Сутність кредиту і його роль в світовій практиці

Свою курсову роботу я почну з коротких визначень ключових моментів що стосуються теми моєї курсової роботи, а також історичного досвіду, так як говориться «хто не знає минулого, той не має майбутнього».

Центральний банк –це Інститут, який випускає валюту всієї країни. В Україні його роль виконує НБУ. В Америці - Федеральна Резервна система Історично так склалося що Центральний банк(ЦБ) наділений двома формами влади:

1) Він контролює ставу кредитного відсотку

2) Контролює випуск грошей

А відповідно і інфляцію. Центральний банк не просто забезпечує владу (уряд), грошима, він дає їх в богр під відсоток, а за тим збільшуючи чи зменшуючи грошову масу, Центральний Банк управляє вартістю випускаємої валюти. Важливо розуміти що єдине що така структура може породити в довгостроковому періоді це Борг розділений між різними ланками економіки, в першу чергу між Суб’єктами Господарської Діяльності.

Якщо взяти для прикладу Фінансову систему США то виникає така ситуація що коли ЦБ випускає (умовно) Один Долар під відсоток, то виходить що з часом потрібно повернути і долар і відсоток по цьому долару. А по скільки ЦБ, має монополію на випуск валюти в Державі, то він звужує кожен долар, по якому в свою чергу потрібно виплатити борговий відсоток. То звідки ж можуть взятися гроші щоб його виплатити ? Знову ж таки, лише з Центрального Банку. Це означає що ЦБ постійно повинен випускати нові гроші, щоб на певний час покрити, створені ним же Борги, і це породжує ще більше Боргів. Тому що нові гроші також включають в себе борговий відсоток.

Результат роботи даної системи, якщо можна так виразитись «Боргове рабство» Тому що влада, а відповідно і народ просто не можуть виплутатись із боргів. Цитата одного з засновників Конституції США,Ю Томаса Джефенсона(1743-1826): «Я вважаю, що інститут банків більш небезпечний ніж озброєна армія… Якщо Американський народ, дозволить приватним банкам управляти, випуском валюти, то банки і корпорації, якими вони заправляють, будуть віднімати у людей всю їх власність, до тих під поки їх діти не прокинуться бездомними на землі, колись завойованих їх пращурами»

«Якщо ви хочете залишатися рабами Банків, і оплачувати своє власне рабство – дозволяйте їм і на далі створювати гроші і контролювати Борги Держави» Сер Джозаін Стамп (1880-1941)

Звернення президента США Вудро Вільсона, до народу:

«Наша промислова країна, контролюється кредитною системою. І наша кредитна система знаходиться в приватних руках. Ріст нашої країни, і вся її діяльність, знаходиться під контролем декількох людей, які б якщо і були чесними і діяли в інтересах народу, все рівно заклопотані тим бізнесом, де обертаються їх гроші, і які по природі своєї діяльності, знищують справжню економічну свободу, ми опинились самим безвільним, самим підвладним, підконтрольним урядом в цивілізованому світі, ми більше не уряд народної волі, не уряд обраний більшістю, а уряд під владою невеликої горстки людей.

Вудро Вільсон став Президентом в 1913 за активного фінансування перед виборчої компанії Такими впливовими Банкірами, як Д.Ж Рокфелер, Д.П. Морган, Паул Варбург, Барон Ротшгельд. Він підписав розроблений ними Законодавчий Акт Федерального Резерву.

Конгесмен Луіс МакФадден, також говорив про істину суть цього закону: «У нас організований Філіал Всесвітньої Банківської системи, над Держава, підконтрольна міжнародними банкірами, які діють спільно заради, встановлення всесвітнього впливу в вигоду собі. Федеральний резерв узурпував владу.

