Біржові торги. Аналіз діяльності товарних бірж в Україні

Кафедра міжнародної економіки

Контрольна робота

з дисципліни

«Біржі і біржова діяльність»

Зміст

1. Механізм підготовки і здійснення товарообмінної операції на товарній біржі

2. Аналіз діяльності товарних бірж в Україні

Список літератури

1. Механізм підготовки і здійснення товарообмінної операції на товарній біржі

Механізм підготовки і здійснення товарообмінної операції на товарній біржі, їх ефективність залежить від багатьох чинників – об’єкта біржового торгу, спеціалізації біржі, механізму ведення торгів.

Під організацією біржової торгівлі розуміють сукупність взаємопов’язаних операцій, які виконуються брокерами та уповноваженими працівниками біржі в певній послідовності, зумовленій правилами біржової торгівлі та регламентом торгів цієї біржі.

Біржові торги на сучасних товарних біржах проводять за такими формами:

– голосові торги (торги «з голосу»);

– електронні торги.

При цьому використовують певні методи ведення торгів:

– безперервного подвійного аукціону (за цією технологією укладають угоди в біржовій електронній системі торгів);

– одностороннього аукціону з проведенням торгів за формою «з голосу»;

– фіксингу з проведенням торгів за формою «з голосу»;

– у режимі «обговорення умов» угоди (за цією технологією укладають угоди в біржевій електронній системі торгів у разі проведення електронних торгів);

– «за домовленістю» (за цією технологією укладають угоди в біржовій електронній системі торгів під час проведення голосових торгів).

Успіх біржового торгу значною мірою залежить від підготовчої роботи, яку проводять брокери за межами біржі. Вони вивчають ринок окремих товарів, попит і пропозицію на ньому, здійснюють пошук продавців/покупців, з’ясовують їхні потреби, узгоджують з ними умови продажу/купівлі, укладають договори на брокерське обслуговування.

Учасники біржового ринку – продавці та покупці, беруть участь у біржових торгах через уповноважених брокерів, які діють відповідно до договорів-доручень на здійснення біржових угод. У них зазначено точні дані щодо назви, умов поставки та кількості товару або контрактів на термін поставки. Ціну визначає брокер під час біржових торгів.

Процес біржової торгівлі передбачає виконання таких послідовних етапів:

– підготовку біржових торгів;

– проведення біржових торгів (торгових сесій);

– реєстрацію та оформлення угод на біржі.

На першому етапі брокер, згідно з отриманим дорученням, подає до інформаційно-довідкового відділу письмову заяву встановленої форми на продаж чи купівлю товару. Термін подання та кількість товару в одній заявці регламентується правилами біржової торгівлі.

На підставі поданих заявок на продаж товарів біржа формує біржовий бюлетень про товари, що виставляються для реалізації на біржових торгах, та оприлюднює його не пізніше визначеного у регламенті терміну до початку торгів у засобах масової інформації. Бюлетень містить інформацію про місце, дату і час проведення торгів, перелік товарів, що виставляються на продаж, кількість і розміри лотів, початкову ціну за одну одиницю товару, номер брокерської контори, яка подала заявку.

Учасник, який хоче взяти участь у торгах, подає на біржу заявку на придбання товару згідно із бюлетенем. Зміст заявок на купівлю заносять до інформаційних листків, які роздають брокерам, розміщують на стендах у торговельній залі, а також розсилають біржовими інформаційними каналами брокерським конторам, іншим зацікавленим підприємствам.

Брокери, допущені до торгів, повинні мати при собі реєстраційну картку (ідентифікатор) відповідної форми та змісту, визначеними правилами біржі.

