2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КРАСНОАРМІИСЬКИИ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра економіки і управління підприємством

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Основи статистики”

на тему:

«Економічно-статистичні методи в аналізі економічних явищ і процесів»

Перевірила

ст. викладач Н.Д.Табачкова

Виконала

Студентка гр.МП-06

І.С. Лозова

2008

Зміст

Вступ

Розділ І. Групування статичних даних та обчислення статичних показників

1.1 Практичне застосування методики проведення статистичних групувань

1.2 Вивчення залежності на основі статистичних групувань

1.3 Визначення показників для перших десяти магазинів фірми

Розділ II. Аналіз рядів динаміки

Розділ III. Індексний аналіз

Розділ IV. Кореляційний аналіз

Розділ V. Визначення тенденції розвитку та прогнозування

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

З давніх часів людство здійснювало облік багатьох явищ і предметів, які виникали в процесі його діяльності. Життя людини, груп чи спілок людей, робота підприємців, менеджерів, економістів в умовах формування ринкових відносин сьогодні наповнюється новим змістом. Це не може не позначитися на дедалі зростаючий ролі статичної науки, оволодіння методологією якої є неодмінною умовою вивчення тенденцій попиту і пропозицій, наслідків підприємницької діяльності, прийнятті оптимальних рішень на всіх її рівнях.

Статистика - це наука, яка вивчає розміри й кількість співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв?язку суспільних явищ за конкретних умов місця й часу.

В даній курсовій роботі будуть розглянуті такі питання, як групування статичних даних; аналіз рядів динаміки; індексний аналіз; кореляційний аналіз; визначення тенденції розвитку.

Метою курсової роботи є закріпити навички використання методів статистичних досліджень.

Розділ І. Групування статичних даних та обчислення статичних показників

1.1 Практичне застосування методики проведення статистичних групувань

Статистика, як і будь-яка інша наука, має свої методи. За допомогою наукової системи правил збирання та опрацювання статистичних даних статистика забезпечує необхідний рівень вірогідності відображення фактів та можливість їх правильного аналізу. Групування є одним з найбільш ефективних методів дослідження, які розробляються статистикою та використовуються багатьма іншими науками. Розробка групувань є особливим способом оброблення та аналізу цифрових даних для виявлення та вивчення якісно різних типів явищ і процесів, а також встановлення звязку між ними. Групування є основним методом аналізу статистичних даних, за допомогою групових та комбінаційних таблиць цифрова інформація одержує економічну змістовність.

За допомогою групувань вирішують три важливі взаємоповязані завдання: виділення різних соціально-економічних типів явищ (процесів) та всебічна їх характеристика; дослідження структури масової сукупності; вивчення взаємодії між окремими ознаками сукупності.

Групуванням називається розподіл усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ на групи за будь-якою істотною ознакою.

Залежно від мети та завдань дослідження групування поділяють на такі їх види: типологічні; структурні; аналітичні.

Групування, що приводять до виділення у складі масових явищ їх соціально-економічних типів (тобто однорідних частин за якістю та умовам розвитку, в яких діють одні ї тіж закономірності факторів) називають типологічними.

Структурні групування характеризують склад однорідної сукупності за будь-якою ознакою.

Групування, які спрямовані на виявлення звязку між окремими ознаками явища, називаються аналітичними.

Розглянемо практичне застосування методики проведення статистичних групувань та занесемо дані в таблицю 1.

Таблиця 1.

Для того, щоб визначити відсоток виконання плану скористаємося наступною формулою:

У_і

В_{в вик.пл.} = --------- * 100%

У_пл.

де В_{в вик.пл.} - відносна величина виконання плану

У і - фактичний рівень

У_пл. - плановий рівень

Відсотки, які ми отримали, наведені в табл.1.

За даними табл. 1. побудуємо нову табл. 1.1. за ознакою рівня виконання плану роздрібного товарообігу.

Таблиця. 1.1.