Нагальним прикладом діяльності Центрального Банку (Федерального Резерву) з історії стало те що він з 1914 по 1919 рік він збільшив грошову масу в обороті приблизно на 100% і в результаті видав величезну кількість позик невеликим банкам, а потім в 1920 почав вимагати інкасації надлишкової грошової маси, що призвело до того, що банки почали вимагати уплати боргів і 1907 рік повторився… Банкрутства, несплат і кризи. Нагадаю що в 1907 році. Впливовий бізнесмен Джон Морган, чи як ще його називали «Фінансовий король» того часу використав свій вплив публікуючи слухи що один з відомих Нью-йоркських банків знаходиться на грані банкрутства. Морган знав що це викличе масову істерію і вплине на інші Банки, що і виникло. Люди опасаючись за свої гроші стали масово забирати свої вклади, в наслідок чого банкам, довелося вимагати повернення боргу від своїх боржників, які довелося продавати майно, що породило піраміду банкрутства, заборгованостей і безпорядків. Аналізуючи це декількома роками пізніше Фредерік Аліен писав в журналі «лайф» : «Морган в своїх інтересах створив паніку 1907 року і управляв нею по мірі розвитку»

Повертаючись до наслідків до 1920 року, слід зазначити що біля 5400 конкуруючих малих банків, поза системою Федерального Резерву збанкрутували, що стало однією з сходинок до монополізації ринку міжнародними банкірами. Причасний до цього процесу Конгресмен Лінгберг, сказав на виступі в 1921 році «Акт Федерального Резерву, дає можливість створювати кризи на науковій основі. Нинішня криза, перша спланована і розрахована, як математичний приклад .

«Паніка 1920» Стала не останньою, і так з 1921 по 1929 Центральний Банк збільшив грошову масу на 62%, що призвело до росту займів банками, фізичними і юридичними особами, також з’явився новий вид Кредитів на ринку Акцій, так звані «Моржеві займи», якщо просто – Моржевий займ дозволяє внести інвестору лише 10% від ціни акції, а інші 90% він залишається винним Брокеру. Другими словами можна купити акцій на 1000 доларів, маючи на руках лише 100. Цей тип займу був популярний в двадцяті роки, ХХ сторіччя, тому що дуже багато людей грали на ринку акцій. Але в цій позиці є одна особливість. Брокер в любий момент може вимагати уплати боргу і його потрібно повернути в 24 години. Це називається «моржева вимога» і зазвичай воно визиває продажу акцій, придбаних в кредит. За декілька місяців до Жовтня 1929 Джон Рокфелер, Бенард Барек і інші оповіщені учасники «тихо» вишли з ринку, а 24 Жовтня 1929 року Нью-йоркські брокери які видавали моржеві займи стали масово вимагати уплати по них. Всі почали масово продавати акції, щоб уникнути оплати по моржевому займу, це знову ж таки викликало нехватку ресурсів в банках, по тім же причинам і призвело до краху 16000 банків, що дало змогу міжнародним Банкірам не тільки скупити Банки конкурентів і скупити великі компанії за неймовірно низькими цінами. Багато хто з відомих назвав це «Найбільшим пограбуванням за всю історію Америки», але на цьому все не закінчилося, замість того щоб збільшити грошву масу, щоб вийти з економічної кризи, федеральний резерв, напроти скоротив її, що призвело до найвеличнішої депресії за історію, і знову Конгресмен Луіс МакФадден, давній противник Банківського картелю, потребував процедуру відставки, ради Федерального резерву, сказавши про Кризу і Депресію наступне:

«Це досконально продуманий інцидент. Міжнародні Банкіри, спеціально створили, відчайдушне становище, щоб захопити контроль, над усіма нами.»

Недивно, що після двох спроб безуспішних спроб вбивства, МакФадден був отруєний, до того як він провести процедуру відставки.

