Аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів кредитної спілки
Вступ
Сучасний етап розвитку національної економіки України характеризується пошуком найефективніших важелів та інструментів ведення виробничо-господарської діяльності. Підвищення ролі приватної власності, розвиток фондового ринку, активізація зовнішньоекономічної діяльності потребують удосконалення механізму управління організаціями. Саме управлінська діяльність визначає успіхи організації на внутрішньому і зовнішньому ринках, якість інституційних і структурних змін, здатність до адаптації в умовах жорсткої конкуренції. Сучасний спеціаліст у галузі фінансового менеджменту повинен володіти не тільки необхідною сумою теоретичних знань, але й вмінням застосовувати їх на практиці і кваліфіковано вирішувати практичні завдання. Зважаючи на актуальність даних проблеми, ще під час навчання, студенти проходять виробничу практику на підприємствах. Роль виробничої практики особливо зростає в теперішній час, коли питання економічного розвитку, раціонального використання природних, матеріальних, трудових і територіальних ресурсів набувають першочергового значення в регіональній політиці.
Виробнича практика проводиться методом комплексних досліджень при одночасному проведенні економічних, фінансових і соціальних спостережень, а також на базі здобутих навичок у вивченні основ фінансів, менеджменту та маркетингу, спеціальної літератури. В процесі практики отримуються уявлення про принципи організації і методичні основи соціально-економічних і маркетингових досліджень, про особливості функціонування і виробничої діяльності установи.
Об'єктом виробничої практики є кредитна спілка «Захід-Інвест».
Метою виробничої практики є:
·аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів організації;
·навчитися здійснювати грошові розрахунки в кредитній спілці;
·навчитися узагальнювати та аналізувати отриману інформацію;
·проаналізувати фінансовий стан підприємства.
Метою практики є також розширення кругозору майбутнього спеціаліста, підвищення його професійної культури, культурного рівня, вивчення особливостей структурної організації кредитної спілки в умовах господарської взаємодії і становлення ринкових відносин.
Кінцевою метою виробничої практики є розвиток широкого просторового мислення, набуття практичних навиків у розробці і підготовці статистичних, текстових матеріалів виробничого, фінансового та управлінського характеру.
Згідно з метою і обєктом дослідження було визначено такі завдання:
·ознайомлення із структурою організації;
·ознайомлення з первинною фінансовою, економічною, рекламною, маркетинговою, менеджерською та іншою інформацією і методикою її опрацювання;
·вміння робити фінансовий аналіз розвитку організації, складати довідки про різноманітні господарські та інші об'єкти;
·вміння реферувати різноманітну інформацію і готувати відповіді на різноманітні вхідні матеріали (листи, запити, факси тощо);
·закріпити вміння працювати на комп'ютері і в мережі INTERNET для отримання необхідної інформації.
Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація. На практиці також використовувалися методичні прийоми збору, обробки та аналізу інформації, узагальнення первинних матеріалів, співставлялися власні спостереження з матеріалами учбової і наукової літератури.
В процесі практики застосовувалися навики підготовки статистичних і текстових матеріалів, складалися доповіді, пояснювальні записки, характеристики об'єктів. Крім того використовувалися нові методи виробничої діяльності, методи дослідження і управління із застосуванням ЕОМ і сучасних технічних засобів.
Структура звіту. Звіт складається із вступу, вісьми розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
1.Загальне ознайомлення із структурою управління та організацією економічної роботи кредитної спілки «Захід-Інвест»
Кредитна спілка «Захід-Інвест» заснована і діє згідно рішення установчих зборів (Протокол № 1 від 25 січня 2000 року) на підставі Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про кредитні спілки», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», інших законів України та виданих відповідно до них і нормативно-правових актів.
Юридичною адресою кредитної спілки є: вул. Лесі Українки 26, 2-й поверх, м. Луцьк, Волинська обл., Україна, 43000.
Кредитна спілка "Захід-Інвест" - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Завдання кредитної спілки полягає у задоволенні потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг шляхом здійснення діяльності.
Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах:
) добровільність вступу та свобода виходу з кредитної спілки;
) рівноправність членів кредитної спілки;
) самоврядування;
) гласність.
Кредитна спілка є юридичною особою, мас самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням, власну символіку.
Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації відповідно до закону.
Кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать нормативно-правовим актам, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах, отримувати ліцензії відповідно до закону.
Кредитна спілка може бути учасником однієї об'єднаної кредитної спілки.
Для досягнення мети кредитна спілка:
а) приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки;
б) надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.
в) залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 відсотків від загальних зобов'язань кредитної спілки;
г) виступає поручителем виконання членом спілки зобов'язань перед третіми особами;
д) у разі участі в об'єднаній кредитній спілці сплачує вступні, пайові та інші внески до об'єднаної кредитної спілки;
е) розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об'єднаній кредитній спілці, а також придбаває державні цінні папери, перелік яких установлюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг), та паї кооперативних банків;
є) залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Держфінпослуг. Загальна сума залучених коштів, у тому числі кредитів, не може перевищувати 50 відсотків вартості загальних зобов'язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення;
ж) надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Держфінпослуг;
з) виступає членом платіжних систем;
і) оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого їм кредиту;
ї) провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.
Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління. У випадку прийняття відповідного рішення Держфінпослуг, функції органів управління кредитної спілки виконує тимчасова адміністрація, що призначається і діє згідно з законодавством. Рішенням загальних зборів членів кредитної смілки можуть бути створені й інші органи управління.
Член органу управління або працівник кредитної спілки не може брати участь у підготовці та прийнятті рішення щодо прийняття кредитною спілкою будь-якого зобов'язання па їх користь.
Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів.
Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки.
Спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами. Спостережна рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції, визначеної Законом України «Про кредитні спілки».
Склад та порядок обрання (заміщення) членів спостережної ради, розподіл обов'язків між ними, вимоги до їх освіти, досвіду роботи тощо визначаються Положенням про спостережну раду, яке затверджується загальними зборами.
Спостережну раду кредитної спілки очолює голова, який обирається в порядку, визначеному в Положенні про спостережну раду. Голова спостережної ради організує роботу спостережної ради кредитної спілки, головує на її засіданнях та звітує про роботу спостережної ради на загальних зборах членів кредитної спілки.
Голова спостережної ради кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на спостережну раду завдань.
Правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Правління складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах із спілкою.
Правління вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів, спостережної ради та кредитного комітету. Спостережна рада може прийняти рішення про делегування частини належних їй повноважень до компетенції правління, крім тих, що віднесені Статутом кредитної спілки до її виключної компетенції.
Голова правління кредитної спілки є членом кредитного комітету за посадою.
Кредитний комітет кредитної спілки є спеціальним органом, відповідальним за організацію кредитної діяльності спілки.
Кредитний комітет призначається спостережною радою та підзвітний загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної діяльності спілки.
Кредитний комітет призначається спостережною радою у складі не менше трьох осіб за умови обов'язкової участі в ньому голови правління.
Контроль за фінансово-господарською діяльністю кредитної спілки здійснює ревізійна комісія. Ревізійна комісія підзвітна й відповідальна перед загальними зборами членів кредитної спілки.
Ревізійна комісія обирається загальними зборами членів кредитної спілки у кількісному складі, що визначається рішенням загальних зборів, але не менш трьох осіб, які працюють на громадських засадах. Строк повноважень членів ревізійної комісії визначається загальними зборами членів кредитної спілки, але не більш ніж три роки. Склад та порядок обрання (заміщення) членів ревізійної комісії, розподіл обов'язків між ними, вимоги до їх освіти, досвіду роботи тощо визначаються Положенням про ревізійну комісію, яке затверджується загальними зборами.
До складу ревізійної комісії не можуть входити члени спостережної ради, правління, кредитного комітету та особи, які перебувають із кредитною спілкою у трудових відносинах.
Членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані ознакою членства и кредитній спілці - прожинають у Волинській області, мають цивільну дієздатність.
Прийняття до кредитної спілки провадиться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, якщо таке право не делеговане спостережною радою правлінню кредитної спілки.
Члени кредитної спілки мають право:
) брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління;
) вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки;
) одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до Статуту;
) одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки;
) одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено рішенням загальних зборів кредитної спілки;
) вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому Законом України «Про кредитні спілки» та Статутом.
Майно кредитної спілки формується за рахунок:
) вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки, крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);
) плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від впровадження інших видів статутної діяльності;
) доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів;
) грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;
) інших надходжень, не заборонених законодавством.
Майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та Статуту.
Кредитна спілка припиняє діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації.
Кредитна спілка вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення запису до Державного реєстру.
Реорганізація кредитної спілки провадиться за рішенням її загальних зборів.
Ліквідація кредитної спілки провадиться:
) за рішенням загальних зборів кредитної спілки;
) на підставі рішення Держфінпослуг про скасування державної реєстрації кредитної спілки у зв'язку з виявленими фактами фальсифікації чи викривлення інформації, яка була подана кредитною спілкою на момент її державної реєстрації і мала істотне значення для прийняття відповідного рішення Держфінпослуг. Таке рішення Держфінпослуг може бути оскаржено кредитною спілкою в суді;
) за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, із інших випадках, передбачених законом, за поданням Держфінпослуг, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.
