Оцінка стану та використання майна організації (на прикладі ВАТ "Запоріжтрансформатор")

21

Міністерство освіти і науки України

НУ “Львівська політехніка”

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджмент організації

Курсовий проект з дисципліни “Cистемно-управлінська оцінка фінансово-господарської діяльності організації ” на тему:

Оцінка стану та використання майна організації (на прикладі ВАТ “Запоріжтрансформатор”)

Виконала:

Ст.гр. МОР - 42

Карабін Н.М.

Львів 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Методичний підхід до оцінки стану та використання майна організації

1.1. Економічний зміст майна організації та завдання його аналізу

1.2. Характеристика основних напрямів оцінки майна та її інформаційне забезпечення

Розділ 2. Економічна оцінка майна ВАТ “Запоріжтрансформатор”

2.1. Загальна характеристика господарської діяльності ВАТ “Запоріжтрансформатор”

2.2. Аналіз стану та використання необоротних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор”

2.3. Аналіз стану та використання оборотних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор”

Розділ 3. Шляхи поліпшення стану та використання необоротних і оборотних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор”

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Майновий стан організації - одна з найбільш важливіших характеристик фінансово - господарської діяльності організації. Дана сторона зазнає впливу з боку багатьох факторів, у числі яких знаходиться співвідношення між необоротними і оборотними активами організації.

Активи організації - це засоби господарюючого субєкта , які потрібні для його функціонування у різних формах діяльності з метою одержання прибутку. Оборотні активи обслуговують поточний господарські процес і повністю споживаються протягом одного операційного циклу, необоротні - багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності організації.

Аналіз майна є важливим для кожної організації адже фінансовий стан і його стабільність значною мірою залежать від того, яке майно є в розпорядженні організації, в які активи вкладено капітал і який дохід вони йому приносять.

Мета економічного аналізу майна полягає у визначенні рівня забезпечення організації окремими видами активів та пошуку резервів підвищення ефективності їх використання.

Завдання аналізу майна організації:

- Оцінка стану, структури та динаміки зміни активів організації;

- Оцінка впливу зміни активів на зміну фінансового стану організації;

- Виявлення причин, позитивних і негативних тенденцій зміни активів організації;

- Оцінка ефективності функціонування активів організації.

Розділ 1. Методичний підхід до оцінки стану та використання майна організації

1.1 Економічний зміст майна організації та завдання його аналізу

Відповідно до Господарського Кодексу України (ГКУ) майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності субєктів господарювання та відображаються в їх балансі.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних засобів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними засобами виробничого та невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних засобів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що відповідно до законодавства відноситься до оборотних засобів. Коштами у складі майна субєктів господарювання є гроші в національній та іноземній валюті, призначені для реалізації товарних відносин цих субєктів з іншими субєктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Товарами у складі майна субєктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Цінні папери є особливим видом майна субєктів господарювання. Джерелами формування майна субєктів господарювання відповідно до Господарського Кодексу, можуть бути: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від продажу (здачі в оренду) майнових обєктів (комплексів), що належать їм; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом. [1]

Завдання аналізу майна організації:

- Оцінка стану, структури та динаміки зміни активів організації;

- Оцінка впливу зміни активів на зміну фінансового стану організації;

- Виявлення причин, позитивних і негативних тенденцій зміни активів організації;

- Оцінка ефективності функціонування активів організації. [4]

Інформаційними джерелами для аналізу майна рганізації є : форма № 1”Баланс” ,форма № 2 ”Звіт про фінансові результати ”, форма № 4 ”Звіт про рух грошових коштів”, форма № 5 ”Примітки до річної фінансової звітності ”, а також форма № 1 - підприємництво ”Звіт про основні показники діяльності підприємства”, форма № 11-ОЗ ”Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) ”. [3]

1.2 Характеристика основних напрямів оцінки майна та її інформаційне забезпечення

Мета економічного аналізу майна організації полягає у визначенні рівня забезпечення її окремими видами цих активів та пошуку резервів підвищення ефективності їх використання.