Сума зверхпланового товарообігу складає: У_зв. = У_факт. - У_пл.

У_зв. = 16542 - 15772 = 770

1.2 Вивчення залежності на основі статистичних групувань

При використанні методу групування вирішують такі питання:

а) вибір групувальної ознаки;

б) визначення кількості груп та величини інтервалу;

в) встановлення переліку показників, якими повинні характеризуватись виділені групи стосовно конкретного групування;

г) складання макетів таблиць, де будуть представлені результати групування;

д) обчислення абсолютних, відносних і середніх показників;

ж) табличне і графічне оформлення результатів групування.

Принципове значення при побудові групувань має вибір групувальної ознаки, на основі якої виділяють різні типи, групи і підгрупи. За групувальні приймають найістотніші ознаки. Групувальною ознакою може бути атрибутивна (якісна) або кількісна ознака.

Після визначення групувальної ознаки важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворювальних груп та розмір інтервалу.

Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтерваліввизначають за формулою:

X_max - X_min

i = -----------------

n

де Х_mах - Х_min - відповідно максимальне і мінімальне значення ознаки;

n - кількість груп.

Виходячи з цього, маємо:

Х_mах = 1000; Х_min =185; n = 5.

Звідси:

1000 - 185

і = = 163

5

Складемо таблицю 1.2.

Табл.1.2.

витрати обігу (всього)

Відносний рівень витрат (%) = * 100%

розмір товарообігу

1.3 Визначення показників для перших десяти магазинів фірми

а) відсоток виконання плану товарообігу

б) середній відсоток виконання плану товарообігу, використовуючи даніпро фактичний товарообіг та відсоток виконання плану по кожному магазину.

Таблиця 1.3.

Середній відсоток виконання плану обчислюється за формулою:

%_вик.пл. = (Факт _тов.1* % _{вик.пл.1} + Факт_тов.2 * % _{вик.пл.2})/ Ф_товоб.1+Ф_товоб.2

Таким чином, із проведення розрахунків бачимо, що серед десяти магазинів, які було обрано, всі магазини виконують план на 100% і більше.

Розділ ІІ. Аналіз рядів динаміки

Однією з особливостей суспільних явищ є їх безперервний розвиток у динаміці. Так, протягом певного часу (за годину, день, місяць, рік) мають місце відповідні зміни соціально-економічних явищ; кількість населення; споживання електроенергії; продуктивність праці; урожайність зернових культур тощо. Тому одним із важливих завдань статистики є вивчення суспільних явищ у їх розвитку за часом. Це завдання вирішують побудовою та аналізом рядів динаміки.

Рядом динаміки, називають ряд розміщених у хронологічній послідовності числових даних (статистичних показників), які характеризують величину суспільного явища на даний момент або за певний період часу.

Під час аналізу рядів динаміки обчислюють і використовують такі аналітичні показники динаміки: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного процента приросту.

Обчислення цих показників ґрунтується на абсолютному або відносному зіставленні рівнів ряду динаміки.

Рівень, який зіставляється, називають поточним, а рівень, з яким зіставляють інші рівні, - базисним. Якщо кожний наступний рівень зіставляють з попереднім, то дістають ланцюгові показники динаміки, а якщо кожний наступний рівень зіставляють з рівнем, що взято за базу зіставлення, то знайдені показники називають базисними.

Маємо наступні дані (табл.2) про реалізацію товару у системі споживчої кооперації.

Таблиця 2.

З метою аналізу ряду динаміки розрахуємо:

а) середній рівень ряду;

б) ланцюгові абсолютні прирости;

в) базисні абсолютні прирости;

г) ланцюгові та базисні темпи росту (показати зв?язок між ними)

д) темпи приросту ланцюгові і базисні;

е) середньорічні темпи росту та приросту;

ж) абсолютне значення одного відсотку приросту;

з) середньо річний абсолютний прирости.

а) Оскільки ми маємо інтервальний ряд динаміки, то середній рівень ряду обчислимо за формулою середньої арифметичної простої:

у_і

у = ---------------,

n

де у_і - сума рівнів ряду; n - число рівнів.

