Види класифікаторів, засоби для їх впровадження та ведення

2

Українська академія банківської справи

Національного банку України

Кафедра економічної кібернетики

Контрольна робота

З дисципліни: “Інформаційні системи в менеджменті"

Зміст

• 2. Підсистема техніко-економічного планування АСУ
• Список використаної літератури

1. Види класифікаторів, засоби для їх впровадження та ведення

Будь-яке підприємство чи організація взаємодіють із зовнішніми системами керівними організаціями, плановими органами, іншими підприємствами і т.д. У звязку з цим при розробці системи кодування АСМП необхідно передбачати засоби обміну даними з зовнішніми системами.

Виділяють такі основні типи звязків між АСМП:

з незалежними і рівноправними класифікаторами;

з пріоритетними класифікаторами;

з класифікатором-посередником;

з єдиним класифікатором.

Тип звязку між АСМП визначається характером перетину підмножин повідомлень даного виду, що належать до різних АСМП, співвідношенням обємів підмножин й адміністративною залежністю систем.

Рис.1

1. При звязку з незалежними і рівноправними класифікаторами (рис.1, а) число структур коду на деякі види повідомлень (наприклад, на множину матеріалів) дорівнює числу АСМП, з якими проводиться обмін повідомленнями даного виду. Кожна структура використовується тільки всередині своєї АСМП. При цьому можливі два варіанти обміну інформацією:

а) за кодами тієї АСМП, куди інформація направляється;

б) за кодами джерела інформації.

Цей тип звязків характерний для випадків, коли підмножини повідомлень даного виду, що належать різним АСМП, не перетинаються. Недоліки даного типу звязків: великі затрати на перекодування; необхідність зберігання в кожній АСМП класифікаторів інших АСМП, при цьому число класифікаторів дорівнює числу АСМП, з якими така система має звязки за даним видом повідомлень.

2. У випадку звязку з пріоритетними класифікаторами (рис.1, б) кожна АСМП має свій класифікатор, але при обміні інформацією між АСМП різних рівнів використовується класифікатор системи вищого рівня. Обмін між АСМП одного рівня може вестися за класифікатором керівної АСМП, але він часто не має детальних характеристик, необхідних для нижчого рівня.

Даний тип звязків звичайно використовується в системах з ієрархічною підлеглістю, наприклад, у системі "держплан - міністерство - підприємства". Перевага звязків із пріоритетними класифікаторами полягає у малій кількості трансляторів і класифікаторів, що зберігаються в одній системі.

3. Звязок із класифікатором-посередником необхідний у випадку, якщо в обміні між АСМП використовується невелика загальна частина номенклатури повідомлень (рис.1, в). На практиці роль класифікатора-посередника виконують загальнодержавні класифікатори.

4. У випадку звязку з одним класифікатором виключається перекодування інформації при міжсистемних обмінах. Недолік даного типу звязків - велика довжина коду, що недоцільно, оскільки не всі розряди будуть реалізовані в окремих системах.

Зазвичай єдиний класифікатор створюється, якщо підмножини даного виду належать одній із цих підмножин, при цьому обєми підмножин повинні бути вимірними (рис.1, г).

Існує пять категорій класифікаторів.

Загальні класифікатори використовуються в якості одного посередника при обміні інформацією між АСМ органів верхнього рівня управління; АСМ верхнього рівня управління та галузевими АСМ; АСМ підприємств різних міністерств; ОЦ колективного користування.

Міжгалузеві класифікатори використовуються тимчасово в якості посередника при обміні інформацією між АСМ різних рівнів й утримувача інформації, для якої не створені загальні класифікатори.

Галузеві класифікатори служать всередині міністерств для обміну інформацією між галузевою АСМ й АСМ підлеглих підприємств. Вони утримують: техніко-економічну інформацію; інформаційні масиви, які включають обєкти, специфічні для даної галузі; вибірки, в яких кодові позначення відрізняються від загальних.

Загальнодержавні класифікатори використовуються для обміну інформацією в загальнодержавних АСМ й утримують інформацію, яка відсутня в загальних класифікаторах.

Класифікатори підприємства застосовуються в АСМП й утримують інформацію, яка відсутня в загальних, галузевих, загальнодержавних класифікаторах; вибірку з вказаних класифікаторів, яка включає специфічні для даного підприємства обєкти, а також кодові повідомлення, які відрізняються від прийнятих у вказаних класифікаторах.