Біржовий торг проводить ведучий маклер, який призначається біржею. Про початок торгу повідомляють, як правило, потрійним звуковим сигналом, третій сигнал означає початок біржового торгу. Маклер починає торги з оголошення умов про ведення торгів, номера позиції біржового бюлетеня, номера брокера продавця, кількості лотів, обсягу товарів, що містяться в одному лоті, початкової ціни та кроку ціни. Якщо на позицію, яка міститься в біржовому бюлетені, у встановленому порядку не було подано жодної заяви на купівлю, така позиція до торгу не оголошується і торги за нею не проводять.

У процесі торгу:

– ціна підвищується за пропозиціями покупців;

– зниження ціни нижче за початкову може відбутися лише за рішенням продавця, яке оформляється за встановленим зразком і оголошується ведучим маклером під час ведення торгів;

– зниження ціни не нижче за початкову (згідно з бюлетенем) покладається на ведучого маклера.

Брокер-покупець повідомляє про готовність купити лот за оголошеною ціною підняттям своєї реєстраційної картки.

У разі, коли після оголошення маклером запропонованої ціни кілька брокерів-покупців одночасно підіймають свої реєстраційні картки, маклер називає нову ціну, збільшену на крок.

Якщо за послідовного збільшення вартості лота кілька брокерів-покупців залишають постійно піднятими свої реєстраційні картки, маклер може запропонувати одному з них назвати свою ціну (кратну кроку ціни).

Ведучий маклер називає реєстраційний номер брокера-покупця, який запропонував найвищу вартість лота, і оголошує його ціну.

Торги з продажу лота вважаються завершеними після триразового оголошення ведучим останньої ціни та удару молотка. Переможцем вважається брокер-покупець, реєстраційний номер якого ведучий назвав останнім.

Зафіксована біржовим маклером усна згода між брокером-продавцем і брокером-покупцем оформляється й реєструється на біржі відповідно до правил біржової торгівлі.

У разі, коли після триразового оголошення початкової ціни товару присутні брокери-покупці не виявили бажання купити його, ведучий має право зменшити її до мінімального рівня, який задовольняє брокера-продавця. Якщо після такого зниження ціни немає охочих придбати товар, торги за цим лотом припиняють.

Так здійснюється біржовий торг за методом одностороннього аукціону, коли в торгах бере участь один учасник-продавець і кілька учасників-покупців. Форма проведення – публічні, голосові торги.

Голосові торги можуть проводиться методом фіксингу, за якого в торгах одночасно беруть участь кілька брокерів-продавців та покупців.

На підготовчому етапі всі учасники можуть подавати заявки і на продаж, і на купівлю. Здійснюється накопичення заявок за відповідним товаром.

У заявці на продаж товару брокери-продавці обов’язково встановлюють початкову (стартову) ціну, яка реєструється біржею та вказується в біржовому бюлетені.

Безпосередньо перед початком біржових торгів брокери-покупці, які хочуть придбати товари за стартовою ціною, подають біржовому реєстратору попередні заявки на купівлю.

Біржовий маклер до початку торгів оголошує стартову ціну торгів, сумарний обсяг поданих заявок на продаж, сумарний обсяг поданих заявок на купівлю, різницю між обсягом пропозиції та попиту. Ця різниця між пропозицією та попитом є відправною для відкриття торгів.

Після відкриття біржових торгів маклер збирає додаткові заявки за стартовою ціною. Брокери мають право подавати в процесі торгів додаткові заявки, збільшуючи або зменшуючи раніше заявлені ними обсяги купівлі/продажу товару. Подані додаткові заявки обов’язково мають зменшувати абсолютне значення різниці між пропозицією і попитом. Знак різниці в процесі торгів змінюватися не може.

Якщо сукупний обсяг поданих заявок на продаж більший від сукупного обсягу заявок на купівлю, тобто знак різниці між ними додатний (+), маклер знижує ціну; якщо обсяг заявок на купівлю більший за обсяг запропонований на продаж, різниця між ними від’ємна (–), маклер підвищує ціну.