Можливо збіг обставин, але схожа доля чекала президента США Джона Кенеді, після його звернення до народу Америки:

«Леді і Джентльмени, саме поняття секретність протиречить вільному і відкритому суспільству, ми по своїй природі і історично – народ протистоящий таємним організаціям, таємним орденам, і закритим зібранням. По всьому світу нам протистоїть монолітний, безжалісна змова, який таємними методами розширяє сферу свого впливу, ставлячи свою владу замість вибору і залякуючи замість свободи. І ця система, мобілізувавшии великі людські і матеріальні ресурси, побудувала міцну, високо ефективну машину, яка реалізує військові, дипломатичні, розвідувальні, економічні, наукові і політичні операції, їх підготовка тримається в таємниці від публіки, їх помилки скриваються, а не оголошуються, вона мовчазно наступає, не рахуюсь з витратами і слухами, не розголошуючи секретів. Тому в древніх Афінах існував закон, забороняючий громадянам уникати публічної полеміки. Я прошу вашої допомоги, в важній справі інформування і попередження народу Америки, впевнений що з вашою допомогою люди стануть такими, якими вони народжені Вільними і Незалежними» Незадовго після цього звернення Джон Кенеді був вбитий снайпером.

Повертаючись до Кризи 1929 , слід зазначити що на фоні, суспільного зубожіння ФРС, прийняло рішення відміні «золотий стандарт». З цією цілю вони вирішили зібрати золото що залишилося в державі. Так під приводом «боротьби з депресією» була об’явлена масова конфіскація золота. Під страхом десятирічного тюремного ув’язнення кожен Американець повинен був здати всі наявні зливки золота в казначейство. Так в кінці 1933 року золотий стандарт був відмінений. (на доларах до 1933 року писалось що вона забезпечення золотом, сьогодні ж на доларі написано “Thisnoteislegaltenderforalldebets, Publicandprivate”. Засвідчуючи те що реально він незабезпечений нічим, а являться Леше законим засобом оплати. Ціність грошей визначається їх кількістю в обороті, тому влада управляти випуском грошей є влада регулювання їх цінності. Як сказав Мей Рамшельд Родшельд «Дайте мені владу контролювати випуск грошей в Державі і мені нема діла, до тих хто пише його закони» . Нажаль цей тип влади в історії світової залишив низку «темних сторінок», нажаль вузька тематика даної курсової роботи не дозоляє детально, а лише дуже стисло розглянути вплив капіталу на розвиток і хід І і ІІ світових війн, на війни в Афганістані, Іраку, на проведення революцій що призводили до зміни «невигідних» урядів зарубіжних країн.

Влада над фінансами, є не головним. Її суть в тому що вона дає владу над реальними активами, над політичними ситуаціями багатьох країн світу, над свідомістю великих груп людей через масові засоби інформації. Дає змогу змінювати культуру, впливаючи на свідомість і підсвідомість. Замінювати життєві цінності людей на нові, вигідні для них. Віднімаючи тим самим у людей найцінніше.

Розглянемо зв'язок війн з Банківським кредитуванням. Війна несе в собі величезну кількість матеріальних витрат, тому уряд країн що втягнені в військовий конфлікт потребують значних вкладень. І це є джерелом заробітку для Банків. Для прикладу в І світовій війні за підрахунками аналітиків Джон Рокфелер отримав прибуток в 200 мільйонів доларів, не рахуючи 30 мільярдів доларів, які Уряд США витратив на війну, більшість з яких були заняті у Федерального Резерву під відсотки, тим самим збільшивши дохід міжнародних банкірів. Слід звернути увагу що вартість тогочасного долара була набагато вищою ніж теперішнього…

ІІ Світова війна Крім офіційно відомих кредитів і траншів Америки військам «союзників» і СРСР. З часом стали відомі транші і кредити Нациській Германії. Так така організація як I.G. Farben виробляла 84% всіх вибухових ричовин для Германської армії і Циклон Б, яким знищувались мільйони в конслагерях, також одним з партнерів I.G. Farben, була Американська U.S StandartOil компанія Д. Рокфелера, яка поставляла паливо в основоному для Гітлерівської Авіації. Ще однією організацією яку слід згадати була UnionBankingCorp. – NewYork вона частково фінансувала прихід Адольфа Гітлера до влади і допомагала в війні. Згодом на Union Banking бувнакладенийарест [Vesting Order Number 248]