У разі прийняття рішення про ліквідацію кредитної спілки за рішенням загальних зборів її членів, вона повинна письмово повідомити про це Держфінпослуг у строки та в порядку, визначеними Держфінпослуг. Рішення про ліквідацію кредитної спілки приймається 3/4 голосів учасників зборів. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно ліквідаційної комісії або особи щодо припинення діяльності кредитної спілки (ліквідаційна комісія, ліквідатор), порядку та строків припинення. Виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на спостережну раду кредитної спілки.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення діяльності спілки.
Кредитна спілка за рішенням загальних зборів може реорганізуватися відповідно до законодавства.
У разі реорганізації кредитної спілки все її майно та всі її права і обов'язки переходять до правонаступника.
У разі потреби спостережна рада кредитної спілки може прийняти рішення про відкриття її філії (відділення) для надання послуг групам членів спілки, що мешкають або працюють у географічній віддаленості від її офісу.
Філія кредитної спілки не є юридичною особою та діє під керівництвом органів управління кредитної спілки, користується правами та виконує функції, передбачені для неї відповідним Положенням про філію (відділення), що затверджується спостережною радою.
2.Аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів кредитної спілки «Захід-Інвест»
Капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим 10 відсотків від суми її загальних зобов'язань.
Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.
Резервний капітал, призначений для відшкодування можливих збитків кредитної спілки, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів.
Резервний капітал кредитної спілки формується за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки та частини доходів кредитної спілки до моменту досягнення ним не менш як 15 відсотків від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки.
При ліквідації спілки залишок коштів резервного капіталу зараховується до Державного бюджету України.
Додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунок цільових внесків членів спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів.
Рух капіталу кредитної спілки подано в таблиці 1.
Таблиця 1. Рух капіталу кредитної спілки протягом 2007 року
Рух капіталу кредитної спілкиЗалишок на початок звітного періодуВнесено за звітний періодПовернуто за звітний періодЗалишок на кінець звітного періоду1. Пайовий капітал:91125.0010271.0018.00101378.00обов'язкові пайові внески1546.00271.0018.001799.00додаткові пайові внески89579.0010000.0099579.00додаткові пайові внески з обов'язковою сплатою2. Резервний капітал у тому числі:3063.006761.009824.00резервний капітал, сформований за рахунок вступних внесків2573.00271.002844.00резервний капітал, сформований за рахунок доходу490.006490.006980.00резервний капітал, сформований за рахунок інших джерел3. Додатковий капітал
У разі ліквідації спілки залишок додаткового капіталу зараховується до державного бюджету України.
Кредитна спілка має право самостійно встановлювати:
) розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та зараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки;
) розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою;
) ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою;
) види кредитів, що надаються кредитною спілкою, умови надання та строки повернення кредитів;
) способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення і погашення кредитів.
Кредитна спілка надає кредити своїм членам на умовах та на строк, визначені відповідним положенням кредитної спілки, яке затверджене спостережною радою, на підставі заяви члена спілки за рішенням кредитного комітету.
3. Фінансові результати та їх використання
Оскільки фінансові результати діяльності підприємства знаходять відображення у відповідній системі показників, значна їх кількість створює методичні труднощі при систематичному аналізі. Крім того, наявність такої кількості показників ускладнює вибір кожним учасником господарської діяльності тих з них, які найбільше задовольняють його потреби в інформації щодо реального стану підприємства. Наприклад, керівництво підприємства цікавлять обсяги отриманого прибутку та його структура, а також фактори, які впливають на його розмір. Податкові органи зацікавлені в отриманні достовірної інформації про всі складові фінансових результатів: прибуток від реалізації продукції, майна, інших видів діяльності підприємства тощо.
Аналіз кожної складової прибутку підприємства: має не абстрактний, а цілком конкретний характер, а тому дозволяє власникам і акціонерам обирати пріоритетні напрями активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз фінансових результатів дає можливість виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат і фінансового ризику від інвестицій у дане підприємство.
Приступаючи до аналізу фінансових результатів, необхідно впевнитися у достовірності даних ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", визначити, чи відповідає встановленому порядку розрахунок показників прибутку: від звичайної діяльності, нерозподіленого прибутку (збитку) та всіх вихідних складових для їх формування (зокрема, чистого доходу від продажу товарів, продукції (робіт, послуг), собівартості реалізації продукції (робіт, товарів, послуг), витрат на збут і адміністративних витрат, інших операційних, фінансових, інвестиційних і надзвичайних доходів і витрат).