120 + 123 + 125 + 124 + 127 + 130 749

у = ------------------------------------------ = --------- = 124,8

6 6

б) Абсолютний приріст ланцюговий обчислюють за формулою:

?^лу = у_і - у_і-1

де у_і - поточний рівень ряду динаміки

у_і-1 - попередній рівень ряду динаміки

?^л у₂ = 123 - 120=3

?^л у₃ = 125 - 123=2

?^л у₄ = 124 - 125=-1

?^л у₅ = 127 - 124=3

?^л у₆ = 130 - 127=3

в) Абсолютний приріст базисний обчислюють за формулою:

?^бу = у_і - у₁

де у₁ - поточний (перший) рівень ряду динаміки

?^бу₁ = 123 - 120=3

?^бу₂= 125 - 120=5

?^бу₃ = 124 - 120=4

?^бу₄= 127 - 120=7

?^бу₅ = 130 - 120=10

г) Темпи росту обчислюють за формулами:

ланцюговий:

Т^л_р = у_і / у_і-1

де у_і - поточний рівень ряду; у_і-1 - попередній рівень ряду

Т ^л _р1 = 123/120 = 1,03

Т ^л _р2 =125/123 = 1,01

Т ^л _р3 =124/125 = 0,1

Т ^л _р4 = 127/124 = 1,02

Т ^л _р5 =130/127 = 1,02

базисний:

Т^б_р = у_і / у_і

де у₁ - початковий (перший) рівень ряду динаміки

Т ^б _р1 = 123/120 = 1,03

Т ^б _р2 = 125/120 = 1,04

Т ^б _р3 = 124/120 = 1,03

Т ^б _р4 = 127/120 = 1,06

Т ^б _р5= 130/120 = 1,08

Між ланцюговими і базисними темпами росту існує певний взаємозвязок. Добуток ланцюгових темпів росту дорівнює базисному темпу росту за відповідний період, і навпаки, поділивши наступний базисний темп зростання на попередній, дістаємо відповідний темп росту. Наприклад:

Т^л_р *((і+1)й) * Т^р_л((і+2)й)=Т^б_р ((і+2)й)=1,03*1,01=1,04

Т^б_р *((і+1)й) : Т^б_р((і+1)й)=Т^л_б ((і+2)й)=1,04 : 1,03=1,01

д) Темпи приросту Т_пр визначають як відношення абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і показують на скільки відсотків порівнюваний рівень більший або менший від рівня, взятого за базу порівняння:

? ^л_у

ланцюговий: Т^л_пр =------------, або Т_пр = (Т_з-1) *100

У_у-1

Т^л_пр1 = 3/123 = 0,03

Т^л_пр2 = 2/125 = 0,02

Т^л_пр3 = -1/124 = -0,01

Т^л_пр4 = 3/127 = 0,02

Т^л_пр5 = 3/130 = 0,02

базовий : Т^б_пр = ?^б_у / У₁,

Т^б_пр1 = 3/120 = 0,03

Т^б_пр2 = 5/120 = 0,04

Т^б_пр3 = 4/120 = 0,03

Т^б_пр4 = 7/120 = 0,06

Т^б_пр5 = 10/120 = 0,08

ж) Абсолютне значення одного відсотку приросту обчислюється як:

А% = у_і /100

А₂% = 123/100 = 1,23%

А₃% = 125/100 = 1,25%

А₄% = 124/100 = 1,24%

А₅% = 127/100 = 1,27%

А₆% = 130/100 = 1,3%

з) Середній абсолютний приріст розрахуємо як:

? = У_n - У_о / n,

? = 3+2-1+3+3-3-5-4-7-10/5 = -3,8

На базі обчислених даних побудуємо таблицю 2.1.