Активи організації - це засоби господарюючого субєкта, які потрібні для його функціонування у різних формах діяльності з метою одержання прибутку. [4]

За характером участі в господарському процесі з позиції особливостей її обороту активи організації поділяють на два основні види: оборотні та необоротні.Оборотні (поточні) активи обслуговують поточний господарські процес і повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу, необоротні - багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності організації. В практиці обліку до них відносять активи,термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить понад один рік. До необоротних активів належать основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи. [3]

Мета економічного аналізу необоротних активів полягає у визначенні рівня забезпечення підприємства окремими видами цих активів та пошуку резервів підвищення ефективності їх використання. Для аналізу необоротних активів організації використовують планову, обліково-звітну і необлікову інформацію. Планова інформація міститься в перспективних і поточних фінансових планах. Основними звітними документами є статистична і фінансова звітність. До статистичної належать: форма № 1 - підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства"; форма № 1 - П "Квартальний (терміновий) звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)"; форм.Інформація про вартість окремих видів необоротних активів, їх спрацювання міститься в таких формах фінансової звітності : форма №1 “Баланс”,форма №4 “Звіт про рух грошових коштів”, форма №5 “Примітки до річної фінансової звітності”. [3]

Аналіз стану та використання необоротних активів розпочинають з дослідження динаміки, складу і структури їх загального обсягу та окремих видів. Зменшення загальної вартості необоротних активів за аналізований період може свідчити про скорочення організацією господарської діяльності, тому слід визначити його можливі причини. У процесі аналізу виявляють види необоротних активів, за рахунок яких відбулася зміна їх загального обсягу. Основу необоротних активів становлять операційні необоротні активи - активи, що безпосередньо використовуються організацією в процесі здійснення операційної діяльності (основні засоби і нематеріальні активи) та інвестиційні необоротні активи - довгострокові активи, що сформовані організацією в процесі здійснення реального і фінансового інвестування (незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції). [3]

Більш детальний аналіз необоротних активів розпочинають з оцінки стану та використання основних засобів. Основні засоби - це матеріальні активи, які організація утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Для оцінки основних засобів використовують показники первісної чи залишкової вартості основних засобів на певну дату чи середньорічної вартості за певний період. Аналіз динаміки загальної вартості основних засобів дає змогу оцінити тенденції зміни виробничого потенціалу, що знаходиться у розпорядженні організації, виявити причини, які їх зумовили. [3]

При аналізі основні засоби за функціональним призначенням поділяють на виробничі і невиробничі. Вартість виробничих основних засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру їх використання, а поновлюються вони через капітальні інвестиції. Невиробничі ж основні засоби, перебуваючи на балансі організації, не беруть участі у виробничому процесі і не переносять своєї вартості на вироблений продукт, відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні організації (чистого прибутку). Виробничі основні засоби - це виробничі основні засоби основного виду економічної діяльності і виробничі основні засоби інших галузей. До перших відносять основні засоби, які за своїм призначенням відповідають основному виду економічної діяльності, до других - всі інші виробничі основні засоби (наприклад, основні засоби закладів торгівлі, громадського харчування, що входять до складу промислового організації). Для економічного аналізу важливе значення має поділ виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності на їх активну і пасивну частини. Активна частина виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності безпосередньо впливає на предмети праці, беручи участь у переміщенні та переробці сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів (наприклад, у промисловості - машини та обладнання, транспортні засоби). Пасивна частина виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності не бере безпосередньої участі в процесі виробництва продукції, але створює необхідні для його здійснення умови (будинки, споруди, передавальні пристрої тощо). Зростання частки активної частини виробничих основних засобів є свідченням покращання структури основних засобів, підвищення рівня технічної оснащеності виробництва. [3]

Для забезпечення нормальних умов здійснення виробничого процесу та підвищення його ефективності основні засоби мають бути у відповідному технічному стані, який оцінюють на підставі таких показників, як коефіцієнт зносу (зношеності) та коефіцієнт придатності. Коефіцієнт зносу (к₃) показує, яка частина вартості основних засобів перенесена на готову продукцію (списана на витрати діяльності в попередніх періодах), а коефіцієнт придатності (к_п ) - показник, зворотний до коефіцієнта зносу, він показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі здійснення господарської діяльності (не перенесена на готову продукцію). [3]

До показників стану основних засобів часто відносять також абсолютні показники надходження і вибуття основних засобів за аналізований період а також коефіцієнти вибуття, оновлення й приросту основних засобів. Коефіцієнт вибуття основних засобів (к_в) показує частку вартості основних засобів, які вибули за період, що аналізується, у загальній вартості основних засобів на початок цього періоду. Коефіцієнт оновлення основних засобів (к_о) характеризує інтенсивність оновлення, показує частку вартості основних засобів або їх окремих груп, що надійшли (введені в дію) за відповідний період, у загальній їх вартості. Коефіцієнт приросту (к_пр) характеризує приріст основних засобів або їх окремих груп за відповідний період. [3]

Аналіз ефективності використання основних засобів проводять за системою натуральних і вартісних показників, основними серед яких є фондовіддача і фондомісткість. Фондомісткість (коефіцієнт виробничої місткості основних засобів) (ф_м) - характеризує середню вартість виробничих основних засобів, що припадає на одиницю обсягу виробленої продукції (або обсягу її реалізації). Фондовіддача (коефіцієнт виробничої віддачі основних засобів) (ф_в) - показник, який характеризує обсяг виробленої продукції (або обсяг її реалізації) в розрахунку на грошову одиницю вартості виробничих основних засобів організації.

