Державна податкова адміністрація України
Академія державної податкової служби України
Розрахунково-графічна робота
з курсу: Цивільна оборона
Теми:
1. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового обєкта.
2. Підвищення стійкості промислового обєкта в умовах надзвичайних ситуацій.
3. Організація проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на обєкті командиром зведеної рятувальної команди.
Варіант-8
Виконав: студент гр. ЕПБ - 12
Харченко Я.П.
Перевірив: Савінов Є.О.
Ірпінь 2007р.
І ЗАВДАННЯ
Дайте оцінку інженерному захисту робочої зміни працівників виробничої дільниці № 1 машинобудівного заводу, до складу якої входять: столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро з комендатурою.
План машинобудівного заводу (ділянка № 1) приведений в додатку № 1.
2. Розрахункова частина
3.1. Оцінка захисних споруд за місткістю
Вихідні дані:
На обєкті (дільниці № 1) є такі захисні споруди: два сховища й одне протирадіаційне укриття (ПРУ), а із виробничих приміщень - столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро.
а) чисельність найбільшої робочої зміни
Столярний цех |
Чол. |
120 |
|
Шліфувальний цех |
Чол.. |
275 |
|
Механічний цех |
Чол.. |
325 |
|
Конструкторське бюро |
Чол.. |
50 |
|
Найбільша сумарна чисельність робочої зміни |
Чол.. |
770 |
б) характеристика захисних споруд
Приміщення для людей, які укриваються |
площа |
||
ПРУ |
м2 |
28 |
|
Сховище № 8 |
м2 |
200 |
|
Сховище № 12 |
м2 |
200 |
|
Висота |
м |
2,3 |
Допоміжні приміщення |
площа |
||
ПРУ |
м2 |
6 |
|
Сховище № 8 |
м2 |
70 |
|
Сховище № 12 |
м2 |
70 |
|
Тамбури та аварійні виходи |
є |
РОЗВ”ЯЗОК
1. Виявляємо наявність основних і допоміжних приміщень, відповідність їх розмірів нормам обємно-планових рішень і визначаємо потрібні площі приміщень, яких не вистачає:
· ПРУ - задовольняє
· Сховище № 8 - задовольняє
· Сховище № 12 - задовольняє
Примітка: площа дорівнює 8 кв.м. - для продуктів, площа допоміжних приміщень (ФВП і санвузли) по 0,12 кв.м на чол.: 200 * 0,12 = 24 кв.м.
Виділяється 2 кв.м на санітарний пост.
2. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за площею до і після дообладнання їх.
ПРУ: Мпру = Sn / Sі = (28 - 2) / 0,5 = 52 чол.
Сховище № 8: М8 = Sn / Sі = (200 - 2) / 0,5 = 396 чол.
Сховище № 12: М12 = Sn / Sі = (200 - 2) / 0,5 = 396 чол.
3. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за обємом.
ПРУ: Мпру = (Sо / Yі ) * h = ((28+6) / 1,5) * 2,3 52 чол.
Сховище № 8: М8 = ((200 +70) / 1,5) * 2,3 = 414 чол.
Сховище № 12: М12 = ((200 +70) / 1,5) * 2,3 = 414 чол.
Фактична розрахункова місткість приміщень приймається за площею приміщень (менше за значенням): Мпру = 52 чол., М8 =396 чол., М12= 396 чол.
4. Визначаємо загальну розрахункову місткість всіх захисних споруд:
Мз = 52 + 396 + 396 = 844
5. Визначаємо коефіцієнт місткості:
Квм = Мз / N = 844 / 770 = 1,02
Висновки: захисні споруди, що є на дільниці № 1 вимогам СНіП задовольняють, дозволяють укрити всіх робітників найбільшої зміни за наявністю резервних місць на 74 особи (844 - 770 = 74)
2.2. Оцінка захисних споруд за захисними властивостями
Вихідні дані:
Віддалення обєкту від точки прицілювання |
км |
2,4 |
|
Очікувана потужність вибуху |
кТ |
200 |
|
Вид вибуху |
наземний |
||
Імовірне максимальне відхилення центру вибуху точки прицілювання |
км |
0,2 |
|
Допустима доза випромінювання (за 4 доби) |
Р |
50 |
|
Швидкість середнього вітру |
км/год |
25 |
Коефіцієнт послаблення радіації |
раз |
|
ПРУ |
400 |
|
Сховище № 8 |
2500 |
|
Сховище № 12 |
2500 |
Витримують надмірний тиск |
кПа |
|
ПРУ |
20 |
|
Сховище № 8 |
100 |
|
Сховище № 12 |
100 |
1. Визначаємо потрібні захисні властивості споруд:
а) за ударною хвилею розраховуємо Д Рфмах, що очікується на обєкті при ядерному вибуху.