Таблиця 2.1

0,08

2

Розділ III. Індексний аналіз

Серед узагальнюючих статистичних показників одне з найважливіших місць належить індексам. Слово іndех у перекладі з латинської означає «показник». В економіці та статистиці цей термін вживається як у більш широкому, так і у вузькому, спеціальному розумінні.

Індекс-- відносна величина, визначена в результаті зіставлення рівнів складних соціально-економічних явищ в часі, просторі чи порівняно з планом. Індекси знаходять широке застосування в економічних розробках при вирішенні державних та відомчих завдань, надаючи можливості одержання характеристик зміни досліджуваних явищ у часі та просторі, оцінки виконання завдань та планів тощо.

За допомогою індексного методу вирішуються такі завдання:

- одержують порівняльну характеристику досліджуваного соціально-економічного явища (процесу) в часі, коли індекси виступають як показники динаміки;

характеризують виконання показника відносно встановленої бази (норми, стандарту, плану).

- оцінюють роль окремих факторів шляхові елімінування впливу інших факторів, що разом формують складне явище.

- одержують характеристику зміни явища в просторі: так звані територіальні індекси забезпечують можливість просторових порівнянь;

- вимірюють вплив зміни структури явища на індексовану величину.

Маються наступні дані (табл.3) про кількість реалізованої продукції на міських ринках області за два періоди (у тонах):

Таблиця 3.

Модальні ціни на продукти у базисному та звітних періодах відповідно за кг склали: мясо - 3,5 грн. та 4 грн, молоко - 1,0 грн. та 1,2 грн., овочі -1,5 грн. та 1,8 грн.

Визначити:

1. індивідуальні індекси цін та фізичного обсягу реалізованої продукції.

2. загальні індекси цін і фізичного обсягу товарообігу;

3. покажіть взаємозвязок індексів;

4. розкладіть абсолютний приріст товарообігу за факторами.

Індивідуальні індекси дають порівняльну характеристику окремих елементів складного явища. Позначають індивідуальний індекс буквою „і”. Біля основи індексу завжди ставиться символ того явища, зміну якого вивчають ознаку, зміни якої вивчають, називають індексованою її супроводжують індексом „1”, якщо це данні звітного періоду, і „0”, якщо їх наведено за базисний період. Тому індивідуальний індекс відповідає такій формулі:

q₁

і_q = ---------

q₀

де q_1,q₀ - обсяг виробленої продукції певного виду відповідно в звітному і базисному періодах.

Індекс фізичного обсягу товарообігу має наступний вигляд:

?q₁ * p₀

I_q = --------------

?q₀ * p₀

Індекси цін:

і_р = р₁ / р₀

Мясо

і_р = 4/3,5=4 або 114,3%

Молоко

і_р = 1,2 /1,0 = 1,2 або 120%

Овочі

і_р = 1,8 /1,5= 1,2 або 120%

Індекси фізичного обсягу реалізованої продукції:

і_q = q₁ / q₀

Мясо

і_q = 55/47 = 1,17 або 117,0%

Молоко

і_q = 65/69= 0,94 або 94,2%

Овочі

і_q = 99/86= 1,15 або 115,1%

Показники свідчать, що ціни на всі товари підвищилися відповідно на 14,3; 20%

Водночас спостерігається процес підвищення обсягу реалізації окремих товарів: мяса на 17% і овочів на 15,1%, і зниження обсягів реалізації молока на 6%.

Для характеристики зміни рівня цін і фізичного обсягу товарообігу обчислимо загальні індекси, використовуючи їхні агрегатні формули:

Індекс цін:

?р₁ q₁ 424

I_q = -------------- = ------------- = 1,04

?p₀ q₁ 406

Отже, ціни у звітному періоді зросли порівняно з базисним в 1,04 рази, або на 4%.

Індекс фізичного обсягу товарообігу:

?q₁ p₀ 406

I_q = ---------------- = --------------- =1,12 або 112%

?q₀ p₀ 362,5

Це означає, що товарообіг у всіх випадках за рахунок продажу в звітному періоді порівняно з базисним зріс на 12%.

