Міністерство освіти і науки України

Національний Університет Водного Господарства та Природокористування

Кафедра регіонального управління

Курсовий проект

з дисципліни: “Проектування систем регіональних вантажних перевезень”

на тему:

“ Проектування АТП регіональних вантажних перевезень”.

Виконав:

студент 5-го курсу

групи ОПУАТ-51, ФМ

Натина О.С.

Перевірив:

доц. Тхорук Є. І.

Рівне - 2006 р

Зміст

Завдання на курсовий проект

Вступ

1. Дослідження вантажопотоків

2.Технологічний розрахунок АТП

2.1. Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

2.2.Розрахунок річної виробничої програми АТП по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу

2.2.1. Розрахунок кількості ТО i КР по одній моделі автомобілів за сумарним річним пробiгом

2.2.2 Річна трудомісткість сезонного, другого, першого та щоденного ТО і ПР

2.2.3. Розрахунок допоміжних робітників

2.3. Розрахунок кiлькостi універсальних постів ТО i ПР

2.3.1. Визначення добової програми кожного виду ТО

2.3.2. Кiлькiсть універсальних постів ТО, ПР, загального та поглибленого діагностування

2.4. Розрахунок чисельності виробничого персоналу

2.5. Розрахунок чисельності допоміжного персоналу, IТП i службовців

2.6. Розрахунок площ виробничих приміщень

2.7. Розрахунок площ складських приміщень

2.8. Розрахунок площ допоміжних приміщень

2.9. Розрахунок площі зони зберігання автомобiлiв

2.10. Розробка плану виробничого корпуса

2.11. Розрахунок площ інших будівель та споруд

2.12. Розробка генерального плану

3. Економічне обґрунтування діяльності АТП

3.1. Розрахунок витрат

3.1.1. Витрати на паливо

3.1.2. Витрати на мастильні матеріали

3.1.3. Амортизаційні відрахування

3.1.4. Заробітна плата персоналу АТП

3.1.5. Витрати на ТО і ПР рухомого складу

3.1.6. Витрати на ремонт та відновлення зношених шин

3.1.7. Накладні витрати

3.2. Розрахунок собівартості

3.3. Розрахунок доходу та прибутку АТП

Висновок

Список літератури

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра регіонального управління

Дисципліна: “Проектування систем регіональних вантажних перевезень”

Спеціальність: “Організація перевезень і управління на автомобільному транспорті” 7.100 403 Курс: пятий. Група: перша. Семестр: девятий.

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект

студента: Натини Олексія Степановича

Тема проекту: “Проектування АТП регіональних вантажних перевезень”

ВИХІДНІ ДАНІ

Необхідно створити АТП, вибрати відповідні транспортні одиниці та їх кількість відповідно до річних замовлень вантажів різного роду, які перевозяться на певні будівельні обєкти:

Клімат_______________

Категорія дороги______________

Для створеного АТП провести технологічний та економічний розрахунки.

Визначити прибутковість та рентабельність АТП.

Графічна частина: ____________________________________________

_____________________________________________________________

____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Термін здачі: до 18.12.2006 р.

Керівник проекту: Тхорук Є. І. _________ “ ” ________ 2006 р.

Вступ

Під експлуатацією транспортних засобів розуміється система інженерно - технічних, організаційних заходів, які гарантують ефективне використання рухомого складу, низьку паливну економічність, безпеку руху і низьку собівартість технічного обслуговування та ремонту. Автомобіль являє собою систему функцій які забезпечують сукупність діючих елементів, таких як збірні одиниці та деталі. В процесі експлуатації показники якості можуть залишатись постійними (габарити, вантажопідйомність), але більша частина їх змінюється в гіршу сторону(економічність, продуктивність).

В основу організації виробничих процесів в АТП покладені принципи пропорційності, неперервності і ритмічності виробництва. Принцип пропорційності - це основна передумова рівномірної роботи АТП і забезпечення безперебійного виконання технічних дій. При цьому виключається перевантаженість одних дільниць і недовикористання потужностей.

В плануванні АТП вимагається взаємне розміщення дільниць і споруд, а також розташування основних цехів, дільниць, зон має відповідати вимогам виробничого процесу, щоб визначити зустрічні і зворотні рухи.