Після оголошення нової ціни маклер проводить чергове збирання додаткових заявок та оголошує нове значення ціни. Процедура збирання додаткових заявок і відповідно зміни ціни триває доти, доки сукупні обсяги поданих заявок на продаж та купівлю не зрівняються (різниця між пропозицією та попитом – 0).

Момент, коли сукупна вартість заявок на продаж дорівнює сукупній вартості заявок на купівлю, називається фіксингом. Усі заявки на продаж/купівлю задовольняються за єдиною ціною, яка сформувалася в процесі публічних, голосових торгів на момент фіксингу. Маклер реєструє досягнену згоду.

Брокери після досягнення згоди, упродовж 30 хвилин мають здати свої картки із записами про угоди на контроль до розрахункової палати, яка перевіряє їх на наявність помилок. Досягнена між брокерами-продавцями та брокерами-покупцями усна згода є підставою для укладання угоди, яка оформляється і реєструється відповідно до регламенту торгів.

Якщо в процесі біржового торгу усна згода брокерів досягнута і зафіксована біржовим маклером, проте одна зі сторін чи обидві сторони відмовляються оформити чи зареєструвати угоду, на них накладають штрафні санкції за порушення правил торгівлі.

Санкції застосовують також до брокерів-продавців, яких не було біля біржового кільця («ями») в момент оголошення їхньої пропозиції на торги біржовим маклером. Запропонований ними товар знімають з торгів, що проводяться в цей день, а брокерська контора відшкодовує витрати біржі, пов’язані із підготовкою торгів за зазначеною пропозицію.

Брокери-покупці реального товару мають право переконатися в наявності та якості запропонованого товару, а продавці – у платоспроможності покупця. Для цього брокер-продавець надає довідку про наявність та обсяги виставленого на продаж товару, а також сертифікат якості, а брокер-покупець – довідку банківської установи про підтвердження наявності на розрахунковому рахунку покупця необхідних коштів або гарантію про оплату від банку.

Розрахунковий відділ (палата) біржі передає брокерам-сторонам угоди платіжні документи на стягнення біржового збору за надану послугу після укладання угоди (у відсотках від суми угоди з обох сторін), а також за реєстрацію угоди. Типовими правилами біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією передбачено, що за реєстрацію укладеної угоди товарна біржа встановлює реєстраційний збір, що не має перевищувати 0,5% суми угоди з обох сторін із урахуванням податків, виходячи з чинного законодавства України. Після оплати брокерам видають оформлений біржовий контракт, який вони направляють своїм клієнтам для виконання.

Клієнт зобов’язаний виконувати умови біржового контракту, укладеного брокером за його дорученням. За відмову в реалізації затвердженої брокерами і зареєстрованої на біржі угоди продавець чи покупець товару, крім санкцій, передбачених у контракті, може бути позбавлений права здійснювати операції на біржі. Про це прилюдно оголошується на біржі. Якщо брокерська контора після цього надає послуги такому клієнтові, то на неї накладають біржовий штраф.

Відмова клієнта брокера виконати угоду після її реєстрації не звільняє його від сплати біржового збору і посередницької винагороди брокеру.

Розв’язання спорів, що виникають між брокерами, а також під час виконання біржових контрактів чи в разі відмови від них, контроль за проведенням біржових торгів покладено, згідно із правилами біржової торгівлі, на біржовий арбітраж і виконавчу дирекцію.

2. Аналіз діяльності товарних бірж в Україні

На 10 січня поточного року в Україні зареєстровано 479 бірж. Практичну діяльність здійснювали 308 бірж, що складає 64 відсотка від зареєстрованих, з них:

універсальних, товарно-сировинних і товарних – 253 біржі;

нерухомості – 20 бірж;

агропромислових – 20 бірж;

фондових та їхніх філій – 12 бірж;

спеціалізованих – 2 біржі;

валютна – 1 біржа.

На біржах працює 1439 осіб, крім того 444 за сумісництвом. На кожній з бірж у середньому діяло по 9 брокерських контор (фірм) і незалежних брокерів.