У процесі аналізу на першому етапі необхідно оцінити рівень і динаміку фінансових результатів; дослідити структуру прибутку звітного періоду (здійснити вертикальний аналіз); зміну окремих складових та їх вплив на суму прибутку, зміну темпів зростання прибутку в розрізі окремих складових частин (горизонтальний аналіз) тощо.
Нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів.
Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що дохідність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках та їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу й резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.
Основні дані про доходи та витрати кредитної спілки за 2007 рік подано в таблиці 2.
Таблиця 2. Звітні дані про доходи та витрати кредитної спілки протягом 2007 року
ПОКАЗНИКИЗа звітний період І. Визначення доходуОтримані проценти за кредитами, наданими членам кредитної спілки61304.00Отримані штрафи, пеніІнші непроцентні доходи, у тому числі:651.00зменшення резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок651.00УСЬОГО ДОХОДІВ61955.00ІІ. Визначення витратНараховані проценти за внесками (вкладами) на |депозитні рахунки членів кредитної спілкиВитрати на нарахування заробітної плати та обов'язкових платежів17812.00Інші операційні витрати, у тому числі:27791.00на благодійну діяльністьВитрати на формування спільних фінансових фондів асоціацій430.00Податок на прибуток нарахованийІнші витрати1480.00Загальна сума операційних витрат 47513.00Витрати на списання несплачених процентів за кредитамиУсього витрат 47513.00ІІІ. Визначення результатуФінансовий результат14442.00Формування резервного капіталу6490.00Розподіл плати (процентів) на додаткові пайові внескиНерозподілений дохід (збиток) 7952.00
Розподіл доходів кредитної спілки протягом року відбувається в порядку, значеному рішенням загальних зборів членів кредитної спілки.
Збитки кредитної спілки покриваються у порядку, що визначається загальними зборами кредитної спілки відповідно до Закону України „Про кредитні спілки" та нормативно-правових актів Держфінпослуг.
Кредитна спілка та її посадові особи зобов'язані зберігати таємницю щодо рахунків, внесків та інших фінансових операцій, здійснених членами кредитної спілки.
4. Організація грошових розрахунків кредитної спілки
Реалізація ринкових відносин, формування ефективного економічного потенціалу залежить від становлення досконалої і доступної в користуванні системи облікової та аналітичної роботи на всіх рівнях економіки, особливо на мікрорівні, на рівні підприємства. Одним з найбільш "вузьких місць" в системі економічного аналізу є необхідність врахування грошових потоків підприємства, впорядкування облікового та аналітичного процесу цієї ділянки роботи відповідно до міжнародних стандартів обліку та звітності.
Джерелами складання звіту руху грошових потоків підприємства є форми річної звітності: баланс (ф.1), звіт про фінансові результати підприємства та їх використаних (ф.2). Метою складання такої звітності є забезпечення партнерів по господарських зв'язках, акціонерів, інвесторів, інших зацікавлених осіб необхідною інформацією. Одержання такої інформації дає можливість зробити оцінку короткострокової і довгострокової платоспроможності підприємства, його можливості виплачувати дивіденди, покривати позики, визначати потребу в додаткових коштах. Реальною є також можливість виявлення причин відмінностей в показнику прибутку, а також чинників збільшення або зменшення грошових коштів.
У звіті про рух грошових потоків необхідно чітко провести класифікацію грошових коштів та їх еквівалентів. Виходячи зі світової практики, такий звіт повинен містити розділи операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Зокрема, розділ операційної діяльності має відображати величину грошових коштів, які сформували прибуток підприємства від продажу товарів, надання послуг, надходження грошей у вигляді відсотків по наданих кредитах, інвестиціях у цінні папери, виплати грошових коштів як оплату постачальникам, по заробітній платі, податках, процентах за користування кредитами, комунальними послугами.
Аналіз руху грошових потоків може проводитися як внутрішній, так і зовнішній. Дані для аналізу грошових надходжень і їх використання в звітному періоді беруться за квартал, півріччя, рік. Необхідно проводити розрахунок платоспроможності підприємства, вивчення структури витрат його грошових коштів. Якщо є абсолютний приріст надходження всіх грошових коштів, то це свідчить про підвищення ділової активності підприємства, зростання обсягу реалізації продукції, інших надходжень Рівень темпу приросту грошових коштів за ряд років дає можливість зробити висновок про стабільність розвитку. Якщо в результаті проведеного аналізу маємо абсолютний приріст залишку грошових коштів і стабільні або зростаючі темпи його росту в динаміці - це означає, що на підприємстві зростають власні кошти для фінансування поточної діяльності, розширюються можливості вкладення вільних грошових коштів у вільні сфери діяльності. Така інформація с найбільш привабливою для інвесторів.