Rx = Rm - rвідх = 2,4 - 0,2 = 2,2 км
При Rx = 2,2 км, q = 200 кТ для наземного вибуху (з додатка № 1) визначаємо Д Рфмах = Д Рфпотр = 50 кПа.
б) за іонізуючими випромінюваннями визначаємо потрібні коефіцієнти послаблення радіації за формулами:
Косл.рз.потр = Дрз / Ддоп = (5 * Рімах (tн -0.2 - tк -0,2) + Дпр) / Ддоп
Косл.пр.потр = Дпр / Ддоп = 150 / 50 = 3
Рімах - максимальний рівень радіації, що очікується на обєкті
(за додатком 2), при Rx = 2,2 км, q = 200 кТ, Vcв = 25 км/год,
Рімах = 19000 Р / г, tк = tн + 96г.
Коли tн = Rx / Vcв + tвип = 2,2 / 25 + 1 = 1,088, то tк = 1,088 + 96 = 97,088г.
По додатку 3, при Rx = 2,2 км, q = 200 кТ, Дпр = 150 Р, то:
Косл.рз.потр = (5 * 19000 (1,088 -0.2 - 97,088 -0,2) + 150) / 50 1135,4
2. Визначаємо захисні властивості споруд:
а) від ударної хвилі відповідно вихідних даних
Д Р фзах ПРУ = 20кПа
Д Р фзах Сх. 8 = 100кПа
Д Р фзах Сх. 12 = 100кПа
б) від радіоактивного зараження відповідно вихідних даних
Косл ПРУ = 400
Косл Сх. 8 = 2500
Косл Сх. 12 = 2500
3. Порівнюємо захисні властивості захисних споруд з потрібними:
а) за ударною хвилею
Д Р фзах ПРУ < Д Р фпотр ;
Д Р фзах Сх. >Д Р фпотр ;
б) за іонізуючим випромінюванням
Косл.зах ПРУ < Косл.потр ;
Косл.зах Сх. > Косл.потр ;
4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:
Кзт = (М8 + М12 ) / N = (396 + 396) / 770 = 1.028, тобто забезпечується 100% захист найбільшої зміни.
Висновок: ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей і з подальшої оцінки виключається, захисні властивості сховищ № 8 і № 12 відповідають потрібним нормам і забезпечують захист робітників 100%.
2.3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд.
Для забезпечення життєдіяльності людей захисні споруди обладнуються системами: повітряпостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, звязку, санітарно-технічною системою.
Проведемо оцінку найбільш важливих систем: повітря- і водопостачання. Оцінка зводиться до визначення кількості людей, які укриваються і можуть бути забезпечені повітрям (водою) за існуючими нормами протягом встановленого строку і потім порівнюються з потрібною кількістю.
Вихідні дані:
Кількість і тип ФВК |
||
ПРУ |
немає |
|
Сховище № 8 |
3 ФВК - ІІ |
|
Сховище № 12 |
3 ФВК - ІІ |
|
Кліматична зона |
IV |
|
Тривалість укриття (діб) |
3 |
|
Зараження території чадним газом |
Не очікується |
|
Ємності аварійного запасу води (л) |
||
ПРУ |
немає |
|
Сховище № 8 |
2500 |
|
Сховище № 12 |
2500 |
а) оцінка повітряпостачання
1. визначаємо які режими роботи повинна забезпечувати система повітропостачаня. Так як на обєкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в двох режимах:
· „чистої вентиляції” (режим І )
· „фільтровентиляції” (режим ІІ)
Норма подавання:
У режимі І - 13 м3 / год. (середня температура найспекотнішого місяця до 25оС), у режимі ІІ - 2 м3 / год. на одну людину.
2. визначаємо можливості системи
а) у режимі 1 (чистої вентиляції):
у сховищі № 8 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276
у сховищі № 12 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276
б) у режимі 2 (фільтри вентиляції):
у сховищі № 8 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300
у сховищі № 12 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300
4. визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітря забезпеченням людей в режимі 1 (з найменшими можливостями)
Кжоповітря = (N8 + N12) / N = (276 + 276) / 770 = 0,71
Висновки: системи повітряпостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання повітря в обох режимах. Необхідно встановити додаткові ФВК.
б) оцінка системи водопостачання:
1. норма запасу питної води на одну людину за добу W = 3 л.
2. визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації:
У сховищі № 8 - Nо.вод.8 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277
У сховищі № 12 - Nо.вод.12 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277
3. визначаємо показник життєзабезпечення водою:
Кжовод = (N8 + N12) / N = (277 + 277) / 770 = 0,72
Висновки: водою аварійного запасу забезпечується 72% людей, що укриваються у сховищах;
системи водопостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання води. Необхідно встановити додаткові емності з водою:
У сховищі № 8 - (396 - 277) * 3 * 3 = 1071
У сховищі № 12 - (396 - 277) * 3 * 3 = 1071
Загальний показник по життєзабезпеченню дорівнює 0,71.
ІІ ЗАВДАННЯ
Підвищення стійкості роботи промислового обєкта в умовах надзвичайних ситуацій.
Під стійкістю роботи промислового обєкта розуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому обємі і номенклатурі, а при слабкому і середньому руйнуванні, пожежі, повенях, зараженні місцевості, а також при порушенні звязків по кооперації і постачанню відновлювати виробництво в мінімальні терміни.
Критерієм стійкості обєкта до впливу ударної хвилі приймають таке граничне значення надлишкового тиску (ДРфгр), при якому будівлі, споруди і обладнання обєкта ще не руйнуються або отримують не більше, ніж середнє руйнування.
ДРфгр ? ДРфмах - об”єкт стійкий до ударної хвилі.
ДРфгр ? ДРфмах - об”єкт не стійкий до ударної хвилі.
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Вихідні дані:
Відстань від цеху до сховища вуглеводневих продуктів |
0,8 км |
|
Цех розташований до сховища по азимуту |
135о |
|
Тип вуглеводневого продукту |
Пропан |
|
Маса продукту |
400 Т |
|
Характеристика механічного цеху |
||
Будівля |
Бетон |
|
Верстати |
Середні |
|
Трубопроводи |
На металевих естакадах, наземні |
|
Кабельні мережі |
наземні |
Надмірний тиск на відстані r, що очікується на обєкті в разі вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів (ГПС), буде максимальним значенням надмірного тиску ДРфмах і визначається розрахунковим шляхом виходячи з того, що у разі вибуху газоповітряної суміші формуються три фізичні зони:
Зона І - зона детонаційної хвилі. Вона знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони можна розрахувати за формулою:
r1 = 17,53q, м
r1 = 17,53400 = 17,5 * 7,37 = 128,97 м
В межах цієї зони надмірний тиск складає ДР1 = 1700 кПа
Зона ІІ - зона дії продуктів вибуху. Ця зона охоплює всю територію, по якій розлетілись продукти ГПС в результаті їх детонації. Радіус цієї зони становить:
r2 = 1,7 * r1 = 1,7 * 128,97 = 219,26 м
В межах цієї зони надмірний тиск складає ДР1 = 1700 кПа
Порівнюючи відстань від центру вибуху до цеху (800 м) зі знайденими радіусами зон, робимо висновки, що цех знаходиться в ІІІ зоні ударної хвилі. Знаходимо надлишковий тиск за формулою для зони ІІІ, приймаючи r3 = 800 м.
ц = 0,24 * r3 / r1
ц = 0,24 * 800 / 128.97 = 1.49 < 2, отже, ДРф рахуємо за формулою:
ДРф = 700 / 3 * ( 1 + 29,8 * ц3 - 1) = 25,9 кПа
Таким чином, при вибуху 400 Т пропану цех машинобудівного заводу буде під впливом ударної хвилі ДРф = 25,9 кПа.
Виділяємо основні елементи механічного цеху:
· будівлі - бетон;
· верстати - середні;
· трубопроводи - на металевих естакадах, наземні;
· кабельні мережі - наземні.
Значення надлишкового тиску, що викликає руйнування елементів цеху. Значення надлишкового тиску беремо з додатку № 2
Елементи цеху |
Ступінь руйнування |
||||
Слабкі |
Середні |
Сильні |
Повні |
||
будівлі - бетон |
25-35 |
80-120 |
150-200 |
200 |
|
верстати - середні |
15-25 |
25-35 |
35-45 |
45 |
|
трубопроводи - на металевих естакадах, наземні |
20-30 |
30-40 |
40-50 |
50 |
|
кабельні мережі - наземні |
10-30 |
30-50 |
50-60 |
60 |
Результати стійкості обєкту до ударної хвилі
Елементи цеху та їх характеристика |
Ступінь руйнування при ДРф , кПа |
||||||||||||||||
10 20 30 40 50 60 70 80 120 150 200 25,9 |
|||||||||||||||||
будівлі - бетон |
|||||||||||||||||
верстати - середні |
|||||||||||||||||
трубопроводи - на металевих естакадах, наземні |
|||||||||||||||||
кабельні мережі - наземні |
Слабкі |
||
Середні |
||
Сильні |
||
Повні |
Елементи цеху та їх характеристика |
Межа стійкості елементу |
Збитки у % |
Примітки |
|
будівлі - бетон |
35 |
30-50 |
Межа стійкості цеху 25кПа |
|
верстати - середні |
25 |
10-30 |
||
трубопроводи - на металевих естакадах, наземні |
30 |
10-30 |
||
кабельні мережі - наземні |
30 |
10-30 |
ВИСНОВКИ:
1. Межа стійкості цеху 25 кПа.