За порушення закону, про ведення торгівлі з противником під час війни. Цікаво відзначити що Директором і президентом цієї корпорації був Престот Буш (дідусь Джорджа Буша, і батько Буша Старшого)

Метою моєї курсової роботи було не дублювання «академічної» точки зору про Банківський кредит і його суть, а також про порядок його залучення. Цієї інформації є дуже багато в книжках і інтернеті. Збираючи матеріал, я зіштовхнувся з таким, що ми не вивчаємо в університеті, але на мою думку що є досить важливим для розуміння людей. Тим більше для студентів Фінансового факультету.

Декілька років тому ЦБ Америки Федеральний Резерв випустив документ під назвою «Сучасна грошова механіка» («Modern Money Mechanics») Публікація яка роз'яснює практику створення грошей установами як використовувану Федеральним резервом для підтримки сітки глобальних приватних банків. На першій сторінці цього документа зазначена його задача: «Ціль цього буклету описати базові процеси створення грошей в банківській системі часткового резервування, далі йде описання самого процесу часткового резервування, що коротко можна зобразити наступним чином: Уряд США вирішує що йому потрібні гроші, воно звертається в Федеральний Резерв і дає запит на (наприклад 10 мільярдів $) ФРС відповідає: Добре ми купимо 10 мільярдів державних облігацій. Далі влада створює облігації, вказує їх ціну (10 мільярдів $) і відправляє в ФРС, в замін ФРС друкує банкноти ( 10 мільярдів $) . Потім Банкноти обмінюються на облігації , після обміну держава кладе ці 10мільярдів $ на банківський рахунок, а на цьому рахунку банкноти перетворюються в реальні, легальні гроші, прибавляючи 10 мільярдів $ запас США. Це узагальнюючий приклад так як в реальності ця угода відбувається в електронному вигляді. І фактично лише 3% доларів існують в фізичній валюті, інші 97% знаходяться в електронному вигляді. Тепер державні облігації фактично являються Борговим зобов’язанням і коли ФРС заказує облігації, на гроші які були створені «з повітря», Держава обіцяє повернути ці гроші ФРС. Іншими словами гроші були створені із Боргу.

Повернемося до нашого прикладу. І розглянемо що відбувається далі з 10 мільярдами $ які вже лежать на банківському рахунку. Основуючись на практиці часткового резервування цей вклад, стає частиною банківських резервів, як і всі інші вклади, і враховуючи вимоги по резерву, які вказані в «Сучасній грошовій механіці» : «Банк повинен зберігати резерв згідно до законодавства, рівний відсотку від його вкладів. Дала вказується цей відсоток. «При теперішніх правилах, вимоги до резерву, до більшості операційних рахунків = 10%. Це значить, що при вкладі в 10 мільярдів $, 10% (1 мільярд), залишаються як резерв, а інші 9 мільярдів, являють залишок, який може бути виданий кредит. Логічно виходить що ці 9 мільярдів з’явилися з вже існуючого вкладу в 10 мільярдів. Якби там не було вони з’явилися«з повітря» . По верх існуючого вкладу в 10 мільярдів доларів (ось як збільшується грошова маса.

