13
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Судження та силогізм у формальній логіці
Простий категоричний силогізм -- міркування, що складається з трьох простих атрибутивних висловлювань: двох посилань і одного висновку.
Посилання силогізма поділяються на більшу (яка містить предикат висновку) і меншу (яка містить субєкт висновку). За положенням середнього терміну силогізми поділяються на фігури, а останні за логічною формою посилань і висновку - на модуси.
Приклад силогізма:
Усі люди є смертними (більше посилання)
Аристотель -- людина (менше посилання)
Аристотель смертний (висновок)
2.1 Структура простого категоричного силогізму
У силогізм входить рівно три терміна:
S -- менший термін: субєкт висновку (входить також у менше посилання);
P -- більший термін: предикат заключення (входить також у велике посилання);
M -- средній термін: входить в обидва посилання, але не входить у висновок.
Підмет S (субєкт) - те, щодо чого ми висловлюємо (ділиться на два види):
1. Певний: Одиничне, Приватне, Множинне
2. * Поодинокі [судження] - в яких підмет є індивідуальним поняттям. Прикл: «Ньютон відкрив закон тяжіння»
3. * Приватне судження - в якому підметом судження є поняття, взяте в частині свого обєму. Прикл: «Деякі S суть P»
4. * Множинне судження - це ті, в яких кілька підметів класових понять. Прикл: «комахи, павуки, раки є членистоногі»
5. Невизначена. Прикл: «світає», «боляче» і т. п.
Присудок P (предикат) - те, що ми висловлюємо (2 види суджень):
· розповідні - це судження щодо подій, станів, процесів або діяльності скороминущі. Прикл: «Роза в саду квітне».
· Описові - коли одному або багатьом предметам приписується яка-небудь властивість. Субєктом завжди є певна річ. Прикл: «Вогонь гарячий», «сніг білий».
Відношення між підметом і присудком:
1. Судження тотожності - поняття субєкта та предиката мають один і той же обсяг. Прикл: «всякий рівносторонній трикутник є рівнокутний трикутник»
2. Судження підпорядкування - поняття з менш широким обсягом підпорядковується поняттю з ширшим обсягом. Прикл: «Собака є домашня тварина»
3. Судження відносин - саме простору, часу, відносин. Прикл: «Будинок знаходиться на вулиці»
При визначені відносин між підметом і присудком важливою є чітка формалізація термінів, оскільки бездомна собака хоч і не є домашньою з точки зору проживання в будинку, все одно відноситься до класу домашніх тварин з точки зору приналежності за соціально-біологічною ознакою.
Тобто слід розуміти, що "домашня тварина" з соціально-біологічної класифікації в окремих випадках може бути "НЕДОМАШНЬОЮ твариною" з точки зору місця проживання, тобто з соціально-побутової точки зору.
За якістю та кількістю розрізняють чотири види простих атрибутивних висловлювань:
A- від лат. Affirmo - Загальностверджувальні ( «Всі люди смертні»)
I- від лат. Affirmo - Ососбистостверджувальні ( «Деякі люди - студенти»)
E- від лат. Nego - Загальнозаперечні ( «Жоден з китів не риба»)
O- від лат. Nego - Особистозаперечні ( «Деякі люди не є студентами»)
Поодинокі вислови (такі, в яких субєкт є одиничним терміном) прирівнюються до загальних.
Субєкт завжди розподілений у загальному висловлюванні і ніколи не розподілений в приватному висловлюванні.
Предикат завжди розподілений в негативних думках, в стверджувальних він розподілений тоді, коли за обсягом Р <= S.
Як предикат, в деяких випадках, може виступати субєкт.
Фігурами силогізма називаються форми силогізма, які відрізняються положенням середнього терміна в посиланнях:
Фігура 1 |
Фігура 2 |
Фігура 3 |
Фігура 4 |
||
Більше посилання: |
M--P |
P--M |
M--P |
P--M |
|
Меньше посилання: |
S--M |
S--M |
M--S |
M--S |
|
Заключення: |
S--P |
S--P |
S--P |
S--P |
Кожній фігурі відповідають модуси -- форми силогізма, які відрізняються кількістю та якістю посилань і заключень. Модуси вивчались ще середньовічними школами, і для правильних модусів кожній фігурі були придумані мнемонічні імена:
Фігура 1 |
Фігура 2 |
Фігура 3 |
Фігура 4 |
|
Barbara |
Cesare |
Darapti |
Bramantip |
|
Celarent |
Camestres |
Disamis |
Camenes |
|
Darii |
Festino |
Datisi |
Dimaris |
|
Ferio |
Baroco |
Felapton |
Fesapo |
|
Bocardo |
Fresison |
|||
Ferison |
2.2 Приклади силогізмів кожного типу
Barbara
Усі люди -- тварини.
Усі тварини смертні.
Усі люди смертні.
Celarent
Жодна рептилія не має хутра.
Усі змії -- рептилії.
Жодна змія не має хутра.
Darii
Всі кошенята грайливі.
Деякі домашні тварини - кошенята.
Деякі домашні тварини - грайливі.
Ferio
Жодна домашня робота не весела.
Якесь читання - домашня робота.
Якесь читання не веселе.
Cesare
Жодна здорова їжа не повнить.
Всі торти повнять.
Жоден торт не здорова їжа.
Camestres
Всі коні мають здуття живота.
Жодна людина не має здуття живота .
Жодна людина не кінь.
Festino
Жодна ледача людина не здає іспити.
Деякі студенти здають іспити.
Деякі студенти не ледачі.
Baroco
Усі інформативні речі корисні.
Деякі сайти не корисні.
Деякі сайти не інформативні.
Darapti
Всі фрукти поживні.
Всі фрукти смачні.
Деякі смачні речі поживні.