Статутний капітал бірж становив 100,7 млн. гривень, з яких 97,7 відсотка, що складає 98,4 млн. гривень припадало на недержавні підприємства.

У 2006 році на біржах України було проведено 45,8 тис. торгів.
Для продажу було запропоновано товарів та послуг на 32,3 млрд. гривень і було укладено 138,4 тис. угод на суму 24,4 млрд. гривень. Середній обсяг одного торгу на біржах України становив 532,9 тис. гривень проти 397,4 тис гривень у 2005 році. Результати діяльності найбільших бірж України наведені у таблиці 1.

Найбільший обсяг угод було укладено на товарно-сировинних і товарних біржах, що складає 43,8 відсотка від загального обсягу укладених угод, агропромислових – 31,8 відсотка та фондових біржах – 16,9 відсотка.

Коефіцієнт ліквідності укладених угод у 2006 році на біржах України становив 75,6 відсотка. Найбільш ліквідними були торги, проведені на валютній та спеціалізованих біржах – 100 відсотків, універсальних біржах – 91,7 відсотка та агропромислових біржах – 89 відсотка. Збільшився у 2006 році коефіцієнт ліквідності укладених угод на фондових біржах та їхніх філіях і становив 47,7 відсотка проти 37,3 відсотка у 2005 році.

Таблиця 1. Результати діяльності найбільших бірж України

Склалася тенденція в Україні до зменшення спотового ринку (укладання угод на реальний товар з негайною поставкою) при зростанні форвардного ринку (угоди на реальний товар з відстроченою поставкою).

На умові спотових угод було укладено 85,8 відсотка усіх біржових угод (2005 рік – 89,8 відсотка, 2004 рік – 88,5 відсотка); на умовах форвардних угод – 14,2 відсотка угод (2005 рік – 9,9 відсотка, 2004 рік – 11,3 відсотка).

У структурі спотових угод переважну більшість становили угоди із сільськогосподарської продукції – 43,4 відсотка, палива – 40,5 відсотка, цінних паперів – 5,1 відсотка; форвардних угод – з сільськогосподарської продукції – 81,4 відсотка, продуктів харчування -18 відсотка. Було укладено 481 ф'ючерсні угоди на суму 63,1 млн. гривень, що у 4 рази менше, ніж за 2005 рік. Структура укладених угод за товарними групами на біржах України у 2006 році наведена у діаграмі 1.

Діаграма 1.

Порівняно з 2005 роком на Україні обсяги укладених угод з палива збільшились у 2,6 рази; з цінних паперів знизились у 2,5 рази, сільськогосподарської продукції знизились на 7 відсотків.

Найбільш активною біржова торгівля була у другому півріччі 2006 року. Обсяги укладених угод за цей період становили 63 відсотка усього річного обсягу продажу на біржах України. Це зумовлено, в основному, зростанням продажу сільськогосподарської продукції (обсяг укладених угод за вказаний період становив 72,7 відсотка всього річного продажу) та продуктів харчування 72,5 відсотка (діаграма 2).

У структурі укладених угод по сільськогосподарській продукції порівняно з 2005 роком відбулися зміни. У 2006 році угоди з продажу пшениці становили 16,2 відсотка угод по сільгосппродукції, тоді як у 2005 році – 4,7 відсотка, кукурудзи – 11,5 відсотка (у 2005 році – 16,8 відсотка), насіння соняшнику – 3,2 відсотка (у 2005 році – 1,4 відсотків). Найбільшу частку у 2006 році займали угоди з продажу ячменю фуражного – 32,8 відсотка.

Діаграма 2.

Впродовж 2006 року середні ціни на зернові продукти, які склалися внаслідок проведених біржових торгів, по окремих видах значно коливалися.

Так, середня ціна на пшеницю 3 класу зросла з 639 гривень за тону у першому кварталі до 836 гривень у четвертому кварталі, на жито – з 461 гривень за тону у першому кварталі до 788 гривень у четвертому кварталі, на гречку – з 1490 гривень за тону у першому кварталі до 2277 гривень у четвертому кварталі (діаграма 3).