У межах традиційного ретроспективного аналізу для виявлення впливу на величину фондовіддачі окремих факторів найчастіше використовують жорстко детерміновані багатофакторні мультиплікативні моделі. Найпростішою є двофакторна модель аналізу, одержана введенням у формулу фондовіддачі такого важливого для підвищення ефективності виробничих основних засобів параметра, як середня за період, що аналізується, вартість активної частини виробничих основних засобів (ВОЗ_а). Застосування цієї моделі для аналізу ефективності використання основних засобів дає змогу відповісти на запитання : як зміни в структурі основних засобів (у співвідношенні активної і пасивної їх частини) вплинули на зміну фондовіддачі.

Також важливим в аналізі першого розділу балансу є оцінка стану та використання нематеріальних активів. Нематеріальний актив - це немонетарний актив (актив, відмінний від грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості), який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується організацією з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Аналіз нематеріальних активів починають із визначення забезпечення ними організацію. Для цього необхідно зясувати, чи достатньо у неї обєктів нематеріальних активів для вирішення завдань інноваційного розвитку, яка їх динаміка, склад, структура і якісний стан. У процесі аналізу динаміки нематеріальних активів оцінюють зміну їх загального обсягу та вартості окремих груп нематеріальних активів на кінець звітного періоду порівняно з його початком, визначають темпи їх зростання чи приросту. [3]

Аналіз ефективності використання нематеріальних активів здебільшого проводять шляхом зіставлення темпів приросту вартості нематеріальних активів за певний період часу з темпами приросту основних показників фінансових результатів діяльності організації та похідних від них показників фондовіддачі, продуктивності праці, рентабельності продукції з огляду на те, що саме в них знаходить своє відображення кінцевий економічний ефект використання нематеріальних активів. [3]

Наступним кроком оцінки майна організації є аналіз оборотних активів. Оборотні (поточні) активи обслуговують поточний господарські процес і повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. До них відносять запаси, векселі одержані, дебіторську заборгованість, іншу поточну дебіторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи. Мета економічного аналізу оборотних активів - вчасне виявлення і усунення недоліків керування цими активами і віднайдення резервів підвищення інтенсивності та ефективності його використання. [5]

Основними звітними документами є статистична і фінансова звітність. До статистичної належить: форма № 1 - підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства". Інформація про оборотні активи міститься в таких формах фінансової звітності : форма № 1

“ Баланс ”, форма № 2 “Звіт про фінансові результати ”, форма №4 “Звіт про рух грошових коштів ”, форма № 5 “Примітки до річної фінансової звітності ” .

Аналіз оборотних активів розпочинають з дослідження динаміки, складу і структури їх загального обсягу та окремих видів. На основі аналізу вивчають зміни, що відбулися в складі оборотних коштів у цілому, а після цього - в розрізі окремих статей. Пирчинами зміни оборотних активів можуть бути : прибуток, амортизаційні відрахування, приріст власних засобів, збільшення заборгованості за кредитами й позиками, збільшення зобовязань з кредиторської заборгованості. [2]

Наступним етапом є аналіз складу та структури запасів у відсотках до майна організації. Збільшення їх частки може свідчити про розширення масштабів діяльності організації або про їхнє неефективне використання. Разом з тим , нестача запасів (сировини, матеріалів, палива) може призвести до перебоїв у процесі виробництва , до недовантаження виробничої потужності, падіння обсягів випуску продукції, зростання собівартості. Тому кожна організація повинна прагнути до того, щоб забезпечувати виробництво вчасно й у повному обсязі всіма необхідними ресурсами і щоб вони не залежувалися на складах. [5]

Аналіз інтенсивності використання запасів проводять шляхом розрахунку показників, які характеризують інтенсивність споживання запасів організації. Такими являються коефіцієнт оборотності, коефіцієнт закріплення і тривалість одного обороту. Коефіцієнт оборотності запасів (к₀₃) вказує скільки разів у середньому поповнювалися запаси підприємства протягом звітного періоду. Тривалість (період) обороту запасів (Ч_оз) показує час, протягом якого запаси трансформуються в кошти. Зменшення значення (Ч_оз) на кінець звітного періоду порівняно з його значенням на початок вважається позитивним, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів. [3]