Основним завданням АТП, що вже існує чи яке тільки планується є створити всебічне задоволення потреб народного господарства і громадян у перевезеннях з високим рівнем якості при мінімальних затратах. Необхідно перевезти конкретний обсяг вантажу даного виду автомобілем певної вантажопідйомності та типу від постачальника до споживача так, щоб АТП, маючи дуже великі затрати на утримання автомобіля, його обслуговування, ремонт, заробітну плату працівників, відрахування на соціальні заходи тощо, отримало прибуток та було рентабельним.

1. Дослідження вантажопотоків

Маючи замовлення на перевезення вантажів, необхідно створити АТП, яке б могло якомога краще та ефективніше задовольнити потреби споживачів.

Перелік замовників на перевезення вантажу (табл.. 1.1.):

Таблиця 1.1.

Щоб задовольнити потреби даних споживачів, спочатку знаходимо місце розташування їх постачальників. Знаючи вантаж, який необхідно перевозити, вибираємо відповідний тип автомобіля [11].

Після того як буде обрано тип автомобіля для кожного вантажу, необхідно вибрати ті, які найбільш підходять саме для перевезення даного вантажу. Для перевезення вантажів, таких як: цемент у мішках доцільно застосувати автомобіль МАЗ 504В з тентовим напівпричепом МАЗ 5205А, вапно у мішках - автомобіль КамАЗ 53212 з тентовим кузовом, пісок - КамАЗ 5511 (самоскид), цегла - КамАЗ 5410 з напівпричепом ОдАЗ 9370, гравій - МАЗ 503 А (самоскид), щебінь - ЗІЛ-ММЗ-554М (самоскид), плити перекриття - МАЗ 504А з напівпричепом МАЗ 5245, плитку тротуарну - бортовим автомобілем ЗІЛ 133ГЯ, столярні вироби - бортовим автомобілем МАЗ 500 А.

Таким чином, вибравши автомобілі для різних типів вантажів, ми, знаючи їх вантажопідйомність, обсяг перевезень вантажу, знаходимо необхідну кількість автомобілів певної марки.

При проектуванні АТП слід враховувати те, що автомобілі працюють на лінії лише 250 днів, всі інші дні призначені, крім вихідних та святкових, на ремонт, ТО і ПР.

Для перевезення щебеня обсягом 8 250 тон ми вибрали автомобіль марки ЗІЛ-ММЗ-554М (самоскид).

Для виконання транспортної роботи знаходимо необхідну кількість автомобілів даної марки.

Q_ден. = Q _р. / Д _р. , (1.1)

N _заг. = Q _ден / q _н (1.2)

t _ї = l _н-р / V + t _н-р (1.3)

n _ї = T _н / t _ї (1.4)

A _с = N _заг / n _ї (1.5)

де Q_ден - денний обсяг перевезень, т;

Q _р - річний обсяг перевезень, т;

Д _р - кількість робочих днів (250 днів);

N _заг - загальна кількість їздок в день, їзд.;

q _н - номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;

t _ї - час однієї їздки, год.;

l _н-р - відстань від пункту завантаження до пункту розвантаження та назад, км.;

V - швидкість руху автомобіля, км/год.;

t _н-р - час простою під навантаженням та розвантаженням, год;

n _ї - кількість їздок за час в наряді (T _н = 8 год), для одного автомобіля, їзд.;

T _н - час перебування в наряді, год;

T _{н. д.} - дійсний час перебування в наряді, год;

A _с - кількість автомобілів певної марки, од.

Розрахуємо необхідну кількість автомобілів марки ЗІЛ-ММЗ-554М.

Q_ден. = 8250 / 250 = 33 т.

t _ї = 210 / 55 + 0,25 = 4,1 год.;

N _заг. = 33 / 5,5 = 6 їзд.;

n _ї = 8 / 4,1 = 2 їздки;

A _с = 6 / 2 = 3 од.

Отже, для перевезення 8 250 тон в рік щебеня необхідно 3 автомобіля марки ЗІЛ-ММЗ-554М.

Аналогічно проводимо розрахунки для визначення кількості автомобілів інших марок та заносимо їх в таблиці 1.2, 1.3. Знаходимо дійсний час перебування в наряді.

Таблиця 1.2.

Таблиця 1.3.

Показники використання АТП

1. Часові показники використання АТП.