Ще в «Сучасній грошовій механіці» вказується: «Розуміється банки не дають в борг гроші, отримані як вклади. Якби вони давали, вони би могли створити нові гроші», (що банки насправді і роблять, коли дають кредити і приймають боргові зобов’язання в обмін на кредити. Другими словами 9 мільярдів можуть бути створені з нічого, тільки тому що є потреба в такому кредиті і є 10 мільярдів на рахунку. Перед практичний приклад. Клієнт(нехай це буде якийсь суб’єкт господарської діяльності), бере в кредит 9 мільярдів. Вірогідно що він ці гроші покладе на свій рахунок в банку. Уявимо, що він не використовував ці гроші а всі 9 мільярдів поклав на рахунок. За цим зі сторони банку процес повторюється. Для цього вкладу, нараховується 10% (резерв) а залишок може видаватися в кредит(тобто 10% від 9 Мільярдів це – 900 мільйонів доларів, а 8.1 мільярда стають ресурсами банку. По верх вже існуючого вкладу в 9 мільярдів. Далі 8.1 мільярдів можуть бути знову віддані в борг і внесені на рахунок в банк, заново створивши 7.92 мільярди, якщо і їх візьмуть в борг і покладуть на рахунок з них вийде додаткових 6.651 мільярда, далі 5.9049 мільярда і так далі. Цей цикл створення грошей вкладах через кредити, технічно може продовжуватись до безкінечності. Виходить що на основі початкових 10 мільярдів може бути створено 90 мільярдів доларів. Іншими словами з кожного вкладу в банківську систему, може бути «з повітря» створено в 9 разів більше. Ось сутність Банківського кредиту.

Так як цей процес відбувається не миттєво а затягується в часі(і так як не всі гроші знаходять на рахунку в банку) «Нові гроші» що з’являються в обороті отримують свою цінність завдяки вже існуючих. (зменшуючи їх вартість). А так як поява «нових коштів» відбувається в не залежності від потреби і пропозиції. Ціни ростуть, знижуючи купівельну спроможність кожного долару. Зазвичай це називається «Інфляція» Інфляція, по своїй природі являється скритим податок для суспільства. Так виходить що система часткового резервування є в своїй природі інфляційною, тому що збільшення грошової маси, без збільшення товарів, та послуг, завжди знецінює валюту. Ось схема яка відображає історичну цінність долара і відповідність до грошової маси

Червоним показано грошову масу долара в трильйонах а синім купівельну спроможність долара. На відрізку від 1950 до 2006. Якщо брати з року появи ФРС, , то 1 долар 1913 року відповідає 21 долару і 60 центам 2007 року. З появою федерального резерву інфляція склала 96% за 94 роки.

Ось ще один графік який відображає кількість грошової маси в обороті і національного боргу США з 1950 по 2006 рік

Суми зазначені в трильйонах. З ліва Графік Грошової маси з права Національного Боргу. Як можемо побачити що тенденції фактично збігаються.

Стає більше грошей – виростає борг. Виростає борг – збільшується кількість грошей. Ось слова Управляючого федерального резерву MarrinerEccles сказані 30.09.1941на House Committee Hearing on Banking Currency «Якщо в нашій грошовій системі немає боргів, то немає і грошей»

Відсоток

Важливим елементом в кредитній системі являється відсоток. Коли ФРС дає вборг Уряду гроші, чи коди фізична чи юридична особа бере кредит в банкові. Кредит завжди треба повернути разом з початковим відсотком. Тобто фактично кожен існуючий долар має повернутися до банку разом з % . А так як здійснення цього є абсолютно нереальним. ЦБ випускає нові гроші, щоб тимчасово покрити дефіцит, виникаючий з необхідності повернути %. Виходить що Дефолти і Банкрутства являються невід’ємною частиною цієї системи, і тому завжди будуть Банкрути, і бідні, фінансово-економічні кризи.

Роль і суть Кредитів МВФ, Світового
Банку
і Міжнародного Банку
Реконструкції і розвитку
.

За «офіційними» даними Основні функції Міжнародного Валютного Фонду(МВФ) такі:

- сприяння міжнародній співпраці в грошовій політиці

- розширення світової торгівлі

- кредитування

- стабілізація грошових обмінних курсів

«Офіційними» цілями МВФ:

- «сприяти міжнародній співпраці в валютно-фінансовій сфері»;

- «сприяти розширенню і збалансованому росту міжнародної торгівлі» в інтересах розвитку виробничих ресурсів, досягнення високого рівня зайнятості і реальних доходів держав-членів;

- «забезпечити стабільність валют, підтримувати упорядковані співвідношення валютної системи серед держав-членів» і не допускати «знецінення валют з метою отримання конкурентних переваг»;

- надавати допомогу в створенні багатосторонньої системи розрахунків між державами-членами, а також в ліквідації валютних обмежень;

- тимчасово надавати державам-членам засоби в іноземній валюті, з метою «виправлення порушення рівноваги їх платіжного балансу».