Якщо кодові позначення галузевих, загальнодержавних класифікаторів і класифікаторів підприємства відрізняються від прийнятих у загальних, то повинно забезпечуватись однозначне співвідношення між кодами загальних класифікаторів і кодами галузевих, загальнодержавних класифікаторів підприємства.

Для систематизації у взаємодії класифікаторів різних категорій у країні створена єдина система класифікації та кодування (ЄСКК) техніко-економічної інформації (ТЕІ). її розробка і впровадження має на меті підвищити ефективність управління народним господарством за рахунок: створення єдиної інформаційної мови в АСМ та широкого впровадження машинних методів обробки інформації, більш ефективного функціонування діючих і швидкого вводу АСМ, що створюються, обєднання АСМ різних сфер і рівнів управління в загальнодержавній АСМ.

Основний склад єдиної системи класифікації і кодування ТЕІ включає:

комплекс взаємозвязаних нормативно-технічних і методичних матеріалів;

комплекс взаємозвязаних загальних класифікаторів ТЕІ;

автоматизовану систему ведення загальних класифікаторів ТЕІ.

Комплекс загальних класифікаторів включає такі класифікатори: промислової та сільськогосподарської продукції; професій і тарифних розрядів; посад службовців; робіт і послуг машинобудування в промисловості, будівництві та сільському господарстві, в торгівлі, в транспорті, галузях народного господарства; підприємств і організацій.

2. Підсистема техніко-економічного планування АСУ

Техніко-економічне планування.

Техніко-економічне планування (ТЕП) є складовою частиною модуля виробничого планування і призначене для автоматизації функцій планування обсягів випуску продукції підприємством і цехами та розрахунку потреби ресурсів на виробництво. ТЕП орієнтоване на використання спеціалістами планово-економічного відділу (ПЕВ), відділу праці і заробітної плати (ВПіЗ), відділів головного механіка, головного енергетика та ін.

Цей програмний модуль може використовуватися як у складі виробничого контуру системи "Галактика", так і окремо, а також для будь-якого характеру й типу виробництва (дискретного і безперервного, масового, серійного, дрібносерійного і на замовлення).

Програмний модуль охоплює три блоки завдань.

1. Підтримка нормативно-довідкової інформації (складу продукції, що випускається, специфікованих і подетально специфікованих норм витрат сировини, матеріалів, трудових ресурсів за технологічними операціями і структурними підрозділами) та поопераційних технологічних процесів (норм часу, розцінок, технологічного устаткування, інструменту, оснащення).

2. Планування виробництва:

формування портфеля замовлень;

формування плану виробництва за номенклатурою й обсягом на рік, квартал, місяць;

перерахунок виробничих показників у разі зміни плану;

оцінювання виробничої програми на її виконання;

формування збалансованого за ресурсами плану;

облік і порівняння фактичних і планових обсягів випуску готової продукції;

оцінювання зведених потреб у матеріалах та трудозатратах на виробниче замовлення і план виробництва за структурними підрозділами та номенклатурою продукції.

3. Розрахунок планової собівартості:

розрахунок нормативних витрат на виробництво за місцями їх виникнення;

розрахунок зведених витрат на виробництво;

розрахунок зведених кошторисів витрат за цехами і загалом по підприємству;

розрахунок нормативних калькуляцій собівартості виробів і напівфабрикатів по підприємству і за цехами;

розрахунок планових цін виробів на підставі їхньої собівартості.

Модуль надає можливість формувати план виробництва кількома способами: за сумою договорів на постачання продукції; за сумою виробничих замовлень; за результатами попереднього року; на підставі плану на рік або квартал пропорційно кількості робочих днів у місяці; інтерактивно. Допустимі на підприємстві варіанти формування плану задаються в настройці модуля.

Програмно реалізована можливість формувати виробничі замовлення та оцінювати обсяги виробництва переділів і напівфабрикатів за структурними підрозділами і розраховувати потреби в сировині, матеріалах, покупних комплектуючих виробах, трудо-витратах для їх виконання, здійснювати включення замовлень до виробничої програми. Виробнича програма за структурними підрозділами (цехами, змінами, ланками, бригадами, робочими місцями) на місяць може формуватися або на підставі плану виробництва, або за сукупністю виробничих замовлень з урахуванням наявних на початок місяця запасів сировини, заділів, напівфабрикатів.