Час роботи за календарний період характеризується числом днів (для однієї одиниці) або автомобіле-днів (для парка) експлуатації рухомого складу на лінії. Впродовж робочого дня кожний автомобіль (автопоїзд) певний час знаходиться в наряді, тобто, працюючи на лінії, виконує перевезення вантажу.

Час перебування в наряді:

Час перебування в наряді Т _н визначається кількістю годин з моменту виїзду рухомого складу з АТП до моменту його повернення за винятком годин, які відводяться водію на обід та відпочинок у відповідності з трудовим законодавством. Значення Т _н характеризує використання рухомого складу в часі протягом доби.

Т _н = Т _рух + t _н-р , (1.6)

де Т _рух - час руху, год.

Тоді розрахуємо Т _н для всіх автомобілів по кожній марці:

1). Т _н = 4 + 3 = 7 год; (ЗІЛ 133ГЯ)

2). Т _н = 5 + 1 = 6 год; (КамАЗ 53212)

3). Т _н = 4,85 + 1,5 = 6,35 год; (МАЗ 500А)

4). Т _н = 5,8 + 2 = 7,8 год; (МАЗ 504В+МАЗ 5205А)

5). Т _н = 5,15 + 1,5 = 6,65 год; (КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370)

6). Т _н = 5 + 2 = 7 год; (МАЗ 504А + МАЗ 5245)

7). Т _н = 7,63 + 0,5 = 8,13 год; (КамАЗ 5511)

8). Т _н = 5,75 + 0,25 = 6 год; (МАЗ 503 А)

9). Т _н = 7,64 + 0,5 = 8,14 год; (ЗІЛ-ММЗ-554М)

Т _н = Т_н.д. .

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Час їздки:

Час їздки рівний:

t _ї = 2t _рух + t _н-р , (1.7)

де t _рух - час на рух за їздку, год. Отже:

1). t _ї = 2120 + 180 = 420 хв. (7 год); 6). t _ї = 7 год;

2). t _ї = 266 + 30 = 162 хв. (3 год); 7). t _ї = 4,07 год;

3). t _ї = 6,35 год; 8). t _ї = 6 год;

4). t _ї = 7,8 год; 9). t _ї = 4,07 год;

5). t _ї = 6,65 год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Число календарних днів:

Для кожної одиниці парку рухомого складу число календарних днів становить:

Д _к = Д _е + Д _р + Д _пр, (1.8)

де Д _е - дні в експлуатації, дн.;

Д _р - дні в ТО і ремонтах, дн.;

Д _пр - дні в простої в готовому до експлуатації стані, дн.

Д _к = 250 + 24 + 91 = 365 днів.

Число автомобіле-днів:

Для визначення днів експлуатації, ремонту або простою парку рухомого складу використовують складний показник автомобіле-дні. Спискове число автомобіле-днів АД_к парку автомобілів за календарний період Д:

АД_к = АД_е + АД_р + АД_пр, (1.9)

де АД_е, АД_р, АД_пр - відповідно автомобіле-дні експлуатації, ТО і ремонту, а також простою.

АД_е = 85250 = 21250 авт.-днів;

АД_р = 024 = 0 авт.-днів;

АД_пр = 591 = 455 авт.-днів;

АД_к = 21250 + 0 + 455 = 21705 авт.-днів;

Число автомобіле-годин: Для визначення часу роботи парку на лінії за календарний період використовують показник автомобіле-години АГ.

АГ = А _j Т _н (1.10)

де А _j - кількість автомобілів j-ої марки, од.

Звідси:

1). АГ = 76 = 42 авт.-год; 6). АГ = 730 = 210 авт.-год;

2). АГ = 66 = 36 авт.-год; 7). АГ = 8,135 = 40,65 авт.-год;

3). АГ = 6,356 = 38,1 авт.-год; 8). АГ = 61 = 6 авт.-год;

4). АГ = 7,813 = 101,4 авт.-год; 9). АГ = 8,143 = 24,42 авт.-год;

5). АГ = 6,6515 = 99,75 авт.-год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середній час перебування в наряді:

Т _н.ср = АГ/А_а , (1.11)

Т _н.ср = 598,32/85 = 7,04 год.

2. Техніко-експлуатаційні показники використання АТП.

Загальний пробіг автомобіля:

Загальний пробіг автомобіля, L _заг :

L _заг = L _м + L _н , (1.12)

де L _м - пробіг, повязаний з виконанням транспортного процесу, км;

L _н - нульовий пробіг, км.

