Теорія ймовірностей та математична статистика

Міністерство освіти і науки України

Донбаський державний технічний університет

Кафедра Вищої Математики

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

По дисципліні “Теорія ймовірностей та математична статистика”

Варіант №26

(завдання №14, 2, 4, 12, 11, 15, 2, 14, 3, 6)

Виконала: студентка групи

Перевірила: доцент кафедри вищ. мат.

Алчевськ 2009

РОЗДІЛ I “ТЕОРІЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ”

ЗАВДАННЯ №1

14) В урні 2 білі і 3 чорні кульки. Двоє по черзі беруть навмання по одній кульці. Яка імовірність того, що з них перша біла, а друга чорна?

РОЗВЯЗАННЯ

Для білої:

Для чорної:

Загальна вірогідність:

або

ЗАВДАННЯ №2

2) В першій урні 3 білих і 2 чорних кульки, а в другій 4 білих і 4 чорних кульки. З першої урни в другу навмання перекладають одну кульку, потім з другої урни взяли одну кульку. Яка імовірність, що вона біла?

РОЗВЯЗАННЯ

Вірогідність того, що з першої урни переклали білу кульку:

Вірогідність того, що з другої урни узяли білу кульку:

ЗАВДАННЯ №3

4) 4.1 Обчислити ймовірність того, що деяка подія не відбудеться, якщо відомо, що при випробуваннях вона в середньому відбувається в випадках.

РОЗВЯЗАННЯ

4.2 З 60 питань, що входять до екзаменаційних білетів, студент підготував 50. Яка ймовірність того, що взятий навмання студентом білет, який містить два питання, буде складатися з підготовлених ним питань?

РОЗВЯЗАННЯ

4.3 Яка ймовірність того, що серед вийнятих навмання 4 карт з повної колоди (52 карти), дві виявляться пікової масті?

РОЗВЯЗАННЯ

ЗАВДАННЯ №4

12) Проведено незалежних випробувань, в кожному з яких може відбутися подія з імовірністю .

I) за локальною теоремою Муавра-Лапласа знайти імовірність того, що подія відбудеться рівно разів;

II) за інтегральною теоремою Муавра-Лапласа знайти імовірність того, що подія відбудеться від 700 разів до разів.

РОЗВЯЗАННЯ

I)

1) Скористуємось формулою Муавра-Лапласа:

2) Знайдемо :

3) Знайдемо :

4) Шукана ймовірність:

II)

За інтегральною теоремою Лапласа:

1) Знайдемо межі інтеграла і :

2) Знайдемо функції Лапласа і :

3) Шукана ймовірність:

ЗАВДАННЯ №5

11) Дискретна випадкова величина задана рядом розподілу. Знайти функцію розподілу і побудувати її графік. Знайти математичне сподівання і дисперсію випадкової величини.

РОЗВЯЗАННЯ

1) Математичне сподівання знайдемо за формулою:

2) Складемо закон розподілу для :

3) Дисперсію знайдемо за формулою:

4) Середнє квадратичне відхилення знайдемо за формулою:

5) Знайдемо функцію розподілу:

6) Графік цієї функції має вигляд:

ЗАВДАННЯ №6

15) Випадкова величина задана функцією розподілу:

Знайти:

I) щільність розподілу ймовірності;

II) математичне сподівання;

III) дисперсію випадкової величини;

IV) імовірність попадання випадкової величини в інтервал ;

V) Накреслити графіки функцій і .

РОЗВЯЗАННЯ

I) щільність розподілу ймовірностей:

II) математичне сподівання:

III) дисперсія:

IV) імовірність того, що випадкова величина прийме значення з інтервалу

V) Графіки функцій і :

ЗАВДАННЯ №7

2) Відоме математичне сподівання і дисперсія випадкової величини .

Знайти:

I) імовірність попадання цієї величини в заданий інтервал ;

II) імовірність того, що абсолютна величина відхилення випадкової величини від свого математичного сподівання менша за число .

РОЗВЯЗАННЯ

I) Імовірність влучення випадкової величини у інтервал :

II) Імовірність того, що абсолютна величина відхилення випадкової величини від свого математичного сподівання буде менше 2, можна обчислити за формулою:

РОЗДІЛ II

14) РОЗРАХУНКОВА РОБОТА №1 “СТАТИСТИЧНИЙ РОЗПОДІЛ ВИБІРКИ”

3) РОЗРАХУНКОВА РОБОТА №2

“МЕТОД НАЙМЕНЬШИХ КВАДРАТІВ”

За наданими статистичними даними підібрати емпіричну функцію, якщо вона не задана, та:

1. Побудувати діаграму розсіювання.