Disamis
Деякі гуртки красиві.
Всі гуртки корисні.
Деякі корисні речі красиві.
Datisi
Всі старанні хлопчики у цій школі руді.
Деякі старанні хлопчики у цій школі - пансіонери.
Деякі пансіонери в цій школі руді.
Felapton
Жоден глечик в цій шафі не новий.
Всі глечики у цій шафі тріснути.
Всі тріснуті речі в цьому шафі не нові.
Bocardo
Деякі кішки безхвості.
Всі коти - ссавці.
Деякі ссавці безхвості.
Ferison
Жодне дерево не їстівне.
Деякі дерева зелені.
Деякі зелені речі не їстівні.
Bramantip
Всі яблука в моєму саду корисні.
Всі корисні фрукти зрілі.
Деякі зрілі фрукти - яблука в моєму саду.
Camenes
Всі яскраві квіти ароматні.
Жодна ароматна квітка не вирощена в приміщенні.
Жодна вирощена у приміщенні квітка не яскрава.
Dimaris
Деякі невеликі птахи живуть на меді.
Всі, хто мешкав на меді птахи кольорові.
Деякі кольорові птахи невеликі.
Fesapo
Жодна людина не є бездоганною.
Всі міфічні істоти бездоганні.
Деякі міфічні істоти не люди.
Fresison
Жодна компетентна людина не помиляється.
Деякі люди, які помиляються працюють тут.
Деякі працюючі тут люди некомпетентні.
Відповідно до правил, форми можуть бути перетворені в інші форми, і всі форми можуть бути перетворені в одну з форм першої фігури.
Вчення про силогізм вперше викладено у Аристотеля в його «Першій аналітиці». Він говорить лише про три фігури категоричного силогізму, не згадуючи про можливу четверту. Особливо докладно він розглядає роль модальності суджень у процесі умовиводу.
Наступник Арістотеля, засновник ботаніки Теофраст, за словами Олександра Афродізійського (у його коментарі до першої «Аналітика» Аристотеля), додав ще пять модусів (modi) до першої фігури силогізма; ці пять модусів згодом були виділені Клавдієм Галеном (жив у II-му ст. н. е.) в особливу четверту фігуру.
Крім того, Теофраст і його учень Евдем зайнялися аналізом умовного і роздільного силогізмів. Вони допустили пять видів умовиводів: два з них відповідають умовному С., а три - роздільному, який вони розглядали як видозміну умовного С. Цим і закінчується розвиток вчення про С. в давнину, якщо не рахувати того додатку, що зробили стоїки у вченні про умовний С.
За словами Секста Емпірика, стоїки визнавали деякі види умовного і роздільного С. бнбрьдейкфпй, тобто що не потребують доказів, і розглядали їх як прототипи С. (як , напр., нині дивиться на С. Зігварт). Стоїки визнавали пять видів подібних С., що збігаються з Феофрастовими.
З епохи схоластичної філософії по відношенню до вчення про С. уваги заслуговує Фома Аквінський (1274), особливо його докладний аналіз помилкових висновків ( «De fallaciis»). Твори з логіки, мали деяке історичне значення, належить візантійцеві Михайлу Пселу. Він запропонував так званий «логічний квадрат», в якому наочно виражається ставлення різних видів суджень. Йому належать назви різних modi (грец. фсьрпй) фігур. Ці назви, латинізовані, перейшли до західної логічної літератури.
Михайло Псел, слідуючи Феофрасу, пять modi четвертої фігури відносив до першого. Назва видів мало у нього на увазі мнемонічну мету. Йому ж належить і загальновживане позначення літерами кількості та якості суджень (а, е, i, о).
Вчення логічні у Псела носять формальний характер. Твір Псела було переведено Вільгельмом Ширвудом і набуло поширення завдяки переробці Петра Іспанського (папи Івана XXI). У Петра Іспанського в його підручнику помітно те ж прагнення до мнемотехнічних правил.
Латинські назви видів фігур, які приводяться в формальній логіці, взяті у Петра Іспанського. Петро Іспанська і Михайло Псьол представляють собою розквіт формальної логіки в середньовічній філософії. З епохи Відродження починається критика формальної логіки і силогістичної формалізму.
Першим серйозним критиком Аристотелівської логіки був Пєр Рамі, який загинув під час Варфоломеєвської ночі. У другій частині його «Діалектики» йдеться про С.; його вчення про С., проте, істотних відступів від Арістотеля не представляє.
Починаючи з Бекона і Декарта філософія йде за новими шляхами і відстоює методи дослідження: непридатність силогістичної методу в сенсі методу дослідження, знаходження істини, стає все
Силогізм переважав в логіці до XIX століття а і мав обмежений додаток зокрема через привязку до категоричного силогізму.
Контрольная работа | Концепция информатизации Российской Федерации |
Контрольная работа | Причины агрессивного поведения. Методы работы с агрессивными детьми |
Контрольная работа | Алгоритм выбора и реализации предпринимательской идеи |
Контрольная работа | Системы управления взаимоотношения с клиентами |
Контрольная работа | Учет материальных затрат в бухгалтерском учете |
Контрольная работа | Геополитическое положение России |
Контрольная работа | Особенности вознаграждения работников в организации |
Контрольная работа | Виды запасов |
Контрольная работа | Психоанализ |
Контрольная работа | Экономико-географическая характеристика Печорского угольного бассейна 2 |
Контрольная работа | Планирование проекта - кондитерский цех |
Контрольная работа | Административно-территориальное деление России, его изменение с течением времени. Проблемы и перспективы изменения деления страны |
Контрольная работа | Ведення пологів при типовому розташуванні плоду |
Контрольная работа | Классификация бухгалтерских документов по качественным признакам |
Контрольная работа | Примеры решения задач по математической статистике |