Значних змін зазнала структура укладених угод з палива. Зросла питома вага продажу нафти сирої із 52,8 відсотка у 2005 році до 84,7 відсотка у 2006 році, знизилися частки продажу дизельного пального та бензину моторного, які становили по 0,1 відсотка проти 16,2 відсотка та 15,7 відсотка, відповідно у 2005 році.

У структурі укладених угод з цінних паперів зросла питома вага продажу акцій із 56,3 відсотка у 2005 році до 75,2 відсотка у 2006 році, похідних цінних паперів знизилась порівняно з попереднім роком майже в п'ять разів і становила 8,1 відсотка.

Діаграма 3.

Загальний обсяг угод з нерухомості за 2006 рік збільшився порівняно з обсягом попереднього року на 45,7 відсотка.

Діаграма 4.

Таким чином, у 2006 році на біржах збільшились обсяги укладених угод за рахунок збільшення обсягів продажу сільськогосподарської продукції, палива, продуктів харчування. На фондовому ринку України спостерігалось зменшення продажу акцій та похідних цінних паперів.

Біржова діяльність поширена на всі регіони України. За 2006 рік на біржах, що діють у 5 регіонах України, було укладено більше 90 відсотків усіх біржових угод.

Протягом 2006 року біржами міста Києва проведено 4299 торгів, що на 549 торгів більше ніж у минулому році. На біржових торгах для продажу було запропоновано товарів та послуг на суму 19356,5 млн. гривень та укладено 15270 угод на суму 13319,4 млн. гривень, що на 7310,6 млн. гривень більше, ніж у 2005 році, внаслідок чого до бюджету відраховано 4355,3 тис. гривень.

Біржова торгівля в місті Києві представлена спотовим ринком – 97,5 відсотка від загальної кількості укладених угод і форвардним – 2,5 відсотка від загальної кількості укладених угод. За спотовими контрактами укладено 14894 угоди на суму 11681,4 млн. гривень, що становить 87,7 відсотка від загальної вартості укладених угод. У структурі вартості укладених спотових угод за 2006 рік найбільша питома вага у загальному обсязі припадає на нафту сиру 61,5 відсотка від загальної вартості укладених угод, сільгосппродукцію – 9,5 відсотка, цінні папери – 8 відсотка, з продажу інших видів товарів – 7,3 відсотка, пропан та бутан скраплений – 6,9 відсотка, газовий конденсат – 3,4 відсотка, нерухомість – 1,8 відсотка та продукти харчування – 0,6 відсотка.

За форвардними контрактами укладено 376 угод, вартість яких склала 1638 млн. гривень, що становить 12,3 відсотка від загальної вартості укладених угод. У структурі вартості укладених форвардних контрактів за 2006 рік найбільша питома вага у загальному обсязі припадає на сільгосппродукцію 76,7 відсотка від загальної вартості укладених угод та продукти харчування – 23,3 відсотка.

На біржах Київської області у 2006 році було проведено 227 торгів, в результаті яких укладено 987 угод на загальну суму 3851,5 млн. гривень та відраховано до бюджету 230,5 млн. гривень.

Біржова торгівля Київської області представлена в основному спотовим ринком. У структурі вартості укладених спотових угод за 2006 рік найбільша питома вага у загальному обсязі припадає на сільгосппродукцію 99,97 відсотка від загальної вартості укладених угод на загальну суму 2850,4 тис. гривень та продукти харчування – 0,03 відсотка.

На біржових торгах Полтавської області у 2006 році проведено 5361 торгів. Для продажу було запропоновано товарів на суму 1428,6 млн. гривень і майже на таку ж суму укладено 5937 угод, в результаті чого до бюджету відраховано 70,1 тис. гривень.