Розрахуємо загальний індекс товарообігу:

?q₁ p₁ 424

I_qp = -------------- = ------------- = 1,17 або 117%

?q₀ p₀ 362,5

Обчислений індекс свідчить про те, що обсяг товарообігу зріс на 17% і відбулося це за рахунок зростання рівня цін на товари, що реалізовувалися (4%), при цьому обсягу реалізації у фізичних одиницях зріс на 12%.

Визначимо абсолютний приріст за формулою:

?pq = ? p₁q₁ - ? p₀q₀

?pq = 424 - 362,5 = 61,5

і розкладемо його за факторами:

- за рахунок зміни ціни:

?p = ? p₁q₁ - ? p₀q₁

?p =424 - 406 =18

- за рахунок фізичного обсягу продажу:

?q = ? p₀q₁ - ? p₀q₀

?q = 406 - 362,5 = 43,5

Тобто, розклавши абсолютний приріст за факторами, бачимо, що за рахунок зміни ціни ?p відбуваються зміни на 18 грн., а за рахунок фізичного обсягу продажу ?q на 43,5 грн.

Розділ IV. Кореляційний аналіз

За даними таблиці оцінюємо тісноту звязку між фондоозброєністю (в тис.грн./чол.) та середньомісячного продуктивністю праці (в тис.грн./чол.)

Будуємо таблицю 4.

Таблиця 4.

У поняття "тіснота звязку" вкладується оцінка впливу факторної ознаки на результативну та встановлення адекватності теоретичної залежності між ознаками фактичним даним. Тісноту звязку між ознаками оцінюють за допомогою таких характеристик: коефіцієнт детермінації; коефіцієнт кореляції (кореляційне відношення) та ін.

Коефіцієнт детермінації показує, якою мірою варіація результативної ознаки У визначається варіацією факторної ознаки х.

Коефіцієнт кореляції (кореляційне відношення) показує, наскільки значним є вплив ознаки х на У.

Такий зв?язок називається парним кореляційним зв?язком, або простою кореляцією, яка надана в таблиці 4. В нашому випадку факторною ознакою є продуктивність праці, а результативною - фондоозброєність.

Одним із видів кореляційного аналізу є графічне зображення. За допомогою графіків можна встановити наявність звязку між явищами, які вивчаються, і характер цих звязків. Для побудови графіку використовують прямокутну систему координат.

Будуємо таблицю 4.1.

Таблиця 4.1.

Загальний вид рівняння регресії:

Y = a + bx

?у*?х² - ?ху*?х

а =------------------------; (?х)² =29604481

n?х² - (?х)²

n*?ху - ?х * ?у

b =------------------------ ;

n*?х² - (?х)²

11362*3020175 - 16722*5441 34315228350-90984402

а =---------------------------------------- =----------------------------------= 573,02

10*3020175 - 29604481 597269

10*16722-5441* 11362 61653422

b =------------------------------------ =-------------- -----= 2,27

10*3020175- 3020175 27181575

У =2,27х - 573,02

?у 11362

у =----------- = ----------- = 1136,2

n 10

Залишкова дисперсія:

?(у-У) 4744,1

G_у² = ---------- = ------------ = 474,4

n 10

Загальна дисперсія:

?(у-У)² 5042922,5

G₀² = ---------- = --------------- = 504292,25

n 10

Факторна дисперсія:

G_у1² = G₀² + G_у² =504292,25+ 474,4 = 504766,65

Індекс кореляції.

G_у² 474,4

R = ? ------- = ?----------------- = 0,03

G₀² 504292,25

Оскільки коефіцієнт детермінанту (R) може приймати значення від 0 (при відсутності звязку) до 1 (при функціональному звязку), можемо зробити висновок, що в нашому випадку існує слабкий звязок.