Наступним вагомим етапом аналізу оборотних активів є оцінка використання оцінка динаміки дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість являє собою грошові кошти, які покупці винні за відвантажену продукцію, а також, згідно з українськими стандартами бухгалтерського обліку, векселі до отримання, розрахунки з персоналом, видані аванси, заборгованість засновників із внесків до статутного капіталу, податковий кредит. Наявність простроченої, особливо безнадійної заборгованості, що віднесена до резерву сумнівних боргів, як і необґрунтоване зростання дебіторської заборгованості негативно впливають на фінансовий стан підприємства, призводять до дефіциту фінансових ресурсів у господарській діяльності. [4]

Аналіз здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління. Але, як відомо, для зовнішніх користувачів інформації також дуже важливий стан дебіторської заборгованості організації, бо зростання її завжди свідчить про фінансову нестабільність. За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2) можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості. До цих показників належать: оборотність дебіторської заборгованості та період погашення дебіторської заборгованості. [2]

Розділ 2. Економічна оцінка майна ВАТ “Запоріжтрансформатор “

2.1 Загальна характеристика господарської діяльності ВАТ “Запоріжтрансформатор”

Організація ВАТ “Запоріжтрансформатор” виробляє практично всi види й типи силових трансформаторiв загального призначення, якi використовуються в генеруючих (атомнi, тепловi i гiдроелектростанцiї), магiстральних, розподiльчих (пiдстанцiї енергосистем, великi промисловi пiдприємства, сiльськогосподарськi, комунальнi i iншi) енергосистемах. Виробляються також трансформатори спецiального призначення для металургiї, залiзницi, копалень i т.п., перетворюючi трансформатори для електропередачi постiйного струму, електричнi шунтуючi i управляючi реактори, дiагностичнi установки та автоматичнi системи управлiння для контролю передачi електроенергiї в оптимальному режимi без участi експуатацiйного персоналу. Завдяки iнновацiйнiй полiтицi організації, її продукцiя постiйно оновлюється, модернiзується i користується великим попитом споживачiв. Поряд з виробництвом продукцiї, організація розвиває широкий спектр сервiсних послуг з метою найбiльш повного задоволення запитiв споживачiв. Це шефський нагляд за монтажем, монтаж, комплектнi поставки, ремонтнi роботи та модифiкацiя по мiсцю експлуатацiї i на пiдприємствi.

Фiнансова звiтнiсть пiдприємства складена на пiдставi дiючих нацiональних стандартiв бухгалтерського облiку.У балансi пiдприємства нематерiальнi активи вiдображенi по первiснiй вартостi i складаються з прав на обєкти промислової власностi. Амортизацiя нараховується прямолiнiйним методом.

Загальна сума майбутнiх мiнiмальних орендних платежiв стосовно основних засобiв, переданих в операцiйну оренду на дату балансу для кожного з таких строкiв оренди становить група основних засобiв до одного року,вiд одного року до пяти, бiльше пяти років.

Довгострокова дебiторська заборгованiсть включає заборгованiсть яка буде погашена у строк, що перевищує дванадцять мiсяцiв iз дати балансу та дорiвнює сумi 3413,1 тис. грн.

Фiнансовi iнвестицiї, якi увiйшли до складу статтi балансу: Iншi фiнансовi iнвестицiї на дату балансу оцiнюються та вiдображаються в бухгалтерському облiку по собiвартостi. Склад довгострокових фiнансових iнвестицiй, якi облiковуються за методом участi в капiталi iнших пiдприємств станом на 31.12.2006р: - ТОВ Гандбольний клуб ZTR ,ТОВ Феррiтексiм,ВАТ Завод малогабаритних трансформаторiв.

Згiдно наказу про облiкову полiтику оцiнка виробничих запасiв здiйснювалась по методу ФIФО. Балансова вартiсть запасiв, переданих у переробку складає 21653,1 тис. грн. Вартiсть матерiалiв, якi знаходяться на вiдповiдальному зберiганнi складає 386,3 тис. грн.

2.2 Аналіз стану та використання необоротних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор”

Результати аналізу динаміки загального обсягу, складу і структури необоротних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор” (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Динаміка, склад і структура необоротних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” за 2007р.

Дані таблиці 2.1 показують що загальна величина необоротних активів товариства за звітний період зросла на 21 756,1 тис.грн., що є позитивною тенденцією, адже воно в основному відбулось за рахунок оновлення основних засобів на суму 20 816,7 ти.грн. Саме вони становлять найбільшу частку у структурі необоротних активів товариства, яка на кінець звітного періоду становила

72,07 %. Високою є й частка фінансових інвестицій, які обліковуються методом участі в капіталі інших підприємств 11,75 % (яка свідчить про створення нової юридиної особи), а також інших фінансових інвестицій 11,15 % (що є ознакою здійснення організацією операцій на фондовому ринку та розміщення коштів на депозитах в банках).