2. Найуразливіші елементи цеху: верстати, кабельні мережі наземні.
3. При надлишковому тиску ДРфмах = 25,9 кПа, будівлі (бетон) отримують слабкі руйнування, верстати - середні, трубопроводи на металевих естакадах, наземні - слабкі, кабельні мережі, наземні - слабкі руйнування.
Заходи щодо підвищення стійкості:
· Провести заходи по підсиленню кріплення верстатів до фундаменту і установлення над ними захисних конструкцій (кожухів, камер);
· Прокладання кабельних мереж під землею, а також комунально-енергетичних і технологічних мереж;
· Збільшення відстані до безпечної між промисловим і вибухонебезпечним обєктами;
· Зменшення кількості вибухонебезпечних речовин в сховищах.
! | Как писать курсовую работу Практические советы по написанию семестровых и курсовых работ. |
! | Схема написания курсовой Из каких частей состоит курсовик. С чего начать и как правильно закончить работу. |
! | Формулировка проблемы Описываем цель курсовой, что анализируем, разрабатываем, какого результата хотим добиться. |
! | План курсовой работы Нумерованным списком описывается порядок и структура будующей работы. |
! | Введение курсовой работы Что пишется в введении, какой объем вводной части? |
! | Задачи курсовой работы Правильно начинать любую работу с постановки задач, описания того что необходимо сделать. |
! | Источники информации Какими источниками следует пользоваться. Почему не стоит доверять бесплатно скачанным работа. |
! | Заключение курсовой работы Подведение итогов проведенных мероприятий, достигнута ли цель, решена ли проблема. |
! | Оригинальность текстов Каким образом можно повысить оригинальность текстов чтобы пройти проверку антиплагиатом. |
! | Оформление курсовика Требования и методические рекомендации по оформлению работы по ГОСТ. |
→ | Разновидности курсовых Какие курсовые бывают в чем их особенности и принципиальные отличия. |
→ | Отличие курсового проекта от работы Чем принципиально отличается по структуре и подходу разработка курсового проекта. |
→ | Типичные недостатки На что чаще всего обращают внимание преподаватели и какие ошибки допускают студенты. |
→ | Защита курсовой работы Как подготовиться к защите курсовой работы и как ее провести. |
→ | Доклад на защиту Как подготовить доклад чтобы он был не скучным, интересным и информативным для преподавателя. |
→ | Оценка курсовой работы Каким образом преподаватели оценивают качества подготовленного курсовика. |
Курсовая работа | Деятельность Движения Харе Кришна в свете трансформационных процессов современности |
Курсовая работа | Маркетинговая деятельность предприятия (на примере ООО СФ "Контакт Плюс") |
Курсовая работа | Политический маркетинг |
Курсовая работа | Создание и внедрение мембранного аппарата |
Курсовая работа | Социальные услуги |
Курсовая работа | Педагогические условия нравственного воспитания младших школьников |
Курсовая работа | Деятельность социального педагога по решению проблемы злоупотребления алкоголем среди школьников |
Курсовая работа | Карибский кризис |
Курсовая работа | Сахарный диабет |
Курсовая работа | Разработка оптимизированных систем аспирации процессов переработки и дробления руд в цехе среднего и мелкого дробления Стойленского ГОКа |
Курсовая работа | Организация работы слесарно-механического цеха предприятия АТП |
Курсовая работа | Расчет эффективности земельно-кадастровых работ |
Курсовая работа | Эмиссионная деятельность коммерческих банков |
Курсовая работа | Правовые системы современного мира |
Курсовая работа | Пути усовершенствования налогообложения в РБ |
Курсовая работа | Анализ состояния и использования основных фондов |
Курсовая работа | Статистика доходов и расходов населения |
Курсовая работа | Кредитная система Российской Федерации |
Курсовая работа | Электроснабжение и электроборудование буровой установки |
Курсовая работа | Гигиеническое воспитание младших школьников |
Курсовая работа | Особенности инфляционных процессов в российской экономике |
Курсовая работа | Создание автоматизированной системы управления |
Курсовая работа | Размер предприятия и факторы, его определяющие |
Курсовая работа | Анализ влияния внешней и внутренней среды на принятие управленческих решений |
Курсовая работа | Управление ценовой политикой предприятия ОАО "Казахмыс" |