Розділ V. Визначення тенденції розвитку і прогнозування

Екстраполяція - розрахунок (прогноз) показників, які можуть знаходитись за межами досліджуваного ряду динаміки. Такі розрахунки здійснюють, виходячи з припущення, що виявлена тенденція у фактичному досліджуваному динамічному ряді матиме місце і надалі. Такі прогнозні розрахунки можна двома способами:

1.Використати для прогнозних розрахунків середньорічний абсолютний приріст:

У_{прогноз.} = У_п + АП * t

де У_{прогноз.} - прогнозний рівень:

У_{п -} останній (звітний) рівень динамічного ряду;

АП - середньорічний абсолютний приріст;

t - кількість річних приростів, які визначаються як різниця між порядковим номером кінцевого рівня динамічного ряду і прогнозного.

2. Використати для прогнозних розрахунків рівняння прямої:

У = а + b* t

де t - порядковий номер прогнозного періоду.

Спрогнозувати значення середньомісячної з/плати в 2003 та 2005 роках за даними таблиці 5.

Таблица 5.

Використаємо спосіб 2 і побудуємо таблицю 5.1.

Таблиця 5.1.

У_t = а + b _* t

?у 1693

а = ---------= ----------- = 241,9

n 7

? t у 4753

b = ---------= --------- = 28,3

? t² 168

Середній рівень з/плати становить : 419.5 грн.

Середньомісячна з/плата у 2003 та 2005 р. становитиме:

У₂₀₀₃ = 241,9 + 28,3 * 5 = 383,4 (грн.)

У₂₀₀₅ = 241,9 + 28,3 * 7 = 440 (грн.)

Отже, зробивши розрахунки, можна сказати, що з кожним роком середньомісячна заробітна плата зростає.

Висновки

Отже, можемо зробити висновок, що статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльності в єдності продуктивних сил і виробничих відносин. Вона також вивчає вплив природних і технічних факторів на кількісні характеристики суспільного життя та вплив суспільного виробництва на природні умови життя суспільства.

На підставі вивчення застосування методів статистичного дослідження в курсовій роботі розкрито такі елементи економічно-статистичного аналізу, як зведення і групування матеріалів статичного спостереження, середні величини та показники варіації, ряди динаміки, статистичні індекси та кореляційний метод аналізу.

Із проведеного аналізу, бачимо, що статистична наука є одним із основних напрямків, який допомагає детальніше розглянути і обчислити явище, зробити необхідний аналіз, простежити динаміку розвитку того чи іншого явища, яке необхідно дослідити.

Реферат

Предмет дослідження - статистичні методи.

Мета курсової роботи - закріплення знань в області методів статистичних досліджень.

Для досягнення цієї мети розвязано такі задачі:

§ розкрито теоретичні аспекти методів статистичних досліджень;

§ розглянуті групування статистичних даних та обчислення статистичних показників;

§ проаналізовані ряди динаміки;

§ проведен індексний аналіз;

§ зроблен кореляційний аналіз;

§ визначена тенденція розвитку.

Ключові слова: показники, ряди динаміки, індекси, кореляція, тенденція.

Список використаної літератури

1. Бек В.Л. Теорія статистики: курс лекцій. Навч.посібник. - Київ: ЦУЛ, 2003р.

2. Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П. Теорія статистики: Навч.посібник. - Київ: Либідь,2001 р.

3. Ковтун Н.В., Столяров Г.С. Загальна теорія статистики: Курс лекцій - К.: Четверта хвиля, 1996р.

4. Лугінін О.Є Статистика. Підручник. 2-е видання,перероблене та доповнене - К.: Центр учбової літератури, 2007р.

5. Овчарук Р.Ю. Теорія статистики : Навч. посібник. - К.: Вікар, 2003

6. Статистика: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчання дисциплини / А.М. Єрина, Р.М. Моторин, А.В. Головач та інш.; за заг.ред. А.М. Єриної, Р.М.Моторина - К.: КНЕУ, 2001р.

7. Тарасенко І.О. Статистика: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2006р.

8. Уманець Т.В. Економічна статистика : Навч.посіб. - К.: Знання, 2006р.