Біржова торгівля в Полтавській області представлена спотовим ринком – укладено 5641 угоди на загальну суму 357,3 млн. гривень, що складає 25 відсотків від загальної вартості укладених угод і форвардним ринком – укладено 296 угод на загальну суму 1071,3 млн. гривень, що складає 75 відсотків від загальної вартості укладених угод.

У структурі вартості укладених спотових угод Полтавської області за 2006 рік найбільша питома вага у загальній вартості укладених угод припадає на сільгосппродукцію – 92,1 відсотка від загальної вартості укладених угод, нерухомість – 1,5 відсотка, транспортні засоби – 4,2 відсотка, з продажу цінних паперів – 0,3 відсотка. У структурі вартості укладених форвардних контрактів за 2006 рік найбільша питома вага у загальному обсязі припадає на сільгосппродукцію 77,4 відсотка від загальної вартості укладених угод та продукти харчування – 22,6 відсотка.

За 2006 рік на біржах Дніпропетровської області відбулося 2506 торгів, в результаті чого було укладено 4685 біржових угод на загальну суму 1950,1 млн. гривень, за результатами річної діяльності до бюджету відраховано 503,9 тис. гривень.

Біржова торгівля товарами впродовж 2006 року представлена спотовим ринком – укладено 3625 угод на загальну суму 1304,1 млн. гривень та форвардним ринком – 69 угод на 644,6 млн. гривень.

У товарній структурі обсягів вартості укладених спотових угод переважала частка сільськогосподарської продукції 86,2 відсотка від загального обсягу вартості укладених угод, з продажу нерухомості – 5,4 відсотка, з продажу інших видів товарів – 4 відсотка, з операцій по цінних паперах – 1,3 відсотка, з продажу вугілля кам’яного – 1,6 відсотка, з продажу транспортних засобів – 1,1 відсотка. У структурі вартості укладених форвардних контрактів за 2006 рік найбільша питома вага у загальному обсязі припадає на сільгосппродукцію 97,2 відсотка від загальної вартості укладених угод та з продажу цінних паперів – 2,8 відсотка.

За 2006 рік на біржах Миколаївської області проведено 3181 торгів, укладено 4865 угод по реалізації товарів на суму 1818,9 млн. гривень та за результатами річної діяльності відраховано до бюджету 70,7 тис. гривень.

Біржова торгівля у Миколаївській області представлена в основному спотовим ринком 99,94 відсотка від загальної кількості укладених угод та були укладені 3 ф’ючерсні угоди з продажу транспортних засобів.

У товарній структурі обсягів вартості укладених спотових угод переважала частка сільськогосподарської продукції 94,97 відсотка від загального обсягу вартості укладених угод, з продажу нерухомості – 3,3 відсотка, з продажу інших видів товарів – 0,8 відсотка, з продажу транспортних засобів – 0,7 відсотка.

Проведений аналіз щодо діяльності біржового товарного ринку на Україні свідчить про існування ряду проблем щодо діяльності товарних бірж, а саме:

відсутність безперервного, постійно діючого механізму виявлення цін на внутрішньому біржовому аграрному ринку. Причина – небажання товаровиробників (реформованих господарств та фермерів) декларувати шляхом реалізації на прозорому ринку обсяги та ціни реалізації виробленої ними продукції;

відсутність прозорих правил його роботи та скоординованих дій бірж, офіційної інформації про їх діяльність та формування експортних партій на позабіржовому ринку, що не дозволяє сформувати реальну ціну на сільськогосподарську продукцію;

залучення до відкритих публічних торгів широкого кола сільхозтоваровиробників, комерційних структур, посередницьких фірм, які працюють за прямими договорами і за цінами, які «відрізняються» від ринкових;

біржі в областях ще не мають суттєвого впливу на формування товарних ринків;

відсутність реальної інфраструктури аграрного ринку, відсутність або віртуальність центрального стержня структури – районного торгівельного дому з функціями брокерської контори регіональної біржі, в зв’язку з чим недостатня концентрація об’ємів продукції для залучення на біржу трейдерів і організацій реальних торгів;

низький відсоток укладання форвардних контрактів, що впливає на різке коливання цін на сільськогосподарську продукцію;

невиправдано велика кількість товарних бірж в Україні (переважна більшість з яких не відповідає своєму статусу та призначенню) та недосконалість законодавства, що регулює порядок їх утворення та діяльності.