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). L _заг = 180 + 0 = 180 км; 6). L _заг = 225 км;

2). L _заг = 220 + 30 = 250 км; 7). L _заг = 210 км;

3). L _заг = 182 + 12 = 194 км; 8). L _заг = 200 км;

4). L _заг = 204 км; 9). L _заг = 210 км;

5). L _заг = 180 км;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середня довжина їздки по марках автомобілів:

Середня довжина їздки для автомобілів марки КамАЗ рівна:

l _{с. їзд.} = (250+180+210)/3 = 213,3 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки МАЗ рівна:

l _{с. їзд.} = (194+204+225+200)/4 = 205,8 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки ЗІЛ рівна:

l _{с. їзд.} = (180+210)/2 = 195 км.

Обсяг перевезень вантажів: Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками КамАЗ рівний:

Q _р = 53250+30000+25000 = 108 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками МАЗ рівний:

Q _р = 65000+101250+12000+2000 = 180 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками ЗІЛ рівний:

Q _р = 15000+8250 = 23250 т.

Загальний річний обсяг перевезень по всьому АТП складає 311 750 тон.

Транспортна робота:

За кожну їздку автомобіль здійснює транспортну роботу, Р. Розрахуємо вантажооборот для кожної марки автомобілів.

Р = А _сn _їq _нl _в , (1.13)

де l _в - довжина їздки з вантажем, км. Отже:

1). Р = 611090 = 5400 ткм; 4). Р = 13120102 = 26520 ткм;

2). Р = 621055 = 6600 ткм; 5). Р = 15114,290 = 19170 ткм;

3). Р = 61897 = 4656 ткм; 6). Р = 30113,5100 = 40500 ткм;

7). Р = 5210105 = 10500 ткм; 9). Р = 325,5105 = 3465 ткм;

8). Р = 118100 = 800 ткм;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Показники парку рухомого складу:

Під парком рухомого складу розуміють всі транспортні засоби автотранспортного підприємства. Списків (інвентарний) парк рухомого складу - це парк, який рахується на балансі АТП на даний період. За своїм технічним станом він поділяється на парк придатний до експлуатації А _т та парк, який знаходиться в ТО та ремонтах А _р:

А _с = А _т + А _р , (1.14)

Частина парку А _т використовується на перевезеннях, а друга частина знаходиться в простої:

А _т = А _е + А _пр , (1.15)

де А _е - кількість автомобілів на лінії, од;

А _пр - кількість автомобілів в простої, од.

Звідси,

А _с = А _е + А _пр + А _р + А _спец , (1.16)

А _е = 85 од.;

А _пр = 0 од.;

А _р = 0 од.;

А _спец = 5 од;

А _с = 85 + 5 = 90 од.

Середня вантажопідйомність:

Середня вантажопідйомність по АТП складає:

q _{н ср} = (106+106+86+2013+14,215+13,530+105+81+5,53)/85 =13,2т.

Коефіцієнт випуску рухомого складу.

Використання рухомого складу за певний період за календарним часом, крім натуральних показників - автомобіле-днів експлуатації, характеризується також коефіцієнтом випуску рухомого складу. Для парку рухомого складу за Д календарних днів:

_в = АД _е / АД _к , (1.18)

Коефіцієнт випуску рухомого складу залежить від технічного стану рухомого складу, величини нормованих простоїв, дорожніх та кліматичних умов, сезонності перевезень, рівня організації роботи АТП.

_в = 21250/ 21705 = 0,98.

Коефіцієнт технічної готовності.

Технічний стан парку рухомого складу характеризується коефіцієнтом технічної готовності:

для одного автомобіля за Д календарних днів:

_т = Д _т / (Д _т + Д _р), (1.19)

Тоді: _т = (250 + 91)/(250+91+24) = 0,93.

для парку рухомого складу за Д календарних днів:

_т = АД _т / (АД _т +А Д _р), (1.20)

Звідси: _т = (21250+455) / (21250 + 455 + 0) = 1.

Коефіцієнти статичного та динамічного використання вантажопідйомності.

Використання вантажопідйомності рухомого складу характеризується статичним і динамічним коефіцієнтами.

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, _с :

_с = Q _ф / Q _в , (1.21)

де Q _ф - кількість фактично перевезеного вантажу, т;

Q _в - кількість вантажу, який можна було б перевезти за вантажні їздки при повному завантаженні рухомого складу, т.

Середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності, _с.ср. :

_с.ср = 311750 / 311750 =1.

Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності, _д :

_д = Р _ф / Р _в , (1.22)

де Р _ф - кількість фактично виконаної транспортної роботи, ткм;

Р _в - можлива транспортна робота при умові повного використання вантажопідйомності рухомого складу на відстань всього пробігу з вантажем, ткм.

На відміну від _с коефіцієнт динамічного використання враховує не тільки кількість перевезеного вантажу, але й відстань, на яку він перевозиться. Середнє значення коефіцієнта динамічного використання вантажопідйомності, _{д. ср.} :

_{д. ср} = 29402750 / 29402750 = 1.

Коефіцієнт використання пробігу.

На основі проведених розрахунків по визначенню загального пробігу (див. табл. 1.2) проводимо розрахунки коефіцієнтів використання пробігу, :

= L _в / L _заг , (1.23)

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). = 90 / 180 = 0,5; 6). = 0,44;

2). = 110 / 250 = 0,44; 7). = 0,5;

3). = 0,5; 8). = 0,5;

4). = 0,5; 9). = 0,5;

5). = 0,5;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Коефіцієнт нульових пробігів.

Величина коефіцієнта використання пробігу залежить від нульових пробігів, які оцінюються коефіцієнтом нульових пробігів, _н :

_н = L _н / (L _х + L _в + L _н), (1.24)

1). _н = 0; 6). _н = 0,18;

2). _н = 0,06; 7). _н = 0,07;

3). _н = 0,062; 8). _н = 0,075;

4). _н = 0,058; 9). _н = 0,07;

5). _н = 0;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Загальна середня відстань перевезень 1т вантажу. Загальна середня відстань перевезень 1т вантажу знаходиться за формулою:

l ₀ = P / Q , (1.25)

l ₀ = 29402750 / 311750 = 94,3 км.

Продуктивність.

Продуктивність вантажного автомобільного транспортного засобу визначається кількістю виконаних ткм або перевезених тонн вантажу за одиницю часу. Вона може бути віднесена до вантажопідйомності автомобіля.

Годинна продуктивність, W :

W _Q = Q _ї / t _ї , (1.26)

Тоді: W _Q = 13,2 / 5,8 = 2,3 т. - середнє значення.

W _p = P _ї / t _ї , (1.27)

Звідси: W _p = 1035,8 / 5,8 = 178,6 ткм. - середнє значення

2. Технологічний розрахунок АТП

2.1 Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

Розраховуємо виробничу програму на рік для всього рухомого складу АТП по одній моделі. Проводимо коригування вхідних даних залежно від категорії умов експлуатації рухомого складу, його модифікації, організації роботи, природно-кліматичних умов, пробігу з початку експлуатації. Для цього застосуємо корегуючи коефiцiєнти, якi враховують:

К₁ - категорію умов експлуатації автомобілів;

К₂ - модифікацію рухомого складу та організацію його роботи;

К3 - природно - кліматичні умови;

К₄,К₄ - пробіг автомобіля з початку експлуатації;

К₅ - розмір АТП та кількість технологічно сумісних груп рухомого складу.

Коригування здійснюємо шляхом множення значень нормативів ( пробігу рухомого складу до ТО чи ПР ) на величину результуючих коефiцiєнтiв, які визначають як добуток окремих коефiцiєнтiв:

для перiодичностi ТО - К₁К₃;

пробiгу до КР - К₁К₂К₃;

трудомiсткостi ТО - К₂К₅;

трудомiсткостi ПР - К₁К₂К₃К₄К₅;

витрат запасних частин - К₁К₂К₃;

Значення коефiцiєнтiв коригування приймаємо за додатками 1-5, а значення нормативів - за додатками 6 - 8.[4]. Результуючі коефiцiєнти коригування нормативів перiодичностi ТО та пробiгу до КР мають бути не менше 0,5. Після визначення вiдкоригованої перiодичностi ТО перевіряється її кратність мiж видами ТО з подальшим заокругленням для цілих сотень кiлометрiв.

Результати розрахунків кількості КР, ТО-1, ТО-2, ЩО та сезонних обслуговувань подамо у вигляді таблиць 2.1;2.2;2.3:

Таблиця 2.1

Таблиця 2.2

Таблиця 2.3