Як негативну слід оцінити тенденцію зрастання незавершеного будівництва на 0,04 % так як цей актив не бере участі у виробничому обороті. Позитивною вважається й тенденція до збільшення нематеріальних активів на 994,2 тис.грн (0,32 % в загальній вартості необоротних активів). Також позитивним є зменшення дебіторської заборгованості на 1 179 тис.грн. (0,75 % в загальній вартості необоротних активів), адже її наявність свідчить про вилучення з поточного господарського обороту певної суми грошових коштів.

Оскільки основу необоротних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” становлять основні засоби то саме з них розпочинають аналіз стану та використання першого розділу активів.

Основні засоби мають бути у відповідному технічному стані, який оцінюють на підставі таких показників, як коефіцієнт зносу (зношеності) та коефіцієнт придатності.

Коефіцієнт зносу розраховується за формулою :

к_з = З_н / ОЗ_п ,

де З_н - знос основних засобів товариства (суми амортизації обєкта основних засобів з початку його корисного використання) на певну дату; ОЗ_п - первісна вартість на ту ж дату .

Коефіцієнт придатності розраховується за формулою:

к_п = О3₃ / ОЗ_{п ,}

де О3₃ - залишкова вартість основних засобів організації на певну дату ; О3_п первісна вартість на ту ж дату . Розрахунок показників подано в наступній таблиці.

Розрахунок показників технічного стану основних засобів ВАТ “Запоріжтрансформатор” (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Показники зміни технічного стану основних засобів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” у 2007р.

Як видно з таблиці 2.2, коефіцієнт зносу на кінець звітного періоду зменшився порівняно з його початком на 0,03, а коефіцієнт придатності зріс на 0,02, внаслідок зростання первісної вартості.

До показників стану основних засобів часто відносять також коефіцієнти вибуття, оновлення й приросту основних засобів. Коефіцієнт вибуття основних засобів розраховується за формулою :

к _в = ОЗ_в / ОЗ_пп. ,

де ОЗ_в - вартість основних засобів, які вибули за період_, що аналізується; ОЗ_пп. - вартість основних засобів на початок цього періоду. Коефіцієнт оновлення основних засобів розраховується за формулою :

к_о = ОЗ_н / ОЗ_кп,

де ОЗ_н - річний обсяг надходження основних засобів; ОЗ_кп - первісна вартість основних засобів на кінець цього періоду.

Коефіцієнт приросту основних засобів розраховується за формулою :

к_пр = (ОЗ_н - ОЗ_в) / ОЗ_пп..

Розрахунок показників стану основних засобів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” за два роки подано у табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Показники руху основних засобів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” за 2006 - 2007 р.р.

Аналіз показників зміни стану виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності ВАТ “Запоріжтрансформатор ” свідчить, що коефіцієнт оновлення виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності товариства у звітному році становив 0,086, а їх активної частини 0,31. Порівняно з попереднім роком обидва ці показники зросли на

0,02. Те, що значення коефіцієнта оновлення активної частини виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності порівняно вище ніж значення коефіцієнта введення в дію виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності загалом як у звітному, так і в попередньому роках засвідчує, що оновлення основних засобів основного виду економічної діяльності здійснюється за рахунок їх активної частини. Це оцінюється як позитивна тенденція в розвитку виробничого потенціалу товариства.

За обидва роки коефіцієнт вибуття активної частини виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності є дещо вищим за коефіцієнт вибуття виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності загалом, а також значення коефіцієнту вибуття не наближається до значення коефіцієнту оновлення, що свідчить про збільшення зносу цієї частини основних засобів.

Значення коефіцієнта приросту активної частини виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності порівняно вище ніж значення коефіцієнта приросту виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності загалом як у звітному, так і в попередньому роках, оцінюється як позитивна тенденція в розвитку виробничого потенціалу товариства.

Ефективність використання основних засобів проводять за системою натуральних і вартісних показників, основними серед яких є фондовіддача і фондомісткість.

Фондовіддача (коефіцієнт виробничої віддачі основних засобів) розраховується за формулою :

ф_в = ОВП / ВОЗ,

де ОВП - обсяг виробленої продукції (або обсяг її реалізації) за період, що аналізується;

ВОЗ - середня за період, що аналізується, вартість виробничих основних засобів.

Фондомісткість (коефіцієнт виробничої місткості основних засобів) розраховується за формулою :

ф_м = ВОЗ / ОВП.

Розрахунок показників ефективності використання основних засобів ВАТ “Запоріжтрансформатор” за два роки подані у табл.2.4.