У динаміці доцільно також проводити аналіз структури грошових коштів. Виходячи з проведеного аналізу, слід зробити певні висновки. Якщо, наприклад надходження грошових коштів від реалізації, готової продукції складає 80% надходжень всіх грошових коштів, а їх витрачання за цей же період складає 20%, то це може свідчити про зроблені раніше великі запаси сировинних ресурсів, матеріалів, про те, що була велика прострочена кредиторська заборгованість, витрачання коштів у інші сфери.
При прямому способі грошовий потік розраховують як різницю між надходженням грошових коштів та витратами, пов'язаними з їх виплатою
Аналіз структури позитивного грошового потоку здійснюється за кожним джерелом надходження грошових коштів (від продажу продукції, необоротних активів тощо) відповідно негативного потоку за напрямами, використання (оплата придбаних товарів, робіт, послуг, необоротних активів, виплати працівникам тощо).
5. Фінансове планування в кредитній спілці
Фінансове планування в кредитній спілці являє собою складний процес і включає шість етапів.
На першому етапі аналізують фінансові показники діяльності підприємства за попередній період. Використовують дані фінансової документації: бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів. Основна увага приділяється таким показникам, як обсяг реалізації, витрати, прибуток. Проведений аналіз дозволяє оцінити фінансові результати діяльності підприємства і визначити проблеми, що стоять перед ним.
На другому етапі проводять розробку фінансової стратегії та фінансової політики за основними напрямами фінансової діяльності підприємства, складають основні прогнозні документи, які стосуються перспективних фінансових планів.
На третьому етапі уточнюють і конкретизують основні показники прогнозних фінансових документів за допомогою складання поточних фінансових планів.
Четвертий етап передбачає ув'язування показників фінансових планів з виробничими, комерційними, інвестиційними та іншими планами і програмами, що розробляються підприємством.
На п'ятому етапі здійснюють оперативне фінансове планування, яке визначає розробку поточної виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства і впливає на кінцеві фінансові результати його діяльності у цілому.
Процес фінансового планування на підприємстві завершується аналізом і контролем виконання фінансових планів. Цей шостий етап полягає у визначенні фактичних кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства, порівнянні їх із запланованими показниками, виявленні причин відхилень від планових показників, у розробці заходів щодо усунення негативних явищ.
На підприємстві фінансове планування проводиться за трьома основними напрямами: перспективне фінансове планування; поточне фінансове планування; оперативне фінансове планування.
Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції й темпи розширеного відтворення, воно є головною формою реалізації цілей підприємства.
Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства і прогнозування фінансової діяльності.
Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, що являє собою втілення стратегії підприємства на ринку. Прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства на тривалу перспективу. Прогнозування базується на узагальненні та аналізі наявної інформації з подальшим моделюванням можливих варіантів розвитку ситуацій і фінансових показників.
За часом і характером вирішуваних проблем прогнози поділяються: на стратегічні і тактичні; оперативні; короткострокові; середньострокові; довгострокові. Стратегічні прогнози мають на меті передбачити найважливіші параметри формування керованих об'єктів у середньостроковій та більш віддаленій перспективі. Оперативні прогнози призначені для виявлення можливостей для вирішення конкретних проблем стратегічних прогнозів у поточній діяльності та короткостроковій перспективі. Оперативний прогноз має період запобігання до 1 місяця; короткостроковий - від 1 місяця до 1 року; середньостроковий - від 1 до 5 років; довгостроковий - більше 5 років.
За функціональною ознакою (напрямами прогнозування) прогнози поділяються на два види: пошукові (генетичні) і нормативні (темологічні). Пошуковий прогноз-ґрунтується на умовному продовженні в майбутньому тенденції розвитку досліджуваного об'єкта в минулому та теперішньому і відокремлюється від умов (факторів), здатних змінити тенденції розвитку. Нормативний (темологічний) прогноз розробляється на базі заздалегідь визначених цілей. Його завдання полягає у визначенні шляхів і строків досягнення можливих станів об'єкта прогнозування у майбутньому, прийнятих за цілі. Пошуковий прогноз при визначенні майбутнього стану об'єкта прогнозування відштовхується від його минулого і теперішнього. Нормативний прогноз розробляється у зворотному порядку: від заданого стану у майбутньому до існуючих тенденцій та змін у світлі поставленої мети.
Важливим моментом при здійсненні прогнозування виступає визнання факту стабільності зміни показників діяльності підприємства.
Система поточного планування фінансової діяльності підприємства ґрунтується на розробленій фінансовій стратегії та фінансовій політиці за окремими аспектами фінансової діяльності. Цей вид фінансового планування характеризується розробкою конкретних видів фінансових планів. Вони дають можливість підприємству визначити на поточний період всі джерела фінансування його розвитку, сформувати структуру його доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність, а також визначити структуру активів і капіталу фірми на кінець планованого періоду.
