504с.

.Бугас Н.В. Фінансова стійкість підприємств як передумова їх ефективного функціонування і розвитку / Н.В.Бугас // Економіка і держава. - 2005. - №6 - С.27 - 31.

.Воронін О.О. Методика визначення узагальнюючого показника економічної ефективності виробництва / О.О. Воронін // Економіст. - 2007, №4. - С.57-62

.Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз: [ підручник ] / Г.О. Крамаренко , О.Є.Чорна. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 392с.

.Сидоренко-Мельник Г.М. Фінансовий аналіз: Навчально - методичний посібник за кредитно - модульною системою організації навчального процесу Г.М.Сидоренко - Мельник, О.М. Семенова. - Полтава, РВЦ ПУСКУ, 2009. - 204с.

.Денисюк О.Г.Модель ефективного управління потенціалом підприємств О.Г. Денисюк Вісник Житомирського державного технічного університету. - 2009. - №1 (47). - С.165 - 167.

.Довгань Л.П. Визначення оптимальної структури капіталу та мінімізація ризиків залучення позикових коштів підприємства Л.П. Довгань Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №12 (30). - с.26.

.Должанський І.З., Загорна Т.О., Удалих О.О., Герасименко І.М. Управління потенціалом підприємства: [навч.посібник для студентів вищих навч.закладів] І.З.Должанський, Т.О. Загорна, О.О. Удалих, І.М.Герасименко. К.: ЦНЛ,2009. - 360с.

.Кручок С.І. Оцінка фінансового стану підприємств / С.І. Кручок // Фінанси України. - 2007. - №8. - С.6

.Філіна Г.І. Фінансова діяльність субєктів господарювання : [навч.посібник] / Г.І. Філіна. - К.: ЦУЛ, 2007.-320с.

.Кухарєва О.О. Методика інтегральної оцінки рівня ділової активності підприємства / О.О. Кухарєва Економічний простір. - 2008. - №16. - С.117 121

.Олексюк О.І. Результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості О.І. Олесюк Інвестиції: практика і досвід. - 2009. - №3. - С.21-24

.Офіційний сайт ПрАТ «Полтавський лікеро-горільчаний завод» [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

.Фінансова діяльність субєктів господарювання : [навч.посібник] / За ред.О.О.Терещенко. - К.: КНЕУ, 2003.- 554с.

.Партин Г.О. Особливості впливу основних чинників на фінансову стійкість підприємства в умовах фінансово - економічної кризи Партин Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - №20(8). - С.277 - 278.

.Подольська В.О. Фінансовий аналіз : [навч.посібник] / В.О. Подольська, О.В. Яріш. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488с.

.Пономаренко Є.Д. Фінансовий аналіз: [конспект лекцій] Є.Д.Пономаренко - К. : Либідь, 2005.- 123с.

.Фінансовий аналіз: [навч.посібник] М.Д.Білик, О.В.Павловська, Н.М.Притуляк, Н.Ю.Невмержинська. - К.: КНЕУ, 2007.- 592с.

.Стоянова Е.С. Фінансовий менеджмент / Е.С.Стоянова, Т.Б.Крилова, І.Т, Талабанова. - [5 видавництво]. -М.:Перспектива,2008.- 1168с.

.Шваб Л.І. Основи підприємництва: [навчальний посібник] Л.І. Шваб. - [2-ге видання]. - К.:Каравела,2007.-368с.