Таблиця 2.4 Динаміка показників ефективності використання основних засобів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” за 2006- 2007 р.р.

Аналіз ефективності використання основних засобів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” та їх активної частини свідчить, що основні її показники у звітному році дещо покращились.

Зростання середньорічної вартості виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності на 33 814,3 тис.грн. (34,35 %) і їх активної частини на 15 532,3 тис.грн. (44,01 %) та відносно значне зростання обсягу виробленої продукції на 501 682,5тис.грн. (86 %) призвели до збільшення фондовіддачі виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності на 2,27 грн./ грн. і активної їх частини на 4,82 грн./ грн. Фондомісткість виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності та їх активної частини незначною мірою знизилась (відповідно на 0,05 грн./ грн. і 0,01 грн./ грн.)

Аналіз ефективності використання основних засобів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” за допомогою факторного аналізу здійснюється шляхом використання такої моделі :

ф_в = _*

Визначення впливу факторів на фондовіддачу виробничих основних засобів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” наведено у табл.2.5.

Таблиця 2.5 Розрахунок впливу факторів на фондовіддачу виробничих основних засобів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” методом ланцюгових підстановок.

Фондовіддача виробничих основних засобів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” у звітному році, порівняно з попереднім, зросла на 2,27. Збільшення середньої вартості активної частини виробничих основних засобів на 15 532,3 тис.грн. (44 %) порівняно з попереднім роком призвело до зменшення фондовіддачі на 0,12. Збільшення обсягу виробленої продукції на 501 682,5 тис. грн. (86 %) зумовило зростання фондовіддачі на 5,05. Збільшення середньої вартості виробничих основних засобів на 53 814,3 тис.грн. (54,67 %) спричинило зменшення фондовіддачі на 2,66. Отже, основною причиною збільшення фондовіддачі ВАТ “Запоріжтрансформатор ” є велике збільшення реалізації продукції.

Аналіз нематеріальних активів починають із визначення забезпечення ними організації. Аналіз обсягу та динаміки нематеріальних а ктивів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” наведено у табл. 2.6.

Таблиця 2.6 Обсяг та динаміка нематеріальних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” у 2007р.

Як видно з табл.2.6 , частка нематеріальних активів у загальній вартості активів незначна, має тенденцію до зниження. На кінець звітного періоду вона становила 0,37 %, знизившись, порівняно з початком періоду на аналогічну суму (0,37 %). Тенденцію до зниження мають авторські та суміжні з ними права на 1 947,4 тис.грн. Інші нематеріальні активи, збільшились на 261,1 тис.грн.

Також у процесі аналізу нематеріальних активів досліджують їх видовий склад,структуру та структурні зрушення. (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 Склад та структура нематеріальних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” у 2007р.

Як видно з табл. 2.7 найбільшу частку в структурі нематеріальних активів, як на початку звітного періоду, так і на кінець становлять авторські та сумужні з ними права, хоча вони мають тенденцію до зниження (99,98 % на початку звітного періоду і 89,73 % на кінець звітного періоду).це свідчить про те, що товариство значні кошти вкладає у закупівлю компютерних програм та баз даних. Крім того організація дбає й про інші нематеріальні активи, які збільшились на 10,25 %.

Результати аналізу ефективності використання нематеріальних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” за два роки (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Динаміка показників ефективності використання нематеріальних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” за 2006 - 2007 р.р.

Аналіз наведених в табл.2.8 показників свідчить про те, що темпи приросту основних показників фінансових результатів діяльності ВАТ “Запоріжтрансформатор ” перевищують темпи приросту вартості нематеріальних активі, зокрема на 76,24 % перевищують темпи приросту чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, на 208,9 %. На 5 коп./грн. зросла чиста рентабельність основної діяльності і поліпшились показники ефективності використання нематеріальних активів : на 126,29 грн./грн. зріс коефіцієнт виробничої віддачі, на 0,2 коп./грн. зменшився коефіцієнт виробничої міскості. Все це свідчить про зростання ефективності використання нематеріальних активів в організації.

2.3 Аналіз стану та використання оборотних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор”

Аналіз динаміки загального обсягу, складу і структури оборотних активів ВАТ

“Запоріжтрансформатор” наведено у табл. 2.9 .

Таблиця 2.9 Динаміка, склад і структура оборотних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” у 2007р.