За результатами поточного фінансового планування розробляються три основні документи:
план руху грошових коштів;
план звіту про фінансові результати;
план бухгалтерського балансу.
Головною метою розробки цих документів є оцінка фінансового плану підприємства на кінець планованого періоду. Згідно із законодавчими вимогами до звітності за її періодизацією складають поточний фінансовий план на рік з розбивкою по кварталах. Дані, включені у поточні фінансові плани, характеризують такі параметри:
фінансову стратегію підприємства;
результати фінансового аналізу за попередній період;
систему розроблених на підприємстві норм і нормативів витрат окремих видів ресурсів;
чинну систему оподаткування;
середні ставки кредитного та депозитного процентів на фінансовому ринку тощо.
Оперативне планування доповнює поточне і використовується з метою контролю за надходженням поточної виручки на розрахунковий рахунок і витрачанням наявних фінансових ресурсів. На підприємстві фінансове планування заходів має здійснюватися за рахунок зароблених ним коштів, а це вимагає ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів. Для здійснення оперативного планування фінансової діяльності розробляються комплекси короткострокових планових завдань щодо фінансового забезпечення основних напрямів господарської діяльності підприємства.
Оперативне фінансове планування включає складання та використання платіжного календаря, касового плану і розрахунку потреби у короткостроковому кредиті.
Для складання платіжного календаря необхідно вирішувати такі завдання:
організувати облік погодження у часі грошових надходжень і майбутніх витрат підприємства;
сформувати інформаційну базу щодо руху грошових потоків;
вести щоденний облік змін в інформаційній базі;
аналізувати неплатежі (за сумами та джерелами виникнення), проводити конкретні заходи для їх подолання;
розрахувати потреби у короткостроковому кредиті та активно придбавати позикові кошти;
розрахувати (за сумами і строками) тимчасово вільні грошові кошти підприємства;
аналізувати фінансовий ринок з позиції найбільш надійного та вигідного розміщення тимчасово вільних грошових коштів підприємства.
Під час складання платіжного календаря треба слідкувати за ходом виробництва й реалізації, станом запасів, дебіторської заборгованості з метою запобігання невиконанню фінансового плану. Платіжний календар складають на квартал з розбивкою по місяцях та дрібніших періодах.
У платіжному календарі має бути збалансовано надходження і витрачання коштів. Правильно складений платіжний календар дозволяє виявити фінансові помилки і, таким чином, уникнути фінансових труднощів.
Ознакою погіршення фінансового стану підприємства служить перевищення планованих витрат над очікуваними надходженнями, що означає недостатність власних можливостей для покриття.
Надлишок коштів певною мірою свідчить про фінансову стійкість і платоспроможність підприємства. У табл. 6.6 наведено приблизну форму платіжного календаря.
Разом з платіжним календарем необхідно складати податковий календар, у якому вказувати, коли і які податки відповідно до законодавства має платити підприємство, що дозволяє уникнути прострочень і санкцій. Для деталізації картини можна розробляти платіжні календарі за окремими видами руху коштів.
кредитний спілка фінансовий планування
6. Аналіз фінансового стану кредитної спілки
Кредитна спілка зобов'язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, статистичну та іншу звітність відповідно до законодавства України та подавати її в установленому порядку та обсязі відповідним державним органам.
Кредитна спілка подає Держфінпослуг фінансову звітність та інші звітні дані із обсягах, формах та у строки, встановлені Держфінпослуг, а також надає на запит Держфінпослуг необхідні пояснення щодо звітних даних.
Голова правління несе персональну відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності та інших звітних даних.
Достовірність і повнота річної звітності кредитної спілки повинна бути підтверджена незалежним аудитором (аудиторською фірмою), визначеним загальними зборами кредитної спілки, який відповідає наступним вимогам:
) має відповідний сертифікат;
) не є членом кредитної спілки, діяльність якої перевіряється, та не має конфлікту інтересів;
) внесений до відповідного реєстру, що ведеться Держфінпослуг.
Аудиторський висновок подається до Держфінпослуг та представляється загальним зборам кредитної спілки.
Результати фінансової діяльності кредитної спілки визначаються на підставі річної звітності, включаючи баланс та звіт про доходи й витрати. Звітність про фінансово-господарську діяльність за рік підлягає затвердженню загальними ми членів кредитної спілки.
Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.
Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо.
Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Держфінпослуг.
Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості. Він безпосередньо впливає на ефективність підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів. У свою чергу фінансовий стан суб'єктів господарювання прямо залежить від результатів їх підприємницької діяльності. Якщо господарська діяльність забезпечує прибуток, то утворюються додаткові джерела коштів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового становища підприємства. Брак або неправильне формування і використання актів може виявитись головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості постачальників за одержані сировину й матеріали, неповного та неритмічного забезпечення підприємницької діяльності необхідними ресурсами, а отже, й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов'язань перед власниками, державою та найманими працівниками. Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.
Фінансовий стан підприємства може бути задовільний або незадовільний.
Задовільний фінансовий стан - це стійка ліквідність, платоспроможність та фінансова стійкість підприємства, його забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання ресурсів підприємства. Незадовільний фінансовий стан характеризується неефективним розміщенням ресурсів та неефективним використанням їх, незадовільною платоспроможністю підприємства, наявністю простроченої заборгованості перед бюджетом, з заробітної плати, недостатньою фінансовою стійкістю у зв'язку з несприятливими тенденціями розвитку виробництва та збуту продукції підприємства.
Аналіз фінансового стану підприємства має три основні цілі:
перша - оцінити минулу фінансову діяльність підприємства;
друга - підготувати інформацію, необхідну для прогнозування майбутньої діяльності підприємства;
третя - порівняти показники діяльності підприємства з показниками інших підприємств галузі.
За допомогою чітко організованого аналізу можна вчасно відстежити погіршення фінансового стану підприємства, коли поряд із показниками стабільності фінансового стану з'являються показники, що характеризують негативні тенденції у виробничій та господарській діяльності, які можуть призвести до банкрутства. Тому одним з основних завдань аналізу фінансового стану є оцінка прибутковості підприємства у співвідношенні з ризиком акціонерів, які вкладають у нього гроші.
При аналізі фінансового стану використовують такі його види:
) аналіз горизонтальних процентних змін, який характеризує зміни окремих статей фінансової звітності за кілька періодів (років, кварталів, місяців);
) аналіз вертикальних процентних змін характеризує співвідношення статей фінансової звітності стосовно вибраної однієї статті (обсяг продажів, валюта балансу);
) порівняльний аналіз - співвідношення окремих показників підприємства і показників інших аналогічних підприємств або середньогалузевих показників;
) аналіз коефіцієнтів грунтується на розрахунку окремих співвідношень показників і його використовують для дослідження взаємозв'язку між компонентами фінансової звітності.
Платоспроможність підприємства є ознакою фінансової стійкості, суттю якого є забезпеченість обігових активів довготерміновими джерелами формування. Більша чи менша поточна платоспроможність (або неплатоспроможність) зумовлена більшим чи меншим рівнем забезпеченості (або незабезпеченості) обігових активів довготерміновими джерелами.
7. Внутрішній контроль фінансово-господарської діяльності кредитної спілки
Перевірки результатів фінансово-господарської діяльності кредитної спілки проводяться ревізійною комісією не рідше одного разу на рік. Позапланові перевірки провадяться за рішенням спостережної ради або на вимогу не менш як 20 відсотків членів кредитної спілки.
Ревізійна комісія доповідає про результати проведених перевірок загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді кредитної спілки.
На вимогу ревізійної комісії їй надаються будь-які матеріали, бухгалтерські та інші документи, а також пояснення посадових осіб кредитної спілки. Ревізійна комісія вправі за погодженням із спостережною радою залучати на договірних засадах до проведення перевірок зовнішніх експертів з числа осіб, які не перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою.
Ревізійна комісія складає висновок за річними звітами про результати діяльності кредитної спілки.
8. Характеристика виконуваних робіт під час практики
Під час проходження виробничої практики я виконувала обовязки економіста в кредитній спілці.
Тривалість праці не перевищувала 5 годин і відповідала профілю навчання. Крім того я виконувала індивідуальні завдання, поставлені керівником кредитної спілки, набувала умінь та навичок самостійного розв'язання конкретних виробничих та організаційних завдань.
Під час практики я виконувала такі завдання:
·обробляла статистичні показники і дані, літературні та інформаційні джерела;
·складала доповіді, пояснювальні записки;
·складала та оформлювала графіки, діаграми, картографічні моделі на ЕОМ;
·складала рекламні проспекти;
·робила аналіз проведених інвестицій у 2007 році.
В процесі проходження виробничої практики я відвідувала заняття, які проводилися з метою підвищення кваліфікації. Заняття проводитись у вигляді курсів підвищення кваліфікації і сприяли поглибленню знань.
Висновки
Проходження виробничої практики в кредитній спілці «Захід-Інвест», а також аналіз низки літературних джерел дають підстави для таких висновків:
1. Зважаючи на раціональне вирішення актуальних проблеми, які існують в економіці, ще під час навчання, студенти проходять виробничу практику на підприємствах. Роль виробничої практики особливо зростає в теперішній час, коли питання економічного розвитку, раціонального використання природних, матеріальних, трудових, фінансових і територіальних ресурсів набувають першочергового значення.