Врегулювання проблем на організованому аграрному ринку потребує розроблення економічних важелів для заохочення концентрації операцій купівлі-продажу, що створить можливість впливу держави на цінову ситуацію для згладження сезонних та невиправданих цінових коливань через інтервенційні операцій, що в свою чергу дозволить запобігти втратам як доходів виробників, так і додаткових бюджетних коштів. Використання легальних каналів реалізації виробленої продукції підвищить привабливість агровиробництва для інвестування.

На виконання п. 1.2.12 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2006 №42 щодо формування організованих товарно-сировинних ринків та пункту 90 постанови Верховної Ради України від 30.11.2006 №397 «Про Перспективний план законодавчих робіт Верховної Ради України п’ятого скликання» стосовно розроблення проекту Закону України «Про товарну біржу» в новій редакції, Мінекономіки разом із Мін’юстом, Мінфіном, Державною податковою адміністрацією, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Держмитслужбою, Держпідприємництвом, Держфінпослуг розроблений проект Закону України «Про товарну біржу» в новій редакції, який був схвалений Кабінетом Міністрів України та поданий Верховній Раді України (реєстраційний №3256 від 02.03.2007).

Проект Закону деталізує механізм здійснення державного нагляду і регулювання біржового товарного ринку, а саме:

розроблення нормативно-правових актів щодо функціонування біржового товарного ринку та їх затвердження у випадках, передбачених законодавством;

визначення кваліфікаційних вимог до діяльності товарних бірж;

акредитація товарних бірж згідно з установленим Кабінетом Міністрів України порядком та контроль за додержанням умов акредитації;

контроль за діяльністю товарних бірж.

Список літератури

1. Белых В.С., Виниченко С.И. Биржевое право: Краткий учебный курс. – М.: НОРМА; Инфра-М, 2001. – 192 c.

2. Дегтярева О.И., Кандинская О.И. Биржевое дело: Учебник: – М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1997. – 503 c.

3. Жуков Е.Ф. Ценные бумаги и фондовые рынки: Учебное пособие. – М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1995. – 224 с.

4. Зінченко Ф.А. Система європейських фондових бірж: перспективи консолідації та універсалізації // Формування ринкових відносин в Україні (укр.). – 2006. – №11. – C.49–53

5. Кравченко С.А. Состояние функционирования товарных бирж // Економіка АПК (укр.). – 2006. – №9. – C.98–105

6. Лялин В.А., Воробьев П.В. Ценные бумаги и фондовая биржа. – М.: Филинъ, 1998. – 232 c.

7. Назарчук М., Курбацький Г. Фондові біржі та позабіржові ТІС: схожість і відмінності між ними // Економіка України (укр.). – 2005. – №11. – C.21–30

8. Фінансові послуги України: В 6 т. Т. 3: Енциклопедичний довідник: Наукове видання. – К.: Укрбланковидав, 2001. – 658 c.

9. Фінансові послуги України: В 6 т. Т. 4: Енциклопедичний довідник: Наукове видання. – К.: Укрбланковидав, 2001. – 754 c.

10. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навчальний посібник: Навчальне видання. – К.: КНЕУ, 2001. – 488 c.

11. Чалдаева Л.А. К вопросу об определении понятия «фондовая биржа» // Финансовый бизнес (рус.). – 2002. – №1. – C.16–20

12. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навчальний посібник. – К.: Знання-Прес, 2002. – 536 c. – ISBN 966–7767–29–9