Дані таблиці 2.9 показують що загальна величина оборотних активів товариства за звітний період зросла на 68 762,6 тис.грн. Найбільшою у структурі оборотних активів товариства є частка незавершеного будівництва, яка на кінець звітного періоду становила 26,15%, збільшившись порівняно з попереднім на 0,99%. Високою є й частка виробничих запасів (24,92 % на кінець звітного періоду), яка має тенденцію до зростання (35 923,6 тис.грн.). Така тенденція в основному оцінюється негативно, тому що на тривалий час заморожується значна частина капіталу в запасах , (проте якщо це збільшення зумовлено розширенням масштабів товариства, то ця тенденція не буде негативною) . Також вагому частку в оборотних активах становить дебіторська заборгованість (21,04 % на кінець звітного періоду), яка має тенденцію до зменшення (5,34 %), що є позитивним для товариства адже зменшилась заборгованість покупців (замовників) за надану їм продукцію.

Значну частку в оборотних активах становлять грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті ( 8,41% на кінець звітного періоду), яка має тенденцію до збільшення - 7,26%, що свідчить про зміцнення фінансового положення (проте великий залишок протягом тривалого періоду є негативним).

Як позитивну слід оцінити тенденцію до зменшення дебіторської заборгованості з бюджетом (2,73%) і з виданими авансами (3,78%), та іншої поточної дебіторської заборгованості (0,69%).

Аналіз складу та структури запасів ВАТ “Запоріжтрансформатор” на початок і кінець звітного періоду у відсотку до майна наведено, відповідно на рис.2.1 і рис.2.2

Рис.2.1 Склад та структура запасів

Рис.2.2 Склад та структура запасів

ВАТ “Запоріжтрансформатор” на початок ВАТ “Запоріжтрансформатор” на кінець звітного періоду (2007 р.) звітного періоду (2007 р.)

Як видно з рис.2.1 та рис.2.2 структура запасів у % до майна товариства має тенденцію до збільшення , відповідно виробничі запаси збільшились у звітному періоді порівняно з попереднім на 3,07 %, незавершене виробництво на 0,41%, готова продукція на 0,44% , що являється негативним, адже наявність та збільшення великих розмірів запасів свідчить про спад активності товариства.

Аналізуючи використання запасів використовують такі показники :

1. Коефіцієнт оборотності запасів :

Коз = СРП / З ,

де СРП - собівартість реалізованої продукції, З - середня вартість запасів.

2. Період обороту запасів : Пд = 360 / Коз,

де Коз - коефіцієнт оборотності запасів.

3.Коефіцієнт закріплення запасів :

Кз = З / СРП .

Результати розрахунків вище зазначених показників аналізу використання запасів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” наведено в табл. 2.10

Таблиця 2.10 Динаміка оборотності запасів ВАТ “Запоріжтрансформатор ” у 2007 р.

Як видно з табл.2.10 при використанні запасів спостерігаються наступні тенденції : коефіцієнт оборотності запасів збільшився на 0,5 тобто вони поповнювались у попередньому році майже 3 рази, а в звітному 3,46 рази. Тривалість обороту запасів зменшився на 17,5 днів, тобто в попередньому році запаси трансформувались у кошти за 121,6 дня, а в звітному - за 104,1 дня.

Зменшення тривалості оборотності свідчить про прискорення оборотності запасів.

Аналізуючи стан дебіторської заборгованості розраховують наступні показники :

1. Оборотність дебіторської заборгованості :

Од = В / Д ,

де В - виручка від реалізації продукції, Д - середня дебіторська заборгованість.

2. Період погашення дебіторської заборгованості :

Пд = 360 / Од ,

де Од - оборотність дебіторської заборгованості.

3. Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації :

Дз = Д / В

де Д - середня дебіторська заборгованість, В - виручка від реалізації продукції.

4. Частка сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості : рядок 162 ф.1

Результати аналізу показників стану дебіторської заборгованості ВАТ“ Запоріжтрансформатор ” за два роки наведено у табл. 2.11

Таблиця 2.11 Динаміка оборотності дебіторської заборгованості ВАТ “Запоріжтрансформатор ” за 2007 р.

Як видно з табл.2.11 коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості збільшився на 2,8 тобто виручка, в попередньому році перевищувала середню дебіторську заборгованість в 4,2 рази, а в звітному 6,98 рази. Тривалість обороту дебіторської заборгованості зменшився на 34 дні, що являється позитивним для організації.

Розділ 3. Шляхи поліпшення стану та використання необоротних і оборотних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор”

Для кращого бачення ситуації стану майна порівняємо актив балансу

ВАТ “Запоріжтрансформатор ” з показниками активу балансу за звітний період інших організацій у галузі промисловості, у табл.3.12 .

Таблиця 3.12 Структура активу ВАТ “Запоріжтрансформатор ” та інших організацій у галузі промисловості за 2006 р.

Загалом, в показниках стану та використання майна ВАТ “Запоріжтрансформатор ”, спостерігається позитивна тенденція.