2. Метою практики є розширення кругозору майбутнього спеціаліста, підвищення його професійної культури, культурного рівня, вивчення особливостей структурної організації кредитної спілки в умовах господарської взаємодії і становлення ринкових відносин.
3. Під час проходження практики в кредитній спілці я проаналізувала діяльність підприємства, вивчила стан кредитного ринку України, а також провела фінансовий аналіз підприємства.
4. Важливим показником фінансового стану підприємства є наявність власних обігових коштів. Розраховуючи його, слід мати на увазі, що частина основних засобів та капітальних вкладень, відображених у розділі І активу балансу, може бути відтворена за рахунок довгострокових та середньострокових кредитів та інших довгострокових позичених коштів. Тому при розрахунку власних обігових коштів до підсумку розділу І пасиву балансу додають довгострокові та середньострокові кредити і довгострокові позичені кошти, а з одержаної суми віднімають підсумок розділу І активу балансу.
. Фінансова стабільність підприємства характеризується такими коефіцієнтами: власності, позичених коштів, співвідношення позичених та власних коштів, мобільності власних коштів, співвідношення необігових та власних коштів, співвідношення необігових і власних коштів та довгострокових фінансових вкладень, окупності процентів, співвідношення видатків з виплати процентів та запозичених коштів.
Література
1. Абрютина М. С., Грачев А. В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебно-практическое пособие. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательство «Дело и Сервис». - 2001. - 280 с.
. Бандурко О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. Фінансова діяльність підприємства. - К.: Либідь, 1998. - 310 с.
. Біла О.Г. Фінансове планування і прогнозування. Навчальний посібник. - Львів: Компакт-ЛВ, 2005. - 312 с.
. Бланк И. А. Финансовый менеджмент: Учебный курс / д. э. н. Й.А. Бланк. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2004. - 656 с.
. Бланк И. А. Управление прибылью. - К.: Ника-Центр, 1998. - 544 с.
. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту. Пер. з англ. - К.: Молодь, 1997. - 1000 с.
. Бутинець Ф. Ф. Економічний аналіз: Навчальний посібник. - Житомир: Рута, 2003. - 680 с.
. Василенко В, О., Ткаченко Т. I. Стратегічне управління підприємством. Навчальний посібник. - Вид. 2-ге, виправл. і доп. За ред. Василенка В. О. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 400 с.
. Верига Ю. А., Подольська В. О. Аналіз фінансового стану підприємства за фінансовою звітністю: Методичні рекомендації для практичних працівників. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2002. - 255 с.
. Герасимчук З.В., Вахович І.М. Організаційно-економічний механізм формування та реалізації стратегії розвитку регіону. - Луцьк: ЛДТУ, 2002. - 248 с.
. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2000. -152с.
. Крамаренко Г. О, Фінансовий аналіз і планування. - К: Центр навчальної літератури, 2003. - 224 с.
. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 520 с.
. Крамаренко В. I., Холод Б. І. та ін. Управління ресурсами підприємства: Навчальний посібник: Центр навчальної літератури, 2004. - 288 с.
. Маркіна І. А. Менеджмент підприємства. - К.: Вища школа, 2000. - 176 с.
. Мендрул О. Г. Управління вартістю підприємства: Монографія. - К.: КНЕУ, 2002. - 272 с.
. Мищенко А, П. Стратегічне управління: Навч. посіб. - Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. - 336 с.
. Немцов В. Д. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник. - К.: ТОВ «УВПК «Екс об», 2002. - 559 с.
. Подольська В.О., Тарасюк І.Ю. Фінансовий аналіз: Навчальний комплекс. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. - 279 с.
. Редченко К. І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навч. посібник. Видання 2-ге, доповнене. - Львів: «Новий Світ - 2000», 2003. - 272 с.
. РуденкоЛ.В., Подольська В. О., Яріш О. В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2000. - 422 с.
. Старостенко Л Г., Мірко Н. В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 224 с.
. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБІ НБУ, 2000. - 485 с.
. Фінансово-економічний аналіз: Підручник / Буряк П. Ю., Римар М. В., Биць М. Т. та ін. Під заг. ред. П. Ю. Буряка, М. В. Римара. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 528 с.
. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник / За ред. проф. Г. Г. Кірейцева. - К: ЦУЛ, 2002. - 496 с.
. Фінансовий менеджмент / За ред. А. М. Поддерьогіна, Л. Д. Буряк, Н. Ю. Калач та ін. - К.: КНЕУ, 2001.