За не офіційними даними МВФ, Світовий Банк(ВБ), Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку (МБРР), Всесвітня Торгова Органцізація(ВТО), «Рада по міжнародним відносинам», «Трьох стороня комісія», «Більдербергський клуб», і інші світові впливові організації. Являють собою один монолітний орган впливу. Їхнє винекнення не було випадковим, і їхня діяльність яка позиціюється як гумана, суспільно корисна і необхідна, нажаль це лише одна сторона медалі, спостерігаючи світову практику потягом останіх десятерічь можна помітити, що часто Кредити МВФ не приносили користі, державі в яку вони направлялися. Далі я буду використовувати, іторичну хроніку і цитати Джона Перкінсона, колишнього Головного Еконіста МФВ , Автора книги «Confessions of an Economic Hitman» з документального фільму Пітера Джозефа «Дух времени» и «Дух времени 2».

Цитата: Лише ми «економічі вбивці» змогли створиити першу, посправжньому глобальну імперію в нашому арсеналі багато, прийомів, Найбільш поширеним методом являвся той що ми знаходили країну з великим запасом ресурсів, наприклад нафти і даємо в борг велику суму від імені Всесвітнього Банку, чи однієї з її організацій, насправді гроші ніколи неприходять в цю країну, вони ідуть в нашу велику корпорацію, щоб побудувати інфраструктуру в цій країні, потужні заводи, фабрики, порти, всі вони збагачують, лише декілька багатих дюдей в цій країні, ну і нашу корпорацію. Більшість людей навіть не відчують присутність цих грошей, но ці люди, ціла країна, залишуться з великим боргом, наскільки великим, що вони незможуть його виплатити, і це частина плану, те щоб дана країна залишилась нам вина. Потім ми «економічні вбивці» повертаємось, і кажемо: Ви втратили, кучу грошей, не можете виплатити борг, такщо продавайте

Нафту по дешевим цінам, нашій країні, чи дозвольте нам побудувати військову базу, чи пошліть свої війська на допомогу нашим, куда нибуть в Ірак, чи підтримайте нас в ООН, Приватизуйте ваші електричні компанії, разом з водо-каналізаційною системою, продавайте їх корпораціям США, чи іншим міжнародним корпораціям. І тамим чином існую ціла система. А методи роботи МВФ і Світового Банку дуже прості, вони втягують державу в «боргову яму» і вона така велика що країні ніколи з нею не розплатитися, за тим вони дають в борг ще, щоб отримувати ще більше % . Схема дуже схожа як ФРС контролює державну владу і економіку через вічний борг і %. Так і МВФ, СБ, СБРР, але вже на глобальному рівні. Ціль же одна ввести державу в фінансову залежність, ввести структурні зміни в політиці країни через підкуплену владу в які заключаютсья в наступному:

1)Обезцінення валюти. Коли валюта падають і ціни обусловлені даною валютою, це робить місцеві ресурси доступними для скупли лиш за частину їх реальної вартості.

2) Припиняєтсья фінансування певних соціальних програм. Які роблять суспільство більш вразливим для експлуатації

3) Приватизація державних підприємств. Це означає що важливі ланки економіки можуть бути викуплені іноземними корпораціями в цілях отримання прибутку

4) Лібералізація торгівлі (відкриття торгівлі) шляхом усунення будь-яких заборон на міжнародну торгівлю. Це доволяє при необхідності знищити локальну економіку. Це відбувається так що Транс Національні корпорації воозять масово свою продукцію за такими цінами щоб вітчизняні виробники збанкрутували. Це дає можливіть за безцінь скупити їх і монополізувати ринок. Наприклад Ямайца, після прийнятя кредитів і умов Світового Банку, втратила більшість свого національного ринку.