Планова собівартість розраховується на основі норм затрат ресурсів (матеріальних, трудових, інструменту) на виготовлення продукції (переділів, напівфабрикатів), планово-облікових або середніх за місяць відпускних цін на матеріали і ПКВ, тарифних ставок оплати праці виробничого персоналу, кошторисів накладних витрат за структурними підрозділами і підприємством загалом, обсягів випуску продукції за виробничою програмою чи фактичних обсягів випуску за місяць. Калькуляція собівартості може бути розрахована на будь-який напівфабрикат (переділ) у технологічному ланцюжку з урахуванням собівартості запасів.

Витрати на обсяг випуску розраховуються за структурними підрозділами, статтями калькуляції та економічними елементами витрат. Калькуляція собівартості виробів розраховується за підрозділами і статтями калькуляції.

Модуль також дає змогу розрахувати фактичні витрати за певний період за даними оперативного (управлінського) обліку у виробництві. При цьому забезпечується розвязання таких задач:

формування виробничих звітів цехів про баланс руху деталей і матеріалів за певний період, про обсяги випущеної продукції, затрати матеріалів на випуск продукції;

розрахунок цін у виробничих звітах за даними відпуску матеріалів у виробництво з урахуванням залишків їх у попередньому періоді;

уведення звітів допоміжних служб підприємства про витрати за звітний період і надані послуги підрозділам основного виробництва;

розрахунок статей прямих витрат у собівартості виробів на підставі виробничих звітів;

розподіл накладних витрат на продукцію пропорційно заданим базам розподілу (основній заробітній платі, сумі прямих витрат ресурсів і т. ін);

аналіз відхилень між фактичною і плановою собівартістю.

Склад модуля ТЕП і його місце у виробничому контурі показано на рис. 2.

Рис. 2. Склад модуля ТЕП і його місце у виробничому контурі

Функціонально модуль ТЕП охоплює: базу даних, яка входить до інтегрованої бази даних комплексу "Галактика"; сукупність екранних форм для введення інформації; сукупність прикладних програм для розвязання економічних задач і отримання вихідних звітів; вбудовану довідкову систему й сервісні функції (текстовий редактор, калькулятор, драйвери настройки монітора та принтера і т. ін). Доступ до зазначених ресурсів здійснюється через меню (або за допомогою гарячих клавіш), яке зображено на рис. 3.

Рис. 3. Структура меню верхнього рівня модуля ТЕП

За допомогою цього меню визначаються функції ведення нормативно-довідкової інформації, планування виробництва, розрахунку собівартості виробів, ведення довідників (БД), загальносистемні сервісні функції.

Нормативи. Цей пункт меню призначений для редагування основних каталогів і нормативів. У разі його вибору на екрані зявляється випадаюче меню, структуру якого наведено на рис. 4.

Планування. Цей пункт меню забезпечує доступ до функцій з планування товарного випуску продукції підприємства, які у випадаючому меню розподіляються на три частини: виробничі замовлення, план випуску і робоча виробнича програма. За кожною з цих частин користувач має можливість визначити склад, сформувати оцінку виробництва на замовлення, провести розрахунки, визначити матеріальні потреби і трудозатрати та отримати звіти.

Структуру пункту меню Планування показано на рис. 5.

Собівартість. Цей пункт меню призначений для забезпечення робіт з розрахунку витрат на виробництво, собівартості та ціни за одиницю продукції, складання калькуляцій за цехами і підприємством загалом.

Структуру цього пункту меню показано на Рис. 6.

Пункти Накладні витрати і Встановлення параметрів статей забезпечують уведення даних і настроювання модуля для розрахунків витрат, собівартості та цін на виріб. Інші пункти забезпечують виконання розрахунків і формування звітів.

Довідники. Пункт меню Довідники (рис.7) призначений для початкового введення в ЕОМ класифікаторів і допоміжних таблиць та їх подальшого поповнення і коригування. Кожен пункт випадаючого меню відкриває відповідний інтерфейс, через який здійснюються заповнення і коригування каталогів, класифікаторів, відомостей, різних списків тощо. Вказана інформація є основою для створення бази даних техніко-економічного планування.

Рис.7. Структура меню Довідники

Список використаної літератури

Ананьєв О.М. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності [Текст]: підручник / О.М. Ананьєв, В.М. Білик, Я.А. Гончарук. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. - 584 с.