Аналіз та узагальнення методів роботи товариства дозволяє встановлювати наступні шляхи використання основних засобів та підвищення фондовіддачі: технічне і технологічне вдосконалення та модернізація обладнання:

Збільшення потужності агрегатів;

Заміна застарілого обладнання,що сприяє підвищенню продуктивності всього діючого парку обладнання на нове, технічно і технологічно більш досконале, потужне і з меншими затратами енергії на виготовлення продукції;

Механізація та автоматизація в роботі обладнання через;

Оптимальне навантаження в процесі виробництва;

Своєчасне та якісне обслуговування та ремонт обладнання в міжремонтний період;

Підвищення цінності роботи обладнання;

Правильне ведення технологічного процесу, що дозволяє уникнути простою в роботі обладнання.

Дотримання підприємством власної стратегії технічного,організованого та економічного розвитку;

Перехід від практики заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозвязаних виробничих ланок підприємства;

Проведення заходів по розширенню виробничого інструменту

Підвищення інтенсивної роботи обладнання:

Вдосконалення техніки і технології виробництва;

Забезпечення постачання матеріалів, що відповідають необхідним стандартам для зниження часу на допоміжні і підготовчі процеси;

Найбільше використання парку обладнання;

Забезпечення зумовлення для стабільної і рівномірної роботи без простоїв.

Високий вплив на зміну фондовіддачі, обсяг реалізованої продукції затрат, показав факторний аналіз. Покращення інтенсивності використання обладнання можна досягнути також встановленням більш потужного обладнання, яке б мало високу продуктивність та порівняно невеликі витрати електроенергії.

Покращення екстенсивного використання обладнання сприяє зменшення простоїв, часу на підготовчі та допоміжні операції, збільшення часу роботи обладнання, що досягається шляхом покращення організації виробництва через проведення заходів по розширенню виробничого інструменту. В результаті освоєння раціональних методів, і прийомів праці робітником по виготовленні деталі на токарних верстатах, зменшується витрата часу на виконання цього комплексу прийомів.

ІІ. Для нематеріальних активів шляхи покращення можуть бути такі, як:

- переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння й реконструкцію діючих обєктів;

- використання нової джерел інформації про удосконалення програмного забезпечення;

- можна істотно розширити склад активів

ІІІ. Для запасів шляхи покращення можуть бути такі, як:

– розрахунок потреби у запасах, та визначення відхилень від нормативу;

– налагодження стабільних звязків між партнерами, які успішно виконують свої договірні зобовязання;

– збільшення або пошук нових ринків збуту продукції;

– забезпечення належної організації виробничого процесу;

– пошук заміни дефіцитних запасів;

– збільшення або пошук нових постачальників.

ІІІ. Для дебіторської заборгованості шляхи покращення можуть бути такі, як:

– удосконалення розрахункових документів;

– застосування передоплати, вексельної форми розрахунків;

– проводити (якщо це швидко і можливо) поглиблений аналіз платоспроможності клієнтів;

– своєчасно оформляти розрахункові документи;

Для ефективного управління станом дебіторської заборгованості потрібно :

– розширювати кількість клієнтів з метою зменшення ризику неплатежів;

– контролювати стан рахунків з клієнтами за відтермінованою (простроченою) заборгованістю;

– контролювати співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей;

– робити знижки на товар за умови швидкої оплати рахунка.

Особливу актуальність має проблема неплатежів в умовах інфляції, коли відбувається знецінювання грошей. При цьому дебіторська заборгованість набуває астрономічної суми, значна частина якої в ході інфляції губиться. Тому невигідно продавати товари у борг і тримати гроші готівкою.

Також для покращення стану майна товариства варто «звернути увагу» на грошові кошти, сума яких повинна бути такою, щоб вистачало на здійснення всіх першочергових платежів.

Висновки

У першому розділі курсового проекту я зазначила основні напрями аналізу майна організації.

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України станом на 3 жовтня 2005р. - К.:Велес, 2005. - 192.

2. Болюх М.А., Бурчевський В.З. Економічний аналіз : Навчальний посібник /За ред. М.Г.Чумачен- ка . - Видання друге, перероблене і доповнене. - К: КНЕУ, 2003. - 556с.

3. Кіндратська Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз : Навч.посібник / За ред. А.Г.Загороднього. Серія « Дистанційне навчання ». - № 31. - Львів: Видавництво Національного університету « Львівська політехніка », 2005. - 428 с.

4. Мних Е.В. Економічний аналіз : Підручник - Київ : Центр навчальної літератури.,

2003. - 412 с.

5. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства : Навчальний посібник -

К.: Знання, 2004. - 654 с.