2. Записати емпіричну функцію.

3. Записати систему нормальних рівнянь.

4. Скласти розрахункову таблицю.

5. Вирішити отриману систему й записати емпіричну функцію зі знайденими параметрами.

Уважаючи, що залежність між змінними й має вигляд , знайти оцінки параметрів по наступних вибірках:

РОЗВЯЗАННЯ

По вибірці спостережень побудуємо в системі координат и діаграму розсіювання, тобто побудуємо крапки:

Аналіз дослідницьких даних показує, що в якості емпіричної (підібраної) функції можна використати функцію . Необхідно знайти параметри а й b, для чого застосуємо МНК. Тоді для визначення параметрів а й b будемо мати систему нормальних рівнянь:

Для зручності обчислень складемо наступну розрахункову таблицю ():

Підставимо дані останнього рядка таблиці в нормальну систему рівнянь:

Вирішуючи систему, одержимо .

5) Підставляючи ці значення параметрів, одержимо емпіричну функцію:

6) РОЗРАХУНКОВА РОБОТА №3

“ЗНАХОДЖЕННЯ ВИБІРКОВОГО КОЕФІЦІЕНТА КОРЕЛЯЦІЇ ТА ПРЯМИХ ЛІНІЙ РЕГРЕСІЇ”

Розподіл 40 заводів кольорової металургії за середньодобовим виробленням металу (тис.т) та затратами електроенергії на 1т. (тис. кВтгод) дано у таблиці:

10-15

15-20

20-25

25-30

30-35

2,0-2,5

6

6

2,5-3,0

6

6

12

3,0-3,5

6

4

10

3,5-4,0

2

4

2

8

4,0-4,5

4

4

6

4

8

10

12

40

За відповідним рівнянням регресії оцінити середні затрати електроенергії на 1 тн. металу тих заводів, у яких середньодобове вироблення металу складає 22,5 тис.т., та порівняти їх з відповідним груповим середнім.

Надано таблицю, яка визначає деякий неперервний розподіл. За цим розподілом треба утворити дискретний розподіл, взявши значеннями і середини відповідних інтервалів і припускаючи, що між і існує лінійна кореляційна залежність, виконати таку роботу:

1. Обчислити коефіцієнт кореляції та проаналізувати тісноту та напрям звязку між і .

2. Скласти рівняння прямих регресії на та на .

3. Обчислити для даного значення однієї змінної відповідне значення іншої, використавши для цього одне з одержаних рівнянь регресії (підхоже) та порівняти це значення з відповідним груповим середнім (це останнє завдання подано разом з кореляційною таблицею).

РОЗВЯЗАННЯ

1) Перейдемо до дискретних розподілів, тобто значення змінних Х и Y приймемо середини відповідних інтервалів:

2) Для обчислення вибіркового коефіцієнта кореляції потрібно обчислити вираження , для чого скласти кореляційну таблицю в умовних варіантах.

За хибний нуль узята варіанта , а за хибний нуль узята варіанта , які розташовані приблизно в серединах відповідних варіаційних рядів.

3) У кожній клітці, у якій частота , записуємо в правому верхньому куті добуток частоти на .

4) Знаходимо суму всіх чисел, що коштують у правих кутах кліток одного рядка й записуємо її в клітку стовпця .

5) Множимо варіанту на й отриманий добуток записуємо в останню клітку того ж рядка.

6) З метою контролю аналогічні обчислення робимо по стовпцях, причому добуток записуємо в лівому нижньому куті кожної клітки із частотами , після чого їх складаємо й отриману суму записуємо в рядок .

Потім множимо варіанту и на й результат записуємо в останньому рядку.

7) Обчислюємо й :

8) Обчислюємо допоміжні величини й :

9) Обчислимо й :

10) Шуканий вибірковий коефіцієнт кореляції:

Тому що , цей звязок зворотній.

11) Вибіркове рівняння прямої лінії регресії Y на Х має вигляд:

.

Обчислимо , , , :

12) Рівняння прямої лінії регресії Y на Х:

13) Рівняння прямої лінії регресії Х на Y:

14) За відповідним рівнянням регресії середнє значення затрат електроенергії на 1 тн. металу тих заводів, у яких середньодобове вироблення металу складає 22,5 тис.т., складає:

Якщо скористатися безпосередньо таблицею, то

Як видно, узгодження розрахункового і спостережуваного умовних середніх - задовільне.